10a

Книга бытиискаа сло •а•

9 Въ наѧло сътвори б͠гъ н͠бо и ꙁемлю̀. смо
10 три ди́внаго сего прⷪрⷪка въꙁлюбленнѣ и
11 ѡ͗ семъ и͗ꙁрѧ́дно. и͗бо и͗нїи вси прⷪрⷪци. лиⷤ
12 прежⷣе мно́го лѣтъ бы́вша рекоша. и͗
13 ли хотѧщимъ въ скорѣ бы́ти. и обла
14 женныи се́и по мно́ѕѣхъ ро́дѣⷯ бы́
15 въ ѿ вы́шнее десници провожае͗мъ. ѡ͗
16 нарещи достои͗нъ быⷭ҇ и͗хже прежⷣе то
17 го рожⷣенїа. е͗же ѿ всѣⷯ съꙁда сѧ влⷣкы.
18 сего раⷣ  и͗ то́и наѧ г͠лати. Ис͗кони ство
19 ри б͠гъ н͠бо и͗ ꙁемлю̀. пото мѡ́иси ѿ
20 а͗г͠гелъ не наѧ писа́ти. но протее ско́
21 ро е͗ди́нѣмъ сло́вѡⷨ, мно́жество вы́
22 шниⷯ си́лъ. но̀ ѡ͗ н͠бси и͗ ꙁемлѝ наинаеть
23 да не юⷣ  сѧ въꙁлюбленнѣ. и͗бо̀ мѡ́и͗си
24 тѣмъ прохоⷣ  пѹ́ть. и͗скони испръва не
25 съставнымъ е͗врѣѡⷨ҇ хотѧ скаꙁати.
26 ꙗ͗коⷤ тва́рь сѝ видима нⷭ҇ѣ б͠гъ. ꙗ͗коⷤ
27 е͗гиптѧне мнѧ́ть. но съꙁданїе бг͠ѡⷨ
28 сътворено. рее бо̀, въ на́ѧло ство
29 ри б͠гъ н͠бо и͗ ꙁемлю̀. Сѐ же гл͠а и дрѫ
30 гымъ е͗ритикомъ, ꙁагражⷣае͗ть ѹ͗
31 ста. гл͠ть бо̀ н͠бо и͗ ꙁемлю̀. при́сно еⷭ҇
32 съ б͠гмъ беꙁнаѧлна. того ради наѧ
33 тъ г͠лати. Ис͗кони сътвори б͠гъ н͠бо
34 и͗ ꙁемлю. не сѐ н͠бо но̀ вы́шнее. сѐ бо̀
35 въ вторыи д͠нь сътвори н͠бо. сътво
36 ри же б͠гъ н͠бо вы́шнее. ѡ͗ немже и͗
37 дв͠дъ г͠леть. н͠бо нбнⷭ҇ое гвⷭ҇и: вы́шне
38 е͗ же сѐ е͗сть. ти ꙗ͗ко полата въ пре
39 града посреди премощена е͗сть. та́
40 коже и͗ г͠ь посреди ꙁемлѧ̀. и͗ вы́шнеⷨ҇
10b
1 н͠бсемъ. прегра́дꙋ н͠бо второе сътво
2 ри. и͗ вы́ше е͗го во́ды. смотри того съ
3 дѣтелѧ. ка́ко съꙁданїе сътворѧе͗ть.
4 пръвое н͠бо протѧгнꙋ. и͗ тогда ꙁемлю̀
5 ѹ͗твръди. ꙁемлѧ ⷤ бѣ неви́дима и͗ неꙋ͗
6 крашенна. то̀ раⷣ  н͠бо свѣтло и͗ ѹ͗кра
7 шенно приведѣ. ꙁемлюⷤ неѡ͗браꙁно по
8 каꙁа. и͗ного раⷣ  нрава, неѡ͗браꙁнѹ тѹ
9 приведе. понеⷤ та бѣ корми́тель, и͗ ма́
10 ти на́ша. и͗ ѿ тое бы́хомъ и͗ кормим сѧ.
11 и͗ к то́и па́кы выꙁвꙿращенїе на́мъ быва
12 е͗ть. и͗ тмы бл͠гыхъ, тоѧ ради въспри
13 и͗маи͗мъ. но да не бы ѡ͗ житии͗скыхъ
14 нѣкыⷯ па́е достоꙗ͗нїе тоѧ. потꙋ
15 ть л͠ескыи рѡⷣ. оу͗кажеть бо̀ ти
16 пре́жⷣе некра́снꙋ и͗ неѡ͗браꙁнꙋ. но̀ да
17 не бы еⷭ҇ствомъ ꙁемнымъ. ꙗⷤ ѿ тое
18 бл͠годѣꙗ͗нїе помы́слить. но еⷤ ѿ тое
19 ѿ не сꙋщиⷯ въ сꙋщее приведшаго. того
20 ради рее, ꙁемлѧ же бѣ неви́дима и͗ не
21 ѹ͗крашенна. и͗ тма връхꙋ беꙁⷣны. да
22 ѿ кѹ́дꙋ рееши тма бы́сть. б͠гъ бо̀
23 нѣⷭ҇ ни тмы ни мра́ка сътворилъ. да
24 ѿ кѹ́дꙋ ѹ͗бо е͗сть тма. мноꙁи пръ
25 вїи гл͠ють. тмоу стѣнь сꙋщю нбⷭ҇ны и
26 ꙗ͗ко бо̀ бысть рѣша н͠бо вы́шнее. и͗
27 свѣтовѣ, горѣ въꙁидоша. ѡ͗бнаже
28 на ꙁемлѧ̀ ти̏ и͗ бы́сть тма. но̀ н͠бо вы́
29 шнее свѣтло еⷭ҇ а͗ не те́мно. а͗ще бо̀
30 бы сл͠нца не и͗мѣло. ни лѹ́ны ни ꙁвѣ
31 ꙁдъ. то̏ и͗ само то свѣтѧше сѧ ро́дѡⷨ҇
32 да е͗лмаⷤ н͠бо връхꙋ бѣꙗ͗ше. а͗ ꙁемлѧ̀
33 до́лѣ простръта. и͗ сиѧѧ вы́ше. а͗
34 ѡ͗свѣщае͗мое долѣ. то̀ ѿкѹдꙋ тма
35 бѣа͗ше. мнѣ сѧ мни́ть. Е͗лмаже во
36 да пловѧше по ꙁемлѝ. то́лмаⷤ и͗ мьгла
37 нⷣа водами стоꙗ͗ше. ꙗ͗коже и͗ н͠нѣ
38 наⷣ рѣками. да е͗лмаⷤ и͗ мь́гла мра́къ
39 съставивши. сътвори ѡ͗блакы, ѡ͗
40 блаци же посиневше, тмꙋ створиша.
10c
1 а ꙗкоⷤ ѡ͗блакъ тмꙋ мѣнитъ. писание
2 рекыи. и͗ н͠бо помраи сѧ ѡ͗блакы. тма
3 бо̀ бѣꙗ͗ше рее нⷣа беꙁⷣние͗мъ. беꙁвиⷣ
4 е (!) ꙁоветь мно́жество водное. та
5 е и͗ въꙁдꙋхъ когда быⷭ҇ послоущаи. и͗
6 дх͠ъ б͠жїи ношашеть връхꙋ воды.
7 дх͠ъ же не ст͠ыи ꙁдѣ мѣнитъ (!). но дх͠ъ
8 ꙁоветь вѣтръ. ꙗ͗коже и͗нде г͠лють.
9 д͠хомъ бѹ́рнымъ съкрꙋшилъ еси ко
10 раблѧ фарсии͗скыѧ. дх͠ъ ꙁовыи въꙁдꙋ
11 шное вѣꙗнїе. не мни и. но̀ и͗ въꙁдоуⷯ
12 ино же вѣтръ. то́и бо̀ са́мъ въꙁдѹхъ
13 пои͗ды и творить вѣтръ. сѐго бо̀ ради
14 рее ношаше сѧ, ре́кше повѣвааше,
15 свое бо̀ е͗сть вѣтрꙋ. е͗же поношаю͗
16 щи сѧ. повѣвати нⷣа тварїю. и͗ не быⷭ҇
17 та про́сто вода стоꙗ͗щи и недвижи
18 ма но̀ движима. и͗ животнѹю нѣ
19 коую в собѣ си́лоу и͗мꙋщи. сего ра́ди
20 наѹ͗ѧе͗ть послꙋшателѧ. ꙗ͗ко не
21 про́сто вода стоꙗ͗щи. но движима
22 и͗ текоущи всѧ и͗сполнѧю͗щи. повѣ
23 лѣ хотѧ хи́трець б͠гъ. и͗ неѡ͗браꙁнѧ
24 и͗ꙁмѣнѧше сѧ. и͗ некрасотоу си́ю свѣ
25 тъ ѿгна. и͗ нⷣа стоꙗ͗щаго всѧ ѡ͗ꙁари.
26 рее б͠гъ бѹ́ди свѣтъ. и͗ быⷭ҇ свѣ́тъ
27 и͗ рее и͗ быⷭ҇. повелѣ и͗ тма ѿгнана быⷭ҇
28 а͗ свѣ́тъ прїиде. ѡ с͠таа и͗ прею́
29 днаа. и͗ вели́каа си́ло. и͗ ди́внаа ю́
30 деса. и͗ быⷭ҇ свѣ́тъ. и͗ быⷭ҇ ѡ͗гньное еⷭ҇
31 ство. не се бо̀ еⷭ҇ е͗ди́нъ ѡ͗гнь. но̀ и͗ го́
32 рнѧѧ си́лы ѡ͗гнь сѹ́ть. и͗ ѹ͗жие
33 нъ е͗сть горнїи ѡ͗гнь семꙋ ѡ͗гню, иⷤ
34 в насъ е͗сть. но̀ ты̏ не г͠ли ꙗ͗кⷤо се́и ѡ͗
35 гнь ѹ͗гасае͗ть. а͗ ѡ͗нъ го́рнїи не ѹ͗га
36 сае͗ть. а͗ще ли то̏ и͗ а́г͠глы е͗сть съ
37 творилъ б͠гъ д͠хы. и͗ д͠ша на́ша съ
38 творилъ е͗сть д͠хы. но̏ на́ша д͠ша въ
39 телесѣхъ. а͗ аг͠глы беꙁъ телесъ. да
40 ꙗ͗коже ѡ͗ д͠шахъ и͗ ѻ͗ а͗ггл͠ѣхъ, такоⷤ
10d
1 и͗ ѡ͗гнь е͗сть раꙁꙋмѣти. ѡ͗гнь горнїи
2 беꙁ тѣлеси е͗сть. а до́лнїи ѡ͗гнь в тѣ
3 леси. да го́рнїи ѡ͗гнь ѹ͗жиенъ е͗стъ
4 семѹ ѡ͗гню. ꙗ͗коⷤ и́ д͠ша наша ѹ͗жие
5 на сꙋть а͗гг͠лѡмъ. ꙗкоⷤ б͠го (!) и͗ тии д͠хо
6 ве. та́коⷤ и͗ д͠ша д͠хове. ни д͠ша ѹ͗бо въ
7 тѣлеси ꙁнае͗ма е͗сть. ни ѡ͗гнь беꙁъ
8 и͗ꙁгрѣбїи и͗ дре́ва. тре́мъ бо дре́во ѡ͗гнь
9 ражⷣае͗ть. а͗ще бо̀ бы ро́домъ не и͗мѣ
10 ло ѡ͗гнѧ. то̏ ѿкѹдꙋ бы рожало сѧ.
11 мно́ꙁи бо̀ ѿ слн͠ца въжигаю͗тъ ѡ͗гнь
12 да все ѹ͗бо ѡ͗гнь е͗сть млънїа. и͗ ꙁвѣ
13 ѕды и͗ слн͠це и мⷭ҇ць. и͗ е͗же еⷭ҇ в наⷭ҇ ѡ͗гнь
14 се̏ ꙁнае͗мыи. и͗ ве́сь бы́сть ѡ͗гнь. и͗ бе
15 ꙁденїе. и͗ вѣтри бы́ша. и͗ етыри бы́
16 ша съставы. ꙁемлѧ̀, ѡ͗гнь. вода
17 въꙁдꙋхъ. но̀ сѝ всѧ повелѣнїемъ тво́
18 римъ съꙁда̀ша сѧ. и͗ видѣ б͠гъ свѣтъ
19 ꙗ͗ко до́бро. тѣмъ ѹ͗бо̀ гл͠еть вели́кыи
20 мѡ́и͗си. да въꙁⸯвратѧт сѧ б͠гохꙋ́
21 лнаа оу͗ста. и͗ ѹ͗раꙁꙋмѧть сѝ, ꙗ͗ко
22 всѧ б͠гомъ сътворенна добра сꙋ́ть.
23 и͗ раꙁлꙋи б͠гъ межⷣоу свѣтомъ и͗ тмою
24 и͗ нарее б͠гъ свѣтъ д͠нь, а͗ тмꙋ нарее
25 но́щь. и͗ быⷭ҇ ве́еръ и͗ быⷭ҇ ѹтро д͠нь е͗ди́
26 нъ. пото не рее д͠нь пръвыи. но̀ е
27 динъ. а͗ и͗ па́е подобнѣе рещи хотѧ
28 щемоу. вто́рыи. тре́тии. етвръ
29 тыи д͠нь намѣнити. но̀ не г͠леть
30 та́ко. но̀ рее д͠нь е͗динъ. вееръ же
31 е͗сть ѡ͗бщъ, прѣдѣлъ д͠ни и͗ нощи
32 ꙁа ѹ͗трина та́коже. ꙗ͗коже соусѣ
33 да но́щь къ д͠ни. да хотѧ старѣи͗
34 шинꙿство бы́тїа пода́ти д͠ни. прѣ
35 жⷣе повѣдае͗ть прехѡⷣ д͠невныи. та
36 е ⁖ простꙋтовнаго (!). къ ѹ͗твари се́и
37 ѹ͗строенїа. не но́щь бѣꙗ͗ше но̀ тма.
38 тае ꙗ͗ко бы свѣтъ. ти е͗же сѧ въ
39 д͠нь ѿдѣлѧаше. и ꙁа шествїе то
40 го но́щь сѧ проꙁва̀. да тѣмъ и новѣе

11a
проꙁванїе по д͠н прѧ. є͗гда бо̀ то
мо лѣтъ, д͠нь ѿ но́щ оу͗стро͗м же
съвершає͗т сѧ пръвы д͠нь, ѿ двою дѐ
сѧтоу ͗ етырь ѧ́съ. ͗сплъненїе ͗мы
. сълагаю͗щаа сѧ ꙗ͗вѣ. ꙗ͗ко но́щь ͗
д͠нь двѣма десѧтма ͗ етырм аⷭ
є͗сть. тѣмже ͗ въ предѣлѣхъ сл͠нь
ныхъ. слꙋѧє͗т сѧ с́ѧ. ѡ͗номоу пре
спѣват длъготою. но ѡ͗бае ѡ͗бою
тою длъгость быває͗ть. въ •к͠• ͗ •д͠•
аⷭ. тѣмже дн͠ьм ͗ лѣто сѧ мѣрть
гл͠еть бо̀ дв͠дъ рекы д͠не бѣ лѣ́тъ моⷯ.
͗ па́кы їакѡвъ рее дн͠еве ж́ꙁн моє͗ѧ
ма́л. ͗ стрⷭтн па́кы всѧ д͠н ж́ꙁн
моєѧ. да є͗же сѐ ны́нѣ въ повѣстныхъ
ѡ͗браꙁѣхъ предано. то̏ бы ꙁаконꙋполо
женїе прокоє. ͗ быⷭ ве́еръ ͗ быⷭ ꙁаоу͗тра
д͠нь є͗днъ. ⷤ проꙁва мо́͗с д͠нь є͗д́нъ
с͠тꙋю неⷣлю. ре́кше д͠нь г͠нь. ⷤ въскрⷭнїемъ
гнⷭмъ тⷭь прѧ. въ то́ оу͗бо є͗сть
ѧꙗ͗т бꙋ́доущаго. ꙗ͗коⷤ вел́кы ма́
͗смъ (!) гл͠еть. гдоⷭу въ ѡ͗смы ꙗ͗вль
шю сѧ съ а͗г͠гльскым с́лам. ͗ с н́
мъ ст͠ымъ є͗го, весѧщм сѧ (!) ра́дост
ю не͗ꙁг͠ланною. въ свѣтѣ ѡ͗номъ не
мръцѧю͗щемъ. ѡ͗ немже гл͠еть мо́
͗с. д͠нь є͗днъ а͗ не мно́ѕ. хотѧ на
прїдꙋщꙋю ж́ꙁнь, мы́сль на́шоу
првест. тѣ́мже є͗дны ͗ме
нова ѡ͗браꙁъ вѣны. наѧло д͠невноє
б͠гꙋ же на́шемоу сла́ва. съ ѿц͠мъ ͗ пре
с͠тымъ бл͠гымъ ͗ жвотворѧщ
м т д͠хомъ, н͠нѣ ͗ пр́сно ͗ въ вѣкы
вѣкомъ, а͗мнь

11b

юдноє͗ ͗ двноє͗ дѣло. ѻ раꙁленїі͗ вⷣо́
ло́во, второє. д͠нь вторы.
ю́дноє дѣло ͗ д́вноє, пръваго д͠не ска
ꙁавше, прот́воу своє немощ. ꙗ͗коⷤ
слы́шавше ѿ ст͠ыхъ ѿц͠ь ра́достю сѧ
͗сполнхомъ. рекоу́ще къ б͠гꙋ съ д͠вдѡⷨ
ꙗ͗ко сла́дка грътан моє͗мꙋ словеса твоѧ
па́е медꙋ оу͗стомъ мо͗мъ. прстоу
пхомъ на скаꙁанїе. нынѣ же є͗сть въ
вторы д͠нь сътворено. ꙗ͗коⷤ вел́кы
мо́с гл͠еть. ͗ рее б͠гъ боу́деть тве́
рдь, посред воды. ͗ боу́д раꙁлоуаа
посред воды ͗ воды. ͗ быⷭ та́ко. ͗ ра
ꙁлоу б͠гъ посредѣ воды ꙗ͗же бѣꙗ͗ше
поⷣ твръдїю. ͗ посредѣ воды ꙗⷤ бѣꙗ͗
ше наⷣ твердїю. ͗ въꙁва б͠гъ тве́рдь
н͠бо. потоⷤ єⷭ ꙁоветь тве́рдь. не ͗мьⷤ
л ѿ ж́дкыⷯ во́дъ, ͗ рѣдкыⷯ оу͗твръ
дї є. ͗ ѡ͗жесто. ꙁане дв͠дъ рее по́
͗те є͗моу на твръд с́лы є͗го. а͗ ꙗ͗коⷤ
по ͗стннѣ є͗сть пр́тѧ с̏. свⷣѣ
тельствꙋє͗ть ͗са́ѧ гл͠еть ѧ͗коⷤ н͠бо ꙗ͗ко
ды́мъ оу͗твръд сѧ. състав же сѧ
оу͗бо посред водъ. ͗ въꙁнесе полъ водъ
на вы́сость. а͗ полъ долѣ ѡ͗став. е
моуже соу́ть̀ горѣ воды. на кꙋю л по
требоу. ͗ кто̀ хо́щеть п́т. кто̀
л пла́ват по нмъ. а͗ ꙗ͗коⷤ сꙋ́ть во́
ды горѣ. свⷣѣтельствꙋє͗ть дв͠дъ
11c
рекы. ͗ вода ꙗⷤ вы́ше нб͠съ. мотр же
м к томоу премоу́дрѡⷭ тво́рю. ꙗ͗ко
ле́дъ бѣꙗ͗ше н͠бо водам стѧто. т
͗мже бѣꙗ͗ше сл͠ьнѣ теплотѣ. ͗ ѡ͗гню
͗ мѣсѧнѣ. ͗ ѕвѣѕдъ всⷯѣ под нмъ бы́
т. т бѣꙗ͗ше все ͗сполнь ѡ͗гнь. да не
топлотою тою ͗ꙁгорть ͗ растеет сѧ
͗ распростре по плещма по нбнⷭыма
шрны ты̏ водныѧ. да напаꙗ͗є͗ть ͗
оу͗стꙋжає͗ть є. да стръпть прот́
вꙋ пла́мен. є͗стьⷤ ͗ пр́тѧ томоу
ꙗ͗коⷤ се̏ бы котелъ ѡ͗ловѧнъ, постав
лъ наⷣ оу͗гльм. т а͗ще боу́деть вода
в не́мъ. то тръпть ѡ͗гню протвꙋ
не ростопѧⷭть. а͗ще л нⷭѣ, раꙁлѣє͗т сѧ.
та́коⷤ ͗ б͠гъ постав. соупостатъ ѡ͗
гню вода. да пр́сно тръпть, гръ
нм водам оу͗стꙋжає͗мо. ꙗ͗коже
сътвор ͗стонкы воды ꙗ͗вѣ то єсть
въсхотѣ сътворт. ́ се второє не́
бо бл͠гостынею своєю͗ ͗ велествомъ.
͗ с́лою бо́лшею ͗ преславнешею. бꙋ
де ͗л ѿ небы́тїа ꙗ͗коже ͗ пръвое н͠бо
та́коⷤ ͗ сѐ ͗ꙁвелъ. ͗л ꙗ͗коⷤ ͗н скаꙁа
ю͗ть ѿц͠, ѿ словесъ мо͗сеѡ͗въ. ͗ ѿ
връховнаго а͗плⷭа петра. въ наѧла въ
ꙁемлюща ѿ ж́дъкыѧ. ͗ скоро лѣю͗ща
ꙗ͗ сѧ воды сꙋщаа. на жестоѧ͗шеє єⷭ
ство прведъ. ͗ та́ко то́лкъ протра
нноє велество ѡ͗бѣсвъ. на въꙁдꙋ
шнемъ ͗ мѧ́кцемъ єⷭствѣ. нарекъ пр́
сношествено крꙋ́жноє шествїе ͗мѣ
т. ͗ повелѣ хран́т. на своє͗мъ ѡ͗б́
лꙿствѣ ж́дцѣ водѣ. ͗ до́лоу лѣюще
моу сѧ єⷭствꙋ. н та́коⷤ раꙁлват на
до́лъ. да ꙗ͗коⷤ любо да є͗сть сътворе
нно. ͗ л͠комъ ͗ а͗г͠гломъ нбнⷭымъ. ка́
ко тол́ка ш́рость ͗ по ͗стннѣ ве
лество пртранꙿноє. крꙋ́гомъ сѧ
вертть беꙁъ прсмене , дръжа, на
11d
вы́шнѣ странѣ собѣ. плъꙁко єⷭство
нераꙁлває͗мо мно́гыⷯ тѣ́хъ водъ. то́
ю а͗кы не проповѣдаю͗щоу ͗ꙁрѧ́дноє
вел́ество. тво́рѧ премо́удрост
͗ ра́ꙁꙋма ͗ с́лы. его дѣ́лѧ бо ͗ прркъ
ре́е, нб͠са ͗сповѣдоую͗ть сла́вꙋ б͠жїю
тва́рь же рꙋкоу є͗го въꙁвѣщає͗ть тве́
рдь. ꙗ͗коже є͗сть оу͗ставлено ͗спръ
ва. то̏ въ є͗дноу мѣрꙋ с того не стоу
пає͗ть. но по повелѣнномоу є͗моу ́нꙋ
грѧ́деть. но̀ ͗ бг͠оносвы вел́кы ва
с́лї. ѡ͗бло  крꙋгавато тѣло нбⷭноє,
проповѣдає͗ть рекы . ͗ єⷭственаго
́на въ бж͠ тва́р нкто́ же да не
про́сть. вы́ше бо̀ єⷭства, ͗ недовѣ
домо л͠комъ. ͗ всю̀ соущественоую
тва́рь сътворвъ. ͗ ́нъ є͗ да́сть ꙗ͗коⷤ
хотѣ. да снабдт сѧ ͗ хранть ю.
да сего̀ рад ͗ прркъ дв͠дъ, въпѧ к не
моу рее. ꙗ͗ко въꙁвелша сѧ дѣ́
ла твоѧ г͠. ͗ всѧ премꙋ́дростю
сътворлъ є͗с.  ͗ бы́сть ве́еръ, ͗ бы́
сть ꙁаоу͗тра д͠нь вторы. в́дѣл
ка́ко съ твердостю наоу͗́ть насъ
͗бо конець свѣта ве́еръ нарее. а͗ ко
нець нощны ꙁаоу͗тра. д͠нь ве́сь на
рцаѧѧ, ꙗ͗ко не ѡ͗блаꙁнт сѧ на
мъ. н мнѣт веернї конець быт
рее. ꙗ͗ко кого́жⷣо длъгота є͗д́нъ
д͠нь съвершає͗ть. ͗бо ͗ ве́еръ коне
ць свѣта є͗сть. пра́во гл͠еть оу͗тре
нѧѧ с̀ре́ь. конець нощны наѧ
токъ д͠н. е бо̀ хо́щеть гл͠ат б͠же
ствъноє пса́нїє. ͗ бы́сть ве́еръ
͗ бы́сть ꙁаоу͗тра д͠нь вторы

12a

каⷦ оукрас б͠ъ н͠бо сл͠нцеⷨ  мцⷭемъ ͗ ѕвѣ
ло́во тре́тїє, д͠нь тре́т, ꙁдаⷨ.
Тво́рець б͠гъ прес͠ты. с́ю оу͗тварь ꙁна́
є͗моую. оу͗твор всем красотам. со́
лньцемъ ͗ мцⷭемъ, ͗ ѕвѣѕдам н͠бо. а͗
є͗фромъ. ͗ въꙁдоухомъ, межоу нб͠се
мъ ͗ ꙁемлѐю. ꙁемлю же цвѣтомъ ͗ всѧ́
кымъ са́домъ, велм оу͗добр. ͗ всю тва́
рь раꙁнолным добротам оу͗х́тр
на́м же помышлѧю͗щмъ тво́рцѧ ͗ тва́
рь кра́снꙋю с́ю. юдт сѧ велм кла
нѧю͗ще сѧ тво́рцю ͗ б͠гꙋ. не се̏ бо̀ є͗сть
то́ю п́сано, да вѣмы ꙗ͗коⷤ сътворе
но є͗сть. но̀ да сѧ ͗ ю͗дмъ тво́рцю
всего сего. г͠лем же ꙗ͗ко пръвы д͠нь всѧ
вещ. съꙁданїю семоу б͠гъ ͗ꙁведе. а͗ въ
вторы д͠нь ка́ко є͗сть. ж́дкымъ єⷭ
ствомъ воднымъ тве́рдь състав
въ. да сего дѣлма ͗ тве́рдь сѧ проꙁва.
͗ рее б͠гъ сбер сѧ вода ꙗⷤ пѡⷣ нб͠сѣмъ.
въ сне́мъ є͗д́нъ. ка́мо же сѧ събра. не
се́ л слы́ш є͗гда б͠гъ ꙁемлю̀ сътвор.
то̀ не оу͗бѣꙗ͗хѫ оу͗до́л н го́ры. но кдѣ
то́їю ͗ ре́е, да́ сѧ ͗ꙁбереть вода. тꙋ́
же ͗ оу͗дол сътвор ͗ ꙁаножїа. ͗ паꙁꙋ
хы морꙿскыѧ. ꙗ͗коⷤ свѣдѣтельствꙋ
є͗ть дѣ́ломъ. ꙗ͗ко ꙁемлѧ сѧ растꙋп.
͗ бы́ша ѡ͗стров ͗ го́ры, ѡ͗ба полы.
того бо̀ дѣлѧ ѡ͗став б͠гъ ѡ͗стровы
12b
͗ го́ры. да ѿ того ра́ꙁꙋмѣє͗ш ͗ ты.
ꙗ͗ко в наѧ̀ло то̏ кꙋпно не бѣ. но̀ б͠жїє
повелѣнїе рассад равенꙿство то̏. ср́
ноу сѧ на коупь вода, ͗ ѡ͗бнаже ꙁемлѧ̀.
ꙗ͗коже є͗ повелѣ тво́рець, да сѧ
сбереть вода ꙗⷤ пѡⷣ нб͠семъ въснемъ
є͗д́нъ. ͗ да сѧ ꙗ͗вть сꙋ́ша. ͗ бысть
та́ко. събра сѧ вода ꙗⷤ пѡⷣ нб͠семъ въ
снемъ є͗д́нъ. ͗ ꙗ͗в сѧ сꙋ́ша. ͗ нарее
б͠гъ сꙋшю ꙁемлю̀. а͗ състав во́дныѧ на
рее мо́рѧ. беꙁъ ꙁаꙁора скаꙁа вноу. єюⷤ
нев́дмоу прорее, соу́шю ꙁемлю̀. ͗
повелѣвшю бг͠оу ны́нѣ ѿꙗ͗т ꙁакрове
нїе во́дноє. єюⷤ покровена бѣꙗ͗ше ͗ не
в́дма. гдѣ бо̀ помысл с́це. тоу́ же
ѡ͗браꙁы бы́ша оу͗долм ꙁемным. про
твоу же мѣстомъ. бы́ша вы́сост
͗ н́ꙁост. ѡ͗вы бо̀ оу͗дол бы́ша. стѣ
нам высокам беꙁ года. ͗ дрꙋгыѧ
н́ꙁкы. прот́воу пꙋнамъ морꙿскыⷨ
͗ гдѣ бо̀ кра́ конѧвахꙋ сѧ шрнамъ
тоу́ же бре́ꙁ дрꙋѕї, а͗кы до ѡ͗блакъ
въꙁведен бы́ша. ꙗ͗коⷤ ͗ м́мо͗доущⷨ
двт сѧ всѣмъ. ѡ͗ нхꙿже ͗ вел́кы
 ͗са͗ѧ гл͠еть двѧ сѧ. велествꙋ
бжтⷭвъныѧ слы рекы. съсоудвы
кра́а ꙁемныѧ. мѣнть же высокыѧ
ты. ͗ по ͗стннѣ преюдныѧ ты̏ стѣ
ны наꙁнаменаа. не рее бо̀ ко́нца ꙁемны
ѧ. но̀ краамо́рꙿскыхъ пꙋнъ. го́ры
͗ до ѡ͗блакъ соу́ща ꙁрѧ̏щмъ. ͗мⷤ
ѡ͗градъ морꙿскыхъ влънъ въꙁноше
нїе. недовѣдомаа премꙋ́дрѡⷭ. ͗ с́ла
б͠жїа. ѡ͗вѣмы же кра́ нꙁкым ꙗ͗коⷤ
гл͠ахъ. протвоу вел́ествꙋ поу
нномꙋ. ѡ͗брѣтає͗т же сѧ дрꙋго͗.
͗ вел́кыхъ шрнъ кра́. пѣскомъ
ѡ͗бложены хꙋдѣ. ͗ мно́гаа та вода
оу͗дръжма тою н́ꙁостю. то же
всѐ творть б͠гъ. да ͗ ты раꙁꙋмѣєш

12c
ꙗ͗коⷤ можеть. ͗ беꙁъ высокыⷯ тѣ́хъ
брегъ. ͗ беꙁъ каменныⷯ стѣнъ. ͗ хꙋ
дымъ тѣмъ пѣскомъ оу͗дръжат
пѣнѧще сѧ мо́ре. ͗ въсходѧщее до ѡ͗
блакъ. се бо̀ є͗моу положлъ є͗сть прѣ
дѣлы пѣскомъ. гл͠еть рекы. мол
въсхласт сѧ ͗ въ собѣ. да т сѧ съ
крꙋшать влъны. ѡ͗ немже прркъ г͠ла
ше. къ б͠гꙋ въ л͠цѣхъ рекы. прѣдѣ
лъ полож є͗гоⷤ не премнть (!). н въ
ꙁꙿвратт сѧ покры́т ꙁемлѧ̀. кдѣ по
велѣнїе б͠жїе. тоу же а͗бє͗ же рее.
да сѧ сбереть вода въснемъ є͗д́нъ. ͗
ꙗ͗в́т сѧ сꙋ́ша. ѡ͗сꙋжⷣена быⷭ клꙋбо
каа (!) ͗ вел́каа оу͗доль. в нюⷤ множа͗
ш вода снде сѧ. ю͗же ͗ собранїе є͗д́
но ͗менова. ͗ пватнныѧ (!) дебр.
͗ є͗ꙁерꙿскаа мѣста ͗ рѣнаа. ꙗ͗же те
коущаго єⷭства во́днаго подъꙗ͗ сѧ.
на погорнеє ͗ тѣенїе. по нм же оу͗
долѣмъ. въ вел́кꙋю ͗ пртраннꙋ
ю. ͗стекоша сѧ ͗ сндоша. недовѣ
домыⷯ во́дъ мно́жество. ͗ сътвѡ́
рша непреплаває͗моє мо́ре. но понеⷤ
рее ͗ съставы водныѧ нарее мѡ́
рѧ.  ͗ рее б͠гъ да́ сѧ събероуть воды
въснемъ є͗д́нъ. ͗ ꙗ͗в́т сѧ соухаа.
͗ быⷭ та́ко. ͗ събра сѧ вода ꙗ͗же пѡⷣ
нб͠сѣмъ, въ снемъ є͗д́нъ. ͗ ꙗ͗в́ сѧ
сꙋша. прѣмоу́дре ꙁѣ́ло рее. да сѧ ꙗ͗
в́ть соу́ша, а͗ не ꙁемлѧ̀. а͗ ͗ бѣ та́ко
подобнѣ рещ па́е. ͗мже пре́жⷣе
рее. а͗ ꙁемлѧ бѣꙗ͗ше нев́дма ͗ не
оу͗строє͗нна. ͗мже оу͗бо̀ ͗менемъ
пре́жⷣе проꙁва. ͗ ꙗ͗в́т хотѧ ꙗ͗коⷤ
в́дма бѣꙗ͗ше, рее бо̀. а͗ ꙁемлѧ бѣ
ꙗ͗ше нев́дма ͗ неоу͗строє͗нна. да
тѣмъ ͗ н͠нѣ подо́бнѣе проꙁват бѣ.
на ꙗ͗вленїе, єѧⷤ не бѣꙗ͗ше в́дѣт
пре́жⷣе. но є͗лмаⷤ бѣꙗ͗ше послѣжⷣе

12d
мно́ѕѣмъ помышлѧт. ꙗ͗коⷤ ѿ тепло
ты сл¬͠ньныⷯ лꙋь. ͗ є͗сть ꙁемл̀ соухо
та. а͗ не по єⷭствоу є͗ соу́щ сво͗ство
своє. да тѣмъ пре́жⷣеварвъ г͠ь. вѣ
данї всѣ́хъ соухꙋю проꙁва ю н͠нѣ.
по ѿнѧтью водномоу. ка́жеть
ꙗ͗вѣ ꙗ͗коⷤ своѧ є͗сть ꙁемл̀ по єⷭствꙋ
соухота. а͗ ꙗ͗же дре́вле в не́ мокрота
бѣ. то не по єⷭствоу своє͗моу ͗мѧше.
но̀ по прлоуѧю ѿ множества водна
го. подо́бнѣ єже є͗сть ͗мѧ ꙁемл̀,
͗ строє͗нїе сѐ. ͗ єⷤ ꙁемлею ꙁва́т. ꙗ͗коⷤ
мо́с ю проꙁва, дх͠омъ с͠тымъ. реⷱ
бо̀ въ наѧло сътвор б͠гъ н͠бо ͗ ꙁе
млю̀. ͗ рее б͠гъ да прорастть ꙁе
млѧ тра́воу сѣ́нноую. сѣю͗щю сѣ
мѧ по родꙋ на́ ꙁемл̀. ͗ дре́во плодо
втоє творѧщеє плѡⷣ. є͗моуⷤ сѣмѧ
є͗го в не́мъ. по ро́доу ͗ по подобꙿствꙋ
на́ ꙁемл̀. да по семоу словес, вс̀
хо́лм оу͗ѧстша сѧ. всѧ́ко же
доубьє горѣ теѧше. ͗ длъгоє на
вы́сость въсходѧ. є͗ль є͗же ͗ со́снь
є. ͗ бо́рьє ͗ кпарс. ͗ т ́сїа гнѣ
д̈є. ͗ топо́лїе. ͗ трепетїє. ͗
всѧ́ко дрѣво лствемъ ѡ͗брастъ.
ꙁеленоваше сѧ. ͗ про́кыⷯ мно́жество
є͗же къ тѣмъ подо́бно є͗сть. ͗ на вы́
сость велм въсходло є͗сть. є͗щеⷤ
є͗же н́ꙁкоє дрѣво. а͗к гро́мье не
въꙁводъ сѧ горѣ. все же то своє͗ю
добротою оу͗крас ꙁемлю̀. шпоь
є͗ же, ͗ мрсны. ͗ дафнїе въ є͗д
нъ аⷭ не бы́вше пре́жⷣе. ͗ꙁъ ꙁемлѧ̀
͗ꙁыдоша. ͗ въ бы́тїе прїдоша.
съ сво͗мъ ко͗жⷣо сво͗ствомъ.
ꙗ͗вѣ раꙁлїа ͗моущ. ͗ ѿ ͗нопле
меннаго ѿлоуѧю͗ще сѧ. ꙁнає͗мо
ко́жⷣо ꙁнаменїемъ сво͗мъ. ѡ͗ба́
е же шпокъ тогда̀. цвѣтовенъ

13a
͗ беꙁъ стрѣнїа бѣꙗ͗ше. послѣжⷣе же
къ добротѣ цвѣтовнѣ. трънє
то̀ прпрѧжено быⷭ. да красотоу пр
є͗млюще. въскра ͗ма́мъ прлежа
щꙋю пеѧль помнаю͗ще грѣхъ. є͗гоже
дѣлѧ трънїе. ͗ влъець на (!) въꙁраст
т быⷭ ѡ͗соужⷣенна ꙁемлѧ̀. да прора
стть ꙁемлѧ̀ тра́воу сѣннꙋю сѣющю
ю сѣмѧ. ͗ по ро́доу ͗ по подобꙿствоу
т тѣмъ а́сѣ бы́сть а͗бїе дѣломъ сло́
во. ͗ в́дма бѧ́ше всю́дꙋ ꙁѧбнꙋщ
ꙁемлѧ̀. ͗ растѧщ по равннамъ. по
оу͗долемъ по горамъ. по дебремъ. ͗
по оу͗горїемъ. т ꙗ͗коⷤ а͗кы ѿ бокоу
мт͠рьню. своє͗ѧ оу͗тробы ражⷣаю
щ ꙁемлѧ. несвѣдомыѧ ѡ͗браꙁы
всѧескым ͗ раꙁнолным тра
вам, кръмлю л͠комъ, ͗ ско́томъ.
͗ пт́цамъ ͗ ѕвѣремъ. ͗ є͗ще же ͗
є͗же нⷭѣ на кръмлю. н про́ста та́къ
прорастъ. но на лѣбоу недоужныⷨ
͗л всѣмъ. ͗л ра́ꙁно. ͗л на ѧст.
ꙗ͗ко несоже на врѣды нⷭѣ сътво
рено. ͗ дрѣво плодовтоє творѧще
е плѡⷣ: є͗моуже сѣмѧ є͗го в немъ по ро́
доу на́ ꙁемл̀. ͗ вдѣ б͠гъ ꙗ͗ко добро.
пре́жⷣе бо вѣдѧше б͠гъ. оу͗мы сквръныⷯ
манхе. ꙗ͗коже сътворатⷮ (!) ͗мꙋ
ть вѣрꙋ. ͗ похꙋлт всю̀ с́ю оу͗тва́
рь, рекꙋще. ꙗ͗коже ꙁломъ твормъ
ꙁла̏ творенїа сꙋть. да того дѣлѧ по
шбене ͗хъ. ͗ въꙁбѣшенїе прежⷣе
ѡ͗бꙿлаа. є͗моуⷤ є͗сть са́мъ. а́мъ
сътворлъ бы́тїе. ͗ повелѣлъ на ꙁе
мл̀ въ оу͗спѣхъ бы́т. то́ тъ пре́
жⷣеварвъ похвал. ꙗ͗коже добро
͗моу͗щеє ͗ соу́щеє ͗ ́нъ. да всѧ́ка
оу͗ста ꙁаградѧт сѧ. бѣсѣдоват не
правдꙋ. ͗ быⷭ вееръ. ͗ быⷭ ꙁаоу͗тра. д͠нь
третї

13b

реⷱ б͠ъ да бꙋдꙋⷮ. свѣтлнц͗ на твѣ
рд нбⷭнѣ͗
Третїаго д͠не вел́каа дѣла. ͗ ю́днаа ска
ꙁавше. протвоу своє͗ с́лѣ. ст͠оую пре
сла́вноую трⷪцю хвалѧще. прстоупа
͗мъ на етврътаго д͠не дѣла. молѧщеⷭ
͗ просѧще ѿ неѧ ра́ꙁꙋма. ͗ наоу͗т ны
ка́ко ны є͗сть ͗ то ны є͗сть гл͠ат. ͗ ѡ͗
бавт раꙁꙋмы. повѣст мꙋдраго мо
͗сеѧ. раꙁꙋмѣ ͗мыⷤ нынѣ. то̀ г͠ла мо́с
вел́кы. рее б͠гъ да боу́доуть свѣт
лнц. на твръд нбⷭнѣ. ꙗ͗коже сꙗ͗
т по́ ꙁемл̀. ͗ ѡ͗бласт дн͠емъ ͗ но́щїю
͗ раꙁлоуѧт ме́жⷣоу свѣтомъ. ͗ ме́
жⷣоу тмо́ю. про́стомоу бо̀ соу́щꙋ. ͗ бе
ꙁътелесномоу ре́кше пръвобы́тномꙋ
свѣтоу вложеннꙋ тогда въ тѣлесныѧ
крꙋ́гы. въ вел́кыѧ свѣт́лнкы ͗
ѕвѣѕды. та́цѣмъ сложенїемъ. ͗ съ
вокꙋпленїемъ ѡ͗боє͗го того. ͗ доселѣ
по все́ ꙁемл̀ сꙗ͗ю͗щ свѣтъ съвръ
шає͗ть. ͗ лоуть д͠нь ͗ но́щъ двою
сею свѣт́лнкꙋ. етвръты д͠нь
бы́тє ͗ма́ть. да ѿ сего раꙁоумѣ
є͗ш ты̏. ꙗ͗ко все є͗же проꙁѧбноу ѿ
ꙁемлѧ̀. то̏ прежⷣе сл͠нца ͗ мцⷭа бы́сть
͗ не мн́ш ꙗ͗коже внꙋ ѿ сл͠нца ͗ мцⷭа
все то̏ ͗ма́ть. дрꙋꙁї бо не смы́сл
прежⷣе та́ко сꙋмнѣл сꙋще. ни мн́
ш. ꙗ͗коже крꙋга та свѣтоу є͗ста.

13c
вновнка. но̀ то́їю съсоуда є͗ста, ͗
ѡ͗браꙁа. свѣтовнаа стро͗на. ро́домъ
бо̀ пре́жⷣе свѣтъ є͗сть сътворенъ. кдѣ
бо̀ б͠гъ сътвор н͠бо ͗ ꙁемлю̀. тоу же а͗бїе
потомъ рее. да боу́деть свѣтъ. а͗
вѣжь ͗ быⷭ про́стъ ͗ несложенъ. ͗же
пръвї тр д͠н, свѣт. съвершеннѣ
простраа сѧ. ͗ па́кы б͠жїмъ пове
лѣнїемъ скꙋтаа сѧ. ꙗ͗коже то́тъ
є͗д́нъ то́їю. ͗стннѣ вѣсть ͗ до
сто͗нѣ. но̀ да нктоже не домыслѧ
сѧ. т̏ въпрошає͗ть г͠лѧ. то же ка́
мо ͗л́ ка́ко ꙁахожⷣаа͗ше въскоутаꙗ͗
сѧ. ꙗ͗коже бо̀ нⷭѣ лѣпо. въпращаю͗
щ ре. то̀ ка́ко б͠гъ сътвор н͠бѻ ͗
ꙁемлю̀. не бы́вшоу то л то є͗сть ѡ͗бо
є было. є͗гда є͗ю не бѣ. сѣтноє бо̀ єсть
нераꙁꙋмїе ͗ несмышленїє. є͗же ѡ͗ тоⷨ
та́ко прошат. ͗ хотѣт домы́слт
сѧ л͠ескым мы́сльм. недовѣдомыⷯ
мы́слї б͠жїхъ. ͗хꙿже не мо́жеть
нктоже ͗ꙁꙿслѣдт. та́коже ͗ ѡ͗
сꙗ͗нїе пръвобы́тнаго свѣта пыта
т. ка́ко є͗сть тво́рець сътворлъ.
ѡ͗ велествѣ же ѡ͗бою тою свѣ
т́лнкꙋ. доволно скаꙁа ст͠ы вас́
лїе. єⷭство вѣщноє скаꙁꙋѧ. х́тре
͗ премꙋдрѣ ꙁѣ́ло. ͗ ꙗ͗коже ѡ͗ коємъ
лѣпо свѣтлнце. намѣрт ѡ͗с͠ща
ю͗щеє. велество ͗ славꙋ. ꙗ͗коже
н є͗дномоу л͠коу, потомъ не мо
того ͗ꙁвѣщат. мы же на преднеє
скаꙁанїе въꙁꙿвратм сѧ. рее бо̀ да
боу́доуть ꙁнаменїа, на д͠н, на годы
͗ на лѣта. ꙁнаменї же бываю͗ть
свѣтлнкома. боу́рнаа ͗ оу͗т
шенѧ дожⷣевнаа. ͗ вѣтренѧѧ
мню́ же оу͗жнѧѧ. ͗ сѣвернаа. на ло́
гою протѧжанїа. ͗л оу͗тѣшенїа
въ скорѣ. ꙗ͗коже бо̀ гл͠ють ͗же

13d
х́трѣ ͗ꙁвы́кл ͗ смотрел. є͗гда
в́дѧть ѡ͗ба полъ сл͠нца, а͗кы двѣ сл͠нц
сѧ сътво́рш. свѣтѧщ сѧ сꙋще со́
лньцю на въстоцѣ. ͗л на ꙁападѣ. тоⷤ
быває͗ть є͗гда̀ ͗ꙁрѧдь оу͗ѧстт сѧ
͗сплънт сѧ свѣ́та ѡ͗блакъ. да̀ є͗гда
ѿ сѣверныѧ страны ѡ͗ръмнѣє͗ть,
то̏ сѣверъ наꙁнаменоує͗ть боу́дꙋщь.
а͗ є͗гда ѿ ю͗га то̀ ю͗гъ. є͗гда л съ ѡ͗бою
страноу боу́деть. а͗ сл͠нцю посред сꙋ
щоу . то̏ тогда до́жⷣь мно́гъ. ͗ рамѧⷩ
вѣтръ наꙁнаменоує͗ть. е же ͗ꙁвѣ
щаа г͠ь г͠ла рекы. є͗гда дрѧ́хло боу́де
ть ꙁагорѣв сѧ н͠бо. мѧтежь мнть
наꙁнаменоую͗щь. є͗гда бо ѿ меглъна
го въскоуренїа. ꙗ͗же ѿ ꙁемлѧ въсхожⷣе
нїа, ръмнѣ͗ша боу́дꙋть. ͗ помраѧ
т сѧ сл͠ньныѧ лꙋѧ. ͗ а͗к оу͗гль ꙗ͗в
ть горѧщь, л͠ескоу ꙁра́коу. ͗л про́
сто рещ, а͗к кроваво сл͠нце бꙋ́деть
то̏ тогда ꙗ͗вѣ ꙁна́менїе творть,
ꙗ͗коже моу́тъ боу́деть на тыхъ мѣ
стѣхъ, на нхъже мокрота мно́га.
въскоурвш сѧ въсхо́дть. но̀ є͗гда
власы прострає͗ть, ͗л погорѧ
ть ѡ͗блац. то̀ вѣтрено боу́деть
͗ стоу́дено. ͗ є͗ще же є͗гда лоуѧ своѧ
са́мо к собѣ пргоублѧѧ ꙗ͗вть. ͗л
порънѣвшм ѡ͗блакы. ѡ͗бъдръ
жмъ. ꙗ͗ко нанеть въсходт.
͗л ꙁаходт. то̏ дожⷣевно боу́деть
͗ моу́тно. ꙗ͗коже па́кы а͗ще ꙁаходѧ.
боу́деть ́сто ͗л ꙁагорѧт сѧ. то оу͗
т́шїе наꙁнаменає͗ть ͗ ꙗ͗сньство.
та́коже ͗ лоу́на творть многа
ꙁна́менїа ͗ раꙁлна. ͗жѐ смотрѧ
ть ѡ͗браꙁы ты ͗ раꙁлїа. въ тре
тї бо̀ д͠нь, є͗гда̀ боу́деть ́ста  то́
нка. то̏ длъгоую тхость наꙁнаме
ноує͗ть. а͗ще л то́нка боу́деть, но̏

14a
не́ста̀, а͗к ѡ͗гньна. то вѣтры наꙁна
меноує͗ть вел́кы. а͗ще л ѡ͗бѣма рогома
ра́вна сѧ ꙗ͗вть. ͗л сѣверны ро́гъ ́
стъ. то ꙁнаменає͗ть, ю͗гъ быва́ющь
͗ ꙁа́падныѧ вѣтры. но̀ є͗гда поернѣє͗
ть, по́лна сꙋщ свѣта. то дожⷣевно
быває͗ть. ͗ є͗ще же є͗гда̀ бѫдета то
ка ѡ͗ба полы. бывае͗тьⷤ то въꙁдоухъ
є͗гда а͗кы вѣнець сѧ ѡ͗крꙋжть ѿ лоу́
ны. ꙗ͗вть же сѧ та́ко л͠комъ вдѣ
т. то̀ тогда моу́тъ наꙁнаменоує͗ть
бываю͗щь. є͗гда л сѧ поернѣвъ то́къ,
то̏ ѡ͗брѧщеть. то̏ продлъженъ моу́
тъ ꙗ͗влѧє͗ть ͗ тѧ́жекъ. т̏ съпроста
рещ пркрꙋто. ͗ догнꙋгъ творть
сло́во. ͗же сѧ ѡ͗коушає͗ть всѧ ꙁнаме
нїа скаꙁыват. коє͗жⷣо на ѧст є͗же
сꙋть. ͗ꙁоѡ͗брѣл пръвї моуж ѡ͗
вел́кою свѣтлнкꙋ. длъгым смо
тренї ͗ пытанї. да боу́доуть рее
на ꙁнаменїа. ꙁнаменїа же с̏ менть
є͗гда боудоуть въꙁдꙋшнаа времена
премѣненїа. рекше є͗гда сѧ премѣн
ть на боу́рю нѣкакоу. ͗л на беꙁдожⷣїє
да та̏ ꙁнаменїа вдѧще л͠ц. раꙁоу͗
мѣвше варѧть ͗ оу͗строѧ́т сѧ. н себе
моу́тѧть, н̀ оу͗жасаю͗т сѧ напра
сного того прлꙋенїа. но̏ прежⷣе пр
готоваю͗т сѧ. ͗ по морю ͗ по́ ꙁемл̀
кꙋплѧ творѧще ͗ ра́та. ͗ дѣлн
ц ͗ гребц оу͗твръдѧт сѧ до́брѣ.
̏ сѐ ꙁна́менїа, вел́ка млтⷭь є͗го. ве
л́ко строє͗нїе тво́рца б͠га. да тѣ́
м ꙁна́менї, ͗мже є͗сть бы́т вре
домъ внеꙁаапꙋ. т же раꙁоумѣвше
оу͗гонꙿꙁноуть ͗хъ. на д͠н же мѣн
ть. ͗мже творть дн͠евноє все прⷣѣ
ложенє. въшеⷣ ͗с предѣла ꙁемнаго.
͗ па́кы творть но́щь ꙁаходѧ. да
є͗гда в́дмы бы́вша на въстонⷨѣ

14b
прѣдѣлѣ. ͗ ѡ͗цѣствше а͗бє тмꙋ
въꙁдоу́шноую. сꙗ͗нїемъ сл͠ньнымъ
͗ блещанїемъ. а͗бє͗ сѧ надѣє͗мъ д͠н бы́
т. ͗ прготовм сѧ на̀ дѣло. є͗же ны
є͗сть тогда стро͗но дѣлат. є͗гда
л па́кы мнеть текы. вы́ше ꙁемны
полъ нбнⷭы. ͗ лхꙋє͗ть своє͗го свѣ́
та въꙁдоухъ. то тоу̏ а͗бє прходть
но́щь. ͗ раꙁꙋмѣє͗мъ боу́доущꙋю. ͗ скꙋ
тає͗мъ с̀ дѣла. ͗мже по свѣтоу дѣ
ла ͗мъ. а͗ ͗же насъ пловеть по водѣ
то̏ въ ꙁавѣтренѧѧ мѣста прбѣга
є͗ть. а͗ ѡ͗рющї далее ѿходѧть ра
лї. кдѣ боудеть пр веерѣ. грѧдꙋщї
же поутемъ поваю͗ть. ͗дѣ сѧ ͗мъ
лоуть. просто же рее на д͠н. а͗ не
рее на нощ хотѧ покаꙁат. ꙗ͗коже
тѣмъ ͗менемъ дн͠евнымъ. прє͗мле
ть ͗ но́щноє преⷣложенїе. ꙗ͗коже ͗ вы́
ше є͗сть, прпрѧженно ͗ прстроє͗
нно.  ͗ сътвор б͠гъ ѡ͗бѣ свѣтлѣ вѣ
лцѣ. вел́коє свѣтло въ наѧло д͠н
͗ свѣтло мѣншеє в наѧтоⷦ нощ.
͗ ѕвѣѕды постав б͠гъ на тверд нбⷭнѣ. ꙗ͗ко
свѣт́т по ꙁемл̀. ͗ власт дн͠емъ ͗ но́
щїю. ͗ раꙁлꙋ б͠гъ межⷣꙋ свѣтомъ, ͗ ме
жⷣꙋ тмою. ͗ вдѣ б͠ъ ꙗ͗ко добро. ͗ быⷭ вееръ
͗ быⷭ оу͗тро. д͠нь етвръты

14c
Сл͠нцю семоу вдмомоу. могоу́щоу
тꙿмоу вел́коую раꙁгонт. ͗ ѡ͗свѣ
щат ͗еса л͠ескаа. ͗ дават поу
ть а͗може кто̀ хо́щеть ͗т. кол́ко
па́е с͠ты д͠хъ да́сть ͗же є͗го требꙋ
є͗ть. ꙗ͗коже прркъ гл͠еть къ б͠гоу ре
кы. свѣтомъ тво͗мъ вдмъ свѣ́
тъ. да ͗ мы того ͗моуще свѣтѧще
ꙭеса на́ша раꙁꙋмнаа. беꙁъ ꙁаблꙋже
нїа ст͠оую сп͠сенїа шрноу препловеⷨ
а͗ще сѧ по ню дръжаще грѧдемъ. ͗ до
͗демъ ꙁавѣтренѧго мѣста. е͗гоже
соу́ть пръвї добрї дошл. рее оу͗бо̀
да ͗ꙁведоуть воды, плѣжющаа д͠ша
жвы по родꙋ. ͗ пт́цѧ парѧщаа по
твръд нбⷭнѣ по родꙋ. ͗ ꙗ͗же проꙁва
плѣжющаа. ͗мже по́ ꙁемл̀ полꙁат.
а͗ не по въꙁдоухѫ па́рно, тѣломъ ръствыⷨ
по водѣ плават. ͗ съ верхоу ͗ по дноу.
͗ по ꙁемл плъꙁат. а͗ще бо̀ ͗ дроугы
жвотъ но́гы ͗ма́ть. ͗ хо́дть ꙗ͗коⷤ
сѐ фо́ке. ͗ коркодл. ͗ во́днї кон.
ꙁовем ра́ц. ͗ дрꙋгы подобенъ томꙋ
родоу. но̏ та́ко жвы оу͗бо̀ ꙗ͗ко жво
тъ, ͗мже па́е є͗сть плаваю͗щхъ.
то̏ тѣмъ ꙁовꙋть плѣжꙋщаго є͗сте
ства. ͗ в то вътаю͗ть: да ͗ꙁведꙋ
ть воды плѣжоущаа д͠шь ж́въ. ͗
тво́рець повелѣ. т̏ бы́сть а͗бє пло
доводноє. ͗ мѧкъкое сꙋщеє. ͗ вел́
кы жвотъ. ͗ малы ражⷣааше. ͗
по́лн бѧ́хоу вс бре́ꙁ. нра́хꙋ въ скво
ѕѣ глоубны. та́коже ͗ морꙿскыѧ оу͗до
л. вел́кыѧ ͗ малыѧ поуны. всѧе
скыхъ ͗ раꙁлныхъ ры́бъ по́лны бѣ
ꙗ͗хꙋ. ѡ͗вы стады плаваю͗ще. а͗ дрꙋ
гыѧ ра́ꙁно, а͗ дрꙋгыѧ подъ каменїемъ
жроующа. ͗ є͗ще же ͗ ктꙿстї
жвот. є͗же сѧ рекоуть лежас.
͗жеⷭ равнї творѧть съ ѡ͗стровы.
14d
͗ є͗ще к томоу дро́бныѧ ры́бы ͗ хоудыѧ
є͗днем же то̀ повелѣнїемъ б͠жїмъ
всѐ род сѧ. ͗ вел́кыѧ ͗ ма́лыѧ. села
хы гл͠емыѧ. ꙗ͗же па́кы ꙗ͗ца ражⷣають
та́ко бо соу́ть ма́лыѧ всѧ ры́бы родоⷨ
ѡ͗вы беꙁъ ешоу, а͗ дрꙋгыѧ с лоуп
нам. а͗ дрꙋгыѧ с перїемъ. а͗ дрꙋгыѧ
бес перъ. да повелѣнїа глаⷭ ма́лъ. па́еⷤ
рещ негла́сенъ. по́мыслъ ско́рѣє млъ
нїа. в то́мже повелѣнї, то́лкъ. мно́
жество ры́бъ раꙁлныⷯ бы́сть. ꙗ͗же
а͗ще кто хо́щеть по ͗стннѣ ска́ꙁат
то̏. то́ тъ сѧ мо́жеть ѡ͗кꙋст. ͗ на
мръскыѧ влъны ест ͗л мѣрт,
мо́рекорцемъ, не бо̀ то є͗сть мо́щно.
да ͗ꙁведоуть воды плѣжꙋщаа. в сⷯ
ры́бахъ соу́ть. ѡ͗вы по шрнѣ плава
ю͗ща. а͗ дрꙋгыѧ пр кра. а͗ дрꙋгыѧ
по глꙋбнѣ. а͗ дрꙋгыѧ подъ каменїемъ.
ѡ͗вы же ста́ды ходѧть. а͗ дрꙋгыѧ ра́
ꙁно. ͗ к́т ͗же соу́ть лежас беꙁ го́
да велц. ͗ дро́бнца ма́лыѧ. всѐ то
ра́внымъ повелѣнїемъ. ͗ вел́кы ж
вотъ. ͗ ма́лы ͗ꙁыде. не бы́сть же
пра́ꙁⷣна, н тна. н ка́лъ. н беꙁ ѧ
ст. броуꙁ бо̀ ͗ камар, ͗ ͗ны гад.
ѿ тны сѧ ражⷣає͗ть. да ͗ꙁведꙋть
рее воды плѣжꙋща. д͠ша жвы по ро
дꙋ. пт́цѧ парѧщ по ꙁемл̀. по тве
рд нбⷭнѣ по родꙋ. пото ͗ꙁводы пт
цамъ бы́тїе да́сть. не ͗мже л а͗кы
оу͗жество нѣка́ко є͗сть парѧщ
мъ. къ плаваю͗щмъ. не бо но̀ ꙗ͗коже
͗ ры́бы сквоѕѣ водꙋ плаваю͗ща. пере
ма пореваю͗ща сѧ. напре́жⷣь грѧдꙋ
ть. а͗ ѡ͗шбю правѧще. та́коже
͗ ѡ͗ птцахъ є͗сть вѣдѣт скво́ꙁѣ
въꙁдоуⷯ. та́цѣм же ѡ͗браꙁомъ. да
є͗лма же є͗д́но сво́ство ѡ͗бою. єⷤ
плават ѡ͗боє͗мо родоу. є͗д́но ͗ма

15a
оу͗жество. ѿ воды бы́тїе да́но. ѡ͗
ба́е нкаꙗ͗же птца нѣ́сть беꙁ ногꙋ.
͗мже на́ ꙁемл̀ кръмлѧ є͗сть. да поноу
жв сѧ слоужба ногама прстроєнна.
ꙗ͗же бо̀ пт́ца хватанїемъ кръмѧт сѧ
то̏ тѣмъ но́гт ѡ͗стр пр ногоу. а͗
прокъ ͗мъ ͗мже бероуть п́щꙋ. ͗ на
дрꙋгоую ж́ꙁньноую потребоу но́гы сꙋ́
ть да́ны. ма́лы же соу́ть въ птцѧⷯ
ꙗ͗же ꙁло̏ногы соу́ть даны ловт, ͗
м мо́гоуть. н ходт. ꙗ͗коже т̏
ластовц соу́ть. ͗ ластоун. ͗мже
кръмъ по въꙁдоухѫ па́рѧще бывае͗ть
ластовц же по прꙁемноє паренє
в но́жныѧ мѣсто слоу́жбы. соу́т же
ро́дове раꙁл́нї беꙁсменї въ пт
цахъ. коє͗гожⷣо ро́да ꙁна́є͗мъ боу́деть
т ѡ͗вѣмъ ͗мена творѧще . рекоуще,
прорѣꙁопрънаа, ꙗ͗коже се ͗ ѡ͗рл соу́
ть. а͗ дрꙋгы рѡⷣ проꙁваша кожепръ
наа. ꙗ͗коже се̏ нощнї нетопыр. ѡ͗
во же мѧ́къкопе́ры. ꙗ͗коже се̏ ѡ͗сы ͗
пелы. ѡ͗во же ка́пнокры́лы. ꙗ͗коже
жоужелц. ͗же ͗моу́ть въ капѣ
хъ ͗ въ кровѣ кр́ла є͗моу. кро́воу ра
стоупльшю сѧ оу͗добь ͗мъ. въспре
т ка́мо лю́бо. на́м же довлеє͗ть се̏
на ꙁнаменїе родꙋ. сво͗ство, ѡ͗бще
є требованє. ͗же є͗сть ѿ псанѧ
͗ ѡ͗ стыхъ, ѡ͗ не́стыхъ раꙁдѣ
л. ͗нъ же оу͗бо плотоꙗ͗дець ро́дъ
͗нака тва́рь ꙗ͗коже є͗сть лѣпо, та
комоу нра́воу кръмлю ͗мѣт, но́
гт ѡ͗стр, рѡⷣ (!) то́ горбавъ. ͗ кры́
ло бы́стро ꙗ͗коже оу͗до́бь ꙗ͗т оу͗ловь
͗ растръгше ꙗ͗д бы́т є͗мшемоу є.
͗нака тва́рь, ꙁернобе́рцемъ. ͗на
ка же ͗же сѧ всѣ́мъ кръмѧть пр
лоувшмъ. ͗ в тѣхъ па́кы мно́
га ͗на раꙁлїа. ѡ͗вы бо̀ в нхъ стады

15b
хо́дѧть. раꙁвѣ ͗же ловленїемъ жвꙋ
ть. ѿ с́хъже н є͗дно ста́домъ не хо́
дть. ра́ꙁвѣ съ соупроугомъ сво͗мъ.
͗ ͗ны птца бессмене събръноую ж́
ꙁнь жвоуть. ꙗ͗коже се̏ голоубє. ͗ же
равє ͗ скворц. ͗ га́лц. ͗ пакы в тⷯѣ
ѡ͗во в н́хъ, беꙁъ старѣ͗шнъ. ͗ своⷨ
нра́вомъ сы́. ѡ͗во старѣ͗шнѣ пока
рѧꙗ͗ сѧ. ꙗ͗коже се̏, жеравє. є͗сть же
в тѣ́хъ дроугоє раꙁлє. ѡ͗вы бо соу́
ть домашн. ѽвы же ѿхо́дѧть, ͗
намо далее, кдѣ ꙁма прблжт сѧ
мнѡ́гы же пт́ца мо́гоут сѧ ѡ͗быкнꙋ
т, въ роукоу корммы. а͗ дроугыѧ
тъщвы соу́ща, ͗ страшлвы, не
могоуть. дроугыꙗ͗ же пт́ца, ͗ съ
л͠кы жвоуть въ є͗днѣхъ клѣ
техъ. дроугыѧ горамъ любвы
соуть, ͗ поустынѧмъ. вел́кѡ
же раꙁлїе ͗ в тѣ́хъ. Сво́ бо̀ кожⷣо
гла́съ є͗сть пт́ц. ѡ͗вы бо пѣснвы
соу́ть. а͗ дрꙋгыѧ млъѧлвы. а͗ дрꙋ
гыѧ кропотвы (!). дроугыѧ съпро
ста нѣ́мы. ѡ͗вы же подъражвы.
͗л ро́домъ ͗моу́ща. ͗л ѿ наоу͗е
нѧ, навыкоша. ѡ͗вы же є͗д́но
нра́вы, ͗ не прѣмѣнѧю͗ще гла́съ.
петлны ве́селы. ͗ рее б͠гъ. да ͗ꙁве
доуть во́ды га́ды. д͠ша жвотны
͗ пт́цѧ парѧщѧ по ꙁемл̀. по тве
рд нбⷭнѣ, ͗ бы́сть та́ко. ͗ сътво
р б͠гъ кты вел́кыѧ. ͗ всѧ́коу
д͠шю ж́воу, жвотныхъ га́дъ ꙗⷤ
͗ꙁведоша на ро́ды ͗хъ. ͗ вдѣ б͠гъ
ꙗ͗ко добро. ͗ блвⷭ б͠гъ г͠лѧ, раст
те сѧ ͗ плодте сѧ. ͗ оу͗множте
сѧ. ͗сплънте воды, ꙗ͗же въ мор.
͗ пт́ца оу͗множте сѧ на ꙁемл̀
͗ бы́сть ве́еръ, ͗ бы́сть оу͗тро д͠нь
пѧ́ты

15c

сътвор б͠ъ л͠ка. да ѡ͗блаⷣе́ть
ры́бам мрськым ͗ птцⷨа̋ нбⷭныⷨ
Рее б͠гъ, да ͗ꙁведеть ꙁемлѧ д͠шꙋ ж
вꙋ на рѡⷣ: етвероно́гыѧ га́ды. ͗ ꙁвѣ
р ꙁемныѧ на рѡⷣ. ͗ быⷭ та́ко. ͗ сътво
р б͠гъ ѕвѣр ꙁемныѧ ͗ на рѡⷣ ͗хъ. скоты
͗ на рѡⷣ ͗хъ. ͗ всѧ́къ га́дъ ꙁемны ͗ на
родъ ͗хъ. ͗ вдѣ б͠гъ ꙗ͗ко добро. ͗ рее
б͠гъ сътвормъ л͠ка по ѡ͗браꙁѫ наше
моу, ͗ по подобю. ͗ да ѡ͗бладає͗ть
рыбам морꙿскым. ͗ пт́цам небе
сным. ͗ ско́ты ͗ всею ꙁемлею. ͗ гады
всѣм прѣсꙿмыкаю͗щм сѧ по́ ꙁемл̀.
вдѣ л въꙁлюбленнѣ. ло́вомъ є͗д́
немъ ͗ повелѣнїемъ всѐ съꙁданїе съꙁ
дає͗мо пѧтїю д͠н. Смотр днⷭе ко
л́ко сло́воу прѡ͗брѣтенє. не оу͗бо
рее боу́д л͠къ. но̀ то сътвормъ
л͠ка по ѡ͗браꙁꙋ на́шемоу ͗ по подобїю
то̀ новоє юдо. но̀ то̀ странно кто
оу͗бо̀ є͗сть съꙁда ͗мъ. ꙗ͗ко тол́ка
свѣта смотренїа. въсꙿпрꙗ͗лъ ѕ
жтель ѡ͗ сего съꙁданї. не двоу͗ сѧ
въꙁлюбленнѣ. ͗бо тⷭнѣє всѣхъ в́д
мыхъ жвотъ е͗сть л͠ескъ. є͗гоже
ра̀д всѧ прведе, н͠бо ͗ ꙁемлю̀. мо́
ре ͗ сл͠нце, лоу́ноу ͗ ѕвѣѕды. гад, но́
щь. всѧ беꙁъсловесна жвотна. ͗
кого ра́д рее. а͗ще с́хъ всѣ́хъ тⷭнѣє
є͗сть. есо ра́д послѣд прведе ͗ да

 15d
вѣс. ꙗ͗коⷤ цр͠в хотѧщꙋ въ градъ пр
͗т. да́ры но́сѧщхъ но̀у́жⷣа ѡ͗бдъ
ржть. ͗ ͗нѣхъ всѣ́хъ. но̀ да бл͠гооу͗
крашенно црⷭтво прхо́дть. тогоⷤ
нра́ва ͗ н͠нѣ. ꙗ͗коже бо̀ ц͠рѧ некоє͗го. ͗
л кн͠ꙁѧ хотѧ прⷣѣставт всѣмъ
сꙋщмъ на́ ꙁемл̀. всю̀ с́ю красотоу
прострає͗ть. ͗ тогда хотѧщемоу
прⷣѣстат прводть. комоу оу͗бо̀
гл͠анно, сътвормъ л͠ка. ͗ къ комоу
свѣтъ то́ прлож влⷣка. не оу͗бо свѣ
тоу хотѧ ͗л смотренїю. не боуд то̏
но̏ ѡ͗браꙁъ словесъ покаꙁат намъ хоще
ть. є͗же свы́ше прѣдлагає͗ть тⷭь.
є͗же ѡ͗ л͠цѣ съꙁдає͗мѣ покаꙁає͗ть. то
оу͗бо̀ рекоуть т͗ є͗же покровъ ͗моу
ть. надълежаще на срⷣц ͗хъ. ͗ нтоⷤ
надълежащхъ, пораꙁꙋмѣт хотѧ
ще. къ а͗г͠глоу л ре́е с̏. л къ а͗рхаа͗
нгелꙋ. Ѽле гнѣвъ, ѽле вел́кыѧ сра
моты. ͗ ка́ко оу͗бо̀ сло́во ͗мѣт ͗ма
ш ѽ л͠е. а͗г͠глъ л ѡ͗бѣщнкъ нравѡⷨ
влⷣцѣ. тва́р съꙁданїе съꙁдателев.
а͗г͠гломъ нⷭѣ нравомъ прѧщат сѧ.
но̀ прⷣѣстоꙗ͗т ͗ слоу́жбоу ͗сполн
т. но̀ да оу͗вѣс слоу́ша велегласнаго
͗са͗ѧ гл͠юща. ѡ͗ вы́шнхъ а͗г͠глъ с́лъ
ꙗ͗ко вдѣхъ херꙋвм стоꙗ͗ща ѡ͗де
снꙋю б͠га. ͗ сераѳм покрывахꙋ лцѧ
своѧ крлы ͗ ноѕѣ. ꙁане, не тръпѧть
͗сходѧща ѿтоудꙋ свѣтлост. но̀ ста́
ша съ мно́гымъ стра́хомъ ͗ трепетѡⷨ
͗бо съꙁданїе ͗мъ своє є͗сть є͗же прѣдъ
стат влⷣцѣ. про́сто є͗же в́дѧще
гл͠ють. тѣмже прблжат сѧ ѡ͗нѣ
хъ свѣдѣтельство ѡ͗ставльше.
наоу͗т цр͠квьныѧ дѣт ͗стннꙋ.
Гл͠емыхъ кто̏ є͗сть се́. к немоуже рее
сътвормъ л͠ка. кто же ͗нъ. но̏ ͗же
вел́каго свѣта а͗г͠глъ. д́венъ свѣ

16a
тлнкь власттель. кн͠ꙁь м́роу.
ѿц͠ь боу́доущаго вѣка. є͗д́ноѧды
 б͠ж дѣтщь. є͗же ѿц͠ꙋ є͗д́ноѡ͗
браꙁенъ по соуществꙋ. є͗гоже ра́д
всѐ прведе, томоу бо̀ рее, сътворⷨ
л͠ка по ѡ͗браꙁꙋ на́шемоу ͗ по подобю
оу͗вдѣт л є͗сть то̀ по ѡ͗браꙁꙋ. ꙗ͗ко
несоущества є͗стъ ́нъ, но̀ наѧло по
добю. ͗бо̀ не по красотѣ ѡ͗браꙁа ре́е.
но є͗же в наѧлѣ сло́ва. тѣмже ͗ пр
веде. да старѣ͗шнꙿствꙋє͗ть, ры́ба
мъ морꙿскымъ ͗ птцамъ нбⷭнымъ. ͗
ѕвѣремъ ͗ га́домъ ꙁемнымъ. ꙗ͗ко по ѡ͗
браꙁꙋ рее. наѧло въꙁвѣщаа ѡ͗браꙁа.
та́ко ͗ по подобїю, по с́лѣ л͠естѣ
подо́бнымъ на́мъ бы́т б͠гѫ. ѡ͗ крото
ст г͠лю, ͗ тхост. въѡ͗браꙁт сѧ
томоу. ͗ є͗же ѡ͗ добродѣтел сло́во. ꙗ͗ко
же бо хъⷭ гл͠еть. боу́дѣте подобн ѻ͗ц͠ꙋ
ва́шемоу нбⷭномоу. ͗ сътвор б͠гъ
л͠ка по ѡ͗браꙁꙋ б͠жїю. моу́жа ͗ женоу
сътворлъ ꙗ є͗сть. ͗ блвⷭ ꙗ б͠гъ г͠лѧ, ра
стте сѧ ͗ плодте сѧ. ͗сполнте
ꙁемлю̀ ͗ ѡ͗блада͗те ею. ͗ ѡ͗бладаєта
ры́бам морꙿскым. ͗ пт́цам небе
сным. ͗ всѣм ско́ты. ͗ всѣм га́
ды. прѣсмыкаю͗щм сѧ по́ ꙁемл̀
͗ рее б͠гъ, сѐ да̀хъ ва́мъ всѧ́коу тра
воу сементоу. сѣющюю сѣмѧ. є͗же
є͗сть връхоу всеѧ ꙁемлѧ̀. ͗ всѧ́ко дрѣ
во. є͗же ͗мать в собѣ пло́дъ сѣмен.
сѣментоу. ва́мъ боу́деть въ ꙗ͗дь.
͗ всѣмъ ꙁвѣремъ ꙁемнымъ. ͗ всѣмъ
пт́цамъ нбнⷭымъ. ͗ всѧ́комоу гадꙋ
пресмыкаю͗щемоу сѧ по ꙁемл̀. ͗ ͗же
͗ма́ть во́ доушю жвотнꙋ. ͗ всѧ́коу
травоу ꙁла́ноу въ ꙗ͗дь. ͗ бы́сть та
ко. ͗ вдѣ б͠гъ ꙗ͗коже сътвор, ͗ се̏ до
бро ꙁѣ́ло. ͗ бы́сть ве́еръ, ͗ бы́сть
оу͗тро д͠нь шесты. ͗ сътворенно

16b
быⷭ н͠бо ͗ ꙁемлѧ̀, ͗ всѧ́ка лѣпота є͗ѧ. ͗
съверш б͠гъ въ д͠нь шесты дѣла своѧ ꙗ͗же
сътвор. ͗ по б͠гъ въ д͠нь седмы, ѿ
всѣ́хъ ꙗ͗же сътвор. ͗ блвⷭ б͠гъ седмы
д͠нь. ͗ ѡ͗с͠т . ꙁане во́ нь по ѿ всѣ́хъ
дѣлъ. ꙗ͗же наѧть б͠гъ творт

͗ꙁложенїе і͗ѡ͠анна бы́вшаго. ѿ а͗нт
ѡ͗х͗скаго вел́каго гра́да. ср́ѧ
ма́лыѧ, ѿ лѣтѣхъ мрꙋ.
Зѣ́ло добро мню є͗же въ кра́тцѣ скаꙁат.
коуюжⷣо главꙁнꙋ повѣстї. ю͗же мо
͗сеѡ͗мъ хронографомъ повѣдає͗мы соу́
ть. ͗ а͗фрканомъ. ͗ є͗всѣвїемъ панф
ловымъ. ͗ паоу͗санїемъ. ͗ ддоумомъ
͗ ѳеѡ͗фломъ. ͗ клмѧнтомъ. ͗ д
ѡ͗доромъ. ͗ домнномъ. ͗ є͗оу͗стаф
є͗мъ. ͗ ͗нѣхъ многотрꙋдвшх сѧ.
хронографь ͗ ͗сторкъ. ͗ тво́рець ска
ꙁат ͗ мнѣ по ͗стннѣ, слоувша
ꙗ͗ сѧ в ѧ́ст. ͗ въ лѣта ц͠рь, въшедъ
ша въ оу͗ш мо. г͠лю оу͗бо ѿ црⷭтва
ꙁнонѧ. ͗ потомъ црⷭтвовавшхъ.
лѣпо же є͗, ͗же боу́доуть по мнѣ
спсат. ꙗ͗же по семъ блгⷣт дѣлѧ.
скаꙁаша оу͗бо̀ пре́жⷣепсавше. мрꙿскоє
бы́тє с́це сꙋщеє

16c

ѡ͗ мѣре пръваго л͠ка адама.
ѡ͗ телѣс є͗го⁘
Съꙁданъ , ре́кше сътворенъ быⷭ ѿ б͠га
ꙁемлею. пръвы л͠къ а͗дамъ. бѣ є͗мꙋ
мѣра тѣлес шест сто́пъ съ главою
ꙗ͗ко бы́т тѣлес є͗моу. девѧт де
сѧтъ. т̏ шест пръстъ. ͗А пѧдь
дво̏ю на десѧть пръстоу. лакотъ дво̏
ю десѧтоу ͗ еты́рь пръстъ. ͗ пле́снъ
шест на десѧт пръстъ.  ͗ съꙁда
б͠гъ л͠ка пръсть въꙁемъ ѿ ꙁемлѧ̀. ͗ въ
доуноу въ лце є͗го д͠хъ жвотенъ. ͗ ж
воу слоу д͠ша прѧ. ͗ быⷭ л͠къ ѡ͗жвле
нъ. д͠шевнымъ єⷭствомъ. д͠хъ же с͠ты
¬. ͗ съшедъ не самъ быⷭ. л͠кꙋ д͠ша. но
д͠шꙋ сътвор. да ѡ͗жвлѧе͗ть тѣле
сны съсꙋдъ. раꙁꙋмѣ же, є͗гда ͗ є͗ще
не бѣ л͠кꙋ д͠ша. ꙗ͗ко мр͠твъ бѣꙗ͗шеть
тѣло не ͗мы ютїа всемоу съставꙋ
є͗гда л г͠ь влож во нь д͠шю. ͗ съта
ю тѣлес. ͗ оу͗крас є͗ю л͠ка. ͗ ѡ͗ж
в є͗ю тѣлесны то́тъ съсꙋдъ. ͗ быⷭ
л͠къ. оу͗мноє ю́вꙿство прє͗млѧ въ
д͠шѫ жвоу. д͠ша же оу͗бо̀ не ѿ пръ
ст є͗сть. но̀ ѿ б͠жїа сътворенїа. съ
творена легка. беꙁътѣлесна ѡ͗ж
влѧю͗щ. ͗ оу͗крѣплѧю͗щ тѣлесны
съсꙋдъ. а͗ще въ тѣлес ѡ͗брѧщеть не
смоутмъ. мо́ꙁкъ, т̏ подат є͗мꙋ
свѣтъ. а͗ще л ѡ͗брѧщеть є͗моу срⷣце
16d
оу͗вѣтлво. подає͗ть є͗моу раꙁоумъ. всѐ
оу͗бо̀ тѣло д͠ша ѡ͗жвлѧє͗ть. свѣщанїеⷤ
с моꙁкомъ ͗ срцⷣемъ творть. понеже пр
мѣшена є͗сть тѣлес. сро́днаго съоу͗ꙁа.
по съставꙋ въꙁрастно. д͠ша оу͗бо̀ є͗сть
беспло́тна ͗ нев́дма. ͗ не͗ꙁренна
а͗ тѣло ѿ пръст, б͠жїмъ творенїе
мъ. в́дмо ͗ ѡ͗сѧꙁає͗мо. недоу́гы ͗ бо
лѣꙁн подъє͗млѧ. д͠ша же та̏ б͠жїмъ
повелѣнїемъ, тѣлес прѧщьш сѧ
ѡ͗жвлѧє͗ть пло́ть. ͗ плот с́лоу
невдмо подає͗ть. въ влаꙁѣ же є͗ бꙋ
доущ телеснѣ. ͗ пло́ть красть. ͗
тѣлесны съсоудъ на веселє поноужⷣа
є͗ть. сама беспло́тна соущ. но б͠ж
͗мъ съоу͗ꙁомъ сътана тѣлес, пр
є͗млеть па́кы ͗ пло́тныѧ стрⷭт. тѣ
ло оу͗бо раны прє͗млющю. д͠ша оу͗бо въ
пє͗ть. ͗ подъє͗млеть тѣлесныѧ
болѣꙁн. а͗ще оу͗бо̀ тѣло болть. д͠ша
оу͗бо свѣтъ въспрїмш. ѿ срⷣца ͗ мо
ꙁкꙋ оу͗каꙁає͗ть болѣꙁн. а͗ще л прклю
т сѧ ра́на срцⷣю ͗ мо́ꙁкꙋ, ͗ ͗скаеть
д͠ша, не тръпть сꙋжества. ͗ въ
тꙋꙁѣ любмаго съоу͗ꙁа

͗же насад б͠ъ. ра͗ на востцѣ.
ло́во, ѡ͗смоє.
Насад б͠гъ ра́ на въстоцѣ. ͗ въведе тоу
л͠ка. є͗гоже сътвор . ͗ въсад б͠гъ па́кы

17a
ѿ ꙁемлѧ̀. всѧ́ко дрѣво красно ꙁра́комъ.
͗ добро̀ въ снѣдь. ͗ дре́во жвотноє по
сре́дѣ ра́а. ͗ дрѣво раꙁꙋмно, єⷤ раꙁоумѣва
т добро ͗ ꙁло̏. рѣка же ͗схо́дть ѿ є͗дома
͗ напаꙗ͗є͗ть ра́. ѿтоудоу раꙁдѣлѧєт сѧ
на етыр наѧткы. ͗мѧ є͗дно ф
сонъ. с̀ ѡ͗бходѧщ всю̀ ꙁемлю є͗оула
тнꙿскоую. тоу̏ ͗деже є͗сть ꙁла́то. ꙁла́
то же тоѧ ꙁемлѧ̀ добро. тоу є͗сть 
͗дⷩраксъ, ка́мень ꙁелены. ͗мѧ рѣцѣ
вторѣ т́гръ. ̏ ѡ͗бходѧщѧ всю̀ ꙁе
млю͗ є͗ѳѡ͗пꙿскꙋю. ͗ рѣка третѧѧ. ͗
сонъ. ̏ текоущѧ прѧ́мо срє͗мъ
рѣка же етврътаа є͗фратъ. ͗ поꙗ͗тъ
г͠ь б͠гъ л͠ка є͗гоже сътвор. ͗ въведе 
в ра́ пща. дѣлат ͗ хран́т. ͗ ꙁа
повѣда б͠гъ а͗дамоу г͠лѧ. ѿ всего дрѣ́ва
соу́щаго в ра снѣста. а͗ ѿ древа є͗же
раꙁꙋмѣват добро ͗ ꙁло̏ не ꙗ͗дта ѿ
него. во нже д͠нь снѣста ѿ него, смръ
тю оу͗мрѣта. ͗ рее г͠ь б͠гъ, не добро
бы́т л͠коу є͗д́номоу. сътвормъ
є͗моу по́мощь на́ нь. ͗ сътвор б͠гъ па́
кы ѿ ꙁемлѧ. ͗ всѧ ѕвѣр доубравныѧ
͗ всѧ пт́ца нбнⷭыѧ. ͗ прведе ѧ къ
а͗дамоу, в́дѣт то нарееть ͗мѧ
͗мъ. ͗ всѧ́ко є͗же нарее а͗даамъ. въ
д͠шю жвꙋ. се̏ ͗мѧ ͗мъ нарее а͗даамъ
͗мена всѣмъ ско́томъ. ͗ всѣмъ пт́
цамъ нбⷭнымъ. ͗ всѣмъ ѕвѣремъ ꙁемныⷨ
а͗даа͗моу же не ѡ͗брѣте сѧ помощн
къ подо́бенъ є͗моу. ͗ влож б͠гъ со́нъ
въ а͗даама, ͗ оу͗спе. ͗ вꙁѧтъ є͗д́
но ребро ѿ него, ͗ ͗сплън е пло́тѫ
в него мѣсто. ͗ съꙁда г͠ь б͠гъ ребро є͗же
вꙁѧ ѿ а͗даама въ женоу. ͗ прведе ю
къ а͗даамоу. ͗ рее а͗даамъ. е̏ ны́нѣ
ко́сть ѿ ко́стї моⷯ. ͗ пло́ть ѿ пло́
т моє͗ѧ. ̏ нареет сѧ жена, ꙗ͗ко
ѿ мꙋжа своє͗го вꙁѧ́та бы́сть с̏. ꙁане

17b
ѡ͗ставть л͠къ ѿц͠а своє͗го, ͗ м͠трь
свою. ͗ прлѣпт сѧ женѣ своє͗. ͗ бꙋ
дета ѡ͗ба въ пло́ть є͗дноу. ͗ бѣста
ѡ͗ва на́га. а͗даам же ͗ жена є͗го, ͗ не
стыдѧста сѧ. ѕмѧ же бѣ моудрѣ
͗ш всѣхъ ѕвѣре соу́щⷯ по́ ꙁемл̀, ꙗⷤ
сътвор г͠ь б͠гъ. ͗ рее ѕмѧ къ женѣ
то̀ ꙗ͗ко рее б͠гъ, не ͗ма́те ꙗ͗ст, ѿ
дре́ва сего сꙋ́щаго в ра. ͗ рее жена къ ѕм
. ѿ всего дрѣва соу́щаго в ра снѣдохо
вѣ. ѿ пло́да же дрѣвоу є͗же є͗сть посрѣ
д ра́а. рее б͠гъ не мо́жета снѣст ѿ не
го. н ͗має͗та пркосноут сѧ є͗моу.
͗ да не оу͗мрета. ͗ рее ѕмѧ къ женѣ
не съмрътю оу͗мрета. вѣдѧше бо̀
б͠гъ ꙗ͗ко во́ нже д͠нь снѣста є͗го. ͗ ѿвръ
ꙁоста сѧ ꙭ ͗ма. ͗ боу́дета ꙗ͗ко б͠гъ
раꙁꙋмѣваю͗ща добро ͗ ꙁло̏. вдѣ жена
ꙗ͗ко дрѣво добро въ снѣдь. ͗ ꙗ͗ко годѣ
в́дѣт ꙭма. ͗ красно є͗сть раꙁꙋ
мѣт. ͗ въꙁемш ѿ пло́да є͗го снѣсть
͗ да́сть ͗ моу́жꙋ своє͗моу съ собою снѣ
ст. ͗ ѿвръꙁоста сѧ ꙭ͗ ѡ͗бѣма. ͗
раꙁꙋмѣста ꙗ͗ко на́га бѣста. ͗ съш́
ста лствє͗мъ смоковнымъ прѣпо
ꙗ͗санє собѣ. пре́жⷣе оу͗бо не ѡ͗ рꙁахъ
ѡ͗дѣнїа требоую͗ща. бѣста же г͠лю
ть ѡ͗ба на́га. ͗ не стыдѧста сѧ. не оу͗
бо бѣ грѣхъ въшелъ, ͗ престоупленїє
грънею бо̀ сла́вою ѡ͗блъена бѣста.
тѣмъ ͗ не стыдѧста сѧ. по престꙋ
пленї же ꙁаповѣд. тогда ͗ стоуⷣ
вн́де. ͗ раꙁꙋмъ наготы.  ͗ оу͗слы
шаста гласъ г͠а б͠га, ходѧща в ра,
къ веерꙋ. ͗ скры́ста сѧ ѡ͗ба. а͗даамъ
же ͗ жена є͗го ѿ лца б͠жїа. посред дрѣ
ва соу́щаго в ра къ ве́ерꙋ. то̀ се̏ г͠ле
ш б͠гъ ход та́. ͗ ногама є͗го пр
коснем сѧ. ͗ несоже высоко ѿ не
го прораꙁꙋмѣ͗мъ, не ходть б͠гъ

17c
не боуд то, ка́ко оу͗бо ͗же веꙁдѣ сы́
, всѧ ͗сполнѧѧ. н͠бо пртⷭлъ. ꙁемлѧ
же подноже. се̏ л в ра хо́дть. ͗
кто с̀ оу͗бо̀ гл͠еть ра́ꙁꙋма ͗мѣю͗щхъ
то̀ оу͗бо̀ є͗сть, є͗же оу͗слышаста глаⷭ
г͠а б͠га ходѧща въ ра. ра́ꙁꙋма такова
го, тѣма въсхотѣ подат. да в пе
ѧль є͗ю въведеть є͗же ͗ бы́сть. по
неже таковоу съвѣсть ͗ма́ста. ꙗ͗же
ѿ б͠га быває͗мыхъ съкры́т сѧ по
нає͗та. вън́де бо̀ грѣ́хъ ͗ престꙋпле
нїе. ͗ съдѣланъ ͗ма бы́сть сра́мъ. ͗
въꙁва г͠ь б͠гъ а͗даама. ͗ рее є͗моу. кдѣ
бѣ. ѿкоудоу т быⷭ сѐ. его рад въ
толко прведе сѧ преложенє. кы́
 раꙁбо́нкъ. кы́ л стѣноподъка
патель. та́ко внеꙁаапоу все богате
ство. соущество ѿꙗ͗тъ. ͗ въ тол
коу тѧ н́щетоу поставлъ. ѿкоу
доу т наго́тны ра́ꙁꙋмъ быⷭ. кто т
вненъ є͗сть ѿꙗ͗тю. двнаго ѡ͗ного
ѡ͗дѣнїа. в неже ѡ͗блъенъ бывааше
коє л напра́сноє се̏ преложенє. каа
л боу́рѧ по́ ꙁемл та́ко вел́ка. въ
ско́рѣ все твоє бре́мѧ погроуꙁла єⷭ.
то быⷭ є͗же тол́ко бл͠годѣꙗ͗вшаго.
͗ въ толкоу пршедшаго тⷭь. съ
крыт сѧ понає͗ш. кого стыдѧⷭ
оу͗та͗т сѧ мн́ш. л свѣдѣте
ль сто͗ть. ѿкоудоу т толка
оу͗жа́сть. ͗ страхъ прсталъ є͗сть
͗ рее а͗даамъ, глаⷭ тво́ оу͗слышаⷯ
рее. ходѧщю т в ра. ͗ оу͗боꙗ͗х сѧ
ꙗ͗ко нагъ бѣ́хъ ͗ скры́х сѧ. ͗ реⷱ є͗мꙋ
кто т повѣдѣ се̏ ꙗ͗ко на́гъ є͗с. а͗ще
не ѿ дрѣва, є͗гоже т повелѣхъ
ѿ того є͗дного не ꙗ͗ст, ѿ того
ꙗ͗лъ є͗с. ѿкоудоу рее въꙁмо́глъ є͗с
того раꙁѫмѣт.  въ толкоу
срамотоу въложт сѧ. а͗ще не б
17d
немного ͗мѣлъ неоу͗дръжанїє. ͗ прѣ
стоуплъ є͗с моⷯ повелѣнї. ͗л тѣ
снотоу т нѣкоую сътворхъ ѿ пр
ꙗ͗тїа. но̀ все л пространꙿство т по
дахъ. ͗ всѣхъ ͗же в ра вла́сть да́хъ.
є͗дного же ѿложт сѧ повелѣхъ.
да оу͗вѣдат ͗маш ꙗ͗ко подъ властїю
є͗с. ꙗ͗ко подобає͗ть т послꙋшанє
покаꙁат. то̀ є͗сть тол́ка лѣнѡⷭ
ꙗ͗ко тол́ко ͗моу́ще въсꙿпрꙗ͗тїе. неⷤ
помышлѧт, но̏ та́ко въ ско́рѣ є͗же ѿ
мене. вданныѧ т ꙁаповѣд ѿско
лъ є͗с. ͗ в толко ꙁло̏є себе прѣдлож
лъ є͗с. каа т по́лꙁа быⷭ. не пре́же л
въспрє͗мъ сⷯ гл͠ахъ. не страхъ л ꙁа
прещенїа пре́жⷣе высла́т въсхотⷯѣ
͗ твръжⷣьшю васъ съдѣвахъ. не сего
л ра́д снѣд въꙁꙿбранхъ. да не вс
въпа́дете. кто оу͗бо тебе ра́ꙁоумоу
досто͗на сътворть. по толкыⷯ
накаꙁанїхъ та́ко беꙁъ раꙁꙋма бы́т
не ꙗ͗коже л ѿц͠ь дѣтщꙋ блжнемꙋ
та́коже всѧ порꙋх т. всѣхъ ѡ͗кꙋ
шат. с́м же є͗днѣмъ не пркасатⷭ.
да не бы всѣхъ бл͠гыхъ погоублъ. но
͗мже бл͠жѣє ͗ достовѣрнее моє͗го по
велѣнїа. мнѣлъ є͗с ѡ͗ного съвѣтъ. ͗
оу͗повалъ є͗с бо́лшхъ въспрїат мо
͗хъ повелѣнї небрегъ. дръꙁноулъ є͗с
є͗же ѡ͗ древѣ снѣд. се́ же ͗скоуса
ра́д ꙗ͗же подъꙗ͗лъ є͗с. наоу͗л сѧ
є͗с колко є͗сть свѣта ѡ͗ного гоуб
телꙿство. рее г͠лѧ а͗даамъ. жена юⷤ
да́лъ м є͗с. та́ м въда́сть ѿ того
древа ͗ снѣхъ. ѡ͗ не͗же са́мъ рее. съ
твормъ томоу по́мощь по самомꙋ
та м съблаꙁноу вна бы́сть. жена
ю͗же далъ м є͗с. на нюже оу͗повахъ
та́ мѧ въ срамотоу прведе. ͗ є͗гоже
рад съблаꙁна бы́сть. да бы м єжє

18a
ѿ неѧ оу͗тѣшенїе прнесла. ты̏ м
є͗с тоу̏ въдалъ. ты же тоу прведе
ко мнѣ. та же не вѣдѣ ѿкоудꙋ дв
жма въдасть м ѿ древа снѣхъ.  ͗ реⷱ
г͠лѧ б͠гъ женѣ. то сѐ сътворла є͗с.
слышала є͗с рее оу͗бо мꙋжа. на тѧ в
ноу всю̀ прносѧща. ͗ всѐ напсаю͗щ
тебе въ помощь є͗моу въданѣ. ͗ то
го ра́д прведена бы́сть. да є͗же ѿ
себе оу͗тѣхѫ прносш є͗моу, оу͗бо є͗д
норо́дноу. ͗ томоу самомоу є͗стествꙋ
ѡ͗бщꙋю͗щꙋ. есо ра́д ͗ се сътворла
є͗с ѡ͗ жено. есо ра́д ͗ себе ͗ моужа
в толкы срамны вны поставла
є͗с. то̀ т полꙁа бы́сть ѿ толка
неоу͗дръжанїа. каа͗ т ѿ съблаꙁнъ
прѡ͗брѣтенїа. є͗гоже слышавш, ͗
съблажнена бы́сть. ͗ моу́жа ѡ͗бѣщн
ка съблаꙁноу сътвор. рее оу͗бо жена
ѕм мѧ прѣльст, ͗ ꙗ͗хъ. лоукавы
 ѡ͗нъ рее ѕвѣрь. сего̀ на́мъ престоу
пленїѧ ͗сходата͗ствовалъ. ѡ͗но
го гоубтелны съвѣтъ. въ сю наⷭ
срамотоу въведе. ѡ͗нъ мене събла
ꙁнхъ ͗ ꙗ͗дохъ. ͗ рее б͠гъ ѕм́ю. ꙗ͗ко
гоубтелнаго сего съвѣта сътвор
лъ є͗с. ꙗ͗ко тол́коу лоукавꙿствоу
послоужлъ є͗с, ꙗ͗ко такоу ꙁавсть
въꙁострлъ є͗с. на съꙁданнаго ѿ ме
не словеснаго жвота. смрътнаго
тою ꙗ͗да напо͗лъ є͗с. понеже се ство
рлъ є͗с. ͗ моє͗го бл͠гораꙁꙋмїа ͗ꙁвѣст
въсхотѣ ѿ мене. ͗ послоужлъ є͗с
непрꙗ͗ꙁнваго бѣса нра́вꙋ. ͗же ꙁло̏
ко́ꙁнїемъ ͗ прелагаю͗щею ꙁавстїю
съ нб͠се на́ ꙁемлю̀ спа́дъ. є͗гоже рад в сⷯ
а͗кы а͗ргана тебе въспотребова, бе
сꙿпрестанноу т ка́ꙁнь вълагаа. про
клѧ́тъ ты̏ ѿ всѣхъ га́дъ. ͗ ѿ всⷯѣ
ѕвѣрї ꙁемныхъ. на пръсѣхъ ͗ на ревѣ

18b
своє͗мъ да плаꙁш. ͗ ꙁемлю̀ ꙗ͗с всѧ
д͠н жвота своє͗го.  ͗ вра́жⷣоу поло
жю межⷣоу тобою ͗ межⷣоу женою. ͗
межⷣоу сѣменемъ тво͗мъ. ͗ ме́жⷣꙋ
сѣменемъ ѡ͗ноѧ. ѡ͗нъ твоєѧ да ꙁрть
главы. а͗ ты є͗го пѧты.  ͗ н сѐ довлѣ
є͗т м є͗же по ꙁемл̀ плаꙁт тобѣ.
но̀ ͗ вра́жⷣꙋ непрестанноую т поста
влю, женоу ͗ не тоу є͗днꙋ. но ͗ сѣ
мен є͗ѧ. ͗ сѣмен твоє͗мꙋ вражⷣꙋ
выположю. ͗ толкоу жь (!) томоу по
дамъ с́лꙋ. ꙗ͗ко вынꙋ прлежат
твоє главѣ. тобѣ же под ногама ѡ͗но
го лежат. ͗ къ женѣ рее, множа оу͗
множоу ско́рб твоѧ. ͗ стонанїа твоѧ
͗ въ скорбѣхъ родш ѧ́да. ͗ къ моу́
жоу въꙁꙿвращенїе твоє. ͗ то́ тобою
ѡ͗бладає͗ть. сего ра́д повнноу тѧ
сътворѧю моу́жев. понеже ѡ͗ста
ввш є͗д́нотⷭьна. ͗ тогоже є͗сте
ства ѡ͗бѣщнцю. є͗гоже рад съ
ꙁдана бы́сть. непрꙗ͗ꙁнваго сего
ѕвѣр. ѕмє͗в въꙁг͠ланїе прїт въ
схотѣ. ͗ є͗же ѿ него въсхотѣ въспр
ꙗ͗т съвѣта. сего̀ ра́д оу͗бо семоу тѧ
повноую. ͗ сего т гнⷣа покаꙁаю. лꙋ
е т є͗сть подъ смъ ͗ подъ сего влⷣь
ствомъ бы́т. негл въспрє͗мш
дръꙁость ͗ вла́сть. ͗ къ пропаст
првест сѧ. къ семоу бо т ͗мѣ
т въꙁꙿвращенїе хощꙋ. ꙗ͗коже бо̀
тѣло главоу ͗мѣє͗ть. ͗ владыество
съ властїю раꙁꙋмѣє͗ть. а͗дамовⷤ
рее, ꙗ͗ко послоушалъ є͗с гласъ жены
своє͗ѧ. ͗ є͗лъ є͗с ѿ дрѣва є͗гоже т
повелѣхъ, ѿ того є͗дного не ꙗ͗ст
ѿ того є͗лъ є͗с. ͗ моє͗ѧ ꙁаповѣд не
бреглъ є͗с. негл ѡ͗ноѧ съвѣта. ͗ не
въсхотѣлъ є͗с древа сего є͗дного то́
кмо. є͗гоже т повелѣхъ сего єд́ного

18c
не ꙗ͗ст. ͗л мно́гыхъ т прїмат
не повелѣхъ є͗д́ного то́кмо. но ͗ се
го не въсхотѣ сътворт. но ꙗ͗ко ꙁа
бывъ є͗с моⷯ ꙁаповѣдї. оу͗вѣрлъ
сѧ є͗с женѣ. того рад оу͗вѣдат ͗
маш. дѣлъ ра́д тол́кыхъ ꙁлы́хъ
съдѣѧ. проклѧта ꙁемлѧ̀ въ дѣлехъ
твоⷯ. ͗ въ пеѧлеⷯ ꙗ͗с ю. всѧ д͠н ж
вота твоє͗го. трънїе ͗ влъець въ
стееть т. въ потѣ лца твоє͗го ꙗ͗
с хлѣбъ тво́. до́ндеже въꙁꙿвратшⷭ
въ ꙁемлю̀ ѿ неѧ͗же вꙁѧтъ є͗с. ꙗ͗ко
ꙁемлѧ̀ є͗с, ͗ въ ꙁемлю̀ по́͗деш. до́
ндеже конець жвота твоє͗го въꙁме́
т сѧ. ͗ въ тоуже растлѣє͗ш, ѿ неѧⷤ
͗ съꙁда сѧ. а͗ще ͗ въ пло́тноє є͗стество.
дароваⷯ т своє͗го ра́д л͠колюбїа. но̀
то̏ твоє ѿ ꙁемлѧ̀ є͗сть. ꙁемлѧ же па́
кы є͗сть, ͗ въ ꙁемлю̀ по́͗деш. да не
бы́ша та̏ бы́ла. того ра́д рекоⷯ не прка
са͗та сѧ древѣ. гл͠ахъ ꙗ͗ко во́ нже д͠нь є͗
ста ѿ него смрътю оу͗мрета. не бо̀
а͗ꙁъ не въсхотѣхъ. но понеже ѿ мене
всѧ бы́ша. ты̏ собѣ та̏ прѡ͗брѣлъ е͗с.
да понеже н на є͗дного вны въскла
да. но ѡ͗ своє лѣност всѧ въсп
са. ͗ сътвор г͠ь б͠гъ а͗дамоу ͗ женѣ
є͗го р́ꙁы ко́жаны. ͗ ѡ͗дѣ є͗ю. понеже
недосто͗на себе поставста. свѣ
тлаго ѡ͗ного до́браго ѡ͗дѣꙗ͗нїа. ѡ͗бна
жвъ є͗ю ѿ славы ѽноѧ. ͗ ѿ въспрѧ͗
тїа є͗же пре́жⷣе ͗мѣста. даже не быⷭ
пре́жⷣе па́денїе ꙁло̏є. мно́гыѧ же ѿ нⷯ
щедроты покаꙁаа. ͗ м́лоуѧ є͗ю. ѿ
па́денїе. ͗ вдѧ є͗ю въ мно́гꙋю некра
сотоу ѡ͗блъенна. ͗ не вѣдоущма
то сътворт. ꙗ͗же нагыма соу́
щма въ лховдѣнї. ѡ͗дѣнїє тѣ
ма съдѣлає͗ть ко́жноє. ͗ ѡ͗дѣвае͗ть
є͗ю.  ͗ рее г͠ь б͠гъ, се̏ а͗даа͗мъ бысть ꙗ͗ко
18d
є͗д́нъ ѿ насъ. є͗же раꙁоумѣт добро
хо́щеть бо̀ ͗ ꙁде словесъ ра́д с́хъ. ѽ
съблаꙁнѣнамъ въспомнат. ͗мже
съблаꙁнста сѧ ѕм́ѧ ра́д. понеже
гл͠аше ѡ͗нъ. ꙗ͗ко а͗ще ꙗ͗доста, боудѣ
та ꙗ͗ко б͠га. ͗ ра́вно бжⷭтвомъ оу͗по
ваю͗ща дръꙁноуста къ снѣд. сего раⷣ
пакы ͗ б͠гъ ѡ͗срамт є͗ю хотѧ. ͗ въ
срамъ првест, ѡ͗ прегрѣшен͗хъ.
͗ престѫпленїа велество покаꙁа
т. ͗ съблаꙁнъ преложенїє гл͠ють

ѡ͗ прѣстꙋпленї͗ а͗дамл.  ꙁгнⷩаꙶ
лѡⷡ. Девѧтоє. ͗ꙁ раѧ̀.
͗ сѐ а͗дамъ быⷭ ꙗ͗ко є͗днъ ѿ наⷭ. ͗ є͗гда
простреть роукоу ͗ въꙁметь ѿ дре
ва жвотнаго ͗ снѣсть. ͗ жвъ бꙋ́
деть въ вѣкы.  ͗ въсхо́щеть бесмръ
тнаа съгрѣшат. лоуе є͗сть томꙋ
ѿсюдоу ͗ꙁгꙿнаноу бы́т. да негл по
мѧнет сѧ ма́ло. ѡ͗ проклѧтї ͗ ͗ꙁгна
нї ра́стѣмъ. ка́ꙁньⷤ раꙁꙋмїа ра́д на
ны наво́дть. а͗ще л хо́щеть кто̀
хтростїю ͗спытат. то ра́д
дрѣво жвотноє проꙁва сѧ. да на
оу͗т сѧ не всѧ съ твръдостю ѡ͗
сво͗хъ про́мыслѣхъ. послѣдоват
мо́щ л͠кꙋ, б͠ж͗хъ дѣлъ въспр͗
мат. въсхѡтѣ бо̀ влкⷣа ѿ него съꙁда
ннмꙋ л͠кѫ. є͗же в ра пребыватї. ͗ ѡбою

19a
дрѣвѫ тою покаꙁа. ѡ͗во жвотно. ѡ͗
во смрътно. ͗бо сего снⷣѣ престоупле
нїе ꙁаповѣд. смръть тѣма прведѣ по
неже сего въспрїмъ мрътвъ бы́въ. ͗
телеснѣ ноу́жⷣ повненъ. ͗ наѧло
въспрѧ грѣхꙋ вхѡⷣ. є͗гоⷤ ра́д ͗ смръть
ѿ влкⷣы съвъспрносма бы́сть. ͗ꙁве
де є͗го г͠ь б͠гъ ѿ ра́а п́ща. дѣлат ꙁемлю̀
ѿ неѧже вꙁѧ́тъ быⷭ. ͗ꙁыде а͗дамъ, ͗
всел сѧ прѧ́мо ра́а п́ща. ͗ сего раⷣ прѧ́
мо ра́а въсел́т того. да непрестаннꙋ
ю болѣꙁнь ͗мѣє͗ть. по всѧ д͠н помы
шлѧѧ ѿ какыⷯ ѿпадъ. ͗ в коѧ съставле
нїа прведе сѧ. понеⷤ пов́нна себе поста
вста пло́тꙿскымъ ноу́жⷣамъ. бестрⷭтїа
ѡ͗ного, ͗ а͗г͠гльскаго ж́тїа ѿлоуена бы́
ста. по схъⷤ бл͠го͗ꙁволлъ є͗сть. ѿ роу́нъ
ѡ͗вхъ. ѡ͗дѣнїе л͠комъ собѣ сътворѧт
͗ н є͗дного да́ле сего. ͗ ꙗ͗ко покро́воу быва
т. да несловесноє жво́тно. та́коже
͗ ꙗ͗коⷤ ͗ бесловесноє. въ наготѣ ͗ не лѣ
потѣ пребыває͗ть. ͗ постав хероувⷨ,
͗ пламенноє ѡ͗роужїе ѡ͗бращаю͗щеє сѧ.
стрѣщ дрѣва жвотнаго. оу͗вѣдѣ
в же а͗дамъ є͗вгоу женоу сво̀ю. ͗ ꙁаенш
род ка́͗на. ͗ рее стѧжахъ л͠ка б͠га раⷣ.
͗ прлож родт є͗моу бра́та а͗велѧ.
нарее а͗дамъ ͗мѧ женѣ своє͗ ж́ꙁнь. єⷤ
скаꙁає͗т сѧ є͗вꙿва. ꙗ͗ко та ма́т всѣ́мъ
жвꙋщмъ ѡ͗ ка͗нѣ  ѻ͗ аве
л. ка́ко ка́͗нъ проклѧтъ быⷭ
а͗ а͗вель вѣнанъ. По семъ родї
сѧ а͗дамоу с͠нъ. єже ͗менова
а͗вель. є͗же скаꙁае͗т сѧ плаⷱ. ка̀
ⷩ же ͗мѣноє͗ть сѧ жало́сть.
19b
лѡⷡ. десѧтоє.
͗ быⷭ а͗вель па́стырь ѡ͗вцамъ. а͗ ка͗нъ
бѣ̀, дѣлаа ꙁемлю̀. ͗ быⷭ по д͠нехъ пр
несе ка͗нъ ѿ пло́да ꙁемнаго жрътвоу
б͠гов. ͗ а͗вель прведе ѿ пръвенець
ѡ͗ве́ць своⷯ. ͗ ѿ ло́ ͗хъ. ͗ прꙁрѣ̏ г͠ь
на а͗велѧ, ͗ на дары є͗го. ͗ на ка͗на, ͗ на
дары є͗го не внѧ́тъ. ͗ ѡ͗скорбѣ ка́нъ ꙁѣ
ло ͗ спа́де лцемъ. ͗ рее г͠ь б͠гъ ка́нов,
въскоую прскръбѣнъ бѣ̀, ͗ спа́де лцеⷨ.
не пра́во оу͗бо̀ прнесе. а͗ще не пра́во расмо
трш. съгрѣшлъ є͗с премол. к то
бѣ бо̀ въꙁꙿвращенїе твоє. ͗ ты̏ ѡ͗бла
дає͗ш ͗м. рее ка́нъ къ а͗велю бра́тꙋ
своє͗моу. по͗две на́ поле ѡ͗ба. ͗ бы́сть
є͗гда̀ бы́т ͗ма на́ пол. въставъ ка͗
нъ на а͗велѧ бра́та своє͗го, ͗ оу͗б є͗го.
стра́шно дѣꙗ͗нїе ͗ бѣдно дръꙁанє.
скврънонаѧтїе, несраꙁꙋмны (!) грⷯѣ́
ѕвѣроѡ͗браꙁныѧ д͠ша раⷩвъ. въста реⷱ
на авелѧ бра́та своє͗го ͗ оу͗б є͗го. ѽ
скврънаа рꙋка. ѡ͗ деснца ѡ͗кааннаа.
па́е же не роукоу ѡ͗кааннꙋ нарцѧє͗ть
͗ сквръненоу. но̏ оу͗мъ є͗моуже і͗ ѻ͗роу
жє послоужло є͗сть. рцѣмъ оу͗бо
та́ко, ͗ оу͗мъ дръꙁостенъ. ͗ сквръны
 ͗ ѡ͗каанны. ͗ ꙗ͗коⷤ рее. а͗ще кто̀
немоу же досто͗нъ є͗сть. ка́ко не
оу͗сше рꙋка є͗го. ка́ко въꙁмогла є͗сть съ
вѣст ѡ͗рꙋжє. ͗ ꙗ͗ꙁвоу навѣст.
ка́ко не спа́де ѿ тѣла д͠ша. ка́ко въꙁмо
гла є͗сть въ дѣло вънест неподобнꙋ
ю сю дръꙁость. ка́ко не прклонⷭ
͗ прелож оу͗ма. ка́ко не вꙁѧтъ ра́
ꙁоума єⷭственаго. ка́ко не помысл
прежⷣе наѧтїа конца быває͗момꙋ.
ка́ко стръпѣ по оу͗бвъствѣ, в́дѣ
т тѣло бра́тне. троужаю͗ще сѧ
на ꙁемл̀. ка́ко л въꙁмоглъ є͗сть в́
дѣт тѣло мрътво повръжено на ꙁемл̀.

