Старобългарски речник
раꙁдражт 
раꙁдражт -раꙁдражѫ -раꙁдражш св 1. Разсърдя, раздразня  раꙁдражшѩ і въ наінанхъ своіхъ.  ѹмънож сѩ вь ніхъ паданье СП 105.29 раꙁдражі гѣ грѣшьно. по мьножьствѹ гнѣва своего не вьꙁщетъ СП 9.25 ї прогнѣвашѩ і на хлъмѣхъ своіхъ. ї въ істѹканьнꙑхъ своіхъ раꙁдражішѩ і СП 77.58 колькратꙑ прогнѣвашѩ ї въ пѹстꙑн. раꙁдражішѩ ї въ ꙁемл беꙁводьнѣ СП 77.40 Разгневя. тѣмже не нанатъ велкꙑм рѣьм нѣкꙑм къ платѹ. да не вь сего раꙁдражъ отъпадетъ прошенꙗ С 454.8 2. Обидя, огорча ѣко прогнѣвашѩ словеса бжьѣ.  съвѣтъ вꙑшьнѣго раꙁдражшѩ СП 106.11 врагъ поносі гю. ї людіе беꙁѹмьні раꙁдражішѩ імѩ твое СП 73.18 Изч СП С Гр παροξύνω παραζηλόω παροργίζω ἐξάπτω раꙁдражіт Нвб раздража [се] ОА ВА Дюв НГер ЕтМл БТР АР