Старобългарски речник
горько 
горько нареч С огорчение, с голяма скръб; горчиво, горко  помѣнѫ петръ глъ сѵсовъ ... шедъ вонъ плака сѧ горько М Мт 26.75 З, А, СК. Срв.Лк 22.62 М З плаі сѧ горъко ... не прѣданаго раді са. нъ прѣдавъшаго раді юдꙑ К 3b 37 она же вдѣвъш .  похватвъш ноꙁѣ го плака сꙙ горько. онъ же ... въпрашааше ꙿто стъ вна С 44.6—7 горꙿко въꙁдъхнѫвь рее. ю горе мьнѣ окаꙗнѹѹмѹ. како вьꙁьрѫ на небо. како л владꙑкꙑ хса мꙙ дръꙁнѫ прꙁꙿват С 523.24 М З А СК К С Р Гр πικρῶς πικρόν горъко Нвб горко ОА ВА Дюв НГер МлБТР ЕтМл ЕтБАН БТР АР РБЕ ДА