1a

ПРЪВЬ̀ІѦ ГЛ́АВЬ̏І ͗ѠПАКАЛПС
(...) о г͠ъ ⁘ покл(...)пс (....) а͗г͠глоⷨ
(...) іоуд (...) а́ быⷭ (...) .а͠. свдѣ(...)є͗
(...) ⷨже (...а...) іс͠а. п(...)дї (...) да (...)
(...)ѣт (...)ъ. (...) ѡ͗ о͗б(...)
(...)нї. вдѣ́т глаⷭ. .г͠. н(...)
(...) къ є͗ѳ(...)стѣ͗ ц͠рк(...) а (...)
(........................................................)
(...)г͠глоу .е͠. (...) с(...) ꙁа(...) п(...)
(...)ыѧ цр͠кв аг͠гло(...). (...) на́ (...)
(...)ткыѧ̀ цр͠кв аг͠глоу. (...)
(...)нїа сардѣ͗ск(...) цр͠кв (...)
(...) напсана а͗ѳлаїскы (...)
(...)кв а¬͗г͠глоу. .ѳ͠. на река (...)
(...) цр͠кв (...)лад (...)аѧ а͗г͠глоу (...)
сло́ (...) є. ѡ͗ в́дѣ(...)
(...) дверѣⷯ на́ н͠бс. ͗ пртⷭлѣ (...)
(...)т͗ (...) .͠. .д͠. хъ (...) тар (...)
(...) і͠. ͗О кнгаⷯ ꙁа(...) ѣг (...)
(...)їꙗ. (...)роу (...) б͠ (...) в͠л.
(...)ньц͗. ͗моущм (...) сеⷣмь (...)
(...) ка́ко кн(...) аꙁгн (...) .г͠ . ѡ͗(...)ѣ
(...)шен͗ (...) оє д͠ (...)
(...) О тр(...) ктороє (...)
(...)є третї(...) пеа(...)
(...) ꙁа (...)їє. неве(...)ов. (...)ьш(...)
(...) въ хаⷭ. (...) О трѣ(...)їє (...)
(...) тверт (...)т. ꙗ͗влѧа̀ на́ в(...)

1b
(................................................................)
ѿ рѣшен (................................................)
по (...) къ (...) т (...). сⷯ. г͠ д (....) кон (...)
на (...) ѿ рѣ (...) дїе (...)ы̀ѧ̀
по (...) т (...) мы ара (...)
(...) ьї (...) н (...) ѡ͗ (...) .м͠. х (...)
(...) .у͠. ͗сцѣлевшхъ ѿ раны. (...)
(...)тырь а͗г͠гь(...) .к͠ (...) ѡ народ (...)
(...) вс (...) єнѣ (...) оуть съ х (...)
црⷭтвоват ѿ ꙗ͗ꙁы́къ (...)
ѿ (...)ѣшенїє. сеⷣмыѧ пе(...)
(...) а͗ггельскыѧ с́лы. пр (...) є͗.
(...) бо͠у ст͠ыхъ мл͠твы. а͗к (...)
(...) дле. к͠в. ѡ͗ сеⷣм а͗г͠гль (...)
(...) х (...)ев встроубльшю пръвомоу. (...)
ѻ͗ в (...) п срѣ (...) а͗г͠гле. є͗м (....) ст (...)
(...)бльш. .к͠д. Т(...)тъ.
(...) рѣ (...)ды. гръкъ тво̀рⷮ .к͠е (...)
(...)  а͗г͠гел(...) трет(...) ю͗
(...) с͠лн(...) ако. лѣта
(...) ѡмра (...) к (...) ѻ͗ пѧть (...)
а͗г͠гл (...) сходѧщⷯ ѿ (...) .к͠ꙁ. (...)
ѡ͗ (...) ѣ (...) а͗ (...) еле. ͗ ѡ͗  (...) но̀
(...) к͠ (...) ѡ͗ а͗(...)лѣ ѡ͗ д (...)мъ
ѡ͗ (...)комъ. ͗ (...) но (...)
(...) о (...)щмъ. (...) ѳ͠ Како (...)
(...) жцѧ ѿ (...) г͠ла є͗ѵⷢлⷭ прїѧтъ.
͗О (...) носѣ ͗лї. хо(...)щемоу ѡ͗ (...) 
(...) антхрста. (...) к (...)
оу͗бє͗на быⷭта. лїа. ͗ є͗нохъ. а͗н (...)
тхрстомъ (...) .л͠в. троубѣ.
͗ о͗ (...) ю. (...) б͠а ст͠ыхъ на боудоу
(...)мъ с(...)дѣ. л͠ (...) ѻ͗ цр͠квныхъ (...)
прогонї хъ прѣвѣ͗шⷯ (...) ра (...)
т (...) хⷭѣ. .л͠д. ѡ͗ (...) анꙿн (...)
м (...) у ст͠ым (...) (...) м.
с́лам. ͗ паданї ꙁмїє (....)
ть. .л͠ѕ. ѻ͗ (...) ͗м (...)щхъ (...)
.і͠. рогъ. ͗ главоу ѿ нⷯ жд(...)

1c
(...) колѣноу реⷱ. .л͠ꙁ. ѿ ѕвѣр
͗моущхъ два̏ рога. .л͠. ѻ͗ ͗ме
н ꙁвер̀. .л͠ѳ. ѻ͗ .р͠.  .м͠.  .д͠.
стоѧщхъ с(ъ) а͗гнѣцемъ. на́
горѣ сѡнстѣ. .м͠. ѻ͗ а͗г͠глѣ
проповѣдающемъ прблже
нїє боудоущаго соуда. .м͠а. ѻ͗ а͗г͠(гл)е
вторѣмъ⸱ порповѣдающемъ
паденїє вавѷлонꙿскоє. .м͠в ѻ͗ а͗г͠ге
лѣ третїє͗мъ. оу͗твержⷣающⷨ
гнⷭѧ люд. не прїѧт ан(тх)р
ста. .м͠г. ꙗ͗ко сѣдѧ на ѡ͗блацѣ
съ сѣрпомъ. .м͠д. ѻ͗ дроуѕѣмъ
а͗н͠глѣ⸱ ѡ͗бьѐмлющмъ гръкы̏
в́нограⷣ. .м͠е. ѡ͗ сеⷣм а͗г͠гелъ.
наводѧщⷯ наало вѣкы⸱ ꙗ͗ꙁвы⸱
пре(...)ы. .м͠ѕ. како пръ
вѣ͗ аш ͗ꙁлꙗ͗ннѣ то быⷭ на
ѿстоупнѣхъ .м͠ꙁ. ѡ͗ ꙗ͗ꙁвѣ вто
рѣ на соуⷯ въ мор(...) .м͠. ꙗ͗ко́ трѣ
тїа рѣкы въ кровь прѣтворѧю
т сѧ. .м͠ѳ. како етвертыѧ ва́
ромъ ͗ꙁварѧют сѧ. .н͠. како пѧ
тоую цртⷭвіа ѡ͗мрааютьⷭ. .н͠а.
Како .ѕ͠. поуть реⷭ є͗ѳратъ ѡ͗връ
ꙁає͗т сѧ цр͠емъ соущмъ. ѿ сл͠нь
ныхъ въстокъ. .н͠в. како седь
мь рады троуⷭ. на́ л͠кы быває͗ть .н͠г.
͗Ѻ є͗д́номъ ѿ .ꙁ͠. а͗г͠гелъ⸱ покаꙁоу
ю͗щмъ є͗ѵⷢлстоу. любодѣꙗ͗
нꙿнаго града. .н͠д. како а͗н͠глъ в́
дѣноую та͗ноу. скаꙁаємъ .н͠е.
ѻ͗ дроуѕѣмъ а͗г͠глѣ паденїе вавло
нꙿско. .н͠ѕ. ѡ͗ пѣнї ст͠ыхъ. ͗ ѻ͠
трѣгоуб. а͗мⷧхїа. .н͠ꙁ. ѻ͗бращⷯѣ
та͗ныⷯ. ͗ веерї агне. .н͠.
како на конⷯ съ а͗г͠гльскым с́ла
м в́дѣ є͗ѵⷢлстъ. .н͠ѳ. ѻ͗ а͗н͠ь
тхрстѣ ͗ вмѣтає͗мыⷯ .ѯ͠.
како сатона првѧꙁанъ быⷭ .ѯ͠а.

1d
ѻ͗у͗готованныⷯ пртⷭлѣ .б͠ (.) .ѯ͠ (...)
то̀ єⷭ пръвоє въскрⷭнїє.  тⷭоє
вто͗раа̀ см͠рть. .ѯ͠г. ѻ͗ гоꙁѣ͗мъ
гоꙁѣ. .ѯ͠д. ѡ͗ сѣдѧщемъ на прѣ
столѣ .ѯ͠е. ѡ͗ но̀ве ꙁемл. ͗ б(...)
(...) с нмъ въ і͗є͗рлмⷭѣ. .ѯ͠ѕ. ѻ͗ н(...)
(...) ѣдѧ на пртⷭ (...) .ѯ͠ꙁ. ѻ͗ а͗гг(...)
(...) каꙁоующмъ ємоу граⷣ с(...)
хъ. .ѯ͠. ѻ͗ тⷭѣ рѣце ꙗ͗вльш(...)
͗ (...)ѧ схо́дѧщⷯ ѿ прѣстола.
бѣ прркⷪмъ ͗ влкⷣа всⷨѣ. (...)
ѻ͗ досто͗нѣмъ оу͗вѣренї. (..) л͠.
како єⷭ неповелено є͗моу ꙁапеать
лѣт но̀ проповѣдат п(...)
лпꙿс .о͠в.

КНГА БЫТЇСКАѦ ͗Ѡ СТВОРЕНЇ Н͠БꙊ ͗ ЗЕМЛ
(...) вторы юдн(.)є ͗ двноє дѣ
(...) д͠ (...)
третї. како оу͗крас б͠ъ н͠бо с(...)
лн͠цемъ ͗ мцⷭемъ ͗ ꙁвѣꙁⷣам (...)
дн͠ь .д͠. реⷱ б͠ъ да боудоуть свѣ
тлнц на тверд нбнⷭѣ (...) .ѕ͠ (...)
дн͠ь .е͠. да ͗ꙁведоуть воды д͠шѧ
жвы плѣжющаа̀ по родоу ͗ пт
ц() парѧщаа̀ по роⷣ. о͠ꙁ. дн͠ь .ѕ͠.
сътвор б͠ъ л͠ка́ да ѡ͗тпадає͗ть
рыбам морскым ͗ птцам
нбнⷭым. .о͠. ͗ꙁложенїе і͗ѡ͗а
нꙿна бы́вшаго. ѿ а͗нтѡх͗ска
го вел́каго гра́да. срѧ малыа
ѡ͗ лѣтⷯѣ мроу. .о͠ѳ. ѻ͗ мере пръ
ваго ͠лка́ а͗дама ѡ͗ тѣлес є͗го. .п͠.
͗же насад б͠ъ. ра на́ востоцѣ.
͗Ѻ прѣстоупленї а͗дамл  ͗ꙁгна
нї ͗ꙁ раѧ̀ .п͠в. ѻ͗ ка͗нѣ ͗ (...)
вел. како ка͗нъ проклѧтъ б(...)
а͗ а͗велъ вѣнанъ. .п͠г. ѻ͗ а͗дамѣ
лѣта. ͗ ѡ͗ с͠нѣ є͗го̀ сѳе ͗ ѻ͗ родоу с

2a
ѳов. п͠д. ѻ͗ ггантⷯѣ. како ͗
жьⷣже сѧ крада ѡ͗гньнаѧ̀. .п͠е.
͗Ꙍ потопѣ ноє͗вѣ. ͗ ѻ͗ ковеѕѣ.
како сътворено быⷭ. .п͠ѕ. ѻ͗ с͠нѣ
хъ но̀є͗вⷯѣ. ͗ ѻ͗ ͗сшествї ͗с ко
вега. ͗ како̀ раꙁꙿдѣлша стра
н(ь...) (...) ѻ͗ сътво́ренї столъ
па. ͗ ѻ͗ раꙁдѣленї ꙗ͗ꙁы̀къ. како
рассеѧ б͠ъ по лцоу всеѧ ꙁемл̀. .п͠.
ѻ прѣлест є͗ллнско. же г͠лю
ть въд͠шь сѧ д͠ша л͠ьска. въ
д͠ша пꙿтѧ. .п͠ѳ. ѻ͗ невродѣ
с͠на хоусова. ͗же сътвор вавѷ
лонъ. ͗ ѻ͗ кронѣ. ͗ ѻ͗ гаѳрⷣот ⷯ
же є͗ллнноу. .ҁ͠. ͗Оу͗каꙁъ же по
ганско прелест сце. ͗же совїа
бг͠омъ нарцають. .ҁ͠а. ѻ а͗вра
а͗мѣ како б͠ъраꙁоумїю сподоб
сѧ. .ҁ͠в. ѻ͗ ͗стонцѣ клѧтве
немъ. .ҁ͠г. ѻ͗ гандоуварї. ͗ ѻ͗ хꙋ
сѣмрцѣ. ͗ ѻ͗ невродѣ. ͗ ѻ͗ кро
нѣ. ͗о͗ннѣ. .ҁ͠д. ͗Ѻ ѳоурасѣ.
є͗гоже нарекоша є͗рѣѧ̀. ͗ ѻ͗ пкꙋ.
ⷤ ды како цртⷭвова. .ҁ͠е. ѻ͗ є͗ре
мї. ͗же ѡ͗брⷮѣ роудоу ꙁлатоую.
.ҁѕ͠. ѻ͗ ѳѣстѣ. ͗же оу͗став
ꙁаконъ стъ. женамъ ꙁа є͗д́
нъ моужь посѧꙁат. .ҁ͠ꙁ. ѻ͗ ѳꙋ
лсѣ. ͗же прїѧ всю ꙁемлю ѻ͗ кь
ѧ͗ню. .ҁ͠. є͗рѣме. ͗же скаꙁа
тр̀ велкыѧ с́лы соущаа̀.
є͗д́но бжтⷭво. .ҁ͠ѳ. ѻ͗ ͗(..)сѣ.
͗же сътво́р граⷣ. ͗о͗поль въ
͗мѧ лоуны. .р͠. ѻ͗ ͗раклї. тѷ
рскаго. ͗же ѻ͗брѣтъ ервь. ͗ ѻ͗
пръсѣоу͗сѣ. ͗ ѻ͗ каⷣмѣ. .р͠а. ѻ͗ а͗нь
тонѣ. ͗ ꙁѳосѣ. .р͠в. ѻ воуⷣ
(...)дѣ ͗ѻ͗кастѣ. .р͠г. ѻ͗ а͗ѳнⷯѣ.
како оу͗став мъ кекропсъ
ꙁаконъ да дв͠цѧ ꙁа є͗д́нъ моуⷤ