19c
͗ не растаꙗ͗ сѧ въ ско́рѣ ѿ вдѣнїа. ͗
рее г͠ь б͠гъ ка́нов. кдѣ є͗сть а͗вель бра́
тъ тво́. ѡ͗н же рее не вѣмь. є͗гда стра́
жь бра́тоу моє͗моу є͗смь а͗ꙁъ. ͗ рее г͠ь
б͠гъ то̀ є͗с сътворлъ, неподобноє
дръꙁновенїе. скврънаго ѡ͗ного наѧтїа
дѣꙗ͗нїе нераꙁѫмьствено, гнѣва не͗
щслено оу͗б͗ственаго. ͗ стра́нна.
пре́жⷣе л͠вьскаго жтїа въведено тво
є͗ѧ ра́д деснца. то̀ є͗с сътворлъ се̏
вел́ко ͗ стра́шно. не ͗мѣю͗ще ͗ного
прѣложенїа грѣхꙋ. глаⷭ кро́ве бра́та тво
є͗го въпє͗ть ко мнѣ ѿ ꙁемлѧ̀. л л͠къ
є͗смь рее ѡ͗ного гласа. ꙗ͗ꙁыка ра́д пр
носма слышю, б͠гъ є͗смь, могоущоу
м ͗ кро́ве ра́д въпю͗щоу. ͗ на ꙁемл̀
лежащоу. се же вел́ко въꙁност сѧ,
кро́ве сего глаⷭ. ͗же на нб͠са ѿ ꙁемлѧ въ
ꙁнест сѧ. ͗ претещ нб͠са нб͠съ. ͗ гръ
нѧѧ с́лы. ͗ оу͗ самого того преⷣстат пре
стола цр͠ьска. ͗ твоє͗го оу͗б͗ства пла
кат сѧ. ͗ нераꙁѫмꙿство дѣꙗ͗нїа. свѣ
дѣтельствꙋє͗ть. глаⷭ кро́ве брата
твоє͗го въпє͗ть ко мнѣ ѿ ꙁемлѧ. ͗ н͠нѣ
проклѧтъ ты̏ на́ ꙁемл̀. ꙗ͗ко раꙁвⷣже
оу͗ста своѧ ѿ рꙋкоу твоє͗ю. ꙗ͗ко дѣлаа
͗ ꙁемлю ͗ не преложть т с́лы тво
є͗ѧ да́т тобѣ. стонѧ ͗ трѧсы сѧ
боу́деш на́ ꙁемл̀. ͗ рее ка́͗нъ къ гоⷭу
б͠гѫ. ͗ вѧ́щьш м вна ѿпоущенїю
а͗ще л ͗ꙁгонш мѧ днⷭе ѿ лца ꙁемл̀.
͗ ѿ лца твоє͗го съкрыю сѧ. ͗ бꙋдоу
стонѧ трѧсы сѧ на́ ꙁемл̀. ͗ всѧ́къ
ѡ͗бртаа (!) оу͗бє͗т мѧ. н ́ же са́мъ въ
ꙁможенъ є͗смь соупротвт сѧ. ра
ꙁдрꙋшены оу͗ды носѧ. ͗ ве́сь двжⷨ
є͗же оу͗вѣдат всѣмъ, ꙗ͗ко ѿ твоє͗ѧ
ѡ͗бнажх сѧ с́лы.  ͗ рее г͠ь б͠гъ, не та́
ко ͗же оу͗бє͗ть ка͗на. сеⷣмь мъще
нї рассыплеть. едм каꙁн себѐ
19d
пов́нна поставть. еⷤ ꙁнаменїє на те
бе полагаю. ꙗ͗коⷤ нє͗дномоу ѡ͗брѣта
ю͗щемоу тебе. не невѣданъ боу́деш.
͗бо̀ ве́сь жвотъ тво́ преⷣстоѧ. въ
свѣдѣтельство всѣмъ боу́деть ро́доⷨ
͗ ͗хꙿже є͗д́нъ съдѣꙗ͗нїе є͗д́номоу сꙋщоу
сего оу͗вѣдат ͗моуть вс вдѧще
͗ тѧ̏. стонющь, ͗ трепещоущь. ͗
не то́кмо въпю͗щь трепета ра́д тѣ
леснаго. но̀ ͗ всѣмъ повѣдаю͗щь ͗ г͠лю
щь. нктоⷤ да дръꙁнеть таковаѧ
съдѣꙗ͗т ꙗ͗коⷤ а͗ꙁъ. да не та́коꙗ ͗же
въспр͗меть ка́ꙁн. ка́ко седм ка́
ꙁн пов́ненъ быває͗ть. ⷤ ка́на оу͗б
єть. пръвѣє ꙗ͗ко ꙁавдѣ бра́тоу ꙁа бл͠го
раꙁѫмїе є͗же ѿ б͠га. ꙗ͗коже а͗ще ͗ є͗д
но бы доволенъ но томоу бы па́гоубоу
въвест. вътороє же къ своє͗моу бра
тоу. третєє же, ꙗ͗ко лоукавꙿство
съшлъ є͗сть. етврътоє же ꙗ͗ко оу͗
б͗ство съдѣѧ. пѧ́тоє же ꙗ͗ко бра́
та оу͗блъ є͗сть. шестоє, ꙗ͗ко пръвоє
см͠рть въведе. седмоє ꙗ͗ко б͠гоу съ
лгалъ є͗сть.  ͗ полож г͠ь б͠гъ ꙁнаменїє
на ка͗нѣ, не оу͗б́т є͗го всѧ́комоу ѡ͗
брѣтаю͗щемоу є͗го. ͗ ͗ꙁыде ка́͗нъ ѿ
лца б͠жїа. реь ѡ͗бнаж сѧ є͗же
ѿ него по́мощь. скврънаго ѡ͗ного раⷣ
дѣꙗ͗нїа. ͗ въсел сѧ въ ꙁемлю̀ на͗дъ.
прѧ́мо є͗демоу. гл͠еть на́мъ ͗ мѣсто.
въ неже въселенїе сътворлъ є͗сть. ͗
оу͗́ть ка́ко ͗ сесь ѿ раа далее бы́сть
да сꙋпротвно выноу па́мѧть ͗
мѣт. ͗ ѿц͠ бы́вшеє престоупле
нїа рад. ͗ велества ра́д дръꙁно
венныⷯ тол́коу ка́ꙁнь прѧ. ͗ н ѿ͠
ка́ꙁн прораꙁѫмѣвъ. ͗ тоⷤ мѣсто в неⷤ
сѧ всел, па́мѧть непрестанна
быⷭ. не томоу є͗д́номоу. но ⷤ по тⷯѣ
родⷯѣ боу́деть трепеща. а͗ є͗же на͗дъ
20a
є͗врѣ̏скы ска́жет сѧ. протлъкоує͗тⷤ сѧ
боу́рѧ. ͗бо ка́͗нъ поꙗ͗тъ женѣ, свою
сестроу пръвоую а͗ꙁорѫ. ͗ вѣдѣ ка́нъ
женоу свою, ꙁаенш, ͗ род є͗но́са. ка
͗нъ жѐ ра́та сы́. ͗ по ѡ͗соужⷣенї ꙁлѣ
пожвъ. на͗ пръвеє ́сла, оу͗став ͗
мже ꙁемныѧ ꙁамыслы. та́ко съꙁда въ
ꙁемл̀ на͗стѣ граⷣ, прот́воу є͗демоу.
сътвор є͗моу ͗мѧ є͗но́съ. въ ͗мѧ с͠на
своє͗го є͗но́са. ͗ накоупь стнт (!) своⷯ
ноу́жⷣею. на бран са́мъ пребываше. по
с́хъ же домъ е͗го па́де сѧ на́ нь, ͗ оу͗мреть
род ́ же сѧ є͗носов, га͗а͗дъ. а͗ га͗а͗дъ
род. маоу͗лѧ. а͗ маоу͗лъ род мафоуса
лоу. а͗ масоуфала род, ламеха. ͗ поꙗ͗тъ
ламехъ двѣ̏ женѣ собѣ. ͗мѧ є͗д́но, а͗
дꙿда. ͗мѧ второ селла. ͗ род, а͗дда, ͗
ѡ͗влѧ. Се́ бѣ̀ ѿц͠ь жвоущⷯ. въ кро́
вⷯѣ скотоп́щныⷯ. ͗мѧ бра́тоу є͗го, ͗
ѡ͗а͗вель. е́ бѣ скаꙁаа прегоуднца ͗ гꙋ
сл. селла же род ͗татовлѧ. е́ бѣ
коуꙁнець мѣд ͗ желѣꙁꙋ. сестра же та
товлева, немаанъ. рее же ламѣхъ
сво͗ма женама. а͗дꙿда ͗ селла. оу͗слыш
та мо́ глаⷭ, женѣ ламеховѣ, вноуш
та словеса моѧ. ꙗ͗ко моу́жа оу͗бⷯ въ врⷣѣ
мнѣ. ͗ оу͗ношю въ ꙗ͗ꙁвѫ мнѣ. ꙗ͗ко седме
рцею оу͗мьстл сѧ є͗сть ѿ ка͗на. а͗
ѿ ламеха пѧтью десѧтъ седмерцею
ꙗ͗ко двѣ̏ оу͗б͗ствѣ сътворвъ. ͗
ѡ͗бою женѣ поꙗ͗тъ. є͗лдадꙋ ͗ се́ллоу.
на́ сѧ са́мъ соуⷣ творть. седмь десѧⷮ
седмерцею. моуцѣ досто͗нъ бы́сть.
ꙗ͗ко на ка͗нѣ бо̀ вѣща. мъщає͗т сѧ сеⷣ
мь кра́тъ. на ламѣха бо̀ седмь десѧтъ
седмерцею да есо ра́д бо́лма моу
т сѧ. ꙁане прегрѣшенїемъ дре́вле
съгрѣшвшаго, не накаꙁа сѧ, в́дш
л ка́ко дре́вле наⷭ съгрѣшенїємъ нѣ́
кымъ растть моукꙋ. на́мъ нкакоⷤ
20b
тако кажоущм сѧ. ꙗ͗коⷤ бо ͗ ламехъ
ка́ко сѧ є͗моу сътвор. првⷣнаго бо є͗но́
ха бра́та, два̏ оу͗б. вѣрою сего ра́д
помо́лшю сѧ. да не в́дть таковы
ѧ смрът. ͗ послоуша є͗го б͠гъ, ͗ прело
женъ быⷭ

 ѡ͗ с͠нѣ єго сфе. ͗ ѻ͗ родꙋ сфовѣ.
лѡⷡ, .а͠і. ѡ͗ а͗дамѣ лѣта
͗Адамъ оу͗бо ѿ премоу́драго ͗ бжⷭтвънаⷢ
пррка, мо͗сеѡⷨ бы́въ. лѣтомъ. двѣ
сте̏, ͗ тр десѧтъ. ͗ род с͠на. ͗ нарее
͗мѧ є͗моу сфъ. гл͠ющ въск͠рс бо̀ м
б͠гъ, сѣмѧ дроугоє въ а͗велѧ мѣсто. є͗гоⷤ
оу͗б ка́нъ. С́фъ же ͗мѧше моу́дрѡⷭ
ѿ б͠а. ͗ повелѣнїемъ б͠жїмъ сътво
р ͗мена ѕвѣꙁдамъ всѣмъ ͗ пѧт прѣ
ходенъ. ꙗ͗ко ꙁнає͗ымъ бы́т л͠кы
то́ю. пръвоую же ѕвѣꙁдоу нарее.
кро́нъ. второую же. ды́ю. третьююⷤ
а͗ррѣѧ̀. етврътоую, а͗фродтъ.
пѧтоую є͗рмнъ. ͗же семь, нарцѧ
є͗мыхъ. свѣнѣ. пѧт ѕвѣѕдъ. ͗ ѡ͗
дво̏ю свѣтлоу скаꙁа. то́тъ ͗ гра́мо
тоу ждовꙿскоую, ͗ꙁоѡ͗бѣте пръ
вѣє, ͗спса, а вел́цѣ свѣтлѣ: са́
мъ б͠гъ нарее. старѣ͗шноу д͠н сл͠нце
͗ старѣ͗шноу нощ мцⷭь. е же мꙋ
дры фортоунъ. рмꙿскы хранографь
спса. є͗же творенїє въ конꙿстѧнтнѣ

20c
гра́дѣ ͗ꙁоѡ͗брѣтоⷯ. ͗ потомъ жвъ
а͗дамъ. лѣ́тъ, сеⷣмь со́тъ. ͗ оу͗мреть
жвъ всⷯѣ лⷮѣ, девѧть со́тъ, ͗ тр
десѧтъ. ꙗ͗коⷤ є͗сть псано. первеє въ
ꙁе́мл̀ ѿ неѧⷤ вꙁѧтъ быⷭ ͗ погребе сѧ.
͗ гро́бъ є͗моу въ їерлⷭмьстѣ ꙁемл̀ быⷭ.
͗ є͗врѣ͗ска преданїа ͗ꙁоѡ͗браꙁꙋють. ꙗ͗
коже вѣщає͗ть ͗ѡ͗сфъ. с́фъ же поꙗ͗
тъ женѣ, свою сестрꙋ второую. а͗сꙋ
а͗моу. ж́тъ же с́фъ, двѣ̏сте, ͗ •е͠і•
лѣтъ. ͗ род с͠на, ͗ нарее ͗мѧ є͗моу,
є͗но́съ. е́ оу͗пова прꙁват ͗мѧ г͠а б͠га
ж́тъ с́фъ, ͗ ро́жⷣь є͗но́са. лѣ́тъ се́дмь
со́тъ ͗ сеⷣмь. ͗ род с͠ны, ͗ дщер. ͗
быⷭ всѣ́хъ д͠нї с́фовъ. лⷮѣ девѧть
со́тъ. ͗ •в͠і• ͗ оу͗мреть. ж́тъ є͗но́съ
•р͠• лⷮѣ ͗ •п͠• ͗ род канана. жтъ же
є͗носъ ро́жь ка͗нана, лⷮѣ сеⷣмь со́тъ.
͗ род с͠ны ͗ дщер. ͗ быⷭ всѣхъ д͠нї є͗
носовъ. лⷮѣ, девѧть со́тъ ͗ пѧ́ть, ͗
оу͗мреть. ͗ ж́тъ ка͗нанъ •р͠• ͗ •о͠•
лѣтъ. ͗ род мелеле͗ла. ͗ ж́тъ ка
͗нанъ, ро́жⷣь мелеле͗лѧ. лѣ́тъ •ꙁ͠•
со́тъ. ͗ •м͠• ͗ род с͠ны ͗ дщер. ͗ быⷭ
всѣхъ д͠нї ка͗нановъ. лѣ́тъ девѧⷮ
со́тъ. ͗ девѧть, ͗ оу͗мретъ. ͗ ж́
тъ малеле͗лъ. лѣ́тъ •р͠• ͗ •ѯ͠• ͗ •е͠•
͗ род а͗реда. ͗ ж́тъ малеле͗лъ, роⷤ
а͗реда. лѣ́тъ сеⷣмь со́тъ, ͗ •л͠• ͗ ро
д с͠ны ͗ дще́р. ͗ быⷭ всⷯѣ д͠нї мале
ле͗ловъ. лѣ́тъ ѡ͗смь со́тъ. ͗ •п͠•
͗ •е͠• ͗ оу͗мретъ. ͗ ж́тъ а͗редъ. лѣ
тъ •р͠• ͗ •м͠• ͗ двѣ̏. ͗ род є͗ноха. ͗
ж́тъ а͗редъ, ро́жⷣь є͗ноха. лѣ́тъ се
дмь со́тъ. ͗ род с͠ны ͗ дщер. ͗ быⷭ
всѣ́хъ д͠нї а͗редовъ. лⷮѣ •ѳ͠• со́тъ.
͗ •м͠• ͗ двѣ̏. ͗ оу͗мретъ. ͗ ж́тъ
є͗нохъ, лѣ́тъ •р͠• ͗ •м͠• ͗ •е͠• ͗ роⷣ
матоусалоу. ͗ оу͗год же є͗нохъ къ
б͠гꙋ. ͗ жтъ є͗нохъ, ро́жⷣь матꙋсалꙋ

20d
лѣ́тъ двѣ̏сте. ͗ род с͠ны ͗ дщер.
͗ быⷭ всѣ́хъ д͠нї є͗ноховъ. лⷮѣ, •т͠
͗ •м͠• ͗ •е͠• ͗ оу͗год є͗нохъ б͠гꙋ. ͗ не
ѡ͗брѣтааше сѧ ꙗ͗ко престав  б͠гъ
͗ ж́тъ матоусала. •р͠• лѣтъ. ͗ •ѯ͠•
͗ •е͠• ͗ род ламеха. ͗ ж́тъ ламехъ.
лѣ́тъ •р͠• ͗ •п͠• ͗ род с͠нъ ͗ нарее ͗мѧ
є͗моу но́. г͠лѧ се́ ͗ма́ть поко͗т
наⷭ ѿ дѣлъ на́шⷯ. ͗ ѿ скръбныхъ рꙋкъ
на́шхъ. ͗ ѿ ꙁемлѧ ю͗же проклѧтъ
г͠ь б͠гъ. ͗ быⷭ, но́. лⷮѣ •ф͠• ͗ род тр̏
с͠ны. с́ма. ха́ма. а͗фета.  ͗ бы́сть
рее, є͗гда наѧша л͠ц мноѕ быва
т по ꙁемл̀. ͗ дще́р родша сѧ ͗мъ
не про́сто прлож. є͗же дщер роⷣ
ша сѧ ͗мъ. но є͗же мно́го множество
на́мъ ꙗ͗влѧє͗ть. ͗деже бо тол́кыⷯ
ко́рене  мно́жество. ноужⷣа мно́
гымъ род́т сѧ ѿра́слемъ. вдѣвшеⷤ
рее сн͠ове б͠жї. дще́р л͠ескыѧ ꙗ͗ко
добр соу́ть. поꙗ͗ша собѣ жены ѿ
всѣ́хъ ꙗ͗же ͗ꙁбра́ша, ꙗ͗ко ѡ͗бы́а
псанїю. ͗ л͠ескы с͠ны б͠жїа нарещ.
понеже ѿ сфова, с̏ првожахꙋ
т сѧ ро́да. б͠га бо̀ с́фа соу́щоу ͗ то
гда̀, л͠ц нареко́ша. ꙁане ͗мѧше
є͗врѣ͗скоую гра́мотоу. ͗ ѕвѣѕдаⷨ
же ͗мена, ͗ к тѣмъ ѡ͗ного бл͠гое́
стю є͗го юдѧщоу сѧ. того ра́д
͗ бо́гомъ є͗го ꙁва́хоу.  ͗ ѿ него рожⷣе
нны проꙁванъ бы́сть є͗но́съ. ̏
рее оу͗пова прꙁват ͗мѧ г͠а б͠га.
ѿ тогоже оу͗бо рожⷣеннї нареко
ша сѧ сн͠ове б͠ж. ѿ бжⷭтвъна
го псанїа. ꙁане подражат ѡ͗но
го. ͗ пра́вноукомъ добродѣтель.
с͠ны же л͠ескыѧ не ре́е, ͗же преⷤ
с́фа бы́вшї. ⷤ ѿ ка͗на. ͗ ѿ ͗но
го ро́да бы́вшхъ. ͗ ѿ ͗ного ро́да
бы́вшхъ. бы́стьⷤ реⷱ є͗гда наѧша

 21a
л͠ц мно́ѕ быват по́ ꙁемл̀. ͗ дще́
р род́ша сѧ ͗мъ. вдѣвше же сн͠ове
б͠жї ͗же ѿ с́фа. ͗ ѿ є͗но́са. дще́р
л͠ескы ѡ͗ны. ͗же ѿ ѻ͗нѣхъ родшѧⷭ
ѡ͗ нхже рее, ꙗ͗ко дще́р родша сѧ ⷨ
͗ ꙗ͗ко до̀бры бы́ша.  ͗ вндоша а͗г͠гл бо́
жї къ дщеремъ лⷪескымъ. ꙗ͗ко рее
ѡ͗ нⷯ мо́с. ͗ родша ͗мъ с͠ны. ͗ бы́
ша а͗гганте (!) на́ ꙁемл̀. ѿ вѣка л͠ц на
рот. гл͠ють бо, ꙗ͗ко не ѡ͗ л͠цѣхъ сѐ г͠ле
т сѧ, но̀ ѡ͗ а͗г͠глѣхъ. с́хъ бо̀ с͠ны б͠жїа
нарее. пръвеє бо̀ покажють гдѣ а͗гге
л б͠жї нарекоша сѧ. но не ͗моуть н
гдѣже покаꙁат. л͠ц же нарекошѧⷭ
сн͠ове б͠жї. а͗г͠гл же нкдѣже. но̀ ѡ͗
а͗г͠глехъ гл͠ть. творѧ а͗г͠глы своѧ д͠хы
͗ слоугы своѧ ѡ͗гнь палѧ. а͗ є͗же ѡ͗ л͠цѣ
хъ. а͗ꙁъ рⷯѣ б͠ѕ є͗сте. па́кыⷤ сн͠ы родⷯ
па́кы же пръворожⷣенны с͠нъ мо ї͠ль
а͗г͠глъ ж нгдѣже с͠нъ нарее сѧ, н̀
с͠нъ б͠жї. но̀ то рее є͗, а͗г͠гл бѧ́хꙋ.
но̀ понеже къ беꙁаконномоу ѡ͗номоу
дѣꙗ͗нїю съшедше. ͗ са́на ѿпадоша.
па́кы баснословѧть. бѣ́ же ѿ а͗да
ма, до неѧ еⷤ а͗г͠гл помыслша, на дще́
р л͠ескы. лѣ́тъ двѣ̏ тысѧщ. ͗
•р͠• ͗ •к͠• ͗ двѣ̏ лѣ́тѣ

ѡ͗ ггантⷯѣ како ͗жьⷣже сѧ кра
да ѻгньнаѧ̀.

21b
Въ та оу͗бо лѣта кра́доу ѡ͗гньноую поу
ст б͠гъ съ нб͠се. на гганты жвоу
щаа въ келтк͗стѣ ꙁемл̀. ͗ по
жьже ѧ. ͗ ѡ͗ны͗ въ ͗ѡ͗рдаанꙿскоую
рѣкоу дошедше кра́да оу͗га́се. с̀ повѣ
дає͗ть ѡ͗гнь с͠нъ сл͠нь сꙋщь. є͗гоже
свѣтѧще сѧ рѣша оу͗па́дша ѿ колесн
ца на́ ꙁемлю̀. є͗гоже повѣсть спса,
воу́дї въ творенї своє͗мъ. ͗ст
ннѣє же рее ѡ͗ с́хъ, херон͗скы
плотархъ. ꙗ͗коже рее кра́доу ѡ͗гнь
ноу съшедшю на келт͗скоую ꙁемлю̀
͗ ѡ͗ставшеⷤ гганте. в́дѣвше то
л́кы ѿ н́хъ ѡ͗гнемъ пожжены, не
покаꙗ͗ша сѧ: ͗ рее б͠гъ раꙁгнѣвав сѧ
на́ нѧ. ͗ не ͗мамъ дат жвота л͠ко
мъ с́мъ. є͗лма пло́тꙿскаа мы́слѧть
ꙗ͗коⷤ въ мо͗се͗скыⷯ п́шеть кн́гахъ
моу́дры же пса́ндръ, бы́вы тво
рець є͗лꙿл́нескъ. по лѣтⷯѣ мо͗се͗нѣⷯ.
ты же гганты въ творенї скаꙁа.
л͠кы ѿ ꙁемлѧ̀ рожⷣенны. ͗моу́ща но́
гы ѕм͗ны. ͗ дръꙁноувша нѣкакыѧ
бо́жꙿскыѧ с́лы. є͗же нарее ѕм́єно́
гы. рекы, с́ѧ потреблены раꙁл́
ным ка́ꙁньм ѿ б͠га. Моу́дры же
тмоѳѣ. тоу́ же по́вѣсть тлъкꙋ
є͗ть с́це. ꙗ͗ко сего дѣлѧ нарее ѧ тво́
рець . л͠кы на ꙁм͗ныⷯ ногаⷯ. є͗лма ѕвѣ
рнъ оу͗мъ ͗мѣꙗ͗хꙋ. несо́же бл͠гаго
нбⷭнаго на оу͗мѣ ͗моу́ща. но ͗моуща но
ѕѣ, ходѧще на ꙁемнаа ѕла̏а дѣла ͗ непра́
веднаа. того дѣлѧ бжⷭтво ѕвѣꙁнⷣы
мъ пространїемъ, ͗ сл͠ньнымъ, ͗
мѣсѧнымъ. ѡ͗вѣмъ ѿтресновенїа.
ѡ͗гнемъ повелѣ погы́бноут. а͗ дрꙋ
гымъ ка́менны̀мъ ста́т. ͗нѣмже
скорѣ͗шм стрѣлам смр¬͠тным
оу͗стрѣленомъ бы́т. дрꙋгым же ꙁлы́
м стрꙋпы напрасно оу͗ꙗ͗ꙁвеноⷨ бы́т.

21c
а͗кы лоу́щею. а͗ дро̀у́гым же ѿ мноⷤства.
потопленымъ бы́т. ͗ та́ко ггант
вс̀ нарцѧє͗м ꙁм́єно́ꙁ. ꙁѣло потре
бленї сконѧша сво́ жвотъ
Сервї же моу́дры повѣдає͗ть, сѧ
на́ шроуцѣ пож́вша. ͗мѣвша рать
с нѣкым жвшм на высокыⷯ гораⷯ
͗ въꙁлѣꙁша на горнѧѧ. а͗кы ѕмє͗ве на
рꙋкахъ. ͗ ревесы полꙁаю͗ще: ͗ꙁбїен
ѿ жвоущⷯ на горахъ

ѡ͗ ꙁлобѣ л͠къ на́ ꙁемл̀.
В́дѣв же г͠ь б͠гъ, ꙗ͗ко оу͗множша сѧ
ꙁлобы л͠ескыѧ на́ ꙁемл̀. всѧ́къ єтеръ
помышлѧє͗ть въ срцⷣ своє͗мъ. пр
лѣжно на ꙁлобоу всѧ д͠н. ͗ рее б͠гъ не ͗
мать пребыват д͠хъ мо́ въ л͠цѣхъ
с́хъ въ вѣкы. ꙁане соу́ть пло́ть. боу
доуть же д͠нїе ͗хъ лѣ́тъ •р͠• ͗ •к͠•
ггант же бѧ́хоу на ꙁемл въ д͠н ты̏
͗же ѿ вѣка л͠ц ͗мент. гга
нты же, сдѐ. крѣпкыⷯ тѣломъ, мню
г͠лет же бжⷭтвъноє псанє. ѿ тⷯѣ
рее ро́дъ тѣмъ въꙁрасте.  ͗ помысл
б͠гъ, ꙗ͗ко сътвор л͠ка на́ ꙁемл̀. ͗
раꙁмысл. ͗ реⷱ да потреблю л͠ка. є͗гоⷤ
сътворⷯ ѿ лца ꙁемл. ѿ л͠ка до ско
та. ͗ ѿ гадъ до птць нбⷭныⷯ. ꙗ͗ко ра
ꙁмыслⷯ. ͗ сътворⷯ. но͗ же ѡ͗брѣте
блгⷣть преⷣ гмⷭь бг͠омъ
21d

ѡ͗ поⷮпѣ нѻе͗вѣ  ѻ͗ ковѕѣ каⷦ ство́
лоⷡ .г͠і. ѡ͗ пра́вдѣ но́ѧ. рно быⷭ
Но́ л͠къ быⷭ првⷣнъ. ͗ съвершенъ сы́
в родѣ своє͗мъ. ͗ б͠гоу оу͗год но́. родⷤ
но́, тр̏ с͠ны. с́ма. ха́ма. ͗ а͗фета.
ѡ͗скверн сѧ ꙁемлѧ̀ преⷣ бг͠омъ. ͗спо
лн сѧ ꙁемлѧ̀ непра́вды. ͗ вдѣ г͠ь б͠гъ
ꙁемлю̀, ͗ бѣ ѡ͗скврънена. ꙗ͗ко ѡ͗скве
рн всѧ́ка пло́ть поу́ть сво́ на ꙁемл̀.
͗ рее г͠ь б͠гъ но́є͗в. времѧ всѧ́кого л͠ка
прїде прⷣе́ мѧ. ꙗ͗ко ͗сплън сѧ ꙁемлѧ̀.
ѿ н́хъ непра́вды. ͗ сѐ а͗ꙁъ растлю ѧ
͗ ꙁемлю̀ ⷯ. сътвор собѣ ковегъ ѿ дре́
въ преклѧнъ. етверѧнъ. ͗ ко́тца съ
творш въ ковеꙁѣ. ͗ посмолш
вноу́трьоу͗дꙋ. ͗ внѣоу͗доу. а͗софалтоⷨ.
повѣм же ͗ѡ͗а͗сфалттьстемъ є͗ꙁе
рѣ. ͗ то бо̀ є͗сть го́рко ͗ неплоⷣно. ͗ всѧ́
ко тѧжко въмѣтає͗мо в не не погрѧ
жеть. пршедъ же є͗оу͗спсїанъ на
вдѣнїе є͗го. повелѣ колоднкы свѧꙁы
ваа метат в не. ͗ не погрѧꙁе нктоⷤ
ѿ н́хъ. ͗ ѡ͗браꙁъ є͗го д́венъ. прѣме
нѧє͗ть бо̀ сѧ тржⷣы д͠немъ. ͗ прот́
воу сл͠нѣ лоу ѡ͗блстає͗ть. ͗ ра
жⷣаю͗т сѧ ѿ него а͗сфалт. тлъц
͗ вел́ц а͗кы волове рън. ͗ пла́ваюⷮ
връхꙋ. ѡ͗браꙁомъ подо́бн тоу́ромъ.
͗ пргребше сѧ дѣлател є͗ꙁера. вле

22a
коуть ѧ къ лодїамъ. ͗сполнвше ѧ
не мо́гоуть ѿрѣꙁат. н желеꙁѣмъ
н ͗нѣмъ нмже. дондеже ѡ͗блеюⷮ
кро́вю бываю͗щею ѿ жены. тѣмъ бо̀
є͗днемъ ѿрѣжет сѧ. потребноⷤ є͗сть
не то́кмо на оу͗строє͗нїе кораблю. но ͗ на
͗сцѣленї телес. ͗ мно́гажⷣы въ ꙁѣ
лїа въмѣшаю͗ть враеве. ͗ є͗сть того
є͗ꙁера долгота, пѧ́ть со́тъ, ͗ •п͠• ла
котъ. ͗ та́ко сътвор ковегъ. •т͠•
лакотъ. в долготоу. •л͠• лакотъ, въ
высотоу є͗моу. съвершаа сътворш
ковегъ. ͗ въ лакотъ сконѧє̀ш връ
хоу є͗го. двер же сътворш въ стра
ноу поднца. дво̏кро́вны стро͗ш. сѐ
а͗ꙁъ навожꙋ потопъ водоу на ꙁемлю̀ ͗
стл́т всѧ́коу пло́ть. въ неже єсть
д͠хъ жвотенъ. поⷣ нб͠семъ є͗лко соу́
ть на́ ꙁемл̀, ͗ꙁмꙿроуть. ͗ поставлю
ꙁавѣтъ мо́ к тобѣ. ͗ въндеш же
ты̏ въ ковегъ ͗ сн͠ове тво. ͗ жена
твоѧ. ͗ жены сн͠овъ твоⷯ с тобою.
͗ ѿ всѣхъ гаⷣ. ͗ ѿ всѣхъ ѕвѣрї, ͗ ѿ всⷯѣ
ско́тъ. ͗ ѿ всѧкыѧ пло́т, дво̏є дво̏є
ѿ всⷯѣ въведш въ ковегъ. да пта
є͗ш ѧ съ собою, моу́жескъ по́лъ ͗ жене
скъ. да боу́деть ѿ всѣхъ пт́ць на рѡ
ды. ͗ ѿ всѣхъ ско́тъ на роды. ͗ ѿ всѣхъ
гаⷣ пресмыкаю͗щхъ сѧ по́ ꙁемл̀ на роды
͗хъ. дво̏є. дво̏є. ѿ всⷯѣ вн́доуть к то
бѣ, птат сѧ с тобою. моу́жескъ по
лъ ͗ же́нескъ. тыⷤ прїм собѣ ѿ всѧ
кого бра́шна. ͗ сътвор но́ всѧ є͗л́
ка ꙁаповѣда є͗моу б͠гъ сътвор тако
Рее г͠ь б͠гъ къ но̀є͗в, вън́д ты ͗ ве́сь
до́мъ тво́ въ ковегъ. ꙗ͗ко тебе в́
дѣхъ првⷣна преⷣ мною в родѣ семъ. ѿ
ско́тъ же ́стыⷯ въвед к собѣ сеⷣме
ро. сеⷣмеро. моу́жескъ по́лъ ͗ женескъ
ѿ ско́тъ же не́стыⷯ, дво̏є, дво̏є.

22b
моу́жескъ полъ ͗ же́нескъ. ѿ пт́ць не
бе́сныⷯ ́стыⷯ. сеⷣмеро. сеⷣмеро. моу́же
скъ по́лъ ͗ же́нескъ. ͗ ѿ птць не́стыⷯ
дво̏є, моу́жескъ по́лъ ͗ женескъ. преп
тат се́мѧ по все́ ꙁемл̀. ͗ є͗ще бо̀ д͠н
се́дмь. ͗ а͗ꙁъ наведоу до́жⷣь на́ ꙁемлю̀. то
є͗же ѿ не́стыⷯ, два̏, два̏. ѿ ́стыⷯ
же се́дмь. се́дмь. то ра́д н ше́сть
н ѡ͗смь. но̀ се́дмь. мно́го оу͗бо̀ повелѣ
ває͗ть ѿ ́стыⷯ въвест. ꙁане. оу͗
тѣшенїе ͗мѣт првⷣнкоу. ͗же с н
мъ. є͗же ѡ͗ ѻ͗нѣⷯ наслаженїе въспр͗ма
т. седмь же се́дмь. ꙗ͗ко да покаже
т сѧ б͠голюбвы ра́ꙁꙋмъ правдва
го сего: понеже вдѣ л͠колюбець б͠гъ.
моу́жа добродѣтель ꙗ͗ко правдвъ
є͗сть. ͗ тол́ко въспрїмшꙋ ѿ влкⷣы
л͠колю́бе. ѿ тол́кы боу́рѧ ͗ꙁбѣ
гноут ͗скоу́са. хотѧше по ͗ꙁмѣне
нї ꙁлыⷯ свободт сѧ. ͗ є͗же ѡ͗ ковꙿе
ꙁѣ пребыванїе. своє бл͠гораꙁꙋмїе по
каꙁат. ͗ хо́щеть жрътвы въꙁне
ст. ѡ͗ бл͠годаренї бы́вшⷯ. ͗ ѡ͗ съ
твореныхъ ͗мъ. да не сего не сътворѧѧ
͗ꙁведенъ боу́деть ѿ сꙋпроуженїа
с́хъ. того ра́д прведы того ра́
ꙁꙋма бл͠годарꙿствена. повелѣваєть
се́дмь. въвест коє͗гожⷣо ро́да пт
ць. но̀ да всегоубтелнѣ преⷣставш.
͗ свое смотренїе покажеть. ͗ ѿ сꙋ
прꙋгъ птць не погꙋбть. понеже
оу͗бо въсꙿпрѧ всѧ моу́дро. ѡ͗ птцаⷯ
ѡ͗ ́стыхъ ͗ ѡ͗ не́стыⷯ. ͗ ѡ͗ с́хъ
п́щ гл͠еть къ пра́веднкꙋ. се́ же
д͠нї се́дмь ͗ наведоу а͗ꙁъ до́жⷣь на ꙁе
млю̀. •м͠• д͠нї, ͗ •м͠• нощї, ͗ по
треблю всѧ́ко двжащеє͗ сѧ. є͗же
сътворⷯ ѿ лца всеѧ ꙁемлѧ̀. ѿ л͠ка
͗ до скота. ͗ сътвор но́є. всѧ̀ є͗л́
ка ꙁаповѣда є͗мꙋ г͠ь б͠гъ. Но́ быⷭ

22c
ше́сть со́тъ лѣтъ, ͗ потопъ быⷭ
на́ ꙁемл̀. ͗ вн́деⷤ но́є, ͗ сн͠ове є͗го, ͗
жена є͗го. ͗ жены сн͠овъ є͗го с н́мъ
в ковегъ, воды ра́д потопныѧ.
͗ ѿ пт́ць ́стыⷯ, ͗ ѿ пт́ць не́
стыⷯ. ͗ ѿ всѣхъ га́дъ соу́щⷯ по́ ꙁемл̀,
дво̏є, дво̏є, вндо́ша къ но́єв в ко
вегъ. моужескъ по́лъ ͗ женескъ,
ꙗ͗коⷤ ꙁаповѣда є͗моу б͠гъ сце сътворⷮⷮ

Быⷭ въ шестьсо́тноє лѣто въ жвотѣ
но́є͗вѣ. втораго мцⷭа. въ •к͠ꙁ• мцⷭю.
въ се́ д͠нь, ѿвръꙁоша сѧ ͗сто́нц
вс̀ бе́ꙁнⷣыѧ. ͗ хлѧб нбⷭныѧ ѿвръ
ꙁоша сѧ. ͗ быⷭ до́жⷣь на ꙁемл̀. •м͠•
д͠нї, ͗ •м͠• нощ. въ се́ д͠нь вн́
де но́. ͗ сн͠ове є͗го, с́мъ, ха́мъ, і͗а͗
фетъ. ͗ жена но́є͗ва. ͗ тр жены
сн͠овъ но́є͗въ. с н́мъ в ковегъ. ͗ вс
ѕвѣрїе на роды. ͗ вс̀ ско́т на роды
͗хъ. ͗ всѧ́къ гаⷣ двжаꙗ͗ сѧ по́ ꙁемл̀
на ро́ды. ͗ всѧ́ка пт́ца на роды. вн
до́ша къ ноє͗в в ковегъ. дво̏є дво̏є
ѿ всѧкоѧ пло́т в не͗же є͗сть д͠хъ
жвотенъ. ͗ входѧщаа моу́жескъ
по́лъ ͗ же́нескъ. ѿ всѧкоѧ пло́т
вндоша къ но́єв в ковегъ. ꙗ͗коⷤ
ꙁаповѣда г͠ь б͠гъ но́є͗в. ͗ ꙁатвор г͠ь б͠ъ

22d
внѣоу͗доу в ковегъ. ͗ быⷭ потопъ •м͠•
д͠нї, ͗ •м͠• но͠щї. на́ ꙁемл̀ оу͗мно
ж сѧ вода̀ ͗ вꙁѧ́тъ ковегъ. ͗ въꙁне
се  ѿ ꙁемлѧ̀ ͗ ѡ͗дръжа  вода. ͗ оу͗мно
жаше сѧ во́да на́ ꙁемл̀ ꙁѣло. ͗ ношаа͗
ше сѧ ковегъ връхоу воды. вода ꙗ͗же
ѡ͗дръжаа͗ше сѧ ꙁѣло на ꙁемл̀. ͗ покры
всѧ̀ го́ры высо́кыѧ. ꙗⷤ бѧ́хоу пѡⷣ нб͠семъ
•е͠і, лакотъ връхоу въꙁнесе сѧ вода. ͗ по
кры всѧ горы высо́кыѧ. ͗ оу͗мреть всѧ́
ка пло́ть двжащаꙗ͗ сѧ по́ ꙁемл̀. пт́
ць ͗ ско́тъ. ͗ ꙁвѣрї. ͗ всⷯѣ га́дъ пресмы
каю͗щⷯ сѧ по́ ꙁемл̀. ͗ всѧ́къ л͠къ. ͗ всѧ
ескаа є͗л́ка ͗моу́ть дыханїе ͗ жвоⷮ
͗ все є͗л́ко бѣ на соуш оу͗мреть. ͗ потре
б всѐ въꙁвⷣженїе є͗же бѣ на лц всеѧ
ꙁемлѧ̀ ѿ л͠ка ͗ до скота. ͗ гаⷣ ͗ пт́ць
нбнⷭыхъ. ͗ потребша сѧ ѿ ꙁемлѧ̀. ͗ ѡ͗
ста но́ є͗д́нъ. ͗ соу́щї с н́мъ в ковеꙁѣ
͗ въꙁнесе сѧ вода наⷣ ꙁемлею. •р͠• ͗ •н͠• д͠нї.
кол́ко времѧ жвѧше. тол́кою то
скою ѻ͗дръжмъ. ка́ко можаше стра
дат. ѿ шбѣнїа гро́мнаго. ͗ ѿ мноⷤ
ства ка́пль дожⷣевныⷯ. беꙁⷣна бо с̀ ͗ꙁ н
ꙁꙋ съкрꙋшша сѧ. ѡ͗на же свы́ше н́
ꙁꙋ ͗дѧше. се̀ же вноу́трь є͗днъ сѣ
дѧше. съ сынм сво͗м. ͗бо̀ а͗ще ѡ͗
конц ͗ма́ше дръꙁновенїе. но̀ ѡ͗ быва
ю͗щⷯ ꙁлы̀хъ мно́жество. ѡ͗бъ оу͗меръ
стра́ха ра́д.  ͗ помѧноу б͠гъ но́ѧ. ͗ всѧ
ꙁвѣр, ͗ всѧ пт́ца нбнⷭыѧ. ͗ ве́сь
ско́тъ. ͗ всѧ га́ды є͗л́ко бѣ с н́мъ въ
ковеѕѣ. ͗ наведе б͠гъ д͠хъ на́ ꙁемлю̀.
͗ ͗сꙿсѧе вода. ͗ ѿкрышѧⷭ ͗сто́н
ц бе́ꙁнѣ. ͗ оу͗дръжа сѧ вода съ нб͠с.
͗ поущааше сѧ вода ͗доущ на́ ꙁемлю̀.
͗ оу͗молѧшеⷭ вода. по •р͠• ͗ •н͠• д͠нї⁖
ѡ͗ сѣмъ ковеꙁѣ моудры͗ нѣкто̀ про
вдѣнє͗мъ вѣща. н͠бо бѣ̏ а͗ ꙁемлѧ̀
не бѣ̏. сѐло бѣ ͗ пꙋт не бѣ. навеⷣ г͠ь б͠ъ
д͠хъ на́ ꙁемлю̀. ͗ оу͗мал сѧ вода

23a

Сѣде ковегъ въ мцⷭь седмы. къ •к͠ꙁ•
мцⷭа. на гораⷯ а͗равтꙿскыⷯ. вода ѡ͗скꙋ
деваше ѿходѧщ, до десѧтого мцⷭа
въ •а͠і• мцⷭь ꙗ͗вша сѧ ве́рс го́ръ. ͗ быⷭ
по •м͠• д͠нї, ѿве́рꙁе но́, ѡ͗ко́нце ко
вегꙋ двер ꙗ͗же сътвор. ͗ посла вра́
на в́дѣт а͗ще є͗сть оу͗стоупло во
ды. ͗ шеⷣ не въꙁꙿврат сѧ до́ндеⷤ ͗ссѧ
е вода ѿ ꙁемлѧ̀. ͗ посла голоубь по неⷨ
а͗ще є͗сть оу͗стꙋпло воды ѿ лца ꙁе
мл̀. ͗ не ѡ͗брѣте го́лоубь покоѧ но
гама сво͗ма. ͗ въꙁꙿврат сѧ к немꙋ
в ковегъ. ꙁане. вода бѣ на всемъ лц
ꙁемлѧ̀. ͗ простеръ роукоу свою ͗ ꙗ͗тъ
є͗го. ͗ внесе  къ собѣ в ковегъ. ͗ оу͗де
ржавъ є͗го є͗ще се́дмь д͠нї. па́кы ѿпꙋ
ст голоубь ͗с ковега. ͗ въꙁвратⷭ
голоубь к немоу пр веерѣ. ͗мѧше
л́стъ ма́сленъ, ͗ сꙋець въ оу͗стⷯѣ
своⷯ. ͗ раꙁꙋмѣ но́є, ꙗ͗ко оу͗стоуп во
да ѿ лца ꙁемлѧ̀. ͗ оу͗дръжавъ є͗го
є͗ще дроугꙋю седмь д͠нї. па́кы ͗спꙋ
ст голоубь. ͗ не прлож въꙁꙿвра
тт сѧ потомъ к немоу. ͗ бы́сть
въ ше́стьсо́тноє лѣто пръвоє въ
жвотѣ но́євѣ. въ •а͠• д͠нь. пръ
ваго мцⷭа, ͗ссѧе вода ѿ лца ꙁемл̀
въ мцⷭь же вторы. въ •к͠ꙁ• мцⷭю.

23b
͗сше ꙁемлѧ̀ въ •к͠ꙁ• мцⷭю. ѿве́рꙁе кове
гъ. ͗ рее г͠ь б͠гъ но́є͗в г͠лѧ. ͗ꙁыд ͗с ко
вега ты̏ ͗ жена твоѧ. ͗ с͠ны твоѧ. ͗
жены сн͠овъ твоⷯ с тобою. ͗ всѧ́ка плоⷮ
ѿ птць, ͗ до скота. ͗ всѧ́къ гаⷣ двжа
щї сѧ по́ ꙁемл̀. ͗ꙁыд с тобою. раст
те сѧ ͗ множте сѧ на́ ꙁемл̀. ͗ ͗ꙁде
но́ ͗ жена є͗го, ͗ сн͠ове є͗го. ͗ жены с͠но
въ є͗го с нмъ. ͗ вс ѕвѣрїє, ͗ вс скот
͗ весь га́дъ. ͗ всѧка пт́ца. ͗ всѧ́ко
двжоущеє сѧ на́ ꙁемл̀ на роды ⷯ. ͗ꙁ
доша ͗с ковега. въ •а͠• мцⷭа. ͗ съꙁда
но́є жрътвенкъ къ б͠гꙋ. ͗ прꙗ͗тъ
но́, ѿ всѣ́хъ ско́тъ тⷭыхъ. ͗ ѿ всⷯѣ
пт́ць ́стыⷯ. въꙁнесе всѐсожьже
нїе на жрътвенкъ. ͗ ѡ͗бонѧ г͠ь б͠гъ
воню бл͠гою͗ханноу ͗ не смѣа͗ше но жрѣ

Рее г͠ь б͠гъ. по́мыслъ не прложю к то
моу проклѧт ꙁемлѧ̀ ꙁа дѣ́ла л͠ескаа
ꙁане належть помышленїе л͠еско
прлѣжно на ѕлаа́ ѿ оу͗ност є͗го. не
прложоу к томоу оу͗бо̀ оу͗б́т всѧ́
кыѧ пло́т жвыѧ. ꙗ͗коⷤ сътворⷯ
всѧ д͠н ꙁемл̀. сѣѧ͗тва ͗ жа́тва.
ꙁма. ꙁно́. лѣ́то весна. д͠нь ͗ но́
щь не пою͗ть. ͗ блвⷭ б͠гъ но́ѧ ͗ с͠ны
є͗го. ͗ реⷱ ͗мъ растте сѧ, ͗ множ
те сѧ ͗ ͗сплънте ꙁемлю̀. ͗ ѡ͗блада
͗те є͗ю. трепетъ ͗ страⷯ ва́шь да бꙋдеⷮ

23c
на всѣхъ ѕвѣреⷯ ꙁемныⷯ. ͗ на всⷯѣ скотⷯѣ
по́льскыⷯ. ͗ на всѣхъ пт́цаⷯ нбⷭныхъ.
͗ на всѣхъ двжащⷯ сѧ по́ ꙁемл̀. ͗
на всѣхъ рыбаⷯ морꙿскыⷯ, поⷣ роукы ваⷨ
да́хъ. всѧ́къ га́дъ ͗же є͗сть ж́въ.
ва́мъ да боу́деть въ снѣдь. ꙗ͗ко ꙁѣлїє
травноє дахъ ва́мъ всѧ. то́ю до
се́ле мѧ́са въ кров. ͗ д͠ша є͗го не снѣ́
сте. ͗бо̀ кро́вь д͠шь вашⷯ ͗ꙁыщоу ѿ
роукы л͠ескы. то̀ мы́слть г͠лемоє
то̀ є͗сть мѧ́са въ кров д͠ша. ̀рѣь
давленна. ͗бо̀ беꙁсловеснаго д͠ша
кро́вь є͗сть. пролваа кро́вь л͠ескꙋ
ꙁа кро́вь є͗го пролє͗т сѧ. ꙗ͗ко въ ѡ͗бра
ꙁѣ б͠жї сътвор л͠ка. то̀ оу͗бо̀ д͠ша
л͠еска, кро́вь л є͗сть. не се г͠лю, не
боу́д то̏. но̀ ѡ͗бы́а л͠ескъ ͗ма́ть
ꙗ͗ко кто̀ ре́еть кꙿ комоу. кро́вь твою
ношю в роукоу своє͗ю. ꙁане вла́сть ͗
ма́мъ, ѡ͗ погоубленї твоє͗мъ. ͗бо̀
кро́вь є͗сть л͠еска д͠ша. послоуша
хаⷭ гл͠юща. не оу͗бо͗те сѧ ѿ оу͗бваю͗
щаго тѣло. д͠ша же не могоущⷯ оу͗б́
т. смотр кол́ко раꙁлє сътво
р. пролваа гл͠еть кровь л͠ю. ꙁа
кровь є͗го да пролє͗т сѧ є͗моу своѧ.
ꙗ͗ко въ ѡ͗браꙁѣ б͠жї͗ сътворⷯ л͠ка.
вы́ же растте сѧ. ͗ множте сѧ
͗сполнте ꙁемлю̀. ͗ оу͗множтеⷭ
на не Рее г͠ь б͠гъ но́є͗в
͗ сн͠омъ є͗го с н́мъ г͠лѧ. ѐ а͗ꙁъ въꙁвⷣ
жю жвѡⷮ мо́ ва́мъ. ͗ сѣмен то ва
шемоу по ваⷭ. ͗ всѧ́ко д͠ш жвоу
що с ва́м. ѿ пт́ць ͗ ѿ ско́тъ. ͗
ѿ всѣхъ ѕвѣрї ꙁемныⷯ. є͗л́ко бѣ с ва́
м. ѿ всⷯѣ ͗сшедшⷯ ͗с ковега. ͗
поставлю ꙁавѣтъ мо́ вамъ. ͗ не
оу͗мреть всѧка пло́ть к томоу ѿ
воды пото́пныѧ. ͗ не боу́деть к то
моу пото́пъ водою. ͗стл́т всю̀

23d
ꙁемлю̀. ͗ рее г͠ь б͠гъ но́є͗в. ѐ ꙁнаме
нїе ꙁавѣтоу є͗же а͗ꙁъ даю тобѣ. ме
жⷣю мно́ю ͗ ва́м. ͗ межⷣю всѧкою
д͠шею жвою. ꙗ͗коⷤ є͗сть с ва́м въ
роды вѣныѧ. доугоу мою поставлю
на ѡ͗блацѣхъ. ͗ боудеть въ ꙁна́менїє
вѣноє. ме́жⷣю мно́ю ͗ ꙁемлю. ͗ боу́
деть є͗гда ѡ͗блааю ѡ͗блакы на ꙁемлю̀
ꙗ͗в́т сѧ доуга моѧ на ѡ͗блацѣ. ͗ то
гда помѧноу ꙁавѣтъ мо́. ͗же є͗сть
ме́жⷣю мно́ю ͗ ва́м. ͗ ме́жⷣоу всѧ́кою
д͠шею жвою въ всѧко пло́т. ͗же
є͗сть на́ ꙁемл̀. ͗ не боу́деть к томꙋ
вода потопъ. потреб́т всѧ́коу
пло́ть. ͗ боу́доуть доуга моѧ на ѡ͗бла
цѣ. ͗ въꙁрю̏ помѧноут ꙁавѣта вѣ́
наго. ͗же поставⷯ, межю мно́ю.
͗ межⷣю всѧ́кою дш͠ею жвою. въ
всѧко пло́т є͗же є͗сть на ꙁемл̀.
͗ рее г͠ь б͠гъ но́єв. се̏ ꙁна́менїе ꙁавѣ
та. ͗же ꙁавѣщаⷯ межⷣю мно́ю. ͗ межⷣꙋ
всѧкою д͠шею жвою. ⷤ є͗сть на́ ꙁемл̀
͗ реⷱ но͗ сн͠омъ своⷨ. видѣсте л то̀ пр
ѡ͗брѣ̀тоша ⷤ прѣжⷣе на́съ. ка́ко въ
неꙁаа͗пꙋ погыбо́ша. блюдете оу̀бо
͗ вы̀ да не ка́ко въ тыⷯ ꙁлыⷯ въпадеⷮ.
͗ раꙁдѣл но́ а́сть ѿ мра всего́
тре͗мъ сн͠омъ своⷨ. ꙗ͗коже въ
псанї ͗ѻсѳѡ́вѣ ͗маⷮ се ѡ͗ раꙁдѣ
лен́ ꙗ͗коже послѣд сло́во ͗ꙁре
еть. ͗ по сѣмъ ꙗ͗ко быⷭ множесь
тво л͠ьское́ ͗ оу͗множенє͗ ́хъ
на́ ꙁемл̀

Бѧ́хоу сн͠ове но́є͗в, ͗сшедшї ͗с кове
га. с́мъ. ха́мъ. ͗а͗фетъ. ха́мъ же
бѣ ѿц͠ь ханаѡ͗новъ. с̏ соу́ть тр с͠но
ве но̀є͗в. ѿ с́хъ раꙁсѣѧ͗ша сѧ по все́
ꙁемл̀. ͗ наѧтъ но́, л͠къ тѧжа
рвъ ꙁемл̀ бы́т. ͗ насад внограⷣ

24a
͗ п ѿ него ͗ оу͗п́т сѧ. ͗ ѡ͗бнаж сѧ
въ домоу своє͗мъ. ͗ вдѣ ха́мъ ѿц͠ь ха
наѡ͗новъ наготоу ѿц͠а своє͗го. ͗ꙁлѣꙁъ
повѣда ѡ͗бѣма бра́тома сво͗ма. ͗ пр
͗мша с́мъ ͗ а͗фетъ. р́ꙁꙋ въꙁлож
ста на ѡ͗бѣ ра́мѣ сво. ͗доста ѡ͗пакы
͗ покры́ста наготꙋ ѿц͠а своє͗го. ͗ лце
є͗ю ѡ͗пакы. ͗ наготы ѿц͠а своє͗го не в́
дѣста. ͗стрѣꙁве же но́ ѿ вна. ͗ ра
ꙁоумѣ є͗л́ко є͗моу сътвор с͠нъ є͗го оу͗нѣ.
͗ реⷱ проклѧ́тъ ха́мъ. ра́бъ да боу́деть
бра́тома сво͗ма. ͗ рее блвⷭнъ г͠ь б͠гъ
с́мовъ. ͗ боу́деть ха́мъ ра́бъ є͗моу.
да оу͗пространть б͠гъ а͗фета. ͗ да
въселт сѧ въ села с́мова. ͗ да боудеⷮ
ханаѡ͗нъ ра́бъ є͗моу. ж́тъ но́ по по
топѣ. •т͠• лⷮѣ. ͗ •п͠• ͗ быⷭ всѣхъ
д͠нї но́є͗въ. лⷮѣ •ѳ͠, со́тъ. ͗ •н͠• ͗ оу͗мреⷮ.

ѻ сн͠ѣхъ ноє͗вⷯѣ ͗ ѻ сшествї ͗
с ковега  како раꙁделⷲ страны
ло́во. .д͠і.
С ̏ же соу́ть бы́тїа сн͠овъ но́євъ. с́
ма. ха́ма. ͗ а͗фета. родша сѧ ͗мъ
сн͠ове по потопѣ. сн͠ове а͗фетов.
гамеръ. ͗ магогъ. ͗ мада. ͗ ͗а͗оу͗анъ
͗ є͗л́са. ͗ фовелъ. ͗ мосоⷯ. ͗ трасъ
сн͠ове же гамеров. а͗сханаꙁъ. ͗ р
фата. ͗ торгама. н͠ове же. ѻ͗оу͗а͗
н. є͗лса. ͗ а͗тарссъ. к́тъє͗цї
ѿ с́хъ раꙁдѣлша сѧ ѡ͗стров страⷩ .
24b
всѣхъ. въ ꙁемл̀ ⷯ. ко́жⷣо поⷣ ꙗ͗ꙁыкомъ
рожⷣенїа ͗хъ въ странаⷯ ⷯ. сн͠ове же
ха́мов. хоу́съ. ͗ месъ. ра͗мъ. фоу́тъ
͗ ханаѡ͗нъ. сн͠ѡве же хоу́сов. са́ва.
є͗оу͗латъ. ͗ саватъ. ͗ регма. ͗ са́ва
ка́та. сн͠ове же герман. саванъ. ͗
да͗данъ. хоу́съ же род неврода. ̏
наѧ щꙋдъ бы́т на́ ꙁемл̀. ́ бѣ
щоу́дъ, ловець преⷣ бг͠омъ. его дѣлѧ
рекоуть а͗кы невроⷣ щюдъ ловець. преⷣ
гмⷭъ бг͠омъ. ͗ быⷭ вла́сть црⷭтва є͗го въ
вавлонѣ. ͗ ѡ͗рехъ. ͗ а͗рхаⷣ. ͗ халанъ.
на́ ꙁемл̀ сенаротъ. ѿ ꙁемлѧ̀ тоѧ ͗
ꙁы́де а͗соуръ. ͗ съꙁда граⷣ, ннеоу͗. ͗
ѡ͗ровотъ граⷣ. ͗ халакъ. ͗ дасѣмъ ме
жⷣоу ннеоую. ͗ межⷣоу халакомъ. е̏
є͗сть граⷣ вел́кы. месрам же род
люд͗ма. ͗ є͗но͗ма. ͗ ла͗ва͗ма.
͗ нефталма. ͗ патросон͗ма. ха
лосонїма. ѿ нюдоуⷤ ͗ꙁыде. флст
͗мъ ͗ кафоторїмъ. ханаѡ͗нъ же
род с́да, пръвенець є͗го. ͗ хетеѧ.
͗ є͗оу͗сеѧ. ͗ а͗мореѧ. ͗ герсеѧ. ͗ є͗оуса
͗ а͗роукеѧ. ͗ а͗сенеѧ. ͗ а͗рамїа. ͗ сама
рїа. ͗ а͗мафю. ͗ посемъ рассѣꙗ͗шаⷭ.
племена, хананѣ͗ска. ͗ бы́ша пре
дѣл хананѣ͗стї. ѿ сдонаⷤ да́же
͗ до керера. ͗ га́ꙁы. до ͗доущ содо
мь, ͗ гоморы. до а͗дама ͗ сево͗ма.
͗ до ласа. ̀ сн͠ѡве ха́мов въ плѣме
нхъ своⷯ. ͗ въ ꙗ͗ꙁыцѣ своⷯ. ͗ в се́
лѣхъ сво͗хъ. ͗ въ странаⷯ своⷯ. ͗ с́
мов бы́ша. ͗ томоу ѿц͠ꙋ всѣхъ с͠но
въ ве́ровъ. бра́тоу ͗афещꙋ старѣ
шемоу. сн͠ове с́м. є͗ламъ. ͗ а͗гꙋръ.
͗ а͗рфаксадъ. лоу́дъ. ͗ а͗рамъ: ͗ ка͗
нанъ. сн͠ове же є͗рамл̀. ѡ͗съ. ͗ оу͗лъ
͗ гамеръ. ͗ месохїаръ. фа́ꙁда. род
ка͗нана. ка͗нанъ род са́лоу. салаⷤ
ро́д, є͗вера́. род́ста сѧ є͗вероу с͠на два̏.

24c
͗мѧ є͗дномоу фа́легъ. въ д͠н бо є͗го
раꙁдѣл сѧ ꙁемлѧ̀. ͗мѧ же бра́тоу
є͗го, ͗є͗ктанъ. ͗є͗кта́нъ же род
є͗лмодада. ͗ салефа. ͗ сармота. ͗
а͗раха. ͗дорра. ͗ є͗ꙁла. ͗ де́кла. ͗ га
вала. ͗ а͗мове савею. ͗ оу͗фра.
͗ є͗оу͗лата. ͗ѡ͗вавьва. вс с̀ сн͠ове
͗є͗ктан. ͗ быⷭ вселенїе ͗хъ ѿ мас.
даже ͗доущ софры. горы въсто
ныѧ. с̀ сн͠ове с́мов. въ племенехъ
по ꙗ͗ꙁыкомъ ⷯ в селѣхъ ⷯ. ͗ въ странаⷯ
ⷯ. с̀ племена сн͠овъ но́є͗въ. по быт
є͗мъ ͗ по ꙗ͗ꙁыкомъ ⷯ. ѿ с́хъ раꙁсѣѧ
ша сѧ ѡ͗стров страннї. на́ ꙁемл̀
по потопѣ.  ͗ бѣ всѧ́ ꙁемлѧ̀ оу͗ста є͗д
на. ͗ глаⷭ є͗д́нъ всѣмъ. ͗ бы́сть є͗гда
по͗т ͗мъ ѿ въстокъ ѡ͗брѣтоша
поле въ ꙁемл̀ сенаръ. ͗ вселша сѧ
тоу. ͗ рее л͠къ къ по́дроугꙋ своє͗мꙋ.
прїдета сътвормъ ͗лова ла͗на.
͗спеемъ ѧ ѡ͗гнемъ. ͗ бы́ша ͗мъ ла́
͗на въ каменїа. ͗ брънїе ͗мъ бѣ въ
мѣла мѣсто. ͗ рѣша прїдѣте да
съꙁжⷣемъ собѣ градъ, ͗ с͠нъ. є͗моуⷤ
бо́удеть връхъ до нб͠се. ͗ сътворⷨ
собѣ ͗мѧ. прежⷣе даже не раꙁыдем сѧ
по лцю всеѧ ꙁемлѧ̀

ѻ͗ сътворенї стꙿлпа.  ѡ͗ раꙁдѣ
ленї ѧ͗ꙁыⷦ. како рассѣѧ̀ б͠ъ по́ л́
лѡ́в. пѧ́тє на десѧть.
цꙋ всеѧ

24d
Въкѫпѣ доумахоуть гл͠юще. ꙗ͗ко преⷤ
наⷭ людї потопомъ погꙋб. є͗гда па́
кы ͗ раꙁꙿгнѣває͗т сѧ ͗ на наⷭ. ͗ потопъ пꙋ
стт на наⷭ. ͗ погы́бнемъ вс̀. но̀
пр͗дѣте оу͗тѣшемъ ка́менїе. ͗
жⷣежемъ  ѡ͗гнемъ. да въꙁꙿбранѧть
водоу ͗ твръдо съꙁдавше. сътвормъ
стлъпъ вел́кы высокъ. є͗гоⷤ глава бꙋ
деть до неба. ͗ а͗ще потопъ бꙋ́деть
съблюдем сѧ въ стлъпѣ. ͗ по͗демъ
на нь во ͗ною. ꙗ͗ко бл́ꙁъ є͗го боу́дꙋще.
ꙗ͗коⷤ є͗смы вс̀ вкоупѣ. прежⷣе да насъ
не растоть ͗ сътвормъ собѣ ͗мѧ.
пре́жⷣе да не растоен бꙋдемъ по ꙁемл̀.
поеншеⷤ ꙁдат є͗го. моукою хотѧще
на н͠бо въꙁыт. л͠колюбець боуда ͗ тръ
пѣлвъ б͠гъ. вдѣвъ ͗ преꙁрѣ. ⷤ соꙁда
самохо́тна ͗ самово́лна л͠ка. ́лоу же
в немъ словесноу. немо́щнаⷤ тѣломъ. оу͗
млрⷭдвꙿ сѧ па́еⷤ прогнѣва сѧ. сътвор
пакы ѡ͗браженїе вел́ко. не да ͗мъ дѣла
т ͗ троудт сѧ. нев́дмо сънемо
гаю͗щм бо̀ сѧ ѿ дѣла. ͗ погыбаю͗щⷨ
въ высотѣ ѿ с́лныⷯ вѣтръ, съмѣта
є͗м съ высоты. ͗ бл́ꙁъ сл͠нца боудоуще
съгарывахоуть. ͗ поⷣ высотою те́мно
боу́доуще. ͗ не могоуще тръпѣт. па́
кы раꙁꙿдрꙋшевахоуть. ͗ раꙁма ꙗ͗ꙁы́кы
на мно́гыѧ. ͗ оу͗поша ͗ растовъ.
всел ͗хъ по все́ ꙁемл̀. с́ ѧв на раꙁ
манїе ꙗ͗ꙁы́комъ. ͗ пребыват ͗мъ на́
ꙁемл̀. въ послѣднѧѧⷤ д͠н. ͗ꙁвол б͠гъ
въ л͠цѣхъ. ꙗ͗коже сѧ п́шеть въ л͠цѣ
хъ ͗ꙁволенїе по вол, ͗ по блгтⷭын сво
є͗. въꙁведе ⷯ на н͠бо. въꙁва же ѧ па́кы
нанаше наѧло. ꙁа •м͠• д͠нї въꙁведе
на н͠бо. ͗ про́ⷯ л͠къ въ д͠нь пѧнтко
стє дх͠омъ ст͠ымъ. събравъ ꙗ͗ꙁы́кы
ꙗ͗коⷤ раꙁдѣл. на нб͠с а͗плⷭмъ дарова.
͗ гл͠ахоуть ꙗ͗ꙁы́кы вел́їа б͠жїа. ͗

25a
пораꙁоумѣт ͗ꙁволенїе б͠жє въ ͠лцⷯѣ.
ꙗ͗ко є͗гда̀ моуѧще сѧ л͠ц. ͗ доумающе
на н͠бо въꙁыт. нево́лею ѡ͗ста́ша. ͗ꙁво
ленїем же б͠ж͗мъ. ны́нѣ вѣрнї на н͠бо
въсхо́дѧть. ла́ва л͠колюбцю б͠гꙋ та
коваа дарꙋю͗ща л͠комъ
͗ сн́де г͠ь б͠гъ в́дѣт гра́да ͗ стлъпа. ⷤ
съꙁдаша сн͠ове л͠естї. ͗ рее г͠ь б͠гъ
е̏ ро́дъ є͗д́нъ. ͗ оу͗ста є͗дна всѣ́мъ
͗ се наѧша творт. ͗ нынѣ не оу͗мѣ
т сѧ ͗мъ. всѐ є͗же ͗ꙁволѧть твор́
т. прїдѣте нꙁшедше смѣсмъ
тоу ꙗ͗ꙁы́кы ͗хъ. да не оу͗слышть кожⷣо
глаⷭ подроуга своє͗го. ͗ рассѣѧ г͠ь б͠гъ по
лцю всеѧ ꙁемлѧ̀. ͗ престаша ѕжⷣоу
щ граⷣ ͗ стлъпъ. сего рад проꙁва сѧ
͗мѧ є͗моу смѣшенїє. ꙗ͗ко тоу смѣс
г͠ь б͠гъ оу͗ста всѣ́хъ ꙗ͗ꙁы́къ. ͗ ѿтоу́
де рассѣѧ ⷯ г͠ь б͠гъ по лцю всеѧ̀ ꙁемлѧ̀.
ꙁжⷣаша же стлъпъ ꙁа •м͠• лѣтъ.
͗ не съвершенъ бы́сть. ͗ сн́де г͠ь б͠гъ
в́дѣт градъ ͗ стлъпа. ͗ рее г͠ь, се̏
роⷣ є͗днъ, ͗ ꙗ͗ꙁы́къ є͗днъ. ͗ смѣс
б͠гъ ꙗ͗ꙁы́кы ͗ раꙁдѣл ѧ, на •о͠• ͗ два̏
ꙗ͗ꙁы́ка. по раꙁмѣшенї же ꙗ͗ꙁы́къ
б͠гъ вѣтромъ вел́кымъ раꙁꙿдрꙋш сто
лпъ. ͗ є͗сть ѡ͗станокъ є͗го, проме
ж а͗с́ра ͗ вавлона. є͗сть въ высотꙋ
͗ въ шротоу. •е͠• •у͠• ͗ •л͠г• лакотъ.
въ лѣта мно́га, хранⷨ ѡ͗станокъ є͗го:
͗ с̀ бы́тїа с́мова. ́мъ бѣ •р͠• лѣтъ.
є͗гда род, а͗рфаксада. въ второє лѣ
то по потопѣ. ͗ жтъ с́мъ род а͗рѳа
ксада. пѧ́ть со́тъ лѣтъ. ͗ род с͠ны
͗ дще́р. но̀ оу͗мре. ͗ а͗рфаксаⷣ же ж́
тъ лѣ́тъ •р͠• ͗ •л͠• ͗ •е͠• ͗ род ка͗
нана. ͗ ж́тъ а͗рфаксаⷣ родвъ ка͗
нана. •т͠• ͗ тр лѣта. ͗ ж́тъ ка
͗нанъ. •р͠• ͗ •л͠• лѣ́тъ. ͗ род са́лꙋ
͗ ж́тъ етыр ста ͗ тр лѣ́та.

25b
͗ род с͠ны ͗ дще́р ͗ оу͗мре. ͗ ж́тъ са́
ла. •р͠• ͗ •л͠• ͗ •д͠• лѣта. ͗ род є͗вера
͗ ж сала. родвъ є͗вера. •с͠• ͗ •о͠• лⷮѣ
͗ род с͠ны ͗ дще́р ͗ оу͗мре. ͗ ж є͗веръ
•р͠• лⷮѣ. ͗ род фалека. ͗ ж •с͠• ͗ •ѳ͠•
лѣ́тъ. ͗ род с͠ны ͗ дще́р ͗ оу͗мре. ͗
ж фалекъ. •р͠• ͗ •л͠• лⷮѣ. ͗ род рага
ва. ͗ жтъ фалекъ родвъ рагава. •с͠•
͗ •ѳ͠• лⷮѣ. ͗ род с͠ны ͗ дще́р, ͗ оу͗мреⷮ.
͗ жтъ рагавъ. •р͠• ͗ •л͠• ͗ •в͠• лѣта.
͗ род серꙋха

ѡ͗ прѣлест є͗ллїнско͗. ͗же г͠люⷮ
въд͠шь сѧ д͠ша л͠ьска въ д͠ша
птѧ.
лѡⷡ, шестоє на десѧть.
Бы́ше преⷣпсанныⷯ же лѣтⷯѣ. ѿ племене
а͗фетова род сѧ сероуⷯ. ⷤ наѧ пръвеє
є͗лꙿл́нꙿскаго ꙁакона сла́воу. ре́кше коум
рослоуженїа. прност дш͠амъ бо
жескамъ. коумромъ каменомъ. ͗
древоу поꙁлащенноу. слоновомъ прѣ
ѡ͗браꙁованомъ. жрътвыⷤ с́мъ. тща
пра́ꙁⷣнкы творѧщмъ. всоує лꙿстѧ
ще. бл͠готоу́щеⷭ мнѧ́ть въсꙋє. с́ⷤ
софоклⷭ, є͗д́новла́стїе сла́вть, ѿ
серꙋха же. ͗ ͗нї прелестноє прїмше
оу͗енїє ба́снословѧть. платонъ бо̀
высокы флософъ. въ є͗ллнѣхъ, ͗
ксенефонтъ. ͗ є͗схносъ. ͗ а͗рста
тель сы́. ⷤ пре́лесть въд͠шенѧ
въведоша въ л͠кы. ̏реь въ ͗но тѣло

25c
премѣнтⷭ. дще́рь бо̀ лоукнѣє͗воу. ͗
менемъ калⷭт, гл͠ють въд͠швшꙋⷭ
въ мѣдведцю. а͗ ͗поменвоу дще́рь
мелагровоу, во лва. а͗ ͗ѡ͗. дще́рь. ͗
наховꙋ, въ телцю. а͗талантїю дще́
рь. є͗схновꙋ. въ коу́ръ морꙿскы. а͗ ф
ло́мноу. дщерь є͗схо́новꙋ въ славї. ͗
сестроу єє про́клꙋ. въ ластовцю. а͗ ͗ѡ͗
вю, дще́рь. а͗талантовꙋ. въ камы
къ. преѡ͗браꙁвшоу сѧ таковаа. ко
щюнꙿствоваша. сл͠нцю же ͗ лоунѣ ͗ ꙁвѣ
ѕдамъ. ѡ͗гню же ͗ водѣ. ͗ все́ твар
пѡⷣнбⷭнѣ жрътвꙋ прношаахꙋ. всꙋє
льстѧщеⷭ. ꙗ͗коⷤ фа́ра ͗стоуканнаѧ.
ка́пща творѧше. а͗велев оу͗б́тїа
ра́д пръвы коумръ съꙁда ͗ оу͗бо́жї
вторыⷤ коумръ с́фовъ сътвор. ͗
оу͗божї
С́фъ бо̀ с͠нъ а͗даа͗мовъ. ͗ꙁоѡ͗брѣте ѕвѣ
ѕдꙿнаа теенїа. ͗ грамотоу є͗врѣ͗скꙋю
͗сторьєю͗ ͗спса. сн͠ове же є͗го ͗ꙁоѡ͗брѣ
тоша ꙗ͗же ѿ с́фа. ͗спсаннаа͗ наⷣсцѣ (!)
моу́ж бы́вше моудр. прораꙁоумѣ
вше хотѧщюю бы́т па́гоубоу л͠комъ.
͗ премѣненїе. сътворша столпа два̏.
є͗д́нъ ка́мѧнъ ͗ є͗днъ плтѧнъ. на
псана на нею. ꙗ͗же ѿ с́фа дѣда ͗хъ.
скаꙁанїа всѧ нбнⷭаа. помыслвше с̏.
а͗ще ꙁемны рѡⷣ погыбнеть л͠ь водо
ю. то камены сто́лпъ пребоу́деть
͗ ꙗⷤ на немъ напсана соу́ть. а͗ще л ѡ͗
гнемъ то̀ плтѧны пребоу́деть
то̀ па́е ѡ͗гнь претръпть. ͗ ꙗ͗же
на́ немъ напсана соу́ть. па́мѧть бꙋ
деть л͠комъ оу͗цѣлевшмъ на́ ꙁемл
столпъ же ка́мѧны ѡ͗ста. въ ср
дꙿско горѣ. по потопѣ даже ͗ до селе
сто͗ть. ꙗ͗коⷤ ͗ѡ͗сфъ скаꙁає͗ть. се
го раⷣ бо́гомъ проꙁванъ быⷭ с́фъ. сего̀
рад гл͠ють. сн͠ве б͠жї поꙗ͗ша дщер

25d
л͠ескыѧ. н͠ове бо̀ с́фов поꙗ͗ша
дще́р ка́͗нов. ͗ родша ͗мъ с͠ны. ͗
бы́ша ггант. на ꙁемл̀ ѿ вѣка л͠ц
нарот

ѻ невродѣ с͠на хꙋсова ⷤ сътвор
вавѵ̋лонъ. ͗ о кронѣ. ͗ о͗ гафроⷣт
ⷯже є͗ллноу͗
лѡⷡ. седмоє на десѧть.
Въ таⷤ лѣта, кра́доу ѡ͗гньноу поуст
б͠гъ съ н͠бсе на ггант жвоущаа, въ
келтїстѣ странѣ. ͗ пожꙿже ѧ.
пршедшⷤ кра́да въ і͗ѡ͗рданꙿскоую
рѣкоу, оу͗га́се. ́ же по потопѣ
бѧ́хоу съмоурнъ. род невро́да, г
ганта. ⷤ сътвор вавлонъ. є͗гоже
гл͠ють пе́рс б͠га бы́вша. ͗ сꙋща въ ꙁвѣ
ꙁдаⷯ нбⷭныⷯ. є͗гоⷤ нарють кроужлїа
то́ тъ прежⷣе настав, ловт  да
ꙗ͗ше всѣмъ ѕвѣрноу ꙗ͗ст. ста́рѣ
пръсомъ. вѣщаша дре́внї ꙗ͗ко кро́
нъ въста на ѿц͠а своє͗го гл͠емаго да
мїа. ͗ ѿрѣꙁавъ оу͗ды є͗го та́͗ныѧ.
въверже въ мо́ре. прплоувше же
та́͗ныⷯ оу͗довъ ѿрѣꙁанїе. а͗фродто
͗ быⷭ. та́ко оу͗бо̀ та стоу́днѣ по
роднѣ те́т сѧ богын. па́кы блоу
дныⷯ ра́д смѣшенї скве́рныхъ та
͗нъ. тыⷤ кронъ нареенъ быⷭ ѿ да
мьѧ ѿц͠а своє͗го. во ͗мѧ прѣходнѧѧ
ꙁвѣѕды. бѣ же стра́шенъ всѣ́мъ.
ꙗ͗ко лю́тъ ра́тнкъ сѣкы всѧ.

26a
ба́ю͗ть бо̀ басносло́вц є͗ллнꙿстї
ꙗ͗ко ѿвѣтъ прїмъ кронъ ѿц͠ь дыє͗въ
ꙗ͗ко ѡ͗ста сѧ є͗моу͗ ꙁва́нїа цр͠ьска ѿ є͗д
наго дѣтї є͗го. є͗лко ражⷣаше є͗моу,
моу́жескъ по́лъ жена є͗го. ͗ра, пожра
ше. род́вш же ды́ѧ, ͗ млоующ кра
соты є͗го ра́д. оу͗кра́дш ͗ въкртъ 
ѿсла. с̀ же блѧд г͠л ͗хъ. бо́гы ѧ на
рцахꙋ. ѡ͗ставв же п́къ с͠на своє͗го
въ а͗соурї. ͗менемъ велонана. ѿ͗де
къ своє͗моу ѿц͠ꙋ кро́ноу на ꙁапаⷣ. велонъ
же црⷭтвова двѣ̏ лѣтѣ. оу͗мреть. є͗гоⷤ
пръс б͠га дръжать. п́къ же поѧ сестрꙋ
свою ͗рꙋ. є͗ллнꙿстї же флософ ꙁлѣ̏
негодоую͗ще. ͗роу мт͠рь всѣхъ б͠гъ нар
цаахꙋ. дръжа црⷭтвоуѧ ꙁападнмъ всѣ
мъ. ͗мѣ с͠ны ͗ дще́р мно́гы. ѿ до́брыⷯ
женъ любодѣѧ с н́мъ. бѣ бо̀ та͗бнкъ
влъшбы нѣ́кыѧ творѧ прѣжасаѧꙗ͗
жены с̀ б͠га ͗мѣа͗хоу. водемыѧ ͗мъ
ле́стю. ꙗ͗коже ка́жюща ͗мъ в́ды
нѣкыѧ, ͗ прокаꙁы. фаоу͗на бо с͠нъ є͗го
ꙁлатымъ бо́гомъ нарцѧхоу. ѡ͗брѣ
тша ͗мъ роудоу ꙁлатоую. даю͗ща ͗мъ
ꙁла́то мно́го. ͗ра́кла же с͠на є͗го въбѡ
жвша. ͗нѣхъ же вѧ́ще седмь десѧⷮ
бо́гы ͗хъ нарцахоу. та́коⷤ с́ѧ бѧ́хꙋ
ѡ͗ немже гл͠ють. н дѡ͗ноусї. сте
гноражанїю. не снѣшены породъ. ͗
ногдаⷤ гл͠ахоу глава дыє͗ва ѿ того ро
дт сѧ. а͗фнѣ. егоⷤ гл͠ють, моу́
жь женъ б͠гъ. ѡ͗вогда стража же
ньскаа. ѡ͗вогда творѧ моужеска
ꙗ͗же пїанꙿствоу лкы творѧше. ͗
сего ра́д ѡ͗вобожша . ͗ вномъ оу͗
поꙗ͗ше ͗хъ. ͗ ͗нѣхъ бо́гъ бессле
ныⷯ ͗хже є͗лл́нꙿскаа пре́лесть въбо
жша л͠комъ
Ѽ пелепонде. ͗ кропде кеоу͗ль кемеѡ͗
нъсе. є͗лпде же. ͗раклде. прд

26b
͗ꙁрекоу. ͗ꙁоѡ͗браженїє словоу семоу.
пелопесъ. с͠нъ бѣ̀ а͗нталъ. таловъ фрꙋ
гыскаго ц͠рѧ. а͗ антаталъ. бра́нь пр
͗мъ, со ͗ломъ. съꙁдавшмъ сл͠нь гра́дъ
боѧ͗ сѧ̀ по̀бѣженїа. въꙁꙿврат с͠на своє͗го
въ пелеподоу. поꙗ͗т пѣшца съ ͗мѣнїе
мъ ре́къ. а͗ще оу͗бо побѣжⷣоу въꙁꙿвратⷭ
въ фрꙋгю. а͗ще л побѣдѧт мѧ. пре
боуд въ є͗вропь. поє͗м же пелопсъ во
͗ладоу въ беꙁконноую страноу. та́ко ꙁо
вемоу. въ не͗же ц͠рь ͗мене ѡ͗сь, ͗мѣ
дще́рь ͗поподамью. є͗гоⷤ с ко́ннкъ по
бѣдвъ пелопсъ. ͗ въꙁемъ страноу въ
а͗пѧ мѣ́сто. ͗менова пелопонсъ.
е оу͗бо ѡ͗ полепондехъ. кекропсъ же ц͠рь
бѣ ѧфнѣѡ͗мъ. ͗же ͗ велм оу͗крас
а͗тескоую страноу. ꙁваше же сѧ дво̏
гла́сенъ. а͗к двѣ̏ странѣ премогъ, є͗ла́
доу. ͗ є͗юпетъ. гл͠еть бо̀ ꙗ͗ко а͗фнѣ
бѣша ѿ є͗гпта. є͗гоупетъ же ѿ сає͗са
града, власттель же а͗фнѣє͗мъ. то́
тъ кекро́псъ быⷭ. ͗мы є͗гпетꙿскы глаⷭ
навы́е же є͗ллнꙿскы. ѿтоуда оу͗бо̀ сво
бодм. кекроп́де ͗меноує͗т сѧ. є͗а͗съ
же ͗ то́ тъ с͠нъ бы́т дѡ͗нсоу гл͠еть
сѧ въ правдоу сла́венъ. нѣкогда бо̀ бе
ꙁдо́ждю бы́вшю въ ела́дѣ. прїдоша
к немоу старѣ͗шны гра́да. молт
своє͗го ѿц͠а да бы до́жⷣь бы́лъ. є͗а͗к же
ста́въ ͗ та́ко помол сѧ ѿц͠ꙋ своє͗моу
ѿ бѣсовꙿскаго дѣ͗ства бы́въ до́жⷣь
ѡ͗нѣмже мнѣвшмъ ꙗ͗ко ѿц͠а є͗моу
бы́вшоу. бо́гомъ  нарцахоу. вода
мно́га напо є͗ладоу. ѿтоуда оу͗бо тⷭь
є͗а͗коу ꙗ͗в сѧ. то́тъ же ражⷣає͗ть два̏
с͠на. плеѧ. ͗ теламона. пле ра
жає͗ть, а͗хлеѧ. а͗ теламонъ. єа͗
нта, ͗же ꙁовоут сѧ. а͗нꙿкде, е́сть
ѿ дѣла своєго прє͗млюще. ͗раклї же.
͗ то́тъ с͠ны бы́т дѡ͗нсоу г͠лет сѧ

26c
въ пра́вдоу сла́венъ. ꙁевъсъ бо̀ быⷭ. со а͗
лъкмною сътворв сѧ л͠комъ. ͗ ро
д ͗раклїа. ⷤ ͗ мно́гы побѣды сътво
р ͗раклї. мно́ѕ же бы́ша ѿ ͗раклѣѧ
пръвоє сла́вны ͗лосъ ц͠рь. ѿ негоⷤ лакѣ
демонꙿстї цр͠ве. вс̀ по́ рѧдоу є͗ллне
скъ не ꙗ͗вмымъ прбѣгаю͗ть. ба́сн хва
лѧще своѧ дѣды ѡ͗нсї. ͗ дроугы, ͗
раклї. ⷤ невѣрно є͗сть ꙗ͗ко б͠гъ боу
да см͠ртнѣ женѣ прмѣс сѧ. оу͗
коръ же па́е ро́доу є͗го. ͗ то́ прстра
стнѣ нⷭѣ б͠гъ. ꙁанеⷤ ко а͗лъкмнѣ женѣ
а͗фтрѡ͗нѣ пр͗мѣс сѧ. блоуⷣ бо тво
рѧше с нею. сего̀ ра́д оу͗божша ͗ра
клѣѧ. ͗ ͗совьє͗ва мно́гаго родоу оу͗
дѣват. воро́тъ вел́каго ѡ͗граже
нїа. оу͗ловвшю д́в ве́прь. стоуⷣ
нѣ даꙗ͗ше тѣмъ пщꙋ. ͗скоушаашеⷭ
про͗т въ а͗дъ. ͗ въпрашавшоу же сѧ
є͗моу про͗т въ а͗дъ. не въꙁмогшоуⷤ сѧ
є͗мꙋ про͗т вра́ты ѡ͗смью въ а͗дъ.
къ девѧтым же пршеⷣ. оу͗мол роже
нымъ ѿ него. ͗ поуст  въ а͗дъ. ко
таравше же сѧ на́ нь бра́тїа є͗го, ꙗ͗ко
͗споуст ѿц͠а ͗хъ въ а͗дъ, ѡ͗нъ же ͗
ꙁбѣже которыхъ къ ѿц͠ꙋ своє͗моу въ а
дъ. є͗гоⷤ въ ꙁемл̀ ръвм снѣдає͗мъ бы
ваше. ͗ ͗нѣм мно́гым. ͗ въ древѣ
белам. но̀ сам комар снѣдає͗мꙋ
бываше. є͗͗моуⷤ на крадѣ ѡ͗гньнѣ
͗ꙁгорѣвшю. ꙗ͗ко на въꙁдоусѣ поко
͗ноу бы́т
оу͗ка́ꙁъ же поганꙿско прельст
́це. ͗же совѧ бг͠омъ нарцаюⷮ.

26d
лово. ѡ͗смоє на десѧть.
Со́вї бѣ л͠къ. оу͗ловвшю͗ є͗моу д́в
ве́прь. ͗ꙁемше ͗ꙁ него. •ѳ͠ слеꙁенць.
͗ въда́сть є͗ ͗спе роженымъ ѿ не
го. ѡ͗немже ͗ꙁѣдшмъ є. раꙁꙿгнѣ
вав сѧ на ро́жⷣьшⷯ сѧ ѿ него. покоу
шаше сѧ сн́т въ а͗дъ. ѡ͗смерым вра́
ты не въꙁмогъ. девѧтым хотѣнїє
своє оу͗полоувъ. роженымъ ѿ него.
ре́кше сн͠омъ. бра́тї же є͗го негодова
вшмъ на́ нь. ͗спрос сѧ оу͗ нⷯ дошедъ.
въꙁщю ѿц͠а своє͗го ͗ прїде въ а͗дъ.
ѿц͠ю же веерѧвшю с н́мъ. сътвор
є͗моу ло́же ͗ погребе  въ ꙁемл̀. на оу͗трїе
въпрос є͗го. въставшма, добро л
поко͗ще ͗мѣ. ѡ͗номоуже въꙁпвшꙋ
ѡ͗хъ, ръвм ͗ꙁъє͗денъ быⷯ. ͗ га́ды. па́
кы же на оу͗трї сътвор є͗моу веерю.
͗ вложьшемоу  въ древо ͗ полож .
на оу͗трє въпрос . ѡ͗нъ же рее ꙗ͗ко
белам ͗ комары мно́гым снѣденъ
быⷯ. оу͗хъ м, ꙗ͗ко тѧ́жко спаⷯ. пакы же
на оу͗трє сътворвъ крадоу ѡ͗гненоу
велкоу, ͗ връже  на ѡ͗гнь. на оу͗трїеⷤ
въпрос є͗го. добрѣ л по. ѡ͗номоуже
ре́кшꙋ, ꙗ͗ко дѣтщь въ колыбѣл сла́
дко спахъ. ѽ вел́каа пре́лесть дїаво
льскаа. ꙗ͗же въведе въ лтовꙿскы роⷣ
͗ ѧ͗твеꙁѣ. ͗ въ проусы. ͗ вьє͗мь. ͗ во
лвь. ͗ ныѧ мно́гы ꙗ͗ꙁы́кы. ͗же
совцею нарют сѧ. мнѧще ͗ д͠ша
мъ сво͗мъ соу́ща проводнка въ а͗дъ.
со́вьѧ. бы́вшоу є͗моу въ лѣта а͗вме
леха. ͗же ͗ н͠нѣ мр͠тва телеса своѧ
съжгаю͗ть, на крадаⷯ. ꙗ͗коⷤ а͗хлеѡⷭ
͗ єа͗нтъ. ͗ ͗нї по рѧдоу є͗ллн. ю́
прелесть сов въведе в нѣ. ⷤ прно
ст жрътвоу скве́рнымъ бо́гомъ
а͗ндає͗в. ͗ перкоунов. ре́кше гро́
моу. ͗ жвороунѣ. ре́кше, соу́цѣ.

27a
͗ телѧ вел́къ коуꙁнею̀. сковавше
є͗моу сл͠нце. ꙗ͗ко свѣтт по̀ ꙁемл̀. ͗
въꙁвергъшю є͗моу на н͠бо сл͠нце.  же
пре́лесть скве́рнаа. прїде в нѣ ѿ є͗лл
нъ. лѣ́тъ же ͗мѣю͗ть ѿ а͗вмелеха
͗ многого родоу скве́рнаго со́вьѧ. до се
го лѣта в нѧ́же наѧхомъ псат кн́
гы с̏. є͗сть. лⷮѣ. •г͠• ͗ •у͠• ͗ •м͠• ͗
•ѕ͠• лⷮѣ Ж ́ рагавъ, родвъ сероу
ха. •с͠• ͗ •ꙁ͠ лѣ́тъ. ͗ род с͠ны ͗ дще́
р ͗ оу͗мре. ͗ ж сероуⷯ •р͠• ͗ •л͠• лѣтъ.
͗ род нахо́ра. ͗ жтъ сероуⷯ, родвъ на
хора. •с͠• лѣтъ. ͗ род с͠ны ͗ дще́р ͗
оу͗мре. ͗ ж́тъ нахоръ •о͠• ͗ •ѳ͠• лѣ
тъ. ͗ род фа́рꙋ. ͗ ж́тъ нахоръ род
въ фа́роу. •р͠• ͗ •к͠• ͗ •ѳ͠• лѣтъ. ͗ род
с͠ны ͗ дще́р ͗ оу͗мре. ͗ ж́тъ фа́ра •о͠•
лⷮѣ́ ͗ род а͗враама. ͗ нахора. ͗ нара
на. ́ же бытїа фа́рры. фа́рра род
а͗враама. ͗ нахора. ͗ арана. а͗ранъ род
лота. ͗ потомъ ж́тъ. фа́рра. лⷮѣ
•р͠• ͗ •л͠• ͗ •е͠• ͗ оу͗мре. жвъ же всѣхъ
лѣтъ. •с͠• ͗ •е͠• бѣ же ͗ то́ коумро
тво́рець ѿ ка́менїа ͗ древа творѧ. ͗ про
даа. растоꙗ͗шеⷤ та́ко времѧ въ •к͠• рѡⷣ
даⷤ ͗ дотолѣ. лⷮѣ •г͠• ͗ •т͠• ͗ •к͠• ͗
•д͠• лѣ́тъ. ѿ а͗дама. до а͗враама. в та
лѣта. нктоⷤ пре́жⷣероженныⷯ л͠къ. ꙗ͗
влѧє͗т сѧ преⷤ оу͗мретїа ѡ͗͠а. но̀ ѿц͠ь преⷤ
ѧⷣ сн͠въ своⷯ. наслѣднкы ͗менї своⷯ ѡ͗ста
влѧю͗ще. а͗ нктоⷤ не гл͠еть ѡ͗ а͗велѣ.
͗бо̀ н своє͗ю смрътїю оу͗мреть, но̀ не
волею. ѿ негоⷤ фа́рра. протвоу ѡ͗бра́
ꙁ на бг͠ов преⷤ постав своє͗ю хтро
стїю съдѣла ͗дола подобїѧ, ͗хъже
сътвор. ͗спытанїємъ прїатъ. ͗ то
͗ꙁоѡ͗браꙁвъ ѿ своє͗го ѧда. оу͗мре бо̀
а͗ранъ пожаромъ є͗гоⷤ ꙁажꙿже а͗враамъ.
пожещ хотѧ ͗долы ѿц͠а своє͗го. въ
шеⷣ же а͗рана ͗ꙁнест ѧ хотѧ. ͗ са́мъ

27b
съгорѣ. сего рад юдв сѧ б͠жю ͗спса
нїю. наꙁнамена гл͠ющ. ͗ оу͗мре а͗ранъ
преⷣ фа́рою ѡ͗ц͠мъ сво͗мъ. въ ꙁемл̀ в неⷤ
сѧ род. въ се́лѣхъ халдѣ͗стѣхъ. ͗ по
ꙗ͗ста а͗враа͗мъ ͗ нахоръ собѣ женѣ. ͗мѧ
женѣ а͗враамл̀, са́рра. ͗мѧ женѣ нахо
ровѣ. ме́лха. дщ а͗арронѧ. е є͗сть ѿц͠ь
мелдешнъ. ͗ ѿц͠ь є͗х. бѣꙗ͗шеⷤ са́рра не
пло́ды. ͗ не рожⷣаа͗ше дѣтї. ͗ поѧ фа́
рра, а͗враама с͠на своє͗го. ͗ нахора. ͗ ло́
та с͠на а͗а͗рона. ͗ са́рроу невѣстоу свою.
женоу а͗враамлю с͠на своє͗го. ͗ꙁведе ѧ
ѿ ꙁемлѧ̀ халдѣ͗скы. ͗т на́ ꙁемлю̀ ха
нанѣ͗скоу. ͗ прїдоша даже ͗ до харра
на ͗ вселшѧⷭ. быша же вс̀ д͠нїє фа́рры
въ харранъ. •с͠• ͗ •е͠• лѣтъ. ͗ оу͗мре тꙋ

͗Авраамъ бо̀ сы́. •д͠і• лѣ́тъ. ͗ бг͠ораꙁꙋ
мю сподобв сѧ. оу͗ѧше ѿц͠а своє͗го.
г͠лѧ. есо ра́д прелщає͗ш л͠кы. пр
ѡ͗брѣтенїа ра́д погыбелнаго. нⷭѣ
͗стненъ б͠гъ сы́. то́кмо сы́ на н͠бсѣⷯ
͗ всего м́ра сътвор. та́ко сѧ г͠леть
бг͠ораꙁꙋмю сподобⷭ. в́дѧ бо̀ л͠кы
всѧ. тва́ремъ работаю͗ща. ͗ раꙁл
ныѧ бо́гы нарюще. ͗ кланѧю͗ще сѧ
͗ работаю͗ще. ѡ͗бхожаа͗ше по всѧ
д͠н ͗ скръбѧ́ше ѡ͗ н́хъ. ͗ща ͗стннаⷢ б͠а.

27c
͗ща ѿ срⷣца бо́гомъ любмаго. ͗ та́ко
вдѧ нб͠са. сегда свѣтла. ѡ͗вогда о͗мра
на. гл͠аше в собѣ. нⷭѣ та́ко б͠гъ подобе
нъ. та́коⷤ сл͠нце ͗ лоуна. емоуⷤ ꙁаходѧ
щоу. ͗л ѡ͗мрааю͗щоу множа͗ша. ра
стоущї оу͗хаблѧю͗щ сѧ. гл͠аше н с̏
соу́ть бо́ѕ. є͗щеⷤ н ѕвѣѕдъныⷯ шеств
 же. н двꙁанї хъ. пре͗спытаа. бѣ
бо̀ ѕвѣѕдоꙁако́ннкъ ͗сты. ѿц͠мъ
бо̀ сво͗мъ накаꙁанъ. да н смъ н ͗нѣ
мъ в́дмыѧ. ѡ͗брѣтаа сⷯ съдѣтелѧ.
пеаленъ бываше ѕѣло ͗ оу͗нылъ. є͗гоⷤ
любовь. ͗ желанїе в́дѣвъ. съꙁдавъ
срⷣца ͗ раꙁоумѣваа всѧ дѣла на́ша ꙗ͗вⷭ
є͗моу.  ͗ рее г͠ь б͠гъ къ а͗враа͗моу. ͗ꙁы́
д ѿ ꙁемлѧ̀ своє͗ѧ ͗ ѿ рода своє͗го. ͗
ѿ домоу ѿц͠а своє͗го. ͗ прїд въ ꙁемлю̀
є͗же т покажю а͗ꙁъ. ͗ сътворю тѧ
въ ꙗ͗ꙁы́къ вел́къ, ͗ блвⷭлю тѧ. ͗ въ
ꙁвелю ͗мѧ твоє. ͗ боу́деш блвⷭнъ
͗ блвⷭлю блвⷭѧщаꙗ͗ тѧ. ͗ кленоущаꙗ͗
тѧ̏ прокленоу. ͗ блвⷭѧт сѧ ѡ͗ тобѣ всѧ
племена ꙁемнаа⁖ ͗ ͗де а͗враамъ. ꙗ͗кѡⷤ
г͠ла є͗моу г͠ь. ͗ ͗дѧше с н́мъ, ͗ ло́тъ.
а͗враамъ же бѣѧ͗ше •о͠• ͗ •е͠• лѣтъ.
є͗гда ͗ꙁыде ѿ ꙁемлѧ̀ харранѧ. ͗ поѧтъ
а͗враамъ са́ррꙋ женоу свою. ͗ лота с͠на
бра́та своє͗го. ͗ всѧ̀ ͗мѣнїа своѧ. є͗л́
ко пртѧжаша въ харранѣ. ͗ всю д͠шю
͗же пртѧжаша въ харранѣ. ͗ ͗ꙁдо
ша ͗ т въ ꙁемлю̀ ханаѡню.  пр͗до
ша въ ꙁемлю̀ ханаѡ͗ню. ͗ ѡ͗бход а͗вра
а͗мъ ꙁемлю̀ всю̀. до мѣста соухемъска
къ доу́боу высокомоу. хананѣ же то
гда жвѧхꙋ на ꙁемл то. ꙗ͗в сѧ г͠ь
а͗враамоу ͗ рее є͗моу. плодоу твоемꙋ
да́мъ ꙁемлю̀ с́ю. ͗ соꙁда тоу трѣбн
къ б͠гꙋ. ꙗ͗ввшемоу сѧ є͗моу. ͗ встоу
п ѿтоу́доу въ го́рꙋ. на въстокы въ
ветль. ͗ постав коу́щоу свою, къ

27d
морю. ͗ къ востокомъ. ͗ съꙁда тоу трѣ
бнкъ бг͠ов. ͗ помолⷭ въ ͗мѧ г͠а б͠га.
͗ въꙁвⷣже сѧ а͗враамъ. ͗ ͗де въ ѡ͗рꙋжї
сквоѕѣ поустыню. ͗ быⷭ глаⷣ на ꙁемл̀
͗ прїде а͗враамъ въ є͗гпетъ въꙁвⷣгнꙋ
т сѧ тоу̏. ꙗ͗ко съдолѣлъ бѧ́ше гладъ
на́ ꙁемлю̀. быⷭ же є͗гда прблж сѧ а͗вра
а͗мъ вн́т въ є͗гпетъ. рее же а͗вра
а͗мъ женѣ своє͗ са́ррѣ. вѣдѣ а͗ꙁъ ꙗ͗ко
жена добра є͗с въ лце. боу́деть оу͗бо̀
є͗гда тѧ̏ в́дѧть є͗гпт. ͗ рекоуть
ꙗ͗ко жена є͗моу є͗с. ͗ оу͗бю͗т мѧ, а͗ те
бе по͗моуть. ръц оу͗бо̀ ꙗ͗ко сестра
є͗моу є͗смь. да ͗ мнѣ добро боу́деть те
бе ра́д. ͗ жва боу́деть д͠ша моѧ́ те
бе дѣлѧ. быⷭ же є͗гда вн́де а͗враамъ въ
є͗гпетъ. Вдѣвше же є͗г́пт женꙋ
є͗го ꙗ͗ко добра бѣѧ͗ше ꙁѣло. ͗ вдѣша
ю кн͠ѕ фараѡ͗нов. ͗ похвалша ю къ
фараѡ͗ноу. ͗ ведоша ю въ домъ фара
ѡ͗нъ. ͗ а͗враамоу добр бы́ша є͗ѧ делма
͗ бы́ша а͗враамоу ѡ͗вца ͗ говѧда. ͗ ѡ͗
слѧта. ͗ ра́бы ͗ рабынѧ. ͗ мышата (!).
͗ вельблоуд. ͗ моу г͠ь б͠гъ моукам
вел́кым ͗ ꙁлы́м, фараѡ͗на ͗ до́мъ
є͗го. са́рры дѣлѧ жены а͗враамл̀. въ
ꙁвав же фараѡ͗нъ а͗враама ͗ рее є͗моу.
то́ сѐ сътвор м не повѣдавъ ꙗ͗коⷤ
жена т єⷭ. пото л рее ꙗ͗ко сестра
т єⷭ. ͗ поꙗ͗хъ ю собѣ женѣ. ны
нѣ сѐ жена твоѧ предъ тобою
по͗мъ ю, ѿ͗д же. ͗ повелѣ
фараѡ͗нъ моу́жемъ. а͗враама
дѣлѧ, проводт є͗го въ поусты
ню. ͗ женоу є͗го. ͗ все єл́ко бѣ
ѧ͗ше є͗моу. ͗ ло́тъ с н́мъ
28a
 ͗ вдѣ а͗г͠гла стоѧ͗ща бл̀ꙁъ ѡ͗дра еⷢ.
дръжаще мѣь нагъ въ рꙋцѣ своє͗
͗. ͗ вдѣвъ хетете͗. ͗ оу͗боѧ̀ сѧ ͗
въстрѣпѣта. ͗ реⷱ к нѣмоу аг͠глъ
гроꙁнама ꙭма въꙁрѣвъ на нь. ка
мо грѧдеш на мою ѡ͗брꙋенцю. въ
стрѣпѣтав же хетете͗. гла́с́
на ѡ͗трокы своѧ ͗ реⷱ. прꙁовте л͠ка
ѡ͗н же ꙁвахоу авраа́мл͗ пр͗де
реⷱ же к нѣ́моу хетете́ л͠ве повѣ
жⷣь на́мъ то̀ т єⷭ жена са͗. ѡ͗нꙿ же
реⷱ жена͗ м єⷭ. повноу же а͗враа̀моу
хетете͗ ͗ реⷱ ѻ͗трокѡⷨ своⷨ. дад
те моужоу поко́ да поеⷮ съ жено
ю свое͗ю. пре͗мъ а͗враа́мъ женоу
свою̀ саррꙋ по въ тоую нощь. є͗
фрон же с͠нъ хететее͗въ. прѣбысть
всю но́щь гроꙁою ѡ͗бдръжмъ.
въставъ же ꙁаоу͗тра реⷱ дроугоⷨ
сво͗мъ. соущⷨ с нⷨ. прꙁовѣ
те а͗враа́ма.  пршеⷣ авраа͗мъ.
пове́лѣ е͗моу сѣст̀. реⷱ же к нем
хетете́ рьц на́мъ ͗стноу еⷧ
вее ѿкоудꙋ пр͗дѣ ͗ коє͗ѧ стра
ны є͗с. ͗ ꙁа коѧ́ в́ны пршелъ єс
семо. ѡ͗нꙿ же рее ѿ халдѣ͗скыѧ
ꙁемлѧ̀ пр͗доⷯ ͗скоуще б͠а прꙗ͗т
тво́рꙿца н͠боу ͗ ꙁемл̀ ͗ мо́рю. сл͠ноу
же ͗ лоуне ͗ ꙁвѣꙁдаⷨ. ͗ пршеⷣ въ
ꙁвѣст м въ мѣстѣ семь по
ват е͗моу. ͗ въ́ꙁва́ мѧ ре́къ м
ꙗ͗ко да ͗ꙁы́дꙋ ѿ ꙁемлѧ своє͗ѧ͗. ͗ ѿ
рода своего̀. ͗ пршеⷣ ѡ͗брѧщꙋ
є͗го̀ въ ꙁемл̀ се̀ понеже ꙁдѐ по
вае͗ть. ѧ слы́шавъ с͠нъ хе
те͗тее͗въ. оу͗боѧ сѧ̀. реⷱ. ꙗ͗ко стра
шенъ єⷭ б͠ъ а͗враа͗мовъ. а͗ꙁъ́ бо в
дѣхъ є͗го. ͗ страⷯ ѡбдръ́жⷮ мѧ̀.
͗ мнѫ́ не бы́т б͠оу стра́шне͗шем.
пае того б͠а реⷱ къ а͗враа͗моу. каⷦ

28b
є͗го в́дѧ ьтеш. а͗враа͗мъ же реⷱ жрꙋ
є͗моу ͗ тако м млⷭтвъ бы́ваа͗ше.
г͠ла є͗моу хетете́ пр͗м ѿ дом
мое͗го. ѡ͗вень два̏ на десѧⷮ.  сеⷣмь
юнець. ͗ прнес жръ́твоу б͠оу сво
е͗моу ͗ м͠л е͗го ꙁа мѧ да мѧ не оу͗бїеⷮ.
͗ вꙁемъ ж͗во́тнаѧ въꙁы́дѣ на горꙋ
вы́со́коу. ͗ прнесе жръ́твоу г͠оу
б͠оу. ͗ ꙗ͗вⷭ аг͠глъ г͠нь г͠лѧ е͗м. про
͑д̀ ꙁемлю̀ въ длъготоу е͗ѧ ͗ въ
шрноу е͗ѧ ꙗ͗ко тебѣ даⷨ ю ͗ сѣ
мен твоє͗моу͗ гл͠еть г͠ь. ͗ оу͗мно
жю тѧ ѕѣ́ло̀. ͑ оу͑до́сто͗ть сѣмѧ
твое͗ ꙁемлю сїю. ͗ не ͗мамъ ѻста́
вт тебѣ дондеже съвръш͗
т м̀ всѧ̀ е͗л̀ко гл͠ахъ тебѣ. даⷭ
же хетете̀ а͗враа͗моу ѿ д͠не того.
•о͠• юне́ць.  юнець. •м͠• ͗ ѡ͗вець •р͠•
͗ ра́бъ •в͠і• ͗ ꙁаповѣда е͗моу г͠лѧ.
ꙗ͗ко сеⷣмы д͠нь хо́щоу въꙁмеш ѿ до́
моу мое͗го десѧтоє̀. ͗ прнос́ш
жрътвоу б͠оу свое͗моу. ͗ реⷱ е͗моу хе
тете́ се всѧ ꙁемлѧ̀ прⷣѣ лцемъ
тво͗мъ єⷭ. гдѐ оу͗бо т єⷭ оу͗гоⷣно
всел сѧ съ женою с́. ͗ съ о͗тро
аты же ͗ съ скоты сво͗м.  съ
всем ͗же сꙋⷮ пѡⷣ тобою͗. се̏ оу͗бо мы̏
раб тво̀.  пршеⷣ авраа́мъ въ
сел сѧ на́ ́стонцѣ а͗мъвр͗
стѣ. ͗же̏ каꙁае͗т сѧ стоуденаѧ
во́да. ͗бо́ амꙿвр͗ по ѧ͗ꙁы́коу с́
рьскомоу. тако скаꙁает сѧ мъ
гамъ. ͗ мъвр͗. ͗бо мъгамъ на
рет сѧ во́да. а͗ мрⷡї, стдено го
тово же гл͠еть сѧ мамврї. прошеⷣ
же а͗враа́мъ ꙁемлю́ въ длъ́готоу
͑ въ шротоу е͗ѧ̀. ͑ всел сѧ оу͗ дꙋ
ба а͗мврїска. ͗мѣꙗ́ страннолюбїє
беꙁъ конца. реⷱ же а͗враа́мъ ко лотꙋ.
е аⷣ ⷪ предана м єⷭ всѧ ꙁемѧ. ͗ꙁъбра́въ

28c
въсел сѧ ́деже оу͗годно т єⷭ. в
девъ же лѡⷮ ꙁемлю соⷣмьскю кра
снѣшꙋю пае всеѧ̀ ꙁемлѧ. во́ды
͗мѣю͗щ жвотны̀. ͗ рѣка їорⷣа
нъ о͗бъ́хо́дѧщ. по срѣд же о
вощїа плоⷣвтаѧ̀ всѧкаѧ̀. ͗ дово
лно рещ поⷣбѧщⷭ раю б͠жїю. не бѣ
тамо ѡ͗пеалт моужа̀. но лю
бт ͗ веⷭлт сѧ въ не̀. а е
ловецѣ въ соⷣмѣхъ лоукав ͗ грѣ
шнц прⷣѣ бг͠омъ. ͗ всел же сѧ
лотъ посрѣд ⷯ. ͗ поѧ жен ѿ ѧ
ꙁыка того̀. є̀гда раꙁл сѧ лоⷮ
ѿ авраа́ма. реⷱ г͠ь б͠ъ а͗враа͗м. се а͗ꙁъ
поставлю ꙁавѣтъ мо̀ с тобо
ю въ рѡⷣ вѣны̀. блгⷭвлю тѧ ͗
боудеш блвⷭенъ. ͗ боудеⷮ ͗мѧ
твое͗ а͗враа͗мъ. ꙁане ѿц͠а скаꙁаеⷮ.
ѿц͠ь мно́жьствоу. ͗ ѿц͠ь высоⷦ
ꙁане ѿц͠а мно́гыⷨ ꙗ͗ꙁы́коⷨ положⷯ
тѧ. въꙁра͗стѧ тѧ ͗ оу͗множю
ѕѣло̀ н͠нѣ првѣд ѡ͗слѧ сво
е͗ въꙁм о͗дѣанїа мно́гоцѣнꙿнаа
͗ хлѣбъ ͗ вно ͗ бртвоу въ рꙋ́
цѣ. ͗ въꙁы́д́ въ фамрскоу
ю горꙋ. ͗ стан на камен. ͗ гла́
с тр̏щ. л͠е б͠жї. л͠е б͠жї.
л͠е б͠жї͗. ͗ꙁыдеть ѿ севръ́скы
ѧ страны́ го́ры. л͠къ двї. нокт
е͗моу в лакоть. власы гла́вы́ его ͗
брады. до ногоу єго. ͗ не оу͗стра
ш сѧ е͗го̀. но́ въста́въ. нокт є͗
мо (!) обрѣж. ͗ власы є͗м поⷣстрї
ꙁ. ͗ дажⷣь хлѣ́бъ ͗ снѣсть.  в
но пе͗ть ͗ блвⷭшⷭ ѿ него.  бꙋ
деш блвⷭнъ, е̏ мелхседѣкъ.
нарет сѧ беꙁъѿ͠енъ ͗ беꙁъ
мт͠ренъ. ͗ беꙁъроденъ. поⷣбѧⷭ
сн͠оу бж͠ю͗. мат же є͗го бѣ̏ше са́
лмъ нарцае͗маѧ̀. по ́мен граⷣ еѧ.

