Старобългарски речник
давьць 
давьць -а м Дарител тꙑ бо ес давець. ѹбогꙑмъ СЕ 8b 21  бѫдетъ т ... длъгослѹжью податель. благодшью. давець СЕ 92b 18 двт сꙙ давьца благꙑхъ бога С 285.20—21 Изч СЕ С Гр δοτήρ πορισμός давець Вж. при ꙁамодавьць Нвб