2b
посѧгає͗ть. .р͠д. ѻ͗ а͗р(..)наоу͗тⷯѣ. .р͠е.
ѻ͗ ѳедре. ͗ о ͗полоутѣ. .р͠ѕ. ѻ͗ ме
льхсѣдецѣ. ͗ ѻ͗ ͗є͗вѣ. .р͠ꙁ. ѻ͗ а͗вра
амѣ. ͗ ѻ͗ лотѣ. како ꙗ͗в сѧ є͗моу
б͠ъ. .р͠. ѻ͗ погребенї а͗враа͗ма. ка
ко погрѣбоста с͠ны є͗го ͗саⷦ. ͗ ͗ꙁма
͗лъ. .р͠ѳ. ѻ͗ ͗сацѣ. како блгвⷭ.
͗ꙗ͗кова. .р͠і. ѻ͗ і͗а͗ковѣ. како бра
сѧ съ а͗нг͠ломъ. .р͠аі. ѻ͗ ͗ѻ͗сѳе. ка
ко ͗ꙁведенъ быⷭ ͗с темнц .р͠ві.
ѻ͗ ꙗ͗ковѣ. како прде къ ѳараѡ͗нꙋ.
въ єгѷпетъ. .р͠гі. ѡ͗ .в͠і па
тра͗рхъ. блгⷭвенїе і͗ꙗ͗ковле сы
номъ сво͗мъ. .р͠ді. Завѣтъ
роувмовъ. пръвы с͠нъ і͗ꙗ͗ко
вль о͗ б͠лгооу͗мї. .р͠еі. Завѣтъ
семеѡ͗на. ѡ͗ ꙁавст. ꙗ͗ко не
дръжат єѧ въ срцⷣ. .р͠ѕі Завⷮѣ
левгї͗нъ. с͠на і͗ꙗ͗ковлѧ .р͠ꙁі.
Завѣтъ і͗оу͗днъ. с͠на і͗ꙗ͗ковъ
лѧ. .р͠і. Завѣтъ ͗сахаровъ.
с͠на і͗ꙗ͗ковлѧ .р͠ѳі. Завѣтъ
ꙁаоулоновъ .р͠к. ꙁавѣтъ да
новъ .р͠ка. ꙁаветъ неѳтал
ма с͠на і͗ꙗ͗ковлѧ. .р͠кв. ꙁавѣтъ
гадовъ ѡ͗ ненавст ꙗ͗ко до
бро єⷭ люб. .р͠кг. ꙁавѣтъ а͗с
ровъ ѡ͗ двю лцꙋ ѡ͗ ꙁлобѣ ͗ ѡ͗
доброоу͗м. .р͠кд. ꙁа͗вѣтъ ве
нїа͗мновъ с͠на ͗ꙗ͗ковлѧ .р͠ке.
ꙁавѣтъ і͗ѡ͗сѳовъ ѡ͗ прѣмоудро
ст є͗го. .р͠кѕ. схоⷣ сн͠овъ і͗͗ꙁ͠ле
въ ͗ꙁъ є͗гпта .р͠кꙁ. како ꙗ͗вⷭ
г͠ъ моѷсеѡ͗в. в коупнѣ .р͠к.
ѻ͗ дѣсѧт каꙁнї на є͗гптены. .р͠кѳ.
како ͗ꙁы͗дошѧ і͗͗л͠ьтѧне ѿ ꙁе
мл̀ є͗гѷпетъскыѧ. ͗ ѻ͗ сътво́
ренї пасхы. ͗ ѻ͗ потоплен ѳа
рао͗на. .р͠л. Пѣснь і͗͗льⷭтѧнъ. .р͠ка.
како ѡ͗дожⷣ ͗мъ б͠ъ манꙿноу съ

2c
н͠бсе. ͗ о͗ крастелⷯ. ͗ како побⷣѣ
а͗малка. .р͠лв. како снде г͠ь б͠ъ
на гороу сна͗скоую. ͗ ѻ͗ ꙁавⷮѣ.
͗же сътво́р съ моѷсеѡ͗мъ.
͗ о͗ сътво́ренї сѡ͗та .р͠лг.
ѻ͗ солїѧнї тль. ͗ како раꙁгнѣ
ва сѧ г͠ъ б͠ъ на нѧ. ͗ о͗ съкроуше
нї скржал .р͠лд. како въꙁы
ды моѷсе на́ гороу сна͗скоую.
͗ вꙁѧ б͠гопсанꙿныѧ скржал.
.р͠ле. кнгы левꙿвтꙿскы тре
ть. .р͠лѕ. ѿ сла с͠нвъ і͗͗ꙁ͠ле
въ .р͠лꙁ. конець ́сломъ с͠но
въ і͗͗ꙁ͠лвъ. ͗ кнг пѧтыѧ.
втораго ꙁакона. .р͠л. ѻ͗ с͠мрт
моѷсеоѡ͗вѣ. .р͠лѳ. кнгы і͗с͠ана
с͠на на͗вꙿвна .р͠м. ѻ͗ сконанї
і͗с͠а на͗вгна. ͗ како вꙁѧ граⷣ є͗рхо
нъ. ͗ граⷣ. га. ͗ ц͠рѧ га͗ска .р͠ма.
како преда б͠ъ ꙁемлю ханане͗съ
коу. і͗оу͗дѣ. ͗ семоноу. .р͠мв.
ѻ͗ дево́р пррⷪц.  о͗ вараце. .ргⷨ.
ѻ͗ гѣдеѡ͗нѣ. ка́ко побѣд ма
даа͗млѧны. ͗ ѻ а͗вмеселѣ
с͠ноу є͗го̀. .р͠мд. ͗ ѻ єфѳа͗ .реⷨ.
ѻ ꙁаатї амсона наꙁарѧ
нна. .р͠мѕ. ѻ͗ ка́ко съ
тво́р сѧ беꙁа́конїє въ
і͗͠л́. ͗ како оумрътвша
сн͠ове веньѧмн женоу
блоуⷣмъ. .р͠мꙁ. ѻ͗ ͗а͗сѣ͗
рꙋф. ͗ ѻ немн. .р͠м.
кнг ꙁавѣта б͠жїѧ̀ веⷮха
го̀. каꙁающе ѻбра́ꙁы но
ваго̀ ꙁавѣта. ͗стнꙿн
ꙋщоу. пре́ло́ж сѧ ѿ грѐ
ьскаⷢ ѧ͗ꙁы́ка въ сло́венскы̏
пр кнѧꙁ блъ́гарстⷨѣ
семѻ͗нѣ ͠не бо́рш гр́
горєⷨ про́ꙁвтероⷨ мнхоⷨ.

2d
всⷯѣ цр͠ковныⷦ блъ́гарьскыⷯ
цр͠кве͗. повеленїєⷨ того
кн́голюбꙿца с кнⷥѧ семео́на.
͗стнꙿнаго рѣщ бг͠олюбꙿца (...)
цртⷭва пръваго. ѻ само͗лѣ про
роцѣ. ͗ ѻ͗ л͗ жръц.  ѻф
не. ͗ фенеѻсѣ с͠нѣ є͗го̀. ͗ ѻ к
вотѣ б͠ж͗. како̀ вꙁѧⷮ быⷭ
͗ ͗но̀. .р͠н. ѻ͗ хо́рꙋгв⸱ ͗
како въꙁва́ г͠ь самола. .р͠н
ѻ͗ помаꙁан͗ саоу͗ловѣ на ца
ртⷭво⸱ ⸱р͠нв. ѡ͗рꙋ͗ско ѡ͗
бла́жне носѧ. ѻде было́ ста
т ꙁа саоу͗лоⷨ. въ цртⷭво
дввⷣо⸱ .р͠нг. по́ саоу͗ле ца
ртⷭвова. дв͠дъ .рнⷣ. ѻ͗ аве
рне.  ѡ͗ ͗а͗ве. да по͗граюⷮ о͗
тро́ц. да бꙋдоуть ноⷤ
въ рѣбрⷯѣ хъ. .р͠нѕ
ѻ͗ прѣ давыдове⸱ въ хевро́
нѣ на авѣнра.  ѻ͗ ꙁавѣ
тѣ є͗го. .р͠нꙁ. ѡ͗ см͠рт є͗
мфвош с͠на саоу͗лѧ. .р͠н.
како пр́доша ста́рц і͗͠ле
в помаꙁат давыда. въ
і͗͠л́ на .л͠. лⷮѣ. .р͠нѳ. како
ѿвѣꙁошѧ к̀вотъ б͠ж.
͗ꙁъ домоу а͗мнѧ і͗ ѻꙁїѧ̀ .р͠ѯ.
ѻ͗ оу͗бїєнї оу͗р͗не ͗ како вꙁѧ
двⷣъ женоу є͗го̀. .р͠ѯа. како
͗ꙁыде а͗всалоⷨ ѿ ѻ͗ц͠а своє͗го
въ хевронъ .р͠ѯв. пѣнⷭ ͗
пса́лмы̀. ͗ моленїє дввⷣо. .р͠ѯг
́є сътво́рша. тр моу
ж слнї. .р͠ѯд. ѻ слныⷯ
моужеⷯ. .р͠ѯе. ѻ͗ всаꙁѣ сꙋ
мантѧнны.  ѻ ста́ростї
дввⷣѣ⸱ .р͠ѯѕ. ѡ͗ цртⷭвѣ (...)
ломановѣ⸱ ͗ ѻ съꙁданї цѣ
р͠кв. .р͠ѯꙁ. по соломанѣ цѧ

3a
рество́ва роваⷨ с͠нъ соломонь
наⷣ і͗оу͗дою͗. ͗ веньа͗мноⷨ. .р͠ѯ.
потомъ цртⷭвова въ сама
р͗. є͗ровамъ. с͠нъ наващь
ра́бъ солоⷨнь. .р͠ѯѳ. по рава
ме же цртⷭвова въ і͗є͗рлⷭмѣ
͠нъ є͗го а͗вїѧ̀ .р͠о. потоⷨже
цртⷭвова въ і͗є͗рлмⷭѣ. а͗сꙿса сыⷩ
є͗го ͗же сътво́р оу͗гоⷣнаѧ
преⷣ гмⷭь. .р͠оа. ѻ а͗хаве ц͠р.
і͗ ѻ͗ ͗лї пррⷪцѣ. ͗ како ꙁакла про
рокы валовы̀. ѻ͗ еꙁавел. о
нае͗фе͗. о хаве. како побѣд
сꙋрѧны̀ .р͠ов. како ѡ͗хоꙁїа⸱
раꙁболѣ сѧ. въꙁы́ска оу͗ла. сꙿ
кврънаго б͠а. а͗ко́ронѧ. ͗ ка́ко
пррⷪкъ б͠ж і͗лѧ̀. пожже пѧ
тьдесѧтнкы є͗го̀. ͗ ѻ͗ вꙁѧ
тї пррⷪка. .р͠ог. ѻ рамѣ сы̀
ноу а͗ха́мл̀. како побѣд мь
ножество̀ а͗сꙋрѧнъ. ѻ͗ є͗л̀
сѣ͗ пррⷪцѣ⸱ .р͠од. како еты́
р про́каженї. побѣдша
о͗у͗ самарѣ͗. плъ́кы сꙋрѧнъ .роꙴ.
ѻ͗ ͗оу͗сѣ. како оу͗б є͗ꙁавель. всѧ
с͠ны а͗хавлѧ ͗ꙁб̀. ͗ жръ́ца ⷯ
͗ како съ. раꙁгнева б͠а. .р͠оѕ.
ѡ͗ цр͠ѣхъ і͗оу͗днахъ. ͗ о͗ самарѣ
͗скохъ. ͗ ѡ͗ см͠рт є͗л̀сѣѧ
пррⷪка. .р͠оꙁ. пррⷪьство
͗са͗но ѡ͗ х͠ѣ бы͗вшеє͗. пр а͗ха
ꙁе ц͠р єрлмьⷭстѣ. .р͠о
͗Ѻ є͗ꙁкѣ͗ ц͠р. ка́ко пр͗де с
нахрмъ на́ і͗єрлⷭмъ. ͗ ѻ͗ бо́
лѣꙁн є͗ꙁїкеа͗ ц͠рѧ. .р͠ѳо.
ѻ͗ рафа͗лѣ а͗г͠гле. ͗ ѻ манасї͗ .р͠п.
ѻ͗ гнѣве г͠н на́ оу͗дѣа. ͗ ѡ͗ ꙁако
нѣ кнгъ халдѣ͗скыⷯ. .р͠па.
пррⷪьство є͗реме͗но ѡ͗ х͠ѣ въ
д͠н ͗ѻсїа ц͠рѧ. і͗юдна. .р͠пв.

3b
пррⷪьство є͗ремї͗но ѡ͗ х͠ѣ. .р͠пг.
пр͠рство ахаꙁово с͠на осї͗на. .рпⷣ.
прртⷭво є͗реме͗но ѡ͗ погбе
л града. .р͠пе ѻ͗ навꙁаръда
не. како цр͠квь г͠ню пожже.
како є͗ремі͗ю пррⷪка ѿ оу͗ꙁъ
раꙁрѣ́ш ѿ оуꙁъ. ͗ годалїю
ка́ко побї ꙁма͗͗лъ. цртⷭво
навхоⷣнасора ц͠рѧ. .р͠пѕ
Ѻ вдѣнї͗ съна навхоⷣнасора
ц͠рѧ. .р͠пꙁ. ѻ поста͗вленї
тѣла ꙁла́таⷢ. є͗же поста́в
навхоⷣнасоръ ц͠рь вдене тре
тїєє. .р͠п. ѻ͗ валтасаре
ц͠р. с͠на навхоⷣносорова. ͗ ѻ͗
рꙋцѣ по стѣнѣ пшющо 
ма на фекель фаресъ вден
є данло̀во .р͠пѳ. ѻ͗ оубє͗
нї валтасара ц͠рѧ. ͗ ѻ дарї
͗ ѻ͗ цр͠ѣхъ пръскѡⷯ. ͗ лдь
скыⷯ. .р͠ҁ. ѻ м͠лтве дан́ло
ве ͗ о вденї а͗г͠гла .р͠ҁа
ѻ кѵ̋рѣ ц͠р пръскомъ⸱ ͗ ѻ
вдѣнї данла пррⷪка⸱  ѻ
крꙋсѣ ц͠р л́дьско̀мъ. .р͠ҁв
ѻ͗ прнесѣнї бра́шна данлꙋ
въ ровъ пррⷪкомъ авъвак
момъ .р͠ҁг. ѻ ѿпоущенї
ж́довъ ͗ꙁъ вавѵ̋лона. ͗ ѻ
ꙁданї цр͠кве. ꙁоровавелемь. .р͠ҁд.
ѻ латнѣ с͠на телефова. ͗ ѻ͗ єнѣ
͗ ͗ є͗лсѣ͗. .р͠ҁе. ѻ͗ рмоу 
рмѣ ͗ таркнї. .р͠ҁѕ. ѻ͗ пла́
тонѣ є͗л́ньскомъ флософе.
͗же скаꙁа трⷪц бжтⷭво. .р͠ҁꙁ
кнг ѻлѣксанⷣръ. .р͠ҁ.
ѻ͗ въшествї алексанⷣровѣ въ ͗
єрмⷭъ. .р͠ҁѳ ѻ͗ погрѣбенї по
ра црⷭѧ. ͗ о прхꙩженї а͗лесанрⷣа .
въ рахманы .͠.