28d
ѿц͠ь же є͗го нарцаше сѧ ѻседекъ. рѡ́
д же с͠на два̏. є͗днаго̀ на́рее седекъ.
а͗ дрꙋгаго мелхї. бѣх же ꙗ͗вестве
н тї ͗ браⷣ ⷯ. пра́внꙋкъ же бѧше
невро́товъ̀. ѡ͗седекъ царь. тⷨѣ͗
въ полатѣ веселѧше сѧ. ѿ невро́
та прѣбы́вающе цртⷭвоваа͗хоу.
оу͗бо̀ цртⷭвоу вавѵ̈лонскомоу вла
дѧщꙋ. въ є͗днъ же д͠нь реⷱ ѡ͗седеⷦ
ц͠рь. мелхю с͠но своє͗моу. адо. ѡⷩ
же реⷱ то єⷭ ѡ͗͠е. реⷱ е͗моу ͗д въ во́
лы на́ша въ л́лею́ (!). ͗ првед м
сеⷣмь десѧⷮ юнець. ꙗ͗ко да жрꙋ вел́
комоу б͠оу кроноу ͗ про͗мъ.
оу͗бо мыслѧ на́ брань по͗т. їа
слы́шавъ мелх̀. ͗ бдѣ̀ въ но́щь
ѡ͗ноу. хо́тѧ ͗сплънт ꙁаповѣ
д ѿц͠а своє͗го̀. быⷭ же таѧ но́щь
прѣлоунꙿнаѧ ͗ вⷭѣтлаѧ̀. ꙁвѣꙁды
ѕѣло свѣтлы. ͗ вде мелх͗ ͗ дї
в сѧ. ͗ реⷱ въ себѣ̏ мыслѧ̀. ꙗ͗ко тво́
рець на сⷯ повае͗ть вѣщехъ.
въꙁвѣщꙋ оубо ѿц͠ꙋ мое͗моу. ͗ то
моу прнесемъ же жръ́твоу ꙗ͗же
хо́щемъ прнест беꙁъд͠шьныⷨ
б́гоⷨ. ͗ въшеⷣ реⷱ ѿц͠ꙋ свое͗моу.
ѿ͠е слоуша͗ мене. ͗ жръ́твоу юⷤ
хо́щеш прнест. прнесемъ
нбⷭномоу б͠оу. ͗ раꙁгнѣва сѧ ѡ͗ц͠ь
єго реⷱ къ́ нѣ́моу съ клѧтвою͗.
тако м вел́кыⷯ б͠ъ да не како ра
ꙁгнѣвавше сѧ сътрыють мѧ.
н͠нѣ же го́тово прнесꙋт ѧ въ
жрътвоу бг͠омъ. ꙗ͗коже ты̏
на́ б͠гы ͗ на́ мѧ лоукавно́ва. мелхї
 ͗дѧше въ галлею͗. ѿц͠ь же въ
шеⷣ къ цр͠ц салмѣ г͠ла. се аꙁъ
помыслⷯ є͗дного̀ ѿ сн͠овъ нашⷯ.
дат жрътв велкⷨ бг͠омъ.
люблѧше бо цр͠ца. мелхѧ. паⷱ

29a
седека. ͗ рыдающ реⷱ. вѣде ꙗ͗ко въ
ꙁлюбленаго м. с͠на хо́щеш жрет
ц͠рь реⷱ е͗́, не тако боудеть. но меть
немъ жребї. на мелха͗ меншаго
с͠на є͗ѧ́. є͗гⷣаже ꙋ͗вѣде͗ цр͠ца ꙗ͗ко грѧ
деть мелхї ѿ галлеа. реⷱ с͠ноу сво
е͗моу седекоу. сѐ братъ тво ͗ ꙋ͗
мрет хо́щеть ѿ ѻ͗ц͠а твое͗го.
быт е͗моу жрътвѣ. но̀ въста
въ срѧщ е͗го. ͗ повежⷣь е͗моу дѣ
ло. ꙗ͗ко да бежть во ͗ноую стра
ноу. да оу͗бѣжть помысла ѿц͠а
своего. ͗ въставъ седекъ ͗ ͗ꙁы
де срѣст мелхїа. ц͠рь же реⷱ к с́лъ
нымъ сво͗мъ. се а̀ꙁъ съетаⷯ
жрет с͠на свое͗го мелхїа. слы́ша
а͗хоу же с́лнї є͗го ѡ͗ жрътвѣ
цр͠ве. ада своѧ жрет съета
ша бг͠омъ. понеⷤ цр͠въ г͠лъ пре
воꙁможе. седекъ ꙗко сретѣ бра
та свое͗го мелхїа. ͗ повѣда е͗мꙋ
в́дѣнїє͗. ͗ внеꙁаа͗пꙋ съсѣде с ко
нѧ свое͗го. ͗ съвлее ѡ͗дежⷣоу ⷤ
бѣ̀ ѡ͗дѣанъ. ͗ воꙁлож на конь.
͗ реⷱ братоу свое͗мꙋ. воꙁемъ конь
͗ ѡ͗дежⷣоу. скотъ же ͗ л͠кы на́
ша. ͗ ͗д къ родтелема наю.
а͗ꙁъ бо въ е͗дно ѡ͗дежⷣ по͗дꙋ
въ ͗ноую странꙋ. ͗деже бо̀ нкто
вѣсть мене. ͗ тамо бꙋдоу про
сѧ . токмо да ꙋ͗бѣжоу ѿ горь
кыѧ см͠рт. ͗ въꙁемь седекъ.
всѧ же бѣша брата е͗го ͗ ѿ͗де
въ граⷣ. мелхї же стоꙗ͗ше слы
ша бывае͗мое рыданїє въ градѣ
ꙁа ада ходѧщⷯ сѧ жрет. ͗
бѧше мл͠тва мно̀га всемъ лю
демъ. събрахꙋ же вс дѣт сво
ѧ сломъ •п͠• ͗ стоѧхоу аю
ще црѧ дат жрътвоу с͠на своєⷢⷢ.

29b
потомъ ͗ тї да жрꙋть ада своа.
мелхїю же прѧмо градꙋ стоѧщꙋ
на горѣ. є͗͗ же н͠нѣ нарцае͗мѣ
є͗леѡ͗нъ. то горѣ мелхї полож
͗мѧ є͗леѡ͗нъ: ꙁане тамо ѡ͗брѣ
те млтⷭь. ѡ͗ смѧтенї же града
въꙁдохнꙋвъ ͗ въꙁрѣвъ на н͠бо.
͗ съ слеꙁам ꙁемлю ѡ͗мовъ.
͗ с́це велм въꙁдохноувъ. въ
ꙁъп. ꙭ͗ на нб͠с ͗мѣю. ты
є͗с б͠ъ сътворвы н͠бо сл¬͠нце
же ͗ лоуноу ͗ ѕвѣꙁыⷣ. мнѧщꙋ
м ꙗ͗ко болша тебѣ паⷱ всⷯѣ б͠ъ
ꙗ͗ко дѣла твоѧ ꙗ͗влѧють с́лꙋ
твою. а͗ще б͠ъ є͗с поваꙗ
въ выше тѣⷯ ͗ хощеш мѧ тво
є͗го раба быт. не преꙁр прно
шенїе мое. но̀ ꙋ͗слыш мѧ въ
с̀ аⷭ. ͗ да погыбнеть граⷣ съ̏.
съ богы ͗ съ всѣм вѣрꙋю͗щм
ⷨ. ͗ бывшꙋ сло́вꙋ быⷭ въ градѣ
салмѣ трꙋсъ. ͗ съкрꙋш сѧ
весь граⷣ сълмъ внеꙁаа͗пꙋ. ͗
всⷯѣ ꙁемлѧ жвыⷯ пожреть.
В́дѣвъⷤ мелхї страшноє ѻ͗но̀
в́дѣнїе. дв сѧ. ͗ ꙋбоꙗ͗ сѧ
б͠а тво́рца н͠бꙋ ͗ въставъ ͗
де на тамрскꙋю горꙋ. ͗ вшеⷣ
ѿ ѣверскыа страны горы
в долъ. ͗ быⷭ тамо •м͠• лⷮѣ. не
бесѣдовавъ съ л͠комъ. то̀ н
͗ꙁыт ѿ тоудꙋ. но̀ бѣ̀ ꙗ͗ды
былїє ͗ воды пїа дондеже послаⷭ
к немоу а͗враа͗мъ. ꙗ͑коже є͗мꙋ
реⷱ г͠ь б͠гъ. вꙁѧтъ бо̀ а͗враа͗мъ
ѡ͗слѧ свое. ͗ рꙁы мно́гоцѣнъ
ныа. ͗ хлѣбъ ͗ вно. ͗ брытъ
воу. ́це же реⷱ е͗моу а͗н͠глъ г͠нь.
вшеⷣ на горꙋ ͗ стан на камыцѣ.
͗ глас тр̀щ. л͠е б͠жї. ͗ ͗

29c
ꙁыдеⷮⷮ к тебѣ л͠къ дв̀ ͗ влас гла́
вы є͗го̀ ͗ бра́ды ѧ͗веныѧ̀ до ногоу єⷢ
͗ нокт є͗го по лактю̀. ͗ да не оу͗
бо͗ш сѧ є͗го. повъставъ оу͗рѣ
ж нокт є͗го ͗ власы́. ͗ ѡ͗бла́ц
є͗го̀ въ р́ꙁы̀. ͗ дажⷣь є͗моу ꙗ͗ст
͗ пт. ͗ блвⷭшⷭ ѿ него̀. ͗ бꙋ
деш блвнⷭъ. ꙗ͗ко є͗ре͗ єⷭ б͠а вы́
шнѧго. ͗мѧ моужю мелхседеⷦ.
͗ сѧ̀ сътво́р а͗враа́мъ. ͗ ͗ꙁы̀
де к нѣмоу мелхседекъ. кто̀
ты є͗с. а͗враа̀мъ же ѿвѣщавꙿ
реⷱ. л͠къ є͗смь ѿ б͠а посланъ. ꙗ͗ко да
постргоу вла́сы твоѧ̀. ͗ нокт
твоѧ оу͗рѣжю. ѡ͗н жѐ рее кы̀ б͠ъ
посла тѧ. ѿвѣ́ща а͗враа͗мъ б͠ъ
творець нб͠оу ͗ ꙁемл̀. ͗ морю.
сл¬͠нцꙋ же ͗ лоунѣ ͗ ѕвѣꙁдаⷨ. тъ̏ м ꙁа́
повѣда ͗ска́т тѧ. ͗ паⷣ а͗врааⷨ на́ лц по
клон сѧ г͠оу реⷦ. г͠ б͠е творце н͠боу ͗ ꙁемⷧ̀.
млⷭтⷡ м бд. ꙗⷦ в́деⷯ двнаа́ на моⷤу сеⷨ.
тъгⷣа мелхседеⷦ прде къ а͗враамꙋ. ͗ прїеⷨ
авраа́мъ гла́воу єⷢ оу͗реꙁа е͗м власы ͗ нокⷮї.
͗ реⷱ е͗моу ꙗ͗ко да прнесꙋ хлеⷠ ͗ в́но  масло̀.
оу͗бо да прⷱстмъⷭ ꙗⷦ повелѣно м єⷭ ѿ б͠а.
ѿвѣща мелхсеⷣкъ реⷱ е͗м. мнⷮ мⷭ ꙗко •м͠•
лⷮѣ маⷨ въ горѣ се́. ͗ не вдⷯѣ л͠ка раꙁвѣ
тебѣ днⷭь. ть нї хлѣⷠ въндѣ въ оу͗ста моѧ.
є͗гда̀ оу͗бо велш ꙗⷦ б͠ъ т єⷭ ꙁапрѣтлъ.
ꙗⷦ вел́ш сътво́рю. но прѣжⷣе пожрꙋ
ѡ͗нⷯ г͠оу б͠оу мое͗мꙋ. ͗ та́ко прⷱстм сѧ̀.
 вънесъ въ ѡ͗кно́ ка́мен вло́ж хлѣ́бъ
͗ вно̀ ͗ въꙁла ͗ ма́сло̀. ͗ въꙁнесе жрътв.
͗ поклоншѧⷭ до ꙁемлѧ гвⷭ. а͗враа́мъ оу͗бѡ́
͗ мелхсеⷣкъ. ͗ ѧ͗дꙿше въꙁвеⷭлстаⷭ. ͗ въ
просⷤ его а͗враа́мъ. ѻ рожⷣенї еⷢ ͗ ѡ͗ градѣ
͗ о въхо́жⷣенї горы каⷦ вънде вꙿ ню. ͗сповѣ
да е͗моу мелх́сеⷣкъ. въсѧ ⷤ ѡ͗ неⷨ. го́ра ѧⷤ прⷣѣ
лежⷮ къ салм. како нареⷱ ю млтⷭь. ꙁанеⷤ
ѡ͗брѣтоⷯ реⷱ млтⷭь на не̀. ͗ слы́шавъ а͗врааⷨ
та́ всѧ̀. поклон́ сѧ г͠в г͠лѧ. ͗бо́ н ве́л
ко м єⷭ ͗ꙁыт ѿ ꙁемлѧ̀ халдѣїскыѧ̀.
͗ о͗брѣст б͠а творѧщааⷢ двꙿнаѧ̀ сего раⷣ ̋
оу͗бо. накаꙁꙋю сѧ не ве́лемоуⷣроⷭтꙿво́ват.
не оу͗бл͠годартⷭ б͠ъ ѿ л͠ка. єⷨмлⷤ б͠ъ блгода
рⷮ л͠ка. състав же а͗врааⷨ дават мльх

29d
сеⷣков десѧⷮє ѿ дом своє͗го. сеⷢ рад̀ бл͠жены̀
па́велъ въспомнаєⷮ въ пїсанⷯ г͠лѧ. пр
͗моваѧ̀ десѧⷮкы̀ десѧтке͗т сѧ. ͗бо а͗врааⷨ
десѧткоа͗ше дⷨо́ хететеѡⷡ. тъ̏ же па͗кы̀
десѧтковаашеⷭ ѿ мелх́седека⁘
Тако і͗ х͠с всеⷨ сы̀́ творець. ͗ всеⷯ пр́ноⷲнїє пр
͗моваа́ прнесе ͗ то̀ два̏ горлща. по
ꙁаконоу жръ́твѣ. їа бо ѻ хⷭѣ. ͗ въ теⷨ ꙗ͗влѧ
ют сѧ всѧкаа. мелхсеⷣк же блⷭв авраа͗ма̀  ͗мѣ
нова єⷢ а͗врааⷨ. ͗ въ с͠на е͗го блвⷭ. ͗ сѣменї єⷢ блвⷭе
нїе пра́веⷣны́ прореⷱ. ͗ ѿ тоⷢ д͠не прхожⷣааше
а͗врааⷨ блвⷭтⷭ. ѿ мелхсеⷣка. въꙁвратⷤї сѧ авраⷨа.
ѿ мелх́сеⷣка въ мⷭѣ своѐ. славѧа͗ше б͠а. ꙁане ѻбрѣⷮ
моужа въ ꙁемл̀ хаⷧде͗сте̀. сла́вѧще г͠а б͠а
пресел же сѧ а͗враа́мъ ͗ пр͗де ͗ всел сѧ
въ гара́ры. ͗ бѣ̏ въ гарарѣⷯ цртⷭвоуѧ
авмѣлеⷯ ц͠рь. сътворшаⷤ ѡ͗тро̀ц
а͗враа͗мо́в ра́спрѧ сь гарѧрѧны ѡ͗ ͗сто́
нцⷯѣ. не ѡ͗ставлѧхꙋ бо̀ тарарѧне
ѻтро́кы̀ а͗враа͗мовъі. напо́т скоⷮⷯ
͗ быⷭ распꙿрѧ велѧ̀ посрѣд ⷯ ͗ пораꙁ
ша вельбоуды. ͗ проаѧ̀ скоты а͗враа́
мовы́. ͗бо гарѧрѧне оу͗мро́ша въ гнѣвѣ.
ѡ͗ стоⷱнїцѣ клѧтвенеⷨ. ͗ꙁы́дѣ а͗вме
лⷯѣ ц͠рь рарьскы̀. ͗ ͗спровергаѧ ⷯ. ͗ гонѧ
ѡ͗трокы̀ а͗враа͗мовы. ͗ пршеⷣ а͗враа́мъ
съмр гнѣвъ ͗ сътво́рша стꙋ
дѣнець клѧтвоу сътво́ршѧ о͗ба ͗
а͗враа͗мъ же ͗ гражане є͗раръст͗.
ꙗко не быт распр в нхъ ѿ того
д͠не. того рад̀ нарее сѧ ͗мѧ стоу
денцоу. тоуденець клѧтвены́.
͗ жръ́тъ же а͗враа́мъ г͠оу б͠оу. по
гыбше͗ клѧ́твѣ на стденц. ͗ ѧ͗
вⷭ е͗моу г͠ь б͠ъ г͠лѧ сце. не бо сѧ а͗враа͗ме
мъꙁда т єⷭ мно́га ѕѣло̀. ͗ реⷱ а͗враа́мъ
се а͗ꙁъ пощаю (!) сѧ бесаденъ. ͗ реⷱ е͗моу не
тако єⷭ. ͗ въꙁꙿврат сѧ а͗враа͗мъ
въ мѣсто своє́ ͗ быⷭ по сⷯ. реⷱ к немꙋ са
рра жена є͗го. се аꙁъ състареⷯ сѧ ͗ бе
ꙁаⷣна ѿ тебѣ поущаю сѧ. въꙁемъ
оу͗бо а͗гароу, рабынѧ м ͗ боуд с нею̀.
є͗да како ѿ неѧ въꙁвⷣгне́ш семѧ.

30a
͗ оу͗досто͗ть все жтїє твоє́.  не
хо́тѧа̀ше а͗враа́мъ. дондеже шеⷣ
къ мелхседекоу ͗ ͗ꙁреⷱ є͗моу дѣ́ло. реⷱ
є͗моу мелх́сеⷣкъ. сътво́р по г͠лоу же
ны твоеѧ̀. а͗ꙁъ бо в́дѧ два̏ людна ̀ (!)
ѿ тебѣ ражаема. є͗днъ оу͗бо свѣ
телъ ͗ бл͠гооу͗хане́нъ. а͗ дроуг̀
теменъ ͗ смѣрдѧщь. ͗ смѣшьⷭ
авраа́мъ съ а͗гарою́.  ро́д̀ с нею͗
͗ꙁмалѧ̀.

Пръвѣє бо̀ ꙗ͗коⷤ вѣщає͗ть і͗ѡ͗сфъ. а͗враа
мъ б͠га тво́рца проповѣда. ͗ пръвѣє шеⷣ
въ є͗гпетъ. ́сло ѕвѣꙁдъ ꙁако́ннцю
є͗гптѧны наоу͗́. тѣ́мъ любмъ
͗ прѣпоествъ ͗мъ бы́въ. помол сѧ
є͗моу ц͠рь. да бы є͗го слы́шат ѕвѣꙁдо
сло́вє. ͗ влъшꙿвленїє. ͗ соу́щоу є͗мꙋ
пре͗скоустелемъ ͗ халдѣє͗мъ. ѕвѣ̀
ѕдосло́вє ͗ влъшвъленїе ѿ магоусѣ.
ре́кше ѿ пръсѧнъ наѧтъ быⷭ. ͗бо пръ
сѧнѣ въ своє͗ странѣ магогъ нарю
т сѧ. ͗ ꙁвѣѕдосло́вцем же. ͗ влъхвоⷨ
събра́вшм сѧ. ц͠рь коу́пно съ а͗враамѡⷨ
͗ съ болѧры сво͗м сѣде. ͗ всѣмъ оу͗млъ
кноувшмъ. а͗враамъ рее. оу͗вѣда
т хо́щоу ѿ ваⷭ премоу́дрї. а͗ще може
те реенїе влъшвенїє. комоу ѕло̏ ство
р͗т. ͗л добро по ваше вѣрѣ. ѿ н́
хъже ѿвѣщавъ є͗д́нъ є͗гптѧннъ.
ѕвѣꙁдосло́вець ͗ влъховъ рее. ѡ͗ вел
кыхъ ͗ ѡ͗ ͗стовыⷯ на́мъ скаꙁанїе. бл͠гоє
пьщеванїе оу͗телю бꙋд. ͗ подобно
є͗сть несоже тебе оу͗та͗т. соу́
щаа в наⷭ не͗ꙁрееннаа. всѧ соу́щаа л͠кы
͗ роженїе. ͗ мармѣнїю работаю͗ще
невъꙁможноє л͠коу оу͗бїеноу бы́т.
л оу͗мрет прежⷣереенїа. а͗враамꙿ же
рее, въ ͗стнноу прелщенъ бы́сть

30b
сѐ ͗ꙁг͠лат. не вѣды ꙗ͗ко прсоудї ц͠рѧ
͗ꙁрее. ꙗ͗ко на л͠кы ѡ͗бласть ͗мы ц͠рь
негодовавъ. къ ѕвѣѕдосло́вцю реⷱ. н͠нѣ
оу͗бо̀ а͗ще прꙁовоу є͗д́ного ѿ вноватыⷯ
л͠къ. ͗ внемъ всѧ пред анам ре́еш.
жвота времен ͗ма́ть. л не ͗мать
а͗ꙁъ протвоу семоу сътворю бы́т. ͗
мже ꙗ͗вѣ ѡ͗бленъ лжемъ бы́сть.
͗бо̀ а͗ще ре́еш є͗моу. є͗ще вре́мѧ ͗мать
ж́ꙁн. въ ско́рѣ повелю є͗моу оу͗бїенꙋ
бы́т. ͗л не ͗мѣт є͗моу временъ
про́хъ. да ͗ꙁъг͠леш ѡ͗ба́е въ се аⷭ
ѡ͗ногоже ѿпоущꙋ ѡ͗соужⷣенїа. тебеⷤ
ꙗ͗ко лжесло́воуѧ ж́ꙁн оу͗сѣкноу. ͗
бо твоѧ см͠рть прѣтръпть всѧ н͠нѣ.
ꙗ͗ко н є͗дноѧ ͗стнныѧ рѣ ͗маⷮ.
͗ ꙁвѣѕдосло́вїѧ. ͗ ѡ͗поустошнословїѧ
͗ ѡ басносло́вїа твоє͗го. с же ц͠рю ре́
кшю. є͗гптѧннъ въстрепетавъ
па́дъ н́ць молѧ сѧ, да млⷭть оу͗лꙋⷮ
то́ же ͗ подобнї моудрец є͗го. ͗ ц͠рь
а͗враамоу блгⷣть ꙗ͗ко оу͗телю въꙁда
въ. ͗ прелесть ꙗ͗вѣ ꙗ͗в́т раꙁмышле
нїємъ. а͗ ѡ͗ поустошьсловесныхъ по
молв сѧ прост ͗хъ. посмѣꙗ͗в сѧ
бесловеснѣ ͗хъ вѣ́рѣ. ꙗ͗ко некрѣпка
є͗сть. ͗ лю́д прелщаа. ͗ повелѣ ц͠рь
по накаꙁанїю а͗враамлю̀ првест є͗
тера. дре́вле ѡ͗сꙋжⷣенна ѡ͗гнемъ съ
жꙿженоу бы́т повелѣ. прⷣѣ всѣм
͗спытат рожⷣенє є͗го ͗ смръть.
ѡ͗ немже раꙁꙋмно ͗спытавшмъ
͗ ре́кшмъ, ꙗ͗ко ѡ͗гнемъ сожеженъ
оу͗мреть. ржтⷭво є͗го наводѧще. ͗
мѧ є͗го ͗ꙁвѣщає͗ть с̏ ꙗ͗вѣ. но̀ ͗ є͗ще
͗ма́ть лѣ́та жвотныⷯ. ͗ не пр
шествова времѧ смрът є͗го. ре́е
ц͠рь а͗ꙁъ сего ѿведоу ѿ ѻ͗гньныѧ смръ
т. повелю водою є͗моу оу͗мрет. да
вамъ дѣломъ прⷣѣпоставлю ꙗ͗вѣ̏.

30c
ꙗ͗ко мо́жеть то̀ лю́бо. кромѣ рожⷣе
нїа бы́т. ͗ та́ко ѡ͗бл ⷯ бъшю.
ѡ͗ врѣменехъ ж́ꙁн. прорцанїе. ͗ ѿ
см͠ртнаго ѿвѣта. оу͗млъкноувшⷨ
же всѣмъ а͗враа͗мъ наѧтъ г͠лат. ве
л́кы ͗стннолю́бе ц͠рю. в́жю
тѧ пеешⷭ ѕѣло. ѡ͗ преⷣлежащеє ͗ꙁы
сканїе ͗стовѣ͗шеє. а͗ꙁъ т ͗сповѣ
дѣ въ скорѣ ͗стнꙿствоуѧ. ве́сма
ꙗ͗ко ͗стннѣ сы́ ра́бъ. ц͠рь же реⷱ. ве́
лю блгⷣть се̏ сътворш м. ѿвѣ
щавъ а͗враамъ рее. не то́ю л͠ц ͗мѣ
ю͗ть рожⷣенїе. но̀  ͗нѣм, ͗ скот ро
жⷣенїемъ повноую͗т сѧ. л͠ц бо̀ въ се
бѣ ͗моу́ть свободоу. рожⷣенїемъ непо
вноующе сѧ. ꙁане роженїю ѡ͗ного ста
рѣ͗шаго. є͗же є͗сть раꙁмышленїе. ͗
самоволнаа же бг͠омъ. дана намъ. тѣ
мъ скотны лоу́ш соу́щ. ͗ властїю
оу͗бват. мы бо̀ та ͗мамъ. нашаⷤ
вла́сть є͗сть на нⷯ. ты̏ па́кы лоуш
є͗с наⷭ ͗мы вла́сть. ꙗ͗ко оу͗бо мысмы
шленїємъ. нѣмыⷯ ско́тъ лоу́ш сꙋще
ѡ͗бладає͗мъ. та́ко ͗ ты̏ ц͠рю лоу́ш
 сы́ по древнемоу словес вла́сть ͗
ма́ш. та́коⷤ оу͗бо̀ лоуш тебе не е
ловѣкъ, но̀ б͠гъ нев́дмы. ͗ творе
ць всѣмъ влⷣка. оу͗ негоⷤ ͗ полеꙁноє про
с́т подобає͗ть. множаша та
ковыⷯ ͗ꙁъг͠ла а͗враамъ. ѕвѣꙁдосло
вноую мы́сль цр͠ев даръствовавъ
многы є͗гптѧны прведе на бл͠гое
стє. ͗ съгрꙋбвшю ⷯ ра́ꙁꙋма ͗ оу͗е
нїа ѡ͗ ѕвѣꙁдоꙁаконꙿствї. ͗ ѡ͗ ѕвѣꙁдо
сло́в. ͗ ѡ͗ влъшвенї. ͗справ г͠ла
ѡ͗ моуж многа єⷭ ра́ꙁньства. про
межю ͗стннѣ  ѡ͗бы́а. ͗бо̀ ͗ст
нна ͗скрьне ͗скома всѣмъ ѡ͗брѧще
т сѧ. ѡ͗быаⷤ, ꙗ͗коⷤ є͗сть внемлет сѧ.
л ͗стнна, л лжа. не͗спытанно

30d
в собѣ ѡ͗бдержт сѧ. ͗ не͗стнноу сꙋ
щемоу вѣдає͗ть. прїм не лжею послѣ
доує͗ть. н бо̀ ͗спытанїє непрїатно
таковы вѣрова во́лею. дре́вле є͗го бы́
вшмъ. неꙗ͗вмо̀є оу͗полоуть. свою
предавъ надежⷣю. ͗ нѣ́сть въ скорѣ
͗ꙁꙿвлещ сѧ ͗же ѿ надежⷣа. а͗ще ͗ болшꙋ
є͗моу покаꙁꙋє͗т сѧ боу́є͗сть. ͗ посмса
нїе є͗сть. то оу͗бо̀ въ є͗ллнѣхъ соу́щ
оу͗енїе. ͗ блѧ́дꙿство ꙁла́го бѣ̀совьѧ
є͗сть г͠лю. ѡ͗в же ͗хъ мно́гыѧ бо́гы
нарекоша. ͗ тѣмъ мръꙁкымъ сꙋщї
грѣшнымъ. ⷤ ͗хъ подобїѧ хотѧ тво
рт. да не стыдт сѧ є͗же єⷭ прнⷭо
л͠коу подобїе ба́сноє. слов́мыⷯ бо́
гъ ͗мѣю͗щмъ ꙁлоє ͗ не́стоє жтїє
а͗ є͗же не стыдѣтⷭ. н покаꙗ͗нѧ
надежⷣа всѣмъ таковы єⷭ г͠лѧ. ͗ма
рмѣню же съдѣлавшї. пре́лесть
нѣкоую гл͠емоую рожⷣенї. є͗ѧже
ра́ꙁвѣ несоⷤ пострадат. л твор́
т могоуще комоу. любо ꙁнаменосло
вѧть. ͗ въ таковоую пре́лесть, ͗
нее́стїе въпадаю͗ть. мнѣвъ бо̀ нѣ́
кы. ꙗ͗ко раꙁвѣ рожⷣенїѧ. кро́мѣ ͗
мармѣнї. нктоⷤ н сътворт.
н пострадат вла́сть ͗ма́ть, ѡ͗
ба́е въ скорѣ ꙗ͗ко скотна, на грѣхѡ
ванїє прхо́дть. ͗ ѡ͗грѣховав сѧ
не поклонет сѧ бо́шью, ѡ͗ нхъже
нестова сѧ. ѿвѣта несловеснаго
͗мы. ꙗ͗ко ѿ рожⷣенїа та творть
ноу́жⷣею. ꙗ͗ко роженїа ͗ не престав
т не могы. ͗ срамъ ͗ма́ть ѡ͗ н́хже
ѡ͗грѣхова сѧ. є͗тер же нераꙁꙋмна
татбою ꙗ͗ко вѣщаю͗ть ͗ беꙁбоⷤно
ꙗ͗ко ѡ͗ собѣ всѧескаа бы́ша. ͗ съ
твор сѧ, н є͗дномоуже ͗мѣю
щ г͠а ͗ влⷣкꙋ. его ра́д оу͗бо̀ не въ ско
рѣ л. а͗ще ͗ н бо́шею. ѡ͗ таковыⷯ
[31b]

о фꙋлсѣ⸱ ⷤ прѧ͗ всю ꙁемлю̀ окьѧню.
Слѡⷡ҇. два десесѧⷮ етврътоє.
 потом же црⷭ҇твова с́ръ. ͗ по с́рѣ цртⷭ҇во-
ва ѡ͗ръ. ͗ по ѡ͗рѣ цртⷭ҇вова флсъ. ͗же
прѧ с́лою нѣкоєю всю̀ ꙁемлю̀ ѡ͗кїаню.
 ѿтѹде ѡ͗братв сѧ прїде на а͗фр-
кїскѹю ꙁемлю̀. влъхвоватъ въ сла-
вѣ. ͗ жрътвѹ сътворвъ. птааше
гл͠ѧ. повѣжь м лжвы бо́же пр-
сфоне, ре́кше слн͠це. ⷤ по въꙁдѹшно-
мѹ пѹт тееш сѧѧ сѧ. ктѡ̀
прⷣѣ мо͗мъ црⷭ҇твомъ, въꙁмо́же побѣ-
дт всѧ страны. ͗л кто по мнѣ.
ѿвѣща є͗мѹ с́це. пръвоє б͠гъ. потоⷨ҇
сло́во. ͗ д͠хъ с н́мъ. ѡ͗ба вкѹпѣ є͗д-
носѹ́щна. є͗гоⷤ дръжава вѣна. ско́ры-
ма но́гама. влец сѧ свѣне мрътвее
не вѣс сѧ то̀ прашаа. ͗ а͗бє ͗ꙁлѣꙁъ
ѿ влъхвованїѧ. прведе є͗дного ѿ
своⷯ. ͗ ѹсѣкнѹ  на а͗фрк͗стѣ
ꙁемл̀. с́ же пръвоє дре́внѧѧ цртⷭ҇ва
є͗гпетⸯскаа, манфонъ спса. в негоⷤ
кн́гахъ ͗нако гл͠ють. ͗мена пѧть
прехо́днⷯ ѕвѣѕдъ нарцѧє͗маго кро́-
на. проꙁва, а͗мпо́нта. а͗ дыѧ. фа-
є͗фонта. а а͗рѣѧ пѹроѧ. а͗ а͗фрод-
ть. предо́браго а͗ є͗рмїю блещащагоⷭ҇: 
По тⷯѣ же лѣ́тѣⷯ. цртⷭ҇вова є͗гптѧ-
номъ пръвеє. ѿ колѣна ха́мова. со-

[31c] стрось ͗менемъ. ⷤ въѡ͗рѹжв сѧ
воє͗ва на а͗сѷрѧ. повнѹѧ  халдѣѧ
͗ пръсы до вавлона. та́коⷤ ͗ повнѹ-
͗ а͗сю всю. ͗ є͗вропь ͗ скѹфю. ͗ мо-
ѷсю, і͗ ꙗ͗ко ѡ͗брат сѧ въ є͗гпетъ,
ѿ ꙁемлѧ̀ ͗скѹ͗скы. ͗ ͗ꙁбра пѧ́ть ты́-
сѹщь мѹ́жь ѹ͗ношь. ꙗ͗же прведъ
повелѣ ͗мъ ж́т въ пръсдѣ. да́въ
͗мъ ꙁемлю̀ тѹ. ю͗же ͗ꙁбⸯра́ша са́м
тѣ жвѹть  ͗скѹфтъ (!). ѿ толѣ
въ пръсдѣ да́же ͗ до селѣ. ⷤ проꙁва-
н бы́ша ѿ пръсъ. парф є͗же пръскыⷨ
ꙗ͗ꙁы́комъ скѹ́ф. ͗же р́ꙁꙋ, ͗ бесѣ-
дѹ ͗ ꙁаконъ ͗мѹ́ть скѹ́фескъ даже
͗ до селѣ. ͗ ѕѣло сѹ́ть храбр на рать
ꙗ͗коⷤ ͗родть (!) мѹдры спса: 

о͗ рѣмѣ͗. ⷤ скаꙁа тр велкыѧ̀
слы̀ сѹщаѧ̀. є͗дно божество̀:.
сло́во, два десѧⷮ пѧ́тоє.
Въ лѣта же пре́жⷣерееннаго. состра
цр͠ѧ. бѣ̀ є͗рмнъ. тревелкъ є͗гптѧ-
номъ. мѹ́жь д́венъ ͗ мѹ́дръ. ͗же
скаꙁа тр̏ вел́кыꙗ с́лы сѹ́ща.
неꙁⸯрекома ѕжⷣтелѧ ͗мѧ.
є͗дноⷤ бжтⷭ҇во повѣда сѹ́ще. тѣ-
мже ͗ проꙁванъ бы́сть ѿ є͗гптѧ-
нъ. тревел́кы є͗рмсъ. скаꙁѹєть
бо̀ въ раꙁлныⷯ своⷯ словесехъ. къ ѧ͗-
склпью. ѡ͗ бжⷭ҇твѣ с́цѣ. а͗ще не бы
строє͗нїє было. всѣхъ г͠а. ꙗ͗ко мнѣ ѿкры

[31d] словесе (!). н ва́мъ бы та́ко любы была.
да ѡ͗ нѣмъ въпрошає͗те. недостоно
бо̀ скве́рнымъ та́͗нъ повѣдат. но ѹ͗-
шма слы́шат то́ю:  Бѣ̏ свѣ́-
тъ раꙁꙋмны, пре́жⷣе свѣта раꙁꙋмнаⷢ҇.
͗ бѣ̀ ͗ пр́сно ѹ͗мь ͗ ра́ꙁꙋмь свѣтелъ.
а͗ ͗ного несоⷤ не бѣ. сего є͗д́нⸯство пр́-
сно в себѣ сы́. ͗ сво͗мъ ѹ͗момъ ͗ свѣ́-
томъ всѧ ѡ͗дръжа. ра́ꙁвѣ сего н а͗гге-
лъ н бѣсъ. н̀ ͗на ве́щь нкаꙗже, всⷯѣ
бо̀ г͠ь ͗ ѿц͠ь ͗ б͠гъ. всѧ ѡ͗ немъ  ѡ͗ него сꙋ-
ть. сло́во бо̀ є͗го прошеⷣ всѣ́хъ съверш-
тель бы̏. ͗ родтель ͗ ѕжⷣтель. въ
рожено вещ падъ. на роженѣ͗ водѣ
брѣжю водѹ сътвор. ͗ се рекъ помо-
л сѧ гл͠ѧ. ꙁаклнаю тѧ̏ нб͠о бг͠а вел́-
каго, мѹ́дроє дѣло, млⷭ҇твъ бѹ́д. ꙁа-
клнаю͗ тѧ ѡ͗͠е гла́се ⷤ прог͠ла пръвоє⸱
є͗гда ѹ͗твръд м́ръ ве́сь во́лею. г͠ла́сѣ́ 
ѡ͗͠ь ͗же прог͠ла къ ͗ноѧдомѹ (!) сло́вѹ
своє͗мѹ. с́ на ѹ͗лїана ц͠рѧ. ѿ прⷭ҇та-
го крла. пѹщає͗ма сѹ́ть на ꙋ͗каꙁа-
нїє ͗стоє. ꙗ͗ко ͗ тревел́кы є͗рм́съ.
не вѣды бѹ́дѹщаго. трⷪ҇цю є͗дносꙋ́-
щнѹ ͗сповѣда. състросъ же цр͠ь. по ѡ͗-
долѣнї прїмъ є͗гпетъ ͗ ѹ͗мре: 

о насѣ ⷤ сътвор граⷣ. ополь
въ мѧ лѹны ⸱:
Слово. два десѧⷮ шестоє.
͗ црⷭ҇твова по немъ. є͗гпетⸯстѣ ꙁемл̀.

[32a] фараѡ͗. є͗же  ͗нараⷯ нарцає͗мъ ѿ того пле-
мене цртⷭ҇вова є͗г́птѧномъ ⷤ по немъ.
Въ прежⷣереенныⷯ же лѣ́тⷯѣ. п́ка.  дыꙗ
на ꙁападныⷯ странаⷯ. въста нѣкы мѹ́жь
ѿ колѣна а͗фетова. въ ꙁемл̀ пресеенⸯстѣ
͗менемъ ͗наⷯ. ͗ то́ пръвеє црⷭ҇твова въ
ꙁемл̀ то́. ͗ сътвор граⷣ тѹ̏ въ ͗мѧ лꙋ́-
нноє. ͗ нарее ͗ѡ͗поль. тѧ́ше бо ю. пре-
сѣѧ нб͠о (!).въ та͗наⷯ нарють ͗мѧ лѹнѣ.
͗ѡ͗҇. даже ͗ до селѣ. сътворⷤ въ градѣ то-
мъ црк͠вь лѹнѣ. ͗ постав є͗ ѡ͗браꙁъ
мѣдѧнъ напсавъ на немъ. ͗ѡ͗҇. блг͠аа
свѣтоноснаа. ͗нах же поѧ женѹ ме́дїю
͗менемъ. ѿ неѧ же род детї, тро́е.
касона. ͗ дщер є͗же ͗мѧ сътвор,
͗ѡ͗҇. во ͗мѧ лѹ́нноє. бѣ бо ꙁѣло красна о͗-
троковца. тогдаⷤ слышавъ ды́. ѡ͗ ͗-
насѣ. ꙗ͗ко ͗ма́ть дще́рь добрꙋ ꙁѣ́ло.
дв͠ою же а͗кы ц͠рь ꙁападнмъ странамъ
пѹствъ ѡ͗та́ (!). ͗ѡ͗҇. дще́рь ͗наховꙋ
ѹ͗бвъ а͗гра. вод́т ю наѧ. ͗ въꙁбрѣ-
жвъ ю. род ѿ неѧ дще́рь ю͗же нареⷱ҇ л-
вю. ͗ѡ͗ ͗же (!) по нѹ́ж сътвор. слꙋ-
вшеє͗ сѧ є͗. ͗ не хотѧще ж́т съ ды́-
є͗мъ. ѡ͗та всѣхъ. ͗ дще́рь свою ѡ͗ста-
ввша. сра́мы ѿц͠а своє͗го ͗наха. бѣ-
жа въ є͗гпетъ. преплѹвш ͗ влѣ́-
ꙁш въ ꙁемлю̀ є͗гпетⸯскѹ. тѹ наѧ
ж́т. ͗ ѹ͗вѣдѣвш лѣтѣⷯ. слыша-
вш ꙗ͗ко є͗рмсъ. є͗же є͗ѡ͗тр.
цртⷭ҇вѹє͗ть є͗г́птѹ. с͠нъ п́ковъ
є͗же ͗ ды ѹ͗боꙗвш сѧ є͗го. бѣжа
ѿ тѹ́дѹ въ сѷрю. въ селпньскꙋ
горѹ. въ не͗ же селевкъ нкаторъ.
макдонѧннъ. съꙁда градъ по тѣ
хъ лѣ́тѣхъ. нарее во ͗мѧ сн͠а,
а͗нтѡ͗хю вел́кѹю.  ѿшедъ-
ш въ срю ͗ѡ͗҇, тѹ̏ ѹ͗мре, ꙗ͗ко-
же феѡ͗флъ премѹ́дры съпса.
дрꙋꙁї же положша, ꙗ͗ко въ є͗гптѣ

[32b] ѹ͗мⸯре ͗ѡ͗҇: 

на́х же ѿц͠ь є͗ѧ. въꙁскатъ всю̀ бра
тїю є͗го ͗ сердобо́лѧ. ͗ тр̏птолемы
пресѣѧны с н́м. ⷤ веꙁдѣ по͗скавше
не ѡ͗брѣтоша є͗ѧ. раꙁꙋмѣвшеⷤ пресѣ
ѧнѣ. ͗ѡ͗гражане. ꙗ͗ко ѹ͗мръла є͗сть
въ асрї, ͗ѡ͗҇. шⷣеше по малѹ наѧша
͗ска́т тѹ̏. толцаю͗ща въ вра́та ко
є͗гожⷣо двора дш͠е ͗ѡ͗҇. ͗ наⷭ҇ пас (!). въ снѣ
вдѣша телцю гл͠ющю л͠ескымъ гла́
сомъ. ꙗ͗ко съ дв͠ы є͗смь а͗ꙁъ ͗ѡ͗҇. ͗ въ
ꙁбⸯнѹвш ͗ юдшѧⷭ҇ вдѣнїю. ͗ по
мыслвше с, ꙗ͗ко в горѣ се́ лежть
͗ѡ͗҇. сътвор́ша є͗ цр͠кв въ слѣ
пѣ͗стѣ горѣ. сътворша же грⷣа
͗ нарекоша  ͗ѡ͗҇. ͗ тѹ наѧша ж́
т. ͗же ͗ прꙁван (!) бы́ша ѿ а͗срї
͗ѡ͗нте дажь ͗ до селѣ. Срї же
а͗нтѡ͗хїстѣ. того лѣта ѿ не
гоⷤ прѣсеанѣ, пршедша въꙁыска
ша ͗ѡ͗҇. творѧть па́мѧть є͗, то
лцающе въ врѣмѧ то. по всѧ лѣта
въ дворы дрѹ́гъ дрꙋга, дажь ͗ до се
лѣ. тогоⷤ дѣлѧ пресѣѧнѣ ж́т
наѧша въ а͗срї. а͗ въспѧть не
вратша сѧ. ꙁанеже рее ͗мъ ц͠рь
пѹщаа ѿ пресѣескыѧ ꙁемлѧ̀. ͗
нахъ ѿц͠ь є͗ѧ. ꙗ͗ко а͗ще не прведете

[32c] дщере моєѧ ͗ѡ͗҇. то не въꙁвⸯраща͗теⷭ҇
въ пресѣескѹю ꙁемлю̀: 
Дщ же ͗ѡ͗нновѣ  ды́є͗ва. посѧже
ꙁа посдона. ͗ род ѿ неѧ. а͗нгенора.
͗ вело́са. а͗нгено́ръ же. ͗ велосъ. пр
ꙗ͗ста срїю. ͗ достаⷤ ͗ та въꙁыскатъ
͗ѡ͗҇. ͗ є͗ще є͗л жва. ͗ братїѧ своє͗ѧ.
а͗ще кде сѹ́ть. бѣша бо̀ ͗ма сердобо́лѧ.
͗ не ѡ͗брѣтоста нкогоⷤ ͗ вратста
сѧ. вело́ньⷤ въ є͗гпетъ ше́дъ поѧ женꙋ
͗менемъ с́дѹ. ͗ род ѿ неѧ два̏ сн͠а
є͗г́пта. т да́на. а͗нгеноръ шедъ въ
а͗фнкыю. поѧ женѹ т́ръ. ͗ сътво
рвъ граⷣ, ͗ нарее ємѹ ͗мѧ, ꙗ͗коже
бѣ̀ женѣ є͗го ͗мѧ т́ръ. ͗ црⷭ҇твова же
тѹ.  род с͠нъ ѿ тры. кадемна, ф
нка. ͗ сѹра клка. ͗ дщ є͗же наре
е ͗мѧ є͗ѹ͗ропь. ͗ цртⷭ҇вова а͗нгеноръ
странамъ тѣмъ. ѯ͠г• лѣта. є͗вро
пь же творц нарють дще́рь сѹ́щю,
фнковѹ. а͗ мы на а͗нгенора ц͠рѧ. не
солгавше хроногра́жь (!) псахомъ: 
Пршⷣеше внеꙁаапъ на тѷръ градъ. та
ѹ͗ръ кртⸯскы ц͠рь. но́вою ра́тью б́
в сѧ. прѧ тѷръ гра́дъ ве́еръ. ͗ плѣ
нвъ поѧ плѣннкы ͗ꙁⸯ гра́да многы.
в н́хъ же пле́мен (!) є͗вропь дщерь а͗нге
нора цр͠ѧ. а͗нгено́ръ же тогда ͗ сн͠ове
є͗го. въ во͗хъ бѧ́хѹ на мл́тѣ. да
раꙁꙋмѣвъ то таѹ͗ръ цр͠ь кртсⸯкы.
внеꙁаа͗пѹ прпаде на ꙁемлю̀ ͗мъ. по
морю ве́еръ. є͗мѹⷤ ве́ерѹ ͗ до н͠нѣ
творѧще па́мѧть. гл͠юще є͗мѹ ꙁо́
лъ вееръ. веде же є͗вро́пь въ сво́ рⷣѡ.
таѹ͗ръ юже ͗ женѣ поѧ собѣ, дв͠цю
сѹ́щю. ͗ добра твар. ͗ нарее стра
ны ты по ͗мен є͗ѧ. ͗є͗вропьѧ. род
ж єⷭ҇ ѿ неѧ м́на. ꙗкоⷤ є͗вро́пдї мꙋ
дры въ творенї своє͗мъ спса. ꙗкоⷤ
рее. ꙁеѹ͗ꙁъ пршеⷣ таѹ͗ръ. є͗вропь

[32d] въсхват:  ͗ съꙁда же таѹ͗-
ръ ц͠рь. въ томъ кртⸯстѣмъ ѡ͗стровѣ
градъ вел́къ нарее є͗мѹ ͗мѧ горт
нъ. во ͗мѧ мт͠ре своє͗ѧ. ⷤ бѣ ѿ рода
ды́є͗ва. томѹⷤ гра́дѹ тⷭ҇но нарее. по ͗
мен ѡ͗троковцю, ѹ͗сѣкновеннѹю
ѿ него. а͗нгеноръ же цр͠ь ͗ꙁ во́ пршедъ
въ т́ръ. ͗ слышавъ бы́вше ѿ таѹ͗ра.
вънеꙁаапъ наше́ствє ͗ раꙁⸯграбленє.
тѹ а͗бє пѹст кадьмона. є͗вропды
дѣлѧ. съ во ͗ съ мѣнїємъ мно́гымъ.
ѹ͗мраѧ͗ же ц͠рь а͗нгеноръ повелѣ раꙁдѣ
лт всю̀ ꙁемлю̀. ꙗ͗же првоє͗ва, на
тр сн͠ы ͗ вꙁѧ ф́нкъ тѷра. ͗ ѡ͗бла
сть є͗го ꙗ͗же под нмъ ꙁемлѧ̀ фне
скаа. такоⷤ сѷръ дошедшюю ѧ́сть є͗го.
ꙁемлю̀ нарее сѷрю. то́ⷤ ͗ клкъ свою
ѧ́сть. нарее по своє͗мѹ ͗мен кл
кю:⸱ 

о͗ ͗ракл͗⸱ тѵ̋рскаго⸱ ⷤ обрѣⷮ
ервь⸱ о пръсѣѹ͗сѣ⸱ ͗ о кадмѣ⸱
Слѡⷡ҇, два̏ десѧть сⷣемоє.
Въ тѣхъ же лѣ́тѣхъ. цртⷭ҇ва фн
кова. бѣ̀ ͗раклъ нарцѧємы флосѡⷴ
тѹ̏рѣхъ. ͗же ѡ͗брѣте ко́ньх́ль.
͗граа бо̀ на странѣ ꙗ͗же наⷣ мо́ремъ
тѷрьска гра́да. вдѣ пса пастѹшь
ска. ѧ͗дѹ́ща нарцає͗мѹю коньхлꙋ
пастѹхѹⷤ мнѧ́щꙋ. кро́вю а͗гньца
ѡ͗кроваввшю сѧ псꙋ. ͗ ѡ͗т

[33a] раю͗щюⷭ҇ псꙋ. ѡ͗кроваввша ѡ͗внѹ.
раꙁꙋмѣв же ͗ра́клъ не сѹ́щꙋ сѐ кров.
но̀ багоръ юдна дѣла. дв сѧ ͗ раꙁꙋ-
мѣ ꙗ͗ко ѿ коньхлы є͗сть багоръ на рѹ-
нѣ. ͗ въꙁемъ ѿ пастѹⷯ рꙋно. а͗кы вел́-
къ да́ръ. прнесе цр͠ю т́рⸯскꙋ, фнкꙋ.
͗ дв сѧ ц͠рь, вдѣнїю д́внѹ. ша́ра
багрѧного, юдв сѧ ѡ͗брѣтенїю. по-
велѣ конхломъ, ѡ͗ръввше коꙁнꙋ.
͗сткат є͗мѹ р́ꙁꙋ цр͠ьскѹ. ͗ то́ на-
ѧ пръвеє нос́т пръфрѧнѹ р́ꙁѹ.
͗ вс южахѹ сѧ рꙁѣ цр͠ьстѣ. ꙗ͗ко д-
вно в́дѣнїє:  ͗ ѿ толѣ пове-
лѣ цр͠ь фнкъ. нкомѹ же сѹ́щхъ
поⷣ цртⷭ҇вомъ є͗го. нос́т таковаѧ
доброть сѹ́щаа ѿ ꙁемлѧ̀ ѡ͗дежⷣа. но
самомѹ то́ю. т же (!) по немъ цртⷭ҇вꙋ-
ють фнкомъ. да бѹ́деть цр͠ь ꙁнаєⷨ҇
во͗ны. ͗ всѣмъ наро́домъ. ѿ юдна-
го ͗ двнаго ѡ͗дѣнїѧ. преⷤ бо̀ не вѣдѧ-
а͗хꙋ л͠ц ръвт ͗ багрт р́ꙁъ. но
влънам ꙗ͗коⷤ на ѡ͗вц бѣѧ͗ше. такыⷤ
͗ р́ꙁы ношаа͗хѹ. творѧще  ц͠рїє. єⷤ
тацѣм лц. ꙗ͗кожеⷭ҇ лѹааше ѧ͗р-
на. та́кыⷤ р́ꙁы ношаахꙋ. ͗ неѹдо́-
бь бѣѧ͗хꙋ. ꙁнає͗м пов́нныⷨ҇ людемъ: 

Тѣ́мже ц͠рїє мѣстъ, ре́кше ргесъ. мѣ-
стнї кн͠ѕ ѹ͗слышавше сѐ. ѡ͗в ѡ͗дѣ-

[33b] нїа. ѡ͗вⷤ ꙁастогы ꙁлаты. ͗ ѡ͗кровн-
ца ѹ͗мыслвше собѣ, багрѧны, ͗ ръ-
влены. ервѧще бы́лїємъ ност.
да бѹ́дꙋть ꙁна́є͗м своє͗мѹ народꙋ.
ꙗ͗ко палефатъ премѹ́дры спса. по-
мно́ꙁѣⷯ же лѣ́тѣхъ. рѹм фнеескꙋю
странѹ покорвше. покаꙁанѹю ͗спръ-
ва ръвленъ. ѿ съколкы (!) ѡ͗браꙁъ цртⷭ҇во
носѧхѹ. є͗же нарекоша тѹганъ. є͗же
͗ ѹ͗пат рꙋмⸯстї ͗ до нынѣ но́сѧть.
нѹмасъ же ͗же ͗ помплъ цртⷭ҇вова
въ рѹмѣхъ. по ромѣ  рмѣ. прє͗мы-
 с́лы(!) ѿ страны нарцѧє͗мыѧ пеласг
носѧща хламды. ͗мѹ́ща нашьвы
ръвлены. ꙗкоⷤ ѿ саврьскыѧ ꙁемлѧ̀.
въꙁлюбвъ ѡ͗браꙁъ, ѹ͗мысл пръвѣє
въ рѹмѣхъ. нос́т хламды цр͠мъ
багрѧны. ͗мѹ́ща нашвы ꙁла́ты. бо-
ѧ͗ромъ же ͗ сановтымъ. ͗ во͗номъ
є͗го, ѡ͗кро͗нца ͗мѹща ꙁнаменє ѿ
црⷭ҇ѧ р́ꙁы. на́швы багрѧны. ꙗ͗влѧю͗-
ща са́нъ рѹвмⸯска (!) гра́да. ͗ покоренїє
повелѣвъ. да нкто же въла́ꙁть
въ полатѹ є͗го, къ немѹ. беꙁъ ѡ͗бра-
ꙁа того ѡ͗крла. ͗ н дадѧхѹ нкомⷤꙋ
вълѣст беꙁъ ѡ͗браꙁа того стрѣгꙋ-
ще полатѹ. а͗ще не ношаше ѡ͗кр-
лнца. ꙗⷤ ͗мѣѧше ѿ рꙁы цр͠ѧ, нашве́-
нїѧ. ꙗ͗коже премѹ́дры состонї
страгкѹросъ. рѹмьскы ͗сторкъ
спса ѡ͗ семъ:  Кѹросъ же с͠нъ
а͗нгеноровъ. мѹ́жь быⷭ҇ мѹ́дръ ͗же
спса фнескым псмены сле-
нѹю флософю. г͠ла же ͗ беꙁпⸯло́-
тна сѹ́ща наѧла. ͗ въ тѣлеса же
премѣнѧю͗ща сѧ. ͗ дш͠а во ͗ны ж-
воты. С́ скаꙁа ѡ͗ томъ пръвоє
ꙗ͗коже ͗мѡ͗ (!) спса мѹ́дры.
Въ лѣта бѣ фалекъ, с͠нъ є͗веровъ
мѹ́жь бл͠готⷭ҇въ ͗ мѹдръ.

[33c] жве лѣтъ. т͠• ͗ л͠• ͗ ѳ͠• ѡ͗ немже
мо́с прⷪрⷪ҇къ спса. ꙗ͗коⷤ є͗сть ѿ а͗да-
ма до фалека того, лѣ́ть г͠• по
прⷪрⷪ҇ествѹ пре́жⷣереенъ. є͗же (!) пко-
съ.  ꙁеѹ͗съ. въ псанныⷯ пре́жⷣе лѣ́-
тѣхъ. прж по є͗ремѣ ͗ єра́клѣ. сн͠а
пръсѣѧ ѿ жены красны, ͗менемъ
данѧ дще́ре а͗красє͗вы. ͗же бѣ ѿ
а͗ргїскыѧ страны. ѡ͗ не͗ же кощѹ-
нѹ рее є͗вропд х́тростїю скаꙁаа
въ ковегъ въло́жь да́нѹю. ͗ въвръ-
женѹю въ мо́ре. ꙁанеже ꙁла́том сѧ
сътвор ꙁеѹ͗съ, нарѹга ю. премѹ́-
дръ же вотѡ͗съ. ͗сто́ркъ хроногра-
фъ рее. сѹ́щ є͗ въ полатѣ бл́ꙁъ мо́-
рѧ. въꙁмо́же ꙁеѹ͗съ ꙁла́томъ мно́гыⷨ҇
ѹ͗снѹбт ю. ю͗же ꙗ͗ко добрѹ ꙁѣ́ло
въсхытвъ. ͗ по͗мъ ѿ неѧ род с͠нъ
͗менемъ пръсѧ прежⷣерееннаго, є͗-
го п́шѹть крылата. ꙁанеже ꙁⸯ мла-
да бѣ ѡ͗троѧ бы́стро. сего дѣлѧ
ѿц͠ь є͗ пкосъ ͗ ꙁеѹ͗съ. наѹ͗т (!) 
творт не (!) дѣѧт стѹдьскаго скꙋ-
фоса прокѹдѣ. ͗ наѹ͗въ всемѹ
є͗же ͗ са́мъ вѣдаше. та͗бнымъ ꙁлыⷨ҇
прельстемъ. гл͠авъ є͗мѹ. ꙗ͗коже
побѣдвшмъ (!) всѧ̀ да́т (!). ͗ врагы
своѧ ͗ всѧ протвлѧю͗щаа сѧ л͠кы.
вс ͗же въꙁоꙁрѧть на лце горгонь-
͗но. ѡ͗слѣпнѹть. ͗ бѹ́дѹть ꙗ͗ко
мрътв. ͗ тобою раꙁсѣен. послѹ-
шавъ же пръсѣѹ͗съ. своє͗го ѿца пка-
са и дѡ͗са. по тѣхъ лѣ́тѣхъ. по смръ-
т ѿц͠а своє͗го. въ мѹжескоє тѣло
пршедъ. помысл на а͗срїскоє ц͠рь-
ство. ревнѹѧ сн͠омъ нна строѧ
своє͗го. бра́та ѿц͠а є͗го. ͗ прсоньшⷭ҇ꙋ
є͗мѹ. ͗де въ странѹ лв͗скѹ. ͗
на пѹт срѣте  ѡ͗троковца є͗д́-
на дв͠ою. дв͠ца ѡ͗бѹє͗на. въ страшны̏

[33d] власы глѧдѧщ͗ ставъ въпрос є͗ѧ
гл͠ѧ. како т є͗сть ͗мѧ. ͗ ѡ͗на реⷱ҇ съ
дръꙁновенїємъ, мдѹса. є͗мъ ю ꙁа
власы. ͗же ношаше ѡ͗та́ сръпны
меь. ͗ ѹ͗сѣкнѹ є͗ главѹ. ͗ въꙁемъ
пръсѣѹ͗съ трѣбѹ сътвор главою млъ-
ѧ. ꙗкоⷤ наѹ͗  ѿц͠ь сво́ пко́съ. скве-
рныѧ прельст влъшбы. ꙗⷤ ношааше.
на по́мощь собѣ. на всѧ врагы ͗ сѹпо-
статы. ѿ тѹ́дѹ же пршеⷣ пр͗де
въ є͗фѡ͗пьскыѧ страны. въ неже
цртⷭ҇воваше кфеѡ͗съ.  ѡ͗брѣте тꙋ̏
трѣбнцꙋ, посдоновꙋ. ͗ вънде
в ню. ͗ вдѣ въ требнц прѣбываю͗-
щю ѡ͗троковцю. въ слѹжбꙋ въда́-
нѹ ѿц͠емъ сво͗мъ кфеѡ͗мъ, нарцѧ-
є͗мѹю а͗дромедѹ. дв͠ц. с́ю ͗сторгъ
͗с требнца. ͗ блѹдвъ с нею бѣ бо кра-
сна. поѧ ю женѣ. ͗ н́ꙁъплѹвъ ѿ тѹ-
да. ѿ͗де ѿ страны тоѧ, грѧды въ а͗-
срїю. прїдеⷤ въ странѹ лѹкаѡ͗нѧ. ͗
ѹ͗вдѣвш лѹкаѡ͗нⷭ҇. съпротвльшеⷭ҇
͗ б́шѧⷭ҇ с н́мъ. прїмъ помощь ѿ главы
горгон͗ны. побѣд лкаѡ͗ны. ͗ пр-
шеⷣ въ весь нарцѧє͗мѹю манⸯдрꙋ. съ-
твор в не градъ. ͗ поставвъ своєⷢ҇
тѣла пред враты. дръжаща ѡ͗браꙁъ го-
ргонїнъ. ͗ жрътвъ сътворвъ нарее
ꙗ͗ко града того ͗мѧ пръсда. въ своє
͗мѧ ͗же сто́лпъ ͗ до н͠нѣ сто͗ть тꙋ̏
гра́дъ же нарее ͗конѡ͗нъ. ре́кшю пръ-
вѹю побѣдѹ. ѡ͗браꙁъ горгонїнъ, тꙋ̏
прѧ. прмѹ же ͗ны страны. н-
комѹⷤ протвлѧю͗щюⷭ҇ є͗мꙋ. ͗де же
на а͗срїю ͗ клкю. ͗ стерпѣвъше
͗мъ протвша сѧ є͗мѹ. ͗ вдѣ въ
снѣ с.  ͗ссѣдъ с конѧ своє͗го. своєѧ͗
ногы глѣꙁномъ ꙁемл̀ пркоснѹвъ по-
бѣдѹ прїмеш.  ͗съсѣдъ с конѧ своє͗го
въ нареⷱ҇нѣ вес а͗нрⷣасъ. тѹ̏ глеꙁномъ

[34a] ногы пркосѣ.  ѡ͗долѣ а́ромъ горгоны.
͗ съꙁдавъ в то́ вес грⷣа. ⷤ нарее та́рсъ.
пркосновенїємъ ногы. ͗ жрътвꙋ сътво-
рвъ ѡ͗троковцею, ͗менемъ парфеноп.
на ѡ͗щенїє гра́да. ͗ помолв сѧ по́де ѿ
тѹдꙋ, ре́съ го́рѹ а͗рге͗скѹ, на а͗срїю. ͗
ѡ͗долѣвъ ͗мъ ѹ͗бвъ сарданапала цр͠ѧ ⷯ
своє͗го ро́да є͗мѹ сѹ́ща. покор ѧ ͗ црⷭ҇тво-
ва в н́хъ. лⷮѣ •н͠•  •г͠• ͗ сво͗мъ ͗менеⷨ҇
проꙁва а пръсы. ѹ͗є͗мъ ѿ а͗срї црⷭ҇тво ͗ ͗-
мѧ. ͗ насад ѡ͗во́щь пръска. ͗ проꙁва
ⷤ є͗сть прасковє. не то́ю же тѹ. но ͗
въ є͗гпетⸯскыⷯ странаⷯ. ͗ насад пръсѣѧ.
на па́мѧть собѣ. наѹ͗ же ͗ пръсы сквръ-
нѣ то́ трѣбѣ. беꙁбо́жнаго сфоса. м-
дⸯскыⷯ ѡ͗стровъ. ͗ нарее странѹ мдна.
ѹ͗енїа дѣлѧ. с̀ же спса въ͗тѡ͗съ пре-
мѹ́дры кранографъ. Пръсеѹ͗съ же се́
по мноѕѣхъ лѣтⷯѣ црⷭ҇твѹѧ въ прьстѣ
странѣ. слы́шавъ ꙗ͗коⷤ въ срї жвꙋть.
ѿ а͗ргїꙗ пршⷣе  ͗ѡ͗нт. ͗де въ срїю къ
н́мъ. въ сльпѡ͗нⸯскѹю го́рꙋ. а͗кы къ сво-
͗мъ ѹ͗жкамъ. ͗же  прє͗мше  съ всѧ-
кою тⷭ҇їю поклонша сѧ є͗мꙋ. ͗ ѹвѣдѣ-
вше ͗ ѡ͗ргѡ͗. ͗полте (!). ꙗ͗коⷤ ͗ то́
ѿ плѣмене а͗рге́͗ска є͗сть. хвалѹ є͗мꙋ съ-
творша. слотѣ же бы́вш. ͗ наводн-
вшю сѧ плѹѧ рѣка прлежть къ ͗ѡ͗нт-
͗скѹ гра́дѹ. нарцає͗ма драконъ. нынѣⷤ
ѡ͗реѡ͗нтъ. ͗ ѹбѣд ͗ѡ͗нты. мл͠твꙋ
сътворт. молѧщм сѧ ͗мъ в та͗нѣ
прїдѣ крѹ́гъ ѡ͗гнѧнъ въ трѧсновенї. ⷤ
мно́гѹю тѹ слотꙋ. ͗ рѣноє ѹ͗стрѣмле-
нїє ѹ͗став. ͗ поюдв сѧ ѡ͗ бывшемъ прь-
сѣѹ͗съ. ѿ того же ѡ͗гнѧ въжⸯже а͗бє о͗гнь
ⷤ ͗мѣа͗ше хранѧ ѹ͗ себе. ⷤ ѡ͗гнь несе съ собою
грѧды въ пръскыѧ страны. въ црⷭ҇тва
своѧ. ͗ наѹ͗ ѧ тⷭ҇ твор́т томꙋ
ѡ͗гню. ͗же повѣдаше ͗мъ. вдѣ всѧ
є͗гда съ нб͠се сн́де. ͗же ͗ до ны́нѣ тⷭ҇нъ

[34b] ͗ то ͗мѹть пръс а͗кы бг͠а ѡ͗гнь: 
Пръсеѹ͗съ же то́ соꙁда ͗ѡ͗лптомъ (!) тре-
бнкъ. ⷤ нарее ѡ͗гнѧ бесмрътна. та́коⷤ
͗ въ пръсї соꙁда, тре́бнкъ ѡ͗гнѧ. ѹ͗стро-
͗въ тѹ слѹжт говѣ͗ны мѹжа. ꙗⷤ
нарее маг с же паѹ͗санїа. прѣмѹдры
хронографъ спса. ͗ ммоше́дшю врѣ-
мен. пршⷣе кфѡ͗съ цр͠ь на́ нь, ѿ є͗ф-
ѡ͗пїа. ѡ͗ц͠ь а͗дарьмеднъ воє͗ват наѧ.
бѣ же кфеѡ͗съ ѿ старост не прꙁрѧ. ͗
ѹ͗слышавъ пръсѣѹ͗съ ꙗ͗ко воює͗сть. ͗ раꙁгнѣ-
вав сѧ ꙁѣло ͗ꙁы́де на́ нь. носѧ главѹ ͗ пока-
ꙁа є͗мѹ. кфесъ же не прѣꙁрѧ̏ грѧдѧше снꙋ-
ꙁь на́ нь. пръсѣѹ͗съ же не вѣды, ꙗ͗ко не пр-
ꙁр́ть. помысл ꙗ͗ко не могѹщю дѣ͗ство-
ват, главѹ. юⷤ дръжаше, горгон͗нѹ.
͗ ѡ͗братвъ ю къ собѣ въꙁрѣ на ню. ͗ ѡ͗слепъ
быⷭ҇ ꙗ͗ко мрътвъ. ͗ ѹ͗бїєнъ быⷭ҇. ͗ посемъ цр͠ь-
ствова въ прьсѣхъ, сн͠ъ пръсѣѡ͗въ, ͗ а͗дро-
ме́днъ. мерросъ. є͗гоⷤ постав сво́ дѣдъ
кфесъ, цр͠ь єфпескъ. ⷤ повелѣша ͗ жего́-
ша полъ главы горгонь͗ны.  ѿ͗де въ свою
ꙁемлю̀. ͗ прѣбыⷭ҇ тѹ плѣмѧ пръсѣє͗во. цр͠ь-
ствѹѧ въ вавлонѣ:  Въ древлере-
енныⷯ лѣ́тѣхъ прїде на ѹ͗къстѹ (!) ꙁемлю
ѿ фнкїа. кадмосъ, а͗нгеровъ с͠нъ. є͗гоⷤ
посла на въꙁысканїє ѿц͠ь. ͗ ͗ꙁбавленїє се-
стры є͗го є͗вропѧ. ѹ͗вѣдѣвъ камодо-
съ. ꙗко црⷭ҇твꙋє͗ть въ крф. въ вѡ͗нтїю
прїде, ͗ наѹ͗ ѧ фнескымъ кн́гамъ.
невѣдѹщмъ кн́гъ. ͗ тѧ́хꙋ . ͗ съ-
творша  цр͠ѧ. въѡ͗т. бѣ бо до́бръ в-
домъ. ⷤ црⷭ҇твова въѡ͗т. лѣтъ. ѯ͠в•
С́ же кадмосъ. прведе женѹ ѿ тѹдѣ
͗менемъ а͗рмоню. с неюⷤ прж дще́р.
ꙁ но, ͗ а͗гавью. ͗ семель. ͗ є͗врѣномю
͗ клѣа͗нфꙋ. ͗ є͗врѣкдю. ͗мже г͠лахꙋ
͗сходѧщмъ кадмовны. съꙁда ͗ градъ.
въѡ͗т вел́къ. ⷤ нарее сво͗мъ ͗менеⷨ,
кадмю ͗ црⷭ҇твова:  С́ же кадмосъ.

[34c] прведе женѹ (!) ѿ є͗ксрїа, трсю. въ-
ѡ͗тьскаго флософа бы́вшꙋ. ͗ ѕвѣроѹ͗-
б͗цю. богата сѹ́ща ͗менїє͗мъ ͗ са́номъ
ⷤ ѹ͗несе ѹ͗енїє въ єллны. са́мо ѡ͗ себѣ
все сътворше сѧ. ͗ беꙁⸯ промысла сѹ́ща
ве́сь м́ръ. ͗ жръц сътворша съвѣтъ
на́ нь. ͗ ѿгнанъ бы́въ въ тре́бнкъ а͗поло-
новъ, дафнеє͗ва, женⸯскы. ͗мѣвъ
смы́слъ. ͗ много мыслѧ. ка́ко бывающ
жена съ мѹ́жемъ, ꙁанає͗ть. ве́щь
кро́внаа. дѣлт сѧ на́ кост ͗ пло́т ͗
ж́лы. ͗ сѹхыѧ ж́лы ͗ кро́вь. ͗ жво-
ро́денъ бѹ́деть младенець. ͗ родть
є͗же премѹдры кефалѡ͗нъ спса. прѣ-
мѹ́дры бо̀ софоклсъ рѣь. сътвор хтро-
стю ре́е. ꙗ͗ко женѹ вдѣ ѹ͗мываю͗щⷭ҇ꙋ
трсѣѧ жена бы (!). прѣмд͠ростїю бжї͠ю
въсхотѣ въраꙁꙋмѣт, ͗ не мо́же. сего̀
дѣлѧ сосфоклсъ (!) спса. въ своⷯ кнгахъ
с̀. є͗д́нъ же б͠гъ небо сътвор. ͗ ꙁемл̀
длъготѹ. ͗ морев же влънѹ  ͗глвꙋ
͗ вѣтрьны дꙋхы. л͠цже мноѕ въ срⷣц
льстѧще сѧ. ͗ ѹ͗твердхомъ бра́шна
прност дш͠амъ бо́жескамъ. кѹм-
ромъ ка́меннымъ. ͗ дре́вѹ поꙁлащеннѹ.
͗ слоновомъ, ѡ͗браꙁованомъ. жрьтвыⷤ
с́мъ. ͗ тща пра́ꙁⷣнкы творѧще, бл͠го-
тѹ́щеⷭ҇ мнмъ. є͗д́новла́стїє бо̀ сла́вть
͗ софоклсъ:  Кадмосъ же да́ дще́рь
свою а͗гавї ꙁа є͗хѡ͗на. прж с нею сн͠а. ͗-
менемъ пеньфеѹ͗са. мѹ́жа смы́слена. прѣ-
дъ всѣм мѹ́дра. семель же дрꙋгаа є͗мѹ
дъщ. ꙁѣло добра бѣ. се́ въсхотѣ нѣкто
͗менемъ полѹмдосъ с͠нъ є͗ферѡ͗на бо-
лѧрна. ѿ племен дѡ͗сова. ю͗же ѹ͗снꙋ-
б́въ нарꙋга. ѿ неѧ прж с͠нъ. ͗ въ ѹ͗тро-
бѣ є͗ще сѹ́щю ѡ͗троѧт. слотѣ нашедъ-
ш. бы́вш млънїа. ͗ гром вел́ц. ͗ пре-
жасъш сѧ ѡ͗троковца семель. род ѡ͗-
троѧ седмю мцⷭ҇ь. се́ же не могѹщ тръ-

[34d] пѣт скве́рны. а͗кы тⷭ҇а ѹ͗мре ͗ посла ка-
дмосъ ѡ͗троѧ въ мѹсю странꙋ. ͗ та́-
мо въскорⸯмленъ бы́сть. сегоⷤ дѣлѧ спса-
ша. ꙗ͗ко ꙁевъсъ про́ годъ мт͠рьнѧ ѹ͗-
тробы съхраненъ бы́сть въ своє͗мъ ло́нѣ.
ꙁане́же не бѣ є͗мѹ ж́вѹ бы́т. ресъ гѡⷣ
ро́дⸯства є͗го ͗ꙁверженѹ. ꙗ͗коⷤ пелефатъ
спса. є͗гоⷤ с́ дѣ́дъ кадмосъ. дѡ͗нсѧ
нарее. дрѹѕї же лѹдїѧ. ͗ ͗нї же ꙗ͗ко
юдеса творѧща. ѿ сл͠ньныѧ млт͠вы
дѡ͗нсїєм же проꙁваша. с рее ѿ пле-
мене сꙋща дѡ͗сова. ѡ͗ц͠емъ ѡ͗божша 
ꙗкоⷤ ѡ͗брѣтша ѿ ло́ꙁѧ п́щѹ л͠комъ.
покаꙁа бо̀ ѡ͗ саженї вна. ͗ наѹ͗ же сѧ
ѕлы́мъ та́͗нымъ. ͗ бы́сть мѹ́жь мꙋ-
дръ на ратехъ ͗ та͗нахъ с́ дѡ͗нсѡ͗съ.
͗ творѧше меты нѣкакы юдесъ. ⷤ
на пръсы ͗ ͗нды. ͗ на ͗ны страны мно́гы
ходѧ ͗ ра́тны меты. нѣкакы юдесы
скаꙁаше сѧ ͗мъ. ͗ во́ѧ съ собою мно́гы. ка-
дмосъ же състарѣв сѧ. порѹ строє͗нє
црⷭ҇твїѧ воѡ͗тⸯска. сн͠ѹ є͗схыновꙋ пенфе-
ѹ͗съ внѹкѹ своє͗мѹ. ͗же бѣ хвалмъ.
болѧры ͗ всѣм людм. кадмосъ же поєⷨ҇
трсѣѧ ѿ͗де въ странѹ вотїа. къ к-
феронⸯстѣ горѣ мно́го врѣмѧ. С́ же
слы́шавъ дѡ͗нсє. сѐ ꙗ͗коже състарѣ
сѧ кфеѡ͗съ дѣдъ є͗го прїде въ кадмю
грⷣа, съ мно́гою тⷭ҇їю ͗ ѡ͗рꙋжїємъ. мыслѧ
цртⷭ҇воват. ͗ вдѣвъ панфꙋсъ, мѣ-
ты нѣкакы творѧща ͗ во́ны ͗мѹ́ща.
͗ прꙁываю͗ща всѧ ѹ͗жкы своѧ. ͗ жены
ѹ͗ѧща та́нѣ. слн͠ьнаго плѧсанїа ͗ скве́-
рнаго пїанⸯства. та́коⷤ ͗ гражⷣаны. жръ-
твамъ ͗ моленїю, нѣкакомѹ ѹ͗ѧща.
слн͠ьномѹ, ꙗ͗ко да ѹ͗вѣщає͗ть воты
да порꙋѧє͗ть є͗мѹ црⷭ҇тво. ѹ͗крашенꙋ
ѡ͗рꙋжїємъ ͗ во́ѧ, рекы добрѣ͗ша ͗мамъ
бы́стры ͗ хра́бры. бѣѧ͗хѹ бо̀ ѿ весек-
͗скыѧ страны. ͗ прѣмѹдрост же

[35a] та́нѣ. ͗ накаꙁанїємъ накаꙁанъ є͗смь, до́-
брѣ рекы:  С́ же ѹ͗вѣдѣвъ пенфеꙋ͗-
съ ꙁавдѧше є͗мѹ. ͗ ѹ͗слыша ꙗ͗коже на
цртⷭ҇во воѡ͗тⸯско ꙁр̏ть. ͗ бы́вша вра́га
въꙁвⷣгоста ра́ть въ градѣ. пенфеѹ͗съ же
ѡ͗долѣвъ ͗ ꙗ͗тъ . ͗ свѧꙁавъ хранѧше 
да́же прїдеть кадмосъ дѣдъ є͗го. а͗гавїаⷤ
те́тка є͗го. м͠т пенфеѡ͗ва. ѹ͗молш
сн͠а своє͗го ͗ ѹ͗вѣща раꙁдрѣшт . ͗же
пѹщенъ мышлѧше ка́ко ѹ͗б́т пенфѧ.
͗ ѹ͗стро всѧ (!) посла како (!) а͗вгаѹ͗генї. ͗
ѹ͗мол ю да ѹбѣдть пенфѧ да цѣлꙋ-
є͗т сѧ съ пенфеѹ͗сомъ. ͗ с н́мъ да ͗деть
въ (!) ка́дмѹ. ꙁанеⷤ ѡ͗пеалста . ͗ ѡ͗бѣ-
щавш сѧ а͗гавь с н́ма ͗т. ͗ ѹвѣщат
своє͗го ѿц͠а. дѡ͗нс же гнѣвъ дръжаше
на панфїа ꙗ͗ко вѧꙁанъ ѿ него. а͗кы рѹгавша
сѧ є͗мѹ. гл͠аше бо̀ всѣмъ ꙗ͗ко блѹднщь
є͗сть то́ дѡ͗нсї. сегоⷤ дѣлѧ ͗ є͗фропдъ.
по тѣⷯ лѣ́тѣхъ ѡ͗брѣте сѐ скаꙁанїє. ͗ сп-
са дръꙁновенїє, хытростїю ѡ͗ не͗стовь-
ствѣ. а͗кы ѿ пенфїа ре́къше с̀. семельⷤ
родвш ѿ нѣкоє͗го л͠ка на ꙁевсѧ грѣхъ прѣ-
лож. цѣловавшма жеⷭ҇ ͗ма. повелѣ сво-
͗мъ во́є͗мъ дѡ͗нс варт предъ пꙋть.
въ тѣснѣмъ мѣ́стѣ ͗ ꙗ͗т пенфѧ. хо-
тѧщма же ͗ма по͗т прїде дѡ͗съ к не-
мꙋ с ма́сломъ (!) ѧ́дъ. пенфеѹ͗съ же не вѣ-
дѧше льст. ͗ то́ поѧ съ собою мѹ́жь
͗ а͗гавь ͗же (!) с н́ма бѣаше. ͗дѹщма же
͗ма, нападоша на нь во́ дѡ͗нсов. ͗
а͗бїє повелѣ дѡ͗нсї ѹ͗сѣкнѹт . ͗ гла-
вѹ є͗го дат мт͠р є͗го. а͗кы хѹлвш
то (!) дѡ͗нсїа. ͗ въꙁвⸯрат сѧ дѡ͗нсъ
въ кадмїю црⷭ҇твовать. сего̀ дѣлѧ г͠леть,
а͗вгїю ѹ͗сѣкнѹвшю с͠нъ сво́. понеже ѹ͗-
мол пенфѧ любовь сътворт съ д-
ѡ͗нсомъ. повннѹ смрът сн͠а своє͗го
боѧ͗ре же ѹ͗бо̀ ͗ гражане, кадмїска гра́-
да не прѧ͗ша дѡ͗нса. стро͗т цртⷭ҇во

[35b] ⷯ. гл͠юще. є͗л сѐ своє͗го бр͠ата не сы ц͠рь. т̀
а͗ще бѹ́деть ц͠рь. погѹбть вотю. ͗
въꙁъѹ͗стша ѹ͗молвше, лѹкарга мꙋ-
жа мѹ́дра ͗сповѣдавша є͗мꙋ ѡ͗ бы́вшⷯ.
въѡ͗рѹжт сѧ на́ нь ͗ ͗ꙁгнат . ѿ о͗-
тⸯскаго гра́да кадмѧ. ͗же а͗бє въѡ͗рꙋ-
ж сѧ на́ нь. ͗ ѹ͗вѣдѣвъ сѐ дѡ͗нсъ. по-
бѣже кѹрга (!)  делф пршедъ тѹ ѹ͗мре.
͗ положено быⷭ҇ въ гробѣ тѣ́ло є͗го тѹ. ͗
ѡ͗рѹжє своє тѹ повѣс са́мъ. ꙗ͗коже
днархъ тѹ премѹ́дры спса ѡ͗ семъ д-
ѡ͗нсї. такоже ͗ премѹдры, флохо-
росъ спса. ѡ͗ том же дѡ͗нсї скаꙁаа. єсть
в́дѣт ре́е гро́бъ є͗го, въ делфехъ. бл́-
ꙁъ а͗полона ꙁлатаго. подлъгъ ѡ͗снованїѧ
ꙁданїѧ. на нем же єⷭ҇ п́сано. ꙁде лежть
ѹ͗мерлъ дѡ͗нсъ, є͗гоⷤ род семель. то же
͗ премѹ́дры кафалѡ͗нъ. та́коⷤ въ сво-
є͗мъ псанї рее: 

о  анто͗нѣ. ͗ ꙁфосѣ.
слѡ́во. два десѧть ѡ͗смоє.
По ѹмрътвї же кадмїа цр͠ѧ воѡ͗тⸯскы стра-
ны. црⷭ҇твова нѹктѡ͗съ. се́ дще́рь ͗мѣ
жр́цꙋ, хра́ма слн͠ьнаго. ͗менемъ анто-
ннопѧ. ꙗ͗же бѣ̀ навыкла слн͠ьнѣ
трѣбѣ. дѡ͗нскаго не͗стовⸯства.
͗ по семъ нарцахꙋ ю плѹсею. сеѧ͗ же
ѿц͠ь нктеѹ͗съ ͗мѣ бра́та ͗менемъ
лѹкⸯка ц͠рѧ а͗грьска. ͗же ͗мѣ лѹкасъ

[35c] ц͠рь боѧрна, ͗менемъ феѹ͗ѧ. с͠на бывъ-
ша бронтона. бра́тѹѧ́да дк͗на. ѿ
племене п́ка ͗ дѡ͗са бы́вша. то́ же ѳе-
ѡ͗восъ боѧ͗рнъ на трѣбѹ шедъ. ѿ а͗ргїа
въ храмъ слн͠ь прележавъ (!). ͗ вдѣвъ жре-
ю. до́брꙋ сѹщю высокꙋ. въсхотѣ є͗. ͗
пребыⷭ҇ въ храмнѣ. ͗ꙁвѣтомъ млт͠вы
трѣбныѧ. а͗кы ѹ͗жка є͗. ͗ ѹ͗снѹб́-
въ ю съблѹд с нею. ͗ непра́ꙁⷣнѹ ю сътво-
р. ͗ ѹ͗боꙗ͗в сѧ ц͠рѧ воѡ͗тⸯска. ѿ͗де въ
ѡ͗͠ьство своє: 
Оуслышавъ жѐ нѹктеѡ͗съ ц͠рь ѿць с. блꙋ-
двшю ю. ͗ꙁведе ю ѿ хра́ма. ͗ ͗спыта-
въ ю ͗ ѹ͗вѣдѣвъ ѿ неѧ. блѹдвшаго с не-
ю феѡ͗ѧ. ꙗ͗коⷤ ѿ боꙗ͗ръ є͗сть бра́та є͗го лꙋ́-
кⸯка. ͗ женѣ ѿ коє͗го ѹ͗жка. не вѣды
лѹктеѡ͗съ ѿц͠ь є͗, ꙗ͗ко непраꙁⷣна є͗сть.
посла ю къ бра́тѹ лѹ́къкѹ своє͗мꙋ, а͗грь-
скомѹ ц͠рю. да ͗ то́ ͗спытає͗ть бы́вше
блѹженїе єѧ͗. ͗ а͗ще да єⷭ҇ ͗стнна. ꙗ͗ко
ѿ а͗рге є͗сть блѹдвы с нею.  се́ ка́-
ꙁнь да сътворѧть, ꙗкоⷤ блѹ́д жрца сꙋ́-
щ. ͗ ѡ͗ного да каꙁнѧть дръꙁнѹвша се̏
сътворт на ́стоє тѣ́ло. цр͠ь ѹ͗бо̀
лѹккосъ прведъ а͗нтнопю, на ͗спы-
танїе. ͗ вдѣвъ ю ͗ добротѹ єѧ͗. ͗ въ-
ꙁрастъ. ͗ ѹ͗вѣдѣвъ непра́ꙁⷣнѹ ю сѹ́щю.
помлова ю рекы, лѣпо єⷭ҇ тръпѣт даⷤ
породть, ͗ тогда ю каꙁнть. ꙗ͗коже
ѡ͗скврънвшю щенїа ѡ͗браꙁъ. то́ же
цр͠ь лѹкⸯко́съ женѹ ͗мѣ, дркїю. ͗ прѣ-
давъ є͗ а͗нтнопю, реⷱ҇ є͗ набд ю дондеⷤ
родть. селевкосъ же ц͠рь бы́ стры тоѧ
а͗нтнопїа. с̀ а͗нтноп пород. блꙁнѧ-
т. ͗маже нарее ͗мен. а͗нтѡ͗нъ, ͗
ꙁносъ. повръжена бы́ста младенца,
повелѣнїемъ лѹ́кⸯка, на мѣстѣ вес нар-
цає͗мѣ, дересѣѧ. бл́ꙁъ кферонⸯскы го́-
ры. ⷤ ѡ͗троѧте помловавъ вꙁѧ. ѹ͗-
поврѣщ хотѧщⷯ, оодѡ͗нъ ра́та, бе-

[35d] ꙁъ дѣте сы́. ͗ ѹ͗вѣдѣвъ ꙗ͗коⷤ ада є͗ста
жрца а͗нтѡ͗пїа. вѣдаше бо ю ꙗ͗ко жр-
цꙋ, ͗ въскорм ю. по мноѕѣ же врѣмен.
воє͗мъ пршедⸯшмъ, на а͗рге͗скѹю стра-
нѹ. ͗ꙁыде лѹккосъ цр͠ь на во͗нꙋ. ͗ ѹ͗ме-
длвъ воⷯ. д́рк же лѹкка цр͠ѧ жена.
помысл ꙗ͗коже по роженї не каꙁнвш
ѡ͗пїа. но̀ ѡ͗став а͗кы хотѧ є͗ѧ, ͗ ѡ͗та
смѣꙗ͗ше сѧ (!) с нею. до́брѣ є͗ сѹ́щ ꙁѣ́ло.
поє͗мше ю съ маломъ во́нъ на село, ре́кше
ве́с. ͗де къ кферонⸯстѣ горѣ. ͗ въ весь
͗деже бѣста сн͠а є͗ѧ въкръмлена. сегоⷤ
невѣдѹщ деркы. ͗ꙁведш ѿ тоѧ ве́-
с бы́къ, сверѣпъ. ͗ прлепльш свѣща
на роѕѣхъ є͗го. повелѣ а͗нтнопїю првѧ-
ꙁат. ͗ ѡ͗бт ю ѹ͗ж ѡ͗кръстъ вы́ѧ
бы́ка. ͗ тако раꙁмыканѣ є͗ бы́комъ бы́-
т ͗ погыбнѹт. ͗ ѹ͗слышавъ нарѡⷣ
тоѧ вес хотѧщѹю бы́т смръть а͗нт-
ноп. ͗ крь є͗ѧ. ͗ꙁдоша ͗с тоѧ дръ-
сфѧ ве́с, та́ко нарцає͗мѣ. бѣ же
мно́го мно́жество тоѧ ве́с съшло сѧ,
с поль. та́коⷤ ͗ ꙁфосъ ͗ а͗нтѡ͗нъ, сн͠а
а͗нтнопѧ с н́м. ͗ съ воскормвшм(!) ѧ
ѡ͗норо́дїємъ ра́тає͗мъ. ͗ молѧхѹ дръкїю
да не такою смрътю ѹ͗морть є͗ѧ. ѡ͗-
на жена повѣда ͗мъ рекѹщ. жрца бѣ
слн͠цꙋ ͗ съблѹд ю ͗ пород дво̏е дѣте
ѿ блѹда. досто͗ть є͗ѧ каꙁнт. ͗
ѹ͗слышавша сн͠а а͗нтѡ͗пна. ꙁфосъ.
͗ а͗мъфеѡ͗нъ. ѿ въскормвшаго ѧ. ѡ͗рд-
ѡ͗на ꙗ͗ко мт͠ ͗ма є͗сть. ю͗же хотѧть
ꙁло́ю ка́ꙁнїю ѹ͗морт а͗нтѡ͗пю. со-
вокѹпльша все бꙋ͗ство. съшедше сѧ
съ селъ ͗ сама с н́м. пршеⷣше ͗ꙁб́ша
во͗ны. ͗ є͗мше деркю. съвлекше с неѧ
ц͠рьскоє ѡ͗дѣнїє, ͗ ѹ͗крашенїє. ͗ о͗трѣ-
бша а͗нтнопю. ͗ бы́вш раꙁрѣшена.
повелѣ сво͗ма сн͠ома. а͗нтѡ͗нꙋ. ͗
сфосꙋ ѹ͗бт дръкю. ͗ є͗мше дръкїю

[36a] првѧꙁаста къ свѣрепомѹ быкꙋ ͗ раꙁмы-
ка ю. ͗ ѹ͗мре деркї. бы́къ же во́жадав сѧ
ѿ бѣганїа ͗ ѡ͗брѣте ͗сто́нкъ п́т на-
ѧ. ͗ прѣрвав сѧ ѹ͗же, ͗ ѡ͗ста бл́ꙁъ ͗сто-
нка тѣло деркїно. ͗ нареенъ бы́сть ͗сто́-
нкъ въ то́ странѣ дрк. ͗ до нынѣ.
поє͗мша же ꙁѡ͗съ  а͗нтѡ͗нъ свою мт͠рь-
͗ а͗нтѡ͗пю. бѣжаста въ свою ꙁемлю̀
въѡ͗тю. ͗ тѹ ꙗ͗вльша сѧ вѣдома бы́ста
въѡ͗ты. дѣдъ же ͗ма мактѹнеѡ͗съ (!) ца́рь
въѡ͗тескъ. състарѣв сѧ ͗ болѣвъ ѹ͗мре:
͗же по смрът нктеѡ͗вѣ. въс вотѣ-
не въсхотѣша црⷭ҇твоват в нⷯ҇. а͗мф-
ѡ͗са ͗ ꙁноса. ꙗ͗ко ѿ племене цр͠ѧ нкте-
ѹ͗са сѹ́щма. ͗ поставша ѧ цр͠ѧ.  цртⷭ҇во-
васта. а͗ѳеѡ͗нъ ͗ ꙁносъ въѡ͗тї странѣ.
гѹсльнѹю хы́трость ѹ͗мѣюща. ͗ а͗бє
антѡ͗нъ, лѹ́нны хтрець. съꙁда грⷣа
вел́къ ѕѣло. ѡ͗ дво̏ю на десѧть вратъ. єⷤ
бѣ пръвеє ве́сь. ю͗же нарцахѹ ненельхе-
лю. юⷤ нарекоста та̏ бра́та гра́дъ ф́вы
͗менемъ ѿц͠а своє͗го. повелѣнїє (!) мт͠ре сво-
є͗ѧ а͗нтнопѧ, ͗ црⷭ҇твоваста мно́га
лѣта въ фваⷯ. ͗ нареена бы́сть ꙁемлѧ̀
та фвы:  Пкосъ (!) же ц͠рь деркїнъ
мѹ́жь стры ͗ма, ѹ͗мре въ воⷯ. є͗же все
спса премѹ́дры кефалѡ͗нъ съ ͗ст-
нною. премѹ́дры бо̀ є͗вропдъ хы́трѡ-
стю слож рѣь. ꙗкоⷤ ꙁевсъ прѣлож сѧ
сътѹромъ бы́сть со а͗нтѡ͗пю. ͗ ѿ то-
го род сѧ ꙁфосъ ͗ а͗нфѡ͗нъ. мѹсцкаа
хытреца. по ѹ͗мрътвї же въдѹшеве-
нъ бы́въ ѿ пка ꙁеѹ͗са. феѡ͗съ г͠лавъ рее,
ꙁеѹ͗съ сътѹромъ сѧ сътворвъ, єⷤ є͗сть
ѹстьскомъ ꙗ͗ꙁы́комъ. въ ͗но тѣло прѣ-
ѡ͗браꙁⷡ҇ сѧ. хѹ́жше быⷭ҇ со а͗нтнопє͗ю: 

[36b]

о вѹдподѣ⸱  о кастѣ: 
Слⷡ҇о. два десѧⷮ, десѧтоє.
По црⷭ҇твї же а͗нтмеѡ͗н ꙁфовѣ. цр͠ь-
ствова плѣменъ є͗ю въ фваⷯ. до црⷭ҇тва ѹ͗-
дподова. с͠на ͗ѡ͗кастна. є͗гоже лагеѡ͗-
съ фвескъ цр͠ь. род ͗менемъ ͗ѡ͗͗кана. є͗гоⷤ
проꙁваша ѹ͗дпода. ͗ прореенїю бы́вшꙋ
ѡ͗ немъ, ꙗ͗коⷤ мт͠рь свою, ͗ѡ͗кастнѹ по́-
͗меть женѹ. повелѣ прѣбываю͗щмъ
тѹ̏ во́номъ. тогда вꙁѧт того ѹ͗д-
пода. ͗ не́сше въ дрѧꙁгꙋ, вⸯложт ноѕѣ
є͗го въ кладѹ. ͗ ꙁагвоꙁдвше  поврещ въ
дрѧꙁдѣ. ͗ сътворше повелѣноє ͗м во́н.
ѡ͗ставша ѹ͗дпода въ дрѧꙁдѣ. да  ѕвѣ-
рь ͗ꙁѣсть. ͗ пршⷣе нѣкто ͗ꙁ вес мѹ́жь.
͗менемъ мелѹ͗ѡ͗съ. в тѹ дрѧꙁгѹ дрѣва
сѣь, ѡ͗брѣте  плежѹщь на ꙁемл̀. ͗ ноѕѣ
є͗го ѡ͗текш. ͗ въꙁемъ ю͗же ношаше сѣкрꙋ.
раꙁсѣе дрѣво, кдѣ бѣꙗ͗ста ѹ͗дръжанѣ
но́ѕѣ є͗го. ͗ въꙁемъ ͗ въскорм. ͗ нарекъ ͗мѧ
є͗мѹ ѡ͗теклоно́жець. ꙁанеже ꙁатеклѣ
бѣꙗ͗ста ноѕѣ є͗го. ͗ быⷭ҇ крѣпокъ въꙁрастѡⷨ҇: 
Въ ꙁемлⷤ то́ ꙗ͗в сѧ нѣкто. жена вдова
͗менемъ свга ꙁлоѡ͗браꙁна. пръсста сьса-
та бѹꙗ͗та. ꙗ͗же по ѹ͗мрътвї мѹжа
є͗ѧ. събравш мно́жество раꙁбонкъ
съ селъ. є͗д́ною мы́слю. въ весь свою на-
рцає͗мѹю въа͗кы. ꙗ͗же бѣ меж горама
двѣма. ͗мѹщма посредѣ пѹ́ть тѣсенъ

[36c] є͗д́нъ то́ю. ͗ сѣдѧщ ма (!) є͗днамъ връ-
сѣ горы. ͗мѣю͗щ же раꙁбо͗нескѹю
гꙋрꙋ (!) всѧ ммоходѧщаа пѹ́тнкы. ͗
кѹпц ѹ͗бваше  всѧ ⷯ въꙁмаше. ꙗⷤ
бѣ стра́шна въ фваⷯ ͗ всюдѹ. многомъ
ходвшмъ воє͗водамъ с во́ мно́гы. ѿ
лагїа цр͠ѧ на ню, ͗ нктоⷤ мо́же ѡ͗долѣт
є͗, тверд ра́д горⸯскыѧ. ͗ мно́жества
съшедшⷯ сѧ к н́г (!) раꙁбо́нкъ бѹ́ⷯ. ͗же
дѣлѧхѹ с нею ммоходы странныⷯ ͗ гра-
жанъ рꙋха. въдпоѹ͗съ же въ мѹжеско
тѣло пршедъ. ͗ ѹ͗вѣдѣвъ ꙗ͗коже ѿ ф-
вⸯска града є͗сть. ͗ слышавъ ꙗ͗ко жена нѣ-
кто ͗менемъ св́га. раꙁбваю͗щ гѹб-
ть всѧ грѧдѹщаа въ фвы. ͗ ѡ͗хѹжаєⷮ
гра́дъ ѹ͗мѹмы́сл(!) мѹ́дры͗ смыслъ, ѹ͗-
б́т св́гѹ. поꙗ͗тъ въ вес в не же бѣ̀
въскормленъ ѡ͗трокы крѣпкы. а͗кы
сфгѹ хотѧ раꙁб́т. ͗де к не́ въпро-
ша ю да с нею раꙁбває͗ть. ꙗⷤ ѹ͗ꙁрѣвш
ю͗на ѡ͗трока въꙁоромъ. ͗ ͗же бѣꙗ͗хѹ
с н́мъ прꙗ . ͗ сѹ́щⷯ с н́мъ. ͗ наѧ
͗сходт ͗ с на́м(!) ммоходѧщаа, ͗
ѡбрѣтъ ю пра́ꙁⷣнѹ є͗гда не бѣѧ͗ше ѹ͗ неѧ
мно́жества раꙁбо͗нкъ. ко́пє͗мъ ѹ͗-
б ю. ͗ въꙁемъ всѐ ͗мѣнїє є͗ѧ. ͗ꙁб́въ
мно́гы, ͗же бѣѧхѹ тогда с нею. ͗ пр-
несе тѣло є͗ѧ, въ фве͗скы гра́дъ. на-
дѣꙗ͗ сѧ ͗ сⸯ сво͗м ѿ ц͠рѧ лаѧ прꙗ͗т,
дары. ͗ юдѧще сѧ гражане фве͗стї
славѧхѹ . ͗ въпю͗щмъ ͗мъ, да бꙋ-
деть фве͗скы ц͠рь. раꙁⸯгнѣвав же сѧ,
ц͠рь на гражаны. ͗ посла воѧ на́ нѧ. ͗ бы́-
вш ѹ͗собц въ градѣ ͗ꙁыде лаѡ͗съ.
смрть народа. ͗ стрѣлою ѹ͗стрѣ-
ленъ бы́въ ѹ͗мре ла͗ѡ͗съ. ͗ѡ͗каст͗ же
не хотѧщ ͗ꙁрновена бы́т ѿ црⷭ҇тва,
а͗бє посла ͗ прведш ѹ͗дпода поста-
в  цр͠ѧ. ѹ͗вѣдѣвш ꙗ͗коже не ͗мать
жены. поѧ  на ѹ͗вѣдѣнїє гражаномъ

[36d] ͗ боꙗ͗ромъ. ͗ црⷭ҇твова ѹ͗дпосъ въ фваⷯ.
лѣтъ •в͠і• не вѣдѹщ є͗кастї. н ѹ͗д-
подѹ, ꙗ͗ко мт͠ є͗го бѣѧ͗ше. ͗ род два̏
с͠на ѿ неѧ ѿтеклеѧ ͗ полѹнка. ͗ двѣ̏
дще́р, ͗ꙁмѣнїю ͗ а͗нтгонїю. по вре-
мен же въпрос є͗кастї ѹ͗дпода ѿ кꙋ-
да є͗сть. ͗ кто є͗мѹ є͗сть ѿц͠ь. ѿвѣ-
ща же ѡ͗нъ мелѹ͗ѧ. ͗же ͗мѣвъ въско-
рмвъ. ͗ прведш мелѹ͗ѧ. ͗ ѹ͗вѣдѣ-
вш ꙗ͗ко нѣ́сть є͗мѹ с͠нъ. но̀ ѡ͗брѣлъ  єⷭ҇
въ дермѣ. ͗ въпросвш лѣтъ. ͗ раꙁѹ-
мѣвш ꙗ͗ко с͠нъ є͗ є͗сть. ͗ повѣда є͗мꙋ.
͗ слышавъ ѹ͗дпосъ. вⸯꙁѧ гвоꙁдїа, ͗ ѹ͗б-
въ оо сво ͗ ѹ͗мре. ѡ͗ставль црⷭ҇тво
с͠нома сво͗ма. лѣ́то ре́съ лѣто цртⷭ҇во-
ват повелѣвъ. ꙗ͗коже раскоторавшаⷭ҇
ѡ͗ црⷭ҇тво. воє͗ват наѧста на сѧ. ͗
ѡ͗ба ѹ͗б́ста сѧ са́ма сѣкша сѧ. полѹ-
нкысъ бо̀ ͗ꙁⸯгнанъ бы́сть ѿ црⷭ҇тва ͗ ѿ
фвъ. ͗є͗мътеклеѧ (!) бра́та своє͗го. ͗
ѿтде въ гаргосъ. ͗ поѧ женѹ. дще́рь а͗дро-
ста цр͠ѧ а͗рге͗ска. ͗ поє͗мъ а͗дра́ста цр͠ѧ.
͗ ͗ны воє͗воды съ во́ мно́гы, прїде на
своє͗го бра́та. ͗ на фвы͗ пршедшаа
с н́м воє͗воды съ во бѣꙗ͗хꙋ с̀ а͗ндросто-
съ. капанеѡ͗съ. тѹдеѡ͗съ. амьфра-
ѡ͗съ. парфенопѡ͗съ. ͗помдонъ. ͗ ѡ͗-
бѣма братома, ꙗ͗коже рѣхомъ ѹ͗мръ-
шема. ѿ͗доша ц͠рїє с во́ сво͗м, на-
своѧ мѣста. ͗ рассыпа сѧ црⷭ҇тво ф-
вьско ͗ црⷭ҇твовавъ лѣтъ тр̏ ста, ͗
•ѯ͠• ͗ •ѳ͠• с̀ же всѧ пре́жⷣепсанїа премꙋ-
дры палефатосъ, въ͗стннѹ спса.
прѣмѹ́дры бо̀ є͗вропдъ х́тростю
слож рѣь. ѡ͗ ѹ͗дподѣ ͗ѡ͗кастї. ͗
ѡ͗ сфꙁгѣ. фвⸯскаго црⷭ҇твїа а͗фрканъ
мѹ́дры спса въ лѣтѣхъ: 
Въ а͗ргїхъ же по ͗насѣ, црⷭ҇твова фаро-
неѹ͗съ. ͗ нї мно́ѕ до црⷭ҇тва лѹнге-
ѡ͗ва. ͗же бѣ поѧ͗лъ женѣ ѹ͗пом͗стрꙋ

[37a] дщерь данеѡ͗вѹ. ⷤ лѹнгеюсъ сѣкы сѧ
съ дана͗мъ ц͠ремъ, ͗ ѹ͗б . ͗ вꙁѧ црⷭ҇тво
͗ дще́рь є͗го. ꙗ͗коⷤ а͗рхлогъ спса: 
По црⷭ҇твѣ лѹнгеѡ͗вѣ. црⷭ҇твова трѡ͗по-
тїа. ͗же црⷭ҇твова въ а͗ргр͗стѣ стра-
нѣ, лѣ́тъ пѧ́тъ то́ю. ͗ въ пѧтоє лѣ́-
то црⷭ҇тва є͗го. рассыпа сѧ црⷭ҇тво а͗ргїско.
͗ прꙗ͗ша црⷭ҇тва ͗хъ с́лѹнте. ͗ дръ-
жа ѹ͗бо̀ црⷭ҇тво а͗ргїско. лѣ́тъ. •ф͠• ͗
м͠• ͗ •д͠• ꙗ͗коже ͗ лѡ͗доръ прѣмѹ́дры
спса. въ скѹѡ͗нѣхъ же, ꙗ͗же нынѣ на-
рють є͗ладк. црⷭ҇твова пръвоє. є͗г-
а͗лосъ лѣтъ. н͠• ͗ •в͠• ͗ ͗нѣхъ ц͠рї •к͠•
͗ •ѕ͠• до ꙁеѹ͗кспа. ͗же црⷭ҇твова лѣтъ
л͠• ͗ •а͠• потомъ жерц ͗хъ строѧ͗хѹ ꙁе-
млю̀. дръжаша црⷭ҇тво ͗хъ. лѣ́тъ. т͠•
͗ •п͠• ͗ •а͠• ꙗ͗коже а͗фрканъ премꙋдры-
 слож:  Ꙁападъ же є͗сть къ талї
тогда беꙁъ ц͠рѧ дръжмъ с͠нъм п́ка. ⷤ
ꙁеѹ͗съ бѣ̀. ͗ всѣмъ ро́домъ є͗го. в нѧ́же
лѣта скона сѧ мо́с, ͗ а͗ронъ въ пѹсты-
н. ͗ строѧ͗ше въ і͗͠л і͠с сн͠ъ навⸯвнъ.
ꙗ͗коже є͗сть прⷣѣреенно. ͗же воє͗вавъ
прѧ ͗є͗рхонъ. ͗ вы́шереены градъ са-
лмъ. ͗же проꙁва і͠с навⸯвїнъ ͗єѹ͗съ: 
ъ (!) же прє͗мъ ꙁемлю̀. всел сѧ въ градѣ
нарцає͗мѣмъ, схемъ прѣменвъ ͗мѧ
є͗го реѧполь (!). ͗ по сконанї і͗с͠а, прведъ-
шаго лю́д і͗ѹдѣ͗скы. рѣсъ і͗ѡ͗рданъ рѣ-
кѹ повелѣнїємъ б͠жїмъ. ͗ прїт на
полестнⸯскꙋ странѹ. ͗ трꙋбою двно-
ю раꙁорт стѣны ͗є͗рхонⸯскы. старѣ
бывъ въ і͗л͠техъ фнеє͗съ. по фнѣєсеⷤ
стро͗ша въ і͗л͠. •л͠• сꙋдї ͗ꙁбⸯраннї
въ людеⷯ:  Въ лѣта же нареенныⷯ
стро͗тель. бѣ въ є͗ллнѣхъ промфе-
ѹ͗съ. ͗ є͗пмфеѹ͗съ. ͗ а͗тласъ. ͗ пана-
птсъ. ͗ а͗ргосъ. є͗гоже ͗ стоѡ͗ка нар-
цахꙋ. ꙁа ꙗсноглѧданїє є͗го ͗ быстротꙋ
͗ давъкалѡ͗нъ с͠нъ є͗леѡ͗на п́кова. сеⷤ

[37b] а͗ргоѡ͗съ ѹ͗мысл хтросъ (!) въ ꙁападныхъ
странаⷯ. а͗тласъ же скаꙁа а͗строномѹ.
сего рⷣа гл͠еть ꙗ͗коⷤ въ н͠бо бє͗ть. поне́же
нбⷭ҇ноє ͗ма́ть въ срⷣц своє͗мъ. промфе-
ѡ͗съ же граматьскѹю ͗ꙁобрѣте ф-
лософю. ͗ древнⷯ лѣтъ ѹ͗вѣдат, съ-
лѹвша сѧ. є͗пмефеѹ͗съ же, мѹс-
ескѹю хы́трость ͗ꙁоѡ͗брѣте. давъка-
лѡ͗нъ же потопы мѣстныѧ спса. ꙗ͗коⷤ
є͗ѹ͗севє памфлїскы спса. по ѹ͗мръ-
твї же сѹдї і͗ѹдѣ͗скъ. старѣ быⷭ҇
людемъ вараакъ. а͗мноє͗млемъ: 
Бѣ же тогда жена прорцаю͗щ. ͗менемъ
воѡ͗ра. ꙗ͗же повѣдаше і͗ѹдѣѡ͗мъ всѧ
емѹже а͗ща͗ще (!) бы́т. въ таⷤ лѣ́та бѣ
въ є͗ллнѣхъ влъхва свꙋла, ꙗ͗же въ де-
лфехъ. ͗ в та лѣта црⷭ҇твова є͗гптѧ-
номъ фараѡ͗нъ. въ а͗фнѣх же црⷭ҇твова-
ше кекроксъ, ⷤ ѿ є͗гптѧнъ бѣ̀. бѣ́
же прѣвелкъ. тѣмже ͗ сꙋгѹба  нар-
цахꙋ. с́ пръвы быⷭ҇ ц͠рь въ а͗фнѣхъ: 

о афнⷯѣ⸱ како ѹстав ⷨ кекро-
псъ ꙁаконъ да дв͠ца мѹⷤ҇ по-
Слѡⷡ҇. тр десѧтоє. / сѧгаєⷮ: 
По потопѣ же а͗нтескыѧ страны. въ
а͗фнеѧ прїде црⷭ҇тво. то́юⷤ є͗же на-
ѧ црⷭ҇твова (!) кекроксъ въ а͗фнⷯѣ. пове-
лѣ ꙁаконъ положт женамъ. ꙗ͗же
сѹ́ть поⷣ властїю црⷭ҇тва є͗го. да дв͠ца
ꙁа є͗днъ мѹжь посѧгає͗ть. ꙗ͗же ͗

[37c] проꙁва невѣсты. въ ꙁаконоположенїє
є͗го рекы. ꙗ͗ко ͗сто́нц сѹ́ть дв͠ца до-
брыѧ. ꙗ͗же ͗ ражають невѣдомыⷯ. ͗схоⷣ
͗стоѧю͗ть мле́ко. прⷣѣ цртⷭ҇вомъ бо єⷢ҇
всѧ жены а͗нтескы. ͗ а͗фне͗скы. 
бл́жнхъ мѣстъ. ѕвѣрномъ смѣсомъ
смѣшахѹ сѧ. с н́мже коєжⷣо бѣꙗ͗ше го-
рѣ мѹжемъ бываю͗ща. ͗ нарцаше сѧ
въсхщенаа. не нарцаше бо сѧ (!) нѧ же-
на. къ всѣмъ бо̀ прхождахꙋ. са́мы сѧ въ
блѹдъ даю͗ща. ͗ є͗л́коже ͗хъ кто̀ хо-
тѧше дръжат. ͗л є͗днъ ͗л многы
дн͠. въ домѹ ѹ͗ него прѣбываше корм-
ма. па́кыⷤ є͗гда хотѧше ѿпѹщаше ю.
всѣмъ хотѧщмъ є͗. се́ же ꙁаконъ ѿ а͗-
нтескы страны прїде. є͗же не нѹд-
т ͗хъ ѹ͗ є͗дного мѹ́жа бы́т. но к не-
мѹже а͗ще въсхо́дѧть не ѡ͗ставлѧт
͗хъ. нктоⷤ ѹ͗бо̀ вѣдѧше ́ є͗сть с͠нъ, ͗-
л дщ. но̀ ꙗ͗коⷤ бѹдѧше мт͠р годѣ. та́-
коⷤ реаше сего є͗сть с͠нъ, ͗л дъщ. ͗ да-
дѧше роженоє ѡ͗троѧ. є͗мѹже хотѧ-
ше мѹ́жꙋ, ѿ бы́вшхъ с нею. ͗л мѹже-
скъ по́лъ бѹдѧше родла ͗л же́нескъ. ͗
радоваше сѧ прє͗млѧ ѡ͗троѧ. ке-
кроксъ же ѿ є͗гпта пршелъ, ѿверже
ꙁаконъ то́. та́ко рекы, сего̀ ра́д рее
а͗ттеска ꙁемлѧ̀ погы́бе. ͗ ѿ тѹ́-
дѹ въ раꙁꙋмъ ͗спрїдоша жены ⷯ. ꙁа
мѹжа посѧгат нааша, непосѧгшаа
дв͠ца. блѹдвшаа дв͠ца посѧгнѧше ꙁа не-
гоже хотѧ мѹ́жа. ͗ поюдша сѧ а͗ф-
не црв͠ѹ ꙁаконѹ. сего дѣлѧ ͗нї спса-
ша рекѹще того рад ͗ нарекоша  а͗ф-
не дфѹ. ꙁанеже бл͠горо́дна сътво-
р ѧда сво͗мъ ѿцемъ. црⷭ҇твова же
кекроксъ въ а͗фнѣ͗хъ. лѣтъ •н͠•
͗ посемъ црⷭ҇твова, кранеѡ͗съ. лѣтъ
ѳ͠• в таⷤ лѣта пръваа, мѹсескаꙗ
хтреца а͗пфо (!). вѣдома бѣѧ͗ше. ͗ по

[37d] крана црⷭ҇твова. фаронеѹ͗съ ͗ ͗нї. до
кекрона ⷤ цртⷭ҇вова. лѣтъ. к͠а• дръжа
ѹ͗бо̀ црⷭ҇тво а͗фнѣ͗ско. лѣтъ •у͠• ͗ •͠•
͗ •в͠• потом же дръжаа кн͠ѕь •в͠і• в таⷤ
лѣта тѣ́хъ кн͠ѕь ꙁаконъ полож въ а͗ф-
нѣхъ. пръвѣє краконъ (!) ͗менемъ. ͗ по семъ
со́лонъ. ͗ рассыпа ꙁаконы драконтовы
солонъ пакы ꙁаконъ полож. фалсъ мл-
с͗скы. по том же црⷭ҇твова въ нхъ пръ-
воє. є͗схꙋлосъ. лѣтъ. к͠а• По ͗схолѣ же
цртⷭ҇вова а͗комеѡ͗нъ. лѣта два̏. ѡ͗ нем же
є͗рпдъ прѣмѹ́дры хытрець хтро-
стю спса. ͗ по ѧ͗кменѣ црⷭ҇твова в нⷯ
ц͠рї. ͠і• до саⷬкⷪсона. ⷤ црⷭ҇твова в н́хъ
лѣтъ. і͠• ͗ рассыпа сѧ црⷭ҇тво а͗фне͗ско.
дръжа всѣхъ лѣтъ. г͠• ͗ •ꙁ͠• ꙗ͗коже а͗фр-
канъ прѣмѹ́дры спса. по варацѣ же ста-
рѣ бы быⷭ҇ (!) въ і͗л͠ гедеѡ͗нъ:  Въ тоⷤ
врѣмѧ бѣ є͗фроѹ͗съ фраескы. цѣвн-
ескыⷯ гѹсле скаꙁатель прѣмѹ́дры.
͗ сла́вны кн́жнкъ. ⷤ спса бг͠ороже-
ство, ͗ мра всего сътворенїє. ͗ л͠е-
ско сплесканїє. гл͠авъ въ наѧтцѣ сп-
санїа є͗го. ꙗ͗коⷤ не ѿ своє͗го промысла є͗сть.
спсалъ то ѡ͗ б͠ѕѣхъ. ͗л мра всего ство-
ренїє. но рее ꙗ͗ко просвше є͗мѹ въ мол-
твѣ навыкнѹ (!) ѿ а͗полона. роⷣство б͠гъ ͗
всего м́ра сътворенїє. ͗ кто єⷭ҇  сътво-
рлъ. глт͠ь бо̀ въ своє͗мъ спсанї, сле-
ным съпсанї (!), хытростьм рекы
та́ко. ѡ͗҇ цр͠ю лтнъ с͠нъ стрѣлне. фꙋ-
ве крѣпкы. всѐв́де мрътвыⷯ ͗ бесмръ-
тныхъ цр͠ю. слн͠це ꙁла́токрлоє. вто-
роє на десѧть кра́ты. сѐ ѿ тебе слышаⷯ
глⷭ҇а. тобѣ рекшꙋ. тебе же самого стрѣ-
лне поставлю по́слѹха. ͗ ͗ны же
многосленым стх рее ѡ͗ семъ
то́ же ѡ͗рфсъ. ре́е же ѿ прежⷣерее-
нныⷯ ст́хъ. ꙗ͗коже влъхванїє слыша-
лъ є͗сть. ѡ͗ родсѿтвѣ б͠гъ ͗ сътворенїє.

