Жанр:Miscellanea
Автор:Петър Черноризец
Дата на ръкописа:16 век
Дата на превода:
Дата на преписа:
Правопис:Руски
Име на ръкописа:Сборник
Хранилище на ръкописа:РГБ
Сигнатура на ръкописа:ф. 113, № 541
Страници:л. 251 - л. 269 б
doc_iddoc_48
л.251а Слово стыⷯ ѡц҃ь ѡ постѣ оустава цєрковнагѡ
Подобаєтъ братє хрєстанꙋ чл҃кꙋ наєншє ѹгодт бг҃ꙋ своємꙋ в того жє мѧ
кртⷭ̄вшє сѧ рєкꙋщє. въ мѧ ѡ҃ца сн҃а стг҃о дх҃а стыѧ трцⷪ̄а. га҃ бг҃а нашєго
стннаго, крєщєнєм бо лк҃ъ акы ꙁнова породт сѧ потомъ жє расты в жвотѣ
ѡсквєрⸯнт сѧ согрѣшаѧ бг҃ꙋ всѧєск, бг҃ъ жє мл͑̄тв єсть. хощєть да быша всѣ
л҃ц спасл сѧ. нє ѡставть бг҃ъ л҃ка в погбєл но давъ л҃кꙋ покаѧнїє да всѣ
лц҃ы прбѣгꙋвшє к нємѹ въꙁⸯдо ⷯнꙋвшє ꙁ глꙋбны срⷣ҃ца своєго. кают сѧ грѣховъ
свохъ. волныⷯ нєволныⷯ, ҆ прїмєⷮ гь҃ кающаго сѧ грѣхъ сво ⷯ. Обає далⸯ ны є͑
л.252а ꙁаповѣ ⷣ, да сє слывшє братє дръжтє сѧ ѹ сєбє||въ срцⷣ своєⷨ сътворвⸯшє
спст сѧ. пръваѧ жє ꙁаповѣдь є͑̄ єжє любт бг҃а всѣмъ срцⷣємь свомь
трєпєтат словєсъ єго съ страхомъ работат ємꙋ, акы вдѧщє лца єго. ходт
вѣрою с ѹмныма ѡма ꙗⷦ̄ вдѧщє єго. ѧщє нєдомыслмъ єсть бъ҃ ѡбає вєлкъ
даръ прїмєⷨ ѡⷮ нєго.•. Втораꙗ жє ꙁаповѣдь єсть єжє любт дрꙋг ѧки сєбє
л.252б нý͑ бо намъ прєꙁрт какого любо л҃ка, рєкꙋща. ѡнъ сї правєдєⷩ̄||а ѡнъ сї
грѣшєнъ. но рц҃ бг҃ъ всѧ вѣсть. а мнѣ свом грѣхы пєаль є да нѣ … ми трєбѣ
нтожє. Потомъ єжє нє блꙋдт, но ащє подрꙋжє мꙋща, то въ врѣмѧ
прблжат̈ сѧ. нє акы скотоⷨ наслажат сѧ плотьскыⷯ бєⷥ ѹстава. но раꙁмѣрт пр
всємь всє своє жтє. да бъ҃ вⸯ тꙋ мѣрꙋ ѡтъмѣрть на сꙋдѣ. ащє кто многым
л.253а ꙗꙁыкы вѣсть всѣм бг҃а славть мл҃ть. мл͑̄тию жє творть къ ѹ҆бг҃ымъ||ꙗко
постгнꙋющє мѣнємъ ащє л кто можєть всє своє мѣнє раꙁдаꙗт бг҃а
дѣлѧ. а са ⷨ нщєват ха҃ рад. ꙗко х҃с всѣхъ рад посто ⷨ молтвою
сълєꙁам прєт жꙁнь сю с бо ꙁаповѣдь вышє всѣхъ но нє всѣ ю творѧтъ.•.
