Речник на Патриарх Евтимий
дѣваꙗ  
дѣваꙗ -ꙑѧ ж (11) Непорочна девойка, девица, девственица. елма стомѹ стѹ съетат се достоть  дѣвьстьвнкѹ дѣвѣй Антим 250.14 Ѡтпадаетꙿ же кто, не въсхотѣвь дѣвѣй съетат се, мѹщꙋ ѹбо тако прлежанїе  любовь двоебраномѹ, єже ѡбраꙁомь ѹмь нꙁлож Антим 250.15 // За Богородица.  къ дѣвѣй  богородц Марї глаголааше I Никод 212.18 носещ сьбеꙁнаальнаго ѡтцꙋ  дѹхов прсно Хрста, егоже вь врьтпѣ родть  по рождествѣ дѣваа пакы ꙗвлѣет се Теоф 262.25 таже въ наꙁареть ѻшъⷣш  мѣсто ꙁыскавш на нмꙿже гаврїль радость къ д͠вѣ прнесе, цр͠кѡвь ѕѣлѡ краснѹ въ ме прснод͠вѣ въꙁдвже Конст 434v.17 Същото значение и в ИМ 169r.29 Нед 608r.17 Теоф 262.26 268.26 271.3 272.3.