Старобългарски речник
невѣста 
невѣста -ꙑ ж 1. Невяста, булка ꙇмѣѩ невѣстѫ женхъ естъ. а дрѹгъ женховъ стоѩ  послѹшаѩ его М Йо 3.29А тогда ѹподобітъ сѧ црство нбсное. ꙇт дѣвъ. ѩже премъшѧ свѣтлънкꙑ. ꙁідѫ протівѫ женіхѹ  невѣстѣ А Мт 25.1 СК. Срв. С368.28 ꙇ ѣко на женха въꙁлож на мѧ вѣнець. ꙇ ѣко невѣстѫ ѹкрас мѧ монстꙑ СЕ 98а 1 радѹ сѧ благодѣтьнаа стаа брце дѣво ... невѣсто ста ꙇ нескврънънаа СЕ 85а 26 д къ готованѣ мьнѣ стост ... д къ стѣ невѣстѣ. по пльт родьства мого С 248.9 радѹ сꙙ обрадованаꙗ невѣсто.  родтельнце ста С 251.11—12 Образно. ꙇ главѫ твоѭ пострꙁаеш. ѣкоже текъла пострже сѧ павъломь. хва невѣста бꙑстъ СЕ 86b 12—13 2. Снаха прдъ бо раꙁлѫтъ лвка. на отца своего ...  невѣстѫ на свекровь своѭ М Мт 10.35 З. Срв.Лк 12.53 М З М З А СК СЕ С Гр νύμφη νυμφών Нвб невяста, невеста ОА ВА АК НТ Дюв НГер ЕтМл БТР АР ДА Срв Невестата МИ АС, ТУС Невестино МИ СНМБ