Старобългарски речник
просвьтѣт 
просвьтѣт -просвьщѫ -просвьтш св Явя, покажа їꙁбаві мѩ ꙁдрѫкꙑ врагъ мохъ отъ гонѩштііхъ мѩ. просвьт ліце твое на раба твоего. спі мѩ мілостьѭ твоѭ СП 30.17 Изч СП Гр ἐπιφαίνω Нвб просветя ВА НТ