3c
ѻ͗ сл͠нѣ градѣ. ͗ кроваⷯ полатаⷯ.
͗ ѻ см͠рт ѻлѣксанрⷣове ⸱͠а⸱
како раꙁдѣа олѣксанрⷣъ вла́сть
во͗мъ прꙗ͗ꙁнемъ: .͠в.
ѻ потоломѣ́͗.  о а͗нꙿтосѣ ка́ко
пр͗де на і͗єрлⷭмъ. .͠г. ѻ вꙿтороⷨ
а͗нтосѣ како пр͗дѣ на і͗є͗рлⷭ
мъ. ͗ о моужестве є͗лоꙁаровѣ.
браⷮ і͗оу͗дна. .͠д. ѻ см͠рт ръ
канове. како а͗рстолъ въ
ꙁлож на сѧ вѣнець цр͠скы͗. .с͠е.
ѻ͗ тгрансѣ ц͠рѣ армѣ́нстѣмъ.
͗ како пр͗дѣ памп магнъ
слоⷡ. .͠ѕ. како а͗нтохъ вда
вла́сть поⷣ рꙋмы є͗же дръжаша
макдон. .с͠ꙁ. ꙁаⷱло рмьскаго
цртⷭва. ѻ͗ ͗оу͗лї. .͠. ѻ оⷭмр͠т
а͗нꙿтпатра. цртⷭва а͗въ
гоустова .с͠ѳ. ѻ͗ црⷭтвѣ ͗рода
како порꙋ є͗м а͗нто̀ні͗. .͠і.
ѻ оу͗тверженї єгѵ̋пта ͗ клеѡ͗
патра. ͗ како кесарь авꙿгꙋстъ
посла́ на́ нѧ антонїа ꙁѧтѧ своєⷢ .с͠аі.
ѻ͗ скорбѣ орє. о памаꙁанцѣ
͗олю͗. како ѧ о͗ба́д ко ͗родꙋ .с͠ві.
ѻ͗ отвръженї антонїа како авъ
гоустъ кесарь пр͗де на нѧ во
͗ною͗. ͗ како ͗родо ц͠рь срѣте
в родѣ ѻ͗строве. покорені͗є велї
коє кесарев покаꙁа. ͗ тⷭь є͗моу͗
сътво́р. .͠гі. бл͠говѣщенїе
прес͠тыѧ влⷣѧ н͠шеа б͠ца .с͠ді.
ржтⷭво г͠а н͠шего і͗у͗ х͠а. .͠еі.
како ѿпꙋст ͗роⷣ влъсв пръ
скыѧ ѕвѣꙁдоетꙿца. .͠ѕі.
ка́ко пр͗доша влъсв въ вѵ̈
флеѡⷨ. ͗ о͗брѣтоша і͠с ͗ матерь
є͗го̀ .͠ꙁі. како ꙗ͗вⷭ аг͠глъ ͗
ѻсфꙋ въ снѣ. єѵⷢгі͗є .͠і
ка́ко ͗роⷣ въ іє͗рлⷭмѣ понов ць

3d
р͠квь ͗ стлъпъ съꙁда. ͗ по ͗
немъ мѣстоⷨ градоⷨ много стро
є͗нїе покаꙁа. .͠ѳі. како
кленѧхꙋ ͗рода. ѻ ꙁбїенї
мла́денець. ͗ како напа́ст
пр͗маше ѿ своеѧ жены̀.
͗ ѿ своⷯ аⷣ. ͗ како анфа пото
пленъ быⷭ въ бан .͠к
ѻ͗ л̀хомоудро́мъ. є͗врꙋкль ͗ каⷦ
ѿ лкона̀ пр́де. прнесе да́
ры мно́гы́. архелає͗въ мръ
раꙁрⷣꙋш. ͗ олексанра́ [!] пог
б. .͠ка. ѻ͗ пеалⷯѣ̀ ͗родоу
ѿ жены̀. ͗ ѻ͗ см͠рт ферер
не. ͗ ка́ко посла́ ͗роⷣ. антпа
тра ͗ с͠на своє͗го̀ вꙿ рмъ. ͗ ла
тн въꙁем же ѿ него̀ мъꙁоⷣу.
псахꙋ ѡ͗ немъ къ ͗родꙋ. ͗
ѻ несытост ла́тнско͗.
͗ ка́ко пр͗де а͗нтпатръ
ѿ рма къ ѿц͠ꙋ. ͗ како обл̀
аше ͗роⷣ. антпатра. ͗ ѻ съ
мрът ͗родове. .с͠кв
͗ ка́ко вꙿтороє͗ а͗г͠гелъ г͠нь ꙗ͗в сѧ
і͗ѻсфꙋ въ снѣ̀. ͗ повелѣ ͗т
въ вѵ̈флеѡ́мъ. .͠кг. ѻ͗ вто́
рыⷯ кнⷢ ͗ѻсфовыⷯ. ѻ архелає̀
ве сѣтованї по ѿц͠. ͗ о оу͗
нош ͗же тво́рѧшетꙿ сѧ.
а͗лексанⷣромъ. с͠н родовеⷨ.
і͗ѻ͗сфово. .Скⷣ.
Ѻ іѡ͗анꙿне пррⷪце. ͗ ка́ко архела
сонъ вде. ͗ ѻ͗ ꙁаконѣ фа
рсѣ͗. ͗ саддꙋке͗. ͗ сеⷨ же
глах. (!) всѧка жена̀ не мо́жеть
ложа моужа своє͗го съхранⷮ ̋
́ста̀. ͗ како а͗вгоустꙋ вхоⷣ ̋
т в кꙋмрнцꙋ. ͗ ѿвѣтъ
прѧтъ. ꙗ͗ко преста́т ͗до
ломольсте͗ льст. ͗ ѻ см͠ръ
4a
т́ авгꙋста́ кесарѧ .͠ке.
͗Ѻ тврї кесар. ⸱с͠кѕ.
ка́ко кртⷭ сѧ г͠ь н͠шь і͠с х͠съ.
въ і͗ѡ͗рдан ѡ͗ ѻанаⷩ ͗ вꙿ ты́
д͠н флпⷫъ сонъ вдѣ. ͗
ка́ко ѡ͗бла́ше і͗ѡ͗анꙿнъ ͗рода
і͗ о͗ оу͗сѣкновенї і͗ѡа́нꙿна крѣ
сттѣлѧ. .͠кꙁ. како вере
нкъ ѧ. ͗спрос ꙋ ͗ро́да. поста
вт ѻбра́ꙁъ с͠пс х͠оу. въ гра
дѣ пана͗дѣ. ͗ како ско́на ͗
роⷣ ꙁлѣ́ жвотъ сво. въ ͗съ
панї. .͠к. ѻ͗ платѣ ка́ко
посла́нъ̀ быⷭ въ ͗дѣю ѿ тв
ра͗. ͗ ка́ко ѻсⷴ х͠а юⷣдѣ͗цѣⷨ
нарее. ͗ како прведоша г͠а
нашего і͠с х͠а къ плат. ͗ о
траст г͠н. ͗ въскрнⷭ.
͗ есо̀ рад̀ въ ѡ͗смы͗ въс͠кре
сенїе хвⷭо. ͗ трѣт͗ нарее
но быⷭ. .͠кѳ. како вндѣ
атана́ въ і͗оу͗дꙋ. єуⷢлїє. ⸱͠л:
распѧтїє͗ г͠а н͠шеⷢ і͠с х͠а. ⸱͠ле
ѻ͗ въꙁнесенї г͠а н͠ше ͗ ѻ съшесть
вї с͠таго́ д͠ха въ. д͠нь .н͠.-ны͗. ⸱͠лв
по тврї цртⷭвова га͗ ѡ͗ съ́
͗ ѻ͗ паденї а͗нт́ѡ͗х́скоⷨ. ͗ како
прде ѿ твра͗ды. фнеосъ
і͗є͗ре͗⸱  ͗ꙁм а͗нтѻ͗хїю. ͗ каⷦ
га͗ кесарь петронїа воє͗водꙋ по
сла́ на і͗оу͗дѣю. ͗ како ͗͗͗͗мр а͗гр̀
па кла́вдїа съ і͗оу͗дѣ͗. .͠лг
по цртвї (!) же гаѧ͗. цртⷭвова
клавдї. ͗ како е́сть сътво́
р а͗гр́пе. сі͗͗ же агрпа ͗роⷣ.
оу͗бї ꙗ͗кова ꙁеведео͗ва меемъ.
͗ ка́ко ѡ͗сфъ ѡ͗ юдѣсеⷯ а͗плⷭь
скыⷯ пшеⷮ. ͗ ка́ко ѡ͗брѣте сѧ
спсанъ тро́скы рат сѣь .лⷣ.
по црⷭтв͗ же кла́вдїа. цртⷭво

4b
ва неро́нъ. ͗ ка́ко ѡ͗брѣте па́веⷧ
дїѡ͗нсїа а͗репагта. ͗ ка́ко пр
͗де пе́тръ а͗плⷭъ въ р́мъ побѣ
доу х͠воу пока́ꙁа. на с́мона въ
лъхва̀ ю́до тво́рѧ. ͗ то̀ рад̀
платъ оу͗бє͗нъ быⷭ ѿ неро́на.
͗ ка́ко фро́лъ на́аⷮ і͗оу͗дѣа моу́
т. ͗ ка́ко а͗грпа̀ мрным сло
весы тешаше ѧ̀. помнаѧ ͗мь
колцем ꙁемлѧ̀м рмлѧне
вла́дѣю͗ть. .͠ле. распѧтїє
петро́во. .͠лѕ. ѻу͗секно̀венї
є͗ павло́во. .͠лꙁ. ѻ͗ а͗грпе по
вест къ і͗оу͗деомъ. .͠л. ка́ка
і͗оу͗дѣ͗ ͗ꙁгна́ша а͗грпꙋ ͗ бо́лшꙋ
ра́ть въꙁвⷣгоша на́ р́млѧны̀
͗ ка́ко і͗оу͗дѣа͗ побѣдша. кѡⷮѧ̀.
͗ ка́ко і͗ѡ͗сѳъ ра́ꙁꙋмоⷨ своⷨ вꙁѧ́
твра͗дꙋ. .͠лѳ. ка́ко по
бѣдша кестїа і͗оу͗дѣ. .͠м.
ѻ͗ плѣненї є͗рлⷭмовѣ. ка́ко посла́
нъ є͗оу͗спса͗нъ сло́во третї
єе і͗ѡ͗сѳово .͠ма. ка́ко і͗ѡ͗сⷴ
въско въ ѧ͗моу. .мв (!)
ка́ко прведоша і͗ѡ͗сфа къ євъ
пса͗ноу. .͠мг. ѻ͗ плененї
ієрлⷭмовѣ. .͠мд ѻ градѣ г
схалѣ. .͠ме. ѻ͗ гдаре. ѻ во пла́
кднѣ .͠мѕ. ѻ͗ хевро́нѣ. ка́
ко вꙁѧ смонъ. .͠мꙁ. ѻ поста́
вленї є͗оу͗спса͗на на црⷭтво
͗ на́рее сѧ кесаремъ. .͠м
і͗ѡ͗сфо слоⷡ пѧ̀тоє͗ ѡ͗ плѣненї
і͗єрлⷭмовѣ. .͠мѳ. ѻ͗ градѣ
і͗єрлⷭмѣ. ѡ͗ црⷭтвї катапета
ꙁмѣ ка́ко бѣ граⷣ і͗єрлⷭмъ. .͠н.
ѻ͗ градѣ ͗ ѻ͗ цр͠кв ͗ о͗ дво́рѣ. .͠на.
ка́ко ттъ̀ ѡ͗стꙋ́п граⷣ. ͗ б
ахоу сѧ крѣпко́. ͗ како ѻсфъ
прѣмлъвѧше лю́д. .с͠нв
4c
ѻ͗ повѣст ѡ͗сфовѣ съ оу͗
дѣ͗. .͠нг. ѻ͗ макдонⷯѣ. ка́ко
пр́доша т́тоу на́ помощь
 како і͗ѡ͗анꙿнъ раꙁб съсоуды
цр͠ковныѧ̀. тогдаже ͗ манѣ͗
ла́ꙁоревъ бра́тъ. прбеже къ
ттоу. .͠нд. і͗ѻсфово ше
стоє͗ сло́во. ѡ͗ плѣненї і͗рлмⷭо
вѣ. .͠не. ка́ко ттъ теша
ше ѧ̀ своѧ воѧ̀ сло́весы .͠нѕ
ѻ͗ повѣст ттовѣ. къ їѡа́
нꙿноу. .͠нꙁ. ѻ͗ хоудомъ і͗оу͗дѣѧ
ннѣ. .͠н. како цр͠кв ꙁажеⷤ
на быⷭ. ͗ о͗ ꙁна́мѣніⷯ прежⷣе пог
бѣл і͗є͗рлⷭм. ͗ ка́ко смонъ ͗
і͗ѡанꙿнъ прꙁваста. тта на́
повѣсть. ттъ же повѣле про
твоу рещї є͗м ѿвѣщеват.
ѡ͗н же не покарѧхꙋ сѧ. ттъ
же не повѣле ѿтолѣ ⷯ щадⷮѣ .снⷴ.
ѻ͗ ꙁна́мѣнїхъ прѣжⷣе погбелї
іє͗рлⷭмоу͗ .͠ѯ. ѻ͗ кꙋсе а͗нановѣ
͠нꙋ. ͗ о͗ шест глаⷭ. .͠ѯа ѻ͗ повѣ
ст і͗ѡ͗анно́вѣ с ттоⷨ. .͠ѯв
ѻ͗ ка́ко і͗сꙋсъ і͗є͗ре прнесе цр͠ко
вныѧ съсꙋды къ тт. ͗ ка́ко
граⷣ въꙁѧⷮ быⷭ .͠ѯг ѻ͗ вꙁѧтї
града февро́нда. ͗ погбел мно́
жество людї .͠ѯд. ͗ѡ͗сфо
во сло́во .ꙁ͠. ѡ͗ плѣненї і͗єрлⷭмвѣ .сѯⷷ.
ка́ко есть тво́рѧшеть боѧроⷨ
воⷨ. .͠ѯѕ. ка́ко є͗спса͗на
рѵ̈млѧне срѣтоша съ шестїю
͗ прѧ͗ша є͗го̀. ͗ ттъ на вел
кꙋ радость оу͗клон сѧ. .͠ѯꙁ.
како ттъ ѡ͗бхо́дѧ граⷣ ѡ͗рь
скы͗. ͗ ѿтꙋде въꙁꙿврат сѧ.
въ рмъ. водѧ со бⷭою смона
їѡаⷩ. .͠ѯ ка́ко т́тъ пр
͗де въ рїмъ.  срѣте є͗го ѡц͠ь єⷢ

4d
є͗оу͗спса͗нъ. ͗ въс рмьстї
во͗. хвал є͗м сътво́рша .͠ѯѳ
ка́ко є͗оу͗спса͗нъ ͗ ттъ про
єлпс́съ сътво́рста̀. ͗
фрѧ͗мва̀. ́мономъ. рѣкь
ше жръ́твоу ͗стꙋканныⷨ
͗ жръ́твенкь съ́тво́р.
͗ всѧ і͗є͗рлⷭмскаѧ̀ вдет .͠о.
ка́ко є͗оу͗сп́сꙗ͗нъ посла́ вла́
стел на і͗оудѣю. лкыѧ͗ ваⷭъ
са.  ͗де на ͗род͗скы граⷣ.
є͗гоⷤ съꙁда ͗роⷣ ц͠рь. в не́мꙿже п
гана на́саженъ бы́сть. .͠.оа.
ѻ͗ пганѣ. ͗ о корѣнї єⷤ ͗меєⷮ
пла́мень. .͠ов. ка́ко а͗срї
скы ͗гемонъ. посенї петъ
прсла́ грамо́т къ є͗оу͗спс
а͗ноу. на ѻнтѻха ц͠рѧ кома
гнскаго̀. .͠ог. како посла
є͗оу͗спса͗нъ дрꙋга́го вла́стѣ
лна на́ оу͗дѣю́. флоуѧ слꙿва.
͗ пр͗дѣ къ а͗масадꙋ градꙋ
є͗гоⷤ ц͠рь ͗роⷣ съꙁдаⷧ. ͗ полож
въ немъ всѧкъ ѻрꙋжїє по .к͠
тысꙋщь. ͗ ка́ко ͗ꙁбышѧⷭ і͗оудѣ
а͗ въ масадѣ. не давша сѧ сль
воу. .͠од. како ͗ꙁбшѧⷭ с ам
масалѣ. .͠ое ка́ко́ ꙁбє͗н
бы́шѧ і͗оу͗де въ а͗лексанрⷣ
є͗гпетстѣ͗. ͗ како повѣ
лѣ єоу͗спсїанъ лꙋпов. расто
т ѧ по є͗дном. ͗ цр͠квь ͗
оу͗дѣскꙋ повѣлѣ ꙁа́тво́рⷮ.
юже бѣ є͗нѧ съꙁдалъ въ є͗гї
птѣ̀. ѻ шатанї ска́рьскоⷨ.
͗ о нафе. ѻ͗ катꙋнѣ. .͠оꙅ
ѻ͗нїнѣ ц͠ркв. .͠о наⷱло цѧ
рества констѧнтна граⷣ
греⷱскаго. .с͠оѳ.

