250a
прїде ѿ гра́да двⷣа въ до̀мъ сво́. ⷤ
съꙁда є͗ю. ͗ тогда съꙁда акрꙋгъ. ͗
соломонъ въꙁношааше тржⷣы лѣ
та. ͗ жрътвы м́рнаа на тре́бн
къ. ͗же съꙁда а г͠в. ͗ жрѧ́ше прⷣѣ
гмⷭъ. ͗ сконѧ домъ. ͗ тѣхъ ста
рѣ͗шнъ прставленыⷯ наⷣ дѣло
мъ ц͠рѧ соломона. ше́сть со́тъ пр
ставнкъ ͗же ꙁа людꙿм. ͗ тр̀
тысꙋща дѣлаю͗щⷯ дѣ́ло. ͗ съꙁда а
соурь  магданъ. ͗ гаꙁаръ ͗ вефорꙋ
͗ вы́шнї валафъ. то́кмо є͗же съ
ꙁда до́мъ г͠нь. ͗ стѣны і͗є͗рлⷭмьскы
ѧ ѡ͗кръстъ. та́же по томъ съꙁда
͗ грады с́ѧ ͗ є͗ще соу́щꙋ дв͠дꙋ ж́
вꙋ ꙁаповѣда соломоноу г͠лѧ. сѐ да
є͗сть с тобою. семе с͠нъ гара͗ль.
с͠нъ семене, є͗менїна ѿ хеврона. ͗
се клѧ́тꙿ мѧ клѧ́твою оу͗корꙁною.
въ д͠нь во́ нꙿже ͗дѧⷯ въ плъкы. но̀ то́
тъ па́кы м сн́де въ срѣтенє на
і͗ѡрданъ. клѧ́х сѧ є͗мꙋ гмⷭъ г͠лѧ.
ꙗ͗ко не оу͗мръщвⷧю тебе ѡ͗роужїє
мъ. ны́нѣ не каса͗ сѧ ꙗ͗мь. ꙗ͗ко мꙋ́
жь смы́сленъ є͗с ты̀. ͗ раꙁꙋмѣ
ꙗ͗же сътворш є͗моу. ͗ свѣде
ш ста́рость є͗го съ кро́вью въ
а͗дъ. пославъ ц͠рь соломонъ прꙁва
семеѧ с͠на граша. ͗ ре́е є͗моу съꙁ
жеш до̀мъ въ і͗єрлⷭмѣ. ͗ сѣде тꙋ
͗ не ход ѿтоу́дꙋ нка́може. ͗
боу́деть въ д͠нь ͗схода твоє͗го.
͗ пре́деш потокъ ке́дрьскы.
͗ раꙁꙋмѣѧ раꙁꙋмѣ. ꙗ͗ко смръ
тю оу͗мреш. ͗ кро́вь твоѧ бꙋ́
деть на главѣ твоє. ͗ ꙁаклѧ
ты  ц͠рь въ д͠нь то̀тъ. ͗ ре́е се
ме къ ц͠рю. блвⷭнъ г͠лъ ͗же г͠ла
г͠ мо́ ц͠рю. та́ко да сътворть
ра́бъ тво́. ͗ сѣде семе въ є͗рлⷭмѣ

250b
лѣ́та тр ͗ быⷭ по треⷯ лѣ́техъ. ͗
бѣжаста два̏ ра́ба семе͗на. къ
а͗гхꙋсоу сн͠оу маа͗ханю ц͠рю гефꙿскꙋ
͗ въꙁвѣстша семе гл͠юще. сѐ є͗
ста ра́ба твоѧ въ ге́фе. ͗ въста
въ семе ͗ ѡ͗седла ѡ͗слѧ своє. ͗ ͗де
въ ге́фъ, къ а͗гхоусꙋ, въꙁыскатъ
рабоу своє͗ю. ͗ ͗де семе ͗ꙁъ є͗рлмⷭа
͗ прведе раба своє͗го ѿ ге́фы. ͗ въ
ꙁвѣст соломоноу гл͠ющ. ꙗ͗ко ͗де
семе ѿ є͗рлⷭма вꙿ ге́фы, въꙁꙿврат
т рабы своѧ. ͗ пославъ ц͠рь прꙁва
семеѧ. ͗ ре́е є͗моу не клѧхъ л т сѧ
прⷣѣ гмⷭъ. ͗ ꙁасвѣдѣтелꙿствова
хꙿ т г͠лѧ. а͗ще ͗ въ є͗днъ д͠нь ͗ꙁы́де
ш ͗ꙁъ і͗єрлⷭма. ͗ ͗деш на десно ͗
л на шює. раꙁꙋмѣѧ раꙁꙋмѣ. ꙗ͗ко
смрътю оу͗мреш. ͗ рее м бл͠гъ
г͠лъ ͗же слы́шаⷯ. то̀ то сѐ да не съ
хран клѧ́твы г͠нѧ. ͗ ꙁаповѣд
ю͗же бѣ́хъ ꙁаповѣдалъ т. ͗ ре́е
семе ц͠рю ты съвѣс всю̀ ꙁлобоу
свою. ͗же съвѣ́сть срⷣце твоє.
͗ ꙗ͗же сътвор дв͠дꙋ ѿц͠ꙋ моє͗моу.
͗ въꙁꙿврат г͠ь ꙁло́боу твою на гла
воу твою. ͗ ц͠рь соломонъ є͗сть блвⷭе
нъ. ͗ пртⷭлъ є͗сть двⷣъ готовъ прⷣѣ
гмⷭъ въ вѣкы. ͗ ꙁаповѣда ц͠рь соло
монъ ванею, с͠нꙋ ͗ѡ͗дає͗вꙋ. ͗ ше́дъ
оу͗б  ͗ оу͗мре ть семе
͗ бѣ̀ ц͠рь соломонъ смы́сленъ ѕѣ́ло
͗ моу́дръ. ͗оу͗дн моу́ж і͗¬͠лв
мно́ѕ бѧ́хꙋ ꙁѣ́ло. ꙗ͗ко пѣсокъ ⷤ
пр мо́р. въ мно́жество ꙗ͗дꙋще
͗ пю͗ще. ͗ веселѧще сѧ. ͗ соломо
нъ бѣ̀ ѡ͗бладаа всѣм црⷭтвї ͗
ѿ рѣкы ꙁемлѧ̀. ͗ колѣна тє͗ѡ͗нѧ.
͗ до предѣлъ є͗гпетескъ. ͗ бѧ́
хꙋ прносѧще да́ры. ͗ работа
ша соломоноу всѧ д͠н жвота

250c
своє͗го. ͗ соломонъ наѧтъ раꙁвѣ
рꙁат с́лнаа лванова. ͗ то́ са́
мъ съꙁда фермею въ поустын. ͗
снѣдь бываше соломоноу на кажⷣы
д͠нь •л͠• хлѣбъ смдаленыⷯ. •ѯ͠• ꙗ͗дї
раꙁлныⷯ. ͗ •е͠• телець ͗ꙁборенъ
͗ •к͠• говѧдъ тꙋныⷯ. ͗ •р͠• ѡ͗венъ.
͗ ѿ є͗ленї, ͗ ѿ сернѧтъ ͗ ѿ коурѧ
тъ мно́жество тоуныⷯ. ꙗ͗коже
бѧ́ше ѡ͗бладаа ͗нѣм странам
͗ ѡ͗б онъ по́лъ рѣкы ѿ рафы ͗ до гаꙁы
͗ всѣм цртⷭвы ꙗ͗же ѡ͗б онъ по́лъ
рѣкы. ͗ бѣ є͗мꙋ м́рно съ всѣхъ
странаⷯ ѡ͗кртⷭъ. ͗ жвѧхꙋ ͗оу͗д
н моу́ж і͗¬͠лв бес пеѧл ко́жⷣо
въ домоу своє͗мъ. ͗ ѡ͗ вноградѣ
своє͗мъ. ꙗ͗дꙋще ͗ пю͗ще ͗ лкоую
ще. ѿ да́на ͗ до версавѧ. въ всѧ
д͠н соломонѧ. ͗ не бѣ стоужаю͗
щаго въ д͠н соломонѧ. ͗ сѐ старѣ
͗шны бѧ́хꙋ соломонѧ. а͗ꙁарѧ
с͠нъ садо́ка ͗є͗рѣѧ. ͗ ѡ͗рнѧ с͠нъ на
фарь ͗же бѣ̀ старѣ͗шна прѣдъ
стоꙗ͗щмъ. ͗ несаранъ ͗же бѣ̀
на домомъ (!) є͗го. ͗ сꙋса кнго, ͗
ѡ͗бранъ (!) с͠нъ а͗хфаламань. пом
на ѡ͗ всѣ́хъ. ͗ є͗ла͗мъ с͠нъ. ͗ ѡ͗ба
раба воє͗воды. ͗ а͗хкамъ с͠нъ ва
раконъ тарсна. ͗ ванеѧ с͠нъ ͗є͗да
є͗въ наⷣ ͗лоухє͗ю. ͗ наⷣ ꙁаднм
бѧ́ше. ͗ сакꙿхꙋръ с͠нъ нафань. ⷤ
вꙿ совѣтеⷯ
͗ бѣꙗ͗ше оу͗ соломона •м͠• ты́сꙋ
щь пѣшець десѧтнъ съ ѡ͗рꙋж
є͗мъ. ͗ •в͠і• тысꙋщь коннкъ
͗ бѣ ѡ͗бладаа всѣм црⷭтвы, ѿ
рѣ́къ ͗ до конець ꙁемлѧ. ͗ноплеме
ннкъ ͗ предѣлъ ͗ є͗гпта. ͗ соло
монъ двⷣъ ͗ цртⷭвова наⷣ і͗¬͠лемъ.
͗ наⷣ ͗оу͗дою въ і͗єрлⷭмѣ. токꙿмо

250d
лю́дє бѧ́хꙋ жроу́ще на выснахъ
ꙗ͗ко не бѣ съꙁданъ до́мъ, ͗мен гнⷭю
до нынѣ. ͗ въꙁлюб г͠ь соломона. ͗
є͗же ходт въ наоу͗енїхъ двⷣѣ
хъ ѿц͠а своє͗го. то́кмо ͗же на хлъ
мѣхъ колѧше ͗ жрѧ́ше соломонъ. ͗
въставъ соломонъ ͗де въ гаваѡ͗
нъ пожрът тоу. ꙗ͗ко то́тъ бѣ вы́
шьшї граⷣ галелї (!). да тѣмъ тоу̀
тысѧщю жрътвъ въꙁнесе, на
жрътвенцѣ въ гаваѡ͗нѣ. ͗ ꙗ͗в
сѧ г͠ь въ снѣ соломоноу но́щю. ͗
ре́е къ немоу прос есо хо́щеш. ͗
ре́е ты є͗с сътворлъ съ рабомъ
сво͗мъ дв͠домъ ѿц͠мъ мо͗мъ м́
лость ве́лю. ꙗ͗ко є͗сть ходлъ прⷣѣ
тобою ͗стнною ͗ пра́вдою. ͗
пра́вымъ срцⷣемъ прⷣѣ тобою. ͗
съхран млⷭть ве́лю с́ю. ͗ да͗ же
сн͠омъ є͗го на пртⷭлѣ сѣст до днⷭе.
͗ нынѣ г͠ б͠е мо́. ты̀ да́с рабоу
своє͗мꙋ въ дв͠да мѣсто црⷭтвова
т ѿц͠а моє͗го. ͗ а͗ꙁъ є͗смь ѡ͗тро
ще ма́ло. не вѣмъ ͗схода своє͗го
н ͗схода. сѐ ра́бъ тво́ посред
людї твоⷯ ꙗ͗же ͗ꙁбꙿра люд мно́
гы. ꙗ͗ко пѣсокъ ͗же пр мо́р, є͗гоⷤ
не ͗ꙁотеть. ͗ дажⷣе (!) рабоу своє͗
моу срцⷣе смы́слено на послоушанїє
͗ соужⷣениє лю́демъ тво͗мъ въ
пра́вдꙋ. ͗же раꙁꙋмѣват добро
͗ ѕло̀. ꙗ͗ко кто̀ мо́жеть соудт
людемъ тво͗мъ тѧ́жкымъ
с́мъ. ͗ годно быⷭ. ͗ оу͗го́дно бы́сть
прⷣѣ гмⷭъ сло́во сѐ. ͗ ꙗ͗ко ͗сꙿпрос со
ломонъ г͠лъ се́. ͗ рее г͠ь къ немоу
ꙗ͗коже ͗сꙿпрос ѿ мене г͠лъ се́, ͗ не
прошю ѿ тебе самого д͠нї мно́гъ
͗ не прошю богатꙿства. н̀ про
шю д͠ша врагъ твоⷯ. но̀ ͗сповѣм т

251a
раꙁоумъ да послоушає͗ш пра́вды.
͗ се соу́дъ ͗же сътворⷯ по г͠лꙋ тво
є͗моу. ͗ сѐ оу͗жꙿ (!) даⷯ т срⷣце мы́слено
͗ моу́дрено, ꙗ͗коже нⷭѣ бы́ло прⷣѣ
тобою ͗ по тобѣ не въстанеть
подо́бенъ тобѣ. ͗ сѐ ͗хъже не про
с даⷯ т сла́воу ͗ богатꙿство. ꙗ͗коⷤ
нⷭѣ бы́лъ нє͗днъже въ ц͠ре
хъ. ͗ а͗ще хо́дш по поут моє͗мꙋ
͗ съхранш ꙁаповѣд моѧ. ꙗ͗коⷤ
ход дв͠дъ ѿц͠ь тво́. ͗ оу͗множю
д͠н твоѧ. ͗ въꙁбоуде (!) соломонъ ͗
сѣде со́ немъ (!). ͗ въставъ ͗де въ і͗єрлⷭ
мъ. ͗ ста прⷣѣ лцемъ жрътвен
кꙋ. ͗ прⷣѣ лцемъ квота ꙁавѣ
та гнⷭѧ въ сѡ͗нѣ. ͗ въꙁнесе жръ
твꙋ ͗ сътвор м́рна. ͗ сътвор
п́ръ ве́лї собѣ. ͗ всѣмъ ѡ͗троко
мъ сво͗мъ
Тогда прⷣѣстаста двѣ̀ женѣ блоу
днц прⷣѣ цр͠мъ. ͗ стоꙗ͗ста прѣ
дꙿ нмъ ͗ ре́е жена є͗дна, въ мнѣ
є͗сть бѣда г͠ мо́. а͗ꙁъ ͗ си подрꙋ
гам не жвевѣ въ домоу понеже
͗ породл сѧ є͗свѣ въ домоу. ͗ быⷭ
по треⷯ д͠н ро́жⷣьшм. ͗ род ͗
с̀ жена с͠нъ. ͗ вѣ̀ самѣ межⷣꙋ собою
͗ не бѣ нкогоже с на́м. ͗ не бѣ
ѿ ͗нѣхъ нкогоже въ домоу наю.
͗ оумреть с͠нъ жены сеѧ но́щю.
ꙗ͗ко лежа на немъ. ͗ въставш
полꙋнощ вꙿꙁѧ́тъ ѿ рꙋкоу моєю
ѡ͗троѧ моє. ͗ оу͗сп є на лонѣ
своє͗мъ. ͗ ѡ͗троѧ своє оумръшеє
положла бѧ́ше оу͗ мене. ͗ въста
хъ ꙁаоу͗тра да подаю (!) ѡ͗троѧ,
͗ ѡ͗брѣтохъ є мрътво. ͗ сѐ а͗ꙁъ
прораꙁоумѣхъ ꙁаоу͗тра. ͗ сѐ нѣ́
сть с͠нъ мо́ є͗гоже є͗смь а͗ꙁъ род
ла. ͗ рее жена дрꙋгаа ͗ нынѣ (!) сѐ єⷭ

251b
с͠нъ мо́ ж́въ. є͗гоже є͗смь а͗ꙁъ
родла. а͗ се̏ є͗сть тво́ оу͗мры.
͗ прѧ́ста сѧ прⷣѣ црмⷭъ. ͗ рее ͗ма
ц͠рь. ты̀ гл͠еш тако не сѐ є͗сть с͠нъ
мо́ мрътвы. а͗ с̀ гл͠еть н́. ж
вы є͗сть мо́ с͠нъ. а͗ тво́ оу͗мры.
͗ ре́е ц͠рь пресѣцѣта ѡ͗троѧ сꙿсꙋ
щеє жвоє на дво̀є. ͗ дадте є͗го
по́лъ ѡ͗но́. а͗ ѡ͗но дрꙋгы по́лъ.
а͗ мрътвоє пресѣцѣте та́кожⷣе.
͗ вꙿсадте (!) по́лъ се́. а͗ по́лъ ѡ͗но́.
͗ ѿвѣща жена є͗ѧже бѣ с͠нъ жвы
͗ рее къ ц͠рю, поне́же бо̀ смѧте сѧ
оу͗троба є͗ѧ ѡ͗ сн͠оу своє͗мъ. ͗ р́ее
въ мнѣ є͗сть бѣда гнⷭе мо́. то̀ да
дте є ѡ͗троѧ сѐ. а͗ не смрътїю
оу͗мор́те є͗го. ͗ та ре́е да не боу́
деть н мнѣ н се. но пресѣцѣте
є. ͗ ѿвѣщавъ ц͠рь ͗ ре́е. дадте
дѣтще жвы женѣ ре́къше.
дадте се́ а͗ не смрътю оу͗мо
рте є͗го. да то́ є дадте, то̀
бо̀ є͗сть м͠т є͗го
Слы́ша ве́сь і͗л͠ь сꙋдъ се́. ͗мꙿже сꙋ
д ц͠рь. ͗ оу͗боꙗ͗ша сѧ ѿ лца цр͠ва.
ꙗ͗ко раꙁꙋмѣша, ꙗ͗ко смы́слъ б͠жї
бѣ вꙿ немъ, творть ѡ͗правда
нѧ. ͗ бѣ ц͠рь соломонъ црⷭтвꙋѧ
наⷣ і͗¬͠лмъ. ͗ старѣ͗шна соу́ща
с н́мъ. а͗ꙁарѧ с͠нъ са́ковъ і͗єрѣѧ.
͗ а͗хѧ с͠нъ. ͗ бѣста кнгоѧ. ͗
ѡ͗сафатъ с͠нъ а͗хлднъ повѣда
словесемъ. ͗ ванеѧ с͠нъ ͗є͗дає͗въ
͗же бѣ надъ с́лным. ͗ садокъ
͗ а͗ва͗фаръ ͗є͗рѣѧ. ͗ а͗ꙁарѧ с͠нъ
нафань наⷣ прⷣѣстоꙗ͗щм. ͗ а͗ꙁа
воудъ с͠нъ нафань блжнї цр͠въ.
͗ а͗ха͗саръ бѣ стро͗тель. ͗ є͗л
въ с͠нъ сафатовъ наⷣ ѿ͠ьствѡⷨ
͗ а͗донрамъ с͠нъ а͗вдо́нїнъ. ⷤ

251c
наⷣ торгомъ. ͗ соломонѧ бѣста
•в͠і• прставнка. ͗ наⷣ всѣмъ
і͗¬͠лмъ строꙗ͗щⷯ до́мъ є͗го. ͗ ц͠рѧ по
всѧ мцⷭа ͗ по всѧ лѣта створѧхꙋ.
͗ сѣмена (!) ⷯ бѣша вноръ ѿ предѣ
лъ є͗фре́мль є͗д́нъ то́тъ ѿ сн͠въ
дакарь. ͗же бѣ въ махемѣ. ͗ є͗нь
вфьсалавмъ. вѣфьсамоусовъ
͗ є͗ломъ. є͗же ѿ вѣфанань. с͠нъ є͗
жденаравофово. на ѡ͗тосоⷯ ͗же
ѿ ꙁемлѧ̀ є͗ферѧ. с͠на а͗мнадавлѧ
всего а͗ффавора. ͗ фафатъ дꙿщ
соломонѧ бѣ є͗моу въ жены мѣ́
сто. ваа͗на с͠нъ а͗хлоутовъ. є͗же
ѿ нфана. ͗ магодъ. ͗ все слыша
вше ͗же ѡ͗ є͗солѣ. сарфанъ (!) под н
мꙿже ͗є͗ꙁдра͗ль. ͗ ѿ втеа͗на
͗ до савѣа͗маоу͗ла. ͗ до вѣє͗мера
а͗ла ͗ ѿ ма́ла͗сы гаверовъ. ѿ раво
фа гаа͗дꙿскаго. сѐ ѡ͗бласть бѣ
є͗рга́влѧ. ͗же бѣ въ васѣ .ѯ͠. граⷣ
вел́кыхъ поⷣ рꙋкою є͗го . ͗же въ
галаа͗де въ ꙁемл̀ сѡ́новѣ, ц͠рѧ
є͗со́вьска ѿ ц͠рь васѣскъ. ͗ насевъ
въ ꙁемл̀ оу͗днѣ. ͗ строꙗ͗хоу
прста́внц та́ко, ц͠рѧ соломо
нѧ. ͗ всѧ слоуженїа бѧ́хꙋ на тра
пеꙁѣ цр͠вѣ. ко́жⷣо своє͗го мцⷭа не
премѣнѧ̀ше. н словесомъ даю͗
ще а͗мы. ͗ плѣвы ко́немъ. ͗ ѡ͗рꙋ
жє ношахꙋ. а͗мо́же а͗ще ͗дѧа͗ше
ц͠рь ко́жⷣо ⷯ по своє͗моу нꙋ 
͗ да́сть г͠ь пр͠мдрость ͗ смыслъ
соломоноу мно̀гъ ꙁѣло. ꙗ͗ко пѣ
сокъ ͗же пр мор. ͗ расꙿпростра
н сѧ премоу́дрость соломонѧ ꙁѣ
ло, па́е смы́сла всѣхъ пръвыхъ
л͠къ. па́е всѣхъ мы́сленыхъ є͗г́
пта. ͗ ͗ꙁмоудрѣ па́е всⷯѣ л͠къ
͗ оу͗мꙋдрѣ пае геѳы і͗¬͠льтѧнна

251d
͗ мала хаа͗хана. ͗ дары (!) сн͠въ а͗ма
днъ. ͗ г͠ла соломонъ . •ѕ͠• ты́сꙋ
щь быт плъкъ. ͗ є͗сть є͗моу ꙁдѐ
•е͠• тысꙋщь. ͗ г͠ла ѡ͗ древѣ є͗же ѿ
кедра лванꙿского. ͗ до поут ͗дꙋ́
щаго по стѣнѣ. ͗ г͠ла ͗ ѡ͗ скотъ, ѡ͗
пт́цаⷯ ͗ ѡ͗ ры́баⷯ. ͗ прїдоша вс̀
лю́дє слы́шат премд͠рость соло
моню. ͗ прїмаше да́ры ѿ всѣхъ
ц͠рь ꙁемныⷯ ͗же слы́шаⷯ моу́дрость
є͗го . ͗ посла ц͠рь храмъ тоуреска
съ ѡ͗трокы сво͗м, помаꙁат со
ломона въ дв͠да мѣсто ѿц͠а своєⷢ.
ꙗ͗ко любѧ бѣ храмъ дв͠да въ всѧ
д͠н є͗го
͗ посла соломонъ къ храмоу г͠лѧ. ты̀
ве́с ѿц͠а моє͗го дв͠да. ꙗ͗коже не
въꙁмо́же съꙁда́т домоу ͗мен
г͠оу б͠гꙋ моє͗моу ѿ лца протвныⷯ
͗ ѡ͗кроьшⷯ є͗го. до́ндеже да́сть
ѧ є͗моу г͠ь поⷣножю ногама ͗хъ
͗ нынѣ по г͠ь б͠гъ мо́. ͗ мнѣ въ
коло нѣ́сть съвѣтнкъ. ͗ нѣ́
сть стрѣтенѧ лоукава. ͗ сѐ а͗ꙁъ
г͠лю съꙁда́т до́мъ ͗мен г͠а б͠га
моє͗го. ꙗ͗коже г͠ла г͠ь къ дв͠дꙋ ѿц͠ꙋ
моє͗моу г͠лѧ. сѐ с͠нъ мо́ є͗гоже да́мъ
въ тебе мѣсто на пртⷭлъ тво́.
то́ тъ съѕжеть хра́мъ ͗мен
твоє͗мꙋ. ͗ ны́нѣ ꙁаповѣжⷣь да
о͗усѣкꙋтꙿ м дрѣво ѿ лвана. ͗ сѐ
ра́б мо съ рабы тво͗м. ͗ на
є͗мъ по́мощ твоєѧ. да́мъ т
по всѣмꙋ є͗л́ко ре́еш м. ꙗ͗ко
ты съвѣс м. ꙗ͗ко нⷭѣ мнѣ̀ по́
мощ дрѣва сꙋщ. ꙗ͗коже ты̀
са́мъ вѣс. ͗ быⷭ ꙗ͗коже слы́ша х
рамъ сло́во соломонѣ. ͗ въꙁрадо
ва сѧ ꙁѣло. ͗ ре́е блвⷭнъ г͠ь днⷭе ⷤ
дв͠дꙋ сцего с͠на раꙁꙋмна наⷣ люⷣм.

252a
мно́гым с́м. ͗ посла къ соломонꙋ
г͠лѧ. слы́шаⷯ ѡ͗ всемъ є͗гоже ра́д поу
ст къ мнѣ. ͗ а͗ꙁъ сътворю всѧ хо
тѣнѧ твоє. да оу͗сѣкоу т дрѣ
ва ке́дрова пеоу͗пта. ͗ да съвла
ѧть ѧ ѿ лвана въ мо́ре. ͗ положю
ѧ брьнвы (!) на мѣсте до́ндеже пꙋ
стш къ мнѣ ͗ довеꙁꙋ т ѧ та́
мо. ͗ тоу да въꙁмеш ѧ. ͗ сътво
рш хотенє моє. є͗же да́т ко
ръмлю домоу моє͗моу. ͗ да́сть х
рамъ соломоноу ке́дры ͗ пѣвꙿгы.
͗ все хотенє є͗го сътвор. ͗ соло
монъ да́сть храмоу •с͠• тысѧ
щь къбе́лъ пшенц. ͗ махаа со
домомъ є͗го. ͗ •к͠• ты́сѧщь кръ
ѧгъ ма́сла. ͗ помощнкъ по семъ
даꙗ͗ше соломонъ храмоу ѿ своⷯ
͗ г͠ь да́сть премꙋдрость соломонꙋ
ꙗ͗коже г͠ла є͗моу. ͗ бѣ м́ръ межⷣꙋ
а͗храмомъ ͗ межⷣꙋ соломономъ. ͗
положста ꙁавѣта межⷣꙋ собою
͗ вѣдѣ ц͠рь мно́жество ѿ всего і͗͠лѧ
͗ бѣ мно́жество •л͠• тысꙋщь мꙋ
жь. ͗ поуст ѧ въ лванъ десѧ
ть тысѧщь моу́жь. на мцⷭь пре
мѣнѧа͗хꙋ сѧ. мцⷭь бы́вше въ лва
нѣ. а͗ два̏ мцⷭа в домꙋ своє͗мъ. ͗ бѧ́
ше а͗донрамъ наⷣ мно́жествомъ
͗ бѣꙗ͗ше со͠ломонꙋ •о͠• тысѧщь
влаѧю͗щхъ дрѣва. ͗ •͠• ты
сѧщь сѣкоущхъ въ горѣ. свѣне
старѣ͗шнъ прставнкъ. ⷤ
то бѣꙗ͗хꙋ наⷣ дѣломъ соломоне
мъ •г͠• тысѧща  •ѕ͠• со́тъ
прставнкъ дѣ́лаю͗щⷯ дѣло.
͗ ꙁаповѣда ц͠рь прност ка́ме
нє велкотⷭноє. на ѡ͗снованїє
храмнъ є͗го. ͗ ка́менїє недѣла
нно. ͗ наѧша дѣлат ра́б соло

252b
мон. ͗ ра́б хра́мл̀. Въ лⷮѣ •.͠д• є
съꙁда хра́мъ г͠нь. мцⷭа, ꙁ́ѧ мцⷭа
вꙿторого. въ •а͠і• лѣтъ, въ мцⷭь
вꙋа͗лъ. се́ бѣ мцⷭь ѡ͗смы. ͗ съве
рш сѧ хра́мъ ѡ͗ словес є͗го. ͗ на все
повелѣнє є͗го. ͗ съꙁда седмью лѣ
тъ. ͗ готовша пакы ка́менє
͗ дрѣва. тр лѣ́та. ͗ быⷭ въ етве
ртодесѧтноє ͗ етыресо́тноє
лѣто. ͗схода сн͠въ і͗¬͠лвъ ѿ є͗гпта.
въ лѣто етвертоє. въ мцⷭь вто
ры. црⷭтвоую͗щю соломонꙋ надъ
і͗¬͠лемъ ͗ съꙁда хра́мъ г͠нь
͗ хра́мъ ͗же съꙁда соломонъ г͠в. •м͠•
лакотъ длъжна є͗го. ͗ •м͠• ла
котъ шрна є͗го. ͗ •к͠• ͗ •е͠• вы
сна є͗го. ͗ камара ꙗ͗же бѣ̀ прⷣѣ
храмомъ. •к͠• лакотъ въ длъж
ноу тол́ко же ͗ въ высноу. •і͠• ла
котъ въ шрноу. ͗ съꙁда хра́мъ
͗ сконѧ . ͗ сътвор храмоу две́
р ма́лы съкро́вны. ͗ сътвор ѡ͗
крⷭтъ стѣнъ хра́ма пртворы. ͗
ѡ͗коло всеѧ цр͠кве въсходы. ͗ сътво
р по странамъ въколо н́жнѣ
странѣ •е͠• лакотъ шрна. ͗ срѣ
дне•ѕ͠• лакотъ шрна. ͗ тре
тьє•ꙁ͠• лакотъ шрна, поне
же оу͗тверженє сътвор храмꙋ
ѡ͗крⷭтъ внѣоу͗дꙋ хра́моу. ꙗ͗ко да
не боу́деть па́кост вꙿноутрен
мъ стѣнамъ. ͗ храмоу ѕжⷣемꙋ
соу́щю. ка́менїемъ є͗днацѣмъ,
всѣ́мъ а͗кротꙿскымъ. неме́дле
но же съꙁда сѧ. ͗ кладвъ ͗ бра
довъ. ͗ всⷯѣ дѣлныⷯ желѣꙁъ не бѣ
слы́шат въ храмѣ, є͗гда ꙁда́ша 
͗ две́р на странѣ ꙗ͗же соу́ть с н́
жнѧѧ страны. хра́мъ съ десныѧ.
͗ бѧ́ше въсхѡⷣ ͗ срѣды. ͗ ѿ срѣды

252c
на тр чѧ́ст бѧ́ше въсходъ. ͗ съ
ꙁда хра́мъ ͗ съверш . ͗ сътво
р въѡ͗коло всего хра́ма. ͗кна свѣ
тлнаа. ͗ ꙁаповѣда творт ке́
дромъ. ͗ сътворша темнца ѡ͗
крестъ всего хра́ма •е͠• лакотъ
въ высноу. ͗ снѧ́ты бѧ́хоу темн
ца дрѣвомъ ке́дровымъ. ͗ бы́сть
сло́во гнⷭе къ соломоноу г͠лѧ. хра́мъ
є͗сть ͗же ты съꙁда. а͗ще хо́дш
въ ꙁаповѣдеⷯ мо͗хъ. ͗ соудбы моѧ
а͗ще твор́ш ͗ сътворш пове
лѣнѧ моѧ. ͗ въꙁꙿвращає͗ш сѧ
на́ нѧ. оу͗ста́вхъ сло́во моє є͗же
гл͠ахъ къ дв͠дꙋ ѿц͠оу твоє͗моу. ͗ всѣ
мъ лю́демъ посредѣ сн͠въ і͗¬͠лвъ. ͗
не ѡ͗ставлю людї моⷯ і͗¬͠лѧ. ͗ ѡ͗
снова соломонъ хра́мъ ͗ сконѧ 
͗ ѡ͗снова стѣны храма вꙿноу́трь
дрѣ́вомъ кедровымъ. ѿ нꙁоу ͗
до горы ͗ до града. ͗ въко́ло оу͗стро́
ꙗ͗ко съдержат дрѣвомъ вꙿноу́
трьоу͗доу. ͗ снѧ́тъ вꙿноу́тьоу͗дꙋ
хра́ма. ͗ ѡ͗снова •е͠і• лакотъ
ѿ конца до стѣны. съ стѣны ꙗⷤ
ѿ ꙁемлѧ̀ ͗ до градъ сътвор вꙿнꙋ
трьоу͗доу. ͗ до довра до с͠таѧ
ст͠ыхъ. ͗ •м͠• лакотъ. бѣ же
цр͠кв прⷣѣ лцемъ давра. по
средѣ храма вꙿноу́трь. тоу же бѧ́
ше лѣ́по поставть кѡ͗тъ ꙁавѣ
та гнⷭѧ. ͗ бѧ́ше •к͠• лакотъ вꙿ ш
ротоу. ͗ •к͠• лакотъ длъгота
є͗го. ͗ ѡ͗бїато бѧ́ше ꙁла́томъ ͗
оу͗тверженно. ͗ сътвор ѡ͗лта́
рь протвоу дав́ров. ͗ ѡ͗бьꙗ͗
тъ ꙁла́томъ. ͗ ве́сь храмъ ѡ͗бїа
тъ ꙁла́томъ до сконѧнїа всѣ
моу хра́моу. ͗ сътвор два̀ хе
роувма дрѣвомъ кпарсоⷩмъ

252d
десѧт лакотъ мѣрою велество
мъ . ͗ пѧт лакотъ кры́лѣ. бѣ́
ста є͗д́номꙋ хероувмоу. ͗ пѧ
т лакотъ вꙿторомоу •і͠• лако
тъ ѿ крыла до крыла є͗го. та́ко мѣ
ра хероувма бѣ вꙿторого. вꙿ тꙋ́
же бѣста съвершенна ѡ͗ба. ͗ вы
сота хероувма коє͗гожⷣо •і͠• ла
котъ. ͗ ѡ͗ба херꙋвма бѣста посре
дѣ храма вꙿноу́тренѧго. ͗ просте
ртѣ крылѣ є͗го. ͗ досѣгаше є͗го кры
ло є͗д́но до стѣны хра́ма. ͗ крыло
дрꙋгаго херꙋвма досѣгаше стѣ
ны вторыѧ. ͗ крыла є͗ю бѧ́хꙋ по
сред хра́ма. ͗ съгба́ста сѧ кры
лѣ є͗го. ͗ простраста сѧ. ͗ ѡ͗бь
ꙗ͗та бѣста хероувма ꙁла́томъ.
͗ всѧ стѣны хра́ма ѡ͗коло. ͗мена
напса псменехъ хероувмамо (!).
͗ фнкы сътвор вꙿноу́ть ͗ внѣ
оу͗доу. ͗ по́мостъ храмоу ꙁла́то
мъ оу͗стро́. вꙿноу́трь ͗ ꙁвьноу.
͗ двѣр клѣ́тце сътвор дрѣво
мъ мно́гымъ. ͗ фїалы пѧ́теры.
͗ дво́ двер дрѣвомъ певгномъ
пргвоꙁд на нⷯ. ͗мене херꙋвмꙋ
фнкы поꙁлатою оу͗строю. ͗
снѧ́тъ ѧ ꙁла́томъ. ͗ бѣꙗ͗ше ꙁла́
томъ оу͗строє͗но. до хероувмоу
͗ до фнкъ. ͗ та́ко сътвор две́
р цр͠кв. ѡ͗кна же дрѣвомъ ͗ꙁбра́
ннымъ покро́вы же етверогꙋ
бныѧ. ͗ всѧ две́р дрѣвомъ пе́
вꙿгнымъ. ꙁасовты двер пръ
выѧ. ͗ ѿверꙁанє ⷯ къ собѣ. ͗
вторыѧ двѣр ꙁасо́вты. ѿверꙁа
ю͗ща сѧ къ собѣ, на нхꙿже бѣста
пргвоꙁджена хероувма ф
нка. ͗ оу͗строє͗н поꙁлатою. ͗
пр͗маны ꙁла́томъ. ͗мꙋще же
253a
всѧ́къ ѡ͗браꙁъ. ͗ ѡ͗снова дворець
вꙿноу́трьнї трем стѣнам. не
дѣланомъ дрѣ́вомъ. є͗дна стѣ
на бѣста ке́дра. а͗ въколо ѡ͗снова
дворець домоу гнⷭѧ. вꙿноутренѣ
камарѣ ꙗ͗же протвоу храмоу. ͗
посла ц͠рь соломонъ. ͗ прведе хра
ма ѿ тоура. с͠на жены вдовца. ͗
то́ бѣ ѿ колѣна нефталмлѧ. ͗
ѿц͠ь є͗го бѣ ту̏рѧннъ. коуꙁнець
мѣдны. ͗спо́лнь всѧ́коѧ х́тро
ст. ͗ раꙁꙋмвъ на всѧ́ко дѣ́ло
мѣдѧноє. ͗ прведоша къ ц͠рю со
ломоноу. ͗ сътвор всѧ́ко дѣ́ло мѣ
дѧноє. ͗ сълѧ два̀ стлъпа кома
рѣ цр͠квьнѣ•͠і• лакотъ въ выс
ноу. ͗ главоу ͗ма етырь лакотъ
͗ та́коже бѣ́ста ѡ͗ба стлъпа.
͗ двѣ̀ главѣ сътвор ͗же въꙁлож
на верхъ стлъповъ слто мѣдїю
•е͠• лакотъ въ высноу. на въꙁло
женїє є͗днаго. ͗ на въꙁложенїє
дрꙋгомоу. сътвор двѣ̀ мре́ж
͗маже ѡ͗б стлъпа. ͗ двѣма
мрежема главѣ ͗ма. ͗ дѣ́ло кра́
сно ͗ двѣ̀ поⷣпорѣ мѣ́дѧне. ѡ͗б́
те мрѣжною тва́рю. на дѣло
кра́сно. такожⷣе же сътвор главⷺ
стлъпома. а͗кы̀ цвѣтьц оу͗стро̀.
͗ постав стлъпа поⷣ кꙩмарою͗ це
рꙿковꙿною͗ ͗ постав стлъпъ єднъ,
͗ наре́е ͗мѧ є͗моу́. ꙗкомꙋ ͗же є͗сть
поⷣпора. ͗ постав стꙿлъпъ вꙿторы̀
͗ нарее є͗моу ваа̀лаа͗ꙁъ. ͗же єⷭ твѣ
рꙿдость. ͗ главѣ стлъпома сътво́
р ѡбраꙁъ цвѣте́ць. ꙗ͗коⷤ поⷣ кома́
рою͗. ͗ етырь лакотъ бѣ̀ мѣра ме
жю стꙿлъпома. ͗ свы̀ше стѣны̀ бѣ̀
поⷣложено ꙋ͗строє̀нїє добро́ ͗ ѡбраꙁъ
бѣ двѐ стѣ на главѣ вꙿтораго̀ стꙿлъпа
253b
͗ сътвор мо́ре лїано десѧт лако
тъ ѿ кра́а ͗ до краа. пѧт же ла
котъ въ дебелноу. ͗ поⷣпоры є͗мꙋ
бѧ́хоу ͗ спѧ́д въко́ло ͗ два̀ на десѧ
те волы ͗ спод въколо поⷣ мо́ремъ
тр́є ꙁрѧ̏ще на сѣверъ. ͗ трє ꙁрѧ̀
ще на оу͗гъ. тр́є же на ꙁапаⷣ. трїє
же на въстокъ. ͗ всѣмъ бѣꙗ͗хоу
ꙁад ͗ къ собѣ. ͗ мо́ре бѧ́шѐ връхоу
ⷯ. оу͗стє є͗го бѧ́ше а͗кы стьклѧ
нца. ͗ проꙁебенє а͗кы цвѣтоу
вꙿ не́мъ. ͗ тлъстота є͗го вел́ка.
͗ сътвор десѧть меборнофъ мѣ
дѧнъ. лакотъ пѧ́т въ выснꙋ.
мехо́тно є͗д́нъ. ͗ етырь лакотъ
шрна є͗го. ͗ сѐ дѣло мехо́тно оу͗стро
є͗но бѧ́ше до́брѣ ͗ снѧ́тъ бѧ́ше по
сред ꙁѣло. ͗ бѧ́хоу по сред снѧтїⷯ
льво́вѣ воло́ве. ͗ хероувмъ. ͗
та́ко бѧ́хꙋ снѧтѧ съдержащаа
свы́ше. ͗ подо лꙿвы ͗ поⷣ волъм гла́
с на дѣло съхоженє. етыр же
бѧ́хꙋ кроуꙁ. на котором же ме
хоноте ͗ съдержанѧ ͗мъ мѣдѧ́
на. ͗ на етыр ѧ́ст подо́бно
͗ подолоу та́кожⷣе сътвор. ͗ наⷣ
коупелю а͗кы роукы пртвор
на колесѣхъ мехотона. ͗ высна
дрꙋгаа є͗дного ла́кте. ͗ ѡ͗бра
ꙁъ кроуга ꙗ͗ко ѡ͗браꙁъ колесе. рꙋ
цѣ ͗хъ ͗ плеща ⷯ. ͗ ве́сь ѡ͗браꙁъ
͗хъ лїанъ етыр подобѧ на еты
р оу͗глы мехонота. є͗д́нъ же
ѿ мехонотъ. ѿ нꙁꙋ ͗ до горы. ͗
мехонотоу. да полоу же є͗го ло́кте
въ велство (!) кроугло же волоко на
верхꙋ мехонотоу. наѧтц ͗ тве́
рдост єѧ ͗ ꙁакрѣп є͗ѧ. ͗ ѿве
рꙁашат (!)сѧ ѿ наѧтка тве́рдыⷯ
є͗ѧ. ͗ ꙁаклѣп є͗ѧ бы́ша херꙋвм,
253c
͗ лво́ве ͗ фнц стоꙗ͗ще. ͗мы
ко́жⷣо ѡ͗блє своє вꙿноу́трь во
коло
Потомъ сътвор десѧть мехонѡⷮ
по ноу є͗д́номоу. ͗ по мрѣ всѐ.
͗ сътвор десѧть лїанъ со́пль мѣ
дѧнъ •м͠• мѣръ ͗моуще кы́жⷣо
со́пль ͗ бѣ слты. ͗ со́пль є͗д́нъ на
мехоно́тѣ. по є͗дномоу на всѣхъ
мехонотѣхъ. ͗ постав десѧть
мехонотовъ. пѧ́ть по деснѣ
странѣ по рѧдоу въ храмѣ. ͗ пѧ́
ть по лѣво странѣ въ храмѣ. ͗
бѣ мо́ре въ дрꙋго странѣ хра́ма
ѡ͗ десноую съ востока. въ оу͗голъ
съ сѣвера. ͗ сътвор храмъ ко́
нбы. ͗ теплца тр ͗ фа͗лы. ͗
сконѧ храмъ творѧ всѧ дѣла
ꙗ͗же дѣлаше цр͠кв соломон въ хра
мѣ г͠н. стлъпа два̏ ͗ вра́та дво̏ѧ
горѣ на стлъпꙋ ѡ͗бою. ͗ мрѣженѣ
двѣ̏ на покровенє ѡ͗бѣма врато
ма. ͗ꙁваꙗ͗ныма соу́щма на стлъ
поу. ͗ ͗ець же бѧ́ше етыр ста
которѣ же мрѣж. понеже ѡ͗бра
ꙁ бѣꙗ͗хꙋ въ корѣ же мрѣж. пр
крыває͗мы͗ма каꙗ͗жⷣо раꙁꙿвраще
нныⷯ на ѡ͗бою ͗ꙁваꙗ͗ною. ͗ мехоно
тъ де́сѧть ͗ лїаныⷯ со́пль де́сѧть
на мѣхонотѣхъ. ͗ мо́ре є͗д́но
͗ воловъ десѧть ͗ спод подъ мо́
ремъ. ͗ конобь ͗ теплца тр̀.
͗ фꙗ͗мы (!) ͗ съсоуды всѧ ꙗ͗же съ
твор храмъ. ц͠рю соломоноу въ
храмѣ гнⷭ. ͗ стлъповъ •м͠•
͗ •͠• въ домоу ц͠рвѣ ͗ въ храмѣ
г͠н всѧ дѣла цр͠ва. ꙗ͗же сътво
р храмъ мѣдю. ͗ мно̀жествꙋ
мѣдѧномоу не бѣ сла. є͗юже
сътвор всѧ с̀ дѣла мно́гаа ꙁѣло.

253d
не бѣ бо̀ конца слꙋ мѣд є͗же пр
і͗ѡ͗рданѣ ж́вы сольѧ́ ц͠рь посред
ꙁемлѧ̀ тоѧ. межⷣꙋ сохотомъ. ͗
межⷣꙋ се́рою. ͗ ц͠рь соломонъ да́
сть всѧ съсоуды въ храмъ гнⷭь. ѡ͗
лтарьл (!) ꙁла́тъ. ͗ трапеꙁоу на неⷤ
хлѣб прно́снї ꙁлата. ͗ свѣщн
къ пѧ́ть ѡ͗ десноую страноу. ͗ пѧ́
ть ѡ͗ лѣвꙋю страноу прⷣѣ лцемъ
давра ꙁла́томъ поꙁлащенн. ͗
свѣтла ͗ свѣща ͗ оу͗сѧцала ꙁла́
та. ͗ прⷣѣдве́рє гво́ꙁдѧ. ͗ ф
лѧла ͗ солла. ͗ жрътвенї съ
соуд ꙁла́т съ покровы. ͗ дверца
дверї хра́моу вꙿноу́трьненоу ст͠аа
ст͠ымъ. ͗ две́р хра́моу цр͠квьно
моу ꙁла́ты
͗ сконѧ̀ все дѣло. є͗же сътвор со
ломонъ въ храмѣ г͠н. ͗ вꙿнесе соло
монъ ст͠аа ѿц͠а своє͗го дв͠да. ͗ всѧ
ꙗ͗же ѿ соломона сребро ͗ ꙁла́то.
͗ съсꙋды на съкровще да́сть въ
храмъ г͠нь
͗ до́мъ сво́ ѡ͗снова соломонъ. тре
м на десѧть лѣты. ͗ ѡ͗снова
домъ дрѣвомъ лванꙿскымъ. съ
ста лакотъ, въ длъжноу є͗го,
͗ •н͠• лакотъ въ шрноу є͗го. ͗
•л͠• лакотъ въ высноу є͗го. ͗ тр
стѣны стлъпа ке́дрены. подъ
бѧ кедрнова стлъпомъ. ͗ про
свѣт ѡ͗кны хра́мъ свы́ше стра
ны стлъповъ. ͗ сло стлъпо
въ •м͠• ͗ •е͠• пѧ́ть же на де
сѧтехъ по стѣнѣ. ͗ ерн тр́є.
͗ стлъп ꙁдан тр́є. ͗ всѧ ѡ͗кна
стлъп на етыр оу͗глы поерне
н. ѿ ѡ͗конъ до две́рї троѧ. ͗
намара ꙗ͗же на стлъпѣ. •н͠• ла
котъ въ длъжноу є͗го.  •л͠•

254a
въ шрноу є͗го. ͗ꙁмѣрена бѣ кома
ра̀ прⷣѣ лцемъ є͗го. ͗ стлъп тлъ
ст поⷣдръжаще комарꙋ. ͗ кома
ра поⷣ неюже стоꙗ͗ше пртⷭлъ є͗го. на
немже сꙋдѧше тоу̀. ͗ то слыша
ше сѧ комара сꙋдщнаа. ͗ до̀мъ
є͗го в не́мже жвѧше тꙋ. дворе
ць ͗ꙁбꙿра́нъ по дѣлоу є͗моу своє͗мꙋ.
͗ дворець дще́р фараѡ͗н. ͗же
бѧ́ше ꙁа соломономъ, пр комарѣ
то́. с̀ всѧ бѧ́хꙋ ка́менє͗мъ мно́
гоцѣннымъ оу͗крашена. по оу͗ста
вомъ вноу́трьоу͗доу, ѿ ѡ͗снованѧ
до покрова. ͗ вꙿнеоу͗дꙋ въ дворѣ вел
цемъ. ѡ͗снованїє ка́менїє. драгы
мъ вел́кымъ ка́менїємъ. ͗же на
десѧте лако́тъ. ͗ съ верхоу тⷭнаго
ка́менѧ. по слоу неглаженаго
͗ ке́дрно дрѣво ѡ͗кръстъ дрѣва вел́
каго. тр̀ стѣны негла́женны. ͗
є͗днъ ꙁдѣлано ке́дромъ. ͗ съверш
соломонъ ве́сь до́мъ сво́
͗ быⷭ є͗гда съверш соломонъ ꙁжⷣа хра́
мъ г͠нь. ͗ до́мъ сво̀ по дво̀ю дѐсѧ
те лѣтоу. тогда събра соломонъ. ͗
всѧ ста́рца і͗¬͠лвы въ сѡ͗нъ. да въ
ꙁдⷡгноуть квотъ ꙁавѣта гнⷭѧ
ѿ гра́да двⷣа, то̀ є͗сть сѡ͗нъ въ мцⷭь
фаннъ. ͗ вꙿꙁѧша є͗рѣ квотъ. ͗
сѣнь ꙁавѣтноую. ͗ всѧ съсоуды ст͠ыѧ
͗же бѣ́ша въ сѣн свѣдѣнѧ. ͗ ц͠рь
͗ ве́сь і͗͠ль ͗доу́ще прⷣѣ квотомъ
͗ жрѧ́хоу ѡ͗вны ͗ волы бес сла мно́
гы. ͗ вꙿнесо́ша є͗рѣ͗ квотъ въ мѣ
сто своє въ давръ. ͗ храмъ ͗де́же
ст͠аа ст͠ымъ. поⷣ крылома хероув
моу. ꙗ͗ко бо̀ бѣста расъкрылла хе
роувма кры́лѣ сво наⷣ мѣстомъ
кво́та. ͗ пргбаста хероувма,
крылома надъ квотомъ. ͗ наⷣ

254b
ст͠ым є͗го верхꙋ ͗ ѡ͗бꙿдержаста сщ͠ннаа
͗ прнѧста главѣ сщ͠енныма ѿ
ст͠ыхъ, прⷣѣ лцемъ давра, не ꙗ͗
влѧхоу сѧ. вънѣ не бѣ же нто́же
въ квотѣ. то́кмо двѣ̀ сꙿкржа
лѣ ка́меннѣ, скрыжалѣ же те бѣ́ста
ꙁавѣта. ͗же полож тоу мо͗сї въ
хорвѣ. ͗же по́лож г͠ь межⷣꙋ сн͠м
і͗¬͠лвы. є͗гда ͗ꙁо͗т ͗мъ ͗ꙁъ ꙁемлѧ̀
є͗г́петꙿскыѧ. ͗ быⷭ ꙗ͗ко ͗ꙁдоша
͗є͗рѣ́ ѿ ст͠лща. ͗ ѡ͗блакъ ѡ͗бїа
тъ хра́мъ. ͗ не можахоу і͗єрѣ ста́
т на слоу́жбѣ прⷣѣ лцемъ ѡ͗бла
ка. ꙗ͗ко ͗сплън сѧ сла́вы г͠нѧ храмъ.
͗ ѡ͗бра́щь ц͠рь лце своє блвⷭ всего і͗͠лѧ
͗ ве́сь съборъ і͗¬͠лвъ въстаꙗ͗ше
͗ ре́е блвⷭнъ г͠ь б͠гъ і͗л͠въ днⷭе. ͗же
г͠ла оу͗сты сво͗м ѡ͗ дв͠дѣ ѿц͠ мо
є͗мъ. ͗ всѧ є͗моу ͗сполн г͠лѧ ѿ д͠н
вꙿ нѧ́же ͗ꙁведоⷯ лю́д моѧ і͗¬͠лѧ ѿ є͗г́
пта. не ͗ꙁбꙿраⷯ въ мно́ѕѣ нє͗д́но
же ѿ хороугв въ і͗¬͠л, на съꙁданїє
хра́моу. на пребыванїє ͗мен мо
є͗моу. ͗ꙁбꙿра́нныⷯ въ і͗єрлⷭмѣ на пре
быванїє ͗мен моє͗моу тоу̀. ͗ ͗ꙁбꙿраⷯ
да бы́т є͗мꙋ властелноу надъ
людм мо͗м ͗ і͗¬͠лмъ. ͗ быⷭ на срⷣц
дв͠дꙋ ѿц͠ꙋ моє͗моу є͗же съꙁда́т хра́
мъ ͗мен г͠а б͠га і͗¬͠лва. ре́е г͠ь б͠гъ къ
дв͠дꙋ ѿц͠ꙋ моє͗моу. поне́же въꙁы
де на срⷣце твоє. ꙗ͗ко да съꙁжⷣеш
хра́мъ ͗мен моє͗мꙋ. до́брѣ сꙿтво̀
рлъ є͗с, ꙗ͗ко быⷭ т на срⷣц. но̀ к то
моу ты не съꙁжⷣеш хра́ма. но̀ с͠нъ
тво̀ ͗же ͗ꙁы́деть ͗ꙁъ реслъ тво
ⷯ. то̀ то́ съжⷣжⷣеть хра́мъ ͗ме
н моє͗моу. ͗ оу͗став г͠ь г͠лъ сво́
͗же г͠ла. ͗ въстав мѧ въ дв͠да мѣ
сто ѿц͠а моє͗го. ͗ сѣдоⷯ на прⷭтлѣ
двⷣѣ. ꙗ͗коже г͠ла г͠ь. ͗ съꙁдаⷯ хра́мъ

254c
͗мен г͠ꙋ б͠гꙋ і͗¬͠лвꙋ. ͗ поставхъ
на мѣ́сте тꙋ квотъ. вꙿ немꙿже єⷭ
ꙁавѣ́тъ г͠нь. ͗же полож г͠ь съ ѿц͠
на́шм. є͗гда то́ са́мъ ͗ꙁведе ѧ
ѿ ꙁемлѧ̀ є͗г́петꙿскы
͗ ста соломонъ прⷣѣ лцемъ ѡ͗лтарѧ
гнⷭѧ. прⷣѣ всѣмъ съборомъ і͗¬͠лвы
мъ. ͗ въꙁвⷣже роуцѣ сво на н͠бо.
͗ ре́е г͠ б͠е і͗¬͠лвъ. нѣсть б͠га раꙁвѣ
тебе на нб͠с ͗ на́ ꙁемл̀ н́ꙁоу съхра
н ꙁавѣтъ. ͗ млⷭть да́жⷣе (!) рабꙋ сво
є͗моу ходѧ́щемоу прⷣѣ тобою всѣ
мъ срⷣцемъ сво͗мъ. ꙗ͗коже хранѧ
ше  раба своє͗го дв͠да ѿц͠а моє͗го. ͗
г͠ла оу͗сты сво͗м. роукою своєю съ
верш до дн͠ешнѧго д͠не. ͗ нынѣ г͠
б͠е і͗¬͠лвъ. съхран раба своє͗го дв͠да
ѿц͠а моє͗го ꙗ͗коже ре́е є͗моу г͠лѧ. не
ѡ͗скꙋдѣє͗ть моу́жь ѿ лца моє͗го
сѣдѧ на пртⷭлѣ і͗¬͠л. то́кмо да съ
хранѧть ѧ́да твоѧ поут своѧ.
по нмꙿже ход́т прⷣѣ мною. ꙗ͗ко
же ты̀ ход прⷣѣ мною. ͗ ны́нѣ г͠
б͠е і͗¬͠лвъ да вѣренъ боудеть г͠лъ тво́
дв͠дꙋ ѿц͠ꙋ моє͗моу. ꙗ͗ко въ ͗ст
ннꙋ пребыває͗ть б͠гъ съ л͠кы на ꙁе
мл̀. а͗ще л н͠бо дрꙋгоє н͠бо небес
не доволѣє͗ть т. но̀ то́кмо хра́
мъ се́ ͗же съꙁда ͗мен твоє͗моу.
͗ да прꙁр̏ть на мл͠твꙋ г͠ь б͠гъ і͗¬͠лвъ.
Послоуша моленѧ ͗ мл͠твы. є͗юже
сѧ мо́лть ра́бъ тво́ прⷣѣ тобою
к тобѣ днⷭе. ͗ бы́т ꙭма тво
͗ма ѿвръстыма на храмъ се́ д͠нь
͗ но́щь. на мѣ́сте ѡ͗ не́мꙿже ре́е ꙗ͗ко
є͗сть ͗мѧ моє тоу̀ на послоушанїє
мл͠твы, є͗юже сѧ мо́лть ра́бъ
тво́ на мѣсте се́мъ д͠нь ͗ но́щь. ͗
оу͗слыш мл͠твоу раба своє͗го. ͗
людї своⷯ г͠лѧ. є͗гда мо́лѧт сѧ

254d
на мѣ́сте се́мъ. ͗ ты̀ оу͗слыш на
мѣсте ѡ͗бтелща своє͗го на нб͠с.
͗ сътворш ͗ помлоує͗ш. є͗л́коⷤ
а͗ще съгрѣш бл́жнкъ ͗скрьнемꙋ
с̀. ͗ а͗ще то̀ прїметь ѿ н́хъ въ ꙁе
мⷧѧ въꙁемлеть ѧ. ͗ прїдеть ͗скꙋ
пть прⷣѣ лцемъ ѡ͗лтарѧ твоє͗го,
въ хра́мѣ се́мъ. ͗ ты̀ оу͗слыш ѿ не
бес. ͗ сътворш сⷣꙋ людемъ тво
͗мъ і͗͠лю. оу͗ꙁакон беꙁаконныѧ
да́т поу́ть є͗го на старѣ͗шнꙿство .
͗же ѡ͗правдат првⷣнаго. да́т
є͗моу по правдѣ є͗го. є͗гда съгрѣш
т лю́демъ тво͗мъ і͗¬͠лю прⷣѣ вра
гы ⷯ. ꙗ͗ко съгрѣшьше т въꙁꙿвратѧ
т сѧ ͗сповѣдат сѧ ͗мен твоє͗
мꙋ. ͗ помолѧт сѧ ͗ въшлють м͠л
твꙋ въ храмѣ се́мъ. ͗ ты̀ оу͗слы́
ш съ нб͠съ. ͗ млⷭтвъ боу́деш ѡ͗
грѣсѣ людї своⷯ г͠лѧ. въꙁꙿврат
ш ѧ въ ꙁемлю̀ ю͗же да́сть ѿц͠емъ ⷯ
Вънегда̀ ꙁатѧгноут сѧ нб͠с, ꙗ͗ко
не бы́т дожⷣꙋ. ꙗ͗ко съгрѣшат
͗ помолѧт сѧ на мѣсте се́мъ. ͗ ͗спо
вѣдат сѧ ͗мен твоє͗моу. ͗ ѿ грѣ
хъ своⷯ въꙁꙿвратѧт сѧ. є͗гда смѣ
рш ѧ. ͗ оу͗слышш съ нб͠с. ͗ м͠ло
ствъ боу́деш ѡ͗ грѣсѣ людї своⷯ
і͗¬͠лѧ. ꙗ͗ко въꙁвѣстш ͗мъ пꙋ́ть
бл͠гъ ход́т по немоу. ͗ дас до́жⷣь
на́ ꙁемлю̀. ͗же да́сть лю́демъ сво
͗мъ въ достоꙗ͗нє. глаⷣ а͗ще боу́де
ть смръть а͗ще боу́деть. ꙗ͗ко є͗сть
въ ражⷣеженє. гоусенї хроустове.
а͗ще боу́деть скорбѧ́ть ѧ враꙁ ⷯ
͗ є͗днъ ѿ градъ ⷯ въ соупротвноє.
всѧ́ка болѣꙁнь ͗ всѧ́ка мл͠тва. всѧ́
ко прошенє. а͗ще боу́деть всѧ́ко
моу л͠кꙋ. є͗л́коже раꙁꙋмѣє͗ть
ко́жⷣо ѿ срⷣца своє͗го. ͗ въꙁдѣжеть
255a
роуцѣ сво въ храмѣ се́мъ. ͗ ты̏ оу͗
слышш ѿ нб͠с ѿ готоваго ж
лща т. ͗ млⷭтвъ боу́деш ͗ съ
творш. ͗ дас моу́жев по поу
темъ є͗го ꙗ͗коже бо̀ съвѣс срⷣце є͗го.
ꙗ͗коже ты съвѣс є͗днъ срⷣце всѣхъ
сн͠въ л͠ь. да н кол боꙗ͗щ сѧ тебе
всѧ д͠н. вꙿ нѧ́же т жвоуть на ꙁем
мл̀. ͗ ꙗ͗же да́сть ѿце͠мъ на́шмъ.
͗ тоу́жⷣмъ ͗же соу́ть ѿ людї сⷯ.
͗ прїдоуть ͗ поклонѧт сѧ на мѣ
сте се́мъ. ͗ ты̀ оу͗слышш съ нб͠с
ѿ готоваго жлща т. ͗ сътво
рш по всемꙋ є͗л́ко а͗ще прꙁоветь
тѧ тоу́жⷣї. ꙗ͗ко раꙁоумѣю͗ть вс̀
лю́дїє ꙁемнї ͗мѧ твоє. ͗ оу͗боꙗ͗
т сѧ тебе. ꙗ͗коже ͗ людє тво і͗͠ль
͗ раꙁоумѣють ꙗ͗ко ͗мѧ твоє наре
ет сѧ на храмѣ семъ ͗же съꙁдахъ
ꙗ͗ко ͗ꙁыдоуть лю́дїє тво на бра
нь на врагы своѧ. поутемъ ͗мꙿже
въꙁꙿврат ѧ. ͗ помолѧт сѧ ͗ме
немъ гнⷭмъ. поу́темъ гра́дны
мъ є͗же ͗ꙁбꙿра ты собѣ. ͗ хра́мꙋ
͗ ͗же съꙁдахъ а͗ꙁъ ͗мен твоє͗мꙋ
͗ оу͗слышш съ нб͠с мл͠твꙋ ͗хъ
͗ моленє ⷯ. ͗ сътворш ѡ͗пра
вданѧ ⷯ. ꙗ͗ко съгрѣшша т. ꙗ͗ко
бо̀ нѣсть л͠ка ͗же не съгрѣшть
͗ наведеш на́ нѧ ͗ предас ѧ прⷣѣ
врагы ⷯ. ͗ ѡ͗плѣнѧть ю плѣномъ
въ ꙁемлю̀ далекꙋ ͗л бл́ꙁъ. ͗ оу͗вра
тѧть срⷣца своѧ въ ꙁемлю̀ ͗де́же
род́ша сѧ тоу. ͗ въꙁꙿвратѧт сѧ
͗ помолѧт сѧ въ ꙁемл̀ пресѣленїа
ⷯ. гл͠юще съгрѣшхомъ ͗ беꙁако
нновахомъ. ͗ не ѡ͗правдхомъ.
͗ ѡ͗братѧт сѧ къ тобѣ всѣмъ
срⷣцемъ сво͗мъ. ͗ всею дш͠ею сво
є͗ю. ͗ въ ꙁемл̀ врагъ своⷯ. н ͗ꙁве

255b
деш ⷯ. ͗ помолѧт сѧ кꙿ тобѣ на
поутеⷯ ꙁемлѧ̀ своєѧ. ю͗же да́сть
ѿц͠емъ ⷯ. ͗ граⷣ ͗же ͗ꙁꙿбраⷯ. ͗ храмꙋ
ю͗же съꙁдаⷯ ͗мен твоє͗моу. ͗ оу͗слы
шш съ нб͠с ѿ готоваго жлща
с̀. ͗ млⷭтвъ боу́деш на неправды
ⷯ. ͗мже съгрѣшша т. ͗ всѣхъ
ѿметанї хъ. ͗мже ѿвергоша сѧ
тебе. ͗ дас ͗мъ въ щедроты прⷣѣ
всѣм плѣнꙿшм ѧ. ͗ оу͗щедрѧть
ꙗ͗ко лю́дїе сꙋ́ть. ͗ наслѣдє твоє
ꙗ͗же ͗ꙁведе ѿ ꙁемлѧ̀ є͗гпетꙿскыѧ.
ѿ срѣды пе́щ желеꙁныѧ. ͗ боу́дета
ꙭ тво ͗ оу͗ш тво ѿвръсте,
къ мл͠твѣ ра́бъ твоⷯ. ͗ къ моленїю
людї твоⷯ і͗л͠ѧ на послоушанє ⷯ.
ѡ͗ всⷯѣ ѡ͗ н́хꙿже мо́лѧть тѧ. ꙗ͗ко
ты̀ съхран ѧ собѣ. вꙿ наслѣдїє ѿ всⷯѣ
людї ꙁемныⷯ. ꙗ͗коже г͠ла роукою ра
ба своє͗го мо͗сеѧ. є͗гда ͗ꙁвѣст
ѿц͠а на́ша ѿ ꙁемлѧ̀ є͗г́петꙿскыѧ.
г͠ г͠ тогда г͠ла соломонъ ѡ͗ храмнѣ.
ꙗ͗ко съверш ю ꙁжⷣа собѣ. сл͠нце по
ꙁна г͠а на нб͠с. ͗ ре́е пребыват въ
тⷭотѣ. ͗ ре́е съѕжⷣ м хра́мъ
͗ хра́мъ прлѣпъ собѣ. ꙗ͗ко пребы
ват въ тоⷭтѣ тоу. ͗ не се́ л п́са
нꙿно въ кнгаⷯ с́хъ
͗ быⷭ ꙗ͗ко сконѧ соломонъ, молѧ́ сѧ
къ г͠ꙋ. ͗ всею мл͠твою ͗ моленїємъ
с́мъ. ͗ въста ѿ лца ѡ͗лтарѧ гнⷭѧ
͗ пакы поклѧкъ на колѣноу своєю.
͗ роуцѣ сво въꙁведъ на н͠бо. ͗ въста
въ блⷭв ве́сь събо́ръ і͗л͠въ. гла́со
мъ велїмъ г͠лѧ. блвⷭнъ г͠ь днⷭе ͗же
поко́ да́сть людемъ сво͗мъ і͗л͠ю.
ѡ͗ всѣхъ ͗же г͠ла. не ꙁабы словес
нє͗дного же въ словесеⷯ своⷯ бла
гыⷯ. ͗мже г͠ла в рꙋцѣ мо͗сеѡ͗вѣ
раба своє͗го. да боу́деть г͠ь б͠гъ н͠шь
255c
на́шь с на́м. ꙗ͗коже бѣ съ ѿц͠ на́
шм. да не ѡ͗ставть наⷭ. н да въ
ꙁꙿвратть наⷭ. є͗гда прклонмъ срⷣце
къ немоу. ꙗ͗ко ходт въ всѧ пꙋт
є͗го. ͗ повелѣнїє є͗го ꙗ͗коже ꙁаповѣ
да ѿц͠емъ на́шмъ. ͗ соу́ть слове
са с̀. ͗мже мо́лм сѧ прѣдъ гмⷭъ
бг͠омъ на́шмъ днⷭе. прблжаю͗
ще сѧ къ гоⷭу б͠гꙋ на́шемоу д͠нь ͗ но́
щь. твор́т ѡ͗правданѧ лю́де
мъ тво͗мъ. ͗ ѡ͗правданѧ і͗¬͠лѧ.
г͠лъ д͠не днешнѧго. ꙗ͗ко да раꙁоумѣ
ю͗ть вс̀ лю́дїе ꙁемлѧ̀. ꙗ͗ко г͠ь б͠гъ
то́ са́мъ б͠гъ. ͗ нѣсть ͗ного
͗ боу́доуть срцⷣа на́ша съверша къ г͠ꙋ
б͠гоу на́шемоу. ͗ въ прпⷣбнї да ход
те въ повелѣнїхъ є͗го. ͗ хран́те
ꙁаповѣд є͗го до д͠нешнѧго д͠не. ͗
а͗бє ц͠рь ͗ вс̀ сн͠ве і͗¬͠лв пожро́ша
жрътвꙋ прⷣѣ бг͠омъ. ͗ пожре ц͠рь
соломонъ жрътвоу м́рноую. ꙗ͗же
пожре г͠в, воловъ •к͠• тысꙋщь
т ͗ двѣ. ѡ͗вець •р͠• тысоущь.
͗ •к͠• тысꙋщь. ͗ ѡ͗бнов хра́мъ
гнⷭь. ц͠рь ͗ вс сн͠ве і͗¬͠л. Въ то͗ же
д͠нь ѡ͗с͠т ц͠рь полъ дво́рца. є͗же
прⷣѣ лцемъ храма гнⷭѧ. ꙗ͗ко тво
рт тоу всесъжⷣеженє. жръ
твы тоу́наа м́рныⷯ. ꙗ͗ко ѡ͗лта́
рь м́рныхъ ͗же прѣдъ гмⷭъ малъ
ꙗ͗ко не въꙁмощ прꙗ͗т всесъжⷣе
женныⷯ. н даровъ н жрътвы,
мрныⷯ
͗ сътвор соломонъ пра́ꙁнⷣкъ въ то́
д͠нь. ͗ ве́сь і͗¬͠ль с н́мъ съборъ ве́
лї. ѿ ͗схода ͗мафова до рѣкы
є͗г́пта прⷣѣ гмⷭъ б͠го на́шмъ.
оу͗ храма ͗же съꙁда ꙗ͗ды ͗ пѧ. ͗
веселѧ сѧ прⷣѣ гмⷭъ бг͠омъ се́дмь
д͠н. ͗ въ ѡ͗смы д͠нь распꙋст люⷣ ̋
255d
͗ блвⷭша ц͠рѧ. ͗ ͗де ко́жⷣо въ до́мъ
сво́ радꙋꙗ͗ сѧ. ͗ веселымъ срⷣцемъ
ѡ͗ бл͠гыхъ ꙗ͗же сътвор г͠ь дв͠дꙋ ра
боу своє͗моу, і͗¬͠лю людемъ є͗го. ͗ быⷭ
ꙗ͗ко сконѧ соломонъ ѕжⷣѧ храмъ
гнⷭь. ͗ до́мъ цр͠въ ͗ всѧ́коу ве́щь со
ломонъ сътвор є͗л́ко въсхотѣ.
ꙗ͗в́ сѧ г͠ь соломоноу вꙿторцею. ꙗ͗ко
же сѧ бѣ ꙗ͗влъ въ гаваѡ͗нѣ. ͗ ре́е
къ немоу г͠ь оу͗слы́шаⷯ глаⷭ мл͠твы тво
єѧ , ͗ моле́нѧ твоє͗го ͗мꙿже мо
л сѧ прⷣѣ мною. сътворхъ т
по всѣ мл͠твѣ твоє. ͗ ст͠хъ
хра́мъ с́ ͗же съꙁда. положт
͗мѧ мое тоу въ вѣкы. ͗ боу́дета
ꙭ мо тоу̀, ͗ срⷣце моє всѧ д͠н.
͗ ты̀ а͗ще хо́дш прⷣѣ мною. ꙗ͗ко
же ход дв͠дъ ѿц͠ь тво́ въ прпⷣбне
срⷣц ͗ въ простѣ. ͗ творѧа͗ше всѧ
ꙗ͗же ꙁаповѣдаⷯ є͗моу повелѣнѧ
моѧ. ͗ ꙁаповѣд моѧ съхранш.
͗ въꙁвⷣгноу пртⷭлъ црⷭтва твоє͗го.
въ і͗͠л въ вѣкы. ꙗ͗коже ͗ гл͠ахъ,
дв͠дꙋ ѿц͠ꙋ твоє͗моу г͠лѧ. не ѡ͗скꙋ
дѣє͗ть т моу́жь ͗ властелнъ
въ і͗¬͠л. а͗ще л въꙁꙿвращаю͗ще сѧ
въꙁꙿвратте сѧ вы̀. ͗ ѧ́да ва́ша
тоу ѿ мене. ͗ не съхранте ꙁавѣ
тъ моⷯ. ͗ повелѣнї моⷯ. ꙗ͗же да́
сть мо͗сї прⷣѣ всем ва́м. ͗т
͗ма͗те поработат бо̀гомъ ͗нѣ
мъ поклонте сѧ ͗мъ. ͗ꙁрнꙋ
і͗¬͠лѧ ͗ꙁъ ꙁемлѧ̀. ю͗же бѣ далъ ͗мъ
͗ хра́мъ с́ ͗же ѡ͗с͠тхъ ͗мен
моє͗моу. ͗ повергꙋ  прѣдъ лце
мъ мо͗мъ. ͗ боу́деть і͗¬͠ль въ ͗се
ꙁновенїе. ͗ въ г͠ланїе всѣмъ лю́де
мъ. ͗ до́мъ с́ высо́кы. ͗ всѧ́
къ ͗же прїдеть во́ нь ͗ оу͗жасне
т сѧ. ͗ въꙁмѧтет сѧ. ͗ рекꙋть

256a
то раⷣ ̋ сътвор г͠ь ꙁемл̀ се́ с́це.
храмоу семоу. ͗ рекꙋ поне́же ѡ͗ста
вша б͠га ⷯ. ͗же ͗ꙁведе ѿц͠а ⷯ ͗ꙁъ
є͗гпта ѿ домоу рабо́тнаго. ͗ пр
ꙗ͗ша бо́гы тꙋ́жⷣѧѧ. ͗ поклонша
сѧ ͗мъ. ͗ поработаша ͗мъ
Сего рад наведе на нѧ г͠ь ꙁло́боу с́ю.
тогда въꙁвеⷣ соломонъ д¬ꙿще́рь фара
ѡ͗ню, ͗ꙁъ града двⷣа въ домъ сво́.
͗же бѣ съꙁдалъ собѣ въ д͠ни своѧ
•к͠• лѣтъ вꙿ нѧ́же съꙁда соломонъ два̀
до́мы. хра́мъ г͠нь, до́мъ цр͠въ. х
ра́мꙿ же ц͠рь тꙋ́рескъ, помагаше со
ломоноу дрѣвы ке́дреным. ͗ дрѣ
вы певꙿгным. ꙁла́томъ ͗ всѣ́
мъ хотѣнїемъ є͗го. тогда да́сть
ц͠рь соломонъ храмоу, •к͠• гра́дъ
въ ꙁемл̀ галле͗стѣ. ͗шедъ х
рамъ ѿ тоу́ра ͗дѧ́ше въ галлею
в́дѣт хотѧ грады є͗же є͗моу
да́сть соломонъ, ͗ вдѣ ͗ не бы́ша
є͗моу годѣ. ͗ ре́е то̀ сꙋть град
с̀ ꙗ͗же є͗с м да́лъ бра́те. ͗ на
рее ѧ предѣлы до дн͠ешнѧго д͠не.
͗ несе храмъ соломонꙋ •р͠•  •к͠•
талантъ ꙁла́та. ͗ ѡ͗браꙁъ ꙗ͗ко
же бѣ сътворлъ. ͗ ц͠рь соломонъ
въ гасѡ͗нѣ гавръстемъ. сꙋщюю
поⷣ властю, є͗даладꙿскꙋю. пр
оу͗ст мо́рѧ послѣднѧ̀го въ ꙁе
мл̀ є͗демьстѣ. ͗ посла храмъ
неколко ѿ ѡ͗трокъ є͗го. моу́жь
кръмѧ. ͗т бо́рꙁо свѣдоуще
мо́ре. съ ѡ͗трокы соломон. ͗ пр
͗де вꙿ софрꙋ. ͗ вꙁѧтъ ѿтꙋд
ꙁла́та етыр ста. ͗ •к͠• тала
нтъ. ͗ прнесе ц͠рю соломонꙋ. ͗
цр͠ца савеска слыша ͗мѧ соломо
не ͗ ͗мѧ гн҇ⷭе. ͗ пр͗де ͗скоусть
є͗го всѧ́ко. ͗ прїде въ і͗єрл҇ⷭмъ, съ

