Старобългарски речник
коꙁа 
коꙁа -ꙑ ж Коза стада раꙁль воловъ. кобꙑлъ. коꙁꙑ овьцꙙ многꙑ тъмам пасомꙑ въ горахъ неблюдомѣ С 43.1 да реетъ камѣнꙑ богъ вашъ. то хоштетъ да мѹ ꙁакол҄ѫтъ. коꙁѫ л л волъ л птцѫ С 116.13 двьѩ коꙁꙑ мн αἴγαγροι Диви кози вьслѣдьствоваста же вьслѣдъ го дъва елен.  шесть двхъ коꙁъ С 223.8 тъгда повелѣ свꙙтꙑ артемонъ. еленьма  двмъ коꙁамꙿ. т къ епскѹпѹ въ врътпоградѹ (!) С 223.27 отъкѫдѹ прдошꙙ сѧ двѧ коꙁꙑ С 224.2 дꙗконе флеа. вдш двѧѧ сѧ коꙁꙑ  лен С 224.17 Изч С Гр αἶξ Нвб коза ОА АК НТ Дюв НГер ДА Срв козар, кози Козячката чукара МИ Мл,МНСрМ Кози дол МИ Козарев дол МИ Козарѐте МИ ЙЗах,Кюст.кр Козарица МИ ЙЗ,МИПан Козли дол МИ Кози рог МИ СНМБ Козев ФИ Козов ФИ Козаров ФИ Козичев ФИ СтИл,РЛФИ