Пєрвоє да праꙁнѹⷣють т͑̄о въск̄рсєню хвꙋ. всѧкъ праꙁнⷣкъ єго бц҃а. всѣхъ
праꙁнⷣкъ ст̄ыхъ да нє покланѧют сѧ до ꙁємл. ѡⷮ вєлка дн҃ до н҃ всѧ нєⷣл ꙴѧ. нє
л.253б тоїю тѣло млꙋющє.|| но славѧщє въскр҃сєнє хв҃о кланѧющє сѧ конѣ хв҃ѣ и бц҃
всѣхъ стыⷯ. такожє всѧ дн нєⷣлныѧ ̇ нє пост сѧ в ты дн҃, но двож̄ⷣа ꙗст
хотѧщєє брашно. но тою грѣха нє творѧщє. но нє оупват сѧ н в кыа жє дн҃.
оупвающє бо сѧ погꙋбѧть мьꙁдꙋ свою трꙋда своєго . ̇. В ты жє дн҃ млтвы
творт асто ꙗⷦ могꙋщє. протвꙋ слѣ оумнѣ, а комⸯканє асто ємлющє. ащє
л.254а л нєдостоно праст ⷨ сѧ стыⷯ̄ танъ хвыхъ да осꙋ|| дм сѧ. ̇. ѡⷮ соуботы жє
лаꙁорєвы. нє нєсꙋт сѧ профѷры ꙁа ѹпоко н кꙋтьѧ. но всє вос҃҃крсєнѧ ѡбраꙁъ
творт. ҆ просѳѷры вымат, коутѧ крєстт, то бо єсть обра ⷥ въск҃рсєнѧ хв҃а
гн҃ѧ. ащє кто сєго нє творть, то съ жды ѡсоужєнъ бꙋдєть, а с҅ правенⷣкы
вѣнⸯца погрѣшть Нѡ сє слышавшє братїє потщтє сѧ, тн̄ⷭо сто
проводт постъ. съ всѧкою тⷭ̄отою въꙁдєржанєⷨ ѡⷮ всѧкого ꙁла всю тоу нелⷣю
л.254б стрт̄ⷭнꙋю̋||проводвⸯшє т̄ⷭо. в вєлкꙋю сꙋботꙋ праствⸯшє сѧ. вкꙋсѧть хлѣба
мало. прєбꙋдꙋть всю тꙋ нощь молѧщє сѧ..̇ Въскр҃сєнє жє гн҃є да пр̋ащают
сѧ со всѧкою стотою. праствшє сѧ въ црк҃в тѣла гн҃ѧ ҆ кровѣ. шєшⷣє въ
домы своа снѣдѧть спють ҆ поспѧть. тако бо творѧть ҆стннї
хртⷭіанє. вⸯ ꙁаконъ вж҃ сп҃сают сѧ. нє того бо рад хс҃ь въскр҃сє, пта раⷣ л
л.255а ѡ̏бадєнѧ рад. но сєго рад, даѧ всє||мꙋ мрꙋ радость. нє мꙋщю конⸯца.
