Исторически речник
лютоII  [+]
NnOsNngsNndsNnisNnlsNnOp
лютолютесе, лютес, люталютес, лютѹлютесемь, лютесьмь, лютесемъ, лютесьмъ, лютомь, лютомълютесе, лютеслютеса, люта
NngpNndpNnipNnlpNnOuNnGu
лютесъ, лютесь, лютълютесемъ, лютесьмъ, лютесемь, лютесьмь, лютесамъ, лютесамь, лютомъ, лютомьлютесꙑ, лютꙑлютесехъ, лютесехь, лютесѣхъ, лютесѣхь, лютѣхълютесѣ, лютес, лютѣлютесѹ, лютѹ
NnDu
лютесьма, лютесъма, лютома
люто -лютесе ср Ярост, гняв, злонамереност бѫдѣмь дѣт бе ꙁълоб. нсоже ꙁъла н лютесе на дѹш пшѫште С 341.1 Изч С Гр [τὸ] πανοῦργον Нвб Срв люто ’храна с лют вкус люто ядене’ ср