Старобългарски речник
плѧсьць 
плѧсьць м Танцьор, играч на танци ѹне бꙑ сце гнѣват сꙙ на тѣхъ. же плꙙсцемъ събран пшѫтъ С 403.18—19 а дѣволъ ꙁоветъ гѫсльм  плѧсьц пѣмⷭ҇ непрѣꙁннам Р II 4.25 Изч С Р Гр ὀρχηστής χορός плꙙсьць Вж. при плѧсань Нвб