Старобългарски речник
втьлеемьII 
втьлеемь - м МИ Витлеем [вж. втьлеема]. сѹ рождьшѹ сѧ въ віѳлеом юдестѣмь ... се влъсві отъ въстокь. прідѫ въ ермⷧ҇ъ А Мт 2.1 А Гр Βηϑλεέμ віѳлеомь Срв втьлеема втьлеемъ втьлеемьI ж