Исторически речник
ѹбоца  [+]
NmosNmgsNmdsNmasNmEsNmis
ѹбоцаѹбоцѧ, ѹбоцѫ, ѹбоцеѹбоцѹбоцѫ, ѹбоцѹ-ѹбоцеѭ, ѹбоцеѫ, ѹбоцеѧ, ѹбоцею
NmlsNmvsNmopNmgpNmdpNmap
ѹбоцѹбоцеѹбоцѧ, ѹбоцѫ, ѹбоцеѹбоць, ѹбоцъѹбоцамъ, ѹбоцамьѹбоцѧ, ѹбоцѫ, ѹбоце
NmipNmlpNmOuNmGuNmDu
ѹбоцамѹбоцахъ, ѹбоцахьѹбоцѹбоцѹ, ѹбоцюѹбоцама
ѹбоца -ѧ м 1. Убиец; човек, който убива  ꙗже бѣ лѣпо крꙑт пленцꙙ. тѣм ѹбт ѹбоцъ  достонꙑѧ сьмрьт не ѹбвате. нъ беꙁвнънꙑѧ  правьдвꙑѧ мѫте С 397.30 кꙑ сцъ ꙁаконъ ѹбоцꙙ пѹштат.  же ѹбнꙑмъ жꙁнь датъ. того погѹбт С 398.7 2. Унищожител, изтребител не ꙁавстьлвꙑхъ невдѣню. нъ хвалꙙштхъ богопоꙁнаню. не ѹбоцъ непрꙗꙁньствѹ. нъ младꙑхъ беꙁълобю С 340.25 Изч С Гр φονεύς ὁ φονῶν Вж. при ѹбца Нвб