Исторически речник
травт  [+]
VpgVpfar1sVpfar2sVpfar3sVpfar1pVpfar2p
травттравлѭ, травлѧ, травѧ, травьѭ, травлютравштравтъ, травть, травттравмъ, травмь, травм, травмотравте
Vpfar3pVpfar1uVpfar2uVpfar3uVpza2sVpza3s
травѧтъ, травѧть, травѧттраввѣтравтатравтетравтрав
Vpza1pVpza2pVpza1uVpza2uVpfao1sVpfao2s
травмъ, травмь, травмтравтетраввѣтравтатравхъ, травхь, травхтравов
Vpfao3sVpfao1pVpfao2pVpfao3pVpfao1uVpfao2u
травовтравхомъ, травхомь, травхом, травхмꙑтравстетравшѧ, травшѫ, травша, травше, травхѫтравховѣтравста
Vpfao3uVpfam1sVpfam2sVpfam3sVpfam1pVpfam2p
травсте*травлꙗахъ*травлꙗаше*травлꙗаше*травлꙗахомъ*травлꙗашете
Vpfam3pVpfam1uVpfam2uVpfam3u
*травлꙗахѫ*травлꙗаховѣ*травлꙗашета*травлꙗашете
травт -травлѭ -травш несв сег деят прил травл҄ѧ σιτούμενος Който убива, който изяжда пастѹхъ добрꙑ  благъ. положтъ дѹшѫ своѭ ꙁа овьцꙙ своѧ. да ꙗкоже овьцꙙ травꙙштма (погр. вм. травѧштмъ, Север., с. 328, бел. под линия) влькомь овꙿцеѩ лꙙѧтъ ловьц С 328.23 Изч С Нвб Срв травя диал ВА ДА