5a
ЛѢⷮПСЕЦЬ РꙊСКЬⷯІ Ц͠РЕ⸱ ГЛА ⷡ .с͠п.
На́аⷧ цртⷭва мха́лова въ ца
рградѣ. .͠па. како ͗ꙁгꙿна
ша словене варѧгъ ꙁамо́ре .с͠пв.
ка́ко крⷭщена быⷭ болъгарьскаѧ
ꙁемⷧѧ. ͗ ка́ко ͗доша грец
ммо кє͗въ. .с͠пг ка́ко ле
ѡⷩ ц͠рь пр͗де на оу͗гры ́ на блъ
гары. ͗ каⷦ ͗де олегъ на грѣкї
с варѧгы. .͠пд. ка́ко ꙗ̀вⷭ ѕвѣ
ꙁда велка. ͗ ка́ко посла́ ѻлеⷢ
въ грек мра потвердⷮ .͠пє
ка́ко ѿвергоша сѧ грец.  каⷦ
ѿмꙿст ͗гⷪрь грѣкоⷨ. .с͠пѕ
ка́ко воє͗ва͗ ͗горь деревлѧны̀
͗ каⷦ оу͗бшѧ ͗горѧ. ͗ како
ѻлга ѿмст деревлѧноⷨ .с͠пꙁ.
́ ка́ко пр́де ѻльга въ ц͠рь
граⷣ ͗ крⷭщенїє прѧ̀.  како
с͠тосла́въ вѧт побⷣѣ. .сп (!)
ка́ко прдо́ша пеенеꙁ на́
рꙋскꙋю ꙁемлю̀. .͠пѳ ка́ко
прхо́дша болгары оу͗́т
вла́дмра своє вѣрѣ.  каⷦ
ждове прходшѧ.  ка́ко
пр͗де флосоⷴ грецькы͗
оу͗́т рꙋско͗ вѣрѣ. .ҁ͠і.
Ѻ каⷦ съꙁва влⷣамръ болѧры 
ста́рц граⷣскыа͗.  прⷣша м
ж спы́тавше вѣры̀ .с͠ҁа.
како влаⷣмръ воє͗ва корсꙋⷩ  вꙁѧ
 кртⷭ сѧ. ͗ поде в рⷭ. .͠ҁв.
ѻ строє͗нї цр͠кв с͠тыа͗ б͠ца.
в ке͗вѣ. ͗ каⷦ влаⷣмръ ꙁало́ж
дѣлат бѣлъ граⷣ.  каⷦ б сѧ
стаⷮры богаты́рь пера͗сла́вь.
̀ граⷣ волⷣомръ ꙁалоⷤ перса͗слаⷡ
на трꙋбеж: .с͠ҁг. Завⷮѣ во
лодмрѡⷡ ѻ͗ сꙋдеⷯ .͠ҁд.

5b
͗Ѻ с͠мрт велкоⷢ кнѧꙁѧ влаⷣмра. .с͠ҁє.
͗бєнїє с͠тыⷯ кнⷥѧ борⷭ ͗ глеба. .с͠ҁѕ.
Ѻ сⷣꙋ кнѧꙁѧ ꙗ͗ро́сла́ва. с͠на волоⷣм
ровⷱ. .͠ҁꙁ:: Ѻ ростѫстⷯѣ
пра́вла̀ ͗ꙁ намаканна. .͠ҁ.
͗Ѻ наⷱлѣ пеерыкаⷢ мо́насты́рѧ .с͠ҁѳ
͗Ѻ прѣста́вленї велкаⷢ кнѧꙁѧ
ꙗ͗ро́сла́ва ͗ ка́ко пооу͗аⷧ с͠ны сво
ѧ см́рѣнїю̀. .т͠⁖ ѻ прнесенї
͗ мо́ще͗ с͠тыⷯ мⷱнкъ бо́рса ͗ гле
ба .т͠а⁘  ка́ко́ ꙗ͗рославⷱ с͠то
сла́въ ͗ всеволѡⷣ. выгна́ша ͗ꙁѧ
слава браⷮ своє͗го с кє͗ва. т͠в.
͗Ѻ преста́влє͗нї феѡⷣсїа ͗гꙋме
на пеⷱрскаⷢ.  ѡ͗ с͠щенї пеⷱрскїа
цр͠кв .т͠г. Ѻ прнесенї мо́
щї феѡⷣсїє͗выⷯ в новꙋ́ю цр͠квь.
͗ ка́ко сл͠нце г́бло̀.  како в поⷧ
ць кмета ꙗ͗вⷭ .тⷣ⁘ ѻ ка́ко
ꙗ͗вⷭ ꙁна́менїє в пеⷱрскоⷨ мана
стыр̀ стлъпъ ѻгнⷩѧ .т͠е.
Ѻ преста́влен͗ всеволода мтⷭ
сла́вⷱ. ͗ ка́ко воє͗ваша ѡ͗лговⷱ
͗ ка́ко новограⷣц не тръпѧще
беꙁъ кнѧꙁѧ жт. .т͠ѕ. Ка́ко
ѡ͗ле́гѣвⷱ го́рь воє͗ва пера͗сла́
вь. ͗ ка́ко ͗ꙁѧсла́въ хо́д къ браⷮ
͗ своє͗ .т͠ꙁ. ѻ ка́ко вла́дмръ
вꙁѧ прлоуⷦ .т͠ ка́ко ꙁѧсла́въ
по͗де к новоуградꙋ въ помо́щь новго
родцеⷨ на́ гюргѧ̀. .т͠ѳ ка́ко пре
ста́вⷭ ро́стсла́въ гюргевь.
͗ ка́ко бшѧⷭ ͗ꙁѧсла́въ съ ѡ͗ль
гевⷱ .т͠і. ка́ко прхо́д король
съ оу͗грьскъ ͗ꙁѧ́сла́воу на̀ по
мо́щь .т͠аі. како́ гꙋрг снмаⷭ
с половц в ка́неве. ͗ каⷦ прне
со́ша ͗коноу ꙁъ ц͠рѧграⷣ .т͠ві
Ѻ соꙁданї цр͠кв с͠тыа б͠ца въ
володмр ͗ ка́ко ͗де кнѧꙁь

5c
анⷣрѣ͗ на́ блъгары съ браⷮ є͗ю.
͗ ка́ко выгна́ мьстслаⷡ вълоⷣ
мра мьст́сла́вⷱ с кыє͗ва .т͠п⁖
Ѻ преста́вленї трⷯѣ кнѧ̀ꙁе̀
͗ ѻ ꙁгнанї влкⷣы ꙁла̀го ͗ꙁъ
волоⷣмрѧ.  како с неⷨ быⷭ пⷷреꙗ
сла́вьскыⷨ кнѧꙁемь. .т͠ді
ка́ко рꙋскыѧ кнѧ́ꙁ воєва́ша
блъга́ры̀ ѻ преставленї с͠то
сла́ва гꙋргевⷱ ͗ преста́в сѧ̀
мꙋромьскї кнѧꙁь геѡ͗ргї .т͠еі.
ка́ко б сѧ мхалꙿко съ ꙗ͗рополъ
коⷨ ͗ мст́сла́вⷱ. ͗ ка́ко воє͗
ва мхалꙿко реꙁань. .т͠ѕі
ѻ преставленї кнⷥѧ мхалꙿка.
͗ како ро́стовц прхо́дша
по кнѧꙁѧ мꙿстсла́ва в новъ
горѡⷣ. .т͠ꙁі⁖ како вое͗вашаⷭ
с͠тосла́вⷱ.  реꙁань вꙁѧша.
 ка́ко с͠тослаⷡ всеволоⷣь. пр́де
с новогороⷣц. .т͠і ѻ ꙁна́ме
нї сл͠ньнеⷨ. ͗ ка́ко ѡ͗лговⷱ
половець побша̀. .т͠ѳі
ка́ко поре велкї граⷣ волоⷣм
рь ͗ ка́ко вое͗ваⷲ втьбескъ .т͠к.
преставⷭ кнⷥѧ давыⷣ смо́леньсꙿ
к͗  каⷦ новограⷣц выгна́ша
ꙗ͗ро́сла́вⷱ .т͠ка. како рю
ркъ ѡ͗лговⷱ вꙁѧ̀ кыє͗въ
граⷣ. ͗ каⷦ хо́дша роускы́ кнѧ
ꙁ на повц̀. .т͠кв: ка́ко
по͗де ѡ͗ле́гъ ͗ володмровⷱ
на дваⷣ мꙋромьска́го къпро
ньскꙋ .т͠кг. како костѧнтї
нъ пожже костромоу  како
глаⷣ быⷭ въ сꙋждальско ꙁем
л. .ткⷣ.
ГЛА́ВЬ̀І СОБОРЬНЇКА• СЛО ⷨ
ѡ͗аⷩна ꙁлⷮауста́го ѡ͗ ла́тнаⷯ

5d
когда ѿлꙋшѧⷭ ѿ грѣⷦ .т͠ке
спо́вѣданїе въ кратцѣ. ко
єго раⷣ ̋ дѣла ѿлоушѧⷭ ѿ наⷭ
латна͗. .т͠кѕ каꙁані̋є ѻ
латнѣ. .в͠і. аплⷭоу. ѻ ѡ͗прѣ
сноцⷯѣ. .т͠кꙁ. [с]т͠го [!] а͗наста
са патра͗рха антѻ͗хскаⷢ
ꙗ͗ко невъꙁможно стлю. (!) ѿ рⷨ
скаⷢ л͠ка сꙋдмоу бы́т. т͠к
огоⷤ [!] ана́стасїа сповѣданїє ѡ͗
па́пѣ рмьстѣмь. ͗ гргорї
 бѣседовнцѣ  юⷣтво́рц .ткⷴ.
[м]л͠тва [!] наⷣ касающⷨ сѧ прмре
ноу. .т͠л. еденїе ͗ꙁвѣ́стно́
быт бжтⷭвеномоу прно
щенїю въ с͠тѣ слоужбѣ. ѡ͗
хлебѣ  ѡ͗ а́ш пр́ношені̋а.
 ѡ͗ просфрѣ ͗ в́нѣ. .т͠ла.
ако [!] на граньскаⷢ гла́вы раꙁлⷱны.
въ етыреⷯ на десѧтⷯ гранⷯѣ
ѿ нⷯже. .т͠лв. раⷩ .в͠. ѡ͗ ꙁало
ꙁѣ ѡ͗брꙋⷱнїа. .т͠лг. [с]ъборъ [!]
ѿ много ѿц͠ь тлъковані͗а ѡ͗
нераꙁꙋмныⷯ сло́весеⷯ. въ їєѵⷢлї
 въ а͗пⷭлѣ ͗ въ ͗нⷯѣ кн́гаⷯ. ѿ
вⷮѣ стоⷢ васїла ѡ͗ с͠тоⷨ д͠сѣ .т͠лд.
[с]т͠го [!] кѵ̈рла а͗лексанрⷣ͗скаⷢ
ѡ͗ с͠тѣ трⷪц .т͠ле. оу͗стї
на флософа ѡ͗ пра́во͗ вѣрѣ .тⷧѕ.
а́ко [!] всел сѧ сло́во то̀ л єⷭ въсе
лені͗є̀ .т͠лꙁ. а́ко [!] тѣло ма́ло́
можеⷮ неѡ͗пса́но бы́т̀. єⷤ вꙁѧ.
г͠ь б͠ъ бо́ все́сде є͗сть .т͠л.
[р]оусскаго [!] ѿ ѻ͗гла́шен́ка. .т͠лѳ.
[ꙁ]лⷮаустаⷢ . [!] єⷤ къ корнꙿфоⷨ. ѻ͗ вѣрѣ .т͠м.
[м]ха́ла [!] сѫнꙿкела. напсанїе ѡ͗
пра́во͗ вѣрѣ .т͠ма. с͠тыⷯ
мрꙿскыⷯ шест сборѣхъ .т͠мв.
хрстоса. до пръваⷢ сбо́ра .т͠мг
втораⷢ. до трѣтїа͗го. .т͠мд.

6a
ѡ͗ трѣтїаго до етвертаго. .т͠ме.
ѿ етвераⷢ до пѧтаго. .т͠мѕ.
ѿ пѧтаго до шестаго .т͠мꙁ.
а͗на́стасїєвы ѿвѣт. то̀ єⷭ
ꙁна́менїе съвръ́шена́го̀ хрї
ста͗н́на. .т͠л. ѿ втораⷢ
ꙁако́на каⷦ боѧтⷭ б͠а. .т͠мѳ.
ѿ аплⷭьскыⷯ ꙁаповѣдї ѡ͗ ѻ͗
щені͗ грⷯѣ. .т͠н. нсскаⷢ ѿ тоⷢ
єⷤ ѿ͠е на́шь. .т͠на къ ѡ͗лмъ
пїю по̀спѣшнкꙋ. єⷤ въ ͗мѧ
хвⷭо ѡ͗дѣꙗ͗тⷭ .т͠нв. крла
ѿ ѻ́гла́шенї .т͠нг. ꙁлⷮаустаⷢ
ѿ тлъкованїа ѻ͗ пра́вдѣ. .тнⷣ.
ѻ а͗лꙿьбѣ .т͠не. єже ѿ маⷴѧ.
каⷦ с пра́вдою͗ вхоⷣт въ ц͠рквь
͗ ѻ͗ ꙁмыванї оу͗стъ. .т͠нѕ.
є͗же ѿ ͗ваⷩ. ѻ вѣрѣ .т͠нѕ. ѿ аплⷭ
скыⷯ ꙁаповⷣѣ́. ⷤ въ грѣсⷯѣ бы́
вше. .т͠нꙁ. Ст͠го васⷧѧ ѡ͗ тоⷨ
є͗же вѣрꙋє͗мъ гвⷭ. .т͠н.
ѿ іѡаⷩ. лѣствⷱнка ѻ͗ вѣрѣ .тнⷴ.
і ма͗ксма рьⷩца. ѡ͗ поⷣвжныⷯ .т͠ѯ
въпроⷭ кто̀ сꙋⷮ стннї покⷧо
ннїц. ⷤ въ д͠сѣ .т͠ѯа. ст͠го ва
сⷧа. ѡ͗ мы́сл .т͠ѯв. ѻ͗ їадохоⷡ
ѿ поспѣшныⷯ .т͠ѯг. сдоро
во ѡ͗ гла́вꙁнаⷯ .т͠ѯд. ст͠го к
рла̀. ѡ͗ вѣрѣ ͗ любвѣ. .т͠ѯе.
Злаⷮустаⷢ . ѡ͗ въходныⷯ .т͠ѯѕ. єеⷤ
ѡ͗ ханане͗. .т͠ѯꙁ. нла рньца.
ѻ мл͠твѣ. .т͠ѯ. нкфора
архє͗ппⷭа консⷮѧнтна граⷣ. на
конныѧ ра́тнїкы. .т͠ѯѳ.
 въпроⷭ. аще кто́ съгрѣ̀швъ
покае͗т сѧ. ͗ па́кы въ грⷯѣ впаⷣ
бꙋдеть л̀ покаа́нїє͗. .т͠о.
Соломоново. ѡ͗ покаа͗нї, .т͠оа.
́рахово ѻ томже покаанї .тоⷡ.
Еуⷢалскоє. ѡ͗ прⷮ ѡ͗ не́стѣ
мъ д͠сѣ. .т͠ог

