Старобългарски речник
сѹлѣ 
сѹлѣ нареч сѹлѣ бꙑт комѹ κόμψοτερον ἔχω По–добре е, по–леко е [на някого] въпраша же годнꙑ отъ нхъ. въ кѫѭ сѹлѣе емѹ бъⷭ҇і рѣшѧ же емѹ ѣко въера въ годнѫ седмѫѭ остав  огн҄ь М Йо 4.52 З А сѹлѣ мѣт [ьсомѹ] Предпочитам [нещо] тѧже съ тръпѣльсвомъ. ꙇспꙑтаньемь на вьсѣкъ день раꙁдрѣшаѭште длъжъні сѫтъ ні едіного ка подь німі сѫштаго сѹлѣе мѣт бжію ꙁаконѹ ні братра К 1b 40 Изч М З А К сѹлѣе Нвб Ø