Исторически речник
прорцань  [+]
NnOsNngsNndsNnisNnlsNnOp
прорцан, прорцаньпрорцанꙗ, прорцана, прорцаньꙗпрорцаню, прорцанѹ, прорцаньюпрорцанмь, прорцаньмь, прорцанмъ, прорцаньмъ, прорцанмь, прорцанмъпрорцан, прорцань, прорцанпрорцанꙗ, прорцана, прорцаньꙗ
NngpNndpNnipNnlpNnOuNnGu
прорцан, прорцань, прорцанепрорцанмъ, прорцаньмъ, прорцанмь, прорцаньмь, прорцанмъ, прорцанмь, прорцаномъ, прорцанамъпрорцан, прорцань, прорцан, прорцанмпрорцанхъ, прорцаньхъ, прорцанхь, прорцаньхь, прорцанхъ, прорцанхьпрорцан, прорцаньпрорцаню, прорцанѹ, прорцанью
NnDu
прорцанма, прорцаньма, прорцанма, прорцанма
прорцань -ꙗ ср Прорицание, предсказание, пророчество тъгда ѹдвъша сꙙ.  поклонвъша сꙙ аб ꙁдоста.  сърѣтꙿша цѣсара съповѣдаста мѹ вьсе же о свꙙтѣѣмь сак҄.  о прорцан го же вь лце глагола окаанѹѹмѹ ѹалѹ.  како събꙑ сꙙ мѹ С 198.25—26  мол҄ꙗста сꙙ молт сꙙ мѹ ꙁа н҄ꙗ къ богѹ. раꙁѹмѣвъша ꙗко пророкъ стъ. мже събꙑшꙙ сꙙ мѹ вьса прорцанꙗ.  їꙁведъша  с темнцꙙ прведоста  къ цѣсарѹ С 199.8 ꙁ млада бо бꙑстъ юдесьнъ дѣлесꙑ  прорцан страшьнꙑм •  слоѭ неꙁдрееноѭ  прѣвꙑшьнеѭ властѭ КО Ил. а҆нана҆ лⸯжы҆ прⷪ҇ркъ . сѹпротвѧ сѧ ҆е҆ремѣ҆нѹ прорцаню҆ . то́мъ лѣ́тѣ ѹ҆мрѐ ХрГС 438b7-8 же влъхвованїѻмь ҆л ѻ҆баанїѡмь ҆л ародѣанїѻмь нѣкымь. ҆л прорцанїѡмь себе въдаѫщхь, а҆наѳема̑ БС 25б С КО Ил. ХрГС БС Гр προφητεία πρᾶγμα прорцан Нвб прорицание ВА БТР АР Срв проричание остар ОА НГер