Исторически речник
протвт сѧ  [+]
VpgVpfar1sVpfar2sVpfar3sVpfar1pVpfar2p
протвт сѧпротвлѭ, протвлѧ, протвѧ, протвьѭ, протвлюпротвшпротвтъ, протвть, протвтпротвмъ, протвмь, протвм, протвмопротвте
Vpfar3pVpfar1uVpfar2uVpfar3uVpza2sVpza3s
протвѧтъ, протвѧть, протвѧтпротввѣпротвтапротвтепротвпротв
Vpza1pVpza2pVpza1uVpza2uVpfao1sVpfao2s
протвмъ, протвмь, протвмпротвтепротввѣпротвтапротвхъ, протвхь, протвхпротвов
Vpfao3sVpfao1pVpfao2pVpfao3pVpfao1uVpfao2u
протвовпротвхомъ, протвхомь, протвхом, протвхмꙑпротвстепротвшѧ, протвшѫ, протвша, протвше, протвхѫпротвховѣпротвста
Vpfao3uVpfam1sVpfam2sVpfam3sVpfam1pVpfam2p
протвстепротвлꙗахъ, протвлꙗхъ, протвьꙗхъ, протвлѣахъ, протвлѣхъ, протвѣахъ, протвѣхъ, протвлѧахъ, протвлѧхъ, протвѧахъ, протвѧхъ, протвлꙗахь, протвлꙗхь, протвьꙗхь, протвлѣахь, протвлѣхь, протвѣахь, протвѣхь, протвлѧахь, протвлѧхь, протвѧахь, протвѧхь, протвлꙗах, протвлꙗх, протвьꙗх, протвлѣах, протвлѣх, протвѣах, протвѣх, протвлѧах, протвлѧх, протвѧах, протвѧхпротвлꙗаше, протвлꙗше, протвьꙗше, протвлѣаше, протвлѣше, протвѣаше, протвѣше, протвлѧаше, протвлѧше, протвѧаше, протвѧшепротвлꙗаше, протвлꙗше, протвьꙗше, протвлѣаше, протвлѣше, протвѣаше, протвѣше, протвлѧаше, протвлѧше, протвѧаше, протвѧшепротвлꙗахомъ, протвлꙗхомъ, протвьꙗхомъ, протвлѣахомъ, протвлѣхомъ, протвѣахомъ, протвѣхомъ, протвлѧахомъ, протвлѧхомъ, протвѧахомъ, протвѧхомъ, протвлꙗахомь, протвлꙗхомь, протвьꙗхомь, протвлѣахомь, протвлѣхомь, протвѣахомь, протвѣхомь, протвлѧахомь, протвлѧхомь, протвѧахомь, протвѧхомь, протвлꙗахом, протвлꙗхом, протвьꙗхом, протвлѣахом, протвлѣхом, протвѣахом, протвѣхом, протвлѧахом, протвлѧхом, протвѧахом, протвѧхомпротвлꙗашете, протвлꙗшете, протвьꙗшете, протвлѣашете, протвлѣшете, протвѣашете, протвѣшете, протвлꙗасте, протвлꙗсте, протвьꙗсте, протвлѣасте, протвлѣсте, протвѣасте, протвѣсте, протвлѧасте, протвлѧсте, протвѧасте, протвѧсте
Vpfam3pVpfam1uVpfam2uVpfam3u
протвлꙗахѫ, протвлꙗхѫ, протвьꙗхѫ, протвлѣахѫ, протвлѣхѫ, протвѣахѫ, протвѣхѫ, протвлꙗахѹ, протвлꙗхѹ, протвьꙗхѹ, протвлѣахѹ, протвлѣхѹ, протвѣахѹ, протвѣхѹ, протвлѧахѹ, протвлѧхѹ, протвѧахѹ, протвѧхѹпротвлꙗаховѣ, протвлꙗховѣ, протвьꙗховѣ, протвлѣаховѣ, протвлѣховѣ, протвѣаховѣ, протвѣховѣ, протвлѧаховѣ, протвлѧховѣ, протвѧаховѣ, протвѧховѣпротвлꙗашета, протвлꙗшета, протвьꙗшета, протвлѣашета, протвлѣшета, протвѣашета, протвѣшета, протвлꙗаста, протвлꙗста, протвьꙗста, протвлѣаста, протвлѣста, протвѣаста, протвѣста, протвлѧаста, протвлѧста, протвѧаста, протвѧстапротвлꙗашете, протвлꙗшете, протвьꙗшете, протвлѣашете, протвлѣшете, протвѣашете, протвѣшете, протвлꙗасте, протвлꙗсте, протвьꙗсте, протвлѣасте, протвлѣсте, протвѣасте, протвѣсте, протвлѧасте, протвлѧсте, протвѧасте, протвѧсте