въскрсєнєⷨ бо свомъ вєсь мръ просвѣт. всѧ вѣрныѧ въꙁвєсєл радостю
дх҃овною. да вдѣвшє вѣрнї въскрⷭ̄нє хв҃о. праꙁноⷣующє с любо́вю всю тꙋ нєдєлю, а
нє паньствомъ н ѡбьѧдєнємь н пѣⷭ̄м бѣсовьскым. н ҆нѣм
плотьскым дѣѧнї похотⸯм всѣⷯ бо вѣрⸯны ⷯ цр҃кы прмають. съ тоⷭ̄тою
л.255б входѧщ ⷯ раꙁзвѣ тѣⷯ нє прїмають ѡсквєрнѧющⷯ тєлєса своѧ блꙋдомъ||
лшнмъ птємь, єжє бєс памѧт оупват сѧ, та бо всѧ нєдєлѧ ѡднъ дн҃ь
єсть, єгⷣа хс҃ въск҃рсє. тогда слн҃цє стоѧло нє ꙁаходѧ н҃. дн єгда быⷭ на въстоцѣ
тогда стоѧло два̏̏ дн. а о вєєрⸯи. в҃ дн. а въ .н҃. ꙁан҆дє. ̇. Та бо нєдєлѧ єднъ
дєнь єⷭ̄ тѣмⸯжє вѣрⸯнї тⷭⷭ̄о дєржащє нєдєлю тꙋ воскр҃сєнꙗ раⷣ гн҃ѧ. молѧщє сѧ
л.256а со крєсты ходѧщє во всю нєдєлю. Ѧщє л пєтрово говѣнїє прїдєть.||л
флпово говѣнє. в пнⷣѣ в срєⷣ. ҆ во пѧто ⷦ. хлѣбъ со ѡвощєⷨ. ѡдноѧ днєⷨ а
въ втоⷦ̄ в єⷦ̄. двожыⷣ днєⷨ. а в сꙋботꙋ. в нєⷣ, рыбы. в҃ днємъ. ̇. Такожє всє
говѣнє пєтрово ѳлпово правт сѧ. ̇. поклоⷩ по т҃ на днь до ꙁємл бєⷥ колоцⷣы. ̇.
А вєлкоє говѣнїє поклоⷩ по т҃ на всѧкъ дн҃ь. на ꙁауⷮⷮрєнї .р҃. на ѡбѣднї .р҃. на
вєєрнї .р҃. а г҃ помлꙋ .н. л бꙋ̈дєть нємощєнъ. в котороє любо говѣнє то
л.256б нємощ дѣлѧ. ꙗкожє ємꙋ повєлѣ||ть ѡць єго покаѧлны раⷥгадавъ ѡ
всєⷨ . намъ было кромѣ говѣнѧ творт хотѧщ ⷨⷨ быт стовымъ.
помнающє согрѣшєнꙗ вєлкаѧ, множєство нашєго бєꙁаконїа. ꙗжє
сътворхомъ прєⷣ творцє ⷨ свомъ гдєⷨⷨ бго҃мъ про нашѧ было грѣхы н главы нє
въскланват. бющє єломъ до ꙁємл. н ѡю своєю было нє ѡсꙋшват.
пролвающ слєꙁы своѧ прєⷣ бго҃мъ. Стєнющє скорбꙋщє ѡ нєподобныⷯ ѡ дѣлє ⷯ.
л.257а сво ⷯⷯ. како бы братїє|| сєстры ѡц мтр҃ нє боꙗт сѧ єго . л нє трєпєтат єго
л нє творт вол єго; тъ бо ны єсть сътворлъ ꙁємлю. въꙁмѧ ѡⷮ ꙁємлѧ
створлъ єⷭ̄ тѣло. Нє тоⷦⷦмо жє но дшю вдохнꙋлъ ѡжвлⸯ ны. сътворлъ
єсть вдмаꙗ нєвидмаѧ. створлъ нб҃о ꙁємлю. тако створ̀ агг҃лы
архаагг҃лы. хєрꙋвмъ сєраѳмъ. прєстол гд ⷭ̄ва. слн҃цє лꙋнꙋ ꙁвѣꙁды;
морѧ єꙁєра, рѣкы стонкы. ҆҆ всѧ горы ҆ холⸯм вѣтры снѣгы дожⷣь. ҆ скоты
́ ꙁвѣр. птца гады. ꙼ всѧко дрєво ꙁємноє то всє бг҃а бот сѧ. трєпєщє ⷮ нє
