Исторически речник
обль  [+]
NnOsNngsNndsNnisNnlsNnOp
обл, обльоблꙗ, обла, обльꙗоблю, облѹ, обльюоблмь, обльмь, облмъ, обльмъ, облмь, облмъобл, обль, облоблꙗ, обла, обльꙗ
NngpNndpNnipNnlpNnOuNnGu
обл, обль, облеоблмъ, обльмъ, облмь, обльмь, облмъ, облмь, обломъ, обламъобл, обль, обл, облмоблхъ, обльхъ, облхь, обльхь, облхъ, облхьобл, обльоблю, облѹ, облью
NnDu
облма, обльма, облма, облма
обль -ꙗ ср 1. Изобилие, благодат ѹпѭтъ сѩ отъ обїлїѣ домѹ твоего. ї потокомъ пїштѩ твоеѩ напошї ѩ СП 35.9 2. Богатство, блага̀, състояние не тъ бо стъ трьпѣлвъ же трѣбован недоматъ. нъ мѣѧ обл. т въ страдан трьпꙙ С 92.29 вь тѣхъ же мѣстѣхъ раꙁбонц нѣц таѧште сꙙ. ꙗко мѣньꙗ обл бѣаше въ манастꙑр С 557.24—25 3. Благополучие, добруване, благоденствие аꙁъ же рѣхъ въ обільі моемьемь (!) не подвіжѫ сѩ вь вѣкъ СП 29.7 ѹмолте же ѣже о мрѣ їлма. ї облье любѩштїїмъ тѩ. бѫд же мръ въ слѣ твоеї. ї обле въ стлъпѹстѣнахъ твоїхъ СП 121.6, 7 до обльꙗ εἰς πλησμονήν До насита сего раді слꙑша гь і раꙁдражі сѩ ... ї хлѣбъ небесьнꙑ дастъ імъ хлѣбъ аглъ ѣстъ лкъ брашьно посъла імъ добільѣ СП 77.25 обльмь бесѣдоват ... а не правьдоѭ οὐ δικαιολογέω, ἀλλὰ περισσολογέω; περισσολογέω ... οὐ δικαιολογέω Говоря излишно много, без да казвам истината нъ слѹша раꙁѹмьно сце глагол҄ꙙ. облмъ бесѣдѹш. а не правдоѭ С 365.6—7 їѡсфа помꙙнѫвъше... владꙑка хрстосъ. с тъмꙑ тьмньнꙑѧ прост го. да беꙁ ѹма ѹбо облмъ бесѣдѹш ѡ ловѣне. а не правьдоѭ С 365.13—14 Изч СП С Гр ἀφϑονία εὐϑηνία πιότης обл обле обїлї облье обіль Нвб обилие ОА ВА ЕтМл БТР АР Срв [из]обилие