[38a] м́ра, спсалъ є͗сть. стх бо̀ слены-
м съпса. ͗ не въмѣст мно́же-
ства ра́д стховъ нт в сѐ съпсанїє.
ѹ͗то же ꙗ͗же спса ѡ͗рфеѹ͗съ с. ꙗ͗кѡⷤ
͗спръва быⷭ҇ ѿ бг͠а сътворенъ въꙁꙋхъ
лѣтѹ.  потомъ подъ въꙁꙋхомъ бѣ про́-
пасть. но́щь те́мна всѐ ѡ͗дръжащ. ͗
покрываю͗щ ꙗ͗же бѧ́хꙋ поⷣ въꙁдꙋхомъ.
ꙗ͗влѧѧ͗ но́щь пръвоє бы́вшꙋ. гл͠ѧ въ сп-
санї своє͗мъ недомыслмаго.  наⷣ все-
м сѹ́ща ͗ ͗спръва бы́вша. ͗ тво́рца
всѣмъ. ͗ въꙁдѹⷯ ͗ но́щ ͗ все́ тва́р.
ꙗⷤ є͗сть поⷣ въꙁдꙋхомъ покровена. ꙁемлюⷤ
ре́е ѿ тмы нев́дмѹ бы́вшю. рее же
ꙗ͗ко свѣтъ раꙁⸯдравъ въꙁдⷯꙋ ѡ͗свѣт
ꙁемлю̀. ͗ всю тва́ръ рекъ тебе свѣтъ.
͗же раꙁдра въꙁдѹⷯ пре́жⷣереенны. ͗же
є͗сть наⷣ всѣм. є͗гоⷤ ты͗ са́мъ ͗мѧ слыша-
въ. ѡ͗рфеѹ͗съ ѿ влъшбы, ͗ꙁвѣщаа ѹ͗-
мъ свѣтъ жꙁнодавець. г͠ла же въ сп-
санї своє͗мъ с́ ͗мена, богынѧ тр̏.
с́ла дръжава сѹ́щаго бг͠а. є͗гоⷤ нктоⷤ
мо́жеть раꙁꙋмѣт ѡ͗браꙁъ. н є͗сте-
ства. ѿ тоѧ же с́лы все бы́вше  наѧ-
лъ беꙁⸯпло́тныⷯ ͗ сл͠нце ͗ лѹ́нꙋ. ͗ вла́сть
͗ ѕвѣѕды всѧ в́дмоє все ͗ нев́дмоє
л͠ескъ же ро́дъ ре́е ѿ самого б͠га сплеска-
нъ ѿ ꙁемлѧ̀. ͗ дш͠ѹ ѿ него прѧ слове-
снѹ. ꙗ͗коⷤ мо͗с прѣмѹдры спса. то́-
ⷤ ѡ͗рфеѹ͗съ въ своⷯ кн́гаⷯ напса. ꙗ͗ко
тѣм трем ͗мены. є͗днѣм же бж͠е-
ствомъ всѧ бы́ша, ͗ то́ є͗сть ве́сь. ѡ͗
страстнѣм же родѣ л͠. то́ же ѡ͗рфе-
ѹ͗съ слож х́тростю стх мно́гы.
͗хже ѧ́сть ма́ла сѹ́ть с̀. ͗ ѕвѣрь
͗ птца же. лк͠омъ грѣс. пеаль ꙁе-
мл̀ ѡ͗браꙁ сътворен. несоже дѣ-
лѧ ѹ͗мраю͗ть вѣдꙋщꙋ. н ꙁла прхо-
дѧща раꙁꙋмѣю͗ще. н пршедшю ꙁлꙋ
ю́вⸯства ра́д бѣдꙋще. нмъ ѿ ꙁла̏

[38b] ѹ͗твердт сѧ могѹще. н ͗ꙁ далее
ѿвращаю͗ще сѧ ѿ ѕла. н къ добрѹ пр-
шедшꙋ ѡ͗бращаю͗ще сѧ, ͗ прє͗млюще.
н бл͠гꙋ пршедшꙋ ѡ͗братт сѧ ѿ ꙁла̏
͗ добро прꙗ͗т хотѧще. но всꙋе льстѧ-
ще сѧ. нераꙁꙋмѣнїа ѹ͗мѣтел, ͗ ꙗ͗коⷤ
є͗сть невѣдѣнїємъ водм сѹ́ть не вѣ-
дѹще, несоⷤ не вѣдꙋще. ͗ныⷤ стх
ѡ͗ л͠ьстѣ родѣ слож. ꙗ͗коⷤ премꙋдры
тмофе хронографъ спса г͠лѧ того а͗рфе-
ѹ͗са. прⷣѣ толкомъ родъ. ре́кша трⷪ҇цю
є͗д́носѹ́щнѹю: По гедеѡ͗нѣ
же старѣ быⷭ҇ лю́демъ і͗ѹдѣ͗скымъ фо-
ла. въ дн͠ же фолы. бѣ въ фрѹгїстѣ
странѣ. марсꙋѧ флосо́фъ ͗же ѹ͗мы-
слѧ. ѿ мѹскїскыⷯ сврѣл тро́стїю.
͗ помышлѧше въбожт сѧ г͠лѧ. ѡ͗-
брѣтоⷯ п́щꙋ л͠комъ гла́са ра́д сврѣ-
лнаго. жве же марсꙋѧ, на селѣхъ
своⷯ. всѧ своѧ лѣта. ͗же марсꙋѧ про-
гнѣва сѧ на б͠га. ͗ ѹ͗ма ͗стꙋп. ͗ ͗ꙁꙋ-
мѣв сѧ въверже сѧ са́мъ въ рѣкѹ. ж-
вѹщаа въ то́ странѣ, нарцаю͗ть ма-
рсꙋѧ ͗ до нынѣ. ѡ͗ нем же повѣдаю͗ть кн́-
жнц. ꙗ͗коже на репь прїде а͗полоно-
вꙋ. себе въбожт хотѧ ѡ͗ного похꙋ-
лвъ. ͗стꙋп ѹ͗ма ͗ погыбе. ꙗкоⷤ прѣмꙋ-
дры нноⷭ҇ спса. ͗ лꙋканоⷭ҇ помнаа сю по́-
вѣсть. ⷤ ѿ халкыдоны рее сѧ: 

38c
Въ лѣтаⷤ фолы, бѣ̀ ͗раклсъ ͗ро͗скы
. ͗ (!) ѡ͗ а͗рганоѹ͗те. ⷤ ͗ съ ͗асономъ фе
сальскымъ. ͗ полѹдеѹ͗комъ. ͗ ѹ͗ла.
͗ теламонъ. ͗ ͗н с н́м. ͗же пр
шедше корабл по́ морю, сѣкоша с¬ѧ
с кѹꙁскомъ цр͠мъ. є͗лспонтьскы
є͗пархыѧ. ͗ сраꙁвше сѧ въ кораблⷯ
с н́мъ. ѹ͗б́ша кꙁканъ. ͗ прѧ͗ша
кꙁкъ граⷣ вел́кї є͗лспонтьскыѧ
є͗пархїа. ͗ ѹ͗вѣдавше ѿ гражанъ ͗ ѿ
болѧръ. ꙗ͗коже кꙁкъ є͗сть є͗гоже
ѹ͗б́ша. пожалша с̀ по немъ. ꙁане
ѹ͗жка ͗хъ бѣꙗ͗ше. ͗ ѿ своє́ѧ ͗мъ бѣ
ꙁемлѧ̀ ро́домъ. ͗ прошахꙋ прошенѧ (!)
ѿ невѣденї бо̀ ⷯ (!). ͗ ѿвѣтъ прїмше
ѡ͗ томъ. съꙁдаша въ градѣ томъ кꙁ
стѣмъ. по сѣ трѣбнцю. ͗ шедъ
ше же т а͗ргонаѹ͗тѣ въ влъшебнцꙋ
ю͗же ꙁовꙋть пѹфю. прносѧще же
сы́рно. ͗ пожерше въпрошашѧ гл͠юще.
прорц ны пррⷪ҇це, ттанъ фве а͗поло
не. ́ є͗сть ͗л ́ бꙋдеть с́ до́
мъ. ͗ да́но ͗мъ бѣ прореенїє ѿ пꙋфїа
та́ко. є͗л́ко же на добродѣꙗ͗нїє. ͗
стро͗лъ е͗сть твор́те. а͗ꙁъ же г͠лю
тр̏е͗дносꙋщь, высо́кы цр͠ь. є͗гоже
беꙁъ тлѧ сло́во. въ не͗скꙋснѹ дв͠цю
въселт сѧ. а͗ с а͗кы дѹга ѡ͗гнео́бра
ꙁна по срѣдѣ пршедꙿш. ве́сь м́ръ ѡ͗бе
ргъ ѿц͠ꙋ да́ръ прнесеть. тоѧ бѹ́деть
до́мъ, м͠рїа же ͗мѧ є͗. ͗ напсаша про
реенїе ͗рось на мраморѧнꙋ дъскꙋ, мѣдѧ
ны псмены. положша ю͗̀ наⷣ дверм тре́
бнца. наре́кше домъ ре͗нъ мт͠ре б͠гъ
всѣ́хъ. ͗же до́мъ по многыⷯ лѣтѣхъ
быⷭ҇, прест͠ыѧ б͠ца м͠рїа ѿ ꙁноны цр͠ѧ
А͗ргонаѹ͗те же ѿ є͗лспонта ѿшедше.
нꙁпослѹша (!) въ прнкпе͗скыѧ ѡ͗стро
вы. ͗ ѿтѹдꙋ въ халкыдонъ сплꙋ́ша
прѣ͗т мыслѧще понтьскоє мо́ре. ͗

38d
срѣтен быша па́кы, ѿ а͗мѹка. ͗ ѹ͗бо
ꙗ͗вша сѧ мно́жества с́лы є͗го. въбѣ
гоша въ лѹкꙋ лѣснꙋ, ѧ́стѹ ꙁѣло ͗ несꙋ
хꙋ. ͗ вдѣша въ снѣ в́дѣнїє с́лѹ нѣ
какꙋ, а͗кы съ нб͠се пршедшꙋ къ н́мъ.
мѹжа же стра́шна, носѧ на рамꙋ а͗кы
ѡ͗рл крлѣ. ͗же рее ͗мъ побѣдт а͗
мꙋка. т́ же дръꙁновенїе прїмше, срѣ
тоша сѧ съ а͗мѹкомъ. ͗ побѣдвше ΅̀
ѹ͗б́ша. ͗ бл͠гохвалѧще съꙁдаша на мѣ
сте томъ. кде вдѣша с́лѹ. трѣбн
къ поставша в немъ ѡ͗браꙁъ слы, ꙗ͗коⷤ
вдѣша. нарекше мѣсто то софенсъ.
с̀реь трѣбнцꙋ. ꙁане тѹ ѹ͗бѣгше съ
пѣнїє (!) прїаша. є͗же мѣсто нарцає͗т сѧ
ѿ вꙁантї до нынѣ та́ко. юⷤ трѣбн
цꙋ. въц͠рв сѧ въ вꙁантї вдѣ ход
въ костѧнтнъ ц͠рь. ͗ смотрвъ ѡ͗бра
ꙁа ͗же сто͗ть тѹ рее. а͗ггⷩ҇лъ є͗сть ѡ͗
браꙁомъ, хртⷭ҇їанꙿскымъ ѡ͗браꙁомъ тоⷨ҇.
͗ юдв сѧ мѣстѹ ͗ ꙁданїю молв сѧ.
коє͗ѧ бѹ́деть с́лы а͗ггела ѡ͗браꙁъ. по
спа на мѣстѣ, ͗ слыша въ снѣ ͗мѧ слѣ
въставъ ѹ͗крас мѣсто. на въстокъ
млт͠вꙋ творвъ. ͗ прꙁвавъ (!) молтве
нцꙋ. ре́кше ͗мѧ ст͠го а͗рха͠ггла мха͗ла.
рганаѹ͗те же побѣдвше а͗мꙋка. ѿше
дше ѿтꙋдꙋ. сплѹ́ша въ по́нтъ. ꙁла
тыѧ ра́д ко́жѧ ͗же вꙁѧ́ша ю͗̀. ͗ мдїю
͗товꙋ дще́рь цр͠ѧ скфьска. ѿ келхы
дꙿскыⷯ странъ сꙋща. ѿнюдѹже повѣ
даю͗ть ͗а͗ссона бы́вша. ͗ г͠лавысю (!) кре
ѡ͗нотовꙋ дще́рь, ц͠рѧ фесельска. ю͗же
повѣдаю͗ть ͗ꙁгорѣвшꙋ съ ѿц͠емъ по пр
лѹѧю въ ѹ͗менныⷯ. ͗ ͗но тоѧ по́вѣ
ст мно́гыѧ же ͗ прѣмꙋдрыѧ а͗полонї 
сторкъ спса По фолѣ же ста
рѣ быⷭ҇ въ і͗͠л, є͗глонъ. ꙁавѹлонѧн
нъ. въ таⷤ лѣта бѣ въ є͗ллнѣхъ влъхва
свꙋла, є͗рꙋфе͗скаа. въ нѧже лѣта

39а
лѣта црⷭ҇твова въ фрꙋк͗стѣ странѣ
троѡ͗съ, ⷤ бѣ ѿц͠ь ͗ловъ, ͗ гꙋнамдо
въ. с́ съꙁда гра́да два̏. трꙋю въ свое ͗
мѧ. ͗ ͗л, въ ͗мѧ ͗ла, с͠на своє͗го ста́
ршаго. ͗же сконѧвъ, ско́ро ѡ͗ба гра́да.
прѣдръжа мѣста. ре́кше мѣ́сто цр͠ѧ є͗ѹ͗
ропьскы страны. ͗ сего дѣлѧ ѡ͗пеѧл
в сѧ танталъ. въꙁвⷣже гнѣвъ велкъ
на́ нь. бѣ бо ѡ͗бѣщал сѧ троѡ͗съ. прѣдъ
наѧтїемъ ꙁданїа градꙋ ѡ͗бою. дарь по
є͗лат (!) ͗ трѣбы сътворт въ кꙋм
рнц дѡ͗ковѣ. ꙗⷤ є͗сть въ є͗ропьстѣ
странѣ. ͗же сконѧвъ стѣны двѣма
лѣтома. посла сн͠а своє͗го ме́ншаго, на
рцає͗маго ганꙋмда. є͗гоже люблѧ.
ше а͗кы ѕѣло красна. ͗ ме́нша сꙋща да несе
ть въ кѹмрнцю дѡ͗совꙋ. ͗ сконѧ
трѣбѹ ѡ͗бѣтнꙋю давъ є͗мѹ мѹжь •͠•
͗ прешⷣе мо́рѧ грѧдѧше къ трѣбнц д
ѡ͗совѣ. ѹ͗вѣдѣв же танталъ. ͗ мнѣ
въ съглѧдатъ є͗сть пршелъ є͗ѹропьскы
ѧ страны. посла мно́гы съ ѡ͗рꙋжемъ
мѹ́жѧ. ͗ ꙗ͗ша ганѹмда. прѣ́жⷣе да́
жь не бѣа͗ше дошелъ трѣбнца. н ⷤ
с н́мъ бы́ша. гѹнꙋмдъ же ѿ ѹ͗жаст
раꙁболѣв сѧ. въпрос є͗го танталъ ре
кы. въ южа црⷭ҇тва ка́къ дръꙁнꙋлъ
є͗с прїт прелагата. ͗ ѿвѣща
трѣбꙋ положт є͗ропьскомꙋ дѡ͗сꙋ
є͗смь пршелъ. ͗ ͗же съ мною. раꙁѹ
мѣвъ се танталъ, повелѣ є͗мѹ потръ
пѣт, ͗ прѣпот ꙗ͗ꙁѧ ра́д. ганꙋ
мдъ же рее, тр дн͠ поболѣвъ ѹ͗мре.
͗ повелѣ танталъ ѿда́т ꙗ͗же прне
се да́ры. ͗ трѣбꙋ въ трѣбнкъ дѡ͗
совъ. ͗ тѣло є͗го положша ѹ͗тро, ѹ͗
трѣбнка на́ есть. посланї же с нⷨ҇
сътворша є͗мѹ ковегъ ͗ полож
ша ΅̀. напсавше на немъ троѡ͗съ,
ц͠рь а͗с͗скъ съ трѣбою. лежащаго ꙁде̏

39b
ганѹмда с͠на, своє͗го полож дѡ͗са. сеⷤ
сътвор танталъ. на ѹ͗тѣшенїе ѿц͠ꙋ
своє͗мꙋ. не бо бѣ ѡ͗быа є͗лл́номъ. по
гребат въ трѣбнцꙋ ѹ͗тръ, трѹпа мръ
тва л͠къ (!) ꙁа ѡ͗скверненїє ст͠ыхъ
С̀ прѣмѹдры ͗сторкъ ддꙋхъ (!). ͗ хроно
графъ спса. повѣдаю͗ть ѹ͗бо ѡ͗рла въ
схытвша ганꙋмда. сълѹенїа напра
снаго дѣлѧ ͗ смр͠т є͗го По тро же
црⷭ҇твова въ дрꙋгы ͗лѡ͗съ. в то же врѣ
мѧ менма (!) бѣꙗ͗ше побѣда. трꙁны пе
леповы лꙋдьскаго. ͗ ѹ͗номаа псе͗скаⷢ҇.
пра́ꙁⷣнѹє͗ма въ сл͠ньнѣ трѣбѣ. с́ же
всѧ̀ прѣмѹдры флохоръ спса. такоⷤ
͗ хараѯъ По схъ же лѣтѣхъ бѣ̀
сѹдї воє͗вода въ і͗л͠ самѱонъ мѹ́
жь с́ленъ ͗ крѣпокъ. юдеса творѧ. ꙗ͗коⷤ
въ є͗врѣ͗скыхъ кнгахъ пшет сѧ. пр
нх же црⷭ҇твоваше є͗го сховѣ (!) странѣ ла
пдъ. ͗мѣ же сн͠а два̏, а͗хеа. ͗ лакона.
хотѧ же ѹ͗мрет раꙁдѣл ѡ͗бѣма сн͠ома
с̀ црⷭ҇тво ͗ странꙋ. ͗же ѡ͗хеѡ͗съ по смръ
т ѿц͠а своє͗го. раꙁдѣлвъ всю вла́сть
ѿц͠а своє͗го на дво̏є. бра́тѹ своє͗мѹ ла
конꙋ, да полъ ѹ͗астїа ѡ͗͠аа власт. ͗
проꙁва своє͗го црⷭ҇тва ѹ͗ѧстє себе вла́
стноє. а͗хею. въ своє ͗мѧ. та́ко же ͗
лаконъ своє͗го црⷭ҇тва ѹ͗ѧстїє проꙁва
лаконꙿскы, въ нареенїе своє͗го ͗мене.
͗ црⷭ҇твова лаконъ, лѣтъ •л͠• ͗ тр̏.
͗ съꙁда градъ ͗менемъ гофю бл́ꙁъ мо
рѧ. ͗ по семъ црⷭ҇твоваша въ лаконѣхъ
͗н. до црⷭ҇тва фестїа ц͠рѧ ͗же съꙁда,
граⷣ ͗ проꙁва  въ своє ͗мѧ. фестю
на́ бреꙁѣ рѣкы, нарцає͗мыѧ є͗ѹ͗рота
͗ ͗ме с фестѡ͗съ. дъщер тр прѣ
добр. все же нарцахꙋ. въ ͗схоженїⷯ
лако́нны. лдѹ же въда ѿц͠ь є͗ѧ фест
ѡ͗съ ꙁа мѹжь, ͗менемъ тѹньдарї
͗же по сконѧнї ѳестїа ц͠рѧ. цртⷭ҇вова

39c
въ лаконьстѣ странѣ. ͗мѣ же дще́рь
ѿ лды. с тѹндарї, ͗менемъ кло
темънстрꙋ ю͗же по лѣтѣхъ въꙁрастъ
шю. поѧ а͗геменонъ ц͠рь мѹкнꙿскыѧ
страны. с́ же лда съблꙋд съ ѹ͗ностою (!)
съклткомъ, є͗мѹже ͗мѧ кѹкл
ѡ͗съ. сн͠а ѡ͗дорѡ͗ва цр͠ѧ а͗хе͗ска. ѿ пле
мене сꙋща пка дѡ͗сова. не дѹщꙋ (!) тꙋ
ндарїа. лднѹ же мѹжꙋ. любодѣ
ꙗ͗нїа л́да бо̀ блꙋдѧше. въ простїе своє
ходѧщ. глѹмт сѧ рекꙋщ. сѹ́щꙋ
простю на брѣꙁѣ є͗ѹ͗рота рѣкы. ͗ непра́
ꙁⷣна сꙋщꙋ. ѿ того кѹкна сн͠а. є͗дорѡ͗
на ц͠рѧ. род дѣтї троє. въ є͗дномъ
бремен. кастора. ͗ полѹдеѹ͗кю. ͗
є͗леѡ͗нъ. ꙗ͗же є͗ленъ ͗мѧ́ше ѡ͗браꙁъ. ю
дна добротѣ въ женаⷯ, ю͗же по семъ вда
с́ тѹндарї ꙁа менелаа. ͗ семѹ сꙋщꙋ
цр͠ю а͗ргїскꙋ. совъꙁрастнкꙋ. съ а͗га
мемномъ. ꙗ͗коⷤ палефатъ сѐ прѣмѹ́
дры спса рекы. въсꙋє хытрец ͗спо
вѣдаю͗ть хтростю гл͠юще. ꙗ͗ко ꙁе
ѹ͗съ створв сѧ кѹ́пносомъ. лдѹ
нарꙋга́. фрѹг͗стѣ же странѣ. въ
лѣта самсона црⷭ҇твова дарнанъ с͠нъ
͗ловъ. въ таⷤ лѣта црⷭ҇твова въ є͗лл
нѣхъ. срѣь въ є͗лладѣ. нѣкто ͗менеⷨ҇
ва͗съ. лѣтъ •к͠г• ͗ по семъ црⷭ҇твова
плѹтонъ лѣтъ •е͠і• сегоⷤ жена сѳеѹ͗ѧ
ꙗ͗же є͗сть ͗ а͗нтїа въсхотѣ. велерефо
нтꙋ. ͗ посла к немѹ хотѧщ є͗мѹ,
͗ не ꙗ͗тъ вѣры, рекы. повержена мѧ
є͗сть ѡ͗брѣлъ на ꙁемл̀, ц͠рь прѹ́тъ прⷣѣ
црⷭ҇твомъ сво͗мъ, ͗ въскормлъ. ͗ ь
ст мѧ є͗сть сподоблъ с собою. ͗ с́ л
хощꙋ є͗мѹ сътворт. нѣсть ꙁакона
въ є͗ллнѣхъ сего творт. ͗ се слыша
вш сфенеѹ͗ѧ помыслвш. є͗гда ꙗ͗коⷤ
͗ма́ть с͠новне дръꙁновенїє, ͗ повѣсть
є͗мꙋ. ꙗ͗ко посылала є͗сть к немѹ хотѧ

39d
щ є͗мѹ. ѡ͗та́ повѣда своє͗мѹ мꙋ́жꙋ
рекꙋщ хо́щеть м. волерофнтсъ. ͗
прхо́дть на́ мѧ. ͗ є͗да ѡ͗травꙋ м да́
сть ͗ ѹ͗мрꙋ. хрѧнѧщ тобѣ цѣломꙋдрїє.
͗ а͗кы мѹ́жа любѧщ. повѣдаю͗ т ͗ бо
ю͗ сѧ. ͗ гл͠а є протосъ ꙁаконъ є͗сть є͗лл
номъ не сътворт ꙁла, съ ꙗ͗дшм на
трапеꙁѣ. но да послю къ твоє͗мꙋ ѿц͠ѹ
͗ѡ͗ватꙋ. с н́мже нѣ́сть нколⷤ ꙗ͗лъ.
напсавъ є͗мѹ да погꙋбть ΅̀. а͗кы помы
слвша на црⷭ҇тво ͗ на тѧ
Сътворвъ же та́ко въда́сть є͗мꙋ кн́гы
ꙁапеатлѣвъ ѧ пеѧтю цр͠вою. ͗ пр
є͗мъ кн́гы волерофентсъ. не вѣды
съвѣщанїа на́ нь. ͗де къ ͗ѡ͗ватꙋ ц͠рю. ͗
ѡ͗брѣтѣ  на ѡ͗бѣдѣ ͗ ѹ͗вѣдѣ роватсъ
прꙁва ΅̀. ͗ а͗кы любма ѿ прѹта ꙁѧтѧ
є͗мѹ а͗кы с͠на. повелѣ є͗мѹ ѡ͗бѣдат съ
собою. ͗ прє͗мъ ͗ кн́гы ͗ по семъ поетъ
псанїє ѿ прота, ͗ ѹ͗вѣдавъ ͗ѡ͗ват
съ, ꙗ͗коже ꙗ͗лъ є͗сть съ нмъ, ре́е въ себе
с̀. ѡ͗клеветанъ бꙋдеть. а͗ще бы с вѣ
дѣлъ се́ ꙁло̏. не бы мѣсть сътворла є͗мꙋ
да съ мною ꙗ͗сть. ꙗ͗коже ꙁаконъ є͗сть
въ є͗ллнѣхъ. съ ꙗ͗дшмъ не створ ꙁла̏.
͗ с напса своє͗мꙋ ꙁѧтю. ͗ ͗но ꙗ͗коⷤ сп
са є ͗(!) єѹ͗рпдъ пѣсньны̏ х́трець сконѧ
въ повѣсть По црⷭ҇твѣ же протѹ
вѣ, црⷭ҇твова вторы а͗крсѡ͗съ, лѣⷮ
л͠а• ͗ по семъ побѣдѣ ꙗ͗же є͗сть ͗ѡ͗ѡ͗
нома. црⷭ҇твова пелеѯъ. лѣ́тъ •л͠• ͗
͠. ѿ негоⷤ пелопонⷭїсъ проꙁваша сѧ. є͗лꙿла
дстї съꙁда же граⷣ, ͗же пелопонсъ
нарее ѿтолѣ. пелопонсьско црⷭ҇тво
нарее сѧ. є͗лладеско Въ таже
лѣта, бѣ дмокртъ флософю ѹ͗ѧ.
͗же ͗ въ флософьстѣмъ є͗го псанї,
слож сѐ. ꙗ͗коⷤ лѣпо є͗сть хотѧщемꙋ
бы́т флософꙋ въꙁдержат сѧ ͗ цѣ
ломѹдръствоват. ͗ ѡ͗трѣблѧтⷭ҇

40а
ѿ всѧкого ꙁла̏. всего прѧ́мо раꙁꙋмѣва
т, ͗ творт. ͗ є͗гдаⷤ та́ко на́неш.
флофсат. тогда навы́кнеш, є͗д
но псмѧнноє ͗мѧ. ͗ ѹ͗ꙁр̏ш с͠на б͠жїа
сло́ва бестрⷭ҇тнаго хотѧщаго ꙗ͗втⷭ҇.
сѐ въ спсанї феѡ͗фла прѣмꙋдраго хро
ногра́фа лежть Въ таⷤ лѣта любо
мѹдръствоваше ͗пократсъ. врае
бноє любомꙋ́дрїе спсаа. По црⷭ҇твѣ
же полеповѣ, црⷭ҇твов-а-треѹ͗съ, лѣтъ
к͠• ͗ по семъ фюєстсъ црⷭ҇твова. лѣтъ
ѕ͠і• ͗ по семъ а͗гамемномъ. лѣтъ. ͠і•
͗ по семъ црⷭ҇твова є͗гсфосъ, лѣтъ
седмъ. ͗ дръжа ѹ͗бо̀ црⷭ҇тво є͗лл́нꙿско.
с́рѣь пелопонско. лѣ́тъ. р͠• •ѯ͠• ͗. д͠•
Въ прѣдреенныⷯ же лѣ́тѣхъ, црⷭ҇твова
въ крт мнеѡ͗съ. с͠нъ є͗роп͗нъ. ͗же
͗ мо́ре ѡ͗держаше. сѣк сѧ съ а͗ѳне. ͗
ꙁаконъ полож ѡ͗ не́мже ре́е платонъ,
прѣмѹ́дры. ѡ͗ па́мѧтехъ ꙁаконныхъ
помнаа. въ нѧже лѣта бѣꙗ͗ста, де
даль. ͗ ͗карь словꙋща. пасфоѧ ра́д.
жены ра́д мноѧ цр͠ѧ. ͗ с таѹ͗ромъ
͗ нотаремъ єѧ. с н́мже блѹдвш
͗ род с͠нъ. є͗гоже проꙁваша мнѹта
ѹ͗ра. прѣполовльшема любодѣꙗ͗нїє
блꙋженїа дедалѹ. ͗ ͗карꙋ. мноѡ͗съ
же ц͠рь пасфаю ꙁатворвъ. въ кѹ
вкѹлї съ двѣма рабнома. повелѣ
кормт ю͗̀. ͗ ѡ͗став ю͗̀ тѹ, к томѹ
не вдѣ є͗ѧ. ͗ ѡ͗на ѡ͗пеалвш сѧ ꙗ͗коⷤ
͗ꙁрновена ѿ ц͠рьска са́на. въ ꙗ͗ꙁвꙋ
въпадш ѹ͗мре. дедалъ же ͗ каръ ѹ͗
бє͗на бы́ста. ͗каръ бо̀ ͗с темнца
͗ꙁбѣгъ. ͗ пловы потопленъ бы́сть.
а͗ дедалъ ѹ͗сѣкновенъ бы́сть. пас
фаа же́ рад спса. є͗ѹропдъ повѣⷭ҇.
Въ таⷤ лѣта ͗раклсъ тр́ꙁнкъ. ве
л́кыѧ тр́ꙁны сътворвы. шедъ
въ лв͗скѹ странѹ. снде сѧ съ

40b
съ (!) а͗нтѡ͗мъ. творѧщемѹ ͗ томꙋ
ꙁемныѧ тр́ꙁны. ͗ ѡ͗долѣвъ є͗мѹ ͗
раклсъ, ͗ ѹ͗б ΅̀. ͗же ͗раклсъ по ѡ͗
долѣнї раꙁболѣв сѧ, са́м сѧ въ ѡ͗гнь
въверже ͗ ѹ͗мре. ѡ͗ немже ддмъ прѣ
мѹ́дры спса. въ ͗лї же тогда ц͠рь
ствоваше по дарьданѣ, лаѡ͗медонъ с͠нъ
є͗го По самсонѣ же старѣш
на бѣ въ і͗͠л. ͗л є͗реѹ͗съ. въ вышерее
нныⷯ же лѣтѣхъ ѹ͗мре. а͗ндрагеѡ͗съ с͠нъ
пасфа͗нъ, ͗ мновъ. ц͠рѧ кр́тꙿска.
та́коⷤ ͗ то́ са́мъ мносъ ѹ͗мре. ͗ по
велѣ ѹ͗марѧѧ (!) црⷭ҇твоват въ кр́тѣ
мнотаѹ͗рꙋ. ͗ црⷭ҇твова пасфа͗нъ
с͠нъ, ͗ таѹ͗ровъ ͗ нетора єѧ ͗ ѹ͗ко
ръ помыслвше боѧ͗ре кр́тꙿстї. є͗же
црⷭ҇твоват въ н́хъ. мнотаѹ͗ръ ꙗ͗ко
та͗мщꙋ. съвѣтъ сътворша на́
нь. ͗ въпѹстша къ фесю. а͗кы къ хра
брꙋ къ сн͠ѹ є͗геѡ͗вꙋ. цр͠ѧ фꙋсальска. ͗
прїт с во́ на нь. порꙋвше сѧ преда́
т мнотѹ͗ра. ͗ всю̀ странѹ ⷯ дат
є͗мꙋ ͗ сестрѹ є͗го. а͗реа͗дю женѣ дще́
рь пасфа͗ню. ͗ прде на нь фсеѹ͗съ,
въ кртъ. внеꙁаапѹ вс̀ ѡ͗ставльша 
боѧре ͗ во́͗н. сътворша сѧ бѣжа
ще въ градъ гортꙋнъ. ͗ раꙁꙋмѣвъ мно
таѹ͗ръ преданїє. побѣже ͗ то́ въ ла
бꙋрнꙿскꙋю странѹ. въшедъ на горꙋ
͗ въбѣже въ пещерꙋ крыѧ сѧ. ͗ гнавъ
͗ фсеѹ͗съ. ѹ͗вѣдѣ нѣкоє͗го. ͗дѣже
бѣа͗ше съкры́лъ. є͗гоⷤ ͗ꙁведъ а͗бє ѹ͗сѣ
кнѹ ΅̀. ͗ въшедъ въ градъ гортѹнъ ѡ͗
бл побѣдѹ. ͗ прославленъ бы́сть ѿ
боѧ͗ръ. ͗ ѿ всеѧ страны тоѧ. ͗ ͗спро
с сѧ ѹ͗ нⷯ, да ͗деть къ є͗геа͗тꙋ ѿц͠ѹ
с̀. да ͗ к томѹ ͗сповѣсть побѣдꙋ.
пре́жⷣе даже не доплꙋ къ ѿц͠ꙋ своє͗мꙋ.
шедъ нѣра (!) о корабленкъ повѣда є͗геа͗
тꙋ ц͠рю ѿц͠ꙋ фсеѡ͗вꙋ, рекы. ͗ꙁбѣже

40c
͗ꙁ гра́да мнотаѹ͗ра. помысл ꙗ͗ко
прѣльстл сѹ́ть кртесъ. спсаша
бо ѿ н́хъ мѹдрї. кртесъ пр́снолъ
жвї. ͗мѹ́ть бо̀ нра́въ лъжвъ. ͗
въверже сѧ са́мъ е͗геа͗тъ ѹ͗ мо́ре. ͗ пр
шедъ же фсеѹ͗съ ѡ͗брѣте ѹ͗мръша. ͗
првѣщанъ бы́въ сво͗м боѧ͗ры. небре
же црⷭ҇тва кр́тꙿска. въ ѿц͠а своє͗го мѣ
сто въ фесалї. ͗ прведе женѹ ͗лїю͗̀
прро́комъ фелеф. а͗реднї же вълѣ́
ꙁш въ трѣбнкъ дѡ͗нꙋса. прѣбыстьⷤ
тѹ жрѣѧ дѣвою до смрът

Слоⷡ
ѻ͗ федре⸱ ͗ ѻ͗ полѹтѣ⸱
Въ таⷤ лѣта метѧше сѧ въ фесалї лж
по́мыслъ федрїнъ. ⷤ къ полѹтꙋ (!) посто
ркꙋ єѧ. с͠нꙋ же ферсѡ͗вꙋ. женм
щꙋ сѹщю. ѡ͗ неⷤ прѣмѹ́дры є͗р
пдъ по томъ спса, повѣсть хтрѡ
стю. По етырѣхъ же десѧтхъ
͗ двꙋ̏ лѣтѹ ѹ͗мръш пасфа. бы́сть
є͗же ѡ͗ ѳеѡⷣрⷪѣ. ꙗ͗коⷤ прѣмѹ́дры домн
нъ, хронографъ намен. въꙁоромъ бѣаше
федра. въꙁрастомъ добротѣлесна нарꙋ
сь. доброноса. длъголка смыслена.
͗полтъ же тѣломъ бѣа͗ше срѣднї. с́ле
нъ. смѧ́глъ. кратовласъ. въщелъ. кра
тошї. пло́скол́къ. кормстъ. ꙁꙋ
бы вел́кы ͗мы, ѹ͗стнатъ. рѣдо
бра́дъ. ловець, лю́тъ смы́сленъ. ͗ млъ

40d
ѧлвъ. сеѡ͗съ (!) же слы́шавъ г͠лемоє
въ градѣ ѡ͗ женѣ своє ͗л федрѣ. Пе
ѧленъ бѣа͗ше ѡ͗ нѣ. ͗ раꙁꙿгнѣвав сѧ
на с͠на своє͗го ͗полта. не покаꙁа ͗ма гнѣ
ва, но̀ прведе бы́къ бѣлъ. полож трѣ
бѹ посдонѹ. клены с͠на своє͗го ͗пол
та. молѧ сѧ є͗мѹ да ΅̀ ꙁлѣ погѹбть. ͗
прлѹ сѧ по трехъ мцⷭ҇ехъ, ͗ꙁыт ͗
полтѹ на ловъ сънѹꙿꙁнꙋ, ͗ погна д́вї
вепрь. ͗ поте сѧ ко́нь є͗го, ͗ прѣстра
ншꙋ сѧ є͗мѹ с конѧ, па́де на ꙁемл̀. дръ
жащꙋ рꙋкою ѹ͗ꙁдѹ конев. ͗ ѡ͗бт сѧ
въꙁѣнь ѡ͗крⷭ҇тъ рꙋкы є͗го. ͗ повлее ΅̀ ко́нь
ꙗ͗ꙁвѹ же прѧ на главѣ вел́кꙋ. въꙁе
мше ΅̀ ра́б ͗же бѣа͗хꙋ с н́мъ. ͗ внесоша
΅̀ въ полатѹ. ͗ въ шесты д͠нь ѿ ꙗ͗ꙁвы
ѹ͗мре. бѣа͗ше же лѣ •к͠• ͗ •в͠• фсеѡ͗съ
же ц͠рь жалѧ с̀ по немъ ͗ꙁвѣща. федрѣ
свою пеѧль сварѧ ю͗̀. ͗ꙁрекъ є͗ ка́ко ю͗̀ тѧ́
жють въ градѣ. ͗ въ все́ странѣ съ ͗по
лтомъ Федраⷤ слышавш клѧ́
т сѧ є͗мѹ. не свѣдꙋщ того. рекѹщ
въсѹє сѹ́ть ͗несл (!) гражане сю хꙋлѹ. ф
сеѹ͗съ же не вѣрова є. стыдѧ же сѧ ͗ бо
лѧръ своⷯ. повелѣ є не ходт прѣⷣ сѧ
н вдѣт є͗ѧ к томѹ съжал с смръ
т дѣлѧ сн͠а свое͗го. люблѧше бо ΅̀. фе
дра же ѕѣло смыслена сꙋщ. скорбѧщⷤ
ѡ͗ лж. ͗ лжвѣмъ клеветанї гража
нꙿстѣ. ͗ ѿгнанїа ра́д ͗ сра́ма сама сѧ
ѹ͗мор. лѣтъ сѹ́щ. л͠• ͗. ѳ͠• ꙗ͗коⷤ
кефалѡ͗нъ прѣмѹдры спса с́це г͠лѧ
въсѹє ѡ͗смысленѣ фе́дрѣ. на ͗палта
помыслвшѧ. рѣь сътворша ѡ͗ нею
тва́рь сътво́рше Въ лѣта же та
црⷭ҇твова въ лакедомонѣхъ пръвое. є͗рꙋ
съѳеѹ͗съ лѣтъ. м͠• ͗. в͠• ͗ ͗нѣхъ ц͠рї.
лѣтъ. м͠.• ͗. е͠• ͗ а͗лъкемеѡ͗нъ. лѣ
тъ. л͠• ͗. ꙁ͠• ͗ дръжа црⷭ҇тво лакеде
монꙿско лѣтъ. т͠• ͗. к͠е• ꙗ͗коⷤ а͗фр

41a
канъ прѣмѹ́дры спса. по ͗лї же і͗єре
 ͗ѹ͗дѣ͗стѣ. пръвоє црⷭ҇твова въ і͗ѹ͗дѣ
͗хъ саѹ͗лъ с͠нъ к́совъ. ѿ колѣна веньѧ͗
мнѧ лѣтъ •м͠• въ градѣ гаваѡ͗. въ ко
рнтѡ͗хъ же по лакедомонѣхъ, црⷭ҇тво
ва а͗лтсъ лѣтъ. л͠• ͗. е͠• ͗ ͗нѣхъ. а͠і•
с͠• о͠ꙁ• ͗ послѣднеє црⷭ҇твова а͗втомедо
нъ лѣто є͗д́но. дръжа ѹ͗бо црⷭ҇тво кор
нфско. всѣх же лѣтъ. т͠• ͗. г͠і
Въ лѣта же саѹ͗ла ѹ͗мыслша пръвоє тры́
ꙁнꙋ посеѡ͗ ѡ͗лмпю. пра́ꙁⷣнкъ же пра
ꙁⷣноваша р́мьскы, дѡ͗сꙋ а͗лмп
скомѹ. ѡ͗ н́хже прѣмѹдры а͗фрка
нъ спса. в тоⷤ врѣмѧ бѣ є͗реѹ͗съ. і͗ѹ͗дѣ
ѡ͗мъ самѹ͗лъ прⷪⷪ҇ркъ . постав повелѣн
є͗мъ б͠жїмъ ц͠рѧ дв͠да ѧ͗ꙁы́кꙋ ждовꙿскꙋ
с͠на ͗є͗сеѡ͗ва

ѻ ͗ ́мелхсѣдеце  ѻ͗ нєвє͗ 
Сло҇ⷡ трдесѧⷮ, третьєє .
Пръвѣє ѹ͗бо ͗стлъкꙋє͗т сѧ ц͠рь пра́вдѣ,
послѣд же ц͠рь салмль є͗же скаꙁає͗т сѧ
ц͠рь м́рꙋ. беꙁъ ѿц͠а беꙁъ мт͠ре. неро
дословмъ. н наѧла же д͠немъ. н̀ ж́
ꙁн конець ͗мы подоблѧ сѧ сн͠ꙋ бж͠їю
прѣбывае͗ть і͗ере вы́нꙋ. в́дмъ
же кол́къ є͗сть. є͗мѹⷤ а͗враамъ десѧ
тнꙋ да́сть ѿ своєѧ скотны. па
трїархъ. ͗бо̀ ѿ с͠новъ левгїнъ с͠щенїє
прє͗млюще. ͗ ꙁаповѣдь ͗мѹ́ть

41b
десѧтнѹ ͗ма́т на людѣхъ. по ꙁа
конѹ ре́кше на бра́тю свою. ͗ є͗ще же
ше́дше ͗с колѣна а͗враамова. не ро́досло
влѧѧ ͗же ѿ н́хъ десѧтнꙋ вꙁѧть.
ѹ͗ а͗враама. ͗мѣю́щемѹ ѡ͗бѣтованїа
блⷭ҇в. кро́мѣ же всѧ́кого прѣкосло́вїа.
ме́ншеє ѿ лꙋшаго блⷭ҇вѧє͗т сѧ. мѹⷤ
бо̀ првⷣнъ ͗ бл͠готⷭ҇въ. ро́домъ с̀ ͗ноплѣ
меннкъ. є͗лма бо̀ гл͠ют сѧ с̀ колѣна
͗ного прїатъ рода с́лꙋ. сн͠а є͗гптѧ
нна ц͠рѧ є͗гпетꙿскаго. ѿ негоже є͗г
петъ нареенъ бы́сть. то ́же ͗ прѣдъ
реенъ бы́сть. то ́же ͗ꙁшедъ ͗ꙁъ є͗г
пта. странѹ хананѣ͗скꙋ пр͗мъ.
н͠нѣ нарцає͗мѹю палестно. ͗ все
лв сѧ в ню ͗ гра́дъ съꙁдавъ. нарее сдо
нъ въ своє ͗мѧ. та́е ѿ рода сдонѧ.
мелхї ѿц͠ь седековъ. то́ седекъ бы́
въ їере ц͠рь бы́въ нареенъ мелхседекъ.
ѿц͠емъ теꙁъ. се́ ѹ͗бо сы і͗єре б͠жї
ц͠рь хананеѡ͗мъ. съꙁдавъ градъ на горѣ
гл͠еме сѡ͗нъ. нарее же є͗го салмъ. єⷤ
скаꙁає͗мъ м́ръ градъ. в не́мже црⷭ҇тво
ва лѣтъ •р͠• ͗. г͠і• прѣстав сѧ првⷣны
ѹ͗нотцею. ꙗ͗коⷤ гл͠а ͗ѡ͗сфъ є͗гоже пре
спѣває͗та. і͗ѡ͠аннъ ͗ ку̏рлъ, прпⷣбнаа
є͗пкⷭ҇па. тако гл͠еть вел́кы крлъ.
неродословенъ нареенъ быⷭ҇ мелхседе
къ. ꙁанеже не сы ѿ семене а͗враамлѧ.
быⷭ҇ н мосеѡ͗мъ родословенъ весма. быⷭ҇
же ѿ хананеѡ͗ва ро́да. ͗ ѿ проклѧта
го сѣмене ͗ꙁшⷣе. тѣмъ ͗ родословю
не сподоб сѧ. н бо̀ лѣпоѡ͗браꙁно быⷭ҇.
мно́гымъ правдїємъ прѡ͗дѣна. съ
вьѧѧ мно́гаго ро́да. неправдваго се
го. сего̀ ра́д беꙁъ м͠тре беꙁъ ѿц͠а бы́
т є͗мꙋ недосто͗но. повѣдаа пра
ѿц͠ь добродѣтелїє. првⷣнаго мѹ́жа
͗ цѣломѹ́дра. ꙗ͗ко бо̀ хананѣ бы́сть
ро́домъ ꙗ͗вѣ єⷭ҇ понеже ѡ͗блада. ͗ цртⷭ҇во

41c
ва странам. ͗ хананѣ͗скою стра
ною ͗ лѹкавым сомлѧны. ͗скрь є͗го
сѣдѧщмъ. ͗ є͗ще же ͗ въ салмѣ є͗д
нъ бы́сть прѣславенъ і͗ерлⷭ҇мъ бы́сть.
нкогда бо́шю (!) ͗мѧ ͗мы і͗єрлⷭ҇мъ. ѿ
прѣложенїа ͗є͗рлмⷭ҇омъ пре͗млюще
съетанїє ͗ ѡ͗дръжанїемъ ͗менѹѧⷭ҇.
нарее ͗єрлⷭ҇мъ. се бо і͗ераѡ͗͠ьствѧ
ра́д мелхседекова. Се же цр͠кве ст͠ы
ѧ ра́д ру͗кра̀шенїа (!) прꙗ͗тъ. прложе
нїе ѿ о͗бою съетанїю. ѡ͗ немже ͗ ма́
рко бжⷭ҇твены ͗ ꙁлатоѹ͗стьца ѹ͗ен
къ. ꙁане бо̀ въ родословї не нареть ко
є͗го ѿц͠а ͗л которыѧ мт͠ре. ͗л когда
ѹ͗мре. сего̀ ра́д н наѧтка д͠немъ. н
ж́ꙁн конца ͗мать реено бы́сть. ͗
не можаше родословт сѧ. ѿ нае
ншхъ ꙗ͗ꙁы́къ сы̀ ꙗ͗ко ѿ жтїа ͗хъ кн́
га ͗хъ ꙗ͗в. ѡ͗ немже а͗пⷭ҇лъ ре́е. се бо̀ ме
лхседекъ тлъкꙋє͗т сѧ цр͠ь пра́вдѣ. по
слѣд же ͗ цр͠ь салмѹ є͗сть цр͠ь м́рꙋ
ны́нѣ бо̀ сꙋщї і͗єрлмⷭ҇ъ. є͗ввѹсъ нар
цаше сѧ съ перва. тѣмъ ꙁде вѣща ꙗ͗ко
ѿ потребленыхъ с́м ꙗ͗ꙁы́къ мелх
седекъ. є͗ввѹсѧннъ дре́вле бѣа͗ше.
послѣд же по погыбѣл ѿц͠ь тѣхъ. ͗
по вселеннѣ людї їл͠въ наслѣдова ю б͠гъ
і͗єрѣѡ͗мъ. да тѹ въꙁно́сть жрътвꙋ
ѿ всѣхъ ꙁемль ждовьскыⷯ. сего ра́д
͗ по прѣставленї крамолѣ. претвор
ша гра́дѹ ͗мѧ салмъ. є͗же є͗сть скаꙁа
є͗мо м́ръ. і͗єрлⷭ҇мъ бо̀ тлъкѹє͗т сѧ го
ра м́рꙋ. є͗гоⷤ ра́д мелхседекъ цр͠ь м́
рꙋ нарцѧє͗т сѧ. є͗же скаꙁа̀є͗т сѧ ме
лхседекъ, ꙗ͗ꙁы́комъ хананѣ͗скымъ.
є͗гда ѹ͗бо те́ш наѧло, та́ко ͗ о͗брѧ
щеш. то̀ ѡ͗ мелхседѣце спсанно.
па́е л͠ка въспомѧнꙋв сѧ. въ бо́рꙁѣ.
а͗плⷭ҇ꙋ г͠лющю. понеже сїа гл͠ють колѣ
на є͗тера прїатъ. ͗ не съблаꙁнш сѧ

41d
нкогдаⷤ. ѹ͗сꙋє͗тш сѧ бо́шю (!) ꙁѣ́ло.
скве́рнїѡ͗н (!) мелхседекене. бг͠омъ єсте
ствомъ вѣрꙋю͗ть. а͗ не ѹ͗мръша л͠ка.
тѣмъ ͗ по ͗стннѣ ѡ͗сꙋжен бѹ́дꙋть
ѿ беꙁмеꙁꙿднаго сꙋдѧ. ꙗ͗ко л͠кослѹж
тел бы́ша. ͗ тва́р поработвшеⷭ҇.
па́е тво́рца. мно́гаго ра́д ͗ послѣднѧ
го нераꙁꙋмїа. па́е же ͗стовѣє рещ.
скотньскоє жтїє ͗хъ ͗ невѣръствїє
добро͗ꙁвѣтно ѹ͗бо̀, ѡ͗ таковыхъ
а͗плⷭ҇ъ гл͠аше. ѡ͗сѹє͗тша сѧ въ помы
шленїхъ своⷯ. ͗ ѡ͗мраша сѧ нера
ꙁꙋмнаа ͗хъ срⷣца. гл͠юще мѹ́др бы́т
ѡ͗боѹ͗родѣша. прѣменша сла́вꙋ, не
тлѣннаго б͠га, въ подобїє тлѣнна
л͠ка. сего̀ ра́д прѣда́сть ѧ͗̀ б͠гъ въ же
ланї срⷣць своⷯ. ͗ въ неклюмы ра
ꙁꙋмъ. ͗ грѣ́сѣхъ не́стыⷯ. ⷤ прѣмѣ
нша ͗стннꙋ б͠жю въ лжꙋ. ͗ поест
ша. ͗ поработаша тва́р па́е тво́рца
͗ ѡ͗бою дще́рїю є͗го. потребт же ͗ то
все ꙁемноє двꙁанїє прлежащꙋ мо́рю.
ѹ͗мрътвша сѧ во́ды. ло́тъ же род
два̏ сн͠а ѿ о͗бою дще́рїю своє͗ю. моа͗ва.
͗ а͗мона. ѿ нею же моа͗втѧне. а͗враа
м же род ͗ꙁма͗ла. ѿ рабынѧ є͗гптѧ
нынѧ, ͗менемъ а͗гара ѹ͗бо̀ ѿ а͗вра
а͗ма ꙁае́нш. ꙁло́ же быⷭ҇ ѿ са́рры є. ͗
ꙁбѣгш є͗ ѿ лца са́рры. ѡ͗брѣте ю͗̀ а͗гге
лъ гнⷭ҇ь въ пꙋстын. ͗ рее є͗ ѿ кꙋдꙋ
͗деш. ͗ камо шествꙋє͗ш. ͗ ѿвѣ
щавш ре́е. ѿ лца гжⷭ҇а своє͗ѧ са́рры бѣ
гаю. ͗ ре́е є͗ а͗гг͠лъ гнⷭ҇ь, въꙁвꙿрат сѧ
къ гжⷭ҇ своє. ͗ смрѧ͗ сѧ подъ рѹ
кѹ ⷯ. ͗ ѹ͗множа ѹ͗множю сѣ́мѧ
твоє. ͗ не ͗щетено бꙋдеть множе
ство. се бо̀ въ ревѣ ͗маш. ͗ род
ш сн͠а. ͗ нарееш ͗мѧ є͗мѹ ͗ꙁма
͗лъ. ͗ ꙗ͗ко ѹ͗слыша г͠ь смренїа твоєⷢ҇.

42a
тѹ̀ бꙋдеть грꙋбы л͠къ. рѹцѣ є͗го на
всѧ ͗ рѹцѣ всѣхъ на́ нь. ͗ протвѹ л
цꙋ братї сво͗хъ въселт сѧ. ͗ прꙁва
а͗гара ͗мѧ гнⷭ҇е гл͠ющемѹ к не́. ты б͠гъ
прѣꙁрѣвы мѧ. ро́жⷣьшѹ же сѧ ͗ꙁма
͗лѹ. ре́е а͗враамъ къ бг͠ꙋ. ͗ꙁма͗лъ се́
да ж́въ бѹ́деть прⷣѣ то̀бою. ͗ рее
б͠гъ къ а͗враамѹ є сѐ са́рра жена твоѧ
͗ родть сн͠а ͗ нарц ͗мѧ є͗мꙋ і͗саакъ. ͗
ѹ͗ставлю ѡ͗бѣты своѧ с н́мъ. въ ѡ͗бѣ
ты вѣныѧ. ͗ сѣмен є͗го по нⷯ. ѡ͗ ͗ꙁма
͗лѣ же сѐ ѹ͗же послꙋшаⷯ т ͗ блвⷭ҇хъ є͗го.
͗ въꙁрастт ͗мамъ є͗го. ͗ ѹ͗множю
є͗го. ͗. в͠і. ꙗ͗ꙁы́къ родть. ͗ дамъ є͗мꙋ
бы́т въ ꙗ͗ꙁыкъ ве́лкъ. ѡ͗бѣты же
своѧ ѹ͗ставлю. ͗ съ ͗саакомъ є͗гоже
т родть сарра. та́е па́кы г͠леть ͗
спсанїє ѡ͗ ро́жⷣьшⷯ сѧ ѿ ͗ꙁма͗ла. пръ
венець с͠нъ ͗ꙁма͗лъ. наѡ͗веѡ͗фъ. ͗ к
дарь ͗ наве͗лъ. ͗ манассанъ. ͗ маꙁма
͗ ͗дѹма. ͗ мас. ͗ ходалъ. ͗ фема
нъ. ͗ є͗гꙋръ. ͗ нафе́съ. ͗ кедма. с̀ сѹ́
ть сы́ны ͗ꙁмала кн͠ѕ. в͠і. по стра
намъ сво͗мъ, ко́жⷣо всел сѧ ͗ꙁма͗лъ
ѿ ͗є͗влата. да́же ͗ до с́ра. ꙗ͗же єⷭ҇
протвꙋ є͗г́птꙋ. дондеже прде
къ а͗срє͗мъ. протвѹ лцю братї
сво͗хъ всел сѧ. ͗саакъ же род ͗са
ва, ͗ і͗акѡва ѿ ревекы
Се́ же ѹ͗бо̀ ѿ ͗ꙁма͗ла въꙁрастоша ͗сма
лтѧне. н͠нѣ гл͠емї а͗гарѧне. ͗ срац
ны. ѿ є͗гптѧнынѧ а͗гары. ꙗ͗ко ре
ено быⷭ҇. ѿ ͗саака же ͗саавъ. ͗же  є͗
домь. і͗акѡва проꙁѧбе ѿ ревекы. ѿ
͗сава же є͗домъ род сѧ. с͠нъ теꙁь о͗ц͠ꙋ
͗ а͗малкъ. ѿ негоⷤ ͗дѹмїане ͗ а͗ма
лкытѧне. ѿ і͗акѡва же ͗же і͗͠ꙁль,
і͗ѹ͗да. ѿ негоⷤ і͗ѹ͗дѧне вс. ѿ проⷯ
родвше сѧ нареен бы́ша і͗͠ль. ꙁа
не же ѿц͠а і͗акѡва і͗͠лѧ. і͗ѹ͗дѣꙗ͗не же

42b
ѿ наротѣ͗шаго бра́та ⷯ і͗ѹ͗дꙋ. по ͗
мен томъ нареен бы́ша. бжⷭ҇твъ
ны же а͗враамъ род па́кы сн͠овъ пѧ́
ть ѿ послѣднѧѧ жены своєѧ хетꙋ
ры. ͗ꙁ неѧⷤ є͗сть мадїамъ. ѿ неѧ же сѹ́ть
мадїантѧне. ͗ а͗фаръ. ѿ негоⷤ ͗ а͗фркане.
͗деⷤ вселⷭ҇ страна ꙗⷤ нареена быⷭ҇ по ͗мен. ꙗ͗ко
ⷤ навысть ꙁемлѧ̀ ѿ ͗сава. на неⷤ проꙁѧбе
бжⷭ҇твъны ͗ сла́вны ͗ѡ͗въ, є͗гоⷤ бжтⷭ҇въ
ны похвалѧѧ ꙁлатоѹ͗стъ гл͠еть. л͠къ
нѣкто быⷭ҇ рее въ странѣ а͗всдтьстѣ.
проповѣдає͗тьⷤ є͗го ͗ ро́домъ ͗ страною. да
ꙗ͗ко є͗го ѹ͗слышавъ л͠ка, поюд сѧ. ꙗ͗ко па́
е л͠ка пожвъ. та́ко ѹ͗вѣдѣвъ ͗стннꙋ
͗ странꙋ. ͗ꙁ неѧⷤ таковы плоⷣ процвѣ
те, ѹ͗двш сѧ по ͗стннѣ, каковъ
цвѣтъ ѹ͗тренї процвѣте. быⷭ҇ бо̀ а͗вс
д͗скыѧ страны ͗савлѧ. є͗ѧⷤ ра́д а͗вст
тѧннъ нареенъ быⷭ҇. сквернаго любодѣ
͗ца. ꙗ͗ко подвꙋє͗ш сѧ ѿ ка͗новаго ѡ͗͠ь
ствїа, ͗ ѿ корене ꙁлаго. проꙁѧ́бе плодъ пре
кра́сенъ. ѿ ѧ́дїє бо̀ є͗сть ͗ꙁлагає͗маго. ꙗ͗ко
͗ спсанїе гл͠еть пѧ́ты ѿ а͗враама. а͗вра
а͗мъ бо̀ рее род ͗саака. ͗саакъ же род ͗са
а͗ва. ͗саавъ род рагꙋ͗ла ͗ ꙁара. ꙁа́ра ͗ѡ͗ва.
͗мѧше ѹ͗бо̀ пр͗манїє ѿ а͗враа͗ма. к не
мѹ сходѧщ ͗савомъ покаꙁꙋѧ ко́рень. да
ѡ͗ плодѣ поюдш сѧ. ꙗ͗ко ѡ͗нъ любодѣ ͗
ць̀ сы́, ͗ скверненъ. се́ же цѣломѹ́дръ
͗ тⷭ҇нъ гл͠ѧ та́ко. а͗ще ͗ послѣдꙿствова
ста о͗о́ мо женѣ южⷣе. ͗ ꙁавѣтъ по
ложⷯ о͗о́ма мо͗ма. не то́кмо ѡ͗ семъ,
но̀ ͗ ѡ͗ своⷯ ѧ́дехъ, жрътвѹ прноша
ше по всѧ д͠н гл͠ѧ. є͗да ꙁла̏а помыслша
къ б͠гꙋ. добро ͗ꙁвѣстно ѹ͗бо̀ вѣща. ͗
быⷭ҇ ѡ͗нъ л͠къ непороенъ. пра́веденъ. б͠го
тⷭ҇въ ͗ про́аа

42c

л͠къ нѣкы бѣ въ странѣ а͗всдтьстѣ
, є͗мѹⷤ ͗мѧ ͗ѡ͗въ. ͗ то́ бѣ л͠къ непоро
енъ. пра́веденъ. ͗стненъ. б͠готе́ць.
ѡ͗грѣбаа сѧ ѿ всѧкыѧ ѕлыѧ вѣщ. быⷭ҇
же є͗мѹ се́дмь с͠новъ, ͗ тр̏ дще́р. бѧ́хꙋ
скот є͗го се́дмь тысѧщь. вельблѹдъ
етыр тысѧща. воловъ сѹпрѹжныⷯ
девѧть со́тъ. ͗ ѡ͗слѧ́тъ ста́дныⷯ. ͗ слꙋ́
жба мно́га ꙁѣ́ло. ͗ дѣла велка є͗го на ꙁе
мл̀. ͗ бѣ л͠къ доброро́денъ ѿ въстокъ
сл͠ньныхъ. сходѧще же сѧ сн͠ове є͗го п́ръ
творѧхꙋ на всѧ́къ д͠нь. по͗маю͗ще съ со
бою всѧ се́стры своѧ, ꙗ͗ст ͗ п́т
с н́м. є͗гда сконѧвахѹ дн͠їє провнї.
посылаа͗ше ͗ѡ͗въ, ͗ ѡ͗щаше ѧ͗̀ въстаа
ꙁаѹ͗тра. ͗ прносѧ ѡ͗ н́хъ жрътвѹ.
по слѹ ͗хъ те́лецъ є͗днъ ѡ͗ грѣсѣхъ ѡ͗
д͠шахъ ⷯ. гл͠аше бо̀ ͗ѡ͗въ. є͗гда кол сн͠ве
є͗го въ помышленї своє͗мъ. ꙁлѣ помы
слша ѡ͗ б͠ѕѣ. та́ко ѹ͗бо̀ творѧше і͗ѡ͗въ.
въ всѧ́къ д͠нь. прїдоша а͗гг͠л бж͠ї прѣ
дъстат прѣдъ б͠гомъ. ͗ дїаволъ прїде
с н́м. ͗ рее г͠ь дїаволѹ ѿ кѹ́дꙋ прїде
͗ ѿвѣща гвⷭ҇ дїаволъ. пршⷣе ѿ ꙁемлѧ̀
прохо́жⷣь поⷣнбнⷭ҇ѹю прїдохъ. ͗ рее г͠ь.
внѧ́тъ л ѹ͗бо̀ помышленїємъ тво͗мъ.
на раба моє͗го ͗ѡ͗ва. ꙗ͗ко нѣсть прѧ́мо
є͗мꙋ ѿ сꙋ͗щⷯ на ꙁемл̀. л͠къ праведенъ

42d
͗ непороенъ. ͗стненъ. б͠готе́ць. ѡ͗грѣ
баа сѧ ѿ всѧкыѧ ѕлыѧ вещ. ͗ ѿвѣща
въ дїаволъ прѣдъ б͠гомъ ͗ рее. є͗да тѹ́
не те́тъ ͗ѡ͗въ б͠га. не ты л є͗с ѡ͗гра
длъ внѣшнѧѧ є͗го ͗ внѹтренѧѧ до
мѹ є͗го. ͗ всѧ сѹ́щаа ѡ͗крⷭ҇тъ є͗го. ͗ дѣла
рѹкꙋ є͗го блвⷭ҇въ є͗с. ͗ скоты є͗го мно́
гы сътворлъ є͗с. но̀ посл рꙋкѹ тво.
͗ косн сѧ всѣхъ ꙗ͗же ͗ма́ть. а͗ще не въ
лце блвⷭ҇ть тѧ. тогда рее г͠ь дїаволꙋ.
всѧ є͗л́ка сꙋть є͗го предаю͗ т въ рꙋцѣ тво
но самомъ не косн сѧ. ͗ ꙁыде дїавⷧ҇о ѿ г͠а
Быⷭ҇ ꙗ͗ко ͗ се́ дн͠ь с͠нове ͗ѡ͗вов ͗ дщер є͗го ꙗ͗
дѧхѹ ͗ пїахꙋ вно въ храмнѣ бра́та ⷯ
старѣ͗шаго. ͗ се вѣстнкъ прїде
къ і͗ѡ͗вꙋ, ͗ рее є͗мѹ. сѹпрꙋꙁ воловнї
ѡ͗рахꙋ, ͗ ѡ͗слца пасѧхѹ блꙁъ ͗хъ. ͗ пр
шедше ра́тнї плѣнша ѧ͗̀, сп͠сохъ же сѧ
а͗ꙁъ є͗днъ. ͗ прїдоⷯ въꙁвѣстт тобѣ.
͗ є͗ще є͗мѹ гл͠ющю. прїде ͗нъ вѣстнкъ
͗ ре́е є͗мѹ. ѡ͗гнь па́де съ нб͠се ͗жⷣеже ѡ͗вца
͗ пастѹхы поѧ͗сть. та́коⷤ сп͠съ сѧ а͗ꙁъ
є͗днъ. ͗ прїдоⷯ сѣмо въꙁвѣстт то
бѣ. ͗ є͗ще семѹ гл͠ющю. ͗нъ вѣстнкъ
прїде ͗ ре́е к немꙋ, снѹꙁнц сътво
рша на ны тр̀ плъкы. ͗ ѡ͗быдоша вель
блꙋд ͗ плѣнша ѧ͗̀. ͗ рабы ͗ꙁбша ѡ͗рꙋ
жїємъ. сп͠съ же сѧ а͗ꙁъ є͗днъ ͗ прїдохъ
въꙁвѣстт тобѣ. ͗ є͗ще семѹ гл͠ющꙋ
прїде ͗нъ вѣстнкъ ͗ѡ͗вов гл͠ѧ. с͠номъ
тво͗мъ ͗ дще́ремъ ꙗ͗дꙋ́щмъ ͗ пю͗щⷨ҇.
ѹ͗ бра́та ⷯ старѣ͗шаго. внеꙁаапѹ д͠хъ
вел́къ нападе ͗с пꙋсты̀нѧ. ͗ коснꙋ сѧ
въ етыр ѹ͗глы храмны. ͗ падеⷭ҇ хра
мна на дѣт твоѧ ͗ ѹ͗мроша. сп͠съ
же сѧ а͗ꙁъ є͗днъ, ͗ прїдоⷯ въꙁвѣст
т тобѣ. та́ко ѹ͗бо̀ слышавъ ͗ѡ͗въ.
въставъ растерꙁа рꙁы своѧ. ͗ постр
же власы главы своєѧ. ͗ посыпа прь
стїю главꙋ свою. ͗ па́дъ на ꙁемл по

43a
клон сѧ г͠в ͗ ре́е. са́мъ на́гъ ͗ꙁъ рева
мт͠ре своєѧ ͗ꙁыдоⷯ. ͗ на́гъ ͗дѹ та́мо
г͠ь да́сть, г͠ь ѿꙗ͗тъ. ꙗ͗коⷤ годѣ бы́сть та́
ко ͗ бы́сть. бꙋд ͗мѧ гнⷭ҇е блвⷭ҇но ѿселѣ
͗ до вѣка. ѿ всѣхъ с́хъ прклюьшхъ
сѧ є͗мѹ. не съгрѣш ͗ѡ͗въ несоⷤ прѣ
дъ гмⷭ҇ь. н да́стьⷤ беꙁꙋмїа гвⷭ҇

Быⷭ҇ ꙗ͗ко ͗ сѐ дн͠ь прїдоша а͗гг͠л б͠жї, прⷣѣ
стат прⷣѣ гмⷭ҇ъ. ͗ дїаволъ прїде посрѣ
дѣ ͗хъ. ͗ рее г͠ь къ дїаволꙋ, ѿкѹдѹ ты
прїде. тогда рее дїаволъ прⷣѣ гмⷭ҇ь.
прошⷣо (!) пѡⷣнбнⷭ҇ꙋю, ͗ прохожь всѧескаа,
прїдоⷯ. ͗ рее г͠ь дїаволѹ, внѧ́тъ л ѹ͗
бо на ра́ба моє͗го ͗ѡ͗ва. ꙗ͗ко нѣсть прѧ
мо є͗мѹ ѿ сꙋщⷯ на́ ꙁемл̀. л͠къ неꙁлоб
въ. ͗ ͗стненъ. б͠готе́ць. ѹ͗далѧѧⷭ҇
ѿ всѧкыѧ ꙁл̀. ͗ є͗ще дръжт сѧ неꙁло
бїа. тыⷤ рее погꙋбт всѐ ͗мѣнїє є͗го
въ тще. ѿвѣщавъ же дїаволъ гвⷭ҇ ͗ рее
кожа ꙁа кожꙋ є͗лко є͗сть л͠кꙋ ꙁа д͠шꙋ
свою да́сть. нѣ до сегоⷤ но̀ пославъ рꙋкꙋ
свою на́ нь. косн сѧ ко́стхъ є͗го ͗ пло́
т є͗го. а͗ще не въ лце тѧ блвⷭ҇ть. реⷱ҇
же дїаволꙋ, сѐ прѣдаю͗ т ͗̀. то́кмо дꙋ
шю є͗го съхран. ͗ ͗ꙁыде дїаволъ ѿ г͠а.
͗ ѹ͗дар ͗ѡ͗ва гно́є͗мъ лю́тымъ ѿ гла
вы ͗ до ногꙋ. ͗ прїатъ ͗ѡ͗въ ре́пъ. да стрꙋ
жеть гно́ сво́. ͗ то́ сѣдѧше на смѣ
ть͗щ внѣ гра́да. врѣменⷤ мно́гꙋ м

43b
нѹвшю. рее є͗мѹ жена є͗го, доколѣ стра
жеш. сѐ ждѹ є͗ще ма́ла времен, ѧ́
ю͗щ ны́нѣ спнⷭ҇їю моє͗мꙋ. погыбе па́мѧ
ть твоѧ ѿ ꙁемлѧ̀. сн͠ове ͗ дще́р моє͗го
рѣва ста́рост ͗ болѣꙁн. ͗хъже въ
тще трꙋдх сѧ съ ѹ͗слїємъ. ты же
са́мъ въ гною ͗ въ рѣвѣхъ сѣдш. ѡ͗
б но́щь на ꙗ͗снѣ. а͗ꙁ же ꙁаблꙋжаю͗щїѧ
раба. ѿ мѣста на мѣсто прѣходѧщ.
͗ ѿ хра́мны въ храмнѹ. ждѹщ сл͠нца
когда ꙁа͗деть. да пою ѿ трꙋда ͗ стра
ст. ꙗ͗же мѧ нынѣ ѡ͗дръжть. но̀ рц
нѣкы г͠лъ къ г͠ꙋ ͗ ѹ͗мр. ѡ͗нъ же въꙁрѣ
въ на ню ͗ ре́е. ꙗ͗ко є͗дна ѿ беꙁꙋмныⷯ женъ
г͠ла. а͗ще пл͠гаа прїахомъ ѿ рꙋкы гнⷭ҇ѧ. ꙁлы
х л не прїмемъ. ѡ͗ всѣхъ с́хъ прклю
вшх сѧ є͗мѹ несоⷤ съгрѣш ͗ѡ͗въ ѹ͗стна
ма прѣдъ гмⷭ҇ъ. ͗ не дасть беꙁꙋмїа гвⷭ҇
Рее г͠ь къ ͗ѡ͗вꙋ, скво́ѕѣ бѹ́р ͗ ѡ́блакы
кто̀ съкрываа мене свѣтъ. съдержаⷤ
г͠лъ въ срⷣц. мене же непщꙋю͗ть ѹ͗та͗
т. прѣпоꙗ͗ш ꙗ͗ко мѹ́жь рѣсла своѧ
въпрошаю тѧ̏ тыⷤ м ѿвѣща. кде бѣ
є͗гда ѡ͗сноваⷯ ꙁемлю̀. повѣжⷣь же м а͗ще
͗мѣє͗ш ра́ꙁꙋмъ. кто полож мѣсто
мѣры єѧ а͗ще вѣс. ͗л кто̀ полож верв
на не. на ем же л ѹ͗твердша сѧ крꙋ
ꙁ є͗ѧ. кто же є͗сть положе ка́мень ѹ͗
гльны на не. є͗гда бы́ша ѕвѣѕды въспѣ
ша мѧ гла́сомъ ве́лїемъ вс̀ а͗гг͠л мо. ꙁа
градхъ же мо́ре враты. є͗гда ражаа сѧ
͗щрѣва мт͠ре своє͗ѧ ͗сходѧ. положⷯ же
є͗мꙋ ѡ͗блакы ѡ͗дѣнїє. мьглоюⷤ ͗хъ повⷯ.
положⷯ же є͗мѹ предѣлы. ѡ͗бложь ͗ ꙁа
творⷯ є͗̀ враты. ͗ рѣхъ є͗мѹ доселѣ прѣ
͗деш, ͗ не про́деш. но̀ в томѣ самѡⷨ҇.
съкрꙋшат сѧ твоѧ влъны. ͗л пр то
бѣ ѹ͗нхъ свѣтъ ѹ͗тренї. ͗ денн
ца вѣсть ́нъ сво. прїат сѧ крлома
ꙁемл̀.  ͗стрѧст неесть ͗ неествъ

43c
ѿ ꙁемлѧ̀. ͗л ты прїмъ ѿ ꙁемлѧ брънїє.
съꙁда жвотно. ͗ глаголво положлъ є͗с
на́ ꙁемл́. ͗ ѿꙗ͗тъ же л ѿ неествыⷯ
свѣтъ. мы́шца го́рдыⷯ съкрꙋш. прїдеⷤ
л на ͗сто́нкы мо́рꙿскыѧ. стопа́м
же л по беꙁⷣнѣ сътворлъ є͗с. ѿверꙁа
ю͗ть же л сѧ тобѣ страхомъ вра́та смръ
тнаа. вра́тнцⷤ л а͗дов в́дѣвше
тѧ ͗ ѹ͗жасоша сѧ. навы́е л шротꙋ
поⷣнбⷭ҇нꙋю. ͗ въꙁвѣст м ѹ͗бо колка
лакотъ є͗сть, въ коє͗ же л въдворѧ
є͗т сѧ свѣтъ. тѣмже кое мѣсто, а͗ще
ведеш мѧ въ предѣлы ⷯ. а͗ще л вѣс
стеѕѧ ͗хъ вѣс л сѧ ѹ͗бо когда сѧ є͗с
родлъ, сло же лѣтъ твоⷯ мно́го. пр
͗де же л въ скровща снѣжнаа. съкро
вща же гра́днаа в́дѣлъ є͗с. щадть
же л т сѧ въ годнꙋ врагомъ. въ дн͠ь
бран ͗ тѧж. ѿвѣщав же і͗ѡ͗въ гвⷭ҇
гл͠ѧ. вѣмь ꙗ͗ко всѧ можеш. ͗ не ͗ꙁне
могає͗ть т сѧ нтоⷤ. кто же бо є͗сть
таꙗ тебе свѣтъ. щадѧⷤ гл͠ы. тебеⷤ
непщѹє͗ть та͗т. кто́ же въꙁвѣст
ть м ͗хъже не в́дѣхъ. ве́лїа ͗ ю́дна
͗хже не ѹ͗мѣхъ. послѹша мене г͠. да
͗ а͗ꙁъ гл͠ѧ въпрошꙋ тѧ. тыⷤ мѧ наѹ͗
слѹ́хомъ бо̀ ѹ͗слышаⷯ тѧ пре́жⷣе. н͠нѣ
же ѡ͗ко моє вдѣ тѧ̏ 
Блвⷭ҇ б͠гъ послѣднѧѧ ͗ѡ͗ва па́е. нежел
прѣднѧѧ. бѧ́хꙋ бо̀ скот є͗го ѡ͗ве́цъ
тма. ͗ етыр тысꙋщь вельбꙋдъ.
сѹпрꙋгъ воловныⷯ дв̏ѣ стѣ. ѡ͗слць
пасомыхъ девѧть со́тъ. род же сѧ
є͗мѹ сн͠въ се́дмь. ͗ дще́р тр. ͗ нареⷱ҇
пръвѣ ͗мѧ, дн͠ь. вторѣ касѧ. тре
те же а͗малъфїнъ ро́гъ. ͗ не ѡ͗брѣто
ша сѧ по дщерехъ ͗ѡ͗воваⷯ добрѣ͗ша.
͗л лѣпѣ͗ша подъ нб͠семъ. ͗ да́сть
͗мъ ѿц͠ь наслѣдїе въ братї. жвѣ
же ͗ѡ͗въ по ꙗ͗ꙁвѣ, лѣтъ сто̏ ͗ •н͠•

43d
всѣхъ же лѣтъ ж́тъ, двѣ̏ стѣ̏ ͗
м͠. ͗ девѧть лѣтъ. ͗ вдѣ ͗ѡ͗въ с͠ны
своѧ. ͗ с͠ны с͠новъ своⷯ. ͗ етыр ро
ды ͗ ѹ͗мре ͗ѡ͗въ въ старост. ͗спо́
лнь д͠н своѧ. пшетьⷤ сѧ па́кы є͗мѹ
въстат. с н́м же в͠гъ въскр͠ст
͗ма́ть ͗̀. ͗ сѐ скаꙁано быⷭ҇ ѿ с́рꙿскыхъ
кн́гъ. въ ꙁемл̀ ѹ͗бо̀ жвы а͗всд
тьстѣ. на прѣдѣлѣхъ ͗дѹмѣ͗скыⷯ.
͗ а͗равтьстѣхъ. бѣ же ͗мѧ є͗мѹ пре́
жⷣе ͗ѡ͗валъ. поє͗мъ женѹ аꙗ͗влѧны
ню. род с͠на, є͗мѹже ͗мѧ є͗но́нъ. бѣ
то́ ѹ͗бо ѿ о͗ц͠а ѹ͗бо̀ ꙁарефа. ͗ ѿ с͠новъ
͗савовъ. ѿ м͠тере же восоры. ꙗ͗ко бы
т є͗мꙋ пѧ́томѹ ѿ а͗враама

ѻ͗́ аврамѣ  ѻ͗ лотѣ. ка҇ⷦ ѧвⷭ҇ емꙋ б͠ъ :
сло́во. трдесѧть етврътоє.
͗ꙁыде же а͗враамъ ѿ є͗гпта. самъ ͗
жена є͗го ͗ вс є͗го, ͗ ло́тъ с н́мъ въ
пꙋстыню. а͗враамъ же бѣа͗ше бога
тъ ꙁѣло ско́томъ. ͗ сре́бромъ ͗ ꙁла́
томъ. ͗ ѿ нюдꙋже бѣ пршелъ въ
пѹстыню до ветлѧ мѣста. ͗деⷤ
бѣ є͗мѹ кѹ́ща пръвоє. межⷣѹ вт
лемъ ͗ ме́ждѹ а͗гге. въ мѣстѣ трѣ
бща ͗деже сътворлъ бѣ кѹ́щѹ.
͗ помол тѹ а͗враамъ ͗мѧ г͠а ͗ бг͠а. ͗
лотѹ ͗же хожаше со а͗враамомъ. бѣ
а͗хꙋ ѡ͗вца. ͗ говѧда ͗ скоты не въмѣ

44a
щаше ⷯ ꙁемлѧ̀ ж́т въкѹпѣ. ꙗ͗ко
͗мѣнїе ͗хъ бѣа͗ше мно́го. ͗ не можахѹ
ж́т въкѹпѣ. ͗ бы́сть сва́ръ межⷣѹ
пастѹхы ско́та а͗враамлѧ, ͗ ме́жѹ ско́
та ло́това. хананѣ же ͗ фараꙁѣ.
тогда наслен бѣꙗ͗хѫ въ ꙁемл̀. ре́е же
а͗враамъ ло́тов, да не бѹ́деть сва́ръ
междѹ мною ͗ межю тобою. ͗ межⷣꙋ
пастѹхы тво͗м. ͗ ме́жⷣꙋ пастꙋхы
мо͗м. ꙗ͗ко л͠ка бра́та є͗сва собѣ. не
все л всѧ ꙁемлѧ̀ прⷣѣ тобою. ѿлѹ сѧ
ѿ мене любо ты̏ на́ лево. а а͗ꙁъ на десно.
любо ты на десно, а а͗ꙁъ на лѣво. ͗ въꙁве
де ло́тъ ꙭ сво ͗ вдѣ ве́сь предѣлъ
і͗ѡ͗рданескъ, ꙗ͗ко ве́сь наводненъ бѣꙗ͗ше
водою. ͗ прѣже расꙿсыпанїа содомꙿскаго ͗ го
морьска, а͗кы ра́ бж͠ї. ͗ ꙗ͗ко ꙁемлѧ є͗г́
петꙿска, да́же ͗ до ͗ꙁго́ры. ͗ ͗ꙁꙿбра ло́тъ
ве́сь предѣлъ собѣ і͗ѡ͗рданꙿскы. ͗ ѿ͗де ло́
тъ ѿ въстокъ. ͗ раꙁлѹста сѧ брата
ѿ себе. а͗враамъ же всел сѧ въ ꙁемлю̀ ха
нанѣ͗скꙋ. ло́тъ же въ граⷣ предѣлескъ. ͗
всел сѧ въ содомъ. л͠ц же въ содомⷯѣ
ѕл̀, ͗ грѣ́шн къ б͠гꙋ ꙁѣло. ͗ ре́е г͠ь къ
а͗враамѹ, ꙗ͗ко раꙁлѹ сѧ ло́тъ ѿ
него. въꙁрѣ̏въ ꙭ́ма с ͗ в́жⷣь ͗
деже ты є͗с нынѣ. къ сѣверѹ ͗ къ во
стощемъ. ͗ къ мо́рю. ꙗ͗ко всю ꙁемлю̀
ю͗же ты̏ в́дш, тобѣ да́мъ ю͗̀ ͗ сѣ
мен твоє͗мѹ въ вѣкы. сътворю
плѣмѧ твоє ꙗ͗ко пѣсокъ ꙁемны. а͗ще
мо́жеть кто̀ ͗сест пѣсокъ ꙁемны
. то̀ ͗ плѣмѧ твоє ͗ꙁотеть. въ
ставъ ѡ͗бы́д ꙁемлю̀ въ длъготѹ є͗ѧ
͗ въ шротѹ є͗ѧ. ꙗ͗ко тобѣ да́мъ ю͗̀. ͗
ѿсел сѧ а͗враамъ, ͗ пршедъ всел сѧ
ѹ͗ дꙋба мамврїска. ⷤ бѣаше въ хевро
нѣ. ͗ съꙁда тѹ трѣбнкъ г͠ꙋ бг͠ꙋ
Быⷭ҇ же въ црⷭ҇тво а͗марфале. ц͠рѧ сенарꙿска
а͗рѡ͗хъ ц͠рь а͗ласркъ, ͗ ходологоморъ.

44b
ц͠рь салмескъ. ͗ фаргалъ ц͠рь странꙿскы.
͗ сътворша ра́ть велкѹ съ ва́лкомъ
ц͠ремъ содомꙿскымъ. ͗ съ варсавою ц͠ремъ
гоморꙿскымъ. ͗ съ сенаромъ ц͠ремъ а͗дама
нꙿскымъ. ͗ съ вѹ́ромъ ц͠ремъ сево͗мꙿскыⷨ҇.
͗ ц͠рь валакъ. с̀ є͗сть сго́ръ. вс с́ съ
вѣщаша сѧ на дебрь а͗лѹкыю. сѐ є͗сть
мо́ре солщь. в͠і. лѣтъ работаша ходо
логоморꙋ. третїе же на десѧть лѣто
ѿвръгоша сѧ є͗го
етвертоє же на десѧть лѣто, прїде
ходолагоморъ. ͗ ц͠р ͗же с н́мъ ͗ссѣ
коша съ ю́ды въ настарѣтѣ. карна
͗мѣте. ͗ страны крѣ́пкы с н́м.
͗ самѣѧ ͗же слѹнѣ гра́дѣ. ͗ херреѧ. ⷤ
въ горахъ с͗рꙿстѣхъ до теремнта. фа
ранѣ же є͗сть въ пѹстын. ͗ ѡ͗бра
твша сѧ прїдоша къ ͗сто́нкѹ
сѹ́дномѹ, с̀ є͗сть кадсъ. ͗ ͗ссѣкоша
всѧ кн͠ѕѧ а͗малескы. ͗ а͗мореа жвꙋ
щаа въ сасанѣ ͗ въ тарамѣ. ͗ꙁыде же
ц͠рь содомескъ. ͗ ц͠рь гоморескъ. ͗ ц͠рь а͗ма
дамескъ. ͗ ц͠рь сеѡ͗нмескъ. ͗ ц͠рь валла
ксї ͗ с̀горꙿскы. ͗ въплъша сѧ на бра
нь. въ ѹ͗долї а͗лѹкы. на ходологомо
ра ц͠рѧ ͗ѹ͗лмьска. ͗ талгара ц͠рѧ стра
нꙿска. ͗ ѡ͗рѡ͗ха ц͠рѧ а͗ласарꙿска. еты
р ц͠р на пѧть. ͗ доль же лѹкыѧ.
͗мѹ́ща кладѧꙁѧ сѣры. ͗ побѣже ц͠рь
содомескъ. ͗ ц͠рь гоморескъ. ͗ въпадо
ша въ ню. ѡ͗ставшї же въбѣгоша въ
горꙋ. ͗ поꙗ͗ша всѧ конѧ содомьскы.
͗ гоморꙿскы, ͗ всѐ ѡ͗рꙋжїе ͗ ѿ͗доша. бѣ
бо̀ жвы въ содомѣхъ. пршедъ же
͗сцѣлѣвшхъ є͗днъ. повѣда а͗враамꙋ
прѣхо́днкы. а͗враамъ же ѹ͗ дѹба ма
мꙿврїска. а͗морсъ же бра́та є͗схолѧ.
͗ бра́та ѹ͗нанѧ ͗же бѣша ро́тнц,
а͗враамл. ѹ͗слышавъ же а͗враамъ. ꙗ͗ко
блѣнша ло́та с͠новца є͗мѹ. събра своѧ

44c
домоѧдца. трста ͗. ͠і• ͗хъ. ͗ гна
͗хъ до дана. ͗ прїде на нѧ но́щю са́мъ ͗
ѡ͗троц є͗го с н́мъ. ͗ꙁб ѧ͗̀ ͗ гна ⷯ до ха́
вала. ͗же є͗сть ѡ͗ лѣвѹю дама́ска. ͗ ѡ͗
брат всѧ конѧ содомꙿскы ͗ ло́та с͠но
вца своє͗го въꙁвꙿрат. ͗ ͗мѣнїе є͗го
͗ жены ͗ елѧдь всю ͗ꙁыде же ц͠рь содо
мескъ прот́вѹ є͗мѹ. ꙗ͗ко сѧ ѡ͗брат
ѿ сѣѧ ходологомора. ͗ ц͠рь ͗же бѣа͗ше
с н́мъ. ͗ ѹ͗доль савнѹ ͗же бѣ поле ц͠рво
͗ мелхседекъ ц͠рь салмескъ ͗ꙁнесе хлѣ
бы ͗ вно. ⷤ бѣ с͠щеннкъ б͠га вы́шнѧ
го. ͗ блвⷭ҇ а͗враама ͗ ре́е. блвⷭ҇нъ а͗враамъ
бг͠ꙋ вы́шнемѹ, ͗же сътвор н͠бо ͗ ꙁе
млю̀. блвⷭ҇нъ же б͠гъ вы́шнї, ͗же прѣ
дасть врагы твоѧ в рꙋцѣ тво. ͗ да́
сть є͗мѹ а͗враамъ десѧтнѹ ѿ всего
Рее же ц͠рь содомескъ къ а͗враамѹ. дажь
м мѹ́жа, а͗ конѧ въꙁм собѣ. реⷱ҇ а͗вра
а͗мъ къ ц͠рю содомꙿскѹ. въꙁⷣвгнѹ рꙋцѣ
къ б͠гѹ вы́шнемѹ, ͗же сътвор н͠бо
͗ ꙁемлю̀. а͗ще ѿ ве́рвї до въꙁвѹѕы сапо
жныѧ, въꙁмѹ ѿ всего твоє͗го. да не
рееш ꙗ͗ко ѡ͗богатхъ а͗враама. раꙁвѣ
є͗же сѹ́ть ͗ꙁѣл ѡ͗троц т ѧст.
мѹж ͗же сѹ́ть ходл съ мною. є͗
схол аѹ͗нъ. мамꙿврї. с́ да въꙁмѹть
ѧ́ст По г͠ланї же се́мъ,
быⷭ҇ сло́во гнⷭ҇е къ а͗враамѹ въ снѣ гл͠ѧ. не
бо́ сѧ а͗врааме. а͗ꙁъ ꙁащщꙋ тѧ. мьꙁда
т мно́га бѹ́деть ꙁѣло. гл͠а же а͗враамъ
г͠ то́ м дас. а͗ꙁ же ѿпѹщꙋ сѧ беꙁ ѧ
да. с͠нъ же масѣковъ. домоѧдца мо
є͗ѧ. с́ дамаскъ ͗ є͗леа͗ꙁаръ. ͗ реⷱ҇ а͗вра
а͗мъ, є͗лмаⷤ мнѣ непло́да. домоѧ́де
ць же мо́ прѧстт сѧ мнѣ. ͗ абїє
глаⷭ҇ гнⷭ҇ь бысть к немѹ гл͠ѧ. не прѧ
стт сѧ к тобѣ с́. но ͗же ͗ꙁыдеть
͗с тебе. то́ сѧ прѧстть тобѣ.
͗ꙁведе ͗̀ вонъ, ͗ ре́е є͗мѹ, въꙁр̏ ѹ͗бо̀

44d
на н͠бо. ͗ ͗ꙁот ѕвѣѕды, а͗ще мо́же
ш ͗сестї а͗̀. ͗ рее та́ко бѹ́деть плѣ
мѧ твоє. ͗ вѣрѹ ꙗ͗тъ а͗враамъ б͠гѹ.
͗ въмѣн сѧ є͗мѹ въ правдꙋ. ͗ рее є͗мѹ
а͗ꙁъ є͗смь б͠гъ ͗ꙁведы тѧ ѿ страны ха
лдѣ͗скы. ꙗ͗ко да́т тобѣ ꙁемлю̀ сю пр
ꙗ͗т ю. рее же влⷣко г͠, по емѹ сѐ ра
ꙁꙋмѣю ꙗ͗ко прꙗ͗т ю͗̀ ͗мамъ. рее же
є͗мѹ, въꙁм ю͗нцꙋ трꙁꙋ ͗ коꙁꙋ тр
ꙁꙋ. ͗ ѡ͗венъ тр́ꙁъ. ͗ горлцꙋ ͗ голѹбь.
вꙁѧ же є͗мѹ все́ сѐ ͗ протеса а на полы.
͗ полож ѧ раꙁлно къ собѣ. пт́цаⷤ не про
теса. слѣтеша же птца на телеса ра
сплащенна. ͗ сѣде с н́м а͗враамъ. ꙁахо
дѧщꙋ же слн͠цꙋ ѹ͗жа́съ напа́де на авра
а͗ма. ͗ сѐ страⷯ те́менъ ве́лї нападе на
нь. ͗ рее же къ а͗враамѹ вѣды вжⷣь.
ꙗ͗ко ѡ͗б́тнц бꙋдѹть плѣмѧ твоє.
въ ꙁемл̀ не своє. ͗ поработѧть ѧ͗̀. ͗
ꙁаꙁлѧть ͗мъ. ͗ ѹ͗мѹѧть ѧ͗̀ етыр
ста лѣтъ. ꙗ͗ꙁы́кѹⷤ є͗мѹже поработа
ю͗ть сѹжꙋ а͗ꙁъ. по сем же ͗ꙁыдѹть
сѣмо съ ͗мѣнїємъ мно́гымъ. ты же ͗
ꙁыдеш къ ѿц͠емъ сво͗мъ. жвы
съ м́ромъ. въ старостⷤ до́брѣ. етвръ
тоє колѣно ѡ͗братт сѧ сѣмо. не сꙋть
бо сѧ сконѧл грѣс. а͗ мо́ре ͗ до селѣ. ͗
ꙗ͗ко быⷭ҇ слн͠це на ꙁаходѣ. пламы бѣ  сѐ пе
щь кѹрѧщ сѧ, ͗ свѣща ѡ͗гньны пр͗
доша меж полатм с́м. въ то́
ꙁавѣща г͠ь б͠гъ а͗враамѹ ꙁавѣтъ, г͠лѧ.
плѣмен твоє͗мѹ да́мъ ꙁемлю̀ с́ю.
ѿ рѣкы є͗гпетꙿскыѧ. до рѣкы велкы
ѧ є͗у͗ѳата. ͗ кенеѧ ͗ кенеꙁьѧ. ͗ кело
ньмьѧ. ͗ а͗мореа. ͗ а͗хананѣѧ. ͗ сара
ѳа͗ны. ͗ еу͗їа. ͗ гергесїа. ͗ єѵсеа. сарраⷤ
жена а͗враамлѧ. не порожаше же є͗мꙋ.
бѣаше ѹ͗ неѧ ра́ба є͗гптѧнын. ͗ се́
͗мѧ а͗гарь. рее же са́рра къ а͗враа͗мѹ.
се ꙁаклю мѧ г͠ь б͠гъ не ражⷣат. влѣꙁ

45a
ѹ͗бо̀ къ ра́бѣ моє, ͗ родш ѿ неѧ. послꙋ
ша же а͗враамъ рѣ са́ррны. ͗ поє͗мшⷤ
са́рра жена а͗враамлѧ, а͗гарь рабѹ свою є͗г
птѧныню по десѧтемъ лѣтѣ въселенїю
а͗враамлю̀ въ ꙁемлю̀ хананѣ͗скꙋ. ͗ да́сть
ю͗̀ женѣ а͗враамѹ мѹ́жѹ своє͗мѹ вълѣ́
ꙁъ а͗гарї ͗ ꙁаѧтъ ͗ вдѣ ꙗ͗ко въ ѹ͗тробѣ
͗мать. ͗ ѹ͗корꙁнѣ быⷭ҇ гжⷭ҇а є͗ѧ прѣд не
ю. ре́е же сарра къ а͗враамѹ ѡ͗бда м ѿ
тебе. а͗ꙁъ бо да́хъ рабꙋ свою въ рѹцѣ тво.
͗ вдѣвш же ꙗ͗ко въ ѹ͗тробѣ ͗мать. ѹ͗
корꙁнѣ быхъ ѿ неѧ. сѹд б͠гъ межⷣꙋ мно́
ю ͗ тобою. рее же а͗враамъ къ са́ррѣ, сѐ ра́
ба твоѧ въ рѹкѹ твоєю. твор є ꙗ͗ко
же т є͗сть годѣ. ͗ бѣдѹ є сътвор са́
рра. ͗ пробѣже ѿ неѧ. ѡ͗брѣтъ ю͗̀ а͗гг͠лъ
г͠а б͠га. ѹ͗ ͗сто́нка въ пѹстын. на
ꙁемл̀ ͗ на пѹт с́ръ. ͗ рее є а͗гг͠лъ г͠а б͠га
а͗гарь раба са́ррна. ѿ кѹ́дѹ ͗деш, ка́
мо ͗деш. ѿ лца са́ррна гжⷭ҇а своєѧ а͗ꙁъ
бѣгаю. ре́е же є а͗гг͠лъ г͠а б͠га. ѡ͗брат
сѧ къ г͠ж своє. ͗ покор сѧ подъ рѹцѣ
є͗. ͗ ре́е є а͗гг͠лъ г͠нь множа ѹ͗множꙋ
плоⷣ тво́. ͗ не ͗ꙁотет сѧ ѿ мноⷤства
͗ рее є а͗гг͠лъ г͠а б͠га. сѐ ты въ ѹ͗тробѣ
͗маш ͗ родш с͠нъ. ͗ проꙁовеш ͗мѧ
є͗мѹ ͗ꙁма͗лъ. ꙗ͗ко слѹша г͠ь моленѧ
твоє͗го. с бѹ́деть по́льскы л͠къ.
͗ рꙋцѣ є͗го на всѣхъ. ͗ рѹкы всѣхъ на неⷨ҇.
͗ преⷣ лцемъ всеѧ братїа своєѧ въсел
т сѧ. ͗ проꙁва а͗гарь ͗мѧ гнⷭ҇е, гл͠юща
го к не. ты̏ б͠гъ ꙗ͗ко прꙁрѣ мене. ꙗ͗ко
рее прѣд нмъ б͠га в́дѣхъ ꙗ͗вльшаго
м сѧ. сего̀ ра́д проꙁва кладѧꙁь то́
кладѧꙁь ͗же прѣд нмъ вдѣхъ. сѐ ме
жю кадсъ. ͗ межю варадомъ. ͗ род
а͗гарь с͠нъ а͗враамѹ. ͗ проꙁва авраамъ
͗мѧ с͠нѹ своє͗мѹ ͗же род а͗гарь, ͗
ꙁма͗лъ. а͗враа͗мъ же бѣ, п͠. лѣтъ
͗ ше́сть. є͗гда род а͗гарь ͗ꙁма͗ла

45b
а͗враа͗мѹ. быⷭ҇ же а͗враамъ. с͠. лѣ́тъ ͗ де́
вѧть. ͗ ꙗ͗в сѧ г͠ь б͠гъ а͗враамѹ ͗ ре́е є͗
мѹ. а͗ꙁъ є͗смь б͠гъ тво́. ѹ͗год прѣⷣ
мною. ͗ бѹд непороенъ. ͗ положю ꙁа
вѣтъ мо́ межⷣѹ мно́ю, ͗ ме́ждѹ то
бою. ͗ ѹ͗множю тѧ ꙁѣ́ло. ͗ прпаде
а͗враамъ н́ць прѣⷣ нмъ. ͗ г͠ла є͗мѹ б͠ъ
рекы. а͗ꙁ же сѐ ꙁавѣтъ мо́ с тобою.
͗ бѹ́деш ѿц͠ь мно́жествѹ ꙗ͗ꙁы́кѡⷨ҇.
͗ не проꙁовет сѧ ͗мѧ твоє а͗врамъ. но̀
бѹ́деть ͗мѧ твоє а͗враамъ. ꙗ͗ко ѿц͠а
мно́гымъ ꙗ͗ꙁыкомъ поставхъ тѧ. ͗
въꙁращѹ тѧ ѕѣ́ло. ͗ поставлю тѧ
въ страны, ͗ ц͠рїе ͗с тебе ͗ꙁыдѹть.
͗ ѹ͗ставлю ꙁавѣтъ мо́ межⷣѹ мно́
ю ͗ ме́ждѹ тобою. ͗ ме́ждѹ сѣменемъ
тво͗мъ. по тобѣ в рѡⷣ ͗хъ. въ ꙁавѣ
тъ вѣ́ны быт тобѣ плѣ
мен твоє͗мѹ по тобѣ. ͗ да́мъ тобѣ
͗ племен твоє͗мѹ по тобѣ. ꙁемлю
ю͗же ѡ͗бталъ є͗с всю̀ ꙁемлю̀ хананѣ
͗скѹ. въ ѡ͗дръжанїе вѣноє ͗ бѹ́дѹ ͗
мъ б͠гъ. ͗ рее б͠гъ къ а͗враамꙋ. ты̏ же
ꙁавѣтъ мо́ снабд. ты̏ ͗ плѣмѧ твоє
с тобою в рѡⷣ ͗хъ. ѡ͗брѣжете всѧ́къ мѹ́
жескъ полъ ͗хъ. ѡ͗брѣжете въ пло́ть
коненѹю ва́шю. ͗ бѹ́деть ꙁна́менїє
ꙁавѣтѹ, межⷣѹ мно́ю ͗ ва́м. ͗ межꙋ
плѣменемъ тво͗мъ. ͗ младенець ва́
шь въ ѡ͗смы д͠нь ѡ͗брѣжете. сѐ мѹ́
жескъ по́лъ в родѣ ва́шемъ, домоѧ́
дець кѹплены ѿ всего с͠на не своє͗го. ⷤ
нѣ́сть ѿ пло́да твоє͗го. да ѡ͗брѣже
т сѧ домоѧдець домѹ твоє͗го, ͗ кꙋ
плены. ͗ бѹ́деть ꙁавѣтъ мо́ на пло́
т ва́ше въ ꙁавѣтъ вѣны. ͗ неѡ͗
брѣꙁанны же мѹ́жескъ по́лъ. ͗же
не ѡ͗брѣжеть плоть сы́ коненѹю
є͗мѹ въ д͠нь ѡ͗смы. погѹбт сѧ д͠ша
та ѿ рода своє͗го. ꙗ͗ко ꙁавѣтъ мо́

45c
расꙿсыпа. ͗ рее б͠гъ а͗враамѹ. женѹ
твоѧ не проꙁовет сѧ са́ра, но̀ са́рꙿра бѹ́
деть ͗мѧ є͗. блⷭ҇влю же ю͗̀ ͗ бѹ́деть
въ ꙗ͗ꙁыкъ вел́къ. ͗ ц͠рїе ͗ꙁ неѧ ͗ꙁыдꙋ
ть. ͗ прпаде а͗враамъ н́ць ͗ посмѣ
ꙗ͗ сѧ. ͗ помысл въ ѹ͗мѣ с г͠лѧ. а͗ще
ста̏ лѣтъ мѹ́жь, родт сѧ с͠нъ. а͗ще
же ͗ са́рра девѧт десѧтъ лѣ́тъ сѹ́
щ родть. рее же а͗враамъ къ б͠гѹ,
͗ꙁма͗ль с̀ да ж́въ бѹ́деть прѣⷣ то
бою. рее же б͠гъ къ а͗враамѹ є͗. сѐ же
на твоѧ са́рра родть тобѣ с͠нъ. ͗ про
ꙁовеш ͗мѧ є͗мѹ ͗саакъ. ͗ положю ꙁа
вѣтъ мо́ къ немѹ въ ꙁавѣтъ вѣ́
ны  быт ємѹ б͠гꙋ ͗ плѣмен є͗го
по немъ. ͗ꙁма͗лѧ же дѣлѧ, сѐ послꙋ
шахъ тебе, ͗ блⷭ҇вхъ ͗̀. ͗ въꙁращꙋ ͗̀
͗ ѹ͗множю ͗̀ ꙁѣ́ло. в͠і• ꙗ͗ꙁыкъ родть
͗ въдамъ  въ ꙗ͗ꙁыкъ вел́къ. ͗ ꙁавѣтъ
мо́ поставлю къ ͗саакѹ. є͗гоже род
ть тобѣ са́рра, въ врѣмѧ нынѣшнеє
въ лѣ́то дрѹгоє. сконѧ же г͠лѧ к немꙋ
͗ въꙁыде б͠гъ ѿ а͗враама. ͗ поꙗ а͗враа͗
мъ ͗ꙁма͗лѧ с͠на своє͗го. ͗ всѧ домоѧ́
дца своѧ. ͗ всѧ кѹпленыѧ своѧ. ͗ ве́сь
мѹ́жескъ по́лъ домѹ а͗враамлѧ. ͗ ѡ͗брѣ
ꙁа пло́ть коненѹю ͗хъ въ врѣмѧ то
го д͠не ꙗ͗коже г͠ла є͗мѹ б͠гъ. а͗враамъ же бѣ
ꙗ͗ше лѣтъ. с͠. ͗ девѧть. є͗гда ѡ͗брѣ
ꙁа пло́ть коненѹю. ͗ ͗ꙁма͗лъ с͠нъ
є͗го. г͠і• лѣ́тъ бѣꙗ͗ше, є͗гда ѡ͗брѣ
ꙁа пло́ть коненѹю є͗го. въ времѧ
д͠н того ѡ͗брѣꙁаа сѧ а͗враамъ. ͗ ͗ꙁма
͗лъ с͠нъ є͗го. ͗ вс мѹ́жє домѹ є͗го, ͗
вс̀ домоѧдц. ͗ всѧ кѹпленыѧ ѿ
всѣхъ стра́нъ ѡ͗брѣꙁа ѡ͗ с͠тѣ тр͠цї
вра́ам же пр́шеⷣ всел сѧ ѹ͑ дꙋба амꙿврі̀ска
͗деⷤ пръвее. ͗меа͗ше бо стра́нꙿнолюбїє.
въ староⷭ҇ бѡ́ въшеⷣ. п͠. лѣⷮ ͗меѧ̀. не хо́тѧ͗аⷲ҇
въкꙋсⷮ хлѣ́ба. єгⷣа не́ прїхо́жⷣаа͗ше к не́мꙋ тꙋⷤ ⷣ.
Ꙁав́деⷩ҇ же быⷭ҇ ѿ добро́нена́встнїка дїавоⷧ҇а.