256b
слою тѧ́жкою ꙁѣло. ͗ на вельбꙋ
дехъ прнесоша ѡ͗де́жⷣа. ͗ ꙁла́та
мно́го ꙁѣло. ͗ ка́мень драгы. ͗
вꙿн́де къ соломоноу. ͗ г͠ла є͗моу всѧ
є͗л́ка въ себе ͗мѣ на срⷣц. ͗ въꙁвѣ
ст є͗ соломонъ всѧ г͠лы єѧ. не бѣ
сло́ва нє͗дного є͗же гонеже (!) ѿ ц͠рѧ
є͗гоже не въꙁвѣст є. ͗ вдѣ цр͠цѧ
савеска. ве́сь смы́слъ соломонь. ͗
до́мъ ͗же съꙁда. ͗ ꙗ͗д соломонѧ
͗ оу͗строє͗нїе ѡ͗трокъ є͗го. ͗ прⷣѣ
стоꙗ͗нїе слꙋ́гъ є͗го. ͗ ѡ͗блаенє є҇ⷢ
ꙗ͗же прношааше въ храмъ гн҇ⷭь. ͗
в себѣ бы́вш. ͗ ре́е соломонꙋ. ͗
стнна словеса ͗же слы́шаⷯ въ ꙁемл̀
своє сꙋщ ѡ͗ словесеⷯ твоⷯ. ͗ ѡ͗ смы
слѣ твоє͗мъ. ͗ не ͗мѣꙗⷯ вѣры гл͠ющ
мъ м. до́нꙿдеже прїдоⷯ семъ. ͗ оу͗же
вжⷣꙋ ꙭма сво͗ма. ͗ се оу͗же нѣ 
по́лъ того є͗же м ͗сповѣдахъ. но̀
ты̀ вжⷣоу ͗ ͗на прложлъ є͗с бла
жа͗шаа. ͗ па́е всего слꙋха. є͗же
слышаⷯ въ ꙁемл̀ своє сꙋщ. блаже
ны жены твоѧ. ͗ блажен ѡ͗тро
ц тво ͗же т прⷣѣстоꙗ͗ть прⷣѣ
тобою пр́сно, слы́шаще ве́сь смы́
слъ тво̀. ͗ боу̀д г͠ь б͠гъ тво́ блг҇ⷭве
нъ. ͗же въсхотѣ да́т на прт҇ⷭлъ
і͗¬͠лвъ. ꙁа любовь гнⷭю ю͗же на і͗¬͠лѧ
постав въ вѣкы. ͗ постав тѧ
ц͠рѧ надꙿ нм. ͗ твор́т соу́дъ
въ пра́вдꙋ. ͗ в соудѣ є͗го ходт. ͗
да́сть ц͠рю соломонꙋ, •р͠• ͗ •к͠•
лакотъ ꙁлата. ͗ ѡ͗дежⷣѧ мно̀гы
ꙁѣло ͗ каменє драгоє. не бѣ ѡ͗бла
ено сѧ въ ѡ͗дежⷣ ты нколже ѿ
мно́жества ͗же да́сть цр͠цѧ саве
ска ц͠рю соломонꙋ. ͗ кръмнц х
рамл̀ прнесоша ꙁла́то ѿ софра
͗ прнесоша дрѣва мно́га ꙁѣло. ͗

256c
каменїє драгоє. ͗ сътвор ц͠рь дрѣ
вомъ недѣланнымъ. ͗ поⷣпоры до
моу гнⷭю ͗ домоу цр͠вꙋ. ͗ сопел ͗
гоусл поутныѧ. н҇ⷭѣ бо̀ такого
дрѣва недѣланна на́ ꙁемл̀ нкдѣ
же. н в́дѣно бы҇ⷭ нколже до дн͠е
шнѧго д͠не
Цр͠ь соломонъ да́сть цр͠ц савасте.
͗ всѧ̀ є͗л́коже въсхотѣ є͗гоже про
с оу͗ него ѿ всего є͗же дасть є роу
кама сво͗ма соломонъ. ͗ въꙁꙿвра
щьш сѧ ͗де въ домъ сво́. та̀ са
ма ͗ вс ѡ͗троц єѧ. ͗ бѣ сло ꙁла́
то прнесенаго соломоноу. свенѣ
є͗же бѣ̀ своє͗моу. но̀ прнесенаго
бѣ̀ ше́сть со́тъ ͗ •ѯ͠• ͗ • ѕ͠• талантъ
свенѣ носмаго. є͗же на рꙁаⷯ бѣꙗ͗
ше, є͗же ѿ всѣхъ ц͠рь странныхъ.
͗ ѿ воє͗водъ ꙁемныхъ. ͗ сътвор
соломонъ •т͠• (!) копї ͗ꙁбꙿранъ ꙁла́
тъ. •т͠• въ є͗диномъ мѣ́ръ ꙁлата.
͗ꙁборна. •т͠• ѡ͗рꙋжѧ. по тре
мꙿ же мѣрамъ. ꙁлата бѣꙗ͗ше на ко
є͗мꙿжⷣꙩ ѡ͗роужї. ͗ да́сть ѧ ц͠рь
въ храмъ ͗же бѣ съдѣлалъ ѿ дрѣ
ва лванꙿскаго
͗ сътвор ц͠рь прт҇ⷭлъ сло́новъ ве
лї. ͗ поꙁлат ꙁлатомъ ͗ꙁбѡ́
рномъ. ͗ •ѕ͠• степень прт҇ⷭлоу
͗ на пръвомъ степен ѡ͗браꙁъ бѣ
ꙗ͗ше те́леь. съ ꙁад є͗го роуцѣ сꙋ
дѣ ͗ соудѣ на прт҇ⷭлѣ ͗де́же сѣ́
ст. ͗ два̀ лва стоꙗ͗ща вꙿ роукꙋ
͗ •в͠і• лва стоꙗ͗ща бѣ́ста тꙋ
въ степень сю́доу ͗ сюдоу. ͗ не бѣ
та́ко н въ коє͗мъ цр҇ⷭтвѣ. ͗ вс̀
съсꙋд ͗же бѣꙗ͗ша пр ц͠р соло
мон, бѣша ꙁла́т. ͗ оу͗мыва
лнца ꙁла́та. ͗ вс съсоуд хра́
ма дрѣ́ва лванꙿского. ꙁлатѡ҇҇ⷨ
256d
сонꙿмано, не бѣ бо̀ сребра. ꙗ͗ко не
бѣꙗ͗ше томо въ д͠н соломонѧ.
бѣша же кръмѧ фарс͗скыѧ
ц͠рѧ соломона въ мор съ храмомъ
по́прща же •г͠• бѣꙗ͗ше, ѿнюдꙋ
же прхожⷣаше цр͠в ѿ фарса ꙁла́
то ͗ сребро ͗ ка́менїе дѣланно ͗ не
дѣланно. с̀ бѣ ве́щь дѣла є͗же въ
ꙁвⷣже ц͠рь соломонъ на ѡ͗снованїє
храмоу г͠ню. ͗ домоу цр͠воу ͗ стѣ
нѣ і͗єрл҇ⷭмьстѣ. ͗ кранюю ю͗же
ѡ͗град стѣною. гра́да двⷣа ͗ а͗сꙋ
ръ ͗ магдаю ͗ гаꙁероу ͗ февероу вы́
шнюю. нефермофъ ͗ всѧ грады
вꙿ н́хъже бѣ ѡ͗роу́жнц. ͗ всѧ
грады̀ вꙿ н́хꙿже бѣꙗ͗ше ко́ннц.
͗ ко́ꙁн соломонѧ. ͗мже сдаꙗ͗
ше въ і͗єрл҇ⷭмъ. ͗ въ все́ ꙁемл̀ ꙗ͗ко
не смоутт є͗моу всѣхъ людї.
ѿставшⷯ ͗же ѿ хатꙿте. ͗ ѿ
а͗море. ͗ ѿ фереꙁе. ͗ ѿ ханане
͗ ѿ є͗ѡ͗є. ͗ ѿ ͗є͗воусѣ. ͗ ѿ горсе.
͗же не ѿ сн͠въ і͗л͠въ. ͗же ѧ́да
своѧ ѡ͗ставшхъ с н́м на́ ꙁемл̀.
͗хъже не въꙁмогоша сн͠ве і͗¬͠лв.
͗ стоꙗ͗щ т ⷯ ͗ꙁведе ѧ соломо
нъ. ͗ посад ѧ на странѣ є͗д́но.
до дн͠ешнѧго д͠не ͗ ѿ сн͠въ і͗¬͠лвъ,
не да́сть на дѣло соломонъ. ꙗ͗ко
т моуж бѧ́хоу хра́бр. ͗ ѡ͗тро
ц є͗го ͗ воє͗воды є͗го. ͗ тр́є сн͠ве
є͗го. ͗ воє͗воды ͗ ѡ͗роу́жнкы є͗го
͗ сноуꙁнц є͗го. ͗ въꙁвел сѧ
соломонъ ц͠рь па́е всѣхъ ц͠рь ꙁемныⷯ.
͗ богатꙿствомъ ͗ смы́сломъ. ͗
вс̀ ц͠р ꙁемнї ͗скахоу в́дѣт
лце соломоне. ͗ слы́шат смы́
слъ є͗го. ͗же да́сть є͗моу въ срⷣц
є͗го. ͗ т́ прношахоу дары своѧ
ко́жⷣо ⷯ. ͗ съсꙋд ꙁла́т. ͗ р́ꙁы

257a
пелесы ͗ прѡ͗дѣнє конѧ ͗ мꙿщата
͗ бѧше соломона етыр ста тысꙋща
ста́дъ коневꙿскыⷯ. ͗ •в͠і• тысꙋщь
сноуꙁнц. ͗ постав ѧ въ градⷯѣ
съ ѡ͗роужє͗мъ. ͗ дроу͗ѕї бѣꙗ͗хꙋ оу͗
ц͠рѧ въ і͗ерл҇ⷭмѣ. ͗ бѣ властелнъ всѣ
мъ цр͠мъ, ѿ рѣкы ͗ до ꙁемлѧ ͗нопле
меннкъ. ͗ до предѣлъ є͗гпта. ͗
даꙗ͗ше ц͠рь ꙁла́то ͗ сребро, въ і͗єрл҇ⷭмѣ
ꙗ͗ко каменє. ͗ ке́дрїє даꙗ͗ше ꙗ͗ко
ерньє, є͗же на пол ѿ мно́жества
͗сходъ. бѣ ͗ снꙋꙁнц соломонь, ⷤ
͗ꙁъ є͗гпта. ͗ ѿ текꙋѧ. ꙗ͗же ͗мѣ
ꙗ͗ше ц͠рь. ͗ ꙁмахꙋть ѧ ѿ вфе ͗
ꙁмѣноу. ͗ въсхожⷣааше ͗сходъ ѿ є͗г
пта. ͗ ѡ͗роужнкъ ꙗ͗ко •р͠• въ сре
брѣ. ͗ ко́нь •н͠• въ сребрѣ. ͗ та́ко
все цр҇ⷭтво хтемꙿскоє. ͗ ц͠р соу
рїстї по морю ͗схожⷣаахꙋ. ͗ ц͠рь
соломонъ бѣ любѧше жены ꙁѣло.
͗ поꙗ͗тъ жены ю́жⷣѧѧ. ͗ дꙿще́рь
фараѡ͗ню. ͗ моа͗втеныню. ͗ ма
͗тенынѣ ͗ доумѣнынѣ. ͗ соу
рѧнынѧ. ͗ фехеѧнынѣ. ͗ намо
реѧнынѣ. ѿ ꙗ͗ꙁыка ю͗же покор г͠ь
сн͠омъ і͗¬͠лвымъ не вꙿходт вꙿ нѧ.
͗ т да не вꙿходѧтъ в ны. да не вра
тѧть срⷣц на́шⷯ. въ слѣдъ ͗долъ
своⷯ. ͗ тѣхъ прлож сѧ любт
͗ бы҇ⷭ є͗моу женъ. веденць •ꙁ͠• сотъ.
а͗ хотї •т͠• ͗ бы҇ⷭ въ врѣмѧ старо
ст соломонѧ. ͗ въвратша же
ны тоу́жⷣьѧ въ слⷣѣ бо́гъ дроугыхъ.
͗ не бѣ оу͗же срⷣце є͗го съ бг͠омъ є͗го.
ꙗ͗коже срⷣце дв͠да ѿц͠а є͗го. ͗ хожⷣа
ше соломонъ въ слѣдъ мръꙁкыⷯ. ͗
сꙿкве́рныⷯ вꙿкоушенї. ͗ въ слѣдъ
ц͠рѧ ͗хъ ле́стнаго. с͠на а͗монѧ.
͗ сътвор соломонъ лоу́кавноє
прⷣѣ гмⷭъ. ͗ не ход въ слѣдъ г͠а.

257b
ꙗ͗коже дв͠дъ ѿц͠ь є͗го. тогда съꙁда
соломонъ. высока въхо́дще ͗до́ла
моа͗влѧ. ͗ ц͠рѧ моа͗хова ле́стнаго.
͗ с͠на а͗монѧ. ͗ сꙿквернаа ͗ мръꙁꙿскаа
в́дѣнѧ. ͗ та́ко сътвор всѣмъ
женамъ сво͗мъ тоу́жⷣмъ. ͗ ко
лѧше ͗ жрѧ́ше ͗доломъ ⷯ. ͗ раꙁгнѣ
ва сѧ г͠ь соломона. ꙗ͗ко оу͗клон
срⷣце своє ѿ г͠а б͠га і͗¬͠лва. ꙗ͗вльшаго
сѧ два́жⷣы є͗моу. ͗ ꙁаповѣдавꙿш
є͗моу ѡ͗ словес се́мъ ѡ͗ всемъ се́мъ.
ꙗ͗ко не ход́т є͗моу въ слѣдъ бо́гъ
͗нѣхъ. ͗ сътворт ͗ съхрант
ꙗ͗же ꙁаповѣда є͗моу г͠ь б͠гъ. ͗ рее г͠ь
къ соломоноу. поне́же бы́ша с̀ с то
бою. ͗ не съхран ꙁаповѣдї моⷯ
͗мже ꙁаповѣдахъ т. ͗ раꙁвергоⷯ
раꙁвергоу цр҇ⷭтво твоє ͗ꙁъ роукоу
твоєю. ͗ да́мъ рабоу твоє͗моу. то́
кꙿмо въ д͠н твоѧ не сътворю с́хъ.
дв͠да ра́д ѿц͠а твоє͗го. ͗ ѿ роукъ
сн͠въ твоⷯ. ѿ͗моу є то́кмо всего
цр҇ⷭтва ͗ не прїмоу хорꙋгве. ю͗же
да́мъ сн͠в, т дв͠да ра́д раба мо
є͗го. і͗єрл҇ⷭма ра́д гра́да. ͗же ͗ꙁъ
браⷯ. ͗ въꙁвⷣже г͠ь стоужаю͗щаа
на соломона. а͗дера своє͗го є͗моу до́
ма жвца. ͗ въꙁвⷣже г͠ь на соло
мона стоужаю͗щаго. ꙁаꙁрона,
с͠на є͗л́жⷣа. ѿ варамѣѳы а͗дадерь
скыѧ. ͗ ц͠рѧ со́вьскана г͠а є͗моу. ͗
събраша сѧ къ немоу моу́ж. ͗ бѣ
воє͗вода плъкꙋ. ͗ прꙗ͗тъ дома
скъ. ͗ бѣ̀ стоужаа і͗͠лю, ͗ въ всѧ
д͠н соломонѧ. ͗ а͗доръ ͗доумѣ
ꙗ͗ннъ ѿ сѣмен цр͠ьска въ ͗доу
мѣ. ͗ бы҇ⷭ є͗гда ͗стощ дв͠дъ є͗де
ма. є͗гда ͗де ͗ѡ͗авъ воє͗вода во́.
погребат телесъ. ͗сѣь всѧ́къ
моу́жескъ по́лъ въ ͗доумѣ. ꙗ͗ко

257c
•ѕ͠• мц҇ⷭь сѣде тоу ͗ѡ͗авъ. ͗ ве́сь і͗¬͠ль
въ ͗доумѣ. до́нꙿдеже ͗ꙁведе всѧ́
къ моу́жескъ по́лъ ѿ ͗доумѣ. ͗ бѣ
жа а͗дерь са́мъ. ͗ вс моу́ж ͗доу
мѣ͗стї съ ѡ͗трокы ѿц͠а своє͗го
с н́мъ. ͗ вꙿн́де въ є͗гпетъ. ͗ аде
рь ͗ ѡт͗рощь бѣ ма́лъ. ͗ въста
ша моу́ж гра́да мадїамꙿска. ͗
прїдоша въ фарамъ, ͗ поꙗ͗ша
моужа съ собою. ͗ ͗доша къ фаѡ͗
ноу ц͠рю є͗гпетꙿскомоу. ͗ вꙿн́де
а͗дерь къ ѿц͠ꙋ фараѡ͗новоу. ͗ да́
сть є͗моу ророкъ (!) ꙗ͗д ͗ ѡ͗брѣте
а͗дерь ра́дость прⷣѣ ꙭ͗ма фара
ѡ͗нѣма ꙁѣло. ͗ да́сть женоу є͗мꙋ
сестроу жены своєѧ. ͗ сестроу
фекемны старѣ͗шюю. ͗ род
є͗моу сестра фекм͗нина, а͗де
роу ганвафа с͠на своє͗го. ͗ въско
рм фекемна посрѣд сн͠въ фа
раѡ͗нь. бѣ ганвафа, с͠на своє͗го.
͗ въскорм фекемна. посред с͠но
въ фараѡ͗нь. ͗ а͗дерь слы́шавъ въ
є͗гпте ꙗ͗ко оу͗мретъ дв͠дъ. ͗ по
ложенъ бы҇ⷭ съ ѿц͠ сво͗м. бы҇ⷭ же
ꙗ͗ко оу͗мретъ ͗ѡ͗въ воє͗водамъ
старѣ͗шна. ͗ рее а͗деръ къ фа
раѡ͗ноу. поуст мѧ да сѧ въꙁꙿвра
щю въ ꙁемлю̀ свою. ͗ ре́е фараѡ͗нъ
къ ѡ͗деров. то т не достато
но оу͗ мене. ͗ сѐ ты прос́ш сѧ
въ ꙁемлю̀ свою ͗т. ͗ ре́е є͗моу
а͗деръ ꙗ͗ко ѿпоущаа ѿпоустш
мѧ. ͗ въꙁꙿврат сѧ а͗деръ въ ꙁе
млю свою с̀ съ ꙁлобою. ꙗ͗же сътво
р а͗деръ. ͗ ѡ͗тѧж сѧ на і͗¬͠лѧ. ͗
цр҇ⷭтвова въ ꙁемл̀ є͗де́мьстѣ.
͗ ͗ровамъ с͠нъ наващь, с͠на є͗фра
тс же ѿ рсьсы. но̀ жены вꙿдов
ца рабы соломонь. ͗ сѐ є͗гоже бѣ̀

257d
ве́щь. є͗юже въꙁвⷣже роукоу на
ц͠рѧ соломона. ͗ ц͠рь соломонъ съꙁда
лъ а͗кроу, ͗ ꙁатвердлъ плото
мъ. ͗ гра́дъ дв͠да ѿц͠а своє͗го. ͗ л͠къ
бѣ ꙗ͗ровамъ крѣпокъ с́лою. ͗ в
дѣвъ соломонъ ѡ͗трока, ꙗ͗ко моуⷤ
на дѣло є͗сть. ͗ постав надъ всѣ
м потребам. домоу ͗ѡ͗сфове
͗ бы҇ⷭ въ времена та ͗є͗ровамъ ͗ꙁы́
де ͗ꙁъ і͗єрл҇ⷭⷭма. ͗ ѡ͗брѣте нахє͗ х
лотꙿскы прркъ на поут. ͗ съвра
т  съ поут. ͗ бѣ ꙗ͗хоу ѡ͗блае
нна въ р́ꙁоу но́вꙋ. ͗ бѣ́ста є͗д́
на на пол. ͗ сѧ́гъ а͗хѧ ꙁа рꙁоу свою
но̀вꙋ ю͗же бѣ на немъ. ͗ꙁѧтъ •в͠і•
жребѧ ͗ поверже ѧ. ͗ ре́е є͗рова
моу. прїм собѣ, •і͠• жребѧ,
ꙗ͗коже та́ко гл͠еть г͠ь б͠гъ і͗¬͠лвъ.
͗ сѐ а͗ꙁъ ѿ͗моу црⷭтво ͗ꙁ роукоу соло
моню. ͗ да́мꙿ т •і͠• хорꙋговь. ͗
двѣ хороугв. ͗ ѡ͗ставлю дв͠да ра́
д раба моє͗го. і͗єрл҇ⷭма ра́д гра́да
͗же ͗ꙁбꙿрахъ собѣ въ всемъ колѣ
нѣ і͗¬͠лве. ꙁанеже ѡ͗став мѧ. ͗
твор єстаромерьскоє в́дѣнїє
͗ хамоса ͗ коумро (!) моа͗влѧ. ͗ ц͠рѧ
на посрамленїе сн͠омъ а͗мꙿмо́немъ.
͗ не ход по поут моє͗мъ. ͗ не съ
твор оу͗го́дныⷯ прⷣѣ мною. ꙗ͗коже
дв͠дъ ѿц͠ь є͗го ͗ не ѿ͗моу црт҇ⷭва
є͗го ѿ всего ѿ роукоу є͗го. понеже
повѣдаа ꙁаповѣдь є͗моу въ всѧ д͠н
жвота є͗го. ͗ дв͠да ра́д раба
моє͗го, є͗го́же ͗ꙁбꙿрахъ. ͗ ѿ͗мꙋ
цр҇ⷭтво ѿ роукъ с͠на є͗го. ͗ да́мꙿ т
•і͠• хороугв. сн͠ове же є͗го да́мъ двѣ̏
хороугв. ꙗ͗коже є͗смь ꙁавѣщалъ
рабоу моє͗моу дв͠дꙋ въ всѧ д͠н прⷣѣ
мною въ і͗єрл҇ⷭмѣ градѣ. ͗же ͗ꙁъ
браⷯ собѣ на положенє ͗мен моє͗мꙋ

258a
тоу̀. ͗ тѧ̀ прїмоу ͗ цр҇ⷭтвоує͗ш
ѿ н́хъже жадає͗ть д͠ша т. ͗ тꙋ
боу́деш ц͠рь наⷣ і͗¬͠лмъ. ͗ боу́деть
а͗ще съхранш всѧ є͗л́ко ꙁаповѣ
дахъ т. ͗ да хо́дш поутемъ
мо͗мъ. ͗ сътвор оу͗го́днаа прⷣѣ
мною. ͗ съхранш ꙁаповѣд моѧ
͗ повелѣнѧ моѧ. ꙗ͗ко сътвор ра́
бъ мо́ дв͠дъ. ͗ боу́доу с тобою. ͗
съѕжⷣю т до́мъ вѣренъ. ꙗ͗коже
съꙁдахꙿ т дв͠дꙋ. ͗ ͗скааше соло
монъ оу͗бт ͗є͗ровама. ͗ въста
͗ бѣжа въ є͗гпетъ ͗ къ соуса
кмоу ц͠рю є͗гпетꙿскомоу. ͗ бѣ
въ є͗гпте до́нꙿдеже оу͗мре соломо
нъ. ͗ про́аа словесъ соломонь. ͗
всѧ є͗л́ко сътвор, ͗ ве́сь смы́
слъ є͗го. не се л псана бы́ша въ
кꙿн́гаⷯ, гл͠ы соломон. ͗ д͠нї бѣ̀
вꙿ нѧ́же цр҇ⷭтвова соломонъ въ є͗рꙋ
салмѣ наⷣ і͗¬͠лмъ •м͠• лѣтъ. ͗
оу͗мре соломонъ. ͗ положенъ бы҇ⷭ
съ ѿц͠ є͗го. ͗ погребоша ͗ въ градѣ
дв͠да ѿц͠а є͗го

по соломонѣ• црт҇ⷭвова• ровамъ
с͠нъ соломонь• наⷣ їоудою• ͗ веньаⷨноⷨ•
Сло́во .о͠. є.
͗ цр҇ⷭтвова равомъ с͠нъ є͗го вꙿ него мѣ
сто. ͗ ͗дѧше ц͠рь ровамъ въ ск
моу. ꙗ͗ко въ скмѣ нанаша

258b
ве́сь і͗¬͠ль цр҇ⷭтвовати. ͗ бы҇ⷭ є͗гда
оу͗слыша є͗ровамъ с͠нъ навашь. ц͠рь
саморе͗скы. ͗ томоу соу́щю є͗ще
въ є͗гпте. ͗ оу͗пра́вль сѧ прїде въ
градъ сво́ въ ꙁемлю̀ срартꙿскꙋю.
въ предѣлы є͗фре́млѧ
͗ гл͠аша лю́дє къ ц͠рю є͗ровамоу г͠лю
ще. ѿц͠ь тво́ ѡ͗тѧг є͗ремъ на́
шь. поне ты ѡ͗блег нынѣ є͗ремъ
на́шь ѿц͠а твоє͗го ꙁлы́. ͗ ѿ рабо
ты є͗го тѧ́жкыѧ. ͗же въꙁлож
на ны ͗ поработаємꙿ т. ͗ ре́е кꙿ н́
мъ ͗дѣте ͗ пребоу́дете до тре
дн͠овъ. ͗ пакы въꙁꙿвратте сѧ къ
мнѣ, ͗ ͗доша. ͗ ꙁаповѣда ц͠рь рова
мъ ста́рцемъ. ͗же пре́жⷣе прѣдъ
стоꙗ͗ша прⷣѣ цр͠мъ соломономъ ѿц͠е
мъ є͗го. ͗ є͗ще ж́воу є͗моу соу́щю.
͗ г͠ла, ка́ко вы мы́слте. да ѿвѣ
щаю лю́демъ с́мъ. ͗ сло́вомъ рѣ́
ша кꙿ немоу гл͠юще. а͗ще ͗ въ дн͠ешнї
д͠нь є͗с лю́демъ с́мъ. ͗ поработа
є͗ш ͗мъ. ͗ гл͠аша кꙿ н́мъ словеса
бла́га. ͗ боу́доуть т ра́б въ всѧ
д͠н. ͗ небреже свѣта ц͠рь ͗же
съвѣщаша с н́мъ. ͗ съвѣща съ
ѡ͗трокы ͗же бѣша въско́ръмлен
с н́мъ. ͗ прⷣѣстоꙗ͗щ прⷣѣ ꙭ
ма є͗го. ͗ ре́е кꙿ н́мъ то̀ вы̀ съвѣ
щає͗те. ͗ то̀ ѿвѣщаю лю́демъ
с́мъ. ͗же рѣша лю́дє къ мнѣ г͠лю
щ. ͗ ѡ͗блеге нынѧ ꙗ͗ремъ. ͗же
въꙁлож ѿц͠ь тво́ на ны. ͗ гл͠аша
къ немоу ѡ́троц, ͗же бѧ́хоу въ
скръмлен с н́мъ. ͗же бѧхꙋ сто
ꙗ͗ще прⷣѣ лцемъ є͗го гл͠юще. ͗ с́це
да гл͠еш лю́демъ с́мъ. ͗же рѣ
ша къ тобѣ гл͠юще, ꙗ͗ко ѿц͠ь тво́
ѡ͗тѧг ꙗ͗ремъ на́шь. ͗ ты̀ не снѣ
ѡ͗блег ѿ на҇ⷭ. с̀ да ре́еш кꙿ н́мъ

258c
ꙗ͗ко оу͗ность моѧ добле́ш є͗сть,
ре́слъ ѿц͠а мо͗єго. поне́же є͗сть ѿц͠ь
мо́ наложлъ на́ вы ꙗ͗ремъ тѧ́же
къ. ͗ а͗ꙁъ прложю къ ꙗ͗ремоу ва́
шемоу. ѿц͠ь мо́ покаꙁа вы̏ бо̀ є͗смь
͗ а͗ꙁъ бо̀ покажю расотоюѧ 
͗ прїде ве́сь і͗¬͠ль къ ц͠рю равамоу въ
д͠нь третї. ͗ ѿвѣщавъ ц͠рь къ
лю́демъ тѧ̀жцѣ. ͗ въꙁненавдѣ
ц͠рь съвѣтъ стареь. ͗мже съ
вѣщаша с н́мъ. ͗ г͠ла кꙿ н́мъ ѡ͗
трокъ по совѣтоу г͠лѧ. ѿц͠ь мо́ ѡ͗
тѧг ꙗ͗ре́мъ вашь. ͗ а͗ꙁъ прло
жю є͗ремѣ ва́шемъ. ѿц͠ь мо́ по
каꙁа вы ра́нам. ͗ а͗ꙁъ кажю вы
растоенїемъ. ͗ не послоуша ц͠рь
людї ꙗ͗ко бѣ раꙁꙿвращенє ѡ͗ гд҇ⷭ.
͗же оу͗став т г͠лъ сво́. ꙗ͗коже
г͠ла роу́кою а͗хꙗ͗ слонтьскаго. ѡ͗
͗є͗ровамѣ с͠на наваща. ве́сьде се́
і͗¬͠лвь. ͗ вдѣ ве́сь і͗¬͠ль. ꙗ͗ко не послꙋ
шаше ц͠рї ⷯ. ͗ ѿвѣщаша лю́дє
ц͠рю гл͠юще. то̀ сѐ нынѣ раꙁдѣл
дв͠дъ. н҇ⷭѣ ѧ́ст на́мъ въ сн͠охъ
ѡ͗сѣє͗выⷯ. раꙁыдѣте сѧ і͗¬͠льт
въ кровы своѧ. і͗¬͠ль нынѣ да оу͗па
сеть до́мъ тво́ дв͠де. ͗до́ша і͗¬͠ль
т въ кровы своѧ. ͗ посла ц͠рь ѡ͗
донрама. ͗же наⷣ страною тою
бѣ̀. ͗ поб ка́менїемъ ве́сь і͗¬͠ль оу͗
мретъ. ͗ ц͠рь ровамъ бѣжа ͗ вн́
де въ і͗ерл҇ⷭмъ. ͗ кꙿ томоу не прстꙋ
пша і͗¬͠льт къ домоу двⷣоу до д͠не
шнѧго д͠не
͗ бы҇ⷭ ꙗ͗ко слыша ве́сь і͗¬͠ль. ꙗ͗ко въ
ꙁꙿврат сѧ є͗ровамъ, с͠нъ наващь
ц͠рь самаре͗скъ. є͗г́пта. ͗ пꙋщь
ша прꙁваша на съборъ. ͗ поста
вша ц͠рѧ наⷣ і͗¬͠лмъ. ͗ не бы́ша по
домоу двⷣꙋ. но́ то́кмо ͗же бѧ́хꙋ

258d
съ хороуговю. ͗оу͗дн ͗ венїам
н. то́кꙿмо є͗ровамъ вꙿн́де въ і͗єрꙋ
салмъ. ͗ събра съборъ ͗оу͗днъ
͗ хорꙋгв венїамнѧ •р͠• ͗ •к͠• ты́
соущь ю͗ношь ͗мѣю͗ще бра́нь. на
брань въ домъ і͗¬͠лвъ. ͗ въꙁꙿврат
т цр҇ⷭтво ровама, с͠на соломонѧ.
͗ бы҇ⷭ сло́во гнⷭе семеꙗ͗ноу л͠коу б͠жїю
г͠лѧ. рѣ́хъ равамоу сн͠оу соломоню
ц͠рю ͗оу͗дноу. ͗ къ всѣмъ люде
мъ ͗оу͗дномъ, ͗ къ про́мъ лю́
демъ г͠лѧ. та́ко гл͠еть г͠ь въꙁы
дѣте ͗ не побѣдте сѧ. съ братє͗ю
ва́шею. ͗ съ сн͠м і͗¬͠лвы. но̀ въꙁꙿвра
тте сѧ въ до́мъ сво́ ко́жⷣо ꙗ͗ко
ѿ мене бы҇ⷭ г͠лъ се́. ͗ послоушаша лю́
дє словес гн҇ⷭѧ ͗ оу͗ставша сѧ
а͗ не ͗доша по гл͠оу гнⷭю. ͗ ц͠рь соломо
нъ оу͗мрълъ бѧ́ше. ͗ положенъ бы҇ⷭ
съ ѿц͠ сво͗м въ градѣ црвⷣѣ. ͗
цр҇ⷭтвова ворамъ (!) с͠нъ є͗го вꙿ него мѣ
сто сы́ •ѕ͠і• лѣтъ. ͗ є͗гда ц͠рь бы҇ⷭ
•ꙁ͠і• лѣтъ цр҇ⷭтвова въ і͗єрл҇ⷭмѣ. ͗
мѧ бѣ̀ мт͠р є͗го наа͗на, дꙿщ а͗но
на. ͗ сътвор лоукавноє прѣдъ
гмⷭъ. ͗ не наѧ ходт по поуте
мъ дв͠да ѿц͠а є͗го

по тоⷨ црт҇ⷭвова• въ самарї• є͗ро
вамъ• с͠нъ наващь• рабъ соломонь•

259a
͗ бѣ л͠къ ѿ прѣдѣлъ є͗фре́мль. ра́бъ
соломонь. ͗мѧ є͗моу є͗ровамъ. ͗мѧ
мт͠р є͗го сарра. жена же бѣ блоу́
днца. ͗ дасть  соломонъ кн͠ѕѧ
͗скоуталомъ. наⷣ всѣмъ мꙋже
ствомъ домоу ͗ѡ͗сфова. ͗ съꙁⷣа
соломонъ срароу въ предѣлеⷯ є͗фре
млхъ. ͗ бѣ є͗моу ѡ͗роу́жнкъ, ͗
ко́ннкъ •т͠• ты́ же ꙁда акроу́гъ.
моу́ж домоу є͗фремлѧ. се́ же оу͗тве
рд граⷣ є͗фре́мль. ͗ бѣ оу͗готовленъ
на цр҇ⷭтво. ͗ ͗скааше соломонъ оу͗
б́т . ͗ оу͗боꙗ͗в сѧ ͗ бѣжа къ соус
кмоу ц͠рю є͗г́петꙿскомоу. ͗ бѣ
с н́мъ до́нꙿдеже оу͗мре соломонъ. ͗
слыша є͗ровамъ въ є͗гпте ꙗ͗ко оу͗
мре соломонъ. ͗ главꙿш (!) соусак
моу ц͠рю є͗гпетꙿскомоу г͠лѧ ѿпоу
ст мѧ въ ꙁемлю̀ мою. ͗ ре́е є͗моу
соусакмъ. прос ͗ного прошенѧ
дамꙿ т. ͗ соусакмъ да́сть на́ноу
сестроу фекмны бо́лшюю жены
своєѧ. бѣ жена того бо́лш посрѣ
д дꙿще́рь цр͠въ. ͗ род а͗ровамоу а͗вїю
с͠на є͗го. ͗ рее а͗ровамъ, къ соукмꙋ
ны́нѣ поуст мѧ ͗ ͗доу. ͗ꙁыде є͗ро
вамъ ͗ꙁъ є͗гпта. ͗ прїде въ ꙁе
млю̀ саррꙋ. въ предѣлы є͗фре́млѧ
къ є͗ровамоу. ͗ съꙁда тоу є͗ровамъ
харакоу ͗ наѧтъ болѣт дѣт
щь болѣꙁню вел́кою ꙁѣло. ͗де
ровамъ прошат хотѧ ѡ͗ дѣт
щ своє͗мъ. ͗ ре́е къ на́нѣ женѣ
своє, въставш ͗ ͗д въпрос б͠а
ѡ͗ дѣтщ. ͗ боу́детꙿ л ж́во ѿ
болѣꙁн с́ѧ. ͗ л͠къ бѣ въ а͗хло
мѣ ͗ ͗мѧ є͗моу бѣ̀ а͗хѧ. ͗ се́ бѣ
ꙗ͗ко •ѯ͠• лѣ́тъ. ͗ г͠лъ г͠нь бѣ с н́
мъ. ͗ ре́е є͗ровамъ къ женѣ своє͗.
въставꙿш въꙁм л͠коу бж͠ю вꙿ рꙋ

259b
цѣ с̀ хлѣ́бъ. ͗ сы́ръ дѣ́темъ є͗го.
͗ гро́ꙁдє ͗ шестарь медоу. ͗ въ
ста жена ͗ вꙿꙁѧ вꙿ рꙋцѣ сво хлѣ́
бъ. ͗ два̀ сы́ра ͗ гроꙁдє ͗ шестарь
медꙋ. ͗ а͗х бѣ̀ л͠къ ста́ръ. ͗ ꙭ
є͗моу бѣста нѣц ꙁрѧ̏ще. ͗ въста
вꙿш ѿ а͗рры ͗де
͗ бы҇ⷭ въшедꙿш въ граⷣ, къ а͗ха͗тоу
слонтꙿскомоу. ͗ ре́е къ ѡ͗тро
щоу своє͗моу. ͗ди на стрѣтенїє
нанонѣ женѣ а͗ровамл̀. ͗ ре҇ⷱш
къ не́ вꙿнд а͗ не сто́. ꙗ͗ко та́ко
гл͠еть г͠ь люта а͗ꙁъ послю на тѧ. ͗
вꙿнде нанона къ л͠коу бж͠ю. ͗ реⷱⷱ҇
є͗ а͗хѧ пото прслала є͗с хлѣб
͗ гро́ꙁдє ͗ сы́ра. ͗ корѧгъ ме́доу.
та́ко гл͠еть г͠ь ͗д ты̀ ѿ мене ͗ бꙋ
деть т вꙿходѧщ  тобѣ въ вра
та сарры, сѐ дв͠ца твоѧ ͗ꙁыдꙋть
въ сꙿтрѣтенє тебе. ͗ рекоуть
т ꙗ͗ко ѡ͗троѧ оу͗мре. ꙗ͗ко та́
ко гл͠еть г͠ь. ͗ сѐ а͗ꙁъ ͗стощоу є͗ро
вама. надѣю͗щаго сѧ на стѣны
͗ боу́доуть мрътвец. ͗ є͗ровамъ
въ градѣ ͗ боу́доуть снѣдї пе́съ
оу͗мръшаа. на селѣхъ снѣдѧть пт
ца нб҇ⷭныѧ. ͗ дѣт ͗ꙁбю͗ть. ѡ͗ лю
те г͠ ꙗ͗ко не ѡ͗брѣте сѧ ѡ͗ немъ г͠лъ
до́бръ ѿ г͠а. ͗ ѿ͗де жена ꙗ͗ко оу͗
слыша. ͗ бы҇ⷭ є͗гда вꙿн́де въ саррꙋ
͗ бѧ́ше оу͗же ѡ͗троѧ оу͗мръло. ͗
вꙿн́де ве́сь і͗¬͠ль въ стрѣтенє є͗ѧ.
͗де є͗ровамъ вꙿ скмоу въ предѣ
лы є͗фре́млѧ. ͗ събра тоу всѧ ко
лѣна і͗¬͠лва
͗ бы҇ⷭ сло́во гнⷭе къ а͗меноу є͗ламть
скоу г͠лѧ. въꙁм собѣ р́ꙁоу но́вꙋ
ꙗ͗же є͗сть неѡ͗макана въ водоу.
͗ ꙁаверж •в͠і• жре́бѧ ꙁа ню
͗ дас є͗ровамоу ͗ ре́еш є͗моу.

259c
с̀ гл͠еть г͠ь въꙁм собѣ. ͗ въꙁм ро
вамъ •і͠• жребї пр͗м ѧ оу͗ себе.
͗ вꙁѧтъ є͗ровамъ. та́ко гл͠еть г͠ь
на •і͠• колѣнъ і͗л͠въ. ͗ рѣша лю́
дє къ є͗ровамоу къ сн͠оу соломоню.
ѿц͠ь тво́ ѡ͗тѧг є͗ремь сво́ на
ны. ͗ ѡ͗тѧжѧ͗шаа ꙗ͗д трапе
ꙁы є͗го. ͗ нынѣ ѡ͗блег ны ͗ пора
ботає͗мꙿ т. ͗ ре́е ровамъ къ лю́
демъ. потръпте до тр д͠н, ͗
ѿвѣщаю ва́мъ. ͗ ре́е ровамъ въве
дте м ста́рца, ͗ съвѣтъ сꙿтво
рю с н́м то̀ ѿвѣщаю лю́демъ въ
д͠нь тре́т. ͗ г͠ла равамъ въ оу͗
ш ⷯ. ꙗ͗коже лю́дїе бѣша поуст
л кꙿ немꙋ. ͗ рѣша ста́рц людьстї
та́ко є͗сть ꙗ͗ко гл͠ахъ къ тобѣ
лю́дє. ͗ да та́ко гл͠еш къ лю́демъ
͗ раꙁор равамъ съвѣты ⷯ. ͗ не бы
оу͗годно прѣдꙿ нмъ. ͗ пославъ кле
вреты въведе своѧ. ͗ г͠ла ͗мъ с̀ ꙗ͗ко
с́це поустша людє гл͠юще къ мнѣ
͗ рѣ́ша дроужна є͗го с́це да ѿвѣ
щаває͗ш г͠лѧ. ꙗ͗ко хоу́дость моѧ
добле͗ш є͗сть ͗ пае реслъ ѿц͠а
моє͗го. ѿц͠ь мо́ кажнѧше ть вы̀
ранам. а͗ꙁꙿ же каꙁнт ͗мамъ
растоенїемъ. ͗ оу͗годенъ бы҇ⷭ г͠лъ
прⷣѣ ровамомъ. ͗ ѿвѣща лю́де
мъ, ꙗ͗коже съвѣщаша дроуѕ
є͗го ѡ͗троц. ͗ рѣша вс людє
є͗л́ко моу́жь ко́жⷣо къ ͗скꙿренемꙋ
своє͗моу. ͗ въꙁопша вс̀ люⷣ ̋є
гл͠юще. на ѧ́ст мы бы́хомъ
двⷣы. ͗ н вꙿ наслѣдє с͠ноу ѡ͗сѣ
є͗воу. да раꙁы͗демꙿ сѧ і͗¬͠льте ко́
жⷣо въ кро́вы своѧ. ꙗ͗ко се́ л͠къ
н҇ⷭѣ намъ оу͗ ц͠рѧ н въ власть наⷨ.
͗ раꙁдоша сѧ вс лю́дє ѿ ск
ма. ͗де́ же ко́жⷣо въ кро́вы своѧ.

259d
͗ по моужь ровамъ. ͗шедъ въꙁлѣ
ꙁе на колеснцю свою. ͗ вꙿн́де въ
і͗єрл҇ⷭмъ. ͗дѧ́хоу въ слѣдъ є͗го хо
рꙋгв ͗оу͗дны. ͗ всѧ хороугв ве
нїамнѧ. ͗ бы҇ⷭ є͗гда настоꙗ͗т
наѧ лѣто. ͗ събра ровамъ всѧ
моуж ͗оу͗дны ͗ венїамнѧ.
͗ въꙁыде къ є͗равамоу на брань
въ скмоу
͗ бы҇ⷭ г͠лъ г͠нь къ саменоу л͠коу б͠жїю
г͠лѧ рꙿц ровамоу ц͠рю ͗ къ всемоу
домоу ͗оу͗дноу ͗ венїамню. ͗
промъ лю́демъ г͠лѧ. с́це гл͠еть
г͠ь да въꙁыдеть н бьє͗те сѧ съ
братєю ва́шею ͗ съ сн͠м і͗¬͠лвы
но̀ въꙁꙿврат сѧ ко́жⷣо васъ въ до́
мъ сво́. ꙗ͗ко а͗ꙁъ вы̀ не велю ͗т.
͗ послоушаша словес г͠нѧ. ͗ не дръ
ꙁноуша ͗т ресъ сло́во гнⷭе. ͗ съ
ꙁда ровамъ скмоу въ предѣлⷯѣ
є͗фремлⷯ ͗ жвѧше вꙿ немъ. ͗ше
дъ ѿтоудѣ съꙁда фаноу͗лѧ
͗ ре́е є͗ровамъ ц͠рь самаре͗скъ въ срⷣц
своє͗мъ. сѐ ны́нѣ въꙁꙿвратт сѧ
цр҇ⷭтво въ до́мъ двⷣъ. а͗ще да ͗ꙁы
доуть лю́дє с̀ въꙁнест жръ
твы въ храмъ гнⷭь въ і͗єрл҇ⷭмъ. ͗
ѡ͗брат сѧ срⷣце людї къ го҇ⷭу. ͗
къ гно҇ⷭу с равомоу ц͠рю ͗оу͗днꙋ.
͗ оу͗бю͗ть ю. смы́шль с́це ц͠рю.
͗шедъ сътвор двѣ̏ оу͗нц ꙁла́
те. ͗ ре́е лю́демъ доволѣє͗ть
ва́мъ ͗т въ і͗єрл҇ⷭмъ, сѐ б͠ѕ тво
і͗¬͠лю ͗ꙁведꙿше͗ тѧ ͗ꙁъ ꙁемлѧ
є͗гпетꙿскыѧ. ͗ постав є͗д
ноу въ вефл. а͗ дроугы поста
в въ дане. ͗ бы҇ⷭ сло́во с̀ на съгрѣ
шенє до̀моу є͗ровамлю. ͗дѧ
хоу лю́дє прⷣѣ лцемъ є͗д́ноѧ
вꙿ да́нъ. ͗ бѣꙗ͗ста въ храмѣ г͠н.

260a
͗ сътвор коусефь вел́къ. ͗ сꙿтво
р жръцемъ ѧ́сть ͗же ѿ людї
͗же не бѣ́ша ѿ сн͠въ левꙿвнъ. ͗
сътвор є͗ровамъ, ц͠рь самаре͗
скы пра́ꙁнⷣкъ. въ •͠• мц҇ⷭа. въ
•е͠і• д͠нь мц҇ⷭа. по пра́ꙁнⷣкоу ͗же
бѣ̀ въ ꙁемл̀ ͗ю͗дове. ͗ въꙁыде
въ ѡ͗лтарь. ͗же сътвор въ вефе
л пожре́т оу͗нцамъ. ͗же бѣ̀
сътворлъ въ вефел. на вохоже́
нє є͗ровамъ. на всѧ́коє мѣсто
͗же сътворлъ. ͗ въꙁыде въ ѡ͗
лтарь ͗же бѣ сътворлъ въ •е͠і•,
д͠нь въ мц҇ⷭь •͠• въ праꙁнⷣкъ ͗же
съставлъ, ͗ ѡ͗ собѣ са́мъ. ͗ съ
твор пра́ꙁнⷣкъ сн͠омъ і͗¬͠лвымъ.
͗ въꙁыде въ ѡ͗лтарь пожрет.
͗ л͠кь б͠жї прїде ѿ ͗ю͗днъ моу́
жь по словес гнⷭю въ вефль ͗ ѡ͗ро
вамъ бѣ̀. стоꙗ въ ѡ͗лтар сво
є͗мъ пожрет хотѧ. ͗ въꙁоп
л͠къ, къ ѡ͗лтарю по словес гн҇ⷭю.
͗ ре҇ⷱ ѡ͗лтарю. ѡ͗лтарю с́це гл͠еть
г͠ь. ͗ с͠нъ ражⷣає͗т сѧ домоу двⷣоу
і͗ѡ͗сє ͗мѧ є͗моу. ͗ пожреть на
тобѣ ц͠рѧ высокы. ͗ жроущаа
на тобѣ нынѣ. ͗ ко́ст л͠ескыѧ
съꙁжеть вꙿ тобѣ. ͗ да́сть ѿ
д͠не того ю́до г͠лѧ. сѐ г͠лъ є͗же г͠ла
г͠ь глаго́лѧ сѐ ѡ͗лтарь с́ расꙿсѧ
дет сѧ, ͗ꙁлѣю͗т сѧ сы́тнаа ͗же
соу́ть вꙿ не́мъ. ͗ бы҇ⷭ є͗гда оу͗слы
ша ц͠рь є͗ровамъ сло́во л͠ка б͠жїа.
͗ въꙁопвшю къ ѡ͗лтарю ͗же въ
вфел. ͗ простерь ц͠рь роукоу
свою ѿ ѡ͗лтарѧ г͠лѧ, ͗ ͗мѣте .
͗ сѐ оу͗сꙿшь роука є͗моу ю͗же простре
на́ нь. ͗ не въꙁможаше въꙁꙿврат
т єѧ къ собѣ. ѡ͗лтарь расꙿсѣ
де сѧ. ͗ꙁлтꙿ сѧ насыщенє ѡ͗лта

260b
рѧ. по юдес єⷤ ре́е л͠къ б͠жї по
словес гн҇ⷭю
͗ ре́е є͗ровамъ ц͠рь самаре͗скы къ
л͠коу бж͠ю, помол сѧ прѣдъ
лцемъ г͠а б͠га твоє͗го. да бы́ сѧ
прклонла роука моѧ къ мнѣ. ͗
помол сѧ л͠къ б͠жї прⷣѣ лцемъ
гнⷭмъ. ͗ прклон сѧ роука ц͠рю,
͗ бы҇ⷭ ꙗ͗коже ͗ пре́жⷣе. ͗ г͠ла л͠коу
бж͠ю ц͠рь, вꙿн́д съ мно́ю въ до́
мъ ͗ ѡ͗бѣдоу͗ве. ͗ да́мꙿ т да́ръ
͗ ре́е л͠къ б͠жї къ цр͠в. а͗ще л да́
с́ по́лъ ͗менѧ своє͗го. ͗ вꙿн́дꙋ
с тобою. н́ же ꙗ͗мъ хлѣба тво
є͗го. н́ же пю воды́ на мѣсте се́
мъ. ꙗ͗ко та́ко м ꙁаповѣда г͠ь г͠лѧ.
н ꙗ͗жь хлѣба н воды п́. н́
же въꙁꙿврат сѧ поутемъ ͗мꙿже
прїде. ты̀ же въꙁꙿврат сѧ поу
темъ ͗нѣмъ. а͗ не ͗д поутемъ
͗мꙿже пршелъ є͗с въ вфелъ.
͗ прїдоша сн͠ве є͗го. ͗сповѣда
ша є͗моу всѧ дѣла ꙗ͗же сътвор
л͠къ бж͠ въ д͠нь ѿ вовфель (!).
͗ словеса ꙗ͗же г͠ла цр͠в. ѡ͗брат
ша лце къ ѿц͠ꙋ своє͗моу г͠лѧ к н́
мъ ѿц͠ь ⷯ, к́мъ поутемъ ͗де.
͗ покаꙁаша є͗моу сн͠ве є͗го пꙋть.
͗мꙿже прїде л͠къ б͠жї ѿ ͗оу͗ды.
ре́е сн͠омъ сво͗мъ, ѡ͗сѣдла͗те
м ѡ͗слѧ, ͗ всѧ́де на́ нь ͗ въ слѣ́
дъ ͗де л͠ка бж͠ѧ. ͗ ѡбрѣте є҇ⷢ
сѣдѧща поⷣ доу́бомъ. ͗ рее є͗моу
ты л є͗с л͠къ б͠жї пршеды
ѿ ͗оу͗ды. ͗ ре́е є͗моу, а͗ꙁъ. ͗ ре҇ⷱ
є͗моу по͗д съ мно́ю ͗ снѣс хлѣ
ба. ͗ ре́е є͗моу не могоу въꙁꙿвра
тт сѧ с тобою ͗ н же ꙗ͗мъ
хлѣба. ͗ н́ же пю воды ѿ мѣ
ста сего̀. ꙗ͗ко та́ко ꙁаповѣда

260c
мнѣ г͠ь г͠лѧ. н ꙗⷤ хлѣба тоу. ͗
н п́ воды. ͗ не въꙁꙿврат сѧ
поутемъ тѣмъ, ͗мꙿже ͗деш
та́мо. ͗ ре́е є͗моу а͗ꙁъ прр҇къ є͗смь
ꙗ͗коже ͗ ты. ͗ а͗г͠глъ г͠ла къ мнѣ̀,
словесемъ гн҇ⷭмъ г͠лѧ. ͗ въꙁꙿврат
къ собѣ въ до́мъ с́ да снѣсть
хлѣба. ͗ пє͗ть воды ͗ солга є͗
моу. ͗ въꙁꙿврат ͗ ꙗ͗де хлѣ́бъ
͗ п водоу въ домоу є͗го
͗ бы҇ⷭ ͗мъ сѣдѧщмъ на трапеꙁѣ.
͗ бы҇ⷭ сло́во гнⷭе къ прр҇кꙋ въꙁꙿвращь
шемоу . ͗ ре́е къ л͠коу бж͠ю
пршедъшемоу ѿ ͗юды г͠лѧ, с́
це гл͠еть г͠ь, поне́же престꙋп
г͠лъ г͠нь ͗ не съхран ꙁаповѣд,
ю͗же ꙁаповѣда г͠ь б͠гъ тво́. то̀
ты̏ въꙁꙿврат сѧ ꙗ͗ст хлѣ́ба.
͗ п́т воды на мѣсте се́мъ. ͗ ре́
клъ т бѣ г͠лѧ. да не ꙗ͗с хлѣ́ба
н пїєш воды. тоу́ тъ ꙗ͗с ͗ пїє
ш. да оу͗же не ͗має͗ш погребе
нъ бы́т съ ѿц͠ тво͗м. ͗ бы҇ⷭ
по ꙗ͗денї хлѣба ͗ по пть во
ды. ͗ ѡ͗сѣдлаша є͗моу ѡ͗слѧ. ͗
въꙁꙿвращьш сѧ ͗ ͗де. ͗ срѣте 
ле́въ на поут. ͗ пораꙁ  ͗ оу͗мре.
͗ бѣ̀ тѣло є͗го раꙁбє͗но на поут.
͗ ѡ͗слѧ стоꙗ͗ше надꙿ нмъ. ͗ ле́въ
стоꙗ͗ше бл́ꙁъ телес є͗го. ͗ сѐ
моу́ж ͗доу́ще в́дѣша мръ
твеца ͗ семе́ раꙁбє͗нъ на поу
т. ͗ лева стоꙗ͗ща ͗ дръжа
ща тѣ́ло мрътвеноє семѡ͗
не. ͗ пршедꙿше повѣдаша
въ градѣ, вꙿ немꙿже жвѧше
прр҇къ стары. ͗ то́ слыша
въꙁꙿвратвы є͗го сꙿ поут.
͗ рее ꙗ͗ко л͠къ б͠жї се̏ бѣ. ͗же
престоуп г͠лъ г͠нь. ͗ ͗де ͗ ѡ͗

260d
брѣте тѣ́ло є͗го раꙁбє͗но. ѡ͗слѧ
͗ ле́въ стоꙗ͗ща наⷣ телесемъ. ͗ не
бѧ́ше ꙗ͗лъ ле́въ л͠ка бж͠ѧ. ͗ не
бѧ́ше раꙁблъ ѡ͗слѧт. ͗ вꙿꙁѧ́
тъ прр҇къ тѣ́ло л͠ка бж͠ѧ. ͗ въ
ꙁлож є на ѡ͗слѧ. ͗ въꙁꙿвратї є пр҇ркъ
на погребенє. ͗ полож тѣ́ло
є͗го въ гробѣ своє͗мъ. ͗ б́ста сѧ
сестрѣ є͗го по немъ
͗ бы҇ⷭ по оу͗бїєнї по немъ. ͗ ре҇ⷱ сн͠мъ
сво͗мъ г͠лѧ. а͗ще оу͗мроу погребе
те мѧ въ гробѣ се́мъ. ͗деже л͠къ
б͠жї погребенъ бы҇ⷭ. ͗ пр ко́стеⷯ
є͗го положте мѧ. да съхранѧ
т сѧ ко́ст моѧ с ко́стꙿм є͗го. ꙗ͗коⷤ
пребы҇ⷭ г͠лъ ͗же г͠ла словѐсемъ гн҇ⷭ
мъ. ͗ ѡ͗лтар ͗же въ вфел ͗
ѡ͗ домоⷯ высокыⷯ ͗же въ самаре.
͗ по г͠лѣ се́мъ не въꙁꙿврат сѧ є͗ро
вамъ ц͠рь саморе͗скы ѿ ꙁло́бы
своєѧ. ͗ сътвор ѿ ѧ́ст є͗д́
ноє людї. і͗єрѣѧ высо́кыѧ. ͗ ⷤ
͗ помысл то̀. ͗ съверш роукою
своє͗ю. ͗ бы҇ⷭ і͗єрѣ въ высокыхъ.
͗ бы҇ⷭ г͠лъ се́ въ прегрѣшенє домꙋ
є͗ровамлѧ, ц͠рѧ а͗море͗ска. на ͗
сꙿпроверженє ͗ на ͗щеꙁновенїє
ѿ лца ꙁемл̀
Р овамꙿ же с͠нъ соломонь. цр҇ⷭтвова
наⷣ і͗юдным сн͠ъм. лⷮѣ •ꙁ͠і•
въ і͗єрл҇ⷭмѣ гра́де ͗же ͗ꙁбꙿра г͠ь.
вꙿ не́мъ полож ͗мѧ своє тоу. ͗
ѿ всѧка колѣна і͗¬͠лва. ͗мѧ бѣ̀
мт͠р є͗го нанона, а͗мантѧны
н. ͗ сътвор ровамъ ѕло́є прⷣѣ
гмⷭъ ͗ въꙁревнова є͗моу ѡ͗ всѣхъ.
ꙗ͗же сътворша ѿц͠ ⷯ. ͗ ѡ͗ грѣ
сѣхъ ⷯ ͗мже съгрѣшахоу. ͗ съ
ꙁдаша высокаа собѣ. ͗ ѡ͗браꙁы
мръскыѧ на всѧкомъ хлъмѣ

261a
высоцѣ. ͗ поⷣ всѧ́кымъ дрѣвомъ
сѣннымъ. ͗ съплетенє бы҇ⷭ въ ꙁе
мл̀. ͗ сътворша ѿ всѣхъ мръꙁкыⷯ
ꙗ͗ꙁы́къ. ͗же ͗сꙿпроверже г͠ь ѿ л
ца сн͠въ і͗͠лвъ. ͗ бы҇ⷭ вꙿ то лѣ́то пѧ́
тоє ͗ цр҇ⷭтвоую͗щю ровамоу. ͗ въ
ꙁыде соусакмъ ц͠рь є͗г́петꙿскы
въ і͗єрл҇ⷭмъ. ͗ вꙿꙁѧ всѧ съсоуды до
моу гн҇ⷭѧ. ͗ съкровще домоу цр͠ва
͗ ѡ͗роужїе ꙁла́то оу͗же бѣ вꙁѧ́лъ
дв͠дъ, ͗ꙁ роукꙋ а͗драꙁоурꙋ ͗ ц͠рѧ со́
вьска. неслъ бѣѧ въ і͗ерл҇ⷭмъ. всѧ
ꙗ͗же бѣ вꙁѧ́лъ. ͗ всѧ ѡ͗роужїа ꙁла
таа, ͗же бѣ сътворлъ соломонъ
͗ несе въ є͗гпетъ. ͗ сътвор рова
мъ ѡ͗роужє мѣдѧно вꙿ того мѣ́
сто. ͗ постав ѧ надꙿ нмъ власт
телѧ ѿ прѣдъры́щющⷯ прѣдꙿ н
мъ. на храненїе домоу цр͠воу
бы҇ⷭ є͗гда вꙿходт ц͠рь наѧ въ до́
мъ гнⷭь. ͗ вꙿꙁѧ́ша  прⷣѣрыщющї
ꙗ͗коже вꙿдаꙗ͗т є͗моу на положе
нє прⷣѣрыщющмъ. ͗ про́ї г͠лъ
роваамль. ͗ всѧ ꙗ͗же сътвор. ͗
не соу́ть же ͗ ꙁде въ кнгаⷯ п́сано
сло́вомъ въ д͠н цр҇ⷭтва ͗ю͗дна. ͗
бра́нь бѣ межⷣꙋ равамомъ. ͗ ме
жⷣꙋ є͗ровамомъ всѧ д͠н ты. ͗ оу͗
мре ровамъ ͗ погребенъ въ ѿц͠ь сво
͗хъ въ градѣ двⷣѣ
По соломонѣ цр҇ⷭтвова ровамъ сы́,
ѿ толка жены с͠нъ є͗го. ͗ лѣ́тъ
.ꙁ͠і. пр то́мъ раꙁдѣл сѧ цр҇ⷭтво
на́ дво̏є. ͗ не ѡ͗брѣтъ совѣта ста́
рець. ͗ по совѣтоу спытавꙿшм сѧ,
с н́мъ. ͗ прⷣѣстоꙗ͗щмъ є͗моу ѡ͗
трощемъ. ͗ въꙁъг͠¬ла лю́демъ
жесто́каа. ͗ ѿстоуп і͗¬͠ль ѿ не
го ͗ ѿ͗де. двѣ̀ же колѣн ͗ю͗до
ве ͗ венїамн. ͗ пребыста с н́мъ
261b
въ і͗єрл҇ⷭмѣ. де́сѧть же колѣнъ
͗до́ша въ самарею. ͗ цр҇ⷭтвова в нⷯ
є͗ровамъ. с͠нъ наващь ра́бъ соломонь
͗ ѿтолѣ ѡ͗бѣ колѣн ͗оу͗днѣ ͗ ве
нїамн, нарѣкоша сѧ ͗ю͗дꙗ͗не.
͗ вел́кого ра́д цр͠ва колѣна. ͗ю͗до
ва же про́аа •і͠• колѣнъ. і͗¬͠лвь ͗
є͗ѳрѣмь нареен бы́ша. мно́же
ства ра́д. ѿ колѣна є͗фре́млѧ.
соу́ща с͠на а͗кфова. ͗ сътвор ро
вамъ с͠нъ соломонь ѕло̏є прⷣѣ гмⷭъ
ꙗ͗ко ͗ ѿц¬͠ь. ͗ оу͗мре въ грѣсѣ сво
є͗мъ. ͗ потомъ соусакымъ є͗гпе
тꙿскы ц͠рь. і͗єрл҇ⷭма пр͗мъ. ͗ вꙁѧ́
тъ соу́щаа въ цр͠кв. ͗ соу́щаа въ
цр͠выхъ домохъ, ͗мѣнѧ ͗ ко́пїа
ꙁла́та. ͗ ꙁлатыѧ щты́. ѿ нⷯ
же бы́ша ͗нї мѣдѧн

по равам еⷤ• црт҇ⷭвова• въ і͗є͗рлм҇ⷭѣ
сло́во .ѻ͠в. с͠нь є͗го а͗вїа•
͗ цр҇ⷭтвова, а͗вѧ с͠нъ є͗го вꙿ него мѣ́
сто. ͗ въ ѡ͗смо на десѧтоє лѣто.
црт҇ⷭвоую͗ще є͗ровамоу сн͠оу нава
щю. ͗ ц͠рю і͗¬͠лвꙋ. ͗ цр҇ⷭтвова а͗вѧ
с͠нъ ровамль ͗ ц͠рѧ ͗оу͗дна. ͗ ц͠рь
ствова наⷣ ͗юдою тр лѣ́та. ͗
цр҇ⷭтвова въ і͗єрл҇ⷭмѣ. ͗мѧ мт͠р
є͗го маха. ͗ дꙿщ а͗всоломлѧ. ͗
жвѧше въ грѣсѣ ѿц͠а своє͗го.

261c
ꙗ͗же сътвор с н́мъ. ͗ срⷣце є͗го ͗
сполнено къ г͠оу б͠гоу є͗го. ꙗ͗коже
бѣ̀ срⷣце дⷣвⷪ ѿц͠а є͗го. ꙗ͗ко дв͠да ра
д ѡ͗став г͠ь б͠гъ. ͗ ѡ͗станокъ
да поставть ѧда є͗го с н́мъ. ͗
поставть і͗єрл҇ⷭмъ. ꙗ͗коже съ
твор дв͠дъ оу͗го́дноє прⷣѣ гмⷭъ. ͗
не оу͗клон сѧ ѿ всего є͗же ꙁаповѣ
да є͗моу. въ всѧ д͠н жвота є҇ⷢ.
͗ про́аа словеса съ а͗внъ. ͗ всѧ
ꙗ͗же сътвор. с́ же бы́ша въ
кꙿн́гахъ словесы. въ д͠не ц͠рь ͗оу͗
днъ. ͗ бра́нь бѣ ме́жⷣоу а͗вїє͗ю.
͗ межоу є͗ровамомъ. сн͠омъ а͗ва
щеⷯ цр͠мъ саморе͗скымъ. ͗ оу͗мре
а͗вѧ. ͗ положенъ бы҇ⷭ съ ѿц͠ сво
͗м въ два̀десѧтноє лѣ́то. є͗ро
вама̀ с͠на а͗ваща ц͠рѧ саморе͗ска.
͗ погребоша съ ѿц͠ є͗го въ і͗єрл҇ⷭмѣ
градѣ двⷣѣ

потом же црт҇ⷭвова въ і͗єрл҇ⷭ
мѣ асꙿса с͠нъ є͗го̀ ⷤ сътво́р оу͗гоⷣ
слово .о͠г. наа͗ преⷣ гмⷭъ
͗ цр҇ⷭтвова а͗съса с͠нъ є͗го вꙿ него мѣ
сто наⷣ ͗оу͗дою. на •м͠• ͗ •а͠• лѣ
то цр҇ⷭтвова въ і͗єрл҇ⷭмѣ. ͗мѧ
бѣ мт͠р є͗го. ͗ дꙿщ а͗всоломлѧ.
͗ сътворвъ а͗съса оу͗го́днаа прⷣѣ
гмⷭъ. ͗ ꙗ͗коже ѿц͠ь є͗го дв͠дъ. ͗
ѿꙗ͗тъ па́мѧть ѿ ꙁемлѧ̀. ͗ посла
261d
всѧ ѡ͗дѣнѧ. ꙗ͗же сътворша ѿц͠
є͗го. а͗ноу мт͠рь свою ѡ͗став ꙗ͗ко
не власт є͗. ꙗ͗коже сътвор съ
боръ ѡ͗ мръꙁꙿцемъ є͗ѧ ͗ ѿсѣе а͗сꙿса
ꙁатворы єѧ ͗ ꙁажьже ѡ͗гнемъ.
͗ вꙿ потоцѣ ке́дрьстемъ высокыⷯ
не раꙁверже  нкто́же, то́кмо
срⷣце а͗сꙿсно. съвершеноє гмⷭъ въ
всѧ д͠н жвота є͗го. ͗ въꙁнесе
стлъпы ѿц͠а своє͗го. ͗ стлъпы
своѧ въꙁнесе въ до́мъ г͠нь сребреныѧ
͗ ꙁлатыѧ съсоуды. ͗ бра́нь бѣ̀
межⷣоу а͗ссою цр͠мъ ͗оу͗днымъ ͗
межⷣоу ва́съсою цр͠мъ саморе͗скы
мъ въ всѧ д͠н
͗ въꙁыде ва́съса ц͠рь самаре͗скъ на
͗оу͗доу. ͗ сътвор а͗рамоу ꙗ͗ко не
бы́т ͗схоженю ͗ вꙿхоженю
а͗съсноу ц͠рѧ і͗єрл҇ⷭмьска. ͗ вꙁѧ́тъ
а͗сꙿса ц͠рь ͗оу͗дна. сребро ͗ ꙁла́то
ѡ͗брѣтꙿшї сѧ въ съкровщехъ до
моу цр͠вѣ. ͗ да́сть в роуцѣ ѡ͗тро́
къ своⷯ. ͗ посла ц͠рь а͗сꙿсоу сн͠оу а͗де
ровоу. ͗ сн͠оу тав͗ноу в реманъ
къ с͠ноу а͗ꙁе́͗левоу. ͗ ц͠рю соу́рьскꙋ
жвоущю въ дамасцѣ. г͠лѧ поло
ж ꙁавѣтъ межю тобою ͗ мно́ю
͗ межⷣю ѿц͠емъ мо͗мъ ͗ межⷣоу
ѿц͠емъ тво͗мъ. сѐ поустхꙿ т
сребро ͗ ꙁла́то. прїде ͗ раꙁꙿдрꙋш
ꙁавѣтъ тво́. ͗же съвѣща съ
цр͠мъ саморе͗скымъ. ͗ въꙁыде
ть ѿ мене. ͗ послоуша с͠нъ а͗деро
въ ц͠рѧ а͗сꙿсы. ͗ посла воє͗водъ с́
лныхъ є͗го. ͗ на грады і͗¬͠лвы. ͗ по
бѣд на͗на, ͗ данъ ͗ навель домꙋ
мах͗на. ͗ ве́сь хенерефъ. ͗ до
всеє ꙁемл̀ нефѳалмл
͗ бы҇ⷭ ꙗ͗ко оу͗слыша ва́сꙿса ц͠рь само
ре͗скы. ͗ ѡ͗ста сѧ ꙁжⷣа͗ рамꙋ.

262a
͗ въꙁꙿврат сѧ въ фарсоу. ͗ ц͠рь і͗є͗рꙋ
салмескъ а͗сса. ͗ ꙁаповѣда всемоу
͗ю͗дѣ в сенакмѣ. ͗ вꙿꙁѧ́ша каменїє
ѿ ра́мы дрѣво єѧ. ͗мꙿже бѣ ѡ͗снова
лъ ва́сꙿса ц͠рь самаре͗скъ. ͗ съꙁда в нⷯ
а͗сса ц͠рь і͗є͗рл҇ⷭмескъ. всѧ́къ хлъмъ ве
нїамнь. ͗ стражща. ͗ про́аа сло
весы а͗ссынѧ ц͠рѧ ͗ю͗дна. ͗ всю с́
лоу є͗го. ͗ всѧ ꙗ͗же сътвор ͗ гра́
дъ ͗же съꙁда. ͗ сѐ с соу́ть п́санно.
͗ въ кнгахъ сⷯ словесы. въ д͠н ц͠рь
͗оу͗днъ. ͗ про́еє въ времѧ ста́
рост є͗го ͗ наѧ болѣт нога є͗го
͗ оу͗мре ть. ͗ погребо́ша съ ѿц͠
сво͗м. ͗ въ градѣ двⷣѣ
͗ цр҇ⷭтвова ѡ͗софатъ с͠нъ є͗го вꙿ него
мѣсто. ͗ ѿ пле́мен двⷣа ͗ въ гра
дѣ і͗єрл҇ⷭмѣ. ͗ новаа͗фъ с͠нъ є͗рова
мль цр҇ⷭтвова въ саморе наⷣ і͗л͠вы
мъ въ второє лѣто а͗с͗на ц͠рѧ
і͗єрл҇ⷭмьска. ͗ цр҇ⷭтвова наⷣ і͗¬͠лмъ
въ саморе, лѣтѣ двѣ̏. ͗ сътво
р лоукавноє прѣдъ гмⷭъ. ͗ наѧтъ
ходт поутемъ ѿц͠а своє͗го є͗ро
вама. ͗ по грѣхомъ є͗го ͗мже съ
грѣш въ і͗¬͠л. ͗ ѡ͗бесѣде а͗сꙿса. с͠нъ
а͗в͗нъ въ домоу велан с͠на а͗х͗на.
͗ побѣдша  въ а͗гаваѡ͗фоне ͗но
племенн ͗ новафа. ͗ ве́сь і͗¬͠ль
ѡ͗бесѣдахоу а͗гаваѡ͗фе. ͗ꙁб́ша а
в лѣто третьєє а͗сꙿсы ц͠рю ͗оу͗д
ноу. ͗ цр҇ⷭтвова вꙿ него мѣ́сто. ͗
бы҇ⷭ ꙗ͗ко цр҇ⷭтвова. ͗ побѣд до́мъ
є͗ровамль с͠на наваща. ц͠рѧ само
ре͗ска. ͗ не ѡ͗ста нто́же ѿ все
го дыханѧ є͗ровамлѧ с͠на наваща.
ц͠рѧ саморе͗ска. до́нꙿдеже ͗сꙿпра
ꙁнⷣт по гл͠оу г͠ню є͗же г͠ла рꙋкою
раба своє͗го а͗хꙗ͗ слонтꙿска
го. ѡ͗ грѣсѣхъ є͗ровамлⷯ с͠на наваща.

