Старобългарски речник
неподвжьнъ 
неподвжьнъ -ꙑ прил Неподвижен аште бо бꙑшꙙ го вѣдѣл. не бꙑшꙙ къ глѹхѹ  неподвжьнѹ камꙑкѹ толко творл тьштан С 27.19—20 Изч С Калка от гр ἀκίνητος Нвб неподвижен ОА ВА АК Дюв ЕтМл БТР АР