Старобългарски речник
прораꙁт 
прораꙁт -проражѫ -прораꙁш св Пробия, разбия, разцепя понеже прораꙁі камень ї потѣшѩ водꙑ. і потоці наводьнішѩ сѩ СП 77.20 Изч СП Гр πατάσσω прораꙁіт Нвб Срв поразя ’повредя, счупя’