Исторически речник
гнѣвань  [+]
NnOsNngsNndsNnisNnlsNnOp
гнѣван, гнѣваньгнѣванꙗ, гнѣвана, гнѣваньꙗгнѣваню, гнѣванѹ, гнѣваньюгнѣванмь, гнѣваньмь, гнѣванмъ, гнѣваньмъ, гнѣванмь, гнѣванмъгнѣван, гнѣвань, гнѣвангнѣванꙗ, гнѣвана, гнѣваньꙗ
NngpNndpNnipNnlpNnOuNnGu
гнѣван, гнѣвань, гнѣванегнѣванмъ, гнѣваньмъ, гнѣванмь, гнѣваньмь, гнѣванмъ, гнѣванмь, гнѣваномъ, гнѣванамъгнѣван, гнѣвань, гнѣван, гнѣванмгнѣванхъ, гнѣваньхъ, гнѣванхь, гнѣваньхь, гнѣванхъ, гнѣванхьгнѣван, гнѣваньгнѣваню, гнѣванѹ, гнѣванью
NnDu
гнѣванма, гнѣваньма, гнѣванма, гнѣванма
гнѣвань -ꙗ ср Гневен протест, негодуване кде люд  гнѣванꙗ.  трѫтъ неправьдънꙑ С 448.13—14 Изч С Гр φρύαγμα гнѣван Нвб Срв гневение, гневене ВА НГер МлБТР ЕтМл ЕтБАН АР РБЕ