Старобългарски речник
прѣвъꙁнест сѧ 
прѣвъꙁнест сѧ -прѣвъꙁнесѫ сѧ -прѣвъꙁнесеш сѧ св Извися се, издигна се, въздигна се [образно] бѫдетъ ѹтвръжденіе на ꙁемлі навръхѹ го(го)ръ. прѣвьꙁнетъ сѩ (погр. вм. прѣвьꙁнесетъ сѩ, Север., с. 89, бел. под линия) пае лвана плодъ его. ї процвьтетъ отъ града ѣко трѣва ꙁемьнаѣ СП 71.16 ї въꙁдрадовашѩ сѩ дъштері іюдѣіскꙑ. сѫдобъ твоіхъ рад гі. ѣко тꙑ гь вꙑшьнеі по вьсеі ꙁемлі. ѕѣло прѣвьꙁнесе сѩ надо вьсѣмі бгꙑ СП 96.9 Изч СП Гр ὑπεραίρομαι ὑπερυψόομαι прѣвьꙁнест сѧ Нвб превъзнеса се остар ОА ВА НГер ЕтМл БТР АР