Исторически речник
слѹт  [+]
VpgVpfar1sVpfar2sVpfar3sVpfar1pVpfar2p
слѹтсловѫ, словѹсловешсловетъ, словеть, словетсловемъ, словемь, словем, словемословете
Vpfar3pVpfar1uVpfar2uVpfar3uVpza2sVpza3s
словѫтъ, словѹтъ, словѫть, словѹть, словѫт, словѹтсловевѣсловетасловетесловслов
Vpza1pVpza2pVpza1uVpza2uVpfao1sVpfao2s
словѣмъ, словѣмь, словѣмсловѣтесловѣвѣсловѣта*слѹхъ*слѹ
Vpfao3sVpfao1pVpfao2pVpfao3pVpfao1uVpfao2u
*слѹ*слѹхомъ*слѹсте*слѹшѧ*слѹховѣ*слѹста
Vpfao3uVpfam1sVpfam2sVpfam3sVpfam1pVpfam2p
*слѹстесловѣахъ, словѣхъ, словѣахь, словѣхь, словѣах, словѣх, словѧхъ, словѧхь, словѧхсловѣаше, словѣше, словѧшесловѣаше, словѣше, словѧшесловѣахомъ, словѣхомъ, словѣахомь, словѣхомь, словѧхомъ, словѧхомь, словѧхомсловѣашете, словѣшете, словѣасте, словѣсте, словѧсте
Vpfam3pVpfam1uVpfam2uVpfam3u
словѣахѫ, словѣхѫ, словѣахѹ, словѣхѹ, словѧхѹсловѣаховѣ, словѣховѣ, словѧховѣсловѣашета, словѣшете, словѣаста, словѣста, словѧстасловѣашете, словѣшете, словѣасте, словѣсте, словѧсте
слѹт -словѫ -словеш несв Славя се; прочут, прославен съм с нещо толко бо бѣаше вьꙁлюбьнꙑ  славънꙑ градъ. ꙗкоже въторъ словѣѣше отъ цѣсарѣ града С 56.17—18 Прич. сег. деят. като прил. словꙑ a) περίφημος Славен, прославен, прочут, известен  глагола мѹ вовода тꙑ л с васскъ (!) словꙑ С 20.22 спѣшьнѣ бѫдетъ съѱат. трѹдꙑ же  гон҄енꙗ  бѣдꙑ. ѧже подъѧ ꙁа правовѣр.  побѣдꙑ  славънаꙗ мѹ жтꙗ. по вьсемѹ ꙗкоже решт по нашемѹ жтю.  свьтꙙштхъ сꙙ на н҄емь добротъ рад словѫштѹ бꙑт С 302.9  ꙗко  вѣ хоштевѣ крьстꙗна бꙑт повѣдааста ... трофмъ  еукарꙿпѡнъ. словѫштаꙗ пр л҄ѹтост  пр дръꙁост С 212.13 b) Наречен, назован жена мѣ сьпрѫгь словѫшть П5 Изч С П5 Нвб Ø