45d
ꙁа́тво́рї же пꙋⷮ да н́како ше́ствꙋюⷮ къ а͗вра
а͗мꙋ тѹжⷣ̀. пра́веⷣныⷤ авраа́мъ не посла
ра́ба. ͗л ͗но́го̀ ѿ домороⷣныⷯ своⷯ. смо́
тр́т пꙋт. є͗да́ ка́ко тꙋжⷣ́ пршеⷣ
ше въ пꙋть. ͗ не́ ра́дⷮ о нхъ. полегъ ѹ͗
снеⷮ. ͗ вде ммо͗дꙋⷮ не ѹ͗ꙁрⷮ ⷯ. но саⷨ ́ шеⷣ
седѧше глѧ́даа͗ пꙋть а͗ще ѡ͗брѣтааⷲ тꙋжⷣьаⷢ҇ пр
͗моваⷡ҇ є́го грѧⷣше сꙿ нⷨ. ͗ сътво́рївъ не́ о́бѣдаⷡ҇ н веⷱ
рѧⷡ д͠нь. мно́гажⷣы творѧаⷲ два̏ д͠нї не ѧ̀ды
гл͠аше е͗мѹ сарꙿра. прастⷭ҇ хлѣбѹ. ѡ́нъ
же не хо́тѧа͗ше. но провожаше два̏
͗ тр̏ д͠н пре́бываа́ше патра͗рхъ
авраа́мъ не ꙗ͗ды̀ н пїѧ̀:
Ꙗ͗в же сѧ а͗враамѹ б͠гъ, ѹ͗ дѹ́ба мамꙿврїа.
сѣдѧщю є͗мѹ прѣⷣ дверм кѹ́ща є͗го
въ полѹд͠не. въꙁрѣв же оо͗ма сво
͗ма, ѹ͗ꙁрѣ̏. ͗ сѐ тр́є мѹж стоꙗ͗хꙋ
връхѹ є͗го. ͗ вдѣвъ пртее въ срѣ
тенїє ͗мъ ѿ две́р кѹ́ща є͗го. ͗ покло
н сѧ до́ ꙁемлѧ̀, ͗ рее г͠ а͗ще є͗смь ѡ͗брѣ
лъ блгⷣть прѣⷣ тобою, не мн ра́ба сво
є͗го. да сѧ прнесеть вода. да сѧ ѡ͗мы
ю͗ть но́гы ва́ша. ͗ простѹдте сѧ пѡⷣ
дѹбомъ. ͗ прнесѹ хлѣ́бъ да ꙗ͗сте, ͗
по семъ мнете пѹ́ть сво́. є͗гоже дѣ́
лѧ съвратсте сѧ къ рабѹ своє͗мѹ. ͗ рѣ
ша, та́ко сътвор ꙗ͗коже г͠ла. ͗ потща
сѧ а͗враамъ въ кѹщю къ са́ррѣ. ͗ рее
є потю сѧ (!) ͗ въмѣс тр спѹды мꙋ
кы ́сты. ͗ сътр (!) ѡ͗прѣснокы. ͗ тее
а͗враамъ въ кравы. ͗ поѧ те́лець тѹ́е
нъ, ͗ до́бръ ͗ да́сть ͗̀ ра́бѹ въ скорѣ сго
товат є͗̀. ͗ вꙁѧ ма́сло ͗ ме́дь ͗ мле́ко. ͗
телѧ є͗же сготова. ͗ постав прѣдъ
нм, ͗ ꙗ͗ша. са́мъ же стоꙗ͗ше прѣдъ
нм подъ дѹ́бомъ. к немѹже рѣкоша.
кде са́рра жена твоѧ. се́ же ѿвѣща
въ рее ѡ͗ се въ кѹщ. ͗ рее ѡ͗бращ сѧ
прдѹ к тобѣ, по времен се́мъ въ
асѣ. ͗ родть с͠нъ са́рра жена твоѧ,

46a
са́рра же ѹ͗слышавъ прѣⷣ две́рм кѹщны
м сѹ́щ ꙁа нмъ. а͗враамъ же ͗ са́рра
ста́ра бѣꙗ͗ста жвша д͠н мно́гы. ло́
же бѣꙗ͗ше са́рры женꙿска ве́щь. ͗ посмѣ
ꙗ͗ сѧ са́рра къ собѣ г͠лющ. не ѹ͗̀ бы́лъ м
доселѣ. сѐ же мѹ́жь мо́ ста́рець. реⷱ҇ же
г͠ь б͠гъ къ а͗враа͗мѹ. то̀ ꙗ͗ко посмꙗ͗ сѧ
са́рра к собѣ г͠лющ. а͗ще пра́во рожю. а͗ꙁъ
бо̀ състарѣх сѧ. є͗гда не мо́щно є͗сть ѿ б͠га
всѐ сло́во. все врѣмѧ въꙁращꙋ сѧ въ а́сѣ.
͗ бѹ́деть са́ррѣ с͠нъ ѿверже сѧ г͠лющ. не
посмїах сѧ. ѹ͗боꙗ͗ бо сѧ рее не. но̀ посм
ꙗ͗ сѧ въставше же ѿтѹ́дѹ мѹ́жїє
ѹ͗клонша сѧ къ содомѹ лцъ ͗ къ гомо
рꙋ. а͗враам же ͗дѧ с н́м проводѧ ѧ. реⷱ҇
же г͠ь не потаю а͗ꙁъ ѿ а͗враама раба моє͗го
є͗же а͗ꙁъ творю. а͗враамъ же бѹды бѹ́
деть въ ꙗ͗ꙁыкъ велкъ ͗ мно́гъ. ͗ блⷭ҇вѧ
т сѧ ѡ͗ немъ вс̀ ꙗ͗ꙁыц ꙁемнї. вѣдѧше
ть бо̀ ꙗ͗ко ска́жеть с͠номъ сво͗мъ, ͗
домѹ своє͗мѹ с н́м. ͗ снабдѧть ꙁа
повѣд г͠а б͠га. творт пра́вдѹ ͗ сꙋ
дъ. ꙗ͗коже ꙁадежеть г͠ь б͠гъ къ а͗враа
мѹ. всѐ є͗л́ко г͠ла к немѹ. рее же г͠ь
б͠гъ во́пль содомескъ ͗ гоморескъ ѹ͗мно
ж сѧ ͗ грѣс ͗хъ велц ꙁѣло. слѣѕѹ
да вжⷣѹ а͗ще по въплю ͗хъ прходѧще
мѹ ко мнѣ, сконѧваю͗т сѧ. а͗ще л
н̀. тогда раꙁѹмѣю ѡ͗братвше
сѧ мѹ́ж ѿ тѹдѣ, пр͗доша къ
содомѹ. а͗враамъ же бѣꙗ͗ше сто
ѧ прѣдъ гⷭ҇дмъ. ͗ прстѹпвъ а͗вра
амъ рее. не погѹб пра́веднаго съ не
ествым. ͗ бѹ́деть пра́ведны
ꙗ͗ко неествъ. а͗ще л є͗сть пѧть
десѧтъ пра́ведныхъ въ градѣ, погꙋ
бш л ѧ͗̀. не ѡ͗ставш (!) града пѧ
т десѧтъ пра́ведныхъ дѣлѧ. а͗ще
сѹ́ть въ немъ, нкако же ты ство
р словес сего, ͗же ѹ͗бт првⷣнаго

46b
съ неествым. ͗ бѹ́деть праве
дны ꙗ͗ко неествъ. нкакоⷤ ты сꙋ
дѧ ꙁемл̀, не сътвор сѹ́да. ͗ рее г͠ь б͠гъ
а͗ще ѡ͗брѧщю въ содомѣхъ правдвыхъ
н͠. ѡ͗ставлю ве́сь гра́дъ тѣхъ дѣлѧ. ͗
ѿвѣщавъ а͗враамъ ͗ ре́е, нынѣ наѧхъ.
г͠лат къ гⷭ҇в. а͗ꙁ же є͗смь ꙁемлѧ̀ ͗ по́пелъ.
а͗ще бѹ́деть ѿ пѧт десѧтъ пра́выхъ. м͠•
пѧ́ть. погѹбш л. м͠• пѧтⷯ дѣлѧ ве́сь
гра́дъ. ͗ рее не погѹблю, а͗ще ѡ͗брѧщꙋ
тѹ. м͠• ͗ пѧ́ть. ͗ прлож ͗ є͗ще г͠ла
т къ немѹ. ͗ рее а͗ще ѡ͗брѧщет сѧ. м͠•
те, ͗ рее не погѹблю а͗ще ѡ͗брѧщю. м͠• те
͗ рее, є͗лма же ͗мамъ г͠лат къ гⷭ҇в. а͗ще
ѡ͗брѧщют сѧ тѹ, л͠• ͗ рее не погꙋблю
л͠. т дѣлѧ. є͗гда то̀ въ е въꙁг͠лю є͠ще, г͠
а͗ще ѡ͗брѧщет сѧ ͗хъ тѹ. к͠• ͗ рее не по
гѹблю. к͠.тхъ дѣлѧ. ͗ рее є͗гда то̀
г͠ а͗ще въꙁг͠лю є͗дною, є͗дною а͗ще ѡ͗брѧ
щет сѧ ͗хъ десѧть. ͗ рее не погѹблю
десѧтхъ дѣлѧ. ѿ͗де ꙗ͗ко конѧ г͠ь къ
а͗враамѹ г͠лѧ. а͗враамъ же въꙁврат
сѧ на мѣ́сто своє. прїдета же два̏ а͗гг͠ла
въ содомъ вееръ. ло́тъ же сѣдѧше прѣⷣ
враты содомꙿскым. в́дѣв же ло́тъ
въста. ͗ срѣте ͗хъ ͗ поклон сѧ лцеⷨ҇
до ꙁемлѧ̀ ͗ ре́е. сѐ гⷭ҇на, ѡ͗братта сѧ въ
домъ раба ва́шего да поє͗та. ͗ ѹ͗мыю
но́гы ва́мъ. ͗ ѡ͗свѣтша ͗дета на пѹ́
ть сво́. съ негоже съврат къ рабѹ сво
є͗мѹ. рѣ́ста же н ѹ͗бо на стѣгнахъ
поє͗вѣ, ͗ нѹжⷣаше ѧ. ͗ съвратста
сѧ къ немꙋ. ͗ прїдоста въ домъ є͗го. ͗
сътвор ͗ма п́ръ. ͗ ѡ͗прѣснокы ͗спее
͗ма. ͗ ꙗ͗ста прѣⷣ спанїємъ. мѹжⷤ
гра́да содомꙿска ѡ͗быдоша домъ, ͗ ѿ
ю͗нотъ ͗ до старець. ве́сь народъ вкꙋ
пѣ. ͗ ꙁвахѹ ло́та ͗ г͠лахѹ к немѹ. кдѐ
є͗ста мѹ́жа ꙗ͗же пр͗доста к тобѣ
но́щю. ͗ꙁвед ͗хъ вонъ. да бѹ́демъ

46c
͗ꙁлѣꙁъ же ло́тъ к н́мъ прѣⷣ двер. две
р же ꙁа собою ͗ рее ͗мъ. нкако же бра́
тє не ꙁаꙁр̏те. є͗ста ѹ͗ мене двѣ̏ дще́
р. ͗же не ꙁнає͗та мѹ́жа ͗ꙁведѹ ѧ къ
ва́мъ. ͗ твор́те с н́м ꙗ͗коже годѣ
є͗сть ва́мъ. тою мѹ́жема с́ма не съ
творте нтоже ѕла̏. понеже пр
͗доша въ ꙁавѣтъє (!) домѹ моє͗го. рѣша
же є͗мѹ пршелъ є͗с сѣмо насъ ѡ͗бде
ть, а͗ не сѹ́дъ сѹдт. нынѣ ѹ͗бо тѧ̏
ѹ͗бє͗мъ. негл ѡ͗ны, ͗ бѣдѹ творѧ
хѹ ло́тов ѕѣло. ͗ прстѹпша да ра
ꙁбю͗ть двер. ͗ сѧгоша мѹ́жа рꙋка
ма въсторгнѹста лота къ собѣ въ хра
мъ. ͗ двер храмов ꙁаклюстѣ. мꙋ̋
жа же сѹ́щаа прѣⷣ дверм постав
ста нев́дмо ѿ ма́ла ͗ до велка. ͗ по
гыбоша ͗щꙋше двере. рѣста же мѹ́
жа къ ло́тов, є͗сть л т ꙁде̏ ͗л ꙁѧ́
тє ͗л с͠нове ͗ дще́р. ͗л кто ͗нъ є͗л́
ко т въ градѣ. ͗ꙁвед ѧ͗̀ ѿ мѣ́ста се
го. ꙗ͗ко погѹблѧє͗мъ мы мѣ́сто с́є
͗мже въꙁвыс сѧ вопль ͗хъ прѣдъ
гⷭ҇мъ. ͗ пѹст насъ г͠ь потребт ѧ͗̀
͗ꙁыде же ло́тъ ͗ г͠ла къ ꙁѧтемъ сво
͗мъ, поє͗мшмъ дще́р є͗го, въста
нѣте, ͗ ͗ꙁыдѣте во́нъ ѿ мѣ́ста се
го. ꙗ͗ко погѹблѧє͗ть г͠ь гра́дъ се́. ͗
мнѣша ͗грающь к нмъ ꙁѧте є͗го. ꙗ͗ко
ѹ͗тробы тъщахѹ сѧ а͗гг͠л ло́та г͠ла
ше. въставъ по͗м женѹ с. ͗ дще́
р ꙗ͗же ма́ш. ͗ ͗ꙁыд да ͗ ты не погы
бнеш въ беꙁаконї гра́да сего, ͗ въстъ
ща сѧ. ͗мша ͗̀ а͗гг͠ла ꙁа рѹкѹ, ͗ женꙋ
є͗го ꙁа рѹкѹ. ͗ ꙁа рѹкѹ дще́рь є͗го. по
неже пощадѣ г͠ь б͠гъ. ͗ быⷭ҇ є͗гда ͗ꙁве
доша ͗хъ вонъ. ͗ рѣ́ста є͗мѹ, сп͠саа
сп͠с д͠шю свою, не ѡ͗ꙁра͗ сѧ въспѧ
ть. н посто въ всемъ прѣдѣлѣ
семъ. въ горѣ сп͠сеш сѧ. є͗да ͗ тебе

46d
ѡ͗бы́деть. рее же ло́тъ к н́ма. молю
сѧ ва́мъ г͠ мо́. є͗лма же ѡ͗брѣте ра
бъ тво блгⷣть прѣдъ тобою. ѹ͗вел
пра́вдѹ твою ͗же творш до мене, да
жветь д͠ша моѧ, а͗ꙁ же не могѹ до го
ры ͗сцѣлет. є͗гда постнет мѧ ѕло̏
͗ ѹ͗мрꙋ. се гра́дъ бл́ꙁъ во́ нже ѹ͗бѣга
ю͗ тѹ̏. с́ же є͗сть ма́лъ в томъ спасꙋ
сѧ, нѣсть ма́лъ. ͗ ѡ͗жветь д͠ша моѧ
тебе дѣлѧ. ͗ рее є͗мѹ сѐ юдхъ сѧ л
цꙋ твоє͗мѹ ͗ сло́вѹ семѹ. да не погыбне
ть гра́дъ ѡ͗ немже г͠леш. потщ сѧ
ѹ͗бо да сп͠сеш сѧ тѹ̏. не могѹ бо сътво
р́т дѣтел дондеже вндеш та́мо
сего дѣлѧ проꙁва градѹ томѹ сгоръ.
въꙁыде сл͠нце на ꙁемлю̀. тотъ же въꙁы
де въ сгоръ. г͠ь ѡ͗дожд въ содомѹ ͗ го
морѹ ка́мѧнь горѧщї. ͗ ѡ͗гнь ѿ н͠бс.
͗ рассыпа гра́ды ты̏. ͗ ве́сь прѣдѣлъ
͗ всѧ вселенныѧ въ градѣхъ. ͗ все проꙁѧ
бшеє ͗ꙁъ ꙁемлѧ̀. ͗ ѡ͗ꙁрѣ сѧ жена є͗го въ
спѧть. ͗ бысть стлъпомъ солонымъ
съвнѹв же а͗враамъ ꙁа ѹ͗тра на мѣ́
стѣ ͗деже бѣ стоѧ͗лъ прѣдъ б͠гомъ.
͗ въꙁрѣ̏въ къ содомѣ ͗ гоморѣ. ͗ къ ꙁемл̀
лцъ прѣдѣлъ ͗хъ. ͗ вдѣ ͗ сѐ пламы
въсходѧть ѿ ꙁемлѧ̀ а͗кы ды́мъ пе́щны.
͗ бысть є͗гда рассыпа б͠гъ всѧ грады
͗ прѣдѣлы ͗хъ. помѧнѹ б͠гъ а͗враама
͗ ͗спѹст ло́та ѿ ꙁемлѧ̀ рассыпаныⷯ.
͗ є͗гда рассыпа г͠ь грады в н́хже жве
ло́тъ. въꙁыде же лотъ ѿ сгора ͗ сѣдѣ
въ горѣ. ͗ всел сѧ въ пещерѹ са́мъ ͗
дщер є͗го двѣ̏ с н́мъ. ре́е же ста́ршаа
къ менше. ѿц͠ь наю ста́ръ є͗сть. ͗
нѣ́сть на ꙁемл̀ нкогоже ͗же вълѣ
ꙁеть к на́ма. ꙗ͗ко ѡ͗ставша всю ꙁе
млю̀. ход ѹ͗по͗мъ ѿц͠а на́ю вномъ
͗ бѹдевѣ с н́мъ. ͗ въставвѣ ѿц͠а.
своє͗го сѣмѧ. ͗ ѹ͗по͗ста ѿц͠а своє͗го

47a
вномъ. ͗ то́ нощ пршедш ста
рѣшаа бы́сть съ ѿц͠мъ сво͗мъ. ͗ не
раꙁꙋмѣ ͗стреꙁвв сѧ бы́въ с нею. быⷭ҇.
же на ѹ͗трѧ, ͗ рее старѣшаа къ ме́
нше. се́ же а͗ꙁъ вера бы́хъ съ ѿц͠емъ
сво͗мъ. ѹ͗по͗вѣ ͗̀ вномъ. ͗ в с́ю но́
щь бѹд с нмъ. ͗ въставвѣ ѿ ѻ͗
ц͠а своє͗го сѣ́мѧ. ͗ ѹ͗по͗ста же є͗го
в тѹ но́щь. ͗ влѣ́ꙁш бы́сть мень
шаа съ ѿц͠емъ сво͗мъ въ тѹ но́щь.
͗ не раꙁѹмѣ ͗стрѣꙁвевъ бы́въ с не́ю.
͗ ꙁаенше ѡ͗бѣ дщер ло́товѣ ѿ ѻ͗ц͠а свѻ
є͗го ͗ род ста́рѣ͗шаа єю с͠нъ. ͗ проꙁва
͗мѧ є͗мѹ, моавъ. рекѹщ ѿ ѻ͗ц͠а мѻ
є͗го се́. ͗ ѿц͠ь а͗втомъ до д͠нешнѧго
д͠не. род меншаа с͠нъ, ͗ проꙁва ͗мѧ
є͗мѹ, а͗монъ. рекѹщ с͠нъ рода моєго
се́. ѿц͠ь а͗мантомъ до д͠нешнѧго
д͠не.  по͗де ѿтѹ́дѹ а͗враамъ на ꙁе
млю̀ въстокъ. ͗ всел сѧ ме́жⷣꙋ ка
дсомъ. ͗ межⷣѹ с́ромъ. ͗ ѡ͗бта
въ герарѣхъ. рее же а͗враамъ ѡ͗ са́ррѣ
женѣ своє сестра м є͗сть. ѹ͗боѧ
сѧ рещ, жена м є͗сть. є͗гда побю͗
ть ͗̀ мѹ́жє гра́днї єѧ дѣлѧ. поста
ввше а͗вмелѣхъ ц͠рь горрексъ поѧ са́
ррꙋ. ͗ прїде б͠гъ а͗вмелехꙋ но́щю
въ снѣ, ͗ ре́е є͗мѹ. сѐ ты ѹ͗мреш же
ны сеѧ дѣ́лѧ ю͗же ты ͗маш. та́ бо
є͗сть жла съ мѹ́жемъ. а͗вмелехъ
же не прсаже къ не́. ͗ рее г͠ ꙗ͗ꙁыкъ
не вѣдꙋщ правд погѹбш. са́мъ
м вѣща сестра м є͗сть, ⷭ҇тымъ се́
рⷣцемъ ͗ праведно рекѹ сътворхъ
се̏. рее же є͗мѹ б͠гъ ͗ а͗ꙁъ вѣдѣ, ́
стымъ срⷣцемъ сътвор сѐ. ͗ поща
дѣхъ тебе да не съгрѣшш ко мнѣ
сего ра́д не дахъ т просѧщ къ не́.
нынѣ же въꙁꙿврат женѹ къ мꙋжꙋ
ꙗ͗ко проо҇ркъ є͗сть ͗ мо́лть ꙁа тѧ̏.

47b
͗ жвеш. а͗ще л не въꙁꙿвратш. вѣ
жⷣь ка́ко ѹ͗мрет тобѣ ͗ всемѹ тво
є͗мѹ. ͗ ѡ͗свѣтъ а͗вмелехъ, прꙁва
всѧ ѡ͗трокы своѧ ꙁаѹ͗тра. ͗ г͠ла ͗мъ
словеса с всѧ въ ѹ͗ш ͗хъ. ѹ͗боꙗ͗ша же
сѧ вс̀ л͠ц ꙁѣло. ͗ въꙁва а͗вмелехъ
а͗враама ͗ ре́е є͗мѹ, то̀ є͗сть сѐ сътво
р на́мъ. є͗гда то съгрѣшхомъ к тобѣ.
да въꙁлож на́ мѧ ͗ на црⷭ҇тво моє грѣ́
хъ вел́къ ꙁѣ́ло. є͗гоже не сътвор нкто
же, ты̏ сътвор мнѣ. рее же а͗вмелеⷯ
а͗враа͗мѹ, то̀ ѹ͗мыслвъ сътвор сѐ.
рее же а͗враамъ, рѣ́хъ ѹ͗бо̀ є͗гда нѣ́сть
б͠жїа боꙗ͗ꙁн на мѣ́стѣ се́мъ. да мѧ
ѹ͗бють жены моєѧ дѣлѧ. пра́во се
стра м є͗сть ѿц͠мъ. но̀ не матерю
поꙗ͗хъ же ю͗̀ женѣ. ͗ бы́сть є͗гда ͗ꙁве
де мѧ б͠гъ ѿ домѹ ѿц͠а м. ͗ рѣхъ є
с́ю пра́вдѹ сътворхъ съ мною въ
всѣхъ мѣ́стѣхъ в нѧ́же прїдемъ
ръц бра́тъ м є͗сть. вꙁѧ́ же а͗вме
лехъ тысѧщѹ ддрагмъ ѡ͗вца ͗ волы.
ра́бы ͗ рабынѧ. ͗ да́сть а͗враамѹ ͗ въ
ꙁꙿврат женѹ є͗го. ͗ рее а͗вмелехъ
къ а͗враамѹ, сѐ жена твоѧ прѣⷣ тобою
͗деже т є͗сть годѣ всел сѧ. са́ррѣ
же ре́е се дахъ тсѧщѹ ддра́гмъ бра́
тѹ твоємѹ. да бѹ́деть по́есть
лцꙋ твоє͗мꙋ. ͗ всѣмъ ͗же сѹ́ть с то
бою. ͗ всѐ правдѹ. мол же а͗враамъ
б͠га ͗ ͗сцѣл б͠гъ а͗вмелеха ͗ женѹ є͗го
͗ рабынѧ. ͗ наѧша ражат. ꙁаклюѧ
бо̀ бѣ ꙁаклюлъ г͠ь внеѹ͗дѹ всю ража
нцю. въ домѹ а͗вмелеш. са́рры дѣ
лѧ жены а͗враамлѧ.  г͠ь б͠гъ прсѣ
т са́ррꙋ ꙗ͗же ре́е. ͗ сътвор г͠ь б͠гъ
са́ррѣ ꙗ͗же г͠ла. ͗ ꙁаенш са́рра ро
д с͠нъ а͗враамѹ на старость. въ
времѧ ꙗ͗же г͠ла є͗мѹ г͠ь б͠гъ. ͗ про
ꙁва а͗враамъ ͗мѧ с͠на своєⷢ҇ бывшаⷢ҇

47c
є͗мѹ на старость. ͗же род са́рра ͗са
а͗ка. ѡ͗брѣꙁа же а͗враамъ ͗саака въ ѡ͗
смы д͠нь. ꙗ͗коже ꙁаповѣда є͗мѹ г͠ь
б͠гъ. а͗враамъ бѣа͗ше сто̏ лѣтъ. є͗гда̀
быⷭ҇ є͗мѹ ͗саакъ с͠нъ. є͗гоже рее са́рра
смѣхъ м сътвор г͠ь б͠гъ. ͗же бо слы́
шть ѡ͗брадѹє͗т сѧ съ мною. ͗ ꙗ͗ко
до͗ть дѣ́тщь. ͗ рее кто въꙁвѣ
стть а͗враамѹ. ꙗ͗ко родхъ с͠на на
старость мою. ͗ ꙗ͗ко до͗ть дѣ́т
щь са́рра. ͗ въꙁрасте ѡ͗троѧ ͗ ѿдо
є͗̀. ͗ сътвор а͗враамъ гостьвтвѹ
вел́кѹ. въ д͠нь є͗гда ѿдо͗т сѧ ͗саакъ
с͠нъ є͗го. вдѣвш же са́рра с͠на а͗га
рїна є͗гптѧнынѧ. ͗же быⷭ҇ а͗враа
мѹ, ͗грающю съ ͗саакомъ с͠но͗мъ
сво͗мъ. ͗ рее а͗враамѹ ѿжен рабꙋ
сю ͗ съ с͠номъ є͗ѧ. не прѧст бо сѧ
с͠нъ рабы сеѧ съ с͠номъ момъ ͗саакоⷨ҇
порѹко же ꙗ͗в сѧ сѐ сло́во ꙁѣло, прѣⷣ
а͗враамомъ с͠на є͗го дѣлѧ. рее же б͠гъ а͗вра
а͗мѹ, да не бѹ́деть порѹко сло́во сѐ прѣⷣ
тобою. ѡ͗ ѻ͗троцѣ ͗ ѡ͗ рабѣ все є͗лко т
рее са́рра. послѹша рѣ́ сеѧ. ꙗ͗ко въ
͗сацѣ проꙁоветь т сѧ плѣмѧ. с͠нъ же
рабы сеѧ сътворю въ ꙗ͗ꙁыкъ вел́къ,
ꙗ͗ко плодъ тво́ є͗сть. ͗ въставъ а͗
враа͗мъ ꙁаѹ͗тра, ͗ вꙁѧ хлѣ́бы ͗ во
ды мѣ́хъ ͗ да а͗гарѣ. ͗ ꙁаде ꙁа плещ
є͗ ѡ͗трокъ ͗ пѹст ю͗̀. ͗ шедш же
ꙁаблѹд въ пѹстыню, ѹ͗ кладѧ
ꙁѧ ротнаго. конѧ же сѧ вода ͗ꙁ мѣ
ха. ͗ поверже ѡ͗троѧ подъ є͗лю,
є͗дною. ше́дш же сѣде прѧмо є͗мꙋ
по даль ꙗ͗коже дострѣлт. рее
бо̀ да не вжⷣѹ смрът ѡ͗троща сво
є͗го. ͗ сѣдѧ прѧ́мо є͗мѹ. въскр
ѧв же ѡ͗троѧ въсплака сѧ. ѹ͗
слыша же б͠гъ глаⷭ҇ ѡ͗троѧте,
ѿ мѣ́ста ͗деже бѣꙗ͗ше. ͗ въ
ꙁва а͗г͠глъ гнⷭ҇ь а͗гарꙋ, ͗ реⷱ҇ є то єⷭ҇ а͗гаро не боⷭ҇
послѹша б͠ъ о͗троѧте ѿ мѣста ͗деⷤ єⷭ҇. Въста

47d
н по͗м ѡ͗троѧ. ͗ ͗м по́ рѹкѹ є͗го
въ ꙗ͗ꙁыкъ велкъ сътворю є͗̀. ͗ ѿве́
рѕе б͠гъ ꙭ͗́ є͗ѧ. ͗ ѹ͗ꙁрѣ̏ кладенець во
ды жвы. ͗ ше́дш налѧ мѣ́хъ воды
͗ напо́ ѡ͗троѧ. ͗ бѣꙗ͗ше б͠гъ съ ѡ͗
троѧтемъ. ͗ въꙁрасте ͗ всел сѧ въ
пѹстыню фараѡ͗ню. бысть же стрѣ
лець. ͗ прведе є͗мѹ м͠т є͗го женѹ
ѿ є͗гпта. бысть же в то врѣмѧ.
реже (!) же а͗вмелехъ ͗ хоꙁатъ дрѹ́гъ
є͗го. ͗ фхолъ воє͗вода ѡ͗бласт є͗го.
къ а͗враамѹ г͠лѧ. б͠гъ с тобою въ всемъ
є͗же творш. н͠нѣ ѹ͗бо кленем сѧ б͠го
мъ, да не вредш мене, н плѣме
н моє͗го. но̀ по правдѣ ю͗же сътвор
ш съ мною. ͗ ꙁемлю̀ ю͗же ты̏ ѡ͗бта на
не. рее же є͗мѹ а͗враамъ а͗ꙁъ кленѹ сѧ.
͗ ѹ͗каꙁа а͗враамъ а͗вмелехѹ. ѡ͗ кла
дѣꙁехъ водныхъ, ꙗ͗же ѿꙗ͗ша раб а͗
вмелеш. ͗ рее є͗мѹ а͗вмелехъ. не
раꙁѹмѣхъ кто̀ сътвор сло́во сѐ, н
ты м повѣда, н а͗ꙁъ слышахъ. но̀
д͠нь ͗ пргна а͗враамъ ѡ͗вца ͗ да́сть
ѧ͗̀ а͗вмелехѹ. ͗ ꙁавѣщаста ѡ͗ба ꙁа
вѣтъ. ͗ ѹ͗став а͗враамъ се́дмь а͗гнѧ
тъ то́ю. ͗ рее а͗вмелехъ а͗враамꙋ
то̀ сѹ́ть се́дмь с́ а͗гнець ѡ͗вхъ
ꙗ͗же постав є͗дны. ͗ рее а͗враамъ
ꙗ͗ко се́дмь с́ а͗гнець ѡ͗вхъ ꙁмеш (!)
ѿ мене, да бѹ́деть м послѹшество.
ꙗ͗ко а͗ꙁъ ͗скопахъ кладѧꙁь с́. сего раⷣ
проꙁваша ͗мѧ мѣстѹ томѹ кла
деꙁь ротны. ꙗ͗ко тѹ̏ клѧ́ста сѧ
ѡ͗ба ͗ ꙁавѣщаста ꙁавѣтъ ѹ͗ кладѧ
ꙁѧ ротнаго. въстав же а͗вмелехъ
͗ ѡ͗хоꙁатъ дрѹ́гъ є͗го. ͗ въꙁꙿврат
ша сѧ въ ꙁемлю̀ флстмьскѹ. ͗
насѣѧ а͗враамъ н́вѹ ѹ͗ кладѧꙁѧ ротна
го ͗ проꙁва тѹ ͗мѧ г͠, б͠гъ вѣны
͗ ѡ͗бта же а͗враамъ въ ꙁемл̀ флст

48a
мьстѣ д͠н мно́гы

͗ быⷭ҇ по г͠ланї семъ б͠гъ ͗скѹшааше а͗вра
а͗ма. ͗ рее къ немѹ а͗враамъ. се же ре́е
се а͗ꙁъ. ͗ рее по͗м с͠на своє͗го въꙁлюбле
ннаго,  є͗гоже любш ͗саака. ͗ ͗де
на ꙁемлю̀ высокѹю. ͗ въꙁведе  та́мо
въ трѣбѹ. на є͗днѹ ѿ горъ ю͗же т а͗ꙁъ
рекѹ. въстав же а͗враамъ ꙁаѹ͗тра ѡ͗
сѣдла ѡ͗слѧ своє. поꙗ͗ же съ собою два̏
раба ͗ і͗саака с͠на своє͗го. ͗стна трова (!)
трѣбѣ, въставъ по͗д ͗ прде на
мѣсто на немже бѣ є͗мѹ ре́клъ въ тре
т д͠нь. ͗ въꙁрѣ̏въ а͗враамъ ꙭ͗́ма
сво͗ма. ͗ ѹ͗ꙁрѣвъ ꙭ͗́ма сво͗ма,
мѣ́сто ͗ꙁдалеѧ. ͗ рее рабома сво͗
ма сѣдта тѹ съ ѡ͗слѧтемъ. а͗ꙁ же
͗ дѣтщь до͗девѣ до ѡ͗нде. ͗ покло
нвша сѧ въꙁꙿвратвѣ сѧ къ вама.
вꙁѧ же а͗враамъ дрова трѣбнаа, ͗
ꙁаде ͗саакѹ с͠нѹ своє͗мѹ. вꙁѧ же ͗
ѡ͗гнь в рѹкѹ ͗ но́жь ͗ ͗доста ѡ͗ба
вкѹпѣ. рее же ͗саакъ а͗враамѹ ѿц͠ꙋ
своє͗мѹ г͠лѧ. ѡ͗͠е, ѡ͗н же рее то̀.
є͗сть ѧ́до. сѐ ѡ͗гнь ͗ дрова кде є͗сть
ѡ͗вѧ є͗же на трѣбѹ. ͗ рее а͗враамъ
б͠гъ да ѹ͗ꙁр̏ть собѣ ѡ͗вѧ є͗же въ трѣ
бѹ ѧ́до, шедша же кѹ́пно ѡ͗ба. Пр

48b
͗доста на мѣсто на немже реклъ є͗мꙋ
б͠гъ. ͗ съꙁда тѹ трѣбнкъ. ͗ въꙁлож
дрова ͗ свѧꙁа ͗саака с͠на своє͗го. ͗ въꙁло
ж ͗̀ на трѣбнкъ връхѹ дро́въ. ͗ сѧже
а͗враамъ рѹкою своєю вꙁѧт но́жь,
да ꙁаколеть с͠на своє͗го. ͗ въꙁва  а͗г͠лъ
г͠нь съ н͠бсе. ͗ рее є͗мѹ а͗врааме а͗врааме.
ѡ͗н же ре́е сѐ а͗ꙁъ. ͗ рее не въꙁлож рѹкы
на ѡ͗трощь. н сътвор є͗мѹ нтоⷤ
нынѣ бо̀ раꙁѹмѣхъ ꙗ͗ко бо͗ш сѧ ты̏
б͠га. ͗ не пощадѣ с͠на своє͗го любмаго
мене ра́д. ͗ въꙁрѣ̏ а͗враамъ ꙭ͗́ма сво
͗ма ͗ ѹ͗ꙁрѣ̏ ͗ сѐ ѡ͗венъ є͗днъ вѧꙁѧ по
рогы садѣ савѣковѣ. ͗де а͗враамъ ͗ поѧ
ѡ͗венъ. ͗ полож трѣбѹ въ ͗саака мѣ
сто с͠на своє͗го. ͗ проꙁва а͗враамъ ͗мѧ
мѣстѹ томѹ г͠ь вдѣ. ͗ да рекѹть
днеⷭ҇ г͠ь ꙗ͗в сѧ на горѣ. ͗ въꙁва а͗г͠глъ г͠нь
а͗враама вторцею ѿ н͠бсе гл͠ѧ. ͗ рее со
бою клѧ́х сѧ гл͠еть г͠ь. того дѣлѧ поне
же сътвор сло́во сѐ. ͗ не пощадѣ с͠на
своє͗го любмаго мене дѣлѧ. тѣмъ
блⷭ҇вѧ блⷭ҇влю тѧ̏, ͗ множа ѹ͗множю тѧ̏
͗ плѣмѧ твоє а͗кы ѕвѣѕды нбⷭ҇ныѧ.
͗ а͗кы въскра ъскра (!) мо́рѧ. ͗ прме
ть плѣмѧ твоє грады съпостатныхъ
͗ блⷭ҇вѧт сѧ ѡ͗ плѣмен твоє͗мъ вс̀ ꙗ͗ꙁы
ц ꙁемнї. ͗мже послѹша гла́са моє͗го
въꙁꙿврат сѧ а͗враамъ къ рабома сво͗ма
͗ въставша ͗ ѿ͗доша кѹ́пно къ кладѧ
ꙁю ротномѹ. быⷭ҇ же по гл͠е семъ повѣ
даша а͗враамѹ гл͠ющꙋ. сего рад мелха
͗ та с͠нъ братѹ твоє͗мѹ нахорꙋ. ѿ
пръвѣнець ͗ ваѹ͗ꙁа бра́та є͗го. ͗ са
мѹ͗ла ѿц͠а с́рꙿска. ͗ хаꙁада. ͗ аꙁаѹ͗ва
͗ фаледасѧ, ͗ є͗льдафа. ͗ фатѹ͗лѧ
ѹ͗васѹ͗лъ род ревекꙋ. ͗. ͠• с͠новъ
же род ме́лха нахорꙋ бра́тѹ а͗враамлю.
͗ женма є͗го. є͗ же ͗мѧ а͗ре͗ла. ͗
род с та͗ма ͗ таѧвѣка. ͗ тохоꙁа.

48c
͗ моха. быⷭ҇ же жтїе саррно. лѣтъ
р͠• ͗ к͠• ͗ седмь. ͗ ѹ͗мре са́рра въ гра
дѣ въвацѣ. ͗же є͗сть въ раꙁдолї. се́
͗же є͗сть ͗мѧ хевронъ. въ ꙁемл̀ хана
нѣ͗стѣ. прїде же а͗враамъ б́т сѧ
по саррѣ пла́катъ. въставъ а͗враамъ ѿ
трꙋпа. ͗ рее с͠новомъ хетовымъ г͠лѧ.
ѡ͗бтець прходъ є͗смь а͗ꙁъ ѹ͗ васъ. да
дте м ѹ͗бо гро́бѹ мѣ́сто, да с ва
м погребѹ мр͠твець сво́ прѣдъ лце
мъ сво͗мъ. ѿвѣщаша же с͠нове хетте
ѡ͗в къ а͗враамѹ гл͠юще. н̀ г͠ слѹша
насъ. ц͠рь ѿ б͠га ты є͗с въ на́съ. въ е
стныхъ на́шхъ погреб мр͠твець сво́
. нкто же бо насъ не въꙁꙿвратть
гро́ба своє͗го тобѣ, погребꙿст своє͗го
мрътвеца въ немъ
Въстав же а͗враамъ поклон сѧ народꙋ
насе́лномѹ с͠номъ хеттеѡ͗вымъ. ͗
гл͠а къ нмъ а͗враамъ гл͠ѧ. а͗ще ͗мате
въ ѹ͗мѣ с погребꙿст мр͠твець мо́
прѣдъ лцемъ мо͗мъ. послѹша
те мене ͗ погл͠ете ѡ͗ мнѣ̀ є͗фронѹ са
а͗ровѹ. да м дасте пещерѹ сꙋгꙋбꙋю
ꙗ͗же є͗сть є͗фронова. с̀ є͗сть на прѣ
дѣлѣ села є͗го на цѣ (!) подобнѣ. въ ͗ме
нї гро́бꙋ. є͗фронъ же сѣдѧше по срѣ
дѣ с͠новъ хеттѣѡ͗въ. ѿвѣща же
хевронъ хеттѣ͗скы къ а͗враамѹ, ͗
рее гл͠ѧ с͠номъ хеттѣѡ͗вымъ. ͗ всѣ
мъ прходѧщмъ въ градъ. ѹ͗ мене бꙋ
д г͠, ͗ послѹша мене, село ͗ пещерꙋ
ꙗ͗же в немъ тобѣ даю прѣдъ всем гра
жаны сво͗м да́хъ тобѣ. погреб ме
ртвець тво. ͗ поклон сѧ прѣдъ
народомъ населнымъ. є͗лма же по мнѣ
є͗с, послѹша мене. цѣнѹ селнѹю
въꙁм ѹ͗ мене. ͗ погребѹ мр͠твъць
сво тѹ̏. ѿвѣща же є͗фронъ къ а͗
враамѹ гл͠ѧ, н г͠. слы́шахъ бѡ̀

48d
етырста ддра́гмъ сребра, междꙋ
мно́ю ͗ тобою. то̀ ѹ͗бо̀ є͗сть сѐ, ты̏
погреб сво мрътвець. ͗ послѹша
а͗враамъ є͗фро́на. ͗ постав а͗враамъ
є͗фронѹ сребро є͗же гл͠а въ слѹхъ с͠новъ
хеттѣѡ͗въ. •у͠• ддрагмъ сребра 
стааго кꙋпно. ͗ быⷭ҇ село є͗фроново є͗же
бѣ въ сѹгꙋбѣ пещерѣ. є͗же є͗сть къ
маврї л́цъ село ͗ пещера ꙗ͗же въ немъ,
͗ всѐ садове є͗же бѣ въ селѣ. ͗ є͗же є͗сть
предѣлѣ є͗го. ѡ͗бло а͗враамѹ бы́сть
въ ͗мѣнїе прѣдъ с͠ны хеттѣѡ͗вы
͗ прѣдъ всем прѣдъходѧщм въ
градъ. по сем же погребе а͗враамъ са́ррꙋ
женѹ свою, въ пещерѣ сѣ́лне сѹгꙋ
бѣ. ꙗ͗же є͗сть протвѹ мамꙿврї,
с̀ є͗сть хевронъ въ ꙁемл̀ хананѣ͗стѣ
͗ прослѹ тъ село ͗ пещера ꙗ͗же бѣꙗ͗ше
в немъ а͗враамлѧ. въ ͗мѣ́нїе гро́бѹ
с͠новъ хеттѣѡ͗въ. а͗враамъ же бѣ
ꙗ͗ше ста́ръ пребысть д͠нї. г͠ь же блⷭ҇в
с̀ а͗враама ͗ всѧ є͗го. ͗ ре́е а͗враамъ къ
рабѹ своє͗мѹ старѣшемѹ въ домѹ
є͗го ѡ͗бладающемѹ всѣмъ є͗го. полож
рѹкѹ с̀ подъ стъгномъ м̀. ͗ ꙁакленꙋ
тѧ г͠мъ б͠гомъ нбⷭ҇нымъ. ͗ б͠гомъ ꙁе
млѧ. да не прведеш жены с͠нов мо
є͗мѹ ѿ дще́ре хананѣ͗скъ. с н́мже
а͗ꙁъ жвѹ в н́хъ. но̀ ѿ ꙁемлѧ̀ ͗деже а͗ꙁъ
бѣхъ. ͗деш ѿ плѣмен моє͗го по͗ме
ш женѹ с͠нов моє͗мѹ ѿтѹ́дѣ. реⷱ҇
же к немѹ ра́бъ, є͗да не хотет нане
ть жена ͗т въ слѣдъ со мною на ꙁемлю̀
с́ю. то̀ ѡ͗брѧщю л с͠на твоє͗го въ
ꙁемлю̀ ѿнюдѹже ͗ꙁыде ты̏. рее же
к немѹ а͗враамъ, блюд са́мъ себе да
не ѡ͗братш с͠на моє͗го та́мо. г͠ь б͠гъ
нбⷭ҇ны а͗ б͠гъ ꙁемлѧ̀ ͗же поꙗ͗тъ мѧ
ѿ домѹ ѿц͠а моє͗го ͗ ѿ ꙁемлѧ в неⷤ
сѧ родхъ ͗же гл͠а мнѣ. ͗ клѧ́ сѧ мнѣ

49a
гл͠ѧ тобѣ да́мъ ꙁемлю̀ с́ю, ͗ плѣмен͗
твоє͗мѹ. то́ пѹстть а͗г͠гла своє͗го
прѣдъ тобою. ͗ по͗меш женѹ с͠нов
моє͗мѹ ͗саакѹ ѿтѹ́дѣ. а͗ще л не хоще
ть пр͗т жена с тобою въ ꙁемлю̀ с́ю
́стъ да бѹ́деш ѿ ꙁаклѧтїа сего. то́їю
с͠на моє͗го не ѿврат та́мъ полож ра́бъ
рѹкѹ свою подъ стегномъ а͗враамѹ го
сподна є͗мѹ. ͗ клѧ́ сѧ є͗мѹ словес дѣ́лѧ
сего. ͗ по́ѧ ра́бъ десѧть велбѹдъ госпо
дна своє͗го. ͗ ѿ всего до́бра господна
своє͗го съ собою. ͗ въставъ ͗де въ мѣ
ждѹрѣє. въ градъ нахоровъ. ͗ по
став вельбѹд вънѣ гра́да. ѹ͗ кла
дѧꙁѧ воднаго ѿ свеера (!). є͗гда ͗схо́дѧ
ть поерпꙿтъ воды. ͗ ре́е г͠ь б͠гъ гⷣна
моє͗го а͗враама ѹ͗стро́ прѣⷣ мною днеⷭ҇.
͗ сътвор млⷭ҇ть съ мо͗мъ господномъ.
днеⷭ҇ а͗враамомъ. се́ же а͗ꙁъ стоꙗ͗хъ ѹ͗ кла
дѧꙁѧ воднаго. дщер жвѹщⷯ въ гра
дѣ ͗схожахѹ поерпꙿтъ воды. ͗ да бѹ́
деть д͠ва є͗же а͗ꙁъ рекѹ, преклон м
ведро своє да пю. ͗ рее м п́ ты, ͗
велбѹды твоѧ напою до́ндеже нап
ю͗т сѧ. тѹ̏ ѹ͗готовалъ є͗с рабꙋ тво
є͗мѹ ͗саакꙋ. ͗ по семъ ѹ͗вѣдѣ ꙗ͗ко съ
творлъ є͗с млⷭ҇ть гⷣнѹ моє͗мѹ а͗враа
мѹ. ͗ быⷭ҇ до́ндеже не сконѧхъ гл͠ѧ
къ собѣ въ ѹ͗мѣ. ͗ сѐ ревека ͗схожа
а͗ше, ꙗ͗же род ватѹлю с͠нѹ мех͗
нѹ, жены нахоровы, бра́та же а͗вра
а͗млѧ, дръжащ ведро́ на рамѹ. дв͠ца
же бѣꙗ͗ше добра въꙁоромъ ѕѣло, д͠во
ю͗ же бѣꙗ͗ше, мѹ́жь не ꙁнаа͗ше є͗ѧ.
въстѹпвш же на кла́дѧꙁь наръпе
ведро воды ͗ ꙁыде. те́к же ра́бъ про
твѹ є, ͗ рее напо́ мѧ ма́ло воды
ѿ ведра своє͗го. с́ же ре́е п́ г͠. ͗
потщавш сѧ сънѧ ведро на рѹцѣ
сво. ͗ напо́ є͗го до́ндеже нап сѧ.

49b
͗ рее ͗ велбѹдомъ т до́ндеже вълѣю
͗ вс̀ напю͗т сѧ. ͗ потщавш сѧ ͗
ꙁлѧ ведро въ по͗ло. ͗ тее па́кы на кла
дѧꙁь поерпꙿтъ воды. ͗ вълѧ всѣмъ
вельбѹдомъ. мѹ́жь же раꙁѹмѣваше
ю͗̀. ͗ помлъаваше да раꙁꙋмѣє͗ть. а͗ще
ѹ͗стро͗лъ є͗сть г͠ь пѹ́ть є͗мѹ. ͗л н.
бы́сть же ꙗ͗ко ѹ͗сташа велбѹд пю
ще. ͗ вꙁѧ мѹ́жь ѹ͗сереꙁѧ ꙁла́ты въ. в͠і•
мѣ́ръ ко́ждо. два̏ пръстѣнѧ на рꙋкꙋ
є͗. по десѧт мѣръ. ͗ въпроша є͗ѧ ͗
рее ѧ дъщ єѧ. повѣжⷣь м а͗ще єсть,
ѹ͗ ѿц͠а т мѣсто на́мъ ѡ͗бтат. ͗ реⷱ҇
є͗мѹ дꙿщ вафѹ͗лева є͗смь. мелх
на є͗гоже род нахорѹ. ͗ рее є͗мѹ ͗ плѣ
вы подъ много ѹ͗ насъ, ͗ мѣсто ѡ͗б
тат. ͗ бл͠говол мѹ́жь ͗ поклон сѧ
г͠ꙋ б͠гꙋ ͗ рее блⷭ҇внъ г͠ь б͠гъ г͠на моє͗го а͗вра
а͗ма. ͗же не ѡ͗став пра́вды є͗го, ͗ ͗
стнны гⷣна моє͗го а͗враама. ͗же мѧ
на пѹ́ть ѹ͗стро́ г͠ь въ домъ бра́та г͠на
моє͗го. те́кш д͠вца повѣда въ домъ
мт͠р своє͗ѧ по гл͠аню семѹ. ревецѣ
же бра́тъ бѣꙗ͗ше є͗мѹже ͗мѧ лаванъ.
͗ тее лаванъ къ мѹжѹ на кладѧꙁь.
͗ быⷭ҇ є͗гда вдѣ ѹ͗сереꙁѧ. ͗ прьстѣнь
на рѹкѹ сѣстрьню. ͗ ꙗ͗ко ѹ͗слыша.
словеса ѿ сестры гл͠ющ с́це. гл͠а ко мнѣ
мѹ́жь. ͗ ͗ꙁыде лаванъ къ мѹжѹ сто
ꙗ͗ща ѹ͗ вельбѹдъ на кладѧꙁ. ͗ рее є͗
мѹ ход вълѣꙁ. блⷭ҇внъ г͠ь б͠гъ по то
сто͗ш внѣ, аꙁъ клѣть ѹ͗готовⷯ
͗ стаю вельбѹдомъ. ͗ вълѣꙁъ мꙋ
жь въ домъ, ͗ въгна вельбѹды. ͗
да́сть плѣвы пѹдо (!), вельбѹдомъ
͗ водѹ ѹ͗мыт ноѕѣ є͗мѹ. ͗ мѹ
жемъ ͗же бѣꙗ͗хꙋ с н́мъ. ͗ поста
в ͗мъ хлѣбъ ꙗ͗ст. ͗ рее не ꙗ͗мъ до́
ндеже гл͠ю тобѣ бесѣды своѧ. ͗ ре́е
гл͠. ͗ рее ра́бъ а͗враамль є͗смь а͗ꙁъ.

49c
͗ г͠ь б͠гъ блⷭ҇влъ є͗сть гⷭ҇на моє͗го ѕѣло.
͗ въꙁвел сѧ ͗ да́лъ є͗мѹ є͗сть ѡ͗вцѧ ͗
волы. ͗ ꙁла́то ͗ сребро. рабы ͗ рабынѧ
вльбѹды ͗ ѡ͗слы. ͗ род са́рра жена гⷭ҇на
моє͗го с͠нъ. ͗ г͠нѹ моє͗мѹ състарѣвшꙋ
сѧ. ͗ да́сть є͗мѹ є͗л́ко ͗мѣ. ͗ ꙁаклѧ
мѧ г͠нъ мо́ гл͠ѧ. не по͗м жены с͠нꙋ
моє͗мѹ ѿ дщерї ханане͗скъ. въ н
хъже ѡ͗бтахъ въ ꙁемл̀ ͗хъ. но̀ въ до
мъ ѿц͠а моє͗го да ͗деш ͗ въ плѣмѧ мо
є. ͗ по͗меш женѹ с͠нѹ моє͗мѹ ѿтꙋ
дѣ. рѣ́х же а͗ꙁъ гⷣнѹ моє͗мꙋ. є͗да не въне
ть жена по мнѣ не хо́щеть ͗т. ͗ рее
г͠ь б͠гъ є͗мѹже ѹ͗годхъ прѣ́д нмъ. то́
пѹстть а͗г͠гла своє͗го прѣдъ тобою
͗ ѹ͗стро͗ть пѹ́ть тво прѣдъ то
бою. ͗ по͗меш женѹ с͠нѹ моє͗мѹ,
ѿ плѣмене моє͗го, ͗ ѿ домѹ ѿц͠а моєⷢ҇.
тогда бѹ́деш про́стъ ѿ ꙁаклѧтїа
моє͗го. є͗гда̀ до͗деш въ моє плѣмѧ
͗ а͗ще не дадѧть т. ͗ пршедъ днеⷭ҇ на
кладѧꙁь рекохъ, г͠ б͠же г͠на моє͗го а͗вра
а͗ма. а͗ще ты̏ ѹ͗стро͗ш пѹ́ть мо́
во нже нынѣ а͗ꙁъ ͗дѹ по немѹ. се же
а͗ꙁъ стахъ на кладѧꙁ воднѣмъ. дще́
р же гражанъ ͗схожахꙋ поерпат
воды. ͗ да бѹ́деть д͠вца, є͗же а͗ꙁъ
рекѹ напо́ мѧ воды ма́ло. ͗ да м рееть
͗ вельбѹ́домъ тво͗мъ вълѣю. с̀ бꙋ́
деть жена ю͗же ѹ͗готов г͠ь рабꙋ сво
є͗мѹ ͗саакꙋ. ͗ по семѹ раꙁꙋмѣю. ꙗ͗ко
сътворлъ є͗сть млⷭ҇ть гⷭ҇нѹ моємѹ
а͗враамѹ. ͗ бысть даже не конѧхъ
гл͠ѧ въ ѹ͗мѣ своє͗мъ, ꙁапѧтъ ревека
͗ꙁыде ведро дръжащ на рамѹ. ͗ꙁлѣ
ꙁе на кладѧꙁь ͗ порьпе. ͗ рекохъ напо
͗ мѧ. ͗ потщавш сѧ снѧ ведро съ себе
͗ рее, п́ ты̏ ͗ вельбѹды твоѧ
да пють. ͗ нап́х сѧ ͗ вельбѹды
моѧ напо́. ͗ въпрошавъ ю͗̀ ͗ рекохъ

49d
ѧ є͗с дъщ повѣжⷣь м. с̀ же реⷱ҇ м
дъщ вафѹ͗лева є͗смь с͠на нахорова.
͗же род є͗мꙋ ме́лха. ͗ да́хъ є сереѕѧ
͗ пръстн на рꙋцѣ є. ͗ блⷭ҇вхъ ͗ покло
нх сѧ б͠гꙋ ͗ бл͠годархъ г͠а б͠га, господ
да (!) моє͗го а͗враама. ͗же ѹ͗стро́ мнѣ на
пѹть ͗стнны, поꙗ͗т дще́ръ бра́та
гⷣна моє͗го с͠нꙋ є͗го. а͗ще ѹ͗бо̀ творте
м́лость ͗ пра́вдѹ гⷣнѹ моє͗мѹ повѣ
жⷣь м. а͗ще л н, то̀ повѣдте м
да сѧ ѡ͗бращꙋ ͗л на десно ͗л на лѣво.
ѿвѣщавъ же лаванъ ͗ вафꙋ͗лъ ре
коста. ѿ гⷭ҇на пршла ꙁаповѣдь с̀це.
не мо́жем т ѿвѣщат ѕла̏ ꙁа добро.
͗ се ревека прѣдъ тобою. поє͗мъ ͗де
же, ͗ да бѹ́деть жена с͠нꙋ гⷭ҇на твоє͗го.
ꙗ͗коже гл͠а б͠гъ. быⷭ҇ же є͗гда̀ слыша ра
бъ а͗враамль ре́ь с́ю, поклон сѧ до ꙁе
млѧ̀ б͠гꙋ. ͗ ͗ꙁѧвъ ра́бъ съсꙋды ꙁла́ты
͗ сребрены да́сть ревецѣ. ͗ да́ръ бра́
тѹ є ͗ м͠тр є. ͗ ꙗ͗доша ͗ пша са́
м мѹж, ͗ же бѣꙗ͗хꙋ с н́мъ. ͗ прѣ
лежавше въста́вше ꙁаѹ͗тра, рее
проводте мѧ да ͗дѹ къ г͠нꙋ моє͗мꙋ.
рѣша же бра́тѧ є͗ѧ ͗ ма́т. да пребꙋ
деть д͠вца с вам до десѧт д͠невъ ͗
по семъ да ͗деть. рее же къ н́мъ не
дръжте мене, г͠ь бо̀ ѹ͗стро́ мо́ пꙋ
ть. проводте мѧ да ͗дѹ къ гⷣ҇нѹ
моє͗мꙋ. с́ же рѣша да въꙁовемъ реве
кѹ, ͗ рѣша є ͗деш л с н́мъ съ смъ
мѹжемъ. С̀ же рее ͗дѹ ͗ провод
ша ревекѹ сестрꙋ свою. ͗ рѣша є
сестра на́ша є͗с, бѹд въ тысꙋщꙋ
тмы. да пр͗меть плѣмѧ твоє
грады сѹпостатъ. ͗ въставъш
ревека ͗ рабынѧ єѧ, ͗ въсѣдоша на
вельбꙋды, ͗ ́доша съ мѹ́жемъ. ͗
поє͗мъ ра́бъ ревекꙋ ͗ ѿ͗де. ͗саакъ
же хожааше сквоѕѣ пѹстыню, ꙋ кладѧꙁѧ

50a
вднаго. С́ же жвѧше на́ ꙁемл̀ ꙗⷤ
на въстокъ. ͗де погоѹмт сѧ на поле
въꙁрѣв же ꙭ͗́ма сво͗ма, ѹ͗ꙁрѣ вель
бѹды ͗дѹ́ща. ͗ въꙁрѣвш ꙭ͗́ма реве
ка, ѹ͗ꙁрѣвш ͗саака, ͗ рее рабꙋ. ктѻ̀
є͗сть мѹ́жь ѡ͗нъ ͗же не ͗деть по полю
протвѹ на́мъ. рее же ра́бъ. то́ ͗ є͗сть
господнь мо́. с́ же въꙁемш рꙁы
ѹ͗тварныѧ ͗ ѡ͗блее сѧ. ͗ повѣда ра́
бъ ͗саакꙋ всѧ словеса ꙗ͗же сътвор. пр
͗де же ͗саакъ въ д͠нь са́ррнъ м͠тре сво
є͗ѧ. ͗ поꙗ͗тъ ревекꙋ ͗ быⷭ҇ є͗мѹ жена ͗
въꙁлюб ю. ͗ ѹ͗тѣш сѧ ͗саакъ ѡ͗ ма
тер своє. прложвъ же а͗враамъ
поꙗ͗тъ женѹ є͗же ͗мѧ хеттѹра. ро
д же сѧ є͗мѹ, ꙁемꙿврама. ͗ є͗ктана. ͗
мадана. ͗ мадїама. ͗ є͗сво́ка. ͗ є͗сѹеѧ
͗ є͗ктактанъ род. саванъ. ͗ фемасна
͗ дедана. с͠нове же дедан бы́ша рагѹ͗
лъ. ͗ нада͗лъ. насѹрмъ. ͗ латѹс͗
мъ. с͠нове же мадїамл̀. кефаръ. ͗ а͗фе
рь. е͗но́хъ. ͗ а͗вра. ͗ трегама. с́ вс
бѣша с͠нове хеттѹрн. даде же а͗вра
а͗мъ всѐ своє ͗мѣнїє, ͗саакѹ с͠нѹ своє͗мꙋ
͗ женмщемъ сво͗мъ да́сть дары
а͗враамъ. ͗ ѿпѹст ѧ͗̀ ѿ ͗саака с͠на сво
є͗го. ͗ є͗ще ж́въ сы́ на въстоцѣхъ ꙁемлѧ̀,
въсто́нѣ. с́ же лѣта д͠нї жтїа а́вра
а͗млѧ, є͗лко жлъ. р͠• ͗ •о͠• лѣтъ

ѻ͗ погрѣбенї͗ а͗вра͗а͗ма коко (!) погрѣ
поста с͠ны є͗го ͗саⷦ҇  ͗ꙁма͗лъ

50b
слоⷡ҇, трдесѧть пѧтоє.
͗ конѧвъ ѹ͗мре а͗враамъ, въ старо
ст добрѣ. ста́рець ͗сполнь д͠нї. ͗
прлож сѧ къ лю́демъ сво͗мъ. ͗ по
гребоша ͗̀ ͗саакъ ͗ ͗ꙁма͗лъ с͠на є͗го въ
пещерѣ сѹгꙋбѣ, на селѣ є͗фремовѣ
с͠на саарова, хоттѣ͗на є͗же є͗сть прѧ́
мо мамꙿврї село. ͗ пещерѹ ю͗же пртѧ
жа а͗враамъ, ѿ с͠новъ хеттѣ͗нъ. тꙋ
погребоша а͗враама. ͗ са́ррꙋ женѹ є͗го.
быⷭ҇ же по ѹ͗мр͠твї а͗враамл̀. блⷭ҇в б͠гъ
а͗враамⷧ҇ѧ с͠на ͗саа͗ка. ͗ всел сѧ ͗саакъ
ѹ͗ кладѧꙁѧ вдѣнаго. С́ же бы́тїа
͗ꙁма͗лѧ с͠на а͗враамлѧ. є͗гоже род
а͗гарь раба саррна, а͗враамѹ. с́ же
͗мена с͠новъ ͗ꙁмаль. по ͗мен родꙋ
͗хъ. пръвенець ͗ꙁма͗лъ. наваѡ͗тъ.
͗ кдарь. ͗ навде͗ль. ͗ мессанъ. ͗ ме
сманъ. ͗ ͗дꙋма. ͗ массї. ͗ хододатъ.
͗ феманъ. ͗ ͗є͗фꙋхъ. ͗ а͗фесъ. ке́дьма.
с̀ сѹть с͠нове ͗ꙁма͗л. ͗ се ͗мена ͗хъ.
в до́мъ ͗хъ ͗ в селѣхъ ͗хъ, •в͠і• кн͠ѕѧ
въ ꙗ͗ꙁыцѣхъ. лѣта же с̀ жтїа ͗ꙁма
͗лѧ лѣтъ. р͠• ͗. л͠• ͗. ꙁ͠• ͗ сконѧвъ
ѹ͗мре. ͗ прлож сѧ къ рожⷣенїю своє͗мꙋ
всел же сѧ ѿ єѵ͗лата. до сѷра. ͗же єⷭ҇
лць къ є͗гптꙋ. даже ͗ доходѧщї ас
рїа. ͗ прѣⷣ лцемъ братїа своєѧ всеѧ.
с́ же бытїа ͗саакова с͠на а͗враа͗млѧ.
а͗враамъ же род ͗саака. бѣꙗ͗ше же ͗
саакъ. м͠• лѣтъ. є͗гда поѧ ревекꙋ. дще́
рь вафѹ͗левꙋ ѹ͗рна (!) ѿ посрѣдрѣѧ,
сестрꙋ лованю сѷрна собѣ женѣ. мо
лѧше же ͗саакъ ревекы дѣлѧ жены сво
є͗ѧ ꙗ͗ко неплоды бѣꙗ͗ше. послѹша же
є͗го б͠гъ. ͗ ꙁаѧ въ ѹ͗тробѣ ревека же
на є͗го. ͗гра́ста же младенца въ не.
͗ рее а͗ще мнѣ с́це хо́щеть бы́т.
то̀ ꙁа то се м є͗сть. ͗де же въпро
шать г͠а б͠га. ͗ рее г͠ь є два̏ ꙗ͗ꙁыка

55c
въ ѹ͗тробѣ твоє є͗ста. ͗ дво лю́
дїє ѿ тебе раꙁлꙋѧт сѧ. ͗ людїє лю
дї преспѣють. старѣ͗шї да рабо
таеть ме́ншемѹ. сконѧша сѧ д͠н
родт є͗. С́ же бѣꙗ͗ста блꙁнѧ
та двѣ̏, въ ѹ͗тробѣ еѧ. ͗ꙁыде же
с͠нъ пръвѣнець ръменъ ͗ се косматъ.
͗ проꙁва же ͗мѧ є͗мѹ ͗савъ. ͗ по семъ
͗ꙁыде братъ є͗го. рѹка же є͗го прлѣ
плѧше пѧтѣ ͗савовѣ. ͗ проꙁва ͗мѧ
є͗мѹ їаковъ. ͗саакъ же бѣа͗ше. ѯ͠• лѣⷮ.
є͗гда род є͗мѹ ревека. въꙁрастоста же
ѹ͗нотѣ. ͗ бы́сть ͗савъ мѹ́жь ловецъ
польскы. їаковъ же бѣ̀ мѹ́жь лѹкавъ.
жвы въ домѹ. въꙁлюб же ͗саакъ
͗ѡ͗ва (!). ꙗ͗ко ловтва є͗мѹ бра́шно є͗го бѣ
а͗ше, ревека же люблѧше і͗акѡва. свар
же їаковъ варе́нїє. ͗ прїде ͗саавъ с по
лѧ конѧв сѧ. ͗ рее ͗савъ і͗акѡвꙋ. нап
та мѧ ѿ варенїа пшенца сеѧ, ꙗ͗ко
ѿнемогаю сѧ. сего дѣлѧ проꙁва сѧ ͗мѧ
є͗мѹ є͗домъ. рее же і͗акѡвъ ͗саавꙋ. то̏
ѿдажⷣь м днеⷭ҇ прьвѣнꙿство своє,
мнѣ. рее ͗саавъ сѐ а͗ꙁъ ͗дѹ ѹ͗мреть.
да въскѹю м прьвѣнꙿство сѐ. ͗ ре́е
є͗мѹ їакѡвъ, клен м сѧ днеⷭ҇. ͗ клѧ́
т сѧ є͗мѹ. ѿда же ͗саавъ їаковѹ пръ
вѣнꙿство своє. їакѡвъ же да́сть ͗са
вꙋ. со́къ лѧщенъ. ꙗ͗стъ же ͗ п́тъ ͗ ѿ
͗де. ͗ ͗скаꙁа ͗савъ прьвѣнꙿство. быⷭ҇
же гладъ на ꙁемл̀. свѣне гла́да ͗же бѣ
пръвѣе въ лѣ́та а͗враамлѧ. ͗де же ͗
саакъ къ а͗вмелехꙋ ц͠рю млстмь
скꙋ въ герарю. ꙗ͗в же сѧ є͗мѹ г͠ь ͗ ре́е,
не ход въ є͗гпетъ. всел же сѧ в не́
͗же т рекѹ. ͗ ѡ͗бта въ ꙁемл̀ то́
͗ бѹ́дѹ с тобою. ͗ блⷭ҇влю тѧ. то
бѣ бо̀ ͗ плѣмен твоє͗мꙋ дамъ ꙁемлю̀
с́ю. ͗ поставлю клѧ́твѹ є͗юже клѧ́
х сѧ а͗враамѹ ѿц͠ꙋ твоє͗мѹ. ͗ ѹ͗

50d
множю плѣмѧ твоє ꙗ͗ко ѕвѣѕды н͠бе
сныѧ. ͗ да́мъ племен твоє͗мѹ всю ꙁе
млю̀ с́ю. ͗ блⷭ҇вѧт сѧ ѡ͗ сѣмен твоєⷨ҇
вс ꙗ͗ꙁыц ꙁемнї. понеже послѹша
а͗враамъ ѿц͠ь тво моє͗го гл͠анїа. ͗ съ
блюде всѧ ꙁаповѣд моѧ. въсел же сѧ
͗саакъ въ герары. ͗ въпрошаша мѹжїє
насе́лнї, ѡ͗ ревецѣ женѣ є͗го. ͗ рее сестра
м є͗сть. ѹ͗боѧ бо сѧ рещ ꙗ͗ко жена
м є͗сть. є͗гда ѹ͗бють ͗̀ мѹ́жїе на
се́лнї ревекы дѣлѧ жены єго. ꙗ͗ко до
бра бѣꙗ͗ше въꙁорꙋ. быⷭ҇ же мно́га лѣта
тꙋ̏. преклонвъ же сѧ а͗вмелехъ, ц͠рь
герарескъ ͗ꙁъ дверї
͗ вдѣ ͗саака ͗граю͗ща съ ревекою женою
своєю. въꙁвав же а͗вмелехъ ͗саака ͗
рее є͗мѹ. ѹ͗то жена т є͗сть, по то
рее ꙗ͗ко сестра м є͗сть. рее же ͗саакъ
рѣ́хъ ѹ͗бо̀ є͗гда мѧ ѹ͗бю͗ть. є͗ѧ дѣлѧ.
рее же є͗мѹ а͗вмелехъ, то є͗с ство
рлъ на́мъ. маланѣ бы́сть нѣкто̀ ѿ ро
да на́шего съ женою твоєю. ͗ въꙁло
жлъ бы на́ ны съблаꙁнъ. ꙁаповѣда же
а͗вмелехъ людемъ сво͗мъ гл͠ѧ. ве́сь ⷤ
прсѧжеть мѹже се́мъ ͗ женѣ є͗го
повненъ є͗сть смр͠т. въсѣа͗въ же
͗саакъ въ ꙁемл̀ то́. ͗ ѹ͗жа томъ лѣ
тѣ ѧ͗ме́нѧ. блⷭ҇в же ͗ б͠гъ, ͗ въꙁвы
с сѧ мѹ́жь. ͗ прѣⷣн велм бы́сть,
даже ͗ до велкыхъ ѕѣло. бы́сть же
є͗мѹ ско́тъ ѡ͗вї. ͗ скотъ говѧжї
͗ пртѧжанїа мно́га. въꙁревноваша
є͗мѹ населнц. ͗ всѧ ꙗ͗же ͗скопаша
є͗мѹ раб ѡ͗ въ лѣто ѿц͠а є͗го. ͗ на
сыпаша насе́лнц плъны ꙁемлѧ̀. ͗
рее а͗вмелехъ къ ͗саакꙋ. ѿ͗д ѿ наⷭ҇
ꙗ͗ко с́лнѣ є͗с насъ ꙁѣло. ͗ ѿ͗де ѿ
тѹдꙋ ͗саакъ. ͗ ѡ͗бта въ дебр гера
рьстѣ. ͗ всел сѧ тѹ̏ па́кы же ͗ско
па ͗саакъ кладѧꙁѧ водныѧ. ꙗ͗же

51a
͗скопаша раб а͗враамл ꙭ͗ є͗мѹ. ꙗⷤ
бѣ́ша ꙁаплакал насе́лнц. по ѹ͗мръ
твї а͗враамл ѿц͠а є͗го. ͗ проꙁва ͗ме
на ͗мъ, ꙗ͗коже бѣ̀ проꙁвалъ ͗хъ а͗вра
а͗мъ ѿц͠ь є͗мѹ. ͗скопаша же раб ͗са
а͗ков въ дебр герарьстѣ. ͗ ѡ͗брѣто
ша тѹ̏ кла́дѧѕь воды жвы. ͗ кото
раша сѧ пастѹс герарьстї. ͗ с пастꙋ
хы ͗сааковы. гл͠юще на́ша є͗сть вода.
͗ проꙁваша ͗мѧ кладѧꙁю томѹ ѡ͗б
та, ѡ͗бдѧхѹ бо ͗̀. ͗ въставъ ͗саа
къ ѿтѹдѹ. ͗скопа кладѧꙁь воды дрꙋ
гы. прѧхѹ же сѧ ͗ ѡ͗ того. проꙁва
же ͗̀ вражⷣа. въстав же ѿтѹдꙋ ͗ ͗
скопа дрꙋгы. ͗ не котораша сѧ ѡ͗ се́.
͗ проꙁва ͗мѧ є͗мѹ просторъ. гл͠ѧ ꙗ͗ко
ѹ͗простран нынѣ г͠ь на́мъ. ͗ въꙁраст
насъ на ꙁемл̀. ͗ въꙁыде ѿтѹдѹ къ
кладѧꙁю ротномѹ ꙗ͗в сѧ є͗мѹ г͠ь въ
тѹ но́щь. ͗ рее є͗мѹ не бо́ сѧ. а͗ꙁъ
є͗смь б͠гъ а͗враама ѿц͠а твоє͗го. не бо͗
сѧ с тобою бо̀ є͗смь. ͗ блⷭ҇вю тѧ ͗ ꙋ͗мно
жю плѣмѧ твоє, а͗враама ра́д ѿц͠а
твоє͗го. ͗ съꙁда тѹ̏ трѣбнкъ. ͗ по
мол ͗мѧ гⷭ҇не. ͗ постав тѹ кѹ́щю
свою. ͗скопаша же тѹ раб ͗саакѡ
в, въ дебр герарьстѣ, кла́дѧꙁь. а͗
вмелехъ же прїде к немѹ ѿ ге́рры. ͗
ѡ͗хоꙁатъ дрꙋгъ є͗го. ͗ фхолъ. воє͗во
да людї є͗мꙋ. ͗ рее є͗мѹ ͗саакъ. въскꙋ
ю прїдосте ко мнѣ. вы̏ бо ненавдѣ
ста мене. ͗ ѿпꙋстста мѧ ѿ себе. ͗
рѣша вдѣвш тѧ ѹ͗ꙁрѣхом тѧ ꙗ͗ко
г͠ь с тобою є͗сть. ͗ гл͠ахомъ бѹд клѧ́
тва ме́жⷣѹ на́м ͗ межⷣѹ тобою. ͗
ꙁавѣща͗мъ с тобою ꙁавѣтъ, да не съ
творш с на́м ѕла̏. ꙗ͗коже ͗ мы
тебе не ѿвергохом сѧ. ꙗ͗коже сътво
рхомъ тобѣ добро. ͗ ѿпѹстхо
м тѧ с м́ромъ. ͗ н͠нѣ ты̏ блⷭ҇венъ

51b
гⷭ҇мъ. ͗ сътвормъ госттвѹ п́ща
͗ ѧ͗доша ͗ п́ша. ͗ въставъ ꙁаѹ͗тра
клѧ ́сѧ дрѹгъ къ дрѹгꙋ. ͗ ѿпѹст
͗хъ ͗саа͗къ ͗ ѿ͗доша ѿ него с м́ромъ.
бы́сть въ то́ д͠нь ͗ прїдоша раб ͗саа͗
ков ͗ повѣдаша є͗мѹ ѡ͗ кладѧꙁ ͗же
͗скопаша, ͗ рекоша не ѡ͗брѣтохомъ
въ немъ воды. ͗ проꙁва ͗̀ клѧ́тва. сего̀
ра́д проꙁва ͗мѧ кладѧѕю гра́дѹ томꙋ
ротны ͗ до сего д͠не
Бѣꙗ͗ше же ͗савъ лѣтъ. м͠• ͗ поꙗ͗тъ же
нѹ ͗ѹ͗лфѹ дъще́рь ве͗ровѹ хеттѣ
͗нѹ. ͗ васемлю̀. ͗ дще́рь є͗ламлю̀. ͗у͗є
͗на. ͗ бы́сть ревнѹюща ͗саакꙋ ͗ ревецѣ

ѡ͗ сацѣ како блⷭ҇в їѧкова
Быⷭ҇ же ꙗ͗ко състарѣ сѧ ͗саакъ. ͗ ѡ͗слѣ
поста ꙭ͗́ є͗го въ невдѣнїє. ͗ въꙁва
с͠на своє͗го старѣ͗шаго. ͗ рее є͗мѹ, с͠нꙋ
мо́ старѣ͗ш пръвѣне. ͗ ѿвѣ
ща є͗мѹ сѐ а͗ꙁъ. ре́же (!) же се а͗ꙁъ съста
рѣх сѧ. ͗ не свѣдѣ д͠н сконѧнїю сво
є͗мѹ. нынѣ ѹ͗бо въꙁм съсѹдъ сво́.
тѹ́лъ же ͗ лѹ́къ. ͗ ͗ꙁыд́ на поле. ͗ ѹ͗
лов м ѕвѣрь ͗ сътвор м ꙗ͗дь. ꙗ͗коⷤ
люблю, прнес м да ꙗ͗мъ, да́ тѧ̏
блⷭ҇вть д͠ша моѧ пре́жⷣе даже не ѹ͗мрꙋ
ревека же слышавш, гл͠юща ͗саака
къ с͠нѹ своє͗мꙋ старѣ͗шемꙋ ͗савѹ.
͗ ͗де ͗саавъ на поле ловть ловтвы

51c
ѿц͠ю своє͗мѹ, рее же ревека їа͗ковꙋ с͠нꙋ
своє͗мѹ ме́ншемѹ. сѐ а͗ꙁъ слышахъ ѿц͠а
твоє͗го, къ ͗саавѹ бра́тѹ твоє͗мѹ
гл͠юща. прнес м ѕвѣрнѹ. ͗ ство
р м ꙗ͗дь. да ꙗ͗ды блⷭ҇влю тѧ̏ прѣдъ
б͠гомъ. нынѣ ѹ͗бо̀ с͠нѹ мо́ послѹша
мене, ꙗ͗ко же т а͗ꙁъ повелю. шедъ по
͗м въ ѡ͗вцахъ ѿ нхъ два̏ коꙁлща тꙋ́
наа ͗ добра. ͗ сътворю є͗мѹ ꙗ͗дь ѿц͠ꙋ
твоє͗мѹ ꙗ͗коже любть. ͗ вънесеш
ѿц͠ꙋ с да ꙗ͗сть. ͗ блⷭ҇вть тѧ ѿц͠ь тво́
, пре́жⷣе даже не ѹ͗мреть. рее же їа
ковъ ревецѣ мт͠р своє. бра́тъ мо́ єⷭ҇
мѹ́жь косматъ ͗савъ. а͗ ꙗ͗ꙁъ мѹ́жь го́
лъ. є͗гда̀ поꙁнає͗т мѧ ѿц͠ь мо́. ͗ бѹ́
дѹ прѣд нмъ ꙗ͗ко ѡ͗б́длвъ. ͗ прне
сѹ на сѧ клѧтвѹ а͗ не блⷭ҇внїє. рее же є͗
мѹ м͠т, на мнѣ клѧ́тва твоѧ ѧдо.
то́ю послѹша рѣ моєѧ. ͗ шедъ
прнес жь. м. шедъ же поѧ ͗ прнес
м͠тр своє. ͗ сътвор м͠т є͗мѹ ꙗ͗
дь. ꙗ͗коже люблѧше ѿц͠ь є͗го. въꙁе
мш же ревека рꙁы до́брыѧ ͗саавлѧ,
с͠на своє͗го ста́ршаго. ꙗ͗же бѣꙗ͗хѹ ѹ͗
неѧ въ домѹ. ͗ ѡ͗блее їакѡва мень
шаго. ͗ коꙁлнама ко́ꙁлщѹ ѡ͗бї є͗мꙋ
рѹцѣ ͗ нагоє ш́ѧ є͗го. ͗ вда є͗мѹ
хлѣбы ͗ ꙗ͗дь ю͗же сътвор. въ рꙋ
цѣ їакѡвѹ с͠нѹ своє͗мѹ. ͗ прне
сѣ ѿц͠ꙋ своє͗мѹ. ͗ рее, ѡ͗͠е. се́ же
рее, сѐ а͗ꙁъ, кто̀ є͗с ты̏ ѧ́до. ͗ реⷱ҇
же їакѡвъ къ ѡ͗ц͠ꙋ своє͗мѹ, а͗ꙁъ
є͗смь ͗саавъ пръвѣнець тво́. съ
творхъ ꙗ͗ко м гл͠а. въстан
сѧд да ꙗ͗с ѿ ло́ва моє͗го. ͗ да блⷭ҇в
ть мѧ д͠ша твоѧ. рее же ͗саакъ
къ с͠нѹ своє͗мѹ. то̀ сѐ ꙗ͗ко ско́ро
ѡ͗брѣте ѧ́до. ѡ͗н же ре́е, є͗же въ
да́сть г͠ь б͠гъ прѣдъ мѧ. рее же
͗саакъ къ їаковꙋ. прстѹп ко мнѣ

51d
ѧдо. да тѧ̏ ѡ͗сѧжю ꙗ͗ще ты є͗с с͠нъ
мо́ ͗саавъ, ͗л н. прстѹп же
їакѡвъ ͗ ѡ ͗саа͗кѹ ͗ ѡ͗сѧꙁа ͗̀. ͗ рее сѐ глаⷭ҇
глаⷭ҇ їакѡвль. а͗ рѹцѣ ͗савовѣ ͗ не поꙁна
є͗го. бѣ́ста бо̀ рѹцѣ є͗го ꙗ͗ко рѹцѣ ͗са
вовѣ братѹ є͗го косматъ. ͗ блⷭ҇в ͗̀, ͗
рее. ты л є͗с с͠нъ мо ͗савъ. ѡ͗н же
реⷱ҇ се а͗ꙁъ. ͗ рее прнес м да ꙗ͗мъ ло
втвѹ твою ѧ́до. да блⷭ҇вть тѧ̏
д͠ша моѧ. ͗ прнесе же є͗мѹ ͗ ꙗ͗сть.
͗ прнесе є͗мѹ вно ͗ п́тъ. рее же є͗мꙋ
͗саакъ ѿц͠ь є͗го. прстѹп ко мнѣ
да мѧ лобжеш ѧ́до. ͗ прстѹпвъ
͗ лобꙁа ͗̀. ͗ ѡ͗бонѧ воню р́ꙁъ є͗го. ͗ блⷭ҇в
͗̀. ͗ рее сѐ вонѧ с͠на моє͗го, ꙗ͗коже вонѧ
н́вы по́лны ю͗же блⷭ҇влъ б͠гъ. дажь т
г͠ь ѿ росы нбⷭ҇ныѧ ͗ ѿ влагы ꙁемныѧ,
мно́жество пшенца ͗ вна. да т
работаю͗ть ꙗ͗ꙁыц. ͗ да покланѧ
ть т сѧ кн͠ѕ. ͗ бѹд г͠нъ бра́тѹ
твоє͗мꙋ. ͗ да т сѧ поклонѧть с͠но
ве ѿц͠а твоє͗го, проклнаа͗͗ тѧ про
клѧтъ. а͗ блⷭ҇вѧ͗ тѧ блⷭ҇внъ. ͗ бысть
ꙗ͗ко сконѧ ͗саакъ блⷭ҇вѧѧ їакова с͠на
своє͗го. ͗ быⷭ҇ ꙗ͗ко ѿ͗де їаковъ ѿ лца
͗саакова ѿц͠а є͗го. ͗ ͗саавъ прїде ͗ꙁ ло
втвы. сътвор же ͗ се ꙗ͗дь. ͗ пр
несе ѿц͠ꙋ своє͗мѹ. ͗ рее ѿц͠ꙋ да въста
неть ѿц͠ь мо́. ͗ да ꙗ͗сть ѿ ловтвы
с͠на своє͗го. ͗ да блⷭ҇вт мѧ д͠ша є͗го.
рее же є͗мѹ ͗саакъ кто̀ є͗с ты. се́ⷤ
ре́е, а͗ꙁъ є͗смь пръвѣнець ͗савъ. ю
д же сѧ ͗саакъ ю́дне велм ꙁѣло. ͗
рее кто ѹ͗бо̀ ловтвꙋ прнесѣ м.
͗ ꙗ͗дохъ ѿ всего прѣдъ пршеств
є͗мъ тво͗мъ. ͗ блⷭ҇вхъ ͗̀ ͗ блⷭ҇внъ єⷭ҇.
быⷭ҇ же ꙗ͗ко слыша ͗савъ ре́ь ͗саака
ѿц͠а своє͗го. въꙁп вел́кымъ жре
ломъ ͗ го́ркымъ ѕѣло. ͗ рее, блⷭ҇в ѹ͗
бо ͗ мене ѡ͗͠е. реⷱ҇ же є͗мѹ пршедъ

52a
бра́тъ тво съ лестю вꙁѧ блⷭ҇внїє твоє
͗ рее по правдѣ проꙁва сѧ ͗мѧ є͗мѹ їакѡ
въ. прѣльст бо мѧ се въторцею. ͗
пръвѣнество бо̀ моє вꙁѧ. ͗ н͠нѣ вꙁѧ
блⷭ҇внїє моє. ͗ рее ͗са́въ ѿц͠ꙋ своє͗мѹ. не
гл̀ ѡ͗стало мнѣ твоє ѡ͗͠е. ѿвѣщав же
͗саакъ ͗ рее къ ͗саавѹ. ѹ͗же ͗ господ
на сътворхъ ͗̀ тобѣ. ͗ всю̀ братю є͗го
сътворхъ є͗мѹ рабы. тобѣ же то
сътворю ѧдо. рее же ͗савъ ѿц͠ꙋ сво
є͗мѹ, н̀ є͗дного л нѣсть блⷭ҇внїа ѡ͗͠е.
блⷭ҇в ѹ͗бо̀ ͗ мене ѡ͗͠е. смл же сѧ ͗са
а͗кѹ. ͗ въꙁп гла́сомъ ͗ въсплака ͗са
въ. ѿвѣщав же ͗саакъ ѿц͠ь є͗го ͗ рее
є͗мѹ. сѐ ѿ влагы ꙁемныѧ бѹд т
въселенїє. ͗ ѿ росы нбⷭ҇ныѧ свы́ше. ͗
меемъ сво͗мъ ж́въ бѹд. ͗ братꙋ
твоє͗мѹ да работає͗ш. бѹд же є͗го
а͗ще рассыплеш ͗̀. ͗ ѿрѣшш ꙗ͗ремъ
є͗го ѿ вы́ѧ своєѧ. сѹпротвлѧше же
сѧ ͗савъ і͗аковѹ ѡ͗ блⷭ҇внї. ͗же ͗̀ блⷭ҇в
ѿц͠ь є͗го. рее ͗савъ въ ѹ͗мѣ своє͗мъ.
а͗ще бы́ша прспѣл д͠н смрът ѿц͠а
моєго. да бы́хъ ѹ͗б́лъ і͗акѡва брата
своє͗го. ѹ͗вѣда же ревека рѣь с͠на сво
є͗го старѣ͗шаго. ͗ пѹствш пр
ꙁва і͗акѡва, с͠на своє͗го ме́ншаго. ͗ реⷱ҇
є͗мѹ сѐ ͗савъ бра́тъ тво́, прет
ть тобѣ ѹ͗бт тѧ̏. н͠нѣ ѹ͗бо ѧдо
послѹша мене. въставъ ͗ бѣж
въ межⷣѹрѣ́е къ лавѣ бра́тꙋ мо
є͗мѹ въ харань, ͗ бѹд с н́мъ д͠нї
нѣколко, до́ндеже мнеть люто
сть є͗го, ͗ гнѣвъ брата твоє͗го ѿ
тебе. ͗ ꙁабѹ́деть ͗же є͗мѹ ство
рлъ є͗с. ͗ пѹствш прведꙋ тѧ̏
ѿ тѹ́дѹ. є͗гда̀ беꙁ ѧда бѹ́дѹ ѿ ѻ͗
бою ва́ю, въ є͗дномъ д͠н. рее же
ревекка, къ ͗саакꙋ. стѹжхъ с̀
ж́ꙁню своєю. дъщерѧ дѣ́лѧ с͠нвъ

52b
хеттѣѡ͗въ. а͗ще по́͗меть їакѡвъ
женѹ ѿ дще́рь ꙁемлѧ̀ сеѧ. то̀ въскꙋю
м є͗сть ж́т. прꙁвав же ͗саакъ
͗ꙗ͗кѡва. ͗ блⷭ҇в ͗̀ ͗ ꙁаповѣда є͗мꙋ
гл͠ѧ. да не по́͗меш жены ѿ дще́рї
ханане͗скъ. въстав же ѿбѣж въ
межⷣѹрѣє. въ домѹ вътѹ͗лева
дѣда своє͗го. ͗ ѿтѹдѣ пом собѣ
женѹ, ѿ дще́ре лавань, бра́та мт͠ре
твоєѧ Се́ же б͠гъ мо́ блⷭ҇вть
тѧ ͗ въꙁрастть тѧ̏, ͗ ѹ͗множ
тъ тѧ. ͗ да бѹ́деш въ соборъ ꙗ͗ꙁы́
комъ. ͗ да́сть же т блⷭ҇внїє а͗враамле.
ѿц͠а моє͗го. тобѣ ͗ плѣмен твоє͗
мѹ по тобѣ. прꙗ͗т ꙁемлю̀ ѡ͗бѣ
тованїа твоє͗го, ю͗же да́сть б͠гъ а͗вра
а͗мѹ. ͗ пѹст же їакова ͗саакъ ͗ ѿ
͗де, въ межⷣѹрѣ́є. сѹ́рьско къ ла́
вѣ, с͠нѹ вафѹ͗левѹ с́рнꙋ братꙋ
же ревекы м͠тре і͗аковлѧ ͗ і͗савовы.
вдѣв же ͗савъ. ꙗ͗коже блⷭ҇в ͗саакъ
і͗акова. ͗ ѿ͗де въ мѣждѹрѣ́є с́
рьскоє. поꙗ͗т собѣ ѿ тѹдѹ же
нѹ вънегда блⷭ҇в. ͗ ꙁаповѣда є͗мѹ
гл͠ѧ, да не по͗меш собѣ жены ѿ дще́
рь ханане͗скъ. ͗ послѹша і͗аковъ ѿц͠а
͗ м͠тре своєѧ. ͗ ѿ͗де въ мѣждѹрѣ
є. ͗ вдѣвъ ͗савъ ꙗ͗ко ꙁлы̏ сѹ́ть
дъщер хананѣ͗скы, прѣдъ ͗саако
мъ ѿц͠емъ є͗го. ͗ шедъ ͗савъ къ ͗ꙁма
͗лю. ͗ поꙗ͗тъ малетѹ дъщерь ͗ꙁма
͗левꙋ ѿц͠а а͗враамлѧ̀. сестрѹ̏ надѣ
͗товѹ. на жены жене собѣ
Ѿ͗де же їакѡвъ ѿ кладѧꙁѧ ротнаго. ͗ ͗
де въ хараню. ѡ͗брѣте же мѣсто ͗ спа́
тѹ. сл͠нце бо̀ ꙁа͗де. ͗ вꙁѧ ѿ каменїа
мѣста того. ͗ полож въꙁꙿглавю
собѣ. ͗ ѹ͗спе на мѣсте томъ. ͗ сонъ
вдѣ, ͗ се лѣствца ѹ͗твръжⷣенна
на ꙁемл̀. є͗же конець досѧꙁаше сѧ

52c
нб͠с. ͗ а͗г͠гл б͠жї въсхожⷣахѹ по не
. г͠ь же въскланѧше сѧ на не. ͗ рее
а͗ꙁъ б͠гъ а͗враамовъ ѿц͠а твоє͗го. ͗ б͠гъ
͗сааковъ. не бо́ сѧ ꙁемлѧ ͗деже ты̏
сп́ш на не́. томѣ (!) да́мъ ю͗̀ ͗ племе
н твоє͗мѹ. ͗ бѹ́деть плѣмѧ
твоє ꙗ͗ко пѣсокъ ꙁемны. ͗ расш
рѧт сѧ до морѧ ͗ до въстокъ ͗ до ꙁапаⷣ
͗ до сѣвера. ͗ блⷭ҇вѧт сѧ ѡ͗ тобѣ вс
ꙗ͗ꙁыц ꙁемнї. ͗ въ плѣмен твоєⷨ҇
се́ же а͗ꙁъ с тобою, съхраню тѧ ͗ на все
мъ пѹт а͗може ͗деш. ͗ въꙁꙿвра
щю тѧ на ꙁемлю̀ с́ю ꙗ͗ко не ѡ͗ставлю
тебе. до́ндеже сътворю всѐ є͗же гл͠а
хъ тобѣ. ͗ въста і͗а͗кѡвъ ѿ спанїа
своє͗го. ͗ рее ꙗ͗ко є͗сть г͠ь на мѣ́стѣ
се́мъ, а͗ꙁ же не вѣдѣхъ. ѹ͗боѧ же сѧ
͗ ре́е, ꙗ͗ко стра́шно мѣ́сто сѐ. нѣⷭ҇
сѐ. но́ домъ б͠жї ͗ врата нбⷭ҇наа. ͗ въ
ставъ і͗акѡвъ ꙁаѹ͗тра. ͗ вꙁѧ камы
къ, ͗же полож въꙁꙿглавє собѣ. ͗
постав ͗̀ въ столпъ. ͗ въꙁлѣѧ
ма́сло връхꙋ є͗ѧ. ͗ проꙁва і͗акѡвъ
͗мѧ мѣ́стѹ томѹ, до́мъ б͠жї.
ѹ͗л ма́сло ѹ͗же бѣ ͗мѧ градѹ пръ
вѣє. ͗ мол сѧ і͗акѡвъ, ͗ м͠лтвѹ гл͠а
ше. а͗ще є͗сть г͠ь б͠гъ съ мною. ͗ да мѧ
снабдть на пѹт семъ, во нже а͗ꙁъ
͗дѹ. ͗ а͗ще м да́сть хлѣбъ ꙗ͗ст ͗
р́ꙁꙋ ѡ͗блещ сѧ. ͗ съ сп͠сомъ въꙁꙿвра
тт мѧ въ домъ ѿц͠а моє͗го. ͗ да бꙋ
дет м г͠ь въ б͠гъ. ͗ ка́мыкъ с́ ͗же по
ставхъ въ столпъ, ͗ бѹд м въ
домъ б͠ж. ͗ ѿ всего є͗же м дас
десѧтнꙋ да́мъ тобѣ.  въставъ і͗а
ковъ на ноѕѣ на ꙁемлю̀ ⷭ҇тнѹю. кла́вѣ
вафѹлевѹ срнѹ бра́тѹ рев
нѹ. м͠трь і͗аковлѧ ͗ ͗саавлѧ̀. ѹ͗ꙁрѣ
в же і͗акѡвъ ͗ се кла́дѧꙁь на пол бѣ.
бѣꙗ͗хѹ же тѹ тр̏, ста́да ѡ͗вець па

52d
сома. поваю͗щаⷩ ⷶнемъ. ѿ того бо̀ кла́
дѧꙁѧ напоѧхѹ ста́да. камыкъ же бѣ
ꙗ͗ше надъ ѹ͗стє͗мъ кладѧѕю. ͗ съб
рахѹ сѧ вс стада тѹ. ͗ ѿвалѧхꙋ ка́
мыкъ ѿ ѹ͗стїа кладѧѕю. ͗ напаꙗ͗хꙋ
ста́да тѹ̏. пакы же полагахѹ ка́мыкъ
на ѹ͗сть͗ кладѧꙁю на мѣ́стѣ своє͗мъ.
рее же ͗мъ і͗аковъ бра́тїє ѿкѹдѹ є͗сте
вы. с же рѣша ѿ хараны. ͗ рее ͗мъ ꙁна
є͗те л ла́вѹ с͠на нахорова. рѣша же є͗мꙋ
ꙁна́є͗мъ. рее же ͗мъ ꙁꙿдра́въ л є͗сть. с́
же рѣ́ша ꙁдра́въ. ͗ є͗ще же є͗мѹ гл͠ющꙋ.
͗ се рахль дщ є͗го грѧдѧше, съ ѡ͗҇вца
м ѿц͠а своє͗го. ͗ ре́е їаковъ, ͗ є͗ще єⷭ҇
д͠нь длъгъ не въ ѧсъ сбрат ско́та.
напо͗вше ѡ͗вца ше́дше пасѣте. с́ же
рѣ́ша не можемъ. дондеже съберѹ
т сѧ вс̀ пастѹс ѿвалт камы
къ ѿ ѹ͗стїа кла́дѧѕю. да напо͗мъ
ѡ͗вца. ͗ є͗ще же є͗мѹ гл͠ющю къ нмъ.
͗ рахль дщ лавна грѧдѧше съ ѡ͗
вцам ѿц͠а своєго. с́ бо пасѧше ѡ͗вца
ѻ͗͠ѧ. бы́сть же ꙗ͗ко ѹ͗ꙁрѣ і͗аковъ.
рахль дще́рь лавнѹ бра́та м͠тр
с̀. ͗ прстѹп і͗аковъ ѿвал ка́мы
къ ѹ͗стѧ кладѧꙁю. ͗ напо́ ѡ͗вца ла
вны. бра́та матерна с, ͗ прстꙋ
пвъ і͗аковъ, ѿвалвъ ка́мыкъ ͗ цѣ
лова рахль. ͗ въꙁꙿпвъ жрѣломъ сво
͗мъ проплака. ͗ сповѣда рахл, ꙗ͗ко
бра́тъ ѿц͠а твоє͗го є͗смь. ꙗ͗ко ревенъ
с͠нъ є͗сть. с́ же те́кш повѣда ѿц͠ѹ
своє͗мѹ, по словесемъ с́мъ. бы́стьⷤ
ꙗ͗ко слыша ла́ва ͗мѧ і͗акѡвле. с͠на се
стры своєѧ. ͗стее протвѹ є͗мѹ
͗ прꙗ͗въ ͗̀ ͗ цѣловавъ ͗̀. въведе ͗̀ въ
домъ сво́. ͗ сповѣда ла́ва всѧ слове
са с̀. рее же є͗мѹ ла́ва. ѿ ко́ст мо
͗хъ ͗ ѿ пло́т мо͗хъ є͗с ты̏. ͗ бѣ
с н́мъ д͠нї мⷭ҇ць. ͗ рее ла́ва їаковꙋ, ꙗ͗ко

53a
ѹ͗бо братъ мо́ є́с. да трѹдшⷭ҇ мнѣ
тѹ́не, повѣжⷣь м то мъꙁда твоѧ бꙋ
деть. ѹ͗ лавы же бѣꙗ͗ста двѣ̏ дще́р.
͗мѧ старѣш, л́ѧ. ͗мѧ ме́нше ра
хль, ꙭ͗́ же л́не болѧста. рахль
бѣ ѡ͗браꙁомъ добра. ͗ кра́сна въꙁорꙋ. въ
ꙁлюб же їаковъ рахль. ͗ рее да т ра
ботаю лѣⷮ се́дмь ͗ꙁ рахл. дъщер твоєѧ
меншаа. ре́е же ла́ва ѹ͗не м є͗сть то
бѣ дат. негл ѡ͗номѹ ѿда́т ю͗̀ мѹ́
жю ю͗же съ мною. ͗ работа і͗акѡвль. сеⷣ
мь лѣтъ ͗ꙁ рахл. ͗ бѣꙗ͗хѹ прѣд н
м ꙗ͗ко ма́ло д͠нї. ͗мже люблѧше ю͗̀. реⷱ҇
же і͗аковь ла́вѣ. да́жⷣь женѹ мою. ско
нѧша бо сѧ д͠нїє да влѣѕѹ къ не́. съ
бра же ла́ва всѧ мѹ́жѧ, насе́лнкы. ͗
сътвор бра́къ. ꙗ͗ко быⷭ҇ ве́еръ. поє͗мъ
ла́ва л́ю дще́рь свою старѣ͗шѹю. въ
пѹст ю͗̀ къ і͗аковꙋ. ͗ влѣꙁъ к не́ і͗ако
въ. да́ же лаванъ дще́р своє ра́бѹ
є͗го работат є͗. бы́сть же ꙁаѹ͗тра. ͗
сѐ бѣꙗ͗ше л́ѧ. ре́е і͗акѡвъ ла́вѣ, то̀
сѐ сътвор м. рахл дѣлѧ работахъ
т, въскѹю же ѡ͗бде мѧ. ре́е же ла́
ва. ͗нъ нѣ́сть та́ко въ на́шемъ мѣ́
стѣ. въдат меншꙋю пръвѣє ста
рѣшаа. сконѧ бо̀ дрꙋгѹю седмь лѣ
тъ. ͗ сѐ ꙗ͗ко да́м т ͗ с́ю. ꙁане же дѣ
лає͗ш дѣ́ло ѹ͗ мене, ͗ є͗ще се́дмь лѣтъ
дрꙋгѹю. сътвор же і͗аковъ та́ко. ͗
сконѧ се седмнѹ сеѧ. ͗ да лаванъ рах
ль дще́рь свою женѣ є͗мѹ. да́сть же
лаванъ рахл дъщер своє. вамѹ (!) ра
бѹ є͗го работат є͗. ͗ влѣꙁъ і͗аковъ
къ рахл. ͗ въꙁлюб же рахль па́е,
а͗ не л́ю. вдѣв же г͠ь б͠гъ, ꙗ͗ко не люб
ть л́ѧ, ѿтвор ѹ͗тробѹ є͗ѧ. рах
л же бѣꙗ͗ше непло́ды. ͗ ꙁаенш ͗ ро
д і͗аковѹ с͠нъ. ͗ проꙁва ͗мѧ є͗мѹ рꙋ
вмъ. рекѹщ понеже прꙁрѣ̏ г͠ь б͠гъ

53b
на моє смренїє. нынѣ же мѧ въꙁлюб
ть мѹ́жь мо́. ͗ ꙁаенш па́кы л́ѧ
род с͠нъ вторы і͗аковѹ ͗ ре́е ꙗ͗ко ѹ͗
слыша г͠ь б͠гъ. ꙗ͗ко нелюбма а͗ꙁъ ͗ пр
дамъ ͗ сего. проꙁва же ͗мѧ є͗мѹ сем
ѡ͗нъ. ͗ ꙁаѧ па́кы ͗ род с͠нъ. ͗ ре́е в не
снѣшнее времѧ, ѹ͗ мене бѹ́деть мѹ́
жь мо́. родхъ бо̀ є͗мѹ тр̏ с͠ны. ͗ ꙁа
енш па́кы ͗ род с͠нъ. ͗ ре́е нынѣ ͗ є͗ще
г͠ѹ б͠гѹ сего дѣлѧ проꙁва ͗мѧ є͗мѹ і͗ѹ͗да.
͗ преста ражⷣат. вдѣвш же рахль.
ꙗ͗ко не род і͗аковѹ. въꙁревнова рахль
сестрѣ своє. ͗ ре́е і͗аковѹ дажⷣь м плѣ
мѧ. а͗ще л не тѹ ѹ͗мрѹ а͗ꙁъ. раꙁꙿгнѣ
вав же сѧ і͗акѡвъ на рахль. ͗ рее є͗ єгда
въ б͠га мѣ́сто є͗смь а͗ꙁъ, се́  лш тебе
пло́да ѹ͗тро́бнаго. рее же рах́ль къ і͗ако
вꙋ. сѐ ра́ба моѧ ва́ла. вълѣꙁ къ не. є͗гда
родть на лоно моє. сътвор же ͗ с͠нъ ѿ
неѧ а͗ꙁъ. ͗ да є͗мѹ ва́лѹ рабѹ свою женѣ
є͗мѹ. ͗ влѣꙁѣ к не́ і͗аковъ. ͗ ꙁаѧ ва́ла
раба рахлна. ͗ род і͗аковѹ с͠нъ. ͗ реⷱ҇
рахль ͗ ѹ͗сѹд м б͠гъ. ͗ послѹша гла́
са моє͗го ͗ да м с͠нъ. сего дѣ́лѧ проꙁва
͗мѧ є͗мѹ да́нъ. ͗ ꙁаѧ па́кы ва́ла раба.
рахлна. ͗ род с͠нъ вторы, і͗акѡвꙋ.
͗ ре́е рахль, подьѧ͗ мѧ б͠гъ. ͗ ѹ͗ровна
х сѧ съ сестрою своєю, ͗ въꙁмогохъ. ͗
проꙁва сѧ ͗мѧ є͗мѹ неѳѳалмъ. в
дѣвш же л́ѧ, ꙗ͗ко престала є͗сть ра
жⷣаю͗щ. ͗ поѧ ꙁевсѹ (!) рабѹ свою, ͗
да ю ͗а͗ковѹ, ͗ влѣꙁе к не́ і͗аковъ. ͗
ꙁаенш ꙁе́льфа ра́ба лна. ͗ род і͗ако
вѹ с͠нъ, ͗ ре́е л́ѧ бл͠го, лѹѧ, ͗ про
ꙁва ͗мѧ є͗мѹ гадъ. ͗ ꙁаенш ꙁелфа
͗ род ра́ба лна. і͗аковѹ с͠нъ вторы
͗ рее л́ѧ, ѡ ͗бнажена (!) а͗ꙁъ. ꙗ͗ко ѡ͗бна
жꙋт (!) мѧ вс̀ жены. проꙁва же ͗мѧ
є͗мѹ а͗с́ръ , ͗де же рѹвмъ. въ д͠нь жа́
твы пшенцѧ. ͗ ѡ͗брѣте ꙗ͗блъка.

