Старобългарски речник
омакат
омакат
-омакаѭ
-омакаш
несв
Мокря, намокрям, оросявам, обливам
ставъш сь ꙁаді. прі ногѹ его. плаѧщі сѧ. наѧтъ слъꙁам омакаті ноѕѣ его. власꙑ главꙑ своеѩ отірааше
А
Лк 7.38
Изч
А
Гр
βρέχω
омакаті
Нвб
Срв
омакам ’изтопя, отопя’
диал
НГер
