Старобългарски речник
спꙑт
спꙑт
нареч
Безпричинно, напразно
ѣко гнѣваѩꙇ сѧ на брата своего спꙑт. повненъ естъ сѫдѹ
З
Мт 5.22
ѣко въꙁненавдѣшѧ мѧ спꙑт
М
Йо 15.25
З
А
СК
кънѩѕ погънашѩ спꙑті
СП
118.161
борѣахѫ сѩ со мьноѭ спꙑт
СП
119.7
М
З
А
СК
СП
Гр
δωρεάν
εἰκῇ
спꙑті
Нвб
Ø
