Старобългарски речник
пораждат сѧ 
пораждат сѧ -пораждаѭ сѧ -пораждаш сѧ несв Раждам се отново; раждам се повторно [за възкръсналия Христос] ноштъѭ хъ въ вітьлѣомъ раждаетъ сѧ. ноштъѭ пакꙑ вь сіонѣ. ꙇꙁ мръ(.)вꙑхъ пораждаетъ сѧ. врътъпъ ꙇс камене. деже хъ род сѧ К 14а 9—10 врътъпъ ꙇс камене. ꙇдеже хъ пораждаетъ сѧ К 14а 10—11 Срв. С451.23—24 Изч К С Гр ἀναγεννάομαι [вар. ἀνίσταμαι] Нвб Срв пораждам [се], породя [се] ОА ВА НТ НГер ЕтМл БТР АР