Речник на Патриарх Евтимий
пакостьнъ
пакостьнъ
-ꙑ
прил
(1)
Пагубен, вреден.
ꙗко твоѫ ѡвцѧ послѣдꙋѫщѫ тебѣ, стнномꙋ пастырю, ѡбѣщаннѫѧ въспрїмѫть жꙁнь, въ стнѫ блаженѫѧ несконаемѫѧ, въсѣкь еретьскы̆ глас, ꙗко тѹждь пакѡстень, невѣдѧщѫ
МЕп
343.8