Исторически речник
обрѣст сѧ  [+]
VpgVpfar1sVpfar2sVpfar3sVpfar1pVpfar2p
обрѣст сѧобрѧщѫ, обрѧщѹобрѧщешобрѧщетъ, обрѧщеть, обрѧщетобрѧщемъ, обрѧщемь, обрѧщем, обрѧщемообрѧщете
Vpfar3pVpfar1uVpfar2uVpfar3uVpza2sVpza3s
обрѧщѫтъ, обрѧщѹтъ, обрѧщѫть, обрѧщѹть, обрѧщѫт, обрѧщѹтобрѧщевѣобрѧщетаобрѧщетеобрѧщобрѧщ
Vpza1pVpza2pVpza1uVpza2uVpfao1sVpfao2s
обрѧщмъ, обрѧщамъ, обрѧщмь, обрѧщамь, обрѧщм, обрѧщамобрѧщте, обрѧщатеобрѧщвѣобрѧщтаобрѣтохъ, обрѣтъ, обрѣтохь, обрѣть, обрѣтох, обрѣтобрѣте
Vpfao3sVpfao1pVpfao2pVpfao3pVpfao1uVpfao2u
обрѣтеобрѣтомъ, обрѣтомь, обрѣтомобрѣтетеобрѣтѫ, обрѣтѧ, обрѣтѹобрѣтовѣобрѣтета
Vpfao3uVpfam1sVpfam2sVpfam3sVpfam1pVpfam2p
обрѣтетеобрѣтѣахъ, обрѧщаахъ, обрѧщахъ, обрѣтѣахь, обрѧщаахь, обрѧщахь, обрѣтѣах, обрѧщаах, обрѧщахобрѣтѣаше, обрѧщааше, обрѧщашеобрѣтѣаше, обрѧщааше, обрѧщашеобрѣтѣахомъ, обрѧщаахомъ, обрѧщахомъ, обрѣтѣахомь, обрѧщаахомь, обрѧщахомь, обрѣтѣахом, обрѧщаахом, обрѧщахомобрѣтѣашете, обрѧщаашете, обрѧщашете, обрѣтѣасте, обрѧщаасте, обрѧщасте
Vpfam3pVpfam1uVpfam2uVpfam3u
обрѣтѣахѫ, обрѧщаахѫ, обрѧщахѫ, обрѣтѣахѹ, обрѧщаахѹ, обрѧщахѹобрѣтѣаховѣ, обрѧщааховѣ, обрѧщаховѣобрѣтѣашета, обрѧщаашета, обрѧщашета, обрѣтѣаста, обрѧщааста, обрѧщастаобрѣтѣашете, обрѧщаашете, обрѧщашете, обрѣтѣасте, обрѧщаасте, обрѧщасте
обрѣст сѧ -обрѧщѫ сѧ -обрѧщеш сѧ св 1. Намеря се, озова се, попадна някъде се же слꙑшавъ льствꙑ.  раждегъ сꙙ гнѣвомъ.  велм въꙁъвавъ повелѣ на ѹтрꙗ на рѣцѣ тгрьстѣ да сꙙ обрꙙштѫтъ С 60.1  вьс побѣгаахѫ.  мꙑ дн м҃. посрѣдѹ хъ обрꙙштахомꙿ сꙙ С 72.26 въ то же врѣмꙙ гоненꙗ. обрѣтошꙙ сꙙ въ персьстѣ ꙁем С 255.10 вьсѣмъ вьнѣ града обрѣтъшемъ сꙙ. прѧшꙙ го крьстꙗн съ многоѭ радостѭ С 540.2 Образно. положішѩ на нбсі ѹста своѣ. ї ѩꙁꙑкъ іхъ прѣіде по ꙁемлі. сего раді обратѩтъ сѩ люде моі сѣмо.  дьнь сплънь обрѩштѫтъ сѩ въ ніхъ СП 72.10 2. Намеря се, окажа се налице, открия се съ рее. не десѧть л щстшѧ сѧ. да девѧть. како не обрѣтѫ сѧ. въꙁвраштъше сѧ (сѧ) дат славꙑ бѹ. тъкъмо ноплеменьнкъ сь М Лк 17.18 З А СК скѹсілъ есі сръдьце мое. посѣтілъ есі ноштъѭ. раждеже мѩ і не обрѣтѫ сѩ во мнѣ неправъда СП 16.3 мꙙ хрстосово. не вѣдѣ отъкѫдѹ обрѣте сꙙ въ васъ С 48.11 глаголꙙ пророкъ. же грѣха не сътвор. н обрѣте сꙙ льсть въ ѹстѣхъ го С 433.23 3. Окажа се, установя, че съм в някакво състояние же варвъ глагола къ нама. вдѣста л како обрѣтохъ сꙙ съ вама вь бѣдѣ. нъ ѹбо  сьде много молхъ сꙙ богѹ ꙁа ва С 297.9 днъ обрѣст сѧ μονώτατος Остана сам, бъда сам ꙇ егда бꙑстъ гласъ. обрѣте сѧ съ еднъ. ꙇ т ѹмлъашѧ. ꙇ нкомѹже не вьꙁвѣстшѧ въ тꙑ дьн. несоже о тѣхъ еже вдѣшѧ М Лк 9.36 З М З СП СЕ С Гр εὑρίσκομαι ἐφευρίσκομαι χρεία ἐστίν Вж. при обрѣст Нвб