Старобългарски речник
порѫгань 
порѫгань -ꙗ ср Поругание, присмех, подигравка ꙇ прѣдадѧтъ і на порѫгане ѩꙁкмъ М Мт 20.19 ЗI ѣко лѩдвіѩ моѩ наплъншѩ сѩ порѫгане СП 37.8 Срв. СЕ76а 17—18 подрѣжанье і порѫганъе сѫщімъ окръстъ насъ СП 43.14 Срв. СП78.4 смѣхъ порѫганꙗ С 356.21 Изч М З СП СЕ С Гр τὸ ἐμπαῖξαι ἐμπαιγμός κατάγελως χλευασμός προπετής порѫган порѫгане порѫганъе порѫгані порѭгане Нвб поругание ОА ВА АК НТ ЕтМл БТР АР Срв поругаване НГер ЕтМл