прєстꙋпаєⷮ повєлѣнѧ бжіа. всє то въ оуставѣ своєⷨⷨ стоть работаѧ лвк҅у
єстєствꙋ. нє прєстꙋпаѧ повєлѣна бжа. повєлѣню єго повноуꙗ сѧ. ꙁємлѧ дающє
плоды своѧ травꙋ жта. дрєва цвѣты плоды травныѧ дрєвныѧ на снѣⷣ л҃комь на
вєсєлє на потрєбꙋ скотомъ. ꙁвѣрєⷨ птцамъ гадомъ всємоу ꙁємномꙋ
л.258а дханю. свѣт жє просвѣщаѧ. ꙁємлю|| творѧ повєлѣнѧ бж҃їа слн҃цє ѡсвѣщаѧ
грѣѧ всє ѡⷮ ꙁємлѧ въсхода. работаѧ лк҃омъ. всє творѧ повєлѣнє бжє, нє
прєстꙋпаѧ повєлѣна єго. такожє лоуна ꙁвѣꙁды стражющє всы нощь. восходѧ
ꙁаходащє свѣтъ дающє лк҃омъ. пꙋть покаꙁающ всѣмъ шєствꙋющмъ. лꙋна по
морю по рѣкаⷨ по єꙁєромъ поуть водѧщє. многаѧ наша бєꙁаконїꙗ ꙗжє
л.258б сътворхоⷨ прєⷣ творⸯцємъ своⸯмъ бг҃омъ. нє боѧщє сѧ єго н ѡста||нꙋщє сѧ ꙁлобъ
своⷯ. то бо всє тръпть бжꙗ страха боѧщє сѧ. такожє морє творть єꙁєра
҆стонкы рѣкы работающє лко ⷨ. ѡвѣхъ носѧщє вⸯ кораблєхъ воꙁѧщє
повєлѣнємъ бжїмъ, вѣтры ⷥ градъ въ граⷣ. поут творѧщє рѣсъ нощь в лодахъ и
в єльнѣхъ. лѣтѣ ꙁмѣ на воꙁєⷯ, напаꙗющє водам кормѧщ рыбам
всѧкым. омывающє наⷭⷭ̄, тако намъ работаюⷮ боꙗщє сѧ творⸯца своєго. такожє
л.259а огнь||творть повнꙋꙗ сѧ гд работаѧ лкоⷨ, грѣѧ пєка варѧ сꙋшѧ
ꙁноѧ, всє творѧ на потрєбꙋ на ⷨ. ащє нє повєлѣть гь҃. то сътворт то̀ всє̀ нє
смѣєть. стоть. во ꙋста́вѣ своємъ . ̇. Ащє л ємꙋ повєлѣть то
створт, то всє сⸯтворть но по божню повєлѣню. послѣдꙋ єго а ѡ
собѣ нтожє нє смѣєтъ сътворт, н ꙁємлѧ н мо̀рє. н єꙁєра н рѣкы н
кладѧꙁ, н стонц, н горы, н прость н огнь н ꙁвєр н га̀д, н
л. 259б рыбы||н мраꙁ н снѣꙁ. н вѣтр нкаꙗжє тварь. л сємꙋ нє мѣтє вѣры
бєꙁоумнї лц то̏̏ бо сєбѣ раⸯꙁгадатє. памыслтє єго в нашємъ тѣлѣ нѣтꙋ. в
нашєⷨ тѣлѣ ѡгнь ꙁма нєжтъдны глст єрвїє жє в нашємь тѣлѣ. то всє
лєжть нєдвжмо боꙗ сѧ бг҃а нє смѣѧ нтожє сътворт тѣлꙋ нашємоу . ̇. Ащє
л повєлть гь҃ всємꙋ въстат єжє в на ⷭ ѡⷮ нєдꙋгъ вєлкоу болѣꙁнь сътворть
л. 260а лкоⷨ|| въ смр҃ть прводть бжїмъ повєлѣнємъ всє бо бг҃а бот сѧ
трєпєщєть. толко мы л҃ц всє прєстꙋпаємъ бг҃а нє боꙗщє сѧ ꙁаповѣд єго нє
съхранмъ. ѡць своⷯ нє слꙋшаємь по ꙁломꙋ своємꙋ оумоу. по пєрвомꙋ своємоу
