Старобългарски речник
прѫжат сѧ 
прѫжат сѧ -прѫжаѭ сѧ -прѫжаш сѧ несв Мятам се, треса се, гърча се ꙇ се дхъ емлетꙑ. ꙇ вънеꙁаапѫ въпетъ  прѫжаатъ сѧ съ пѣнам. ꙇ едъва оходтъ отъ него съкрѹшаѩ  М Лк 9.39 З А СК ꙇ въꙁъпвъ  мъного прѫжавъ сѧ ꙁде. ꙇ бꙑстъ ѣко мрътвъ. ѣко мъноꙁ глаахѫ ѣко ѹмьрѣтъ М Мк 9.26 Изч М З А СК Б Гр σπαράσσω Нвб Срв пружа [се] диал ОА ВА БТР АР РРОДД