Старобългарски речник
шьвенъ 
шьвенъ -ꙑ прич прил ꙁлатомь шьвенъ χρυσόπαστος Шит, везан, украсен със злато кꙑ ѹспѣхъ повѣждъ м ьстьнааго каменꙗ сего.  ꙁлатомъ шьвенꙑхъ рꙁъ С 447.9 Изч С Нвб Срв шия, шит ОА АК НТ Дюв НГер ЕтМл БТР АР ДА