Исторически речник
небрѣщ  [+]
VpgVpfar1sVpfar2sVpfar3sVpfar1pVpfar2p
небрѣщнебрѣгѫ, небрѣгѹнебрѣжешнебрѣжетъ, небрѣжеть, небрѣжетнебрѣжемъ, небрѣжемь, небрѣжем, небрѣжемонебрѣжете
Vpfar3pVpfar1uVpfar2uVpfar3uVpza2sVpza3s
небрѣгѫтъ, небрѣгѹтъ, небрѣгѫть, небрѣгѹть, небрѣгѫт, небрѣгѹтнебрѣжевѣнебрѣжетанебрѣжетенебрѣꙃ, небрѣꙁнебрѣꙃ, небрѣꙁ
Vpza1pVpza2pVpza1uVpza2uVpfao1sVpfao2s
небрѣꙃѣмъ, небрѣꙁѣмъ, небрѣꙃѣмь, небрѣꙁѣмь, небрѣꙃѣм, небрѣꙁѣмнебрѣꙃѣте, небрѣꙁѣтенебрѣꙃѣвѣ, небрѣꙁѣвѣнебрѣꙃѣта, небрѣꙁѣтанебрѣгъ, небрѣгохъ, небрѣгь, небрѣгохь, небрѣгохнебрѣже
Vpfao3sVpfao1pVpfao2pVpfao3pVpfao1uVpfao2u
небрѣженебрѣгомъ, небрѣгохомъ, небрѣгомь, небрѣгохомь, небрѣгохомнебрѣжете, небрѣгостенебрѣгѫ, небрѣгошѧ, небрѣгошѫ, небрѣгоша, небрѣгошенебрѣговѣ, небрѣгоховѣнебрѣжета, небрѣгоста
Vpfao3uVpfam1sVpfam2sVpfam3sVpfam1pVpfam2p
небрѣжете, небрѣгостенебрѣжаахъ, небрѣжахъ, небрѣжаахь, небрѣжахь, небрѣжаах, небрѣжахнебрѣжааше, небрѣжашенебрѣжааше, небрѣжашенебрѣжаахомъ, небрѣжахомъ, небрѣжаахомь, небрѣжахомь, небрѣжаахом, небрѣжахомнебрѣжаашете, небрѣжашете, небрѣжаасте, небрѣжасте
Vpfam3pVpfam1uVpfam2uVpfam3u
небрѣжаахѫ, небрѣжахѫ, небрѣжаахѹ, небрѣжахѹнебрѣжааховѣ, небрѣжаховѣнебрѣжаашета, небрѣжашета, небрѣжааста, небрѣжастанебрѣжаашете, небрѣжашете, небрѣжаасте, небрѣжасте
небрѣщ -небрѣгѫ -небрѣжеш несв 1. Нехая, не се грижа за някого, нещо а наꙇмьнкъ бѣжтъ. ѣко наꙇмьнкъ естъ. ꙇ не брѣжетъ о овьцахъ З Йо 10.13 аще л  о цркв не брѣжетъ. да бѫдетъ т ꙗко  поганъ  мꙑтарь СК Мт 18.17 о вꙿсемь мрѣ мꙑ небрѣжемъ. не сѫтъ намъ тъьна вдмаа желамꙑѧ надеждꙙ С 87.25 мѫж вь самомъ цвѣтѣ юност. о жтї небръгъше С 97.8 бѣсомъ же нестꙑмъ не поклонвѣ сꙙ. н богомъ твомъ слѹжвѣ.  о мѫкахъ твохъ небрѣжевѣ С 181.17 небрѣгѫще м мн οἱ καταφρονοῦντες Нехаещите; тези, които не се грижат, нехаят ꙗко клеврѣтъ м стъ ѹмѣтъ говѣт. небрѣгѫшїхъ о кѹмрѣхъ С 88.9 Занемарявам, захвърлям, оставям без внимание. тъ  насъ. не тъьѭ потрѣбънꙑхъ. нъ ꙁобльнꙑхъ накръмтъ. сце бо рее не небрѣгѫ тебе. н оставьꙗѭ тебе С 290.18 желѣꙁꙑ же оковат  въсѫдѹ.  сътворшꙙ тако стоуѹмѹ.  небрѣгошꙙ го тако на многꙑ дьн С 105.1 аште л да небрѣжетъ пшенцꙙ лежат  въ жтьнц.  да не въсѣтъ отъ н҄еѧ. то оскѫдѣтъ пшенца С 266.9 2. Пренебрегвам, подценявам нкогоже бо рабъ не можетъ дьвѣма гдінома работаті ... л едіного дръжіт сѧ. а о дрѹѕѣамъ не брѣщ вььнетъ А Мт 6.24 СК. Срв. СКЛк 16.13 не вьꙁьрѣ на хѹлꙑ н ꙗꙁвꙑ. ждовьска ѹкоренꙗ небрѣже С 427.8 да не о рабѣ пекѫште сꙙ. госпождꙙ небрѣжемъ С 494.19 блаженааго давꙑда съгрѣшвъшааго.  небрѣгъшааго себе С 354.24 с ѹбо прѣльстѭ своѭ пъваѭште. небрѣгѫтъ нкогоже. то мъ рекъшемъ С 269.30 къто ѹже кръщенꙗ небрѣгꙑ благоьстѹетъ Х I Аа 8 небрѣгꙑ мѣньꙗ ὁ ἀκτήμων Пренебрегващият, презиращият богатството то мѣнꙗ л въсхотѣ небрѣгꙑ мѣнꙗ. домовъ л штѹждхъ С 432.24 З А СК С Х Гр οὐ μέλει μοι καταφρονέω παρακούω οὐ προσποιέομαι ἀφίημι καταμελέω παρακρούομαι παραλογίζομαι Нвб небрежа диал ВА Дюв НГер Срв небрегвам диал ОА