262b
є͗же съгрѣш въ і͗л͠¬ въ прогнѣ
ванє є͗го ͗мꙿже прогнѣва г͠а б͠га
і͗¬͠лва ͗ про́ѧѧ словесъ наващь.
͗ всѧ ꙗ͗же сътвор. не с́ л сꙋть
псанно въ кнгахъ сⷯ, словесемъ
въ д͠н ц͠рь і͗¬͠лвъ
Въ третьєє лѣто, а͗съсѣ ц͠рю ͗ю͗
дноу цр҇ⷭтвова ва́сса с͠нъ а͗х͗нь
ц͠рь саморе͗нъ. ͗ цр҇ⷭтвова надъ
всѣмъ і͗¬͠лмъ въ ферсе •к͠• ͗ •д͠•
лѣта. ͗ сътвор лоукавноє прⷣѣ
гмⷭъ. ͗де поутемъ є͗ровавлмъ
с͠на наваща ц͠рѧ саморе͗ска. ͗ въ
грѣсѣхъ своⷯ. ꙗ͗же съгрѣш въ
і͗¬͠л
͗ бы҇ⷭ сло́во гнⷭе в роукоу с͠на а͗нанѧ
къ ваасѣ г͠лѧ ц͠рю саморе͗скоу. по
неже въꙁнесохъ тѧ на́ ꙁемл̀ і͗¬͠ле
мъ. ͗ ход поутемъ є͗ровамл
мъ, с͠на наваща. ͗ съгрѣш въ лю́
деⷯ моⷯ і͗л͠ю. ꙗ͗ко прогнѣва мѧ
соує͗тным с̀. ͗ сѐ а͗ꙁъ въꙁвⷣгнꙋ
съ ꙁад на а͗васꙿса, ͗ на домъ є͗го. ͗
домъ тво́ ꙗ͗ко до́мъ є͗ровамль.
с͠на наваща, оу͗мръшаго оу͗ васы
въ градѣ ͗ снѣдѧть пꙿс. оу͗мръ
щаго на́ пол, снѣдѧть пт́ца
нб҇ⷭныѧ. ͗ про́аа словесъ въа͗с
нъ. ͗ всѧ ꙗ͗же сътвор с́лныѧ
є͗го. не се́ л сꙋть псанна въ кн
гаⷯ словесы. ͗ въ д͠н ц͠рь і͗¬͠лвъ. ͗ оу͗
мре васꙿса ͗ погребенъ бы҇ⷭ съ ѿц͠
сво͗м въ ферсе
͗ по немъ цр҇ⷭтвова ͗ла с͠нъ є͗го вꙿ него
мѣсто въ самаре в лѣто, к͠• є.
а͗ссы ц͠рѧ є͗рл҇ⷭмьска ͗ в рꙋцѣ с͠на а͗на
нѧ прр҇ка. ͗ г͠ла г͠ь на ва́сꙿсоу ͗ на
до́мъ є͗го ц͠рѧ саморе͗ска. ͗ всю̀
ꙁло́боу є͗го ю͗же сътвор прѣдъ
гмⷭъ. є͗же прогнѣва ͗долы рꙋкою є҇ⷢ

262c
бы́т є͗моу ꙗ͗коже домоу є͗рова
млю с͠на нава́ща. ͗ ѡ͗ томъ є͗же
є͗мꙋ пораженꙋ бы́т. ͗ ͗ла с͠нъ є͗го
цр҇ⷭтвова въ ферсе двѣ̀ лѣтѣ.
͗ въꙁꙿврат на ны ѡ͗трокы своѧ
ꙁамъврю кн͠ѕѧ предръжаща ко
нѧ. ͗ то́ бѣ въ ферсе. ͗ оу͗п́в сѧ
пїанъ сы́ въ домоу своє͗мъ. є͗л́
коже бѣ строѧ въ ферсе. ͗ вꙿн́де
ꙁамꙿбрї. ͗ оу͗бвъ оу͗мрътвї . ͗
цр҇ⷭтвова вꙿ него мѣсто
͗ бы҇ⷭ цр҇ⷭтвоую͗щює͗моу въ ферсе.
͗ є͗гда сѣст є͗моу на пр҇ⷭтлѣ є͗го
͗ ͗ꙁб ве́сь до́мъ вас́нъ ц͠рѧ само
ре͗ска. ͗ по гл͠оу гнⷭю є͗же г͠ла на до́
мъ васнъ къ с͠ноу прр҇ю ѡ͗ всѣ́хъ
грѣсѣхъ васныхъ. ͗ ͗лы с͠на є͗го
є͗же съгрѣш въ і͗л͠. ꙗ͗ко раꙁꙿгнѣ
ва г͠а б͠га въ і͗¬͠л. соу́м сво͗м.
͗ ѡ͗ всѣхъ про́ⷯ словесехъ ͗ ͗лы ц͠рѧ
͗ всѣхъ ͗же сътвор не с́ л сꙋ
ть въ кнгаⷯ с́хъ п́сано словесы
въ д͠н ц¬͠рѧ і͗¬͠лвъ. ͗ ꙁамꙿбрї црт҇ⷭво
ва •ꙁ͠• д͠нї въ ферсе. ͗ бѣ̀ плъ
къ і͗¬͠лвъ на гавафонѣ на ͗нопле
меннцехъ. ͗ слы́шаша лю́дє,
соу́щї въ по́лцѣ гл͠юще. ꙗ͗ко въ
ꙁꙿврат сѧ ꙁамꙿбрї. ͗ напа́де на
ц͠рѧ. ͗лоу́  оу͗б  ͗ цр҇ⷭтвоує͗ть
въ саморе. ꙁамꙿбрї властелнъ
͗же бѣ наⷣ воє͗водам въ і͗¬͠л. ͗ въ
д͠н ѡ͗ны въ плъцѣхъ. ͗ вꙿн́де
ꙁамꙿбрї ͗ ве́сь і͗¬͠ль с н́мъ. ѿ га
фона. ͗ ѡ͗бесѣде пръсоу (!). ͗ бы́сть
ꙗ͗ко прїде ꙁамꙿбрї. ꙗ͗ко прелю
блѧють  градъ. ͗ вꙿн́де въ стра
ноу домоу ц͠рѧ. ͗ ꙁажьже тоу до́
мъ цр͠въ. ͗ оу͗мретъ ꙁа грѣхы
своѧ, ꙗ͗же сътвор. ͗ сътворь
лоукавноє прⷣѣ гмⷭъ. ͗ ходѧ́ поу

262d
темъ є͗ровамлемъ сн͠омъ наваще
мъ. ͗ въ грѣсѣхъ своⷯ ꙗ͗же съ
грѣш въ і͗¬͠л. ͗ проаа словесъ ꙁа
мꙿбрїнъ. ͗ꙁвѣщанѧ є͗го ꙗ͗же
͗ꙁвѣща. не се́ л є͗сть п́санно
въ кн́гаⷯ сло́вомъ въ д͠н ц͠рь і͗¬͠лвъ
͗ тогда раꙁдѣлша сѧ лю́дє і͗¬͠лв
въ саморе. полъ людї бы҇ⷭ по фа
мн, с͠на гонофа ꙗ͗ко цр҇ⷭтвꙋєть.
͗ полъ людї бы҇ⷭ по ꙁамꙿбрї. ͗ оу͗
дръжаша лю́дїе. ͗же бѣ́ша по фъ
мнї с͠на нафова. ͗ оу͗мретъ по
фъмн. ͗ є͗ровамъ бра́тъ є͗го въ
времѧ ѡ͗но. ͗ цр҇ⷭтвова ꙁамꙿбрї
съ фамнєю
Въ лѣ́то •л͠• пре́жⷣе ц͠рѧ а͗сꙿсы. ͗
ц͠рьствова въ і͗єрл҇ⷭмѣ. ͗ црт҇ⷭво
ва ꙁамꙿбрї въ і͗¬͠л ͗ в саморе,
•в͠і• лѣтъ. ͗ ѡ͗ꙁда ꙁамꙿбрї горꙋ
семерꙿскоую. ͗ пр семре гороу
гнⷭю, ͗ двѣма толантома (!) сребра
͗ ͗ ѡ͗ꙁда гороу. ͗ нарее ͗мѧ горѣ
ю͗же ѡ͗ꙁда въ ͗мѧ семръ. гн҇ⷭѧ
гора семрꙿска. ͗ сътвор ꙁамꙿбрї
лоукавноє прⷣѣ гмⷭъ. ͗ прелоука
вне бы҇ⷭ па́е всѣхъ. ͗ бы́вꙿшмъ
прѣд нмъ. ͗ ходѧше  по всемъ
поутемъ є͗ровамлмъ с͠на нава
ща. ͗ въ беꙁаконїхъ своⷯ съгрѣ
ш въ і͗¬͠л. ꙗ͗ко раꙁꙿгнѣва г͠а б͠га
і͗¬͠лва ѡ͗ сꙋє͗тныхъ є͗го. ͗ про́аа
словесъ ꙁамꙿбрїнъ. ͗ всѧ̀ є͗л́ко
сътвор с́лнаго. ͗ не се́ л сꙋть
п́санно въ кн́гаⷯ словесы въ д͠н
ц͠рь і͗¬͠лвъ. ͗ оу͗мре ꙁамꙿбрї. ͗ по
гребенъ бы҇ⷭ въ ѿц͠ь своⷯ вꙿ саморе

263a

ѡ͗ ахавѣ ц͠р• ͗ ѻ͗ і́л пр҇ⷪцѣ•  како ꙁа
кла́ прр҇ⷪкы валовы• ѻ͗ єꙁавел,
ѻ͗ нае͗фе͗• ѻ͗ хавѣ• ка́ко побѣд сꙋ
слово .о͠д. рѧны
͗ наѧтъ цртⷭ҇воват а͗хавъ с͠нъ є҇ⷢ
въ саморе. въ •а͠і• лѣто. црт҇ⷭва
ꙁамꙿбрїана. ͗ црт҇ⷭвоват наѧ
ѡ͗софатъ с͠нъ ѡ͗с͗нъ •к͠• ͗ •е͠•
лⷮѣ. цр҇ⷭтвова въ ꙇ͗єрл҇ⷭмѣ. ͗мѧ бѣ
мт͠р є͗го гоꙁꙋма дꙿщ сл͗на. ͗
ход по поутемъ а͗сꙿсы ѿц͠а своє͗го.
͗ оу͗клон сѧ ѿ н́хъ сътворт
бл͠гоє прⷣѣ гмⷭъ, то́кмо высокыхъ
нераꙁверженъ жрѧ́ше на высокыⷯ
͗ каⷤдаа͗ше. ͗ слож сѧ а͗сафатъ
ц͠рь і͗єрл҇ⷭмьскы съ цр͠мъ саморе͗
скымъ. ͗ всѧ с́ла є͗го ю͗же сꙿтво
р ꙗ͗коже побѣд сѧ. не се́ л сꙋть
п́санно въ кнгаⷯ словесы. въ д͠н
ц͠рь ͗оу͗днъ. ͗ про́аа смѣшенїа
ꙗ͗же бѣша въ д͠н а͗сꙿса ѿц͠а а͗сафа
това, ц͠рѧ і͗єрл҇ⷭмьска. ͗ бѣ̀ ͗стре
блъ ͗ꙁъ ꙁемлѧ тоѧ всѐ. ͗ ц͠рѧ
не бѣ вꙿ соурї носвове. ͗ ц͠рь а͗са
фатъ сътвор корабль. въ фа́
рсы ͗т въ сафроу по ꙁлато. ͗
͗де ͗ съкроушша сѧ корабл. въ
гасѡ͗нѣ гаварꙿстѣмъ. тогда
ре́е ц͠рь самаре͗скъ къ ц͠рю ѡ͗со
фатоу. ͗ поущю ѡ͗трокы своѧ,
съ ѡ͗трокы сво͗м. а͗може посла
263b
ѡ͗софатъ. ͗ мрътвъ а͗софатъ
ц͠рь і͗єрл҇ⷭмьскы. ͗ положенъ бы҇ⷭ съ
ѿц͠ сво͗м въ градѣ двⷣѣ. ͗ ц͠рь
ствова а͗рамъ с͠нъ є͗го вꙿ него мѣ́
сто. въ вꙿтороє лѣто црт҇ⷭва а͗софа
това. ц͠рѧ і͗єрл҇ⷭмьска. а͗хавъ же с͠нъ
ꙁамꙿбрїнъ. ͗ цр҇ⷭтвова въ самаре
наⷣ і͗¬͠лмъ. •к͠• ͗ двѣ̀ лѣтѣ̀. ͗ съ
твор а͗хавъ с͠нъ ꙁамꙿбрїнъ лоука
вноє прⷣѣ гмⷭъ. ͗ се лоукавъ бы҇ⷭ па́е
всѣхъ пре́жнⷯ є͗го. ͗ не бѣ є͗моу длъ
жно є͗же ход́т въ грѣсѣхъ є͗ро
вамлⷯ с͠на наваща. ͗ поꙗ͗ женоу ꙁа
вель ͗ дще́рь є͗фемамлю. ц͠рѧ с
до́нꙿска. ͗ шедъ слоужаше коум
рꙋ ва́ловꙋ, ͗ поклон сѧ є͗моу. ͗
сътвор тре́бнкъ вааловоу до́
моу ͗ прношенїа є͗го. ͗же съꙁда
саморе. ͗ сътвор а͗хавъ мръꙁꙿкоє.
͗ прлож а͗хавъ бо́лшеє раꙁꙿгнѣ
ванє. ͗ раꙁꙿгнѣва г͠а б͠га і͗¬͠лва. ͗
па́е всѣхъ ц͠рь і͗¬͠лвъ. бы́вꙿшхъ
пре́жⷣе є͗го вꙿ д͠н же є͗го съꙁда, а͗х́ль
͗ вефль. ͗же въ і͗єрхонѣ. въ
подоб а͗врона пръвоꙁда́ннаго
є͗моу. съꙁда є͗моу ге́ꙁоу въ дрꙋгы
͗ но́ве є͗го. ͗ оу͗стро две́р є͗го
по г͠лоу гнⷭю. ͗же г͠ла роукою ͗сꙋ́са
навꙿвїна. прїде ͗льѧ прр҇къ ѿ
феꙁвтѧ гаматꙿска къ а͗ха
воу. ж́въ г͠ь б͠гъ і͗¬͠лвъ. ͗же
прⷣѣсто͗ть прѣдꙿ нмъ. а͗ще
да боу́деть в лѣта с̀ роса́ ͗л
до̀жⷣь. понеже словесы ѿ оу͗стъ
моⷯ
͗ се́ же п́сана бы́ша въ паремь. ͗
про́аа по семъ 
͗ бы҇ⷭ по гл͠ѣхъ сⷯ. вноградъ бѣ̀
нооу͗ве. но̀ і͗л͠ьтѧнын. ͗ пр
͗схо́дщ а͗хавл ц͠р самаре͗ска

263c
͗ ре҇ⷱ а͗хавъ к ноꙋфею͗ г͠лѧ да͗жⷣь (!) м вно
градън (!). ͗ бꙋдеть т ѡ͗граⷣ ꙁелїю ꙗко
блꙁъ домоу є͗го. ͗ дам т внограⷣ
͗нъ добръ в него мѣсто. а͗ще л боу
деть неоу͗годенъ преⷣ тобою, ͗ дамь
т сребро ͗ꙁмѣноу вноградꙋ семоу
твоє͗моу. ͗ боудо҇ⷮу м ѡ͗град ꙁелю.
͗ рее наоу͗фе. къ а͗хавоу да не б
де л мї ѿ г҇ⷭа б͠а моє͗го. дат наслѣдїє̀
ѡ͗ц͠ь мохъ тобѣ. ͗ прїде а͗хавъ
в домъ сво. ѡ͗немощевавъ ͗ ра
слабѣвъ ѡ͗слобѣвъ (!) ѡ͗ словес. є͗же
г͠ла к немоу нафе ͗ꙁ͠льтѧннъ.
͗Еже рее не дамъ наследїа ѡ͗ц͠ь моⷯ.
тобѣ. ͗ оу͗спе на ѡ͗дре своємъ. ͗ по
кры лцє своє͗ ͗ не ꙗ͗сть хлѣба. ͗ вн
де є͗ꙁавель жена є͗го к немоу. ͗ ре҇ⷱ к не
моу гл͠ющ. то̀ сѐ д͠хъ тво смоуще
нъ. ͗ не ꙗ͗с хлѣба. ͗ ре́е къ не ꙗ҇ⷦ
г͠ла къ неоу͗фею і͗¬͠льтѧнноу г͠лѧ.
да́жь м внограⷣ тво́ на сребре.
а͗ще л хо́щеш да́мꙿ т вноградъ
в него мѣсто. ͗ ре́е не да́мꙿ т наслѣ
дѧ ѿц͠ь моⷯ. ͗ рее к немоу є͗льꙁа
вель жена єго. ты̏ л нынѣ твор
ш та́ко ц͠рю і͗¬͠лвъ. въстан ͗ ꙗ͗
жь хлѣбъ тво́ ͗ мо́лѧ боу́д. а͗ꙁъ
да́мꙿ т внограⷣ. наоу͗феѧ і͗л͠ьтѧ
нна. ͗ напса кн́гы ѿ лца а͗ха
влѧ. ͗ пеѧтле ю͗ пеѧ́тю є͗го.
͗ посла кн́гы ста́рцемъ. ͗с подо́
бнымъ жвоущмъ с наоу͗феє͗мъ.
͗ п́сано бѧ́ше въ кн́гахъ, та́ко
постт сѧ постомъ. ͗ посад
те нооу͗феѧ вы́ше людї всⷯѣ. ͗
прведете два̀ моу́жа с͠на ꙁако
нопрестоупна прѣдо нь. да свѣ
дѣтельствоує͗та на́ нь гл͠юща.
ꙗ͗ко блв҇ⷭ б͠га ͗ ц¬͠рѧ. ͗ꙁведеш
ка́менїємъ поб͗те да оу͗мреть.
263d
͗ сътворша моу́ж гра́да є͗го ста
рѣ͗шї. ͗ свободнї. ͗ жвꙋщї
въ градѣ є͗го. ꙗ͗коже поуст кꙿ н́
мъ ͗є͗ꙁавель ꙗ͗коже псанно, бѣ
ша въ кн́гаⷯ ꙗ͗же поуст ͗мъ. ͗
нареко́ша по́стъ. ͗ посадша наоу͗
феѧ на наѧлѣ людї. ͗ прїдоста
два̏ моу́жа с͠на ꙁаконопрестоупн
ка. ͗ сѣдоста поⷣлогъ є͗го. ͗ свѣдѣ
тельствоваста на́ нь моу́жа. ͗
въсташа наоу͗феѧ, прⷣѣ всем лю
дꙿм гл͠юще блв҇ⷭ б͠га ͗ ц͠рѧ. ͗ ͗ꙁве
дꙿшї вонъ ͗ꙁъ града ͗ ка́менїємъ
 побша. ͗ оу͗мре ͗ послаша къ є͗ꙁе
лев гл͠юще. побє͗нъ бы҇ⷭ наоу͗феѧ
͗ оу͗мретъ. ͗ бы҇ⷭ ꙗ͗ко оу͗слыша ͗є͗ꙁе
вель. ре́е къ а͗хавоу. ͗ въставъ на
слѣдоу вноградъ наоу͗фе͗нъ і͗¬͠ль
тѧнна. ͗же не вꙁѧ сребра. ͗ ꙋ͗же
н҇ⷭѣ наоу͗фе ж́въ оу͗мре бо̀
͗ бы҇ⷭ ꙗ͗ко оу͗слыша а͗хавъ. ꙗ͗ко оу͗мре
наоу͗фе і͗л͠ьтѧннъ. ͗ съве́рже
͗ р́ꙁы своѧ. ͗ ѡ͗блее сѧ въ врет
ще. ͗ бы҇ⷭ по сⷯ ͗ въста ͗ вꙿн́де въ
вноградъ наоу͗феє͗въ насладт (!) 
͗ ре҇ⷱ г͠ь къ ͗л феꙁвтенноу г͠лѧ.
въстан ͗ сн́д въ стрѣтенє,
а͗хавоу ц͠рю і͗͠лвꙋ. ͗же въ самарї
сѐ бо̀ с̀ въ вноградѣ ͗ѡ͗феє͗ве. ꙗ͗ко
с́ сн́де тоу прꙗ͗тъ є͗го. ͗ рее
ш кꙿ немоу с́це гл͠еть г͠ь. понеⷤ
͗ тъ̏ оу͗би , ͗ прꙗ͗тъ . сего̀ рад
та́ко гл͠еть г͠ь на мѣ́сте се́мъ. ͗
де́же полꙁаша пт́ца ͗ пс́. ͗ кро́
вь наоу͗фе͗ноу, ͗ тоу пол́жють
пс кро́вь твою. ͗ блоу́днца ͗ꙁмы́
ю͗т сѧ въ кров твоє. ͗ ре́е а͗ха
въ къ ͗лью. ѡ͗брѣте л мѧ вра
ѕ мо ͗ ре҇ⷱ ͗лѧ ѡ͗брѣтохъ по
неже всоу́є съдѣла. сътвор лоука

264a
вноѐ преⷣ гмⷭь раꙁгнѣватї ͗. с́це гл͠ть
гь҇ⷭ. се а͗ꙁъ наведꙋ на тѧ ꙁлаѧ͗. ͗ попа
лю ꙁаднѧѧ͗ твоѧ͗. растою всѧ̀ а͗ха
вова. оувращьшаго сѧ ѿ менѣ свѣ
не. ͗ съдръжмыѧ͗ ͗ въставꙿш
въ ͗ꙁ͠л. ͗ предамъ тво̀. ꙗ͗ко́
домъ є͗ро́вамль с͠на наваща. ꙗ͗коⷤ҇
͗ домъ а͗с͗нъ. с͠на а͗х͗на, ͗
прогнѣванⷯ. ͗мже м про́
гнѣваша ͗ сътворша въ і͗л͠.
͗ꙁавел ре҇ⷱ г͠ь въ ͗л͠ г͠лѧ. пꙿс
снѣдѧть ю͗ во первоє̀ во і͗л͠. ѿ оу
мершⷯ а͗хавль. ͗ во градѣ снѣдь
ть  пс. ͗ оу͗мерꙿшаѧ на пол снѣ
дѧть птца нб҇ⷭнаа̀. ͗ сꙋе́те є͗с
ты̀ а͗хаве. ͗ понеже наа твор
т прⷣе г͠мь ꙗ͗коже преврат є͗ꙁаве҇ⷧ
жена є͗го. ͗ ѡ͗мраꙁ с̀ тѣло хо́дѧ
въ слⷧѣ мерьꙁоскѧ, по всемъ ͗же
сътвор а͗море̀. є͗гоже ͗стощ
гь҇ⷭ. ѿ лца сн͠въ ͗і͗л͠въ. ͗ ѡ͗ слове
с ͗мже сѧ оуклон а͗хавъ ѿ л́ца
гн҇ⷭѧ. ͗дѧше плаа сѧ. ͗ съверь
же рꙁы̀ своѧ͗ ͗ препоѧса сѧ въ врет
ще по тѣлоу своє͗моу. ͗ пост сѧ
постомъ. ͗ бѣ̀ ѡ͗блъенъ во врет
ще. ѿ д͠не во нꙿже бѣ́ оубїєнъ. наоу
фе͗ ͗ꙁл͠тѧннъ. ͗ бы҇ⷭ г͠лъ гнⷭь. роу
кою͗ раба свое͗го ͗ль ѡ͗ а͗хаве рее г͠ь
ведахъ ꙗко клон сѧ а͗хавъ ѿ л
ца є͗го. ͗ не ѿ͗мꙋ ꙁлобы є͗го въ
д͠нь с͠на є͗го ͗ ѿ͗мꙋ ꙁлобоу. ͗ с͠нъ
а͗дерꙿвь ц͠рь а͗сре͗скъ. бѧше съ
бралъ слꙋ свою͗. ͗ вшеⷣ ѡ͗бьседе
самаре́ю͗. •л͠• ͗ •в͠і• ц͠рѧ с нмъ.
͗ вс̀ конꙿнц ͗ ѡ͗рꙋжнц вшеⷣ
ше ѡ͗бьседоша самарею͗, ͗ побѣ
жахꙋ сѧ ѡ͗н. ͗ посла къ а͗хав ц͠рю
і͗͗л͠вꙋ вꙿ граⷣ. ͗ ре҇ⷱ к немꙋ. с̀це
т гл͠ть с͠нъ а͗деровь. срѣбро́
264b
твоє ͗ ꙁла́то моє є҇҇ⷭ. ͗ жены твоѧ
͗ ѧ́да моѧ соу́ть. ͗ ѿвѣща ц͠рь і͗¬͠лвъ
͗ ре́е. ꙗ͗коже г͠ла г͠ сѐ ц͠рю. тво́
є͗смь а͗ꙁъ. ͗ моѧ твоѧ соу́ть. ͗ въ
ꙁꙿвращьше сѧ сꙿл рѣша. с́це гл͠еть
с͠нъ а͗деровь. а͗ꙁъ поущаⷯ кꙿ тобѣ
г͠лѧ. сребро твоє ͗ ꙁла́то твоє
͗ жены твоѧ ͗ ѧ́да твоѧ, даⷤ
мнѣ. ꙗ͗ко въ весь же а҇ⷭ ͗ оу͗тро пꙋ
щю рабы своѧ. ͗ꙁщють до́мъ
тво́. ͗ до́мъ ѡ͗трокъ тво͗хъ.
͗ боу́доуть помышлѧє͗маа ꙭью
ⷯ нто́же. а͗ще л въꙁложть
рꙋкы своѧ. то̀ не боу́деть н ѡ͗
станка. ͗ прꙁва ц͠рь і͗¬͠лвъ всѧ
старца ꙁемл̀. ͗ ре́е то вы смы́
слте нынѣ ͗ вдте. ꙗ͗ко то ѕлѣ̀
про́сть поущ бѣ гл͠еть ѡ͗ же
нахъ моⷯ. ͗ ѡ͗ сн͠охъ моⷯ ͗ дще́реⷯ
моⷯ. а͗ сребро моє ͗ ꙁла́то моє не
въꙁꙿбранхъ є͗моу. ͗ рѣша є͗моу
ста́рц. ͗ лю́дїе вс не послоуша
ше . н не въсхощ да́т. ͗ ре́е
сло́вомъ с͠на а͗дерова. рцѣте сн͠оу
ва́шемоу ͗ всего є͗л́коже. дѣлмаⷤ
є͗с поуща (!) къ рабомъ сво͗мъ. ͗
пре́жⷣе сътворю. а͗ сего г͠ла не мо
гоу сътворт. ͗ ѿвѣтъ пр
є͗мꙿше ͗ моуж въꙁꙿвратша сѧ
съ с́м словесы. ͗ пакы поустї 
къ мнѣ, с͠нъ а͗деровъ гл͠еть. ͗ с̀
сътворша м бо́ѕ. ͗ с̀ прло
жша м. а͗ще не сътворю. да ͗
пръст самареѧ не боу́деть лса́
мъ. ͗ всем лю́дм пѣшм. ͗
ѿвѣщавъ ц͠рь і͗¬͠лвъ. ͗ рее дово́
лно да не хвалт сѧ. слоукы ꙗ͗коⷤ
͗ просты. ͗ бы҇ⷭ є͗гда ѿвѣща є͗мꙋ
сло́во сѐ. ͗ бѣ̀ ͗спвалъ са́мъ ͗
то́. ͗ ц͠рь ͗же бѣ с н́мъ въ сенѣⷯ.

264c
͗ ре́е ѡ͗трокомъ сво͗мъ. ͗ сꙿтво
рте ле́ствца. ͗ прста́вте
ле́ствца градѣ. ͗ сѐ прр҇къ є͗днъ
прїде къ а͗хавоу сн͠оу і͗¬͠лвꙋ. ͗ ре́е
сце гл͠еть г͠ь. ͗же вдш нарѡⷣ
се ͗ ве́сь велкы. ͗ сѐ а͗ꙁъ дамъ дн҇ⷭе
в рꙋцѣ тво. ͗ раꙁоумѣє͗ш ꙗ͗ко
г͠ь. ͗ ре҇ⷱ а͗хавъ кꙿ нмъ. ͗ ре҇ⷱ с́це г͠ле
ть г͠ь, ѡ͗трокы кн͠ѕь ꙁемлѧ. ͗ ре҇ⷱ
а͗хавъ. кто сѐте́ть бра́нь. ͗ ре́е
ты̀. ͗ блюдѧ́ше сѧ н́жнⷯ. ͗ кн͠ꙁь
ꙁемлѧ̀ тоѧ. ͗ събра́ша сѧ ͗ бы҇ⷭ ⷯ
•с͠• ͗ •л͠• ͗ двѣ̏. ͗ по сⷯ събра лю́д
всѧ. ͗ бы҇ⷭ сн͠въ слныⷯ •ѯ͠• ты́сꙋ
щь. ͗ꙁы͗де въ по̀лоуд͠н с͠нъ а͗де
ровъ. пїанъ бѣ̀ ꙁѣ́ло. въсхотѣ (!)
ты́ са́мъ ц͠рь •л͠• ͗ •в͠• ц͠рѧ ͗спꙋ
щнка є͗моу. ͗ꙁдоша ѡ͗троц
воє͗водъ ꙁемл̀ ͗ тоѧ пръвыхъ.
͗ посла с͠нъ а͗деровъ. ͗ въꙁвѣст
ша є͗моу гл͠юще, моу́ж соу́ть шꙿл́
ѿ самареѧ. ͗ ре҇ⷱ ͗мъ а͗ще на м́ръ
шꙿл́ сꙋть по́͗мете ѧ ж́вы. а͗ще
л на́ брань соу́ть шꙿл́. то̀ ͗ꙁб́
те ѧ. да бы́ша ͗ногда ͗ꙁлаꙁл
ѿ града. ͗ т ͗ꙁдоша ѿ гра́да
ѡ͗троц. ͗ воє͗водъ страны тоѧ
͗ сла въ слѣдъ ⷯ. ͗ побѣд л͠къ
протвꙿнка собѣ. ͗ оу͗дро́(!) ко́
жⷣо прот́внка собѣ. ͗ бѣжа́
ша соурѧ, ͗ гна і͗͠ль. ͗ гоꙁн
с͠нъ а͗деровь ц͠рь а͗соурїскъ на ко
нѧ пресѣдаа. ͗ꙁы͗де ц͠рь і͗¬͠лвъ
͗ поꙗ͗тъ всѧ конѧ ͗ ѡ͗роу́жѧ
͗ побѣд ꙗ͗ꙁвою вел́кою въ соу
рї. ͗ прїде прр҇къ къ ц͠рю і͗¬͠лвꙋ
͗ ре́е. крѣп сѧ ͗ раꙁоумѣ ͗ в́
жⷣь то̀ сътворш. ꙗ͗ко пре
ходѧщю лѣтоу семоу. ͗ с͠нъ а͗де
ровъ ц͠рь соур͗скъ на́ тѧ. ͗ ѡ͗
264d
троц ц͠рѧ а͗соур͗ска. ͗ рѣша кꙿ не
моу б͠гъ ͗ го́ръ б͠гъ і͗¬͠лвъ. ͗ не бо́гъ
оу͗до́л сего ра́д оу͗крѣп сѧ на́ ны
а͗ще л же не побѣдм сѧ с н́м. лѣ
по ны є͗сть не крѣпт сѧ на нѧ.
͗ по гл͠оу семоу сътвор. ͗ распоуст
ц͠рѧ кого́жⷣо на своє мѣ́сто. ͗ порꙋ
 вꙿ нⷯ мѣ́сто воє͗воды. ͗ꙁмѣн
мъ т с́лоу. ͗ по с́лѣ ѿпа́дꙿшⷯ
ѿ тебе ͗ конѧ вꙿ ко́нь мѣсто. ͗ ѡ͗рꙋ
жє въ ѡ͗рꙋжѧ мѣсто. ͗ побѣ
дм сѧ с н́м оу͗до́бь. ͗ оу͗крѣп
м сѧ па́е ⷯ. ͗ послоуша гла́са ͗хъ
͗ сътвор та́ко
͗ бы҇ⷭ мноу́вꙿшю лѣтоу томоу. ͗ съ
сѣт с͠нъ а͗деровъ соурю. ͗ въꙁы
͗де въ сафекоу на брань на і͗¬͠лѧ. ͗
сн͠ве і͗¬͠лв стре́гше сѧ ͗дѧ́хꙋ на стрѣ
тенє ͗мъ. ͗ въполша сѧ і͗¬͠ль
тѧне прот́воу ͗мъ. а͗кы двѣ̀ ста́
дѣ ка́ꙁнї (!). ͗ соурѧне ͗сплънша
ꙁемлю̀. ͗ прїде л͠къ б͠жї къ цр͠в
і͗¬͠лвꙋ. ͗ ре́е с́це гл͠еть г͠ь, понеже
ре́е соурѧ. б͠гъ го́ръ б͠гъ і͗¬͠лвъ.
а͗ н҇ⷭѣ бо́гъ оу͗до́л. ͗ да́мъ с́лоу
вел́коую с́ю роуцѣ тво́. ͗ ра
ꙁꙋмѣє͗ш а͗ꙁъ є͗смь г͠ь. ͗ ѡ͗плъ
ш сѧ ͗ т протвоу ͗мъ. •ꙁ͠•
д͠нї. ͗ бы҇ⷭ въ д͠нь седꙿмы. пр
блжш сѧ побѣдѣ. ͗ побѣд
і͗¬͠ль соурїнъ •р͠• тысꙋщь пеше
ць въ є͗днъ. въ є͗днъ ѿ д͠нї бѣ
жаша ѡ͗ставꙿшї въ сафекоу граⷣ.
͗ паде стѣна. •к͠• ͗ •ꙁ͠ тысꙋщь
моу́жь ͗ꙁбвшⷯ. ͗ с͠нъ а͗деровъ
бѣжа. ͗ вꙿнде въ хра́мъ ло́жьнь
ны вꙿноутренї. ͗ рѣша кꙿ немꙋ
ѡ͗троц є͗го, сѐ ны́нѣ вѣмы мы̏
ꙗ͗ко цр͠ве і͗¬͠лв млт҇҇ⷭв сꙋть. ͗
да въꙁложмъ н͠нѣ вретще,

265a
на ресла своѧ. ͗ оу͗ж на главы своѧ.
͗ꙁы͗демъ протвоу ц͠рю і͗¬͠лвꙋ. да
негл́ жвть д͠ша на́ша. ͗ препоꙗ͗
са сѧ въ вретще по ресломъ сво͗мъ
͗ въꙁложша оу͗жа на главы своѧ. ͗
рѣша ц͠рю і͗¬͠лвꙋ. ра́бъ тво́ с͠нъ а͗де
ровь гл͠ть жва є͗сть є͗ще д͠ша моа̀.
͗ реь а͗ще є͗сть жвъ братъ мо
є͗сть. ͗ моуж оу͗кротша ͗ оу͗т
шша ͗. ͗ прє͗млеше ͗ сло́во̀ ѿ оу͗стъ
мо͗хъ. ͗ реша бра҇ⷮ т є͗сть с͠нъ а͗де
ровь. ͗ рее ͗дте ͗ прведте ͗.
͗ꙁы͗де к немоу с͠нъ а͗деровъ. ͗ вшеⷣ
к немоу на колеснцю ͗ рее є͗моу граⷣ
ꙗже бѣ прѧлъ ѡ͗ц͠ь мо̀. ѿц͠а тво
є͗го ѿдамꙿ т ͗ на ͗схоⷣ сътворша
͗ собе в дамасцѣ. ꙗ͗ко полож ѡ͗ц͠ь
мо̀. в саморе. ͗ а͗ꙁъ в ꙁавѣте тво
є͗мъ ͗ полож є͗мꙋ ꙁавѣтъмъ ͗ ѿ
поустї  ͗ л͠къ є͗днъ ѿ сн͠въ прр҇ⷪє
скыхъ. ͗ рее къ блжнемоу с.
͗ по словес гнⷭю побї мѧ ͗ не хотѧ
ше л͠къ побт є͗го. ͗ рее понеже
не послꙋша гла́са гнⷭѧ. ͗ се ты̀ ѿте
еш ѿ мене. ͗ пораꙁть тѧ левъ.
͗ ѿ͗де ѿ него. ͗ ѡ͗брете левъ ͗ по
раꙁ ͗. ͗ ѡ͗брете ͗ного ͗ного л͠ка по
бї мѧ н͠нѣ. ͗ побвъ л͠къ ͗ сокрꙋ
ш. ͗де пр͠ркъ ͗ став ц͠рѧ ͗ꙁ͠лва
на поут. ꙗ͗ко свѧꙁа бро́вм ꙭ є͗го
͗ бы҇ⷭ ꙗ͗ко ц͠рь ͗дѧ́ше. ͗ се́ въпѧше
къ ц͠рю. ͗ ре́е ра́бъ тво̀ ͗ꙁы͗д на́ во
͗ноу бра́н. ͗ сѐ моу́жа прведе къ мнѣ
͗ ре́е съхран сего моу́жа. а͗ще л ѿ
скоѧ оу͗ско́ть. ͗ боу́деть д¬͠ша твоѧ
ꙁа д͠шю є͗го. ͗л талантъ поста́в
ш сребра. ͗ бы҇ⷭ ꙗ͗ко преꙁре рабы твоѧ
͗ ꙁдѐ сего не бѣ. ͗ ре҇ⷱ кꙿ немоу ц͠рь і͗¬͠лвъ.
се́  є͗нероу пр мнѣ оу͗б. ͗ потꙿщав сѧ
ѿꙗ͗ теломона ѿ ꙭю є͗го. ͗ поꙁна
265b
ц͠рь і͗¬͠лвъ, ͗ ꙗ͗ко ѿ прр҇къ се́ є͗сть. ͗
ре́е к немоу, та́ко гл͠еть г͠ь поне́же
͗ꙁѧ́тъ ты̀ моу́жа сверепе͗шаго ѿ
роукоу моєю. ͗ дає͗т сѧ д͠ша твоѧ въ
д͠шю є͗го мѣсто. ͗ лю́д твоѧ въ лю́
д є͗го мѣсто. ͗де ц͠рь і͗¬͠лвъ раꙁꙿслабле
нъ ͗ пеѧленъ. ͗ пр͗де въ самарею
͗ сѣде тр лѣта. ͗ не бѣ бран межⷣꙋ
соурє͗ю. ͗ ме́жⷣꙋ і͗¬͠лмъ
͗ бы҇ⷭ ѿ того лѣ́та. ͗ вꙿн́де а͗сафа ц͠рь
і͗є͗рл҇ⷭмескъ. къ ц͠рю а͗море͗скоу. ͗ ре́е
къ ѡ͗трокомъ. а͗ще є͗сть ꙗ͗ко моѧ є҇ⷭ
ромафо голатьскоє. ͗ мы млъмъ
прꙗ͗т ѿ ц͠рѧ соур͗ска. ͗ ре҇ⷱ ц͠рь
саморе͗скъ. къ а͗сафатоу. ͗ а͗ще въ
ꙁы͗деш на́ брань с на́м. вꙿ рамефꙋ
галат͗скоую. ͗ ре҇ⷱ а͗сафатъ. ꙗ͗коⷤ
а͗ꙁъ та́коже ͗ ты. ꙗ͗коже лю́дє
мо та́коже ͗ тво. ꙗ͗коже кон мо
та́коже ͗ тво. ͗ ре҇ⷱ а͗сафатъ ц͠рь
͗ю͗днъ къ ц͠рю саморе͗скоу. ͗ въпро
с́те ны́нѣ днⷭе г͠а. ͗ събра ц͠рь само
ре͗скъ, всѧ прр҇кы. ꙗ͗ко •у͠• мꙋ́жь
͗ ре́е ц͠рь а͗ще ͗доу в ремафоу галат
͗скоую. ͗ побѣдоу нанесоу. ͗ рѣша
͗д даꙗ пода́сть т г͠ь в роуцѣ тво
ц͠рѧ. ͗ ре҇ⷱ а͗сафатъ къ ц͠рю самаре͗скꙋ.
н҇ⷭѣ ͗ ꙁде прр҇ка гнⷭѧ. ͗ въпросл бѣ́
хомъ г͠а ͗мъ. ͗ ре́е ц͠рь саморе͗скъ
къ ѡ͗сафатоу. ͗ є͗ще є͗сть є͗д́нъ
моу́жь на оу͗прашенє г͠а ͗мъ. ͗ а͗ꙁъ
въꙁненавдѣхъ . ꙗ͗ко не гл͠еть
ѡ͗ мнѣ добра, но ѕле̏ мехе с͠нъ а͗ма
вла͗нъ. ͗ ре҇ⷱ а͗сафатъ ц͠рь ͗ю͗днъ
͗ не г͠л ц͠рю та́ко. ͗ прꙁва ц͠рь само
ре͗скъ скопца є͗д́ного. ͗ ре́е ско́
ро прїд по (!) мхеѧ с͠не є͗мовла͗не.
ц͠рь саморе͗скъ а͗сафатъ ͗ю͗днъ.
͗ сѣдѧше моу́жь на прт҇ⷭлѣ є͗го
въ ѡ͗роужї. ͗ пр вратѣхъ самареѧ.

265c
͗ вс̀ прр҇ц прорцахꙋ прѣ́д нмъ.
͗ сътвор є͗д́ноє с͠нъ а͗хнаѡ͗нь.
͗ рога желѣꙁна. ͗ ре́е та́ко гл͠еть
г͠ь. с́ма рогама соурѧ сконѧє͗ш
до́нꙿдеже сконѧє͗т сѧ. ͗ вс прр҇ц
прорцахꙋ та́ко гл͠юще въꙁыд ра
мефъ галатꙿскы. ͗ настав тѧ
͗ да́сть т г͠ь вꙿ роуцѣ ц͠рѧ а͗соур͗
ска. ͗ со́лъ шеⷣ прꙁваⷮ мхеѧ. ͗ ре҇ⷱ
є͗моу г͠лѧ вс̀ прр҇ц оу͗сты нынѣ г͠лю
ть до́бре ѡ͗ ц͠р. боу́д ты ѡ͗ слове
с с́хъ. ͗ по словесемъ досто͗но
ны́нѣ г͠л. ͗ ре́е мхеѧ ж́въ г͠ь ꙗ҇ⷦ
а͗ще то̀ реⷱ҇ мнѣ г͠ь. с̀ г͠лю ͗ прїде
къ ц͠рю. ͗ ре҇ⷱ є͗моу ц͠рь мхе́є, а͗ще
въꙁы͗доу в ремафатъ галатꙿскы̏
на́ брань ю͗же свѣс. ͗ ре҇ⷱ въꙁы͗д
наставть тѧ г͠ь вꙿ роуцѣ ц͠рѧ. ͗
ре҇ⷱ є͗моу ц͠рь калжⷣы (!) а͗ꙁъ кленꙋ тѧ.
ꙗ͗ко да гл͠еш ͗стннꙋ прѣдъ гмⷭъ
͗ ре́е мхеѧ не тако в́дѣхъ въ снѣ
і͗¬͠ль раꙁсѣꙗ͗нъ въ гораⷯ. ꙗ͗ко стада
є͗моу́же нѣсмь пастоуха. ͗ ре́е г͠ь
не г͠ь с́мъ въ б͠га. да въꙁратт сѧ
ко́жⷣо въ домъ сво́ с м́ромъ. ͗ ре҇ⷱ
ц͠рь саморе͗скъ къ сафатоу ц͠рю ͗
ю͗днꙋ. не рѣхꙿ л кꙿ тобѣ. не прор
еть м сѐ, но̀ ѕлѣ̏. ͗ ре́е мхеѧ
не не тако слы́шь (!) бо̀ г͠лъ гнⷭь. ͗ не
та́ко вдѣхъ г͠а б͠га і͗¬͠лва сѣдѧща
на прт҇ⷭлѣ своє͗мъ. ͗ всѐ во͗ꙿство
нб҇ⷭноє преⷣстоꙗ͗ше є͗моу ѡ͗ деснꙋю
є͗го ͗ ѡ͗ шюю єго
͗ ре҇ⷱ г͠ь кто̀ оу͗срѣщеть. а͗хава ц͠рѧ
саморе͗ска. ͗ въꙁы͗деть ͗ паде
ть в ремефе голатꙿстѣ. ͗ ре́е
та́ко ͗ꙁыд д͠хъ ͗ ста прⷣѣ гмⷭъ
͗ ре҇ⷱ а͗ꙁъ оу͗срѧщю. ͗ рее г͠ь кꙿ немꙋ
та́ко. ͗ рее оу͗бо ͗ꙁы͗де дꙋ́хъ ло̀жь
прр҇къ є͗го. ͗ ре́е срѧ́щеш а͗ще мо́

265d
жеш ͗д. ͗ сътвор та́ко. ͗ сѐ
ны́нѣ г͠ь да́сть д͠хъ въ оу͗ста всѣхъ
прр҇къ твоⷯ сⷯ. ͗ г͠ь г͠ла на́ тѧ ꙁла̀а
͗ прїде седекѧ с͠нъ ханаѡ͗нь. ͗
пораꙁ мехю в сѡ͗гоне. ͗ ре́е кы́
д͠хъ г͠нь є͗сть гл͠авы кꙿ тобѣ. ͗ ре҇ⷱ
мхеѧ сѐ ты оу͗ꙁрш въ д͠нь ѡ͗нъ.
є͗гда вꙿн́деш въ сꙿкровще своє
сꙿкрыт сѧ. ͗ ре҇ⷱ ц͠рь са́море͗скы
по͗мѣте мехю. ͗ въꙁврат
те къ самонѣ кн͠ꙁю гра́да. ͗ к ѡ͗
а͗соу с͠ноу ц͠рвꙋ. да  посадть въ
темнц. ͗ кръмѧть хлѣбомъ
пеѧ́лнымъ. ͗ водою пеѧ́лною
до́ндеже въꙁꙿвращю въ мрѣ. ͗ ре́е
мохѧ. а͗ще да въꙁꙿвращю ѧ въꙁꙿвра
тш сѧ въ м́рѣ. ͗ тогда ве́с ꙗ͗ко
нѣ́сть гл͠алъ г͠ь съ мно́ю. ͗ въꙁы͗де
ц͠рь самаре͗скъ. ͗ ѡ͗софатъ ц͠рь і͗єрꙋ
салмескъ. с н́мъ ͗де в ремафоу га
латꙿскꙋю. ͗ ре҇ⷱ ц͠рь самаре͗скъ къ а͗са
фатоу ц͠рю є͗рл҇ⷭмьскоу. пркры мѧ
͗ въвед мѧ въ сѣю. ͗ ты̀ ѡ͗блац
мо въ котгоу мою. ͗ пркры́ сѧ
ц͠рь самаре͗скъ вꙿн́де въ сѣю. ц͠рь сꙋ
р͗скъ ꙁаповѣда кн͠ѕемъ ѡ͗роу́жн
комъ сво͗мъ, тре́мъ десѧтемъ ͗
двема г͠лѧ. не побѣдте вы̀ н с ве
л́кымъ н с ма́лымъ. то́кмо ͗ще
те ц͠рѧ саморе͗ска є͗д́ного. ͗ бы҇ⷭ
ꙗ͗ко оу͗ꙁрѣша воє͗воды съѡ͗роужнкы
а͗сафата ц͠рѧ і͗єрл҇ⷭмьска. ͗ т рѣ́
ша сѐ ц͠рь саморе͗скъ. ͗ ѡ͗бъкроша 
͗ побѣдт сѧ с н́м. ͗ въꙁоптъ
а͗сафатъ ц͠рь і͗¬͠лвъ то̀. ͗ въꙁꙿвра
тша сѧ ѿ него. ͗ ѡ͗тѧ́гъ моу́жь
є͗д́нъ лоу́къ. ͗менемъ є͗оу͗тоу́хъ
͗ оу͗стрѣл ц͠рѧ і͗¬͠лва межⷣоу въꙁдꙋ
хомъ. а͗ подолгъ щ́тъ. ͗ рѐе скопцю
своє͗моу въꙁꙿврат сѧ ͗ ͗ꙁвед мѧ

266a
͗ꙁъ бра́н сеѧ. ꙗ͗ко оу͗ꙗ͗ꙁвенъ є͗смь.
оу͗мно́ж сѧ бра́нь въ то́ д͠нь. ͗ ц͠рь
бѣ стоѧ съ ѡ͗роужїемъ. ͗ протвꙋ
а͗соурѧномъ ѿ оу͗тра ͗ до́ веера. ͗ на
текоста кро́в по́лн па́ꙁꙋсѣ ͗ꙁъ ꙗ͗
ꙁвы̀. ͗схожаше кро́вь ꙗ͗ꙁвенаа. ͗
ѿ недръ по ѡ͗рꙋжю ͗ ста каꙁнець.
͗же въ по́лце с́лне. ͗ бѣ на въсто
къ въпт г͠лѧ. ко́жⷣо ва҇ⷭ да ͗деть
въ до́мъ сво́. ͗ въ ꙁемлю̀ свою ꙗ͗ко
оу͗мре ц͠рь і͗¬͠лвъ, ͗ пре͗доша въ са
марю. ͗ погребо́ша ц͠рѧ саморе͗ска
͗ раꙁдѣл сѧ кро́вь по всемоу ͗ по все
моу цвѣтоу саморе͗скꙋ. ͗ полꙁаше
сте́блеве. ͗ пс кро́вь блоу́днц
͗ꙁмы́ша сѧ въ кров ⷯ. ͗ по гл͠оу гнⷭю
͗же г͠ла ͗ про́аа словесъ а͗хавовъ. ͗
всѧ ꙗ͗же сътвор. ͗ хра́мъ слоновъ.
͗же бѣ̀ сътворлъ. не се л соу́ть
п́санно въ кн́гаⷯ словесы. ͗ въ д͠н
цр͠вы. ͗ оу͗мре а͗хавъ. ͗ положенъ
бы҇ⷭ съ ѿц͠ сво͗м
͗ цр҇ⷭтвова а͗хаꙁѧ с͠нъ є͗го вꙿ него мѣ́
сто. а͗сафатъ с͠нъ а͗с͗ъ. ͗ ц͠рь
ствова наⷣ і͗¬͠лмъ ͗ю͗дою въ і͗єрл҇ⷭмѣ.
Въ лѣ́то •д͠• є. по а͗хавѣ ц͠р і͗¬͠лве
црт҇ⷭвова ͗же ѡ͗сафатъ с͠нъ а͗с͗нъ
лѣто •л͠• ͗ •е͠• є цр҇ⷭтвова въ і͗єрꙋ
салмѣ. ͗мѧ бѣ̀ мт͠р є͗го а͗ꙁꙋва.
дꙿщ є͗а͗͗ла. ͗ хожⷣаше по всемъ пꙋ
темъ є͗го. а͗кы ѿц͠а твоє͗го ͗ не оу͗
клон сѧ ѿ нⷯ. ͗ не сътвор т ꙁла́
го прⷣѣ ꙭма гнⷭма. ͗ то́кꙿмо вы
сокыма не раꙁор. ꙗ͗к тоу̀ лю́дє
колѧ́ (!) ͗ жрѧ́хоу на высокыхъ. ͗ оу͗
мр сѧ а͗сафатъ съ цр͠мъ і͗¬͠лвы
мъ ͗ про̀аа словесъ. а͗софатовъ
͗ с́лы є͗го ͗же сътвор. не се́ л
соу́ть п́санно въ кнгаⷯ словесы.
въ д͠н ц͠рѧ ͗ю͗дна. ͗ оу͗мре а͗са
266b
фатъ. ͗ погребенъ бы҇ⷭ съ ѿц͠ сво͗м.
въ градѣ двⷣѣ ѿц͠а своє͗го
͗ цр҇ⷭтвова а͗ра́мъ с͠нъ є͗го вꙿ не́го мѣсто,
͗ ѡ͗хоꙁвеѧ с͠нъ а͗хавъ. ͗ цр҇ⷭтвова
наⷣ і͗¬͠лмъ въ самаре •ꙁ͠і• лѣтъ.
а͗сафата ц͠рѧ ͗ю͗дна. ͗ сътвор
лоука́вноє прⷣѣ гмⷭъ. ͗ цр҇ⷭтвовавъ
а͗хаꙁѧ с͠нъ а͗хавль наⷣ і͗¬͠лмъ вꙿ само
ре двѣ̀ лѣте. ͗ сътвор лоука
вноє прⷣѣ гмⷭъ. ͗ наѧтъ ходт
поутемъ ѿц͠а своє͗го. ͗ поутемъ
є͗ꙁавлномъ мт͠р своєѧ. ͗ въ
грѣсѣхъ домоу є͗ровамлѧ с͠на нава
ща. є͗же съгрѣш въ і͗¬͠л. ͗ пора
бота є͗мꙋ. ͗ поклон сѧ ͗мъ. ͗ раꙁꙿгнѣ
ва г͠а б͠га і͗¬͠лва. ͗ па́е всѣ́хъ бы́вꙿшⷯ
пре́жⷣе є͗го въ і͗¬͠л

како• охоꙁоѧ. раꙁбо́лѣ́ сѧ въꙁыска
оувала• скврънаго б͠а• а͗коронѧ.
͗ како прр҇ⷪкъ б͠жї ͗і͗лїꙗ͗• пожже пѧⷮ
десѧтнкы є҇ⷢ• ͗ о͗ вꙁѧтї прр҇ⷪка
сло́во .о͠е. цр҇ⷭтво етвертоє
петровасленъ. саморе͗скоє
Ѿверже сѧ моа͗въ въ і͗͠л, по оу͗мрътв
 а͗хавл. ͗ вꙿпаде а͗хаꙁѧ въ болѣ
ꙁнь. ͗ лежаа͗ше въ го́рнц своє͗
въ саморе. ͗ раꙁболѣ сѧ ꙁѣло.
͗ поуст слы̀, ͗ ре́е ͗мъ ͗дѣте ͗
въꙁщете оу͗ вала. да некол помо
жеть м ѡ͗ корондада (!). нкол ж́
въ боу́доу ѿ болѣꙁн сеѧ. ͗до́ша
въпрошать є͗го ра́д. ͗ а͗г͠глъ г͠нь

266c
г͠ла къ ͗ль феꙁвтѧнноу г͠лѧ. въ
ставъ ͗д въ стрѣтенїе сло́мъ. ͗
а͗ꙁѧ ц͠рѧ саморе͗ска. ͗ гл͠еш кꙿ н́
мъ. ꙗ͗ко н҇ⷭѣ б͠га въ і͗л͠. ͗ вы̀ н͠нѣ
грѧдте въпрашат воа͗ла. а͗к
бога въ корѡ͗нѣ. ͗ н҇ⷭѣ та́ко ꙗ͗ко
гл͠еть г͠ь. на ѡ͗дрѣ на немꙿже леж́
ш тоу̀, не ͗маш сле́ѕът с него.
ꙗ͗ко ͗має͗ш смрътю оу͗мре́т.
͗де ͗лѧ ͗ ре́е кꙿ немоу. ͗ ѡ͗брат
ша сѧ сл́ къ немоу ͗ рѣша къ немꙋ.
моу́жь сн́де на стрѣтенє є͗моу.
͗ ре́е. къ на́мъ ѡ͗братте сѧ къ цр͠в
поу́щьшемоу вы̀. ͗ гл͠те къ немꙋ,
с́це гл͠еть г͠ь, ꙗ͗ко н҇ⷭѣ въ і͗¬͠л. да
ва҇ⷭ грѧдеть ͗ въпрошає͗ть воа͗ла
сꙿкве́рнаго б͠га въ караѡ͗нѣ. не та́ко
л на ѡ͗дрѣ, на немꙿже ты̀ леж́ш
ны́нѣ. то̀ не ͗маш сꙿ него слѣ́ꙁт
то тоу̀ ͗має͗ш смрътю оу͗мре́
т. ͗ ре́е к н́мъ г͠лѧ, ка́къ мꙋжь
ѿ въшедꙿшаго въ стрѣтенїє ͗мъ.
͗ гл͠авꙿшю к нмъ словеса ⷯ. ͗ рѣша
кꙿ немоу моу́ж космат. ͗ поꙗ͗
съ оу͗снеꙗ͗нъ ѿ ре́слъ є͗го. ͗ ре҇ⷱ ͗лїа
феꙁвтѧннъ. сѐ є͗сть. ͗ пꙋст
кꙿ немоу старѣ͗шноу пѧтьде
сѧтнка, ͗с пѧтъюдесѧтъ є͗го
моу́жь. ͗ въшедꙿше пр͗доша кꙿ не
моу. сѐ ͗лѧ бѣ̀ сѣдѧ на ве́рхъ го́
ръ. ͗ г͠ла пѧтьдесѧтнкъ кꙿ не
моу. ͗ ре́е л͠е б͠жї ꙁоветь тѧ
ѿц͠ь сн́д. ͗ ѿвѣща ͗лѧ ͗ ре́е
пѧтьдесѧтнкоу. а͗ще є͗смь а͗ꙁъ
л͠къ б͠жї. тогда сн́деть ѡ͗гнь
съ нб͠с ͗ снѣ́сть ва҇ⷭ ͗ пѧтьдесѧ
тъ с тобою. ͗ пакы поуст ц͠рь
къ немоу, дроугаго пѧтьдесѧ
тнка. ͗ •н͠• моу́жь сꙿ н́мъ.
͗ въшедъ г͠ла пѧтьдесѧтнкъ.

266d
па́кы кꙿ немоу, ͗ ре҇ⷱ. л͠е б͠жї. с́це
гл͠еть ц͠рь потꙿща́в сѧ сꙿн́д. ͗ ѿвѣ
ща ͗лѧ г͠ла кꙿ немоу ͗ ре҇ⷱ. л͠къ б͠жї
а͗ꙁъ є͗смь да сн́деть ѡ͗гнь съ нб͠с
͗ да снѣдѧть тѧ ͗ •н͠• моу́жь с то
бою. ͗ сн́деть ѡ͗гнь съ нб͠с ͗ снѣ
сть ͗ •н͠• моу́жь. ͗ прлож цр͠в
поустт дрꙋгаго старѣ͗шноу
пѧтьдесѧ́тнка третїаго ͗ •н͠•
моу́жь с н́мъ. ͗ пр͗де къ немоу пѧ
тьдесѧтнкъ тре́тї. ͗ поклон
сѧ є͗моу на колѣноу ͗ па́де прⷣѣ ͗льєю.
͗ помол сѧ є͗моу ͗ ре́е, л͠е б͠жї
сѐ готова д͠ша моѧ прⷣѣ тобою. ͗
д͠ша ра́бъ твоⷯ. сѐ •н͠• прⷣѣ ꙭма
тво͗ма. сѐ бо сн́де ѡ͗гнь съ нб͠с
͗ поꙗ͗сть два̀ пѧтьдесѧтнка
старѣ͗шаа въ •н͠• є͗го. ͗ сѐ гото
ва д͠ша ра́бъ твоⷯ прⷣѣ ꙭма тво
͗ма . ͗ г͠ла а͗гг͠лъ г͠нь къ ͗л г͠лѧ,
͗ ре́е сн́д с н́м ͗ не оу͗бо́ сѧ ѿ л
ца ⷯ. ͗ въставъ ͗лѧ ͗ сн́де къ ц͠рю
с н́м. ͗ г͠ла к немоу ͗ ре́е. с́це г͠ле
ть г͠ь. понеже посла слы́ въпроша
ть ваа͗ла скꙿве́рна. ͗ бо́га въ караѡ͗
нѣ. не та́ко на ѡ͗дрѣ на немꙿже леж
ш нынѣ, не слѣꙁеш съ него, до́
нꙿдеже смрътю оу͗мреш. ͗ оу͗мре
по г͠лꙋ гнⷭю. ͗же г͠ла рꙋкою ͗ль͗ною
͗ про̀аа словеса ѡ͗хоꙁнъ є͗л́ко
сътвор. не се́ л соу́ть п́санно
въ кн́гаⷯ словесы. въ д͠н ц͠рь і͗¬͠лвъ.
а͗рамъ с͠нъ а͗хавовъ црт҇ⷭвова наⷣ
і͗¬͠лмъ въ саморе лѣтъ •в͠і• в лѣ
то два̏десѧтъ пръвоє. а͗сафа
тъ ц͠рь ꙇ͗єрл҇ⷭмьскы. ͗ сътвор
лꙋкавноє прⷣѣ гмⷭъ. па́е не ꙗ͗ко
бра́тѧ є͗го ͗ м͠т є͗го. ͗ ѿстꙋ
п ѿ кꙋмръ ваа͗ловъ. ⷤ бѣ сꙿтво
рлъ ѿц͠ь є͗го ͗ съкроуш ѧ. не то́кꙿмо

267a
въ грѣсеⷯ домоу є͗ровамлѧ с͠на наваща.
͗же съгрѣш въ і͗¬͠л. ͗ прлѣп сѧ
͗ не ѿстоуп ⷯ. ͗ раꙁꙿгнѣва сѧ г͠ь гнѣ
во́мъ на до́мъ а͗хавль
͗ бы҇ⷭ є͗гда вꙁѧ г͠ь ͗лю въ в́хре на н͠бо.
͗дѧ́ше ͗лїа ͗ є͗лсе въ галгалы. ⷤ
п́сано въ паремнї. въ кн́гаⷯ цр͠квныⷯ 

ѻ арамѣ с͠н• а͗хавл́. ка́ко́ побѣд мно́
жество• а͗сꙋрѧнъ. ѻ єлсѣ прр҇ⷪцѣ•
слово .о͠ѕ. є
͗Іѡ͗рамъ с͠нъ а͗харовъ. ͗ цр҇ⷭтвова въ
самаре. лѣ́тъ •͠• въ пръвоє
на десѧте лѣто а͗сафата ц͠рѧ і͗єрꙋ
салмьскаго. ͗ цр҇ⷭтвова •в͠і• лѣ
те. ͗ сътвор лоукавоє прⷣѣ гмⷭъ.
ꙗ͗коже ѿц͠ь є͗го ͗ м͠т. ͗ преста́
в те́лща ваа͗лова. ͗же бѣ̀ сꙿтво
рлъ ѿц͠ь є͗го. но̀ то́кмо въ грѣсⷯѣ
є͗ровамлⷯ с͠на наваща. ͗же съгрѣ
ш въ і͗¬͠л. ͗ прлѣп сѧ не ѿ н́хъ.
͗ моса ц͠рь моа͗вль бѣ прходѧ на
͗схоⷣ ц͠рю саморе͗скоу. •р͠• ты́сѧ
щь а͗гнѧтъ. ͗ сто̀ тысѧщь ѡ͗ве
нъ, ͗ с рꙋ́ны. ͗ бы҇ⷭ по оу͗мрътвї
а͗хавл, ͗ ѿверже сѧ ц͠рь моа͗вль
ц͠рѧ саморе͗ска. ͗ꙁы́де ц͠рь а͗ро
мова тъ д͠нь ѿ самареѧ. ͗ посѣ
щаше і͗¬͠лѧ. ͗де ͗ поуст къ а͗са
фатоу ц͠рю і͗єрл҇ⷭмьскꙋ г͠лѧ. ц͠рь мо
а͗въ ѿверже сѧ ѿ мене. ͗ тогда̀
267b
͗деш съ мно́ю на́ брань моа͗ва. ͗ ре҇ⷱ
въꙁы͗дꙋ. ты̀ бо є͗с мнѣ то́енъ. ͗
а͗ꙁъ тобѣ. а͗ц то̀ лю́дїє мо ͗ тво́.
а͗ц же ко́н мо́. та́ц ͗ тво́. ͗
ре́е же к͗мъ поутемъ въꙁыдꙋ.
͗ ре́е поутемъ поут (!) є͗де́мꙿскыѧ.
сн́де ц͠рь і͗¬͠лвъ ͗ ц͠рь і͗юднъ. ц͠рь є͗до́
мескъ ͗до́ша поутемъ тѣмъ •ꙁ͠ •
д͠нї ͗ не бы҇ⷭ воды плъкꙋ. ͗ ско́тоу.
напоє͗нїемъ. ͗ ре҇ⷱ ѡ͗трокомъ ц͠рь са
маре͗скъ. ꙗ͗ко ꙁатвор г͠ь тр мц҇ⷭа
͗доу́щаа. ͗ преда́т ѧ вꙿ рꙋцѣ моа͗
вл. ͗ рее ѡ͗сафатъ кꙿ немоу ц͠рь і͗єрꙋ
салмескъ. а͗ще не боу́деть ͗ ꙁде прр҇ка
гнⷭѧ. ͗ въпросмъ г͠а ͗мъ. ͗ ѿвѣща
є͗днъ ѡ͗трокъ ц͠рѧ саморе͗ска. ͗
ре́е ꙁдѐ ͗ є͗лсе, с͠нъ а͗сафатовъ.
͗же въꙁлваа͗ше водоу на роуцѣ ͗
ль͗не. ͗ рее а͗сафатъ ц͠рь. сѐ є͗сть
на томъ г͠лъ б͠жї. ͗ сн́де кꙿ немꙋ
ц͠рь самаре͗скъ. ͗ ѡ͗сафатъ ц͠рь
і͗єрлⷭ҇мескъ. ц͠рь є͗до́мескъ. ͗ ре́е ͗
є͗лсе къ ц͠рю і͗¬͠лвꙋ, то̀ мнѣ ͗ то
бѣ. прїд ны́нѣ прр҇҇комъ ѿц͠а тво
є͗го ͗ мт͠р своєѧ. ͗ ре́е є͗моу ц͠рь
і͗¬͠лвъ, є͗гда не полꙁовалъ (!) ͗ г͠ь трїє
цр͠въ, ꙗ͗ко преда́т ѧ в рꙋцѣ моа͗вл.
͗ ре҇ⷱ ͗ є͗лсе ж́въ г͠ь с́лъ. ͗же прⷣѣ
сто͗ть прѣд нмъ. ꙗ͗ко не лца
а͗сафатова, а͗ꙁъ стыжю сѧ ц͠рѧ
і͗є͗рл҇ⷭмьска. ͗л въна (!) тѧ ͗ оу͗соу
мню сѧ. ͗ се в́жⷣь првед м пѣ
вець. ͗ бы҇ⷭ на немъ рꙋка гнⷭѧ. ͗ ре́е
та́ко гл͠еть г͠ь, сътворте с́ѧ
потокы ꙗ͗ко та́ко гл͠еть г͠ь. не пре
ста́неть д͠хъ, ͗ не преста́неть
до́жⷣь ͗ потоц ͗сполнѧт сѧ воⷣ
͗ пю͗ть водꙋ. ͗ стежанїє ва́
ше. ͗ ско́т ва́ш. ͗ легкоє сѐ бꙋ
деть прⷣѣ ꙭма гнⷭма. ͗ предаⷨ

267c
моа͗ва в роукы ва́ша. ͗ побѣдте
всѧ́къ граⷣ. ͗ дрѣва бл͠га нꙁлож
те. ͗ всѧ́къ ͗сто́нкъ водъ ꙁа
град́те. ͗ всѧ́коу бл͠гоу оу͗нж
те ка́менїемъ. ͗ бы҇ⷭ ꙁаоу͗тро (!) вхо
дѧщ жрътве. ͗ сѐ во́ды ͗дѧ́хꙋ
поутемъ є͗домꙿскымъ. ͗сплън
сѧ ꙁемлѧ воды. ͗ вс моа͗втѧне
слы́шахꙋ. ꙗ͗ко въꙁдоша ц͠р на по
бѣдоу на нѧ. ͗ въꙁопша ѿнꙋдь
препоꙗ͗сан поꙗ͗сы. ͗ въше́дꙿше
ста́ша пр горѣ. ͗ оу͗ранша ꙁаоу͗
тра ͗ сл͠нце въсѧ на воды. ͗ в
дѣ моа͗въ на водаⷯ, ꙗ͗ко лоуѧ крова
ва. ͗ ре́е кро́вь с̀ є͗сть ѿ ѡ͗рꙋжїа
б́л сѧ оу͗же цр͠ве. ͗ оу͗блъ є͗сть
моу́жъ ͗сꙿкренѧго своє͗го. ͗ сѐ ны́
нѣ грѧдеть на корысть а͗моа͗влю.
͗ въставша ͗ вꙿндоша въ полкъ.
і͗¬͠лвъ. і͗¬͠льтѧне въставше ͗ꙁб́
ша моа͗влѧны. ͗ ѡ͗станокъ бѣжа
ѿ лца ⷯ. ͗ вꙿндоша вꙿходѧще ͗
бїюще моа͗влѧны ͗ градъ раꙁбша
͗ всѧ́коу т҇ⷭь бл͠гꙋ навергоша. мꙋ
ж ͗ ка́менїе ͗сполнша а. ͗ всѧ́
къ ͗сто́нкъ во́дъ ꙁаградша.
͗ всѧ́ко дрѣво бл͠гоє посѣкше. ͗ до
ѡ͗ставшхъ стѣнъ ка́менныхъ
͗ раꙁбїєныхъ. ͗ ѡ͗бьстоупша
пра́щнц ͗ раꙁбша . ͗ видѣ
ц͠рь моа͗въ ꙗ͗ко оу͗крѣп сѧ на бра
нь. ͗ поꙗ͗тъ съ собою •ꙁ͠• со́тъ
моу́жь ꙗ͗ꙁвеныⷯ ѡ͗рꙋжє͗мъ. ͗
посѣщ сѧ хотѧща на ц͠рѧ є͗домь
ска ͗ не въꙁмогоша. ͗ поѧ сн҇ⷪа сво
є͗го пръвенца. ͗же цр҇ⷭтвова вꙿ не
го мѣ́сто. ͗ сътвор жрътвꙋ
͗ въꙁнесе всѧсъжⷣеженїа на стѣ
нахъ. ͗ бы҇ⷭ мѧтежь вел́къ
въ і͗¬͠л ͗ въꙁꙿвратша сѧ ѿ нⷯ.

267d
͗ пр͗доша въ ꙁемлю̀ свою. ͗ же
на бѣ̀ є͗д́на ѿ сн͠въ прр҇къ ⷯ. ͗ въꙁо
п къ є͗лсею гл͠ющ. ра́бъ тво́. а͗
мо́ моу́жь оу͗мре. ͗ ты ве́с ꙗ͗ко
ра́бъ бѣ̀ боꙗ͗ сѧ г͠а. ͗ нає͗мнкъ нѣ
кто прїде, да по́͗меть с͠на моѧ
ѡ͗ба в работоу собѣ. ͗ ре́е є͗лсе
то̀ сътворю тобѣ. повѣжь м
то̀ ͗має͗ш въ домоу. а͗на же ре́е
н҇ⷭѣ рабы твоєѧ нто́же въ до
моу. но помаж мѧ мл҇ⷭтю. ͗
ре҇ⷱ кꙿ не пред ͗ ͗спрос собѣ ско́ро
в́ще (!) вне ѿ всѣхъ соусѣдъ сво͗хъ
͗ съсоуды новы. ͗ не ꙁамедл. но
шедꙿш ͗ ꙁатвор ты̀ две́р ѡ͗ то
бѣ ͗ ѡ͗ сн͠оу твоє͗моу. ͗ влеє͗ш вꙿ со
соⷣу с́ѧ. ͗ наплъненє въꙁмеш ѿ не
го ͗ сътвор. та́ко ͗ сътвор ͗ ꙁа
твор дꙿве́р ѡ͗ сн͠оу своєю. ͗ та̀ пр
блжша сѧ къ не, ͗ льꙗ͗ста̀ с нею
до́нꙿдеже ͗сполнша сѧ вс̀ съсꙋ
д. ͗ ре҇ⷱ сно͠ма сво͗ма. прблж
та м є͗ще дроугы съсоудъ. ͗ рѣ́
ста є н҇ⷭѣ ͗ного съсꙋда. стоꙗ͗ше
ма́сло. ͗ ре́е пршедꙿш л͠кꙋ бж͠ю
͗ рее ͗є͗лсє, преда͗ же ма́сло, ͗
напо͗ш л́шьвнкы сво, ͗ ты
с͠на твоѧ ж́ва боу́дета ѿ ѻ͗ста
вшаго. ͗ бы҇ⷭ въ д͠нь м́мо͗де ͗ є͗л
се. Сⷤ п́сано въ паремї 
͗ неѡ͗манъ кн͠ꙁь с́лныⷯ соурѧ. ͗ бѣ
моу́жь ве́л прⷣѣ гмⷭъ сво͗мъ
͗ д́венъ въ лце. ꙗ͗ко да тогда
са́мъ г͠ь да́сть спн҇ⷭє сꙋрї. ͗ бѣ̀
же с́ленъ моу́жь. ѕѣло же бѣ̀
прокаженъ. ꙗ͗ко соурѧ схожⷣа
ше гостьбою. ͗ ѡ͗брѣтоша є҇ⷢ
въ ꙁемл̀ і͗¬͠лве. ͗ оу͗ноткоу ма́лꙋ
͗ бѣ бл́ꙁъ жены не͗манѧ. ͗ та
же ре҇ⷱ гж҇ⷭ своє, ѿнѧтъ домоу

268a
г͠а моє͗го прⷣѣ прр҇комъ бж͠мъ, ⷤ
въ самаре, ͗ ѡ͗́стть ѿ пракаꙁы (!)
є͗го. ͗ въше́дꙿш въꙁвѣст гн҇ⷭоу є͗го.
͗ ре́е та́ко г͠лю ю͗нотꙿка ͗же є͗сть
ѿ ꙁемлѧ і͗¬͠лвъ. ͗ ре҇ⷱ ц͠рь а͗соур͗скъ
къ неманоу. прїд ͗ въꙁыд, ͗
поущю кн́гы къ ц͠рю і͗¬͠лвꙋ. ͗де ͗ вꙁѧ́
тъ в роуцѣ своє͗ •і͠• талантъ сре
бра. ͗ шесть тысꙋщь троупць
ꙁла́та. де́сѧть ͗ꙁменъ красенъ.
͗ вꙿнесе кн́гы ц͠рю саморе͗скоу г͠лѧ
сѐ ны́нѣ ꙗ͗ко прїдоша кꙿн́гы с́ѧ
кꙿ тобѣ. сѐ поустхъ кꙿ тобѣ неѡ͗
мана раба своє͗го ͗ да ѡ͗́стш
ѿ прокаꙁъ є͗го. ͗ бы҇ⷭ ꙗ͗ко проте ц͠рь
саморескъ, съве́рже р́ꙁы своѧ ͗
ре҇ⷱ, да а͗ꙁъ б͠гъ є͗смь мрътвт, ͗
жвосътвор, та́ко поущає͗ш
къ мнѣ. да ѡ͗щю моу́жа ѿ про
каꙁы є͗го. но̀ про́аа раꙁꙋмѣ͗те
ны́нѣ. ͗ в́дте ꙗ͗ко сѐ прокаꙁоу
є͗ть мно́ю. ͗ бы҇ⷭ ꙗ͗ко слыша ͗є͗л
се ꙗ͗ко съве́рже ц͠рь саморе͗скъ
р́ꙁы своѧ. ͗ поуст къ ц͠рю само
ре͗скоу г͠лѧ, пото́ є͗с поверꙿглъ
р́ꙁы, да пр͗деть нынѣ неє͗ма
нъ. ͗ да раꙁоумѣє͗ть ꙗ͗ко прр҇къ вꙿ са
ма́ре. ͗ пр͗де не͗манъ на ко
нхъ ͗ на колеснцаⷯ ͗ ста пр две
рехъ домоу ͗є͗лсеє͗вꙋ. ͗ше́дъ ͗
ꙁмы́ сѧ на і͗ѡрдане седмерцею.
͗ ͗ꙁмѣнть т сѧ пло́ть ͗ ѡ͗́
стт сѧ. ͗ раꙁꙿгнѣва сѧ неє͗манъ
ѿ͗де. ͗ ре́е не се́ л гл͠алъ ꙗ͗ко ͗ꙁы
͗деть къ мнѣ ͗ ста́неть ͗ прꙁо
веть ͗менемъ б͠га своє͗го. ͗ въꙁло
жть роукꙋ свою ͗ ѡ͗́стть про
каꙁꙋ. то̀ не ста́ л оу͗нꙿшаꙗ а͗вана
͗ фарфаръ рѣцѣ дамасковѣ, па́
е і͗ѡрдана. ͗ всѣхъ вѡⷣ і͗¬͠лвъ. то̀

268b
не ͗мамъ л шеⷣ ͗ꙁмы́т сѧ вꙿ н́хъ
͗ ѡ͗щꙋ сѧ ͗ оу͗клоню сѧ ѿ гневенъ.
͗ прстоупльше ѡ͗троц є͗го гл¬͠ю
ще кꙿ немоу. не вел́кымъ гнѣвомъ
прр҇къ г͠ла тобѣ. то̀ пото не тво
рш ͗же рⷯѣ тобѣ. ͗ꙁмы́ сѧ ͗с
стш сѧ. ͗ сн́де неє͗манъ ͗ погрꙋ
ꙁ сѧ седꙿмерцею въ і͗ѡрдан по г͠лꙋ
͗є͗лсеє͗вꙋ. ͗ ͗ꙁмѣн сѧ пло́ть
є͗го, ꙗ͗ко пло́ть ѡ͗троща. ꙗ͗ко
млаⷣ ͗сст сѧ. ͗ въꙁꙿврат сѧ
͗є͗лсею ты̀ са́мъ ͗ все ѡ͗плъенїє
є͗го. ͗ шеⷣ ста прѣд нмъ. ͗ ре́е сѐ
а͗ꙁъ. раꙁꙋмѣю ꙗ͗ко н҇ⷭѣ б͠га въ все́
ꙁемл̀. но̀ то́кмо въ і͗л͠. то̀ се оуⷤ
прїм да́ръ ѿ ра́ба с̀. ͗ ре҇ⷱ ͗є͗лсе
ꙗ͗ко ж́въ г͠ь ꙗ͗ко прⷣѣстою предꙿ н
мъ. а͗ще да прїмоу то̀. ͗ ноужа
ше  вꙁѧт є͗го ͗ не послоуша є͗го ͗
не вꙿꙁѧ. ͗ ре҇ⷱ неѡ͗манъ ͗ мнѣ да дасть
сѧ рабꙋ твоє͗моу бре́мѧ. съ соупрꙋ
гꙋ мощ͗мъ. ͗ ты̀ м дас ѿ ꙁемлѧ
ръмны ꙗ͗ко не сътворт ѿселе
жрътвы бо̀гомъ ͗нѣмъ. но̀ гд҇ⷭꙋ
є͗д́номꙋ. ͗сцѣлть тѧ г͠ь раба
твоє͗го. є͗гда нанеть вꙿходт
гнⷭъ мо́ въ до́мъ реманъ. на покла
нѧнє є͗мꙋ. ͗ потає͗ть вꙿ рꙋк
моєю. ͗ поклоню сѧ въ домоу ра
ман, ͗ ѡ͗́стть г͠ь раба сво
є͗го, ͗ ѡ͗ словес семъ, ͗ рее ͗є͗л
се къ неє͗манꙋ. ͗д сꙿ м́ромъ. ͗
ѿ͗де ѿ него въ хровратꙿскоую ꙁе
млю̀. ͗ ре҇ⷱ гоꙁн ѡ͗трощь є͗лсе
͗нъ. сѐ ѿрад г͠ь мо́ неє͗маноу,
соурѧнноу семꙋ. ͗ не вꙁѧ ѿ роу
кы є͗го є͗же прнесе. ж́въ г͠ь ꙗ͗ко
͗ма́мъ тещ въ слѣдъ є͗го. ͗ въ
ꙁмоу ѿ него не́то. ͗ тее гє͗ꙁї
въ слѣдъ неѡ͗мана. ͗ вдѣ неє͗ма҇ⷩ

268c
текоу́ща въ слѣдъ є͗го. ͗ въꙁꙿвра
т сѧ с колеснца на стрѣтенє
є͗го. ͗ ре҇ⷱ м́ръ т, гнⷭъ мѧ поуст
к тобѣ г͠лѧ. ͗ нынѣ прїдоста къ
мнѣ два̀ ѡ͗троща ѿ горы є͗фре́
млѧ ͗ ѿ сн͠въ прр҇ескы. да ͗же да
дта є͗ю ра́д ре́е таланꙿтъ сребра.
͗ вꙿꙁѧ́ два̀ таланта сре́бре ͗ двѣ̀
͗ꙁмене кра́сна. ͗ ре҇ⷱ неє͗манъ. ͗ въ
ꙁм нынѣ талантъ сребра. ͗ вꙁѧ
два̏ таланта сребра въ двою ме
шецю. ͗ двѣ̀ ͗ꙁмѣне краснѣ. ͗ да́
сть то̀ двѣма ѡ͗трощема. ͗ вꙁѧ
тъ предꙿ нм ͗ прїде въ тꙿмоу. ͗
полож въ храмѣ. ͗ посла моу́жа
͗ то́ въшедъ въ храме прⷣѣста
гн҇ⷭꙋ своє͗моу. ͗ ре́е ͗є͗лсе кꙿ немꙋ
ѿкоу́доу прїде гѡ͗ꙁѧ. ͗ ре́е г
ѡ͗ꙁї (!) н҇ⷭѣ ходлъ ра́бъ тво́ нкдѣ
же. ͗ рее же кꙿ немꙋ ͗є͗лсе. не се́
л срⷣце моє ход́ло с тобою. ͗ вдѣ
ꙗ͗ко оу͗ращалъ (!) сѧ є͗сть моу́жь на
стрѣтенє тобѣ с колеснц сво
є͗. ͗ нынѣ прꙗ͗лъ є͗с сребро ͗ р́ꙁы
вꙁѧ́лъ. ͗ прꙗ͗лъ є͗с собѣ верто
граⷣ. ма́слны внограды ͗ ѡ͗вца
͗ волы. ͗ ѡ͗трокы ͗ ѡ͗троков
ца. ͗ прока́ꙁы неє͗ма́нѧ да прлне
ть (!) тобѣ ͗ на племен твоє͗мъ
въ вѣкы. ͗ ͗ꙁы͗де ѿ лца є͗го. ͗
ѡ͗прокажне ꙗ͗ко снѣгъ. ͗ рѣ́ша
сн͠ве прр҇ескы ͗є͗лсею. ͗ сѐ мѣ́
сто ͗де́же жвемъ прот́воу
тобѣ. то́ же те́сно є҇ⷭ на́мъ тогда
͗демъ ны́нѣ до і͗ѡрдана, ͗ да въ
ꙁмемъ ѿтоу́доу по берньвоу є͗д́
номоу. ͗ да твормъ собѣ тоу
ѡ͗бталще пребыват тоу.
͗ ре́е прїдѣте. ͗ рее є͗днъ грѧ
д слоуⷤнъ (!). ͗ грѧд съ рабы тво͗м ,

268d
͗ ре҇ⷱ а͗ꙁъ ͗доу є͗д́нъ с н́м. ͗ доше́
дш до і͗ѡ͗рдана сѣкоша дрѣво. ͗
сѐ є͗д́нъ въсꙿпрїмъ брънво (!). ͗ же
лѣꙁо ͗спаде сѧ съ брега въ водоу.
͗ въꙁоп г͠ ͗ то́же та́. ͗ ре́е
же л͠къ б͠жї, кдѐ въпа́де. ͗ по
каꙁаша є͗мꙋ мѣ́сто. ͗ въꙁемъ
древо ͗ въверже  тоу ͗ꙁмеръ же
лѣꙁомъ. ͗ ре́е въꙁнес ѧ са́мъ. ͗
простеръ роукоу ͗ пр͗м ѧ тоу
͗ ц͠рь соурїскъ бѣ̀ воюѧ на і͗¬͠лѧ. ͗
съвѣща съ ѡ͗трокы сво͗м г͠лѧ на
мѣсто сѐ є͗рмо́не прїдꙋ. ͗ посла
͗є͗лсе къ ц͠рю самаре͗скꙋ г͠лѧ.
съхран мѧ да прїдоу на мѣсто
сѐ. ꙗ͗ко соур҇ⷭѧ н҇ⷭѣ соуть съкрылы.
͗ поуст ц͠рь саморе͗скъ на мѣсто
а͗може ре́е є͗мꙋ ͗є͗лсе ͗ съхран
ѿтоу́де. ͗ нє͗дною н два́жⷣы.
͗схожаше д͠ша ц͠рю ѡ͗ словес се́мъ.
͗ прꙁва ѡ͗трокы своѧ ͗ ре́е кꙿ н́
мъ не въꙁꙿвраща͗те (!) м. кто̀ прѣ
дає͗тꙿ мѧ ц͠рю і͗л͠вꙋ. ͗ ре҇ⷱ є͗д́нъ
ѡ͗трокъ н г͠ мо́ ц͠рю. ꙗ͗ко прр҇къ
͗є͗лсе сы́ въ і͗¬͠л, въꙁвѣщає͗
ть ц͠рю саморе͗скꙋ словеса всѧ.
ꙗ͗коже гл͠еш въ сꙿкровщ ложн
ца своꙴѧ. ͗ ре҇ⷱ дѣте ͗ в́дте кдѐ
оу͗бо є͗сть. ͗ поу́щь ͗ приведоу 
͗ въꙁвѣстша ͗мъ гл͠юще. ꙁдѐ
є͗сть ͗ поуст та́мо, конѧ ͗ ко
леснца ͗ с́лоу тѧ́жкꙋ. ͗ пр
͗доша но́щїю. ͗ ѡ͗бьꙗ͗ша гра́дъ
͗ оу͗ран слоуга ͗є͗лсеє͗въ въꙁы
т въставъ. ͗ сѐ с́ла бѧ́ше ѡ͗
крола граⷣ. ͗ ко́п ͗ колесн
цам. ͗ ре҇ⷱ ѡ͗трокъ кꙿ немо (!), то̀
сътвормъ г͠. ͗ ре҇ⷱ ͗є͗лсе не
оу͗бо͗ сѧ. ꙗ͗ко множа͗ш сꙋ́
ть. ͗же соу́ть с на́м па́кы.