53c
манꙿдрагърованъ на пол. прнесе ꙗ͗бло
ко м͠тр своє, л́. рее же рахль сестрѣ
своє л́. да́жⷣь м ѿ манъдрагоръ сына
твоє͗го. рее л́ѧ. не довлѣ л т ꙗ͗ко ѡ͗
пр́сн мѹ́жа моє͗го но маа͗нꙿдрагоръ ͗ с͠на
моє͗го да въꙁмеш. рее же рахль не та́
ко, но̀ да сп́ть с тобою но́щь є͗днѹ. въ
манꙿдрагоръ мѣсто с͠на твоє͗го да въꙁме
ш. прї͗де же і͗аковъ с полѧ вееръ, ͗ꙁы
де л́ѧ протвѹ є͗мꙋ ͗ ре́е. ко мнѣ влѣ
ꙁ днⷭ҇е, наѧ͗ла бо тѧ є͗смь. въ манꙿдраго
ра мѣсто с͠на моє͗го. бы́сть же съ нею то
є но́щ. ͗ послѹша б͠гъ л́ѧ, ͗ ꙁаенш
͗ род і͗аковꙋ с͠нъ пѧ́ты. ͗ рее л́ѧ, да
сть м б͠гъ мъꙁдѹ мою. ꙁанеже въдахъ
рабѹ свою мѹ́жѹ своє͗мѹ. ͗ проꙁва ͗
мѧ є͗мѹ ͗сахаръ. с̀ же є͗сть мъꙁда. ͗
ꙁаенш л́ѧ ͗ род с͠нъ шесты. ͗ ре́е
л́ѧ да́сть м да́ръ б͠гъ до́бръ въ нынѣ
шнѣє времѧ. въꙁлюбт мѧ мѹ́жь мо
. родхъ бо̀ є͗мѹ с͠новъ ше́сть, про
ꙁва же ͗мѧ є͗мѹ ꙁавлонъ. ͗ по семъ род
дще́рь. ͗ проꙁва ͗мѧ є͗ дна
Помѧнѹ же б͠гъ рахль, ͗ послѹша єѧ б͠гъ
͗ ѿверꙁе ѹ͗тробѹ єѧ. ͗ ꙁаенш ͗ ро
д ͗ꙗ͗ковꙋ с͠нъ. ͗ рее рахль ѿвръꙁѣ б͠гъ
ѹ͗корꙁнѹ мою. ͗ проꙁва ͗мѧ є͗мѹ ͗ѡ͗
сфъ гл͠ющ, прдасть м б͠гъ, с͠нъ дрꙋ
гы. быⷭ҇ же ꙗ͗ко род рахль ͗ѡ͗сфа. ͗
рее же і͗аковъ ла́вѣ, пѹст мѧ на мѣ
сто своє. да ͗дѹ въ ꙁемлю̀ свою. да
жⷣь м жены моѧ ͗ дѣт моѧ. ͗хꙿже
дѣлѧ работахъ тобѣ, да ѿ͗дѹ. ты
бо вѣс мою работѹ, ю͗же т рабѡ
тахъ. рее же лаванъ а͗ще є͗смь ѡ͗брѣ
лъ блгⷣть преⷣ тобою. да посмотрю ѹ͗
бо, блⷭ҇в бо мѧ б͠гъ пршествє͗мъ
тво͗мъ. раꙁлꙋ мьꙁдѹ свою ѹ͗ мене
͗ да дамъ. рее же є͗мѹ і͗аковъ, ты̏ вѣ
с є͗же работахъ тобѣ. ͗ колко бѣ̀

53d
ско́та твоє͗го ѹ͗ мене ма́ло бѣ. є͗л́ко
твоє͗го бѣ ѹ͗ мене. ͗ въꙁрасте въ мнѡⷤ
ство. ͗ блⷭ҇в г͠ь б͠гъ пршествємъ
сво͗мъ. нынѣ ѹ͗бо да сътворю ͗ а͗ꙁъ
домъ собѣ. ͗ рее є͗мѹ і͗аковъ. не даⷤ
м несоже. а͗ще сътворш сѐ сло́
во. па́кы да пасꙋ ѿвца твоѧ ͗ снабжⷣꙋ.
да мнѹть ѡ͗вца твоѧ є͗дны. ͗
раꙁлѹ ѿтѹдꙋ всю ѡ͗вцю пелѣсꙋ
въ ѡ͗вцахъ ͗ всю бѣлꙋ, ͗ пестоє въ
коꙁахъ. да бѹдѹть м мъꙁда. ͗ по
слѹшає͗ть мене пра́вда моѧ въ ѹ͗тре
шнї д͠нь. ꙗ͗ко є͗сть мъꙁда моѧ прѣⷣ
тобою. всѐ є͗же не пестро н бѣ́ло въ
коꙁахъ. ѹ͗краденъ да бѹ́деть мно́ю.
рее же є͗мѹ лаванъ. бѹ́д ꙗ͗коже гл͠е
ш. ͗ раꙁлѹ въ д͠нь коꙁы пестрыѧ
͗ бѣлыѧ. ͗ все є͗же бѣ̀ бѣ́ло в н́хъ. ͗
все є͗же бѣ пелесо ѡ͗вцахъ. ͗ вда в рѹ
цѣ с͠номъ сво͗мъ. ͗ распѹст тр̏ д͠н
пѹ́ть ме́жⷣѹ ͗м. ͗ межⷣѹ і͗аковомъ
вꙁѧ же собѣ і͗а́ковъ же́ꙁлъ стѹракы
͗нъ. ͗ ѡ͗рѣховъ. ͗ рѣп͗нъ. ͗ ѡ͗бѣ
л і͗а͗ковъ перещенїємъ бѣлымъ. състрꙋ
гаа ко́рꙋ. ꙗ͗влѧше же сѧ на жеꙁлѣхъ
бѣлоє. є͗же ѡ͗бѣл пестрымъ. ͗ поло
ж жеꙁлы, ꙗ͗коже ѡ͗бѣл въ корьстѣⷯ.
по͗лныхъ ѹ͗ воды. да кде прїдо ѡ͗вцѧ
п́тъ. въ жеꙁлы ѡ͗блѧть. ͗ прше
дша ѡ͗вца п́тъ. ѡ͗блша въ жеꙁлы.
͗ ражⷣахѹ ѡ͗вца бѣлы ͗ пестры. ѡ͗вны
раꙁлѹ і͗акѡвъ. ͗ постав прѧ́мо ѡ͗
вцамъ ѡ͗венъ бѣлъ. ͗ въсе бѣло въ ѡ͗внеⷯ
͗ пе́строє. ͗ раꙁлѹ собѣ ста́до къ
собѣ, ͗ не смѣс ͗хъ, съ ѡ͗вцам ла́в
ным Бы́сть же въ времѧ
въ неже ѡ͗блѧхѹ ѡ͗вцѧ. ꙁанаю͗щ
въ ревѣ. полож і͗аковъ жеꙁлы прѣⷣ
ѡ͗вцам въ коръстѣхъ. да ѡ͗блать
въ жеꙁлы. є͗гда же родша ѡ͗вцѧ, не

54a
полож. быша же неꙁнаменаныѧ ла́в
ны. бы́ша же наꙁнаменаныѧ і͗акѡвлѧ.
͗ раꙁбогатѣ мѹ́жь ѕѣ́ло. ͗ бы́сть є͗мꙋ
ско́тъ мно́гъ. воло́вѣ. ра́бы ͗ рабынѧ,
вельбѹды, ͗ ѡ͗слы. слышав же і͗акѡвъ
рѣ́ь с͠новъ ла́внь, гл͠юще вꙁѧ і͗акѡвъ
все ѿц͠а на́шего, ͗ ѡ͗͠мъ нашего сътво
рь. творть собѣ всю̀ славѹ с́ю
ѹ͗ꙁрѣвъ і͗а͗кѡвъ лце ла́вно. ͗ сѐ не бѣ
ꙗ͗ше к томѹ. а͗кы вера третїмъ д͠немъ
рее г͠ь і͗акѡвѹ, въꙁꙿврат сѧ на ꙁемлю̀ сво
ю, ͗ ѿц͠а твоє͗го. ͗ в родъ тво́ бѹдѹ
с тобою. пѹств же і͗акѡвъ въꙁва л́ю,
͗ рахль на полѣ, ͗деже стада бѣꙗ͗хѹ
͗ рее ͗ма в́жю а͗ꙁъ ѿц͠а ва́ю. ꙗ͗ко нѣсть
ко мнѣ. ꙗ͗ко вера ͗ треть͗мъ д͠немъ. сѐ
же б͠гъ ѿц͠а моє͗го съ мною є͗сть. ͗ вы же
вѣста ꙗ͗ко всею с́лою работаⷯ ѿц͠ꙋ вашемꙋ.
ѹ͗тщ мѧ ͗ ͗ꙁвѣн мъꙁдѹ мою десѧ
ть а͗гнець. но̀ не да є͗мѹ б͠гъ ѕла̏ сътво
рт мнѣ. а͗ще ѹ͗бо̀ ре́еть та́ко, пь
стрыѧ да бѹ́дѹть т мъꙁда, родѧтьⷤ
всѧ ѡ͗вца пьстра. а͗ще л же рееть та́
ко бѣлыѧ да́ т бꙋдеть мъꙁда. родѧть
же всѧ ѡ͗вцѧ бѣло. ѡ͗тѧ б͠гъ ве́сь скѡ́
тъ ѿц͠а ва́ю, ͗ да́сть ѧ͗̀ мнѣ. ͗ бы́сть
є͗гда̀ ѡ͗блѧхꙋ ѡ͗вца ꙁанаю͗ща въ ре
вѣ. в́дѣхъ ꙭ͗ма сво͗ма въ снѣ. ͗
сѐ коѕл ͗ ѡ͗вн. гонѧхѹ ѡ͗вцѧ ͗ ко́ꙁы.
бѣлыѧ ͗ пе́стрыѧ. ͗ вс̀ бѣ пе́стрї. ͗
рее м а͗г͠глъ б͠жї въ снѣ, і͗акѡвъ. а͗ꙁъ
рѣхъ то̀ є͗сть. ͗ ре́е въꙁр̏ ꙭ́ма сво
͗ма, ͗ в́жⷣь коꙁы ͗ ѡ͗вны гонѧщаа ѻ͗вцѧ
͗ коꙁы бѣлыѧ ͗ пе́стрыѧ ͗ вс бѣ пе́стры.
вдѣхъ бо̀ колко т лаванъ сътвор.
а͗ꙁъ є͗смь б͠гъ тво́ ꙗ͗ввы сѧ тобѣ
на мѣстѣ б͠жї. ͗же помаꙁа та́мо сто́
лпъ. ͗ мол м сѧ м͠лтвою, нынѣ ѹ͗бо
въстан. ͗ ͗ꙁыд ͗ꙁъ ꙁемлѧ̀ сеѧ. ͗ д
въ ꙁемлю̀ роженїа твоє͗го. ͗ бꙋдꙋ с то

54b
бою. ͗ ѿвѣщавш л́ѧ, ͗ рахль рѣста
є͗мꙋ. ѹ͗ то нѣсть на́ма. ͗ є͗ще ѧст
не прѧстїа въ домѹ ѿц͠а на́ю. ѹ͗ то
пакы южⷣ быховѣ є͗мꙋ. прода бо ны ͗
͗ꙁѣде ͗ꙁѣденїємъ цѣнѹ на́ю. все бо
гатꙿство ͗ славѹ ю͗же ѿ тѧ б͠ъ ѿц͠а на
шего на́ма бꙋдеть ͗ ѧ́домъ наю. нынѣ
ѹ͗бо̀ є͗лка т б͠гъ гл͠а твор
Въстав же і͗аковъ поѧ женѣ сво. ͗ дѣ
т сво. ͗ всад ѡ͗бѣ на вельбѹды. ͗
въсе ͗мѣ́нїе своє. ͗ ве́сь съсѹдъ є͗же
пртѧжа въ мѣжⷣѹрѣ. ͗ все своє
ꙗ͗коже ѿꙗ͗т къ ͗саакꙋ ѿц͠ѹ своє͗мꙋ
въ ꙁемлю̀ хананѣ͗скѹ. лаванъ же ѿ͗
де стр́ь ѡ͗вець сво͗хъ. ѹ͗краде же ра
хль кѹмръ ѿц͠а своє͗го. і͗акѡвъ же пота
͗ лавы сѹрна. не повѣдат є͗мѹ ꙗ͗ко ѿхо́
дть. ѿ͗де са́мъ съ всѣмъ сво͗мъ. ͗ прѣ
͗де рѣкѹ. ͗ вн́де въ горꙋ галаадовꙋ. ͗ по
вѣдаша ла́вѣ с́рнꙋ третї д͠нь. ꙗ͗ко ѿ
͗де і͗акѡвъ, ͗ поꙗ͗тъ всю̀ бра́тю съ собо
ю. гнавъ слѣдъ се́дмь д͠нї. ͗ постже 
въ горѣ галаадовѣ. прїде же б͠гъ къ лавѣ
с́рнѹ въ снѣ но́щю. ͗ ре́е є͗мѹ снабд
сѧ са́мъ є͗гда̀ въꙁгл͠еш къ і͗аковѹ ꙁлѣ̏.
͗ постже лаванъ і͗акова. і͗аковъ же по
тлъкнꙋвъ кѹщю свою въ горѣ. лаванъ
же растав братю свою въ горѣ гала
а͗довѣ. ре́е же ла́ва і͗аковꙋ. то̀ сѐ съ
творю въскѹю ѿ͗де, ͗ ѡ͗краде мѧ,
͗ веде дще́р мо ꙗ͗ко плѣннц ѡ͗рꙋж
є͗мъ мо͗мъ. но̀ а͗ще бы м повѣдалъ
ѿпѹстлъ тѧ бы́хъ съ веселє͗мъ. съ
бѹбны. ͗ съ гѹ́сльм. ͗ не бы́хъ подо
бенъ цѣловат дѣтї сво͗хъ н дъще
рї сво͗хъ. нынѣ же несмысленѣ сътво
р. нынѣ мо́жеть рѹка моѧ врѣдт
тѧ. но̀ б͠гъ ѿц͠а твоє͗го вера рее къ
мнѣ гл͠ѧ, снабд сѧ са́мъ є͗гда гл͠еш
і͗аковꙋ ѕлѣ̏ нынѣ ѹ͗бо ͗деш. помышле

54c
нїємъ помыслвъ. ѿ͗де въ домъ ѿц͠а
твоего. въскѹю ѹ͗краде бо́гы моѧ. ѿ
вѣщав же і͗акѡвъ къ лавѣ ре́ѣ. рѣхъ є͗гда̀
ѿлѹш дще́р сво ѿ мене. все же
моє въꙁщ ͗ поꙁна то є͗сть твоє
го ѹ͗ мене, въꙁм. ͗ не поꙁна ѹ͗ него н
то́же. рее же і͗аковъ, ѹ͗ негоже а͗ще
ѡ͗брѧщеш бо́гы своѧ. да не бѹдеть
ж́въ прѣⷣ братю нашею. не вѣдѧше
бо̀ і͗акѡвъ ꙗ͗ко рахль жена є͗го ѹ͗кра
де ѧ͗̀. вълѣꙁъ же лаванъ ͗мѣнїе л͗но,
͗ не ѡ͗брѣте. ͗ въ ͗мѣнїе ѡ͗бою рабыню
͗ꙁшедъ ѿ ͗мѣнїа л́на. ͗ꙁска ͗мѣ
нїє і͗акѡвле, ͗ не ѡ͗брѣте. прїде же
въ ͗мѣнїє рахл͗но рахлїа же въ
ꙁемш кѹмра подълож подъ сѣдло
вльбѹдꙋ ͗ сѣдѣ връхѹ ͗хъ. ͗ рее ѻ͗ц͠ꙋ
своє͗мѹ не ͗мѣ с тѧ́жка г͠. не могꙋ
стат прѣдъ тобою, ꙗ͗ко ве́щь жень
ска м є͗сть, ͗ска же лаванъ въ всемъ
͗мѣнї. ͗ не ѡ͗брѣте кѹмръ. раꙁгнѣ
вав же сѧ і͗а͗кѡвъ ͗ свар ла́вꙋ. ѿвѣ
щав же і͗акѡвъ ре́е ла́вѣ то̀ непра́
вда моѧ. то́ л грѣхъ мо́ ꙗ͗ко жен
ш мѧ въ слѣдъ, ꙗ͗ко ͗ꙁыска всѧ съ
сѹды моѧ. то̀ ѡ͗брѣте ѿ всего съсꙋ
да домѹ твоє͗го. полож ꙁде предъ
братю своєю. ͗ прѣдъ братю мо
єю. ͗ да ѹ͗кажѹть межⷣѹ мною, ͗
тобою ѡ͗бѣма на́ма. сем. к͠• лѣтъ
а͗ꙁъ є͗см с тобою. ѡ͗вца твоѧ ͗ коꙁы
твоѧ не бы́ша бес пло́да. ѡ͗венъ тво
͗хъ ста́до нѣсмь ͗ꙁѣлъ ͗ ѕвѣроꙗ͗д
ны не прнесохъ тобѣ. а͗ꙁъ наплънѧхъ
ѿ себе татбны д͠ньныѧ ͗ татбы
нощныѧ. быхъ д͠нїю жегомъ ꙁноємъ.
а͗ стюденїю но́щь. ͗ ѿхожаше со́нъ ѿ
ꙭ͗ю моєю, ͗ мнѣ, к͠• лѣтъ. а͗ꙁъ бѣ
хъ въ до̀дѹ (!) твоє͗мъ. работахъ т
д͠і. лѣтъ двою дщерїю твоєю дѣлѧ.

54d
͗ ше́сть лѣтъ въ ѡ͗вецъ твохъ, ͗
прѡ͗бдѣ мъꙁдѹ мою дестѧть (!) а͗гне
ць. а͗ще не бы бы́лъ б͠гъ ѿц͠а моє͗го а͗вра
а͗ма, ͗ страхъ ͗саакѡвъ. нынѣ ѹ͗бо
тꙿща бы мѧ ѿпѹстлъ смренїє мое.
͗ трѹ́дъ рѹкѹ моєю вдѣ б͠гъ. ͗ нака
ꙁа мѧ вера, ѿвѣщав же лаванъ. рее
къ і͗акѡвꙋ. дъщер мо дще́р. с͠нове мо
͗ с͠нове. ͗ ско́тъ скотъ мо́. ͗ все є͗л́
ко в́дш моє є͗сть. ͗ моєю дъщерїю
то̀ сътворю ͗ма днеⷭ҇. ͗ ѧдомъ є͗ю ꙗⷤ
родсте. нынѣ ѹ͗бо̀ ход ꙁавѣща ꙁа
вѣтъ. а͗ꙁъ ͗ ты̏. ͗ бѹ́деть послꙋше
ство межⷣѹ тобою ͗ мно́ю. рее є͗мꙋ
сѐ нѣсть нкогоже с на́ма. сѐ послѹⷯ
межⷣѹ мно́ю ͗ тобою, въꙁем же ка
мыкъ і͗аковъ постав столъ. рее же
і͗аковъ братї своє. съберте каме
нє ͗ събраша ка́менє. ͗ сътвор
ша могылѹ. ꙗ͗доша же ͗ пша ѹ͗ тоє
могꙋлы (!). рее же є͗мѹ лаванъ. могы
ла с по́слѹхъ, ме́ждѹ мною ͗ межⷣꙋ
тобою днеⷭ҇. ͗ проꙁва лованъ ͗̀ съборъ
могыла послѹшанїа. і͗аковъ же про
ꙁва ю͗̀, магыла послѹхъ. рее же лава
нъ і͗аковѹ, магыла с̀ ͗ стлъпъ сї
͗же постав междѹ мно́ю ͗ тобою.
послѹшествѹє͗ть магыла с̀, ͗ по
слѹшествꙋє͗ть стлъпъ с́. сего
рад проꙁва сѧ ͗мѧ магыла послѹше
ствꙋє͗ть. ͗ вдѣнїє же вдѣхъ.
вдѣ б͠гъ междѹ мно́ю ͗ тобою. а͗ще
ѿвержевѣ сѧ дрꙋгъ ѿ дрꙋгъ. ͗
а͗ще ѿ менш дще́р мо. ͗ а͗ще по
͗меш жены на дъщер мо. в́
жь нѣсть нкогоже с на́ма. а͗ще ѹ͗бо̀
а͗ꙁъ не мнѹ к тобѣ съ ꙁлобою. то̏
͗ ты не мн къ мнѣ могылы с́ѧ. н
стлъпа сего. б͠гъ а͗враамовъ, ͗ б͠гъ на
хоровъ. сѹд ме́ждѹ на́ма. ͗ клѧ́ сѧ

55a
і͗а͗ковъ, по боꙗ͗ꙁн ѿц͠а своє͗го ͗саака.
полож же і͗аковъ трѣ́бѹ въ горѣ. ͗ въ
ꙁва бра́тю свою. ꙗ͗доша ͗ п́ша ͗ спа́ша
въ горѣ. въстав же лаванъ ꙁаѹ͗тра
цѣлова с͠ны своѧ. ͗ дще́р своѧ. ͗ блⷭ҇в
ѧ. ͗ въꙁꙿвратв сѧ лаванъ. ͗ ѿ͗де на
мѣсто своє. і͗аковъ на сво́ пѹ́ть. въ
ꙁрѣ̏в же ꙭ͗́ма сво͗ма. вдѣ плъкъ
б͠жї въѡ͗плъв сѧ. ͗ срѣтоша є͗го
а͗гг͠л б͠ж. рее же і͗аковъ. кдѐ ѹ͗ꙁрѣ̏
въ ѧ͗̀ плъкъ б͠жї сѐ. ͗ проꙁва ͗мѧ мѣ
стѹ томѹ плъкъ. пѹст же і͗аковъ
сꙿлы прѣдъ собою къ ͗савѹ братѹ сво
є͗мѹ въ ꙁемлю̀ с́ръ. въ село є͗домово.
͗ ꙁаповѣда ͗мъ гл͠ѧ. та́ко рцѣте гⷣнѹ
моє͗мѹ ͗савꙋ. та́ко гл͠еть ра́бъ тво́
і͗акѡвъ. ѹ͗ ла́вы ѡ͗бтахъ. ͗ ѹ͗медлхъ
доселѣ. ͗ бы́ша м воловѣ ͗ ѡ͗слы ͗ ѡ͗
вцѧ. ͗ ра́бы ͗ рабынѧ. ͗ пѹстхъ повѣ
дат гⷣнꙋ моє͗мѹ ͗савꙋ. да бы ѡ͗брѣ́
лъ блгⷣть ра́бъ тво́ преⷣ тобою. ͗ въ
ꙁꙿвратша сѧ сꙿлы къ і͗аковꙋ гл͠юще. хо
дхомъ къ братѹ твоє͗мѹ ͗савѹ.
͗ сѐ са́мъ ͗деть протвѹ тобѣ. ͗ е
тырста мѹ́жь с н́мъ. ѹ͗боꙗ͗ же сѧ
і͗аковъ. ͗ въꙁнеѹ͗мѣ (!). ͗ раꙁлꙋ елѧдь
свою. ͗ говѧда ͗ ѡ͗вца. ͗ вельбꙋды, на
два̏ плъка. ͗ рее і͗аковъ. а͗ще прїдеть
͗савъ, на є͗днъ плъкъ т ͗ ссѣеть ͗̀.
͗ бѹ́деть вторы плъкъ въ сп͠сенє.
ре́е же і͗аковъ. б͠гъ ѿц͠а моє͗го а͗враа
ма. ͗ б͠гъ ѿц͠а моє͗го ͗саака. б͠гъ гл͠авы
 мнѣ. ͗д въ ꙁемлю̀ рожⷣенїа твоєго.
͗ бл͠го т сътворю. довлѣт м ѿ всеѧ
пра́вды ͗ ѿ всеѧ ͗стнны. ꙗ͗же ство
р рабѹ своє͗мѹ. съ же ꙁломъ бо̀ своⷨ҇
с́мъ, прѣ͗дохъ і͗ѡ͗рданъ с́. нынѣ
же бы́хъ въ два̏ плъка. ͗ꙁба́в мѧ ѿ
рѹкꙋ бра́та моє͗го ͗са́ва, ꙗ͗ко бою сѧ
є͗го. є͗гда пршедъ ѹ͗бє͗т мѧ. ͗ ма

55b
терь съ ѧ́ды. а͗ ты̏ рее добра ͗ блага
тѧ сътворю. ͗ поставлю плѣмѧ твое
ꙗ͗ко пѣсокъ морꙿскы. ͗же сѧ не ѹ͗те
ть ѿ множества. ͗ лежа тѹ̏ тоє
нощ. ͗ вꙁѧ да́ры ѿ негоже ͗мы. ͗
пѹст ͗са́вѹ бра́тѹ своє͗мѹ, коꙁло
въ двѣ̏стѣ, к͠• ѡ͗вець, двѣстѣ ѡ͗вно
въ. к͠• воловъ. м͠• быковъ, десѧть.
ѡ͗словъ. к͠• жребець ͗хъ десѧть. ͗
да́сть въ рѹцѣ рабомъ сво͗мъ ста́до
пр́сно. ре́е же рабомъ сво͗мъ. прї
дѣте прѣⷣ мною. ͗ ме́жⷣѹ сътвор
ть междѹ ста́домъ ͗ ста́домъ. ͗
ꙁаповѣда ста́ршемѹ гл͠ѧ. а͗ще тѧ̏ срѧ́
щеть ͗са́въ бра́тъ мо́. т̀ въпро
шає͗ть тѧ̏ рекы, ́ є͗с. ͗л ка́мо
͗деш. ͗ ́ є͗с ͗же прѣдъ тобою ͗
деть. ръц є͗мѹ ра́ба твоє͗го і͗а͗ковлѧ.
да́ръ пѹст гⷭ҇нѹ ͗са́вѹ. ͗ є͗сть сѐ
са́мъ ꙁа нам. ͗ ꙁаповѣдь ꙁаповѣда
старѣ͗шомѹ ͗ второмꙋ. ͗ третьє͗
мѹ. ͗ всемъ прѣⷣ͗дѹщмъ ꙁастав
сѐ гл͠ѧ. по семѹ словес гл͠те ͗саавꙋ.
є͗гда ѹ͗дость ва́съ са́мъ. ͗ рцѣте сѐ ра́
бъ тво́ ͗ꙗ͗кѡвъ ͗деть ꙁа нам. вѣ
ща бо̀ ѹ͗крощꙋ лце є͗го да́ромъ мо͗мъ.
прѣⷣ͗дѹщмъ пред нмъ. ͗ по семъ ѹ͗
ꙁрю̏ лце є͗го. негл͠ ѹ͗бо пр͗меть л
це моє. ͗ прѣдъ ͗дѧше да́ръ прѣд н
мъ. са́мъ же лежа то́ нощ въ полц.
въстав же то́ нощ, поѧ ѡ͗бѣ женѣ
͗ ѡ͗бѣ женмѣ, є͗д́ны на десѧ
те дѣт сво͗хъ. ͗ мнѹ пр
шествє і͗акѡвъ. ͗ поє͗мы ѧ м
нѹ водотеь. ͗ прведе все сво́є. ѡ͗
ста же і͗аковъ є͗днъ

55c

о͗ і͗аковѣ. каⷦ҇⸱ бра сѧ съ а͗г͠глѡмъ.
͗ борѧше сѧ мѹ́жь с н́мъ до ѹ͗трны
вдѣ же і͗акѡвъ і͗ако немо́жеть про-
твѹ є͗мѹ. ͗ преꙗ͗ сѧ въ прекы стегна
є͗мѹ, ͗ ѹ͗тръпѣ прееса. стегна і͗ако-
влѧ. є͗гда̀ борѧше сѧ с н́мъ. ре́е же є͗мꙋ
пѹст мѧ. въꙁыде бо̀ свѣтъ. се же реⷱ҇
н͗е пѹщю тобѣ. а͗ще не блⷭ҇вш мене.
рее же є͗мѹ ка́ко т ͗мѧ є͗сть. се́ же
і͗аковъ. ре́е же є͗мѹ нколже не проꙁо-
вет сѧ ͗мѧ твоє і͗аковъ. но̀ бѹ́детъ
͗мѧ твоє. ꙗ͗ко ѹ͗крѣп съ б͠гомъ ͗ съ
лк͠ы с́ленъ. въпрошаше і͗аковъ. ͗ рее
повѣжь м ͗мѧ твоє. ͗ рее въскѹю сѐ
въпрошає͗ш ͗мен моє͗го. юдно бо̀
сѐ є͗сть. ͗ блⷭ҇в  тѹ̏. ͗ проꙁва і͗акѡ-
въ ͗мѧ мѣстѹ томѹ. ѡ͗браꙁъ б͠ж-
 в́дѣхъ бо̀ б͠га лцемъ в лце, ͗ сп͠се
сѧ д͠ша моѧ. ͗ въꙁыде бо̀ слн͠це. є͗гда
ѿ͗де ѡ͗браꙁъ б͠ж. се́ же поклѧца-
а͗ше стегномъ сво͗мъ. сего дѣлма не
͗мѹть ꙗ͗ст с͠нове і͗л͠в. жлы ꙗ͗же
ѹ͗тръпе. въ прѣѧсе стегна і͗аковлѧ.
ж́лы ꙗ͗же ѹ͗тръпе. въꙁрѣвъ же і͗а-
ковъ. ͗ вдѣ сѐ ͗савъ бра́тъ є͗го ͗ды-
, ͗ етырста̏ мѹ́жь с н́мъ. ͗
раꙁлѹ і͗аковъ дѣт і͗л͠. ͗ къ двѣ-
ма женмама.͗ сътвор ѡ͗бѣ же-
нмѣ. ͗ с͠ны є͗ю. въ пръвыѧ. лю же

[55d] ͗ дѣт є͗ю по н́хъ. а͗ рахль ͗-ѡ͗сфа
послѣдь сама же ͗ꙁыде пред нм. ͗
поклон сѧ до́ ꙁемлѧ̀. седмжⷣы донь-
деже прблж сѧ къ бра́тѹ своє͗мꙋ.
͗ пр͗де ͗са́въ протвѹ є͗мѹ. ͗ ѡ͗-
бо͗мы ͗ цѣлова. ͗ прпаде вы є͗го.
͗ плакаста сѧ ѡ͗ба. въꙁрѣв же ͗ вдѣ
жены ͗ дѣт. рее то се т̏ сѹ́ть.
се́ же ре́е дѣт ͗мже помлова
бг͠ъ раба твоє͗го. ͗ прстѹпста
женмѣ  дѣт єю. ͗ поклоншѧⷭ҇.
посем же прстѹп рахль, ͗-ѡ͗сфъ
поклонста сѧ. ͗ рее то се̏ сѹ́ть.
вс̀ плъц с́. ꙗже срѣтохомъ. се же
рее да ѡ͗брѧщеть рабъ тво́ блгⷣть
прⷣе тобою г͠. рее же є͗мѹ ͗са́въ. ͗-
мамъ мно́го бра́те. бѹд тобѣ своє
рее же є͗мѹ і͗аковъ. а͗ще ѡ͗брѣтъ бл͠го-
дать прѣдъ тобою. прїм да́ръ ѿ
моєю рѹкѹ. сего ра́д вдѣхъ лце
твоє. ꙗ͗коже кто в́дть лце твоє.
͗ а͗ще блⷭ҇в мѧ, прїм да́ръ мо́. ꙗⷤ
прнесохъ тобѣ. ꙗ͗ко помлова мѧ б͠гъ.
͗ ͗мамъ ͗ ѹ͗бѣд т ͗ ѹꙁѧ ͗ рее ͗-
савъ. въставше по́демъ препрость.
͗ рее є͗мѹ вѣс г͠. ꙗко дѣт моѧ
ѹ͗ны. ѡ͗вца же ͗ говѧда ражаю͗т сѧ
предъ мною. а͗ще ѹ͗бо поженѹ є͗д-
нъ ͗л два̏ (!). ͗ꙁъмреть ве́сь ско́тъ. ͗
пр͗д ͗ по͗д г͠ мо́ прѣдъ рабомъ
сво͗мъ. ͗ а͗ꙁъ ѹ͗крѣпѣю на пѹт.
по помѹженю г͠на моє͗го ͗же предъ
мною. ͗ ꙁапрет ѡ͗трокъ. дондеже
пр͗дѹ къ г͠ꙋ моє͗мѹ въ с́ръ. ͗ рее
͗савъ ѡ͗ставлю с тобою, ѿ мѹжь
͗же съ мною. рее же въскѹю довлѣ-
є͗ть. ꙗ͗ко ѡ͗брѣтъ блгⷣть прѣдъ то-
бою г͠. въꙁⸯврат же сѧ потомъ,
͗савъ д͠н (!), сво͗мъ пѹтемъ въ с́-
ръ. і͗аков же ͗де въ села. ͗ сътвор

[56a] собѣ тѹ хлѣвны. ͗ скотѹ своє͗мѹ
ѡ͗градѹ сътвор. сего ра́д проꙁва ͗мѧ
мѣ́стѹ томꙋ се́ла. прїде же і͗аковъ
въ салмъ гра́дъ скмескъ. ͗же є͗сть
въ ꙁемл̀ хананѣ͗стѣ. є͗гда прїде
ѿ междѹрѣїа с́рⸯска. ͗ ста̏ предъ
градомъ. ͗ пркѹп ѧ́сть села. в не́-
мже постав хра́мъ сво́ тѹ̏. ѿ є͗мъ-
марѹтꙋ. ѿц͠а сѹхꙋмлѧ. стомъ
ѡ͗венъ. ͗ постав тре́бнкъ. ͗ по-
мол б͠га і͗͠ль. ͗ꙁыде же д́на дъщ
л͗на. ͗же род і͗аковꙋ. поꙁна (!) дще́-
рь насе́льнкъ. вдѣ же ю сѹхемъ. с͠нъ
є͗мⸯмо́ровъ. харранї кн͠ѕь ꙁемлѧ̀. ͗
поє͗мъ ю ͗ бы́сть с нею ͗ ѡ͗бѣде ю. ͗
въꙁлюб дш͠ю днꙋ. дщерь і͗аковлю
въꙁлюб дв͠цю. ͗ г͠ла к не. по раꙁѹмꙋ
дв͠ца. рее же схемъ. къ є͗мморѹ о͗ц͠ꙋ
своє͗мѹ гл͠ѧ. по͗м ѡ͗троковцю с́-
ю женѣ. і͗аковъ же слышавъ ꙗ͗ко ѡ͗-
сквернав днѹ дще́рь є͗го, с͠нъ є͗мъ-
моровъ. с͠нове же є͗го бѧ́хꙋ съ скѡ́-
томъ на пол. прѣмлъе і͗аковъ донь-
деже пр͗дꙋть. ͗ꙁыде же є͗мм́оръ
ѿц͠ь схемовъ къ і͗аковꙋ. ͗ гл͠а (!) є͗мꙋ
сн͠ове ꙗ͗ко (!) прїдоша съ полѧ. ͗ ꙗ͗коже
въꙁмѹтша сѧ мѹж ͗ жа́лость
бы́сть прѣд нм ѕѣло. ꙗ͗ко нелѣпо
сътвор схемъ въ і͗л͠. быⷭ҇ съ дще́-
рю і͗аковлею. ͗ не бꙋдеть с́це. рее
же ͗мъ є͗ммо́ръ г͠лѧ. схемъ сн͠ъ мо́
͗ꙁбⸯра ѹ͗момъ дще́рь мою ѹда́т ю
ѹ͗бо женѣ собѣ. свата͗те сѧ ѹ͗бо̀
с на́м. дъщер ваша дадте на́мъ.
͗ дщер на́ша по́мете с͠номъ своⷨ҇
жены. ѹ͗ насъ вселте сѧ. ͗ сѐ ꙁемлѧ̀
пространна преⷣ вам. вселте сѧ
͗ пртѧжте на не. ͗ въꙁдѣлате
в не́. рее же схемъ къ і͗акѡвꙋ
ѿц͠ꙋ є͗ѧ ͗ бра́т єѧ гл͠ѧ. да о͗брѧ-

[56b] щꙋ блгⷣть прѣⷣ тобою. ͗ є͗ще а͗ще рее-
те да дамъ. ѹ͗множте вѣно ꙁѣло. ͗
да дамъ ꙗ͗коже реете на́мъ. дад-
те же м ѡ͗троковцю с́ю женѣ. ѿ-
вѣщаша же сн͠ове і͗акѡвл схемѹ.
͗ є͗мморонѹ ѿц͠ꙋ є͗го. на лѹкахъ гл͠а-
ша є͗мѹ. ꙗ͗ко ѡ͗скверн сестрѹ ͗хъ.
рекоста же ͗мъ смеѡ͗нъ ͗ лев. сн͠а
лна. не въꙁможемъ сего сътвор-
т словес, да́т сестрѹ свою л͠кꙋ
͗же ͗ма́ть коненѹю пло́ть. є͗сть бо̀
ѹ͗корꙁна. с́мъ сподобм сѧ. къ вамъ
вселм сѧ. ѹ͗ ва́съ а͗ще бѹдеть а͗кы ͗
мы ͗ вы̏. є͗гда̀ ѡ͗брѣжете ве́сь мꙋже-
скъ по́лъ. ͗ да́мы дще́ре на́ша ва́мъ. ͗
ѿ дще́рь ва́шхъ по͗мемъ собѣ жены. ͗
вселм сѧ ѹ͗ ва́съ. ͗ бѹ́демъ ꙗ͗ко є͗днъ
рѡⷣ. а͗ще л не послꙋшає͗те наⷭ҇. ͗ не ѡ͗брѣ-
жете сѧ. поє͗мше дще́р своѧ ͗ ѿ͗деⷨ҇.
͗ ѹ͗годша словеса преⷣ є͗мⸯморомъ. ͗ преⷣ
сѹхемомъ сн͠омъ є͗го, не пребѹд. ю͗ноша
сътворт словесе се́го. дще́р і͗аковл.
се́ же бѣꙗ͗ше сла́внѣ всѣхъ. ͗же в домꙋ
ѿц͠а є͗го. прїдоста же є͗мⸯмо́ръ. ͗ с-
хемъ с͠нъ є͗го. преⷣ враты гра́да ͗хъ. ͗
гл͠аста мѹ́жемъ гра́да своє͗го. рекѹ-
ще, л͠ц с́ м́рн сꙋть с на́м. да́ сѧ
ѹ͗селѧть на ꙁемл̀. ͗ да въстежать
на не́ ꙁемлю̀. се́ же пространна преⷣ нм.
дще́р ͗мъ да по́͗мемъ. ͗ дще́р на́ша
да по́мꙋть то́ю. смъ да сподобѧ-
т сѧ л͠ц с̏. ж́т с на́м. ꙗ͗коже бы́-
т людемъ є͗днемъ. ѡ͗брѣꙁанїємъ
на́шмъ. всего мꙋжеска по́лꙋ. ꙗ͗коⷤ
с́ сꙋть ѡ͗брѣꙁан. ͗ скот ͗хъ ͗-мѣ-
нїє ͗хъ. не нашь л бꙋдеть то́ю. с́-
мъ сподобм сѧ ͗мъ. послѹшаша же
є͗мⸯмо́ра. ͗ сꙋхема г͠на є͗го вс̀ ͗сходѧщї
͗ꙁⸯ вратъ ͗хъ. ͗ ѡ͗брѣꙁаша пло́ть коне-
нꙋю ͗хъ. всего мѹжеска по́лꙋ. бы́стьⷤ

[56c] въ третї д͠нь. є͗гда бѣꙗ͗хꙋ болѣꙁн. вꙁѧ́-
ста дⸯва с͠на ꙗ͗ковлѧ. сѹмеѡ͗на ͗ леѹ͗гїю
ко́ждоє͗ю сво́ ме́ь. ͗ въшедⸯша въ градъ
беꙁъ бла́ꙁна. ͗ ссѣкоста ве́сь мѹ́жескъ
по́лъ. немⸯмо́ра (!) ͗ схема сн͠а є͗го. ͗ ѹ͗сѣкнꙋ-
ста ѡ͗стрїємъ ѡ͗рꙋжнымъ. ͗ поѧста́ д́-
нꙋ ѿ домѹ сꙋхемлѧ. ͗ ͗ꙁдоста с͠нове
же і͗акѡвл влѣꙁше въ мр͠твъца. раꙁгⸯра-
бша градъ в нем же ѡ͗сквернша д́нꙋ
сестрꙋ ͗хъ. ѡ͗вца ͗хъ ͗ говѧда ͗хъ ͗ ѡ͗-
слѧ́та ͗хъ. всѐ є͗же бѣ въ граде. ͗ всѐ єⷤ
бѣ на пол вꙁѧ́ша. ͗ всѐ рꙋ́хо ͗хъ ͗ жены ⷯ
плѣнша. ͗ раꙁгⸯрабша всѐ є͗же бѣ въ
градѣ. ͗ все є͗же бѣ̀ въ селехъ. рее же
і͗аковъ семѡ͗нꙋ  леѹ͗гю. ненавстьна
мѧ сътворста. ꙗ͗ко ѕлѹ мнѣ бы́т
всѣмъ жвѹщмъ на́ ꙁемл̀, ͗ в ханаѡ͗-
нехъ. ͗ в ферꙁехъ. мене же є͗сть ма́ло ́-
сломъ. ͗ събравше сѧ погꙋбѧт мѧ. ͗
погыбнѹ а͗ꙁъ ͗ до́мъ мо́. ѡ͗н́ же рѣша
то̀ да л а͗кы блѹ́днцю ͗мѹ́ть сестрꙋ
на́шю.  ͗ рее бг͠ъ і͗аковꙋ. въстан въ-
ꙁыд въ мѣсто втлево. жв же
тѹ̏. сътвор же тѹ̏ трѣбнкъ б͠гꙋ.
ꙗ͗ввшемꙋ сѧ тогда. є͗гда̀ бѣжа с лца
бра́та своє͗го ͗са́ва. рее же і͗акѡвъ
домѹ своє͗мꙋ ͗ все́мъ ͗же с н́мъ. по-
верѕете бо́гы ю́жⷣаа. ͗же с ва́м ѿ
срѣдѹ ва́съ ѹ͗стте сѧ. ͗ ͗ꙁмѣн-
т р́ꙁы своѧ. ͗ въставше ͗ꙁы́демъ
вⸯ вефль. да сътвормъ тре́бнкъ
б͠гꙋ. ͗же послꙋша мене въ д͠нь скръ-
бенїа моє͗го. ͗же бѣ съ мно́ю. съна-
бде мѧ на пꙋт. в о́н же ходхъ. ͗ вда́-
ша і͗аковꙋ бо́гы южїа. ͗же бѣꙗ́хѹ
в рꙋкахъ ͗хъ. ͗ ѹ͗серѧѕѧ ѹ͗шесъ ͗хъ.
͗ скы (!) ѧ ͗ꙗ͗ковъ подъ дꙋбомъ. ͗же в с-
кмѣхъ. ͗ погꙋб ѧ до д͠нешнѧго д͠не
͗ въꙁⷣвже сѧ і͗л͠ь ѿ скма. ͗ бы́сть
страхъ б͠жї на граⷣ ͗хъ ͗же ѡ͗крⷭ҇тъ ⷯ҇.

[56d] ͗ не гна́ша въ слѣдъ ⷯ сн͠овъ і͗л͠͠въ. пр-
͗де же і͗аковъ, въ лѹ́ѕꙋ ꙗ͗же є͗сть въ ꙁе-
мл̀ ханане͗стѣ, ꙗ͗же є͗сть въ веф-
лъ са́мъ. ͗ всѧ е́лѧдь ꙗ͗же бѧ́хѹ с н́мъ
͗ съꙁда тѹ трѣбнкъ. ͗ проꙁва ͗мѧ
мѣстѹ томꙋ вефль. тѹ бо сѧ є͗мꙋ
ꙗ͗в б͠гъ є͗гда бѣжа съ лца бра́та своє͗-
го ͗са́ва. ѹ͗мре же девⸯвора. до͗нца
рѣвена. ͗ погребоша ю. с нⷤ вефлѧ
подъ дꙋбомъ. ͗ проꙁва і͗аковъ ͗мѧ є͗мꙋ
дѹ́бь пла́ны. ꙗ͗в же сѧ і͗аковꙋ. ͗
є͗ще ѹ͗ лѹꙁа є͗гда прїде ѿ межⷣꙋрѣїѧ,
сѹ́рⸯска. ͗ блⷭ҇вес  б͠гъ. ͗ рее же є͗мѹ
б͠гъ. ͗мѧ тобѣ не проꙁовет сѧ по́семъ
і͗аковъ. но і͗͠ль бѹдеть ͗мѧ твоє. реⷱ҇
є͗мꙋ б͠гъ а͗ꙁъ є͗смь бг͠ъ тво́. раст ͗
множ сѧ. ꙗ͗ꙁы́ц ͗ сбер (!) ꙗ͗ꙁы́къ :
ѹ́дѹть (!) ѿ тебе ц͠р ѿ реслъ тво͗хъ
͗ꙁыдꙋть. ͗ ꙁемлю̀ ю͗же да́хъ а͗враа-
мꙋ ͗ ͗саакꙋ тобѣ да́хъ ю. тобѣ бꙋ-
деть ͗ плѣмен твоє͗мꙋ до вѣка. да́-
мъ по тобѣ ꙁемлю̀ с́ю. въꙁыде же
бг͠ъ ѿ него ѿ мѣ́ста ͗деже гл͠а с н́-
мъ. постав і͗аковъ сто́лпъ ка́мѧ-
нъ. ͗ ѡ͗бл  ма́сломъ древѧнымъ
͗ вномъ. ͗ проꙁва ͗мѧ і͗аковъ мѣ́-
стѹ. ͗деже гл͠а с н́мъ, ветлъ. въ-
став же і͗акѡвъ ѿ вефлѧ постав
кѹ́щю свою ѡ͗б онъ полъ костела гаде-
рѧ. быⷭ҇ же є͗гда прблж сѧ хавра-
тѣхъ въ ꙁемлю̀ пр͗ды. є͗фрата рѡⷣ 
рахль. ͗ въꙁбѣдьствова ро́дⸯствѡⷨ҇
бы́сть же порꙋко бы є родт. ре́е
є͗ ба́ба радꙋ͗ сѧ те бо̀ тобѣ бо є͗сть
с͠нъ. бы́сть же є͗гда ѡ͗ставлѧаше
дш͠ю свою, ѹ͗мрааше бо̀. ͗ проꙁва
͗мѧ є͗мꙋ с͠нъ болѣꙁн моєѧ. ѿц͠ь же
проꙁва  венꙗ͗мнъ. ѹ͗мре же рах-
ль, ͗ погребоша ю на пѹт є͗фра́ты
ко́нььстеє͗мъ (!). с́ є͗сть въ вѳлѣо͗мѣ

[57a] ͗ постав і͗аковъ столпъ єѧ͗ на горѣ. с̀
є͗сть стлъпъ гро́ба рахлна, до д͠нешнѧ-
го д͠не. бы́сть же є͗гда всел сѧ і͗͠ль въ
ꙁемл̀ то́. ше́дъ рѹвмъ лежа съ ла́-
вою женмою ѿц͠а своє͗го і͗акова. слы́-
шав же і͗л͠ь. ͗ ꙁлѣ ѧво (!)прⷣѣ лцемъ
бѣша же с͠нове і͗аковл. в͠і• сн͠ове л́-
н. пръвенець і͗аковль. рꙋвмъ. сем-
ѡ͗нъ. леѹ͗гї. і͗ѹ͗да. ͗сахаръ. ͗ ꙁавло-
нъ. с͠нове же лавн рабы рахлѧ. да́-
нъ. неѳталмъ. с͠нове же ꙁе́лфы рабы
л͗ны. га́дъ ͗ а͗сръ. с͠нове же рахл-
н ͗ѡ͗сфъ, т̀ венїамнъ. с́ с͠нове і͗а͗-
ковл ͗же бѣша є͗мѹ въ мѣжⷣꙋрѣ́ї,
с́рьстѣ. прїде же і͗аковъ къ ͗саакꙋ
ѿц͠ꙋ своє͗мѹ. ͗ є͗ще жвѹ сꙋщю є͗мѹ,
въ маврї. ͗ въ градъ по́льскы. с̏ ́є͗сть
хевронъ. въ ꙁемл̀ ханане͗стѣ. ͗ꙁдеже (!)
ѡ͗бта а͗враамъ ͗ ͗саакъ. бы́ша же дн͠ь-
е ͗саков ꙗ͗же ж́. лѣтъ •р͠• ͗ •п͠• ͗ сѐ
конѧвъ ͗ ѹ͗мре. ͗ прлож сѧ къ роже-
ню своє͗мꙋ. ста́рець ͗спльн д͠нї, ͗
погребоста  ͗са́въ ͗ ꙗ͗ковъ, сн͠а є͗го. сⷤ
бы́тїа ͗са́влѧ. с́ є͗сть до́мъ се̏. ͗саа͗-
въ же поѧ собѣ жены ѿ дще́рь ханане͗-
скъ. а͗данъ дще́рь є͗лоню. хеттеє͗ва. ͗
є͗лванꙋ дще́рь є͗наню. с͠на севехонѧ. є-
ѷева. ͗ васемахѹ дще́рь сма́͗лю. сестрꙋ
навеѡ͗товꙋ. род а͗ддꙋ ͗са́вѹ ͗л́фаꙁа
а͗ васемафъ род рогꙋ͗ла. є͗лвама же
род ͗еѷла. ͗є͗гло́ма. ͗ коръ. с́е сн͠ове,
савꙋл (!). бы́ша є͗мꙋ въ ꙁемл ханане-
͗стѣ. поѧ же ͗савъ жены своѧ ͗ сн͠ы
своѧ ͗ дщер своѧ, ͗ всѐ рꙋхо, домѹ
своє͗го. ͗ всѐ ͗менїє ͗ ве́сь ско́тъ. ͗
все є͗же пртѧжа. ͗ всѐ є͗же пртво-
р, въ ꙁемл̀ ханане͗стѣ. ͗ ѿ͗де
ѿ ꙁемлѧ̀ ханане͗сыѧ. съ лца і͗ако-
влѧ бра́та своє͗го. бѣꙗше же ͗мѣнїє
є͗го мно́го. ͗ не бѣꙗ́ше лꙁе ж́т ͗ма

[57b] вкꙋпѣ. не можаше бо̀ ꙁемлѧ̀ ѡ͗бта-
лнаа въмѣстт ю. ѿ множества
͗менїа є͗го. всел же сѧ ͗са́въ въ горѣ
сгоръ. ͗са́в же є͗сть є͗домъ. с̀ бы́тїа
͗са́влѧ ѿц͠а є͗до́млѧ. в горѣ сгоръ. ͗-
мена с͠нъ ͗са́вль. є͗лфаꙁъ с͠нъ ͗є͗да-
ны жены ͗савлѧ. бы́ша же с͠нове є͗л-
фаꙁꙋ. феманъ. ѡ͗маръ. софаръ. го-
фомъ. кенеꙁь. таманъ же бѣѧше
женмаа, є͗лфаꙁꙋ, с͠нꙋ ͗са́влю. ро-
д є͗фаꙁꙋ (!). а͗малка. с́ с͠нове є͗д-
ны жены ͗савлѧ. а͗ с́ с͠нове рогѹ-
лев. мафетъ ꙁаре ѡмма моꙁе. с́
бѣша с͠нове, вас́мъ. матны (!), же-
ны а͗савлѧ. а͗ с́ бѣша с͠нове є͗лвема-
ш. дъще́р а͗нанѧ. севегонѧ же-
ныа͗ ͗савлѧ. род же ͗савѹ ͗є͗вѹ-
са, ͗є͗глома. ͗ коре. с́ с͠нове старѣ-
͗шны с͠нове саꙋ͗л(!). є͗лфаꙁъ пръве-
нець ͗са́вль. старѣшна феманъ.
старѣ͗шна ѡ͗рмаръ. старѣ͗шна
софаръ. старѣ͗шна. гофемъ. ста-
рѣ͗шна кенеꙁь. старѣ͗шна ко́ре. ста-
рѣ͗шна а͗малкъ. старѣ͗шны є͗л-
фаꙁъ. въ ꙁемл̀ ͗дꙋмѣ͗стѣ. С́
с͠нове а͗дны. а͗ с́ с͠нове рагꙋ͗л. с͠на
а͗савлѧ (!), старѣ͗шна, а͗хеть, ста-
рѣ͗шна, ꙁа́ре. старѣ͗шна, самъ-
ма. старѣ͗шна, мѹꙁесѧ. ста-
рѣ͗шны рагѹ͗левы. въ ꙁемл̀ є͗до-
мовѣ : С́ с͠нове, васемафы.
жены ͗савлѧ. старѣ͗шна ͗евѹ.
старѣ͗шна, є͗гломъ. старѣш-
на, ко́ре. с́ же старѣ͗шны, є͗л-
вемаша. дъщер а͗не͗ны. жены ͗са-
влѧ. с́ с͠нове ͗са́вл. ͗ старѣ͗ш-
ны ͗хъ. сѐ сѹть с͠нове є͗домл :
с̀ сѹть с͠нове с́р хорроєв. въсель-
шаго сѧ на ꙁемл̀ ло́та. соваалъ. се-
вегонъ. ͗ а͗да. ͗ дсонъ. ͗ а͗серъ. ͗ р́съ.

[57c] с́ѧ старѣ͗шны хорроє͗вы. с͠на с́ра
въ ꙁемл̀ є͗домл. бы́ша же с͠нове, ло-
тан. хо́рр. ͗ теманъ. сестра же ло-
танѧ, тамна. с́ с͠нове. совал.
гомоль. ͗ манахетъ. ͗ гевалъ. ͗ софа-
ръ. ͗ ѡ͗аманъ. с́ с͠нове, севегон. а͗-
е. ͗ ѡ͗н͠анъ. се є͗сть нанъ. ͗же ѡ͗брѣ-
те. неѡ͗мана въ пꙋстын̀. є͗гда̀ па-
сѧше волы. се́ бѣ̀ гонѧ́ (!) ѿц͠а своє͗го.
с́ с͠нове а͗нан. дсонъ. а͗дамл̀. ͗
є͗а͗нъ. ͗ є͗транъ. ͗ харранъ. с́ с͠нове
͗а͗сар. валънъ ͗ ꙁꙋкамъ. ͗ є͗ѹ͗камъ
а͗ с́ с͠нове. рсон. ѡ͗съ. ͗ а͗рранъ. с-
ѧ͗ же старѣшны, рохавлѧ, старѣ-
͗шна лотанъ. старѣ͗шна совалъ
старѣ͗шна. севегонъ. старѣ͗ш-
на, а͗на. старѣ͗шна, дсонъ. ста-
рѣ͗шна. а͗сахъ. старѣ͗шны, рсонъ.
с́ старѣ͗шны хоравлѧ. старѣ͗ш-
на лотанъ. въ ѡ͗бласт хъ. въ ꙁе-
мл є͗демл̀. с́ же ц͠р : ͗же
црⷭ҇твоваша въ є͗домѣ, пре́жⷣе цртⷭ҇во-
ванїа. црⷭ҇твовъ і͗л͠. ͗ црⷭ҇твоваша
с́. валаакъ с͠нъ веѡ͗ръ. ͗мѧ же гра-
дѹ є͗го, даньнава. ѹ͗мре же валаакъ.
͗ црⷭ҇ь бы́сть по немъ, ͗ѡ͗вавъ. с͠нъ ꙁа-
рнъ ѿ восоры. ѹ͗мре же ͗ѡ͗въ. ͗ ц͠рь
бы́сть по немъ, а͗сонъ ѿ ꙁемлѧ. манте-
мана. ѹ͗мре же а͗мосъ. ͗ ц͠рь бы́сть
по немъ а͗дадъ. с͠нъ варажⷣь. ͗же ͗-
ꙁсѣе мадїама, на пол моа͗вл. мѧⷤ
бра́тѹ є͗го. гетⸯтемъ. ѹ͗мре же а͗да-
дъ. ͗ ц͠рь бы́сть по немъ. а͗смала. ѿ
магекасы́. ѹ͗мре же а͗смала. ͗ ц͠рь
бы́сть по немъ. саѹ͗лъ. ѿ роѡ͗фа. ͗же
по длъгъ рѣкꙋ. ѹ͗мре же саѹ͗лъ. ц͠рь
бы́сть по немъ, ває͗нонъ с͠нъ а͗ховръ.
ѹ͗мре же валанонъ. ͗ ц͠рь бы́сть по не-
мъ, а͗радъ. с͠нъ варажⷣь. ͗мѧ же гра́-
дꙋ є͗го фогоръ. ͗мѧ же ͗ женѣ є͗го. ме-

[57d] теве͗ла. дъщ матра͗това. с͠на м-
ꙁева. с́ ͗мена. старѣ͗шны ͗савлѧ
въ плѣмехъ (!) ͗хъ. въ мѣстѣхъ ͗хъ. ͗
в се́лехъ ͗хъ ͗ въ ꙗ͗ꙁыцехъ ⷯ. старѣ-
͗шна таманъ. старѣ͗шна ͗стра́-
мъ. старѣ͗шна є͗лвемасъ. старѣ-
͗шна ͗ла́съ. старе͗шна ꙁавнонъ.7
старѣ͗шна ͗сенеꙁь. старѣ͗шна
теманъ, теманъ (!). старѣ͗шна а͗ма-
ꙁаръ. старѣ͗шна, магед͗лъ. ста-
рѣ͗шна ꙁафоннъ. с́ѧ старѣш-
ны є͗домлѧ. въ до́лнхъ гражⷣенѧ ⷯ.
въ ꙁемл̀ пртѧжан ͗хъ. сѐ ͗са́въ,
ѿц͠ь є͗до́мль. ѹ͗сел же сѧ і͗аковъ, въ
ꙁемлю̀ ͗деже ѡ͗бта ѿц͠ь є͗го. въ ꙁе-
мл̀ хананѣ. С́ же бытѧ їако-
влѧ. ͗ѡ͗сфъ же бѣꙗ͗ше. ꙁ͠і• лѣтъ.
пасы съ братю своєю, ѡ͗вца ѿц͠а
своє͗го съ ѹ͗нотою. съ с͠нъм ꙁелеф-
͗ны. жены ѿц͠а своє͗го. прложша
же ͗ѡ͗сфꙋ хѹ́лꙋ ѕлꙋ̏, къ і͗л͠ю ѿц͠ꙋ
͗хъ. і͗аковъ бо̀ люблѧше ͗ѡ͗сфа. па́-
е всѣхъ сн͠овъ сво͗хъ. ꙗ͗ко с͠нъ ста-
растны (!) є͗мꙋ бѣ. рꙁꙋ краснѹ вдѣ-
вше бра́тїа є͗го. ꙗ͗ко сего ѿц͠ь любть
па́е всѣхъ с͠новъ сво͗хъ. въꙁненав-
дѣша же є͗го ꙗ͗ко сего ѿц͠ь любть. ͗
не можахꙋ г͠лат к немѹ нто́же
м́рнаго. вдѣв же ͗ѡ͗сфъ со́нъ, ͗
повѣда братї своє. ͗ рее же ͗мъ
послѹша͗те бра́тїє сⸯна моє͗го. ͗же
вдѣхъ ͗ мнѧ́х сѧ сред по́лѧ. вѧжꙋ-
ще снопы. ͗ въставъ мо́ сно́пъ простъ.
ва́ш же снопы поклонша сѧ моє͗мꙋ
снопꙋ. ͗ реша же є͗мѹ бра́тѧ. є͗гда̀
црⷭ҇твѹѧ цⷶ҇рь бѹ͗деш над нам. ͗л
влады ѡ͗бладає͗ш на́м. ͗ прлож-
ша є͗ще ненавдѣт є͗го, ре́ дѣлѧ
є͗мѹ. ͗ сна дѣлѧ є͗го. в́дѣв же со́нъ
дрꙋг. ͗ повѣда ѿц͠ꙋ своє͗мꙋ, ͗ бра́тї

[58a] своє. ре́е сѐ в́дѣхъ со́нъ дрꙋгы. А͗кы
сл͠нце ͗ мцⷭ҇ь. ͗ є͗дна на десѧть ѕвѣѕⷣъ
покланѧхꙋ м сѧ. ꙁапрет же є͗мꙋ о͗ц͠ъ
͗ рее, то̀ є͗сть со́нъ сы́. ͗же є͗с вдѣ-
лъ. дѣє͗ лⷲ пршедш а͗ꙁъ, ͗ м͠т твоѧ
съ братю твоєю, поклонм сѧ тобѣ до
ꙁемлѧ̀. въꙁревновавше же бра́тїа є͗го.
ѿц͠ь снабдѣ сло́во є͗го. ѿ͗доша же братїа
є͗го на поле, па́стъ ѡ͗ве́цъ ѿц͠а своє͗го въ су̏-
хмѣ. рее же і͗акѡвъ къ ͗ѡ͗сфꙋ. ѡ͗то бра́-
тїа твоѧ па́сꙋ́ть въ сѷхмѣ. ход да тѧ̏
пѹщю к н́мъ. рее сѐ а͗ꙁъ. ре́е же къ н́мъ.
шедъ в́жⷣь, а͗ще сѹ́ть ꙁдра́ва братїа т
͗ ѡ͗вца. пове́с м г͠лъ. пѹст же  ѿ ра-
ꙁдол хеврона. ͗ прїде въ схемъ. ͗ срѣте
͗ мѹ́жь гл͠ѧ. его ͗щеш. се̏ ́же рее братїа
своєѧ͗ ͗щꙋ, повѣжь м кдѐ пасѹть. ре́-
е же є͗мꙋ мѹ́жь. ѿ͗доша ѿсюдꙋ. слы́шаⷯ
бо̀ ѧ гл͠юща. по́͗демъ въ дофа͗мъ. ͗ ͗-
де ͗ѡ͗сфъ въ следъ бра́тїа своєѧ въ до-
фа͗мъ. ѹ͗ꙁрѣша же ͗ꙁ долее (!). пре́жⷣе пр-
блженїа сего къ нмъ. ͗ съꙁлобша ѹ͗-
б́т . ѿвѣща же ко́жⷣо ͗хъ къ бра́тꙋ
своє͗мꙋ, ѡ͗ сѐ грѧ́деть сно́вдець. н͠нѣ
да ѹ͗бємы  ͗ въ є͗днъ потокъ въве-
ржемъ . ͗ ре́емъ ѕвѣрь люты, ͗ꙁъ-
є͗лъ  є͗сть. да ѹ͗ꙁр̏мъ то̀ бꙋдеть со́нъ
є͗го. слышав же рꙋв́мъ. ͗ꙁбав  ѿ рꙋ-
кѹ ͗хъ. ре́е не ѹ͗бє͗мы є͗го въ дш͠ꙋ. реⷱ҇ же
͗мъ рꙋвмъ. не прол͗те кро́в, верꙁе-
те  въ є͗днъ потокъ пѹстынѧ сеѧ. а͗
рѹкѹ не въꙁложте на́ нь. ꙗ͗ко с́ да
͗ꙁбавть ѿ рꙋкѹ ͗хъ. ͗ ѿпѹст ͗ къ
ѿц͠ꙋ ͗хъ. бы́сть же є͗гда прїде ͗ѡ͗с-
фъ къ братї своє. съвлекоша съ ͗ѡ͗с-
фа р́ꙁы кра́сныѧ ꙗ͗же на немъ. ͗ верго-
ша  по͗мше вⸯ потокъ. пото́къ же
то́щъ воды не ͗мы. седоша же ꙗ͗ст
хлѣба. ͗ въꙁрѣвше ѡ͗ма сво͗ма.
се же пѹ́тнц ͗ꙁма͗лтѧне. ͗дѧ-

[58b] хѹ ѿ галаада, ͗ вельблꙋд ͗хъ по́лн
темїана. ͗ смолы ͗ ванелць (!). ͗ ѿ͗-
т въ є͗гпетъ. ре́е же і͗ѹ́да къ братї
своє. то̀ потре́бно а͗ще бра́та сво-
є͗го ѹ͗бє͗мъ. ͗ скнемъ вро́въ (!) є͗го.
хот́те ѿдадмъ ͗ѡ͗сфа. ͗ꙁма-
͗лтомъ с́мъ. а͗ рꙋцѣ на́ш да не бꙋ-
дета на немъ. ͗ ꙗ͗ко бра́тъ на́шь. ͗
пло́ть на́ша є͗сть:  Послѹша-
ша же бра́тїа є͗го. мновахꙋ же сѧ мꙋ-
ж мадⷽнѣ кѹпц. ͗ ͗ꙁвⸯлекоша во́-
нъ ͗ѡ͗сфа ͗с потока. ͗ ѿдаша же ͗-
ѡ͗сфа ͗ꙁмалтѧномъ. на двꙋ десѧⷮ
ꙁла́тнкъ. ͗ поведоша въ є͗гпетъ.
въꙁⸯвратв же сѧ рꙋвмъ къ потокꙋ
не ѹ͗ꙁрѣ̏ ͗ѡ͗сфа въ потоцѣ. раꙁве́-
рже р́ꙁы своѧ. ͗ въꙁлож рыканє
на́ сѧ. ͗ прїде къ бра́тї своє, ͗ реⷱ҇
ѡ͗трощѧ нѣсть въ потоцѣ. а͗ꙁ же
ка́мо ͗дꙋ пос́емъ. въꙁемше же р́ꙁꙋ
͗ѡ͗сфлю. ꙁакла́ша ко́ꙁлща. ͗ ѡ͗ма-
ꙁаша р́ꙁы кро́вю. ͗ прнесоша къ о͗ц͠ꙋ
своє͗мꙋ. с̀ рѣ́ша с́ю ѡ͗брѣтохомъ
поꙁна́, а͗ще р́ꙁа сн͠а твоє͗го є͗сть.
͗л н́. ͗ поꙁна ю ͗ ре́е. рꙁа сн͠а моє͗го
є͗сть. ѕвѣрь лю́ты ͗ꙁъє͗лъ  є͗сть.
ѕвѣ́рь въсхыт ͗ѡ͗сфа. ͗ поверже
і͗аковъ р́ꙁы своѧ ͗ въꙁлож рыка́нїє
на́ сѧ. ͗ сѣтова́ сн͠а своє͗го дн͠ мно́-
гы:  Събраша же сѧ сн͠ове ͗ дще́-
р. ͗ прїдоша ѹ͗тѣшть є͗го. не хо-
тѧше ѹ͗тѣшт сѧ. гл͠а ꙗ͗ко да сн́-
дꙋ къ сн͠ꙋ моє͗мꙋ. сѣтѹѧ въ на́в.
͗ плака сѧ є͗го ѿц͠ь є͗го. мадїанѣ же
ѿда́ша ͗ѡ͗сфа въ є͗гпте, петерфї
рабщꙋ фараѡ͗ню. а͗рхматрꙋ. быⷭ҇
же в то врѣмѧ. ѿ͗де і͗юда братѧ
своєѧ. ͗де до мꙋ́жа є͗дного, ѿдоло-
мтна є͗мѹ́ же ͗мѧ ͗расъ. ͗ вдѣ
тѹ̏ і͗ѹ͗да дщерь л͠ка ханане͗ска. є͗ⷤ

[58c] ͗мѧ саѹ͗ѧ. ͗ поѧ ю ͗ вле́ꙁъ к не́. ͗
ꙁаенш ͗ род с͠нъ. ͗ проꙁва ͗мѧ є͗мꙋ
а͗ѹ͗ннъ. ͗ прложвш ͗ є͗ще род с͠нъ.
͗ проꙁва ͗мѧ є͗мѹ слонъ. с́ же бѣ-
ꙗ͗ше ѹ͗ ха́ꙁв. є͗гда род с́ѧ. ͗ прве-
де і͗ѹ͗да женѹ ͗рѹ пръвѣнцю є͗го.
є͗же ͗мѧ тамаръ. бы́сть же ͗рѹ. пе-
рвенець і͗ѹ͗днъ ѕло̏ сътвор прѣⷣ гмⷭ҇ъ
͗ ѹ͗б  бг͠ъ. ре́е же і͗ѹ͗да ͗аѹ͗нанѹ.
͗ влеꙁе къ женѣ бра́та своє͗го. ͗ поє͗мъ
ю ͗ въꙁⸯстав племѧ бра́тѹ своє͗мѹ
раꙁѹмѣв же а͗ѹ͗нанъ. ꙗ͗ко не себе є͗мꙋ
бѹ́деть плѣмѧ. бы́сть є͗гда вълеꙁѣ
къ женѣ бра́та своє͗го. прол на ꙁемл̀
да не бѹ́деть пле́мен бра́та є͗го. ꙁло̏
же сѧ ꙗ͗в прѣдъ гмⷭ҇ъ, поне́же сътво-
р сѐ. ͗ ѹ͗б сего. ре́е і͗ѹ͗да къ тамаре
женѣ своє. сѣд вдовою въ домѹ ѿц͠а
своє͗го. до́ндеже вел́къ бꙋ́деть сло-
мъ с͠нъ мо́. реⷱ҇ бо̀ є͗гда ѹ͗мреть. с́ а͗кы
бра́тѹ є͗мꙋ. ше́дш же тамарь сѣде
въ ѿц͠а своє͗го. ѹ͗множшаⷤ сѧ д͠н́е.
͗ ѹ͗мре а͗ѹ͗а. жена і͗ѹ͗дна. ͗ ѹ͗тѣш-
в сѧ і͗ѹ͗да. въꙁыде къ стрегѹщмъ о͗-
вца є͗го, са́мъ ͗ра́са пастѹхъ є͗го. ѡ͗да-
ламтъ въ та́мнꙋ. ͗ повѣдаше тама-
ре невѣсте є͗го. г͠люще, сѐ свѣкоръ тво́
͗де въ фа́мнѹ стрещь ѡ͗вець сво͗хъ.
͗ све́рг рꙁы вдо́вⸯства своє͗го съ себе.
ѡ͗блее сѧ въ р́ꙁы твореныѧ. ͗ сѣ-
де прѣдъ враты є͗на́. ꙗ͗же сѹ́ть поⷣ-
логъ пѹ́ть тамннъ. вдѣ бо̀ ꙗ͗ко
велкъ сломъ с͠нъ є͗ѧ (!). се̏ же не да́ єѧ,
є͗мѹ женѣ. вдѣв же і͗ѹ͗да мнѣвъ ю
ꙗ͗ко любодѣꙗ́нїа сꙋщю. покры бо̀ лце
своє ͗ не поꙁна є͗ѧ. съврат же сѧ к не́.
͗ ре́е є͗, по пѹст м вн́т къ тобѣ
не бо̀ раꙁꙋмѣ ꙗ͗ко невѣста є͗мѹ є͗сть.
с̀ же ре́е то м дас, а͗ще въле́ꙁеш
къ мнѣ. ре́е а͗ꙁъ тобѣ да́мъ ко́ꙁлщъ.

[58d] ѿ ста́дъ сво͗хъ. а͗ще дас ꙁалогъ. дондеⷤ
пѹстш. с̀ же ре́е. ка́ко ꙁалогъ то-
бѣ да́мъ. с́ же ре́е. пръстень тво́
грврнꙋ. же́ꙁлъ ͗же въ рꙋцѣ твоє.
͗ да є, ͗ влеꙁе къ не́. ͗ ꙁаѧ въ ѹ͗тро-
бѣ ѿ него. въстав же ѿ͗де. ͗ све́рже
рꙁы твореныѧ съ себе. ͗ ѡ͗блее сѧ въ
рꙁы вдовⸯства своє͗го. пѹствъ же
і͗ѹ͗да ко́ꙁлщь ѿ ко́ꙁъ. рѹкою пастѹха
своє͗го. а͗дамаста (!). ͗ вꙁѧт ꙁалогъ
ѿ жены ͗ не ѡ͗брѣте є͗ѧ. въпрошашеⷤ
мѹ́жь нас́лныхъ (!). кдѐ є͗сть любодѣ-
ѧ͗вшѧ. въ нане (!) на распѹтї. с́ же
рѣша нѣ́сть ꙁдѐ любодѣꙗ͗нѧ. ͗ въ-
ꙁⸯврат сѧ къ ͗юдѣ. ͗ ре́е не ѡ͗брѣтоⷯ.
͗ мѹ́ж нас́лнї рѣша. не быва͗те
кде любодѣꙗнїє. рее же і͗ѹ͗да ͗ да ма-
тонъ (!). є͗гда когда посмѣю͗т ны сѧ. а͗ꙁъ
пѹстхъ ко́ꙁлщь се́. а͗ ты̏ не ѡ͗брѣ-
те. бы́сть же третї мцⷭ҇ь. ͗ повѣ-
даша і͗ѹдѣ гл͠юще. съблѹд ѳамаръ
невѣста твоѧ. ͗ сѐ въ ѹ͗тробѣ ͗ма́ть
ѿ блꙋда. ре́е же і͗ѹ͗да ͗ꙁведте ю да ю
ѹ͗жгꙋть. с́ же ведомѣ, пѹст къ
свекрꙋ своє͗мѹ гл͠ющ. ѿ него же л͠ка
є͗сть се̏. ѿ того же а͗ꙁъ. въ ѹ͗тробѣ
͗мамъ. ͗ ре́е поꙁна ́ сѐ перⸯстень
є͗сть. ͗ грвна ͗ жеꙁлъ с́. поꙁна же
і͗ѹ͗да ͗ ре́е. ѡ͗ст сѧ самарь (!). ͗мже
а͗ꙁъ не да́хъ є͗ѧ сло́мѹ с͠нꙋ своє͗мѹ.
͗ не прлож сѧ посемъ прложт є͗.
бы́сть же є͗гда ражааше. с̏ же бѣꙗ͗-
ста блꙁнѧ́та въ ѹ͗тробѣ єѧ. бы́стьⷤ
въ рожⷣенїє є͗ѧ. є͗днъ ͗ꙁде рѹкꙋ. въ-
ꙁемш же ба́ба навѧꙁа на́ рѹ́кѹ е́-
рвець є͗днъ. гл͠ющ. сѐ ͗ꙁыдеть пръ-
веє. ꙗ͗коже влее рѹкꙋ. а͗бє ͗ꙁы͗де
братъ є͗го. с́ же прреꙁа сѧ тебе дѣ-
лѧ, пргражⷣенїє. ͗ проꙁва ͗мѧ є͗мꙋ
фаресъ ͗ посемъ ͗ꙁыде братъ є͗го.

[59a] є͗мѹ же бѣ̀ на рѹцѣ ерⸯвленъ. ͗ про-
ꙁва ͗мѧ є͗мѹ ꙁа́ра. ͗ѡ͗сфа же пр-
ведоша въ є͗гпетъ, ͗ кѹпї  пате-
фрї, рабщь фараѡ͗нь. а͗рхмаг-
рь. мѹ́жь є͗гпетескъ, ѿ рѹкꙋ ͗ꙁма-
͗лтескѹ. ͗же прведоша та́мо. ͗
бѣꙗ͗ше г͠ь съ ͗ѡ͗сфомъ. ͗ бѣꙗ͗ше мꙋ-
жь хѹдогъ. быⷭ҇ в домѹ г͠на въ є͗гпте-
нна. ведѧше бо̀ г͠нъ є͗го, ꙗ͗ко г͠ь с н́-
мъ є͗сть. ͗ є͗л́ко сътвор (!) г͠ь, ѹ͗стро-
ꙗ͗ше в рѹкꙋ є͗го. ͗ ѡ͗брѣте ͗ѡ͗сфъ
блгⷣть, прѣдъ гнⷭ҇омъ сво͗мъ ͗ ѹ͗га-
жаше є͗мꙋ. ͗ прстав домѹ своє͗мъ
все є͗л́ко ͗мѧ́ше. ͗ блвⷭ҇ г͠ь домъ є͗г-
птенна, ͗ѡ͗сфа дѣлѧ. ͗ блвⷭ҇нїє гнⷭ҇е
͗ преда всѐ є͗лко ͗мѧше є͗го, в рꙋцѣ
͗ѡ͗сфовѣ. ͗ не вѣдѧше своє͗мъ не-
соже. ра́ꙁве хлѣ́ба ͗же ꙗ͗дѧше са́мъ.
͗ бѧа͗ше ͗ѡ͗сфъ до́бръ ѡ͗браꙁомъ. ͗ лѣ-
пъ вꙁорѹ ѕѣ́ло. ͗ бы́сть по словесеⷯ сⷯ.
͗ полож жена гн͠а є͗мꙋ ꙭ сво на ͗
ѡ͗сфѣ. ͗ рее бѹ́д съ мною. сѐ же нареⷱ҇,
͗ рее женѣ г͠на своє͗го. ѹ͗ того господ-
нъ мо́ не вѣ мене делѧ несоже въ до-
мѹ своє͗мъ. ͗ всѐ є͗л́ко же ͗ма́ть, въ-
да въ рꙋцѣ моⷯ. ͗ нѣ́сть въ домѹ се́-
мъ, нкто́же бо́ле мене. н є͗сть н-
то́же. свене мене. раꙁве́  тебе. ͗-
мже жена є͗мѹ є͗с. ка́ко же сътво-
рю сло́во ѕло̏. ͗ съгрѣшю прѣдъ бг͠о-
мъ. є͗гда же г͠лаше ͗ѡ͗сфꙋ дн͠ь до́ дн͠е
͗ не послѹшаше є͗ѧ, лежат ͗ быт
с нею. бы́сть въ є͗днъ дн͠ь. прде
͗ѡ͗сфъ въ домъ дѣлат дѣлесъ сво-
͗хъ. ͗ не бѣꙗ͗ше въ домѹ домашнⷯ.
͗ похват  ꙁа рꙁы, гл͠ющ лѧꙁ съ
мно́ю. ͗ ѡ͗став р́ꙁы своѧ въ рꙋкꙋ
є͗ѧ. ѿбеже ͗ ͗ꙁлеꙁе вонъ. бы́сть же
ꙗ͗ко вдѣ ͗же ѡ͗став р́ꙁы своѧ ꙋ͗ неѧ.

[59b] ͗ ͗ꙁбегъ во́нъ ͗ ѿ͗де. въꙁва ͗же бѣꙗ͗-
ше въ домѹ. ͗ рее ͗мъ гл͠юще. в́дте
првелъ є͗сть ѡ͗трока ждовна нарꙋ-
гат сѧ на́мъ. прїде же ко мнѣ гл͠ѧ, бꙋ́-
д съ мною. ͗ въꙁпхъ жереломъ ве-
л́кымъ. ͗ є͗гда ѹ͗слыша ꙗ͗ко въꙁвⷣ-
гнѹхъ жреломъ въꙁопхъ. ͗ ѡ͗ста-
в рꙁы своѧ ѹ͗ мене. ͗ ѿбеже. ͗ ́ꙁле-
ꙁе вонъ. ͗ ѡ͗ставхъ р́ꙁы ѹ͗ себе, до́-
ндеже прїдеть господнъ въ до́мъ
сво́. ͗ повѣда є͗мѹ по словесемъ с́мъ
гл͠ющ. вълѣꙁе ко мнѣ ѡ͗тро́къ ж-
довнъ. є͗гоже є͗с въвелъ к на́мъ, по-
рꙋгат сѧ на́мъ. рее же м да бѹ́дꙋ
с тобою. ꙗ͗коже слыша ꙗко въꙁвⷣ-
гнꙋвш жрело своє въꙁопхъ. ͗ ѡ͗ста-
в р́ꙁы своѧ ѹ͗ мене ͗ ѿбеже ͗ ͗ꙁле-
ѕе вонъ. бы́сть же ꙗ͗ко слыша гнⷭ҇ъ є͗го
ре́ь жены своє͗ѧ гл͠юще. сцѣ м ство-
р тво́ ра́бъ. ͗ раꙁгнѣвав сѧ лютостїю
͗ поє͗мъ гнⷭ҇ъ ͗ѡ͗сфа, въверже  в те-
мнцю въ мѣ́сто, ͗деже дръжать
црв͠ы ѹ͗жн́кы. тѹ̏ въ твердл. бѣ-
ꙗ͗ше г͠ь съ ͗ѡ͗сфомъ. ͗ поⷧї ⷶ ѧ млтⷭ҇ю. ͗
да є͗мѹ блгⷭ҇ть прⷣѣ стражемъ темн-
ца. ͗ вда́сть старѣ͗шна стра́жемъ
темнца. в рѹцѣ ͗ѡ͗сфовѣ. ͗ всѧ те-
мннкы. всѐ є͗л́ко же творѧхꙋ
тѹ̏. не бѣꙗ͗ше старѣ͗шна страже-
мъ темнца. бѣды (!) нто́же. всѐ
бо̀ бѣꙗ͗ше рѹкою ͗ѡ͗сфлею. ͗мже
бѣꙗ͗ше г͠ь с н́м. є͗л́ко же ство-
рѧше, г͠ь ѹ͗строꙗ͗ше въ рѹкѹ є͗го :

[59c]

Слово . о͗ ͗о͗сфѣ. ка́ко ͗ꙁведенъ быⷭ҇
͗с темнц.
Быⷭ҇ же по словесехъ с́хъ. съгрѣш старѣ-
͗шна медарⸯска. ͗ старѣ͗шна жта-
рⸯска. гнⷭ҇ѹ ͗хъ цр͠ю є͗гпетⸯскꙋ. раꙁгⸯнѣ-
вав сѧ ц͠рь на рабща своѧ. на ста-
рѣ͗шнѹ медарⸯска. ͗ на старѣ͗шнꙋ
жтарⸯскꙋ. ͗ въверже ͗хъ в темнцю.
въ страж темннаго. въ ѹ͗ꙁнц ͗-
деже бѣ ͗ѡ͗сфъ въведенъ. бѣꙗ͗ше же
та́мо же. ͗ скѹп ѧ старѣ͗шна те-
мнца къ ͗ѡ͗сфꙋ, прⷣѣстоꙗ͗ше ͗ма
бѣꙗ͗ше же дн͠ мно́гы въ темнц. ͗
вдѣста со́нъ ѡ͗ба. ко́ждоєю въ нощ в-
дѣнїє со́нноє. старѣ͗шны медарⸯска.
͗ старѣ͗шна жтарⸯска, ꙗ͗же бѣста
цр͠ѧ є͗гпетⸯска. ꙗ͗же бѣꙗ͗ста въ темн-
ц. вълѣꙁше ͗ѡ͗сфъ къ н́ма ꙁаѹ͗тра.
вдъ ͗хъ, ͗ бѣꙗ͗ста въꙁмѣтена. въ-
прошааше рабщю фараѡ͗ню, ꙗ͗же бѣ-
ста въ темнц с н́мъ ѿ гнⷭ҇а своє͗го гл͠ѧ.
то̀ ꙗ͗ко лц ва́ю ѹ͗ныл днⷭ҇е. ѡ͗н же
рѣста є͗мꙋ. со́нъ вдѣховѣ. ͗ раꙁꙋмѣ-
ваю͗ща є͗го нѣсть. рее же ͗мъ ͗ѡ͗сфъ
ѹ͗бо бг͠а дѣлѧ проповѣданє є͗го бꙋдеть.
повѣдета м ѹ͗бо. ͗ повѣда старѣ͗ш-
на медарⸯска со́нъ сво́ ͗ѡ͗сфꙋ. ͗ рее въ
снѣ моє͗мъ. бѣꙗ͗ше вноградъ прⷣѣ мною.

[59d] въ вноградѣ же тр дѣлвы. с́ же про-
ꙁѧбоваше ло́ѕє. прне́сшеє ꙁре́лы гре-
ꙁнъ внны. ͗ аша фараѡ͗нѧ въ рѹцѣ м
͗ вꙁѧхъ гре́ꙁнъ ͗жда  въ а́шꙋ. ͗ да́хъ
ѧ́шю в рѹцѣ фараѡ͗н. ͗ ре́е є͗мѹ ͗ѡ͗-
сфъ. сѐ раꙁꙋмѣю. тр дѣлвы, трє дн͠
сꙋть. є͗ще трє д͠н сꙋть. ͗ помѧнеть
фараѡ͗нъ са́нъ тво́. ͗ поставть тѧ̏
въ санъ старѣ͗шнѹ медарⸯска. ͗ вда-
с ѧ́шꙋ фараѡ͗нѹ в рꙋцѣ є͗го, по санѹ
пръвомѹ т. ꙗ͗коже бѣ̀ ѡ͗ вне слꙋжа
є͗мꙋ. но̀ помѧн мѧ собою. є͗гда блг͠о т
бꙋдеть. ͗ сътворш съ мною млⷭ҇ть
͗ помѧнеш фараѡ͗нѹ мене дѣлѧ. ͗ꙁве-
деш , ͗ꙁведеш мѧ ѿ твердл сеѧ.
ꙗ͗ко татбою ѹ͗крадоша мѧ ѿ ꙁемлѧ ж-
довⸯскыѧ. ͗ ꙁде нѣсмъ сътворлъ не-
соже. но̀ ѹ͗вергоша мѧ ѹ͗ хлѣвнѹ пото́-
ка сего. ͗ вдѣ старѣ͗шна жтарⸯськъ.
ꙗ͗ко прѧ́мо скаꙁа. ре́е ͗ѡ͗сфꙋ а͗ꙁъ вдѣ-
хъ со́нъ. ͗ мнѧ́х сѧ тр̏ плетенц хлѣ-
бъ, держа на главѣ своє. въ плетен-
ц въ вышне, ѿ всеѧ тва́р ꙗ͗же фа-
раѡ͗нъ ꙗ͗сть, дѣло покрꙋтарⸯско. ͗ пт́-
ца нбнⷭ҇ыѧ ꙗ͗дѧхꙋ. ѿ плетенца ꙗ͗же
на главѣ моє. ѿвѣщав же ͗ѡ͗сфъ
͗ рее є͗мѹ. сѐ ра́ꙁꙋмъ ͗ томꙋ. тр̏ пле-
тенца, тр̏ д͠нїє сꙋть. ͗ є͗ще тр̏ д͠нїє
сѹ́ть. въꙁметь фараѡ͗нъ главꙋ твою
ѿ тебе. ͗ повесть тѧ на древѣ. ͗ ͗-
ꙁъє͗дѧть пт́ца нбⷭ҇ныѧ ѿ пло́т тво-
єѧ. бы́сть же въ дн͠ь третї, бѧ-
ꙗ͗ше же ржⷭ҇тво (!) фараѡ͗не. ͗ творѧ-
ше п́ръ всѣмъ ѡ͗трокомъ сво͗мъ. ͗
помѧнѹ старѣшнⸯство старѣ͗-
шны медарⸯска. ͗ старѣ͗шнⸯство
старѣ͗шны жтарⸯска. по срѐд ѡ͗-
тро́къ сво͗хъ. ͗ постав старѣ͗ш-
нѹ медарⸯскѹ, въ старѣ͗шнство.
своє. ͗ вда ѧ́шю в рѹцѣ фараѡ͗нѹ

[60a] а͗ старѣ͗шнѹ жтарⸯскѹ пове́с. ꙗ͗ко-
же скаꙁа ͗ма ͗ѡ͗сфъ. не помѧнѹ же ста-
рѣ͗шна медарⸯска ͗ѡ͗сфа. но̀ ꙁабы є͗го.
быⷭ҇ же посемъ въ второє лѣто д͠нї. в-
дѣ фараѡ͗нъ со́нъ. мнѧ́ше сѧ стоѧ на рѣцѣ.
͗ се а͗кы ѿ рѣкы ͗схожахѹ се́дмь кра́въ.
до́бры въꙁоромъ ͗ ꙁбⸯра́нны тѣ́ломъ. ж-
вѧхѹ по брегѹ. ͗ дрѹгыѧ же кра́вы. по-
се́мъ се́дмъ ͗ꙁы͗доша ͗ꙁ рѣкы, ѕлы̀ ѡ͗-
браꙁомъ ͗ тѣлес лбевы. ͗ жвѧхѹ.
с кра́вам. по брегѹ рѣномѹ. ͗ꙁъєдоша
се́дмь ѕлы̏ѧ въꙁоромъ. ͗ лбѣвыѧ те-
лесы. седмь кра́въ до́брыхъ въꙁоромъ, ͗
ꙁбⸯра́нныхъ. ͗ с́ѧ неѡ͗блм бы́ша.
͗мже вндоша въ ресла ͗хъ. въстав же
фараѡ͗нъ. ͗ вдѣ со́нъ вторы. ͗ се́ сеⷣмъ
кла́съ ͗схожⷣааше ͗с ко́рене є͗дного. ͗ꙁбра́-
ннї  до́брї. дрꙋгыѧ же се́дмъ кла́съ. то́-
нц ͗ ͗степен вѣтромъ, ͗ꙁнцахѹ
по нхъ. ͗ пожро́ша се́дмь кла́съ. ͗ꙁбⸯра́-
нныхъ ͗ по́лныхъ. въстав же фараѡ͗нъ
͗ бѣꙗ͗ше со́нъ. ͗ бы́сть же ꙁаѹ͗тра въꙁме-
те сѧ дш͠а є͗мꙋ. пꙋств же съꙁва всѧ
скаꙁателѧ є͗гпетⸯскыѧ. ͗ всѧ премꙋ-
дрыѧ ͗хъ. ͗ ͗сповѣда ͗мъ фараѡ͗нъ со́-
нъ. ͗ не бѣꙗ͗ше кто скаꙁа фараѡ͗нѹ є͗го.
͗ рее старѣ͗шнамъ (!), медарⸯска къ фара-
ѡ͗нѹ гл͠ѧ. грѣ́хъ сво́ помѧнѹхъ гл͠ѧ.
днⷭ҇е фараѡ͗нꙋ (!), раꙁⸯгнѣва сѧ на своѧ рабы
͗ въверже ны въ темнцю. въ домъ а͗рх-
магорѣвѣ. ͗ мене старѣ͗шнѹ меда-
рⸯска. ͗ старѣшнѹ жтарⸯска. ͗ в-
деховѣ ко́жⷣо на́ю со́нъ. вдѣховѣ є͗дно-
 нощ. бѣꙗ͗ше же с на́ма ѹ͗ноша є͗врѣ-
͗скъ а͗рхмагровъ. ͗ сповѣдаховѣ є͗мꙋ
͗ скаꙁа на́ма. бы́сть же (!) скаꙁа нама, та́-
ко ͗ слꙋ сѧ. мнѣ бы́т въ своє͗мъ
старѣшнсⸯтвѣ. а͗ ѡ͗ного ѹ͗сѣкнꙋт
пѹств же фараѡ͗нъ ͗ въꙁва ͗ѡ͗сфа.
ѿ темнца. ͗ ѡ͗стргоша , ͗ ͗ꙁмѣ-

[60b] нша р́ꙁꙋ є͗мѹ. ͗ прведе (!) къ фараѡ͗-
нꙋ. рее же фараѡ͗нъ къ ͗ѡ͗сфꙋ. со́нъ
вдѣхъ, ͗же бы скаꙁалъ нѣ́сть є͗го.
а͗ꙁъ же слышахъ ѡ͗ тобѣ. гл͠юща слыша-
вше ѿ тебе сонъ проповѣдат. ѿвѣ-
щав же ͗ѡ͗сфъ ре́е фараѡ͗нѹ. беꙁ божїа
по́мощ не ѿвѣщає͗т сѧ спс͠еноє фара-
ѡ͗нѣ. рее же фараѡ͗нъ ͗ѡ͗сфꙋ гл͠ѧ. въ
снѣ моє͗мъ мнѧ́х сѧ стоѧ на бреꙁѣ рѣноⷨ҇.
а͗кы ѿ рѣкы ͗схожⷣааше се́дмь кра́въ. ͗-
ꙁбра́нныхъ тѣлесы. ͗ до́брыхъ ѡ͗браꙁоⷨ҇.
͗ жвѧхꙋ по брегꙋ. ͗ сѐ дрѹгаа се́дмь кра́-
въ. ͗схожⷣаахѹ въ слѣдъ ͗хъ ͗ꙁ рѣкы ѕлы̏
недобры ѡ͗браꙁомъ. ͗ лбевы телесы.
ꙗ͗цѣхъ же не бѣꙗ͗хъ в́дѣлъ та́цѣхъ
въ ꙁемл̀ є͗гпе́тⸯстѣ ꙁле́ш. ͗ꙁъꙗ͗-
дⸯше се́дмъ кра́въ, ѕлы́ѧ ͗ лбевыѧ. ͗
недо́брыѧ ѡ͗браꙁомъ. ͗ пе́рвыхъ ͗ до́брыⷯ
͗ ͗ꙁбⸯра́нныхъ. ͗ вндоша въ ѹ͗тробѹ
͗хъ. ͗ не ѡ͗блша сѧ. ꙗко вндоша въ
ѹ͗тробꙋ ͗хъ. ͗ ѡ͗блѧ ͗хъ ѕла, а͗кы
спе́рва. въставъ же па́кы легохъ. ͗ вдѣ-
хъ па́кы въ снѣ. а͗кы се́дмъ кла́съ ͗схожⷣаа-
ше ͗ꙁъ є͗дного ко́рене. по́лн ͗ до́бр.
дрꙋгаа же се́дмь кла́съ то́щ. вѣтромъ
͗степен. ͗ ͗ꙁнцаахѹ въ слѣдъ ͗хъ.
͗ пожроша се́дмь кла́съ, то́щ ͗ вѣтро-
мъ ͗степен. се́дмь кла́съ до́брыхъ ͗ по-
лныхъ. повѣдахъ ѹ͗бо̀ скаꙁателемъ
͗ не быⷭ҇ кто м повѣды. ре́е же ͗ѡ͗с-
фъ къ фараѡ͗нꙋ. со́нъ фараѡ͗не є͗дно
є͗сть. є͗лко б͠гъ творть тѧ, ѹкажю
т фараѡ͗не. се́дмь кра́въ до́брыхъ, се-
дмь лѣтъ є͗сть. ͗ се́дмь кла́съ є͗сть до-
брыхъ, се́дмь лѣтъ є͗сть. со́нъ фараѡ͗-
не є͗сть. а͗ се́дмь кра́въ лбевыхъ ꙗ͗же
͗ꙁдоша по схъ, се́дмь лѣтъ є͗сть. ͗
се́дмь кла́съ творѧщхъ (!) вѣтромъ ͗-
степенн, седмь лѣтъ є͗сть. бѹдеть
се́дмь лѣтъ гла́дъ. се́ же сло́во рекохъ

[60c] фараѡ͗не. сѐ седмь лѣ́тъ прїдеть бо̀.
гобно въ всю ꙁемлю̀ є͗гпетⸯскѹю.
пр͗деть же се́дмъ лѣтъ гла́дъ на ꙁемлю
посемъ. ͗ ꙁабѹ́дѹть сытост въ ꙁемл̀
͗хъ. ͗ погѹбть гладъ ꙁемлю̀. ͗ не бѹ́-
деть ꙁна́т гобнна ꙁемнаго, ѿ глада
бѹ́дѹщаго. посемъ вел́къ бо̀ бѹ́деть
ѕѣ́ло. ѡ͗ вторц же фараѡ͗нѧ сна́. єⷤ
два̏ краты вдѣлъ. ꙗ͗ко пра́воє сло́во є͗сть
сѐ ѿ б͠га. ͗ ѹ͗скорть б͠гъ ͗ сътворт сѐ
нынѣ ѹ͗бо̀, ѹ͗͗щ л͠ка мѹ́дра ͗ смы́слена.
͗ прстав къ все ꙁемл̀ є͗гпетⸯстѣ.
͗ да сътворть фараѡ͗нꙋ старѣ͗шны
въ ꙁемл̀. ͗ да́ пѧ́тѹю ѧ́сть ж́та ꙁе-
млѧ є͗гпетⸯска. се́дмь лѣтъ гобнныⷯ
͗ да съвокѹпѧть всю̀ пщею. седмь лѣ-
тъ ͗дѹ́щхъ до́брыхъ с́хъ. ͗ да сберѹ-
ть пшенцю в рѹцѣ фараѡ͗н. п́ща въ
градѣхъ да снабдть. ͗ бѹ́деть п́-
ща. снабдена ꙁемл наⷣ (!) сеⷣмъ лѣ́тъ гла́-
дныхъ. ꙗ͗же бѹ́дѹть въ ꙁемл̀ є͗гпе-
тⸯстѣ. ͗ да не погыбнеть ꙁемлѧ̀ въ гла-
дѣ. ѹ͗годша же с̀ словеса фараѡ͗нѹ,
прѣⷣ всем рабы є͗го. ͗ рее фараѡ͗нъ всѣ-
мъ рабомъ сво͗мъ. не ѡ͗брѧщемъ л͠ка
сцего, ͗же ͗ма́ть дх͠ъ б͠жї въ собѣ.
рее же фараѡ͗нъ ͗ѡ͗сфꙋ. са́мъ покаꙁа-
лъ т є͗сть бг͠ъ всѐ сѐ. нѣⷭ҇ л͠ка мѹдре-
нѣ ͗ смысленѣ тебе. ты̏ бꙋд въ до-
мѹ моємъ. ͗ ѹ͗стъ твохъ да послѹ-
шаю͗ть, вс лю́дїє мо. раꙁве  тебе
столомъ старѣ бѹ́дѹ а͗ꙁъ. рее же фа-
раѡ͗нъ ͗ѡ͗сфꙋ, сѐ поставлѧю͗ тѧ днⷭ҇е.
все́ ꙁемл̀ єгпетⸯстѣ. ͗ снемъ фара-
ѡ͗нъ персⸯтень съ рѹкы своєѧ. ͗ въꙁло-
ж ͗ѡ͗сфꙋ на рѹкѹ. ͗ ѡ͗блее  въ р́ꙁꙋ
ръвленѹ. ͗ въꙁлож ͗ гр́внѹ ꙁла́тꙋ
на вы́ю є͗го. ͗ всад  на ѡ͗рꙋжє вто́-
роє є͗го. ͗ проповѣда прѣд нмъ про-
повѣдатель. ͗ постав  на все́ ꙁемл̀

[60d] є͗гпетⸯстѣ. рее же фараѡ͗нъ ͗ѡ͗с-
фꙋ, а͗ꙁъ фараѡ͗нъ беꙁⸯ тебе не въꙁвⷣгне-
ть, нто́же (!) рѹкы своєѧ, все́ ꙁемл̀
є͗гпетⸯстѣ. ͗ проꙁва фараѡ͗нъ ͗ѡ͗с-
фа, псонтомъфанхъ. ͗ да є͗мѹ а͗несо́-
фꙋ. дще́рь потерф͗нꙋ. жерца гра́да
слн͠ьна, женѣ є͗мѹ. ͗ѡ͗сфъ же бѣѧ͗ше
трдесѧт лѣтъ. є͗гда̀ прїде прѣдъ
фараѡ͗на. цр͠ѧ є͗гпетⸯска: 
то ͗де же ͗ѡ͗сфъ с лца фараѡ͗нѧ. ͗
про͗де въ є͗гпетъ. ͗ сътвор ꙁемлю̀.
въ сеⷣмь лѣтъ гобнныⷯ жа́твꙋ. ͗ събра
всѧ п́ща, ꙁа сеⷣмь лѣть. в н́х же бѣ го-
бнъ, въ ꙁемл̀ є͗гпетⸯстѣ, ͗ поло-
ж п́ща въ градѣхъ се́лъ тѣхъ. гра́дъ
ѡ͗кртⷭ҇ныхъ полож ѧ. ͗ събра ͗ѡ͗сфъ
пшенцю мно́гꙋ, а͗кы пѣсокъ морⸯскы.
мно́гѹ ѕѣло. до́ндеже не можахꙋ ест.
бес сла бо̀ бѣꙗ͗ше. ͗ѡ͗сфꙋ же бѣ́ста
два̏ сн͠а. прѣдъ сеⷣм лѣтъ гла́дныхъ.
ꙗ͗же род є͗мѹ а͗сенефа, дъщ потерф-
͗на. жерца гра́да слн͠ьна. проꙁва же ͗-
ѡ͗сфъ ͗мѧ. первенець манас. ꙗ͗ко ꙁа-
бы́т мнѣ сътвор б͠гъ, всѣхъ болѣ-
ꙁнї мо͗хъ. ͗ всѣхъ ѿц͠а моєго. ͗мѧ
второмѹ проꙁва є͗фремъ. ꙗ͗ко въꙁра-
ст мѧ б͠гъ на́ ꙁемл̀, смренїа моє͗го.
мнѹ же седмь лѣтъ гобнныхъ. ꙗ͗же
бы́ша въ ꙁемл̀ є͗гпетⸯстѣ. ͗ наѧша
сеⷣмь лѣтъ гла́днаа прходт. ꙗ͗ко реⷱ҇
͗ѡ͗сфъ, быⷭ҇ гладъ по все́ ꙁемл̀ є͗гпе-
тⸯстѣ. ͗ не бѣꙗ͗ше хлѣбъ. ͗ въꙁолка (!)
всѧ ꙁемлѧ̀ є͗гпетⸯска. въꙁп же нарѡⷣ
къ фараѡ͗нꙋ хлѣбѣхъ. рее же фараѡ͗-
нъ. ͗дѣте къ ͗ѡ͗сфꙋ. є͗же ре́еть
вы̏ сътворте. ͗ се гладъ бѣꙗ͗ше на
лц всеѧ ꙁемлѧ̀. ѿверꙁе же ͗ѡ͗сфъ
всѧ ж́тнца. ͗ продаꙗ͗ше всѣмъ є͗г-
птѧномъ. ͗ всѧ страны пр͗доша.
въ є͗гпетъ. кѹповат къ ͗ѡ͗сфꙋ.

[61a] ѡ͗бдержаше бо̀ всю ꙁемлю̀:  Вда-
въ же і͗аковъ, ꙗ͗ко кѹ́пъ є͗сть въ є͗гптѣ.
рее же і͗аковъ сн͠омъ сво͗мъ. пото тꙋ-
жте. сѐ слы́шахъ ꙗ͗ко є͗сть пшенца
въ є͗гптѣ. ͗дѣте на́мъ кѹпте та́-
мо ма́ло п́ща, ͗ жв бѹ́демъ. ͗ да не
ѹ͗мремъ. ͗доша же бра́тѧ ͗ѡ͗сфова
де́сѧтъ. кѹпть пшенца въ є͗гпе-
тъ. веньꙗ͗мна же бра́та ͗ѡ͗сфлѧ.
не пѹст съ братю є͗го. вѣща бо̀ є͗мꙋ
є͗гда лꙋт сѧ смръть. прїдошаⷤ сн͠ове
і͗л͠в кѹпть съ прходѧщм. бѣꙗ͗-
ше бо̀ гладъ въ ханане͗стѣ ꙁемл̀. ͗ѡ͗-
сфъ же бѣꙗ͗ше кн͠ѕь все́ ꙁемл̀ є͗гпе-
тⸯстѣ. С́ продааше всѣмъ людеⷨ
насѣлнымъ. ͗ пршедⸯше же бра́тѧ
͗ѡ͗сфова. поклонша сѧ є͗мѹ н́ць
до́ ꙁемл̀. вдѣв же ͗ѡ͗сфъ бра́тїю
свою. ͗ поꙁна ͗хъ. ͗ ѿметааше сѧ ͗хъ
͗ г͠ла ͗мъ порѹко. ре́е же ͗мъ ѿкѹдꙋ
ходте. ѿ ꙁемлѧ̀ ханане͗скы. кꙋп-
ть пшенць̏. поꙁна же ͗ѡ͗сфъ братїю
свою. с́ же не поꙁнаша є͗го. помѧнꙋ
͗ѡ͗сфъ сны своѧ, ꙗ͗же вдѣ са́мъ. пре-
лгата̀ є͗сте. съглѧдат пѹт ꙁемлѧ̀
с́ѧ пр͗досте. с́ же рѣ́ша н́ г͠, ра-
б тво пр͗доша кѹпт п́ща. вс̀
є͗смь сн͠ове ѿ є͗дного ѿц͠а. м́рнц є͗-
смо, не сѹ́ть ра́тнї тво прелгата
рее же ͗мъ, н но пѹт съглѧдать
прїдосте ꙁемлѧ с́ѧ. с́ же рѣша
в͠і.те є͗смы бра́тїа, раб тво въ ꙁемл̀
ханане͗стѣ. ͗ се мн ѹ наⷭ҇ въ ѿц͠а
днⷭ҇е. а͗ дрꙋгаго нѣсть. рее же ͗мъ ͗ѡ͗с-
фъ. сѐ є͗сть є͗же рекохъ ва́мъ г͠лѧ. ꙗ͗ко
прелгата є͗сте. с́м сѧ ꙗ͗всте.
та́ко ꙁдра́вѧ фараѡ͗нѧ. не ͗ꙁлеѕѣ-
те ѿсꙋдѹ. а͗ще не прїдеть бра́тъ
ва́шь ме́нш семо. пѹстте ѿ се-
бе є͗д́ного. по͗мете бра́тъ вашь.

[61b] сѣ́мо. а͗ вы ждѣ́те. до́ндеже ꙗ͗вѣ бꙋ-
деть, рѣ́ь ва́ша. а͗ще ͗стовѹє͗те.
͗л н. а͗ще та́ко ꙁдⸯра́вѧ фараѡ͗нѧ.
ѹ͗то прелагата є͗сте. ͗ въверже ѧ
въ темнцю. дн͠ тр пребыша. рее
жⷷ ͗мъ въ трет дн͠ь. сѐ сътворте
да ж́в бѹдете. б͠га бо сѧ а͗ꙁъ бою. а͗ще
мрнц є͗сте. бра́тъ ва́шь є͗днъ да́
сѧ держть въ темнц. вы́ же шеⷣше
донесете кѹпленѹю пшенцю. а͗ бра́-
та меншаго прведете ко мнѣ. ͗ вѣрна
бѹ́деть рѣь ва́ша. а͗ще л н́ то̏ ѹ͗мре-
те. сътворша же та́ко. ͗ вѣща ко́-
ждо ͗хъ бра́тѹ своє͗мѹ. є͗ въ грѣсе бо̀
є͗смы бра́та своє͗го дѣлѧ. ꙗ͗ко преꙁрѣхо-
мъ . скръбнеє (!) дш͠а є͗го є͗гда молѧше сѧ
на́мъ, ͗ не послѹшахомъ є͗го. сего̀ рад
прде на ны всѐ скорбенє сѐ. ѿвѣща-
въ же рѹвмъ ͗ ре́е. не рекохъ л ва́мъ
гл͠ѧ. не прѡ͗бдте ѡ͗троща, ͗ не
послѹшасте мене. ͗ се кро́вь є͗го въꙁы-
скає͗т сѧ. с́ же не вѣдѧхꙋ, ꙗ͗ко ͗ѡ͗с-
фъ ͗ не раꙁѹмѣють (!). толка (!) бо̀ межꙋ
͗м не бѣꙗ͗ше (!).ѿвратв же сѧ ѿ н́хъ
͗ проплака ͗ѡ͗сфъ. пакы же прїде
къ н́мъ ͗ ре́е ͗мъ. ͗ поꙗ͗ семѡ͗на ѿ н́-
хъ. ͗ свеꙁа  прѣд нм. повелѣ же ͗-
ѡ͗сфъ насыпат съсѹды ͗хъ пшен-
ца. ͗ въꙁⸯвратт цѣнѹ комѹ́ждо
въ вретще своє. ͗ да́т ͗мъ бра́шно
на пѹ́ть. ͗ быⷭ҇ ͗мъ та́ко ͗ въꙁлож-
ша пшенцю на ѡ͗слы ͗хъ. ͗ ѿ͗доша
ѿтѹ́дꙋ. ѿрешв же с́хъ є͗д́нъ вре-
тще сво́. наптат ѡ͗слѧта своѧ.
͗же (!) ста́ша. ѹ͗ꙁрѣвъ же ѹ͗ꙁолъ сребра сво-
є͗го. ͗ бѣꙗ͗ше верхѹ ѹ͗стѧ вретщна-
го. ͗ рее бра́т своє. въꙁⸯвращено
м є͗сть сребро. ͗ се є͗сть въ вретщ
моє͗мъ. ͗ ѹжасе сѧ срⷣце ͗хъ. ͗ въꙁме-
тоша сѧ г͠люще, то̀ сѐ сътвор наⷨ҇ б͠гъ: 

[61c] прїдоша же къ і͗аковѹ ѿц͠ѹ своє͗мѹ.
въ ꙁемлю̀ ханане͗скѹю. ͗ повѣдаша
є͗мѹ всѐ слѹвшаа сѧ ͗мъ гл͠юще. гл͠а
мѹ́жь нас́лнкъ (!) гнⷭ҇ъ. к намъ порко (!)
͗ въверже ны въ темнцю. а͗кы сⸯглѧ-
даю͗ще ꙁемлю̀. гл͠ахомъ є͗мѹ м́рнц
є͗смы. не є͗смы прелагата. в͠і,те
бра́тїа є͗смы ѿ є͗дного ѿц͠а є͗смы. єд-
ного нѣсть. а͗ ме́ншї ѹ͗ ѿц͠а є͗сть.
днⷭ҇е въ ꙁемл̀ ханаѡ͗н. реⷱ҇ же на́мъ мѹ́-
жь гнⷭ҇ъ насе́лнкъ. посемъ ѹ͗веде ꙗ͗ко
м́рнц є͗сте бра́та є͗дного ѡ͗ста-
вте ѹ͗ мене. а͗ цѣны ва́ша пшенца
домѹ ва́шего въꙁемше ͗дѣте. пр-
ведете же бра́та ва́шего ме́ншаго ко
мнѣ. ͗ ѹвѣдѣте ꙗ͗ко нѣсть прела-
гата. но̀ мрнц є͗сте ͗ бра́та ва́-
шего да́мъ вы̏. ͗ кѹ́пъ творте въ
ꙁемл̀. быⷭ҇ же є͗гда ͗ссыпахѹ врет-
ща своѧ. ͗ бѣꙗ͗ше ко́жⷣо ѹ͗ꙁолъ сребре-
ны въ вретщ є͗го. ͗ вдѣша ѹ͗ꙁлы
сребра ͗хъ са́м.  ѿц͠ь ͗хъ. мене бесѧⷣ
сътвортⷭ҇е. ͗ѡ͗сфа нѣсть. сем-
ѡ͗на нѣсть. ͗ венїамна да по́мете
на́ мѧ быⷭ҇ сѐ всѐ. реⷱ҇ же рѹвмъ ѿц͠ꙋ
своє͗мꙋ гл͠ѧ. сн͠а моѧ ѡ͗ба ѹ͗б́. а͗ще
не прведѹ є͗го к тобѣ. да́͗ же мнѣ
в рѹцѣ, а͗ꙁ же прведѹ  к тобѣ. се̏ ́
же ре́е не ͗деть с͠нъ мо́ с ва́м. ꙗ͗ко
бра́тъ є͗мѹ ѹ͗мре, с́ же є͗д́нъ ѡ͗ста.
є͗гда̀ лѹт сѧ є͗мѹ болѣт на пꙋт
на́ н же а͗ще по́͗деть. ͗ проводть
ста́рость мою съ пеѧлью въ нав.
гла́дъ же съдолѣ на ꙁемлю̀. бы́стьⷤ
є͗гда сконѧша пшенцю на ꙁемлю̀.
ю͗же прнесоша ͗ꙁъ є͗гпта. рееⷤ
͗мъ ѿц͠ь ͗хъ. па́кы ͗дѣте кꙋп-
те же на́мъ п́ща малы. ͗ рееⷤ
є͗мѹ і͗ѹ͗да гл͠ѧ, послѹшествєⷨ҇
ѹ͗крѣп на́мъ мѹ́жь гнⷭ҇ъ нас́лнⷦ҇ (!)

[61d] гл͠ѧ нас́лнкъ (!) прⷣѣ лцемъ. а͗ще бра́-
тъ ва́шь ме́ншї не прїдеть с ва́м.
а͗ще ѹ͗бо̀ пѹстш бра́та на́шего с на-
м. то̀ не ͗демъ , мѹ́жь бо̀ ре́е намъ
гл͠ѧ. нѣⷭ҇ ва́мъ вдѣт лца моє͗го.
а͗ще бра́тъ ва́шь ме́нш не прїдеть
с ва́м. рее же ͗мъ і͗͠ль, то̀ ꙗ͗ко ѕло̏
сътворте (!) є͗мѹ, ͗ мнѣ. ꙗ͗ко є͗сть бра́-
тъ на́шь. С́ же рѣша въпрошаа въпро-
с наⷭ҇ мꙋжь. ͗ рода на́шего гл͠ѧ ͗ ѡ͗ немъ
а͗ще л ѿц͠ь ва́шь ж́въ є͗сть.  є͗сть
л вы̏ бра́тъ, ͗ повѣдахомъ є͗мѹ.
͗ по въпросѹ ͗хъ, дѣє͗ л вдѣхомъ, ꙗ͗ко
рееть ны прведете бра́тъ. ре́е же
і͗ѹ͗да къ ѿц͠ꙋ своє͗мѹ. пѹст ѡ͗тро-
ща съ мною. ͗ въставше да ͗демъ.
͗ да ж́в бѹ́демъ, а͗ не ѹ͗мремъ ͗ мы
͗ ты̏. ͗ все ͗мѣнїє на́ше. а͗ꙁ же ждѹ
є͗го, ѿ рѹкѹ моєю въꙁ́щѹ (!) є͗го. а͗ще
не прведѹ є͗го к тобѣ. ͗ поставлю прⷣѣ
тобою. ͗ грѣшенъ бѹ́дѹ к тобѣ всѧ
дн͠. а͗ще бо̀ быхомъ не вмедлл. въ-
ꙁвⸯратл сѧ быхомъ два̏жⷣы. реⷱ҇ же
͗мъ і͗л͠ь ѿц͠ь ͗хъ. а͗ще та́ко є͗сть ство-
р та́ко. въꙁмѣте ѿ пло́да ꙁемнаго
въ сосѹды своѧ, ͗ донесете мѹ́жѹ да́-
ръ. смолѹ ͗ ме́дъ, ͗ темїанъ. ͗ волѣ-
нцю (!). ͗ теревфъ. ͗ ѡ͗рѣхы. ͗ сребро
сѹгꙋбо, въꙁмѣте в рѹцѣ сво. сребро
є͗же въꙁвⸯрат сѧ въ врѣтщехъ ва́-
шхъ. ѡ͗братте съ собою. є͗гда ѡ͗бла-
ꙁнъ є͗сть. ͗ бра́та своє͗го по́мѣте. ͗
въставше ͗дѣте къ мѹ́жѹ. б͠гъ же
мо́ да́жⷣь блгⷣть прⷣѣ мѹжемъ. да
ѿпѹстть васъ є͗дны͗ ͗ веньѧм-
на. а͗ꙁⸯ же ꙗ͗ко беꙁѧда бы́хъ. въꙁемшеⷤ
мѹж да́ръ с́. ͗ сребро сѹгѹбо въ
рꙋцѣ с̀ (!) веньѧ͗мна. ͗ въставш
прїдоша въ є͗гпетъ. ͗ ста́ша прѣ-
дъ ͗ѡ͗сфомъ: 

[62a] В́дѣв же ͗ѡ͗сфъ. веньꙗ͗мна бра́та
своє͗го. є͗д́ноѧ мт͠ре. ͗ рее самї сво-
є͗мѹ, вед ѧ́дъ въ домъ. ͗ ꙁакол бра́-
въ ͗ ѹ͗готова. съ мною бо̀ ꙗ͗ст ѧд
се́ хлѣ́бы, полѹ́дн͠е. сътворⷤ самї
ꙗ͗коже рее ͗ѡ͗сфъ. ͗ въведе ͗ѡ͗сфъ
мѹ́жа в до́мъ сво́. вдѣвше же мꙋ-
ж, ꙗ͗ко въведоша а, вⸯ до́мъ ͗ѡ͗сфо-
въ. рѣша сребра дѣлѧ въꙁⸯвращеннаго.
въ вретщхъ на́шхъ. сперва водѧ-
т ны, ѡ͗благат на́съ. ͗ ѡ͗бложт
ны. да ны по́͗мꙋть в работѹ ͗ ѡ͗слы
на́ша. прстѹпвъ (!) же къ са́м ͗ѡ͗-
сфлю. рекоша є͗мѹ прⷣѣ враты две́рь-
ным гл͠юще. молм т сѧ г͠. пр͗до-
хомъ пръвоє кѹпть пшенца. быстьⷤ
є͗гда̀ прѣдохомъ на станъ. ѿрѣшхомъ.
вретща своѧ. сѐ же сребро є͗го коєждо
въ вретщ є͗го. сребро своє͗мѣрно пр-
несохомъ н͠нѣ в рѹкѹ своєю. сребро
дрꙋгоє прнесохомъ съ собою. кѹпт
п́ща. не вѣмы кто влож сребро въ
вретща на́ша. ре́е же ͗мъ са́мї,
млⷭ҇ть вамъ не бо́͗те (!). б͠гъ ва́шь ͗ б͠гъ
ѿц͠а ва́шего. да́сть ва́мъ богатⸯство
въ врѣтщахъ ва́шхъ. сребра же ва́-
шего бл͠говолѧщаго не мамъ (!). н ͗ꙁве-
де (!) к н́мъ семѡ͗на. ͗ прнесе ͗мъ во́-
дѹ, ѹ͗мыт ноѕѣ ͗мъ ͗ да́ сѣ́но ѡ͗-
сло́мъ ͗хъ. ѹ͗готовша же да́ръ, до́-
ндеже прїдеть. ͗ѡ͗сфъ пⷪлꙋ́дне. слы-
ша (!) бо̀, ꙗ͗ко та́мо є͗мѹ (!) ѡ͗бѣдоват.
прїде же ͗ѡ͗сфъ домовъ. ͗ прнесо-
ша є͗мѹ да́ры. ͗же ͗мѧхѹ в рѹкѹ
своє͗ю ͗ꙁ домѹ. ͗ поклонша сѧ є͗мꙋ
н́ц до ꙁемлѧ̀. въпрошаше ⷯ, ꙁдра́-
в л є͗сте, ͗ рее ꙁдра́въ л ва́шь ѿц͠ь
ста́рець, є͗го же рѣсте. ͗ є͗ще ж-
въ л є͗сть. С́ же рѣша ꙁдра́въ. ра́-
бъ тво́ ѿц͠ь на́шь. ͗ є͗ще жвъ є͗сть.

