Старобългарски речник
ѹщедрт
ѹщедрт
-ѹщедрѭ
-ѹщедрш
св
Проявя щедрост, милост към някого
бже ѹщедрі нꙑ. ї благо нꙑ просвѣті ліце твое на нꙑ. помлѹі нꙑ
СП
66.2
тако о наш къ гю бѹ нашемѹ. доїждеже ѹштедрітъ нъї
СП
122.2
Срв.
С75.21
благоврѣменьно ѹбо намъ. вьвест покааню ѹтелꙗ. блѫднцѫ онѫ ... ѭже помловавъ ост. ѹштедрвъ омꙑ
С
390.18—19
Образно.
тꙑ вьскресъ помлѹеші сона. ѣко врѣмѩ помловаті. ѣко прде врѣмѩ. ѣко благоволшѩ рабі твоі каменьего. пръстъ его ѹщедрѩтъ
СП
101.15
Изч
СП
С
Гр
οἰκτείρω
ѹщедріт
ѹштедрт
ѹштедріт
Нвб
Срв
щедър
прил
щедрост
ж