269a
͗ сⷯ ͗же сꙋть с н́м. ͗ помол сѧ
͗͗є͗лсе, ͗ ре҇ⷱ г͠ ѿве́рѕ ꙭ ѡ͗тро
ка сего да оу͗ꙁр̏ть. ͗ ѿве́рꙁе ꙭ
є͗го г͠ь ͗ вдѣ. ͗ сего̀ ра́д ͗сплънь
ко́нь ͗ колеснца ѡ͗гнены ѡ͗крт҇ⷭъ
͗є͗лсеѧ. ͗ сндо́ша кꙿ немоу ͗ по
мол сѧ ͗є͗лсе къ г͠ꙋ. ͗ рее є͗лсе
пораꙁ ꙗ͗ꙁы́къ се́ нев́дмо. ͗
пораꙁ ѧ нев́дмо по г͠лꙋ ͗є͗лсеє͗
вꙋ. ͗ ре҇ⷱ к н́мъ ͗є͗лсе. н҇ⷭѣ сѐ то̀
граⷣ ͗ не то пꙋть по мнѣ грѧдеть.
доведꙋ вы моу́жа є͗го́же вы́ ͗ще
те. ͗ вед въ самореѧ. ͗ рее ͗є͗л
се г͠ ѿве́рѕ ꙭ ⷯ. ͗ вдѣша сѐ посреⷣ ̋ са
морѧ бѧ́хꙋ. ͗ ре҇ⷱ ц͠рь і͗¬͠лвъ къ ͗є͗л
сею. ꙗ͗коже ͗ вдѣ ѧ ͗ поражь по
ражю ѧ ѡ͗͠е, ͗ ре́е не пораж. но̀
то́кмо є͗же є͗с плѣнлъ. ѡ͗рꙋж
є͗мъ ͗ лꙋ́комъ ͗ꙁб́лъ. ͗ преⷣлож
хлѣбы ͗ водꙋ прѣд нмъ. да ꙗ͗
дѧть ͗ пю͗ть. ͗ да ͗доуть къ
гн҇ⷭꙋ своє͗моу. ͗ прѣдꙿлож ͗мъ
мно́жество мно́го ꙗ͗ша ͗ п́ша.
͗ ѿпоуст ѧ. ͗ ͗доша къ г͠нꙋ сво
є͗моу. ͗ не прлож к томоу кого
жвт. ͗ соурѧ прве́дꙿшхъ
въ ꙁемлю̀ і͗¬͠лвꙋ

како• етырѣ про̀кажен побѣ
дша оу͗ самаре͗• плъкы сꙋрѧнъ•

269b
͗ бы҇ⷭ по сⷯ събра с͠нъ а͗доровъ. ц͠рь соур
͗скъ, всѐ ѡ͗поленє своє. ͗ въше
дꙿш ѡ͗бьсѣде саморею. ͗ бы҇ⷭ глаⷣ вел́
къ въ саморе. ͗ сѐ ѡ͗бьсѣдѧше ю до́
нꙿдеже бы҇ⷭ погла́вє сребра. •н͠• ͗
про́мъ •м͠• мѣръ сребра. ͗ бѣ̀ ц͠рь
саморе͗скъ ходѧ по стѣнамъ. ͗
жена въꙁоп гл͠ющ сп͠с мѧ г͠ ц͠рю.
͗ ре҇ⷱ є͗ а͗ще тебе не сп͠сеть г͠ь. ка́ко
а͗ꙁъ сп͠соу тѧ. є͗гда ѿ гоумна ͗л ѿ
тола. ͗ ре҇ⷱ є͗ ц͠рь то́ т є͗сть. ͗
ре҇ⷱ жена. с́ ре҇ⷱ къ мнѣ да́ ͗же с͠нъ тво́
͗ꙁъє͗мъ дне҇ⷭ оу͗тро с͠на моє͗го. ͗спе
кохомъ с͠на моє͗го ͗ ͗ꙁѣдохомъ . ͗
рѣ́хъ кꙿ не́ въ д͠нь вꙿторы. ͗ ꙁда́ (!) же
с͠на ͗ꙁемъ се́, ͗ сꙿкры с͠на своє͗го. ͗
бы҇ⷭ ꙗ͗ко слыша ц͠рь саморе͗скъ, сло
веса жены. съве́рже р́ꙁы своѧ ͗
хожⷣааше са́мъ по стѣнѣ. ͗ в
дѣша лю́дє носѧща вре́тще на
плот своє͗. ͗ ре҇ⷱ ц͠ръ да сътвор
ть б͠гъ ͗ с̀ да прложтꙿ м. а͗ще
да боу́деть съ главою ͗є͗лсе днⷭе.
͗ є͗лсе сѣдѧше вꙿ домоу своє͗мъ ͗
ста́рц сѣдѧ́хоу с н́мъ. ͗ посла моу́
жа прѣдꙿ лцемъ є͗го. пре́жⷣе да́
жⷣь не прїдеть к немоу со́лъ. ͗ то́
ре́е ста́рцемъ. не вѣсте вы̀ ꙗ͗ко
поустлъ є͗сть ц͠рь оу͗б͗ца с̀. ͗
да ѿсѣеть главоу мою. в́дѣ
т до́ндеже не прїдеть со́лъ оу͗
тверд́т две́р, сѐ бо то̀подъ (!)
ногоу є͗го с͠на є͗го въ слѣдъ є͗го. ͗
є͗ще семоу гл͠ющю кꙿ н́мъ. ͗ сѐ со́
лъ сн́де къ н́мъ. ͗ ре҇ⷱ се с̀ ꙁлоба
ѿ г͠а. ка́ко потръплю г¬͠а кꙿ семꙋ
͗ ре҇ⷱ ͗єлсе слы́ш сло́во гнⷭе. ͗
с́це гл͠еть г͠ь ꙗ͗ко а҇ⷭ сѐ оу͗тро ͗ꙁме
рю. с́мдалѧ кобломъ. ͗ двѣ̀
мѣре ꙗ͗мене въ мѣроу въ вратеⷯ

269c
саморѧ. ͗ ѿвѣща со́лъ. поне́же
ц͠рь покаꙁаєть роукою своє͗ю. ͗ ре҇ⷱ
͗є͗лсею сѐ сътвор г͠ь хлѧб н͠бе
сныѧ. ꙗ͗ко не бы́т гл͠оу семоу. ͗
є͗лсе ре҇ⷱ. ты̀ оу͗ꙁр̏ш ꙭма
сво͗ма. ͗ ѿтоу́доу не ͗маш ꙗ͗
ст. •д͠• моу́ж бѧ́хоу пр вра
тѣхъ гра́да прокаженн. ͗ ре́е
моу́жь къ ͗скрьнемоу своє͗моу.
то́ мы сѣдмъ ꙁдѐ до́нꙿдеже смръ
тю оу͗мремъ. а͗ще бо̀ ре́емъ вꙿн́
демъ въ граⷣ. то̀ глаⷣ є͗сть въ градѣ
͗ оу͗мремъ. а͗ще л сѣдмъ ꙁде ͗ оу͗
мремъ. то̀ поне ͗демъ въ по́лкъ
ср́скъ. а͗ще жвѧт ны ж́в
боу́демъ. а͗ще л оу͗мрътвѧ (!) ны.
то оу͗мремъ. ͗ въставше тꙿмо́ю
͗ вꙿнидоша въ по́лкъ срїскъ. ͗ вꙿн
доша въсредꙋ плъка срїска. ͗ сѐ
не бѣ моу́жа тоу. ͗ г͠ь слышано съ
твор плъкоу тоу̀ а͗срїскꙋ. г͠лс
ѡ͗роужѧ. гла҇ⷭ ко́нь. гла҇ⷭ с́лы вел́
кы. ͗ ре҇ⷱ моу̀жь братоу своє͗моу
сѐ ны́нѣ наꙗ͗лъ є͗сть на ны ц͠рь і͗¬͠лвъ.
ц͠рѧ гефьска прїт на ны. ͗ въ
ставше въ тꙿмоу бѣжаша. поста́
вша сѣн своѧ ͗ ѡ͗слы своѧ є͗л́
ко бѣ ⷯ. ͗ бѣжаша д͠ша ра́д своѧ.
͗ вꙿндо́ша прокаженї с̀ до срѣ
дꙋ катоуна. ͗ влѣꙁоша въ сѣнь,
є͗д́ноу ͗ ꙗ͗ша ͗ п́ша. ͗ вꙿꙁѧ́ша
ѿтоудꙋ сребро ͗ ꙁла́то ͗ ѡ͗дежⷣа
͗ ͗доша въ дроугоую сѣнь ͗ вꙁѧ́ша
 тоу. ͗ ͗доша ͗ сꙿкры́ша сѧ. ͗ ре҇ⷱ
ко́жⷣо къ ͗скрьнемоу своє͗моу. не
та́ко мы сътвормъ. дн҇ⷭе бо̀ сѐ
д͠нь бл͠говѣщенїа є͗сть. ͗ мы млъ
мъ ͗ пребоу́демъ до свѣта. ͗
оу͗тро ѡ͗брѧ́щемъ беꙁаконє
ны́нѣ прїдемъ ͗ в́дмъ, ͗ въ

269d
ꙁвѣстмъ ц͠рю і͗¬͠лвꙋ. ͗ вꙿндоша
͗ въꙁопша къ вратомъ града. ͗
въꙁвѣстша ͗мъ гл͠юще. ͗ вн
дохомъ въ по́лкъ а͗соурїскъ. ͗ сѐ
не бы҇ⷭ тоу мꙋжа н гла́са л͠ѧ. но̀
то́кмо ко́н првѧꙁанн ͗ ѡ͗слѧ
та. ͗ сѣн ⷯ ꙗ͗коже соу́ть. ͗
вра́тнц въꙁопша. ͗ въꙁвѣ
стша въ до́мъ цр͠въ вꙿноу́трь.
͗ въставъ ц͠рь но́щю. ͗ ре́е къ
ѡ͗трокомъ сво͗мъ. въꙁвѣщаю
ва́мъ ны́нѣ ͗же сътворша соу
рїане раꙁꙋмѣша ꙗ͗ко гла́дн є͗смо (!)
мы. ͗ ͗ꙁдоша  съ станоу. ͗ съ
кры́ша сѧ на селѣ гл͠юще. ꙗ͗ко ͗ꙁ
дꙋть ͗ꙁъ града ͗ ͗мемъ ⷯ жв
͗ въ градъ вꙿн́демъ. ͗ ѿвѣщавъ
є͗д́нъ ѿ ѻ͗трокъ. ͗ ре҇ⷱ да по͗мъ ны
нѣ пѧ́тьⷯ ѿ ко́нь ѡ͗ставшⷯ. ⷤ
сꙋть ѡ͗стал ꙁдѐ. сѐ бо ⷯ є͗сть
мно́жество ѡ͗ставшⷯ і͗¬͠лю. ͗
поустмъ та́мо ͗ оуꙁр̏мъ. ͗ по
ꙗ͗ша два̀ вꙿсаднка. ͗ поуст ѧ на
нⷯ ц͠рь ꙇ͗͠лвъ. въ слѣдъ ц͠рѧ а͗соур
͗ска. г͠лѧ ͗мъ грѧд́те. ͗ ͗ꙁдо
ша по немъ до і͗ѡрдана. ͗ сѐ ве́сь пꙋ
ть ͗сполненъ св́тъ. ͗ ѡ͗роу́жїа
ꙗ͗же повергоша сꙋрїане. ꙗ͗ко ͗ д
вт сѧ ͗мъ. ͗ въꙁꙿвратша сѧ
сꙿл ͗ въꙁвѣстша ц͠рю. ͗ ͗ꙁдо
ша лю́дє ͗ раꙁбша ста́нъ а͗сꙋр
͗скъ. ͗ бы҇ⷭ мѣ́ра семдалѧ въ вѣ
деръ. ͗ двѣ̀ мѣре ꙗ͗мене вѣдеръ, по
г͠лꙋ г͠ню. ͗ ц͠рь постав прстава
на немꙿже пожвѣ ц͠рь във рꙋкоу
є͗го вра́тъ. ͗ попраша лю́дє въ
вра́тъ. ꙗ͗коже г͠ла л͠къ б͠жї.
ꙗ͗коже г͠ла є͗гда прїде со́лъ кꙿ немꙋ.
͗ бы҇ⷭ ꙗ͗коже г͠ла ͗ є͗лсе къ ц͠рю г͠лѧ
двѣ̀ мѣ́рѣ ꙗ͗менѧ вѣдрꙋ. ͗ бꙋ́

270a
деть ꙗ͗ко ѡ͗ се́ а҇҇҇ⷭ оу͗тро въ вратеⷯ
самореѧ. ѿвѣща трсъстатъ ͗
є͗лсею. ͗ ре҇ⷱ сътвор г͠ь хлѧ́б нб͠е
сныѧ. ͗ не боу́деть г͠лъ се́. сѐ оу͗
ꙁр̏ш ꙭма сво͗ма. ͗ ѿтоу́дꙋ
не ͗маш ꙗ͗ст. ре҇ⷱ ͗ є͗лсе ͗ бы҇ⷭ та́
ко. ͗ поб́ша  лю́дє въ вратъ, ͗
оу͗мретъ
͗ е͗лсе г͠ла къ женѣ ͗же ѡ͗жв с͠на
г͠лѧ въстан ты̀ ход тво́ до́мъ.
͗ пребыва ͗де́же а͗ще пребыває
ш. ꙗ͗ко нарее́ г͠ь глаⷣ на́ ꙁемл̀. ͗
сѐ прїдеть въ седꙿмоє лѣ́то. ͗
въставꙿш жена сътвор по гл͠оу
͗є͗лсе͗нꙋ. ͗де та сама ͗ до́мъ єѧ.
͗ всел сѧ въ ꙁемл̀ ͗ноплеменнкъ
͗ тоу̀ бы҇ⷭ •ꙁ͠• лѣ́тъ. ͗ бы҇ⷭ по кон
нѣ седꙿм лѣтъ. ͗ въꙁꙿврат сѧ
жена ѿ ͗ноплеменнкъ. ͗ прї
де въꙁпть къ ц͠рю ѡ͗ домоу своє͗мъ
͗ ѡ͗ селеⷯ своⷯ. ц͠рь г͠ла къ геѡ͗ꙁю ѡ͗
трокоу ͗є͗лсѣє͗вꙋ л͠коу б͠жїю г͠лѧ.
͗сповѣжь м ны́нѣ всѧ вел́каꙗ
ꙗ͗же сътвор ͗є͗лсе. ͗ бы҇ⷭ є͗мꙋ
͗сповѣдаю͗щю ц͠рю. ꙗ͗ко ж́ва съ
твор с͠на оу͗мръшаго. ͗ сѐ жена
є͗же бѧ́ше с͠на ж́ва сътвор оу͗
мръшаго ͗єлсе, въпю͗щ къ ц͠рю
ѡ͗ домоу своє͗мъ ͗ ѡ͗ се́лехъ сво͗хъ.
͗ ре҇ⷱ гѡ͗ꙁ, г͠ ц͠рю. с̀ жена ͗ сѐ с͠на
є͗ѧ є͗гоⷤ жва сътвор ͗є͗лсѣ. ͗
въпрос ц͠рь женоу ͗ ͗сповѣда є͗
моу. ͗ да́сть є͗ ц͠рь скопца є͗д́но
го г͠лѧ въꙁꙿврат є͗ всѧ̀ ꙗ͗же соуть.
͗ всѧ̀ пло́ды села єѧ ѿ д͠не въ нꙿже
ѡ͗став  доселѣ. ͗ прїде ͗є͗л
се въ дамаскъ. ͗ с͠нъ є͗доровъ ц͠рь
соур͗скъ раꙁболѣлъ сѧ бѧ́ше. ͗
въꙁвѣстша є͗моу гл͠юще. пр
хо́дть л͠къ б͠жї до ꙁдѐ. ͗ ре́е
270b
ц͠рь къ а͗ꙁа͗лю. прїм вꙿ роуцѣ с̀
да́ръ. ͗ ͗д на стрѣтенє л͠ка б͠жїа
͗ въпрос г͠а ͗мъ г͠лѧ. є͗л м ж́вꙋ
бы́т ѿ болѣꙁн сеѧ. ͗де наꙁа͗
лъ на стрѣтенє є͗го. ͗ прꙗ͗тъ
да́ръ в роукоу своє͗ю. ͗ всѧ бл͠гаꙗ
дамаскова несѧ́хоу етыр десѧ
те вельблюдомъ. ͗ пршедъ ста
прⷣѣ н́мъ. ͗ ре҇҇ⷱ кꙿ немоу ͗є͗лсѣ,
͗д ͗ рц є͗моу жвы ж́въ є͗с.
͗ покаꙁа м г͠ь ꙗ͗ко смрътю оу͗мре
ть. ͗ прⷣѣста лцю є͗го. ͗ лежаше
немощенъ. ͗ въсꙿплака сѧ л͠къ б͠жї.
͗ ре҇ⷱ а͗ꙁа͗лъ то̀ сѐ г͠нъ мо́ пла́еть.
͗ ре́е ͗є͗лсѣ. вдѧ в́дⷯѣ є͗лко
сътворш ꙁло̏ сн͠омъ л͠ескымъ
і͗л͠вымъ, твердост ⷯ ͗жⷣеже
ш пла́менемъ. ͗ꙁбꙿра́нныѧ ͗хъ
ѡ͗рꙋжїемъ ͗ꙁбє͗ш. ͗ младенца
ⷯ ͗ ꙗ͗же въ ревѣ ͗мѣт на́ноу
ть ͗ꙁдав́ш. ͗ ре҇ⷱ а͗нꙁа͗лъ, то̀
є͗сть ра́бъ тво́ пе́съ мрътвы
ꙗ͗ко сътвор г͠лъ се́. ͗ ре́е ͗є͗л
сѣ. покаꙁа м г͠ь тѧ̀ црт҇ⷭвоую͗
щю соурє͗ю. ͗де ѿ ͗є͗лсѣѧ. ͗ вн́
де къ гн͠оу своє͗мꙋ. ͗ ре҇ⷱ є͗моу то̀
ре́е ͗є͗лсѣ. с̀ ре́е м ͗є͗лсѣ
жвы жветь. ͗ бы҇ⷭ на оу͗трїє.
прє͗мъ ма́хмоу. ͗ намовъ водѣ
͗ въꙁлож на лце своє ͗ оу͗мре
͗ цр҇ⷭтвова а͗нꙁа͗лъ вꙿ него мѣ́сто.
лѣ́тъ •е͠• ͗є͗ровама с͠на а͗хавлѧ
ц͠рѧ саморе͗ска. цр҇ⷭтвова же ͗ѡ͗
рамъ с͠нъ ѡ͗сафатовъ ц͠рь ͗ю͗д
нъ до •л͠• ͗ дво̀ю лѣтоу. вꙿ нѧ́же
цр҇ⷭтвоват є͗мꙋ. ͗ •н͠• лѣтъ
цр҇ⷭтвова въ градѣ і͗є͗рл҇ⷭмѣ. ͗ хо
д въ поут ц͠рь самаре͗скъ. ꙗ͗коⷤ
сътвор до́мъ а͗ха́вль. ꙗ͗ко дꙿщ
а͗хавлѧ бѣ є͗моу жена. ͗ сътвор

270c
лоукавноє прⷣѣ гмⷭъ. ͗ не хотѧше
г͠ь растот і͗юды дв͠да ра́д ра
ба своє͗го. ꙗ͗коже ре́е дат є͗мꙋ
свѣт́лнкъ. ͗ сн͠омъ є͗го въ всѧ
д͠н. въ д͠не же є͗го ѿверже сѧ
є͗до́мъ поⷣ роукоу ͗ю͗днꙋ. ͗ сꙿтво
р є͗моу собѣ ц͠рѧ. ͗ въꙁы͗де ͗ѡ͗
рамъ въ сѡ͗ръ. ͗ всѧ колеснца
с н́мъ. ͗ бы҇ⷭ є͗моу въставꙿшю.
͗ꙁб є͗до́мъ ͗ въставꙿшаа на́ нь.
͗ конѧ ͗ колеснца. ͗ бѣжаша лю́
дє въ сꙿкровща своѧ. ͗ повнꙋ
сѧ поⷣ роукꙋ ͗ю͗дноу до д͠не сего
тогда ѿверже сѧ ловена. въ вре
мѧ то ͗ про́аа словесъ ͗ѡ͗ра́мль.
͗ всѧ̀ є͗л́ко сътвор. не се́ л сꙋть
псанно въ кн́гаⷯ сло́вомъ въ д͠н
ц͠рї ͗оу͗днъ. ͗ оу͗мре ͗ѡ͗рамь ͗
погребенъ бы҇ⷭ съ ѿц͠ сво͗м. въ
градѣ двⷣѣ

ѻ ͗оу͗сѣ• ка́ко бї є͗ꙁавѣль• всѧ
с͠ны а͗хавлѧ̀ ͗ꙁб• ͗ жръцѧ ⷯ•
ка̀ко ͗оу͗съ. раꙁгнѣва б͠а
͗ цр҇ⷭтвова ѡ͗хоꙁ с͠нъ є͗го вꙿ него мѣ
сто. въ градѣ і͗єрл҇ⷭмѣ ѿ племене
двⷣа. в лѣто •в͠і• є͗ровама с͠на а͗ха
влѧ ц͠рѧ самаре͗ска. ͗ цр҇ⷭтвова
же ѡ͗хоꙁѧ с͠нъ ͗ѡ͗рамль. .к͠. ͗
двѣ̀ лѣте ѡ͗хоꙁна цр҇ⷭтвова. ͗
в лѣто є͗го є͗д́но цр҇ⷭтвова въ і͗єрл҇ⷭмѣ.
270d
͗мѧ бѣ мт͠р є͗го гафолѧ, дꙿщ
ꙁамꙿбрїна. с͠на ц͠рѧ саморе͗ска.
͗ ходѧше по поут домоу а͗ха́влѧ.
͗ сътвор лоукавноє прѣдъ гмⷭъ.
ꙗ͗коже до́мъ а͗ха́вль. ͗де съ а͗рамо
мъ сн͠омъ а͗ха́влмъ на брань на і͗¬͠лѧ
͗ ц͠рѧ ͗ноплеменнѧ в рамафь га
латꙿскы. ͗ ꙗ͗ꙁвша соурѧ а͗рама.
͗ въꙁꙿврат сѧ а͗рамъ ц͠рь цѣлт҇ⷭ
въ і͗͠ль ѿ ꙗ͗ꙁвы ͗мже ꙗ͗ꙁв́ша 
в ремафе. є͗гда сѧ побѣд съ а͗ꙁа͗
лемъ цр͠мъ соу́рьскымъ. ͗ ѡ͗хоꙁѧ.
с͠нъ є͗рамль ц͠рь ͗ю͗днъ. сн́де вдѣ
т а͗рама с͠на а͗хавлѧ въ і͗л͠ ꙗ͗ко
болѧше
͗ є͗лсѣ прр҇къ прꙁва є͗д́ного ѿ пр҇ркъ
͗ ре҇ⷱ є͗моу препоꙗ͗ш ресла своѧ. ͗
въꙁм ро́гъ с ма́сломъ с́мъ вꙿ роуцѣ
с. ͗ ͗д в ремафь гала́тꙿскы. ͗
вꙿн́деш тоу. ͗ оу͗ꙁр̏ш тоу с͠на
мес͗на. ͗ вн́деш ͗ въставш
 среде бра́тѧ є͗го. ͗ сведеш въ
сꙿкровще вноутренюю кле́ть. ͗
пр͗мъ ма́сло ѿ рога ͗ въꙁлѣ є на
главꙋ є͗моу. ͗ рц с́це гл͠еть г͠ь по
маꙁахꙿ тѧ на ц͠рѧ въ і͗¬͠л. ͗ ѿве
рꙁеш ноу́рꙋ. ͗де ѡ͗́щь прр҇къ в ре
мафоу галатꙿскоую. ͗ вн́де ͗ сѐ
кн͠ѕь с́лныⷯ сѣдѧ́хꙋ. ͗ ре҇ⷱ сло́во м
к тобѣ ѡ͗ кнѧже. ͗ ре҇ⷱ к немоу ѿ
всѣхъ на҇ⷭ. ͗ ре҇ⷱ к тобѣ ѡ͗ кнѧже.
͗ въставъ вꙿн́де въ до́мъ с н́мъ.
͗ въꙁлѧ на́ нь ма́сло. ͗ ре́е кꙿ немꙋ
с́це гл͠еть г͠ь б͠гъ і͗¬͠лвъ. ͗ потре
бш до́мъ а͗хавль с͠на своє͗го ѿ л
ца моє͗го. ͗ ѡ͗правдш кро́в
ра́бъ моⷯ прр҇къ. ͗ кро́в всѣхъ
ра́бъ гн҇ⷭь, ѿ роукоу є͗ꙁавелноу.
͗ ѿ роукоу всего домоу а͗хавлѧ
͗ потребш а͗хава надѣю͗щаго҇ⷭ

 271a
на стѣны. ͗ съдержаща ͗ вселша сѧ
въ і͗͠л. ͗ преда́т до́мъ а͗хавль. ꙗ͗коⷤ
͗ до́мъ є͗рова͗мль с͠на наваща. ͗
ꙗ͗ко до́мъ а͗с͗нъ с͠на а͗х͗на. ͗ є͗ꙁа
вель снѣдѧть пс́ въ ѧ́ст въ і͗͠л.
͗ не боу́деть погребаю͗щаго. ͗ ѿве́
рꙁ две́р ͗ бѣжа ͗ ͗вꙋ въꙁыде къ
ѡ͗͗трокомъ г͠а своє͗го. ͗ рѣ́ша є͗мꙋ
м́ръ. то̀ ꙗ͗ко ход преветнкъ
к¬ꙿ тобѣ. ͗ ре́е вы̏ вѣсте моу́жа ͗
ле́сть є͗го. ͗ рѣша непра́веденъ є҇ⷭ
а͗ще не въꙁвѣст на́мъ. ͗ рее ͗оу͗
кꙿ н́мъ. та́ко ре́е къ мнѣ г͠лѧ. с́
це гл͠еть г͠ь помаꙁахꙿ тѧ на ц͠рѧ і͗͠ле
ва. слы́шавꙿше теко́ша спѣ́шно.
͗ вꙁѧ ко́жⷣо рꙁы своѧ ͗ полож прѣ
д нмъ. понеже бо̀ на є͗днемъ ѿ
степень сѣде. ͗ въстроубша въ
ро́гъ. понеже ц͠рь є͗сть ͗оу͗. ͗ въ
ꙁꙿврат сѧ ͗оу͗ с͠нъ саващь. с͠на ме
сна ко а͗рамо (!). ͗ ѡ͗рамъ са́мъ стре
жаше ромафа галатꙿского. ͗ тоⷤ
са́мъ ͗ ве́сь і͗͠ль. ѿ лца ѡ͗хаꙁа͗лѧ
ц͠рѧ соур͗ска. ͗ въꙁꙿврат сѧ ц͠рь
а͗рамь въ і͗͠л цѣлт сѧ ѿ ꙗ͗ꙁвы
͗мже ꙗ͗ꙁвша соур на́ бран,
є͗гда бра́ сѧ съ ѡ͗ꙁѧ͗лемъ цр͠мъ сꙋ́
рꙿскымъ. ͗ рее ͗оу͗. а͗ще є͗сть д͠ша
ва́ша с на́м съ мно́ю, то̀ да ͗ꙁы
дꙋть ͗ꙁъ града. да не бѣжать
въ і͗͠л. ͗ потꙿща́в сѧ сн́де въ і͗͠ль
ꙗ͗ко а͗рамъ ц͠рь і͗͠лвъ ͗сцѣлѧше сѧ
въ і͗͠л ѿ стрѣлѧнї. ͗мже стрѣ
лша асоу́р вꙿ ремафа галатꙿстѣ.
є͗гда побѣд сѧ съ ͗ꙁа͗лемъ цр͠мъ
соурїскымъ. є͗ (!) ꙗ͗ко ͗ то́ бѣ с́
лны с͠нъ с́лныⷯ. ͗ ѡ͗хоꙁѧ ц͠рь ͗
оу͗днъ прїде в́дѣт а͗рама
͗ скапосъ, въꙁыде на стлъпъ
въ і͗͠л. ͗ вдѣ прахъ ѿ ͗оу͗. є͗гда

271b
͗дѧ́хоу. ͗ ре҇ⷱ праⷯ а͗ꙁъ вжⷣю. ͗ ре́е
а͗рамь всад моу́жа на конь. ͗ пꙋ
ст протвꙋ ͗мъ ͗ рц ͗мъ м́
ръ. ͗ ͗де вса́днкъ протвоу ͗мъ
на стрѣтенє є͗моу. ͗ ре҇ⷱ с́це г͠ле
ть т ц͠рь. м́ръ т. ͗ рее ͗оу͗ то
ты є͗с ͗ м́ръ тво́. ͗ ͗д ͗ꙁъ
ꙁемлѧ ͗ въꙁвѣст а͗скапосъ г͠лѧ
͗де со́лъ до него ͗ не въꙁꙿврат сѧ.
͗ поуст дрꙋгаго вса́днка. ͗ пр
͗де до нⷯ. ͗ ре҇ⷱ с́це гл͠еть ц͠рь, м́
ръ т. ͗ ре҇ⷱ ͗оу͗, то̀ ты є͗с ͗ м́
ръ тво́, ͗д ͗ꙁъ ꙁемлѧ. ͗ въꙁвѣ
ст а͗скапосъ г͠лѧ. ͗ то́ ͗де до него
͗ не въꙁꙿврат сѧ. ͗ водець водѧ
ше ͗оу͗ с͠на а͗мес͗на. ꙗ͗ко преме
нна бѣ. ͗ ре҇ⷱ а͗рамъ въпрѧꙁте ко
леснцю. ͗ꙁыде є͗рамь ц͠рь і͗͠лвъ.
͗ ѡ͗хоꙁѧ ц͠рь ͗оу͗днъ моу́жь съ
ѡ͗роужїемъ сво͗мъ. ͗ ͗ꙁдоша
на стрѣтенє ͗оу͗. ͗ ѡ͗брѣтоша
 на ѧст навꙋфе͗нѣ і͗л͠ьтѧн
на. ͗ бы҇ⷭ ꙗ͗ко вдѣ а͗рамь ͗оу͗ѧ. ͗
рее, м́ръ т ͗оу͗се. ͗ рее ͗оу͗. то
мръ т в́нне. блоу́дныѧ є͗ꙁа
вел мт͠р твоєѧ. ͗ а́ровъ є͗ѧ
мно́гыⷯ. ͗ оу͗врат а͗рамъ ноꙁѣ
сво на бѣжанє. ͗ ре́е къ ѡ͗хоꙁї
льстець є͗с ѡ͗хоꙁє. ͗ вꙿꙁѧ́тъ
͗оу͗ в роуцѣ сво стрѣлы ͗ оу͗стрѣ
л а͗рама посред плещю є͗го. ͗ꙁы
͗де посред стрѣла є͗го по долгъ
срⷣца. ͗ преклон колѣн сво, ͗
оу͗мре
͗ рее ͗оу къ а͗васꙋ десѧ́томоу пр
ста́внкꙋ своє͗моу. въверꙁ
въ ѧ́ст навоуфе͗ны і͗͠льтѧ
нна. ꙗ͗ко помню а͗ꙁъ ͗ ты. всѧ́
д на сꙋпроугъ въ слѣдъ ѿц͠а є͗го
а͗хава. ͗ г͠ь г͠ла ѡ͗ немъ г͠лъ се́ г͠лѧ

271c
ѡ͗ немъ. ꙗ͗ко съ кро́вю наоу͗фе͗ною
͗ кро́в сн͠въ є͗го в́дѣхъ вера. ре́е
г͠ь ͗ нынѣ въꙁемъ ͗ верꙁї въ ѧст
по г͠лꙋ гн҇ⷭю. ͗ ѡ͗хоꙁѧ ц͠рь ͗ю͗днъ
вдѣвы бѣжаща поутемъ ве
фою. ͗ гна по немъ ͗оу͗съ. ͗ ре҇ⷱ в со
бѣ не ͗мамъ ѡ͗ста́т . оу͗дар
стрѣлою въсходѧщь къ а͗га є͗же
є͗сть є͗вламъ. ͗ бѣжа въ магедо
нъ. ͗ оу͗мре тоу. ͗ въꙁложша 
ѡ͗троц є͗го на колеснцю. ͗ веꙁо́
ша  въ і͗єрл҇ⷭмъ. ͗ погребоша въ гро
бѣ своє͗мъ въ градѣ двⷣѣ. ͗ въ •а͠і•
лѣ́то. ͗ѡ͗рама ц͠рѧ саморе͗ска,
цр҇ⷭтвова ѡ͗хоꙁѧ наⷣ ͗юдою въ ͗єрꙋ
салмѣ. ͗ прїде ͗оу͗ въ і͗͠ль. ͗ є͗ꙁа
вель слыша. ͗ помѣжꙿш ꙭ сво
͗ оу͗блаж главоу. ͗ прне ѡ͗кно́
мъ. ͗оу͗, хожⷣааше въ граⷣ. ͗ ре҇ⷱ а͗ще
є͗сть м́ръ ꙁамꙿбрї оу͗б͗ц г͠а сво
є͗го. ͗ въꙁрѣ̀ лцемъ сво͗мъ на ѡ͗
кно ͗ вдѣ. ͗ ре́е кто̀ ты є͗с сн́
д съ мною. ͗ прклонста сѧ кꙿ не
моу два̏ скопца. ͗ ре҇ⷱ прободета ю
͗ прободоста ю. ͗ ѡ͗кроп сѧ кро́
вю є͗ѧ съ стѣны. ͗ кон попра
ша ю. ͗ вꙿн́де ͗оу͗. ꙗ͗сть ͗ п́тъ.
͗ ре҇ⷱ съхранте ны́нѣ проклѧтоую
с́ю ͗ погребете ю. ꙗ͗ко дꙿщ цр͠ва
є͗сть. ͗до́ша погрест єѧ. ͗ не ѡ͗
брѣтоша є͗ѧ нто́же. но̀ то́кмо
ло́бъ ͗ длан роукоу т ͗ ноѕѣ. ͗
въꙁвращьше сѧ въꙁвѣстша
є͗моу. ͗ ре҇ⷱ сѐ слово гн҇ⷭе є͗же г͠ла роу
кою раба своє͗го. ͗лѧ феꙁвте
нна г͠лѧ въ ѧ́ст і͗͠лѧ. ͗ꙁъє͗дѧ
ть пꙿс́ пло́ть ͗є͗ꙁавелноу. ͗ сѐ
є͗сть ꙁнаменє оу͗мръшаа ͗є͗ꙁа
вел ꙗ͗ко ͗ гно́ на лце села. ͗ въ
ѧ́ст і͗͠лвѣ ꙗ͗коже тво̀рѧше

271d
͗мъ є͗ꙁавель. ͗ ѡ͗хавоу бѣ •о͠•
сн͠въ въ самаре. ͗ напса ͗въ кн́
гы въ самарю. ͗ поуст къ к͠нꙁе
мъ самаре͗скымъ ͗ къ старцемъ
͗ къ оу͗го́днымъ сн͠омъ а͗ха́влмъ
г͠лѧ. ͗ ны́нѣ ꙗ͗ко прїдоуть кн́гы
сѧ ва́мъ. с ва́м г͠а ва́шего сн͠ве.
͗ с ва́м колеснца ͗ ко́н. ͗ гра́д
тве́рд ͗ ѡ͗рꙋжѧ. ͗ оу͗ꙁр̏те
бл͠гоє ͗ оу͗го́дноє сн͠омъ г͠а ва́шего.
͗ поста́вте на прт҇ⷭлѣ ѿц͠а є͗го.
͗ поборете по домоу г͠а ва́шего. ͗
оу͗боꙗ͗ша сѧ ꙁѣ́ло. ͗ рѣша сѐ два̀
ц͠рѧ не въꙁможета ста́т про
твоу лцю є͗го. то̀ ка́ко ста́немъ
мы. ͗ посла́ша ͗же ѿ домовъ ⷤ
въ градѣ. ͗ ста́рц ͗ оу͗годнкы
ц͠рю гл͠юще. ѡ͗троц мы тво є͗смо (!)
є͗л́ко а͗ще ре́еш кꙿ на́мъ сътво
рмъ. не цр҇ⷭтвоує͗мъ моу́жа. но
бл͠гоє прⷣѣ ꙭма тво͗ма тво
рмъ. пса кн́гы ͗оу͗. вторы
г͠лѧ. а͗ще є͗сте мо ͗ гла́са моє͗го
послоушає͗те. ѿсѣете главы,
сн͠омъ г͠а ва́шего. ͗ прнесе къ мнѣ
въ се́ⷤ а҇ⷭ. оу͗тро въ і͗͠ль. ͗ сн͠въ
цр͠въ бѣ̀ •о͠• моу́жь. с́же моу́
ж гра́да въскормл ѧ бѧ́хоу. ͗
бы҇ⷭ ꙗ͗ко прїдоша къ н́мъ кн́гы.
͗ поꙗ͗ша с͠ны ц͠рвы. ͗сꙿкла́ша а •о͠•
моу́жь. ͗ вложша главы ⷯ в ко
рытща. ͗ посла́ша кꙿ немоу въ са
марею. ͗ прїде слоуга ͗ въꙁвѣ
ст г͠лѧ. ͗ прнесоша главы ͗хъ
вꙿ корытщаⷯ. ͗ поустша кꙿ не
моу в самаре. ͗ пр͗де слоуга
͗ въꙁвѣст г͠лѧ. прнесоша гла
вы сн͠въ цр͠въ. ͗ ре́е положте ѧ
маглома двѣма пр вратехъ
града самореѧ, до́ свѣта. да сꙋⷮ

272a
тоу. ͗ бы҇ⷭ ꙁаоу͗тра ͗шедъ ста пр
вратеⷯ града. ͗ рее къ всѣмъ лю
демъ. вѣдѣ вы̏ ꙗ͗ко ͗стнн є͗
сте. сѐ бо̀ а͗ꙁъ въꙁꙿвратхъ сѧ с ва́
м на гд҇ⷭа оу͗бⷯ . ͗ кто пораꙁ
с́ѧ всѧ. ѡ͗бае вы̀ съвѣсте, ꙗ͗ко
не падеть нкто́же. свѣнь слове
са гн҇ⷭѧ на́ ꙁемл̀. ꙗ͗ко бо̀ г͠ла г͠ь на
до́мъ а͗ха́вль. ͗ г͠ь сътвор є͗л́ко
г͠ла роукою раба своє͗го ͗ль. ͗ ͗ꙁби
͗оу͗. всѧ ѡ͗ставльшаа въ домоу
а͗ха́вл въ ͗͗л͠ ͗ всѧ моу́жа є͗го
͗ ꙁнає͗мыѧ є͗го. ͗ ста́рца є͗го. ꙗ͗ко
не ѡ͗ставт ⷯ ѡ͗станка. ͗ въ
ставъ ͗де въ самарею въ вефсака
лъ па́стырꙿскы. ͗ пр поут ͗оу͗.
ѡ͗брѣте братю ѡ͗хоꙁ͗ноу ц͠рѧ
͗ю͗дна. ͗ ре́е кто̀ вы є͗сте. ͗ рѣ
ша бра́тѧ ѡ͗хоꙁ͗на, мы̏ є͗смы.
͗ сндохомъ на мръ къ ͗оу͗ ц͠рю.
͗ къ сн͠омъ с́лныⷯ. ͗ ре҇ⷱ по͗мѣте ѧ
жвы. ͗ съсѣе ѧ въ вефекалъ. •м͠•
͗ два̏ моу́жа. ͗ не ѡ͗ста ѿ н́хъ,
нє͗днъ моу́жь. ͗де ѿтоудоу ͗
ѡ͗брѣте  на (!) с͠на два̏ рхавлѧ на
поут̀. ͗шелъ бѣ́ше на стрѣте
нє є͗моу. ͗ бл҇ⷭв ͗ ре҇ⷱ к немоу ͗оу͗.
а͗ще є͗сть твоє срⷣце съ мно́ю гото́
во, ꙗ͗коже ͗ срⷣце моє с тобою. ͗
ре҇ⷱ ͗ѡ͗надавъ є͗сть. ͗ ре́е ͗оу. а͗ще
є͗сть. то̀ да͗ же м роукꙋ с̀. ͗
да́сть роукоу с̀. ͗ въꙁведе  кꙿ со
бѣ на колеснцю. ͗ ре́е къ немоу
по͗д съ мно́ю ͗ в́жⷣь ка́ко т
поревноваⷯ по гд҇ⷭѣ саваѡ͗фе. ͗ по
сад  оу͗ себе на колеснц своє.
͗ вн́де въ самарю. ͗ ͗ꙁб вꙿсѧ
ѡ͗ста́вшаа а͗хавлѧ въ самаре
ꙗ͗ко не ѡ͗стат нкомоуже по
г͠лоу гн҇ⷭю ͗же г͠ла къ ͗ль

272b
͗ събра ͗оу͗. всѧ лю́д ͗ рее къ н́мъ
а͗хавъ поработа ваа͗лоу. ͗оу͗. пора
ботат є͗моу ͗ма́ть мно́го. ͗
нынѣ вс̀ прр҇ц ваа͗лов всѧ рабы
є͗го ͗ жръца є͗го прꙁовете къ мнѣ
да не пота͗т сѧ моу́жь нкде́же
ꙗ͗ко жрътвоу вел́кꙋ, хощю сꙿтво
рт ваа͗лꙋ. ͗ всѧ́ко ͗же пота͗
т сѧ да не бꙋдеть ж́въ ͗оу. сꙿтво
р ле́сть хотѧ погꙋбт ѧ слоужа
щаа ваалꙋ. ͗ поработа͗те є͗мꙋ
͗ проповѣда ͗оу͗. ͗ посла въ весь і͗͠ль.
͗ ре҇ⷱ г͠лѧ ны́нѣ раб ваа͗ловы. ͗ вс̀
жръц є͗го. ͗ вс прр҇ц є͗го. да н
кто́же не ѡ͗станеть. ꙗ͗ко жръ
твꙋ ве́лю твою. а͗ ͗же ѡ͗стане
ть не ͗ма́ть ж́въ бы́т. ͗ пр
͗доша вс̀ раб ваа͗ловы. ͗ вс прр҇ц
є͗го. ͗ вс жръц є͗го. не ѡ͗ста н
є͗д́нъ моу́жь ͗же не прїде. ͗ вле
ꙁоша въ храмъ ваа͗ловъ всѧцѣхъ
оу͗стъ. ͗ ре҇ⷱ ͗оу͗. ͗же бѧ́хоу ѿ до
моу мѣста ваа͗лова. ͗ꙁнесѣте
ѡ͗де́жⷣꙋ всѣмъ рабомъ ваа͗ловымъ.
͗ ͗ꙁнесе ꙗ͗ко раꙁбо́͗нкомъ. ͗ вꙿн́
де ͗оу͗. ͗ѡ͗надавъ с͠нъ рхавль. въ
храмноу ваа͗ловꙋ. ͗ рее рабомъ
ваа͗ловымъ. по͗щете ͗ в́дте
є͗гда є͗сть ͗ кдѐ въ ва҇ⷭ ѿ ра́бъ гн҇ⷭь.
но̀ да бы́ша то́кмо был раб ваа͗
лов. ͗ вꙿн́де сътворт жръ
твы ͗ всесъжⷣеженє. ͗оу͗, по
став своⷯ вꙿне. ͗ моу́жь •п͠•
͗ ре́е а͗ще вы̏ є͗д́нъ моу́жь гонꙿꙁне
ть с́хъ моу́жь. то̀ д͠шю є͗го по
ложю ꙁа д͠шю є͗го. ͗ бы҇ⷭ ꙗ͗ко ско
нѧша всесъжⷣеженє. ͗ ре҇ⷱ ͗оу͗
прⷣѣрщющмъ є͗моу слоугамъ.
ше́дꙿше ͗ꙁб́͗те ѧ. да н є͗д
нъ моужь не ѡ͗станеть ѿ н́хъ.

272c
͗ ͗ꙁбша а ѡ͗роужє͗мъ. ͗ повръ
гоша а прⷣѣтекꙋщаа слꙋгы. ͗ ͗
доша до града ͗ домоу цр͠ва. ͗ пр
несоша ѡ͗дежⷣꙋ кра́сноую вааловꙋ
͗ съжгоша ю. ͗ ͗ꙁбша тѣ́ло ваа͗
лово. да не боу́деть съблаꙁна мно́
гымъ ͗ до сего д͠не. ͗ сътвор ͗оу͗.
храмъ, ваа͗лово (!). та́ко ꙗ͗ко не ꙗ͗
в́т сѧ є͗моу въ і͗͠л. то́кмо ͗
грѣхы ͗є͗ровама с͠на наваща. ͗
мже съгрѣш въ і͗͠л. не прѣста
же ͗оу͗съ погꙋблѧѧ ꙗ͗же пр не
мъ оу͗нца. ꙗ͗же въ вефл. ͗
вꙿ да́не. ͗ ре҇ⷱ г͠ь къ ͗оу͗сꙋ. поне́же
сътвор б͠гꙋ. бл͠жт прѣдъ
ꙭма мо͗ма. ͗ всѧ ꙗⷤ сътвор
по срⷣцю моє͗моу домоу а͗хавлю. ͗
етверты роⷣ тво́ сѧдеть на
прт҇ⷭлѣ въ і͗͠л ͗ ͗оу͗. не съхран хо
дт по ͗мен г͠а б͠га і͗͠лва всѣ́
мъ срцⷣемъ сво͗мъ. но̀ въꙁыде вы́
шꙿше грⷯѣ ͗є͗ровама. с͠на наваща.
же съгрѣш въ і͗͠л 
Въ д͠н ѡ͗ны наѧтъ г͠ь поущат
на і͗͠лѧ ͗ ͗ꙁб ѧ. а͗нꙁа͗лъ ц͠рь соу
р͗скъ. въ всⷯѣ предѣлѣхъ і͗л¬͠выⷯ
ѿ і͗ѡрдана на въстокъ сл͠нцю всю
ꙁемлю̀ галатꙿскоую ͗ га́довоу. ͗
роувмовꙋ. ͗ манас͗нꙋ ѿ а͗ра
͗ра ͗же є͗сть да (!) всꙿтьѧ пото́ка
а͗ро́нꙿска ͗ галатꙿска. ͗ васанꙿска.
͗ про́аа словесъ ͗оу͗шь. ͗ всѧ ꙗⷤ
сътвор ͗ всѧ с́ла є͗го. ͗ всѧ съ
бранѧ є͗го ͗же събра. то не се л
соу́ть п́сано въ кнгаⷯ сло́вомъ
въ д͠н ц͠рь і͗͠лвъ. ͗ оу͗мре ͗оу͗съ.
͗ погребенъ бы҇ⷭ съ ѿц͠ сво͗м.
въ градѣ самаре. ͗ цр҇ⷭтвова
а͗хавъ с͠нъ є͗го вꙿ него мѣсто. ͗
бы҇ⷭ въ д͠н вꙿ нѧже цр҇ⷭтвова ͗оу͗
272d
въ і͗͠л •к͠• ͗ •͠• лѣтъ вꙿ самаре
͗ гофолї м͠т ѡ͗хоꙁ͗на в́дѣ
вш ꙗ͗ко оу͗мрахоу сн͠ве є͗ѧ ͗ꙁгꙋ
б всѧ́ко сѣмѧ цр͠ьско. ͗ поꙗ͗тъ ю
ѡ͗савю дꙿще́рь ц͠рѧ ͗ѡ͗рама сестрꙋ
ѡ͗хоꙁ͗ноу. ͗ѡ͗са с͠на бра́та є͗ѧ
͗ оу͗краде  ͗сꙿ срѣды сн͠въ і͗͠лвъ то
го ͗ до͗лцю є͗го. ͗ съкры въ сꙿкро
вщ твердемъ. ͗ оу͗та́ ѿ лца
гофо͗лна. ͗ не оу͗мрътвша є҇ⷢ.
͗ бѣ с не́ю кры́є͗мъ •ѕ͠• лⷮѣ ͗ го
фольѧ цр҇ⷭтвоую͗щ бѣ̀ на́ ꙁемл̀
то́. ͗ въ •ꙁ͠• є лѣто посла ͗ѡ͗дає
жръца, поꙗ ты́сѧщнкы, стра
ны ͗ рас͗мꙿскы. ͗ въꙁведе ѧ къ
собѣ въ до́мъ гн҇ⷭь. ͗ полож ͗мъ
ꙁавѣтъ гн҇ⷭь. ͗ клѧ́т сѧ ͗мъ прⷣѣ
гм҇ⷭъ. ͗ покаꙁа ͗мъ ͗ѡ͗да́ с͠на
цр͠ва. ͗ ꙁаповѣда ͗мъ г͠лѧ сѐ сло́
во, а͗ще сътворте. третьѧѧ
а́сть ѿ ва҇ⷭ сн́деть въ соуботꙋ.
͗ съхран́те хран́лще домоу цр͠вꙋ
въ вратъ. ͗ третьюю ѧ́сть
въ вратъ поут 
͗ третьѧѧ две́р съ ꙁад прⷣѣте
кꙋщⷯ. ͗ съхранте съкро́вще
домоу. ͗ два̀ наѧ́лнка с ва́м
͗сходѧщм въ сꙋботоу. ͗ съ
хранте съкро́вще ѡ͗ ц͠р. ѡ͗кро
те сѧ ѡ͗ ц͠р ѡ͗коло ко́жⷣо ѡ͗рꙋ
жє своє ͗мы́ в роукꙋ. ͗сходѧ
на сдоротъ оу͗мретъ. ͗ бы҇ⷭ съ ц͠ре
мъ є͗гда наѧтъ вꙿходт ͗ ͗схо
дт. ͗ сътворша тысѧщн
ц всѧ є͗л́ко ͗мъ ꙁаповѣда. ͗
є͗да смыслены. ͗ поꙗ͗тъ кожⷣо
моуже своѧ. ͗ входѧщаа вꙿ сꙋ
ботоу. ͗ вндоша къ ͗ѡ͗даю
жръцю. ͗ да́сть жре́ць тысѧ
щнкомъ прѣдъходѧщаꙗ,

273a
͗ слоуг ц͠рѧ дв͠да ͗же въ домꙋ г͠н
͗ ста́ша прⷣѣрщюще. ͗ ко́жⷣо ͗хъ
ѡ͗рꙋжє ͗мы в рꙋцѣ своє. по ѡ͗
браꙁоу домоу деснаго. ͗ по ѡ͗браꙁꙋ
хра́ма шю́є͗го жрътвенаго. ͗ по до
моу ͗же ѡ͗ ц͠р ѡ͗коло. ͗ послаша с͠ны
ц͠рѧ. ͗ да́сть надꙿ нм є͗ꙁора ͗ ма
ртꙋрѧ. ͗ цр҇ⷭтвова ͗мъ ͗ помаꙁа
. ͗ въсꙿплескаша рꙋкам. ͗ рѣ́
ша да жветь ц͠рь. ͗ слыша гофо́
льѧ гла҇ⷭ людї текꙋщⷯ. ͗ вн́де
къ народꙋ въ до́мъ гн҇ⷭь. ͗ вдѣ ͗ сѐ
ц͠рь стоꙗ͗ше на стлъпѣ сѣдѧ. ͗ бѧ́
хоу прⷣѣ цр҇ⷭмъ пѣ́сне  трꙋбы. ͗
вс̀ людє ꙁемлѧ радовахꙋ сѧ. ͗ трꙋ
бѧ́хоу въ трꙋбы. ͗ све́рже гофолїа
р́ꙁы своѧ. ͗ въꙁп ͗ ре́е, сва́да, сва
да. ͗ ꙁаповѣда є͗да́ жре́ць ты́сѧ
щнкомъ. ͗ власттелемъ с́лы.
͗ рее кꙿ н́мъ, ͗ꙁведете ю во́нъ ѿ
садрофа. ͗же а͗ще ͗ꙁы́͗деть по
не. смрътю да оу͗мреть ѿ ѻ͗рꙋ
жѧ. понеже ре́е жрець. да не
оу͗мреть вꙿ домоу гн҇ⷭ. ͗ въꙁлож
ша на ню рꙋцѣ. ͗ ͗ꙁведоша ю поу
темъ. ͗мꙿже ͗ конѧ домоу цр͠ва
͗ погꙋбша ю тоу̀ 
͗ полож є͗да́ ꙁавѣтъ межⷣꙋ гм҇ⷭъ
͗ межⷣоу цр͠мъ. ͗ межⷣꙋ людꙿм.
ꙗ͗ко бы́т ͗мъ въ лю́д г͠нѧ. ͗
вꙿндоша вс лю́дє въ до́мъ ваало
въ. ͗ раꙁб́ша  ͗ жрътвенкъ
є͗го. ͗ ѡ͗браꙁы є͗го съкрꙋшша до́
брѣ. ͗ мафта жръца ваа͗лова
поб́ша прⷣѣ лцемъ жрътвен
ка. ͗ постав жре́ць властел
на въ домоу гн҇ⷭ. ͗ прꙗ͗ша тысѧ
щнкы. ͗ стра́нъ ͗ расма. ͗ всѧ̀
лю́д. ͗ ͗ꙁведе ц͠рѧ ͗ꙁ домоу гн҇ⷭѧ.
͗ вꙿн́де поутемъ враты. прѣдъ
273b
текꙋщⷯ домꙋ і͗͠лва. ͗ посад
ша  на прт҇ⷭлѣ цр͠ьскомъ. ͗ въꙁра
доваша сѧ вс лю́дє ꙁемлѧ̀ тоѧ
͗ граⷣ оу͗молѧ. ͗ гофолью оу͗мръ
твша въ домоу цр͠вѣ. ц͠рь же бѣ
•ꙁ͠• лѣтъ. ͗ѡ͗сь є͗гда црт҇ⷭвова въ
седмоє лѣто. ͗оу͗са ц͠рѧ самаре͗ска
го. ͗ црт҇ⷭвова ͗ѡ͗а͗съ. •м͠• лѣтъ
въ і͗єрл҇ⷭмѣ градѣ. ͗мѧ бѣ мт͠р є҇ⷢ
а͗в́ѧ. ѿ ꙁемлѧ же бѣ врсавскы.
͗ сътвор ͗ѡ͗а͗са оу͗го́дноє прѣдъ
ꙭма гн҇ⷭма въ всѧ д͠н. вꙿ нѧ́же
просвѣт  ͗ѡ͗да͗ єрѣ. то́кмо
высо́кыⷯ не ѿстꙋпша. тоу́ бо лю́
дє ͗ є͗ще жрѧ́хꙋ на высокыⷯ. ͗ ре҇ⷱ
͗а͗съ ц͠рь къ жръцемъ. всѐ сребро
внесеноє вꙿ до́мъ гн҇ⷭь. сребра ꙗ͗ко цѣ
нає͗го моу́жоу. всѧ́коє сребро єⷤ
а͗ще въꙁы͗деть на срⷣце моу́жоу
вꙿнест въ домъ гн҇ⷭь. да прїмꙋ
ть ѧ на собѣ жръц ѿ проданѧ
своє͗го. ͗ да́ т дръжать ведекъ
въ всемъ ͗де́же а͗ще ѡ͗брѧ́щет сѧ
то̀ да ведекъ ͗ сътвор . ͗ бы҇ⷭ въ
•к͠• є лѣто. ͗ третьєє ц͠рю ͗ѡ͗а͗сꙋ.
͗ не оу͗дръжаша жръц ведека хра́
мꙋ. ͗ прꙁва ц͠рь ͗ѡ͗а͗съ ͗ѡ͗да́а
жръца. ͗ ре́е к н́мъ, то̀ се ꙗ͗ко
не оу͗дръжасте веде́ка хра́моу. то
ны́нѣ м оу͗же прїмѣте сребро ѿ
продажа ва́шеѧ. ꙗ͗ко въ ведекъ
хра́мꙋ да́сте. ͗ съвѣщаша жръ
ц не прꙗ͗т сребра ѿ людї. ⷤ
не въꙁмогоша дв́гноут ведека
хра́моу. ͗ вꙁѧ ͗ѡ͗да жрець кво
тъ є͗д́нъ. ͗ съдѣла ковежець
доскам є͗моу ͗ да́сть  ͗ма ͗є͗ꙁе
в въ домоу моу́жа домꙋ гн҇ⷭѧ.
͗ даша жръц хранѧще  сло все
го сребра, є͗же ѡ͗брѣтоша вꙿ домꙋ

273c
гн҇ⷭ. ͗ бы҇ⷭ ꙗ͗ко вдѣша. ꙗ͗ко мно́
го сребро въ домоу г͠н въ ковеѕѣ.
͗ въꙁыде пщї (!) цр͠въ. ͗ жре́ць ве
лкы. ͗ ѿкры́ша є. ͗ съто́ша
сребро ѡ͗брѣтꙿшеє͗ сѧ въ домꙋ гн҇ⷭ.
͗ да́ша сребро оу͗готованноє въ рꙋ
цѣ творѧ́щемоу дѣла на съсꙋды
домоу гн҇ⷭѧ. ͗ даша дрѣводѣ́лемъ
дрѣвъ ͗ ꙁꙿдрꙋѧ. ѕжⷣоущмъ до́
мъ гн҇ⷭь. ͗ колющаа ͗ сѣкоу́щаа ка́
менє на ͗ꙁдѣланє дре́во ͗ каме
нє те́сано. на снѧ́тє ведекоу
храмоу гн҇ⷭю. на все є͗л́ко раꙁдат
храмоу. на оу͗твръженє то́кмо
͗ сътворша две́р сребрѧны до
моу гн҇ⷭѧ. вдѣнє фє͗ва ͗ трꙋ
бы. ͗ всѧ съсоуды ꙁлаты. ͗ дрꙋгїа
сребрѧны ѿ сребра прнесенаго въ до́
мъ гн҇ⷭь. ꙗ͗ко творѧщмъ дѣ́ла
дадѧть ѧ. ͗ оу͗твердша до́мъ
гн҇ⷭь. ͗ не ѡ͗бладаа͗хоу моуж ͗мⷤъ
даꙗ͗хꙋ сребро в рꙋкы ͗хъ да́т тво
рѧщнмъ дѣ́ло въ вѣроу є творѧ
ть. сребро же ꙁа грѣхы. ͗ сребро
ꙁа сꙿкверноу. поне́же вꙿнесено бы҇ⷭ
въ до́мъ гн҇ⷭь жръцемъ бы҇ⷭ 
огда (!) въꙁы͗де а͗ꙁа͗ль ц͠рь а͗соурїскъ.
͗ воє͗ва на гофъ. ͗ прꙗ͗ты  а͗ꙁа͗
ль ͗ раꙁб . ͗ ѡ͗брат а͗ꙁа͗ль л
це своє въꙁо͗т хотѧ на і͗єрл҇ⷭмъ
͗ вꙁѧ́т ͗ѡ͗а͗са ц͠рѧ і͗єрл҇ⷭмьска.
͗ всѧ ст͠ыѧ ꙗ͗же ѡ͗с͠т ͗ѡ͗асафа
тъ. ͗ ѡ͗а͗рамъ. ͗ ѡ͗хоꙁѧ ц͠рь і͗єрꙋ
салмескъ. ͗ ст͠аа є͗го. ͗ все ꙁла́
то ѡ͗брѣтꙿшеє͗ сѧ въ домоу гн҇ⷭ
͗ въ сꙿкровщехъ до́моу цр͠ва. ͗ по
сла а͗ꙁа͗лю ц͠рю соур͗скоу. ͗ въ
ꙁꙿвратша сѧ ѿ і͗єрл҇ⷭма. ͗ про́аа
словесъ ͗а͗с͗нъ. ͗ всѧ̀ є͗л́ко съ
твор. то не се́ л п́санна сꙋть

273d
въ кн́гаⷯ сло́вомъ въ д͠н ц͠рь ͗оу͗
днъ. ͗ въставше ѡ͗троц є͗го.
͗ съвѣщаша съвѣтъ вел́къ. ͗
оу͗б́ша ͗ѡ͗а͗са въ храмѣ маа͗хон
͗же въ сеєлѣ. ͗ є͗ꙁхаръ с͠нъ. ͗ємꙋ
а͗фавъ. ͗ є͗ꙁевоутъ с͠нъ є͗го. ͗ со
връ ꙗ͗же ра́б ⷯ ͗ꙁб́ша ͗ оу͗мро́
ша ͗ погребо́ша а съ ѿц͠ ⷯ въ градѣ
двⷣѣ. ͗ цр҇ⷭтвова а͗месѧ с͠нъ є͗го
вꙿ него мѣ́сто. в лѣто •к͠г• є͗є, ͗
ѡ͗а͗ше с͠на ѡ͗хоꙁ͗на і͗єрл҇ⷭмьска. ц͠рь
ствова же ͗ѡ͗хаꙁъ с͠нъ ͗оу͗шь вꙿ са
марї •ꙁ͠і• лѣтъ. ͗ сътвор лоу
кавноє прⷣѣ ꙭма. ͗ наѧ ход
т по грѣхомъ ͗є͗ровамлмъ с͠на
наваща. ͗же съгрѣш въ і͗͠л. ͗
не ѡ͗ста сѧ ꙁло́бы тоѧ. ͗ раꙁꙿгнѣ
ва сѧ г͠ь гнѣвомъ на і͗͠лѧ. ͗ въда́
сть ѧ в рꙋцѣ а͗ꙁа͗лю ц͠рю соурꙿскꙋ
͗ в рꙋцѣ а͗деровѣ с͠на а͗ꙁа͗лева въ
всѧ д͠н є͗го. ͗ помол сѧ а͗ꙁаꙁъ л
цю гн҇ⷭю. ͗ оу͗слыша є͗го г͠ь. ͗ оу͗слы
ша скръбъ і͗͠лю. ⷤ ѡ͗скорб ѧ ц͠рь а͗
соур͗скъ. ͗ да́сть ͗мъ сп͠сенє
͗ ͗ꙁбыша ѿ рꙋкъ а͗соурїскъ. ͗ все
лша сѧ сн͠ове і͗͠лв въ се́ла своѧ
ꙗ͗коже ͗ пре́жⷣе. но̀ то́кмо не ѿ
стоупша ѿ грѣ́хъ є͗ровамль.
͗мже съгрѣш въ і͗͠л по н́мъ
ходѧ. ͗ прнесоша коумръ. ⷤ
бѣ въ самарї, ꙗ͗ко не достало бѧ́
ше людї а͗хаꙁꙋ. но̀ то́кмо бѣꙗ͗ше
•н͠• ко́ннкъ. ͗ де́сѧть колеснць.
͗ •і͠• тысꙋщь пѣшꙿцевъ. ꙗ͗ко ͗ꙁгꙋ
блъ ѧ бѧ́ше ц͠рь соур͗скъ. ͗мѧ
ше ѧ въ пе́рꙿст мѣ́сто. ͗ про́аа
словесъ нахащь. ͗ всѧ є͗л́ко сътво
р. ͗ всѧ с́ла є͗го. не се́ л соу́ть
псано въ кнгаⷯ. въ д͠н ц͠рѧ са
море͗ска. ͗ оу͗мре а͗ꙁаха. ͗ положе҇ⷩ

274a
бы҇ⷭ съ ѿц͠ сво͗м вꙿ самаре. ͗ ц͠рь
ствова ͗ѡ͗асъ с͠нъ є͗го вꙿ него мѣсто.
в лѣто •л͠• ноє. ͗ꙗ͗ша ц͠рѧ і͗єрлⷭ҇мъ
ска. ͗ цр҇ⷭтвова ͗ѡ͗асъ с͠нъ а͗хаꙁо
въ наⷣ і͗͠лмъ вꙿ самаре •ѕ͠і• лѣтъ.
͗ сътвор лоукавноє прⷣѣ ꙭма
гн҇ⷭма. ͗ не ѿстоуп ѿ всѣ́хъ
грѣхъ є͗рамль с͠на наваща ͗мже
съгрѣш въ і͗л͠. по тымꙿже ͗ то́
хо́жⷣа́аше. ͗ про́аа словесъ ͗ѡ͗а͗
шь. ͗ всѧ є͗л́ко сътвор съ а͗мес
є͗мъ цр͠мъ ͗оу͗дномъ ре́кше і͗єрл҇ⷭ
мꙿскомъ. то не се́ л п́санна въ кн́
гаⷯ словесы. въ д͠н ц͠рь ͗оу͗днъ. ͗
а͗съ оу͗мре ц͠рь самаре͗скъ. ре́кше
і͗͠лвъ. ͗ положенъ бы҇ⷭ въ самаре
съ ѿц͠ сво͗м 

ѡ͗ ц͠рѣⷯ іоу͗днаⷯ• ͗ ѻ͗ са́марѣскохъ•
͗ см͠рт є͗лсѣа͗ прр҇ⷪка 
͗є͗ровамъ сѣде на прт҇ⷭлѣ въ сама
ре с͠нъ ͗а͗совъ ц͠рѧ саморе͗ска съ
сн͠ъм і͗͠лвым. ͗ є͗лсѣ раꙁбо
лѣ сѧ болѣꙁню єю͗же оу͗мре. ͗
пр͗де кꙿ немоу ͗а͗съ ц͠рь і͗͠лвъ ѿц͠ь
є͗ровамль. ͗ плака сѧ наⷣ лцемъ
є͗го. ͗ ре́е. ѡ͗͠е ѡ͗͠е. колеснца і͗͠ле
ва ͗ сноу́ѕнц є͗ѧ. ͗ рее кꙿ немоу
͗є͗лсѣ въꙁм лоу́къ ͗ стрѣлꙋ
͗ вꙁѧ́тъ прѣд нмъ лоукъ ͗ стрѣл
274b
͗ ре҇ⷱ цр͠в въꙁлож роукоу свою на лꙋ
къ. ͗ въꙁлож ц͠рь ͗а͗съ роукоу свою
на лоукъ. ͗ є͗лсѣ въꙁлож роуцѣ
сво. връхоу роукꙋ цр͠вꙋ. ͗ ре҇ⷱ ͗є͗л
сѣ ѿверѕ две́рца ꙗ͗же соу́ть на
въстокъ ͗ ѿверꙁе . ͗ ре́е ͗є͗лсѣ
стрѣл, ͗ стрѣл. ͗ стрѣла сп͠се
ннаа гн҇ⷭѧ. стрѣла сп͠сающѧ вꙿ сꙋ
р. ͗ побѣдш сꙋрю до а͗фека
͗ до сконѧнѧ. ͗ ре҇ⷱ ͗є͗лсѣ къ
ц͠рю въꙁм лоу́къ ͗ вꙁѧ. ͗ ре́е ͗є͗л
сѣ къ ц͠рю ͗а͗сꙋ. стоуп по ꙁемл̀
͗ стоуп ц͠рь і͗͠лвъ тржⷣы ͗ ста́.
͗ ѡ͗скорбѣ л͠къ б͠жї. ͗ ре҇ⷱ а͗ще побѣ
дш •н͠• ͗л •ѯ͠• въ соурї побѣ
дш до сконѧнѧ. ͗ ны́нѣ побѣ
дш сꙋрю тржⷣы. ͗ оу͗мре ͗є͗л
сѣ ͗ погребоша . ͗ є͗ще жвоу є͗
моу сꙋщю меа͗вꙋ. ͗ прїдоша въ ꙁе
млю наста́вшю лѣтоу томꙋ. ͗
бы҇ⷭ тѣмъ погребаю͗щмъ моу́жь.
͗ сѐ вдѣша мно́жество моу́жь ж́
въ. ͗ повръгше моу́жа на́ гробѣ ͗є͗л
сѣє͗вѣ. ͗ пркосноу сѧ ко́стехъ є͗го
͗ ста на ногꙋ своєю. ͗ а͗ꙁа͗лъ ц͠рь
соур͗скъ скръблѧше і͗͠лѧ въ всѧ
д͠н а͗хаꙁовы. ͗ помлова ꙗ г͠ь оу͗
щедр ѧ. ͗ прꙁрѣ на нѧ ꙁавѣта
ра́д своє͗го. ͗же съ а͗враа͗момъ.
͗ ͗саакомъ і͗аковомъ. ͗ не хотѧ
ше потребт ⷯ г͠ь. ͗ не ѿвръѕе
ⷯ ѿ лца своє͗го. ͗ оу͗мре а͗͗ꙁа͗ль.
ц͠рь соур͗скъ. ͗ црт҇ⷭвова а͗де
ръ с͠нъ є͗го вꙿ него мѣсто. ͗ въꙁꙿвра
т сѧ ͗ѡ͗а͗съ с͠нъ а͗хаꙁовъ. ͗ пр
ꙗ͗тъ грады ѿ рꙋкоу с͠на а͗дерова, с͠на
а͗ꙁа͗лева. ꙗ͗же бѣ прꙗ͗лъ ѿ рꙋ
коу а͗хаꙁовꙋ ѿц͠а є͗го въ бран. тр́
жⷣы бо̀ побѣжⷣаа ͗ѡ͗асъ въꙁꙿврат
грады і͗͠лвы 

