Старобългарски речник
ѹдавт сѧ 
ѹдавт сѧ -ѹдавлѭ сѧ -ѹдавш сѧ св Обеся се  повръгь сьребро въ цркві отіде.  ошедъ ѹдаві сѧ А Мт 27.5 СК лма їюда прѣдавꙑ хрстоса ѹдав сꙙ. мꙑ же ѹбо ѹбѣжавъше сьмрьт родтелꙗ ꙁавст. въставъше въславмъ надъ вьсѣм сѫштааго ба С 389.26 нъ то въꙁьмъ юда ѹдав сꙙ. въ тъ вьлѣꙁъше ждове о камень обраꙁвъше сꙙ С 401.1 Изч А СК С Гр ἀπάγχομαι ѹдавіт сѧ Вж. при ѹдавт Нвб