Исторически речник
проꙁьрѣт  [+]
VpgVpfar1sVpfar2sVpfar3sVpfar1pVpfar2p
проꙁьрѣтпроꙁьрѭ, проꙁьрѧ, проꙁьрюпроꙁьршпроꙁьртъ, проꙁьрть, проꙁьртпроꙁьрмъ, проꙁьрмь, проꙁьрм, проꙁьрмопроꙁьрте
Vpfar3pVpfar1uVpfar2uVpfar3uVpza2sVpza3s
проꙁьрѧтъ, проꙁьрѧть, проꙁьрѧтпроꙁьрвѣпроꙁьртапроꙁьртепроꙁьрпроꙁьр
Vpza1pVpza2pVpza1uVpza2uVpfao1sVpfao2s
проꙁьрмъ, проꙁьрмь, проꙁьрмпроꙁьртепроꙁьрвѣпроꙁьртапроꙁьрѣхъ, проꙁьрѣхь, проꙁьрѣхпроꙁьрѣ
Vpfao3sVpfao1pVpfao2pVpfao3pVpfao1uVpfao2u
проꙁьрѣпроꙁьрѣхомъ, проꙁьрѣхомь, проꙁьрѣхом, проꙁьрѣхмꙑпроꙁьрѣстепроꙁьрѣшѧ, проꙁьрѣшѫ, проꙁьрѣша, проꙁьрѣше, проꙁьрѣхѫпроꙁьрѣховѣпроꙁьрѣста
Vpfao3uVpfam1sVpfam2sVpfam3sVpfam1pVpfam2p
проꙁьрѣстепроꙁьрѣахъ, проꙁьрѣхъ, проꙁьрѧахъ, проꙁьрѧхъ, проꙁьрѣахь, проꙁьрѣхь, проꙁьрѧахь, проꙁьрѧхь, проꙁьрѣах, проꙁьрѣх, проꙁьрѧах, проꙁьрѧхпроꙁьрѣаше, проꙁьрѣше, проꙁьрѧаше, проꙁьрѧшепроꙁьрѣаше, проꙁьрѣше, проꙁьрѧаше, проꙁьрѧшепроꙁьрѣахомъ, проꙁьрѣхомъ, проꙁьрѧахомъ, проꙁьрѧхомъ, проꙁьрѣахомь, проꙁьрѣхомь, проꙁьрѧахомь, проꙁьрѧхомь, проꙁьрѣахом, проꙁьрѣхом, проꙁьрѧахом, проꙁьрѧхомпроꙁьрѣашете, проꙁьрѣшете, проꙁьрѣасте, проꙁьрѣсте, проꙁьрѧасте, проꙁьрѧсте
Vpfam3pVpfam1uVpfam2uVpfam3u
проꙁьрѣахѫ, проꙁьрѣхѫ, проꙁьрѣахѹ, проꙁьрѣхѹ, проꙁьрѧахѹ, проꙁьрѧхѹпроꙁьрѣаховѣ, проꙁьрѣховѣ, проꙁьрѧаховѣ, проꙁьрѧховѣпроꙁьрѣашета, проꙁьрѣшета, проꙁьрѣаста, проꙁьрѣста, проꙁьрѧаста, проꙁьрѧстапроꙁьрѣашете, проꙁьрѣшете, проꙁьрѣасте, проꙁьрѣсте, проꙁьрѧасте, проꙁьрѧсте
проꙁьрѣт -проꙁьрѭ -проꙁьрш несв св 1. Отварям очи понї ꙁатвор о. ꙗкоже народ мнѣт і ꙁдъша. онъ же о танъхъ мольбѫ творꙙ. пршъдъ же на конецъ молтвѣ. проꙁьрѣ С 141.18 2. Проглеждам, връща ми се зрението гла емѹ съ. есомѹ хощеш да сътворѭ тебѣ. слѣпецъ же гла емѹ. раввѹн да проꙁьрѭ М Мк 10.51 З, А. Срв.Лк 18.41 М З А лвкъ нарцаемꙑ с. брьнье сътвор.  помаꙁа о мо  рее м. д въ кѫпѣль слѹамлѭ  ѹмꙑ сѧ. шедъ же  ѹмꙑвъ сѧ проꙁьрѣхъ М Йо 9.11 З А въпрашаахѫ  фарсѣ како проꙁьрѣ. онъ же рее мъ. брьнье полож мьнѣ на ою.  ѹмꙑхъ сѧ  вждѫ М Йо 9.15 З А не ѩсѧ же вѣрꙑ юде о немь. ѣко бѣ слѣпъ  проꙁьрѣ М Йо 9.18 З А толікѫ сілѫ дастъ ті да недѫжънꙑѩ ѹбалѹеші. ꙇ прокаженꙑѩ оіштаеші. ꙇ слѣпꙑѩ творіші проꙁьрѣті К 4b 3 слѣпꙑ родвъшꙙ сꙙ тѣмь проꙁьрѣвъшꙙ вдѣхомъ.  томѹ вѣрꙑ не ѧхомъ С 387.24 тако покроп вьсь народꙿ.  вьс ослѣпьнї проꙁьрѣшꙙ.  текꙿше въ црькъвъ хвѫ ...  ісповѣдаѭште грѣхꙑ своѧ бꙑшꙙ крьстꙗн С 4.1 Образно. ꙁъм пръвѣе бръвъно ꙁ оесе твоего. ꙇ тъгда проꙁьр(р)ш ꙁѧт сѫецъ же естъ въ оесе брат(р)а твоего М Лк 6.42 З А ѹмънѹѹмѹ оес сквоꙁѣ пролꙗвъш сꙙ на н҄емь тьмѣ проꙁьрѣт. т на стннꙑѧ ꙁарꙙ вьꙁьрѣт С 339.18 сце бо  велкꙑ їѡсфъ плакавъ сꙙ. проꙁьрꙙ пророьскꙑмъ окомъ С 364.14 проꙁьрѣвꙑ м ед ὁ ἀναβλέψας Този, който е прогледнал; виждащият, зрящият не ѩсѧ же вѣрꙑ юде о немь. ѣко бѣ слѣпъ  проꙁьрѣ. доньдеже прꙁъвашѧ родтелѣ того проꙁьрѣвъшааго М Йо 9.18 З А 3. Прен. Започвам да разбирам, предвиждам, допущам наꙁраетъ грѣшьнкъ праведьнка. ї посрежьщетъ на нь ꙁѫбꙑ своїм. гь же посмѣетъ сѩ емѹ. ꙁане не проꙁьртъ. ѣко прідетъ день емѹ СП 36.13 М З А СП ЗП К С Гр ἀναβλέπω διαβλέπω διακύπτω προβλέπω ὀμματόομαι οἱονεί проꙁьрѣті Нвб Срв прозра ОА ВА НГер ЕтМл БТР АР прозорак ’рядка гора през която се вижда’ м ДА