Исторически речник
облтел҄ь  [+]
NmosNmgsNmdsNmasNmEsNmis
облтельоблтелꙗ, облтелѣоблтелюоблтельоблтелꙗ, облтелѣоблтелемь, облтелемъ
NmlsNmvsNmopNmgpNmdpNmap
облтелоблтелюоблтеле, облтелоблтель, облтелъоблтелемъ, облтелемь, облтельмъ, облтельмьоблтелѧ, облтеле
NmipNmlpNmOuNmGuNmDu
облтел, облтелꙑоблтелхъ, облтелхьоблтелꙗ, облтелѣоблтелюоблтелема
облтел҄ь -ꙗ м Обвинител, изобличител ѡ раꙁбоініе петрѹ помоштъніе. ꙇюдѣомъ обліітелю. съставьніе правъдѣ К 11b 11 ѡ горькꙑ ꙇюднъ обліітелю ѣвль сѧ тѧжьі осіла. ꙇ съ іюдоѭ прѣмѣнь сѧ. отъ дьѣвола къ хѹ К 11b 35—36 ꙗкоже дрѹгъ дрѹгѹ бꙑт клеветаремъ  облтелемъ С 441.12—13 Изч К С Гр κατήγορος [ὁ] ἔλεγχος обліітель Нвб обличител остар ОА ВА РРОДД Срв обличителен, [из]обличителен прил