Старобългарски речник
вѵсонъ
вѵсонъ -а м Тънко ленено платно лвкъ же еднъ бѣ богатъ. ꙇ облааше сѧ въ порфѵрѫ. ꙇ вѵсонъ М Лк 16.19 Изч М З А СК От гр βύσσος вѵсь ѹсонъ Нвб Ø