274c
В лѣ́то вꙿтороє. ͗ѡ͗аше с͠на а͗хаꙁова
ц͠рѧ саморе͗ска. цр҇ⷭтвова а͗месѧ
с͠нъ ͗ѡ͗а͗совъ. ѿ племене двⷣа. въ гра
дѣ і͗єрл҇ⷭмѣ. ͗ѡ͗асъ же бѣ̀ •к͠е• лѣ
тъ. є͗гда цр҇ⷭтвоват є͗моу въ і͗єрꙋ
салмѣ. ͗ цр҇ⷭтвова •к͠ѳ• лѣ́тъ.
͗мѧ бѣ мт͠р є͗го ѡ͗д́на. бѣ́ же ѿ
і͗єрл҇҇ⷭма. ͗ сътвор оу͗го́днаа прⷣѣ
ꙭма гн҇ⷭма. то́кмо ꙗ͗ко ѿц͠ь є҇ⷢ
дв͠дъ по всемоу ꙗ͗коже сътвор ͗ѡ͗
а͗съ ѿц͠ь є͗го. то́кмо высокыⷯ не ра
ꙁꙿдрꙋш. ꙗ͗ко лю́дє жрѧ́хоу на вы
сокыⷯ ͗ ꙁакалахꙋ. ͗ бы҇ⷭ ꙗ͗ко оу͗твръ
д сѧ цр҇ⷭтвє є͗го вꙿ роукоу є͗го. ͗ ͗
ꙁб всѧ рабы своѧ оу͗б́вшаа ѿц͠а
є͗го. ͗ с͠нъ оу͗бє͗ць тѣ́хъ небреже
ꙗ͗коже є͗сть п́санно въ кнгахъ ꙁа
кона мо͗сеѡ͗ва. ꙗ͗коже ꙁаповѣда
є͗моу г͠ь г͠лѧ. не оу͗мрꙋть ѿц͠ ꙁа с͠ны.
͗ сн͠ве ꙁа ѿц͠а. ко́жⷣо ꙁа грѣхы своѧ
оу͗мреть. то́же оу͗б ͗є͗дома въ
гамелї ͗ •і͠• тысѧщь є͗го. ͗ вꙁѧ́
тъ ка́мень ͗ꙁбꙿра́нны. ͗ наре҇ⷱ ͗мѧ
є͗моу ͗є͗фо͗ль до д͠нешнѧго д͠н 
Тогда поуст ѧмесѧ ц͠рь і͗єрл҇ⷭмьскы̏
слы́ къ а͗сꙋ сн͠оу а͗хаꙁовꙋ ц͠рю самаре
͗скꙋ. г͠лѧ є͗моу прїд да сѧ в́дѣ
вѣ лцемъ. ͗ посла ͗а͗съ ц͠рь самаре
͗скъ къ а͗месю ц͠рю і͗єрлⷭ҇мьскꙋ г͠лѧ
тернъ с́ вꙿ ливанѣ. поустлъ є҇ⷭ
къ кедров сꙋщемоу вꙿ лванѣ г͠лѧ
дажⷣь дꙿще́рь свою сн͠в с̀ женѣ.
͗ пршедꙿше ѕвѣр лоу́жнї, ͗же
в лванѣ попраша а͗канꙋ бьѧ. по
бѣдлъ є͗с ͗доумею. ͗ въꙁнесе
сѧ срⷣце твоє ͗ сла́вш сѧ въ до
моу своє͗мъ сѣдѧ. да то вел
ѧє͗ш сѧ ꙁло́бою. ͗ па́деш ты̀
͗ ю͗да с тобою ͗ не слыша месѧ
͗ въꙁы͗де ͗ѡ͗асъ ц͠рь самаре͗скъ
274d
͗ в́дѣста сѧ лцема ты̀͗ ͗ а͗ме
сѧ ц͠рь і͗єрл҇ⷭмескъ, въ вфена стра
нѣ ͗ю́днѣ. ͗ съгрѣш ͗оу͗да прⷣѣ
лцемъ і͗͠лвымъ. ͗ бѣжа мꙋжь
ко́жⷣо въ кровы своѧ.  амесѧ с͠на
͗ѡ͗а͗ша. с͠на ͗ѡ͗хоꙁ͗на ц͠рѧ і͗єрꙋ
салмꙿска. ꙗ͗ты  ͗ѡ͗асъ с͠нъ а͗ха
ꙁовъ. ц͠рь самаре͗скъ въ вефеса
моу͗стемъ. ͗ прїде въ і͗єрл҇ⷭмъ.
͗ раꙁб стѣны і͗єрл҇ⷭмꙋ ѿ вратъ
є͗фре́мль до вра́тъ оу͗голныⷯ. •м͠
локотъ. ͗ вꙁѧ сребро ͗ ꙁла́то ͗ всѧ
съсꙋды ѡ͗брѣтꙿша сѧ въ домоу гн҇ⷭ.
͗ въ сꙿкро́вщеⷯ домоу цр͠ва. ͗ с͠ны смѣ
шꙿшаꙗ͗ сѧ въꙁꙿврат въ самарю
͗ проаа словесъ ͗ѡ͗а͗шь ꙗ͗же сꙿтво
р с́лою своєю ꙗ͗коже побѣд сѧ
съ а͗мсє͗мъ цр͠мъ і͗єрл҇ⷭмьскымъ.
не се́ л псанна сꙋть въ кнгахъ
словесы въ д͠н ц͠рь і͗͠лвъ. ͗ оу͗мре
тъ ͗а͗съ. ͗ положенъ бы҇ⷭ въ сама
рї съ ѿц͠ сво͗м, съ ц͠р і͗͠лвы.
͗ цр҇ⷭтвова ͗є͗ровамъ с͠нъ є͗го вꙿ не
го мѣсто въ самаре. ͗ же͗ (!) а͗ме
сѧ с͠нъ ͗ѡ͗а͗сн ц͠рь і͗єрл҇ⷭмескъ. по
оу͗мрътвї ͗ѡ͗а͗ш, с͠нѣ а͗хаꙁовѣ
ц͠р самаре͗скомъ •е͠і• лѣтъ. ͗
про́аа словесъ а͗мес͗нъ. ͗ всѧ
є͗л́ко сътвор. не се́ л псанна
въ кн́гаⷯ словесъ въ д͠н ц͠рь ͗оу͗д
нъ. ͗ въꙁꙿвратша сѧ с н́м мно́
ꙁ въ і͗єрл҇ⷭмъ. ͗ бѣжа въ лахсь
͗ поустша по немъ въ лахсъ.
͗ оу͗бша а͗месю тоу. ͗ вꙁѧ́ша 
на конхъ. ͗ погребенъ бы҇ⷭ съ ѿц͠
сво͗м въ і͗єрл҇ⷭмѣ въ градѣ двⷣѣ.
͗ поꙗ͗ша вс лю́дїє ͗оу͗дны а͗ꙁа
рю. ͗ тъ̏ бѣ •ѕ͠і• лѣтъ. ͗ по
ставша  ц͠рѧ въ ѿц͠а є͗го мѣ́
сто а͗месѧ. то́ же съꙁда ͗а͗ло́фа

275a
͗ въꙁꙿврат ͗оу͗дѣ по оу͗мрътвї
ц͠рѧ. ͗ полож  съ ѿц͠ є͗го. в лѣ
то •е͠і• а͗месѧ с͠на ͗а͗са ц͠рѧ і͗єрл҇ⷭмь
ска ͗ цр҇ⷭтвова є͗ровамь с͠нъ і͗ашь наⷣ
і͗л҇ⷭмъ въ самаре. •м͠• ͗ є͗д́но лѣто.
͗ сътвор лоукавноє прⷣѣ гм҇ⷭъ ͗ не
ѡ͗ста́ сѧ нє͗дного грѣха є͗рова
млѧ с͠на наваща. ͗мже съгрѣш
въ і͗͠л. то́кмо ѡ͗ста́ сѧ предѣлъ
і͗͠лвъ ѿ въхода ͗маха до морѧ а͗ро
втꙿского по г͠лоу г͠а б͠га і͗͠лва ͗же
г͠ла рꙋкою раба своє͗го, ͗ѡною. с͠но
мъ а͗матѳномъ прр҇комъ. ͗же
ѿ гефа͗ѡ͗хоферꙿскаго. ꙗ͗ко вдѣ
г͠ь смренє і͗͠лво. го́рꙿко бѣ ѕѣ́ло
ѡ͗дръжмыⷯ. ͗ ѡ͗скръбленыⷯ. ͗ не
бѣ помага́ю͗ща і͗͠лю. не г͠ла г͠ь ͗сꙿпра
ꙁⷣнт сѣмене і͗͠лю поⷣ всею нб҇ⷭною
͗ сп͠се ѧ рꙋкою є͗ровамлею, сн͠омъ
͗ѡ͗а͗шемъ. ͗ про́аа словесъ є͗рова
мль. ͗ всѧ̀ є͗л́ко сътвор ͗ с́лы
є͗го. ͗мже побѣд сѧ. ͗ є͗л́ко
въꙁꙿврат ѿ дамаскона ͗ ѿ нема
фа ꙇ͗юдѣ въ і͗͠ль. не се́ л псанна
сꙋть въ кн́гахъ словесы въ д͠н
ц͠рь і͗͠лвъ. ͗ оу͗мреть є͗ровамь. ͗
положенъ бы҇ⷭ съ ѿц͠ сво͗м. съ
ц͠р і͗͠лвы въ самаре 
͗ цр҇ⷭтвова а͗ꙁарѧ с͠нъ а͗мес͗нъ ѿ
племене двⷣа въ градѣ і͗єрл҇ⷭмѣ. вꙿ лѣ
то, •к͠ꙁ• ͗ровама ц͠рѧ самаре͗ска
цр҇ⷭтвова же а͗ꙁарѧ с͠нъ а͗месїнъ
ц͠рь ͗оу͗днъ. є͗гда цр҇ⷭтвоват є͗
моу. •ѕ͠і• лѣтъ бѣ̀. ͗ •н͠• ͗ двѣ̀
лѣтѣ цр҇ⷭтвова въ і͗єрл҇ⷭмѣ. ͗мѧ
бѣ мт͠р є͗го ͗є͗хонѧ, бѣ же́ ѿ
і͗єрл҇ⷭма. ͗ сътвор а͗ꙁарѧ бл͠гоє
прⷣѣ ꙭма гн҇ⷭма. по всемоу є͗л́
ко сътвор ѿц͠ь є͗го а͗месѧ. то́
кмо высокыхъ не раꙁꙿдрꙋш. ꙗ͗коⷤ.
275b
лю́дє жрѧ́хꙋ. ͗ колѧхꙋ на высо
кыхъ. ͗ поуст г͠ь б͠гъ гнѣвъ на ц͠рѧ
͗ бы҇ⷭ прокаженъ до смрът своєѧ.
͗ цр҇ⷭтвова въ домоу а͗ньфософѣ
͗ѡ͗а͗фамъ с͠нъ цр͠въ бѣ наⷣ домомъ
сꙋдѧ людемъ ꙁемл̀. ͗ про́аа слове
съ а͗ꙁарь͗нъ. ͗ всѧ є͗л́ко сътвор.
не се́ л псанна въ кꙿнгаⷯ словесы въ
д͠н ц͠рь і͗юднъ. ͗ оу͗мре а͗ꙁарѧ. ͗
погребо́ша  съ ѿц͠ сво͗м въ гра
дѣ двⷣѣ. ͗ цр҇ⷭтвова ͗ѡ͗а͗фамъ с͠нъ
є͗го вꙿ него мѣ́сто. в лѣто •к͠• ѡ͗
смо́є. а͗ꙁарѧ ѿц͠а своє͗го ц͠рѧ і͗єрꙋ
салмꙿскаго 
͗ цр҇ⷭтвова наⷣ і͗͠лмъ въ самаре. а͗ꙁа
рѧ с͠нъ є͗ровамль •ѕ͠• мц҇ⷭь. ͗ съ
твор лоукавноє прⷣѣ ꙭма гн҇ⷭ
ма. ꙗ͗коже сътворша ѿц͠ є͗го.
͗ не ѿстꙋп бо̀ ѿ всѣхъ грѣ́хъ. є͗ро
вамль с͠на наваща. ͗мже съгрѣ
ш въ і͗͠л. ͗ въꙁꙿвратша сѧ се
лоумь с͠нъ ͗а͗вшь, є͗вда́мь ͗ оуб
ша . ͗ цр҇ⷭтвова селоумь вꙿ него
мѣсто. ͗ про́аа словесъ а͗ꙁарь͗нъ
сѐ бо с̀ сꙋть псанна въ кнгахъ
словесы въ д͠н ц͠рь самаре͗скъ 
Се́ же сло́во гн҇ⷭе, є͗же г͠ла къ ͗оу͗ ц͠рю
самаре͗скꙋ. рекы сн͠ве етвръ
тї сѧ́дꙋть на прт҇ⷭлѣ въ і͗л͠. ͗
бы҇ⷭ та́ко. ͗ селоумъ с͠нъ ͗а͗вшь
цр҇ⷭтвова въ самаре. в лѣто •л͠•
ноє. ͗ девѧ́тоє а͗ꙁарѧ ц͠рѧ і͗єрл҇ⷭмь
ска. ͗ цр҇ⷭтвова селоумь мц҇ⷭь въ са
марї. ͗ въꙁыде мана͗мъ с͠нъ га
дїнъ ѿ ферслы. ͗ прїде въ сама
рею. ͗ оу͗б селоума с͠на а͗вша.
͗ оу͗мрътвї . ͗ про́аа словесъ се
лоумь. ͗ въꙁꙿвращенє є͗го ͗мꙿже
въꙁꙿврат сѧ. сѐ сꙋть п́санна
въ гнгаⷯ (!) словесы въ д͠н ц͠рь і¬͠лвъ 

275c
Тогда раꙁб мана͗мъ ферсꙋ. ͗ всѐ єⷤ
бѣ в не́ ͗ предѣлы єѧ. ѿ ферслы
поне́же не ѿверꙁоша єѧ. ͗ раꙁб́
ю. ͗ сꙋщаа непра́ꙁⷣныѧ, тогда
͗ꙁб. в лѣто •л͠• ноє ͗ девѧтоє.
а͗ꙁарѧ ц͠рѧ і͗єрл҇ⷭмьска. ͗ цр҇ⷭтво
ва мана͗мъ с͠нъ гад͗нъ наⷣ і͗͠лмъ
въ самаре, лѣтъ •і͠• ͗ сътво
р лоукавноє прⷣѣ ꙭма гн҇ⷭма.
͗ не ѿстꙋп ѿ всѣхъ грѣхъ є͗рова
мль с͠на наваща. ͗мже съгрѣ
ш въ і͗͠л. въ д͠н же є͗го въꙁы
де фꙋла ц͠рь соур͗скъ на́ ꙁемлю̀ є҇ⷢ.
͗ мана͗мъ да́сть фꙋле тысѧщю
талантъ сребра. да боу́деть рꙋ
ка є͗го с н́мъ. ͗ ͗ꙁнесе мана͗мъ сре
бро въ і͗͠л. ꙗ͗ко всѣмъ с́лнымъ
въꙁмощ да́т ц͠рю сꙋр͗скꙋ. •н͠•
мѣръ моу́жю коє͗мꙋжоⷣ. ͗ въꙁꙿвра
т сѧ ц͠рь соурїскъ. ͗ не стоꙗ͗ тоу
въ ꙁемл̀. ͗ проаа словесъ мана͗
мль. ͗ всѧ ꙗ͗же сътвор. не се л
псанна сꙋть въ кн́гахъ словесы
въ д͠н ц͠рь і͗͠лвъ. ͗ оу͗мре мана͗мъ.
͗ положенъ бы҇ⷭ съ ѿц͠ сво͗м въ
самаре. ͗ цр҇ⷭтвова факс с͠нъ
є͗го вꙿ него мѣ́сто. в лѣто. •н͠•є
а͗ꙁарѧ ц͠рѧ і͗єрл҇ⷭмьскаго. цр҇ⷭтво
ва же факсѧ с͠нъ мана͗мль въ
самаре. лⷮѣ. •в͠і• ͗ сътвор лꙋ
кавноє прⷣѣ ꙭма гн҇ⷭма. ͗ не
ѿстоуп грⷯѣ є͗ровамль. с͠на на
ваща ͗же съгрѣш въ і͗͠л. ͗ въ
ꙁꙿврат сѧ на нь факе с͠нъ реме
лє͗въ прⷣѣстоѧ въ третⷯ две
рї є͗го. ͗ оуб  в самаре. бл́
ꙁъ домоу цр͠вꙋ съ а͗рговомъ ͗ съ а͗р
є͗мъ. ͗ с н́мъ •н͠• мꙋжь ѿ гала
дтъ. ͗ оу͗б . ͗ цр҇ⷭтвова вꙿ него
мѣсто ͗ про́аа словесъ фасїнъ,

275d
͗ всѧ є͗л́ко сътвор. сѐ бо соу́ть
п́санна въ кн́гахъ, въ д͠н ц͠рь
і͗͠лвъ 
В лѣто •н͠в• є, а͗ꙁарѧ ц͠рѧ і͗єрл҇ⷭмь
скаго. ͗ цр҇ⷭтвова феке с͠нъ роме
лѡ͗въ. наⷣ і͗͠лмъ въ самарї. лⷮѣ
•к͠• ͗ сътвор лоукавноє прѣдъ
ꙭма гн҇ⷭма. ͗ не ѿстоуп всѣ
хъ грѣ́хъ є͗ровамль с͠на наваща.
͗же сътвор въ і͗͠л 
Въ д͠н фекеѧ ц͠рѧ самаре͗ска. пр
͗де фегалтъ, фаласаръ ц͠рь а͗сꙋ
р͗скъ. ͗ прꙗ͗тъ неа͗на навелве
тоу. ͗ а͗махꙋ. ͗ нахора. ͗ кене
ꙁь ͗ насоръ. ͗ гаманоу. ͗ галлею
всю ꙁемлю нефталмлю. ͗ по
веде ѧ въ а͗соурю. ͗ ѡ͗брат ѡ͗
бращенє ͗ѡ͗сѧ. с͠нъ ͗л͗нъ. є͗п
факеѧ. с͠на рома͗лова. ͗ пора
ꙁ  ͗ оу͗мрътв . ͗ црт҇ⷭвова
вꙿ него мѣсто. в лѣто •к͠• ноє.
а͗фама с͠на ѡ͗хоꙁ͗на. ͗ про́аа
словесъ фокеє͗въ. ͗ всѧ є͗л́ко
сътвор. сѐ с псанна соу́ть
въ кн́гахъ словесы въ д͠н ц͠рь і͗͠лвъ 
В лѣто второє. фокеѧ с͠на роме
лѡ͗на. ц͠рѧ самаре͗ска. ͗ црт҇ⷭво
ва ͗ѡ͗а͗фамъ, с͠нъ ѡ͗хоꙁ͗нъ ц͠рѧ
і͗єрл҇ⷭмьска, ꙗ͗ко •к͠• ͗ •е͠• лѣтъ
то́ бѣ, є͗гда цр҇ⷭтвоват є͗мꙋ
͗ •ѕ͠і• лѣтъ цр҇ⷭтвова въ і͗єрл҇ⷭмѣ.
͗мѧ мт͠р є͗го ͗є͗роуса. дꙿщ
садокова. ͗ сътвор оу͗го́дноє
прⷣѣ ꙭма гн҇ⷭма. по всемоу
ꙗ͗коже сътвор а͗ꙁарѧ ѿц͠ь є҇ⷢ.
токмо высо́кыхъ не раꙁор.
ꙗ͗ко лю́дє колѧ̀хꙋ ͗ жрѧ́хꙋ на
высокыхъ. то́ же бѣ съꙁда
лъ две́р храмоу гн҇ⷭю свы́шнѧѧ.
͗ про́аа словесъ ͗а͗фамь. ͗ всѧ

276a
є͗л́ко сътвор. не се́ л п́санна
въ кн́гаⷯ сло́вомъ въ д͠н ц͠рь і͗͠лвъ 
Въ д͠н ѡ͗ны наѧтъ г͠ь посылат
на ͗ю͗дꙋ. ͗ фокеѧ с͠на рамелє͗ва
͗ раѡ͗сона ц͠рѧ соур͗ска. ͗ оу͗мре
а͗фамь. ͗ положенъ бы҇ⷭ съ ѿц͠ сво
͗м въ градѣ двⷣѣ ѿц͠а своє͗го. ͗
црт҇ⷭвова ͗а͗хаꙁъ с͠нъ є͗го вꙿ него мѣ
сто. въ •ꙁ͠і• лѣто фекеѧ с͠на раме
лє͗ва є͗гда цр҇ⷭтвоват є͗моу. ͗
•ꙁ͠і• лѣтъ, цр҇ⷭтвова въ і͗єрл҇ⷭмѣ. ͗
не сътвор оу͗го́днаа прⷣѣ ꙭма
г͠а б͠га своє͗го. вѣрно ꙗ͗ко ѿц͠ь є͗го
дв͠дъ. но̀ ход по поутемъ є͗рова
ма ц͠рѧ с͠на наваща. ц͠рѧ самаре͗
ска. ͗ сѐ сн͠омъ є͗го скаꙁаше ѡ͗гнемъ
по мръꙁꙿскымъ ꙗ͗ꙁы́комъ. ꙗ͗же ѿ
ꙗ͗ г͠ь ѿ лца сн͠въ і͗͠лвъ. ͗ жрѧ́хꙋ
͗ ꙁакалахꙋ на высокыⷯ ͗ на хлъмⷯѣ
͗ поⷣ всѣмъ дрѣвомъ ѧ́стымъ.
тогда въꙁы͗де росонъ ц͠рь соур
скъ. ͗ факе с͠нъ ромелѡ͗въ. ц͠рь
і͗͠лвъ на́ брань въ і͗єрл҇ⷭмъ. ͗ мно́
го побѣжахꙋ сѧ съ а͗хаꙁомъ. ͗ не
можахоу є͗мꙋ то сътворт 

сло́во• .п͠е. прр҇ьство ͗са͗но
ѡ͗хѣ҇ⷭ бы́вшеє пр а͗хаꙁе ц͠р і͗єрл҇ⷭмстѣ.
Бы҇ⷭ въ д͠н а͗хаꙁовы ͗а͗фамовы, ͗
276b
ѡ͗ꙁ͗ны ц͠рь ͗ю͗днъ въꙁы͗де роса
нъ ц͠рь а͗рамескъ ͗ факе с͠нъ раме
лѡ͗въ. ц͠рь самаре͗скъ. ре́кше і͗͠лвъ
на брань. ͗ не можаше ѡ͗долѣт
є͗моу. ͗ вѣсть бы҇ⷭ въ домоу двⷣѣ.
гл͠ющмъ съвѣща а͗рамъ съ є͗фре
момъ. ͗ оу͗жасе сѧ д͠ша є͗го ͗ д͠ша
людї є͗го. ꙗ͗ко дрѣво вꙿ лоуꙁѣ д͠хо
мъ двжмо. ͗ рее г͠ь къ ͗са. ͗ꙁы
͗д ты на стрѣтенє а͗хаꙁа. ͗
ѡ͗ставлены ͗а͗ꙋсꙋмъ с͠нъ тво́
въ коупел вы́шнѧго поут. ͗ се
ла гнофе͗лева. ͗ ре́еш є͗моу хра
н оу͗молѧт. да не оу͗бо͗ш сѧ
н д͠ша ѡ͗слабѣє͗ть ѿ ѻ͗бою дрѣвꙋ
главною коурѧщюю͗ сѧ. є͗гда бо̀
гнѣвъ ꙗ͗рост моєѧ боу́деть. па́
кы ͗сцѣлю с͠нъ а͗рамовъ. с͠нъ роме
͗ловъ. ꙗ͗ко съвѣщаша съвѣтъ
ꙁолъ. гл͠юще въꙁы͗демъ на ͗ю͗дѣю
͗ ѡ͗ꙁлобмъ ю. ͗ гл͠авꙿше кꙿ н́мъ
ѡ͗братмъ ѧ къ собѣ. ͗ въцр͠мъ
вꙿ н́хъ с͠на тавелеѡ͗ва. та́ко г͠ле
ть г͠ь саваѡ͗фь. не ͗мать пребы
ват совѣтъ ѡ͗ сь. н боу́деть
въ ва҇ⷭ. но̀ глава а͗враа͗мова дама
скъ. глава домаскова а͗расмъ. ͗
є͗ще бо •ѯ͠• ͗ •е͠• лѣтъ. ͗ пог́
бнеть цр҇ⷭтво є͗фремово ѿ людї.
͗ глава є͗фремова саморъ. ͗ глава
саморꙋ с͠нъ ромелѡ͗въ. ͗ є͗ще не
͗мате вѣры. ͗ не ͗мате раꙁоу
мѣт. ͗ прлож г͠ь гл͠ат къ а͗ха
ꙁꙋ г͠лѧ. прос собѣ ꙁнаменїа оу͗ г͠а
б͠га своє͗го въ глоубноу ͗л въ вы
сотоу. ͗ ре҇ⷱ а͗хаꙁъ не ͗мамъ прос́
т. н́ же ͗мамъ ͗скоуст г͠а.
͗ рее ͗са͗ѧ. слы́ште оу͗бо до́ме
двⷣъ. є͗гда троудъ ва́шь даꙗ͗т
л͠комъ. то̀ како гв҇ⷭ троⷣу даєте

276c
сего̀ раⷣ ̋ г͠ь са́мъ да́сть ва́мъ ꙁнаме
нє. сѐ д͠ваа въ ревѣ прїметь.
͗ родть с͠нъ. ͗ нарееть ͗мѧ є͗мꙋ
є͗мꙿманоу͗лъ. ма́сло ͗ медъ ꙗ͗ст
͗ма́ть. пре́жⷣе даже не раꙁоумѣ
т є͗моу. ͗л ͗ꙁволт ꙁло̏. ͗ꙁбе
реть доброє. ꙁане прежⷣе даже не
раꙁоумѣт о͗троѧ́т до́браа
͗л ѕла̏а. ѿве́ржеть ꙁло̏є. ͗ ͗ꙁбе
реть доброє . ͗ ре҇ⷱ г͠ь къ мнѣ прї
м собѣ свтокъ но́въ ͗ напса
вꙿ немъ пса́ломъ л͠ескымъ. на
прасна плѣн сътвор корсть
͗ наста ͗бо̀ свѣдѣтелѧ м сꙿтво
р вѣрны л͠к, оу͗рю. ͗єрѣѧ ꙁа
харю с͠на варахїна. ͗ прстоу
пхъ къ прр҇ц. въ ревѣ ꙁаѧтъ
͗ родть с͠на. ͗ ре́еть къ мнѣ г͠ь
нарц ͗мѧ є͗моу ско́ро. ͗сꙿпровръ
ꙁ напрасно. ͗ плѣн ꙁане пре́жⷣе
да́же не раꙁоумѣт ѡ͗троѧт
ꙁва́т ѿц͠а ͗л мт͠рь. ͗ пр͗
меть с́лоу домасковꙋ. ͗ кор
сть самаре͗скꙋ, прѧ́мо ц͠рю а͗сꙋ
р͗скоу с на́м б͠гъ раꙁоумѣ͗те
ꙗ͗ꙁы́ц ͗ покарѧ͗те сѧ. оу͗слы́
ште до послѣднⷯ ꙁемл̀. мо
гоуще покарѧ͗те сѧ. а͗ще пакы
въꙁмо́жете ͗ пакы побѣжен бꙋ
дете. съвѣтъ ͗же съвѣща по
творть  г͠ь. сло́во ͗же а͗ще въ
ꙁъг͠леть. ͗ не ͗ма́ть пребыва
т въ ва҇ⷭ, ꙗ͗ко с на́м б͠гъ 
Ѽтроѧ род сѧ с͠нъ на́мъ данъ бы҇ⷭ.
є͗моу́же вла́сть бы҇ⷭ на рамѣ є͗го
͗ нарцає͗т сѧ ͗мѧ є͗го вел́ка
съвѣта а͗г͠глъ. ю́денъ свѣтн
къ. б͠гъ крѣпокъ влⷣка, кн͠ꙁь м́
роу ѿц͠ь боу́дꙋщаго вѣка. пр
ведоуть бо̀ м́ръ на кн͠ѕѧ. ͗ м́ръ
276d
͗ ꙁꙿдровне ͗мъ. ве́лѧ ѡ͗бласть
є͗го. ͗ м́роу є͗го н҇ⷭѣ предѣла. на
прт҇ⷭлѣ двⷣѣ ͗ на цр҇ⷭтвї є͗го ͗сꙿпра́
вть є. ͗ ꙁастоупть є соу́до
мъ ͗ пра́вдою ѿсѣлѣ ͗ до вѣка.
ꙁавсть г͠а саваѡ͗фа сътвор
ть с̀ 
Та́ко гл͠еть г͠ь ͗ꙁы͗деть же́ꙁлъ
͗с ко́рене ͗ѡ͗сѣє͗ва. ͗ цвѣтъ ѿ не
го ͗ꙁы͗деть. ͗ поє͗тъ на немъ
д͠хъ б͠жї. д͠хъ премꙋдрост ͗ ра́
ꙁꙋма. д͠хъ свѣта ͗ крѣ́пост.
д͠хъ свѣдѣнѧ ͗ бл͠говѣрѧ. д͠хъ
стра́ха бж͠ѧ ͗сплънть . не
прѧ́мо славѣ соудть. н́ же прѧ́
мо бесѣдѣ ѡ͗блть пра́вдою сꙋ
д сла́вныѧ ꙁемл̀. ͗ пораꙁть ꙁе
млю̀ сло́вомъ оу͗стъ тво͗хъ. д͠хо
мъ оу͗стенъ оу͗бїєть неествыѧ
͗ боу́деть пра́вдою препоꙗ͗санъ въ
ресла своѧ. ͗ ͗стнною ѡ͗бтъ
въ ребра своѧ. тогда пожрꙋють
волкъ съ а͗гньцемъ. ͗ ры́сь поє͗
ть с ко́ꙁлщемъ. ͗ те́лець ͗ ле́въ
вꙿкꙋпѣ пожроує͗та, ѡ͗троѧ
ма́ло поведеть ѧ. ͗ во́лъ ͗ медве
дь вкоупѣ пожрꙋє͗та. ͗ вꙿкоу
пѣ ѧда ⷯ боу́дꙋть. ͗ ле́въ ꙗ͗ко
во́лъ снѣсть плевы. ͗ ѡ͗троѧ
мла́до въ ꙗ͗моу а͗спдовꙋ. ͗ ѿдо
є͗ноє. ͗ вложть пте́нцемъ а͗сп
довымъ. роукꙋ вложть. ͗ не
͗моуть ꙁла сътворт. н́ же
͗моу́ть мо погꙋбт, н є͗д́
ного въ горѣ ст͠ѣ моє. ꙁанеже
наполн сѧ всѧ ꙁемлѧ поꙁна́т
г͠а. ꙗ͗ко вода мно́га покры́т мо́
рѧ. ͗ боу́деть въ то́ д͠нь ко́ре
нь ͗ѡ͗сѣє͗въ. ͗ въстаа вла́ст
ꙗ͗ꙁы́къ. на нь ꙗ͗ꙁыц оу͗повають

277a
͗ боу́деть поко́ є͗го т҇ⷭь 
Въ времѧ ѡ͗но въꙁꙿврат сѧ росонъ
ц͠рь соур͗скъ. въ є͗ламъ соурью. ͗
͗ꙁгꙿна ͗юдѣѧ ͗ꙁъ є͗лама. ͗дꙋмѣ
прїдоша въ є͗ламъ. ͗ вселша сѧ
тоу до д͠не сего. ͗ посла а͗хаꙁъ слы́
къ фагалтоуфаласарꙋ ц͠рю а͗соур
͗скꙋ г͠лѧ. рабъ тво́ ͗ с͠нъ тво́ а͗ꙁъ
є͗смь, въꙁыд ͗ ѿ͗м мѧ ѿ рꙋ
кꙋ ц͠рѧ і͗͠лва въста́вшаа на́ мѧ. ͗
прїатъ а͗хаꙁъ сребро ͗ ꙁла́то ѡ͗брѣ
тꙿшеє͗ сѧ въ съкро́вщехъ домоу
гн҇ⷭѧ. ͗ домоу цр͠ва. ͗ посла да́ры ц͠рю.
͗ послоуша є͗го ц͠рь соурїскъ въ до
маскъ. ͗ прꙗ͗тъ  ͗ꙁведе ѧ ͗ ра
сона ц͠рѧ оу͗б. ͗ ͗де а͗хаꙁъ на стрѣ
тенє къ фегалтоуфалосаров
ц͠рю соурїскꙋ въ дамаскъ. ͗ вдѣ
жрътвенкъ ͗же въ дамашцѣ
посла ц͠рь а͗хаꙁъ к оу́р ͗єрѣю. да
съѕжⷣеть подо́бє жрътвен
коу. ͗ сло є͗моу на все оу͗строєнїє
͗ съꙁда оу͗рѧ і͗єрѣ жрътвенкъ
по всемоу ꙗ͗коже бѣ поустлъ а͗ха́
ꙁъ ц͠рь ѿ дамаска. ͗ вдѣ ц͠рь жрь
твенкъ ͗ вꙿн́де во́ нь. ͗ покад
всѧсъжⷣеженѧ є͗го ͗ жрътвы
є͗го ͗ по́пелъ є͗го кро́вю кроплѧ́ше
на мръ собѣ ͗ на жрътвенкъ мѣ
дѧны ͗же прⷣѣ гм҇ⷭъ. ͗ прноша
ше прⷣѣ лце домоу гн҇ⷭѧ. ͗ покаꙁа
є͗моу є͗дноу страноу жрътвен
кꙋ ꙗ͗же къ се́верꙋ. ͗ ꙁаповѣда а͗ха
ꙁъ ц͠рь ͗оу͗рї ͗єрѣю г͠лѧ въ жрътве
нце велцемъ прношаше. ͗ всѧ
съжⷣеженїа оу͗тренѧѧ. ͗ жрътвꙋ
веернюю. ͗ всесъжⷣеженїа цр͠ва ͗
жрътвꙋ є͗го. ͗ всесъжⷣеженїа всѣ
хъ люді͗. ͗ жрътвоу ⷯ ͗ по́пелъ
͗хъ. ͗ всѧ́кꙋ кро́вь ͗ всесъжⷣеженїа
277b
ⷯ. ͗ всѧ́коу кро́вь жрътвеноую
͗ꙁлѣє͗ш на немъ. ͗ жрътвенкъ
мѣдѧны да м боу́деть на вꙿхо
дъ ꙁаоу͗тра. ͗ сътвор оу͗рѧ жре́
ць по всемоу є͗л́ко ꙁаповѣда є͗мꙋ
а͗хаꙁъ. съсѣе ц͠рь а͗хаꙁъ ꙁатворы
тоу. ͗ вꙿꙁѧ́тъ ѿ него ба́ню. ͗ мо́
ре нꙁлож ѿ воловъ мѣдѧныхъ
͗же бѣша поⷣ нмъ. ͗ да́сть въхо
женє ка́мѧно. ͗ ѡ͗снованє поⷣ
неє съꙁда въ домоу гн҇ⷭ. ͗ ͗схоⷣ цр͠въ
͗же во нь. ͗ въꙁꙿврат въ до́мъ
гн҇ⷭь. ͗ ѿ лца ц͠рѧ соур͗ска ͗ про́
аа словесъ а͗хажь є͗л́ко сътвор.
не се́ л псанна сꙋть въ кнгаⷯ слове
сы въ д͠н ц͠рь ͗ю͗днъ. ͗ оу͗мре а͗хаꙁъ
͗ погребенъ бы҇ⷭ съ ѿц͠ сво͗м въ
градѣ двⷣѣ. ͗ цр҇ⷭтвова є͗ꙁекеѧ с͠нъ
є͗го вꙿ него мѣсто ѿ сѣмене двⷣа. въ
градѣ і͗єрл҇ⷭмѣ 
В лѣ́то •в͠і• а͗хаꙁа ц͠рѧ і͗єрл҇ⷭмьска.
цр҇ⷭтвова ѡ͗сѧ с͠нъ ͗лїнъ въ сама
ре наⷣ і͗л͠мъ. лⷮѣ •ѳ͠• ͗ сътвор
лоукавноє прⷣѣ ꙭма гн҇ⷭма. но̀
то́кмо н та́коже ц͠р і͗͠лвы. ⷤ
пре́жⷣе є͗го бѣша въ самарї на́ нь
въꙁы͗де са́лъманасаръ ц͠рь соур
͗скъ. ͗ бы҇ⷭ ѡ͗сѧ ра́бъ є͗моу. ͗ въ
ꙁꙿврат манаа. ͗ ѡ͗брѣте ц͠рь сꙋ
р͗скъ въ ѡ͗с непра́ведьє. ꙗ͗ко
посла слы къ совꙋ ц͠рю є͗гпетꙿскꙋ.
͗ не прнесе манаꙗ͗ръ ц͠рю соу́рꙿскꙋ
нто́же в лѣта є͗го. ͗ мно́го про
клѧты  ц͠рь соурїскъ въ галаадѣ
͗ ꙁатвор  въ храмѣ темнца.
͗ въꙁы͗де ц͠рь соур͗скъ на ꙁемлю̀
тоу. ͗ прведе на самарею бра́ сѧ
с нею •г͠• лѣта. в лѣто десѧтоє
͗ѡ͗сє͗во. прꙗ͗тъ ц͠рь а͗сꙋрїскъ
самарю. ͗ ͗ꙁдоша і͗͠льтѧне.

277c
на а͗соурїаны. ͗ посадша а на а͗лає
͗ на наворѣ на рѣкоу гаꙁню ͗ ѡ͗ро
мдꙿскоу. ͗ бы҇ⷭ ꙗ͗ко съгрѣшша с͠но
ве і͗͠лвы г͠оу б͠гꙋ ⷯ ͗ꙁве́дꙿшемоу ͗
ꙁъ ꙁемлѧ̀ є͗г́петꙿскы. ͗ ѿ роукꙋ
фараѡ͗ню ц͠рѧ є͗гпетꙿскаго. ͗
оу͗боꙗ͗ша сѧ бо́гъ ͗нѣ́хъ. ͗ ход
т наѧша по ѡ͗правданємъ ꙗ͗ꙁы́
къ, ꙗ͗же ͗стреб г͠ь ѿ сн͠въ і͗͠лвъ
є͗л́ко ⷯ сътвор є͗л́ко оу͗гото
ваша сн͠ове і͗͠лвы словесы на г͠а б͠га
ⷯ. ͗ съꙁдаша собѣ высока въ всⷯѣ
гра́дѣхъ своⷯ. ͗ ѡ͗ столъ (!) хранѧ
щмъ до градъ тве́рдыⷯ. ͗ оу͗мно
ж́ша собѣ коум́ры ͗ мръꙁꙿскаа
бѧ́хоу на всѧ́комъ хлъмѣ ⷯ вы
соцѣ поⷣ всѣмъ древомъ ѧ́сты
мъ. ͗ кажахоу тоу на всѣхъ вы
со́кыⷯ ꙗ͗коже ͗ ꙗ͗ꙁыц ꙗ͗же оу͗да
л г͠ь ѿ лца ⷯ. ͗ сътворша ѡ͗
бща ꙁло́бы. ͗ наѧ́ша прогнѣва
т б͠га. ͗ послоужша ͗доломъ
ꙗ͗же ре́е г͠ь ͗мъ не творте г͠ла
сего̀ г͠в. ͗ свѣдѣтельствова г͠ь
ѡ͗ і͗͠л. ͗ ѡ͗ ю͗дѣ ͗ роукою всѣ́хъ
прр҇къ. всѣмъ вѣдѧ́щмъ г͠лъ.
ѿвратте сѧ ѿ поут ва́шⷯ
лоукавыⷯ. ͗ съхранте ꙁаповѣ
д моѧ ͗ ѡ͗правданїа моѧ. ͗
ве́сь ꙁаконъ ͗же ꙁаповѣда ѿц͠мъ
ва́шмъ. є͗л́коже поустхъ
͗мъ роукою ра́бъ моⷯ прр҇къ. ͗ не
оу͗слышаша. ͗ ѡ͗жестоѧша оу͗
шеса своѧ, па́е оу͗шесъ ѿц͠ь сво
͗хъ. ͗ ꙁасвѣдѣтелꙿствова є҇҇ⷢ
є͗л́ко свѣдѣтелꙿствова ͗мъ
͗ не съхранша. ͗ ͗доша въ слѣ
дъ соу́͗хъ. ͗ ѡ͗сꙋдша а па́е
ꙗ͗ꙁы́къ соу́щⷯ ѡ͗кр҇ⷭтъ ⷯ. ѡ͗ не́мъ
же ꙁаповѣда г͠ь ͗мъ. ꙗ͗ко съ

277d
творт по сⷯ. ͗ ѡ͗ста́вша ꙁа
повѣд г͠а б͠га своє͗го. ͗ сътворша
собѣ сл́те двѣ̀ оу͗нц. ͗ сътво
рша дре́вѧныѧ бо́гы ͗ поклон
ша сѧ все́ тва́р ꙗ͗же на нб͠с. ͗
послоужша ваалꙋ. ͗ подвꙁахꙋ
с͠ны своѧ въ ѡ͗гнь. ͗ влъшвѧхоу
влъшвенє͗мъ. ͗ подвꙁахоу сѧ съ
дѣлат лоукавноє прⷣѣ ꙭма
гн҇ⷭма на прогнѣванє є͗го. ͗ раꙁꙿгнѣ
ва сѧ г͠ь ѕѣло на і͗͠лѧ. ͗ ѿрноу ѧ
ѿ лца своє͗го. ͗ не ѡ͗ста то́кмо
колѣно є͗д́но. ͗ сѐ ͗ю͗да не съхра
н поут г͠а б͠га своє͗го. ͗ хожахꙋ
по ѡ͗правданїемъ і͗͠лвымъ ꙗ͗же
сътворша ͗ ѿверго́ша сѧ б͠га.
͗ раꙁꙿгнѣва сѧ на всѧ́ко сѣмѧ і͗͠лво.
͗ смоут ѧ ͗ да́сть ѧ в роукоу ра
схтаю͗щмъ ѧ. до́нꙿдеже ѿвръ
же ѧ ѿ лца своє͗го. ꙗ͗ко кꙿ томоу
і͗͠ль бѣ вы́шї домꙋ двⷣа. ͗ цр҇ⷭтво
ва же съ а͗рамомъ сн͠омъ наваще
мъ. ͗ ѿрноу сѧ ͗ровамъ ѿ і͗͠лѧ
въ слѣдъ г͠а. ͗ съгрѣшьшмъ ͗
мъ грѣхомъ вел́кымъ. ͗ хожа
хоу сн͠ве і͗͠лв по всемоу грѣхꙋ є͗ро
вамлю. ͗же сътвор ͗ не ѿстꙋ
пша ѿ н́хъ, до́ндеже преста́
в г͠ь і͗͠лѧ ѿ лца є͗го. є͗л́коⷤ г͠ла
г͠ь роукою ра́бъ своⷯ прр҇къ. ͗ꙁве
денъ бы҇ⷭ і͠ль ѿ всеѧ ꙁемлѧ своєѧ
въ а͗соурю до д͠не сего. ͗ꙁведе
ц͠рь а͗соур͗скы ѿ вавлона къ
хꙋнтю, ͗ ѿ а͗͗ѧ. ͗ ѿ є͗мата ͗ се
фарꙋє͗ма. ͗ вселен бы́ша въ гра
ды самарѧ въ сн͠въ мѣ́сто і͗͠лвъ.
͗ наслѣдша самарю. ͗ всел́
ша сѧ въ гра́дѣхъ є͗ѧ. ͗ бы҇ⷭ въ
пръвоє сѣданѧ ⷯ ͗ не оу͗боꙗ͗шѧ҇ⷭ
г͠а. ͗ поуст на нѧ г͠ь лвы. ͗ бѧ́хꙋ

278a
оу͗бваю͗ще ѧ. ͗ рѣша ц͠рю соур
͗скꙋ гл͠юще. ꙗ͗ꙁы́къ ͗же прведе
͗ посад въ градѣхъ самареѧ. ͗ не
раꙁꙋмѣша соуда бж͠ѧ на ꙁемл̀.
͗ поустлъ є͗сть на нѧ лꙿвы. ͗ сѐ сꙋ
ть оу͗мръщвѧю͗ще ѧ. понеже
т не оу͗вѣдаю͗ща сꙋда бж͠ѧ на
ꙁемл. ͗ ꙁаповѣда ц͠рь а͗соурїскы̏
г͠лѧ. да въстаноуть ѿтоудѣ.
͗ да по́͗дꙋть ͗ вселѧ́т сѧ та́мо
͗ просвѣтть ѧ соудъ б͠жї на́
ꙁемл̀. ͗ꙁвѣстша є͗д́ного жръ
ца, є͗го́же поꙗ͗ша самареѧ. ͗ сѣ
де въ вефлї. ͗ бѣ просвѣщаа ⷯ
ꙗ͗ко да негл́ оу͗боꙗ͗͗т сѧ г͠а 
͗ бѣша ꙗ͗ꙁы́ц творѧще бо́гы своѧ
͗ поста́вша въ храмѣхъ на вы
сокыⷯ. ͗же сътворша самартѧ
не ꙗ͗ꙁы́ц въ градѣхъ ⷯ. вꙿ н́хъ
же бѣ́ша жвоуще ͗ моуж ва
влонꙿстї. сътворша сохотъ
͗ вентъ. ͗ моу́ж хетꙿте͗нъ,
сътворша ͗ргелъ. ͗ моу́ж се
матов а͗сматъ. ͗ ͗є͗ѡє. ͗ съ
творша наоу͗лаꙁеръ. ͗ тархатъ.
͗ сепфароує͗мъ. ͗де́же съжгахꙋ
с͠ны своѧ ѡ͗гнемъ. а͗драмелехꙋ ͗ а͗
нмелехꙋ. бо́га сепфоуроує͗млма.
͗ бѧ́хоу боꙗ͗ще͗ сѧ г͠а. ͗ всел́ша
мръꙁꙿскыѧ своѧ въ храмы на вы
сокыхъ ꙗ͗же сътворша въ сама
ре. ꙗ͗ꙁы́къ ко́жⷣо въ градѣ въ не́
мꙿже жвѧше ко́жⷣо ͗хъ. ͗ бѣ
ша боꙗ͗ще сѧ б͠га. ͗ сътворша
собѣ жръца въ высокыⷯ въ храмѣ
боꙗ͗т сѧ бо́га бо́гомъ сво͗мъ
слꙋжахоу, по соудоу ꙗ͗ꙁы́ка. по
не́же ͗ поустша а ѿтоу́доу до
д͠не сего. т творѧхꙋ по соудꙋ
ⷯ. т̀ боꙗ͗хоу сѧ ͗ творѧхꙋ по

278b
ѡ͗правданїемъ сво͗мъ. ͗ по соу́дꙋ
своє͗моу ͗ ꙁаконоу своє͗моу. ͗ по ꙁа
повѣд є͗юже ꙁаповѣда г͠ь сн͠омъ
і͗аковлмъ. ͗же нарее і͗͠ль ͗мѧ є͗мꙋ
͗ полож г͠ь сн͠омъ і͗͠лвымъ ꙁавѣ
тъ. ͗ ꙁаповѣда ͗мъ г͠лѧ. не бо͗те҇ⷭ
бо́гъ ͗нѣхъ н поклонте сѧ ͗мъ
͗ не послоужте ͗мъ н пожрет
͗мъ. но̀ то́кмо г͠в, ͗же ͗ꙁведе
вы ͗ꙁъ ꙁемлѧ є͗гпетꙿскы крѣпо
стю вел́кою ͗ мы́шцею вел́кою.
того оу͗бо́͗те сѧ ͗ томоу поклон
те сѧ ͗ томоу пожрете. ͗ ѡ͗правда
нїа є͗го ͗ соудбы є͗го. ͗ ꙁаконъ ͗ ꙁа
повѣд є͗же пса ва́мъ съхранте ѧ
͗ сътвор́те ѧ въ всѧ д͠н. ͗ не
бо́͗те сѧ бо́гъ дрꙋгыⷯ. ͗ ꙁавѣта
͗же полож с ва́м не ꙁабоу́дете
͗ не оу͗бо́͗те сѧ бо́гъ ͗нѣхъ. но̀ то́
кмо г͠а б͠га ва́шего оу͗бо́͗те сѧ. ͗ то́
͗ꙁме́ть вы̀ ѿ всѣхъ вра́гъ ва́шхъ.
͗ не оу͗слы́ш соуⷣ ͗хъ бо́гъ, ꙗ͗ко ͗ т
творѧть. ͗ бѧ́хꙋ ꙗ͗ꙁы́ц с̀ боꙗ͗
ще сѧ б͠га. ͗ ва͗ꙗ͗нымъ слоужа
щмъ. се́ же сн͠ве ͗ сн͠ове сн͠въ ⷯ.
ꙗ͗коже сътворша ѿц͠ ⷯ та́ко
͗ с̀ творѧть до сего д͠не 
͗ бы҇ⷭ в лѣто третьєє. ͗ѡ͗сє͗во
с͠на ͗ль͗на ц͠рѧ самаре͗ска. ͗ на
ѧ црⷭ҇твоват є͗ꙁекѧ с͠нъ а͗ха
ꙁовъ въ градѣ і͗єр҇ⷭлмѣ. ѿ племене
двⷣа. ͗ бѣ̀ •к͠е• лѣ́тъ. є͗гда
цр҇ⷭтвоват є͗моу. ͗ цр҇ⷭтвова
въ і͗єрл҇ⷭмѣ •к͠• ͗ •ѳ͠• ͗мѧ бѣ ма́
тер є͗го а͗воу́фа, дꙿщ ꙁахарь͗на
͗ сътвор є͗ꙁекеѧ оу͗го́дноє прⷣѣ
ꙭма гн͠ма. по всемоу ꙗ͗же съ
твор є͗моу дв͠дъ ѿц͠ь є͗го. тѻ́
бо̀ раꙁꙿдрꙋш высокаа. ͗ съкроу
ш всѧ те́лща. ͗сꙿпра́ꙁⷣн всѧ

278c
те́лща. ͗ ѕм́ю мѣдѧноую ю͗же
сътвор мо́͗сї. ꙗ͗ко ͗ до д͠нї тⷯѣ
бѣша сн͠ве і͗͠лв кланѧю͗ще сѧ є͗.
͗ нарее ѧ неста́нъ ѡ͗ гд҇ⷭѣ б͠ѕѣ і͗͠л
оу͗пова. ͗ по немъ не бы҇ⷭ подо́бна
є͗моу въ цр͠хъ ͗ю͗днахъ ͗ бывꙿшⷯ
пре́жⷣе є͗го. ͗ прлѣп сѧ г͠в ͗ не
ѿстоуп ѿ него. ͗ съхран ꙁапо
вѣд є͗го. є͗л́коже ꙁаповѣда мо
͗сї. ͗ бѣ г͠ь с н́мъ ѡ͗ всѣхъ ꙗ͗коⷤ
сътворѧѧ пребываше. ͗ ѿвръ
же сѧ ц͠рѧ а͗соур͗ска ͗ не поработа
є͗моу. ͗ то побѣд ͗ноплеменн
кы до га́ꙁы ͗ до предѣлъ є͗ѧ. ͗ ѿ стлъ
па стра́жнаго. ͗ до граⷣ твръдыⷯ
бы҇ⷭ в лѣто •д͠• є ц͠рю ͗є͗ꙁкею. то̀
са́мъ в лѣто ѡ͗смо́є. ѡ͗сє͗в. с͠нꙋ
͗лїнꙋ ц͠рю і͗͠лвꙋ. въꙁыде салама
насаръ ц͠рь а͗соур͗скъ на самарю.
побѣд сѧ мно́го ѡ͗ною. ͗ прїатъ
ю до конца •г͠•  
ꙁдѐ конець самаре.
В лѣто. въ ѡ͗смоє лѣто ͗є͗ꙁекїно.
та́ко в лѣто девѧтоє ͗ѡ͗сеє͗в
ц͠рю і͗͠лвꙋ. потреб сѧ самареѧ
͗ꙁведе ц͠рь а͗соур͗скъ самарны
въ а͗соурю. ͗ посад ѧ въ налотѣ.
͗ вꙿ наворѣ на рѣцѣ гаꙁоне ͗ въ ѡ͗р
мдѣ. понеже не послоушаша гла́
са г͠а б͠га своє͗го. ͗ престоупша
ꙁавѣтъ є͗го. ͗ всѐ є͗л́ко ꙁаповѣ
да ͗мъ мо͗сї ра́бъ гн҇ⷭь. ͗ не по
слоушаша, ͗ не сътворша 

278d

ѻ єꙁеке́ ц͠р• како прⷣ• снах
рмъ на їє͗рл҇ⷭмъ• ͗ ѡ͗ бо́лѣ
ꙁн єꙁѣкїа ц͠рѧ•
Сло́во .п͠а.
Въ •д͠і• лѣ́то є͗ꙁекѧ ц͠рѧ. въꙁы
͗де сенахрмъ ц͠рь а͗соур͗скъ, на
грады ͗ю͗дны тве́рды. ͗ прꙗ͗
тъ ѧ. ͗ посла ͗є͗ꙁекѧ ц͠рь і͗єрл҇ⷭмь
скы слы къ ц͠рю а͗соур͗скꙋ. въ ла
хсъ г͠лѧ. съгрѣшхъ въꙁꙿврат
сѧ ѿ мене. ͗ а͗ще оу͗же вел́ш м
то̀ даꙗ͗т то̀ даю. въꙁлож ц͠рь
а͗соур͗скъ на ͗є͗ꙁекѧ ц͠рѧ ͗ю͗д
на. да дає͗ть •т͠• талантъ сребра.
͗ •л͠• талантъ ꙁла́та. ͗ да́сть
͗є͗ꙁекѧ сребро ѡ͗брѣтшеє͗ сѧ вꙿ до
моу г͠н, ͗ въ сꙿкровщⷯ цр͠ва.
въ времѧ же ѡ͗но съсѣе ͗є͗ꙁекѧ
ц͠рь ͗ю͗днъ две́р хра́ма гн҇ⷭѧ. ͗ оу͗
тверженнаа ꙗ͗же поꙁлатвъ є͗ꙁе
кѧ. ц͠рь ͗ю͗днъ. ͗ да́сть ͗ то
ц͠рю а͗соур͗скꙋ. ͗ посла ц͠рь а͗соур
͗скъ та́ртꙋ ͗ раѳса. ͗ рапсакꙋ
ѿ ме́ншⷯ і͗єрл҇ⷭмескъ. къ ц͠рю ͗є͗ꙁе
кю съ слою тѧ́жкою ѕѣло. ͗ ͗ꙁ
доша ͗ прїдоша къ і͗єрл҇ⷭмꙋ. ͗ ста́
ша оу͗ ͗сто́нка коу́пел свы́ше.
ꙗ͗же є͗сть на поут села ръвн
наго. ͗ въꙁопша къ ͗є͗ꙁекю
͗ꙁыд кꙿ нмъ є͗л́ѧꙗ͗кмъ с͠нъ
хелк͗нъ стро͗тель. ͗ со́нꙿма

279a
кꙿнгоѧ. ͗ ѡ͗а͗съ с͠нъ а͗сафатовъ
въспомнаа . ͗ ре҇ⷱ к н́мъ рапсакъ
͗дѣте нынѣ къ ͗є͗ꙁекю. ͗ рц́те,
та́ко гл͠еть ц͠рь вел́кы а͗соур͗
скы. то̀ є͗сть оу͗пованє твоє
͗мꙿже оу͗повавъ. ре҇ⷱ то́кмо словеса
оу͗стенъ. хотѣнє ͗ с́ла на́ брань
то̀ оу͗же нынѣ на кого надѣꙗ͗ сѧ ѿ
връглъ сѧ є͗с мене. ны́нѣ ведѣ на
дѣє͗ш сѧ ты̀ са́мъ на же́ꙁлъ тро
стѧны ͗ сломлены сѐ на є͗г́пта.
є͗л́коже оу͗крѣпт сѧ моу́жь вꙿ не
мъ. ͗ вꙿн́деть в роуцѣ є͗го, ͗ па́кы
пргвоꙁдть ѧ. се фараѡ͗нъ ц͠рь є͗г
петꙿскы ͗ всѧ надѣю͗ща сѧ на́ нь.
ꙗ͗ко рее къ мнѣ ꙗ͗ко на г͠а б͠га надѣ
є͗м сѧ, но н҇ⷭѣ. та́коже ѿстоуп
͗є͗ꙁекѧ въ высокыⷯ ͗ жрътвенкъ
є͗го. ͗ ре҇ⷱ ю͗дѣ ͗єрл҇ⷭмꙋ прⷣѣ жрътве
нкомъ с́мъ поклонте сѧ въ і͗єрꙋ
салмѣ. ͗ ны́нѣ потꙿщте сѧ къ гн҇ⷭꙋ
своє͗моу ц͠рю а͗соур͗скꙋ. ͗ да́мꙿ т
дꙿвѣ ты́сѧщ ко́нь. а͗ще мо́жеш
да́т є͗моу вса́днкы на́ нѧ. да
некол ѿвратш лце оу͗пархоу.
поне є͗дне є͗д́номоу рабъ гн҇ⷭа мо
є͗го меншⷯ оу͗вѣр сѧ є͗л самъ въ
є͗гпетъ на ѡ͗роужє конѧ. то̀
оу͗же нынѣ да не беꙁъ г͠на въꙁы͗
демъ на мѣсто сѐ ͗ ͗стощт 
г͠ь ре҇ⷱ къ мнѣ въꙁыд къ мнѣ на ꙁе
млю с́ю ͗ расто . ͗ ре҇ⷱ ͗є͗лꙗ͗к
мъ с͠нъ хелек͗нъ ͗ съмнасъ ͗ а͗съ
къ рапсакю. г͠л ны́нѣ къ ѡ͗троко
мъ соурꙿскы. ꙗ͗ко оу͗слы́шмъ мы
͗ не г͠л къ на́мъ ͗ю͗дѣ͗скы. вꙿнꙋ
ш людї ͗же на стѣнѣ. ͗ ре́е
к н́мъ рапсакъ. є͗гда къ гн҇ⷭоу тво
є͗моу ͗л къ тобѣ послалъ мѧ є҇ⷭ
г͠ь гл͠ат то̀ сло́во сⷯ. ͗л не кꙿ мꙋ

279b
жемъ сѣдѧщмъ на стѣнѣ. ꙗ͗ко
ꙗ͗ст  ͗ гно сво͗мъ. ͗ пт ͗мъ
сѣь сво́, ͗ с ва́м вꙿкоупѣ. ͗ ста́
рапсакъ. ͗ въꙁп гла́сомъ вел́кы
мъ ͗ю͗дѣ͗скы г͠ла. ͗ ре҇ⷱ слы́ште
словеса ц͠рѧ вел́каго а͗соур͗скаго
с́це гл͠еть ц͠рь да не оу͗ставлѧєⷮ
ва҇ⷭ ͗є͗ꙁекѧ ꙗ͗ко не въꙁмо́жеть ва҇ⷭ
͗ꙁѧ́т ͗ꙁъ роукы моєѧ͗. да не оу͗
поває͗ть вашь ͗є͗ꙁекѧ къ го҇ⷭу г͠лѧ.
͗ꙁъ ꙁемлѧ ͗ꙁемлеть ны г͠ь. не ͗ма́
ть преда́т сѧ граⷣѡ͗сь вꙿ рꙋцѣ ц͠рю
а͗соур͗скꙋ. ͗ послоуша͗те ͗є͗ꙁе
кѧ. ꙗ͗ко с́це гл͠еть ц͠рь а͗соур͗скъ
сътворте съ мно́ю блв҇ⷭнїє. ͗ꙁы
͗дѣте къ мнѣ. ͗ да пїєть моу́жь
ѿ внограда своє͗го. ͗ моу́жь да
вꙿкꙋсть ѿ смоковъ своⷯ. ͗ да пїє
ть водꙋ ѿ ре́внка своє͗го. до́ндеⷤ
пршеⷣ прїмоу вы̀ въ ꙁемлю̀. ꙗ͗коⷤ
є͗сть ꙁемлѧ̀ ва́ша. ꙁемлѧ̀ пꙿшен
ца, ͗ вноу ͗ хлѣбоу ͗ вноградо
мъ ꙁемлѧ̀ маслнамъ, ͗ ма́слоу ͗
беламъ. ͗ ж́в боу́дете ͗ не оу͗
мрете. ͗ не слꙋ́ша͗те ͗є͗ꙁекѧ
ꙗ͗ко оу͗ставлѧє͗ть вы̀ г͠лѧ. г͠ь ͗ꙁба́
вть ѧ. ͗ да (!) ͗ꙁбавлѧю͗щ ͗ꙁбавѧ
ть бо́ѕ ꙗ͗ꙁы́къ ко́жⷣо ⷯ свою ꙁемлю
͗ꙁꙿ рꙋкы ц͠рѧ а͗сꙋр͗ска. кдѐ є͗сть
бг҇ⷪъ є͗ма́тъ. ͗ а͗фрадъ. кдѐ є͗сть
бо́гъ сепфароу͗мь ͗ нанаоу͗ѧ (!). ͗
є͗гда та̀ ͗ꙁба́всте самарю ͗ꙁ рꙋ
кы моєѧ. ꙗ͗ко ͗ꙁметь г͠ь і͗єр҇ⷭлма
͗ꙁъ рꙋкы моєѧ. ͗ всем бы ꙁемлѧ̀
͗ да ͗ꙁбы ꙁемлѧ ⷯ ѿ рꙋкы моє͗ѧ.
͗ ѡ͗глохоша ͗ не могоша ѿвѣща
т нто́же є͗мꙋ. ꙗ͗ко ꙁаповѣ
да ͗мъ ц͠рь г͠лѧ. ꙗ͗ко не ѿвѣща
т є͗моу нтоⷤ 
вꙿн́де є͗ла͗кмъ. с͠нъ хелкїнъ

279c
стро͗тель ͗ сꙿмна́съ кнго́. ͗
ѡ͗а͗съ а͗сафатовъ. въспомнаа ꙗⷦ҇
͗є͗ꙁекѧ. ͗ раꙁдꙿра́вше р́ꙁы своѧ
͗ въꙁвѣстша є͗моу словеса рапса
кова. ͗ бы҇ⷭ ꙗ͗ко оу͗слыша ц͠рь є͗ꙁекї
съве́рже р́ꙁы своѧ, ͗ ѡ͗блее сѧ въ
вретще. ͗ вн́де въ до́мъ гн҇ⷭь. ͗
посла є͗лїакма стро͗телѧ ͗ са́
мноу кꙿнгоѧ. ͗ ста́рца жръца
ѡ͗болены въ вретще. ͗ посла къ
͗саю с͠нꙋ а͗мошю прр҇кꙋ. ͗ рѣша кꙿ не
моу. с́це гл͠еть є͗ꙁекѧ въ д͠нь ско
рб ѡ͗бленю ͗ провоженю д͠нь
сѐ є͗сть ꙗ͗ко прїдоша сн͠ове до немо
щ. ͗ крѣпост нѣсть ражⷣаю͗щїа
є͗гда послоушає͗ть г͠ь б͠гъ тво́ сло
весъ рапсаковъ всѣхъ. є͗гоже поу
ст ц͠рь а͗соур͗скъ. не г͠нъ л є͗го
поно́сть б͠гоу жвꙋ. ͗ хоулть
словесы ꙗ͗же слыша г͠ь тво́. ͗
прє͗млеть мл͠твꙋ прстан
щю ѡ͗брѣтає͗маго. прїдоша ѡ͗
троц ц͠рѧ ͗є͗ꙁекѧ къ ͗са͗ю. ͗
ре́е ͗мъ ͗са͗ѧ. с́це рцѣте гн҇ⷭꙋ
своє͗моу. та́ко гл͠еть г͠ь не бо́͗ сѧ
ѿ словесъ ꙗ͗же слыша. ꙗ͗ко хоул
ша ѡ͗троц ц͠рѧ соур͗ска. сѐ а͗ꙁъ
да́мъ на нѧ д͠хъ. ͗ оу͗слы́ште
въꙁвѣщенѧ. ͗ въꙁꙿвратѧт сѧ
въ ꙁемлю свою. ͗ въꙁложю на́ нѧ
ѡ͗рꙋжє въ ꙁемл ⷯ 
͗ въꙁꙿврат рапсакъ, ѡ͗брѣте ц͠рѧ
а͗соур͗ска побѣжⷣаю͗ща сѧ ѡ͗ ло
вꙿноу ꙗ͗ко слы́ша. ꙗ͗же ѿꙗ͗тъ ѧ
ѿ ме́нꙿшхъ. ͗ оу͗слыша ѡ͗ а͗тарѣ
ц͠р ͗є͗фѡ͗пьстѣ. се ͗ꙁы͗де по
бѣдт сѧ хотѧ с тобою. ͗ въ
ꙁꙿврат сѧ. ͗ поуст слы́ къ ͗є͗ꙁе
кю г͠лѧ. та́ко рцѣте ͗є͗ꙁекю
ц͠рю і͗єрлⷭ҇мьскꙋ гл͠юще. да тебе
279d
не въꙁность г͠ь б͠гъ тво́. на ньⷤ
ты̀ надѣє͗ш сѧ. г͠лѧ не ͗мать
преда́нъ бы́т і͗єрл҇ⷭмъ в роуцѣ ц͠рѧ
а͗соур͗ска, сѐ слышалъ є͗с ты всѧ̀
є͗л́ко сътворша ц͠р а͗соурїстї
всѣмъ ꙁемлѧмъ. ꙗ͗ко прогнѣва
т ѧ нстощт (!). ꙗ͗ко не ͗ꙁба́
вѧть бо́ѕ ⷯ ꙗ͗же растоша ѿц͠
мо. га́ꙁоу же ͗ харꙋ ͗ рафесꙋ. ͗
с͠ны є͗донѧ. ͗же пр мо́р рмꙿстѣ
кдѐ є͗сть ц͠рь саматъ. ͗ ц͠рь а͗рефа
дъ. ͗ кдѐ є͗сть сефтароує͗мъ. ͗
а͗на. ͗ а͗оу͗а прꙗ͗тъ є͗ꙁекѧ кн́гы
ѿ рꙋкы со́лъ. ͗ проте ѧ. ͗ вꙿн́де
въ храмъ гн҇ⷭь. ͗ плева а є͗ꙁекї прⷣѣ
гм҇ⷭъ. ре҇ⷱ г͠ б͠е і͗͠лвъ сѣдѧ на херꙋ
вмѣ ты̀ є͗с б͠гъ є͗д́нъ въ всѣхъ
цр҇ⷭтвїхъ ꙁемлѧ̀. ты̀ сътвор
н͠бо ͗ ꙁемлю̀. прклон г͠ оу͗хо твоє
͗ оу͗слыш ны. ѿве́рѕ г͠ ꙭ
тво ͗ прꙁр ͗ оу͗слыш словеса
ѿ а͗нахрма. ꙗ͗же посла понашаа
б͠гꙋ ж́вꙋ. ꙗ͗ко по ͗стннѣ г͠ ͗
скаꙁша ц͠р соурїстї ꙗ͗ꙁы́кы
͗ т да́ша бо́гы своѧ на ѡ͗гнь. ꙗ͗ко
не бо́ѕ бѣша. но̀ дѣла роукоу л͠ю
дрѣво ͗ ка́менє. ͗ погꙋбша ѧ
͗ ны́нѣ г͠ б͠е мо́ сп͠с ны ͗ꙁ рꙋкы є҇ⷢ
͗ раꙁоумѣю͗ть всѧ цр҇ⷭтвѧ ꙁе
млѧ̀. ꙗ͗ко ты̀ є͗с г͠ь б͠гъ є͗д́нъ.
͗ посла ͗са͗ѧ с͠нъ а͗мо́шь къ ͗єꙁе
кю г͠лѧ. та́ко гл͠еть г͠ь б͠гъ с́лъ
б͠гъ і͗͠лвъ. слы́шаⷯ помол сѧ да
тѧ прїметь сенахрмъ ц͠рь
а͗соур͗скъ. сѐ сло́во є͗же г͠ла г͠ь къ
немоу. оу͗нж т ͗ порꙋга
т сѧ. дꙿщ д͠ва сѡ͗нѧ. на твою
главоу сн́деть дꙿщ і͗єрл҇ⷭмьлѧ.
комоу понос ͗ похꙋл. на кого
въꙁнесе гла҇ⷭ сво́. ͗ въꙁвⷣже

280a
на высотоу ꙭ сво на ст͠го і͗͠лва
роука́м солъ твоⷯ. понос гн҇ⷭꙋ
с̀ ͗ реклъ є͗с съ мно́жествомъ
колеснць моⷯ. а͗ꙁъ въꙁыдꙋ на
вы́шнюю ѧ́сть горы лванꙿскыѧ
͗ оу͗сѣкноу кѣдрьѧ ѿ велества
є͗ѧ ͗ ͗ꙁбꙿра́нныхъ кпарса є͗ѧ. ͗
прїдоша въ ѧ́сть конны сво
є͗ѧ. ͗ оу͗ ѧща кръмлꙿскыѧ. а͗ꙁъ
съхранхъ. ͗ пїахоу (!) воды тоу́жⷣѧѧ
͗ꙁскаⷯ стопы ногоу моєѧ. всѧ̀
рѣ́кы ѡ͗коло съꙁдаⷯ єѧ. ͗ вѣ́сю
͗ бы҇ⷭ на вꙿꙁѧтїе ͗ на сыщенє ма
хмомъ. ͗ гра́домъ тве́рдымъ
͗ жвоущмъ вꙿ нⷯ. ͗ꙁнемогоша
рꙋкою. поплеваша ͗ постыдѣша҇ⷭ
͗ бы́ша дрѣва сѣленѧ (!). млада тра
ва па́жть насыщенї. ͗ попра
 прот́воу стоꙗ͗щмъ. ͗ сѣда
нє твоє ͗схоⷣ тво́ ͗ вхоⷣ тво
раꙁꙋмѣхъ. ͗ гнѣ́въ тво́ раꙁꙋ
мѣхъ, ͗мꙿже раꙁꙿгнѣва сѧ на́ мѧ
͗ пла́ь тво́ вꙿн́де въ оу͗ш мо
͗ положю въꙁда́нѧ моѧ ꙁа порꙋ
ганѧ твоѧ. ͗ оу͗ꙁдꙋ оу͗стнама
тво͗ма. ͗ въꙁꙿвращю тѧ ѿ пꙋ
тї ͗мꙿже прїде. ͗ сѐ т въ ꙁна́
менє снѣд сего̀ лѣта самов́
дно. ͗ вꙿ лѣ́то вꙿтороє ͗ꙁы͗доу
ще. ͗ лѣто третьєє сѣмѧ ͗ пло́
ды ͗ сажⷣенїе вно́мъ. ꙗ͗сте пло́
ды ⷯ. ͗ прложть сп͠сає͗мы
мъ ͗ю͗дномꙋ ѡ͗ста́вшї корень
до́лѣ. ͗ сътворть плодъ горѣ.
ꙗ͗ко ͗ꙁъ і͗єрл҇ⷭма ͗ꙁы́͗деть ѡ͗ста
нокъ. ꙗ͗ко сп͠сає͗мы ѿ горы с
ѡ͗нѧ. ревность г͠а с́лнаго сътво
рть сѐ. та́ко гл͠еть г͠ь с́лъ,
на ц͠рѧ а͗сꙋр͗ска. не ͗мать въ
нт въ градъѡ͗сь (!). нⷤ ͗ма́ть

280b
вꙿ не́мъ положт стрѣлы. нⷤ
͗ма́ть вꙿ не́мъ положт щта
н́ же ͗ма́ть ѡ͗бт є͗го прпло
томъ, но̀ поутемъ ͗мꙿже прї
де, тѣмꙿже въꙁꙿврат сѧ. ͗ въ
граⷣѡ͗сь не ͗ма́ть вꙿн́т гл͠еть
г͠ь. та́ко гл͠еть г͠ь ꙁащꙋ ѡ͗ гра
дѣ се́мъ. спт҇ⷭ мене рад, дв͠да
ра́д раба своє͗го. ͗ꙁы͗де а͗г͠глъ
г͠нь оу͗б́ тоу ѿ плъка соур͗ска
•р͠• ͗ •п͠• ͗ •е͠• ты́сѧщь. ͗ въ
ста́вша ꙁаоу͗тра ѡ͗брѣтоша
всѧ трꙋпѧ мрътва. ͗ ͗де въ
ꙁꙿвращь сѧ. ͗ въꙁꙿврат сѧ на
хрмъ ц͠рь а͗соур͗скъ. ͗ всел҇ⷭ
въ нег. ͗ вънегда кланѧше сѧ
въ храмѣ а͗сорохове патрїарха сво
є͗го а͗драмелехъ. ͗ сарасаръ с͠нъ
є͗го оу͗б́сте меома. ѡ͗на же оу͗
є͗хаста въ а͗рменю. ͗ въц͠р сѧ
нахардамъ. вꙿ него мѣсто с͠нъ є҇ⷢ 
Бы҇ⷭ же въ времѧ ѡ͗но. болѣ є͗ꙁе
кѧ ц͠рь до смрът. ͗ прїде къ
немоу ͗са͗ѧ прр҇къ с͠нъ а͗мосовъ.
͗ ре҇ⷱ кꙿ немоу. та́ко гл͠еть г͠ь, на
пш ѡ͗ домоу своє͗мъ. оу͗мреш
бо̀ ты ͗ не бꙋ́деш ж́въ. ͗ ѡ͗бра
т є͗ꙁекѧ лце своє къ стѣнѣ.
͗ помол сѧ г͠оу б͠гꙋ г͠лѧ. помѧн
г͠ ꙗ͗ко ходⷯ прⷣѣ тобою съ ͗ст
нною. ͗ срⷣцемъ съвершенымъ
͗ оу͗го́днаа прⷣѣ тобою сътворⷯ
͗ плака сѧ ͗є͗ꙁекѧ пла́емъ ве́
л́кымъ. ͗ бы҇ⷭ сло́во гн҇ⷭе къ ͗са͗͗
г¬͠лѧ. ͗д и͗ рц є͗ꙁекю. та́ко г͠ле
ть г͠ь б͠гъ дв͠да ѿц͠а твоє͗го. ͗
оу͗слышахъ гла҇ⷭ мл͠твы твоєѧ.
͗ в́дѣхъ сле́ѕы твоѧ. сѐ прла
гаю къ лѣтꙋ твоє͗мꙋ •е͠і• лѣтъ.
͗ ͗ꙁ рꙋкы ц͠рѧ а͗соур͗ска ͗ꙁба́влю тѧ

280c
͗ граⷣѡ͗сь ꙁащщꙋ. мене рад ͗ дв͠да
ра́д ра́ба моє͗го. ͗ ре҇ⷱ да въꙁметь
млнець смо́ковъ. ͗ положть
на вредѣ ͗ ͗сцѣлѣє͗ть. ͗ ре҇ⷱ є͗ꙁе
кѧ къ ͗са͗͗, то́ сѐ ꙁна́менє
ꙗ͗ко ͗сцѣлѧє͗тꙿ мѧ г͠ь. ͗ въꙁ͗дꙋ
въ до́мъ г͠а б͠га моє͗го. ꙗ͗ко тоу не
кол ͗сцѣленїе м бꙋдеть. ͗ ре҇ⷱ
͗са́͗ѧ сѐ ꙁнаменїе є͗сть ѿ г͠а. ꙗ͗ко
сътворть г͠ь сло́во є͗же г͠ла. ͗
дѣте въ сѣнь. •і͠• степе҇ⷩ. ͗ а͗ще
въꙁꙿврат сѧ ѿ •і͠• степень.
͗ ре́е ͗є͗ꙁекѧ ле́гка сѣнь. но̀ вра
тт сѧ сѣнь десѧт степень въ
спѧть. ͗ въꙁоп ͗са͗ѧ прр҇къ
къ г͠ꙋ. ͗ въꙁꙿврат сѣнь по слꙋ
въспѧть десѧт степень 
Въ времѧ ѡ͗но поуст мардаⷯ вала
днъ ц͠рь вавлонескъ, кꙿн́гы ͗
свѣща. ꙗ͗ко слы́ша ꙗ͗ко раꙁболѣ
лъ сѧ є҇ⷭ є͗ꙁекѧ. ͗ порадова сѧ ѡ͗
сⷯ є͗ꙁекѧ. ͗ покаꙁа ͗мъ ве́сь до́
мъ нехотовъ сребро ͗ ꙁла́то. ꙗ͗дⷤ
͗ ма́сло бл͠гоє. ͗ хра́мъ ͗ съсꙋды
є͗л́ко ѡ͗брѣтоша сѧ въ сꙿкров
щехъ. ͗ не бѣ мѣста є͗гоже не по
каꙁа ͗мъ ц͠рѧ є͗ꙁекѧ въ домоу
своє͗мъ. ͗ въ все ѡ͗бласт сво
є͗. ͗ вꙿн́де ͗са͗ѧ къ ц͠рю є͗ꙁекїю
пръвѣє. ͗ ре́е то̀ гл͠аша мꙋжїє
с̀. ͗ ѿкоудоу прїдоша кꙿ тобѣ
͗ рее є͗ꙁекѧ ͗ꙁъ ꙁемлѧ̀ да́лнѧѧ
прїдоша къ мнѣ ѿ вавлона.
͗ ре́е ͗са͗ѧ, то̀ в́дѣша въ до
моу твоє͗мъ. ͗ ре҇ⷱ є͗ꙁекѧ всѧ̀
є͗л́ко въ домоу моє͗мъ в́дѣ
ша. н҇ⷭѣ ͗же вꙿ домоу моє͗мъ. ⷤ
͗мъ не покаꙁаⷯ. но̀ ͗же соу́ть
въ сꙿкровщехъ ͗ та в́дѣша.
͗ ре҇ⷱ ͗са͗ѧ къ ͗єꙁекю. слы́шь
280d
сло́во гн҇ⷭе. сѐ д͠ньє грѧдꙋть, ра
ꙁвѣꙗ͗т тѧ̀. ͗ раꙁвѣꙗ͗нъ боу́де
ш ͗ ве́сь до́мъ тво́. ͗ є͗л́ко въ
съкровщеⷯ ꙗⷤ събра́ша ѿц͠ тво
ѿ д͠не сего вавлонъ пре͗доуть.
͗ не ѡ͗ста́неть г͠лъ ͗же ре́е г͠ь. с͠ны
твоѧ ͗же родт. т̀ боу́дꙋть
скопц въ домоу ц͠рѧ вавлонꙿска҇ⷢ.
͗ ре҇ⷱ ͗са͗ѧ къ ͗є͗ꙁекю. бл͠го сло́во
гн҇ⷭе є͗же г͠ла. да є͗сть м́ръ въ д͠н
моѧ. ͗ про́аа словесъ є͗ꙁек͗нъ
͗ всѧ̀ с́ла є͗го. ͗ є͗л́ко сътвор
ѡ͗ селѣ. ͗ оу͗вращенїе водѣ. ͗ въве
де водоу въ граⷣ. то̀ не се л п́санна
сꙋть въ кн́гахъ, сло́вомъ въ д͠н
ц͠рь ͗ю͗дѣ͗скъ. ͗ оу͗мре є͗ꙁекїа ц͠рь
͗ положенъ бы҇ⷭ съ ѿц͠ сво͗м.
въ градѣ двⷣѣ 
͗ на є͗ꙁекю въꙁы͗де сенахрмъ.
пр́ꙗ͗тель саламанасоровъ. ͗ мно́
го велере҇ⷱствова на г͠а. ͗ на лю́д
є͗го, ͗ оу͗моленъ бы҇ⷭ. раꙁорѧѧ съвѣ
тъ ꙗ͗ꙁы́комъ. ͗ ѿмѣтаа ꙁамы
сл лю́дꙿскыхъ. ͗ съвѣты кн͠ꙁе
мъ. ͗ оу͗мныѧ въꙁꙿвращаа въспѧ
ть. ͗ съвѣтоу ⷯ посмѣꙗ͗ сѧ. ͗
пославъ а͗г͠гла, ͗ оу͗б ѿ плъка
соур͗ска •р͠• ты́сѧщь ͗ •п͠•
͗ •е͠• ты́сѧщь. та́ко ѡ͗срамле
нъ ͗ пеѧ́ленъ, въꙁꙿврат сѧ вꙿ не
невꙿгїю. ͗ ѕлѣ погоублѧше пле́
ннкы плѣннымъ. саламана
со́ромъ цр͠мъ ѿ самарѧ і͗͠льтѧ
ны. є͗же б͠жїмъ ѡ͗сꙋженїємъ
оу͗мре. томоу сво͗м ѧ́ды ͗
сосѣкновено бы́вꙿшю. преста
плѣннкомъ непра́ведноє оу͗б́
͗ство. првⷣнымъ ра́д оу͗бствомъ͗ ~
281a

