Старобългарски речник
пролт сѧ 
пролт сѧ -прольѭ сѩ -прольш сѩ св Подхлъзна се; проваля се коль дробръ (!) бъ ілевъ правꙑмь сръдьцемь. мнѣ же мала не подвіжасте сѩ ноѕі. мала не пролшѩ сѩ стопꙑ моѩ ѣко въꙁдревновахъ на беꙁаконьнꙑѩ міръ грѣшьнікъ відѩ СП 72.2 Изч СП Гр ἐκχέομαι Нвб Вж. при пролт