Исторически речник
порода ꙑ ж.  
порода ꙑ ж. Рай — според християнското и др. вярвания — мястото, където след смъртта душите на праведните живеят в блаженство тѣм бо пѫтьм бестѹда вьндеш въ породѫ СЕ 70b 21—22 отълѫвъшѹ бо сꙙ адамѹ на оно мѣсто породꙑ С 9.13 не моꙁѣмъ рꙁъ штꙙдѣт ꙁа породѫ С 90.26 люта стъ ꙁма нъ сладъка порода С 91.3 пакꙑ хотѣ раꙁбонка вьвест въ породѫ С 308.21 отьць тво дного дѣлма грѣха адама с породꙑ ꙁведе С 308.28 нꙑнѣ же тобоѭ процвьтѫ лѹьшаѣ• женоѭ бо спал бꙑхомъ с породꙑ• женоѭ пакꙑ въꙁвращаемъ сѧ въ ра. КО благ. Дрѣвьнеѭ бо сънѣдѭ спадомъ с породꙑ• да того рад въсхотѣ на крьстѣ пргвоꙁдт сѧ б͞гъ бестрастьнꙑ. КО пасх. Радѹ сѧ Ꙁахаре кꙑпѧ породоѭ  стрьдокапьнꙑм цвѣтꙑ въꙁдращь прѣдътеѫ Хв͞а. КО Зах.  насаждь б͞гъ породѫ на въстоцѣхъ въведе тѹ ͞лвка. КО троиц. Радѹ сѧ породо словесьнаѣ• стоьшѣ бесъмрьте родѹ ͞лвю. КО прест. Побѣждьше же его пакꙑ въндѫ въ прьвѫѭ породѫ. къ томоу творитъ въ породѣ вьсѣкъ дѫбъ красьнъ на видѣни и добръ на ꙗдь. ЙЕ Шест 261б не обрѣлъ породꙑ; нъ богъ ѭ стъ ꙁаклюилъ отъ оубогꙑихъ и отъ богатꙑихъ. ЙЕ Шест 260а рее, ꙗкож мънѣ мнить сꙗ, б͠ж(с)твьное писанье: „ꙗко рѣка исходить исъ породꙑ”. ЙЕ Бог 151 б еще жерееписание: „въсади б͠ъ породоу въ едомѣ на въстоцѣ въ неиже л͠вка, егоже съꙁда, положи”. ЙЕ Бог 257б отъпадници породꙑ и причастьници съмрьти бꙑша. СС 100г Бѣжмъ ѹбо брат шьпътанꙗ да не лшть насъ породꙑ•  прѣпроводтъ нꙑ въ геннѫ огньнѫѫ. ПА 74 аште бо бꙑ не ослѹшалъ ꙁаповѣд народотворъꙗ• не бꙑ ѹбо лшлъ сѧ породꙑ  дрѣва жꙁнънааго. ПА 86d всѣ́мъ ѡ҆вощомъ ҆же в породѣ, а҆ е҆дномъ древѣ не пркасат сѧ. ХрГС 406б ҆ ҆ꙁгⸯнане҆ пр҆мъ а҆дамъ ѿ ба ҆ ҆с породы трѹды ҆ поты пра҆ ѿ него. ХрГС 405б ѿ велкаго апⷭла словесъ ꙁвѣстовано. еⷤ  множаше врѣмѧ в породѣ блжнѣ жт прадѣдѹ нашемѹ. Пс Кес въпрос 122/121 Понеже н врагъ ꙗвѣ прадѣдомъ нашмъ въ породѣ косну сѧ. понеⷤ ѹбо хранла сѧ быста ѿ наважⷣенїѧ  паденїа. нынѣⷤ крыеть въ ꙁмї еⷭство съвокꙋпв сѧ емь. Пс Кес въпрос 134/133 чьто въпиеши къ мьнѣ и разбоиникъ на крьстѣ бѣ нъ породѫ̇ отврьзе. КИ 9:128 же|ноѫ̇ а̇дамь ѿ породы̇ и̇ꙁьгна сѧ ⸱| и̇ женоѫ̇ кротькаго дв͠да на би|е̇ние̇ оу̇рии̇но вьꙁьбѣси. Златоуст 74а како єⷭ намъ ꙁде добро, деже ꙁм въсвставъ. пръвааго л͠вка врѣді.  породѫ ꙁаклю. Сб Герм 245а вждъ бо, породы спадохомъ  на н͠бо наⷭ въꙁведе. съм͠ртѫ ѡсѫдхомꙿ сѧ. Сб Герм 218а Е̑вж̋ина бо ꙋениꙗ̇ а̇дамь послоушавь. и̇с породӹ и̇ꙁьгнань быⷭ пагоубѣ. Берл. сб. 20a может(ъ) бг҃ь и ѿ каменїа се́го въздвигноути чада авраамоу понеже бо ѡни ча́да соуще в породѹ авраа́мова. ГЦ Връб. въ породѣ ꙁатворт μανδρεύω Прибера в кошара събрашꙙ съборъ да не погꙑбъшꙙѧ овьцꙙ въ породѣ ꙁатворꙙтъ. нъ да пастѹха ѹбвъше паствѫ ражденѫтъ С 385.15 СЕ С От гр. παράδεισος Нвб Ø