ѡ͗ рафа͗ле а͗г͠глѣ. ͗ ѻ͗ манасї͗
͗ тъ̏ полона того бѣ, нѣкто млⷭт
въ л͠къ бл͠готⷭтвъ. ͗менемъ то
втъ. то́ мно́го тꙿща́нє ͗мѧ́
ше на погребанє оу͗мраю͗щхъ ж́
довъ. того рад ѡ͗клеветанъ бы҇ⷭ
къ ц͠рю. ͗ꙁбе́гъ ͗ꙁъ града во́нъ. ͗
оу͗спе поⷣ стѣною гра́дꙿскою. ͗ ꙗⷦ
мно́гажⷣы та́ко быває͗ть. спѧ́
щю бо̀ є͗моу ͗ ꙭ ѿтворене ͗мы́
пт́цамъ плевавꙿшмъ въ ꙭ є͗
моу ͗ белмѣ сътвор. бѣ же въ
є͗кватанехъ ѡ͗троковца оуж́
ка є͗моу. ꙗ͗же •ꙁ͠• моужї поє͗
мꙿше. ͗ всѣмъ ѿ бѣса погоублены
мъ пре́жⷣе да́же не поꙁна́т є͗ѧ. ͗
помол сѧ ѡ͗троковца б͠гꙋ. ͗ по
сла є͗ помощнка б͠гъ, а͗рхаг͠гла
рафа͗ла. ͗ товтъ реⷱ сн͠в сво
є͗моу, тов не поꙗ͗т є͗моу ͗нꙿде
жены. но̀ ѿ колѣна своє͗го. ͗ ро́
да своє͗го по ꙁаконоу. да́сть є͗мꙋ
роукопсанє ѡ͗ ꙁлате. •і͠• та
лантъ. ͗хꙿже полож въ мѣ́дь
да шедъ прнесеть ѧ ско́ро. ѡ͗тро
коу же ͗скꙋщю по́дрꙋга. ꙁане пꙋ
т не свѣдѧше. ͗ ѡ͗брѣте б͠жї
мъ повелѣнїємъ а͗г͠гла рафа͗ла
281b
ꙗ͗ко л͠ка стоꙗ͗ща є͗го́же наꙗ͗тъ
͗ гл͠ющю рафа͗лоу поу́ть веде. ͗
ѡ͗ꙁарѧ ͗мѧ мнѣ ͗ ͗доу с тобою.
͗ пршедꙿшма ͗ма къ рѣцѣ т́грѣ
͗ ѡ͗трокоу влѣꙁшю коупат сѧ
͗ ры́ба вел́ка прско къ немоу, ͗
ре́е є͗моу ͗м ры́боу. ͗ прорѣꙁа
въ рево є͗ѧ въꙁм́ же оу͗тробоу є͗ѧ
͗ срⷣце ͗ жо́ль ͗ съхран. ѡ͗трокꙋ
же въпрошавꙿшю, емоу сѐ на потре
боу є͗сть. ͗ ре́е є͗моу а͗г͠глъ, оу͗тро
бою ͗ срⷣце кадѧщ ͗ꙁго́нть бѣ
сы. же́лью͗ же потреб́т бѣ
лмо. та́е ѡ͗трокъ поꙗ͗тъ ѿ ро́
да своє͗го пре́жⷣереенноую ѡ͗тро
ковцю женоу собѣ. съвѣтомъ
͗ сътворенїемъ а͗г͠гловымъ ͗ꙁгꙿна́
ноу непра́ведномоу д͠хꙋ покаже
нїемъ тѣмъ. а͗г͠глъ же ͗же ѡ͗
ꙁарьѧ, ше́дъ въ мдю въꙁемъ •і͠•
талантъ. ͗ въꙁꙿврат сѧ съ ѡ͗
трокомъ ͗ съ женою є͗го къ ѿц͠ꙋ
є͗го товтꙋ. є͗моу́же ѡ͗трокъ
же́лью ры́бь є͗ю помаꙁа. ͗ а͗бїє
товтоу проꙁрѣвꙿшю. ꙗ͗в се
бе а͗г͠глъ, ꙗ͗ко не л͠къ быⷭ. но̀ ѿ
б͠га посланъ бы҇ⷭ на́ помощь ͗ма
͗ ѡ͗троковца са́ры бл͠готⷭѧ ⷯ
ра́д. г͠лѧ ͗мъ та́͗нꙿство цр͠во
пота͗т добро є͗сть. дѣла
же гнⷭѧ въспѣват пресла́вно
͗ бл͠го єⷭ 
По ͗є͗ꙁек͗ же црⷭтвова манасїа
с͠нъ є͗го вꙿ него мѣсто ꙗ͗ко •в͠і•
лѣтъ бѣ̀, є͗гда црⷭтвоват
є͗мꙋ. ͗ •н͠• ͗ •е͠• лⷮѣ црⷭтвова
въ і͗єрлⷭмѣ. ͗мѧ бѣ мт͠р є͗го
ѡ͗сфва. ͗ сътвор манасѧ
лоукавноє прⷣѣ ꙭма гнⷭма
͗ хожаше въ слѣдъ мръꙁкыхъ

281c
͗долъ. є͗же ѿве́рже г͠ь ѿ лца сн͠въ
і͗͠лвъ. ͗ ѡ͗брат сѧ ͗ съꙁда высокаа
ꙗ͗же бѣ раꙁблъ є͗ꙁекѧ ѿц͠ь є͗го.
͗ въꙁвⷣже жрътвенкъ ва́ловъ
͗ сътвор коумры дре́вомъ. ꙗ͗коⷤ
бѣ сътворлъ а͗хавъ ц͠рь самаре͗
скъ. ͗ поклон сѧ все́ твар нбⷭнѣ
͗ поработа ͗мъ. ͗ съꙁда ѡ͗лта́
рь въ домоу гн҇ⷭ. ꙗ͗коже ре́е г͠ь. въ
і͗єрлⷭмѣ положю ͗мѧ моє. ͗ съꙁда
манасѧ ѡ͗лта́рь все́ поⷣнбⷭнѣ
на два̀ дворы храмы г͠н. ͗ свожа
ше с͠ны своѧ въ ѡ͗гнь ͗ оу͗топаше
͗ оу͗нжаше. ͗ сътвор во́лнꙋю
мръꙁость. ͗ оу͗множ лоукавнꙋ
творѧ прⷣѣ ꙭма гн҇ⷭма прогнѣ
ват . ͗ полож та́ мръꙁъскы
ѧ богы въ храмѣ. ͗ є͗же ре́е г͠ь къ
дв͠доу ͗ къ соломоноу сн͠оу є͗го въ
храмѣ се́мъ въ і͗єрлⷭмѣ. є͗го́же
͗ꙁбꙿра́хъ ѿ всѣ́хъ колѣнъ і͗л͠въ.
͗ положю ͗мѧ моє тоу на вѣкы.
͗ не прложю подвжат сѧ ѡ͗
трокоу і͗͠лвꙋ ѿ ꙁемлѧ̀ є͗гоже даⷯ
ѿц͠мъ є͗го ю͗же съблюдоуть всѧ
є͗л́ка ꙁаповѣдаⷯ по все́ ꙁаповѣ
д ю͗же ꙁаповѣдахъ рабомъ мо
͗мъ мо͗сеѡ͗мъ. ͗ не послоушаша
є͗го. ͗ прельст ѧ манасѧ. съ
творт лоукавноє прⷣѣ ꙭ
ма гн҇ⷭма. па́е ꙗ͗ꙁы́къ ꙗ͗же оу͗
праꙁнⷣ г͠ь ѿ лца і͗͠лва. ͗ г͠ла г͠ь
роукама ра́бъ своⷯ прркъ г͠лѧ. по
не́же є͗л́ко сътвор манасѧ
ц͠рь ͗ю͗днъ мръꙁкаа с̀ ͗ лоука
внаа. ѡ͗ всѣхъ ꙗ͗же сътвор а͗
морѣ пре́жⷣе. ͗ съгрѣш ͗ю͗да
сѐ въ коумрѣхъ своⷯ. не та́ко
гл͠еть г͠ь б͠гъ і͗͠лвъ. сѐ а͗ꙁъ наведꙋ
ѕла̏а на і͗єрⷭлмъ ͗ на ͗ю͗доу ͗ на всѧ

281d
слы́шащаа. пошюмть ѡ͗бѣ оу͗
ш є͗го. ͗ въꙁвⷣгноу на і͗єрлⷭмъ мѣ
рѣ самарѣ͗скоу. ͗ превесы домꙋ
а͗ха́влѧ. ͗ потреблю і͗єрлⷭма. ꙗ͗ко
же потребт сѧ а͗лавастръ ѿ
мыває͗мъ. ͗ ѡ͗провержеть на
лц своє͗мъ. ͗ ͗ꙁведоу ѡ͗стано
къ достоꙗ͗нѧ своє͗го. ͗ преда́
мъ ѧ в рꙋкоу вра́гъ ⷯ. ͗ боу́доу
ть въ расхыщенє. ͗ в растое
нїе врагомъ ͗хъ. понеже сътво
рша лоукавноє прⷣѣ ꙭма мо
͗ма. ͗ бы́ша прогнѣваю͗ще мѧ̀
въ то́ д͠нь во́ нꙿже ͗ꙁведохъ ѧ ѿ
ꙁемлѧ̀ є͗гпетꙿскыѧ ͗ до д͠не сего.
сѐ кро́вь непов́нноу пролває͗ть
манасѧ мно́гоу ꙁѣло. до́ндеⷤ
наполн і͗єрлⷭма досы́т до оу͗стъ
то́кмо грѣхы сво͗м съгрѣшаа.
͗мже съгрѣшт і͗юдѣ. съ
твор лоукавно прⷣѣ ꙭма гн҇ⷭ
ма. ͗ про́аа словесъ манасїнъ
͗ всѧ є͗л́ко сътвор ͗мже съ
грѣш. то̀ не се л псанна сꙋть
въ кн́гаⷯ сло́вомъ въ д͠н ц͠рь ͗ю͗
днъ. ͗ оу͗мре манасѧ. ͗ погре
бенъ бы҇ⷭ съ ѿц͠ сво͗м въ верто
градѣ домоу своє͗го. въ вертогра
дѣ ѡ͗ꙁѧ 
͗ црⷭтвова а͗мо́съ. с͠нъ є͗го вꙿ него
мѣсто. сы́ бѣ •к͠в• лѣта. въ
негда црⷭтвоват є͗моу. д͠вва̀ (!) лѣ
та црⷭтвова въ і͗єрлⷭмѣ. ͗мѧ бѣ
мт͠р є͗го мосалам дꙿщ а͗рꙋша
͗ бѣ ѿ ѡ͗ѳава. ͗ сътвор лоука
вноє прⷣѣ ꙭма гн҇ⷭма. ꙗ͗коⷤ
сътвор манасѧ ѿц͠ь є͗го, ͗ по
работа коумромъ. ͗мꙿже пора
бота ѿц͠ь є͗го ͗ поклон сѧ ͗мъ
͗ ѡ͗став г͠а б͠га ѿц͠ь своⷯ, ͗ не

282a
ход поутемъ гн҇ⷭмъ. ͗ въсташа
ѡ͗троц а͗мосов на́ нь. ͗ оу͗мрътв
ша ц͠рѧ въ домоу своє͗мъ. ͗ ͗ꙁбша
вс лю́д ꙁемлѧ̀ тоѧ въста́вшаа
на а͗мо́са ц͠рѧ. ͗ въц͠рша вс̀ лю́д
ꙁемлѧ̀ тоѧ. ͗ѡ͗сю с͠на є͗го въ него
мѣсто. ͗ про́аа словесъ а͗мосовъ
є͗л́ко сътвор. то̀ не се́ л псана
соу́ть въ кнгаⷯ сло́вомъ въ д͠н ц͠рь
͗ю͗днъ. ͗ погребо́ша  въ градѣ
своє͗мъ. въ вертоградѣ ͗ѡ͗ꙁїнѣ 

ѡ͗ гнѣ́вѣ г͠н на і͗оу͗дѣа• ͗ ѻ ꙁа
конѣ кнⷢ халдѣ͗скыⷯ
слово .п͠в.
͗ црⷭтвова ѡ͗с́ѧ вꙿ него мѣсто, ꙗ͗ко
ѡ͗см лѣтъ бѣ̀ є͗гда црⷭтвоват
є͗мꙋ. ͗ •л͠• ͗ є͗дно лѣто црⷭтво
ва въ градѣ і͗є͗рлⷭмѣ. ͗мѧ бѣ мт͠р
є͗го ͗ѡ͗дѧ дꙿщ ͗ѡ͗де͗ѧ ѿ васо
рота. ͗ сътвор ѡ͗сѧ пра́воє
прⷣѣ ꙭма гн҇ⷭма. ͗ ходи въ всѧ
пꙋт ѿц͠а своє͗го д͠да. ͗ не вра
т сѧ н на десно н на лѣво. ͗ бы҇ⷭ
•͠і• лѣтъ црⷭтва ͗ѡ͗с͗на. въ
мцⷭь ѡ͗смы. ͗ посла ц͠рь сапфа
на с͠на ͗є͗лсѣ͗на, с͠на масаламлѧ
кꙿнгю домоу г͠нѧ г͠лѧ. въꙁы͗
д къ хелкїю жръцю вел́комꙋ
͗ ꙁнамена сребро вънесенноє
въ до́мъ г͠нь. є͗же събра́ша стре

282b
гоущї лю́д. ͗ да́ сѧ да́сть вꙿ роуцѣ
творѧ́щаа дѣ́ла. прⷣѣстоꙗ͗щаа
въ домоу г͠н на́ помощь ведекъвꙋ
домоу. дрѣ́водѣлѧ мо ꙁедꙿцемъ.
͗ стѣ́ннкомъ. ͗ стежавꙿш
мъ дрѣ́во ͗ ка́менє ває͗ноє, на
оу͗тверженє ведековоу домоу.
то́кꙿмо да́ сѧ не прблжать ͗хъ.
сре́бро да́ноє ͗мъ. ꙗ͗ко вѣ́рою то̀
т творѧть. ͗ реⷱ хелкѧ жре́
ць вел́кы къ сапфаноу кꙿнгоїю.
кн́гы ꙁаконныѧ ѡ͗брѣтохомъ въ
домоу г͠н. ͗ да́сть хелкѧ сапфа
ноу кꙿн́гї проест ѧ. ͗ вънде
къ ц͠рю ͗ѡ͗с. ͗ въꙁꙿврат цр͠в сло́
во. ͗ реⷱ раꙁлїаша раб тво сребро
ѡ͗брѣ́тꙿшеє сѧ въ домоу г͠н. ͗ да́
ша є͗же рꙋкам творѧхоу дѣ́ла,
прⷣѣстоꙗ͗щаа въ домоу г͠н. ͗ реⷱ
сапфанъ кꙿн́гї къ ц͠рю г͠лѧ. кꙿн́
гы да́стꙿ м хелкѧ жре́ць. ͗ про
те́ ѧ са́мъ са́мъсапфанъ прѣдъ
цр͠мъ. ͗ бы҇ⷭ ꙗ͗ко оу͗слыша ц͠рь слове
са кн́гъ ꙁако́нныхъ. ͗ съве́рже
р́ꙁы своѧ. ͗ ꙁаповѣда ц͠рь хелкы
жръцю ͗а͗хканоу сн͠оу сапфано
воу. ͗ а͗хаворꙋ сн͠оу мх͗ноу. ͗
сапфаноу кꙿнгю. ͗ ѡ͗сю ра́бꙋ
цр͠вꙋ, г͠лѧ. прїдѣте по́͗щете
г͠а ѡ͗ мнѣ ͗ ѡ͗ всѣ́хъ лю́деⷯ. ͗ ѡ͗ все́
мъ ͗ю͗дѣ ѡ͗ словес кꙿнгїнѣ
мъ. ѡ͗брѣтꙿш͗м сѧ семъ. ꙗ͗ко
ве́л гнѣвъ г͠нь ражⷣеженны ѡ͗
наⷭ. поне́же не слы́шаша ѿц͠ на́
ш словесъ кн́гъ сⷯ, твор́т
по всемоу псаню є͗же ѡ͗ наⷭ. ͗ ͗
де хелкы жре́ць ͗ а͗хакмь ͗ а͗ха
воръ. ͗ а͗сꙿпнъ ͗ а͗санасъ къ а͗лда
нѣ пррц, мт͠ре селкм. с͠на
фекоу́є͗ва. с͠на а͗рꙋша р́ꙁохран

282c
лнка. ͗ та жвѧше въ і͗єрлⷭмѣ
є͗д́на, ͗ гл͠аша є͗. ͗ реⷱ ͗мъ, с́це
гл͠еть г͠ь б͠гъ і͗͠лвъ. рцѣте мꙋже
в посла́вшемоу вы̀ къ мнѣ. та́ко
гл͠еть г͠ь сѐ а͗ꙁъ наведоу на мѣ́сто
сѐ ѕла̏а. ͗ на жвоущаа въ не́мъ
всѧ словеса кꙿн́жнаа с̀. ꙗⷤ про́
те ц͠рь ͗ю͗днъ. поне́же ѡ͗ста́
вша мѧ, ͗ кажахꙋ бо́гомъ дрꙋ
гымъ. ꙗ͗ко да прогнѣваю͗тꙿ мѧ
дѣлесы роукъ твоⷯ. ͗ ражⷣеже
т сѧ ꙗ͗рость моѧ на мѣсте се́мъ.
͗ не оу͗га́снеть. ͗ къ ц͠рю ͗ю͗дноу
посла́вшемоу вы̀ ͗ска́тъ г͠а. с́
це рцѣте къ немоу. та́ко гл͠еть г͠ь
б͠гъ і͗͠лвъ словеса ꙗ͗же є͗с слы́ша
лъ. поне́же ꙗ͗ко расꙿшр сѧ срⷣце твоє .
͗ въꙁꙿврат сѧ ѿ лца гн҇ⷭѧ, ꙗ͗ко
оу͗слышалъ є͗с є͗л́ко гл͠ахъ на мѣ
сто сѐ. ͗ на жвоущаа на немъ,
бы́т ͗мъ въ растоенє, ͗ въ
проклѧтє. ͗ съве́рже р́ꙁы
своѧ ͗ плака сѧ прⷣѣⷪ мною. ͗ сѐ
а͗ꙁъ оу͗слы́шаⷯ гл͠еть г͠ь. не та́ко
а͗ꙁъ прложю т къ ѿц͠емъ тво
͗мъ. ͗ съверш въ мѣ́сто своє
въ м́рѣ. ͗ не оу͗ꙁр̏ш ꙭма сво
͗ма всѣ́хъ ѕлы̏хъ сⷯ. ꙗ͗же ͗ а͗ꙁъ
͗ма́мъ навест на мѣ́сто сѐ. ͗
на жвоущаа на немъ. ͗ въꙁꙿвра
тша цр͠в г͠лъ. ͗ посла ц͠рь ͗ съ
бра къ собѣ всѧ̀ ста́рца ͗юдны
і͗єрлⷭмлѧны. ͗ вꙿн́де ц͠рь въ до́
мъ гнⷭь. ͗ вс̀ моуж ͗ю͗дны.
͗ вс жвоуще въ і͗єрлⷭмѣ с н́
мъ. ͗ жръц пррц ͗ вс̀ лю́дїє
ѿ мала ͗ до велка. ͗ протоша
͗мъ всѧ словеса кн́жнаа ꙁавѣ
тъ, ѡ͗брѣтшаго сѧ въ домꙋ г͠н.
͗ ста ц͠рь оу͗ прⷣѣ стлъпьѧ. ͗ по

282d
лож ꙁавѣтъ прⷣѣ гмⷭъ ход́т
въ слѣдъ г͠а. ͗ хран́т ꙁаповѣ
д є͗го. ͗ свѣдѣнѧ по всемꙋ срⷣцю
͗ по все́ д͠ш. въстав словеса ꙁа
вѣта сего̀ псаннаго въ кнгахъ
сⷯ. ͗ ста́ша вс̀ лю́дїе на ꙁавѣте
г͠н. ͗ ꙁаповѣда ц͠рь хелкї жръ
цю вел́комоу. ͗ жръцемъ вꙿто
рымъ. ͗ хранѧщⷯ сло всѣхъ съ
сꙋдъ ͗ꙁнесеныхъ ѿ храма г͠нѧ съ
творенымъ ваалоу. ͗ ͗а͗лсꙋ. єⷤ
соу́ть мръꙁцї бо́ѕ. ͗ все́ тва́
р нбⷭнѣ. ͗ съжⷣе́же ѧ вꙿнѣ і͗єрлⷭ
ма. въ садмофе ке́дръстѣ ͗ вꙁѧ
праⷯ ͗хъ въ вефлъ. ͗ съжⷣьже
хомарым. ꙗ͗же да́ша ц͠р ͗ю͗д
ны. ͗ кажахоуть ͗мъ въ высо
кыхъ. ͗ въ градѣхъ ͗ю͗днѣхъ
͗ ѡ͗крⷭть і͗єрлⷭма. ͗ кажахоу ва́
лоу ͗ сл͠нцю ͗ лоунѣ. ͗ маꙁоурофꙋ
͗ все́ тва́р нбⷭнѣ. ͗ ͗ꙁнесе а͗лсы
͗ꙁъ храма гн҇ⷭѧ во́нъ ͗ꙁъ і͗єрлⷭма на
потокъ кедрескъ. ͗ съжⷣьже ѧ на
потоцѣ ке́дръстѣ. ͗стонѧша
ꙗ͗ко пра́хъ. ͗ праⷯ ͗хъ въверже въ
гробы сн͠въ лю́дꙿскыхъ. ͗ раꙁꙿдрꙋ
ш хра́мъ кадсмль ͗же бѣ̀ въ
храмѣ г͠н. ͗деже жены прѧдѧ
хꙋ р́ꙁы а͗лсꙋ. ͗ прведе всѧ жръ
ца ѿ градъ ͗ю͗днъ. ͗ ѡ͗скꙿверн
высокаа. ͗деже кажахꙋ. ͗ тꙋ
жръц ѿ дана до версавѧ. ͗ ра
ꙁꙿдрꙋш храмоу вра́та. ꙗ͗же бѣ
ша пр вратѣхъ оу͗ дверї. ͗ с́ѧ
кнѧ́ѕѧ гра́днаго ѡ͗ шюю моу́жа
въходѧщю две́рм оу͗крашенны
м. то́кмо не вꙿндоша жръц
на высокаа къ ѡ͗лтарю г͠ню. ⷤ
въ і͗єрлⷭмѣ. ꙗ͗ко бѧ́ше ͗мъ ꙗ͗ст
ѡ͗преснокы посредѣ бра́тїа своє͗ѧ

283a
͗ ѡ͗сꙿкверн тафефа ͗же въ фаро
тѣ с͠на є͗но́млѧ̀ првест женоу
є͗го. ͗ моу́жа дꙿще́рь єⷢ въ ѡ͗гнь съже
щь. ͗ сожⷣьже конѧ ꙗ͗же да́ша ц͠р
͗ю͗дны сл͠нцю. ͗ въ ͗сходѣ хра
моу г͠ню въ влагалще скопцю на
фаноу. ͗же въ фароурмѣ. ͗ ко
леснца сл͠ньныѧ ꙗ͗же со́жꙿже
ѡ͗гнемъ. ͗ ѡ͗лтарѧ ͗же съꙁдан
бы́ша въ го́рнц а͗хаꙁовѣ. ꙗ͗же
сътворша ц͠р і͗юдн. ͗ ѡ͗лта
рѧ ꙗ͗же съꙁда манасї въ двою дво
роу хра́ма г͠нѧ, раꙁор ц͠рь ͗ раско
па ѿтоудꙋ. ͗ просы́па праⷯ ͗хъ въ
потоцѣ ке́дръстемъ. ͗ пра́хъ (!)
є͗же прⷣѣ лцемъ і͗єрлⷭмꙋ. ѡ͗ де
сноую горы мосоа͗фовы. ͗же съ
ꙁда соломонъ ц͠рь і͗͠лвъ а͗стартꙋ
дѣлесы сдо́нꙿскы. ͗ хра́моу ꙗ͗ко
дѣлесы моа͗млѧ. ͗ молхомоу мръ
ꙁость сн͠въ а͗мꙿмо́нь ѡ͗скꙿверн ц͠рь
͗ съкрꙋш те́лща. ͗ потреб а͗
лꙿсы. ͗ посыпа мѣсто ⷯ ко́стꙿм
л͠ь͗м. ͗ ѡ͗лта́рь ⷤ въ вефл
высо́кы. ⷤ сътвор є͗ровамь с͠нъ
нава́щь. ͗же съгрѣш въ і͗͠л.
͗ ѡ͗лта́рь то́ вел́кы роскопа.
͗ съкроуш ка́менїє є͗го. ͗ ͗сто
н ка́менїє є͗го. ͗ сожꙿже а͗лсы.
͗ въсꙿкло́н сѧ ͗ѡ͗сѧ. ͗ вдѣ гро́
бы тоу сꙋ́щаа въ градѣ. ͗ посла
͗ вꙿꙁѧ ко́ст ѿ гроба. ͗ сожꙿже ѧ
на ѡ͗лтар. ͗ ѡ͗сꙿкверн по г͠лоу
г͠ню. ͗же г͠ла л͠къ б͠жї є͗гда стоѧ
є͗ровамь поⷣ ѡ͗лтаремъ въ пра́ꙁнⷣ
къ. ͗ ѡ͗бра́щь сѧ въꙁведе ꙭ сво
на гробъ л͠ка бж͠ѧ. гл͠авꙿшаго
словеса с̀. ͗ реⷱ то̀ се могла с̀ єⷭ
ю͗же а͗ꙁъ вжⷣꙋ. ͗ рѣша є͗моу мꙋ
ж гра́да того. л͠къ б͠жї є͗сть

283b
пршеды ѿ ͗ю͗ды. ͗ прорекы слове
са с̀. ꙗ͗же прорее прⷣѣ ѡ͗лтаремъ
вефел. ͗ реⷱ небрѣꙁете є͗го. нктоⷤ
да не повⷣгнеть є͗го с ко́стꙿм про
роѧм прше́дꙿшаго ѿ самарѧ
͗ сѐ всѧ соущаа хра́мы высо́кыѧ въ
самарї. ꙗ͗же сътворша ц͠р і͗͠лвы.
гнѣваю͗ще г͠а ѿве́рже ͗ѡ͗сѧ. ͗ съ
твор м всѧ дѣла, ꙗ͗же сътвор
въ вефле. ͗ ͗сꙿкла всѧ жръца вы
сокыхъ, соу́щаа пр ѡ͗лтар. ͗ со́
жьже кост л͠ѧ на ѡ͗лтар ͗ ѡ͗
скꙿверн ѧ. ͗ въꙁꙿврат сѧ въ і͗єрꙋ
салмъ. ͗ ꙁаповѣда ц͠рь всѣ́мъ
людемъ г͠лѧ. сътворте па́схоу
г͠оу на́шемоу. ꙗ͗коже пшеть въ
кнгахъ ꙁавѣта сѐго. ꙗ͗ко не бысть
па́сха с ѿ д͠нї мно́го тр́жⷣы. по
не́же соудша і͗͠лв въ всѧ д͠н сн͠въ
і͗͠лвъ. ͗ цр͠мъ ͗ю͗днымъ. ꙗ͗ко
въ ѡ͗смоє на десѧть лѣто ц͠рѧ ͗ѡ͗
сѧ. бы҇ⷭ па́сха гн҇ⷭѧ въ і͗єрлⷭмѣ. ͗
со (!) хотныѧ ͗ ꙁнає͗мыѧ серафмы.
͗ коумры ͗ всѧ дѣла бы́вꙿшаꙗ
въ ꙁемл̀ ͗ю͗днѣ ͗ въ і͗єрлⷭмѣ. ѿ
ве́рже ц͠рь ͗ѡ͗сѧ да оу͗тверд
ть словеса ꙁаконныѧ. ͗ псаннаа
въ кнгаⷯ. ꙗ͗же ѡ͗брѣте хе́лк
жре́ць въ храмѣ г͠н. ͗ подобенъ
є͗моу не бы҇ⷭ прѣдꙿ нмъ ц͠рь ͗же
ѡ͗брат сѧ къ г͠оу всѣмъ срцⷣемъ
сво͗мъ. ͗ всею дш͠ею своє͗ю. ͗
всею мо́щью своє͗ю по всемоу ꙁако
ноу мо͗сеѡ͗вꙋ. ͗ по томъ не въ
ста подо́бенъ є͗мꙋ нкто́же въ
цр͠хъ 
То́кмо не ѡ͗брат сѧ г͠ь въ д͠н є͗го
ꙗ͗ростью гнѣва своє͗го. ͗мꙿже
оу͗ꙗ͗р сѧ гнѣвомъ на ͗ю͗дꙋ про
гнѣванє͗мъ ͗мꙿже прогнѣва 

283c
соломонъ. ͗ реⷱ г͠ь ͗ сѐ ͗ю͗доу ѿрнꙋ
ѿ лца моє͗го. ꙗ͗коже ѿрноухъ
і͗͠лѧ. та́ко ѿрноу ͗ градъѡ͗сь (!) є͗
го́же ͗ꙁъбраⷯ і͗єрлⷭма. ͗ хра́мъ ѡ͗ не́
мꙿже рѣ́хъ. да боу́деть ͗мѧ моє
тоу. ͗ про́аа словесъ ͗ѡ͗с͗нъ.
͗ всѧ є͗л́ко сътвор. то не се л
псанна соу́ть въ кнгаⷯ. сло́во
мъ. въ д͠н ц͠рь ͗ю͗днъ. въ д͠н
же є͗го въꙁы͗де фараѡ͗нъ нахаѡ͗
ц͠рь є͗гпетескъ на ц͠рѧ а͗соур͗
ска на рѣкоу є͗фратꙿскꙋ. ͗ ͗ꙁы
де ͗ѡ͗сѧ на стрѣтенє є͗го. ͗
оу͗б  нехаѡ͗ въ македоне. въ
негдаже томоу в́дѣт . ͗ въ
ꙁложша  на конѧ ѡ͗троц є͗го
мрътва въ македонѣ. ͗ несо́ша
 въ і͗єрлⷭмъ. ͗ положша  въ гра
дѣ своє͗мъ въ градѣ двⷣѣ 
о а͗мосѣ же црⷭствова с͠нъ є͗го ͗ѡ͗сїа
͗ сътвор пра́во прѣдъ гмⷭъ. ͗
оу͗мре оу͗стрѣленъ на вонѣ. ц͠рь
ствова въ і͗єрлⷭмѣ. лⷮѣ •л͠•
͗ є͗дно. ͗бо нехаѡ͗ ц͠рь є͗гпеть
скы на а͗соурѧны ѡ͗плъв сѧ. та́
ко потꙿща́в сѧ помощ а͗соурѧно
мъ. тѣмъ вѣща і͗͠ль. ре́е ц͠рь
є͗гпетꙿскы. не на тѧ посланъ
є͗смь гмⷭъ б͠гомъ сътворт вы́
͗ноу (!) не на є͗фра́та. ͗ ны́нѣ г͠ь съ
мно́ю ѿстоуп не протв (!) сѧ г͠в.
не ѿврат сѧ ѿ него ͗ѡ͗сѧ. но̀
наѧтъ воє͗ват не вꙿнмаа г͠лъ,
͗ремїнъ пррка гл͠юща оу͗сты г͠н
м. ͗ състав на́ нь во͗ноу на па
жт про́е вол б͠жї. ͗ оу͗стрѣ
леноу є͗моу бы́вꙿшю ѿ ра́тныхъ.
ре́е ѡ͗трокомъ сво͗мъ. ͗ꙁнесе
те мѧ ꙗ͗ко болю ꙁѣло. ͗ а͗бє въ
ꙁꙿвратвꙿшю сѧ є͗моу въ і͗єрлⷭмъ,

283d
͗ ж́тїє премѣнвꙿшю. ͗ бы҇ⷭ пла́
ь ве́л по все́ ꙁемл̀ і͗юдѣ͗стѣ
па́е же ͗є͗ремїа прркъ порыда́ по ͗
ѡ͗с. ꙗ͗ко првⷣнѣ бѣ пре́жⷣе бы́
вꙿшⷯ ц͠р ꙁакона гнⷭѧ послоуша въ͗ст
нно потає͗ма. ͗ ꙁѣло оу͗нылъ бы҇ⷭ.
вдѣ сего тол́кым лѣты поп
рає͗ма. рꙁы растерꙁа ͗ трепете
нъ бы҇ⷭ. посла къ ѡ͗лданѣ пррц
оу͗вдѣт хотѧ то̀ мыслть
г͠ь ѡ͗ немъ. ͗ ѡ͗ всѣхъ лю́дехъ. ѡ͗
на же ре́е та́ко гл͠еть г͠ь. ꙁане оу͗
мѧк сѧ срⷣце є͗го. ͗ посрам сѧ ѿ
лца моє͗го. ͗ да слыша ꙗ͗коже г͠ла
хъ ѡ͗ мѣсте се́мъ. да боу́дꙋть въ ͗
щеꙁновенї ͗ въ клѧ́твꙋ. ͗ расте
рꙁа р́ꙁы своѧ. ͗ въсꙿплака сѧ прⷣѣ
мною. сѐ прложю тѧ къ ѿц͠мъ
сво͗мъ с м́ромъ. ͗ не оу͗ꙁр̏ш ѕлыⷯ
͗хъже наведоу на́ ꙁемлю̀ с́ю. тѣ
мъ рве́нє͗мъ бжⷭтвенымъ подв
г сѧ. не то́ю посꙋдоу коумры
͗ ка́пща ͗сꙿпроверже ѿ коренѧ.
но̀ коумромъ слоужащмъ ж́
вы погꙋб ѧ. мрътвыѧ же въ
гробѣхъ соу́щѧ по́жꙿже. ͗ въꙁвⷣ
гъ ꙭ сво на гробъ л͠колюбѧ.
реⷱ которы вдѣ ѡ͗но єже вжⷣꙋ.
͗ рѣша моу́ж града того. л͠къ
б͠жї є͗сть пррества с̀ словеса,
пр жрътвенце вефлове. ͗ реⷱ
ѡ͗ставте є͗го да нкто́же по
двжеть ко́ст є͗го. ͗ є͗ще ͗ оу͗
тробовлъшвенкъ. ͗ лжїпрркъ
͗ все мръꙁкоє. ͗ не сподобша сѧ
въ і͗єрлⷭмѣ ͗ꙁведе  ͗ ѡ͗брат
ша сѧ къ г͠ꙋ всѣмъ срцⷣемъ ͗ крѣ́
постю ͗ всею дш͠ею своєю. по
ꙁаконоу мо͗сеѡ͗вꙋ. ͗ є͗ще же па́
схꙋ та́коу сътвор. ꙗ͗коже не бы҇ⷭ

284a
ѿ временъ ͗сꙋса навꙿвна ͗ само́
͗ла въ то́ па́сцѣ. воловъ ꙁакла
•в͠і• тысѧщ. ͗ ѡ͗вець •л͠• ты́
сѧщь ͗ •͠• ты́сѧщь. ͗ оу͗прав
ша сѧ дѣла ͗ѡ͗с͗на прⷣѣ гмⷭъ. срⷣце
мъ ͗спо́лнь бл͠гтⷭѧ. ͗ подобе
нъ є͗моу не род сѧ пре́жⷣе є͗го н́. ͗
въста подобенъ є͗моу. ѡ͗бае не ѿ
врат сѧ г͠ь ꙗ͗ростю гнѣва своєⷢ.
͗мꙿже оу͗ꙗ͗р сѧ на ͗ю͗доу ѡ͗ гнѣвⷯѣ
͗мꙿже прогнѣва  манасѧ вꙿ та
лѣта. ͗ оу͗ꙁантї съꙁданъ оу͗ꙁанть
є͗мъ цр͠мъ фракы͗скымъ. ͗ соув
ла а͗монтѧнынѧ. вѣдома бѣ
ꙗ͗ше 

слоⷡ. .п͠г. пррество і͗єремїно ѡ͗ хⷭѣ въ
д͠н ͗о͗сїа ц͠рѧ ͗ю͗дна въ градѣ і͗єрлⷭмѣ
Въ д͠н ͗ѡ͗сѧ ц͠рѧ. реⷱ г͠ь къ мнѣ. в́
дѣ л ꙗ͗же сътвор мнѣ ж́лще
і͗͠лво. ͗де на всѧ́коу го́роу высо̀коу
͗ поⷣ всѧкымъ дрѣвомъ ѧ́стымъ
͗ лю́бы дѣꙗ͗ тоу̀. рⷯѣ потомъ ꙗ͗ко
лю́бы сътвор ͗ всѧ с̀ къ мнѣ. ͗ не
въꙁꙿврат сѧ. ͗ вдѣ престꙋпле
нє своє ѿмѣтнца ͗ю͗дова. ͗ се
стра є͗ѧ. ͗ вдⷯѣ ꙁане ѡ͗ всⷯѣ вꙿ н́
хъже ꙗ͗та бы҇ⷭ. с н́мже лю́бы дѣ
ꙗ͗ша ж́лще і͗͠лво. ͗ поустⷯ ю

284b
͗ даⷯ є͗ лстъ напсанъ ѿпоущенїа
вꙿ рꙋцѣ є͗ѧ. ͗ не оу͗боꙗ͗ сѧ ѿстоупн
ца ͗ю͗дова ͗ сестра є͗ѧ. ͗ ͗де ͗ лю́бы
дѣꙗ͗ та ͗ любодѣꙗ͗нѧ є͗ѧ н въ то
же. ͗ оу͗б͗ствомъ ѡ͗сквернѧше
ꙁемлю̀. ͗ прелю́бы сътвор съ дрѣ
вомъ ͗ с ка́менє͗мъ. ͗ ѡ͗ всѣхъ с́хъ
не ѡ͗брат сѧ къ мнѣ ѿстоу́пн
ца ͗ю͗дова. ͗ сестра є͗ѧ всѣмъ срцⷣе
мъ сво͗мъ 
Блоуженє гл͠еть прркъ домоу двⷣꙋ
͗ домоу і͗͠лвꙋ. є͗же наѧ є͗ровамъ
ра́бъ соломонь ѿстоу́пнкъ г͠на с̀
ц͠рѧ соломона. сътвор двѣ̀ кравѣ
сребрѧне. ѡ͗днꙋ постав въ данѣ.
а͗ дроугоую въ вефл. ͗ прведе
•і͠• племенъ кланѧт сѧ ͗ма. ͗ слꙋ
ж́т ꙗ͗ко б͠гꙋ. ѿ сего прє͗мꙿше ѡ͗
быа въ і͗єрлⷭмѣ. племѧ ͗ю͗дно ͗
ц͠р ⷯ ѿстоупша ѿ б͠га. ͗ творѧ
хꙋть собѣ дре́вѧныѧ бо́гы. ͗ ка́ме
ныѧ ͗ сре́бреныѧ. ͗ слоужахоуть ͗
мъ. ͗ ꙁакалахоу с͠ны своѧ ͗ дꙿщер
своѧ ͗мъ на жрътвоу съжгахоу
а͗ б͠га ͗стннаго ѿстоупша. с́
є͗ же блоуженє. нарееть прркъ
ѿстоу́пнцю нареть і͗єрлⷭмъ. а͗ се
стрꙋ є͗ѧ самарю. въ правдоу с͠тъ
г͠ь. ͗ рееть г͠ь къ мнѣ ѡ͗правда д͠шю
свою ѿвращенє і͗͠лво. ͗ ѿстоу
пнца ͗ю͗дова. ͗д пот словеса
с̀ къ сѣверꙋ. ͗ ре́еш ѡ͗браттеⷭ
къ мнѣ ж́лщо (!) і͗͠лво. гл͠еть г͠ь. ͗
не оу͗твержю лца своє͗го на́ вы. ꙗ͗ко
млⷭтвъ а͗ꙁъ є͗смь 
прртⷭво ͗є͗рем͗но ѡ͗ хⷭѣ.
Сѐ б͠гъ на́шь ͗ не прложт сѧ ͗нъ
къ немоу. ͗ꙁоѡ͗брѣте всѧ́къ поу
ть хꙋдожества. ͗ да́сть і͗аковꙋ
ѡ͗трокоу своє͗моу. і͗͠лв въꙁлюбле

284c
нномꙋ ѿ него. ͗ по се́мꙿже на ꙁемл̀
ꙗ͗в сѧ ͗ съ л͠кы пожве. с́ѧ кꙿн́
гы повелѣнѧ б͠жѧ ꙁаконъ въ вѣ
кы всѐдръжаще͗ сѧ въ жвѡⷮ. ѡ͗
ставльше͗ ѧ оу͗мрꙋть. ѡ͗бра́щь сѧ
і͗акове ͗м сѧ ⷯ по͗д къ сꙗ͗ню прѧ́
мо свѣтоу ⷯ. не да́͗ же ͗номоу сла́
вы твоє͗ѧ. ͗ поле́ꙁныⷯ твоⷯ ꙗ͗ꙁы́
коу южемоу. бл͠жнъ є͗с ты̀ і͗͠лю
ꙗ͗ко оу͗годна г͠в. ͗ на́мъ раꙁоумна
соу́ть 
Г͠ скаж м ͗ раꙁоумѣю. тогда в
дѣхъ нананѧ ⷯ. а͗ꙁꙿ же ꙗ͗ко а͗гнѧ
беꙁлобво ведемо на ꙁаколенє. не
раꙁоумѣхъ ꙗ͗ко на́ мѧ помыслша
помышленє ͗ гл͠юще. прїдѣте
͗ вложмъ дрѣво въ хлѣбъ є͗го. ͗
сътремы  ѿ ꙁемлѧ̀ жвыⷯ. ͗мѧ
є͗го боу́деть непомѧновено къ то
моу. г͠ с́лъ соудѧ првⷣнаа. ͗ съ
кроушаа оу͗тробоу ͗ срⷣца. да в́жⷣꙋ
ме́сть ꙗ͗же ѿ тебе на нхъ. ꙗ͗ко
к тобѣ ѿкрыⷯ ѡ͗правданє моє. се
го ра́д та́ко гл͠еть г͠ь на моужа та
ковыѧ ͗скоу́щаа д͠ша моєѧ ͗ г͠лю
ща. не маш л пррествоват
ѡ͗ ͗мен гнⷭ. а͗ще л же н̀, то оу͗
оу͗мреш въ роукаⷯ на́шхъ. сѐго
ра́д та́ко гл͠еть г͠ь с́лъ. се а͗ꙁъ по
сѣщю на нⷯ. оу͗ноша ⷯ ѡ͗роужїемъ
падоуть. сн͠ве ⷯ ͗ дꙿще́р гла́дѡⷨ
оу͗мроуть. ͗ ѡ͗ста́нка не боу́де
ть ͗хъ. ͗ наведоу ѕло̏ жвоущаа
въ натотѣ. в лѣто посѣщенѧ
ⷯ . првⷣнъ є͗с г͠ ꙗ͗ко ѿвѣщаю къ
тобѣ. ѡ͗бае соуⷣ г͠лю кꙿ тобѣ. то̀
ꙗ͗ко поу́ть неествыⷯ спѣ́є͗т сѧ.
гобꙁ бы́ша вс ѿметанїємъ ѿмѣ
таю͗ще сѧ. насадлъ є͗с ͗ оу͗кор
ша тѧ. ѧ́да сътворша ͗ сътво

284d
рша плоⷣ. блꙁъ ты є͗с оу͗стомъ
ⷯ, дале́е же ѿ оу͗тробы ⷯ. ͗ ты
г͠ ꙁна́є͗ш мѧ. ͗ вдѣ мѧ ͗скоус
лъ є͗с срⷣце. ͗ прⷣѣ собою ͗ꙁбер ѧ
ꙗ͗ко ѡ͗вꙿца на ꙁаколенє. ͗ ѡ͗цѣ
ст ѧ въ д͠нь ꙁаколенѧ ⷯ. доко
лѣ въсꙿплает сѧ ꙁемлѧ̀. ͗ трава
се́лнаа ͗сшеть. ѿ ꙁло́бы жвоу
щⷯ на́ ꙁемл̀. ͗ще́ꙁноуть ско́т
͗ пт́ца. ꙗ͗ко рѣ́ша не оу͗ꙁр̏ть
б͠гъ поут на́шхъ. тво ноѕѣ
теета. ͗ не ѡ͗слабѣє͗та. ͗дѣте
͗ ͗ꙁберете всѧ ѕвѣр слныѧ. ͗
да пр͗доуть снѣст ѧ па́стыр
мно́ѕ просмꙿрадша вноградъ
мо́. ͗ ѡ͗сꙿквернша ѧ́сть мою въ
желанноую. въ поустыню непро
ходноую. ͗ бы҇ⷭ въ просмрадоу по
гбел 
͗Аще ͗ꙁмѣрть моурнъ ко́жю свою
͗ ры́сь пестроты своѧ. то́ ͗ вы̏
въꙁмо́жете бл͠госътворт, на
оу͗ьше сѧ ѕлы́мъ творт. ͗ ра
ссѣю ваⷭ ꙗ͗ко роꙁꙿждїє нос́мо вѣ́
тромъ въ поустын. сѐ жре́бї
тво́ ͗ ѧ́сть вънегда прогнѣва
т сѧ ва́мъ мнѣ 
͗ тогда сконѧ сѧ реенноє прркомъ
͗є͗ремїмъ гл͠ющмъ. вꙿꙁѧ́ша
•л͠• сребренкъ цѣноу цѣннаго, є͗гоⷤ
цѣнша ѿ сн͠въ і͗͠лвъ. ͗ да́ша є
на селѣ скоуделн. ꙗ͗коже ска
ꙁа мнѣ г͠ь 
͗ рее г͠ь къ мнѣ. а͗ще ста́неть мо
͗с ͗ само́͗лъ прⷣѣ лцемъ мо͗
мъ. нѣсть д͠ша моєѧ къ н́мъ ѿ
поуст лю́д с̀. ͗ да ͗ꙁыдоуть.
͗ боудеть а͗ще рекоуть. а͗ще ре
коуть къ тобѣ, ка́мо ͗ꙁы͗де
мъ. ͗ рееш кꙿ н́мъ, та́ко гл͠еть г͠ь

285a
ⷤ въ смръть, въ̀ смръть. а͗ ͗же въ
ѡ͗роужє то̀ въ ѡ͗роужє. а͗ ͗же
въ глаⷣ то̀ въ глаⷣ. а͗ ͗же въ плѣненїє
то̀ въ плѣненїє. ͗ мꙿщю на нⷯ на еты
р ѡ͗браꙁы. гл͠еть г͠ь ѡ͗роужє͗мъ
на оу͗бє͗нє. ͗ псы въ расторганїє
͗ пт́цамъ нбⷭнымъ. ͗ ꙁвѣремъ ꙁе
мнымъ на снѣденє. ͗ на растлѣнїє
͗ преда́мь ѧ въ стрⷭт всѣмъ цртⷭв
є͗мъ ꙁемльскыⷨ 
Сѐ дн͠ьє грѧдꙋть гл͠еть г͠ь. ͗ ꙁавѣ
щаю домоу і͗͠лвꙋ. ͗ домоу ͗ю͗довꙋ
ꙁавѣтъ но́въ не по ꙁавѣтоу ͗же ꙁа
вѣщаⷯ ѿц͠мъ ⷯ въ д͠н є͗мꙿшю м ѧ ꙁа
роукоу ⷯ. ͗ꙁвест ѧ ѿ ꙁемлѧ̀ є͗гпе
тꙿскыѧ, ꙗ͗ко т не прѣбыша въ ꙁавѣ
те моє͗мъ. ͗ а͗ꙁъ не родⷯ ѡ͗ нⷯ гл͠еть
г͠ь. ꙗ͗ко ꙁавѣтъ ͗же ꙁавѣщаю до
моу і͗͠лвꙋ. ͗ домоу і͗юдовꙋ. по д͠не
хъ ѡ͗нѣхъ гл͠еть г͠ь. даꙗ ꙁаконы моѧ
въ помышленє ⷯ. ͗ на срцⷣ ͗хъ на
пшю ѧ. ͗ боу́доу ͗мъ б͠гъ. ͗ т
боу́доуть мнѣ лю́дє. ͗ не ͗мꙋть
наоу͗т кꙿтомоу ко́жⷣо ͗скрьнѧ
го своє͗го. ͗ ко́жⷣо бра́та своє͗го г͠лѧ
раꙁоумѣ г͠а ꙗ͗ко вс оу͗ведѧть
мѧ ѿ ма́ла до велка гл͠еть г͠ь. ꙗ͗ко
млⷭтвъ боудꙋ беꙁаконє͗мъ ͗хъ
 ͗грѣхъ ⷯ не ͗ма́мъ помѧноут
къ томоу 
Та́ко гл͠еть г͠ь ста́нете на поутехъ
͗ в́дте. ͗ въпрос́те ѡ͗ стеѕѧⷯ
гнⷭѧхъ вѣныⷯ. ͗ в́дте кы́ є͗сть
поу́ть бл͠гъ. ͗ ход́те по немоу. ͗
ѡ͗брѧ́щете ст͠ню дш͠амъ ва́шмъ
͗ рѣ́ша не по́͗демъ. поставхъ
на ваⷭ блюсттелѧ. слы́ште глаⷭ
трꙋбы. ͗ рѣша не послꙋшає͗мъ. се
го ра́д оу͗слы́шать ꙗ͗ꙁы́ц. ͗ па
соуще ста́да вꙿ нⷯ. слы́ш ꙁемлѧ̀

285b
вꙿноуш н͠бо. сѐ а͗ꙁъ навожю на люⷣ ̋
с̀ ѕла̏а. плоⷣ въꙁꙿвращенѧ ⷯ ꙗ͗ко
словесъ моⷯ не послоушаша. ͗ ꙁа
конъ мо́ ѿрноуша 

цртⷭво а͗хаꙁово, с͠на ͗ѡ͗с͗на.
͗ поꙗ͗ша лю́дє ꙁемлѧ̀ тоѧ, а͗хаꙁа
с͠на ѡ͗с͗на. ͗ помаꙁаша  на црⷭтво
͗ црⷭтвова надꙿ нм въ ѿц͠а мѣ́
сто своє͗го. ꙗ͗ко •к͠• ͗ •г͠• лѣта.
бѣ̀ а͗хаꙁъ вънегдаже наѧтъ ц͠рь
ствоват. ͗ •г͠• мцⷭ црⷭтвова
въ і͗єрлⷭмѣ. ͗мѧ мт͠р є͗го а͗мтѣ
ха дꙿщ ͗є͗ремѧ гомꙗ͗нна. ͗ съ
твор лоукавꙿноє прⷣѣ ꙭма гнⷭ
ма по всемоу є͗л́коже сътворша
ѿц͠ є͗го. ͗ престав  фараѡ͗съ не
ха въ ремꙿвалоу въ ꙁемлю̀ є͗мафо
воу. не црⷭтвоват є͗моу въ і͗єрлⷭмѣ
͗ въꙁлож дань на ꙁемлю̀ тоу. •р͠•
талантъ сребра. ͗ талантъ є͗д́
нъ ꙁла́та 
͗ црⷭтвова а͗хаꙁъ с͠нъ є͗го. ͗ сътво
р ѕло̏є прⷣѣ гмⷭъ. ꙗ͗тъ бы҇ⷭ нехаєⷨ
цр͠мъ є͗гпетꙿскымъ. ͗деже ͗ оу͗
мре. црⷭтвова мцⷭа •г͠• пр томъ
і͗͠льтѧне ͗ ꙗ͗коже вѣщаває͗ть
͗ѡ͗сфъ. ꙗ͗ко ѡ͗дръжат ͗юдо
воу колѣнꙋ. ͗ всел́те сѧ въ граⷣ

285c
і͗єрлⷭмъ. с̀ бо нарекоша сѧ ͗ю͗дѣꙗ͗не.
граⷣ же сѡ͗нъ. ͗ю͗дѣ͗ же дре́вле не
оу͗сеѧ ꙁовѧше сѧ. ꙁане невоусѣ все
л сѧ на мѣсте то́мъ. дв͠дъ же і͗͠ле
мъ нарее ͗ на горѣ бо̀ є͗сть съꙁданъ
͗де́же г͠ь ꙗ͗в́ сѧ двⷣ. ͗ на гоумнѣ
є͗ренне ͗є͗оу͗сеꙗ͗нна. въ съкрꙋ
шенїа лю́дꙿскаго несловеснаго ра́д
рашꙿтенѧ. ͗борора є͗врѣ͗скымъ
гла́сомъ гл͠ет сѧ а͗гарь. ͗ градъ же
салмъ. ͗бо̀ дв͠дъ но́воє мѣ́сто
на црⷭтво оу͗стро́. і͗єрлⷭмъ нарее
є͗же є͗сть скаꙁає͗моє гора м́роу.
і͗єрлⷭмъ же въ є͗лнꙿскоє прелож
мъ, нареенъ бы҇ⷭ, красогласова
нїа ра́д 

прртⷭво ͗єремїно ѡ͗ погбел грⷣаⷶ•
͗ постав ц͠рь фараѡ͗съ нехаѡ͗ надꙿ н
м. є͗леа͗кыма с͠на ͗ѡ͗с͗на, ц͠рѧ
͗ю͗дна въ ѡ͗сѧ мѣсто с͠на своє͗
го. ͗ꙁъврат ͗мѧ є͗моу ͗ѡ͗а͗кы
мъ. ͗ѡ͗а͗хаꙁа поє͗мъ веде въ є͗г
петъ ͗ оу͗мре тоу 
͗ сребро ͗ ꙁла́то да́сть ͗ѡ͗а͗кымъ
фараѡ͗ноу, ͗ оу͗готова. ͗ ͗спша
лю́дїє ꙁемлѧ̀ тоѧ даꙗ͗т сре
бро вꙿ роуцѣ фараѡ͗немъ моуже
мъ по совѣтоу ⷯ. ͗ да́сть сребро

285d
͗ ꙁла́то ѿ людї ꙁемлѧ̀ тоѧ фара
ѡ͗ноу ͗є͗хаѡ͗ю. ꙗ͗ко •к͠• ͗ •е͠• лⷮѣ
бѣ ͗ѡ͗..кымъ. вънегдаже наѧ
црⷭтвоват •а͠і• лⷮѣ црⷭтвова
въ і͗єрлⷭмѣ. ͗мѧ мт͠р є͗го ͗є͗дафа
дꙿщ фадеѧ ѿ є͗крꙋма. ͗ сътвор
лоука́вноє прⷣѣ ꙭма гн҇ⷭма. по
всемоу є͗л́ко сътворша ѿц͠ є͗го 
Въ д͠н же є͗го въꙁы͗де навхⷣоносоръ
ц͠рь вавлонескъ. ͗ бы҇ⷭ є͗моу ͗а͗кы
мъ ра́бъ •г͠• лⷮѣ. ͗ оу͗врат сѧ ͗
ѿверже сѧ є͗го. ͗ посла г͠ь є͗д́нопо́
ꙗ͗снкы соурѧ. є͗д́нопо́ꙗ͗снкы
моа͗влѧ. є͗д́нопоꙗ͗снкы сн͠въ а͗
мꙿмо́нь. ͗ посла ѧ въ ꙁемлю̀ ͗ю͗д
ноу. на побеженє по словес г͠ню.
є͗же г͠ла оу͗сты ра́бъ своⷯ прркъ. то́
кмо ꙗ͗рость бѣ̀ гн҇ⷭѧ є͗же на ͗юдꙋ.
є͗же ѿпоустт є͗моу ѿ лца гн҇ⷭѧ
въ грѣсѣхъ манасїнѣхъ. по все
моу є͗л́ко сътвор. ͗ кро́вь непо
внноую͗ же пролваше. ͗ наплъ
н і͗єрлⷭмъ кро́ве неповнны. ͗ не въ
схотѣ помловат є͗го. ͗ про́аа
словесъ ͗а͗кымовъ. ͗ всѧ є͗л́ко съ
твор. то не се́ л псана соу́ть въ
кн́гахъ, сло́вомъ въ д͠н ц͠рь ͗ю͗д
нъ. ͗ оу͗мре ͗ѡ͗а͗кымъ. ͗ погребенъ
бы҇ⷭ съ ѿц͠ сво͗м 
Въ црⷭтво ͗ѡ͗а͗кыма, сътвор ѕло̏є
прⷣѣ гмⷭъ въ і͗єрⷭлмѣ градѣ црⷭтвꙋѧ,
всего і͗͠лѧ преврат. кланѧ́т сѧ
͗доломъ. ͗ жрътвы прност.
͗ прогнѣва б͠га ѿц͠ь своⷯ. того раⷣ ̋
наведе на́ нь ͗ноплеменнка ͗ на
ꙁемлю̀ є͗го. ͗ пршеⷣ навхⷣоносоръ
прмѣннкъ мардаховъ ве́сь грⷣа
і͗єрлⷭмескъ ѡ͗стоуп съ во́ с́лны. ͗
бы҇ⷭ с́лна сѣѧ. ͗ вꙿда б͠гъ вꙿ рꙋцѣ
є͗го а͗кыма ц͠рѧ. ͗ всю̀ ͗ю͗дѣю плѣн,

286a
͗ да́нь пла́тью сътвор. ͗ ѿ͗де
въ вавлонъ. ͗ потомъ ѿверже сѧ
͗а͗кымъ оу͗стро́ѧ навхⷣоносорова
не хотѧ платт да́н посломъ на
вхⷣоносоровымъ. прїде па́кы въ
і͗єрлⷭмъ навхⷣоносоръ. ͗ ѡ͗стоуп
с́лою мно́гою. ͗ бы҇ⷭ сѣѧ вел́ка
͗ плѣн і͗єрлⷭмъ. ͗ є͗мъ а͗кыма. ͗
оу͗сѣкноу гла́вꙋ є͗го. ͗ съ стѣны
гра́дꙿскыѧ нꙁъврещ повелѣ. непо
гребена ꙁа много врѣмѧ. црⷭтвова
вꙿшю є͗моу лⷮѣ •а͠і• ѡ͗ не́мꙿже вѣщає͗
ть ͗є͗ремѧ рекы. та́ко гл͠еть г͠ь
на а͗кыма с͠на а͗хаꙁова ц͠рѧ ͗ю͗дѣска
го. го́ре на моуж се́мъ. не ͗моуть
порыда́т ѡ͗ бра́тѣ. н ͗моуть пла
кат сѧ є͗го. оувы̏ м г͠ оувы̏ м
бра́те. но̀ погребенє͗мъ ѡ͗слемъ по
гребенъ боу́деть. ͗ пртенъ ͗ све
рженъ боу́деть съ высоты вра́тъ
і͗єрлⷭмль. тогда ͗ данлъ веденъ бы҇ⷭ
͗ тр́є ѡ͗троц въ вавлонъ. ͗ ͗нѣ
хъ мно́го ведѧхꙋ по трънїю въ поу
стын. то̀ а͗ще набодет сѧ є͗днъ
ⷯ на трънъ. то̀ все́ ты́сѧщ бѧ́ше
ста́т є͗д́ного длѧ л͠ка. до́ндеже
трънъ вы́͗меть. ͗ ͗нї ѿ людї мно
гъ. ͗ ѧстъ ѿ съсоуⷣ г͠нь въ вавлоⷩ 
͗ црⷭтвова ѡ͗хонѧ с͠нъ а͗кымовъ въ
ѿц͠а своє͗го мѣсто. ͗ не прлож к то
моу. ͗ є͗ще ц͠рь є͗гпетескъ. ͗ꙁы͗
т ѿ ꙁемлѧ̀ своє͗ѧ. ꙗ͗ко прѧ ц͠рь
вавлонескъ ѿ потока є͗г́петꙿска
до рѣкы є͗фра́тꙿскы. всѧ̀ є͗л́ко же
бѣша ц͠рѧ є͗г́петꙿска. ꙗ͗ко •͠і• лⷮѣ
бѣ ѡ͗хонѧ вънегда црⷭтвоват
наѧ. ͗ тр мцⷭа црⷭтвова въ і͗єрⷭл
мѣ. ͗мѧ мт͠р є͗го несофа. дꙿщ
є͗ланафа ѿ і͗єрл҇ⷭма. ͗ сътвор лꙋ
кавноє прⷣѣ ꙭма гн͠ма. по все
286b
моу є͗л́ко сътвор ѿц͠ь є͗го ͗а͗кыⷨ 
Въ времѧ же то̀ въꙁы͗де навхⷣоносо
ръ ц͠рь вавло́нꙿскы на і͗єр҇ⷭлмъ. ͗
бы҇ⷭ граⷣ въ ѡ͗бꙿдержанї вел́це ѕѣло.
͗ бѣ навхⷣоносоръ ц͠рь вавлонꙿскы
оу͗ гра́да. ͗ ѡ͗троц є͗го ѡ͗коло ѡ͗бъ
сѣдѧхоу граⷣ. ͗ ͗ꙁыде ѡ͗хо́нї ц͠рь ͗
ю͗днъ къ ц͠рю вавло́нꙿскꙋ, са́мъ
то́ ͗ ѡ͗троц є͗го. ͗ м͠т є͗го. ͗
кн͠ѕ є͗го. ͗ скопц є͗го. ͗ поꙗ͗тъ
ц͠рь вавлонескъ въ ѡ͗смоє лѣто
црⷭтва є͗го. ͗ꙁнесе всѧ съсоуды ѿ
тоудꙋ соу́щаа въ домоу г͠н. ͗ съсꙋ
ды домоу цр͠ва. ͗ съкроуш всѧ съ
сꙋды ꙁемлѧ тоѧ ꙗ͗же сътвор со
ломонъ ц͠рь і͗͠лвъ въ храмѣ г͠н по
г͠лꙋ гн҇ⷭю. прведе і͗єрлмⷭлѧны. ͗
всѧ кн͠ѕ с́лныѧ крѣ́постю. плѣ́
ннкъ •і͠• ты́сѧщь. ͗ всѧ́кы дрѣ
водѣлѧ ͗ хꙋдожнкы. ͗ не ѡ͗ста
нкто́же, то́кмо немо́щнї ꙁе
млѧ̀ тоѧ. ͗ прведе ѡ͗хо́нью въ
вавлонъ ͗ мт͠рь цр͠воу. ͗ же́ны
цр͠вы. ͗ скопца є͗го. ͗ крѣпкыѧ
ꙁемлѧ̀ тоѧ веде, на преселенє
ѿ і͗єрл҇ⷭма въ вавлонъ. ͗ всѧ мꙋ́
жа с́лныѧ •ꙁ͠• ты́сѧщь. ͗ дрѣ
водѣлѧ ͗ хꙋдожнкы. ты́сѧ
щ всѣхъ с́лныхъ творѧ́щхъ
бра́нь. ͗ веде ѧ ц͠рь вавлонескъ
преселт въ вавлонъ. ͗ поста
в ц͠рь вавлонескъ стры́ѧ ѡ͗хо́
нь͗на вꙿ него мѣсто́ ц͠рѧ. ͗ прло
ж ͗мѧ є͗мꙋ седекы 
͗Ꙗко •к͠• ͗ є͗д́ного лѣ́та бѣ̀ седе
кыѧ. вънегда наѧт црⷭтвова
т є͗мꙋ въ і͗єр҇ⷭлмѣ. ͗ црⷭтвова
•а͠і• лѣтъ. ͗мѧ бѣ мт͠р є͗го а͗м
таа. дꙿщ є͗рем͗на. ͗ сътвор
лꙋка́вноє прⷣѣ ꙭма гн҇ⷭма.

