Старобългарски речник
побꙑть 
побꙑть - ж Знак, паметник на победата вь вьсѫ ꙁемьѭ ꙁде слава го.  въ коньць вьсел҄енꙑѧ побꙑть го С 509.2 Изч С Гр τὰ τρόπαια Нвб Ø