Старобългарски речник
корсть
корсть
-
ж
Корист, материална облага, печалба, нещо ограбено, плячка
а понеже крѣпле его нашедъ побѣдтъ і вьсѣ орѫжѣ его отьметъ на нѣже ѹпъвааше корсть его раꙁдаатъ
М
Лк 11.22
З
гь дасть глъ благовѣстьствѹѭщімъ слоѭ многоѭ. цръ слъ вьꙁлюбленаго лѣпотѣ. домѹ раꙁдѣліті корістъ
СП
67.13
вьꙁдрадѹѭ сѩ аꙁъ о словесехъ твоїхъ. ѣко обрѣтаѩї корсть мъногѫ
СП
118.162
Изч
M
З
СП
Гр
τὰ σκῦλα
Нвб
корист
ОА
Дюв
ЕтМл
МлБТР
БТР
АР