286c
по всемоу є͗л́ко сътвор ͗ѡ͗а͗кымъ
ꙗ͗ко ꙗ͗рость гн҇ⷭѧ бѣ̀ на і͗єрл҇ⷭмѣ ͗ на
͗ю͗дѣ до́ндеже ѿверже ѧ ѿ лца
своє͗го. ͗ ѿверже сѧ седекыѧ ц͠рѧ
вавлонꙿского 
͗ пррествова і͗єремѧ ѡ͗ погбе
л гра́да. свѧ́ꙁнкъ въверженъ
седекыє͗мъ въ ро́въ. по раꙁꙿдрѣ
шен же є͗го ѿ оу͗ꙁъ кво́тъ пр
͗мъ ͗ жрътвенкъ ͗ трапеꙁоу.
͗ свѣтлнкъ ѿ цр͠кв сло́вомъ
гн͠мъ. хотѧ́щю гра́доу плененꙋ
бы́т. ꙗ͗же съкры вꙿ невѣдомѣ
мѣсте ͗ не ѡ͗брѣте сѧ пакы. вѣ
щаває͗ть же макаве͗скаа кꙿн́
га, ͗ꙁыде ͗є͗ремѧ. ѿвѣ́тоу
бы́вшю на горѣ. ͗деже мо͗сї въ
шеⷣ вдѣ б͠ж͗мъ наслѣдє͗мъ. ͗
пршеⷣ на мѣсто ͗ ѡ͗брѣте до́мъ
͗ теремъ высокъ. ͗ вꙿнесе квотъ
͗ жрътвенкъ кад́лны. две́р
ⷤ съꙁда. ͗ пршедꙿше нѣцї послѣ
довавꙿше є͗моу. ꙗ͗ко да поу́ть на
ꙁнаменаю͗ть. не въꙁмогоша ѡ͗
брѣст. се́ же ͗є͗ремѧ оу͗вѣдѣ
въ негодовавъ на нѧ ре́е. невѣ́
домо мѣсто є͗го до́нꙿдеже свѣдѣ
ть б͠гъ свѣдѣнїемъ лю́дꙿскаго.
͗ млⷭть боу́деть. тогда покаже
ть г͠ь с́ѧ. ͗ ꙗ͗в́т сѧ сла́ва гн҇ⷭѧ
͗ ѡ͗блакъ ꙗ͗коже ͗ пр мо͗сѣ
ꙗ͗вле́нно бы҇ⷭ 
͗ бы҇ⷭ в лѣто •ѳ͠• є црⷭтвѧ седе
к͗на. въ мцⷭь десѧты. •в͠і•
д͠нь мцⷭа. прїде навхⷣоносоръ ц͠рь
вавло́нескъ. ͗ всѧ̀ с́ла є͗го на
і͗є͗рлⷭмъ ͗ ѡ͗плете . ͗ ѡ͗ꙁда . ѡ͗
коло сгам камѧным. ͗ пр
͗де граⷣ въ стоуженє до є͗дно
го на десѧть лѣта ц͠рѧ седекыѧ

286d
въ мцⷭь етвръты. въ •ѳ͠• д͠нь
мцⷭа. ͗ оу͗твръд сѧ граⷣ въ градѣ
͗ не бѣ хлѣба лю́демъ въ ꙁемл̀. ͗
оу͗мал сѧ граⷣ ͗ распаде сѧ гра́дъ.
͗ вндоуть всѧ воє͗воды ц͠рѧ ва
вло́нꙿска. ͗ сѧ́доуть въ вратехъ
сре́днхъ. нргелъ. сарсаръ, сер́
мъ. равъсарсъ. ͗ нргелъсара. а͗
лъса́ръ. равамагъ. ͗ вс̀ про́
кн͠ѕ ц͠рѧ вавло́нꙿска. бы҇ⷭ же въ
негда вдѣ ѧ седекыѧ ц͠рь ͗ю͗де͗
скъ. ͗ вс̀ моу́ж бра́ннї бѣжа
ша. ͗ ͗ꙁдоⷮу но́щю ѿ гра́да поу́
темъ врата ц͠рѧ, враты посре
дѣ ѡ͗бо́ю стѣноу. ͗ꙁыдоу поуте
мъ поустынѧ. ͗ погна с́ла халдѣ
͗ска въ слѣдъ ⷯ. ͗ постгноу се
декю въ работе ͗є͗рхонꙿстѣ.
ꙗ͗ша  ͗ прведоша  къ навхⷣоно
сорꙋ ц͠рю вавлонꙿскꙋ. въ девлате
въ ꙁемл̀ є͗та́мꙿскꙋ. г͠ла с н́мъ сꙋ
ды. ͗ оу͗б ц͠рь вавлонескъ с͠ны се
дековы вꙿ девлате прⷣѣ ꙭма єⷢ
͗ всѧ свободны ͗ю͗довы. ͗ꙁб ц͠рь
вавлонескъ. а͗ ꙭ седек͗нѣ
ѡ͗слѣп ͗ ѡ͗кова  въ ѡ͗ковы мѣ
дѧны ͗ въвест  въ вавлонъ
дондеⷤ оу͗мреть 

ѡ͗ навꙁа́ръданѣ• какѻ црквь г͠ню
пожꙿже• какѻ є͗ремїю пррⷪка ра
ꙁрⷣѣш ѿ оуꙁъ. ͗ годолїю како́
побї ꙁма͗лъ. цртⷭво навⷣхⷪонасора црⷭѧ•

287a
Въ мцⷭь •е͠• въ ѡ͗смы д͠нь мцⷭа в лⷮѣ
•ѳ͠і• навхⷣоносора ц͠рѧ вавлонꙿска.
прїде навъꙁарданъ. а͗рхмагръ
стоѧ прⷣѣ цр͠мъ вавлонꙿскымъ. ͗
ꙁажꙿже до́мъ г͠нь. ͗ до́мъ цр͠въ. ͗
всѧ домы і͗єрл҇ⷭмлѧ. ͗ всѧ хра́мы
ꙁа́жꙿже а͗рхмагръ. ͗ стѣны ͗
є͗рлмⷭлѧ. ѡ͗кртⷭъ раскопа с́ла халдѣ
͗скаа. ͗ ѡ͗станокъ людї ͗ꙁбы́
въшⷯ въ градѣ. ͗ прпа́дꙿшаа ͗же
прпадо́ша къ ц͠рю вавлонꙿскоу. ͗
ѿ н́щхъ ꙁемлѧ тоѧ. ͗ ѡ͗ста́в
а͗рхмагръ внограды блюст.
͗ вертограды. ͗ про́аа оу͗тверже
нѧ расꙿсыпа. но̀въꙁаръданъ. а͗рх
магръ. ͗ стлъпы мѣдѧныѧ ⷤ
бѣша въ храмѣ г͠н. ͗ мехонофы
͗ мо́ре мѣ́дѧноє соу́щеє въ храмѣ
г͠н. съкрꙋшша халдѣ. ͗ вꙁѧша
мѣд ⷯ въ вавлонъ. ͗ конобы ͗
котлы. ͗ оу͗кро́пнца. ͗ всѧ съсꙋ
ды мѣдѧныѧ вꙁѧ́ша вꙿ нѧ́же слꙋ
жахꙋ. ͗ свѣтла ͗ фьꙗ͗лы. ͗ ꙁла
тыѧ ͗ сребреныѧ. ͗ вꙿꙁѧ а͗рхма
гртъ стлъпа два̏. ͗ мо́ре є͗д́но
͗ мехеноты. ꙗ͗же сътвор соло
монъ хра́моу гн҇ⷭю не бѣ сла мѣ́
д всѣхъ съсꙋдъ •͠і• лакотъ въ
высотоу стлъпа є͗д́ного. ͗ глава
ꙗ͗же на стлъпѣ мѣдѧне. ͗ высота
трї лакотъ глава ѡ͗кртⷭъ стлъ
па того. ͗ ꙭеса на хоторѣ ѡ͗кртⷭъ
всѧ мѣдена. ͗ та́коже на вꙿторо
мъ стлъпѣ ꙭеса ѡ͗крⷭтъ главы
мѣдѧны. ͗ поꙗ͗тъ а͗рхмагръ
сареѧ на жръца ста́рѣ͗шаго ͗ со
фонью. ͗ с͠на девꙿтересеѡ͗ва. ͗ тр
стрѣгоущаа сло мъдѧноє (!). ͗ ѿ
града поꙗ͗тъ скопца є͗д́ного. ⷤ
прѣставнкъ наⷣ моуж борю

287b
щм сѧ. ͗ •е͠• моу́жь прⷣѣсто
ꙗ͗щⷯ прѣдъ лцемъ цр͠вымъ ѡ͗брѣ
тꙿшхъ сѧ тоу въ градѣ кн́гъю
кн͠ѕѧ с́лныхъ. ͗же строꙗ͗ше лю́д
ꙁемлѧ̀ тоѧ •ѯ͠• моу́жь ꙁемлѧ тоѧ
ѿ людї ѡ͗брѣтꙿшхъ сѧ въ градѣ.
͗ поꙗ͗тъ ѧ навъꙁарданъ а͗рхма
гръ. ͗ веде ѧ къ ц͠рю вавлонꙿскꙋ
въ реврафꙋ. ͗ пораꙁ ѧ ц͠рь вав
лонескъ. ͗ оу͗мор ѧ въ реврафе. въ
ꙁемл̀ є͗мафеве. ͗ всел сѧ ͗юда
свы́ше ꙁемл̀ своє͗ѧ. ͗ лю́дє ͗ꙁбы́
вꙿше ѿ ꙁемлѧ̀ ͗ю͗довы. є͗же ѡ͗ста́
в навхⷣоносоръ ц͠рь вавлонескъ.
͗ поста́в надꙿ нм годо́лю, с͠на
а͗фка́нѧ 
Въ д͠нь ѡ͗нъ͗ ꙁаповѣда навхⷣоносоръ
ц͠рь вавлонескъ ѡ͗ ͗є͗ремї. на
въꙁаръданоу а͗рхмагров г͠лѧ.
пр͗м , ͗ ꙭ тво въꙁлож
на́ нь. ͗ не сътвор є͗моу нто́же
ѕла̏. но̀ ꙗ͗коже а͗ще въꙁъг͠леть к то
бѣ. та́ко сътвор с н́мъ 
Посла́ же навꙁарданъ а͗рхмагръ
͗ наоу͗саръ сехмъ равꙿсарї. нрге
лъ. сарасаръ равамагъ ͗ всѧ велмо́
жа ц͠рѧ вавло́нꙿска. ͗ прꙁва́ша
͗ поꙗ͗ша ͗є͗ремю ѿ двора темн
ца. ͗ прꙗ͗тъ  а͗рхмагръ. ͗
рее є͗моу. г͠ь б͠гъ тво́ прореⷱ ѕла̏а
с̀ на граⷣ се́ наведе, ͗ сътвор ꙗ͗ко
же г͠ла. ꙗ͗ко съгрѣшсте є͗моу
͗ не послоушасте гла́са є͗го. ͗ бы҇ⷭ
ꙁдра́въ г͠лъ се́. ͗ сѐ раꙁꙿдрѣшхꙿ тѧ
ѿ ѡ͗ковъ роу́ныхъ ͗же бѣ на рꙋ
коу твоє͗ю. днⷭе а͗ще добро́ ͗т съ
мно́ю въ вавлонъ. пр͗д ͗ въ
ꙁложю ꙭ мо на́ тѧ. ͗ а͗ще ѕло̀
прⷣѣ ꙭма тво͗ма ͗т съ мно́ю
въ вавло́нъ. ѡ͗стан ͗ сѐ всѧ ꙁемлѧ
288a
тоу̀. ͗ моу́жа бра́н ͗ оу͗б ͗ꙁма͗лъ.
͗ бы҇ⷭ въ вторы д͠нь оу͗б́вшю ͗ꙁма́
лоу годо́лю. ͗ н є͗д́нъже л͠къ не
оу͗вѣдѣ. ͗ прїдоуть моу́ж ѿ сꙋ
хемъ. ͗ ѿ салма. ͗ ѿ самарѧ. •п͠•
моу́жь брада́м ѡ͗стрганым.
͗ расторгавꙿше р́ꙁы ͗ бю͗ще сѧ. ͗
ма́на ͗ лванъ въ роукаⷯ ⷯ. вънест
въ храмъ г͠нь. ͗ ͗ꙁы͗де до ͗ꙁма͗лъ
с͠нъ натанє͗въ. въ стрѣтенє ъⷨ
ѿ манасфа. ͗ ͗дѧше ͗ды́ плаѧⷭ
бы҇ⷭ же вънегда прблж сѧ къ нмъ
͗ реⷱ к н́мъ. вꙿн́дѣте къ годо́л с͠нꙋ
а͗хакавлю. ͗ бы҇ⷭ въше́дꙿшмъ ͗мъ
посред гра́да ͗ꙁб́ ѧ ͗ꙁма́͗лъ, с͠нъ
ната́нє͗въ. ͗ въверже ѧ въ стоу
денець ѿ моужї  жены с н́мъ ͗ •і͠•
моу́жь ѡ͗брѣтꙿшⷯ сѧ тꙋ̀. ͗ рѣ́ша
͗ꙁма́͗лов, не оу͗б́ оу͗бо̀ наⷭ, ꙗ͗ко
соу́ть съкро́вща на́мъ на селѣ пше
нца. ͗ ꙗ͗мѣнь. ме́дъ ͗ ѡ͗лѣ. ͗ м́
мо͗де а͗ не оу͗б ⷯ посредѣ бра́тїа ͗хъ.
стоуденець же во́ нꙿже въверже ͗ꙁма́
͗лъ всѧ троупїа моу́жь ꙗ͗же ͗ꙁб
съ годо́лє͗ю. стꙋденець вел́къ єⷭ
͗же сътвор ц͠рь а͗са, ѿ лца ц͠рѧ
і͗͠лва. наполн ͗ꙁма͗лъ ꙗ͗ꙁвеныⷯ
͗ въꙁꙿврат ͗ꙁма͗лъ всѧ лю́д ѡ͗
ста́вшаа въ мас́фе. ͗ дꙿщер ц͠рѧ
ꙗ͗же преда́сть навоуꙁаръданъ.
а͗рхмагрꙋ годо́л, сн͠в а͗хка
влю. ͗ вꙿран  ͗ꙁма́͗лъ. ͗ ͗дѧ́
ше ѡ͗б о́нъ по́лъ сн͠въ а͗мо́новъ. ͗
оу͗слыша ͗ѡ͗а́нанъ с͠нъ карє͗въ.
͗ всѧ воє͗воды с́лы ͗же бѧ́хоу
с н́мъ, всѧ̀ ѕла́а ꙗ͗же сътвор
͗ꙁма́͗лъ, с͠нъ натанє͗въ. ͗ съ
бра́ша всѧ во́ѧ своѧ, ͗ ͗доу б́
т сѧ съ ͗ꙁма͗ломъ сн͠омъ ната
нє͗вомъ. ͗ ѡ͗брѣтъ  ѡ͗ водѣ̀

288b
мно́ѕѣ въ гаваѡ͗нѣ. ͗ бы҇ⷭ є͗гда оу͗
ꙁрѣша вс лю́д ͗же бѧ́хꙋ съ ͗ꙁма́
͗ломъ, ͗ ͗ѡ͗а́нанъ с͠нъ карє͗въ. ͗
всѧ воє͗воды с́лы, ͗же с н́мъ въ
ꙁрадоваша сѧ. ͗ въꙁꙿвратшѧⷭ
вс̀ лю́дїе, ꙗ͗же полон ͗ꙁма́͗лъ ѿ
мас́фа. ͗ въꙁꙿвра́щьше сѧ пр͗
дꙋ къ ͗ѡ͗а́наноу сн͠в корє͗воу. а͗
͗ꙁма͗лъ с͠нъ натанє͗въ сп͠сенъ бы҇ⷭ
съ ѡ͗смью моу́жь ѿ лца ͗ѡ͗ананѧ.
͗ ͗де къ сн͠омъ а͗мо́новымъ. ͗ поꙗ͗
тъ ͗ѡ͗ананъ с͠нъ карє͗въ. ͗ всѧ во
є͗воды с́лы ͗же бѣша с н́мъ. а͗ про́
къ ве́сь людї ꙗ͗же въꙁꙿвратша ѿ
͗ꙁма͗ла с͠на натанє͗ва ѿ масфа
по оу͗бїенї годо́лѧ сн͠оу а͗ха͗кавлѧ.
с́лны моу́жа на́ брань ͗ жены, ͗
про́аа кажнкы ꙗ͗же въꙁꙿврат
ша ѿ гаваѡ͗на. ͗доу ͗ сѧ́доу на ꙁе
мл̀ вротѣ хамаа͗мл̀. ͗же є͗сть
вфлеѡ͗мъ. вꙿход́т ͗ вꙿн́т въ
є͗гпетъ ѿ лца халдѣ͗ска. ꙗ͗ко
оу͗боꙗ͗ша сѧ ѿ лца ⷯ ꙁане оу͗б ͗ꙁма
͗лъ годо́лю с͠нъ а͗хкавль. є͗го́же
поста́в ц͠рь вавлонескъ на́ ꙁемл̀
͗ пр͗доуть всѧ воє͗воды с́лы. ͗
͗ѡ͗а͗нанъ с͠нъ карє͗въ. ͗ ͗а͗ꙁарѧ
с͠нъ а͗нанє͗въ. ͗ а͗ꙁа́рѧ с͠нъ ͗ѡ͗а͗се
ѡ͗въ. ͗ вс̀ лю́дє ѿ мала ͗ до вел
ка. ͗ рѣша къ ͗єремю прркꙋ. да
падеть млⷭть на́ша прⷣѣ лцемъ
тво͗мъ. ͗ помол сѧ г͠оу б͠гꙋ тво
є͗мꙋ ѡ͗ про́ьⷯ с́хъ. ꙗ͗ко ѡ͗ста́хо
мъ въ млⷭть мно́гꙋ, ꙗ͗же ꙭ тво̀
в́дта ны. ͗ да въꙁвѣстть
на́мъ г͠ь б͠гъ тво́ поу́ть сво́, по
немоуже по́͗демъ во́ нь. ͗ сло́во
є͗го є͗же сътвормъ 
͗ ре́е ͗мъ є͗ремѧ прркъ. слы́шахъ
сѐ а͗ꙁъ помолю сѧ къ г͠ꙋ б͠гꙋ н͠шемꙋ

288c
по словесемъ ва́шмъ. ͗ боу́деть
г͠лъ ͗же а͗ще ѿвѣщає͗ть г͠ь, въ
ꙁвѣщаю ва́мъ ͗ не оу͗таю ѿ ваⷭ гла
го́ла. ͗ т рѣша къ і͗єремю да бꙋ
деть вꙿ наⷭ въ ве́сь свѣтъ првⷣны.
͗ вѣренъ ꙗ͗ко на всѧ́ко сло́во. на неⷤ
а͗ще послѣть тѧ г͠ь б͠гъ тво́ кꙿ на́
мъ, та́ко сътвор́мъ. ͗ а͗ще б͠лго
͗ а͗ще ѕло̏. глⷭа г͠а б͠га на́шего во нꙿже
ны посыла́є͗мꙿ тѧ кꙿ немꙋ послꙋша
є͗мъ, да не оу͗неє на́мъ боу́деть ꙗ͗ко
послꙋшає͗мъ гла́са г͠а б͠га на́шего.
͗ бы҇ⷭ по десѧт д͠нї, бы҇ⷭ сло́во гн҇ⷭе
къ і͗єремю. ͗ прꙁва є͗ремѧ ͗ѡ͗
а͗нана с͠на корє͗ва. ͗ воє͗воды ͗ с́
лы ͗же бѧ́хꙋ с н́мъ. ͗ всѧ лю́д
ѿ ма́ла ͗ до вел́ка. ͗ ре́е ͗мъ. та́
ко гл͠еть г͠ь б͠гъ і͗͠лвъ, къ немоуⷤ
посла́сте мѧ положт млⷭть
ва́шю прѣдꙿ нмъ. а͗ще сѣдꙿше сѧ́
дѣте на́ ꙁемл̀ се́, ͗ соѕжⷣꙋ вы̀.
͗ не ͗мамъ раꙁорт ваⷭ. ͗ наса
жю вы̀. ͗ не ͗мамъ ͗стръгнꙋт
ваⷭ. ꙗ͗ко престаⷯ ѿ ꙁо́лъ ꙗ͗же рⷯѣ
ва́мъ сътвор́т. не оу͗бо́͗те
сѧ ѿ лца цр͠ва вавло́нꙿскаго. є͗гоⷤ
вы бо́͗те сѧ. ѿ лца є͗го не оу͗бо͗
те сѧ с͠тъ г͠ь. ꙗ͗ко с ва́м є͗смь а͗ꙁъ.
͗ꙁма́т вы ͗ спⷭт ваⷭ ѿ рꙋкоу
є͗го. ͗ да́мъ ва́мъ млⷭть. ͗ пом́
лоую вы̏ ͗ въꙁꙿвращю вы въ ꙁемлю̀
ва́шю. ͗ а͗ще вы въꙁꙿвращю вы̀
͗ г͠лашете вы̀. не ͗ма́мъ сѣст
на ꙁемл̀ се́. ͗ не послоушат
гла́са г͠а б͠га на́шего, гл͠юще. мно́
гъ на ꙁемлю є͗г́петꙿскоую ͗демъ.
͗ не ͗мамъ в́дѣт бра́н. н
гла́са трꙋбы не оу͗слы́шмъ. ͗
хлѣбъ не ͗мамъ въꙁалкат. ͗
та́мо не вселм сѧ. сего раⷣ ̋ оуслы́

288d
ште словеса гн҇ⷭѧ. ѡ͗ста́нц ͗
ю͗дѣ͗ст. та́ко гл͠еть г͠ь. а͗ще
вы̀ дадте л́це ва́ше въ є͗гпетъ
͗ вн́дѣте ж́т та́мо. ͗ бꙋде
ть ѡ͗рꙋжє ва́ше. є͗гоⷤ вы боте
сѧ ѿ лца є͗го. ѡ͗брѧ́щеть вы̀ въ
є͗гпте. ͗ гла́дъ є͗го́же вы̀ слове
се ͗мат бежат ѿ лца є͗го.
постгнеть вы въ є͗г́пте 
та́мо оу͗мрете. ͗ боу́дꙋть вс̀
моу́ж поло́жьше лце своє вꙿн́
т въ є͗гпетъ, ж́т та́мо.
пог́бноуть ѡ͗рꙋжїемъ. ͗ гла́до
мъ ͗ смрътю. ͗ не боу́деть ⷯ
н є͗днъ ͗же сп͠сет сѧ ѿ ѕла̀. ꙗⷤ
а͗ꙁъ навожю на́ нѧ. ꙗ͗ко та́ко
гл͠еть г͠ь с́лъ б͠гъ і͗л͠въ. ꙗ͗коже
ка́нꙋ ꙗ͗рость моѧ ͗ гнѣвъ мо́
на жвоущаа въ і͗є͗рл҇ⷭмѣ. та́ко
ка́не ꙗ͗рость моѧ на вы. въшедъ
шмъ ва́мъ въ є͗гпетъ. ͗ боу́
дѣте вꙿ неходмꙋ. ͗ поⷣ роукою
͗ въ клѧ́твоу ͗ въ покоренє. ͗
не ͗мате кꙿ томоу в́дѣт мѣ́
ста сего. та́ко гл͠еть г͠ь, на вы
ѡ͗станокъ ͗ю͗довъ. не вн́дѣ
те въ є͗гпетъ. ͗ нынѣ раꙁоумѣ
ю͗ще раꙁоумѣ͗те. ꙗ͗ко ꙁавѣ
щаⷯ ва́мъ днⷭе. ꙗ͗ко ѡ͗ꙁлобсте
д͠ша ва́ша, ͗ раскає͗те сѧ. вы̏
бо̀ посла́сте мѧ къ г͠ꙋ б͠гꙋ наше
моу гл͠юще. помол сѧ ѡ͗ насъ
къ г͠ꙋ б͠гоу на́шемоу. ͗ по все
моу є͗л́ко а͗ще въꙁъгл͠еть то
бѣ г͠ь б͠гъ на́шь. та́ко въꙁвѣ
ст на́мъ ͗ сътвормъ. ͗ въ
ꙁвѣстхъ ва́мъ днⷭе ͗ не оу͗слы́
шасте г͠а б͠га на́шего. по всѧ
ескымъ є͗л́ко а͗ще посла къ ва
мъ. ͗ н͠нѣ ю́є͗те сѧ вѣдꙋще,

289a
ꙗ͗ко ѡ͗рꙋ́жїємъ ͗ гла́домъ ͗ смръ
тю пог́бнете на мѣсте, на немⷤъ
вы̀ хощете въше́дꙿше ж́т та́мъ 
бы҇ⷭ ꙗ͗ко преста і͗єремѧ г͠лѧ къ всѣ
мъ лю́демъ всѧ словеса г͠а б͠га ͗хъ
ꙗ͗ко посла г͠ь б͠гъ ⷯ к н́мъ всѧ̀ слове
са с̀. ͗ ре́е а͗ꙁа́рїа с͠нъ ͗ѡ͗сеє͗въ. ͗
ѡ͗ананъ. ͗ вс̀ моу́ж городнї, ре́
кꙿшї къ і͗єремю. помол сѧ ѡ͗ наⷭ
къ г͠ꙋ рѣ́ша гл͠юще і͗є͗ремїю, лꙿжа́
гл͠еш ты̀. не посла тебе г͠ь б͠гъ на́
шь къ на́мъ, г͠лѧ. не вꙿндете въ є͗г
петъ ж́т та́мъ. но̀ вароухъ с͠нъ
нрїнъ свѧꙁає͗ть тѧ с на́м. да
вдас ны в рꙋцѣ халдѣє͗мъ оу͗мръ
твт ны. ͗ ѿелт ны въ вав
лонъ. ͗ не послоуша ͗ѡ͗а͗нанъ с͠нъ ка
рє͗въ. ͗ всѧ воє͗воды ͗ с́лы. ͗ вс̀
лю́дє гла́са гнⷭѧ. въсел́т сѧ въ
ꙁемлю̀ ͗ю͗довꙋ. ͗ поꙗ͗тъ ͗ѡ͗ана
нъ с͠нъ карє͗въ. ͗ всѧ воє͗воды ͗
с́лы всѧ ѡ͗ста́нкы ͗ю͗довы. въ
ꙁꙿвращаа сѧ ѿ всѣхъ а͗ꙁъ ͗деже
раꙁꙿсѣꙗ͗ша сѧ та́мо ж́т на́ ꙁе
мл̀ ͗ю͗довѣ. моу́жа ͗ жены ͗ мла
денца ͗ народы ͗ дꙿще́р ц͠рѧ. ͗ д͠ша
ꙗ͗же ѡ͗ста́в наоу͗ꙁаръданъ а͗рх
магроу съ годо́лє͗ю с͠на а͗хкавлѧ
сн͠оу сафанова ͗є͗рмѧ прркъ. ͗
варꙋфь с͠нъ ͗ ͗є͗реє͗въ. ͗ вꙿн́доу
въ є͗гпетъ, ꙁане послоушат ͗
мъ гла́са г͠нѧ. ͗ прїдоу до тафна
са . наꙁаоу͗рданъ же а͗рхмагръ
ѡ͗ста́вꙿшаа лю́д. ͗ прведе ѧ къ
ц͠рю вавло́нꙿскꙋ. въ девлатъ ͗
оу͗б́ ѧ ц͠рь вавлонескъ. ͗ оу͗мръ
тв ѧ въ девлатѣ въ ꙁемл̀ є͗ма
товѣ. ͗ всел сѧ ͗ю͗да ѿ връха ꙁе
млѧ̀ своєѧ. а͗ с лю́дє ꙗ͗же ѿ
сел навхⷣоносоръ. в лѣто •ꙁ͠• є

289b
͗ю͗дѣ. тр ты́сꙋщ ͗ •к͠• ͗ •г͠•
Въ лѣто ѡ͗смоє на десѧть навхⷣоносо
рꙋ ѿ і͗є͗рлⷭма д͠шь •͠• со́тъ ͗ •л͠•
͗ •в͠• в лѣто •г͠• єє третьє͗моу
десѧт навхⷣоносорꙋ. ѿсел наоу͗
ꙁарданъ а͗рхмагръ ͗ю͗дѣ д͠шь
•ꙁ͠• со́тъ. ͗ •м͠• ͗ •е͠• всѣхъ д͠шь
•д͠• ты́сѧщ ͗ •ѕ͠• со́тъ . рыда́є͗ть
бо̀ ѡ͗ сⷯ і͗є͗ремѧ съставлѧѧ ѡ͗ не
стерпенныⷯ стрⷭтехъ. ͗ є͗же въ ва
влоне плѣннкы рыдає͗ть. ͗бо̀ бѣ
въ ͗стннꙋ рыданю ͗ пла́ѧ до
сто͗но. ка́ко же вел́ка стѣна ро
скапана. гра́д раꙁорен. ст͠ьство
потреблено. повешенаа ͗ꙁноур
маа ногам скꙿве́рнам ͗ роукам.
ѡ͗н не на въсходмаа въсхо́дѧть
с́же непркосновенныⷯ птоуют сѧ.
пррц молѧть. ͗є͗рѣ вод́м
старц нем́лоує͗м. дв͠ц порꙋ
гає͗мы. оу͗ность подаю͗щ. ѡ͗гнь
ю́жⷣь ͗ крамо́лны. кро́вь ꙗ͗ко рѣ
кы текꙋщ прѧ́мо прпⷣбномꙋ ѡ͗
гню ͗ кро́в. наꙁрано влеком.
͗ да ѿ н́хъ рекꙋ то̀, ͗є͗ремїно ры
да́нїє. сн͠ве сѡ͗н н (!) ͗ небрегꙋ
ще ꙁла́та мла́д ͗ ꙁлыⷯ бе́ꙁъ грѣха
ю́жⷣь поу́ть шествоую͗ще. ͗ пⷭѣ
сѡ͗нꙿскꙋю пла́юще, ꙁане нѣ́сть
пра́ꙁⷣнꙋю͗щⷯмъ. ͗ вꙿ ма́лѣ пре́жⷣе сⷯ.
рꙋкы жене (!) ще́дрыⷯ не п́щю даю͗ще
ѧ́домъ. во́не ѡ͗бдержме. не
на п́щю с́ѧ раꙁбваю͗ще. ͗ гра́дꙋ
врабы своѧ въꙁлюбленныѧ съ
творша ꙗ͗ко нелю́та с́ѧ. ͗ ѕѣ́
ло ѕло̏ нестражющмъ тогда то́
ю. ͗ ны́нѣ слоужа́щмъ. ͗ с́ же
ѡ͗ толцѣ. бываю͗ть же оу͗бо скꙋ
пно въ і͗є͗рⷭлмѣ црⷭтвовавꙿшмъ
ѿ дв͠да да́же ͗ до седекыѧ, сꙋть

289c
лⷮѣ •у͠• ͗ •ҁ͠• ͗ •͠• цр͠въ же бѧ́ше
сломъ •к͠• ͗ два̏. вс́ же ѿ є͗д́
ного родꙋ бы́ша двⷣа. пр н́хꙿже
бы́ша пррц. тол́ко пр саоу͗ле
бо дв͠дъ ͗ само͗лъ. пр дв͠дѣ же
га́дъ. нафанъ. а͗сафатъ. пр со
ломонѣ ͗ ͗же по немъ а͗х́ѧ ѡ͗с
лонѧтѧннъ. самѣѧ. ͗же ͗ на
дедъ. пр а͗сафатѣ же ͗же по нⷯ
мхеѧ. ͗лѧ ͗є͗лсѣ. а͗вдѧ. ͗
͗оу͗ѡ͗ꙁль. є͗леа͗ꙁаръ. а͗ꙁарѧ. пр
є͗ꙁек͗ же ͗ ͗же по нⷯ. ѡ͗сѧ. а͗мо
сѣ. ͗са́ѧ. ͗ѡ͗на. пр ѡ͗сї же
бы́вꙿшмъ по нⷯ. ͗є͗ремѧ. софо
ньѧ. ѡ͗лда. вароуⷯ. пр седек ⷤ
па́кы. ͗є͗ремѧ ͗ а͗вꙿвакоумъ. по
плѣненї же пр і͗сⷭѣ. ͗єрѣѧ ѡ͗седе
къ пррествꙋє͗та а͗гꙿгеѧ. ͗ ꙁаха
рѧ конѧѧ. прркъ дан͗лъ бо̀
͗ є͗ꙁекль въ плѣне пррество
васта въ вавлонѣ 
Навхⷣоносоръ же ц͠рь всѧ жды плѣ
нныѧ прведе въ вавлонъ. въ
ꙁемлю̀ сна͗скꙋ. ͗ всѧ съсꙋды
ꙗ͗же по͗ма  въ і͗єрл҇ⷭмѣ въ домꙋ
б͠жї. прнесе въ хра́мъ съкро́
вща б͠га своє͗го. рее ц͠рь а͗сафа
нꙋ а͗рхє͗рѣ є͗вꙋноухꙋ своє͗моу въ
вест ѿ сн͠въ плѣ́нныⷯ сн͠въ і͗͠лвъ.
ѿ сѣмене цр͠ьскаго. ͗ ѿ форто
мнь юносѧ. вꙿ н́хꙿже нѣ́сть
поро́ка. ͗ до́бры ꙁра́комъ. ͗ ра
ꙁꙋмѣюѧ всѧ́коу премꙋдрость
͗ вѣдꙋа ра́ꙁоумъ. ͗ помышлѧ
ю͗ща моу́дрость ͗мꙿже є͗сть крѣ
пость вꙿ н́хъ прⷣѣстоꙗ͗т в до
моу цр͠ве ͗ наоу͗т ѧ кн́гамъ
͗ ꙗ͗ꙁыкоу халдѣ͗скꙋ. ͗ оу͗н
͗мъ ц͠рь дн͠евноє на всѧ д͠н ѿ тра
пеꙁы цр͠ьскыѧ. ͗ ѿ вна п́ва

289d
своє͗го. ͗ птѣ ѧ лѣта тр̀. ͗ по
ста́вт ѧ прⷣѣ цр͠мъ. ͗ бы҇ⷭ в нⷯ
ѿ сн͠въ ͗ю͗довъ, данлъ. ͗ а͗нанїа
͗ а͗ꙁарѧ. ͗ мса͗лъ. ͗ нареⷱ ͗мъ
а͗рхє͗воухъ ͗мена. дан́лоу валта
саръ. а͗на́нї седраⷯ. ͗ а͗ꙁарї. а͗ве
днаго. ͗ мса́͗лоу. мсахъ. поло
ж данлъ на срⷣц своє͗мъ. не ѿскꙿве
рнт сѧ ѿ трапеꙁы ц͠рѧ. н ѿ в
на п́ва є͗го. ͗ оу͗мол а͗рхє͗воу
нꙋха. ꙗ͗ко да сѧ бы не скꙿвернлъ.
͗ да́сть б͠гъ дан́ла въ млⷭть ͗ въ
щедротоу прⷣѣ а͗рхє͗воу ноухомъ.
͗ рее а͗рхє͗воу ноухъ къ данлоу.
бою сѧ а͗ꙁъ гнⷭа моє͗го ц͠рѧ оу͗ре́кша
го бра́шно ва́ше ͗ п́во ваше. є͗гда
ка́ко оуꙁр̏ть лца ва́ша просмръ
ша пае ѡ͗трощь. прѧ́м ва́
шм ѡ͗сꙋд́те главоу мою цр͠в
͗ рее данлъ къ а͗мелласарꙋ. є͗го́же
бѣ поста́влъ а͗рхє͗в ноухъ надъ
данломъ. ͗ а͗наньє͗ю ͗ а͗ꙁарьє͗ю.
͗ мса́͗ломъ. ͗скоус оу͗бо̀ рабы
твоѧ д͠нї де́сѧть. ͗ дадѧть̀
на́мъ ѿ сѣменъ ͗ да ꙗ͗мъ. ͗ водꙋ
пє͗мъ. ͗ да ꙗ͗вѧ́т сѧ прⷣѣ тобою
ꙁрац на́ш. ͗ ꙁрац ѡ͗трощь.
ꙗ͗дꙋщхъ ѿ трапеꙁы ц͠рѧ. ͗ ꙗ͗коⷤ
оу͗ꙁр̏ш сътвор съ рабы сво͗м.
͗ послоуша ⷯ по гл͠оу семꙋ. ͗ ͗скꙋ
с ѧ д͠нї •і͠• ͗ по сконѧнї десѧ
т д͠нї. ꙗ͗в́ша сѧ ꙁрац ⷯ бл͠ѕ
͗ крѣпц. ͗ пло́тм па́е ѡ͗тро
щь ꙗ͗дꙋ́щхъ ѿ трапеꙁы ц͠рѧ. ͗
бы҇ⷭ амелласаръ въꙁемлѧ ѡ͗бѣдъ
ⷯ ͗ вно п́ва ⷯ. а͗ даꙗ͗ше ͗мъ сѣ́
мена. ѡ͗трощемꙿ же етыре
мъ да́сть б͠гъ раꙁꙋмъ ͗ мдрⷭть
въ всѧ́ко грамотѣ ͗ премꙋдро
ст. ͗ данлъ раꙁꙋмѣ въ всѧкоⷨ

290a
вдѣнї ͗ снхъ. ͗ по коннѣ д͠нї
͗хꙿже бѣ̀ ре́клъ ц͠рь въвест ѧ. въ
ве́де ѧ а͗рхє͗вꙿ ноухъ прⷣѣ навхⷣоно
сора. ͗ г͠ла с н́м ц͠рь. ͗ не ѡ͗брѣте
сѧ ѿ всѣхъ тѣхъ подобенъ дан
лоу. н а͗на́нь. н а͗ꙁарью. н м
са͗лоу. ͗ ста́ша прⷣѣ цр͠мъ. ͗ въ всѧ
комъ г͠лѣ премоу́дрост ͗ хꙋдоже
ствѣ. ͗хꙿже въꙁыска в нⷯ ц͠рь. ѡ͗
брѣте ѧ десѧтерцею па́е всѣ́хъ
ѡ͗ба́ннкъ. ͗ влъховъ соущⷯ въ всѣ
мъ црⷭтв своє͗мъ. ͗ бы҇ⷭ данлъ
до є͗д́ного лѣта кѷра ц͠рѧ 

ѡ͗ вїдѣнї с͠на навхⷣоносора ц͠рѧ•
сло́во .п͠е. вдѣнїє второє•
В лѣто вꙿтороє црⷭтвѧ навхⷣоносо
рова. вдѣ навхⷣоносоръ ц͠рь. со́нъ.
͗ оу͗жасе сѧ д͠хъ є͗го. ͗ со́нъ є͗го ѿ͗
де ѿ него. ͗ рее ц͠рь прꙁва́т ѡ͗ба
вꙿнкы. ͗ влъхвы. ͗ кореница. ͗
халдѣѧ. скаꙁа́т ц͠рю со́нъ є͗го. ͗
вꙿндо́ша ͗ ста́ша прⷣѣ цр͠мъ. ͗
рее ͗мъ ц͠рь в́дѣхъ со́нъ. ͗ оу͗жа
се сѧ д͠хъ мо́ раꙁꙋмѣт со́нъ. ͗
гл͠аша халдѣꙗ͗не къ ц͠рю сѷрꙿскоу.
ц͠рю въ вѣкы ж́в. ты̀ скаж со́
нъ рабо́мъ сво͗мъ. ͗ скаꙁанє
є͗го повѣмы. ѿвѣща ц͠рь ͗ реⷱ ха
лдѣє͗мъ сво͗мъ ѿ мене. а͗ще оу͗бо

290b
не повѣсте мнѣ сна́ ͗ скаꙁанїа єⷢ,
въ па́гоубоу боу́дете ͗ домове ва́
ш расхыщен боу́доуть. а͗ще лⷤ
со́нъ ͗ скаꙁанє є͗го повѣсте мнѣ.
даꙗ͗нє ͗ да́ры ͗ тⷭь мно́гоу прї
мѣте ѿ мене. но̀ то́кмо со́нъ ͗ ска
ꙁанє є͗го повѣдте мнѣ. ѿвѣща
ша вторцею ͗ рѣша цр͠в. ц͠рю рꙿц
на́мъ со́нъ рабомъ сво͗мъ ͗ скаꙁа
нє є͗го повѣм. ͗ ѿвѣща ц͠рь ͗
реⷱ в рѣснотоу. вѣмъ а͗ꙁъ ꙗ͗ко врѣ
мѧ вы̀ ͗скоупꙋтꙴѣ ͗мꙿже вѣсте
ꙗ͗ко ѿ͗де ѿ мене г͠лъ. а͗ще оу͗бо сна́
не повѣсте мнѣ. є͗д́нъ є͗сть съвѣ
тъ ва́шь. ͗ вѣмъ ꙗ͗ко г͠лъ ло́жь.
͗ растлѣ́вꙿше свѣща стрещ прⷣѣ
мно́ю, до́ндеже времѧ м́мо͗де
ть. со́нъ мо́ повѣдте мнѣ. ͗ ра
ꙁоумѣю ꙗ͗ко ͗ скаꙁанє є͗го повѣ́
сте мнѣ. ѿвѣщаша па́кы халдѣꙗ͗
не прⷣѣ цр͠мъ. ͗ рѣша нⷭѣ л͠ка на сꙋ
ш ͗же мо́жеть скаꙁат глаго́лъ
цр͠в. поне́же ц͠рь ве́л, ͗ кн͠ѕь
глаго́лъ та́ко не въпрашать всѧ́
кого ѡ͗баа͗ннка влъхва халдѣꙗ.
ꙗ͗ко сло́во є͗го́же ц͠рь въпрашаєть
тѧ́жко. ͗ ͗ного нⷭѣ ͗же ска́же
ть ѧ прⷣѣ цр͠мъ. но̀ бо́ѕ ͗хъже нⷭѣ
ж́лще съ всѧ́кою пло́тю. тѣ
мꙿже не мо́жеть бы́т ꙗ͗ко пръ
щюю͗щ. тогда ц͠рь ꙗ͗ростю
͗ гнѣвомъ вел́комоу ре́е погꙋ
бт всѧ мꙋдреца вавлонꙿскыѧ.
͗ ꙁаповѣдь ͗ꙁы͗де. ͗ премꙋдры
ѧ ͗ꙁбвахꙋ. ͗ въꙁыскаша да
н́ла ͗ дрꙋговъ є͗го ͗ꙁб́тъ. то
гда данлъ ѿвѣща съвѣтъ во́
лю а͗рѡ͗хов. а͗рхмагрꙋ цр͠вꙋ
͗же ͗ꙁдегꙋбть моудрець ва
влонескъ. ͗ въпрошаше  г͠лѧ.

290c
кнѧ́же ц͠рю ѡ͗ емъ въꙁы͗де во́лѧ
с̀ бестоу́днаа ѿ лца ц͠рѧ. то
гда глаголъ скаꙁа а͗рѡ͗хъ дан́ло
в. ͗ дан́лъ вꙿн́де ͗ оу͗мол ц͠рѧ
ꙗ͗ко да врѣмѧ да́сть є͗моу. ͗ ска
ꙁанїе повѣсть є͗мꙋ ц͠рю сонъ єⷢ
͗ вꙿн́де дан́лъ въ до́мъ сво́. ͗
а͗нанѧ. ͗ а͗ꙁарѧ. ͗ мса́ло (!). дрꙋ
гомъ сво͗мъ скаꙁа ͗ глаго́лъ ͗ ще
дротъ ͗ска́ахꙋ оу͗ б͠га нбⷭнаго ѡ͗ та
͗нѣ се́. ꙗ͗ко да не пог́бноуть
данлъ ͗ дрꙋѕ є͗го съ про́м
моудрец вавлонꙿскым. то
гда данлꙋ въ снѣ но́щю та́͗на
с ѿкры́ сѧ. ͗ блвⷭ б͠гъ небескы
дан́лъ ре́е. боу́д ͗мѧ бж͠є
блвⷭно ѿ вѣка ͗ до вѣка. ꙗ͗ко пре
мꙋдрость ͗ ра́ꙁꙋмъ ͗ крѣпость
того є͗сть. ͗ то́ са́мъ ͗ꙁмѣ
нть врѣмена ͗ лѣта поставлѧ
є͗ть ц͠рѧ, ͗ проѧ͗влѧє͗ть даа пре
мꙋдрость моу́дрымъ. ͗ смы́слъ
вѣдꙋщмъ раꙁоумъ то́ ѿкры
ває͗ть. г͠любокаа ͗ та́͗наа вѣ
ды ꙗ͗же въ тмѣ ͗ свѣтъ с н́
мъ є͗сть. то̀ б͠гъ ѿц͠ь моⷯ ͗спо
вѣдаю ͗ хвалю. ꙗ͗ко премꙋдро
сть ͗ с́лоу да́лъ є͗с мнѣ. ͗ н͠нѣ
скаꙁалъ є͗с мнѣ, ͗хꙿже просхо
мъ оу͗ тебе. ꙗ͗ко вдѣ́нє цр͠во
скаꙁа мнѣ. ͗ а͗бє ͗де данлъ
къ а͗рѡ͗оу͗хꙋ. ͗же бѣ поста́в
лъ ц͠рь погоуб́т моудреца ва
влонꙿскыѧ. ͗ ре́е є͗моу моудре
ць вавло́нꙿскыхъ не погоуб. въ
вед же мѧ прⷣѣ ц͠рь. ͗ скаꙁанїє
сна є͗го повѣмъ цр͠в. тогда
а͗рхѡ͗хъ съ тꙿщанє͗мъ въведе
данла прⷣѣ ц͠рь. ͗ рее є͗мꙋ ѡ͗
брѣтохъ моу́жа ѿ сн͠въ плѣнъ

290d
͗ю͗дѣ͗ска. ⷤ скаꙁанє цр͠в по́вѣ
сть. ͗ ѿвѣща ц͠рь ͗ рее дан
лоу. є͗моу́же ͗мѧ валтасаръ. мо́
жеш л повѣдѣт мнѣ со́нъ.
ⷤ в́дѣхъ ͗ скаꙁанє є͗го. ͗ ѿвѣ
ща дан͗лъ прⷣѣ цр͠мъ, ͗ реⷱ та́͗
ны єꙗ͗же ц͠рь въпрошає͗ть. нⷭѣ
моу́дрыхъ влъховъ н ѡ͗баанн
къ. гаꙁарнъ с́ла повѣдат ц͠рю
но̀ є͗сть б͠гъ на нб͠с ѿкрываа та
͗ны. ͗ скаꙁаа ц͠рю навхⷣоносороу
͗мꙿже подобає͗ть бы́т въ послѣ
днѧѧ д͠н со́нъ тво́, ͗ вдѣнїа
главы твоєѧ на лож твоє͗мъ.
с̀ є͗сть рѣь ц͠рю помышленїа твоѧ
на лож твоє͗мъ. въꙁыдоу емꙋ
подобає͗ть бы́т по с́хъ, ͗ ѿ
крываа та͗ны скаꙁа тобѣ.
͗мꙿже подобає͗ть бы́т. ͗ мнѣ
не моу́дростю соу́щею въ мнѣ
па́е всѣхъ жвоу́щхъ, та́͗
на с̀ ѿкры́ сѧ. не сего ра́д є͗же ска
ꙁат цр͠в раꙁꙋмъ. да раꙁꙋмѣ
є͗ш помышленѧ срⷣца твоє͗го 
Ты̀ ц͠рю вдѧше. ͗ сѐ тѣ́ло є͗д́но ве́
лє тѣло. ͗ ѡ͗бл́ьє є͗го кроу́гло
стоѧ прⷣѣ лцемъ тво͗мъ. ͗ ꙁра́
къ лца є͗го стра́шенъ. тѣло є͗го
же глава ѿ ꙁла́та ж́ва. рꙋцѣ ͗
пръс ͗ мы́шц сребренѣ. ре́во ͗
стегнѣ мѣдѧне. голѣн желѣꙁн
ногы́ ѧ́сть желѣꙁна. є͗днаа
ѧ́сть скꙋделна. є͗д́на в́дѧше
до́нꙿдеже оу͗тръже сѧ ка́мень ѿ
горы нерꙋкам. ͗ оу͗дар въ тѣ
ло вꙿ ноѕѣ желѣꙁне ͗ скоуделнѣ.
͗ ͗стннї до конца тогда стро́
ша сѧ ꙁѣло. скоу́дель. желѣꙁо
мѣдь. сребро, ꙁла́то. ͗ бы҇ⷭ ꙗ͗ко
прахъ ѿ гꙋмна лѣтнѧго. ͗ вꙁѧ́
 291a
тъ  премно́гъ ве́тръ. ͗ мѣ́сто
не ѡ͗брѣте сѧ ⷯ. ͗ ка́мень ͗же раꙁра
ꙁ тѣло. ͗ бы҇ⷭ въ гороу вел́коу. ͗
наполн всю̀ ꙁемлю̀. сѐ є͗сть со́нъ
͗ скаꙁанє є͗го ре́емъ прⷣѣ цр͠мъ.
ты̀ ц͠рю ц͠рь ц͠рмъ. є͗моуже ц͠рь не
бесны, црⷭтво крѣпко ͗ твердо
͗ тⷭь ны̀ да́лъ є͗сть на всѧ́комъ мѣ
сте. ͗деже жвоуть сн͠ве л͠естї
͗ ѕвѣр с́лны ͗ пт́ца нбнⷭыѧ въ
да́сть вꙿ рꙋкоу твою. ͗ постав
тѧ г͠ь всѣ́мъ. ты̀ є͗с глава ꙁла
таа. ͗ по тобѣ въста́неть ц͠рь
ство дрꙋго́є мнѣ тобѣ є͗же є͗сть
сребро. ͗ цртⷭво тре́тьєє є͗сть
мѣдь. є͗же ѡ͗бладає͗ть всею ꙁе
млею. ͗ цртⷭво етврътоє є͗сть
крѣпко. ꙗ͗ко ͗ желѣꙁо тн́ть
͗ моу́ть всѧ. та́ко всѧ оу͗тн́
ть ͗ оу͗моуть. ͗ ꙗ͗ко вдѣ
ноѕѣ ͗ пръст ѧ́сть желѣꙁнꙋ.
ѧ́сть же є͗тероу скоудѣлноу.
црⷭтвє раꙁдѣлено боу́деть. ͗
ѿ корене желѣꙁа боу́деть въ не́
мъ. ꙗ͗коже вдѣ желѣꙁо смеше
но съ скоудѣломъ пръстнымъ. ͗
пръст ногама. ѧ́сть є͗тера же
лѣꙁна. ͗ ѧ́сть є͗тера скоуде
лна. ѧ́сть є͗тера црⷭтва боу́
деть крѣпка. ͗ ѿ него боу́деть
съкрꙋшає͗мо. ͗ ꙗ͗ко вдѣ желѣ
ꙁо смешено съ скоудѣломъ бръ
нымъ смѣшен боу́дꙋть съ сѣ
менемъ л͠ескымъ. ͗ не боу́де
ть съслѣплѧю͗ще сѧ съ с́м ꙗ͗коⷤ
͗ желѣꙁо не смѣшаю͗т сѧ скоудѣ
ломъ. ͗ въ д͠н ц͠рь тⷯѣ 
Въꙁвⷣгнеть б͠гъ небескы цртⷭво
є͗же въ вѣкы не ͗стлѣє͗ть. ͗
цртⷭво є͗го лю́демъ ͗нѣмъ не ѡ͗

291b
ставт сѧ ͗ ͗стн́ть. ͗ꙁвѣ
є͗ть всѧ ествыѧ. ͗ то́ въ
станеть въ вѣкы. ꙗ͗коже в
дѣ ꙗ͗ко ѿ горы оу͗тръже сѧ ка́
мень нерꙋкам. ͗ ͗стн скоу́дѣ
ль. желѣꙁо. мѣдь. сребро ꙁла́то.
б͠гъ вел́кы скаꙁа ц͠рю. ͗мъже
подобає͗ть бы́т по с́хъ. ͗ пра
ведно є͗сть со́нъ. ͗ вѣрно скаꙁанїє
є͗го. тогда ц͠рь навхⷣоносоръ па́де
н́ць ͗ дан́лоу поклон сѧ. а͗ ма́
нна ͗ воню бл͠гооу͗ханѧ. реⷱ пожре́
т є͗мꙋ. ͗ ѿвѣщавъ ц͠рь ре́е дан́
лов в ресно́тоу б͠гъ ва́шь, то́
є͗сть б͠гъ бо́гомъ ͗ г͠ь го́спо́демъ
ц͠рь цр͠емъ. ͗ ѿкрываа та́͗ны.
ꙗ͗ко въꙁмо́глъ є͗с ѿкры́т та́
͗ноу с́ю. ͗ въꙁвел ц͠рь дан́
ла. ͗ даꙗн велѧ. ͗ мно́га да́
сть є͗моу. ͗ постав ѧ наⷣ всею
страною вавло́нꙿскою. ͗ кн͠ꙁь
воє͗водамъ. ͗ надъ всѣм мꙋдре
ц вавлонꙿскым. ͗ данлъ ͗сꙿпро
с оу͗ ц͠рѧ. ͗ постав наⷣ дѣлы стра
ны вавлонꙿскы. седра́хъ. мсаⷯ
а͗ве́днаго. ͗ данлъ бѣ въ дворѣ
ц͠рѧ 

ѡ͗ поста́вленї тѣла ꙁла́таⷢ
є͗же поста́в навхⷣоносорь ц͠рь
вдѣнїє третєє.

291c
Въ ѡ͗смоє на десѧть́ лѣто. навхѡⷣ
носоръ ц͠рь сътвор тѣло ꙁла́то.
высота є͗го шест десѧтъ локо
тъ. а͗ шрота є͗го шест локотъ.
͗ поста́в  на́ пол дѣ͗рамꙿстѣ
въ странѣ вавло́нꙿстѣ. ͗ по
сла навхѡⷣносоръ ц͠рь. събра́т
всѧ ѡ͗па́ты. ͗ воє͗воды. ͗ мѣ́
стныѧ кн͠ѕ. ͗ влⷣкы ͗ моуте
лѧ соу́щаа наⷣ вла́стю. ͗ вс кнѧ
ѕ странъ прїт на ѡ͗с͠щенїе тѣ́
ла. є͗же поста́в навхѡⷣносоръ
ц͠рь. ͗ събра́ша сѧ мѣ́стнї кнѧ
ѕ є͗го. ͗ ѡ͗паты ͗ воє͗воды. ͗ влⷣкы
͗ моу́тел вел́ц ⷤ надъ вла́
стꙿм. ͗ вс кн͠ѕ стра́нъ. пр
͗т на ѡ͗с͠щенїе тѣла. є͗же поста
в навхⷣоносоръ ц͠рь. ͗ ста́ша прⷣѣ
тѣломъ, є͗же поста́в навхѡⷣно
соръ ц͠рь. проповѣднкъ въпꙗ͗
ше крѣпко. ва́м сѧ гл͠ють ꙗ͗ꙁыц
лю́дїе колѣна. племена. во́ нꙿже
д͠нь оу͗слы́ште глаⷭ трꙋбы. соу
рньга же. ͗ гоу́сл. самъбоу
кы же. ͗ прегоу́днць ͗ согла́сн
ць. ͗ всѧ́кого рода моус͗скаго.
па́даю͗ще кла́нѧю͗т сѧ тѣлоу ꙁла́
томꙋ. є͗же постав навхѡⷣно
соръ ц͠рь. ͗ ͗же не падъ н покло
нт сѧ. въ то́ аⷭ въверженъ
боу́деть въ пе́щь ѡ͗гнемъ горѧ
щюю. ͗ бы҇ⷭ є͗гда оу͗слы́шаша лю́
дє глаⷭ трꙋбы. соурмꙿга же. ͗
гоу́сл. самꙿбꙋка же. ͗ прегоу
днц же ͗ съгла́снц. ͗ всѧ́
кого рода моуск͗скаго . падаю͗
ще вс лю́дє. племена ꙗ͗ꙁы́ц.
кланѧхоу сѧ ѕѣло тѣ́лоу ꙁла
томоу. є͗же постав навхⷣо
носоръ ц͠рь. тогда прстоупша

291d
моу́ж халдѣ͗стї ͗ насоша
͗ю͗дѣѧ. ͗ ѿвѣщавꙿше рѣша ц͠р.
навхⷣоносороу ц͠рю. въ вѣкы ж
в ты̀. ц͠рю полож ꙁавѣтъ
всѧ́къ л͠къ ͗же а͗ще оу͗слы́шть
глаⷭ троубы. пща́л же ͗ гꙋсл.
͗ цѣвнць ͗ прегоу́днць. ͗ п́
скъ ͗ всѧ́кого ро́да моус͗скаго.
да падеть ͗ поклонт сѧ тѣлꙋ
ꙁлатомоу. а͗ще л же н́. да въ
верженъ боу́деть въ пещь ѡ͗гне
мъ горѧщюю. соу́ть оу͗бо моу́
ж ͗юдѣ͗стї. ꙗ͗же постав
наⷣ дѣлы ꙁемлѧ̀ вавло́нꙿскы. се
драхъ. мсаⷯ. ͗ а͗веднаго. ͗же
не послꙋшаша ꙁаповѣд твоє͗ѧ
ц͠рю. ͗ бо́гомъ тво͗мъ не послоу
жать. ͗ тѣлоу ꙁлатомоу є͗же
поставлъ є͗с не кланѧю͗т сѧ.
тогда навхѡⷣносоръ ꙗ͗ростю ͗
гнѣвомъ ре́е. првест седраха
͗ мсаа͗ка. ͗ а͗веднаго. ͗ мꙋж
т прведен бы́ша прⷣѣ ц͠рь. ͗
ѿвѣщавъ навхⷣоносоръ ͗ рее ͗
мъ. а͗ще правдоу. седраⷯ. мса
а͗къ. ͗ а͗веднаго, бо́гомъ мо͗мъ
не послꙋжте. ͗ тѣлоу ꙁлато
моу є͗же поставⷯ не кланѧє͗те
сѧ нынѣ. оу͗бо̀ а͗ще є͗сте готов.
да ꙗ͗ко оу͗слы́ште глаⷭ троубы.
͗ пщал же ͗ гоусл. ͗ цѣвнцьⷤ
͗ прегоу́днць. ͗ п́скъ. ͗ всѧ́
кого ро́да моуск͗скаго. па́дъ
ше поклон́те сѧ тѣлꙋ є͗же съ
творⷯ. а͗ще л же не поклонтеⷭ.
въ то́ аⷭ въвержен боу́дете
въ пе́щь ѡ͗гнемъ горѧщюю. ͗ кто
є͗сть б͠гъ є͗же ͗ꙁмѣтꙿ вы̀ ѡ͗ роу
коу моє͗ю. ͗ ѿвѣщаша седрахъ
мсаакъ. ͗ а͗веднаго. гл͠юще

292a
ц͠рю навхⷣѡносорꙋ. не требоує͗мъ
мы ѡ͗ г͠лѣ се́мъ ѿвѣщат тобѣ
є͗сть бо б͠гъ на́шь на нб͠сехъ. є͗моу́
же мы слоу́жмъ. с́ленъ ͗ꙁѧт
ны ͗с пещ ѡ͗гнемъ горѧщѧ. ͗ ѿ
роукоу твоє͗ю ц͠рю ͗ꙁба́вть ны.
͗ а͗ще вѣсть тобѣ боуд ц͠рю. ꙗ͗ко
бо́гомъ тво͗мъ не слоужмъ.
͗ тѣлоу ꙁлатомоу є͗же постав
не кла́нѧє͗м сѧ. тогда навходъ
носоръ ͗сполн сѧ ꙗ͗рост. ͗ ꙁра́
къ лца є͗го ѡ͗пыснѣ. на седрахъ ͗
мсахъ ͗ а͗веднаго. ͗ ре́е ражꙿже
те пе́щь седꙿмерцею. до́ндеже
до конца раꙁгорт сѧ. ͗ моу́жемъ
крѣпкымъ крѣпостю ре́е. ѡ͗ко
вавꙿше седраха ͗ мсаха ͗ а͗ведна
го. въврещ въ пе́щь ѡ͗гнемъ го
рѧ́щюю. тогда моу́ж т ѡ͗ко
вавꙿше ⷯ съ га́щам ⷯ ͗ сꙿ клобоукы
͗де стегньвам ͗ съ ѡ͗дѣнї сво
͗м. ͗ въверже ⷯ посред пе́щи
ѡ͗гнемъ горѧ́щїа. понеже г͠лъ ц͠рвъ
оу͗долѣ. ͗ пе́щь ражⷣьжена бы́сть
͗ꙁлха. ͗ моу́ж т насовꙿшаа
на седраха ͗ мса́ха ͗ а͗веднаго.
͗ ͗мꙿже пла́мень ѡ͗гнены ѡ͗коло
пещ. ͗ моу́ж тр́є т седраⷯ
͗ мсаха. ͗ а͗веднаго въвергоша
посред пе́щ ѡ͗гнемъ горѧ́щаа
ѡ͗кован хожахꙋ посред пламе
н пою͗ща б͠га. ͗ блⷭвѧще г͠а. ͗
с н́м ста́въ а͗ꙁарѧ. помолⷭ
та́ко. ͗ ѿверꙁъ оу͗ста своѧ по
сред ѡ͗гнѧ ͗ ре́е 

292b

пⷭѣн трѣю ѡ͗троⷦ въ пещ•
Блгвⷭнъ є͗с г͠ б͠е ѿц͠ь на́шхъ. хва́
лно ͗ прославлено ͗мѧ твоє въ
вѣкы. ꙗ͗ко првⷣнъ є͗с ѡ͗ всѧескыⷯ.
ꙗⷤ сътвор на́мъ. ͗ всѧ дѣла твоѧ,
͗стнна. ͗ пра́в поу́т тво
͗ вс сꙋд тво првⷣнї. ͗ сꙋдбы
првⷣны. сътворлъ є͗с по всѧ
ескымъ. є͗же наведе на ны. ͗ на
градъ ст͠ы ѿц͠ь на́шⷯ і͗єрлⷭмъ.
ꙗ͗ко пра́вдою ͗ соу́домъ наведе с̀
всѧ на ны. грⷯѣ ра́д на́шхъ. ꙗ͗ко
съгрѣшхомъ ͗ беꙁаконновахомъ.
ѿстоупт ѿ тебе. ͗ прегрѣ
шхомъ ѡ͗ всемъ є͗же. ͗ ꙁаповѣ
д твоⷯ не послꙋшахомъ. н
съблюдохомъ н сътворхомъ.
ꙗ͗коже ꙁаповѣда на́мъ. да бл͠го
на́мъ боу́деть. ͗ всѧ ꙗ͗же сꙿтво
рхомъ. ͗ всѧ ꙗ͗же наведе на ны.
въ правдоу соудъ сътвор. ͗ пре
да́сть ны в роуцѣ вра́гъ беꙁако
нныхъ ͗ ц͠рю неправедноу. ͗ лꙋ
кавꙿне͗шю па́е всеѧ ꙁемлѧ̀. ͗
ны́нѣ нѣсть на́мъ ѿврест стⷣꙋ
оу͗стъ. ͗ поношенє бы́сть ра
бомъ тво͗мъ тоу́щмъ тѧ
н же преда͗ же наⷭ до конца ͗ме
н твоє͗го. ͗ не раꙁꙿдроуш ꙁа

292c
вѣта ст͠го твоє͗го. не ѡ͗став
млⷭт твоє͗ѧ ѿ наⷭ. а͗враама раⷣ ̋
въꙁлюбленнаго ѿ тебе ͗ ꙁа ͗саа͗
ка раба твоє͗го і͗͠лѧ раⷣ ̋ ст͠го тво
є͗го . ͗мꙿже г͠ла оу͗множю сѣмѧ
ⷯ, ꙗ͗ко ѕвѣѕды нбⷭныѧ. ꙗ͗ко пе
сокъ въсꙿкра мо́рѧ. ꙗ͗ко влⷣка оу͗
молхом сѧ па́е всѣ́хъ ꙗ͗ꙁы́къ
є͗смы смренн по все́ ꙁемл̀
днⷭе грⷯѣ ра́д на́шⷯ. нⷭѣ въ вре
мѧ сѐ кн͠ѕѧ. н пррка н влⷣкы.
н всесъжⷣеженѧ. н слꙋжбы
н прношенѧ. н кадла. н
мѣста послоужт прⷣѣ то
бою, ͗ ѡ͗брѣст млⷭть. но̀ д͠шею
съкрꙋшеною. ͗ дх͠омъ смрены
мъ. прїат боу́демъ ꙗ͗ко вꙿсе
съжⷣеженї ѡ͗вн́хъ. ͗ ꙗ͗ко въ
тꙿмаⷯ а͗гнець тоу́енъ. та́ко
боу́деть слоу́жба на́ша прⷣѣ то
бою днⷭе. ͗ сконѧхом сѧ по то
бѣ. ꙗ͗ко нⷭѣ стоуⷣ оу͗поваю͗щ
мъ на́ тѧ. ͗ ны́нѣ въ слѣдъ те
бе грѧдемъ всѣмъ срⷣцемъ ͗ бо
͗м сѧ тебе. ͗щемъ лца тво
є͗го. не посрам наⷭ. но сътво
р с на́м по смотреню твоє͗
моу. ͗ по мно́жествоу млⷭт
твоє͗ѧ. ͗ꙁм͗ ны по юдесемъ
тво͗мъ. ͗ да́͗ же сла́воу ͗ме
н твоє͗моу г͠. ͗ да срамѧт сѧ
вс ꙗ͗влѧю͗щ рабо́мъ тво͗
мъ ꙁла̏а. ͗ постыдѧт сѧ ѿ всѧ́
кыѧ с́лы. ͗ крѣпость ⷯ съ
крꙋшт сѧ. ͗ раꙁꙋмѣю͗ть
ꙗ͗ко ты є͗с г͠ь б͠гъ є͗д́нъ. ͗ сла́
венъ по все́ вселеннѣ. ͗ не
престаша вꙿметаю͗ще слоу́
гы цр͠вы. жгꙋ́ще пе́щь на́фтою
пе́кломъ ͗ ͗ꙁꙿгрѣбм. ͗ лоꙁїєⷨ.

292d
͗ распала́ше сѧ пла́мень надъ
пе́щю на етыр десѧт ͗ де
вѧт локотъ. ͗ ѡ͗бы͗де ͗ по
жꙿже ꙗ͗же ѡ͗ пещ халдѣсте
а͗г͠глъ же г͠нь сн́де коу́пно съ а͗ꙁа
рь͗ною ѧ́дью въ пе́щь ͗ ѿꙗ͗тъ
пла́мень ѡ͗гньны ѿ пещ. ͗
сътвор среде пе́щ ꙗ͗ко д͠хъ хла́
денъ шюмѧщь. ͗ не пркоснꙋ
сѧ ⷯ ѡ͗т́ноудь ѡ͗гнь. н ѡ͗ско
рб н стоуж ͗мъ. тогда тр́є
ꙗ͗ко є͗д́нем оу͗сты поꙗ͗хоу.
͗ блвⷭѧхꙋ ͗ славлѧхꙋ б͠га, въ
пещ гл͠юще 
Блгвⷭнъ є͗с г͠ б͠е ѿц͠ь на́шⷯ. хва
лмъ ͗ превъꙁносмъ въ вѣкы.
блвⷭно ͗мѧ с͠тыѧ славы твоєѧ.
хвал́мъ ͗ превъꙁносмъ въ вѣ
кы  блвⷭнъ є͗с въ цр͠кы с͠ты
ѧ славы твоєѧ. хвалмъ ͗ пре
въꙁносмъ є͗го въ вѣкы 
блвⷭнъ є͗с вдѧ бе́ꙁнⷣоу сѣдѧ
на херꙋвмѣ. хвалмъ ͗ пре
въꙁносмъ є͗го въ вѣкы 
блвⷭнъ є͗с на пртⷭлѣ сла́вы црⷭтвїа
твоє͗го. хвалмъ ͗ превъꙁнос
мъ є͗го въ вѣкы 
блвⷭнъ є͗с на твръд нбⷭнѣ. ͗ хва
лмъ ͗ превъꙁносмъ є͗го въ вⷦѣ.
Блвⷭте всѧ дѣ́ла г͠нѧ. г͠а по́͗те
͗ превъꙁносте є͗го въ вѣкы 
блвⷭте а͗г͠гл г͠н. г͠а по́те ͗ пре
въꙁносте є͗го въ вѣкы 
блⷭвте нб͠са г͠нѧ. г͠а по́те ͗ пре
въꙁносте є͗го въ вѣкы 
блвⷭте во́ды всѧ ͗ ꙗ͗же превы́
ше нб͠съ. г͠а по́͗те ͗ превъꙁно
сте є͗го въ вѣкы 
блⷭвте всѧ с́лы гнⷭѧ. г͠а по́͗
те ͗ превъꙁностѣ є͗го вꙿ вѣкы 

293a
блвⷭте сл͠нце ͗ лоуна. г͠а по́те ͗ пре
въꙁнос̀те є͗го въ вѣкы 
блвⷭте ѕвѣ́ѕды нбⷭныѧ г͠а, по́͗
те ͗ превъꙁносте є͗го въ вѣкы 
блⷭвте всѧ́къ до́жⷣь ͗ роса г͠а. по
͗те ͗ превъꙁносте є͗го въ вѣкы 
блвⷭте вс̀ д͠с г͠а, по́͗те ͗ превъ
ꙁносте є͗го въ вѣкы 
блвⷭте ѡ͗гнь, ꙁно́ г͠а, по́те ͗ пре
въꙁнос́те є͗го въ вѣкы 
блⷭвте ꙁма́ ͗ ва́ръ г͠а по͗те ͗ пре
въꙁносте є͗го въ вѣкы 
блⷭвте ро́сы, ͗ ͗нї г͠а по͗те ͗ пре
въꙁносте є͗го въ вѣкы 
блⷭвте ле́д ͗ мра́ѕ г͠а, по́те ͗
превъꙁносте є͗го въ вѣкы 
блⷭвте сла́н ͗ снѣѕ г͠а, по́͗те
͗ превъꙁносте є͗го въ вѣкы 
блвⷭте д͠нь ͗ но́щь г͠а, по́те ͗
превъꙁносте є͗го въ вѣкы 
блвⷭте свѣтъ ͗ тꙿма́ г͠а по͗те ͗
превъꙁносте є͗го въ вѣкы 
блвⷭте млънѧ ͗ ѡ͗блац г͠а, по́
͗те ͗ превъꙁносте є͗го въ вѣкы 
блвⷭте го́ры ͗ хлъм г͠а, по́͗те
͗ превъꙁносте є͗го въ вѣкы 
блвⷭте всѧ проꙁѧбаю͗щаа на́ ꙁе
мл̀ г͠а, по́͗те ͗ превъꙁносте
є͗го въ вѣкы 
блвⷭте ͗сто́нц г͠а, по́͗те
͗ превъꙁносте є͗го въ вѣкы 
блⷭвте мо́ре, рѣкы г͠а, по́͗те
͗ превъꙁносте є͗го въ вѣкы 
блⷭвте к́т ͗ всѧ проꙁѧбаю͗
щаа въ водахъ г͠а, по́те ͗ пре
въꙁносте є͗го въ вѣкы 
блвⷭте всѧ пт́ца нбⷭныѧ г͠а. по́
͗те ͗ превъꙁносте є͗го въ вⷦѣ 
блⷭвте ѕвѣрє ͗ вс̀ ско́т г͠а, по́
͗те ͗ превъꙁносте єⷢ въ вѣкы 

293b
блⷭвте, сн͠ве л͠естї г͠а, по́͗те
͗ превъꙁнос́те є͗го въ вѣкы 
блвⷭте сн͠ве і͗͠лв г͠а, по́͗те ͗ пре
въꙁнос́те є͗го въ вѣкы 
блⷭвте ͗є͗рѣ г͠н г͠а, по́те ͗ пре
въꙁнос́те є͗го въ вѣкы 
блⷭвте д͠с ͗ д͠ша првⷣныхъ г͠а. по́
͗те ͗ превъꙁносте є͗го въ вⷦѣ 
блвⷭте прпⷣбнї ͗ смреннї срцⷣе
мъ г͠а, по́те ͗ превъꙁносте є͗го
въ вѣкы 
блⷭвте, а͗на́нїа. а͗ꙁа́рїа, ͗ мса
͗лъ г͠а. по́͗те ͗ превъꙁносте
є͗го въ вѣкы 
͗Ꙗко ͗ꙁбавл ны є͗сть ѿ а͗да. ͗ спⷭлъ
ны є͗сть ѿ рꙋкы смрът ͗ ͗ꙁѧ́
л ны є͗сть. ͗сꙿсрѣды ѡ͗гнѧ ͗ꙁба́
вл ны є͗сть. ͗сповѣда͗те сѧ
г͠в ꙗ͗ко бл͠гъ ꙗ͗ко въ вѣкы млⷭть
є͗го. блвⷭте вс̀ тоу́щї г͠ь б͠гъ.
по́͗те ͗сповѣда́͗те сѧ. ꙗ͗ко въ
всѧ въ вѣкы млⷭть є͗го. ͗ навхѡⷣ
носоръ слы́ша пою͗щаа. ͗ юд
в сѧ. ͗ въста съ тꙿщанїємъ. ͗
ре́е къ велможамъ сво͗мъ. не
моу́жа л тр въвергоⷯ въсрѣдꙋ
ѡ͗гнѧ ѡ͗кованы. ͗ ѿвѣщавꙿше
гл͠аша цр͠в въпра́вдꙋ ц͠рю. ͗ ѿ
вѣщавъ г͠ла ц͠рь. ꙁдѐ а͗ꙁъ вжⷣꙋ
моу́жа етыр, раꙁꙿдрѣшены
хо́дѧща посред ѡ͗гнѧ. а͗ тлѣ
нѧ нⷭѣ. вꙿ нхъ ꙁра́къ етвръ
таго, подо́бенъ с͠ноу б͠жю. то
гда прстоуп навхѡⷣносоръ ц͠рь
къ две́ремъ пещ горѧщїа ѡ͗гне
мъ. ͗ реⷱ седрахъ ͗ мсаⷯ ͗ а͗веднаⷢ.
͗срѣды ѡ͗гнѧ. ра́б б͠га вы́шꙿнѧ́
го ͗ꙁы͗дѣте ͗ прїдте. ͗ ͗ꙁы
͗де, се́драхъ, мсахъ. ͗ а͗веднаго.
͗ събрахꙋ є͗вꙿпа́ты ͗ воє͗воды.

293c
͗ мѣстовласттелемъ с́лнї ц͠р.
͗ вдѧхꙋ моу́жа, ꙗ͗ко не оу͗долѣ
ѡ͗гнь къ телесемъ ͗мъ. ͗ вла́съ
главы ⷯ не ѡ͗смѧде. ͗ га́ща ⷯ не ͗
ꙁмѣнша сѧ. ͗ вонѧ ѡ͗гнѧ не бѣ
вꙿ нⷯ. ͗ поклон сѧ прѣд нм ц͠рь
б͠гꙋ. ͗ ѿвѣща навхⷣѡносоръ ц͠рь
͗ реⷱ. блгⷭвнъ б͠гъ седраховъ. ͗ м
сааховъ. ͗ а͗веднаго, ͗же посла
а͗г͠глъ сво́ ͗ ͗ꙁбав рабы своѧ.
ꙗ͗ко оу͗пова́ша на нь. ͗ г͠лъ цр͠въ
͗ꙁмѣнша ͗ предаша телеса
своѧ ѡ͗гню. да бы́ша не послоу
жл н поклонл сѧ всѧкомꙋ
б͠гꙋ. но̀ г͠оу б͠гоу своє͗моу. ͗ а͗ꙁъ
ꙁаповѣдаю повелѣнє. ꙗ͗ко всѧ
ц лю́дє. колѣна ꙗ͗ꙁы́ц. а͗ще
рекоуть власвмѧ. на б͠гъ се
драховъ. ͗ мсаховъ. ͗ аведна
го. въ па́гоубꙋ боу́доуть. ͗ до
мове ⷯ въ расхщенїе да боу́доу
ть. ꙗ͗ко нⷭѣ бо́га ͗но́го, ͗же мо́
жеть ͗ꙁба́вт. та́ко то
гда ц͠рь ͗сꙿпра́в седра́ха. ͗ м
са́ха. ͗ а͗веднаго въ странѣ ва
вло́нꙿстѣ. ͗ въꙁра́ст ѧ. ͗
досто͗ны ѧ сътвор вла́сть
м все́м. ͗ю͗дѣ соу́щм въ
црⷭтво є͗го 
По прежⷣерее́нныⷯ ц͠рь васоурїскыⷯ.
црⷭтвова ꙗ͗коже пре́жⷣереенно
бы҇ⷭ. навхⷣѡносоръ ц͠рь. лѣ́тъ
•к͠• ͗ •д͠• то́ і͗єрлⷭмомъ ѡ͗бла
да. ͗ граⷣ вел́кы вавлонъ съ
ꙁдавъ. ѿ плнфы жꙿженыѧ
͗ ѿ камен те́сана. кы́жⷣо ка́
мень ͗мы лакотъ тр въ ш
рноу. а͗ в долготоу лакотъ •ѕ͠•
мѣрꙋ же гра́дꙿскоую сътвор
ста́д •м͠• быває͗мыхъ

293d
по́прщь •ѕ͠• ͗ полъ. высотⷤꙋ
стѣны гра́дꙿскыѧ. лакотъ •п͠•
а͗ вꙿ толъстотоу локотъ •л͠•
а͗ стлъпы є͗го постав ѡ͗ба полы
вра́тъ. въ высотоу локотъ •р͠•
а͗ вꙿ шрноу лакотъ •ѯ͠• ͗ сꙿтво
р вра́та є͗моу мѣдена. въꙁве
де на вы́сотоу •н͠• лако́тъ. а͗ вꙿ ш
рноу лакотъ •к͠• въ восхоⷣ лю́де
мъ сво͗мъ сътвор. ͗ ͗скрь же
гра́да ͗скопа є͗ꙁеро. ͗ съꙁда стѣ
ноу ѡ͗кроугъ є͗го достосла́въно.
мѣра є͗го ͗мѧ́ше стадї •м͠•
глоубна же є͗го саженъ •м͠•
та́ко же оу͗стро́ ͗но дѣло досто
сла́вно. съꙁда бо̀ твръд каме
ныѧ. ͗ превысокыѧ ꙁѣ́ло. ͗
всѧ́ескыхъ дрѣвесъ. вы́спрь
насадвъ плодовтыⷯ. ꙗ͗ко по
до́бно гоу́стыхъ лѣсъ. вдѧще 
ра́ нарее. въ не́мꙿже жена є͗го,
ходѧше. ͗ всю ꙁемлю тоу в́дѧ
щ веселѧшет сѧ. нк́мъже
вдма 
͗ ре́е навхѡⷣносоръ всѣмъ лю́демъ
колѣномъ ꙗ͗ꙁы́комъ жвоущ
мъ на́ ꙁемл̀. м́ръ ва́мъ оу͗мно
ж сѧ. ꙁнаменїа ͗ юдеса. ꙗ͗же
съ мно́ю сътвор б͠гъ вы́шнї.
͗ оу͗твръд прѧ́ мнѣ, въꙁвѣст
т ва́мъ. ꙗ͗ко ве́лѧ ͗ крѣпка
соу́ть. ꙗ͗ко ве́лє ͗ крѣпко ц͠рь
ствє є͗го. ͗ црⷭтво вѣно ͗ вла
сть є͗го. вла́сть родъ ͗ рѡ ⷣ. а͗ꙁъ
навхⷣѡносоръ ц͠рь. ѡ͗б́лоуꙗ бⷯѣ
въ домоу моє͗мъ. ͗ веселѧ сѧ
на стлъпѣ. ͗ с́лно въ лю́деⷯ мо
͗хъ со́нъ вдѣ ͗ оу͗жас́ мѧ. ͗
смѧто́х сѧ на ло́ж своє͗мъ. ͗
в́дѣнє главы моєѧ смꙋт

294a
ша мѧ. ͗ ѿ мене ͗ꙁыде ꙁаповѣ
дь. въвест прⷣѣ мѧ всѧ моудре
ца вавло́нꙿскыѧ. ꙗ͗ко да скаꙁанїє
сна́ повѣдѧть мнѣ. ͗ вꙿхожахꙋ
ѡ͗ба́внц влъсв. гаꙁарн. ха
лдѣꙗ͗нѣ. ͗ со́нъ а͗ꙁъ повѣдаⷯ прѣ
дꙿ н́м. ͗ скаꙁанѧ є͗го не повѣ
даша мнѣ. до́ндеже ͗нъ вꙿн́де
прⷣѣ мѧ данлъ. є͗моу́же ͗мѧ
валтасаръ. по ͗мен б͠га моє͗го
͗же д͠хъ б͠га с͠та ͗мате въ собѣ.
͗ со́нъ прѣд нмъ повѣдаⷯ валта
сароу кнѧ́же ѡ͗ба́внкомъ. є͗гоже
а͗ꙁъ вѣмъ. ꙗ͗ко д͠хъ с͠та є͗сть въ
тобѣ б͠га. ͗ всѧ́ка же та́͗на не оу͗
та͗т сѧ тебе. слы́ш вдѣнїє
сна моє͗го ͗же видѣхъ. ͗ скаꙁа
нє є͗го повѣжь мнѣ. ͗ вдѣнїє
главы моє͗ѧ на ло́ж моє͗мъ вдѣ
хъ. ͗ сѐ дрѣво посред ꙁемлѧ̀. ͗
высота є͗го вел́ка. ͗ въꙁвел
сѧ дрѣво ͗ въꙁмо́же. ͗ высота
є͗го досѧꙁаше до н͠бс. а͗ шрота
є͗го до конець ꙁемлѧ̀ своє͗ѧ. ͗ л́
ствє є͗го кра́сно. а͗ плодъ є͗го мно́
гъ. ͗ п́ща всѣмъ вꙿ не́мъ. ͗ поⷣ
нм сѧ вселѧхоу ͗ ѕвѣрє д́вї.
͗ на ве́твеⷯ є͗го жвѧхоу пт́
ца нбⷭныѧ. ѿ того пта́ше сѧ
всѧ́ка пло́ть. вдⷯѣ въ снѣ но́
щю на ло́ж моє͗мъ. ͗ се ͗ръ. ͗
ст͠ы съ н͠бсе сꙿн́де ͗ въꙁꙿглас
крѣпостю. ͗ та́ко ре́е посецѣ
те дрѣво ͗ ѿеснѣте вѣтвє
є͗го. ͗ ѡ͗трѧснѣте л́ствїє є͗го.
͗ расто плоⷣ є͗го. да дв́гноу
т сѧ ѕвѣрє подꙿ нмъ. ͗ пт́
ца ѿ вѣтвї є͗го. ра́ꙁвѣ стебло
коренѧ є͗го на ꙁемл̀. ѡ͗став
сте въ оу͗ꙁе желѣꙁне ͗ мѣдѧне

294b
͗ въ травѣ вꙿнѣшне. ͗ въ росѣ
нбⷭнѣ. въдвор́т сѧ съ ѕвѣрм
ѧ́сть є͗го, въ травѣ нбⷭнѣ. срⷣце
є͗го ѿ л͠къ ͗ꙁмѣнт сѧ. а͗ срцⷣе ѕвѣ
рно да́сть сѧ є͗моу. ͗ седмь вре
менъ ͗ꙁмѣнт сѧ на не́мъ. соу́до
мъ ͗ровомъ сло́во. ͗ г͠лъ ст͠ыхъ
въпрошенє. да раꙁꙋмѣю͗ть ж
в. ꙗ͗ко г͠ь є͗сть вы́шнї цртⷭвїю
л͠ескꙋ. ͗ є͗моу́же а͗ще ͗ꙁвол́т.
͗ да́сть сѧ є͗моу оу͗нженїе л͠е
ско. ͗ въꙁвⷣгнеть на́ не. сѐ со́нъ
в́дѣхъ а͗ꙁъ ц͠рь навхⷣѡносоръ. а͗ ты
волтасарꙋ. скаꙁанѧ повѣжⷣь
прѧ́мо. ꙗ͗ко вс моудрец црⷭтвїа
моє͗го. не могоуть скаꙁанїа мо
є͗го ꙗ͗в́т мнѣ, ты же данлꙋ.
ꙗ͗ко д͠хъ с͠та б͠га вꙿ тобѣ. тогда
данлъ, є͗моу́же ͗мѧ валтаса
ръ. помолѧ ꙗ͗ко ͗ годноу є͗днꙋ.
а͗ помышленє є͗го смоущахоу є͗го.
ѿвѣща́ же ц͠рь ͗ реⷱ валтасарꙋ. со́
нъ ͗ скаꙁанє, не потꙿщт тебе.
ѿвѣща валтасаръ, ͗ ре́е. г͠ мо́
боу́д со́нъ тво́ ненавдѧщ
мъ тебе. ͗ скаꙁанїе є͗го врагомъ
тво͗мъ. дрѣво є͗же є͗с вдѣлъ
въꙁвельшеє͗ сѧ оу͗крѣпльшеє
сѧ. є͗гоже высота досѧ́же до
нб͠с. а͗ шрота є͗го по все́ ꙁемл̀.
͗ л́ствє є͗го красно. ͗ пло́дъ
є͗го мно́гъ. ͗ п́ща вꙿ немъ всѣмъ.
подꙿ н́мъ жвѧ́хоу ѕвѣрє д́вї
͗ въ вѣтвеⷯ є͗го веселѧ́хꙋ сѧ пт́
ца нбⷭныѧ. ты̀ є͗с ц͠рю, ꙗ͗ко въ
ꙁвеллъ сѧ є͗с ͗ оу͗крѣплꙿ сѧ.
͗ вел́ество твоє досѧ́же до
нб͠се. ͗ гдьⷭство твоє до конець
ꙁемлѧ̀. ꙗ͗ко вдѣ ц͠рь ͗ръ ст͠ы
сходѧ́щь съ нб͠се. ͗ ре́е въстръ

