Старобългарски речник
рожьць 
рожьць м Рожков, плод на рожковово дърво ꙇ желааше насꙑтт рѣво свое отъ рожецъ ѩже ѣдѣхѫ свнѩ.  нктоже не даѣше емѹ М Лк 15.16 Изч М З А СК Гр κεράτιον рожецъ Нвб рожец диал ОА ВА НТ ДА Срв рожков ОА Дюв НГер ЕтМл БТР АР