Исторически речник
облтел҄ь  [+]
NmosNmgsNmdsNmasNmEsNmis
облтел҄ьоблтел҄ꙗ, облтел҄ѣоблтел҄юоблтел҄ьоблтел҄ꙗ, облтел҄ѣоблтел҄емь, облтел҄емъ
NmlsNmvsNmopNmgpNmdpNmap
облтел҄облтел҄юоблтел҄е, облтел҄облтел҄ь, облтел҄ъоблтел҄емъ, облтел҄емь, облтел҄ьмъ, облтел҄ьмьоблтел҄ѧ, облтел҄е
NmipNmlpNmOuNmGuNmDu
облтел҄, облтел҄ꙑоблтел҄хъ, облтел҄хьоблтел҄ꙗ, облтел҄ѣоблтел҄юоблтел҄ема
облтел҄ь -ꙗ м Обвинител, изобличител ѡ раꙁбоініе петрѹ помоштъніе. ꙇюдѣомъ обліітелю. съставьніе правъдѣ К 11b 11 ѡ горькꙑ ꙇюднъ обліітелю ѣвль сѧ тѧжьі осіла. ꙇ съ іюдоѭ прѣмѣнь сѧ. отъ дьѣвола къ хѹ К 11b 35—36 ꙗкоже дрѹгъ дрѹгѹ бꙑт клеветаремъ  облтелемъ С 441.12—13 Изч К С Гр κατήγορος [ὁ] ἔλεγχος обліітель Нвб обличител остар ОА ВА РРОДД Срв обличителен, [из]обличителен прил