6b
петра апⷭла. ѡ͗ ́стотѣ мрь
стѣ. .т͠од. кѵ̋рлово ѡ͗ оу͗
енї. .т͠ое. ст͠го васлїа.
аще кто ѡ͗бра́щаєⷮ на пръвы
͗ ѻбыⷱ. .т͠оѕ. ꙁлⷮаустаⷢ аще
лшв сѧ ͗ в та єⷤ впаⷣє͗мъ. .т͠оꙁ.
къ і͗є͗врѣѡⷨ ѡ͗ тоⷨже впаⷣнї. .т͠о.
макс́мо́во ѡ͗ трꙋвⷣныⷯ гла́вꙁнаⷯ .т͠оѳ.
нла́ ернꙿца ѡ͗ бѣꙁꙋм͗. .т͠п.
въпроⷭ а͗ще кто̀ ставт сѧ ѿ
грѣха́. дово́лееⷮ л се ємꙋ на́ по
каа͗нїе ͗л н. .т͠па васлї
є͗во. єⷤ внма себе. .т͠пв.
Злаⷮустаⷢ . ѡ͗ пока́ан͗. .т͠пг. бг͠о
словца ѻ сконаⷩ жїтїю. .т͠пд.
максмоⷡ. ѿ тоⷢ. єⷤ. оу͗клон сѧ ѿ
ꙁла́ ство́р б͠лгоє. .т͠пе. въпроⷭ
а͗ще кто̀ ста́ръ ͗л̀ ѿнемогꙿ
лъ сѧ. т́ не мо́жеⷮ ернець бы́
т. ͗л̀ ернеⷱскы ство́рі̋т
ка́ко можеⷮ спстⷭ .т͠пѕ.
мхе͗но ѻ сꙋбⷣаⷯ пра́вды. .т͠пꙁ
ꙁахарїно ѡ͗ сꙋдѣ. .т͠п. саⷩ.
како въꙁыщⷮ г͠а. .т͠пѳ. срахоⷡ.
ѡ͗ вѣрѣ к б͠ꙋ .т͠ҁ ѿ єуⷢлїа. ѻ тоⷨ
͗же просте ͗ дастьⷭ ваⷨ. .т͠ҁа.
максмово̀. ѡ͗ гла́вꙁнаⷯ .т͠ҁв.
͗сдорово̀. ѻ͗ дѣвьствѣ̀. .т͠ҁг
ꙁлⷮаустаⷢ . ѡ͗ прⷮ смоковне .тҁⷣ.
і͗ ѻ͗ шестⷨѣ пса́лмѣ ѻ млаⷣнствѣ
͗ старост. .т͠ҁе. Въпроⷭ до
бро л єⷭ прѧмо̀ сповѣдоват
грсⷯѣ дх͠овныⷨ мꙋжєⷨ .т͠ҁѕ. ѿ ̀
слъ ѡ грѣхⷭъ .т͠ҁꙁ. і͗ѡвово ѻ
͗споведанї .т͠ҁ. оломонѣ
ѻⷮкровенї грѣха .т͠ҁѳ. васлєⷡ.
ѡ͗ трꙋвⷣныⷯ .у͠. дѡ͗нісїа а͗ре
пагта. ѡ͗ оу͗сопшⷯ тⷭѣ. .у͠а
і͗сꙿдорово. о прощенї .у͠в.
максмово. ѿ неведомыⷯ .у͠г.

6c
фелѡⷢво. ѡ͗ сповѣданї .у͠д. ї іѡаⷩ.
а͗ще кто сѧ срамлѧеⷮ ͗сповѣда
т грⷯѣ. .у͠е. ѻ͗ пѧⷮдѣтⷭнѣⷨ. ѱа
лмѣ .у͠ѕ ѻ ѡ͗бра͗щенї ѿ грⷯѣ .у͠ꙁ.
къ є͗фсѣѡⷨ. ѻ͗ покаа͗нї͗ .у͠:
і іѡ͗аⷩ. ѡ͗ оу͗довⷯѣ тѣ́ла .у͠ѳ. тогоⷤ.
єже не вла́ꙁⷮ не̀стомꙋ въ храⷨ
с͠тъ .у͠і. ѿ ап͠льскыⷯ ꙁаповѣдї
͗ ка͗ко ѿлоуⷮ съгрѣшвшаⷢ .у͠аі.
кѵ́рлѡⷡ є͗же д͠ша всѧкоа͗ плоⷮ .у͠ві.
максмово ѿ гла́вꙁнъ̀ .у͠гі. ѿ лѣ
ствца. како не сповѣдають
сѧ ̀сто .у͠ді. въпроⷭ. добро л̀
єⷭ комкат асто ͗л̀ нї .у͠еі.
Злаⷮустаⷢ како. не раꙁꙋмѣа͗ тѣло̀
х͠во прє͗млюⷮ .у͠ѕі. тогоⷤ къ і͗євреⷨ
ѡ͗ прⷱстї .у͠ꙁі. .ст͠го васⷧѧ
ѿ посла́нїа къ патркїю кесарю .у͠і.
въпръⷭ. ѿ колка ѡ͗бра́ꙁа блⷣꙋ  съ
нїа въ л͠цѣ бываюⷮ .у͠ѳі. с͠а
но ѡ͗ грѣсѣх¬͠ъ .ук (!) є́реме͗но
бѣꙁоумныⷯ .у͠ка. ст͠го васлїа
ѡ͗ мл͠твѣ .у͠кв. ͗сдора ѡ͗ по
смсан͗ .у͠кг. Ѳеѡⷣрово ѡ͗ враⷱ
вныⷯ .у͠кд. максмово ѿ гла́в
ꙁнъ .у͠ке. лѣствⷱноє͗ ѡ̀ ꙁав
ст. ͗ леност .у͠кѕ. ст͠ого ва
слѧ͗ ѿ въпроⷭ .у͠кꙁ. Злаⷮустаⷢ .
ѡ͗ оу͗тверженї крщⷭенїа .ук (!)
ѻ́сповѡ́ пото̀ не є͗днако съ
грѣшаюⷱ л͠ц .у͠кѳ. максмоⷡ.
ѡ͗ добротѣ .у͠л. въпроⷭ кол
ко ѡ͗бра́ꙁъ попꙋщенїю бжїю. (!) лю
бо въ скръб. л̀бо въ грѣхы ка́ко
л раꙁꙋмееⷩ накаꙁанїа єⷤ єⷭ ѿ б͠а
͗л ѿ дїаво́ла .у͠ла. ѿ ͗схода
ѡ͗ гнѣвѣ .у͠лв ѿ втораго
ꙁакона о накаꙁанї .у¬͠лг. ѿ сꙋⷣ
ѻста́в г͠ь ꙗ͗ꙁы̀кькїа .улⷣ. даоу
выфово̀. о скꙋшенї .у͠ле
6d
соломанѣ ѻ накаꙁанї .у͠лѕ.
оудфово. о ͗скꙋшенї .у͠лꙁ.
срахово̀. ѻ тръпенї .у͠л.
і̏са͗но̀ ѡ͗ втѣшен͗ .у͠лѳ. є́реⷨ
͗но̀. ѡ͗ тръпѣнї͗ .у͠м. є͗уⷢле
ско̀ ꙗ͗ко въсплаⷱте ͗ въꙁрыⷣете͗ .у͠ма
і̏а͗кова̀ аплⷭа. бл͠жнъ ⷤ тръпⷮ
на́пасть .у͠мв. петра́ аплⷭа
ѻ͗ терпенї .у͠мг. па́вла аплⷭа.
накаꙁанїе .умⷣ. ст͠го васлїѧ.
въ наⷱло пртъⷱ .уеⷨ. пространь
ныⷯ поспѣа́н͗ .у͠мѕ. макс
мово ѡ͗ гла́вꙁнъ. каⷦ на б͠а оу͗по
ват .у͠мꙁ. ͗ і͗ѡаⷩ ерньца ѿ лѣ
ствца ѻ вражде .у͠м ꙁлаⷮу
стаⷢ . како б͠ъ любовь пре͗мь
леⷮ .у͠мѳ. ѿ шестаго пса́лꙿма
ѡ͗ грѣховныⷯ на́па́стⷯѣ .у͠н.
ѻ͗ степенныⷯ ѡ͗ прла͗ .у͠на.
стагрє͗во ѡ͗ жтї͗скыхъ
вѣщеⷯ. .у͠нв. ѡѳанасє͗во
ѿ вопроⷭ .у͠нг. максмово
ѻ ͗скꙋшенї .у͠нд. дїадохоⷡ
ѡ͗ смрѣнї .у͠не. є͗всевїѧ ѻ͗
бленї пррⷪкъ .у͠нѕ. ст͠го
васлїа. ѻ попꙋщенї .у͠нꙁ.
въпроⷭ како вⷣмъ дргыѧ вѣръ
ныѧ̀ плоⷮныѧ̀ грѣ́хы тво́рѧ
ща. тыⷤ ѿ б͠а бл͠годармы. ͗ ѿ
бⷣѣ сп͠сае͗м .у͠н. Злаⷮустаⷢ .
ѡ͗ пра́веⷣнемъ бо́гатестве .у͠нѳ.
Злаⷮоу͗стаⷢ. ѻ͗ жтї .у͠ѯ. тогоⷤ
ⷤ мно́го съгрѣшаюⷮ ͗ не маⷮ сѧ .у͠ѯа.
въпръⷭ. гоⷭу гл͠ющꙋ. пррⷪкомъ агь
геѡⷨ. моє͗ єⷭ ꙁлаⷮ ͗ сребро̀. є͗мже хо́
щꙋ дамъ є̀. да є͗гда оуⷤ всѧкъ
л͠къ ѻбагатевъ. ѿ б͠а богате
є͗ть .у͠ѯв. нсскаⷢ ѿ того єⷤ
ѿ͠е на́шь .у͠ѯг. ст͠го васлїа
ѻ бога́тыⷯ .у͠ѯд. нла рьнꙿца
о͗ ͗менї .уѯе.

7a
Злаⷮустаⷢ . ѡ͗ квасѣ вѣтхѣ. ꙁло́бы
͗ лкавьства͗ .у͠ѯѕ. бг͠осло́вца́
ѻ равнател .у͠ѯꙁ. ст͠го васї
лїа ѡ͗ лхо́͗ман .у͠ѯ. ꙁлаⷮу
ста́го . ѻ ѻ͗бде .у͠ѯѳ. того́ же
ѻ въскрⷭнї͗ .у͠о. ѻ͗ богатесть
ве ͗ нщете .у͠оа. ѿ жтїа
ꙁлаⷮустаго .у͠ов. въпроⷭ то̀
єⷭ мамона непра́веⷣны͗ .у͠ог.
ѿ аплⷭьскыⷯ ꙁаповⷣѣ ѻ плоⷣносї̀. уоⷣ-
г͠о сло́вца̀. на оу͗лїана̀ .у͠ое. ст͠о
васлїа. ѿ пространныⷯ поспѣ
шнкъ .у͠оѕ. то тоⷤ. ѻ сло́вес
л͗хо́͗манїѧ .у͠оꙁ. і̏ єⷤ о͗богате
мъ .у͠о. ꙁлаⷮустаго ко рⷨленоⷨ .уоⷴ.
тогоⷤ ѡ͗ млтⷭн͗ .у͠п. тогоже
ѡ͗ оцѣенї грѣховъ .у͠па.
тогоⷤ. єⷤ мловат ѻбдма
га .у͠пв. сдорово посла́нїє
къ е͗всевїю є͗пⷭпꙋ .у͠пг. въпроⷭ
длъженъ єⷭ кто̀ прно̀ст
к б͠оу .у͠пд. аплⷭово. ѻ добро́дѣ
тел .у͠пе. въпроⷭ ка́ко єⷭ плъ́
ꙁа прност́  ͗менїе въ цр͠ко
въ ͗л̀ нщⷨ .у͠пѕ. і̀ ѻ м́ло
ванї н̀щⷯ .у͠пꙁ. ꙁлаⷮустаго̀
ѡ͗ і͗родїадѣ̀ .у͠п. тогоⷤ о прї
ѻбщенї пло́т .у͠пѳ. васлїе
во ѿ пространныⷯ поспѣшн
къ .у͠ҁ. кл́мента̀ ка́ко м͠ло
стын тво́рт .у͠ҁа. ѳеѡⷣ
рта. ѡ͗ недовѣдомыⷯ .у͠ҁв.
ѿ аплⷭскыⷯ ꙁаповѣдї͗. каⷦ могї
помагат себѣ. .у͠ҁг. въпроⷭ
 аще кто̀ жен ͗мы͗ а́да ͗ бо
гатества. ͗ ѡ͗ жт́скыхъ
вѣщеⷯ пекы͗ сѧ̀. ка́ко то́ мо̀
жеть оу͗годт б͠ ͗ хра́нт
ꙁаповѣд .у͠ҁд. ст͠го васⷧа
ѿ поспѣ́шныⷯ .у͠ҁе. і̏ѡ͗анꙿа

7b
ѿ лествца̀ ѡ͗ мрьскыⷯ вѣщеⷯ .у͠ҁѕ.
ѿ ап͠лскыⷯ ꙁаповѣдї. ѻ͗ ꙁаконопо
ложенї .у͠ҁꙁ. аплⷭоу гл͠ющю ꙗ͗ко
вла́ст м́рскыѧ ѿ б͠а вънены
сꙋть. да є͗гда̀ оу͗бо всѧ̀ къ влкⷣа.
͗ ц͠рь. ͗л̀ є̀ппⷭъ. ѿ б͠а поста́вь
лѧє͗т сѧ̀ .у͠ҁ. є͗ремено̀. а͗ще
поⷣвꙁаю͗т сѧ на̀ ꙁло̀ .у͠ҁѳ. ѿ ца
ртⷭва .д͠.-го і͗єрлмⷭа. .ф͠. ͗с́до
рово ͗же грѣха раⷣ ̋ каꙁнт сѧ
всѧ ꙁемлѧ̀ .ф͠а. ѿ аплⷭьскыⷯ ꙁа́
повѣдї .ф͠в. а͗лмпѡ͗дороⷡ.
ѿ їѡ͗ва́ .ф͠г. ѳꙋсꙿскаго о͗ оу͗мра
ющⷯ преⷤ го́да .ф͠д. ꙁлаⷮоустаⷢ .
ѻ вла́стї єже ѿ б͠а .ф͠е. ѳеѡⷣр
то́во̀. ѻ промыслеⷯ .ф͠ѕ. Тогоⷤ
ѡ͗ цѣлебныⷯ .ф͠ꙁ. въпръⷭ. є͗гда́ всѧ
ꙁла́ѧ͗ є͗л́коже тво̀рѧть наⷨъ.
стра́ны̀. по́ повеленїю б͠жїю ꙁъ
рѧть .ф͠. ͗ ѻꙁло́бле͗нї с͗роⷮ .ф͠ѳ.
ѿ левка̀. ѻ͗ хра́ненї ꙁаповѣд .ф͠і.
с́рахово. ѡ͗ тво́ренї͗ ꙁла̀ .ф͠аі.
є͗ꙁекїлево̀. ѡ͗ о͗тьмщенї͗ ꙁла̀ .ф͠ві.
ст͠го ва́слїа. ꙗ͗ко нⷭѣ ꙁлвне
нъ б͠ъ .ф͠гі. то́гоⷤ ѿ простра
нныⷯ поспѣшнкъ .ф͠ді. ѳе
ѡ́логово. ѡ͗ гра́дѣ .ф͠еі. ꙁлаⷮу
стаⷢ . ѻ͗ съгрѣшенї͗ .ф͠ѕі. Тогоⷤ
ѻ͗ степенныⷯ .ф͠ꙁі. ͗сдорово̀
ка́ко не щадⷮ б͠ъ .ф͠і. ѳеѡⷣр
тово̀. ѿ пррⷪкъ. .ф͠ѳі. въпроⷭ
вс л оу͗давлѧю͗щ͗ сѧ̀. ͗л̀ оу͗
тапающе͗. л̀ посыпає͗мї͗.
по б͠жію гнѣ́воу ͗ по повеле
нїю стра́жⷣꙋть. ͗л̀ ѿ дѣ͗сть
ва лоукава́го̀ .ф͠к. денесїа
є͗ппⷭа. ѡ͗ промы́слѣ̀, .ф͠ка. васїлї
с͗лі́а. оу͗кланѧт сѧ ꙁла̀ .ф͠кв.
Злаⷮустаго ѻ трꙋсѣ̀ .ф͠кг.
къ стагїрїю̀. пото̀ мноѕї см͠ртї .фкⷣ.