проклѧтьствꙋ. нєпокорлвомꙋ бѣгаєⷨ ѡⷮ пꙋт стннаго спсєнаго жє вєдєⷮ
на ⷭ въ црⷭⷭ̄тво нбнⷭ̄оє в раскоую пщю въ вѣны жвоⷮ. но мы того бѣгаєⷨ а на
л.260б пꙋть погыбєлны ||настоупаємъ вєдꙋщⷯ ны вⸯ мꙋкꙋ въ тмꙋ кромѣшнюю
нкто ны довєдєть но сам сєбє по своємꙋ ꙁломꙋ нравꙋ. бг҃а нє боꙗщє сѧ н
тꙋщє єго ꙁаповѣд єго прєстоупающє. а даволѧ дѣлѧ творѧщє грѣхы
свєршающє бг҃а нє брєгꙋщє дїꙗвола въꙁлюбвшє. ҆ мꙋкꙊ вѣнꙋю. свободн
бывⸯшє сам сѧ в работꙋ прєдаємъ. самъ гь въ єѵⷢалї глє҃ть всѧкъ творѧ грѣхъ
л.261а рабъ єсть грѣхꙋ. мы || жє г҃ бг҃а ꙁабываємъ нє твормъ вол єго. како ны было нє
тт єго. самъ бо ны въ пєлѣ гл ть ємꙋ мѧ л҃є нє оумѣєш тт. . А
аꙁъ тєбє дѣлѧ свѣтъ сътворхъ, ҆ нб҃са распростроⷯ. ꙁємлю на водаⷯ ꙋтвєрⸯдхъ.
морє горⸯстю налахъ пѣскомъ ѡградⷯ тєбє рад єꙁєра рѣкы стонкъ
сътворⷯ, тєбє ра ⷣ сл҃нцє лꙋнꙋ ꙁвѣꙁды ꙋкрасхъ. тєбє дѣлѧ всѧко дрєво
насаднхъ прораст ⷯ травꙋ. тєбѣ дѣлѧ ѡгнь сътворхъ дожьⷣ поустⷯ снѣгы
л.261б новоє творⷽ стꙋхно то мєнє бот сѧ || трєбєщєⷮ, нє прєстꙋпаєⷮ повєлѣна
моєго. ты жє мєнє нє трєпєщєш. н бош сѧ н съхранш ꙁаповѣдї моⷯ. пото
мѧ нє тєш аꙁъ тво въⷡ аꙁ жє тво̏ ѡць. аꙁъ жє твоє плємѧ нє оумѣєш
тт. нє бош сѧ мєнє. ̇. Ащє л мѣєш бга сєбѣ то ємꙋ м нє слѹжш
со страхомъ, ꙗкожє м слꙋжать агг҃л арх҃аггл. всѧ тварь. Ащє л мѧ
л.262а ꙁовєш црє .ⷨ то ємꙋ мѧ нє тш съ боꙗꙁню. ꙗкожє || ꙁємномꙋ цр҃ю слꙋжать
слꙋгы. ̇. Ащє л мѧ творш прадѣдомъ, л дѣдоⷨ сєбѣ. ємꙋ мѫ нє тш ꙗкожє
добр внꙋц, прадѣды дѣды тѧⷮ Ащє л творш ѡцєⷨ сєбѣ. то ємꙋ нє
творш волѣ моє. ꙗкожє добрі сн҃овє ѡц ѣмъ творѧть Ащє л мѧ творш
блꙁокомъ сєбѣ, л братомъ. то ємꙋ мѧ нє тш ꙗкожє добрї блꙁоц
творѧть блꙁок своѧ тѧть л братїю. ̇. Но мы пакы на прєжнєє въꙁⸯвратм
л.262б сѧ намъ бо||ащє прїдєть поⷭ̄ тоⷭ̄та дшамъ тѣломъ. прогнанє всѣмъ дѣлоⷨ
ꙁлыⷨ. сє бо ꙁаповѣданє всѧко добродѣтєл тнⷭ̄ым і̇єрѣ. слꙋжтєлѣ прєⷣстатєл
бжїю пртⷭ̄лꙋ. мы бо пєалꙋємь скорⸯбмъ. страдно твормъ говѣнєⷨ всє
помышлѧєⷨ на срⷣ̄цⷯ своⷯ како прєт говѣнє нє хотѧщє сѧ ѡстат ꙁлобъ своⷯ.