294c
дрѣво ͗ погꙋб́т є. но̀ ѡ͗бае
сте́бло ко́рен є͗го ѡ͗ста́всте.
въ оу͗ꙁѣ желѣꙁне. ͗ мѣдѧне. ͗
въ травѣ внѣшне. ͗ въ росѣ не
беснѣ въдворт сѧ. ͗ съ ѕвѣрм
д́вм ѧ́сть є͗го. до́нꙿдеже
се́дмь временъ ͗ꙁмѣн́т сѧ на
немъ. сѐ скаꙁанє є͗го ц͠рю. ͗ соуⷣ
вы́шнѧго є͗сть ͗же є͗сть прше
лъ, на г͠ь мо́ ц͠рь. ͗ тѧ̏ вы́женꙋ
ть ѿ л͠къ. ͗ съ ѕвѣрм двм
бꙋ́деть ж́лще твоє. ͗ сѣ́но
мъ ꙗ͗ко во́ла оу͗скръмѧ́ть тѧ.
͗ въ росѣ нбнⷭѣ въдворш сѧ
͗ ѿ росы нбнⷭыѧ тѣ́ло твоє ѡ͗е
рнеє͗ть. ͗ се́дмь временъ ͗ꙁмѣ
нт сѧ на тобѣ. до́нꙿдеже раꙁꙋ
мѣєш, ꙗ͗ко ѡ͗бладає͗ть вы́шнї
͗ црⷭтвомъ л͠ескымъ. є͗моу́же
хо́щеть дає͗ть є. ͗ ꙗ͗коже ре́е
ѡ͗ста́всте сте́бло корѣнїе дрѣ
вꙋ. црⷭтво твоє тебе жде́ть
до́ндеже раꙁꙋмѣє͗ш вла́сть
нбⷭноую. сего ра́д ц͠рю съвѣтъ
мо́ годѣ тобѣ боу́д. ͗ грѣхы
твоѧ млⷭтїю ͗ꙁба́в. ͗ непра́
вды твоѧ щедротам н́щⷯ.
негл́ боу́деть тръпѣнє. ͗ пре
грѣшенїемъ тво͗мъ. ͗ всѧ́ с̀
пост́гнꙋть навхⷣѡносора ц͠рѧ 
По дво̏ю на десѧте мцⷭю въ цр͠кв
црⷭтвїа своє͗го. въ вавлонѣ
ходѧ бѣ. ͗ ѿвѣща ц͠рь, ͗ реⷱ. не
се́ л є͗сть вавлонъ вел́кы.
͗же а͗ꙁъ съꙁдаⷯ, въ домъ црⷭтвїа
дръжавою крѣпост моє͗ѧ.
͗бо̀ е́сть славы моє͗ѧ. є͗ще же
сло́вовоу (!) с̀ въ оу͗стѣхъ ц͠рю сꙋ
щю. глаⷭ съ нб͠с бы҇ⷭ. тобѣ г͠ле
т сѧ навхⷣоносоръ ц͠рю. црⷭтвїє

294d
твоє пре́деть ѿ тебе. ͗ ѿ л͠къ
вы́женꙋть тѧ. ͗ съ ѕвѣремъ
д́вмъ ж́лще твоє. ͗ сѣномъ
ꙗ͗ко во́лъ оу͗кормѧть тѧ. ͗ се́дмъ
временъ ͗ꙁмѣнт сѧ на тобѣ.
до́ндеже раꙁоумѣє͗ш ꙗ͗ко оу͗сто
͗ть вы́шнї црⷭтвю л͠ескоу.
є͗моу́же ͗ꙁволть да́сть є. въ
то́ аⷭ сло́во сконѧ сѧ, навхⷣоно
сора. ͗ ѿ л͠къ вы́гнанъ бы҇ⷭ. ͗ сѣно
ꙗ͗ко во́лъ ꙗ͗дѧ́ше. ͗ ѿ росы нбⷭны
ѧ тѣло є͗го ѡ͗шар сѧ. до́нꙿдеже
влас є͗го ꙗ͗ко ͗ лво́в. ͗ въꙁвел
ша сѧ но́гт є͗го ꙗ͗ко сѐ пт́.
͗ по сконѧ́нї д͠нї а͗ꙁъ навхѡⷣно
соръ, ꙭ мо въꙁведохъ на н͠бо.
͗ моу́дрость мои въꙁꙿврат сѧ
вꙿ мѧ́. ͗ вы́шнї блвⷭ, жвы въ
вѣкы въ ст͠ыхъ ͗ прославⷯ. ꙗ͗ко
вла́сть є͗го вла́сть вѣнаа. ͗
црⷭтвїє є͗го в рѡⷣ ͗ родъ. ͗ вс̀ ж
вꙋщї на́ ꙁемл̀ ꙗ͗ко н въ тоже
вꙿмѣнша сѧ. ͗ по во́л своє тво
р́т . въ с́лѣ нбⷭнѣ. ͗ въ жл
щ ꙁе́мьстѣмъ. ͗ нⷭѣ ͗же про
тв́т сѧ роуцѣ є͗го. ͗ ре́еть
є͗моу то̀ є͗с сътворлъ. въ то
врѣмѧ смы́слъ мо, въꙁꙿврат
сѧ вꙿ мѧ ͗ въ е́сть црⷭтвїа моєⷢ
прїдохъ. ͗ ѡ͗браꙁъ мо́ въꙁꙿвра
т сѧ къ мнѣ. ͗ моу́тель мо́
͗ велмо́жа мо́ ͗скахоу мене.
͗ на црⷭтвї моє͗мъ оу͗твръд
х сѧ. ͗ велествє бо́ле прло
ж сѧ къ мнѣ. ны́нѣ а͗ꙁъ навхѡⷣ
носоръ, пою ͗ въꙁношю ͗ сла́влю
ц͠рь нбⷭны. ꙗ͗ко всѧ дѣла є͗го
пра́ведна. ͗ стеѕѧ є͗го ͗ соудъ
͗ всѧ ходѧщаа въ гордын. мо́
жеть смрт 

295a
͗ по навхѡⷣносорѣ црⷭтвова оу͗лема
рдаⷯ. ͗же ͗є͗влаⷣ с͠нъ є͗го лѣ́тъ •е͠•
͗єоу͗хоню раꙁдрѣш ѿ оу͗ꙁъ. съ
твор є͗го ꙗ͗ст съ собою. ѡ͗ не́
мꙿже ͗ цр͠ьскоє ͗ сто́р ѧ. рекꙿше
͗ꙁоѡ͗браꙁ ѧ. бжтⷭвены і͗єре
мѧ вѣща. ͗ бы҇ⷭ въ трсо́тноє
͗ седмьдесѧтноє лѣто, въселе
ноу бы́вꙿшю а͗кымꙋ. въ десѧты
мцⷭь ͗ •к͠д• д͠нь мцⷭа. прїат
владь ͗же. ͗лемаръдаⷯ ц͠рь ва
вло́нꙿскы. в лѣто вꙿ не́же ц͠рь
ствова. главоу ͗а͗кымлю ц͠рѧ
і͗юдѣ͗скаго, ͗ꙁведе є͗го ͗ꙁ домꙋ
͗деже бѣ храмнъ. ͗ г͠ла є͗моу бла
гаа. да́сть є͗моу пртⷭлъ цртⷭво
вавꙿшмъ по немъ въ вавлонѣ
͗ ͗ꙁмѣн ѡ͗де́жоⷣу є͗го темнню
͗ ꙗ͗дѧше вы̏нꙋ хлѣба прѣдъ л
цемъ є͗го всѧ д͠н є͗л́ко ж́въ бы҇ⷭ
͗а͗кы́мъ же сѐ є͗сть ͗же ͗єоу͗хо
нѧ. ͗ѡ͗а͗кымъ бо̀ сего ѿц͠а. пр
немꙿже дан́лъ плѣненъ бы́сть.
͗ навхѡⷣносоръ оу͗бвъ въ і͗єрлⷭмѣ
͗ поверже внѣ града 
По саоу͗лѣ мадраⷯ же цртⷭвова. в лⷮѣ
валтасаръ лѣта тр̏ 

ѻ валта́сарѣ ц͠р• с͠на навхⷣона
сорова• ͗ ѻ͗ рꙋцѣ пшюще͗ по
стѣне. мана фекель фаресъ•
вдѣнїє даноⷧво•

295b
Въ пръвоє лѣто валтасаръ дан́
лъ со́нъ вдѣ. ͗ вдѣнїа главы є͗го
на лож є͗го. а͗ со́нъ напса на то
къ словесъ своⷯ. ͗ ѿвѣщавъ ре́е
а͗ꙁъ данлъ в́дⷯѣ въ вдѣнї
моє͗мъ но́щю. ͗ сѐ етыр вѣ́
тр нбⷭнї, ͗ влож́ша сѧ въ мо́
ре вел́коє. а͗ етыр ѕвѣрїє ве
л́цї въсхожахоу ͗ꙁ мо́рѧ. ра
ꙁмысл собѣ пръвы. ꙗ͗ко се́ со
лвца. а͗ пръє єѧ͗ ꙗ͗ко сѐ ѡ͗рлѣ. до́
нꙿдеже ͗сторга сѧ в́дѣхъ перьє
єѧ͗ вꙁѧ́т сѧ ѿ ꙁемлѧ̀. ͗ на ногꙋ
л͠ескоу ста́. ͗ срцⷣе л͠еско да́сть
сѧ є͗. ͗ сѐ ѕвѣрь дрꙋгы. подо
бенъ мѣдведц. ͗ въ страноу ста
а͗ тр ребра въ оу͗стѣхъ єѧ͗ посре
д ꙁоу́бъ є͗ѧ. ͗ та́ко гл͠ахоу є͗. въ
стан ꙗ͗жь пло́т мно́гы. въ
слѣдъ сего̀ в́дѣхъ. ͗ сѐ ͗нъ ѕвѣ
рь ꙗ͗ко ры́сца. ͗ то́ бѣша пера
еты́р пт́ѧ вы́ше є͗ѧ. ͗ е
тыр главы ѕвѣрї. вла́сть да́
на бы́сть є͗мꙋ. въслѣдъ того
в́дѣхъ но́щю въ снѣ. ͗ сѐ ꙁвѣ́
рь етверты. стра́шенъ ͗ оу͗
жасенъ. ͗ крѣпокъ ͗ꙁлха. а͗ ꙁꙋ
б є͗го желѣꙁн ͗ вел́ц. ꙗ͗ды́
͗ тꙿнѧ́. а͗ проаа ногам сво͗м
попраше. ͗ то́ раꙁлно бѣ̀
͗ꙁлха, па́е всⷯѣ ѕвѣ́рї пръвѣ
͗шхъ є͗го. ͗ ро́гъ де́сѧть є͗мꙋ.
раꙁоумѣваⷯ рогомъ є͗го. ͗ сѐ ро́гъ
͗нъ ма́лъ въсхожаше посред ⷯ.
͗ тр́є роѕ ѿ пръвѣшхъ є͗го.
͗скоренша сѧ ѿ лца є͗го. ͗ сѐ
ꙭ ꙗ͗ко ꙭ л͠естѣ. рогоу то
моу ͗ оу͗ста гл͠юща велм. в́
дѣхъ до́нꙿдеже пртⷭл поставле
н бы́ша. ͗ ветхы дн͠ьм сѣде

295c
͗ ѡ͗дѣнїє є͗го ꙗ͗ко снѣгъ бѣ́ло. ͗
влас главы є͗го ꙗ͗ко влъна ста
а͗ пртⷭлъ є͗го пла́мень ѡ͗гненъ. ко
ле́са є͗го ѡ͗гнь палѧ. рѣка ѡ͗гне
наа теѧ́ше. ͗сходѧщ прⷣѣ н
мъ. ты́сѧща ты́сѧщам слоу
жахоу є͗моу. ͗ тꙿмы́ тꙿма́м прⷣѣ
стоꙗ͗хꙋ є͗моу прѣд нмъ. соу́
д сѣдѧ. ͗ кн́гы раꙁгꙿноуша
сѧ. вдѣхъ тогда ѿ глаⷭ слове
съ вел́кыⷯ. ꙗ͗же ро́гъ то́ гл͠аше
ть. вдѧ бѣхъ та́ко оу͗бїєнъ
бы҇ⷭ ѕвѣрь ͗ погбѣ. а͗ тѣ́ло є͗го
да́но бы҇ⷭ сожꙿженїе ѡ͗гню. ͗ про́
хъ ѕвѣрї, преставлено бы́сть
влⷣьство. ͗ длъгота жвота
да́сть сѧ ͗мъ, до лѣта ͗ време
н. вдⷯѣ въ снѣ но́щю. ͗ сѐ на
ѡ͗блацеⷯ нбнⷭыхъ. ꙗ͗ко с͠нъ л͠ескъ
грѧдеть до ветхаго дн͠ьм. до
нꙿдеже прѣд нмъ прведено бы҇ⷭ
є͗моу. ͗ томоу да̀на бы҇ⷭ вла́сть
͗ тⷭь ͗ црⷭтво. ͗ вс̀ лю́дїе колѣ
на ꙗ͗ꙁы́ц, томоу ͗моуть слоу
ж́т. ͗ вла́сть є͗го вла́сть вѣ
наа ꙗ͗же не пре́деть. ͗ цртⷭвїє
є͗го не тлѣє͗ть. гроꙁа ѡ͗быде
д͠хъ мо́. ͗ ѡ͗быа моє͗мъ. а͗ꙁъ
данлъ вдѣнѧ главы моєѧ.
сѐ моуѧхоу мѧ. ͗ прстоупⷯ
къ є͗д́номоу стоꙗ͗щⷯ. ͗ст
нны ͗ска́хъ ѿ него ͗ ѡ͗ всѣхъ ⷯ.
͗ повѣда мнѣ ͗стннꙋ. ͗ ска
ꙁанїе словесъ повѣдѧть мнѣ.
С̀ ѕвѣрїє вел́цї еты́рє. е
тыр цртⷭвїа въстанꙋть на
ꙁемл̀ ꙗ͗коже въꙁнесоут сѧ
͗ прїмоуть цртⷭвє с͠тї вы́
шнѧго. ͗ оу͗дръжать є до вѣ
ка ͗ до вѣка вѣкъ. ͗скаⷯ стнны

295d
ѡ͗ ѕвѣр етврътѣмъ. ꙗ͗ко бѣ̀
раꙁлно па́е всѧ́кого ѕвѣр. ͗
стра́шенъ ͗ꙁлха. ꙁоу́б є͗го же
лѣꙁн. ͗ но́гт мѣдѧн. ꙗ͗ды
͗ тнѧ́. а͗ проаа нога́м сво͗м,
попраше. ͗ ѡ͗ десѧт рогъ є͗го,
͗же на главѣ є͗го. ͗ ѡ͗ дроуѕѣмъ
въсходѧщмъ. ͗ сътрѧшм
пръвыⷯ. тре́тї ро́гъ є͗моуже
ꙭ є͗го оу͗ста гл͠юще велм. ͗
ꙁра̀къ бо́лї про́хъ. вдѣхъ ро́гъ
то́ творѧ́ше бра́нь съ с͠тым
͗ оу͗крѣп сѧ на нѧ. до́нꙿдеже пр
͗де ветхы дн͠ьм. ͗ соуⷣ да́сть
ст͠ымъ вы́шнѧго. а͗ времѧ пр
͗деть црⷭтвє оу͗дръжаша с͠тї
͗ реⷱ та́ко ѕвѣрь етвръты. ц͠рь
ствє етврътоє боу́деть на́
ꙁемл̀. є͗же прїметь цртⷭва
всѧ. ͗ поꙗ͗сть ꙁемлѧ ͗ попреть
ѧ ͗ посееть . а͗ десѧть рогъ
є͗го, десѧть ц͠рь въстанеть. ͗
въ слѣдъ ⷯ въста́неть ͗нъ. ⷤ
преспѣє͗ть ѕло́мъ всѧ пръвѣ
͗шаа. ͗ тр̀ ц͠рѧ смрть ͗ сло
веса къ вы́шнемоу въꙁг͠лета с͠тыѧ
вы́шнѧго. ѡ͗бетꙿшть ͗ въ
ꙁнепщꙋє͗ть ͗ꙁмѣнть. време
на ͗ ꙁаконъ. ͗ да́но боу́деть в рꙋ
коу є͗го до времен. ͗ полъ време
н. ͗ соу́д сѣде. ͗ вла́сть є͗го
преста́вѧть. просмрадть
͗ погоубть до конца. црⷭтвїє
͗ вла́сть є͗го. ͗ велествє.
ц͠рь соу́щхъ поⷣ всѧ́кымъ н͠бо
мъ. да́но бы҇ⷭ ст¬͠ымъ вы́шнѧго
црⷭтво є͗го. црⷭтво вѣ́ноє. ͗
всѧ влⷣкы томоу послоужать.
͗ слоу́шаⷻть є͗го. до ꙁде конець
словес. ͗ а͗ꙁъ данлъ. помышленїє

296a
моѧ. въ мно́ѕѣ смоущахꙋ мѧ.
͗ ꙁра́къ мо́ ͗ꙁмѣн сѧ. ͗ глаго
лъ мо́ всемъ срцⷣ моє͗мъ съблю
дохъ 
В лѣто тре́тьєє црⷭтва валтаса
рова. вдѣнїе ꙗ͗в́ сѧ мнѣ. а͗ꙁъ
данлъ. поꙗ͗вльшм сѧ мнѣ. въ
наѧтцеⷯ в́дѣхъ въ вдѣнї.
͗ бы҇ⷭ є͗гда в́дѣхъ. ͗ бѣ́хъ вꙿ сꙋ
щемъ ва́рѣ, ͗же є͗сть на странѣ
є͗ламꙿстѣ. ͗ в́дѣхъ въ вдѣ
нї. ͗ бⷯѣ на оу͗валѣ. ͗ въꙁведѡⷯ
ꙭ мо. ͗ вдѣхъ сѐ ѡ͗венъ є͗д́
нъ стоѧ прⷣѣ оу͗валомъ. ͗ томꙋ
рога. ͗ рога высока. є͗днъ вы́ше
дрꙋгаго. ͗ высокы въсхожаше
на послѣдокъ. ͗ вдѣхъ ѡ͗венъ
боу́дꙋщь на морѣ. ͗ на се́веръ. ͗
на оу͗гъ. ͗ на л́вꙋ. ͗ вс ѕвѣрїє
не ста́ноуть прѣд нмъ. ͗ не бѣ
͗ꙁбавлѧю͗щаго ͗ꙁ рꙋкоу є͗го.
͗ сътвор по вол своє͗ ͗ въꙁве
л сѧ. ͗ а͗ꙁъ бⷯѣ смотрѧѧ.
͗ сѐ коꙁелъ коꙁн грѧдѧше. ѿ л
вы на лце всеѧ ꙁемлѧ̀. ͗ не бѣ
касаа сѧ ꙁемл̀. коꙁлꙋ томоу
рога в́дмъ межⷣ ꙭма є͗го.
͗ прїде коꙁелъ до ѡ͗вна ͗мꙋща
рогы. ͗же в́дѣхъ стоꙗ͗щь прⷣѣ
оу͗валомъ. ͗ тее на нь оу͗стрѣ
мленїемъ крѣпост є͗ѧ. ͗ в́
дѣхъ доте́кше ѡ͗вна. ͗ расве
рѣпе къ немоу. ͗ пораꙁ ѡ͗венъ
͗ съраꙁ ѡ͗ба рогы є͗го. не бѣ крѣ
пост въ ѡ͗внѣ ста́т прⷣѣн
мъ. ͗ поверже на ꙁемл̀. ͗ по
пра́ . ͗ нѣ же бѣ ͗ꙁба́влъ ѡ͗вна
͗ꙁ рꙋкоу є͗го. а͗ коꙁелъ ко́ꙁї въ
ꙁвесел сѧ ꙁѣло. є͗гда бы́сть
оу͗крѣпт сѧ є͗моу. сътре́ сѧ

296b
ро́гъ є͗го. вел́кы ͗ꙁыдоуⷮ ͗н
еты́р роꙁ, поⷣ нмъ на етыр
ве́тр нбнⷭыѧ. ͗ ѿ є͗дного ͗хъ
͗ꙁы͗де ро́гъ є͗днъ ͗ крѣпокъ. ͗
въꙁвел сѧ ͗ꙁлха ͗ оу͗гъ. ͗ на
въстокъ. ͗ на л́вꙋ. ͗ въꙁвел
 сѧ до с́лы нбнⷭыѧ. ͗ паде на ꙁе
мл̀ ѿ с́лы ͗ ѿ ѕвѣѕдъ. ͗ попра 
͗ до кн͠ѕѧ с́лы въꙁмо́же. ͗ дондеⷤ
͗ а͗рхстратгъ ͗ꙁба́вть плѣ
нъ. сего рад жрътва смѧте сѧ
прегрѣшенїємъ ͗ бы҇ⷭ поспѣ сѧ є͗мꙋ.
͗ с͠тоє ꙁапоустѣє͗ть. да́нъ бы҇ⷭ
на жрътвꙋ грⷯѣ. ͗ повержена
бы҇ⷭ на́ ꙁемл̀ пра́вда. ͗ сътвор
͗ поспѣшно бы҇ⷭ. ͗ слы́шаⷯ є͗д́нъ
с͠ты гл͠юще. ͗ ре́е є͗д́нъ с͠ты
къ фельмон гл͠ющемꙋ. доколѣ
вдѣнїе ста́неть. ͗ жрътва вꙁѧ́
таа. ͗ грѣхъ ꙁапоустѣнѧ да
ны с͠тоє. ͗ с́ла попрана боу́де
ть. ͗ ре́е є͗мꙋ до веера ͗ до оу͗тра
д͠нї •в͠• ͗ •т͠• ͗ ѡ͗ищено боу́
деть с͠тоє. ͗ бы҇ⷭ є͗гда вдѣхъ
а͗ꙁъ данлъ вдѣнїе ͗скахъ ра
ꙁоума. ͗ сѐ ста прѣдъ мною.
ꙗ͗ко все в́дѣнїє моу́жа. ͗ слы́
шаⷯ глаⷭ моу́жа посред оу͗ва́ла. ͗
въꙁва ре́е гаврлꙋ. скаж то
моу вдѣнє прїде стоѧ до
стоꙗ͗нїа моє͗го. є͗гда прїде
оу͗жа́съ сѧ ͗ падъ н́ць. ͗ ре́е
къ мнѣ, раꙁꙋмѣ с͠ноу л͠ьскъ.
є͗ще до времен конны вдѣ
нѧ. ͗ гл͠ющю є͗мꙋ съ мно́ю. ͗
па́дъ н́ць на́ ꙁемл̀. ͗ косноу
сѧ мнѣ. ͗ постав мѧ на ногꙋ
моє͗ю. ͗ ре́е сѐ а͗ꙁъ скаꙁаю то
бѣ. ͗мꙿже є͗сть бы́т на послѣ
докъ гнѣва. ͗ є͗ще бо̀ конны

296c
времен. ѡ͗венъ є͗же є͗с вдѣ
лъ. ͗моущї рога. ц͠рь мдескъ
͗ пръскъ. ͗ коꙁелъ ко́ꙁї. ц͠рь гре
ескъ. ͗ рогъ вел́кы ͗же бѣ ме
ж ꙭма є͗го. то̀ є͗сть ц͠рь пръ
вы. ꙗ͗ко сътрѣ сѧ. ͗ ста́ша е
тыр ро́ꙁ под нмъ. етыр ц͠р
въстаноуть ѿ ꙗ͗ꙁыка є͗го. по
не въ крѣпост є͗го. ͗ на послѣдо
къ црⷭтвѧ ⷯ. сконѧю͗щм сѧ
грѣхомъ ⷯ. въста́неть ц͠рь бе
стоу́денъ лцемъ. ͗ раꙁꙋмѣваа
гаданѧ. ͗ твръдѧ крѣ́пость
є͗го. ͗ не въ крѣпост є͗го ͗ двна,
͗стл́ть. ͗ сътворть. ͗стл́
ть крѣпкы с́ѧ. ͗ люд с͠тыѧ.
͗ ͗жажелѧ є͗го. ͗сꙿправт сѧ ле́
сть въ роуцѣ є͗го. ͗ срⷣцемъ сво
͗мъ въꙁвелт сѧ. ͗ ле́стю
͗стꙿл́ть мно́го. ͗ на па́гоубꙋ мно́
гомъ ста́неть. ͗ к͠нѕь к͠нѕемъ
ста́неть. ͗ ꙗ͗ко сѐ ꙗ͗͗ца. вꙿ рꙋцѣ
съкрꙋшть ѧ. ͗ вдѣнїе вее́
рнеє ͗ оу͗тренеє. а͗ ты ꙁапеѧ
тлѣ вдѣнє. ꙗ͗ко въ д͠н мно́
гы боудеть. ͗ а͗ꙁъ данлъ лежаⷯ.
͗ болѣхъ д͠нї. ͗ въстахъ ͗ тво
рѧхъ дѣла ц͠рѧ. ͗ двлѧхъ сѧ в
дѣнѧ. не бѣ раꙁꙋмѣю͗щаго 
Въ третьєє лѣ́то црⷭтвова ц͠рь
валтасаръ сътвор. веерю ве
л́коу велможамъ сво͗мъ. ты́
сѧщ моу́жь. ͗ прѧ́мо ты́сѧщ
внопѧ валтасаръ ц͠рь. ͗ ре́е
въкоушенї вна прнест съсꙋ
ды ꙁлатыѧ ͗ сребрѧныѧ. ꙗ͗же
͗ꙁнесе навхѡⷣносоръ ѿц͠ь є͗го. ͗
цр͠кв і͗єрлⷭмьскы да пїють вꙿ нⷯ.
ц͠рь же ͗ велможа є͗го. ͗ сло́жн
ца є͗го. ͗ женмы є͗го. ͗ прне

296d
соша съсоуды сре́бреныѧ ͗ ꙁлатыѧ
ꙗ͗же ͗ꙁнесе навхѡⷣносоръ ͗съ цр͠кв
б͠жѧ. ꙗ͗же бѣ въ і͗єрлⷭмѣ. ͗ пꙗ͗
ше вꙿ нⷯ ц͠рь ͗ велмо́жа є͗го. ͗ сло́жн
ца є͗го ͗ жен́мыѧ є͗го. ͗ пїахоу
вно. въспѣша бо́гы своѧ ꙁлатыѧ
͗ сребреныѧ. ͗ мѣдѧныѧ. ͗ же
лѣꙁныѧ. ͗ дрѣвѧныѧ ͗ ка́меныѧ
въ то́ аⷭ ͗ꙁы͗дꙋ. пръст рꙋкы
л͠ескы. ͗ псахоу прⷣѣ свѣщею
на повапленє стѣны. въ храм
нѣ ц͠р. а͗ ц͠рь вдѧ́ше пръсты рꙋ
кы пшюща. тогда ц͠рѧ ѡ͗браꙁъ
͗ꙁмѣн сѧ ͗ помышленѧ є͗го смꙋ
щахꙋ є͗го. ͗ сооу͗ꙁы ресла є͗го раꙁдрѣ
шахоу сѧ. ͗ колѣне є͗го. се́ съ с́
мъ сражашет сѧ. ͗ въ с́ ц͠рь
крѣпостю въꙁвест влъхвы.
халдѣѧ хаꙁарны. ѿвѣща ц͠рь
͗ ре́е моудреⷰмⷷъ вавло́нꙿскымъ.
ꙗ͗ко всѧ́къ л͠къ ͗же а͗ще по́те
ть псанїе сѐ. ͗ скаꙁанє є͗го по
вѣсть мнѣ въ пръфроу ѡ͗блее
сѧ ͗ грвна уꙁлатаа на вы́ є͗го.
͗ трѣтї въ црⷭтвї моє͗мъ вла
дѣє͗ть. ͗ вꙿхожахоу вс̀ мꙋдре
ц. ц͠р не можахоу пса́нїа про
ест. н скаꙁанїа повѣдат
ц͠рю. а͗ ц͠рь валтасаръ смоут сѧ.
͗ ѡ͗браꙁъ є͗го ͗ꙁмѣн сѧ на немъ.
͗ велмо́жа є͗го смоущахоу сѧ с н
мъ. ͗ цр͠цѧ прѧ́мо словесемъ цр͠вы
мъ. ͗ велмо́жамъ є͗го въ домъ п́
ра, вн́де. ͗ ѿвѣща цр͠цѧ. ц͠рю
въ вѣкы жв. да не смоущаю͗
ть тебе помышленѧ твоѧ. ͗
ѡ͗браꙁъ тво́ да ͗ꙁмѣнт сѧ. ͗
є͗сть моу́жь въ црⷭтвї твоє͗мъ.
понеже д͠хъ б͠га с͠та є͗сть вꙿ не́мъ.
͗ въ д͠н ѿц͠а твоє͗го моу́дрость,

297a
͗ ра́ꙁоумъ ѡ͗брѣте сѧ вꙿ не́мъ. ͗ ц͠рь
навхѡⷣносоръ ѿц͠ь тво́. кн͠ѕь ѡ͗
ба́внкомъ ͗ влъхвомъ халдѣє͗мъ.
гаꙁар́номъ поста́влъ  бѣ̀. ꙗ͗ко
д͠хъ б͠жї ͗ꙁлха є͗сть вꙿ не́мъ. ͗
мꙋ́дрость ͗ ра́ꙁоумъ. скаꙁаа сꙿны́.
͗ въꙁвѣщаа дръж́маа. ͗ раꙁꙿдрѣ
шаа съоу͗ꙁы данлъ. а͗ ц͠рь нареⷱ є͗мꙋ
͗мѧ валтасаръ. ны́нѣ оу͗бо̀ да
въꙁовоуть дан́ла. ͗ скаꙁанїе по
вѣ́сть тобѣ. тогда данлъ въ
веденъ бы҇ⷭ прⷣѣ ц͠рь. ͗ реⷱ ц͠рь дан́
лов. ты́ л є͗с данлъ ͗же є͗сть ѿ
поло́на ͗ю͗дѣ͗ска. ͗же прведе ѿц͠ь
мо́ ѿ ͗ю͗дѣѧ. ͗ слы́шаⷯ ѡ͗ тобѣ. ꙗ͗ко
д͠хъ б͠га с͠та є͗сть въ тобѣ. а͗ моу́дро
сть ͗ ра́ꙁоумъ. ͗ моу́дрость ͗ꙁл
ха ѡ͗брѣте сѧ въ тобѣ. ͗ ны́нѣ вꙿн́
дꙋть прⷣѣ мѧ моу́дрї влъс. гаꙁа
рн. да псанїе сѐ про́тоуть. ͗
скаꙁанїе є͗го повѣдѧ́ть мнѣ. ͗ не
въꙁмогоша словес сего̀ повѣдат
мнѣ. ͗ а͗ꙁъ слы́шаⷯ ѡ͗ тобѣ. ꙗ͗ко мо́
жеш скаꙁанїа скаꙁат. ͗ раꙁꙿдрѣ
шат съоу͗ꙁы. ͗ ны́нѣ а͗ще въꙁмо́
жеш поест пса́нѧ сѐ ͗ скаꙁа
нѧ є͗го повѣдѣте мнѣ. въ перф
роу ѡ͗блещ сѧ. ͗ гр́вна ꙁлатаа,
боу́д на вы́ твоє. ͗ тре́тї въ
црⷭтвї моє͗мъ владѣє͗ши. тогда
ѿвѣща дан́лъ. ͗ ре́е прⷣѣ цр͠емъ
даꙗ͗нїа твоѧ тобѣ бꙋ́д. ͗ да́ръ
домꙋ твоє͗го ͗номоу да́͗жⷣе (!). а͗ꙁъ
же пса́нїе протоу цр͠в ͗ скаꙁанїє
є͗го повѣмъ тобѣ ц͠рю. б͠гъ вы́шнї
͗ црⷭтвє. ͗ вел́ествє. ͗ тⷭь
͗ сла́вꙋ. ͗ да́ навхѡⷣносорꙋ ѿц͠ꙋ
твоє͗моу. ͗ ѿ велествѧ є͗же
даⷶ є͗мꙋ вс лю́дїє. колѣна ꙗ͗ꙁы́ц
бѧ́хꙋ трепещюще. ͗ боꙗ͗ще сѧ

297b
ѿ лца є͗го. ꙗ͗коже хотѧше ть тръ
пѧшеть. ͗же хотѧше ͗ꙁноша
ше. ͗ ꙗ͗же хотѧ́ше смѣрѧ́ше. ͗ є͗гда
въꙁнесе сѧ срцⷣе є͗го. ͗ д͠хъ є͗го оу͗тве
рд сѧ раꙁгордѣт. ͗ сведенъ бы҇ⷭ
съ прⷭтла црⷭтвѧ твоє͗го. ͗ е́
сть є͗го ѿꙗ͗та бы҇ⷭ ѿ него. ѿ л͠къ
выгнанъ бы҇ⷭ. а͗ срцⷣе є͗го съ ѕвѣрм
да́но бы҇ⷭ. ͗ съ ѡ͗слы д́вм ж́л
ще є͗го. ͗ сѣномъ ꙗ͗ко сѐ во́лъ пта́
хꙋ є͗го. ͗ ѿ росы нбⷭныѧ тѣло є͗го
ѡ͗шар́ сѧ. до́нꙿдеже раꙁꙋмѣ. ꙗ͗ко
владѣє͗ть б͠гъ вы́шнї цртⷭвомъ
л͠ескымъ. є͗моу́же вол́ть дає͗
ть є. а͗ ты с͠нъ є͗го волтасарь. не
смр срцⷣа твоє͗го прⷣѣ б͠гомъ. н
сⷯ всѣхъ раꙁꙋмѣ. ͗ на г͠ь б͠гъ нбⷭны
въꙁнесе сѧ. ͗ съсꙋды хра́ма є͗го
прнесо́ша прⷣѣ тѧ̏. ͗ ты ͗ велмо́
жа твоѧ. ͗ сло́жнца твоѧ. ͗
женмы твоѧ пїаше вно вꙿ н́хъ.
͗ бо́гы ꙁлатыѧ ͗ сребреныѧ. ͗ мѣ
деныѧ. ͗ желеꙁныѧ дрѣвены, ͗
ка́меныѧ. ͗же не в́дѧть ͗ не
слы́шать. н раꙁꙋмѣю͗ть. въ
спѣлъ є͗с. а͗ б͠га оу͗ негоже дыханїє
твоє в рꙋцѣ є͗го. ͗ вс̀ поутї тво
того не вѣс просла́влъ. сего̀ раⷣ ̋
ѿ лца є͗го посланъ бы҇ⷭ. ͗ гре́ꙁнъ рꙋ
кы. ͗ пса́нїе сѐ напса́ша. ͗ сѐ п
са́нє напсаноє. ман текелъ.
фаресъ. ͗ се є͗сть ͗ скаꙁанє. г͠ла
сего̀ ман. ͗ꙁмѣр б͠гъ црⷭтвїє
твоє. ͗ сконѧ є͗ текелъ. поста
вленъ бы҇ⷭ въ мрлѣ. ͗ ѡ͗брѣте
сѧ лшенъ, фаресъ. раꙁдѣл сѧ
цртⷭвє твоє. ͗ да́но бы҇ⷭ м́домъ
͗ пръсомъ. ͗ реⷱ валтасаръ. ͗ ѡ͗
блекоша дан́ла въ перфрꙋ. ͗
гр́внꙋ ꙁлатоую, въꙁдѣша на вы́ю єⷢ.

297с
͗ проповѣдѣ ѡ͗ немъ бы́т ємоу
кн͠ѕю. ͗ третьє͗моу въ цртⷭвї єⷢ 

ѡ͗ оу͗бїєнї валтасара ц͠рѧ• ͗ ѻ
дарї• ѡ͗ цр͠ѣхъ пръскыхъ•
͗ лдьскыхъ•
сло́во .п͠ꙁ.
Въ тоу́ но́щь оу͗бїєнъ бы҇ⷭ валтасаръ
ц͠рь халдѣ͗скъ. а͗ дарї мдскы
прѧ црⷭтвїе, сы́ шест десѧтъ
лѣтъ ͗ двѣма . ͗ годѣ бы҇ⷭ прⷣѣ
дарїемъ. ͗ постав въ црⷭтвї
сатрапъ. •р͠• ͗ •к͠• да боу́деть
въ црⷭтвї є͗го. а͗ надꙿ нм н
телѧ тр̀. ͗ бѣ данлъ є͗днъ ѿ
нⷯ. да въꙁдаю͗ть ͗мъ сотрап
сло́во. да бы́ша ц͠рю а͗гавѧ не
дѣꙗ͗л. ͗ бѣ данлъ преспѣваа
па́е нтелѧ. ͗ сатрапы прѧ́
мъ. ꙗ͗ко дꙋ́хъ ͗ꙁл́ха бѣ вꙿ не́мъ
ц͠рь постав  наⷣ всѣмъ црⷭтвї
своє͗мъ. ͗ нтелѧ. ͗ сътра
п  вны ͗ска́хоу на данла. ѿ
цртⷭвїа всѧ́кыѧ вны ͗ прегрѣ
шенїа. ͗ поро́ка не ѡ͗брѣтъ вꙿ не́мъ.
ꙗ͗ко вѣренъ бѣ. ͗ рѣша нтел
т̀. не ѡ͗брѧ́щемъ на дан́ла в
ны. но̀ то́кмо въ ꙁаконѣхъ б͠га сво
є͗го є͗мꙋ. тогда нтел. ͗ са
трап ста́ша прⷣѣ цр͠мъ. ͗ рѣша
є͗моу. да́р ц͠рю, въ вѣкы ж
в. съвѣщаша вс̀ ͗же жвꙋть

297d
въ црⷭтвї твоє͗мъ соу́ть. воє͗во
ды ͗ сатрап. ͗ ѡ͗пат. ͗ мѣсто
властелѧ. ͗ поста́вт поста
вленїемъ ц͠рьскымъ. ͗ оу͗тверд
т ꙁавѣщанїе. ꙗ͗ко а͗ще въпрос
ть кто проше́нѧ въ всѧкого бо́
га ͗л оу͗ л͠ка, до •л͠• д͠нї. но̀ то́
кмо оу͗ тебе ц͠рю. въверженъ да бꙋ
деть въ ꙗ͗мꙋ къ лвомъ. ны́нѣ оу͗
бо ц͠рю постав ꙁавѣтъ. ͗ нап
ш псанїе ꙗ͗ко да не ͗ꙁмѣнть.
нꙿра́въ мдескъ. ͗ пръскъ. да бы
не премѣн́л сѧ прѧ́мо семꙋ. то
гда ц͠рь дарї пожелѣ напсат ꙁа
повѣдь. а͗ дан́лъ є͗гда ѡ͗ют. ꙗ͗ко
напсана бы҇ⷭ ꙁаповѣдь. вън́де
въ до́мъ сво́. ͗ ѡ͗конца. ͗ ѿвръ
ста є͗мꙋ, на горнцаⷯ є͗го прѧ́мо
і͗єрⷭлмꙋ. ͗ въ тр времена д͠не бѣ̀
поклонѧ сѧ ͗ молѧ. ͗сповѣдаа сѧ
прⷣѣ б͠гомъ сво͗мъ. ꙗ͗коже бѣ̀
творѧ пре́жⷣе. тогда моу́ж
т наꙁраше. ͗ ѡ͗брѣтоша да
н́ла. просѧ́ще ͗ мл͠твꙋ творѧ
ще прⷣѣ бг͠омъ сво͗мъ. ͗ прше
дꙿше ͗ гл͠аша къ ц͠рю. ц͠рю не ꙁавѣ
тъ л напса. ꙗ͗ко всѧ́къ л͠къ
͗же въпрость въ всѧкого бо́га.
͗ оу͗ л͠ка прошенѧ до •л͠• д͠нї. но̀
то́кмо оу͗ тебе ц͠рю. въверженъ
да бꙋ́деть въ ꙗ͗мꙋ, къ лво́мъ. ͗
ре́е ц͠рь пра́ведно сло́во. ͗ нравъ
мднескъ. ͗ пръскъ не прїдеть.
тогда ѿвѣщаша ͗ гл͠аше прѣдъ
цр͠мъ дан́лъ. ͗же є͗сть ѿ сн͠въ
плѣна ͗ю͗дѣ͗скаго. не повнꙋ сѧ
ꙁаповѣд твоє, ѿ ꙁавѣта ͗же
напса. но̀ въ тр времена д͠не
про́сть оу͗ б͠га своє͗го проше́нї
своⷯ. тогда ц͠рь ꙗ͗ко молбꙋ оу͗

298a
слыша. велм ѡ͗скорбѣ ѡ͗ немъ ѡ͗
данле. подвꙁа сѧ ͗ꙁбавт 
͗ до ꙁапада сл͠нца бѣ̀ подвꙁаа сѧ.
͗ꙁбавт. тогда моу́ж т ꙁрѣ
ша на ц͠рь. ͗ гл͠аша къ ц͠рю. та́ко пра́
въ мдескъ. ͗ пръскъ є͗сть. ͗ всѧ́
къ ꙁавѣтъ поновленю. є͗же а͗ще
ц͠рь поста́вть, не подобає͗ть є͗го
͗ꙁмѣн́т. тогда ц͠рь ре́е ͗ прве
доша дан́ла. ͗ въверго́ша  въ
ꙗ͗мꙋ къ лво́мъ. ͗ ре́е ц͠рь дан́ло
в. б͠гъ є͗моу́же ты слоуж́ш
вынꙋ са́мъ ͗ꙁбавлѧє͗ть тѧ.
͗ прнесоша ка́мень є͗днъ. ͗ полож
ша на оу͗стѣхъ ꙗ͗мы. ͗ ꙁапеѧтлѣ
ц͠рь пръстнемъ сво͗мъ. ͗ пръстнѣ
мъ велмо́жь своⷯ. ꙗ͗ко да не ͗ꙁмѣ
нт сѧ ве́щь ѡ͗ данлѣ. ͗де ц͠рь въ
до́мъ сво́. ͗ ле́же не веерѧвъ. ͗
бра́шна не вꙿнесоша є͗моу. а͗ со́нъ ѿ
стоуп ѿ него. тогда ц͠рь въста
ꙁаоу͗тра свѣтꙿш. ͗ тꙿща́ сѧ прї
де къ ꙗ͗мѣ лво́вѣ. ͗ прблжаю͗
щю сѧ є͗моу къ ꙗ͗мѣ. къ данлоу гла́
сомъ крѣпкымъ въꙁп. ͗ ѿвѣща
ц͠рь ͗ ре́е къ дан́лов. дан́ле б͠га
жваго ра́бе. б͠гъ тво́ є͗моу́же ты
слоужш вы͗ноу. а͗ще въꙁможе
ть тѧ ͗ꙁбавт тѧ ѿ оу͗стъ лво́
въ. ͗ г͠ла дан́лъ къ ц͠рю. ͗ ре́е ц͠рь
въ вѣкы жв. б͠ъ мо́ посла а͗г͠глъ
сво́. ͗ ꙁаѧ͗тъ оуста лвомъ. ͗ не сме
ша мене. ꙗко прѧмо є͗моу. правость
ѡбрѣте сѧ мнѣ. ͗ преⷣ тобою͗ ц͠рю.
прегрѣшенїа̀ не сътворⷯ. тогда
ц͠рь велꙿм оуб͠лж сѧ ѻ͗ немъ. ͑ да
нла рее выволо ͗ꙁь ѧ͗мы. ͗ꙁъ
влещенъ бысть ͗ данлъ ͗ꙁь ꙗ͗мы.
͗ всѧ̀ко нетлѣнїє ѡбрѣте сѧ в нⷨе.
ꙗко вѣрова въ б͠ъ сво.  рее ц͠рь

298b
пр́ведоша моужа насоьшаѧ на
данла. ͗ въ ꙗ͗моу ко лвомъ оуве
ржен бы́ша. ты̏ сам ͗ сн͠ве ͗хъ.
͗ же́ны ⷯ. ͗ не допадоша дна ꙗ͗мѣ.
дондеже ͗мъ оудолѣша лвовѣ.
͗ всѧ кост ͗хъ ͗стнша. то
гда дарї ц͠рь напса къ всѣмъ
людемъ. коленомъ ꙗ͗ꙁыкомъ.
жвоущмъ по все́ ꙁемл̀. м
ръ вамъ оу͗множ сѧ ѿ лца мо
є͗го положено бы҇ⷭ ꙁаповѣдь. во всѧ
ко́ власт цртⷭвїа моє͗го. бы́т
трѣпѣщющмъ. ͗ боꙗ͗щм сѧ
ѿ лца б͠а данлова. ꙗ͗ко то є͗сть
б͠ъ жвъ. ͗ пре́бываѧ͗ въ вѣкы̀.
͗ цртⷭвїє є͗го не ͗стлѣє͗ть. ͗ госпоⷣ
ство є͗го ꙁастоупає͗ть. тогда ц͠рь
ре́е. ͗ поклонте сѧ жвоуще́
по все́ ꙁемл̀. б͠оу данловоу. ͗же
͗ꙁбавлѧє͗ть ͗ творть ꙁнаме
нїа. ͗ юдес на нб͠с. ͗ на ꙁемл̀.
͗же ͗ꙁбав данла. ѿ оу͗стъ лꙿво
въ. а͗ данлъ ͗ꙁправ сѧ. въ
цртⷭвї дарьє͗вѣ. ͗ въ цртⷭвї
коу́ра перьскаго. с͗ же дар͑
а͗рътаксѣръсъ ͗мѣꙗ͗ше женоу.
мардахеѡ͗воу. є͗стра. ͗ наре́е
на красоты́ рад. ѿ є͗врѣскыхъ
дв͠ць. ꙗже своⷯ люде ͗ю͗дѣѧнъ.
͗ оу͗бїє͑номъ хо́тѧщмъ бы́т.
съвѣтомъ а͗моневомъ воє͗во
домъ ͗ꙁбаввꙿше. сътвор ѡно
го про́бост. ͗мꙿже дрѣвомъ съ
вѣща. мадра́хєє͗ва пробост.
своє͗го є͗ стро͑. Не тѧще є͗го н̀
поклонѧю͗ще. ͗мже добро́ ͗ꙁвѣ
стно. ͗сполн сѧ ͗спсанїє̀ г͠лѧ.
͗же бо̀ ражⷣає͗ть ꙁло̀бїє погбнѣ
ть є͗ю͗. н же сотвор сеть. преⷣ
лцемъ ͗скрѣнѧго своє͗го. во ню

298c
въпадеть ногама сво͗ма. ͗ сꙿтво
рть ꙁло́є. во́ нь ѡ͗балт сѧ ͗ не оу͗
вѣдаа ѿкоу́доу прїде на́ нь. ͗ копа
ꙗ͗ ро́въ ͗скрьнемоу, во́ нь са́мъ вꙿпа
дає͗ть. ͗мꙿже кто̀ съгрѣшає͗ть
тѣломъ. ͗ моумъ быває͗ть. ͗
г͠лѧ бо̀ нѣкы ѿ велмо́жь ⷯ. ͗ сѐ дрѣ
во поста́в а͗мнама дохеѡ͗в. ло
лотъ •͠• ͗ реⷱ ц͠рь да́ сѧ расꙿпнеть
а͗монтомъ древѣ. ͗ бы҇ⷭ та́ко по по
велѣню ц͠рвꙋ. а͗рта́рькосеркосовꙋ 

ѡ͗ мл͠тве данло́ве• ͗ ѡ͗ вде
нї аг͠гела•
Въ пръвоє лѣто да́рѧ с͠на а͗соу́рова
ѿ сѣ́мен м́дꙿска. ͗же црⷭтвова
въ црⷭтвї халъдѣ͗стѣмъ. в лѣ
то є͗д́но црⷭтва є͗го. а͗ꙁъ дан́лъ
раꙁоумѣхъ въ кꙿн́гаⷯ сла лѣ́тъ
є͗же бы҇ⷭ сло́во гнⷭе къ і͗єремю прркꙋ
ѡ͗ коннѣ ꙁапоустѣнѧ і͗єрлⷭмьскаⷢ
•о͠• лѣ́тъ. ͗ да́хъ лце моє къ гоⷭу
б͠гꙋ въꙁыскат мл͠твы. ͗ про
шенїа въ пощенї. ͗ въ вретще
͗ въ попеле. ͗ помолхꙿ сѧ къ г͠ꙋ б͠гꙋ
моє͗моу. ͗ є͗ще мнѣ гл͠ющю ͗ мо
лѧ́щю сѧ ͗сповѣдаю͗ща грѣхы
своѧ. ͗ грѣхы людї сво͗хъ сн͠въ
і͗͠лвъ. помѣтаю͗ще млⷭть свою
прⷣѣ гмⷭъ бг͠омъ мо͗мъ. ѡ͗ горѣ
ст͠ѣ б͠га моє͗го. ͗ є͗ще мнѣ гл͠юще

298d
ѡ͗ мл͠твѣ. ͗ сѐ моу́жь гаврїлъ. ⷤ
в́дѣхъ въ вдѣнї моє͗мъ пръвѣє
парѧ. ͗ косноу сѧ мнѣ. ꙗ͗ко се въ го
рдыню жрътвы веернѧѧ. ͗ вꙿра
ꙁꙋм мѧ. ͗ г͠ла съ мно́ю. ͗ реⷱ дан́
лоу. ны́нѣ ͗ꙁыдоⷯ наставть тѧ
ра́ꙁꙋмоу наѧ́токъ мл͠твы тво
є͗ѧ. ͗ꙁыде сло́во, а͗ꙁъ прїдохъ въ
ꙁвѣстть тобѣ. ꙗ͗ко моу́жь по́
хот є͗с ты̏. ͗ помыслвъ г͠лѣ. ͗
раꙁоумѣ въ вдѣнї, •о͠• неⷣль ско
нѧ сѧ на лю́деⷯ твоⷯ. ͗ на градѣ
ст͠ѣмъ. до́нꙿдеже ѡ͗бѣтъ прегрѣ
шенє. ͗ сконѧ́є͗т сѧ грⷯѣ. ͗ ꙁа
пеѧтлѣт грѣхы. ͗ ѿмы́т бе
ꙁаконїе. ͗ ѡ͗́стт непра́вды
а͗ првест пра́вдоу вѣноую. ͗ ꙁа
пеѧтлѣт вдѣнє. ͗ прркъ
помаꙁат ст͠ы, ст͠ыхъ оу͗вѣс.
͗ раꙁоумѣє͗ш ѿ ͗схо́да словесъ. ͗
ѿвѣща́т ͗ съꙁдат і͗єрлⷭмъ да хаⷭ
͗гомѣна неде́ль •ꙁ͠• неⷣль •ѯ͠• ͗ •в͠•
͗ ѡ͗брат́т сѧ ͗ соѕжⷣют сѧ, ш
ро́ка ѡ͗ стѣнїє. ͗сꙿпра́ꙁнѧт сѧ вре
мена. ͗ по шест десѧтъ неⷣль ͗ дво̀ю.
͗ потрѣб́т сѧ помаꙁанє. ͗ сꙋда
не боудеть вꙿ не́мъ. гра́дъ же ͗ с͠тоє
͗сплънть съ грѧдоу́щмъ ͗гомѣ
немъ. ͗ посѣен боу́доуть. ꙗ͗ко
въ потопъ. ͗ до конець бра́н. пре
кращенїемъ нарееть. просмраже
нмъ. ͗ оу͗крѣпт ꙁавѣтъ. мно́
гомъ неⷣлѧ є͗д́на. ͗ по́лъ є͗д́на. по
ко͗ть кад́ло ͗ жрътвы. ͗ спꙋ
дѧ. на крылѣ напсашеть ѿ про
сꙿмраженѧ. ͗ до́ конца тꙿща́нїа
͗ нап́шеть на просꙿмраженє.
͗ оу͗крѣп́ть ꙁавѣтъ мно́гымъ
неⷣлѧ є͗д́на. ͗ въ по́лъ неде́лѧ. въ
ꙁмет сѧ жрътва. ͗ споу͗д. ͗

299a
кы ͗нъ въ ст͠ын. мръꙁость ꙁапоу
стѣнѧ. ͗ конѧ́нїа времен. ко
н́на да́на боу́деть ꙁапоустѣнїа 
͗ по црⷭтвѣ дарѧ. црⷭтвоваша ͗нїе
ц͠р. а͗соурїстї до а͗стꙋга. по
се́мꙿже а͗стоуа͗гї ͗ съ ц͠рь пръскъ.
͗же въпол сѧ на люд. пршедъ
съ мно́гою с́лю. вꙿ неже лѣто сл͠нце
помръкнꙋ, мно́гы асы дн͠ью. мꙋ́
дромоу фа́лоу проре́кꙿшю. помръкно
веню сл͠нцю. вꙿ та́же лѣта. пс
стратъ бы҇ⷭ воє͗вода лю́демъ. не съ
ше́дꙿшю сѧ на сѣю. но а͗стоугноу са
момꙋ, ѡ͗стоупвꙿшю. тогда раꙁꙋ
мѣвꙿше. псѡ͗ вторы пра́ꙁнⷣ
къ праꙁнⷣовавꙿше. тры́ꙁны поуф
вꙋ. бл͠гохвалѧ́ще сл͠нце. пороуꙿш
мъ ͗мъ лоу́домъ. ͗ дръжа́воу с́
лъ ⷯ. ͗ пакы по се́мъ. по тѣхъ лѣ́
теⷯ ѡ͗брѣто́ша пра́ꙁнⷣкъ. трыꙁны
тре́тї. с́ псѡ͗п. тефесъ
пї, плоуто́ноу. етвръты же
пра́ꙁнⷣкъ оу͗моушлша тр́ꙁны.
͗же пра́ꙁнⷣкы ва́ша. тефесм дъ
ѡ͗ноу́сꙋ 
Въ црⷭтвѣ же ѡ͗рдѣє͗вѣ. црⷭтвова
ша въ лю́деⷯ ͗нѣхъ •͠• до кроуса, ꙁла
таго ц͠рѧ вел́каго. црⷭтвова же
с́ крꙋсовъ ꙁлаты. лⷮѣ •е͠і• дръ
жа оу͗бо̀ цртⷭво лю́дꙿско. всⷯѣ лⷮѣ
•с͠• ͗ •л͠• ͗ •ѕ͠• 
В лѣто же црⷭтва є͗го. с́ кроусоръ
покор всѧ предръжтелѧ. с̀реⷱ
црⷭтвѧ бл́жнѧ͗ѧ є͗го. ͗ да́лнѧѧ
є͗го. въ ꙁемлѧ ѡ͗ повню͗щаа сѧ
да́нь. ѿ протвлѧю͗щхъ же сѧ
є͗моу. самы црⷭтвѧ ͗хъ. ͗ бѧ́
ше на немъ страⷯ вел́къ. а͗кы на
бл͠готⷭнѣ. ͗ побѣдтел. ͗ оу͗
мре вꙿ нѧ́же лѣта бѣ. флосоⷴ солонъ 

299b

ѡ͗ кѵ̈рѣ ц͠р пръскомъ• ͗ ѡ͗ в
дѣнї данла пррⷪка• ͗ ѻ крꙋсѣ ц͠р
лⷣскомъ  о͗ а͗ввакмѣ пррⷪцѣ 
сло́во .п͠.
По црⷭтвї же а͗стꙋа͗ха. ц͠рѧ пръска.
бы҇ⷭ ц͠рь пръсомъ коуросъ. ͗же пръ
снъ. ͗же въꙁлюб женꙋ прѣдꙿн
мъ. бы́вꙿшаго да́рѧ ц͠рѧ дарданꙋ
͗ поꙗ͗тъ ю 
Въ третьєє лѣ́то к́ра пръскаго.
сло́во ѿкры́ сѧ дан́лоу. є͗моⷤу ͗мѧ
нарее сѧ валтасаръ. ͗ пра́ведно
сло́во. ͗ с́ла вел́ка. ͗ ра́ꙁоумъ да́
сть сѧ є͗мꙋ въ вдѣнї є͗го. въ ты
д͠н а͗ꙁъ дан́лъ. бѣхъ пла́ѧ сѧ •г͠• неⷣл
д͠н, хлѣба жадааꙗ не ꙗ͗дъ. ͗ ͗ (!)
мѧ́со н вино не вꙿн́де въ оу͗ста моѧ
ма́стю не помаꙁаⷯ сѧ до конѧ́нїа
•г͠• неделї д͠нї. ͗ •д͠• д͠нь пръ
ваго мцⷭа. въ тре́тьєє лѣто а͗ꙁъ
бѣхъ ꙗ͗ꙁдѧ рѣкы вел́кыѧ. ͗ т
т́гръ є͗сть. ͗ въꙁведоⷯ ꙭ мо
͗ в́дѣхъ сѐ моу́жь є͗д́нъ. ѡ͗бле
енъ въ є͗днъ. ͗ ресла своѧ прпо
ꙗ͗са ꙁла́томъ а͗фаꙁъ. ͗ тѣ́ло є͗го
ꙗ͗ко тарс́съ. ͗ лце є͗го ꙗ͗ко вдѣ
нїе млънѧ. ͗ ꙭ є͗го ꙗ͗ко свѣща
сѐ ѡ͗гньны мꙿща є͗го. ͗ голѣн ꙗ͗ко
сѐ вдѣнїе мѣд лщаще сѧ. а͗ гла́съ
словесъ є͗го, ꙗ͗ко се глаⷭ народа. ͗
в́дѣхъ а͗ꙁъ данлъ є͗д́нъ то́кмо

299c
вдѣнїе. а͗ моуж ͗же бѣ́ша съ мно
ю. не вдѣша вдѣнѧ но оу͗жа
съ вел́къ нападе на́ нѧ. ͗ бѣжаша
страшнї. а͗ а͗ꙁъ ѡ͗стаⷯ є͗днъ. ͗ в
дѣхъ вдѣнїе вел́коє сѐ ͗ не ѡ͗ста
въ мнѣ̀ крѣпость. ͗ сла́ва моѧ ѡ͗
брат сѧ въ тлѣнїе. ͗ не ѡ͗дръжаⷯ
крѣпость. ͗ слы́шаⷯ глаⷭ словесъ єⷢ.
͗ є͗гда оу͗слы́шаⷯ глаⷭ г͠лы є͗го. бѣ̀ оу͗
млх сѧ. н́ць лце моє на́ ꙁемл̀.
͗ сѐ роука касаю͗щⷯ сѧ мнѣ. ͗ въꙁвⷣ
же мѧ на колѣноу моє͗ю. ͗ на пле
сноу ногоу моє͗ю. ͗ реⷱ къ мнѣ, дан
лоу моу́жю желанї. раꙁоумѣ
словеса ю͗же а͗ꙁъ г͠лю тобѣ. ͗ ста́
н на стоꙗ͗нї твоє͗мъ. ꙗ͗ко ны́нѣ
посланъ є͗смь кꙿ тобѣ. ͗ гл͠ющю є͗мꙋ
къ мнѣ словеса. въстахъ трепеща.
͗ реⷱ къ мнѣ̀ не бо́ сѧ дан́лоу. ꙗ͗ко
ѿ д͠не пръваго. во́ нꙿже є͗с да́лъ срцⷣе
твоє раꙁоумѣват. ѡ͗ꙁлобт
сѧ прⷣѣ гмⷭъ бг͠омъ сво͗мъ. оу͗слы
ша́на бы́ша словеса твоѧ. а͗ кн¬͠ѕь
цртⷭвїа пръска. стоѧ прот́воу
мнѣ. •к͠• ͗нъ є͗днъ д͠нь. ͗ сѐ мха
͗лъ є͗д́нъ ѿ кн͠ѕь прѣ́днхъ. прї
де помощ мнѣ. ͗ того ѡ͗ста́вⷯ
та́мо, сѐ кн͠ѕемъ ц͠рѧ пръскаго. ͗
прїдоⷯ вꙿраꙁꙋмт тѧ. ꙗ͗же срѣ
тъ лю́д твоѧ въ послѣднѧѧ д͠н
ꙗ͗ко сѐ вдѣнїе въ д͠нї. ͗ гл͠ющю є͗
моу съ мно́ю ко словесемъ с́мъ. даⷯ
лце моє на́ ꙁемл̀. ͗ оу͗млхъ сѧ
͗ сѐ ꙗ͗ко ѡ͗браꙁъ с͠на л͠ескаго коснꙋ
сѧ оу͗стна́хъ моⷯ. ͗ раꙁвⷣгъ оу͗ста
моѧ гл͠ахъ. стоꙗ͗щоум прѧ́мо
мнѣ г͠ въ вдѣнї твоє͗мъ. ѡ͗бра
т сѧ срцⷣе моє въ мнѣ̀. ͗ сѐ не ͗ма
мъ крѣ́пост. ͗ ка́ко мо́жеть
ра́бъ тво́ г͠ гл͠ат, съ бг͠омъ

299d
мо͗мъ с́мъ. ͗ а͗ꙁъ ѿсе́ле не ѡ͗ста
неть къ мнѣ крѣпость ͗ дыханїє
не ѡ͗ста въ мнѣ. ͗ прлож къ мнѣ
͗ коснꙋ сѧ. ꙗ͗ко сѐ в́дѣнїе л͠ка. ͗
оу͗крѣп мѧ реⷱ къ мнѣ. не бо́͗ сѧ мꙋ
жю желанї. м́ръ тобѣ. моужа
͗ сѧ ͗ оу͗крѣпи сѧ. гл͠ющює͗моу съ мно́ю
оу͗крѣпхꙿ сѧ ͗ рѣ́хъ. да г͠леть г͠ь
мо́. ꙗ͗ко оу͗крѣплъ мѧ є͗с. ͗ ре́е
къ мнѣ. а͗ще ве́с есо ра́д є͗смь пр
шеⷣ кꙿ тобѣ. ͗ ны́нѣ въꙁꙿвращаю͗ сѧ
бра́т сѧ съ кн͠ѕемъ пръскымъ. ͗
а͗ꙁъ ͗схожⷣахъ а͗ кн͠ѕь грѣескъ ͗дѧ́
ше. въꙁвѣщю тобѣ напсаноє въ
кꙿнгаⷯ пра́вды. ͗ нⷭѣ нкꙿто́же по
собꙋѧ съ мно́ю ѡ͗ сⷯ. но̀ то́кмо м
ха͗лъ кн͠ѕь ва́шь. ͗ бы҇ⷭ въ пръвоє
лѣто кѵ̈ра, страⷯ, дръжавѣ ͗ крѣ́
пост. ͗ ны́нѣ въꙁвѣщю тобѣ
пра́вдоу. сѐ ͗ є͗ще тр́є ц͠рє въста
ноуть пръстї. а͗ етвръты ѡ͗
брат́т сѧ богатꙿствомъ ве́лїе
мъ па́е всѣхъ. ͗ потомъ ꙗ͗ко оу͗
дръжть богатꙿство. въста́не
ть на всѧ црⷭтвѧ. ͗ въстанеть
ц͠рь крѣпокъ. ͗ ѡ͗бладає͗ть вла́стїю
мно́гою. ͗ сътворть по вол сво
є͗. ͗ ꙗ͗ко въстанеть црⷭтво съкрꙋ
шт сѧ ͗ раꙁдѣл́т сѧ на етыр
ветры нбⷭныѧ. н на дослѣдокъ
є͗го. н̀ оу͗подобленї є͗го. ͗мꙿже
оу͗долѣ ѧ, ꙗ͗ко оу͗стръгнет сѧ ц͠рь
ство є͗го ͗нѣмъ ра́ꙁвѣ сⷯ. ͗ оу͗
крѣп́т сѧ ц͠рь моу́жескы. ͗ є͗д́
нъ ѿ кн͠ѕь ⷯ. ͗ оу͗крѣп́т сѧ на́ нь
͗ оу͗добнѧ госпадꙿствꙋ (!) мно́го. ра́
ꙁвѣ ѡ͗бласт є͗го. ͗ по лѣ́тѣхъ
є͗го смѣрт сѧ. ͗ дꙿщ ц͠рѧ ю͗же
скаго вън́деть къ ц͠рю северꙿско
мꙋ. сътвор́т съвѣтъ с н́мъ.

300a
͗ не оу͗дръжть крѣпост мышца.
͗ не ста́неть сѣмѧ є͗го. ͗ преда́на бꙋ́
де та. ͗ прводѧще ю. ͗ д͠ва. ͗ оу͗сто
ꙗ͗нїе въ времена въста́неть ѿ цвѣ
та. коре́нїе є͗ѧ ͗ на оу͗готованїе ємⷹ.
͗ прїдеть къ с́лѣ. ͗ вꙿн́деть въ
оу͗тверженїе ц͠рѧ северꙿскаго. ͗ съ
творть. ͗ оу͗крѣпть. ͗жꙿдеже
бо́гы ⷯ сътворвꙿшхъ всѧкъ съсⷣꙋ
лю́бы ͗мъ, сре́бренъ ͗ ꙁла́тъ. съ плѣ
номъ вꙿнесеть въ є͗гпетъ. ͗ то́
ста́неть пае ц͠рѧ се́верꙿскаго. ͗ вꙿн́
деть въ црⷭтвїе ц͠рѧ ю͗жескаго. ͗
въꙁꙿврат́т сѧ на́ ꙁемлю̀ є͗го. ͗ сн͠ве
є͗го съберꙋть нарѡⷣ с́лъ мно́го све
дѧть. ͗ вꙿн́де гръды. ͗ потопѧ
ꙗ͗  м́мо͗деть. ͗ сѧ́деть. ͗ сн́
дет сѧ до крѣпост своєѧ. ͗ расве
репеє͗ть ц͠рѧ ю͗жьскы. ͗ꙁыдеть ͗
бра́нь сътворть съ цр͠мъ се́верꙿскы
мъ. ͗ поста́вть нарѡⷣ мно́гъ.
͗ преданъ боу́деть нароⷣ вꙿ рꙋкоу є͗го
͗ прїметь нарѡⷣ. ͗ въꙁнесет сѧ
срⷣце є͗го. ͗ н ͗ꙁложть тꙿмы ͗ не
побѣдть. ͗ въꙁꙿвратт сѧ ц͠рь
северескъ. ͗ прведеть нарѡⷣ мно́
гъ, па́е пръваго. ͗ конноу вре
мен. ͗ на́͗деть на распѧтє с́
лью вел́кою, ͗ ͗мѣнїемъ мно́гы
мъ. ͗ въ времена та мно́гаа. мно́
ѕ въстанꙋть на ц͠рь ю͗жескы. ͗
сн͠ве гоубть людї твоⷯ. ͗ въꙁне
сꙋт сѧ поста́вт вдѣнїе. ͗ ͗
ꙁнемогꙋть. ͗ вꙿн́деть ц͠рь се́ве
рꙿскы. ͗ прсы́плеть къ пръст.
͗ прїметь гра́ды твръдыѧ. ͗
мы́шц ц͠рѧ ю͗жеска не ста́нете.
͗ въстаноуть ͗ꙁбꙿра́ннї є͗го. ͗
не боу́деть крѣпост ста́т. ͗
сътворть. ͗ вꙿходѧ комоу.

300b
по вол своє. ͗ не боу́деть стоꙗ͗е
го прⷣѣ лцемъ є͗го. ͗ ста́неть на́ ꙁе
мл̀ се́верꙿстѣ. ͗ сконѧ́є͗т сѧ вꙿ рꙋ
цѣ є͗го. ͗ поста́в лце свое вꙿн́т
съ крѣпостю, всего црⷭтвѧ є͗го
͗ пра́ва всѧ сътворть с н́мъ. ͗ дꙿще́
рь женѧ да́сть є͗моу. ͗ ѡ͗сꙿкверн́
ть ю. ͗ не ͗мать пребы́т. ͗ не то
моу боудеть. ͗ ѡ͗братть лце своє.
͗ ѡ͗токы прїметь мно́гы. ͗ ͗сꙿпро
вержеть кн͠ѕѧ. ͗ оу͗кор́ꙁною ͗хъ
ѡ͗бае оу͗корꙁна є͗го ѡ͗братт сѧ
съ мно́ю. ͗ ѡ͗братть лце своє въ
крѣпость ꙁемлѧ̀ своєѧ͗ н ͗ꙁнеможе
ть. падеть ͗ не ѡ͗брѧщет сѧ. ͗ въ
ста́неть ѿ коренїа є͗го. ѿра́сль ц͠рь
ствѧ є͗го. на оу͗готованїе є͗го на
ставлѧѧ. ͗ творѧ славы цртⷭвѧ
͗ въ ты̏ въ д͠н съкрꙋшат сѧ. ͗ не в л
це. н въ бран ста́неть. на оу͗го
тованїе є͗го оу͗нженъ є͗сть. ͗
не да́сть сѧ на́ не. сла́ва цртⷭвѧ
прїдеть съ ѡ͗б́лїемъ. ͗ оу͗долѣ́
є͗ть црⷭтвїа ле́стꙿм. ͗ мы́шц
потоплѧю͗щаго. потоплен боу́
дете ѿ лца є͗го. ͗ съкрꙋшат сѧ.
͗бо ͗гоменъ ͗ ꙁавѣта. ͗ ѿ прме
шеныⷯ кꙿ немоу сътворть ле́сть.
͗ въꙁы͗деть оу͗долѣт є͗моу. ма́
ломъ ꙗ͗ꙁыкомъ ͗ ѡ͗б́лї. ͗ въ с́лны
страны прїдеть ͗ сътвор. ͗хꙿже
не сътворша ѿц͠ є͗го. ͗ ѿц͠ ѿц͠ь
є͗го. плѣны ͗ корысть. ͗ ͗мѣнє
ⷯ растоть. ͗ на ͗ є͗г́петъ по
мы́слть. помышленїемъ сво͗
мъ ͗ до времен. ͗ въстанеть крѣ
пость є͗го ͗ срцⷣе є͗го, на ц͠рь ю͗жескъ.
с́лою вел́кою. ͗ ц͠рь ю͗жескъ сва
дть бра́нь кꙿ немоу с́лою вел́кою
͗ крѣпкою ꙁѣло. ͗ не ͗стꙿнеть. ꙗ͗ко

300c
на нь помышленїа. ͗ снѣдѧть подо
бнаа є͗го съкрꙋшат  ͗ с́ла є͗ю пото
пть. ͗ падꙋть ꙗ͗ꙁвенї мно́ѕ. ͗
ѡ͗ба ц͠рѧ сро́днцю єю͗ на ꙁлобы. на
дъцѣ є͗дно, лꙿжю съг͠леть ͗ не ͗сꙿпра́
вть. ꙗ͗ко ͗ є͗ще конець въ времѧ
͗ ѡ͗брат́т сѧ на́ ꙁемлю̀ свою. въ
вдѣнї мно́го ͗ срцⷣе є͗го на ꙁавѣ
тъ ст͠ы сътворть. ͗ ѡ͗брат́
т сѧ на́ ꙁемлю̀ свою. въ времѧ ѡ͗бра
тт сѧ. ͗ прїде на оу͗гъ. ͗ не боу́де
ть ꙗ͗коже пръвоє ͗ послѣднеє. ͗
вꙿндоуть во́ нь вꙿходѧщї кон,
смрт сѧ. ͗ ѡ͗бра́щь сѧ. ͗ раꙁꙿгнѣ
ває͗т сѧ на ꙁавѣтъ ст͠ы. ͗ сꙿтво
р́т. ͗ ѡ͗брат́т сѧ. ͗ раꙁоумѣ
є͗ть на ѡ͗ставльшаа ꙁавѣта ст͠ы
. ͗ мы́шꙿц не ѡ͗станеть. ͗ ѡ͗сꙿкве
рнѧть ст͠ню с́лы. ͗ преста́вѧть
є͗ньделх́смъ. ͗ дадѧть въ мръꙁо
сть ѡ͗сꙿквернено. ͗ беꙁаконноующа
ꙗ ꙁавѣтъ ѿведоуть ле́стꙿм. ͗
раꙁоумѣю͗ще лю́дїе б͠гъ сво́. ͗ оу͗
крѣпѧт сѧ ͗ сътворѧть. ͗ раꙁꙋ
мнц лю́дꙿстї. раꙁоумѣю͗ть на
мно́га. ͗ ͗ꙁнемо́гоуть ѡ͗роу́жїє
мъ. ͗ пла́менемъ ͗ плѣномъ. ͗ въ
расхыщенїе д͠нї. боу́доуть ͗ ͗ꙁне
могоуть. поможенїе ͗хъ боу́деть
на́ помощь ма́лоу. ͗ прложть къ
н́мъ, мно́ѕ ле́стꙿм. ͗ ѿ раꙁоу
мѣваю͗щⷯ ͗ꙁнемо́гоуть. раꙁꙿже
щѧ ͗ꙁбꙿрат, ͗ ѡ͗бел́т до вре
мен д͠н. ꙁане ͗ є͗ще въ времѧ. ͗
сътворть по во́л своє͗ ц͠рь. ͗ въ
ꙁнесет сѧ. ͗ въꙁвел́т сѧ на
всѧ́къ бо́гъ. ͗ на б͠гъ въꙁꙿг͠леть пре
гръда. ͗ ͗сꙿпра́вть до́нꙿдеже ͗ ско
нѧ́є͗т сѧ гнѣвъ. на сконѧнє
бо̀ ͗ тꙿща́нїе быває͗ть. ͗ на всѧ

300d
богы ѿц͠ь своⷯ не раꙁꙋмѣє͗ть. ͗
на похоть же́нꙿскꙋ. ͗ на всѧ́къ бо
гъ не раꙁоумѣ́є͗ть. ꙗ͗ко наⷣ всѣм
въꙁвелт сѧ. ͗ бо́гъ маꙁо͗мъ
на мѣ́сте своє͗мъ просла́вть.
͗ б͠гъ є͗го́же не раꙁꙋмѣша ѿц͠͠ є͗го
просла́вѧть, сре́бромъ ͗ ꙁла́томъ
͗ ка́ме́нїемъ драгымъ. сътвор
ть тве́рд. прбѣгꙿшмъ къ б͠гꙋ
тоу́жⷣемоу. ͗же поꙁна ͗ оу͗множть
сла́воу ⷯ. ͗ покорть ͗мъ мно́гы. ͗
ꙁемлю̀ раꙁдѣл ѡ͗роу́жїемъ. ͗ врѣ
мѧ кон́ны, ꙁавѣ́ты положть
ц͠рь оу͗жескомъ. ͗ ꙁберет сѧ на ц͠рь
се́верескъ ѡ͗роу́жє͗мъ. ͗ сноу́ꙁн
ц ͗ прехо́ды мно́гы. ͗ въꙁы́͗деть
на́ ꙁемлю̀ въ потоплщаⷯ. ͗ съкрꙋ
шть ѧ ͗ прїдеть. ͗ въꙁы͗деть
на́ ꙁемлю̀ саврꙿскоую. ͗ мно́ѕ ͗ꙁне
мо́гоуть. а͗ с́ с͠псꙋт сѧ ѿ рꙋкы
є͗го. є͗до́мъ ͗ моа͗въ. ͗ покон сн͠ве
а͗мон. ͗ простреть роукоу свою
на́ ꙁемлю̀. а͗ ꙁемлѧ̀ є͗г́петꙿска не
боу́деть на с͠псенїе ͗ оу͗долѣє͗ть,
ѡ͗бѣщанїемъ ꙁла́та ͗ сребра. ͗ всѣ
м въжⷣеланї є͗г́петꙿскы ͗ лвꙿскы.
͗ є͗фѡ͗пꙿскы. въ твръдѣхъ ͗хъ.
͗ слоус ͗ тꙿща́нѧ. ͗ смоутѧть
. ѿ въстокъ ͗ до се́вера. ͗ пр͗
дꙋть съ ꙗ͗ростю мно́гою. ͗ поста
вть кро́въ сво́. въ а͗паданѣ по
сред мо́рь въ горѣ саврꙿстѣ. ͗
прїдеть въ ѧ́сть є͗го. ͗ не боу
деть ͗ꙁбавлѧю͗щаго . ͗ въ вре
мѧ то̀ въста́неть мха́͗лъ к͠нѕь
вел́кы. стоꙗ наⷣ с͠нъм людї
своⷯ. ͗ боу́деть вре́мѧ скръбно ско́
рб. ꙗ͗коже ͗ не бы́сть ѿнележе
бы҇ⷭ ꙗ͗ꙁы́къ на́ ꙁемл̀, ͗ до времен
того. ͗ въ времѧ то̀ с͠псꙋт сѧ люⷣ ̋є,