Старобългарски речник
наковально 
наковально ср Наковалня потъкошꙙ сꙙ о наковальнѣ непобѣдмѣмъ. нъ сам сътърен бꙑшꙙ С 448.20 (...нъ да прѣ)льст(ть лвкꙑ ꙗко) же бо н(аковально же)стоко сръ(дце сьтѧ)жавъ непокаан(ьно) Х IIАб 4 Изч С Х Гр ἄκμων. Срв. наковало Срв наковало Нвб Срв наковалня ж ОА ВА Дюв НГер ЕтМл БТР АР ДА наковня ж диал РРОДД наковалница ж диал НГер