Исторически речник
обтI  [+]
VpgVpfar1sVpfar2sVpfar3sVpfar1pVpfar2p
обтобдѫ, обдѹобдешобдетъ, обдеть, обдетобдемъ, обдемь, обдем, обдемообдете
Vpfar3pVpfar1uVpfar2uVpfar3uVpza2sVpza3s
обдѫтъ, обдѹтъ, обдѫть, обдѹть, обдѫт, обдѹтобдевѣобдетаобдетеобдобд
Vpza1pVpza2pVpza1uVpza2uVpfao1sVpfao2s
обдѣмъ, обдѣмь, обдѣмобдѣтеобдѣвѣобдѣтаобдъ, обдохъ, обдь, обдохь, обдохобде
Vpfao3sVpfao1pVpfao2pVpfao3pVpfao1uVpfao2u
обдеобдомъ, обдохомъ, обдомь, обдохомь, обдохом, обдохмꙑобдете, обдостеобдѫ, обдошѧ, обдошѫ, обдоша, обдоше, обдохѫобдовѣ, обдоховѣобдета, обдоста
Vpfao3uVpfam1sVpfam2sVpfam3sVpfam1pVpfam2p
обдете, обдестеобдѣахъ, обдѣхъ, обдѣахь, обдѣхь, обдѣах, обдѣх, обдѧхъ, обдѧхь, обдѧхобдѣаше, обдѣше, обдѧшеобдѣаше, обдѣше, обдѧшеобдѣахомъ, обдѣхомъ, обдѣахомь, обдѣхомь, обдѣахом, обдѣхом, обдѧхомъ, обдѧхомь, обдѧхомобдѣашете, обдѣшете, обдѣасте, обдѣсте, обдѧсте
Vpfam3pVpfam1uVpfam2uVpfam3u
обдѣахѫ, обдѣхѫ, обдѣахѹ, обдѣхѹ, обдѧхѹобдѣаховѣ, обдѣховѣ, обдѧховѣобдѣашета, обдѣшете, обдѣаста, обдѣста, обдѧстаобдѣашете, обдѣшете, обдѣасте, обдѣсте, обдѧсте
обт -обдѫ -обдеш св 1. Обкръжа, обградя, заградя някого ѣко прдѫтъ дьнье на тѧ. ꙇ обложѧтъ враꙁ тво острогъ о тебѣ.  обдѫтъ тѧ. ꙇ осѧдѫтъ тѧ въсѫдѫ. ꙇ раꙁбѭтъ тѧ  ѧда твоѣ въ тебѣ М Лк 19.43 З обдѫ же  юде  глаахѫ емѹ. доколѣ дшѧ нашѧ вьꙁемлеш аште тꙑ ес хъ. ръц намъ не обнѫѩ сѧ М Йо 10.24 З А ѡбідѫ мѩ телъці мноѕі. юнъці тѹъні одръжашѩ мѩ. ѡтврѣсѩ на мѩ ѹста своѣ ѣко левъ въсхꙑштаѩ і рікаѩ СП 21.13 вьс ѩꙁці обдѫ мѩ ... ѡбъшедъше обдѫ мѩ ... ѡбдѫ мѩ ѣко бьелꙑ сотъ. ї раꙁгорѣшѩ сѩ ѣко огнь въ трънї СП 117.10, 11, 12 по мьнѣ прѣдѫ гнѣві твоі. ѹстрашенѣ твоѣ въꙁмѫтішѩ мѩ. ѡбідѫ мѩ ѣко вода вьсь день. ѡдръжаше мѩ въкѹпѣ СП 87.18 Образно. боⷧѣꙁні адовꙑ обідѫ мѩ. варішѩ мѩ сѣті съмрътънꙑѩ СП 17.6 раꙁгънѫ во пьсалътꙑр гананъе мое. въскѫѭ боѭ сѩ въ денъ лютъ. беꙁаконенъе пѩтꙑ моеѩ обдетъ мѩ СП 48.6 щітъмь обідетъ рѣснота его. не ѹбоіш сѩ отъ страха ноштьнаего. от рѣлꙑ (!) лⰵтѩштѩ вь день СП 90.5 въꙁглашѩ на мѩ ѩꙁꙑкомъ льстівомъ.  словесꙑ ненавдѣнънꙑ обідѫ мѩ.  брашѩ сѩ со мноѭ спꙑті СП 108.3 объшедъше м мн οἱ κυκλώσαντες Тези, които обкръжават някого тꙑ есі прібѣжіште мое отъ (скръ)бі одръжѩштѩѩ мѩ. радостъ моѣ ꙁбаві мѩ отъ бьшедъшхъ [!] мѩ СП 31.7 2. Заобиколя, направя обиколка около нещо ѹмꙑѭ въ неповінꙑхъ рѫцѣ моі.  обідѫ олътаръ твоі гі. да ѹслꙑшѫ гласъ хвалꙑ твоеѩ. сповѣмъ вьсѣ юдеса твоѣ СП 25.6 въꙁвратѩтъ сѩ на вьеръ  въꙁлаѫтъ ѣко песъ. ї обдѫтъ гра (!) СП 58.7 Срв. СП58.15 3. Обходя, пребродя, кръстосам аꙁъ же  ошъдъ вьсѫ ждовъскѫ ꙁемл҄ѫ прошедъ. прѣшедъ же ордана вдѣхъ ꙁемьѭ до нꙑн҄ѣшьнꙗго С 128.12 4. Отправя, насоча, адресирам [песен] вьсѣмъ намъ по рꙙдѹ. на ꙙст пѣснь по обде блаженꙑ даудъ С 354.19 М З А СП С Гр κυκλόω περικυκλόω ἐπέρχομαι ѡбіт ѡбт обіт Нвб обидя ’навестя’ диал ДА