поꙗньства ѡбоꙗдєна блꙋжєнїа нєпокорѣнѧ, всєго бєꙁакона. пꙋт
л.263а спс҃єнаго прнⷭ̄ бѣгающє ходмъ къ і̇єрѣѡмъ пра || шающє то намъ ꙗст. л
пт л то поклона ~ Ащє намъ ркꙋть правло ст҃ыхъ аплⷭ̄ь тⷭ̄ныⷯ
оць навдѧщⷯ наⷭ на пꙋть спасєны. ꙼ ѡбращающє дша ѡⷮ погбєлныⷯ ꙁлых
дѣль. къ страхоу бжїю прводѧщхъ. гл҃ющмъ намъ всю стннꙋ. єгда
хъ оуслышⷨ право. достоно нъ сво соблюдꙋщє. повєлѣвающмъ намъ
тнⷭ̄ы постъ. тоⷭ̄ нєпороно съблюст ѡⷮ всѧка ꙁлобы ѡⷮстꙋпт къ бг҃ꙋ
л.263б прбѣгноут на || ді̇аволю главꙋ настꙋпт всю слꙋ єго посрамт. волѧ єго
попрат стнⸯнымъ тнⷭ̄ымъ постомъ бжтⷭ̄вєныхъ мл҃твъ. погрꙋжающє тыⷭ̄м
слєꙁам всѧкꙋ ꙁлобꙋ помыслы воюющхъ на дшꙋ. всѣхъ сѣтє ⷢ ꙗко
птцамъ дшамъ нашмъ. да нє оувѧꙁнємъ ѡпѧⷮ въ тѣхъ жє сѣтєⷯ въ прєжнⷯ по
своємꙋ нравоу ходѧщє. та словєса слышавшє ѡⷮ нⷯ дшєполєꙁⸯна. нє
л.264а хощємъ добро. гл҃мъ сє̏ вєль||м ны тѧжⸯко нє можємъ сєго понєст. н҃ѣ
єсмє слабѣ лц то на добраѧ л дѣла єжє бг҃ꙋ прблжєа сѧ. єсмы лѣнвы
нємощн мжє дша спсꙋт сѧ къ бгꙋ въꙁвышаєм сѧ. а на ꙁлаѧ дѣла
єсмє крѣпц на лєнвы мощн бодрѣ, твормъ ѧ свомь
ꙁлоꙋмєⷨ. добры полєꙁны, бжїа ꙁаповѣд тѧжкы с твормъ странⷣѣє всѣⷯ
ѡ ємъ тѧжкы намъ сꙋть. бжїа ꙁаповѣд братє сєстры ада, по морю
л.264б плаванємъ. л по єѕєрꙋ||хожєнїє. л по рѣкамъ ноⷣуноє поронⷤоє въхⷥожєнїє л по
поут ходѧщє нꙊжⸯєю в кыѧ грады раꙁбонкъ боѧщє сѧ. но то с всѧ мѣюⷩ нѣⷭ
бо в ꙁаповѣдєⷯ бжі̇хъ тѧжⸯко нтожє. но нєтроуⷣно єрѣ бо ѡбращають наⷭ ѡⷮⷮ
пꙋт погбєлнаго. на пꙋть стнны спс҃єны наставлѧюⷮ наⷭ то л єⷭ̄ намъ
тѧжⸯко . ̇. ~ Ащє вєлѧть намъ покаꙗт сѧ прєжнхъ сво ⷯ грѣховъ ꙁлыⷯ дѣлъ
л.265а ѡⷮстоупт а къ гдо̄ⷭу бг҃ꙋ прбѣгноут. || а дїаволѧ дѣла ѡⷮ сєбє ѡⷮврєщ. гл҃мь
мы єсмє хртⷭ̄і̇анє. а дѣла даволѧ творⷨ. мы вѣдаємъ ꙗко крщн єсмє но
младыⷨ тѣломъ смысломъ младымъ. ѡⷮрцал сѧ єсмє сатаны, всѣхъ
дѣлъ єго всєго стꙋда єго. нн҃ѣ жє оунї ї стар бꙋдꙋтє ѡпѧть єсмє
въстꙋпл вⸯнєрл ꙗко сѣть. тако в пєрваѧ ѡⷮрѣцанїа даволѧ. нє
