Старобългарски речник

норогъ

норогъ -а м Еднорог соꙁъда ѣко інорогъ свѩтѫ своѭ СП 77.69 ї вьꙁнесетъ сѩ ѣко інорогъ рогъ моі СП 91.11 Изч СП Гр μονόκερως інорогъ Нвб инорог НГер МлБТР ЕтМл ДА