Старобългарски речник
срота 
срота -ꙑ м Сирак, сираче, сирота сірѹ тꙑ (!) бѫд помоштънікъ СП 9.35 не бѫді емѹ ꙁастѫпьніка. ні бѫді їже помлѹетъ сротꙑ его СП 108.12 како бо н срота можетъ бꙑт н отьца мѣт С 241.12 аште сротѫ мьнш то  того отъпаде С 241.9—10  сротоѭ дѣтшть не бѫдетъ.  ꙁ ѫтробꙑ твоѧ ꙁдетъ С 237.16  бꙑвъ еї. лѣтъ. сротоѭ отъ родтель оставьнъ бꙑстъ С 546.21 Изч СП С Гр [ὁ] ὀρφανός сірѹта Нвб сирота ОА ВА АК НТ Дюв НГер ЕтМл БТР АР ЕА ДА Срв сирак м Сиротов ФИ СтИл,РЛФИ Сиротива МИ Сиротивска МИ ЙЗах,Кюст