хотѧщєⷨ ꙁ нхъ на стаорст вынⸯрєт н ѡстат сѧ ⷯ. ꙁлосєрⸯдємъ свомъ
л.265б ѕлобам даволм да како хощємъ мл ⷭ̄ть бжїю || мѣт. єꙋда єго страшнаго
ꙁбыт, тако творѧщєго. но на прєжнєє гл҃анє. воꙁвратм сѧ. і̇єрѣѡмь бо нꙋжно
пєщ сѧ. ѡ стадѣ своємъ хвыⷭ̄хъ ѡвєць. ̇. Ащє пастꙋхъ пасъ стадо то нє ꙋблюдєть
стада. тогда волкъ пршєдъ распꙋдть стадо ѡвцю восхтⷮ вєлко ꙁло
бываєть пастꙋхꙋ томꙋ нєблюⷣшємꙋ ѡват своєго стада. пастⸯвѧщмъ хв҃о стадо.
л.266а такожє єрѣѡмь блюдѧщє наⷭ ѡⷮ волⸯка мыслєнаго. єжє єсть давола того || волка
блюдꙋ наⷭ ієрѣ. вєлѧⷮ намъ бѣгат на горы да нє постжєн бꙋдємъ
даволомъ. вєдом во дно адово. тѣхⸯ бо горъ самъ волкъ бѣгаєⷮ. ̇. Ащє сѧ
хощєть погнат по наⷭ. скоро ꙋстанєть посрамт сѧ бг҃омъ лова своєго в
наⷭ нє мѣєⷮ. ̇. Ащє бо на ты горы въꙁбѣжмь спсєм сѧ Горы жє соуть хв҃ы
ꙁаповѣд стыⷯ аплⷭ̄ъ пророкы стыⷯ ѡц҃ь. єжє ієрѣємъ оукаꙁал намъ на полⸯꙁꙋ на
л.266б покаѧнїє ꙁлыхъ нашхъ дѣлъ. соуть бо въ мѣрѣ всѧ на||ша дѣла. ̇. Мѣрою
дѣлъ нашⷯ ѡсꙋдмъ сѧ. ̇. Ꙗжє ѡбо мѣрѣ ꙗвлѧю вамъ бг҃олюбвї єловѣцы. да
прложтє оуш ваша срⸯдєнаѧ сє сꙋть мѣры. мжє ѡправⸯдм с̇ѧ дшю свою
спсємъ, на горы оубѣжмъ. волкъ жє єсть дꙗволъ. бѣжанє жє єсть покаѧнїє по̄ⷭ
стъ поклоны алканє. въꙁдръжанє ѡⷮⷮ всѧкого ꙁла. млост҃н покорєнє любовь
л.267а смѣрєнє кротость, трєꙁвость братолюбє нагмъ ѡдѣнє,|| моланє послꙋшанє
словєсъ б҃жїхъ, н ѡсꙋжєⷣнїє нє ѡклєвєтанє. н обда, н лганїє. н вражⷣа,
н рѣꙁоманє, н блоуⷣ н прєлюбодѣство н гѡрдость, бдѣнє слєꙁы. млт҃вы
к црк҃ваⷨ хожєнє болнымъ посѣщєнє. къ тємⸯнц прхожєнє
надѣлєнє мрт҃выⷨ погрѣбанє. ѡца потⷭ̄н мт҃рь люблєнє, на̏ многа
дѣѧнѧ подобна сⷨ. см дѣѧнї всѧ коꙁн даволѧ прожєнєⷨ главꙋ єго
л.267б ꙁлоєствоую попрємъ. ̇. Сє жє соуⷮ ||дрꙋгыа мѣры. жꙁн сєꙗ дѣла сквєрнаѧ
ѡⷮ бг҃а ѡⷮстꙋпна. намъжє вєлⷮ хс҃ бъ҃ ѡⷮⷮстꙋпт вꙁыт на горы. єжє нєрѣѡмь вєлѧть
ⷯ бѣгат, жє сꙋть вєлм пагоубна. бг҃омъ нєнавдма ст҃ым проклѧта . ̇.