[62b] ͗ рее, блвⷭ҇нъ л͠къ то б͠гов. ͗ прклонъ-
ше сѧ поклоншѧⷭ҇ є͗мѹ. въꙁрѣв же
оома сво͗ма. вдѣ венїамна брата
своє͗го пр́снаго. ͗ рее, се́ л бра́тъ ва́-
шь мнї. є͗го же рѣсте ко мнѣ првест.
рее же, б͠гъ помлѹ тѧ̏ ѧ́до. въꙁме-
те же сѧ ͗ѡ͗сфъ. ͗ вьꙗ͗ше сѧ ѹ͗троба
є͗го бра́та дѣлѧ своє͗го. ͗ ͗скааше плака-
т сѧ. влѣꙁ же въ клѣть плака сѧ. ͗ ѹ͗-
мывъ лце плакав сѧ. ͗ ͗ꙁлѣꙁъ въꙁдⸯръ-
жааше сѧ. ͗ рее положте хлѣбы. ͗
положша є͗мѹ є͗дномѹ. ͗ с́мъ ѡ͗со́-
бь. ͗ є͗гптѧномъ. ͗же ꙗ͗дѧхѹ с н́мъ
ѡ͗со́бь. не бо̀ можахꙋ є͗гпт ꙗ͗ст хлѣ-
ба съ є͗вре. хꙋ́лно бо̀ є͗гптѧномъ. ве́сь
пастѹхъ ѡ͗вї. Седе же прѧ́мо є͗мѹ
пръвѣнець. по старѣ͗шнⸯствѹ своє͗-
мѹ. ͗ мѣнї по мѣншнⸯствѹ своємꙋ
южахѹ сѧ ѧ́дъ ко́ждо къ бра́тѹ своє͗-
мѹ. вꙁѧша же ѧ́сть ѿ него, вѧ́щьш
же быⷭ҇ ѧ́сть венїамнова, па́е всѣхъ
ѧстї. ͗ пѧть кра́тъ сѹгѹбь ѡ͗нѣхъ.
п́ша же ͗ ѹ͗пша сѧ съ н́мъ.  ͗ ꙁаповѣ-
да ͗ѡ͗сфъ гл͠ѧ самю своє͗мꙋ. наплъ-
нта (!) вретща мѹ́жь ж́та. є͗л́коⷤ
мо́гѹть въꙁⷣвгнѹт. ͗ вложте
ко́ждо сребро ве́рхꙋ ѹ͗стїа врѣтщꙋ.
ѧшѹ же мою сребренѹю въ вретще
ме́ншаго, ͗ цѣнѹ пшеннѹю. быⷭ҇ же
по словес ͗ѡ͗сфлю. ꙗкоⷤ гл͠а. ꙁаѹ͗тра
же свѣ́сте ѿпѹстша ѡ͗слѧта ͗хъ.
͗ꙁлеꙁъшмъ же ͗мъ ͗ꙁⸯ гра́да. не ѿ͗до-
ша далее. ͗ рее ͗ѡ͗сфъ къ самю сво-
є͗мѹ гл͠ѧ. въставъ ͗д въ слѣдъ мѹ-
жї ͗ постгн ѧ. ͗ ръц ͗мъ по то
ꙗ͗ко въꙁдасте ѕло̏ въ добро. въскѹю
ѹ͗крадосте ѧшю мою сребренѹю. та
є͗сть в не͗ же пьє͗ть гнⷭ҇ъ мо́. са́м бо
враженїємъ вражть. в не́ ꙁлѣ ско-
нѧє͗т сѧ, є͗же сътворсте. постгъ

[62c] же ͗хъ рее ͗мъ по словесемъ с́мъ. с́-
͗ же рѣша є͗мѹ. въскѹю гнⷭ҇ъ гл͠еть
словеса с̀. не бѹд рабомъ тво͗мъ.
сътворт по словес семѹ. да л сре-
бро є͗же ѡ͗брѣтохомъ въ вретщхъ
сво͗хъ. въꙁвⸯратхомъ к тобѣ ѿ ꙁемлѧ̀
ханаѡ͗нѧ. ка́ко ѹ͗бо̀ да ѹ͗крадемъ ѧ́-
шю, гнⷭ҇а своє͗го ѿ домѹ. сребро ͗л ꙁла́-
то. ѹ͗ негоже а͗ще ѡ͗брѧщет сѧ ѧ́-
ша ѿ рабъ тво͗хъ да ѹ͗мреть. а͗ мы
г͠на на́шего ра́б да бꙋдемъ. се́ же нн͠ѣ
рее ꙗ͗коже гл͠еть, та́ко да бѹ́деть.
ѹ͗ негоже да сѧ ѡ͗брѧщеть ѧ́ша. да
бѹ́деть мнѣ ра́бъ. а͗ вы бѹ́дете ст
͗ въстощавше сѧ, све́рже ко́жⷣо врет-
ще своє. ͗ꙁска же старѣшаго нае-
нъ. до́ндеже прїде до ме́ншаго. ͗ ѡ-
брѣте ѧ́шю въ вретщ венїамн.
͗ растерꙁаше рꙁы своѧ ͗ въꙁложша
ко́жⷣо вретще своє на ѡ͗слы своѧ, ѡ͗бра-
тша сѧ въ градъ. вн́де же і͗ѹ͗да бра́-
тъ (!) є͗го въ градъ къ ͗ѡ͗сфꙋ. ͗ рее (!) є͗мѹ
сѹ́щю тѹ̏. ͗ прпадоша прѣ́д нмъ
до ꙁемлѧ̀. рее же ͗мъ ͗ѡ͗сфъ, то̀
дѣтель с́ю сътворсте. не вѣсте
л ꙗ͗ко враженїємъ вражть л͠къ. ꙗкоⷤ
͗ а͗ꙁъ. рее же і͗ѹ͗да, то̀ г͠лемъ гнⷭ҇ѹ.
͗л то ѿвѣщає͗мъ. ͗л мъ ѡ͗пра-
вдм сѧ. б͠гъ бо̀ ѡ͗брѣте крвнѹ
ра́бъ тво͗хъ. ͗ сѐ є͗см раб гнⷭ҇а наше-
го. ͗ мы (!) ѿ негоже ѡ͗брѧщет сѧ ѧ́ша.
͗ рее же ͗ѡ͗сфъ, не бѹ́д м сътво-
рт словес сего. ѹ͗ него же а͗ще о͗брѧ-
щет сѧ ѧша. то̀ да бѹ́деть мо́ ра-
бъ. ͗ вы ͗дѣте съ ѡ͗пасомъ къ ѡ͗ц͠ꙋ
своє͗мѹ. прстѹпвъ же і͗ѹ͗да ре́е.
молю сѧ гнⷭ҇е, да рееть ра́бъ тво сло́-
во прѣдъ тобою. ͗ не раꙁгⸯнѣва͗ сѧ
на раба твоє͗го. ꙗ͗ко ты̏ є͗с по фара-
ѡ͗нѣ властелнъ. ты̏ въпроша рабъ

[62d] сво͗хъ гл͠ѧ. ͗має͗те л ѿц͠ь ͗ братїа.
͗ рѣхомъ гнⷣе, є͗сть ѿц͠ь на́шь старъ.
͗ ѡ͗трощь на старость ме́ншї є͗мꙋ.
бра́тъ же є͗мѹ ѹ͗мре сы ͗же є͗днъ ѿ
мт͠р своєѧ. ѿц͠ь же въꙁлюб . тыⷤ
рее рабомъ сво͗мъ. прведте  ко мнѣ.
да  снабжю. ͗ рѣхомъ гнⷭ҇ѹ. не въꙁмо-
жеть ѡ͗трощь ѡ͗ставть ѿц͠а.
а͗ще ѹ͗бо̀ ѡ͗ставть ѿц͠а, то ѹ͗мреть
ты же вѣща рабомъ сво͗мъ. а͗ще не пр-
͗деть бра́тъ ва́шь ме́ншї с ва́м. то̏
не прложте къ семѹ, вдѣт л-
ца моє͗го: Быⷭ҇ же є͗гда̀ прїдохомъ
къ рабѹ твоє͗мѹ ѿц͠ꙋ на́шемѹ. по-
вѣдахомъ є͗мѹ ре́ь господⸯню. рее же
ѿц͠ь на́шь к на́мъ. дѣте кѹпте
намъ п́ща ма́ло. мы же рѣкохомъ, не
можемъ ͗т, а͗ще бра́тъ на́шь мн́,
͗деть с на́м, то ͗демъ. не бо можемъ
лца вдѣт мѹ́жѹ. бра́тѹ менше-
мѹ не сѹ́щю с на́м. рее же ра́бъ тво́
ѿц͠ь на́шь к на́мъ. вы̏ вѣсте ꙗ͗ко два̏
род м жена. ͗ ѿ͗де є͗днъ ѿ мене.
͗ рекосте ꙗ͗ко ѕвѣрь люты ͗ꙁъє͗лъ
 є͗сть. ͗ не вдѣхъ є͗го до селѣ. а͗ще ѹ͗-
бо̀ по͗мете ѿ лца моє͗го сего. ͗ лѹ-
т сѧ болѣꙁнь мꙋѧ на пѹт. то̏ прово́-
дте старость мою с пеѧлью въ нав.
н͠нѣ ѹ͗бо̀ ͗демъ къ рабѹ твоє͗мѹ ѿц͠ꙋ
на́шемѹ, то̏ а͗ще ѡ͗троща не бꙋдеть
с нам. д͠ша бо̀ є͗го съвѹꙁть съ дш͠ею
є͗го. ͗ бѹ́деть ꙗ͗ко ѹ͗ꙁр̏ть са́мъ. не
сѹ́ща с на́м, ѹ͗мреть. ͗ съпроводѧть
раб тво. старость раба твоє͗го с пе-
ѧлью в на́в ѿц͠а на́шего. ⷶ҇ра́бъ бо̀ тво́
прѧ ѡ͗троща, ѿ о͗ц͠а гл͠ѧ. а͗ще не
прведѹ є͗го к тобѣ. ͗ не поставлю є͗го
прѣдъ тобою. грѣшенъ бѹ́дѹ къ о͗ц͠ꙋ
всѧ дн͠. н͠нѣ ѹ͗бо бѹдѹ т въ ѡ͗тро-
ѧт мѣсто, ра́бъ гнⷭ҇ѹ на́шемѹ.

[63a] а͗ ѡ͗трощь да ͗деть съ братє͗ю. ка́-
ко бо̀ до͗демъ къ ѿц͠ꙋ ѡ͗трощѹ не сꙋ-
щю с на́м. да не вжю ꙁла̏, є͗же ѡ͗брѧ́-
щеть ѿц͠а моє͗го. ͗ не можаше ͗ѡ͗с-
фъ. ͗ ѹ͗держат всѣ́хъ є͗мꙋ. но реⷱ҇ ͗спꙋ-
стте всѧ ѿ мене. ͗ да не стоꙗ͗ше н-
кто́же прѣдъ ͗ѡ͗сфомъ. є͗гда поꙁна-
ваше сѧ бра́т своє. ͗ въꙁп жерело-
мъ сⸯ пла́емъ. слышаша же вс є͗гптѧ-
не. ͗ слышано быⷭ҇ въ домѹ фараѡ͗н. реⷱ҇
же ͗ѡ͗сфъ къ бра́т своє. а͗ꙁъ є͗см
͗ѡ͗сфъ. ͗ є͗ще л ѿц͠ь мо́ жвъ. ͗ не
можахꙋ братїа є͗го, ѿвѣщат слове-
с є͗мѹ. рее же ͗ѡ͗сфъ бра́тї своє,
прстѹпте ко мнѣ, ͗ прстѹпша
къ немѹ. рее же ͗ѡ͗сфъ. а͗ꙁъ є͗см
бра́тъ ва́шь є͗гоже вы ѿда́сте въ є͗г-
петъ. н͠нѣ ѹ͗бо̀ не пецте сѧ н порѹ-
кы вы бѹд. ͗мже мѧ ѿда́сте сѣмо.
на ж́ꙁнь бо̀ пѹст б͠гъ прѣдъ вам
се бо̀ второє лѣ́то гладъ на ꙁемл̀ є͗гпе-
тⸯстѣ. ͗ є͗ще дрѹгаа пѧ́ть лѣтъ. въ
н́х же не бѹ́деть ѡ͗ратва ͗ жа́твы
пѹст мѧ б͠гъ бо̀ прⷣѣ вам. ͗ прекръ-
мт ва́мъ ѡ͗ставленїє вел́ко. нынѣ
ѹ͗бо̀, не вы̏ є͗сте мѧ пѹстл сѣмо, но̀
б͠гъ. сътвор мѧ ѿц͠а фараѡ͗нѹ. ͗ вла-
стелна всѣмѹ домѹ є͗го ͗ кн͠ѕѧ все́
ꙁемл̀ є͗гпетⸯстѣ. потщавше сѧ ѹ͗-
бо̀ ͗дѣте къ ѿц͠ꙋ своє͗мѹ. ͗ рцѣ́те
є͗мѹ. та́ко г͠леть с͠нъ тво ͗ѡ͗сфъ.
сътвор мѧ бг͠ъ властелна все́ ꙁе-
мл є͗гпетⸯстѣ. прїд ѹ͗бо̀ ско́ро
ко мнѣ, не ѹ͗медл, вселш сѧ въ ꙁе-
мл̀ въ а͗рав. ͗ бѹ́деш бл́ꙁъ мене
ты̏ ͗ сн͠ове тво, ͗ сн͠ове сн͠овъ твоⷯ
͗ ѡ͗вца твоѧ ͗ волове тво. ͗ все є͗л́-
коже т є͗сть. ͗ прекръмлю тѧ. тѹ̏
є͗ще бо̀ пѧ́ть лѣтъ гладъ. є͗гда не по-
гбнеш ты̏, ͗ с͠нове тво ͗ все ͗мѣ-

[63b] нїє твоє. ͗ сѐ ꙭ ва́ш в́дта: 
 ꙭ венїамн бра́та моє͗го. ꙗ͗ко ѹ͗ста
моѧ гл͠ють къ ва́мъ. повѣдте ѹ͗бѡ̀
ѿц͠ꙋ моє͗мѹ всю̀ сла́вѹ мою ꙗже въ є͗г-
пте, є͗л́ко в́дѣсте. ͗ потщавше
сѧ прведете ѿц͠а моє͗го сѣмо. ͗ прпаⷣ
на выю веньꙗ͗мню бра́та своє͗го пла-
ка сѧ ѡ͗ немъ. ͗ венїамнъ плака сѧ ѡ͗ неⷨ҇.
ѡ͗бнѧвъ вы́ю є͗го. ͗ цѣлова всю̀ братїю
свою. ͗ плака сѧ ѡ͗ н́хъ. ͗ посемъ гл͠аша
братѧ є͗го к немѹ. ͗ прнесе сѧ реь въ
домъ фараѡ͗нь, гл͠ющю прдоша бра́-
тѧ ͗ѡ͗сфова. въꙁрадова же сѧ фара-
ѡ͗нъ ͗ мѹж є͗го. рее же фараѡ͗нъ къ ͗-
ѡ͗сфꙋ. ръц своє братї, сѐ сътво-
рте наполнте съсѹды є͗го (!). ͗ ͗дѣте
въ ꙁемлю̀ ханаѡ͗ню. поє͗мше же ѿца ͗
͗мѣнє своє, прїдѣте ко мнѣ. ͗ да́-
мъ тобѣ (!) ѿ всего добра є͗гпетⸯска ͗
да́сть бл͠готѹ ꙁемнѹю. тыⷤ ꙁаповѣ-
жь сѐ да въꙁмогѹть ко́ла ѿ ꙁемлѧ̀ є͗г-
петсⸯкыѧ. дѣтемъ ͗хъ ͗ женамъ. ͗
поє͗мше ѿц͠а своє͗го, да пр͗дѹть. ͗
не пощадте ꙭма съсѹдъ сво͗хъ.
всѐ бо̀ добро є͗гпетсⸯкоє. ва́мъ бѹ́де-
ть. сътворша же сн͠ове і͗л͠в та́ко.
да́сть же ͗мъ ͗ѡ͗сфъ ко́ла. по пове-
лѣню фараѡ͗на цр͠ѧ. ͗ да́сть ͗мъ бра́-
шно на пѹть. ͗ всѣмъ да́сть сѹгѹ-
бы рꙁы. венїамнѹ же да́сть тр̏
ста ꙁла́тнкъ. ͗ пѧтеры ͗ꙁменныѧ
р́ꙁы. ѿц͠ꙋ своє͗мѹ пѹст та́коже.
десѧть ѡ͗селъ мѹ́ще. ѿ всего добра
є͗гпетⸯскаго. ͗ десѧть ме́скъ по́лны
хлѣба на пѹ́ть ѿц͠ꙋ. ѿпѹст же
бра́тю свою ͗ ѿ͗доша. рее же ͗мъ
не котора͗те сѧ на пѹт. ͗ꙁъ є͗гпта
͗ꙁдоша. ͗ пр͗доша въ ꙁемлю̀ ха-
наѡ͗ню, къ і͗аковꙋ ѿц͠ѹ своє͗мѹ. ͗
повѣдаша є͗мꙋ гл͠юще. ꙗ͗ко с͠нъ тво́

[63c] ͗ѡ͗сфъ жвъ. ͗ с́ старе є͗сть все́-
͗ ꙁемл̀ є͗гпетⸯстѣ. ͗ въсюд сѧ
і͗аковъ. не бо̀ вѣрова ͗мъ. гл͠аша же
є͗мѹ всѧ словеса с̀, ꙗ͗же гл͠а ͗ѡ͗сфъ.
є͗͗л́коже рее ͗мъ. ѹ͗ꙁрѣ̏в же ко́ла ꙗ͗же
пꙋст ͗ѡ͗сфъ ꙗ͗ко въꙁⷣвгнѹт .
͗ ѡ͗ж дх͠ъ і͗аковль ѿц͠а ͗хъ. рее же і͗ако-
въ ꙗ͗ко велко м є͗сть. ͗ а͗ще є͗сть сн͠ъ
мо́ ж́въ. ше́дъ да вжю . даже не
ѹ͗мрѹ. въставъ же і͗л͠ь са́мъ ͗ всѧ є͗го.
прїде къ кладѧѕю ротномѹ. ͗ пожр
требѹ бг͠ѹ ѿц͠а своє͗го ͗саака: 
Рее же бг͠ъ къ і͗л͠ю въ снѣ но́щю гл͠ѧ.
і͗а͗ковъ. се́ же ре́е то т є͗сть. г͠ь
гл͠ѧ, а͗ꙁъ є͗см бг͠ъ ѿц͠ь тво͗хъ. не бо̀-
͗ сѧ прт въ є͗гпетъ, въ ꙗ͗ꙁыкъ ве-
лкъ бо̀ сътворю тѧ та́мо. ͗ а͗ꙁъ пр-
͗дѹ въ є͗гпетъ с тобою. а͗ꙁ же въꙁве-
дѹ тѧ до конца. ͗ѡ͗сфъ же въꙁло-
ж (!) рѹцѣ сво на ꙭ тво. въста-
в же і͗аковъ ѿ кладѧѕѧ ротнаго. ͗
вꙁѧша сн͠ове і͗а͗ковл і͗л͠ѧ ѿц͠а своєⷢ҇.
͗ рѹ́хо ͗ жены ͗хъ на ко́ла, ꙗ͗же пꙋст
͗ѡ͗сфъ въꙁвⷣгнѹт ѧ. въꙁемше
͗мѣнїє своє ͗ все пртѧжанє. ꙗ͗же
пртѧжа въ ꙁемл̀ ханаѡ͗н. пр͗-
де же і͗аковъ въ є͗гпетъ. ͗ племѧ
є͗го с н́мъ. ͗ сн͠ове є͗го ͗ сн͠ове сн͠овъ
є͗го с н́мъ  дщер є͗го. ͗ все племѧ
є͗гѡ въ є͗гпетъ: 
С́ же ͗мена сн͠овъ іл͠въ, пршⷣешⷯ
въ є͗гпетъ, съ і͗а͗ковомъ ѿц͠емъ сво-
͗мъ, і͗а͗кѡвъ ͗ сн͠ове є͗го. пръвенецъ
і͗аковль рѹвмъ, сн͠ове же рѹвн (!).
є͗но́хъ. фаллѹсъ. а͗сронъ. а͗хармъ. сн͠о-
ве же семѡ͗н. є͗мѹ͗лъ. ͗ а͗мнъ. ͗
дотъ. ͗ а͗хнь. ͗ сааръ. ͗ саѹ͗лъ. сн͠ъ
ханаантенынѧ. сн͠ове же левгі͗н
герсонъ. каавъ марарї. сн͠ове і͗ѹ͗д-
ны. ͗раѹ͗нанъ (!). сломъ фаресъ. ꙁара.

[63d] ѹ͗мре же раѹ͗нанъ (!). въ ꙁемл̀ ханаѡ͗н.
бы́ша же сн͠ове фаресъ с. є͗рсомъ. ͗ є͗мꙋ-
͗лъ. сн͠ове же сахаров. толъ фѹлъ.
͗ ꙁаѹ͗въ. ꙁамраклъ. сн͠ове же ꙁаѹ͗лон.
середъ а͗лло́. ͗ є͗ло͗нъ. С сн͠ове л́н.
ꙗ͗же род і͗аковꙋ въ межⷣюрѣ сꙋрⸯь-
стѣ, є͗д́нѹ (!) дще́рь є͗го. ͗ всѣхъ же дш͠ь
сн͠овъ ͗ дще́рї. л͠.  тр. Сн͠ове же га́-
дов. сафонъ. а͗некъ. саѹ͗нфъ. сова 
а͗а͗дсъ. а͗роа͗͗дсъ. а͗роа͗ндсъ. а͗ро͗л-
съ. С же сн͠ове а͗сров. ре́мна. ͗ є͗ѹ͗-
лъ варїа. ͗ сарра. ͗ (!) сестра ͗хъ. сн͠овеⷤ
варн. хорвосъ. мелхлъ. сн͠ове ꙁелф-
͗н. ю͗же да лованъ. л́. дъщер сво-
е. ͗ род сѧ і͗акѡвꙋ. ѕ͠і, дш͠ь. сн͠овеⷤ
рахлн, жены і͗аковлѧ. ͗ѡ͗сфъ
т венїамнъ. бы́ша же сн͠ове ͗ѡ͗с-
фл въ ꙁемл̀ є͗гпетⸯстѣ, ꙗ͗же ро-
д є͗мѹ ѡ͗сенеть дщер петерфє͗ва.
жерца гра́да слн͠ьна. манасї т. є͗фре-
мъ. бы́ша же сн͠ове манасн. ꙗ͗же
род є͗мѹ же́нма сѹренын. марх-
рь. мархр же род галлаа͗да. Сн͠ове
же є͗фремл. бра́та манасїна. сѹ-
таламъ. таламъ. Сн͠ове же сѹто-
ламл. є͗лемъ. Сн͠ове же верн є͗м-
н (!) валахаворъ (!). є͗свлъ. быша же
сн͠ове валахоров (!), гра ноє͗манъ. ͗ ва-
грсъ. ͗ росъ. ͗ мамъфеѡ͗съ. ͗ ѡ͗ф-
мемъ. гра же род а͗рада. С сн͠ове
рахл, ꙗ͗же род і͗аковꙋ. всѣхъ же
дш͠ь •і• сн͠ове же дан. насомъ. сн͠о-
ве же неѳталмл. ͗а͗слъ, гꙋн.
͗саръ. ͗ сѹлмъ. С сн͠ове валн.
ю͗же да лованъ. рахлл (!) дъщер сво-
є. ͗ род сѧ і͗аковѹ. всѣхъ же дш͠ь
ꙁ͠. Всѣхъ же дш͠ь ꙗ͗же прїдоша съ і͗ако-
вомъ въ є͗гпетъ. ꙗ͗же ͗ꙁыдоша
ѿ тѣла є͗го раꙁвѣ женъ, сн͠овь і͗ако-
вль. всѣхъ же дш͠ь •ѯ͠•  •ѕ͠• Сн͠ове

[64a] ͗ѡ͗сфл, бы́ша є͗мѹ въ ꙁемл̀ є͗г-
петⸯстѣ. дш͠ь •ѳ͠• всѣх же дш͠ь до-
мѹ і͗аковлѧ, ꙗ͗же прїдоша съ і͗аковоⷨ
въ є͗гпетъ. о͠• тⸯ ͗ •е͠• ͗ѹ͗дѹ же пꙋ-
стша прⷣѣ собою. къ ͗ѡ͗сфꙋ, срѣ-
ст ѹ͗ ро͗ска гра́да. въ ꙁемл̀ ремес-
нѣ. въпрѧгъ же ͗ѡ͗сфъ ѡ͗рꙋжє своє.
͗ꙁыде протвѹ і͗͠лю ѿц͠ꙋ своє͗мѹ.
къ ͗роскѹ гра́дꙋ. покаꙁав же сѧ є͗мꙋ
прпаде на выю є͗го. ͗ плае́ сѧ пла́еⷨ҇
мно́гымъ. рее же і͗л͠ь къ ͗ѡ͗сфѹ,
да ѹ͗мрꙋ посемъ. є͗лмаже в́дѣхъ л-
це твоє. є͗ще бо̀ ты ж́въ є͗с. реⷱ҇ же
͗ѡ͗сфъ къ братї своє. шедъ да по-
вѣдѣ фараѡ͗нѹ. ͗ рекѹ є͗мѹ, братїа
моѧ ͗ домъ ѿц͠а моє͗го. ͗же бѣ́ша въ
ꙁемл̀ ханаѡ͗н. прїдоша ко мнѣ. с̀
же сѹ́ть мѹж пастѹс. скотоп́-
щнц. скотъ же ͗хъ ͗ волы. ͗ всⷯѣ
првел сѹ́ть. а͗ще л же вы̏ въꙁове-
ть фараѡ͗нъ. т рееть ва́мъ то дѣ-
ло ва́ше є͗сть. рцѣте, скотоп́щн-
ц є͗смо. ͗ꙁ дѣтⸯска раб тво до сѣ-
ле. ͗ мы ͗ ѿц͠ на́ш, да вселте сѧ
въ ꙁемлю̀ въ а꙼равю. хѹ́лъ бо̀ є͗гптѧ-
номъ є͗сть, ве́сь па́стѹⷯ ѡ͗вї: 

о ꙗковѣ⸱ како прдѣ къ фара́-
ѡ͗нѹ⸱ въ єгѵ͗пѣтъ⸱

[64b] Пршⷣе же ͗ѡ͗сфъ. повѣда фараѡ͗нѹ. ͗
рее є͗мѹ. ѿц͠ь ͗ браті͗а моѧ. ͗ ско́тъ ͗ во-
лове ͗ все ͗хъ. прїдоша ѿ ꙁемлѧ̀ ханаѡ͗нѧ.
͗ сѐ сꙋть въ ꙁемл̀ гесемл̀. ѿ братїа же
своє͗ѧ поꙗ͗тъ пѧ́ть мꙋжь. ͗ постав ѧ
прⷣѣ фараѡ͗номъ братї ͗ѡ͗сфовѣ
то̀ дѣ́ло ва́ше. с́ же рѣ́ша фараѡ͗-
нѹ. пастѹс ѡ͗вї раб тво. ͗ мы
͗ ѿц͠ на́ш ͗ꙁ детⸯска ͗ до селѣ. рѣко-
ша же фараѡ͗нꙋ. ѡ͗бтат въ ꙁемлю̀
пр͗дохомъ. нⷭ҇ѣ бо̀ па́ствы ско́тъ
ра́бъ тво͗хъ. съдолѣ бо̀ гладъ на ꙁе-
мл̀ ханаѡ͗н. н͠нѣ ѹ͗бо да вселѧт сѧ
ра́б тво въ ꙁемлю̀ гесемлю̀. реⷱ҇ же
фараѡ͗нъ ͗ѡ͗сфꙋ да вселѧт сѧ въ ꙁе-
млю гесемлю̀. а͗ще л вѣ́с ꙗ͗ко сꙋть
в н́хъ. мѹ́ж с́лнї то̀ поставлѧ ѧ
старѣ͗шны ско́томъ мо͗мъ. пр-
͗доша же къ ͗ѡ͗сфꙋ въ є͗гпетъ. і͗ако-
въ ͗ с͠нове є͗го. ͗ слыша фараѡ͗нъ цр͠ь
є͗гпетескъ. ͗ ре́е фараѡ͗нъ къ ͗ѡ͗с-
фꙋ гл͠ѧ. ѿц͠ь тво ͗ братѧ твоѧ.
͗ (!) пр͗доша к тобѣ. с̀ ꙁемлѧ є͗гпетска
прⷣѣ тобою є͗сть. на добрѣ ꙁемл̀ все-
л ѿц͠а своє͗го ͗ бра́тю твою. въведѣ (!)
же ͗ѡ͗сфъ і͗аковъ ѿц͠а своє͗го. ͗ поста-
в  прⷣѣ фараѡ͗номъ. ͗ блвⷭ҇ і͗аковъ.
фараѡ͗на. рее же фараѡ͗нъ і͗аковꙋ. ко-
лко лѣтъ ͗ дн͠ ж́тѧ твоє͗го. реⷱ҇
же і͗аковъ фараѡ͗нѹ. дн͠ лѣтъ ж́-
тїа моє͗го ꙗ͗же ѡ͗бтахъ. р͠• ͗ •л͠•
͗ •е͠• лѣтъ. мал ͗ ꙁл бы́ша д͠нїє ж-
тїа. ͗ не постгоша бо дн͠ жтїа
ѿц͠ь мо͗хъ. ꙗ͗же дн͠ о͗бташа. ͗
блⷭ҇в і͗аковъ фараѡ͗на. ͗ ͗ꙁлѣꙁе ѿ не-
го. ͗ всел ͗ѡ͗сфъ ѡ͗ц͠а ͗ бра́тю свою.
͗ да ͗мъ ѡ͗бдержанїє въ ꙁемл̀ є͗гпеть-
стѣ, на до́брѣ ꙁемл̀. въ ꙁемл̀ ремес-
ннѣ. ꙗ͗коже повелѣ фараѡ͗нъ. ͗ дѣлѧ-
ше ͗ѡ͗сфъ пшенцю. ѿц͠ꙋ своє͗мꙋ, ͗

[64c] братї. ͗ всемѹ домѹ ѿц͠а своє͗го на
главы. пшенца же не бѣѧ͗ше въ все́
ꙁемл̀. съдолѣваше бо глⷣа. ѕѣло ско-
навааше бо сѧ ꙁемлѧ є͗гпетⸯска. ͗ ꙁе-
млѧ ханаѡ͗нѧ ѿ глада. събра же ͗ѡ͗сфъ
все ꙁла́то. є͗же сѧ ѡ͗брѣтъ въ ꙁемл̀
є͗гпетⸯстѣ. ͗ въ ꙁемл̀ ханаѡ͗н. пше-
ннѹю цѣнѹ цѣнѧ. ю͗же кѹпѧхѹ.
 делѧше ͗мъ пшен́цю. ͗ внесе ͗ѡ͗сфъ
все сребро ͗ ꙁлато въ домъ фараѡ͗нь. ͗
сконѧ сѧ все сребро ͗ ꙁлато ѿ ꙁемлѧ є͗г-
петⸯскыѧ. ͗ ѿ ꙁемлѧ ханаѡ͗нѧ. ͗ пр-
͗доша вс̀ є͗гптѧне къ ͗ѡ͗сфѹ гл͠ще.
дажⷣь ны хлѣбы, въскѹю мы ѹ͗мра-
є͗мъ прⷣѣ тобою. сконѧ бо сѧ сребро ͗ ꙁла́-
то наше. рее же ͗мъ ͗ѡ͗сфъ, пржене́-
те ско́ты ва́ша. да вамъ дамъ хлѣбъ
на ско́техъ ва́шхъ. а͗ще сѧ сконѧло сре-
бро. пргнаша же ско́тъ къ ͗ѡ͗сфѹ.
͗ да ͗мъ ͗ѡ͗сфъ хлѣбы. на конхъ ͗ на
ѡ͗вахъ (!). ͗ на говѧдѣхъ ͗ на ѡ͗слѣхъ. ͗
прекорм лѣто то хлѣбы. ͗ всего скота
мѣсто:  ͗ꙁыде же лѣто то пр-
шедъ же въ второє лѣто. ре́кше є͗мѹ
є͗гда погы́бнемъ ѿ гнⷣа на́шего. ѹ͗же бо̀
сконѧ сѧ сребро. ͗мѣнїа ͗ скоты к то-
бѣ гнⷭ҇е. ͗ не ѡ͗стало на́мъ прⷣѣ тобою
господне на́шь. но̀ то́кмо своє тѣло
т наша ꙁемлѧ. да ѹ͗мремъ предъ
тобою ͗ ꙁемлѧ̀ ѡ͗пꙋстеє͗ть. кѹп
ны ͗ ꙁемлю̀ на́шю хлѣбы. ͗ да бѹ́демъ
мы ͗ ꙁемлѧ̀ на́ша работна фараѡ͗нꙋ.
да͗ же ꙁемлѧ̀ ѡ͗пѹстеє͗ть. ͗скѹ-
п ͗ѡ͗сфъ всю ꙁемлю̀ є͗гпетⸯскꙋю
фараѡ͗нѹ. ѿда́ша бо̀ є͗гптѧне ꙁемлю̀
свою фараѡ͗нꙋ. съдолѣ бо̀ ͗мъ гладъ.
͗ быⷭ҇ ꙁемлѧ̀ фараѡ͗нѧ ͗ люд поработ
є͗мѹ. всем ͗скꙋ (!) ѿ кра́а. предѣлъ є͗г-
петескъ. до́браа (!)ꙁемлѧ̀ раꙁвѣ жьрее-
скы. тоѧ бо̀ не покѹп ͗ѡ͗сфъ. да́нь

[64d] бо̀ да́сть жерцемъ фараѡ͗нъ. ͗ ꙗ͗дѧхꙋ
да́нь ю͗же ͗мъ да фараѡ͗нъ. сего дѣлѧ не
ѿда́ша ꙁемлѧ своєѧ. рее же ͗мъ фара-
ѡ͗нъ ͗ ͗ѡ͗сфъ всѣмъ є͗гптѧномъ
сѐ кѹпхъ ꙁемлю̀ вашю фараѡ͗нѹ. днⷭ҇е
въꙁмете собѣ хлѣбы ͗ сѣ́те на нхъ.
а͗ще бѹ́дѹть ж́та по нвамъ. да́сте
пѧ́тѹю а́сть фараѡ͗нѹ. а͗ етыр ѧ́-
ст бѹдѹть ва́мъ. сѣ́мен͗ вамъ
͗ ꙗ͗дь тѹ ва́мъ всѣмъ домомъ вашⷨ҇.
͗ рекоша ѡ͗жв ны ѡ͗брѣтохомъ бл͠го-
дать прⷣѣ тобою гнⷭ҇омъ нашмъ. да
бѹ́демъ ра́б фараѡ͗нꙋ. ͗ ѹ͗став ͗мъ
ꙁаповѣдь ͗ѡ͗сфъ, до дн͠ешнѧго дн͠е.
на ꙁемл̀ є͗гпетⸯстѣ. пѧ́тѹю ѧ́сть
фараѡ͗нѹ. кро́мѣ ꙁемлѧ жреескы. та̏
то́ю небо́лш (!) фараѡ͗нѧ. всел же сѧ
і͗л͠ь въ ꙁемл̀ є͗гпетⸯстѣ. на́ ꙁемл̀
гесемл̀. ͗ прꙗ͗ша ю ͗ расплодша сѧ
ѕѣло. жве же і͗аковъ въ ꙁемл̀ є͗гпе-
тⸯстѣ. ꙁ͠і• лѣтъ. быша же д͠нїє і͗ако-
вл, лѣтъ жтїа є͗го. р͠• ͗ •м͠• ͗ •ꙁ͠•
лѣтъ. прспе же д͠нїє і͗л͠ѧ ѹ͗мрет: 
 прꙁва с͠на своє͗го ͗ѡ͗сфа. ͗ рее є͗мѹ
а͗ще є͗см ѡ͗брѣлъ блгⷣть прѣдъ тобою
подлож м рѹкѹ свою подъ стегно
моє. ͗ да сътворш съ мною млⷭ҇ть ͗ ͗-
стннꙋ (!). да не погребеш мене въ є͗г-
пте. но̀ положш мѧ съ ѿц͠ мо͗м.
͗ꙁнесеш мѧ ͗ꙁъ є͗гпта. ͗ погребеш
мѧ въ гробѣхъ с н́м. се́ же сътворю
по словес твоє͗мѹ. рее же клен м сѧ.
клѧ́ же сѧ. ͗ поклон сѧ і͗͠ль ресъ конецъ
жеꙁла. бысть же по словес се́мъ. повѣ-
даше (!) же ͗ѡ͗сфꙋ. ꙗ͗ко ѿц͠ь т тѹж-
веть. ͗ поє͗мъ сн͠а своє͗го. манасю, ͗
є͗ѳрема. прїде же къ ͗а͗ковѹ. повѣ-
даша же і͗аковѹ гл͠юще. се сн͠ъ тво́
͗ѡ͗сфъ ͗деть къ тобѣ. ͗ ѹ͗крѣпв сѧ
і͗͠ль сѣ́де на ѡ͗дре. рее же і͗аковъ, ͗-

[65a] ѡ͗сфѹ . б͠гъ мо ꙗ͗в сѧ мнѣ. въ
лѹꙁѣ въ ꙁемл̀ ханане͗стѣ. блвⷭ҇ же
мѧ ͗ реⷱ҇ м. се въꙁвра́щѹ тѧ ͗ ѹ͗множю
тѧ. ͗ сътворю тѧ въ сборъ ѧꙁы́коⷨ.
͗ да́м т ꙁемлю сїю ͗ племен твоє͗-
мѹ, по тобѣ въ прѧ͗тїе вѣноє
нн͠ѣ ѹ͗бо ѡ͗ба сн͠ы твоѧ ꙗ͗же бы́ста́,
тобѣ въ є͗гѷптѣ прѣжеⷣ пршесⸯ-
твїа мое͗го въ є͗гыпетъ к тобѣ.
моѧ́ є́ста. манасї ͗ е͗фреⷨ. а͗кы рѹвⷨ
͗ семѡ͗нь. бѹдета м ѹ͗нѹата.
та́ же а͗ще родть по семь бѹдеть (!) въ
͗мѧ братїѧ своеѧ. ͗ проꙁовет сѧ (!) кь
пращенїю ѡ͗нⷯѣ. а͗ꙁъ бо е͗да̀ (!) ͗дѧхъ
ѿ межѹⷣрѣїѧ срⸯскаго. ͗ ѹмре рахⷧ҇
мат твоѧ̀. въ ꙁемл̀ ханаѡ͗н. бл́-
ꙁъ сѹ́щ м по поⷣрома. хавра́ты ꙁе-
млѧ е͗фра́та. ͗ погрѣбоⷯ ю на пѹт.
поⷣрома. ͗ то єⷭ҇ вѳлеѡⷨ.:⸱ Вдѣв же
і͗͠ль. сн͠ы ͗ѡ͗сфлѧ ͗ реⷱ҇. то є͗ста сїѧ
тобѣ. ре́е же ͗ѡ͗сїфъ ѡ͗ц͠ю свое͗мѹ.
сн͠а м є͗ста. ѧ͗же да́сть м б͠ъ ꙁде. реⷱ҇ же
їакѡ́въ. првед м. е͗да ⷯ блвⷭ҇лю. ꙭ-
 же і͗͠лю не в́деста ѿ старост. ͗
не можаше глѧдат. прведе же ͗хъ
къ немѹ ͗ лобꙁа ⷯ.  прꙗ͗ ͗хъ ͗ реⷱ҇ і͗͠ль.
къ ѡ͗сфѹ. сѐ сце твое́ вдѣхъ. ͗
покаꙁа мнѣ б͠ъ племѧ твое. ѿведѣ же
ⷯ і͗ѡ͗сфъ ѿ коленѹ ͗го. ͗ поклонста́
сѧ е͗мѹ н́ць до ꙁемлѧ̀. пое͗мⸯ же о͗с҇
ѡ͗ба сн͠а своѧ. є͗фрема въ деснц, а͗
в левѹю і͗͠лѧ. ͗ прведе ⷯ к немѹ. про-
стеръ же їаковъ деснїцю. въꙁло́ж
на главѹ їєфрѣ́млю. се̏ же бѣѧше
мнї. ͗ левцꙋ на гла́вѹ, манасїнꙋ.
пременвъ рꙋце ͗ блвⷭ҇ ͗ рее. б͠ъ є͗-
мѹ же ѹгодшѧ ѿц͠ мо́ прⷣѣ нмъ.
авраа͗мъ. саа͗къ. да сѧ ѹ͗множть
въ мно́жество вел́ко на́ ꙁемл̀. б͠ъ
͗же мѧ кръ́мть ͗ꙁⸯ млада.  до дн͠е-

[65b] шнѧⷢ дн͠е. а͗гг͠лъ же (!) мѧ ͗ꙁбавлѧе͗ть
ѿ всего ꙁла̏ блвⷭ҇ дѣтща сїѧ. да про-
ꙁовет сѧ на нⷯ мѧ мое. ͗ ͗мѧ ѿц͠ь моⷯ.
а͗враа͗ма ͗саа͗ка. да́ сѧ ѹ͗множть въ
множество вел́ко на ꙁемл̀. в́дѣвъ
же і͗ѡ͗сфъ. ꙗ͗ко въꙁло́ж ѿц͠ь рꙋкѫ
свою на гла́вѹ е͗фремлю. тѧжко е͗мѹ
бы́сть. ͗ прїѧ їѡ͗сфъ рѹкꙋ ѿц͠а своеⷢ҇
ѿѧт ѿ гла́вы е͗фремл̀. а (!) на главѹ ма-
нас͗нѹ. реⷱ҇ же і͗ѡ͗сфъ ѿц͠ꙋ свое͗мѹ
не та́ко ѡ͗͠е. сї бо еⷭ҇ пръвенець. въꙁло́ж
рѹкѹ деснѹю на главѹ е͗го. ͗ не ра́.
но̀ ре́е вѣдѣ адо вѣдѣ. ͗ то бѹ́деⷮ.
блюд (!) сї въꙁнесет сѧ. но̀ браⷮ е͗го меншї
болї є͗го бꙋдеть ͗ племѧ е͗го. бѹдеть
въ множество ꙗ͗ꙁы́къ. блвⷭ҇ ͗хъ по
томъ дн͠ гл͠ѧ. ѡ͗ ваⷭ҇ блвⷭ҇т сѧ і͗͠ль. ͗ въ-
ꙁг͠лю бо сътво́р тѧ б͠ъ. а͗кы є͗фремл
манасїю (!). ͗ въста́в є͗фрема вы́ше
манасїю, реⷱ҇ же і͗͠ль. і͗ѡ͗сфꙋ. а͗ꙁъ же ѹ͗-
мраю. бѹд̀ же б͠ъ с ва́м. ͗ въꙁвра-
тть вы ѿ ꙁемлѧ сїѧ. на ꙁемлю ѿц͠ь
своⷯ. аꙁⸯ же да̀ю т скмѹ ꙁлха.
братїѧ твоѧ̀. юже вꙁѧⷯ ѿ рꙋкѹ аморе-
͗скѹ. меемь сво͗мь. къ (!) ражанцемъ.

словѡ ͗же⸱ ѡ͗⸱ в͠і⸱ патрархъ⸱ блⷭ҇ве-
нїе і͗а͗ковле сыномъ сво͗мъ⸱
 по се́мь ѹ͗бо̀ реⷱ҇ і͗акѡ́въ. къ въꙁлю́бле́-


ꙭ65c
1 номѹ с҃нѹ свое͗мѹ і͗ѡсфѹ• събѣ
2 р м ѹбо̀ братїю твою твою (!) в̏нꙋ
3 кы мⷪ҇ѧ• ͗ въꙁвѣщю вамь е͗лка же
4 бѹдꙋⷮ натїѧ на васъ•  на аⷣ ва́ша•
5 събрав же іѡ͗сфъ въсю братїю свою•
6  жены ⷯ ͗ дѣ́т̀•  прве́дѣ къ ѡ͗цю
7 своемѹ• г҃а же кь нⷨ і͗акѡ́въ• ѹ́же
8 ада прблж сѧ д҃нь ѹмрътвїа
9 мое͗го̀• се ѹ͗бо ада покаꙁа м б҃ъ•
10 еже племѧ ва́ше ѡ͗ꙁло̀блено бꙋдеть•
11 ѡⷮ ѧ́ꙁы́ка ѡⷮц҃а ва́шего• ͗ сътво́рѧ
12 т вы́ въ насїлі̀е на ꙁемл ꙗ͗ꙁы́къ• ͗
13 сава бра́та мое͗го̀ лѣⷮ •у•ѯ•ꙁ• донде
14 же прдѣть і͗ѹ͗да•  левг̀ съ нм
15 посланн архаг҃гл• тогда̀ ѹ͗бо б҃ъ•
16 ѡⷮц҃ь ва́шⷯ ѡⷮ́меть ѹ́корꙁны вра́
17 гъ ва́шⷯ ѡⷮ ваⷭ҇• ͗ бѹдеть тогда̀
18 племѧ ва́ше раⷣуѧ͗ сѧ• се̏ ѹ͗бо ͗ꙁвѣ
19 ща мъ ѡⷮ ́ꙁъшествї ѡⷮ е͗гѵ̋пта•
20 ͗ о̀ погѹблен фараѡ͗на̀• ͗ ѡ͗ всехъ
21 во́хъ е͗го• пае ѹ͗бо́ прлож і͗
22 а͗кѡ́въ блвⷭ҇т с҃ны своѧ кажⷣо
23 ⷯ по мѧ̀н• Прꙁва ѹ͗бо пръве
24 нца свое͗го рѹвма ́ ре́е• тебѣ
25 же рꙋвⷨ ̋мѧ• пръвенець аⷣ моⷯ•
26 ты̀ крѣпость моѧ̀ ͗ ꙁаало аⷣ моⷯ•
27 с҃нь страха ѡⷮц҃а твое͗го• бы́въ по ро
28 дꙋ (!) прѹдокъ • ͗ лютъ• ѹ͗кор бо
29 е͗го і͗кѡ́въ• ꙁане въстꙋп•  въ
30 ꙁлеꙁе на́ ложѐ ѡⷮц҃а свое͗го̀• тогда о͗
31 скврън постелю́ ѡⷮц҃а свое͗го̀•
32 млтⷭ҇въ т бѹд б҃ъ ꙁане с҃нъ•
33 мо͗ е͗с пръворожⷣены͗:
34 Семеѡ͗на же͗  левї съвокѹпль реⷱ҇•
35 семеѡ͗нь ͗ левгїа сконаста о͗бдѹ
36 волею свое͗ю• не пр͗дѣ д҃ша моа͗ въ
37 свѣтъ ͗хъ• ͗ въ ѹ͗ставъ ⷯ• да́
38 не о͗брꙋшт сѧ ꙗдръ ваю́• ꙗко гнѣ
39 вомъ ꙁбста л҃кы• помысломъ
40 сво͗мъ• прѣреꙁаста жлы воло

65d
1 в• ꙗко порѹкѹ раꙁдѣлї ѧ• въ 
2 ѧковѣ̀• ͗ рассѣю ѧ̀ въ і͗҃л•
3 С̀ же ѹ͗бо̀ не едныѧ (!) ⷯ сестры́ реⷱ҇на́
4 бы́ша• тогда̀ ѹ́бо ѡⷮвѣщаша ѡⷮц҃ѹ•
5 і͗аковѹ• є́гда̀ ꙗко блѹⷣнцꙋ сестрꙋ
6 нашю поѧ͗ша̀• н́савъ (!) і͗аковъ не бѣ
7 ѡ͗ств сѧ ѡⷮ кро́в ́ноплемѣнь
8 н• реⷱ҇ бо ́ѡ͗сфѹ• датї ю сх
9 мѹ граⷣ ͗же пра͗хъ меемъ момъ•
10 ͗ лѹкомъ• но̀ с̏ ѹ͗бо съвръ́шшѧⷭ҇
11 въ последнѧѧ͗ врѣмѣна• а͗нꙿна бо
12 ͗ каа͗фа племена ле͗вгїна̀•  семе
13 ѡ͗на бѣста̀• ꙗ͗коже сꙋдвше і҃ѵ хⷭ҇а•
14 ͗ н едноа вны ѡ͗брѣ́тоста̀• ́ на
15 распѧтїе прѣдаста̀• тѣмъ про
16 ѧ͗в́ ꙗковъ• г҃лаше въ свѣтъ ⷯ
17 не внде д҃ша моѧ̀• Таже пакы
18 реⷱ҇ къ е͗дномѹ семеѡ͗нѹ• семеѡⷩ
19 ты́ послѹша въ ꙁаповѣдѣхъ•
20 ѡⷮц҃а твое͗го• ꙁане граⷣ с́лныⷯ посѣ
21 ѧ (!) і҃у хмⷭ҇ь• млтⷭ҇въ т бѹд крѣ
22 пкы̀• По сем же прлож левꙿ
23 ю е͗дномѹ рещ• левгї ты́ на
24 ѧ́токъ ͗ даръ пр͗м крѣпкаⷢ҇
25 с҃новъ і҃л҄евъ•  тобою ѡ͗щенїе
26 всѧкого грѣха• домъ братїа
27 твоеа͗ рад̀• внѹкъ твоⷯ раⷣ
28 ра́ꙁгнѣвае͗т сѧ г҃ь тво́ крѣпкы̀
29 ͗ тебѣ рад ѹмолт сѧ• свѣⷮлы
30 сътво́рвы̀ прѣⷣ л́цемъ г҃а на́
31 шего іуⷭ҇ хⷭ҇а• ты́ ревнкь ͗ ͗же ͗
32 с тебѣ ревнтель̀• ꙁане в тебѣ
33 стна всѧкоѧ правды• с те
34 бе ͗ꙁы́дꙋть вла́стел̀• даже (!) м
35 б҃а ва́шего• млтⷭ҇въ т бѹд• ꙁа́
36 не про́стрътїемъ меа свое͗го̀•
37 на бра́тїю• ѕелвны́м жеꙁлы•
38 свѣтъ т даша на женѹ і͗ѡ͗с
39 фовѹ брата свое͗го• с҃нѹ фараѡ͗нꙋ̀•
40 Таже і͗ѹдѣ реⷱ҇• і͗ѹ͗до тебѣ ͗мѧ ͗спо

66а
1 вѣданїе• ꙗко тѧ похвалшѧ бра
2 тїѧ твоѧ̀• ͗ рꙋцѣ тво на плѣ
3 щꙋ вра́гъ твоⷯ• покло́нѧтꙿ тⷭ҇
4 с҃нове ѡⷮц҃а твое͗го̀• птщь ле́во
5 въ і͗ѹда• ѡⷮ лѣ́тора́сл̀ с҃нѹ мо͗
6 ꙁы́дѐ• въꙁле́гь поспа̀ ꙗ͗ко ле́въ
7 ͗ ако влщь (!) кто̀ въста́вт ͗•
8 не ѡ͗скѹде͗еть бо кнѧꙁь ѡⷮ ͗ѹды́
9 ͗ влⷣка ѡⷮ стегнѹ е͗го̀• дондеже
10 пр͗деть е͗мѹ̀же щадт сѧ•
11  ͗ то̏ аа͗нїе͗ ꙗꙁы́комъ• ͗ првеꙁа
12 к вноградѹ ѡ͗сѐль своⷯ  вно
13 ною ѡ͗сл̀щь своⷯ• ́спереть в́
14 номъ рꙁы́ своѧ̀•  въ кров грѣ
15 ꙁдов леѡ́нтїа своѧ̀• веселѣ ꙭ
16 е͗го ѡⷮ в́на• ͗ бѣл́ ꙁꙋб е͗го па́е
17 млѣ́ка• с тебѣ ͗ꙁы́дѣ власте́
18 лнъ• въ всемъ племен́ бра́тїа
19 твое́а̀• тр̀ ѡ͗пра́вдае͗м̀• е͗д
20 нꙿ же пѣвьць бѹдеть• а дрꙋгы
21 всѧкомѹ гробѹ ꙁа́па́лї бѹдеⷮ•
22 а третї ѹкараше ѡ͗блаⷣе• млⷭ҇о
23 ств т бѹд вы́шн• ꙁане
24 ты́ ложе с҃на свое͗го ѡ͗скврън•
25 невѣⷣне͗мъ: Се̏ же рее рѹцѣ
26 тво́ на плещю вра́гь тво͗хъ•
27 то̏ врагъ б҃ж͗ вы̏ е͗сте ѡ͗каа
28 ннї ждове• ͗ прѣдасть г҃ь
29 плещ ва́ш поⷣ рꙋкы хрⷭ҇тїанскї•
30 работае͗те до д҃не въ ꙁемлѧⷯ хрѣ
31 стїанскыⷯ• ͗ поклонѧтꙿ т сѧ рее
32 с҃нове ѡⷮц҃а твое͗го̀• то̏ ѹ͗бо́ слы́
33 шашѧ въс̀ ͗ ꙗ͗ко ѡ͗бл • ͗
34 ꙁаповѣда адомъ своⷨ• ꙗко не
35 сꙋпротвт сѧ ͗мъ къ їѹ͗д
36 нѹ колѣнꙋ• ꙗ͗ко ѡⷮ того ͗ꙁыдеⷮ
37 ц҃рь ѡ͗бладаѧ̀ въсѣм• ͗ ѡ͗вы́
38 о͗каа͗ннї ждовѣ• роⷣ послѣⷣнї•
39 не раꙁѹ́мѣстѣ накаꙁа́нї ѡⷮц҃ь
40 свохъ• досажⷣьше б҃ѹ на́ кртⷭ҇ѣ
66b
1 ра́спѧстѣ•  е͗же реⷱ҇ птщь тꙋ
2 о͗бо па́трїархъ їакѡ́въ• въсѧ̀ свѣ
3 дѧ къ немѹ прлож• Еⷭ҇ ѹбо пт
4 ца́ ́менѹе͗ма харандръ• ꙗ͗же͗ въ
5 второмъ ꙁаконе пшетьⷭ҇• пт́
6 щь тъ то весь бѣль еⷭ҇• ѡⷮнѹⷣ не 
7 мы на со́вѣ прⷭ҇оты́• внѹтрьнѧ
8 ꙗ͗же е͗го̀ слѣпыⷨ ꙭ цѣлть• ͗
9 а͗ще кто̀ въ болѣ́ꙁнь въпа́деть•
10 ꙗко ѡⷮ харадра еⷭ҇ ра́ꙁѹмѣт• ͗
11 л̀ жвъ бѹдеть• ͗л̀ ѹ͗мре́ть•
12да́ а́ще е͗мѹ бѹдеть ѹ͗мрет• ѡⷮ
13 вратть л̀це свое͗ хара́дръ́• а́ще
14 л бѹдеть емѹ бы́т жбѹ•
15 то̏ харадръ раⷣуѧ сѧ въꙁлетть
16 на а́е́ръ протвѹ слн҃цꙋ• ͗ тѹ͗
17 прѣⷣстоѧ́щї ҃лц мнѧ́ть ꙗ́ко
18 ха́ра́дръ вꙁѧ ꙗ͗ꙁвѹ болѧщаго•
19 ͗ раꙁспраш на а͗ерꙋ• тъ̏ ѹ͗бо їѹде
20 реⷱ҇ і́аковъ• птщь в́дѧше ѡⷮ ко
21 лѣна їѹдна въсїа́т• правеⷣно
22 мѹ сл҃нцꙋ хоⷭ҇у б҃ѹ н҃шемѹ• тъ̏
23 бо еⷭ҇ бѣлъ  прѣстъ• прѣо́дѣ
24 а͗ сѧ плотїю•  съ л҃к пож́вѐ•
25  не мѣѧ ѡⷮнѹⷣ сквръны грѣховь
26 ное• съшеⷣ бо съ н҃бсъ в рѡⷣ е͗вре͗
27 ск͗• ѡⷮврат ѡⷮ нⷩ бжⷭ҇тво все своѐ
28 да́ тѣмъ раꙁꙋмѣ́ша ѧ́ꙁы́ц̀• ꙗ͗ко
29 беꙁь б҃жествомъ сꙋть ѹ͗мръл
30 ждове• намꙿ же слѣпыⷨ прѣже бы
31 вшмъ ꙗ͗ꙁы́комъ• проꙁрѣнїе да
32 рѡ́ва•  въꙁемь на́ше прѣⷣнее невѣ
33 рꙿство̀• въꙁнѣсе сѧ на̀ дрѣво кртⷭ҇ь
34 ное͗• ͗ ͗сто намъ прⷭ҇тѹю свою
35 кро́вь ͗ водѹ• на сцѣлене͗ грѣ
36 ховнаго врѣда: Се̏ єⷭ҇ ѹ͗бо̀ ѡ͗нъ
37 пт́щъ• ѡ͗ нѐмже дв҃дъ послѹше
38 ствоваше рекъ• ѡ͗бновт сѧ
39 ꙗ͗ко ѡ͗рлꙋ ю͗ность твоѧ̀• о͗релъ ѹ͗
40 бо състареєт сѧ• ѡ͗тѧ̀гае͗та̀

66c
1 ꙭ емѹ ͗ ѡ͗слепнеть• ѡ͗брѣⷮ же
2 ͗стоꙿнкъ во́ды́ сты́• ͗ въꙁь
3 летть вы́спрь на въвъꙁдꙋхь (!)•
4 слн҃ны• ͗ ́жⷤⷾеть крлѣ сво• ́
5 мра́котѹ ꙭою свое͗ю• ͗ съндеⷮ
6 долѹ  погрꙋѕт сѧ въ ѡномъ
7 стонце тр̀жды́ ⁘ Се же ѹ͗
8 бо левъ въмѣн̀• левь ѹ͗бо́ вѧщь
9 сце ͗мѣе́ть• єгда̀ ходть по
10 постынѧмъ (!)• льво (!) тво́рѧ• да́
11 а͗ще ѡ͗бдѣ вопѧ (!) л҃ка ло́вцѧ• ѡ͗
12 пашїю свое͗ю͗ крые͗ть слѣⷣ себѣ̀:
13 да́ бы́ша ло́вц не ѹ͗вѣдал слѣ
14 дѹ е͗го̀• тако ѹ͗бо ͗ г҃ь на́шь і҃с х҃с
15 въплът сѧ ѡⷮ д҃ха с҃та• ͗ вън
16 де въ ѹтро́бѹ дв҃цѧ марїа• да
17 прѣльщены́ рѡⷣ л҃ь сп҃сеть•
18 сло́во плъть быⷭ҇•  въсѣл сѧ въ
19 ны̀• да того рад̀ ͗мже не ѡ͗
20 стт сѧ пѹть того рад̀• ͗ ѡⷮ
21 дїавола скѹша́емъ быⷭ҇ ꙗ́ко л҃кь
22 ѡ͗ немже ͗еѹⷢлстъ послѹ́шь
23 ствѹе͗ть г҃лѧ• ꙗ͗ко скѹшае͗мъ
24 быⷭ҇ ѡⷮ дївола• м• д҃нї въ пѹсты́
25 н̀• є͗же реⷱ ѡⷮ лѣторасл с҃нѹ мо
26 ͗ꙁыде• лѣтора́сль дрѣво́ красно̀•
27 ͗ сто плотїю• ѹ͗багрено ꙁеле
28 нѹѧ сѧ• рѣⷭ҇ єⷭ҇ство же плода
29 не ͗мать ражⷣат̀• но̀ єⷭ҇ствѹ
30 е͗днаго лѣ́та само растеть•
31 съмотр же ѹ͗бо́ то̀ реⷱ҇ патрїа͗
32 рхъ і͗акѡ́въ• ѡⷮ лѣтора́сл̀ с҃нѹ
33 мо͗ ͗ꙁыде• еда̀ сам сѧ і́а͗ковъ лѣ
34 тора́слїю въмѣн• р҃мꙁ• лѣтъ
35 жвъ• ͗ л̀л̀ю хо́тѧ тако воꙁва
36 т• понеже бѣ проꙁѧбла •д҃• сы́
37 ны• рꙋвма семеѡ͗на• левїю •д҃•го
38 і͗ѹдꙋ• то̏ ѹ͗же сама лїѧ не лѣто
39 ра́сль бѣ• но̀ то єⷭ҇ лѣтора́сль̀• ѡⷮ
40 ͗ѹдна колѣна• дъщ ѡакма

66d
1 ͗ ан͗ны• прѣстаѧ ͗ прѣс҃таѧ• 
2 прѣ́кра́снаа̀• нескврънаѧ•  непо
3 ро́наѧ̀• не прспевш е͗ вѧщї
4 женьтѣ• та ѡⷮ ст҃го д҃ха ꙁае
5 нꙿш• ро́д съдетелѧ тва́ре́мъ•
6 таже к то́мѹ по рожествѣ̀ д҃во
7 ю прѣбысть• раꙁѹме же ѹ͗бо͗ ꙗⷦ
8 то̏ еⷭ҇ ͗стннаѧ лѣтора́сль• про
9 раꙁꙋме же плода е͗е͗ то̀ с лѣⷮ ра́
10 сль пород• б҃а стнна  ҃лка ͗
11 стнꙿна• двѣ̏ бо сꙋществе ͗мы•
12 лтⷭ҇вѡⷨ ̀ бжтⷭ҇вомъ• теⷨ бо не въ
13 раꙁꙋм сѧ многыⷨ пѹть его•
14 в́жь ка́ко тⷭ҇но• ка́ко̀ властель•
15 творець н҃бѹ ͗ ꙁемл̀• е͗гоже ͗
16 вы окаа͗нні́ ꙁло̀дѣѧ наре́костѣ•
17 вжь же ѹ͗бо прореенїа їаковлѧ•
18 въꙁле́гъ по́спа̀ ꙗ͗ко левъ• а͗ еже реⷱ҇
19 ꙗ͗ко ле́въ• ѹ͗бо ͗мѣ́еть вещь сїю•
20 є͗гда сп́ть вѣцѣ ꙭю е͗го ѡⷮ връ
21 ста е͗ста̀• тако ѹ͗бо̀  г҃ь на́шь
22 і҃с х҃с• пло́тїю въꙁнесе сѧ на кртⷭ҇ъ•
23 а͗ бжтⷭ҇во ѐго ѡ͗ дѣснѹю ѡⷮц҃а бѣ
24 а͗ше• того рад̀ патра́рхъ їако
25 въ прореⷱ҇ вещь• понеже па́е пꙿ
26 тца• ѡⷮ него цѣлбы творѧщѐ•
27 ͗ о͗бра́ꙁъ тркраткаго погрꙋ̀
28 женїа• прѣдасть•  ѐже ре́е тѣ
29 мъ прореⷱ҇• ꙁане съкры сѧ ͗спръ
30 ва оѹть е͗го• а͗ еже реⷱ҇ і͗ѹда• ѡⷮ ́
31 ѹ́дна колѣна ͗ꙁы́дѐ• а͗ е͗же лѣ
32 тора́сль то́ ѡⷮ б҃ц ͗ꙁвеща• ͗
33 е͗же поспа́ ꙗко лѣвь• то ѡⷮ распѧ
34 тї на кртⷭ҇ѣ• а͗ е͗же лв̀щъ кто̀
35 въꙁбѹдть • вѣдѣа͗ше бо̀
36 патр̀а͗рхъ велкы і͗акѡ́въ•
37 ꙗ͗ко г҃ѹ н҃шемѹ і҃с х҃ѹ ѡⷮ гроба
38 въскръснѹт• тъ ѡ͗ семь не ѹ͗
39 млъа• но прореⷱ҇ рекъ• ꙗ͗ко лꙿвщь•
40 кто въꙁбѹдть • се бо бѣ̀ ͗стї
67а
1 нны͗ волею творѧ• постраⷣнїе•
2 распѧтїе• тр̀д҃невноѐ по
3 ванїе въ гро́бѣ• таже въскръ
4 сенїе• понеже ѹ͗бо̀ вѣдѣа͗ше па
5 трїа͗рхъ і͗а͗ко́въ• волнаѧ е͗го
6 всѧ̀• того рад̀ реⷱ҇ ꙗ͗ко лвщь̀• кꙿ
7 то въꙁбѹдⷮ • лвщь нарее
8 с҃на б҃жѧ• првдѣ (!) ꙗ͗же реⷱ҇ кто̀
9 въꙁбꙋдть • тѹ͗ волнаа͗ е͗го
10 всѧ про̀в́дѣ̀• но к семѹ ѹ͗бо ѹ͗
11 бо̀ прлож і͗а͗кѡ́въ• лвца ѹ͗бо̀
12 е͗гⷣа ро̀дть дѣтщь мр҃тва роⷣ 
13 ть его̀• ͗ стрѣжеть е͗го •г҃• д҃н•
14 дъндеже (!) прдѐть ѡⷮц҃ь дъхнеⷮ
15 на нь ͗ тъ̏ въставть е͗го̀• та
16 ко ѹ͗бо̀ і҃с х҃с б҃мъ ͗ ѡⷮц҃емь въскр͗е
17 се ѡⷮ мрътвыⷯ• ѡ͗бра́ꙁъ даѧ бѹⷣ
18 щемѹ̀ вѣкѹ̀• ꙗ͗коже ѹ͗бо̀ вел́
19 кы̀ павелъ реⷱ҇• х҃с въста ѡⷮ мръ
20 твыⷯ• наало ѹ͗мръшⷨ то быⷭ҇• по
21 нѐже бо ре́е л҃кѡⷨ а́дамомъ смр҃ть
22 вънде• въ весь мръ• ͗ пакы б҃ъ
23 л҃кь бывае͗ть б҃ъ да л҃ьское͗ сѹ́
24 щество пакы г҃мь въскрѣсть•
25 ꙗ͗коже бо реⷱ҇ о а͗дамѣ въс ѹ͗м
26 раю͗ть• тако ͗ ѡ͗ хⷭ҇ѣ въс ѡ͗жвѹⷮ•
27 ͗ е͗же реⷱ҇ не ѡ͗скѹдѣе͗ть кнѧꙁь ѡⷮ
28 і͗ѹ͗ды• ͗ влⷣка ѡⷮ сѣмене е͗го̀• донꙿ
29 деже прдеть е͗мѹже щаⷣно єⷭ҇
30 ѡⷮц҃ь ѹ͗бо щадѧ рассѣѧнныⷯ ѧ͗ꙁы́
31 къ с҃нѹ свое͗мѹ събра́т• но̏ сꙿ
32 пръва пѹст пррⷪ҇кы̀• проповѣ
33 дат въ родѣ е͗врестѣмъ•
34 но  ͗ пррⷪ҇кмъ не ѹспевꙿшмъ• по
35 жестосръдїю вашемѹ пребеꙁа
36 коннї• тако ͗ꙁвол родтⷭ҇
37 с҃нъ б҃ж ѡⷮ прсносѹ́щнаго оц҃а•
38 ꙗкоже єⷭ҇ псано̀• б҃ъ стненъ•
39 ѡⷮ б҃а стнꙿна• сѹдїа͗ ѹ͗бо  кнѧꙁы•
40 ц҃р же ͗ пр҃рц• ѡⷮ ѹдна колѣна

67b
1 мно́ѕ ͗ꙁы́доша• се же  г҃ь б҃ъ і҃с
2 х҃с семѹ щадено быⷭ҇ събра́т ꙗ͗ꙁы̀
3 кы̀• вѣрѹ ѹтвръд своею кро́
4 вю́• е͗же рее првеꙁа к вногра
5 дѹ ѡ͗слѧ своѐ• о͗слѧ ѹ͗бо несты́
6 ̀ скотъ• нарее сѧ по древнемѹ•
7 темъ ѹ͗бо проѡ͗браꙁо́ва сѧ• ꙗ͗ко•
8 бѣ̏ е͗мѹ прѣжⷣе паⷣшаѧ бѣꙁѹмеⷨ
9 ѧꙁыкы к вѣрѣ• б҃гораꙁѹмнѣ͗ пр
10 веꙁат̀• ͗ е͗же реⷱ҇ к вннѣ ѡ͗сл
11 щь сво• ͗спѣреть вномъ р
12ꙁы́ своѧ• ͗ въ кро́вь гроꙁдовѹ о
13 дѣа͗нїе свое͗• се̏ ѹ͗бо бысть с҃нъ
14 б҃ж͗ на кртⷭ҇ѣ• ͗ ѡ͗мы пртⷭ҇тѹю͗
15 свое͗ю кровю́ вѣсь рѡⷣ л҃ь• ͗ прѣда
16 сть ꙁаконъ на́мъ• вно прѣтⷭ҇ною
17 кровїю свое͗ю нарекъ• просфѹрꙋ же
18 тѣлѡ́• въдѹ же въ блгⷣть ст҃го
19 д҃ха• но ꙗ͗коже ̀спръва бѣ̏• тро́
20 ца прѣжⷣе вѣкъ̀• тако́ ͗ ннѣ тро
21 е съвъкѹплѧюще• въ тро͗ц б҃ѹ
22 слѹженїе въсылае͗мъ• а͗ е͗же рее•
23 веселе ꙭ е͗го ѡⷮ вна• вно бо еⷭ҇ кро́
24 вь хвⷭ҇а• ͗же прѣдасть намъ рекъ•
25 п̀тѣ се єⷣ҇ кро́вь моа̀ ͗ꙁлвае͗маѧ
26 ꙁа вы́• постраⷣ бо б҃ъ плотю́• въ
27 ꙁвесел сѧ бжтⷭ҇вомъ• а͗ е͗же реⷱ҇•
28 бѣл ꙁѹб е͗го ꙗ͗ко млеко• среь
29 стъ ꙁаконъ  непороенъ•
30 Пѧтаго же сна ꙁаѹлона реⷱ҇• ꙗко въ ꙁа
31 вѹлона• подлъ го̀мора да сѧ весе
32 лть̀• се бе ͗ поⷣ прставъ корабль
33 ныⷯ•  прѣлож сѧ до сдо́на• тебѣ
34 же мѧ даръ бл҃гъ• ꙁане тебѣ рад̀
35 г҃ь пре͗млеть въсе племѧ• дны
36 сестры́ твоѧ̏• ͗ млтⷭ҇ т сътво́рⷮ
37 млтⷭ҇вы̏• ꙗ͗ко на ню помы́сл̀• ͗ не
38 да́сть т г҃ь съгрѣшт с не́ю•
39 ͗ ͗ꙁвнѹ сѧ тебѣ̀• Тако же ͗саха
40 ра прꙁвавъ рее• ͗сахаръ тобѣ 

67c
1 мѧ во́лѧ добра̀  помы́сл• поїва
2  ́ по слѣдѹ прастїѧ• в́дѣвъ
3 поко• ꙗко добро  ꙁемл̀• ꙗко бла
4 го над дѣло́• ͗ быⷭ҇ мѹжь тѧжаръ•
5 до͗деже на сꙋдъ люⷣмъ свомъ•
6 а͗ще е͗дно єⷭ҇ племѧ въ і͗҃л• да бꙋ
7 деть тебѣ да́нъ̀• всѧкъ трꙷдъ
8 рѹкѹ твое͗ю͗ накръмлю• млтⷭ҇
9 въ т бѹд вѣны͗ г҃ь• ꙁане свѣ
10 тъ̀ дасть братї свое͗͗• на брата
11 свое͗го ѡ͗сфа• єгда бѣ̏ въ ѧмѣ:
12 Посемъ ѹ͗бо̀ прꙁва̀•  дана с҃на ва
13 лна• рабы рахлїныⷯ• ͗ ре (!) е͗м
14 і͗аковъ• въдано тебѣ сꙋдї єⷭ҇• ͗мы̀
15 ѕмїа на распѹтї сѣдѧща• на пꙋ
16 т хаплюща пѧтѹ коньскѹ• ͗
17 спаде конкъ с҃пса жд̀ г҃нѧ• г҃а же
18 ͗скѹсъ мо́ ͗скѹсть• ѡ͗ ꙁапѧ
19 тї ты̏ сѹдт маш• все
20 мѹ племен братї свое͗͗• с те
21 бе сѹдїе ͗ ц҃ре•  воеводы ꙁыдꙋⷮ•
22 на весь рѡⷣ семен твое͗го̀• млѹ
23 ет тѧ г҃ь• мже съветъ ꙁолъ
24 дасть• т на женѹ брата своего̀•
25 і͗ѡ͗сфа с҃нѹ фараѡ͗ню• но не́ быⷭ҇ во
26 лѧ твоѧ ѡ́ тебе•  млъ бѹд
27 крѣпкомѹ• Раꙁѹмѣ̀ же ты̏
28 і͗҃лю• кого ѡ͗ждаеш• смотр
29 же ѹ͗бо̀ комѹ ꙁы́т ѡⷮ данова ко
30 лѣна• не влкⷣѹ г҃а въмѣн• не тꙿ
31 ворцѧ врѣменомъ скаꙁа• не г҃а въ
32 сѧьскымъ ͗сповѣда• но̀ ѕмїа
33 на распѹт скаꙁа• рекше а͗нт
34 хрстꙋ бы́т въ м́рѣ• ͗ ͗ща
35 к себѣ првлещ ѡⷮ стнноѐ (!) вѣ
36 ры• но спаде сѧ конкъ въспѧ́
37 ть• среь вѣрны в́дѧще стра
38 шнаѧ е͗го прѣщенїа• ͗ ѡ͗бл́аа͗
39 хѹ ꙗ͗ко  бѣса въ плъ́т• а͗ е͗же
40 реⷱ҇ с҃пса жд г҃нѧ• среь• аахѹ

67d
1 вѣрнї скоро втораго пршесь
2 твѧ гнⷭ҇ѧ• да тѣмъ не ѹ͗боѧ
3 ше сѧ прѣщенїа ѡкааннаго• а еⷤ
4 рее б҃а ͗скѹсомъ скꙋсть ꙁа пѧ
5 т среь• г҃ь въсе твар съде
6 тель єⷭ҇• ͗скѹс его дїаволъ• въ
7 шеⷣ бо рее на крло вѣтрѣнее
8 г҃ла е͗мѹ а͗ще с҃нъ б҃ж е͗с верꙁ сѧ
9 долѹ• к немѹже г҃ь реⷱ҇ ͗д ꙁа мѧ
10 сатоно• понеже не достоть т•
11 ͗скѹст г҃а б҃а свое͗го•  еже рее
12 ты̀ сѹдт ͗маш всемѹ племе
13 н братї твоеѧ̀• съмотр же ͗
14 і͗҃ль• ꙗко дань не быⷭ҇ сѹдїѧ въ їакѡ́
15 ве• но с тебѣ рее сѹдїа ͗ꙁыдеⷮ•
16 ц҃рїе ͗ вое͗воды̀ на весь рѡⷣ племен тво
17 е͗го• смотр́ же емо (!) не реⷱ҇ весь рѡⷣ•
18 ͗но̀ же не реⷱ҇т сѧ на всь рѡⷣ племен твоеⷢ •
19 ͗но̀ бо еⷭ҇ всь• ͗но же реⷱ҇т сѧ на всь•
20 но раꙁꙋмѣ ѹ͗бо• є̀гда въспр͗
21 меть цртⷭ҇во ѡ͗нъ прѣлѹкавы
22 ͗• ͗ ѡ͗каанны͗ ѕмї а͗нтхрⷭ҇•
23 е͗гоже ѡ͗каннї мышѧхѡⷨ (!) собе на
24 реете• є̀гоже вы́ мнте трапе
25 ꙁы въкѹст• но смотрі̋ ѹ͗бо ве
26 лкаго па́тра͗рха їа͗кѡ́ва реⷦша•
27 ͗ꙁы́деть ͗ семен твое͗го• єгда̀
28 ѹ͗бо ѡ͗нъ аканны́ (!) пр̀меть
29 цртⷭ҇во• тогда всѣ вѣмѧ ждо
30 вьскоє̀ събереть себѣ на слѹ́жь
31 бѹ̀• ͗ въ цртⷭ҇во е͗го̀ бѹдеть тꙋ
32 га  скръбь на въсѧ̀коⷨ л҃цѣ• ꙁа́
33 не ѹ͗множт сѧ глаⷣ ͗ болеꙁнь ͗
34 моръ на ꙁемл̀• въꙁло́жть
35 бо гро́ꙁѹ ͗ прѣщенїе• ͗ стра́
36 шенїе мѹкы на́ всѧ̀кого л҃ка•
37 ꙗко да мнѧть е͗го помаꙁанныⷨ•
38 но̀ ꙗ͗коⷤ реша с҃тыѧ кнгы̀• а͗ще б҃ъ
39 не бы́ прѣкратлъ д҃н тѣⷯ ͗
40 ꙁбранныⷯ рад̀• не бы спасла сѧ

68а
1 всѧка плъть• ꙗкоже ͗ въ дан
2 ловѣ вдѣнї ѡ͗ семъ реⷱ҇•  дасть
3 сѧ е͗мѹ цртⷭ҇во до врѣмене• ͗ по
4 времен среь• ꙁа •҂а҃•  ѯ• д҃н•
5 прнкше ꙗснѣ скажемъ• аще
6 л ты́ хо́щеш м ре́щ ѡ͗ ж̀
7 до́внѐ• ꙗко велкы патра͗
8 рхъ і͗а͗кѡ́въ реⷱ҇ ѡ͗ саѱоне• ꙗ͗ко
9 сѹд ї͗҃лю •в҃і• (!) лѣтъ• а͗ꙁъ же
10 рекѹ т̀• є͗да ѹ͗грꙁнѹ пѧтꙋ
11 коньскѹю́ саѱонь• л въсадн́
12 ка паⷣша сѧ въспѧть• но̏ лї падъ
13 ш ноплеменнц ѡ͗н ѡⷮ лца
14 гнⷭ҇ѧ ѡ͗ждахѹ с҃пснїа самьѱона
15 въ днѣⷯ тѣⷯ• ͗л е͗да л не въпа
16 дѣ самьѱонь въ рѹкы ͗ноплеме
17 ннкомъ  ѡ͗слѣпша ꙭ е͗го̀•
18 раꙁѹмѣ же ждовне то єⷭ҇
19 конь вѣра пра́веⷣна• пѧта же реⷱ҇
20 т сѧ д҃нь послѣднї• ͗ нанѹть
21 тогда с҃тї ꙗ͗ко на конⷯ е͗ꙁдт по
22 въꙁдꙋхѹ• помышлѧѧ͗ (!) вашь ока
23 нⷩы ѕмї хаплѧ• бла́женї нанꙋ
24 ть мъ понос́т̀• ѡ͗н же с҃тї
25 нбⷭ҇наго црⷭ҇ѧ во́нц сѹ́ще ѡ͗бл́
26 ать вра́га вꙿ лцѐ• того л ждеші́
27 ѡ͗каа͗нне ждовне• не бла́ꙁн сѧ
28 но вѣрѹ̀• ꙗко велкы патрїа
29 рхъ ꙗ͗ковъ̀• не дара (!) реⷱ҇ сї• но вра́га
30 рад̀ антхр́ста̀• тогда ѹ͗бо
31 семѧ їевреское͗ събере́ть• ͗ съ нⷨ
32 погы́бнѹть• гнѣвꙿ бо б҃жї въꙁы́
33 де на нѧ• ͗ прастѧтьⷭ҇ горцѣ͗
34 ѡ͗нѣ́ мѹцѣ̀• Съ сво͗мъ мы́шь
35 лѧхѡⷨ (!) е͗же реⷱ҇ їаковь• помлѹетⷮѧ
36 г҃ь того раⷣ реⷱ҇• ꙁане въ пршествїе
37 а͗нтхрстово• тогда сꙋ́щї пр
38 клюьше сѧ ждове• на тѣⷯ скръбь
39 ͗ гнѣвъ въꙁы́деть• понеже прѣ
40 льщен бѹдѹть ͗мъ• данъ же нѣⷭ҇

68b
1 прѧстьнкъ ͗мъ• того́ рад̀ м
2 лѹе͗тꙿ тѧ г҃ь реⷱ҇• таже ѡ͗ всемъ о͗бл
3 ⷡ его прост• А е͗же рекъ е͗мѹ ͗
4 мже есть вѣтъ ꙁолъ даⷭ҇ на женѹ і͗
5 ѡ͗сфа брата своѐго̀• къ с҃нѹ фара́
6 онꙋ• нь не быⷭ҇ волѧ твоѧ• ͗ млъ
7 бѹд крѣпкомѹ• темъ ꙁане о͗блї
8 въ грѣхъ е͗го прост: Таже
9 по семь́ прꙁва́ іа͗кѡ́въ га́да с҃на сво
10 е͗го̀• ͗же сѧ е͗мѹ род ѹ͗ ꙁелф ѡⷮ ра́
11 бы́• того́же некакою дръꙁостїю
12 ѡ͗бл́• По томьже ѹ͗бо̀ прꙁва
13 нефтал́ма с҃на свое͗го̀• е͗гоже ро
14 д ѡⷮ ваны• рабы рахлїны̀• сї͗
15 ѹ͗бо м҃трью прсны браⷮ данов
16 быⷭ҇ є͗гда̀ же ѹ͗бо блвⷭ҇ѧшеть • тъ
17 смренїе нефталмлѐ похва́л:
18 По семьже прꙁва асра• е͗гоже род̀
19 ѡⷮ ꙁелф ра́бы́ рахлны̀• бл҃в ѹ͗
20 бо ͗ похвал́ е͗го• понеже послѹшь
21 л́въ бѣ́ ѡⷮц҃ю свое͗мѹ• таже съгрѣ
22 шене͗ е͗го ѡ͗бл ⁘ По семъ ѹ͗
23 бо прꙁва въꙁлюбленнаго с҃на і͗ѡ͗с҇•
24 е͗гоже род ѡⷮ ра́хлї•  любеꙁьныⷨ
25 блвⷭ҇немъ блвⷭ҇ е͗го: таже ͗ се
26 прложвъ реⷱ҇• блвⷭ҇нъ бѹд блвⷭ҇е
27 не͗мъ ѡⷮц҃а твоего• ͗ мтре тво
28 е́ѧ̀• ꙗ͗ко бѣ̀ старѣ́ брат своеѧ• с
29 реь въ домѹ фараѡ͗новѣ• тⷭ҇нѣ͗
30 бѣ̏ такоже  проаѧ̀ въсѧ̀ любеꙁно
31 ͗ похвално̀• аще  прѣвъꙁлюблены͗
32 с҃нъ его ͗ѡ͗сфъ• нъ ͗ѹ͗дна блвⷭ҇е
33 нѧ не прложлож (!) е͗мѹ• проꙁрѧ̀
34 ше бо велкы͗ па́трархъ їаковъ•
35 ꙗ͗ко ѡⷮ ͗ѹ͗дна коренѣ ро́дт сѧ х҃ꙋ
36 б҃ѹ нашемѹ• ѡⷮ прѣ́стыѧ дв҃цѧ:
37 По семже прꙁва̀ вена͗мна е͗гоже ро́
38 д ѡⷮ рахл́• браⷮ і͗ѡ͗сфѹ прѣкра
39 сномѹ• сѐго велк ͗͗ꙗ͗ковъ с҃на жало
40 ст наре́е• ꙗ͗ко кънены͗ (!) с҃нъ старѡ́

68c
1 ст е͗го венїамнъ быⷭ҇•  ͗ блвⷭ҇ене͗мь
2 свомъ блвⷭ҇•  когождо ͗хъ по ͗
3 мѧн•  реⷱ҇ мъ всѧ с̀ слышѧстѣ
4 снове і͗а͗кѡ́вл̀• в҃і• васъ• елко
5 вы̀ ꙁаповѣдаⷯ• а͗ꙁъ ѡ͗ц҃ь вашь і͗а͗коⷡ҇•
6  ͗ рее а͗ꙁъ н҃нѣ прлагаю сѧ къ своⷨ
7 людемъ• погрѣбте мѧ съ ѡⷮц҃ы
8 мо͗м̀• ͗дѣже а͗враа́мъ дѣдъ мо͗•
9 ͗ ѡ͗ц҃ь мо͗ ͗саа͗къ• быⷭ҇ є͗гда прѣста
10 і͗а͗кѡ́въ г҃лѧ с҃номъ сво͗мъ• про
11 стръ ноꙁѣ сво́ на ѡ͗дрѣ свое͗мъ ͗
12 ѹ͗мрѣ̀• ͗ быⷭ҇ въсѣⷯ лѣтъ і͗аковлхъ•
13 р҃мꙁ• нѣⷭ҇ потрѣбно вѣⷣт• ꙗ͗ко
14 жтъ і͗а͗кѡ́въ въ ꙁемл̀ є͗гыпеть
15 стѣ• ꙁ҃і• лѣⷮ• быⷭ҇ же ѹ͗бо всѣⷯ д҃нї
16 жтїа і͗а͗кѡ́влѧ лѣⷮ •р҃мꙁ• с҃нове же
17 і͗҃ле́в• ͗ вс е͗го сръдоболѧ• погрѣ
18 бошѧ ҃л҄ѧ ѡⷮц҃а своего• въ гробѣ•
19 въ пещере сꙋгѹбѣ• ѹ͗ гроблѧ а͗вра
20 а͗млѧ• ͗же пешерꙋ кѹп а͗враа͗мъ•
21 ѹ͗ еврона хетѳе͗на• ѧ͗же пещера єⷭ҇
22 на селѣ е͗вро́не• въ ꙁемл̀ ханаа͗н•
23 є͗гда̀ же сконашѧⷭ҇ д҃ньѐ пла́а• въ
24 ꙁвра́т сѧ і͗ѡ͗сфъ въ е͗гѵ̋петъ•
25 ͗ братїа е͗го с нмъ• ͗ плака́ше сѧ
26 і͗҃ль́ ͗ е͗гѵ̋петъ• о҃• д҃н• по семъ
27 же пршеⷣше братїа і͗ѡ́сфѡ́ва ре
28 ша• ѡⷮц҃ь тво ꙁаклѧтъ тѧ прѣ
29 жⷣе ѹмрътвїа •г҃лѧ• тако рьцѣте
30 ͗ѡ͗сфѹ• прост ѧ• крв́ны̀
31 грѣ́ха хъ• ꙗ͗ко ꙁло̀ сътво́ршѧ
32 тебѣ• ͗ н҃нѣ ѡ͗став кр́внꙋ
33 ра́бѡⷨ сво͗мъ• б҃а ѡⷮц҃а твое͗го рад̀•
34 сїа же ѹ͗слы́шавъ і͗ѡ͗сфъ• є͗гда
35 братїа е͗го ра́бы въменѧше сѧ•
36 ѡ͗нꙿ же правеⷣнъ сы̏ прꙁва ⷯ•  про
37 пла́ка прѣⷣ нм• ͗ въꙁдохнꙋвъ реⷱ҇ ́
38 ͗мъ• не тако ѡⷮц҃ ͗ братїе• б҃ж
39 бо е͗смь• вы братїе въꙁненавдесте
40 мене• но̀ г҃ь въꙁлюб мѧ• ͗ в работꙋ

68d
1 мѧ прѣдастѣ• но̀ всѣⷯ влⷣка г҃ь•
2 свобод мѧ• ͗ всемѹ е͗гыптѹ
3 г҃на ͗ сѹ́дью сътвор мѧ• въ пле
4 нъ бо вълѣꙁоⷯ ͗ рѹка крѣпка помо
5 же м• гладомъ ѡ͗бьꙗ͗тъ быⷯ самъ
6 г҃ь прѣпта мѧ• є͗днъ ѹбо бѣхъ•
7 въ ровѣ• но̀ б҃ъ ѡⷮц҃а мое͗мо (!) ѹ͗тѣш
8 мѧ• въ болѣꙁн бѣхъ но г҃ь прсѣ
9 т мѧ• въ темнц бѣхъ• но ͗
10 сп҃съ радость м сътво̀р• въ
11 ѹ͗ꙁѣ ѡⷮрѣш мѧ̀• въ оклеветанї
12͗ ͗ г҃ь ꙁба́в мѧ• въ сло́вѣсеⷯ гръ
13 кыⷯ е͗гыптѧнн ͗ꙁѧть мѧ•
14 то бе ͗ страсть прѐмшꙋ м•
15 ѡⷮ жены свѣрѣпы• нѹдѧщ ме
16 съгрѣшт с нею• нъ̀ г҃ъ ѡⷭц҃а мо
17 е͗го ͗҃левъ• ͗ꙁбав мѧ ѡⷮ пламе
18 н 1того̀ го́рѧщего̀• но ͗ въ тѣ
19 мнцꙋ въсажⷣенъ быⷯ ͗ бе͗нъ быⷯ•
20 ͗ ѹ͗карае͗мъ• ͗ въдаⷭ҇ мѧ г҃ь въ ще
21 дроты• прѣⷣ всем страж• тѣ
22 мнцѧ• не бо ѡ͗ста́в г҃ь боѧщⷯ
23 се е͗го ͗стною̀• в темнц ͗л̀
24 въ ѹꙁаⷯ• въ пеалех  въ бѣдаⷯ•
25 ͗ ннѣ вы́ братїе не бо́те сѧ• аꙁь
26 прѣкръмлю вы̀•  домы ваша•
27 ѹ͗тѣш бо ͗ г҃ла к нмъ веселымъ
28 л́цемъ•  срⷣцемъ съкрꙋшеноⷨ•
29 ͗ не ѡ͗ста́в ͗хъ пеалныⷨ прѣбы
30 ват̀• е͗же бо бѧше въ рꙋцѣ е͗го́•
31 тѣ̀мъ прѣ́дасть• сынове же ⷯ•
32 с҃нве е͗го въмѣншѧⷭ҇• ͗ с҃нове сво́
33 а͗кы́ рабы сътвор̀ бра́тї͗ (!) своⷯ•
34 ͗ д҃ша ͗хъ д҃ша е͗го бѣа͗ше• болѣꙁнь
35 ⷯ пеаль е͗го бѣа͗ше• ͗ всѧка стрⷭ҇ть ⷯ
36 стрⷭ҇ть е͗го бѣа͗ше• ͗ совѣтъ е͗го
37 съ нм прѣбы́ваше• помышле
38 не͗ е͗го въ нⷯ бѣа͗ше• сїа г҃лаше
39 їѡ͗сфъ брат́ свое́• въ е͗гѷ
40 птѐ• прсѣщенїе͗мъ ͗мже прѣ

69а
1 сетть ва́съ б҃ъ• ͗ꙁвѣст вы
2 ͗ ꙁе́млѧ сїѧ на ꙁемлю ю͗же клѧтъⷭ҇
3 б҃ъ ѡⷮц҃мъ вашмъ• а͗враа͗мѹ
4 їсаа͗кѹ• і͗а͗ковѹ• ͗ ꙁаклѧтъ
5 і͗ѡ͗сфъ с҃ны і͗҃ле́вы• г҃лѧ• ͗ꙁнесе
6 те кост моѧ ѡⷮ сюдꙋ с вам•
7 ͗ вде і͗ѡ͗сфъ• ефремовы дѣ́
8 т• до тре́тїаго ро́да• ͗ с҃нове
9 мах́ров• с҃на манас́на род
10 ша ѧ (!) пр їѡ͗сфе• ͗ жтъ ͗ѡ͗с
11 фъ лѣтъ •р҃і• ͗ скона сѧ• ͗ погрѣ
12 боша ͗ въ гробѣ въ їе͗гѷптѣ̀ (!):
13 Ꙁавѣⷮ рѹвмовъ• пръвы́ с҃нъ
14 і͗аковль• ѡ͗ бл҃гоѹм̀:
15 Напсанїе ꙁавѣта рѹвмова• є͗
16 лко ꙁаповѣда с҃номъ сво͗мъ•
17 прѣжⷣе ѹ͗мъртва свое͗го̀• въ
18 р҃ке• лѣто жтїа свое͗го• въ вто
19 рое лѣ́то по коннѣ ͗ѡ͗сфовѣ•
20 болѧщѹ̀ рѹв́мов̀• събраше сѧ
21 посѣтт е͗го̀• с҃нове е͗го̀•  с҃новѣ
22 с҃новъ е͗го̀• ͗ реⷱ҇ мъ• ада моѧ аꙁъ
23 ѹмраю́• ͗ ͗дꙋ пѹтемъ ѡⷮц҃ь моⷯ ́
24 ͗ вдѣвъ їѹ́да гада• ͗ асра бра
25 тїю свою́  реⷱ ͗мъ• въꙁвⷣгнте ме
26 не братїа моѧ• да рекѹ вамъ ͗ а
27 домъ моⷨ• є͗лко ͗мамъ въ срⷣц
28 мое͗мъ̀ таны̀• сконаваю бо сѧ•
29 а͗ꙁъ́ ѹже• ͗ въсклонв сѧ цѣлова
30 ѧ• ͗ пропла́кав сѧ реⷱ҇• послѹша͗
31 те мене ада моѧ• вънѹште
32 г҃лы рꙋвма ѡⷮц҃а вашего• є͗лко
33 а͗ꙁъ ꙁа́пове́даю вамъ• ͗ сѧ (!) вы ꙁа
34 вѣщеваю• б҃мъ нбⷭ҇нымъ днⷭ҇ь•
35 ꙗ͗ко не хо́дт въ нераꙁꙋм юно
36 стнѣмъ• ͗ въ блюдѣ в немъ же
37 ͗ꙁла͗х сѧ аꙁъ̀• ͗ ѡскрⷡ҇ънвъ ло
38 же ѡⷮц҃а мое͗го̀• і͗а͗кѡ́ва• г҃лю бо ваⷨ
39 ꙗ͗ко ѹ͗ѧꙁв мѧ ꙗ͗ꙁвою велкою́•
40 въ ѹ͗тробѣ мое͗ ꙁа седмь •мцⷭ҇ь•
69b
1 ͗л а͗ще не бы̀ ѡⷮц҃ь на́шь і͗акѡ́въ•
2 пом҃ллꙿ сѧ г҃в• ꙗко хотѧше г҃ь
3 ѹбт мѧ• бѣхъ бо лѣⷮ •л҃• є͗гда̀
4 сътво́рⷯ ꙁло̀е прѣⷣ гдⷭ҇мь• ͗ седмь
5 мцⷭ҇ь болѣхъ до см҃рт•  похо́тѣ
6 не͗мъ дша •ꙁ҃• лѣⷮ каѧхъ сѧ прѣⷣ бо
7 гомъ• в́на  ѡ͗ловн не пⷯ•  мѧ
8 со не вънде въ ѹ͗ста моѧ̀• ͗ въ
9 сѧкого хлѣба по вол не въкѹсⷯ
10 пла́а сѧ ѡ͗ грѣсѣ мое͗мъ• велкъ
11 бо бѣ• ͗ не бѹдѣть въ і͗҃л тако•
12 н҃нѣ послѹша͗те мене ада• ͗ж (!)
13в́дѣⷯ •• д҃хъ прѣльстныⷯ въ пока
14 анї мое͗мъ• седмь д҃хъ нано (!) е́ на е
15 ловека ѡⷮ вра́га• да т сѹⷮ наать
16 ц дѣлоⷨ юностнымъ•  •ꙁ• д҃ховъ
17 дасть сѧ е͗мѹ въ въꙁрастѣ̀• ꙗко
18 же бы́т в нхъ• всемѹ дѣлѹ
19 ҃льскомѹ ⁘ Пръвое д҃хъ жво́
20 та• съ нⷨжѐ похо́ть ѕжⷣет сѧ•
21 второе д҃хъ вдѣнїа съ нмже бы
22 вае͗ть• помышленїе •г• д҃хъ слы
23 шанїа съ нмъже дае͗т сѧ ѹенїе
24 д• д҃хъ ѡ͗бонѧнїа съ нмъже єⷭ҇ въкꙋ
25 шенїе дае͗мо въ слѹ въꙁдꙋха ͗ ды́
26 ханїа •е• дѹⷯ г҃ланїа• съ нмже бы
27 вае͗ть раꙁѹмѣнїе• шесты д҃хъ
28 въкѹшенїемъ съ нмже бывае͗ть по
29 мышленїемъ ꙗденїе ͗ птемъ•
30 ͗ крѣпость въ немъ ѕждет сѧ•
31 ꙗ͗ко в не́мъ в пщаⷯ еⷭ҇ сла крѣпость
32 наѧ̀• Седмое͗ д҃хь сѣана͗ ͗ ꙁаа
33 тїа• с нмже сходт сѧ любопохо
34 тны͗ грѣхъ• темже послѣжⷣе
35 е͗сть ꙁданїа прѣжⷣе юност• ꙗ͗ко
36 нѣраꙁꙋмѣнїа ͗сплън сѧ ͗ тъ̏
37 юность вово́дть• ꙗ͗ко слѣ́пца
38 въ пропасть• ͗ ꙗ͗ко скота на де́бръ
39 ͗ наⷣ весем (!) с́м ѡ͗смь д҃хъ сънї
40 є͗сть• с нмъже съꙁда сѧ ѹ͗жасе
69c
1не вѣщ• ͗ ѡ͗браꙁъ смртны́ • съ
2 см дꙋхы съвъкѹплѧют сѧ дꙋ
3 хы прѣльстнї• а• блꙋдны͗ дхъ
4 вещ ͗ къ сꙋществѹ прлеплѧе͗ть
5 сѧ• второе͗ д҃хъ несытост въ ѹ
6 тробѣ• третьѐ е́ д҃хъ вражⷣь
7 въ срцⷣ ͗ въ крꙋнѣ• етверъ
8 тое͗ д҃хъ самохотїѧ (!) ͗ прокаꙁнь
9 ства• да ѡ͗баване͗мъ добръ
10 ꙗ͗вт сѧ• пѧтое͗ д҃хъ проꙁорь
11 ства• да хвалт сѧ ͗ вы̀соко
12 мѹдрѹе͗ть• шестое͗ д҃хъ лъ
13 жа• въ па́гѹбѹ̀ ́ ꙁавсть̀• ꙗ͗коⷤ
14 творт ре́ь• ͗ крыт словеса
15 своѧ ѡⷮ сръдоболѧ ͗ дъмашніⷯ (!)
16 сѣдмое͗ д҃хъ непра́вды́• с нмже
17 татьбы ͗ ѡ͗баженѧ͗• да съ
18 творть ѹ͗годѧ срцⷣꙋ свое͗мꙋ•
19 непра́вдѹ бо делае́ть• съ про
20 м д҃х дарова ͗мъ• надъ всем
21 же см дхъ сънны• къ ѡсмомꙋ
22 съвокѹплѧе͗т сѧ ͗же єⷭ҇ мьта
23 не͗• ͗ тако погыбае͗ть всѧкь ѹ͗
24 ны• ѡ͗мрааѧ ѹ͗мъ ѡⷮ ͗стнны̀
25 ͗ не раꙁꙋмѣваѧ въ ꙁаконѣ б҃•
26 н слѹшаѧ накаꙁанїѧ ѡⷮц҃ь сво
27 ⷯ• ꙗ͗коже ͗ а͗ꙁъ постраⷣхъ въ ю́
28 ност мое͗̀• ͗ н҃нѧ ада правⷣѹ
29 въꙁлюбте• ͗ та съхранть
30 вы̀• послѹша͗те рѹвма ѡ͗ц҃а
31 вашего• не въꙁра̀те на лце
32 же́нъ н глѹ͗мте сѧ съ же́нам•
33 мѹжескам• н дѣла͗те дѣ
34 ла женьска• аще бо не быⷯ вдѣ
35 лъ а͗ꙁъ• вал мющꙋ сѧ въ та
36 ͗нѣ мѣстѣ• не быⷯ въпалъ въ
37 беꙁаконїе• велкое́• премꙿш
38 бо мы́сль моѧ же́ньскѹю̀ наго́
39 тѹ• не дасть м спат дѡ́нь
40 деже сътворт мръ́ꙁость•

69d
1 ѡⷮшеⷣшю же ѡ͗ц҃ю н҃шемѹ̀ къ ͗са
2 вѹ бра́тѹ свое͗мѹ• сѹ́щⷨ ваⷨ•
3 в гадер блꙁъ е͗фра́нт въ
4 вфлеѡⷨ• вала бѧ̀ше ѹ͗пла сѧ•
5 ͗ спа́ше непокры́ꙗш̀ сѧ легш
6 въ хлѣвнѣ свое͗́• а͗ꙁъ влѣ́
7 ꙁъ ͗ вдѣⷯ нагость е͗ѧ• ͗ сътво
8 рⷯ беꙁаконе͗ с нею́• ͗ ѡ́бдѣвъ ю
9 спѧщꙋ ͗ ͗ꙁлѣ́ꙁоⷯ• ͗ а͗бїе аг҃глъ
10 б҃ж ꙗ͗в ѡⷮц҃ꙋ моемѹ і͗а͗ковѹ•
11 ѡ͗ беꙁаконї мое͗мъ̀ ͗ пршеⷣ скръ
12 бѧше ѡ͗ мнѣ• ͗ потомъ не пр
13 блжаше сѧ е͗̀• не моꙁѣте ѹ͗
14 бо ада моѧ въꙁрат на добро́
15 тѹ женсꙿкѹю• н раꙁꙋмѣ
16 те тѣлесъ ͗хъ• но ходте про
17 стотою́ срцⷣь въ страсѣ г҃н•
18 ͗ тъщеще сѧ въ тѣлеса• не прѣ
19 лъщаю́ще сѧ въ пїансꙿтвѣ (!)• ͗
20 ѡ͗ паствѣ ва́ше̀ дондеже даⷭ҇
21 вꙑ г҃ь подрꙋжїѧ ꙗже са́мъ хо́щеⷮ•
22 да не постра́жⷣете ꙗкоже ͗ аꙁъ•
23 ꙗко до кон̀ны ѡⷮц҃а мое͗го̀• не ͗
24 мѣⷯ дръꙁновенїа въꙁрет на
25 л́це і͗ꙗ͗кѡ́вле́• ͗л повѣдат
26 ко́мѹ ѡⷮ братїе поноса дѣлꙿма
27 ͗ до сѣлѣ съвѣсть моѧ клещть
28 мѧ ѡ͗ грѣсѣ мое͗мъ горцѣмъ•
29 є͗лꙿма ѹ͗тѣш мѧ ѡⷮц҃ь мо́•
30 ꙗ͗ко помолл сѧ бѣ̏ше ѡ͗ мнѣ г҃в•
31 да прѣдеⷮ ѡⷮ мене гнѣвъ г҃нь•
32 ꙗ͗коже покаꙁа м г҃ь• ѡⷮ толѣ
33 ꙗ͗ко та́нѹ съхра́нхъ• ͗ не съгрѣ
34 шⷯ• того рад̀ ѧда моѧ̀ съхра
35 н́те• всѧ ꙗже ꙁаповѣдаⷯ вамъ•
36 ͗ не ͗мате съгрѣшт̀• про
37 пасть еⷭ҇ д҃ш грѣхъ• е͗же блѹда раⷣ ̏•
38 ѡⷮлѹт сѧ ѡⷮ б҃а• ͗ прблжтⷭ҇
39 кꙋмрѡⷨ• ꙗ͗ко то̏ еⷭ҇ прѣлъщаѧ ѹ͗мъ•
40 ͗ съвѣсть• ͗ въвъдⷮ ѹ͗ные въ

70а
1 адъ прѣже врѣмене ⷯ• ́бо мно́
2 гы погѹб блѹженїе́• ꙗ͗ко аще
3 єⷭ҇ старъ ͗л добра́ рѡ́дѹ• то ѹ͗ко
4 р себѣ ѡⷮ врагъ тво́рть̀• ͗ ѡⷮ
5 с҃новъ л҃ьскъ• є͗лꙿма же съхран
6 сѧ і͗ѡ͗сфъ ѡⷮ всѧкы́ѧ жены́•  тъ̏
7 мы́сль ѡ͗́ст ѡⷮ всѧкого блѹ́же
8 нѧ̀• ѡ͗брѣте блгⷣть прѣⷣ б҃гмъ•
9 ͗ л҃кы• много бо сътво́р е͗гыпꙿ
10 тенныѡ͗на́• ͗ влъхв́ прꙁва́
11 ѡ͗тра́вѹ емѹ даѧ́• ͗ не прѧ́тъ
12 д҃ша е͗го помысла не́прѧ́ꙁнена•
13 того́ рад̀ бъ ѡⷮц҃ь моⷯ ꙁбав еⷢ҇
14 ѡⷮ всѧкыѧ̀ в́дмы́ѧ  съкръве
15 ныѧ смр҃т• аще бо не о͗долее͗ть
16 ва́шемѹ помы́слѹ блоⷣ (!) • то н сѡ́
17 тона не ѡ́долѣ́еть вам• лѹ
18 кавы сѹ́ть жены ада́• ꙗ͗ко ͗мѣ
19 ю͗щ власт на мѹжеⷯ• лъстѧть
20 стра̀шен́е́мъ• како̀ ѧ к себе пр
21 вабѧть̀• е͗гоже слою́ не мо́гѹⷮ
22 првест̀• того лъстїю прнꙋ
23 жⷣають̀• ͗бо̀ ѡ͗ тѣⷯ реⷱ҇ м а͗г҃глъ•
24 б҃ж ͗ наѹ мѧ• ꙗ͗ко жены ра
25 спѧлѧют (!) сѧ д҃хомъ блѹⷣнымъ
26 па́е мѹже́• ͗ въ срцⷣ ражⷣѕа
27 ють на мѹжа• ͗ кра́шене͗мъ
28 прѣльщають ⷯ• пръ́вое́ вꙁо́
29 ромъ ѧ́дъ въсѣваю͗ть• ͗ тогда
30 дѣлѡⷨ плѣнѧю͗ть• не бо мо́же́ть
31 жена мѹжа прнѹдт• бѣ́га
32 ͗те ѹ͗бо блѹженѧ̀ ада моѧ̀•
33 ͗ ꙁаповѣдате женаⷨ вашмъ•
34 ͗ дъщеремъ• да не красѧть гла́въ
35 своⷯ ͗ л́ца на прѣльсть ѹ͗мѹ
36 ꙗ͗ко всѧка жена красѧщ сѧ ѡ͗ тоⷨ•
37 въ мѹкꙋ вѣнѹю съблюдѣтьⷭ҇•
38 та̀ко́ бо пръваѧ̀ бы́ша бодры́ѧ
39 прѣ́же потопа• ѡ͗н бо съ пр
40 лежане͗мъ ꙁрѧще на не бы́ша•