7c
Тогоⷤ. къ тмоѳѣю͗ .ф͠ке. Тоⷢ
же. то̀ раⷣ. не вс та́мо маⷮ сѧ
.ф͠кѕ. ѳеѡ͗логоⷡ. ѡ͗ нщелюбї
͗ .ф͠кꙁ. вас́лє͗во̀. ѿ поспѣ
шныⷯ .ф͠к. макс́мово̀ ѿ гла́
вꙁнъ̀ .ф͠кѳ. въпроⷭ то̀ єⷭ
ваꙁнь̀. лѣпо лї єⷭ хртⷭа͗нн.
͗сповѣдат ваꙁꙿнь .ф͠л. лꙋнь
ска́го ѿ слꙋ́аѧ̀ .ф͠ла. ѳеѡ́ло
гово̀. є͗же о любон́щї .ф͠лв.
въпроⷭ ѿ коє͗ѧ с́лы. сꙋпрот
внаѧ͗ вѣрꙋющї тво́рѧщї̀.
пррюⷮ мно́гажⷣы юдѣса
творѧⷮ .ф͠лг. ѳеѡⷣртово
ѻ͗ нераꙁꙋмныⷯ .ф͠лд. кѵ̋рлоⷡ
ѡ͗ дх͠овне͗ слꙋжбѣ́ .ф͠ле. гр
горїа бг͠осло́вца͗ ѻ бꙋдоущемъ.
͗ внеⷲнемъ .ф͠лѕ. тоⷢже о враⷱ
стве .ф͠лꙁ. Тогоⷤ. ощенї .фл.
кѵ̈рлово. о͗ дх͠овнѣ͗ слꙋⷤбѣ .ф͠лѳ.
ꙁлаⷮустаⷢ . єⷤ не оу͗поват на е
ловека .ф͠м. въпроⷭ. пото̀
не проповедѧть л͠ц д͠нї
оу͗м͠ртвїа своє͗го̀. ͗ ююⷮ л с̏
то̀ оу͗мраю͗ще. то̀ оу͗ боу
дꙋщⷯ пра͗тїа. бл͠гаа. ͗л̀ ꙁꙿ
лаа͗. .ф͠ма. є͗реме͗но̀. ⷤ глюⷮ. (!)
ѿ свое͗го срцⷣа. а не ѿ б͠а .ф͠мв.
ꙗ͗ꙁы́кы͗лево̀. ⷤ ѿдалт сѧ ѿ
б͠а .ф͠мг. събрънкъ. ѡ͗ тва͗
р б͠жіє͗͗ .фмⷣ. ѡ моуⷣрост .фмⷷ.
а̋плⷭово. о мꙋдрост̀ б͠жіа .ф͠мѕ.
ѿ ап͠лскыⷯ ꙁаповѣд͗ .ф͠мꙁ.
бг͠осло́вца̀. ѡ͗ кесарї͗ бра͗тѣ .фⷨ͗.
ꙁлаⷮустаⷢ . каⷦ въ послⷣѣнї д͠нь съ
мꙋщаюⷮ д͠шю грѣс. .ф¬͠мѳ.
да͗дохо́во̀. ѡ͗ дх͠овнемъ съве
ршенї .ф͠н. ст͠го нла̀. ѡ͗
см͠рт .ф͠на. въпроⷭ цї грѣ
с прощаю͗ть сѧ ͗ по см͠рт.
.фнⷡ.

7d
дїѡ͗нсє͗во. ѡ͗ оу͗сопшⷯ тⷭѣ .ф͠нг.
ѿ а͗пⷭльскыⷯ ꙁаповѣдї. ѡ͗ трѣ
тнаⷯ оу͗мръшⷨ .фнⷣ. є͗ꙁекї
͗лево. ѻ͗ пра͗вдѣ̀ .ф͠нє. ст͠го
є͗пфанїа. ѡ͗ панарї͗ .фнѕ. (!)
ѡ͗ оу͗сопшⷯ .ф͠нꙁ. ͗(г)ꙋсост
мово̀ . ѻ согрѣшенї͗ .ф͠н.
въпроⷭ. ювественъ л єⷭ ра̀.
͗л раꙁꙋменъ. тлененъ л̀
͗л нетленеⷩ .ф͠нѳ. ͗Епфа
нє͗во̀. ѻ ра͗. ͗ небе ͗ ꙁемлꙿ .ф͠ѯ.
дїѡ͗нїсїѧ алексанрⷣскаго
є͗же на ѻргена͗ .ф͠ѯа. ͗мена
велкⷯ рекь̀ .ф͠ѯв. въпроⷭ
феѡⷣрта͗. кꙋра граⷣ ѿ не(в)е
домыⷯ. то̀ єⷭ є͗же по ѡ͗браꙁѫ
͗ по подобїю .ф͠ѯг. въпроⷭ
ка́ко єⷭ раꙁꙋмет. вдевꙿше
сн͠ве б͠ж͗. д͠щер л͠ьскыѧ⁖ .фѯⷣ.
менесїа. є͗ппⷭа. єⷭ єствѣ ль
стѣ (!) .ф͠ѯе. въпроⷭ. а͗ще́ єл̀
коже сътво́р б͠ъ все єⷭ до
бро́ ѕѣ́ло .ф͠ѯѕ. тогоⷤ ꙗ͗ко
нⷭѣ по́каа́нїа по см͠рт ст͠го васⷧ
ѧ̀ ѿ канонъ .ф͠ѯꙁ. въпроⷭ по
то трѣбѫ повеле б͠ъ полож
т. а͗вра́моу ю͗нцю̀. .ф͠ѯ.
въпроⷭ со̀ раⷣ. ѡ͗брѣ́ꙁатⷭ є͗моу
повѣле .ф͠ѯѳ. ст͠го є͗пфа
нїа͗ ѿ панарї .ф͠о. ѿ а͗нꙿкарꙋта
ѻ пресѣленї͗ .ф͠оа. сн͠ве смо́
ве .ф͠ов. сн͠ве хамов .ф͠ог.
сн͠ве а͗фе͗тов .ф͠од. въпроⷭ
ка́ко єⷭ раꙁѫмѣт єⷤ а͗ꙁь̀ ѻже
щѫ срⷣце фараѡ͗нꙋ .ф͠ое. Злаⷮу
ста́го̀ . єⷤ къ (ст)а͗ргїю. .ф͠оѕ.
въпръⷭ. со̀ дѣлѧ клѣнеть і͗ѡвꙿ въ
д͠н своѧ̀ .ф͠оꙁ. кѵ̋рла а͗лѣ
ксанрⷣскаⷢ. ѡ͗ їе͗вѣ ͗ ѡ͗ временї
͗ раны̀ їо͗вовы .ф͠о. въпроⷭ

8a
ка́ко ста́ дїавѡⷧ преⷣ б͠мъ .ф͠оѳ.
макс́мово ѿ невѣдомыⷯ ц͠рь ва
влоⷩскыⷯ ͗на́ко словт сѧ на дї
а͗вола .ф͠п. ꙁлаⷮустаⷢ . боѧ͗тⷭ
б͠а .ф͠пл. въпроⷭ ка́ко б͠ъ пове
ле валаа͗мꙋ ͗т къ валаа͗кꙋ.
 аг͠гелъ е͗мꙋ въꙁбра́нѧеⷮ .ф͠пв.
въпръⷭ. ка́ко пра́вда сна́бжаеⷮ
а͗ще ꙁа ѿца (!) ада мꙋаⷮ сѧ .ф͠пг.
ѿ а͗п͠лскыⷯ ꙁаповѣдї .ф͠пд. въпръⷭ
ка́ко єⷭ раꙁꙋмѣт єⷤ реⷱ. не да г͠ь
б͠ъ на́ша срⷣца в́дѣт ͗ ѡ͗їю
в́дѣт н оу͗шїю слы́шат
до д͠не сего .ф͠пе. въпроⷭ. пото̀
ма́ла дѣлѧ̀ грѣ́ха ͗ꙁдалеⷱ вдѣ
т мѡ́сѣю повелено быⷭ въ ꙁе
млю̀ вест лю́д въꙁбранено
быⷭ .ф͠пѕ. ст͠го ва́слїа. ѿ по
спѣшныⷯ .ф͠пꙁ. въпроⷭ пот
не въꙁбра́н б͠ъ єфѳає͗в тре
бою поло́ж дꙿщер а͗кы а͗вра
а͗моу .ф͠п. ѡ оу͗тробно͗ а́
родѣ͗ц .ф͠пѳ. кѵ̈рло́во ѡ͗
дх͠овнѣ͗ слꙋжбѣ. .ф͠ҁ. въпрⷭꙿ
то̀ єⷭ є͗фѫⷣ ͗мже въпрошаше
ст͠ль б͠а .ф͠ҁа. Злаⷮустаⷢ . ѻ рꙁѣ
ст͠льстѣ̀͗ .ф͠ҁв. є͗пфанїа.
ѻ .в͠і. ка́мыкꙋ ⷤ бѧхꙋ на́ логы̀ ст͠
телеве на́сажен .ф͠ҁг. Ѳеѡⷣ
р́тово̀. ѡ͗ скаꙁанї͗ єⷤ ѿ ͗схоⷣ ͗
мѧ́ м єⷭ г͠ь но не ꙗ͗вⷯ ͗мъ .ф͠ҁд.
въпроⷭ ка́ко раꙁѫмѣт реⷱ со́ло
манъ. ѡ͗ дрѣвесеⷯ ͗ ѡ͗ бродꙋ сопа
є͗же въ стѣне .ф͠ҁе. ѿ трѣтї
а͗го цртⷭва .ф͠ҁѕ. []пꙿполто
во̀ [!] ѡ͗ пⷭѣнеⷯ. пѣⷭнныⷨ. .ф͠ҁꙁ.
є͗всевє͗во̀. ѿ наⷱлосло́вца. повѣ
ст .ф͠ҁ. въпроⷭ. оу͗полто
во то̀ єⷭ мдроⷭ съꙁдавшїа себѣ
доⷨ .ф͠ҁѳ. въпроⷭ а͗ще ра́бъ въц͠р
8b
т сѧ і͗͠ль въ є͗гы́птѣ. ра́б͠ъ (!) бы́
въ на́ ꙁемл̀. обѣтнѣ въ
ц͠р сѧ ͗ не смы́сл̀ наꙗ͗дъ сѧ ж
та .х͠. въпроⷭ ка́ко єⷭ ра͗ꙁꙋмѣт
нⷭѣ бл͠го въ л͠вцѣхъ но є͗же ꙗⷭ ͗
пє͗ть ͗ покажеть д͠ш сво
є͗͗ бл͠гоє въ трꙋдѣ сво́ємь. .х͠а.
каꙁанїе колко вельство́ соло
монѣ цр͠кв .х͠в. коуⷣ са́ма
рѧте ͗ мѧсе пра͗ша̀ .хг.:
ст͠го є͗пфанїа. къ ѡ͗до͗рꙋ .х͠д.
тако б͠ъ повеле въ ꙁаконѣ жръ
твы̀ пр́ност і́͠лю́. їєремї
ѡ͗мъ реⷱ. не гл͠ахъ къ ѡ͗ц͠емъ ва
шмъ. ѡ͗ жрътваⷯ н ѻ͗ всесъ
жегае͗мыⷯ ꙁаповѣдаⷯ ͗мъ .х͠е.
Ѳеѡⷣртово̀ ѡ͗ цѣлебныⷯ .х͠ѕ. ѿ апⷭль
скыⷯ ꙁа́повѣдї ѻ ꙁаконѣ .х͠ꙁ.
въпръⷭ. каѧ̀ калка сѫⷮ бжтⷭве
наго і́л͗.  є͗лсѣа. въ д͠сѣ с͠тѣⷨ .х͠.
то̀ бѣ ѡ͗бра́ꙁъ ꙗ͗ввы͗ сѧ.
навхоⷣнасорꙋ ц͠рю .х͠ѳ. ѻ͗ оу͗пол
товъ. є͗же ѡ͗ данлѣ .х͠і. ѻ͗р
геново єⷤ къ магефїю. марк(ь) ге
нтоу .х͠аі. ѻ͗ргеново̀ ѡ͗ прⷪро
естве .х͠ві. васлєво͗. ѿ ͗
са́і͗а .х͠гі. ꙁлⷮауста́го̀ єⷤ ѡ͗ саоу͗лѣ .х͠ді.
та́ко єⷭ раꙁꙋмѣ́т ꙗ͗ко помыслъ
л͠ьскъ ͗сповѣсть сѧ̀ .х͠еі. аще
вдть съгрѣшаю͗ща бра́та
своє͗го̀ грⷯѣ не ко см͠рт. да про
сть ͗ дасть жꙁнь съгрѣша
ющⷯ. не къ см͠рт .х͠ѕі. ꙁлаⷮустаго̀
ѧ͗же пораꙁѫмѣⷮ оу͗ста́в є͗гоⷤ
хо́щеть млꙋе́ть. є͗гоже не хо́
щеть ѡ͗жестоⷮ.  н хотѧще
моу н текѫщѫ. но́ млѫюще
моу б͠оу. мно́ѕ гл͠ють ꙗкоже хо́
щеть б͠ъ сп͠сає͗ть ͗л погꙋбⷮ .х͠і.
та́ко єⷭ раꙁмѣт. є͗гоже дѣло́