Єжє єсть сваръ бо свада вєланїє гръдость нємлⷭ̄рдє ꙁавсть братонєлюбїє
проꙁорьство ꙁлоба ѡбда дⸯмєнїє воꙁвышєнїє лцємѣрє нєпокорєнїє
л.268а мъꙁдоманє ѡсоужєнє хоулєнє пьꙗньство ѡбьꙗдєнє. нєсытость.||
прєлюбодѣство граблєнѥ наслє. нєслꙋшанїє божїхъ словєсъ, прєстꙋплєнє
бжїхъ ꙁаповѣдї, оубі̇ство. раꙁбо дшєгоубє, ародѣство наоуꙁоношєнє,
кощюны долослоужанє, молєна колодѧꙁнаѧ. рѣнаѧ. пѣнⷭ̄ бѣсовьска
плѧсанѧ боубн сопѣл коꙁц, грана бѣсовⸯскаѧ, всѧ ꙁлаѧ дѣла схъ бо
дѣлъ ѡⷮлоувшє сѧ. ̇. Вєлѧть намъ ѡц ходт по правлоⷨ по
л.268б ꙁаповѣдємъ стыⷯ апл ⷭ̄ъ. богонсныⷯ ѡць||ходт на горы рєкша настꙋпа́т на
добраѧ дѣла. ѡⷮ ꙁлых жє оудалѧт сѧ да нє въсхщєн боудємь ꙁвѣрємь рєкшє
дїаволⷨо да нє снєсєн боудємъ во дно адово тмꙋ кромѣшнюю. сътвормъ пєаль
на пастꙋха єжє єсть нєрѣ. ̇. Да то слышащє братє сєстры. поⷣвгнємъ сѧ на
добраѧ дѣла. а ꙁлыхъ сѧ ѡстанєⷨ ѡⷮбѣгнємъ. ̇.а постныа дн҃ радостю
дх҃овною проводмъ съ тоⷭ̄тою. ї страхъ бжї, мѣющє въ сръдⸯцєхъ нашхъ
л.269а
о҆ца || своєго слоушающє, ꙁапоѣд гнѧ съхранѧщє со всѧкыⷨ смрєнємъ,
млт҃вам всєю добродѣтєлю да достоно ꙋпасєн бꙋдємъ, прєт постныѧ
дн҃. єстным їєрѣ ст нєпорон бꙋдєм. прат спасєноє тѣло кровь
хрстовꙋ. на ӧсщєнє дꙋшамъ тѣломъ нашмъ. на ѡцщєнїє грѣховъ, на
сцѣлєнє нєдꙋгомъ мл҃твам стыⷯ апл ⷭ̄ъ, ѡца сн҃а стг҃о дх҃а нн҃ѣ прⷭ̄но въ
вѣкы вѣкомъ амнь. ̇.