70b
1 въ помысле дрѹгъ дрꙋга• ͗ ꙁаа
2 въ помы́слѣ дѣ́ло• прѣѡ͗браꙁѡ́
3 вахѹ сѧ въ мѹжа• ͗ въ соблажь
4 ненїе мѹжь свохъ ꙗ͗влѧхѹ сѧ
5 мъ• ѡ͗н же помышлѧюще на
6 ѹ͗мѣ ѡ͗браꙁы ⷯ• ражахѹ сѧ гаг
7 нꙿт (!)̀• ꙗ͗влѧхѹ сѧ ͗мъ бодр до не
8 бес досѧжѹще• хра́нте сѧ ѹ͗
9 бо ада блѹженѧ̀• ͗ аще хощете́
10 стт помысло́мъ• то хра́нте
11 єⷭ҇ство ва́ше ѡⷮ всѧкыѧ жены• ѡ͗ не
12 мже ꙁаповѣда͗те прѣ (!) лкы•
13 да ͗ т̏ сам стѧт сѧ• въ ѹмѣ
14 е͗же е͗же (!) бо астїе бѣсѣды• аще 
15 не сътво́рѧть съгрѣ́шенїѧ• те
16 мъ ѹ͗боѧт сѧ• болѣꙁнь несцѣ
17 лма• намꙿ же поносъ ѡⷮ врага въ
18 вѣкы̀• ꙗ͗ко блѹжене͗ н смысла́
19 добра́ ͗мать• н бл҃гоьстїѧ ͗
20 мать въ собѣ• въꙁѧка (!) ꙁав́сть
21 въ помыслѣ е́• тем же ревнѹ
22 те с҃новомъ левгнѡⷨ• ͗ ́щете въ
23 ꙁнест сѧ вы́шеⷯ• но̀ не можете•
24 б҃ъ бо́ сътворть ѡⷮмьстїе ⷯ•  ѹ͗
25 мреть см҃ртью лютою́• левг͗ бо͗
26 гⷭ҇ь дасть наало̀• і͗ѹ͗де с нмъ• а͗ мн҄ѣ
27 ͗ данꙋ іѡ͗сфꙋ• ꙗ͗коже быт е͗мꙋ
28 ста́решнствѹ• тѣмже ꙁа
29 повѣдаю ва́мъ послѹша͗те ле
30 вгїа́• ꙗ͗ко то̏ раꙁꙋмѣе͗ть ꙁаконъ
31 въ сѹ́дꙋ• ͗ жрътвѹ прносѹть ꙁа
32 всѧкого ͗҃лѧ́ до сконанїѧ лѣ́тъ•
33 архые͗ре х҃а егоже реⷱ҇ г҃ь ꙁаклна
34 ю вы б҃гомъ нбнⷭ҇ымъ• сътвор
35 т ͗стнѹ комѹждо къ бл
36 жнемѹ свое͗мѹ• левг прбл́
37 жт сѧ въ съмрен сръдьꙿнѣ
38 мъ• да прметь блвⷭ҇нїе ѡⷮ ѹ
39 стъ е͗го• тъ̏ бо̀ блвⷭ҇ть і͗҃лѧ
40 і͗ѹдѹ• ꙗ͗ко ѡⷮ того ͗ꙁбра гь црь

70c
1 ствоват все́мъ людемъ• ͗ по
2 клонте сѧ племен е͗го• ꙗ͗ко ꙁа́
3 вы ѹмре́ть в ра́тѣⷯ вдмыхъ
4  невдмыⷯ•  бѹдеть въ васъ
5 ц҃рь вѣны͗• Оумре рѹв́мъ
6 ꙁаповѣдавъ с҃номъ• ͗ полож
7 шѧ въ гро́бѣ дондеже ꙁнесꙿше
8 ͗ꙁъ е͗гпꙿта• ͗ погрѣбоша въ хе
9 вроне• въ пещере сꙋгѹбо͗ ѡ͗ц҃а
10 его• рꙋвмъ с҃нъ і͗а͗кѡ́вль̀ пръвы
11 ͗ с҃нъ лнъ пръвы́• жтъ лѣⷮ
12 р҃к҃е ⁘ ꙁавѣтъ семеѡна• ѡ́ ꙁа
13 вст• ꙗ͗ко не дръжатї еѧ въ срцⷣ́•
14 Въпсанїе сло́весъ семеѡна• ꙗкоже
15 г҃ла с҃номъ свомъ прѣжⷣе смр҃т въ
16 р҃ке• лѣто́ жвота свое͗го• в неже
17 лѣ́то̀ ѹмреть і͗ѡ͗сфъ• болѣвъ
18 шꙋ семеѡнꙋ прдоша посѣтт
19 е͗гѻ с҃нове е͗го• ͗ ѹ͗крѣпв сѧ сѣдъ•
20 Лобꙁавъ ѧ̀ реⷱ҇ послѹша͗те ада•
21 послѹша́те семеѡ͗на ѡ͗ц҃а своеⷢ҇•
22 є͗лка ́мамъ а͗ꙁъ въ срⷣц мое͗мъ•
23 а͗ꙁъ родх сѧ ѡⷮ і͗акѡ́ва ѡ҃ца своеⷢ҇•
24 с҃нъ •в• ́ лѧ̀ мат моѧ проꙁва мѧ
25 семеѡномъ• ꙗ͗ко ѹ͗слыша мл҃твѹ
26 е͗ѧ̀ с́лѣнъ бѣⷯ ѕѣло́ не ѹ͗жасох сѧ
27 дѣла н́ ѹ͗боѧхъ сѧ всѧкого мѧте
28 жа• срⷣце бо̀ м твѣ́рдо̀• ͗ ѹтроба
29 беꙁъ мѧте́жа• ресла моѧ̀ не млтⷭ҇
30 внаѧ̀• ꙗко мѹжество дае́т сѧ лкоⷨ
31 въ д҃ша (!)  въ телѣсеⷯ• в лѣⷮ ѡ юно́
32 ст̀ въ неже въꙁревновахъ і͗ѡ͗с
33 фѹ• ꙗ͗ко люблѧше е͗го ѡⷮц҃ь на́шь̀•
34 ͗ ѹжестоⷯ на нь срⷣце мое͗ ꙗко
35 ѹ͗бт̀ д҃хь бо прѣльстны̀
36 посла д҃хъ ꙁавстны ͗ ѡслеп
37 м ѹмъ̀• не мѣт е͗го ꙗко браⷮ
38 ͗ не пощадет ѡⷮц҃а ꙗкова моеⷢ҇
39 но̀ б҃ъ е͗го  бъ ѡⷮц҃ь его• посла́ аг҃ге
40 ла своего• ͗ ͗ꙁбав ѡⷮ рꙋкѹ моею̀•
70d
1 ꙗко бо аꙁъ ѡⷮдохъ въ скмѹ•
2 попа (!) маꙁъ паствнѣ• ͗ рѹвⷨ
3 въ делфанѣ• ͗ ́же непотрѣбнаа͗
4 бѣахѹ• ͗ все рꙋфло̀• і͗ѹда братъ
5 на́шь продасть е͗го ꙁмалтѡⷨ•
6  пршеⷣ рѹвⷨ ѡ͗пеал сѧ• хотѣ
7 ше бо  вест къ ѡⷮц҃ꙋ• аꙁъ́ же ра́
8 ꙁгнѣвав сѧ на ͗ѹдѹ ꙗко жваеⷢ҇
9 про́да́сть•  сътворⷯ мцⷭ҇ь •е•
10 гнѣваѧ̀ сѧ на́ него̀• но ꙁа́пѧтъ
11 мѧ г҃ь• ͗ раꙁⷣрѣш ѡⷮ мене немощь
12 рѹ́ною́• ꙗ͗ко рѹка моѧ деснаѧ̀ ма
13 ло не быⷭ҇ сѹха ꙁа •ѯ• д҃н• ͗ раꙁꙋмѣⷯ
14 ада ꙗ͗ко ͗ѡ͗сфа рад̀ то м сѧ ѹ͗
15 н́• ͗ покаѧв сѧ плакаⷯ• ͗ помол
16 в сѧ г҃в да сѧ ѹ͗твръжⷣѹ• ͗ ѡ͗ста
17 нѹ сѧ сквръны́• ͗ ѡⷮ ꙁав́ст̀•  ѡⷮ
18 всѧкого̀ веселїѧ• раꙁꙋмѣхъ бо ꙗ͗ко
19 вражі͗е дѣ́ло смы́слⷯ прѣⷣ б҃мъ• ͗ прѣ
20 і͗акѡ́вѡⷨ ѡ͗ц҃емъ мо́мъ• ͗ ѡ͗ ос
21 фе бра́тѣ на́шемъ поꙁав́дѣвъ
22 е͗мѹ• н҃нѣ а́да моѧ̀ съхрантеⷭ҇
23 ѡⷮ д҃ховъ прѣ́льст ͗ ꙁав́ст̀•
24 ͗бо ꙁавсть ѡ͗бла́дае͗ть всем̀•
25 помысл́ л҃кѹ• ͗ не ѡ͗ставть еⷢ҇
26 н ѧ́ст н́ пт̀• н сътво́рт
27 добра̀• но̀ всегда мы́слть ѹ͗б
28 т ꙁавдмаго̀• а͗ ꙁав́дмы
29  все́гда̀ цвѣⷮть• а ꙁавдлвы́
30 ѹвѣдаеть• двою́ лѣтъ д҃н́
31 ѡ͗ страсе г҃н ѡ͗ꙁло́бхъ д҃шꙋ свою
32 въ а͗льбѣ•  раꙁꙋмѣхъ ꙗ͗ко раꙁо
33 рѣне ꙁавст• страхѡⷨ б҃ж
34 мъ бывае͗ть• аще бо кто̀ къ
35 г҃в прбѣгнѣть• то ѡⷮбѣжⷮ
36 лѹкавы д҃хъ ѡⷮ него̀•  бѹдꙋⷮ
37 помышленїа тъ́ща• ͗ ѹже съ
38 постражеть• ꙁав́дмомѹ• ͗
39 раꙁꙋмѣеть любѧщего̀• ͗ тако
40 прѣстанеть ѡⷮ ꙁавст•  бѣ̏
71а
1 въпра́шаѧ ѡⷮц҃ь мене ꙗ͗ко вдѧ
2 шѧ (!) мѧ дрѧхла̀• ͗ г҃лахъ срцⷣемъ
3 стражⷣѹ а͗ꙁъ́• скръбѣⷯ бо пае́
4 всехъ• ꙗ͗ко аꙁъ́ бѣхъ вна (!) прѣда
5 ню і͗ѡсфовѹ• ͗ егⷣа съндохѡⷨ
6 въ е͗гѷпетъ• ͗ свѧꙁа мѧ ꙗ͗ко
7 прѣлагатаѧ̀• раꙁѹмѣхъ бо ꙗ͗ко
8 пра́вдѣ́ стра́жⷣѹ•  не жаловаⷯ сѧ
9 ѡ͗сфъ же вдѣше (!) мѹжь бла́
10 жены• ͗мѣѧ д҃хъ б҃ж̀ въ себѣ•
11 млосердъ ͗ млтⷭ҇въ• ꙁла́ мое͗го̀
12 не помѣнѹ• но  любѧше мѧ ꙗ͗ко
13 нѹ братїю свою́• съхранте сѧ
14 ѹ͗бо ада́ моѧ̀• ѡⷮ всѧкоѧ ꙁавстї•
15  вра́жⷣы•  ходте въ пра́во́тѣ
16 ͗ въ бл҃готѣ срцⷣа• помы́шлѧю́ще
17 ͗ѡ͗сфа стры́ѧ ва́ше́го̀• даⷭ҇ ͗ ваⷨ
18 б҃ъ блгⷣть  сла́вѹ• ͗ блвⷭ҇нїе на гла́
19 вахъ вашⷯ• ꙗ͗коже вдѣстѣ на
20 томъ• ͗ въ всѧ д҃н не ѹ͗корт
21 насъ ѡ͗ словес се́мъ• но̀ въꙁлюб
22 ны ꙗ͗ко д҃шꙋ• ͗ па́е с҃новъ свохъ•
23 про́сла́в ны• ͗ бо́гат сво скоⷮ
24 ͗ семена́ даⷭ҇ намъ• ͗ вы́ ада моѧ̀
25 въꙁлюбте кождо брата своеⷢ҇•
26 въ бл҃гост срⷣца• ͗ ѡⷮстѹпⷮ
27 ѡⷮ васъ д҃хъ ꙁав́стны́• ꙗ͗ко то
28 ю тво́рть д҃шꙋ дрѧ́хлѹ̀ ́ немо
29 щно́ тѣлѡ́• вра́жⷣѹ ͗ ра́ть да
30 е͗ть мы́слемъ• ͗ на ѡ͗боа͗ поважⷣа
31 е͗ть• ͗ на ѹжаст пр́во́дть•
32 помыслы́•  не дасть раꙁѹмѹ въ
33 лвцⷯѣ дѣ́лат• нъ ͗ сънъ ѡⷮмеⷮ
34 ͗ мѧтежь д҃ш подат• трѣ
35 петанїе тѣлѹ• ͗бо ͗ въ снѣ не
36 кака ꙁавсть ꙁлобнаѧ меꙿть ꙁрѧ
37 щ е͗мѹ подае͗ть е͗го• ͗ въ д҃сѣ
38 лѹкавѣ мѹть д҃ша е͗мѹ• ͗
39 ѹ͗жасть тѣлѹ творть•
40 мѧтеж въꙁꙿбнѹт е͗мѹ• ꙗ͗ко
71b
1 д҃хъ непрѧꙁненъ• д҃хъ мѣѧ•
2 тако́ ꙗ͗влѧе͗ть сѧ л҃кѡⷨ• того раⷣ ̏
3 ͗ѡ͗сфъ бѧ̀ше красе́нъ вдомъ•
4 ͗ добръ въꙁоромъ• ꙗ͗ко не жвѧ
5 ше в немъ нколже лѹкавьство •
6 мѹжь бо д҃ховныⷯ лце ꙗ͗елѧе͗ть•
7  н҃нѣ а́да ѹ͗блажте срцⷣа ва́ша
8 прѣⷣ г҃мь• ͗ ѹпра́вте пѹт ва́
9 ш прѣⷣ л҃к̀ы•  бѹдете ѡ͗брѣта
10 ющ блгⷣть прѣⷣ б҃мъ ͗ л҃к̀ы• ́
11 съхра́нте сѧ не блѹдт̀• ꙗ͗ко
12 блѹженїе м҃т єⷭ҇ всемѹ ꙁлꙋ • ѹда
13 лѧющ къ непрѧꙁн̀• вдѣхъ
14 бо въ скаꙁѣ кн́гъ є͗ноховъ• ꙗ͗ко
15 сно́ве (!) ва́ш с ва́м̀ въ блѹженї 
16 стлѣють• ͗ въ левг непра́вдꙋ́
17 сътво́рѧть копїемъ• не въ
18 ꙁмогѹ протвѹ левг̀• ꙗко ра
19 ть г҃ню творѧть̀ всемѹ плъ́кѹ
20 ва́шемѹ• ͗ бѹдѹть ѹ͗мален
21 ͗ раꙁдѣлѧе͗м въ левг̀• ͗ въ ѹ
22 дѣ• ͗ не бѹдеть ѡⷮ ваⷭ҇ въ старѣшї
23 нствѣ̀• ꙗкоже ѡⷮц҃ь і͗акѡ́въ про́
24 роьство̀ва въ блгⷭ҇венї• се̏ про
25 рекохъ вамъ• да ́ꙁбавлю сѧ ѡⷮ грѣⷯ
26 д҃шь ва́шⷯ• ͗ а͗ще ѡⷮмѣте ѡⷮ себѣ
27 ꙁавсть ͗ вы́сокоѹ͗ме́• ако а͗ро́
28 да процвьтѹть кост моѧ
29 въ і͗҃л• ͗ ꙗко крнъ плъ́ть моа̀
30 въ і͗а͗кѡ́вѣ• ͗ бѹдеть во́нѧ моѧ
31 ꙗ͗ко вонѧ л́вана•  ѹ͗мно́жтьⷭ҇
32 ꙗ͗ко кедр с҃т ѡⷮ мене ͗ до вѣка•
33  ѡⷮра́сл ⷯ до́бр (!) бѹдѹть• то
34 гда погбнеть племѧ ханаа͗не• ͗
35 о͗станка не бѹдеть а́мал́кова•
36  пог́бнеть всѧ каподокїа ͗ въ
37 с̀ хте͗ ра́спра́шат сѧ• тогда
38 сконае͗т сѧ ꙁемлѧ ха́мова•  вс̀
39 людїе погыбнꙋть• тогда прѣ
40 станеть всѧ̀ ꙁемлѧ̀ ѡⷮ мѧ́тежа•
71c
1 ͗ всѧ̀ пѡⷣнбнⷭ҇аѧ ѡⷮ ра́т̀• тогда̀ ꙁна́
2 мена̀ прославѧт сѧ• ꙗ͗ко г҃ь велкы́
3 і͗҃левъ• ꙗ͗вт сѧ на́ ꙁемл̀ ꙗко
4 л҃къ сп҃саѧ со́бо́ю а͗дама́• тогда̀
5 даⷭ҇ сїѧ̀ вс дѹс лѹ́кав́ въ попра́
6 нѐ• ͗ л҃вц цртⷭ҇воват нанꙋ
7 ть наⷣ лѹкавы́м дꙋх̀• тогда ста
8 нѹть въ ве́селї́• ͗ блвⷭ҇ѧ вы́шь́
9 нѧго ѡ͗ юдѣсехъ е͗го̀• ꙗ͗ко плъⷮ
10 пр͗мъ• ͗ ѧ̀д съ л҃кы ͗ сп҃сеть е
11 ловекы• ͗ н҃нѣ а́да моѧ̀ послꙋша
12 ⷮе левгїа• а въ і͗ѹ͗дѣ ꙁбавлене
13 бѹдеть• ͗ не въꙁно́с́те сѧ наⷣ
14 ѡ͗бѣма с́ма племенома• ꙗ͗ко
15 ѡⷮ тою вꙁы́деть• сп҃сене б҃жїє•
16 въста́вть бо́ б҃ъ ѡⷮ левгїа ꙗ͗ко
17 ста́рѣ́шнѹ жръ́еска• ͗ ѡⷮ ѹ͗
18 ды́ ꙗ͗ко ц҃рѧ б҃а ͗ л҃ка• тъ̏ сп҃сеть
19 всѧ ꙗꙁыкы́  все пле́мѧ і͗҃ле́во•
20 те́мже се̏ ꙁаповѣдаю ва́мъ• да ͗
21 вы ꙁаповѣстѣ адомъ ва́шмъ•
22 да съхранте с́ въ роⷣ ⷺ свое͗мъ• ͗
23 скона семеѡ́нъ ꙁаповѣдꙋѧ адоⷨ
24 сво́мъ• ͗ ѹспе съ ѡⷮц҃ свом•
25  положша ͗ въ ковеꙁѣ дрѣва не
26 гнющаго̀• ꙗ͗коже прѣнест ко́
27 ст е͗го въ хевро́нъ•  прнесоша ͗
28 въ ра́ть е͗гѷпетскѹю ѡта•
29 кост бо і͗ѡ͗сфовы хранѧхѹ е͗гѷ
30 птѧнѣ• въ полатѣⷯ цр҃вахъ•
31 г҃лахѹ бо ͗мъ влъсв• ꙗ͗ко въ ͗
32 схо́дѣ кост ѡ͗ѡ͗сфовы́• бѹдеⷮ
33 въ се́ ꙁемл єгпьтьстѣ̀•
34 тъ́ма• ͗ бѣда вел́ка ѕѣлѡ́•
35 є͗гптѧнѡⷨ• ꙗко съ свѣщею
36 не поꙁнат комѹжⷣо брата
37 своего̀•  плаⷦ ⷶша сѧ с҃нове сем
38 ѡн ѡⷮц҃а свое͗го• по ꙁаконѹ
39 пла́номѹ• ͗ бѣша въ е͗гѷпте
40 до д҃не схо́да ͗ꙁъ е͗гпта̀• рѹ
71d
1 кою мѡ́ѵсеѡвою• семеѡⷩ с҃нъ і͗а͗
2 ковль вторы͗• жтъ лѣтъ р҃ке :
3 ꙁавѣⷮ • левгї͗нъ• с҃на їакѡ́влѧ :
4 Въпсаїе левгно• елко ꙁаповѣ
5 да с҃номъ сво́мъ• прѣже конанї
6 а своего̀• по всемѹ елко́ сътво́
7 рть• ͗ елко слѹт сѧ ͗мъ
8 до д҃не сѹдна́го• ꙁрⷣавъ с͗ е͗ще•
9 прꙁва ѧ̀ к себѣ• ꙗ͗в бо сѧ е͗мѹ ꙗ͗
10 ко хощеть ѹ͗мре́т• ͗ е͗гда̀ съ
11 бра́ша сѧ реⷱ҇ к нмъ• аꙁъ левгї
12 въ ра́дост ꙁаах сѧ• ͗ родх сѧ та́
13 ко• ͗ по томъ прдохъ съ ѡⷮц҃емъ
14 въ скмѹ• бѣ̀хꙿ же ю͗нъ ꙗ͗ко лѣⷮ
15 к• тѹ є͗гда́ сътво́рⷯ съ семеѡ́
16 но̀мъ ѡⷮмъщенѐ• сестры́ на́шеѧ
17 делѧ даны̀ (!) съ е͗мꙿморе н (!) є͗гда па
18 сѧхъ• въ влеєлꙿмаѹ͗лѣ• д҃хъ ра
19 ꙁѹма б҃жѧ̀ прде на мѧ• ͗
20 въсѧ в́дѣхъ л҃кы• ѡ͗ставльше
21 пѹть сво̀• ͗ ꙗ͗ко стѣнѹ въꙁгра́
22 дла непра́вда• ͗ на́ с҃нѣхъ беꙁако
23 нꙿнкъ прѣбывае͗ть• ͗ пеа
24 ленъ бѣ̀ше ѡ͗ ро́дѣ л҃ьстѣ• ͗
25 помолх сѧ г҃в да сп҃сѹ сѧ• тогⷣа
26 нападѣ на́ мѧ сонъ• ͗ вдѣхъ го́
27 рѹ вы́сокѹ• та̏ гора щтъ ме
28 немъ• въ влеє͗мꙿмаѹлѣ́• ͗ се̏ ѡⷮ
29 връꙁоша сѧ нб҃са• ͗ аг҃глъ б҃ж
30 реⷱ҇ ко мн҄ѣ• левгї вънд  въ
31 ндохѡⷨ ѡⷮ пръ́ваго н҃ба• въ второе͗
32 ͗ вдехъ тѹ водꙋ в́сѧщѹ• ме
33 жю смъ• ͗ ѡ͗нѣмъ• ͗ е͗ще вдѣⷯ
34 трѣтье н҃бо• мноѕѣмъ свѣтꙿ
35 лѣе ͗ стѣѐ па́е дво̏ю•  бѧше
36 вы́сота в не́мъ не͗ꙁмѣрꙿна́•  рѣⷯ
37 къ а͗г҃глѹ пото̀ сцѣ•  рее
38 аг҃глъ къ мнѣ̀• не юдⷭ҇ ѡ ͗с́фъ (!)
39  дрѹгаѧ̀ бо нб҃са •д• ѹꙁр́ш ͗ свѣ
40 тлѣша  двне͗ша• є͗гда̀ въ
72а
1 ꙁыдеш та́мо̀• ꙗ͗ко ты̀ блꙁъ г҃а
2 станеш• ͗ слꙋжтель е͗мѹ бѹ
3 деш̀• ͗ та́ны є͗го̀ въꙁвѣст
4 ш л҃комъ ͗ ѡ͗ хо́тѧщемъ ꙁба
5 вт і͗҃лѧ проⷫ ⷪвѣс•͗ ѡ͗ тѣбѣ•
6 і͗ ѡ͗ і́ѹдѣ ꙗвт сѧ г҃ь л҃комъ• спа
7 саѧ собою весь роⷣ л҃ьскъ•  ѡⷮ астї
8 г҃нѧ жвоⷮ тво́ єⷭ҇• ͗ тъ̏ т бѹ
9 дет (!) село́  внограⷣ• ͗ пло́дⷮ
10 ꙁла̀то ͗ срѣбро́• слы́ш ѹ͗бо̀ ѡⷮ
11 седм нб҃съ лнеѧ• того́ дѣлꙿма
12 дрѧхла́ єⷭ҇• понеже в́дть всѧ не
13 пра́вды л҃ьскыѧ̀• второе͗ ͗маⷮ
14 ѡ͗гнь  снѣгъ  лѣдъ• то ̀гото
15 во въ д҃нь повелѣнїа гнⷭ҇ѧ ѡ͗ пра́ве
16 днѣмъ сꙋдѣ б҃ж•  на томъ
17 сѹть въс͗ дꙋс пѹщае͗м на
18 мѣсте͗ л҃комъ• на третьеⷨ
19 сѹ́ть слы плъ́къ• ѹ͗строе́н
20 въ д҃нь сѹ́да тво́рт• ѹмрь́
21 щвленїа д҃хомъ лъстны́мъ вра́
22 ж͗мъ• а͗ е͗же •д• вы́ше с́хъ
23 с҃т сѹ́ть• а на вышнѣмъ всѣⷯ
24 прѣбы́ваеть велкаѧ сла́ва въ
25 с҃таа с҃тыⷯ• прѣвыше въсѣа с҃ты
26 н• а͗ по тѣмъ аггл сѹ́ть л́
27 ца г҃нѧ• слѹжаще  молѧще г҃а
28 ꙁа всѧ недовѣденїа праведныⷯ•
29 прнос́ть же г҃в въню (!) бл҃гоѹ
30 хана͗ словесьнь  беꙁъ крове пр
31 носъ• а͗ поⷣ тѣ́м сѹⷮ аг҃гл до
32 носѧще ѡⷮвѣтъ а͗г҃глѡⷨ л́ца г҃нѧ•
33 поⷣ темъ же сѹⷮ прѣ́стол вла́
34 дыества́• ͗же вы́нꙋ хва́лѹ б҃ѹ
35 прносѧⷮ• єгда ѹ͗бо̀ въꙁрѣт
36 г҃в на́ ны̀ всѧ въсколѣблють сѧ•
37 н҃бса ͗ ꙁемлѧ̀• ͗ꙁ глѹбны ѡⷮ л́
38 ц вельства́ его̀ въꙁыблю
39 ть сѧ• с҃нове л҃ьстї ѡⷮ тѣ
40 хъ не брѣгѹ́ще• ͗ гнѣвають вы
72b
1 шнѧго̀• н҃нѣ ѹ͗бо вдте ꙗко съ
2 тво́рⷮ г҃ь сѹⷣ ѡ͗ с҃нѣхъ л҃ьскыⷯ• ꙗⷦ҇
3 ка́менїю ра́спаⷣющⷻ сѧ•  с҃лнѹ ѹ͗гаса
4 ющю• ͗ во́дамъ ѹ͗сы́хаю́щмъ•
5 ͗ ѹ͗гасающꙋ ѡ͗гню ͗ ѹ͗стыдѧщѹ̀•
6 ͗ все̀ ꙁемл̀ ꙁыблющꙋ сѧ• ͗ нев́
7 дмыⷨ д҃хомъ таю́щемъ• ͗ ꙗ͗дꙋ
8 пренѧе́мѹ (!) ѡⷮ стра́ст вы́шнѧⷢ҇•
9 л҃ц не вѣрѹюще• прѣбы́ваюⷮ
10 в непра́вдахъ• то́го рад̀ въ мѹ
11 кѹ о͗сѹдѧт сѧ• ѹ͗слы́ша ѹ͗бо вы́
12шні́ мл҃твѹ твою́• ͗ ѡⷮлѹ
13 те ѡⷮ не́пра́вды́• ͗ бы́т е͗го с҃нѹ
14 ͗ ѹ͗годн́кѹ ͗ слѹꙁѣ л́цꙋ е͗го ̀•
15 свѣтъ раꙁꙋмѣнїа• свѣтелъ
16 про́свѣтш въ ͗а͗ковѣ̀• ͗ ꙗ͗ко
17 сл҃нце бѹдеш ͗ всемѹ се́мен
18 въ і͗҃л́• ͗ даⷭ҇ т блвⷭ҇ене͗ всемѹ се́
19 чмен твое͗мѹ• дондеже посетⷮ
20 г҃ь всѣⷯ ꙗ́ꙁыкъ млтⷭ҇ю с҃на свое͗го•
21 въ вѣкы̀• ѡ͗бае с҃нове тво въ
22 ꙁло̀жать рꙋкы своѧ̀ на нь ꙗ͗коже о
23 ꙁло́бт• ͗ того̀ рад̀ даетꙿ т
24 сѧ свѣтъ  ра́ꙁѹмъ да враꙁꙋ
25 мш с҃ны своѧ̀ ѡ͗ семъ• ꙗ͗ко бла́
26 же е͗го̀ бла́женъ бѹдеⷮ• а͗ кленѹ
27 щ е͗го ͗ꙁгнꙋть• ѡⷮвръ́ꙁе
28 м аг҃глъ дв҃р нбнⷭ҇ныѧ•  вдѣ
29 цр҃ковь с҃тѹю• ͗ на прѣсто́лѣ
30 сла́вы вы́шнѧго̀• ͗ реⷱ҇ м• левг
31 тебе дахъ блвⷭ҇енѧ̀• сттель
32 ство̀• дондеже пршеⷣ ѹ͗селюⷭ҇
33 посрѣⷣ і͗҃ль́• тогда̀ аг҃глъ свѣдъ
34 мене на́ ꙁемлю̀• ͗ даⷭ҇ м ѡ͗рꙋжїе ͗
35 копїе• ͗ реⷱ҇• сътвор ѡⷮмъщенѐ•
36 ͗ в схеⷨ дны рад̀ ͗ аꙁъ бѹдѹ с то́
37 бою• ꙗ͗ко г҃ь посла́ мѧ̀• ꙗ͗ко сконаⷯ
38 потоⷨ лѣ́то̀• с҃нове є͗мꙿморо́в ꙗ͗ко
39 же п́шеть въ скр́жалѣхъ не́
40 бѣсныхъ• рѣхъ е͗мѹ м҃лю т сѧ г҃•
72c
1 повѣжⷣь м ́мѧ своѐ да тѧ̀ про
2 ꙁы́ваю въ д҃нь пеа́л̀• ͗ рее м
3 аꙁъ е͗смь аг҃глъ хранѧ͗ рѡⷨ (!) ͗ле́
4 въ• ꙗ͗ко всѧ̀къ д҃хъ лѹкавы
5 борет сѧ съ нмъ ͗ по томъ
6 въꙁбоⷩѹ блвⷭ҇хъ вы́шнѧго̀• ͗ а͗
7 г҃гла хра́нѧщего се́мѧ і͗҃ле́во•
8 ͗ е͗гда подоⷯ къ ѡⷮц҃ѹ мое͗мѹ̀ ѡ͗
9 брѣтоⷯ щтъ медѧнъ• тѣмъⷤ
10 ́мѧ горѣ то ́щ́тъ• ꙗ͗же еⷭ҇ бл́
11 ꙁъ гевала ѡ͗ дѣснѹѡ а͗в́ма• ͗
12 съблюдохъ сло́веса моѧ въ срцⷣ
13 мое͗мъ• ͗ съ рꙋвмомъ братоⷨ
14 момъ• да рееть с҃номъ е͗моро
15 во́мъ• ꙗкоже ѡ͗брѣꙁат сѧ ⷨ ̀•
16 ꙗ͗ко въꙁревноваⷯ ꙁа́ беꙁаконе•
17 е͗же сътворша въ і͗҃л́• ͗ аꙁъ
18 ѹ́бхъ секема въ пръ́выⷯ• а семе
19 ѡ͗нъ е͗мꙿмора• ͗ по томъ прдоша
20 братїа плен́ша граⷣ ѡ͗стреⷨ
21 меа• ͗ слы́шавъ ѡⷮц҃ь раꙁгнѣ
22 ва сѧ ͗ ѡ͗пеал сѧ• ꙗко͗ прѧ̀л
23 бѣ́хѫ ѡ͗бреꙁанѐ• ͗ по томъ ͗ꙁь
24 мръл̀• ͗ въ блвⷭ҇ен ͗нако сътво
25 р̀ • съгрѣшхѡⷨ бо́ ꙗко беꙁ вол
26 е͗го то̀ сътво́рхѡⷨ• ͗ болѣꙁнь
27 м быⷭ҇ въ тъ́ д҃нь• но а͗ꙁъ вѣдѧⷯ
28 ꙗ͗ко ѡⷮвѣтъ б҃ж бѣше ꙁълъ̀
29 на с̀кмѣ̀• ꙗ͗ко хотѣ́ша ͗сарꙿре съ
30 тво́рт̀• ꙗ͗коже сътво́рша
31 дне сестрѣ на́ше̀• ͗ г҃ь въꙁбра́
32 н ͗мъ• ͗ тако ѡⷮгнаша а͗враа͗
33 ма ѡⷮц҃а н҃шего странꙿна сѹща• ͗
34 вредша ѡ͗вцѧ брежа (!) сѹща• съ
35 нм ͗ домаадꙿца сѹ́ща емѹ
36 ѹ͗бша ѕѣ́ло• тако бо творѧ
37 а͗хѫ все́мъ странам нас́лїе•
38 въсхыщающе южⷣаѧ̀• постⷤ
39 же ͗хъ гнѣ́въ б҃ж́ до ко́нца•
40 ͗ рѣⷯ ѡⷮц҃ꙋ мое͗мѹ• не гнѣва сѧ

72d
1 гнⷭ҇е і͗акове• всѧ̀ко тобою ѡ͗хѹдїⷮ
2 г҃ь хананею• ͗ дасть ꙁемлю ⷯ тобѣ
3 ͗ семен твое͗мѹ с тобою̀• бѹ
4 деть бо ѡ͗ д҃не с́кма г҃лемаѧ̀•
5 граⷣ не́смы́сленыⷯ• ꙗ͗цѣмꙿ же ѡ͗бра
6 ꙁомъ прѣльстть кто́ ѹ͗ро
7 да• та́ко прѣльст́хом сѧ мъ
8 же бѣꙁѹмїе сътворша въ і͗҃л•
9 плѣнша днꙋ сестрꙋ нашꙋ• въ
10 ꙁвⷣгше сѧ пр́дохомъ въ ве
11 ф́лъ• ͗ т пакы вдѣ́хъ вдѣ
12не ꙗ͗ко пръвее͗ єгаⷣ прѣбыⷯ тѹ•
13 д҃н •о• вдѣⷯ •ꙁ• мѹжь• въ ѡдѣ
14 ж бѣле́ гл҃юще м• въставъ
15 ѡ͗блец сѧ въ ѡ͗дѣжⷣѹ стл҃ства
16 ͗ въ вѣнець пра́вды̀• ͗ въ пла́ще
17 нцю пра́вды раꙁꙋма• ͗ въ ѡ
18 нѹщꙋ ͗стнны• ͗ въ ꙁавѣсꙋ
19 вѣры̀• ͗ въ ѡ͗стежь на́прасьнѹю
20 ͗ въ ефꙋдъ пррⷪ҇ьствїа• ͗ кто̀
21 ѡ͗ нⷯ коеждо но̀сѧщѐ• въꙁло́ж
22 ша на мѧ ͗ рѣша• ѡⷮ н҃нѣ бѹд
23 жрецъ гнⷭ҇ь жвь с́ пле́мѧ твое́ до
24 вѣка• пръвы́ помаꙁа мѧ маслоⷨ•
25 с҃тымъ́• ͗ даⷭ҇ м жеꙁлъ помаꙁа
26 нѧ̀• вторы ѡмы́ мѧ водою 
27 стою• трет вꙋснѹ м нало́ж
28 поⷣбїе фѹдѹ͗ (!)• етверты͗ поѧсоⷨ
29 мѧ ѡ͗поѧса́ поⷣбныⷨ ба́грꙋ• пѧты
30 вѣтꙿвь м маслнꙋ въдасть насы
31 щенїѧ• ѕ• вѣнець м на гла́вѹ въ
32 ꙁло́ж• седмы͗ ѹ͗вѧсло́ сттѣ
33 льства въꙁлож на мѧ• ͗ ͗слън (!)•
34 рꙋцѣ мо́ ѳмѧна• ꙗ͗ко жрѣт
35 м г҃в• г҃лаше ко мн҄ѣ• левг̀• на
36 тр̀ на̀ала раꙁдѣлт сѧ племѧ твое •
37 въ ꙁна́мѣнїе сла́вы г҃а пр́хо́дѧщаго̀
38 ͗ вѣровавше • пръ́ваѐго прастїе
39 вел́коѐ• пае е͗го не бѹдеть• дрꙋ
40 г же бѹдеть ст́тельство̀•
73а
1 третїе͗мѹ проꙁове́т сѧ мѧ ново̀
2 ꙗ͗ко ц҃рь ѡⷮ і͗ѹды въстанеть• ͗ съ
3 творть жръествѹ ново̀• проѡ͗
4 бра͗ꙁѹѧ ꙗ͗ꙁы́къ въ всѣⷯ стра́наⷯ
5 пршествїѧ же е͗го̀ ꙗ͗ко пррⷪ҇къ вы ́
6 шнѧго̀• ѡⷮ племене а͗враа͗ма ѡⷮца
7 вашего• въсе похотѣнїе въ і͗л
8 твое͗ єⷭ҇ ͗ племен твое͗го• ͗ снѣ
9 стѣ всѧ красное вдѣнїемъ• ͗ тра
10 пѣꙁꙋ гнⷭ҇ю раꙁдѣлѧть ада ва́ша
11 ͗ ѡⷮ нхъ бѹдꙋть жръ́ц•  сѹⷣѧ
12 кнгоѧ̀• ꙗ͗ко ѡⷮ ѹ͗стъ ⷯ скона
13 е͗т сѧ с҃тын• ͗ въꙁьбнꙋвъ раꙁꙋ
14 мѣхъ• ꙗ͗ко сѐ ѡ͗номѹ пѡⷣбно єⷭ҇  съ
15 крыⷯ се въ срцⷣ мое͗мъ• ͗ не повѣ
16 дахъ е͗го всѧ̀комѹ л҃кѹ• по дво
17 ю д҃ню• въꙁдоⷯ аꙁъ ͗ѹ͗да • къ ͗са
18 кѹ съ ѡ͗ц҃емъ на́шмъ• ͗ блвⷭ҇ мѧ
19 б҃ъ ѡⷮц҃а мое͗го по всемъ сло́весемъ
20 вдѣнїа мое͗го ꙗ͗же вдѣⷯ ́•  не
21 въсхо́тѣ ͗т с на́м въ в́фель•
22 вдѣ ѡ͗ц҃ь мо͗ і͗а́кѡ́въ• въ вдѣ
23 н ѡ͗ мн҄ѣ: ꙗ͗ко бѹдѹ мъ въ жръ
24 ство къ б҃ѹ•  въставше ꙁа
25 ѹтра́ ѡ͗дѣсѧторв сѧ мною гвⷭ҇•
26 ͗ пр͗дохѡⷨ въ хевронъ се́ломъ•
27 ͗ тѹ ͗саакъ прꙁываше мѧ а
28 сто въспомнат ꙁаконъ гнⷭ҇ь
29 ꙗ͗коже наѹ͗́ мѧ а͗г҃глъ г҃нь• ͗ ѹ͗
30 аше мѧ ꙁаконѹ сттельства •
31 жрътваⷨ всесъжеженѧ̀• наа
32 токъ волѧмъ с҃псенїе͗мъ• ͗ бѣ̏
33 ше по всѧ д҃н вра́ꙁѹмле͗е мѧ̀• ͗ о͗
34 мнѣ ѹ͗пражнѧꙗ̀ сѧ бѣ̀ прѣⷣ г҃мь•
35 ͗ г҃лаше м вънемл себѣ ѡ͗ дсѣ (!)
36 блѹⷣнѣмъ• тъ̏ бо ѧст хо́щеⷮ
37 ѡ͗скврънавлѧт пламенемъ
38 тво́мъ с҃таѧ̀• пом с женꙋ
39 ѹ͗бо е͗ще ѹнъ е͗с̀• немѣющ ꙁа
40 ꙁора́ н ѡ͗сквръ́ненї• н ѡⷮ пламе

73b
1 не (!) ͗но̀стра́стныⷯ (!)• н ѡⷮ ѧꙁы́къ•
2 ͗ преже въшествїѧ въ с҃таѧ мы͗ сѧ
3 е͗гда хо́щеш жрѣт ѹмы́ва сѧ•
4 сконавъ пакы ѹ͗мыва́ сѧ• в҃і•
5 дрѣ́въ в́нꙋ ͗мѣющⷯ лствїе•
6 ѹ͗бо прнос г҃в• ꙗ͗ко ̋мѣ̀на
7 а͗врамъ наѹ́́• ͗ всѧкого жво́
8 та ́стаго̀• птць ́стыⷯ пр
9 нос г҃в жръ́твѹ• ͗ всѣⷯ пръво́
10 ро́дныⷯ твоⷯ• ͗ вна прнос наа
11 токъ въ жрътвѹ г҃в• ͗ всю
12 жрътвѹ солю ѡ͗салѧ͗ (!)• ннѧ
13 ѹ͗бо хранте е͗лко ꙁаповѣдаю
14 вамъ ада̀• ꙗ͗ко е͗лка же слы́шахъ•
15 ѡⷮ ѡ͗ц҃ь моⷯ въꙁвѣстⷯ вамъ•
16 беꙁ вны е͗смь ѡⷮ всего беꙁьестїа
17 ваше́го̀• ͗ прѣстѹпленїа• е͗же съ
18 тво́рте до коннѣ́ вѣка• ͗ спа
19 са мрꙋ невѣрѹюще• ͗ прѣльща
20 юще і͗҃ль́• въꙁвⷣжюще е͗мѹ ꙁло́бѹ
21 вел́кѹ ѡⷮ б҃а• ͗ беꙁаконе͗ сътво
22 рте съ і͗҃ле́мъ• ꙗкоже не стръ
23 пет і͗ерлмⷭ҇ѹ ѡⷮ лца беꙁаконїа ва́
24 шего̀• нъ раꙁрⷣат сѧ ꙁавѣсѣ ц҃рко
25 внѣ• ꙗ͗коже не покрыт стѹда
26 ва́шего̀• расыплете сѧ въ стра́
27 ны плененїѧ• бѹдете та́ко ѹ́ко
28 ренїе ͗ въ клѧтвѹ̀• ͗ въ попранїе
29 дѡⷨ бо же ꙁⷡереть г҃ь• і͗ерлⷭ҇мъ на
30 рет сѧ• ꙗкоже пшеть въ кн
31 гаⷯ е͗ноха пра́веднаго̀• є͗гда ѹ͗бо
32 поѧ͗хъ женꙋ •к• лѣⷮ тѹ͗ е͗же  мѧ
33 малꙿха• ꙁаенꙿш ро́д  проꙁва мѧ
34 е͗мѹ г́рьсамъ• ꙗко на ꙁемл̀ наше̀
35 пршелц бѣ̀хѡⷨ• г́рсамъ бо́ пр
36 шеⷧство̀ нарее сѧ• вдѣⷯ бо ѡ͗ нѣмъ
37 ꙗ͗ко нѣⷭ҇ въ пръвомъ нѹ• ͗ ка
38 афъ род сѧ• въ •л• тное ͗ пѧтое́
39 лѣ́то̀• ро́д сѧ на въсто́цѣ слн҃нѣ•
40 вдѣхъ же вденѐ• ꙗко срѣдꙋ (!)
73c
1 вы́шнⷯ стоаше всего ꙁбо́ра• тѣмъ
2 же про́ꙁваⷯ мѧ е͗го̀ ка͗афъ•  е͗жⷭ҇
3 наа́ло вельствїа ͗ строенїа•
4 ͗ третїе е ͗ро́д мерарїа въ •м• ть
5 ное лѣто жвота мое͗го̀• елма ́же
6 болѣꙁню ро́д• ͗ мат е͗го про (!)
7  мѧрар• є͗же еⷭ҇ горесть моѧ̀• ꙗко
8  то саⷨ ѹмръшее а͗ ͗ѡхъ въ •ѯ ть
9 ноѐ  •д• е лѣто• ро́д сѧ въ е͗гпь
10 тѐ• сла́венъ бо̀ бѣ̀ въ брать͗ мое͗̀•
11 ͗ поѧ грсамъ женѹ  род сѧ ѹ͗ не
12 а͗ ломн̀  сне̀•  с҃нове каафо́в
13 а͗врамъ ͗ саха́ръ•  хе́вро́нъ•  ꙁоль•
14 ͗ с҃нове мерарн• моѡ͗л• ͗ мѹс•
15 ѯ• д• тое лѣто̀• поѧ͗ саⷨврамъ (!)• но
16 хавефь (!) дъщерь мою́ себѣ женѹ•
17 ꙗко въ е͗днт д҃нь ро́дста́ сѧ•
18 тъ̏ ͗ дъ̀щ моѧ̀• ѡ͗см лѣтъ
19 бѧхꙋ• є͗гда въндохѡⷨ въ ꙁемлю̀
20 ханаѡ͗нꙋ• ͗ •҃і• лѣ́тъ бѣхъ є͗гⷣа•
21 ѹ͗бхъ схема• ͗ •ѳ҃і• лѣⷮ• стте
22 лемъ бѣхъ г҃в• к҃• лѣⷮ поꙗ͗хъ же́
23 нѹ• ͗ •м• тое лѣто́ въндохъ
24 въ є͗гпетъ• ͗ се е͗сте ада моѧ́
25 трет рѡⷣ• і͗ѡ͗сфѡ́въ (!)• р҃і• лѣто
26 ѹ͗мре• ͗ ннѧ ада моа̀ ꙁа́повѣда
27 ю ва́мъ• боте сѧ г҃а б҃а нашего̀
28 всемъ срцⷣемь•  ходте въ просто
29 тѣ ͗ по все́мѹ ꙁако́нѹ его̀ наѹ͗
30 те же вы́ ада ва́ша кнгамъ•
31 да ͗мѣю́ть ра́ꙁѹ́мъ въ всемъ
32 жт свое͗мъ• поѹающꙋ се пр
33 сно ꙁаконѹ б҃жїю• ꙗ͗ко всѧкь ͗же
34 раꙁꙋ́мѣеть ꙁаконъ б҃жї астенъ (!)
35 бѹдеть• ͗ нѣⷭ҇ страненъ• а͗може
36 а͗ще ͗деть̀• ͗ многы́ дрꙋгы пае пле
37 мен стѧжть• ͗ въсхо́тѧть
38 мноꙁ рабѡ́тат е͗мѹ̀• слы́ша
39 т ꙁаконъ ѡⷮ ѹстъ е͗го• сътво́
40 рте ада моѧ̀ пра́вдꙋ на ꙁемл̀•
73d
1 да ѡ͗брѧщете на нб҃сехъ• ͗ въсѣ
2 ͗те въ д҃шахъ вашⷯ бл҃гаѧ•
3 да ѡ͗брѐщет сѧ въ жвотѣ
4 ва́шемъ• є͗ще бо е͗стѣ ́ст•
5 брате не спѣша а вънман (!) но т̀
6 раꙁѹ́мно ꙁло́ всѧкь мѧтежь ͗
7 пеа́ль поженете• мѹдрѡ́сть
8 стѧжте въ страсѣ б҃ж съ
9тъщане͗мъ̀• ꙗ͗ко а͗ще бѹдеⷮ
10 плененїе гра́довомъ ꙁапѹстѣ
11 не͗• ꙁла́то ͗ сребро̀• ͗ всѧ стѧжа
12нѧ̀ погбнеть• мѹдраго же
13 мѹдрѡ́ст нктоже ѡⷮѧт́•
14 то́кмо̀ слѣпане͗ ꙭю бесе
15 стїе• ѻмраенїе грѣ́ховное͗• то
16 гда е͗мѹ та́ ѡⷮ ратнкъ свѣⷣ
17 тель• ͗ на ꙁемл̀ южⷣе ѡⷮна̀•
18 ͗ посрѣⷣ вра́гъ ѡ͗брѧщет сѧ дрꙋⷢ҇
19 ͗ а͗ще кто̀ семꙋ наѹ́т сѧ̀• ͗
20 л̀ сътво́рть• състльнкъ
21 бѹдеть ц҃ремь• ꙗ͗коже ͗ѡ͗с
22 фъ браⷮ н҃шъ• ͗ ннѧ ада моѧ̀
23 раꙁѹ́мѣхъ ѡⷮ псмене є͗ноха́•
24 ꙗ͗ко на конецъ въстанеть на•
25 га (!) рѹкы́ въꙁлагающе въ всѧко͗
26 ꙁло̀бѣ• въ ѹ͗корѣ бѹдꙋть васъ
27 дѣлѧ братїа ва́ша• всемъ ꙗꙁы́
28 кѡⷨ бѹдете въ похѹленїе• ͗бо
29 ѡ͗ц҃ь на́шь і͗҃ль тⷭ҇не еⷭ҇ ѡбесестїа
30 а͗рхы́єреска́• ͗же въꙁло́жть рꙋ
31 це сво́ на с҃пстелѧ• мерю (!) ́сто
32 н҃бо наⷣ ꙁемлю́•  вы просвѣ́т
33 тел і͗҃ле́в• а͗к сл҃нце• а͗к лѹ
34 на́• то̀ сътво́рѧть вс аꙁы́ц͗
35 а͗ще вы́ помра́сте сѧ• вы́ не
36 ст• ͗ наведете клѧ́твꙋ на пле
37 мѧ ва́ше• ꙁанеже свѣтъ ꙁа́ко
38 на̀ данны в наⷭ҇• на просвѣщенїе
39 всѧкомѹ л҃кѹ• того̀ хо́тѧ ѹ͗
40 бт протвнї• а͗ ꙁаповѣд
74а
1 б҃жї ѡ͗пра́вда́на прно́с• г҃нѧ
2 грабѧще ѡⷮастїе крадꙋще•
3  прѣжⷣе жрътвꙑ г҃нѧ въꙁы́
4 маю͗ще ͗ꙁбраннаѧ̀ въ прѡ͗брѣ
5 тен̀ ꙁедающе съ блѹⷣнкы̀
6 въ лхо́мьствѣ• ꙁаповѣдь г҃ню
7 на́ѹ͗́те• съ мѹжатца́м
8 съ́блѹ̀дте•  д҃вца і͗҃ле́вы ѡ͗
9 сквернавте• ͗ съ блѹⷣнцамї
10 ͗ съ прѣлюбоде́цам смѣ́с
11 те сѧ• ͗ дъщьрьм ꙗ͗ꙁыкъ ѡ͗́
12 женте сѧ̀• щена̀ сщенї
13 емъ беꙁако́ннымъ бѹдеть
14 съблѹжене͗ ва́ше содома ͗ гомо́
15 ра̀ въ беꙁьь́ст• ͗ въснесетеⷭ҇
16 жрь̀ествомъ• на л҃вкы вы́со́ко
17 ѹме͗мъ• не то́кмо̀ но ͗ ꙁаповѣ
18 д б҃жѧ дмѧще сѧ прѣꙁрѣт
19 нанѣте с҃таѧ̀• въ высокоѹ͗мїе
20 посмѣвающе сѧ• того̀ рад цр҃к
21 юже а͗ще ꙁбереть б҃ъ• ѡ͗пѹстѣ
22 ете въ нестотѣ•  вы́ пленнї
23 ц бѹдетѣ въ всѣⷯ стра́нахъ•
24 ͗ бѹдете ѹ͗корꙋ въ нⷯ• ͗ пр͗
25 мете поносъ• ͗ срамо́тѹ вѣ
26 вѣнѹю (!) ѡⷮ пра́ве́днаго сѹда̀
27 б҃жѧ̀•  вс ненавдѧще͗ васъ
28 ѡⷮстѹпѧть ѡⷮ васъ• ͗ а͗ще не а͗
29 врама дѣлѧ•  ͗сака ͗ і͗а͗кѡ́ва•
30 ѡⷮц҃ь на́шхъ• є͗днъ ѡⷮ племе
31 не мое͗го̀ не бы ѡ͗ста́лъ на ꙁемь
32 л•  ннѣ ѹ͗вѣдѣхъ въ кн́
33 гаⷯ ѐнохова́хъ• ꙗ͗ко сеⷣмь десѧтъ
34 седмцѣю́ прѣлъстте сѧ
35 ͗ с҃тльство́ бесствт• ͗
36 жръ́твѹ ѡ͗сквръ́нте•  ꙁа
37 конъ погѹбте• ͗ словеса про́
38 роескаѧ̀ н въ то же въме
39 нте• ͗ проженете жѹжа (!)
40 пра́ве́дна̀• ͗ блгоьстїѧ въꙁнѐ
74b
1 навдте• пра́ведныⷯ слове́са ѡ͗
2 мръ́ꙁнѹть вы́• ͗ мѹжа поновлѧ
3 ющаго ꙁа́конъ въ сїѡ͗нѣ вы̀шнѧⷢ
4 прѣлъстьнкомъ про́ꙁовете•
5 ͗ конѣнѣє ꙗкоже мнте ѹ͗бї
6 е͗тѐ не ведꙋще е͗мѹ въ́скрⷭ҇нїѧ•
7 непо́внⷩѹю кро́вь• въ ꙁло́бѣ на
8 гла́вы ваш пре͗млюще• ͗ то
9 го рад̀ бѹдꙋть с҃таѧ̀ ва́ша•
10 до́ дна ѡскврънена́•  не бѹде
11 ть место̀ ваше́ ́сто̀• но въ
12 ѧ͗ꙁы́цѣⷯ бѹдеть въ проклѧтї
13 ͗ въ ра́ссы́па́нѐ• дондеже то̀
14 са́мъ пакы̏ посѣтть• ͗ пом
15 ловавъ па́кы прметꙿ вы вѣрою
16 ͗ водою́• ꙗкоже слы́шастѣ ѡ͗
17 седм десѧтⷯ седм́цаⷯ• слы́ш
18 те ѡ͗ жрььствѣ• въ ко́емъжⷣо
19 бо ро́дѣ єⷭ҇ жрььсꙿтво̀• ͗ въ пръ
20 въмъ ро́дѣ пръвое͗ помаꙁа́ем
21 въ жръьство́ вел́къ бѹдеⷮ
22 г҃леть б҃ѹ ꙗ͗ко ѡⷮц҃ꙋ ͗ жрььство
23 є͗го ͗спльнь съ глаⷭ҇мъ въ д҃нь
24 ра́дост е͗го• на с҃псене͗ въста
25 неть м́рѹ• а͗ же въ вторѣ
26 мъ памаꙁан́ въ пла́ любѧщⷯ•
27 ѡⷮбѣтъ (!) бѹдеть• ͗ бѹдеть
28 жрььство е͗го тⷭ҇но па́е всехъ
29 про́сла́вт сѧ• а третї́ жрь
30 ць въ пеал прѣбꙋдеⷮ• а͗ етве
31 рты въ стра́ст бѹдеть•
32 ꙗ͗ко напа́деть на нь непра́вда
33 мно́га• ͗ ве́сь ї͗҃ль въꙁне́на́в
34 дть кождо бл́жнѧго̀ сво́его̀•
35 пѧты въ тме бѹдеть• та́
36 ко же шесты͗ ͗ седмы́• въ се
37 дм же бѹдеть ѡ͗сквръненїе•
38 є͗гоже не могѹть ꙁре́щ прѣ (!)
39 л҃кы• ꙗ͗ко ты̏ ра́ꙁѹмѣють
40 тво́рѧще• ͗ того ра́д въ пле́
74c
1 нен ͗ въ попра́не бѹдете•
2 ͗ ꙁемлѧ ͗ ͗менїе ⷯ погыбнеть
3 ͗ въ пѧтѹю седм́цꙋ въ
4 ꙁвра́тѧт сѧ на ꙁемлю погы
5 бел ⷯ•  поновѧть домъ г҃нь
6 въ седмѹю же седмцꙋ пр
7 дꙋть жръц ꙁла́толюбн
8 прѣꙁорл́в• беꙁаконꙿн• про
9 кѹднц• скотѹ скврън
10 тел• є͗гда̀ бѹдеть мьсть ѡⷮ
11 б҃а• ͗ сконае͗т сѧ жрьь̀ство•
12 тогда въꙁⷣвгнеть жрьца́ но̀
13 ва• є͗мѹже всѧ словеса гнⷭ҇ѧ ѡⷮкры
14 ют сѧ• ͗ тъ̏ сътворть сѹⷣ
15 пра́веденъ на ꙁемл̀• въ длъ́
16 го̀тѹ д҃н́ ͗ въꙁы͗деть ꙁвѣ
17 ꙁда е͗го на нбⷭ҇ѣⷯ ꙗ͗ко ц҃рю• просвѣ
18 щающаго свѣтъ ра́ꙁꙋма• въ
19 сл҃нце д҃н• въꙁвел́т сѧ по
20 въселеннѣ ͗ дъ (!) въшьствїа
21 е͗го• тъ̏ свѣтт сѧ ꙗ͗ко сл҃нце
22 на́ ꙁемлю̀• ͗ ѡⷮмет сѧ въсѧка
23 тъ̀ма ѡⷮ поⷣнбⷭ҇нїа• ͗ бѹдеть
24 мръ по всѐ́ ꙁемл̀• ͗ нб҃са въ
25 ꙁвеселѧ́т сѧ въ д҃н е͗го̀• ͗ ꙁемꙿ
26 лѧ въꙁрⷣауе͗т сѧ• ͗ ѡ͗бла́ц въ
27 ꙁы́грают сѧ• ͗ раꙁꙋмъ г҃нь про
28 ле͗т сѧ на ꙁемл̀ ꙗ͗ко во́да мо́
29 рскаѧ̀• ͗ аг҃гл сла́вы̀ л́ца г҃нѧ въ
30 ꙁрⷣауют сѧ• нбса раⷣующе сѧ ѡⷮвръ
31 ꙁѹт сѧ• ͗ ѡⷮ дѡ́мѹ сла́вы прде
32 ть на нь с҃тын съ глаⷭ҇мъ ѡⷮ҃мъ•
33 ꙗ͗ко а͗враама ѡⷮц҃а ͗саака• іакѡ́ва•
34 ͗ сла́ва вы̀шнѧго реет сѧ ѡ͗ немъ
35 ͗ д҃хъ раꙁѹма• ͗ с҃тынѧ по́
36 е͗ть на немъ во́дою• ͗ тъ̏ дастъ
37 велестве͗ г҃в• с҃номъ его въ
38 вѣкы̀• ͗ не бѹдеть прѣмененїе
39 е́мѹ въ рѡⷣ  рѡⷣ до вѣка• ͗ о͗ с҃̂ты
40 н е͗го страны ѹ͗мно́жат сѧ̀•

74d
1 въ раꙁꙋмѣ на ꙁемл̀ просвѣ́т
2 т сѧ блгⷣтью б҃же͗ю• ͗ і҃лъ́ же
3 ѡ͗скѹдее͗ть нераꙁѹмѣне͗мь•
4 ͗ ѡ͗темне́еть въ пеа́л ѡ͗ с҃т
5 тель̀ствѣ е͗го• ͗ ѡ͗хꙋдее͗ть въ
6 сѧкъ грѣ́хъ ͗ беꙁаконнц
7 прѣстанѹ́ть въ ꙁло̀• пра́ве
8 дн́ же по́ють ѡ͗ немъ•
9 ͗бо то́ ѡⷮвръꙁеть двѐр ра
10 ́скые͗• ͗ прѣ́ставть прѣтѧ
11 ще копїе а͗дамѹ• ͗ дасть с҃ты
12 мъ брашно̀ ѡⷮ дрѣва̀ ра́скаго•
13 ͗ д҃ха пра́вды́ бѹдеть въ немъ•
14 ͗ сатана̀ свѧже́т сѧ• ѡⷮ него̀• ͗ даⷭ҇
15 власть адомъ своⷨ• хо́дт
16 по лѹкавымъ д҃хомъ• ͗ въ
17 ꙁвеселт сѧ г҃ь ѡ͗ адѣⷯ свохъ•
18 ͗ б҃лгоꙁво́лть ѡ͗ любовнцеⷯ
19 своⷯ въ вѣкы вѣкомъ• тогда̀
20 въꙁраⷣуе͗т сѧ а͗враа͗мъ• ͗саа͗къ
21 ͗ і͗а͗кѡ́въ• ͗ а͗ꙁъ въꙁвеселю сѧ•
22 ͗ вс̀ ст̀ (!) ѡ͗блекꙋт сѧ въ пра́
23 вдꙋ• ͗ ннѣ а́да мо въс слы́
24 шасте• ͗ꙁберете с ͗л̀ свѣтъ
25 ͗л тмѹ͗• ͗л̀ ꙁако́нъ гнь• ͗
26 л дѣла вра̀жїа•  ѡⷮвѣщахꙋ
27 къ ѡⷮц҃ю г҃люще прѣⷣ гдмⷭ҇ъ хо́дⷨ•
28 по ꙁаконѣ его•  рее ѡⷮц҃ь на́шь
29 послѹⷯ г҃ь• послѹ́хъ а͗г҃гл е͗го• ͗
30 послѹⷯ аꙁъ̀• ͗ послѹс вы̏ ѡ͗ сло
31 вес ѹстенъ ва́шхъ• ͗ рѣхоⷨ
32 послѹс̀• ͗ тако прѣста левгї•
33 ꙁаповѣдаа͗ с҃номъ своⷨ• про́
34 стръ но́ѕѣ сво́• прло́ж сѧ
35 къ ѡⷮц҃мъ своⷨ• жтъ лѣⷮ
36 р҃л҃ꙁ҃• ͗ положша  въ ковеꙁѣ
37 ͗ после же погрѣбоша въ хо́вро
38 нѣ• бл́ꙁъ а͗враа͗ма ͗ ͗саака ͗
39 ꙗ͗кѡ́ва• левгї с҃нъ ͗а͗ковль
40 трет͗ л͗нъ третї жтъ •р҃л҃ꙁ҃
75а
1 Ꙁавѣтъ • і͗ѹднъ• с҃на і͗акѡ́влѧ :
2 Въпсане͗ сло́вѣсъ ͗ѹднъ•
3 є͗л́ко г҃ла сы́но́мъ своⷨ прѣжⷣе
4 ѹ͗мръ́тв́а͗ свое͗го̀• събравъ
5 ше сѧ  пр͗доша̀ къ немѹ ͗ реⷱ ⷨ•
6 етве́ръты̀ с҃нъ быⷯ аꙁъ ѡⷮц҃ꙋ
7 свое́мѹ• ͗ ла͗ же мат моѧ̀ про́
8 ꙁва мене г҃лющ• ͗сповѣдаю́
9 щ сѧ г҃в• ꙗ͗ко даⷭ҇ м сѧ етве
10 рты͗ с҃нъ• ͗ бѣⷯ ѹ͗бо блꙁъ̀ ͗
11 послѹшл́въ• ͗ подвженъ
12 во ю́ност мое́• ͗ послѹшаѧ̀
13 въ всемъ сло́вес́ ѡⷮц҃а свое͗го•
14 ͗ ьтѧⷤ м҃трь ͗ сестрꙋ матере
15 мое́ѧ• быⷭ҇ ꙗко въꙁмѹжаⷯ• ͗ ѡⷮц҃ь
16 мо͗ і͗а͗кѡ́въ похва́л́ мѧ г҃лѧ•
17 ц҃рь бѹдеш ѹ͗пра́влѧѧ ѡ͗ всеⷨ•
18 ͗ даⷭ҇ м г҃ь блгⷣть• въ всѣⷯ дѣлеⷯ
19 мохъ• на пол же ͗ в домѹ• в́
20 дѣ ꙗ͗ко постгаⷯ ланью́• ͗ ͗мь ѧ̀
21 створⷯ ѡ͗бѣⷣ ѡⷮц҃ꙋ мое͗мѹ• ͗ серна
22 ͗махъ постга ѧ̀• ͗ все е͗же на по
23 л ͗маⷯ• кобылѹ дкѹю спост
24 гъ ͗ е͗мъ ю ѹ͗кро́тхъ• ͗ лꙿва ѹ͗
25 бⷯ ͗ ͗ꙁѧⷯ коꙁлщь ͗ꙁъ ѹ͗стъ еⷢ҇•
26 медведь е͗мъ ꙁа ногѹ съ брѣга
27 свръгоⷯ• ͗ всѧкъ ꙁверь ͗же сѧ
28 ѡ͗братѧше на мн҄ѣ• растръꙁаⷯ•
29 дка вепрѧ прагнавъ• ͗ варвь
30 є͗го текъ раꙁбхъ• рысь въ хевро́
31 нѣ ско на пса ͗ е͗мъ ꙁа ѡ͗па
32 шь връгоⷯ ́ раꙁб сѧ• въ прѣ
33 дѣлеⷯ гаꙁы вола дївїа гонвъ•
34 н вьсꙗдꙋща ͗ ͗мъ ꙁа ро́га ͗ крꙋ
35 гомъ ѡ͗брътевъ• ͗ раꙁⷣраꙁвъ
36 повръгоⷯ ѹ͗бвъ ͗ е͗гда пр͗до
37 ста два̏ ц҃рѧ ханане͗ска въѡ͗рꙋ
38 жена на паствнꙋ ͗ мноѕ лю́
39 дѐ съ̀ н́мъ• ͗ аꙁъ еднъ те
40 къ на ц҃̂̂рѧ сꙋраснѧх сѧ с нмъ•

75b
1 ͗ ѹ лысты е͗го ѹ͗дарвъ ѹ͗бⷯ его̀•
2 ͗ дрꙋгаго царѧ гафѹе• седѧща на ко
3 н• ѹ͗бⷯ е͗го• ͗ тако́ вс̀ люд его
4 ͗ꙁгнаⷯ• ахо́ра царѧ мѹжа гга
5 нта стрѣлѧющаго стрѣлам•
6 на кон́• въꙁемъ камень •ѯ҃• лтръ
7 връгъ ѹ͗дарⷯ въ конь его ѹ͗бⷯ его
8 ͗ брав сѧ съ а͗хороⷨ два́ аса ѹ͗бхъ
9 е͗го• ͗ е́гда̀ съвла́аⷯ съ него бро́н•
10 ͗ се ѡ͗смь мѹжь пѡⷣбн е͗мѹ̀ наа́
11 ша брат сѧ съ мною́• ѹ͗прѧта
12 въ ѹ͗бо въ свтѹ свою́ рꙋкою сво
13 е͗ю́• камене͗мъ пра́щею меща
14 на нь•д҃• ѡⷮ нⷯ ѹ͗бⷯ а͗ дрꙋꙁ ѡⷮ нⷯ
15 бѣжаша• і͗а͗кѡ́вь ѡ͗ц҃ь н҃шь ѹб́
16 вел́сафа царѧ всемъ царемъ• г
17 ганта́ с́лою ꙗ͗ко поб е͗го• ͗ напа́
18 де на нь трепѣтъ• ͗ прѣ́сташа
19 борѧща сѧ с на́м• темже бес пе
20 ал́ бѣ́ше ѡ͗ць на́шь в ра́тѣхъ•
21 є͗гда а͗ꙁъ бѣхъ съ бра́те͗ю мое͗ю
22 вдѣ бо въ в́дѣ́нї ѡ͗ мн҄ѣ• ꙗ͗ко
23 аг҃лъ с́ленъ помагае͗ть м ѡ͗ всеⷨ•
24 ꙗко не покара́т сѧ• ͗ хребьтн́
25 даа͗шь (!) ра́ть па́е с́кмскаѧ̀•  ѡ͗
26 плъв сѧ съ братїе́ю мое͗ю̀• про
27 гна́х •҂а҃• мѹжь ͗ ѹ͗бⷯ ѡⷮ н́хъ•
28 с• мѹжь ͗ •д• ц҃рѧ• ͗ въꙁлѣꙁохъ
29 по стѣне• ͗ дрꙋа (!) два̏ ц҃рѧ ѹбхъ
30 хевро́на весь ко́лонь (!) црⷭ҇кы• ͗ ѡⷮтѹⷣ
31 ͗дохѡⷨ на нъ граⷣ крѣпокъ• ͗ не ѹ͗
32 добь прстꙋпенъ• прѣтѧ́щ ны́
33 см҃ртю• а͗ꙁъ ѹ͗бо ͗ гⷣа прстѹ
34 пхове• ѡⷮ въстока къ гра́дѹ•
35 рꙋвⷨ же ͗ левг̀ ѡⷮ ꙁапаⷣ• ͗ мнѣвъ
36 ше ꙗ͗ко ѹ͗же є͗свѣ на стѣнѣ• ͗ едва̀
37 ͗ꙁрнѹшѧⷭ҇ на наю́• ͗ тако та
38 братїа моѧ съ всехъ странъ колїе
39 бв҄ше въꙁлеꙁоша на граⷣ• не вѣ
40 дѹщмъ мъ• ͗ прѣꙗхѡⷨ остреⷨ
75c
1 меа̀• ͗ въ с҃нъ въꙁлеꙁъ́ша ꙁапа
2 лше с҃нъ• ͗ съ нм прѣѧхѡⷨ•  егⷣа
3 подохѡⷨ мѹж фафѹст по
4 ѧша пленъ на́шь• ͗ прѣдавше
5 съ с҃номъ нашⷨ• съвокѹпвше сѧ
6 с нм на фафѹ пр́дохѡⷨ•  тѣ
7 ͗ꙁбвше граⷣ ꙁапалхѡⷨ• ͗ всѣ ꙗже
8 въ немъ прѧ́хѡмъ• є͗гда̀ бѣⷯ на́
9 во́дахъ хо́ꙁвъскаⷯ• ͗же во́ пр
10 доша на ны̀ бра́нью• ͗ съво́кꙋпвꙿ
11 ше сѧ ѡ͗долѣхоⷨ ͗мъ• ͗ тѣⷯ ꙁб
12 вше́• ͗ ѡⷮ слома помо́щнкы ⷯ ͗
13 ꙁбхомъ• ͗ не дахо́мъ ⷨ ͗схода
14 ͗же прт кꙿ намъ• ͗ еже ѡⷮ хера
15 прдошѧ на ны пѧты д҃нь ꙗко
16 прꙗт пленъ́• пршедџше на нь
17 съ крѣпкыⷨ меемъ• бѣгохомъ
18 ͗хъ ꙗ͗ко бѧше с́лно мно́жество
19 в нхъ• ͗ ͗ꙁбхоⷨ ꙗже прѣжде
20 дажь (!) не въꙁыдоша на връⷯ• єгда
21 же прдохоⷨ къ градꙋ ͗хъ•
22 жены ⷯ метахѹ камене͗ на ны̀
23 ѡⷮ връха горы̀ на неже бѧше граⷣ
24  съкры́вше сѧ аꙁъ ͗ семеѡ́нъ•
25 съ ꙁад варховѣ̀ на връсѣ  ͗ ве́
26 сь граⷣ прокѹдховѣ́• ͗ по тоⷨ
27 повѣда́ша намъ• ꙗ͗ко гаа͗съ граⷣ
28 ц҃рк́ съ во́ велкм ͗деть
29 к на́мъ• аꙁъ ѹ͗бо ͗ данъ прлож
30 вше сѧ къ море́емъ вълѣꙁохомъ
31 въ граⷣ ⷯ• полѹнощ же пршеⷣш̏
32 мъ брата͗мъ на́шⷨ• ѡⷮтво́р
33 хомъ вра́та ͗мъ• ͗ всѧ ꙗ͗же в нⷯ
34 прокѹдхомъ• ͗ всѧ ͗хъ пр͗
35 мшѐ• тр стѣны ⷯ оборхомъ•
36  къ фам҄нѣ прблжхом сѧ̀• ⷤ
37 бѧхѹ въс сѹд ратн̀ црь
38 стї• тогда ѹ͗корае́мъ• ͗ ра
39 ꙁгнѣвах сѧ ͗ ѹстромх (!) сѧ на нѧ
40 на връ́хъ• ѡ͗н же мета́хѹ пра́

75d
1 щам камене͗ ͗ стрѣлѧхѹ•
2 аще не бы̀ данъ братъ мо́ по
3 моглъ́ м̀• то ѹ͗б́л мѧ бы́ша
4 пр͗дохо́вѣ ѹбо на не съ ѧро́
5 стю́• ͗ вс прбѣгоша•  про
6 шеⷣше мѣмъ пѹте́мъ• мол
7 ша сѧ ѡ͗ц҃ꙋ мое͗мѹ• ͗ сътво́р
8 мръ с н́м• ͗ не сътворхѡⷨ
9 ͗мъ нокое͗го ꙁла́• нъ сътво
10 рхо́мъ ѧ̀ данн́кы• ͗ въꙁꙿвра
11 тхомъ ͗мъ весь пле́нъ• ͗ въ
12 ꙁгра́дⷯ аꙁъ фамнѹ• а͗ ѡ͗ц҃ь мо́
13 рава͗ль• к• лѣтъ тꙋ бѣхъ• єгⷣа
14 же бѧ̀ше брань с̏• ͗ бѧхѹ на не̀
15 боѧще сѧ мене ͗ брать моеѐ•
16 бѧ́ше же м скотъ мно́гъ• ͗
17 мѣхъ старешаго пастꙋха
18 є͗орама а͗даламтѧнна• ͗ к не
19 мѹже пршеⷣ вдѣⷯ варсавѹ
20 царѧ ѡ͗далъмаска• ͗ сътво́
21 р ны п́твѹ• ͗ ѹ͗молвꙿ мѧ
22 дасть м дъщерь свою всѹ•
23 ѧ̀же не та ро́д м ͗ра•  раѹ
24 нана ͗ слома• ꙗже ѡ͗ба́ беща
25 дна ѹ͗мор г҃ь• сломꙿ же жвъ
26 быⷭ҇• ͗ ада его вы́ бы́стѣ• ҃і• лѣⷮ҇•
27 же сътво́р мръ ѡⷮц҃ь нашь•
28 съ братомъ сво͗мъ ͗ с авомъ•
29  с҃новѣ его с на́м• ͗ по прше
30 ствї е͗го съ на́м ͗ межꙋрѣїа
31 ѡⷮ лавы́ сконаше сѧ ҃і• лѣтъ•
32 въ •м• тое лѣ́то жвота моеⷢ҇•
33 пр͗де на ны ́савъ братъ ѡⷮц҃а
34 мое͗го с людꙿм тѧжкы ͗ крѣ
35 пкы́•  паде лѹкомъ їа͗ковлⷨ•
36 ͗са́въ• ͗ въꙁѧтꙿ бысть мр҃твь•
37 въ го́рѣ срѣ̀• ͗ ͗д на нор̀
38 рамѣ ѹ͗мрѣ̀• мы́ же гнахомъ
39 с҃новъ саво́въ• бѧше же тѣ
40 мъ граⷣ желеꙁенъ• ͗ врата ме
76а
1 дена• ͗ не ꙗъꙁмогомъ влѣст
2 въ нь̀• ͗ седъше борохомъ сѧ с н
3 м•  не ѡⷮвръꙁоша сѧ• к• д҃н
4 ꙁрѧщⷨ ́мъ• прнесоⷯ фнїе•
5  щтъ на́ гла́ве мое͗́• ͗ подъ
6 доⷯ бе͗нъ каменїе͗мъ• ꙗ͗ко тр
7 лтръ• ͗ въшеⷣ ѹбⷯ •д• с́лныⷯ
8 ѡⷮ нхъ• ͗ по томъ въшеⷣше рѹ
9 вмъ͗ гадъ ѹ͗бста хъ мно
10 го̀• тогда прост на́аша вь
11 на́съ мра• ͗ бывше съвѣть
12 нкъ съ ѡⷮц҃емъ на́шмъ•
13 ͗ прѧ͗хѡⷨ ѧ въданнкы• бы́
14 ше дающе ны пшенцꙋ крнь
15 ф҃• масла́ мѣръ •ф҃• дондеже
16 сндохѡⷨ въ е͗гыпетъ• ͗ по
17 томъ ͗ръ с҃нь мо́• прведе фа́
18 марꙋ ѡⷮ мѣжⷣѹрѣїа• дъщерь
19 арамовѹ• бе же ͗ръ лꙋкавъ•
20 ͗ не брѣжаше ѡ͗ ꙁемл̀ ханао͗нѣ
21 ͗ а͗г҃глъ г҃нь ѹб е͗го въ трѣть
22 ю но́щь• нь̏ не поꙁна еѧ по лꙋка
23 въствѹ м҃тре е͗го̀• ͗ не хо́тѧ
24 ше ͗мѣт ѡⷮ неѧ ада• въ д҃н
25 же ръ́тожнїе въневестⷯ ю а͗
26 въванѹ• ͗ тъ̏ въ прокаꙁньстве
27 не поꙁна ю• бы́въ с нею лѣто́•
28 є͗да же ꙁапрѣт е͗мѹ пр
29 бл́жт сѧ к нѣ• а͗бїе сте
30 е сѣмѧ е͗го на́ ꙁе́млю• по ꙁапо
31 вѣд м҃тре свое́ѧ• ͗бо  то̏ ѹмре
32 въ про́каꙁньствѣ̀• хо́тѣⷯ же
33  сломѹ дат ю́• нъ жена моѧ̀
34 всꙋа͗ не даⷭ҇ м вра́жⷣеваше бо•
35 на фа́марꙋ• ꙗ͗ко не бѧше ѡⷮ д҃ще
36 р ханааньскⷯ• ꙗ͗коже́  та• а͗ꙁъ
37 же не вѣдахъ• ꙗ͗ко лѹкаво є͗сть
38 племѧ ханаѡ͗нѧ• нъ мы́сль юно
39 стнаѧ ѡ͗слѣ́п срцⷣе мое•  в́
40 дѣвъ ю шюменъ быⷯ• въ птї

76b
1 п́внемъ• прѣ́льстх сѧ  въпа
2 дохъ к нѣ• та же не сꙋщѹ мнѣ
3 цшедш поѧ с́лою• а͗ є͗же ѡⷮ ꙁе
4 млѧ ханаане• є͗же сътво́рхъ
5 ѹ͗вѣдѣ въпроклѧⷯ• въ бо́лѣ
6 ꙁн д҃ша моеѧ• та же ѹ͗мре́ въ
7 лѹкавьствѣ с҃новъ своⷯ• по
8 словѣсеⷯ же сⷯ• вдовѣ сѹщ фа
9 марѣ̀• по дво̏ю лѣтъ слы́ша
10 в҄ш ꙗ͗ко въсхожⷣѹ стрѣщ
11 ѡ͗вѣць• ѹ͗творвш сѧ ѹтва
12 рью бра́ною́• сѣде прѣⷣ градоⷨ
13 въ вратѣⷯ• ꙁако́нъ бо́ аморе͗
14 скъ́• въдае͗мѹю посажⷣат
15 въ блѹде седмь д҃н• прѣⷣ вра́
16 ты• ѹ͗пв сѧ ѹ͗бо аꙁъ на во́дѣ
17 хо́ꙁвъстѣ• ́ не поꙁнаⷯ ѡⷮ пїа
18 нства• ͗ прѣльст мѧ добро́
19 та е́ѧ̀• рꙁы ѹ͗кра́шенїа• ͗ пр
20 клонв сѧ к не́ рѣхъ• пр͗дꙋ л
21 к тебѣ• ͗ реⷱ҇ то м дас• ͗ дахъ
22 е͗ жеꙁлъ мо•  поѧ̀съ•  ѹ͗весло
23 црьское͗• же ́ прбл́жх сѧ кь́
24 не́• ͗ ꙁаатъ• не раꙁѹмѣв же
25 же сътво́р• хо́тѣхъ ѹ͗б
26 т ю́• пѹщъ же ѡ́та вѣры
27 ѡ͗срамв сѧ• прꙁвавъ же ю•
28 слы́шаⷯ же въ та́нѣ сло́ве́са•
29 ꙗ͗же лѣжа с нѣю въ панствѣ̀
30 мое͗мъ г҃лахъ• ͗ не могоⷯ ѹбт
31 еѧ̀• ꙗ͗ко ѡⷮ г҃а быⷭ҇• г҃лахъ бо є̀да ка́
32 ковъ прѣльст сътво́р ѡⷮ ͗
33 ноа вѣ́ры̀ въꙁьмꙿш• ͗ не прбл́
34 жх сѧ к нѣ́• по томъ до жво́
35 та мое͗го̀• ꙗко поносъ сътво́рⷯ
36 с въ всемъ і͗҃л́• сѹщ бо въ
37 вратѣхъ г҃лахѹ да не бѹдеть
38 въ вратѣⷯ пртоьствѹющ
39 ꙗ͗ко ͗ное́ страны пршеⷣш̀• ново
40 се̏ дѣло єⷭ҇ въ вратѣⷯ• ͗ аꙁъ мнѣвъ•
76c
1 ꙗко нкто же ра́ꙁꙋмѣ ꙗ͗ко вле
2 ꙁоⷯ к не•  по томъ прдоⷯ въ е͗гѷ
3 петь къ ѡ͗сфꙋ глада дѣлѧ̀ •м҃ѕ•
4 лѣтъ бѣхъ тогда̀•  •о҃г• лѣта
5 быⷯ тамо̀  ныне же г҃лю вамъ
6 аꙁъ  ꙁаповѣдаю• послѹша́
7 те мене ада моѧ• ͗ѹ͗ды ѡⷮц҃а
8 ва́шего•  съхра́нте всѧ сло́ве
9 са моѧ̀• ꙗкоже тво́рт всѧ̀
10 пра́вды́ г҃нѧ• ͗ послѹшат всѧ
11 ꙁаповѣ́д б҃жѧ̀•  не хо́дте
12 въ слѣдъ помы́слъ ва́шⷯ• н
13 въ ꙁло помнен• ͗ въ прѣꙁорь
14 ствѣ̀ срцⷣа вашего• ͗ не хвал
15 те сѧ сло́ю дѣ́лъ юност ва́шеа̀•
16 ꙗ͗ко  сѣ (!) єⷭ҇ лѹкавъ прѣⷣ г҃мь• та
17 ко же бо ͗ аꙁъ хвал́х сѧ• ꙗ͗ко в ра́
18 тѣⷯ не срѣте менѐ лце жены
19 кра́сны• рꙋгах сѧ рꙋвмѹ братꙋ
20 моемѹ• ѡ͗ валѣ женѣ ѡ͗҃• д҃хъ
21 ꙁавстны́ ͗ блꙋдны оплъ
22 ста сѧ на мѧ̀• дондеже въпа
23 дохъ в́сѹа ханаѡ͗нтеннꙋ̀•
24  къ хамарѣ невѣсте с҃нѹ мое
25 мѹ• ͗ г҃лахъ тестев мое͗мꙋ
26 да сѧ съвѣщають съ ѡⷮц҃емъ мо
27 ͗мъ• ͗ та́ко помѹ дъщерь
28 твою́•  покаꙁа много ͗менїа
29 дꙿщерѧ свое́ѧ ꙁла́та мно́жесь
30 тво бесслено́ бѧше бо црь•
31 ѹ͗красвъ ѧ ꙁла́тоⷨ  б́сероⷨ•
32 створ намъ пръ на веер́
33 ͗ добро́те женьстѣ в́но прѣ
34 врат м ꙭо• ͗ ѡ͗тьмн м
35 срцⷣе похоть• ͗ въꙁлюбвъ ю
36 впадохъ• ͗ прѣстꙋпⷯ ꙁаповѣ
37 дь г҃ню• ͗ ꙁаповѣдь ѡⷮц҃ь своⷯ•
38 ͗ поѧхъ ю же́нѹ• ͗ въꙁдасть
39 м г҃ь помы́сль срцⷣа мое͗го̀• ꙗ́ко
40 не пора́доваⷯ сѧ ѡ͗ адѣхъ еѧ•

76d
1  н҃нѧ а́да моѧ̀ не ѹ͗пва͗те в
2 но́мъ• ꙗ͗ко в́но раꙁꙿвращаеть
3 ѹ͗мъ• ѡⷮ ́стнꙿны•  вълагаеⷮ
4 гнѣвнѹю мы́сль• ͗ прѣводⷮ
5 на прѣльсть ꙭ• д҃хъ блѹⷣны
6 ͗ ꙗ͗ко слꙋжтелѧ на похоть ͗
7 мать ѹ͗мѹ• ͗бо дво̏е се̏ прѣ
8 вращаеть мо́щь л҃кѹ• аще бо
9 петь в́но до пїаньства• тъ̏ въ
10 помыслѣхъ скврънахъ смѧта
11 є͗ть сѧ ѹ͗мъ на блѹⷣ• ͗ ражⷣ
12 ꙁае́т сѧ ѹ͗мъ  тѣло́ на съвокꙋ
13 пленїе•  бы́ваеть похоть в́
14 новна• тво́рть грѣхъ  не сра
15 млѧет сѧ́• такъ єⷭ҇ блѹⷣ аⷣ
16 моа̀• ꙗ͗ко пїан нкогоже не сра
17 млѧет сѧ• се бо ́ мене прельст•
18 не срамлѧт сѧ мно́жества
19 въ вратѣхъ•  а͗ко въ ꙭ всеⷯ
20 пр́кломх сѧ къ фама́рѣ•  съ
21 творⷯ грѣ́хъ вел́къ• ͗ ѡⷮкрыⷯ
22 покровъ нестоты̀ с҃номъ сво
23 ͗мъ• пвъ в́но не ѹ͗боѧхъ сѧ
24 ꙁаповѣд б҃жа̀• о поѧхъ же
25 нѹ ѡⷮ ханане́• смы́сль бо єⷭ҇ трѣ
26 бѹющомѹ в́но а́да моѧ̀• тъ̏
27  єⷭ҇ смыслъ пющомѹ вно̀•
28 до́ндеже ͗мать раꙁꙋмъ да пїеть
29 вно̀• аще л премнеть ѹ͗ста́
30 въ сь̏ вълеꙁеть ѹ͗мъ е͗го
31 д҃хъ прѣльстны̀• паномꙋ бе
32 стѹднаа г҃лат• ͗ беꙁаконꙿно
33 ват• ͗ не срамлѧт сѧ• нъ̏
34 хвал́т сѧ• беꙁььстемъ•
35 мнѧщꙋ сѹщꙋ до́бро•̀ блѹде
36 ́ ѡ͗блаемъ не покараѐт сѧ•
37  беснно ⷩ ⷷ срамлѧе́т сѧ• а͗ще бо
38 кто царь єⷭ҇ ͗ блѹдть• обна
39 жа͗емъ цртⷭ҇ва спаⷣе́ть•  по
40 работав сѧ бложеню (!)• ꙗко аꙁъ
77а
1 ѡ͗бнажх сѧ ѡⷮдавъ жеꙁлъ мо́
2 ̀ е́же еⷭ҇ ѹ͗твръженїе мое͗мѹ
3 племен̀• ͗ поѧсъ мо́• ͗же єⷭ҇
4 с́ла̀• ͗ венець ́же єⷭ҇ сла́ва ц҃рь
5 ства мое͗го̀• ͗ покаав сѧ ѡⷮ тѣⷯ
6 в́на  мѧса не въкѹсⷯ до ста
7 ро́ст• ͗ всѧкого весела не в́
8 дѣⷯ•  покаꙁа м аг҃глъ б҃жі•
9 ꙗко любо ц҃ремъ любо ѹбогⷨ
10 жены ѡ͗бладають̀• ѡⷮ цѧрѧ бо
11 ѡⷮемлють сла́вѹ• а ѡⷮ с́лнаго
12 мощь• а͗ ѡⷮ ѹ͗бога въ ѹ͗боже
13 ствѣ сꙋе́тное͗ (!) ѹ͗тръжⷣені́е (!)•
14 съхранте ѹ͗бо ада моѧ̀ ѹ͗ста́
15 въ в́нѹ• сꙋⷮ бо въ немъ •д҃•
16 дꙋс лѹ́кав• помышленїе ꙁло́
17 распаленїе• блѹженїе мръ̀
18 ꙁость• бо кто петь в́но̀•
19 тъ̏ все съ страхѡⷨ б҃жмъ
20 сѹ́мнѧще сѧ• аще л въ весел•
21 то̏ ѡⷮтѹпть страⷯ б҃ж̀
22 ꙗкоже бо ѹ͗бо бꙋдеть пань
23 ство то прходть бесрамїе
24 се же г҃лю ѕѣло́ пїте да не съ
25 грѣш́те• въ малѣ которѣ
26 гнѣ́ве  клѣвѣтѣ• ͗ въ прѣ
27 стѹпленїе ꙁаповѣд б҃жее•
28 погыбнете прѣже врѣмене ва
29 шего̀• ͗бо та́ны б҃ѧ• ͗ е
30 лове́скыѧ ꙗ͗влѧе͗ть в́но• ꙗⷦ҇
31 же аꙁъ ꙁаповѣд б҃жа•  ꙗко
32 ва ѡⷮц҃а мое͗го̀ ꙗвⷯ• ханаа͗нте́
33 ннѹ всѹꙗ́хъ (!)• ͗хꙿ же реⷱ҇ б҃ъ
34 не по́мат• вно́ бо ра́т
35 мѧтежю в́новно́ бывае͗ть•
36 ꙁаповѣдаю вамъ ада моѧ̀•
37 не любте сребра́• н въꙁра́
38 те на до́бро́тѹ женскѹю́•
39 аꙁъ бо срѣ́бро̀любїемъ ́ красо́
40 тою женьскою́ прѣльстх сѧ
77b
1 на всѹ ха͗наѡ͗нтеннꙋ• вдѣ́
2 х бо се аꙁъ• ꙗ͗ко двоⷯ схъ рад̀
3 бѹдеть племѧ твое въ мръ́
4 ꙁост̀• ͗бо ͗ мѹдра̀ с҃новъ
5 моⷯ съвратта̀ еже даⷭ҇ м г҃ь
6 въ послѹшан́• нкогда же
7 бо ѡ́пеалⷯ сло́весе і͗а͗кѡ́ва ѡⷮц҃а
8 моего̀• ꙗ͗ко всѧ ꙗ͗же реⷱ҇ творѧⷯ
9 ͗ ѡ͗ авраа͗мъ ѡⷮц҃ь ѡⷮц҃а моего блвⷭ҇
10 мѧ цртⷭ҇воват въ і҃л́• ͗ ͗са
11 къ такожⷣе ѹ͗бл҃ж мѧ• толмї
12 же ꙁа́не же  а͗ꙁъ́ вѣ́дѣ ꙗ͗ко ꙁ ме
13 не въста́неть ца́рь• ѹ͗вѣⷣхъ
14 бо ѡⷮ кнгъ єноха пра́веднаго̀
15 є͗л́ко ꙁла̀ ство́рть въ послѣ
16 днѧѧ д҃н• съхранте сѧ ѹ͗
17 бо́ ада моѧ̀• ѡⷮ блѹженїа ͗ сре
18 бро̀любѧ̀• послѹшате ͗ ѹ͗ды
19 ѡⷮц҃а ва́шего̀• ꙗ͗ко то̀ лшае͗ть
20 ꙁакона б҃жѧ• ͗ ослѣплѧе͗ть
21 мы́сл д҃шевныѧ̀• ́ прѣ́ꙁорьсꙿ
22 твѹ наѹ͗ае͗ть• не ѡ͗ста́вⷮ
23 мѹжа млова́т бл́жнѧго̀
24 свое͗го̀• нъ̀ ѹ͗жестоть д҃шꙋ
25 е͗го ѡⷮ всего добра•  ѡ͗бъметь
26 вго̀ въ трꙋдѣхъ  въ болѣꙁнеⷯ•
27 ͗ ѡⷮметь со́нъ ѡⷮ него̀•  ͗сконь
28 ае͗ть плъ́ть е͗го̀•  мл҃твѣ
29 б҃ж́ ꙁапнаеть• ͗ блвⷭ҇енїа б҃їа
30 не послѹшае͗ть• ́ пррⷪ҇кѹ вѣ
31 щающꙋ не раꙁꙋмееть• ͗ сло́весѐ
32 бл҃готⷭ҇на гнѹша́ет сѧ• ́ дво̏е
33 мѹ грѣхꙋ протвѹ ꙁаповѣ
34 демъ б҃ж͗мъ ра́бо̀таѧ̀• б҃а
35 послѹшат не мо́жеть• ꙗ́ко
36 ѡ͗слѣп д҃шю его• д҃нь ак но́
37 щь скта́ет сѧ• ада моѧ сре
38 бро́любїе кꙋмрѡ́мъ прво
39 дть• ꙗко̀ въ прѣ́льст сре́
40 бра̀ несѹщаа блг мѧнѹеⷮ•
77c
1 ͗ тво́рть ͗мѣющꙋ еже въ ѹ͗
2 жасть въ паст сребра делѧ̀
3 а͗ꙁъ ꙁгѹбхъ ада своѧ̀• ͗ а
4 ще не бы́ покаꙁанъ тѣла моего́
5 ͗ смѣренїе д҃ш моеа•  мл
6 твы ѡⷮц҃а мое͗го і а͗кѡ́ва• беꙁь́
7 ада быⷯ ѹмрълъ• но́ б҃ъ ѡⷮц҃ь
8 моⷯ щедръ  мл҃твъ пом
9 лова мѧ• ꙗ͗ко не въ раꙁꙋмѣ съ
10 тво́рⷯ• ослѣп бо мѧ кнѧꙁь
11 прѣ̏льст•  пораꙁꙋмѣхъ
12 ꙗ͗ко л҃къ•  ꙗко плъть въ грѣ
13 сеⷯ стлѣхъ•  пораꙁꙋмѣхъ сво
14 ю немо́щь• мне͗в сѧ непобѣженъ
15 бы́т•  раꙁꙋмѣте ѹ͗бо аⷣ•
16 ꙗ͗ко два̏ д҃ха хо́дта ѡ͗ л҃цѣ ͗
17 стнны́  прѣльстны́• посрѣⷣ
18 єⷭ҇ мысль ѹ͗мны• к немѹже хо́ще
19 ть прклонт сѧ стнны
20 бо  прѣ́льстны̀• бо прѣль
21 стны пркла́дае͗т сѧ къ прь
22 семъ л҃кѹ• ͗ кое͗гожⷣо свое͗го̀
23 поꙁнавае͗ть г҃на• ͗ нѣⷭ҇ врѣме
24 не въ неже мо́жетꙿ сѧ ѹ͗та͗т •
25 л҃ьско дѣло́• ꙗ͗ко въ пръс́
26 ͗ въ кост е͗го̀ напсѹетьⷭ҇
27 прѣⷣ гⷭ҇мь• ͗ д҃хъ стненъ 
28 послѹшьствѹе͗ть ѡ͗бое͗мꙋ•
29  ѡбл́ае͗ть вьсѧ̀•  въꙁгара́
30 е͗т сѧ съгрѣшвы́ ѡⷮ свое͗го̀
31 срцⷣа• въꙁвѣст л́ца не мо́
32 жеть къ сѹдї• ͗ н҃нѣ ада́
33 въꙁлюбте левгїа́ да прѣ
34 бꙋдете•  не въꙁносте сѧ
35 на него̀̀• да не погбнете• мнѣ
36 бо г҃ь далъ єⷭ҇ цртⷭ҇воват•
37 а͗ ѡ͗номѹ жрььство•  по
38 кор цртⷭ҇во жрьⷱствѹ• мнѣ
39 даⷭ҇ ꙗже на ꙁемл̀• а͗ ѡ͗номѹ
40 ꙗже на нб҃сѣхъ• є͗л́цем же єⷭ҇

77d
1 вы́ше нб҃са ꙁемлѧ то̀ лцем же еⷭ҇
2 б҃жїе жрььство ꙁемльнаго цртⷭ҇ва•
3 а͗ще не грѣⷯ раⷣ ̋ ѡⷮпадете г҃а • ͗ ѡ͗вла
4 данъ бѹдеть ꙁемл҄скⷨ ц҃ремъ•
5 ͗бо̀ того паⷱ҇ ͗ꙁбра г҃ь• прблж
6 тⷭ҇ е͗мѹ• ͗ ꙗ͗ст трапеꙁѹ е͗го̀•
7 ͗ наатък плодовъ с҃новъ і͗ꙁ҃лѐ
8 въ• тыⷤ бꙋдеш ц҃рь і͗а͗ковль• ͗
9 бꙋдеш в немъ ꙗ͗ко морѧ• ꙗ͗ко
10 бо̀ в немъ правⷣы стражⷣѹть•
11 ѡв плѣнѧе͗м ѡ͗в̀ богатѣю̀
12 ще• такожⷣе ͗ весь роⷣ л҃ьск•
13 ѡ͗в въ бѣдѹ въпадаю͗ть плѣ
14 нѧе͗м• ѡ͗в богатѣю͗ть въ
15 схыщаю͗ще• ꙗ͗ко ц҃рьствꙋюще• ́
16 ͗ бѹдꙋть ꙗ͗ко кт пожраю͗
17 ще л҃кы ꙗ͗ко рыбы• дщерⷤ ͗ сны
18 свобоⷣныа поработѧть• ͗ мно̀
19 гаа̀ телеса бес правды ꙗ͗ко врано
20 ве• ͗стерꙿво ꙗ͗ды птца насытѧ
21 т сѧ• ͗ прѣспѣють на ꙁло въ л
22 хомьствѣ• въꙁносѧще сѧ•
23 ͗ бѹдꙋть ꙗ͗ко ѡⷮвраттель лж•
24 пррⷪ҇кы же ͗ всѧ правеⷣныа проже
25 нꙋть• набеде (!) же на нѧ г҃ъ раꙁор
26 межⷣѹ собою̀• ͗ рат аст бѹ
27 дѹть въ і͗лⷭ҇• ͗ въ южемъ пла
28 мен (!)•͗ сконае͗тⷭ҇ цртⷭ҇во мое
29 додеⷤ прї͗де с҃псе́нїе і͗͗лⷭ҇ю до̀ пр
30 шествїа б҃а ͗стнꙿнаго• ꙗ͗ко
31 же ꙋ́млъат і͗а͗ковꙋ в мрѣ•
32 ѡ͗ всѣмъ странамъ• ͗ тъ̏ съ
33 хранть дръжавѹ цртⷭ҇ва моеⷢ҇
34 до вѣка• клѧтъ м сѧ г҃ь не ѡⷮ
35 ꙗ̀т цртⷭ҇ва• ѡⷮ племен мое͗го•
36 всѧ д҃н въ вѣкы• мно̀га же пе
37 альм єⷭ҇ ада беꙁакоїа ͗ ародѣ
38 а͗нїа ꙗ͗же сътворсте въ цртⷭ҇ве•
39 въ рѣве вплъхвѹющⷨ• послѣ
40 дꙋюще метанїемъ ͗ бѣсомъ
78а
1 прелестнымъ• дщер ва́ша пѣⷭ҇
2 нвца• ͗ плесавца сътво́р
3 тѧ (!)• прмѣсте сѧ мерꙁостемъ
4 ꙗ͗ꙁыкъ• є͗гоⷤ раⷣ ̋ наведеть на вы̀
5 г҃ь глаⷣ ́ моръ• ͗ см҃рть ́ копїе
6 ѡⷮмьщаю͗щꙋ пагꙋбѹ• ѱо́мъ
7 ͗ꙁеденїе• врагомъ ͗ дрꙋгомъ по
8 носъ ͗ погбель• н́ ссѣенїе (!)
9 прѣⷣ ꙭма младенець пагꙋбѹ•
10 ́ подрꙋжїемъ см҃рть• ͗менїю
11 нааткоⷨ• храмꙋ б҃жїю ꙁапа
12 ленїе• ꙁемл прокꙋженїе• ваⷨ
13 самѣмь в работѹ въ ꙗ͗ꙁыцѣⷯ•
14 ͗ꙁрежѹть ѡⷮ васъ• вь скопꙿца
15 женамъ сво́мъ• дондеⷤ а͗ще
16 ѡ͗братте сѧ къ гꙋ• въ съверъ
17 шене срцⷣ кающеⷭ҇ ͗ хо́дѧще въ всеⷯ
18 ꙁаповѣдеⷯ бжїⷯ• ͗ прсѣтть
19 васъ б҃ъ млтⷭ҇їю• ͗ꙁведеть ѡⷮ
20 плененїа странъ• ͗ по томъ
21 въсꙗе͗ть ꙁвѣꙁⷣа ѡⷮ і͗акова въ
22 мрѣ• ͗ въстанеть л҃къ ѡⷮ пле
23 мене е͗го ꙗ͗ко сл҃нце правеⷣное• хо́
24 дѧ съ л҃кы въ правⷣѣ ͗ въ ͗ст
25 нѣ• ͗ всѧкъ грѣⷯ не ѡ͗брѧщеⷮ
26 сѧ в немъ• ͗ ѡⷮвръꙁѹт сѧ н҃бса
27 ͗ꙁлат д҃хъ блгвⷭ҇нїа на вы̀  бꙋ
28 дете е͗мꙋ с҃нове• ͗ въ правⷣѣ по́
29 дете въ ꙁаповѣдеⷯ е͗го• пръвыⷯ
30 послѣⷣнⷯ• то̀ ѡⷮрасль б҃а вышнѧ
31 го̀• ͗ тъ̏ ͗стонкъ жвотꙋ
32 всѧко плот• тогⷣа просвѣ
33 тт сѧ• скпетръ цртⷭ҇вїа мо
34 е͗го ѡⷮ корене вашего̀ бѹдеть
35 ѡⷮрасль• ͗ ͗ꙁ неѧ въꙁыдеть же
36 ꙁлъ правⷣы• ꙗ͗ꙁыкомъ• сѹⷣт
37 ͗ сп҃ст всѣⷯ прꙁываю͗щхъ
38 г҃а• ͗ по томъ въстанеть а͗вра
39 а͗мъ ͗саа͗къ і͗ꙗ͗ковъ ͗ жꙁнь
40 ͗ аꙁъ ͗ братїа моѧ наалнц
78b
хорꙋгвамъ вашмъ• въ ї͗͗лⷭ҇
бѹдеть •а҃• левг •в• аꙁъ
г҃• і͗ѡ͗с •д҃• венїа͗мнь• е҃• семе
ѡⷩ҇ •ѕ҃• ͗саⷯрь•ꙁ҃• ꙁавлонъ• ͗ по
томъ вс по рѧдꙋ• ͗ г҃ь блгвⷭ҇ть
левгїю• а͗г҃глъ л́ца е͗го мене с
л сла́вы семеѡ͗на• ͗бо рꙋвма•
ꙁемлѧ ͗сахарь• морѧ ͗ ꙁавлона•
горы ͗ѡ͗сѳа• црк҃в венїа͗мна
свѣтла дана• пща неѳтал
ма• сл҃нце гада мцⷭ҇ь а͗сра• ͗ бꙋ
дꙋть в люд гнⷭ҇ѧ• ͗ ꙗ͗ꙁыкъ е͗днъ
͗ не бꙋдеть к томѹ прельстна д҃ха
вражїа• ꙗ͗ко прѣдаⷭ҇ сѧ пламен
въ вѣкы бес конца• ͗ въ пеал
сконавше сѧ въстанꙋть в радо
ст• ͗ въ ꙋбожьствѣ г҃а рад•
ѡ͗богатѣють• ͗ въ болѣꙁн въ
станꙋть• ͗ въ а͗лбѣ насытѧ
т сѧ•͗ г҃а раⷣ ̋ ꙋмраю̀ть ѹ͗бѹ
детсѧ в жꙁнь• ͗ еленїе і͗ѡ͗сѳо
вы потекѹть въ веселїе• ͗ ѡ͗
рл і͗лвⷭ҇ы потекꙋть в радост•
а͗ нетⷭ҇в въꙁърыдають• ͗ грѣ
шн въꙁплают сѧ• ͗ вс̀ люⷣе сла́
вѧть г҃а въ вѣкы• съхранте
ꙋ́бо̀ ада моѧ весь ꙁаконъ гнⷭ҇ь
ꙗ͗ко еⷭ҇ на́дежⷣа всѣмъ ͗справлѧ
ю͗щмъ пѹт е́го• ͗ реⷱ҇ ста́т•
р҃ѳ҃і҃• лѣтъ ѹ͗мраю а͗ꙁъ въ о͗
ю вашїю• ͗ нктоже да не по
гребаеⷮ мене мно̀гоцѣнꙿною ѡ͗де
жⷣею ꙗ͗ко тако ͗мѹть твор
т цртⷭ҇вꙋюще• ͗ въꙁнесете
мѧ̀ въ хевронъ• ͗ тъ̏ реⷱ҇ ꙋ͗спѧ і͗ꙋ͗
да• ͗ сътво́рша с҃нове е͗го ꙗ͗коⷤ
ꙁаповѣда ͗мъ• ͗ погребоша 
съ ѡ͗ц҃ сво́м въ хевровне• і͗ꙋ́да
с҃нъ і͗ꙗ͗ковль •д҃• ͗ с҃нъ лі͗͗нъ•
д҃• ͗ жтъ •лѣⷮ •р҃ѳ҃і҃ :

78c
Завⷮⷮѣ ͗сахаровъ с͠на́ і͗а͗ковлѧ.
На́псанїе сло́весъ ͗сахаровъ пр
ꙁвавъ с͠ны своѧ ͗ реⷱ ͗мъ послоу
ша͗тѧ ада моѧ ͗сахара ѿц͠а ва
шего. вноуште сло́веса въꙁлю
бленаа͗го бг͠мъ. а͗ꙁъ роⷣх сѧ пѧты̏
с͠нъ ꙋ͗ і͗ꙗ͗кова. мьꙁдою мандрагꙋ.
рꙋвм бо̀ прнесъ манꙿдрагꙋ. распо
лѧ. ͗ срѣтш рахль вꙁѧ ꙗ. ͗ пла
ка сѧ рꙋвмъ. ͗ ѿ гласа є͗го ͗ꙁле
ꙁе лїа м͠т моѧ. се же бѧхоу.
ꙗ͗блька добровонꙿнаа̀ же твор
ть ꙁемлѧ а͗рамьскаа̀ на́ версе поⷣ
жрⷷломъ воднымъ. ͗ реⷱ рахль
не да́м т ⷯ. ꙗ͗ко бꙋдоуть м въ
аⷣ мѣсто. бѣста же ꙗ͗блоцѣ
двѣ̏ ͗ реⷱ лїа не довлѣє͗ть л т
є͗же є͗с поѧла моужа своє͗го да ͗
л сѧ хо́щеш вꙁѧт. ѡ͗на же реⷱ
добоудꙋ т в сїю нощь в манꙿдра
гꙋрꙋ с͠на́ твоє͗го̀. реⷱ же лїа к не
не хвал сѧ н вела͗ сѧ сама мо
 бо єⷭ і͗ꙗ͗ковъ ͗ аꙁъ же на ю͗ност
є͗го. рахльⷤ реⷱ то̀ ꙋ͗бо̀ ꙗ͗ко мене
прежⷣе тебе въꙁлюб. ͗ мене дѣ
лѧ рабо̀та ѿц͠ꙋ на́шемоу лⷮѣ .д͠і.
да то̀ т сътворю. ꙗ͗ко ꙋ͗мно̀
ж сѧ прелесть ͗ лоукавьство
л͠ьско. і͗ а͗ще не бы̀ прелесть вар
ла на́ ꙁемл. то̀ ты̀ ꙋ͗бо̀ в́дѣла
л́ца і͗ꙗ͗ковлѧ. не бо̀ жена є͗моу є͗
с ты̀. но̀ прельстїю̀ вь мене мѣ
сто въведена е͗с ͗ прельст мѧ ѿ
ц͠ь мо. ѿведѣ мѧ нощь тоу̀ не
даде м в́дѣт е͗го. а͗ще бо̀ быⷯ
была тоу̀ не бы то̀ было.  реⷱ рах
ль въꙁм е͗д́ноу мандрагоурꙋ ͗ ꙁа
е͗д́ноу на͗моу тѧ е͗дноу нощь.
͗ ра̀ꙁоумѣ і͗а͗ковъ лїю ͗ ꙁаенш
мене роⷣ ̋ ͗ мьꙁды раⷣ ̋ нарекоⷯ сѧ ͗сахаⷬ
78d
тогⷣа ꙗ͗в сѧ а̀н͠глъ і͗а͗ковꙋ г͠лѧ́.
ꙗ͗ко ада ра́хль родть ꙗ͗ко небрѣ
же съшествїа мꙋжна ͗ꙁъбра въ
ꙁдержанїє. а͗ще бы лїа м͠т моа
съблжнїа раⷣ ̋ ѿдала ѡ͗бѣ̏ ꙗ͗блоцѣ
͗ сн͠в роⷣла того раⷣ ̋. .ѕ͠. роⷣ ̋ а͗ два̏
рахль ꙗ͗ко мандрагꙋрь дѣлѧ посѣ
тї а г͠ь. в́дѣвше бо̀ ꙗ͗ко аⷣ раⷣ ̋ хо́тѧ
ше съвокꙋпт сѧ съ і͗ꙗ͗ко͗вомъ
а͗ не похот дѣлѧ прлож же на
ꙋ͗трїа ѿдатї а і͗ꙗ͗ковъ да воꙁме
ть ͗ дроугоую манꙿдрагоурꙋ. ма
ндрагꙋръ ꙋ͗бо̀ раⷣ ̋ оу͗слы́ша г͠ь. рах
ль ͗ хо́тевшмъ не́ꙁпрꙁенъ въ
дасть ꙗдомъ г͠нь. прнесоша же
рътвоу вышнѧго соущемоу в то̀
времѧ. є͗гⷣа въꙁмоу͗жаⷯ ада моѧ
хо́дѧть въ простотѣ срцⷣа ͗ быⷯ де
латель ѿц͠ьмъ мо͗мъ. ͗ братї
моє͗͗ прношаⷯ плоды въ времена
ⷯ. ͗ блгвⷭвше мѧ ѿц͠ь мо. ͗ в́
дѣвъ ꙗ͗ко въ простотѣ ходѧⷮхъ.
не бⷯѣ бо̀ лѣнвъ въ дѣлеⷯ мо͗хъ.
н ꙁаꙁорлвъ н ꙁав́длвъ бл
жнемоу. не ѡ͗клеветаⷯ нкогоже
н похꙋлⷯ жтїа л͠коу. жв
въ правост ѡ͗їю. того раⷣ ̋ .л͠. ͗
е͠-тїю лѣтъ поꙗⷯ себе женоу ꙗ͗ко трꙋ
дъ снѣдаше с́лоу мою. ͗ не раꙁоу
мⷯѣ похот женьск. но̀ троуда
раⷣ ̋ се м бываше. ͗ всегⷣа радоваше
сѧ ѡ͗ простотѣ мое ѿц͠ь мо. є͗же
бо дѣлаⷯ всѧкъ ѡ͗вощь. ͗ всѧ пе
рвороⷣноє. пръвєє і͗є͗рео͗мъ г͠в пр
ношахъ таже ͗ ѿц͠ꙋ потомже се
бе. ͗ г͠ь соугꙋбьство ваше б͠лгаа̀
рꙋкама мо́ма. вѧдѧше же і͗ꙗ͗ко
въ ꙗ͗ко б͠ъ помагає͗ть просто
тѣ моє. ͗ всѧкомоу ꙋ͗богомоу
͗ пеалномоу даа͗хъ ꙁемнаа̀ б͠лгаа̀