8c
͗ꙁго́рть. ѡ͗щетт сѧ саⷩ же
сна̀бдт сѧ акы ѡ͗гнемь .х͠ѳі.
та́ко єⷭ раꙁѫмѣт є͗же съмр
кро́вїю въсѧьскаѧ̀. кртⷭа своеⷢ
нбнⷭаѧ ͗ ꙁемнаѧ̀ .х͠к. васлѧ̀.
о͗ вѣрѣ къ г͠оу .х͠ка. є͗пфанїа
о етыреⷯ а͠г(г)лехъ .х͠кв. кѵ̈рло́
во. ѡ͗ дх͠овнѣ͗ слоужбѣ .х͠кг.
ѳеѡⷣртово ѡ͗ цѣлебныⷯ .х͠кд.
ст͠го нкфора ко́нстѧнтна
граⷣ. на ͗конныѧ ра́тнкы .х͠ке.
та́ко єⷭ раꙁѫмѣт. ꙗко вденїе
веланїе тво́рть. а любы въ
ꙁꙿгражае͗ть .х͠кѕ. то̀ раⷣ ̋ аплⷭь
реⷱ. оу͗̀т жене не велю̀ .х͠кꙁ.
тогоⷤ ѻ͗родїадѣ .х͠к. того же
весь въꙁрѣвы͗ на женѫ͗ .х͠кѳ.
та́ко гл͠еть а͗плⷭъ. ѡ͗въгда гл͠еть
не бѫ́дт несмы́слен. ѻ͗въгⷣа
же бѫдте мѫдрї въ себѣ .х͠л.
ѿ събора карфагенска̀го .х͠ла.
бг͠осло́вцѧ̀ на а͗ра͗ны то̀ раⷣ н
болѣ н хѫжⷣе ́сломъ сꙋть
є͗ѵⷢлїа .х͠лв. т́та въ стрьскаⷢ
камо сѧдѣ ѿрѣꙁанїа. пло̀т
г͠нѣ .х͠лг. кто бѣша ͗хже кръ
вь платъ съмѣс съ жрътва́
м .х͠лд. ꙁлаⷮустаго ка́ко всѧка
хѫла ѻста͗вт сѧ. а є͗же на͗ д͠хъ
с͠ты͗ не ѡ͗ставт сѧ̀ .х͠ае. вас
лїѧ ѿ поспѣшныⷯ .х͠лѕ. та́ко́ реⷱ
г͠ь аще не ͗дꙋ оу͗тешнкъ не прї
͗деть єⷤ д͠хъ дае͗ть въ дх͠нове
не͗мъ аплмⷭъ .х͠лꙁ. ѡ͗ все вꙿсѧ єⷤ
ѿ х͠а д͠хъ с͠ты въ а͗плⷭъ .х͠л.
кто̀ єⷭ сѫдї непра́вдѣ .х͠лѳ. таⷦ
єⷭ раꙁѫмѣт ⷤ ͗мать рꙁѫ
да ю продасть ͗ кѫпть ноⷤ .х͠м.
а͗ коєⷤ любт д͠хоу свою ͗ погꙋ
бть ю .х͠ма. кто̀ єⷭ є͗же реⷱ а͗ще
8d
͗ко твое дѣсноє͗ ͗л̀ р(ѫ)ка събла́
ꙁнтꙿ тѧ. ѿсѣцї ю ѿ сѣбѣ .х͠мв.
лмонарїа ѡ͗ съблажненї бра
та̀ .х͠мг. ѿ аплсⷭкы ꙁаповѣдї
͗  непра́вдѣ́ .х͠мд. ст͠го ва
слїа. ѡ͗ лъ́ж .х͠ме. ѳеѡⷣрт
во̀ . ѡ͗ ѻ͗сї .х͠мѕ. васле͗во̀ ка́
ко єⷭ раꙁѫмѣт а͗ще два̏ ѿ васъ
съвѣщае͗та на ꙁемл̀ .х͠мꙁ.
Злаⷮустаго̀ ѡ͗ ѻ͗блⷱнї .х͠¬м.
ѻ͗ѳанасїє́во. г͠оу гл͠ющꙋ къ с͠тыⷨ
своⷨ. є͗лко а͗ще свѧ́жете. бѫ́
деть свѧꙁано. а͗ще кто̀ раꙁгнѣ
вае͗ть моужа с͠та. т послѣть
ꙗ͗ꙁю ͗л̀ бѣсъ ͗л́ см͠рть. л̀ ͗
но̀ како томленїе въ домъ є͗го̀
можеть л сѐ л͠къ то͗ м͠лт͗
͗но́го ст͠аго. ͗ оубѣжат
ѿвѣта ст͠аго того мꙋжа .х͠мѳ.
ѿ ͗схода. ѡ͗ ропта́нї їоу͗дѣ .х͠на.
го͠у пакы гл͠ющꙋ ⷤ аще ком о͗ста́
вте грѣхы ѻ͗ставѧ́тьⷭ ⷨ да а͗
ще съгрѣшть л͠къ къ л͠коу
потоⷨ покаа͗в сѧ к нѣм. пр͗͗меⷮ
прощенїе ѿ него̀. да бѫдеть л́
прощенъ ѿ б͠а .х͠нв. Ѳелогово (!)
єⷤ ѿ ѻ͗ѳанасїа .х͠нг. ѻ поспѣшныⷯ
ѻ помщенї .х͠нд. ꙁлаⷮуста́го .
ѡ͗бдѣ .х͠не. гоуⷭ гл͠ющю не въ
ходѧща въ оу͗ста скврънѧⷮ
л͠ка. да пото̀ оу͗ставл ѿц͠
не ꙗ͗ст мѧⷭ въ с͠тю мѧⷭпꙋщѫ .х͠не.
ѿ апⷭльскыⷯ ꙁаповѣд ͗ ѡ͗ споⷣскыⷯ (!)
пра́ꙁнⷣкоⷯ .х͠нꙁ. ѿ ͗схода. ѻ͗ вре
мен лѣтнемъ .х͠н. ꙁаповⷣѣ
петра ͗ па́вла́ ѡ͗ пѧт д͠н ͗
в неⷣл .х͠нѳ. шестаго събора оу͗
ста́въ .х͠ѯ. ст͠го васлѧ̀
ѿ поспѣшныⷯ .х͠ѯа. тогоⷤ ѻ аль
бѣ .х͠ѯв. ꙁлаⷮустаⷢ ѿ маⷮѳеѧ̀ .х¬͠ѯг.
9a
какоє͗ раꙁѫмѣт ꙗ͗ко всѧ̀кь кнї
гї нау͗в сѧ въ цртⷭво нбⷭоⷩє
поⷣбно̀ єⷭ л͠кѫ домовт. ͗же
͗ꙁлаⷢе͗ть ѿ б͠атествїа своєго̀
новаѧ͗ ͗ вѣтхаѧ͗ .х͠ѯд. ѳеѡ͗ло
го єⷤ ѡ͗ градѣ .х͠ѯе. Тогоже на оу͗л
ѧна .х͠ѯѕ. васлѧ͗ въ наⷱло прї
та́мъ .х͠ѯꙁ. ѿ а͗плⷭскыхъ оу͗ста
въ .х͠ѯ. євсевїево̀. ѿ пръво
повѣстныѧ повѣст .х¬͠ѯѳ. ма
кс́мово̀. ѡ͗ поспѣшныⷯ гла́в
ꙁнаⷯ .х͠о. ͗сдоровъ ѿ посланї
͗ .х͠оа. ꙁлаⷮустаго ка́ко єⷭ раꙁꙋмѣ
т ꙗко сѫть каженц.  єⷤ съ
тво́ршѧⷭ цртⷭва нбⷭнаго раⷣ ̋ .х͠¬ов.
є͗пфанїево ѡ͗ творѧщⷯ сѧ самѣ
хъ .х͠ог. тогоⷤ ѿ д͠вьствѣ̀ .х͠од.
͗ како єⷭ раꙁѫмѣт блюдете да
не съблаꙁнте є͗дно ѿ малыⷯ
сⷯ .х͠оє. та́ко єⷭ раꙁѫмѣт є́же
гл͠еть аще тѧ кто̀ по͗мѣть по
пропрще є͗дно̀ ͗д с нⷨ две̏ .х͠оѕ.
ка́ко єⷭ раꙁѫмѣт. не пецте сѧ
то̀ л ꙗ͗сте. ͗л то̀ пе͗те.
͗л̀ въ то̀ ѡ͗блеⷱте сѧ̀ .х͠оꙁ.
ка́ко єⷭ раꙁѫмет не сѫдте да
не ѡ͗сѫжен бѫдте .х͠о. ꙁлаⷮу
стаго . ѡ͗ коремн́цеⷯ .х͠оѳ. кто̀
єⷭ талантъ̀. ⷤ е͗гоже хо́щеть
оу͗ꙁѧт г͠ь ѿ ꙁлаго ра́ба. ͗ дат
до́бросътво́ршемоу. .х͠п.
тогоⷤ ѡ͗ с͠тѣмъ д͠сѣ .х͠па. како єⷭ
раꙁѫмѣт єⷤ мл͠те сѧ да не бѫ
дете бѣгъствова́ше ꙁмѣ н́
въ сѫбот .х͠пв. ст͠го є͗фрема
є͗же ѡ͗ д͠сѣ єже два̏ бѫдета на сѣ
ле .х͠пг. ка́ко єⷭ раꙁѫмѣт раꙁбо
͗нкъ преже въстанїа вълѣ
ꙁѣ в породꙋ .х͠пд. ѳеѡ͗логово є͗же
наⷣ кесарє͗мъ .х͠пе. ко на тр̏

9b
́ны оу͗строѧ̀ .х͠пѕ. бг͠осло́вцѧ̀
єⷤ ѿ кесарї въ тр̏ ны̀ оу͗стро
е͗нїе ра͗ꙁдѣлт сѧ съпсае͗мї
͗ скаꙁае͗мї. єⷤ на е͗рес .х͠пꙁ. кѵ̈
рїана а͗нт́охскаго ка́ко єⷭ ра
ꙁѫмѣт г͠нѣ тр̀дневноѐ въ
скр͠нїе͗ .х͠п. є͗пфане͗во̀. ѿ па
нарї .х͠пѳ. є͗всевє́во ѡ͗ стра
ст х͠вѣ .х͠ҁ. максмово ї
ѡ͗бра́ꙁъ дръжть събрънаѧ
цр͠кв .х͠ҁа. ͗сдорово ѿ посла
н͗ .х͠ҁв. ст͠го васлїѧ͗. ѻ с͠тѣ
мъ д͠сѣ .х͠ҁг. ѳеѡ͗логово о͗ с͠тѣ
мъ д͠сѣ. .х͠ҁд. ст͠го васлїа єⷤ къ
є͗ волѫ. ка́ко с͠нъ ͗ сло́во ѿ о͗ц͠а
роⷣⷣ ̋ сѧ .х͠ҁе. ѳеѡ͗логово єⷤ къ є͗оу
агрю ерньцю̀ .х͠ҁѕ. максмоⷡ
ѻ͗ раꙁлⷱ сꙋщ єⷭствѣ по въмѣ
нꙿшмъ .х͠ҁꙁ. ѳеѡⷣра про́ꙁв
тера. ͗нфꙋскаго ѿ тⷯѣже .х͠ҁ
єⷭствѣ .х͠сѳ. ѻ͗ собьствѣ .ѱ. (!)
ѻ͗ лц .ѱ͠а. ѻ͗ раꙁлї .ѱ͠в.
ѻ͗ слоуанї .ѱ͠г. ѻ͗ сво͗тнѣе͗мъ .ѱ͠д.
ѻ͗ ͗мѣн͗ ͗ нестатцѣ .ѱ͠е.
колествѣ ͗ ѻ мѣрѣмыⷯ .ѱ͠ѕ.
каестве. ͗ ѡ͗ тво́ртвѣнѣєⷨ .ѱ͠ꙁ.
ѻ͗ тоⷨ. єⷤ къ комꙋ .ѱ͠. ѻ͗ сꙋпро́т
вныⷯ .ѱ͠ѳ. ѻ͗ гл͠ае͗мы́хъ .ѱ͠і. со
мѣннѣе͗мь. е͗дно͗мѣнꙿнѣєⷨ
ѡ͗ гл͠анї .ѱ͠аі. ѻ͗ є͗днороⷣныⷯ.
͗ є͗дновⷣныⷯ.  ͗нороⷣныⷯ.  ͗
новⷣныⷯ. ͗ кꙋпнособныⷯ. слоⷨ
раꙁлныⷯ .ѱ͠ві. вособленѣе͗мъ .ѱ͠гі.
несобнѣе͗мъ .ѱ͠ді. максмовъ
ѡ͗ въсꙋщнѣемъ  ѻ͗ всобнѣеⷨ .ѱ͠еі.
тогоⷤ. єдненї. ꙗко по дѣсѧт
бывае͗ть ѡ͗бра́ꙁъ съе͗дненї
є͗ .ѱ͠ѕі. геѡ͗ргїа. хоровьскаго̀
ѻбраꙁⷯѣ тво́реестї ѻбраꙁ
сѫть .к͠ꙁ .ѱ͠ꙁі. є͗пфанїєво ѿ

9c
[є]пфанїево [!] ѿ понарї .ѱ͠і.
ѿвѣт гргорїа бг͠осло́вцѧ̀
͗ васлїа .ѱ͠ѳі. ѳеѡⷣрта єⷤ
ѻ͗ с͠тѣ͗ трⷪц .ѱ͠к. прне а͗лꙋ
гдѫньскаго̀ єⷤ ѿ роⷣства .ѱ͠ка.
ѡ͗ оу͗гꙋстна. ѿ оу͗ста͗вныⷯ .ѱ͠кв.
͗Ѻ о͗бавленї го͗споⷣнѣ. ѿ аплⷭьскыⷯ
ꙁаповѣдї .ѱ͠кг. є͗всеве͗во
о͗ лѣтнⷯ .ѱ͠кд. і̏сꙋхїево. о͗ хвѣ (!)
рожⷣен͗ .ѱ͠ке. і̏ѡ͗анаⷯⷩ. дама
скна. ѡ͗ македонскыⷯ мцⷯе ѡ͗
цр͠кваго прѣданїа .ѱ͠кѕ.
ѻ͗ бжтⷭвенемъ дѣсѧтосло́вцї .ѱ͠кꙁ.
тогоⷤ іѡаⷩ. ѡ͗въ наротыⷯ кн
гаⷯ .ѱ͠к. бг͠осло͗вца̀ ѿ слове
съ .ѱ͠кѳ. слоⷡ ѡ͗ пррⷪцѣⷯ є͗п
фанє́во .ѱ͠л. тогожⷣе ѡ͗ .ѕ͠і.
пррⷪкꙋ. ѿкꙋдѫ бы́л̀. ͗ гдѣ ͗ꙁъ
мръша .ѱ͠ла, ст͠го є͗пфанїа
єпⷭпа кѵ̈прьскаго ѡ͗ с͠тыⷯ аплⷭѣ
хъ. гдѣ кїждо ⷯ проⷫвѣда
͗ ка́ко ͗ гдѣ сканашѧⷭ. ͗ с͠та
ѧ͗ ⷤ телѣ́са ͗ гдѣ лѣжать.
͗ в коⷯ мѣстѣхъ .ѱ͠лв. і̏ѡаⷩ
на. пртⷣѧ  ѿ мноⷢ с͠тыⷯ ѿц͠ь .ѱ͠лг.
[п]ртꙿѧ [!] оу͗са ц͠рѧ. ѿ флософа .ѱлⷣ.
ЧСЛОВ БЧЕ ⷧ⸱ Ꙍ ЖЇТЇ ДОБРО́ДЕТѢ
л ͗ ꙁло́бѣ. ѿ єѵⷢлїа͗.  а͗плⷭа ͗ ныⷯ
многыⷯ стыⷯ (!) мжь .ѱ¬͠ле. ѻ͗ мꙋ
дрост ͗ съвѣте ѿ є͗ѵⷢлїа .ѱ͠лѕ.
ѻ͗ стотѣ ͗ цѣломꙋⷣрї ѿ е͗ѵⷢлїа .ѱ͠лꙁ.
ѻ͗ моужествѣ ͗ крѣпост ѿ е͗ѵⷢлїа .ѱ͠л.
ѻ͗ пра́вдѣ ѿ е͗ѵⷢлїа .ѱ͠лѳ. ѡ дроу́го
лю́бї. ͗ братолю́бї ѿ е͗ѵⷢлїа ͗ ѿ а
плⷭа .ѱ͠м. ѿ є͗пⷭкꙿ ттовѣ дмо
крата. ͗ съ́крата повѣст .ѱ͠ма.
ѻ͗ млⷭтнѣ ѿ е͗ѵⷢлїа .ѱ͠мв. ст͠го
͗рнеа̀ ѿ посла́нїа къ в́кторꙋ .ѱ͠мг.
ѻ͗ бл͠годѣанї. ͗ блгтⷣ ѿ е͗ѵⷢлїа .ѱ͠мд.

