Исторически речник
трѧст сѧ  [+]
VpgVpfar1sVpfar2sVpfar3sVpfar1pVpfar2p
трѧст сѧтрѧсѫ, трѩсѫ, трѧсѹтрѧсеш, трѩсештрѧсетъ, трѩсетъ, трѧсеть, трѩсеть, трѧсеттрѧсемъ, трѩсемъ, трѧсемь, трѩсемь, трѧсем, трѧсемотрѧсете, трѩсете
Vpfar3pVpfar1uVpfar2uVpfar3uVpza2sVpza3s
трѧсѫтъ, трѩсѫтъ, трѧсѹтъ, трѧсѫть, трѩсѫть, трѧсѹть, трѧсѫт, трѧсѹттрѧсевѣ, трѩсевѣтрѧсета, трѩсетатрѧсете, трѩсететрѧс, трѩстрѧс, трѩс
Vpza1pVpza2pVpza1uVpza2uVpfao1sVpfao2s
трѧсѣмъ, трѩсѣмъ, трѧсѣмь, трѩсѣмь, трѧсѣмтрѧсѣте, трѩсѣтетрѧсѣвѣ, трѩсѣвѣтрѧсѣта, трѩсѣтатрѧсъ, трѩсъ, трѧсохъ, трѧсь, трѩсь, трѧсохь, трѧсохтрѧсе, трѩсе
Vpfao3sVpfao1pVpfao2pVpfao3pVpfao1uVpfao2u
трѧсе, трѩсетрѧсомъ, трѩсомъ, трѧсохъ, трѧсомь, трѩсомь, трѧсохь, трѧсох, трѧсохмꙑтрѧсте, трѩсте, трѧсостетрѧсѧ, трѩсѧ, трѧсѫ, трѧсошѧ, трѧсошѫ, трѧсоша, трѧсоше, трѧсохѫтрѧсовѣ, трѩсовѣ, трѧсоховѣтрѧста, трѩста, трѧсоста
Vpfao3uVpfam1sVpfam2sVpfam3sVpfam1pVpfam2p
трѧсте, трѩсте, трѧсостетрѧсѣахъ, трѧсѣхъ, трѧсѣахь, трѧсѣхь, трѧсѣах, трѧсѣхтрѧсѣаше, трѧсѣшетрѧсѣаше, трѧсѣшетрѧсѣахомъ, трѧсѣхомъ, трѧсѣахомь, трѧсѣхомь, трѧсѣахом, трѧсѣхомтрѧсѣашете, трѧсѣшете, трѧсѣасте, трѧсѣсте
Vpfam3pVpfam1uVpfam2uVpfam3u
трѧсѣахѫ, трѧсѣхѫ, трѧсѣахѹ, трѧсѣхѹтрѧсѣаховѣ, трѧсѣховѣтрѧсѣашета, трѧсѣшета, трѧсѣаста, трѧсѣстатрѧсѣашете, трѧсѣшете, трѧсѣасте, трѧсѣсте
трѧст сѧ -трѧсѫ сѧ -трѧсеш сѧ несв 1. Треса се, люлея се, треперя пріꙁіраѩ на ꙁемлѭ творѩѭ трѩсті сѩ. прікасаѩ сѩ горахъ въскѹрѩтъ сѩ СП 103.32 ꙁем трѧсѫщ сѧ. творѧщ трѫсъ сонѹ СЕ 44b 11 нъ  ꙁемьꙗ трꙙсѣаше сꙙ не трьпꙙ т беꙁаконьꙗ ждовьска С 485.4 2. Прен. Треса се, треперя от страх сего рад трѧсꙑ сѧ ꙇ трепештѧ. да бж хранітъ ꙁаконъ К 2b 38 же бо  вдѣ га посрѣдѹ всꙙшта.  вьсь мръ трꙙсѫштъ сꙙ страхомь ... аб вьꙁьп С 426.21 3. Прен. Тревожа се, живея в страх онъ бо стенат  трꙙст сꙙ осѫжденъ бꙑстъ С 483.30 Вълнувам се, намирам се във възбудено, трескаво състояние. градъ трꙙсѣше сꙙ глагол҄ꙙ кꙿто сь стъ С 322.22—23 нъ  пае схъ. въ адѣ бꙑваѭштемъ. бꙑваѭштемъ же  говорꙙштемъ вьсѣмъ.  трꙙсѫштемъ сꙙ. ꙗко господьн҄е пршьств. сама прѣсподьнꙗа прѣсподн҄мъ дот хотѣаше С 467.28 4. Прич. сег. деят. като същ. трѧсꙑ сѧ м ед Човек, болен от треска, трескав моⷧ҇, наⷣ҇ ... трѧсѫщмь сѧ трѧсавцеѭ СЕ 44а 19 СП СЕ К С Гр τρέμω κλονέομαι κραδαίνομαι σείομαι трѩсті сѩ Нвб Вж. при трѧст