протвт сѧ -протвлѭ сѧ -протвш сѧ несв св 1. Противопоставям се, оказвам съпротива, ставам противник на някого [нещо], опълча се против някого [нещо] аꙁъ же глѭ вамъ. не протвт сѧ ꙁълѹ. нъ аще кто тѧ ѹдартъ въ деснѫѭ лантѫ. обрат емѹ  дрѹгѫѭ М Мт 5.39 З ꙇюде же въпѣ(хѫ) глѭште. аште сего пѹстш нѣс дрѹгъ кесаров. вьсѣкъ же сѧ твортъ цръ. протвтъ сѧ кесаров М Йо 19.12 З А ꙇ блаженꙑ ст(..)анъ глаше къ німъ. вꙑ прі(...) (.)хѹ с(..)нѹ протівіте сѧ. відіші лі (..) к(.) сѫтъ неісті. опрѣсньці. како беꙁаконнь естъ праꙁдьнікъ. ꙇюдѣꙇскъ К 7b 11 тебѣ же цѣсарѹ протвмъ сꙙ  ꙁаповѣдемъ твомъ не покарамъ сꙙ С 59.24—25 Сражавам се, боря се против някого [нещо]. ꙁаклнаѭ тѧ дше нестꙑ. протвѧ сѧ твар бжь. дажд славѫ жвѹмѹ бѹ СЕ 55а 15—16 рѫцѣ вьꙁдⷷжⷣмь. потⷭомь  млⷪенемь. да побѣдмь бѣсовьскѧ пльк. протвѧщмь сѧ намь ТФ А 8—9 ѡ беꙁбожьне ... докол прѣобдш бж трьпѣн.  протвш сꙙ богѹ. богꙑ лъже. менънꙑѧ поставл҄ѣѧ С 49.24 кꙿто ѹбо понѹд ждовъ жрът велфегорѹ ... л ръпътат на ба л протвт сꙙ мѡӱс С 127.9 гда неьствꙑхъ самаранъ сѣтѭ. вꙑже (!) ꙗвьенѫѫ женоѭ льстмѹ. протвꙿша сꙙ  побѣдвъша.  врѣдꙿ рѫкꙑ лѣвꙑѧ прѣтръпѣвъшѹ С 521.10 2. Устоявам против някого [нещо] тꙑ страшьнъ есі і къто протівітъ сѩ тебѣ. отътолі гнѣвъ тво. с нбі ѹслꙑшанъ створлъ (!) естъ (!) сѫдъ СП 75.8 тѣмьже не порабощамъ сѧ. рѣвънꙑмъ похотемъ. нъ дшевънꙑѩ подвгꙑ. ꙇ плодꙑ сътѧжмъ. ꙇ волеѭ протвмъ сѧ. тѣлесънꙑмъ ласкръдемъ СЕ 69a 23—24  ї своѧ ꙁемьѧ прогонт ѧ. же побѣжден от н҄его мꙿноголнѣ.  не могѫште протвт сꙙ. протвѫ одръжꙙшт го слѣ С 566.29 3. Противореча на някого, възразявам аꙁъ бо дамъ (вмь) ѹста  прѣмѫдростъ. еже не въꙁмогѫтъ протвт сѧ.  отъвѣштат въс протвлѣѭще сѧ вамъ М Лк 21.15 З А СК нъ то облама петромь. протвста сꙙ мѹ бесадамъ (!). мнꙙшта ѹтат сꙙ го С 363.23 4. Прич. сег. деят. като същ. протвѧще сѧ м мн οἱ ἀνϑεστηκότες [οἱ] ἀπειϑοῦντες Непокорните; неподчиняващите се ѡтъ протівѩштіхъ сѩ десніц твоеі. съхрані мѩ гі ѣко ꙁѣніцѫ ока СП 16.8 пріѩтъ даанъѣ въ лвцѣхъ. їбо протівѩщѩѩ сѩ вьсе(....) СП 67.19 М З А СК СП СЕ ТФ К С Гр ἀνϑίσταμαι ἀντιτάσσομαι ἀντιτίϑημι ἀντίκειμαι ἀντιπίπτω καταλαλέω ἀντιλέγω ἀντιστρατεύομαι ἐκπολεμέω οὐ πειϑαρχέω протівіт сѧ Нвб противя се ОА ВА АК НТ Дюв НГер ЕтМл БТР АР ДА