9d
ѻ͗ наѧ́лѣ́  вла́ст ѿ є͗ѵⷢлїа .ѱ͠ме.
ѻ͗ поно̀шенї ͗ ѡ͗блъганї ѿ е͗ѵⷢлїа .ѱ͠мѕ.
ѻ͗ доброславѧщⷯ ѿ є͗ѵⷢлїа .ѱ͠мꙁ.
ѻ͗ б͠гатꙿствѣ ͗ н́щетѣ. ͗ ѻ͗ ребролю
бї ѿ е͗ѵⷢлїа .ѱ͠м. ѻ͗ довоⷧсꙿтв
ѿ е͗ѵⷢлїа .ѱ͠мѳ. ѻ͗ мл͠твѣ ѿ еѵⷢлїа .ѱ͠н.
ѻ͗ оу͗енї сло́веⷭ ѿ є͗ѵⷢлїа .ѱ͠на. ѻ͗ вора́
ꙁоумленї ѿ є͗ѵⷢлїѧ .ѱ͠нв. ѻ͗ нака́
ꙁанї. ͗ лю́бомꙋⷣрї ѿ е͗ѵⷢлїѧ .ѱ͠нг.
ѿ дмокра́та  сокра́та. ͗ єпкт
та нака́ꙁанїе .ѱ͠нд. ѡ͗ бл͠гоа́стї
͗ ꙁло̀а́стї. ѿ є͗ѵⷢлїа .ѱ͠не. ѻ͗ гнѣ
ве ͗ ꙗ͗рост. ѿ є͗ѵⷢлїа .ѱ͠нѕ. ѻ͗ моⷧ
анї не͗ꙁреⷱнꙿныⷯ. є͗ѵⷢлїє .ѱ͠нꙁ.
ѻ͗ мно̀годѣ͗ств ͗ оу͗молъ́а́нї
є͗ѵⷢлїє .ѱ͠н. ѻ͗ л́хо͗мьств є͗
ѵⷢлїє .ѱ͠нѳ. ѻ͗ ст роⷣтель. ͗ лю́
боѧⷣств. є͗ѵⷢлско .ѱ͠ѯ. ѻ͗ бо
ꙗ͗ꙁн є͗ѵⷢлско .ѱ͠ѯа. ѻ͗ скоропрѣлагаемыⷯ
о͗ покаѧ̀н є͗ѵⷢлⷭїка .ѱ͠ѯв. ѻ͗ грѣсе
͗сповѣд. ѿ е͗ѵⷢлїа .ѱ͠ѯг. ѻ͗ не
въꙁдѣржан рѣвоꙋ͗гожеⷣнїа. ѿ
є͗ѵⷢлїа .ѱ͠ѯд. ѻ͗ пеал  скорб.
є͗ѵⷢльско .ѱ͠ѯе. ѻ͗ спа́нї є͗ѵⷢлско .ѱ͠ѯѕ.
ѻ͗ пꙗ͗ньствї. ѿ е͗ѵⷢлїа .ѱ͠ѯꙁ.
ѻ͗ дръꙁновенї. ͗ є͗же о͗блат ѿ
є͗ѵⷢлїа .ѱ͠ѯ. ѻ͗ лю́ботроуⷣ ѿ е͗ѵⷢлїа .ѱ͠ѯѳ.
ѻ͗ клѧтвѣ ѿ є͗ѵⷢлїа .ѱ͠о. ѻ͗ тꙿще
сла́вї. ѿ є͗ѵⷢлїѧ .ѱ͠оа. ѻ ͗стнꙿ
нѣ. ͗ о͗ лꙿж, ѿ є͗ѵⷢлїа .ѱ͠ов. ѻ͗ сме
рꙿт. ѿ є͗ѵⷢлїѧ .ѱ͠ог, ѻ͗ съмренї.
 бра́н. є͗ѵⷢлїє .ѱ͠од. ѻ надежⷣ є͗ѵⷢлїе .ѱ͠ое.
ѻ͗ женаⷯ. є͗ѵⷢлско .ѱ͠оѕ. ѻ͗ прекосло́
вї ͗ беꙁоьствѣ ͗ которѣ ѿ
є͗ѵⷢлїа .ѱ͠оꙁ. ѻ старост ͗ ю͗ност
є͗ѵⷢлїе .ѱ͠о. ѻ͗ тръпенї ͗ длъгод͠шь
ствї. ѿ є͗ѵⷢлїѧ .ѱ͠оѳ. ѻ͗ похвалѣ
є͗ѵⷢлїе .ѱ͠п. ѻ͗ добротѣ є͗ѵⷢльское .ѱ͠па.
ѻ боу́доущеⷨ сꙋдѣ. ѿ е͗ѵⷢлїа .ѱ͠пв. ѻ͗ сла́
вѣ е͗ѵⷢлїе .ѱ͠пг. ѻ͗ ꙗ͗ꙁы́коболѣꙁнꙿствї

10a •

КНГА БЫТСКАА СЛОВ .А.
Въ наѧло сътвор б͠гъ н͠бо ͗ ꙁемлю̀. смо
тр д́внаго сего пррка въꙁлюбленнѣ 
ѡ͗ семъ ͗ꙁрѧ́дно. ͗бо ͗нї вс пррц. лⷤ
прежⷤе мно́го лѣтъ бы́вша рекоша. ͗
л хотѧщмъ въ скорѣ бы́т. но бла
женны се́ по мно́ѕѣхъ ро́дⷯѣ бы́
въ ѿ вы́шнее деснц провожає͗мъ. ѡ͗
нарещ досто͗нъ быⷭ ͗хже прежⷣе то
го рожⷣенїа. є͗же ѿ всⷯѣ съꙁда сѧ влкⷣы.
сего раⷣ ͗ то́ наѧ гл͠ат. ͗скон ство
р б͠гъ н͠бо ͗ ꙁемлю̀. пото мѡ́с ѿ
а͗г͠глъ не наѧ пса́т. но протее ско́
ро є͗д́нѣмъ сло́вѡⷨ, мно́жество вы́
шнⷯ с́лъ. но̀ ѡ͗ нб͠с ͗ ꙁемл̀ нанаеть.
да не юⷣ сѧ въꙁлюбленнѣ. ͗бо̀ мѡ́͗с
тѣмъ прохоⷣ поу́ть. ͗скон ͗спръва не
съставнымъ є͗врѣѡⷨ хотѧ скаꙁат.
ꙗ͗коⷤ тва́рь с̀ вдма нⷭѣ б͠гъ. ꙗ͗коⷤ
є͗гптѧне мнѧ́ть. но съꙁданїе б͠гѡⷨ
сътворено. рее бо̀, въ наѧло ство
р б͠гъ н͠бо ͗ ꙁемлю̀. е же г͠лѧ  дрѫ
гымъ є͗рткомъ, ꙁагражⷣає͗ть оу͗
ста. гл͠ть бо̀ н͠бо ͗ ꙁемлю̀. пр́сно єⷭ
съ бг͠омъ беꙁнаѧлна. того рад наѧ
тъ гл͠ат. ͗скон сътвор б͠гъ н͠бо
͗ ꙁемлю̀. не сѐ нбо но̀ вы́шнеє. сѐ бо̀
въ вторы д͠нь сътвор н͠бо. сътво
р же б͠гъ н͠бо вы́шнеє. ѡ͗ немже ͗
дв͠дъ гл͠еть. н͠бо нбнⷭоє гвⷭ. вы́шне
є͗ же сѐ є͗сть. т ꙗ͗ко полата въ пре
града посред премощена є͗сть. та́
коже ͗ г͠ь посред ꙁемлѧ̀. ͗ вы́шнеⷨ

10b
нб͠семъ. прегра́дꙋ н͠бо второє сътво
р. ͗ вы́ше є͗го во́ды. смотр того съ
дѣтелѧ. ка́ко съꙁданїе сътворѧє͗ть.
пръвоє н͠бо протѧгнꙋ. ͗ тогда ꙁемлю̀
оу͗твръд. ꙁемлѧⷤ бѣ нев́дма ͗ неꙋ͗
крашенна. то раⷣ н͠бо свѣтло ͗ оу͗кра
шенно прведѣ. ꙁемлюⷤ неѡ͗браꙁно по
каꙁа. ͗ного раⷣ нрава, неѡ͗браꙁноу тоу
прведе. понеⷤ та бѣ корм́тель. ͗ ма́
т на́ша. ͗ ѿ тоє бы́хомъ ͗ кормм сѧ.
͗ к то́ па́кы въꙁꙿвращенїе на́мъ быва
є͗ть. ͗ тмы бл͠гыхъ, тоѧ рад въспр
͗ма͗мъ. но да не бы ѡ͗ жт͗скыхъ
нѣкыⷯ па́е достоꙗ͗нїе тоѧ. потꙋ
ть л͠ескы рѡⷣ. оу͗кажеть бо̀ т
пре́жⷣе некра́снꙋ ͗ неѡ͗браꙁнꙋ. но̀ да
не бы єⷭствомъ ꙁемнымъ. ꙗⷤ ѿ тоє
бл͠годѣꙗ͗нїе. помы́слть. но єⷤ. ѿ тое
ѿ несꙋ́щⷯ въ сꙋщеє прведшаго. того
рад рее, ꙁемлѧ же бѣ нев́дма ͗ не
оу͗крашенна. ͗ тма връхꙋ беꙁⷣны. да
ѿ коу́дꙋ рееш тма бы́сть. б͠гъ бо̀
нⷭѣ н тмы н мра́ка сътворлъ. да
ѿ коу́дꙋ оу͗бо є͗сть тма. мноꙁ пръ
вї гл͠ють. тмоу стѣнь сꙋщю нбнⷭы
ꙗ͗ко бо̀ бы́сть рѣша н͠бо вы́шнеє. ͗
свѣтовѣ. горѣ въꙁдоша. ѡ͗бнаже
на ꙁемлѧ̀ т̏ ͗ бы́сть тма. но̀ н͠бо вы́
шнеє свѣтло єⷭ а͗ не те́мно. а͗ще бо̀
бы сл͠нца не ͗мѣло. н ло̀у́ны н ꙁвѣ
ꙁдъ. то̏ ͗ са́мо то свѣтѧше сѧ ро́дѡⷨ
да є͗лмаⷤ н͠бо връхꙋ бѣꙗ͗ше. а͗ ꙁемлѧ̀
до́лѣ простръта. ͗ сѧѧ вы́ше. а͗
ѡ͗свѣщає͗моє долѣ. то̀ ѿ коудꙋ тма̀
бѣа͗ше. мнѣ сѧ мн́ть. є͗лма же во
да пловѧше по ꙁемл̀. то́лмаⷤ ͗ мьгла
наⷣ водам стоꙗ͗ше. ꙗ͗коже ͗ н͠нѣ
наⷣ рѣкам. да є͗лмаⷤ ͗ мь́гла мра́къ
съставвꙿш. сътвор ѡ͗блакы, ѡ͗
блац же посневше, тмꙋ створша.

10c
а͗ ꙗ͗коⷤ ѡ͗блакъ тмꙋ мѣнть. псанє
рекы. ͗ н͠бо помра сѧ ѡ͗блакы. тма
бо̀ бѣꙗ͗ше рее наⷣ беꙁнⷣє͗мъ. беꙁвⷣ
є ꙁоветь мно́жество водноє. та́
е ͗ въꙁдꙋхъ когда быⷭ послоуша. ͗
д͠хъ б͠жї ношашеть връхꙋ воды.
д͠хъ же не с͠ты ꙁдѣ мѣнть. но д͠хъ
ꙁоветь вѣтръ. ꙗ͗коже ͗нде гл͠ють,
дх͠омъ боу́рнымъ съкрꙋшлъ є͗с ко
раблѧ фарс͗скыѧ, д͠хъ ꙁовы въꙁдꙋ
шное вѣꙗнїе. не мн́ , но̀ ͗ въꙁдоуⷯ
͗но же вѣтръ. то́ бо̀ са́мъ въꙁдоухъ
по͗ды творть вѣтръ. сѐго бо̀ рад
рее ношаше сѧ, ре́кше повѣвааше,
своє бо̀ є͗сть вѣтрꙋ. є͗же поношаю͗
щ сѧ. повѣват наⷣ тварїю.  ͗ не быⷭ
та про́сто вода стоꙗ͗щ ͗ недвж
ма но̀ двжма. ͗ жвотноую нѣ́
коую в собѣ с́лоу ͗мꙋщ. сего ра́д
наоу͗ѧє͗ть послꙋшателѧ. ꙗ͗ко не
про́сто вода стоꙗ͗щ. но двжма
͗ текоущ всѧ ͗сполнѧю͗щ. повѣ
лѣ хотѧ х́трець б͠гъ. ͗ не ѡ͗браꙁѧ
͗ꙁмѣнѧше сѧ. ͗ не красотоу с́ю свѣ
тъ ѿгна. ͗ наⷣ стоꙗ͗щаго всѧ ѡ͗ꙁар.
рее б͠гъ боу́д свѣтъ. ͗ быⷭ свѣ́тъ.
͗ рее ͗ быⷭ. повелѣ ͗ тма ѿгнана быⷭ
а͗ свѣ́тъ прїде. ѽ с͠таа ͗ прею́
днаа. ͗ вел́каа с́ло. ͗ д́внаа ю
деса. ͗ быⷭ свѣ́тъ. ͗ быⷭ ѡ͗гньноє єⷭ
ство. не се бо̀ єⷭ є͗д́нъ ѡ͗гнь. но̀ ͗ го́
рнѧѧ с́лы ѡ͗гнь соу́ть. ͗ оу͗же
нъ є͗сть горнї ѡ͗гнь семꙋ ѡ͗гню, ⷤ
в насъ є͗сть. но̀ ты̏ не г͠л ꙗ͗коⷤ се́ ѡ͗
гнь оу͗гасає͗ть. а͗ ѡ͗нъ го́рнї не оу͗га
сає͗ть. а͗ще л то̏͗ а͗г͠глы є͗сть съ
творлъ б͠гъ д͠хы. ͗ д͠ша на́ша съ
творлъ є͗сть д͠хы. но̏ на́ша д͠ша въ
телесѣхъ. а͗ аг͠глы беꙁъ телесъ. да
ꙗ͗коже ѡ͗ дш͠ахъ ͗ ѻ͗ а͗г͠глѣхъ, такоⷤ
10d
͗ ѡ͗гнь є͗сть раꙁꙋмѣт. ѡ͗гнь горнї
беꙁ тѣлес є͗сть. а͗ до́лнї ѡ͗гнь в тѣ
лес. да го́рнї ѡ͗гнь̀ оу͗женъ є͗сть
семоу ѡ͗гню. ꙗ͗коⷤ ͗ д͠ша наша оу͗же
на сꙋть а͗г͠глѡмъ. ꙗ͗коⷤ бо̀ ͗ т́ д͠хо
ве. та́коⷤ ͗ д͠ша д͠хове. н д͠ша оу͗бо въ
тѣлес ꙁнає͗ма є͗сть. н ѡ͗гнь беꙁъ
͗ꙁꙿгрѣбї ͗ дре́ва. тре́мъ бо̀ дре́во ѡ͗гнь
ражⷣає͗ть. а͗ще бо̀ бы ро́домъ не ͗мѣ
ло ѡ͗гнѧ. то̏ ѿкоудꙋ бы рожало сѧ.
мно́ꙁ бо̀ ѿ сл͠нца въжгаю͗ть ѡ͗гнь
да все оу͗бо ѡ͗гнь є͗сть млънїа. ͗ ꙁвѣ
ѕды ͗ сл͠нце ͗ мцⷭь. ͗ є͗же єⷭ в наⷭ ѡ͗гнь
се̏ ꙁнає͗мы. ͗ ве́сь бы́сть ѡ͗гнь. ͗ бе
ꙁденїе. ͗ вѣтр бы́ша. ͗ етыр бы́
ша съставы. ꙁемлѧ̀, ѡ͗гꙿнь. вода
въꙁдꙋхъ. но̀ с̀ всѧ повелѣнїемъ тво́
рмъ съꙁда̀ша сѧ. ͗ вдѣ б͠гъ свѣтъ
ꙗ͗ко до́бро. тѣмъ оу͗бо̀ гл͠еть вел́кы
мѡ́͗с. да въꙁꙿвратѧт сѧ б͠гохꙋ́
лнаа оу͗ста. ͗ оу͗раꙁꙋмѧть с̀, ꙗ͗ко
всѧ бг͠омъ сътворенна добра сꙋ́ть.
͗ раꙁлꙋ б͠гъ межⷣоу свѣтомъ ͗ тмою
͗ нарее б͠гъ свѣтъ д͠нь, а͗ тмꙋ нарее
но́щь. ͗ быⷭ ве́еръ ͗ быⷭ оу͗тро д͠нь є͗д́
нъ. пото не рее д͠нь пръвы. но̀ є͗
днъ. а͗ ͗ па́е подобнѣє рещ хотѧ
щемоу. вто́ры. тре́т. етвръ
ты д͠нь намѣнт. но̀ не г͠леть
та́ко. но̀ рее д͠нь є͗днъ. вееръ же
є͗сть ѡ͗бщъ, прѣдѣлъ д͠н ͗ нощ.
ꙁа оу͗трна та́коже. ꙗ͗коже соусѣ
да но́щь къ д͠н. да хотѧ старѣ
шнꙿство бы́тїа пода́т д͠н. прѣ
жⷣе повѣдає͗ть прехѡⷣ дн͠евны. та́
е простꙋтовнаго. къ оу͗твар се́
оу͗строєнїа. не но́щь бѣꙗ͗ше но̀ тма.
тае ꙗ͗ко бы свѣтъ. т є͗же сѧ въ
д͠нь ѿдѣлѧаше. ͗ ꙁашествїе то́
го но́щь сѧ проꙁва. да тѣмъ ͗ новѣє